Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние внешнего излучения и инкорпорации радионуклидов на воспроизводительную способность американской норки.

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Влияние внешнего излучения и инкорпорации радионуклидов на воспроизводительную способность американской норки."

во

УКРАШСЬКА ЛКАДЕМ1Я ЛГРАРНИХ НАУК

о. 1НСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯI ГЕНЕТИКИ ТВАРИН с=г

Рясенко Свгешя Михашпвна

УДК 636.934.57.082:612.014.482

ВПЛИВ ЗОВНПИНЬОГО ОПРОМППЛШЯ ТА ШКОРПОРАЦЙ РАДЮНУКЛ1ДГО НА ВЩГВОРЮВАЛЬНУ ЗДАТШСТЬ AMEPИKAHCЬKOif НОРКИ

Спещальшсть - 06.02.01. - розведення та селекщя тварин

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

КиТв - Чубинське, 1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп розведения I генетики тварин УкраТнськоТ академи аграрних наук

Науковий кер1впик - доктор сшьськогосподарських наук, профессор Слрацькнй Йосип Зевовович, завщу-вач вщцшу 1нституту розведення \ генетики тварин УААН

Офщшш опоненти - доктор бюлопчних наук, професор

Коновалов Вячеслав Серпйович, головний науковий сшвробггник 1нститугу розведення 1 генетики тварин УААН - кандидат сшьськогосподарських наук Костенко Олсксандр 1ванович, начальник в1ддшу тваринництва, ветеринарноТ меди-цини \ переробки продукци УААН

Провщпа установа: Нащональний аграрний ушверситет, м. Кшв.

Захист дисертаци вщбудеться 1998 року

о (О годиш на засшанш спец1ал!зовано1 вчено! ради Д. 27. 355.01. прк 1нститут1 розведення I генетики тварин УААН.

Запрошусмо взяти участь в обговоренш дисертаци або надюлати Ваш вщгук на автореферат (в двох прилнрниках). Адреса шституту: 256319, Кшвська область, Бориспшьський район, с. Чубинське, вул. Погр1бняка, 1.

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блютещ1нституту розведення 1 генетики тварин УААН.

Автореферат розюлано мХ 1998 р.

кандидат сшьськогосподарських наук ^ И. у'- Ю.В. Мшьченко

Вчений секретар спец1ал1зованоТ ради, 1Р/[ Г. г. - , '

Вступ. Asapin на ЧАЕС в 1986 poui спричинила вагоме радюактивне эруднення навколишнього середовища на територц, яка перевищус 10б га (Л.А.Мама'ш 31 сшвав., 1989). Це безумовно поставило нов! науков1 вдання щодо ведения радюлопчних та радюбюлопчних дослщжень як вколишнього середовища, так i виробничо'1 Д1ялыюст1 населения на бруднених тсритор1ях Украши.

Шелл аварп на новий щабель постала проблема малих р1вшв изуючого опромшення живих ¡стот, яка включае таю питания як ^творения та тривал!сть життя в умовах впливу рад!ацп.

Актуалынсть теми. На даному erani розвитку цившзаци залишаеться ; не розгаданою одна з основних проблем радюбюлогн - вплив пщви-гнних piBHÎB рад1ад11 на нащадюв (Е.А.Жербш 31 сшвав., 1984).

У складних еколопчних умовах Украши проблема розвитку та роз-гоження повнощнних нащадюв, отриманих вщ батьюв, що зазнали [ливу малих piBHie pafliauiï, та прогнозування бюлопчних наслщюв ливу опромшення на наступш поколения також е актуальними. эслщження, спрямоваш на розв'язання проблеми вщтворення норок в ювах пщвищеного рад1'ацшного фону (ПРФ) та шкорпораца радю-тслдав (РН) зумовили Bn6ip теми дано'1 дисертацшно'1 робота.

Зв'язок робота з науковими програмаши, планами, темами. Основу спериментальиоТ частини дисертацшно"1 робота складають результата римаш при виконанш плану науково-доошдних робгг 1нституту розве-ння i генетики тварин УААН: "Розробити hobî бютехнолопчш метода шскореного розмноження високоцшних сшьськогосподарських тварин", .' державно"/ реестраци" UA 01001 476 Р; i 04"Розробити методи оцшки гемшних pecypciB, ефективного та довготривалого використання порщ тьськогосподарських тварин", № державноТ реестрацн 0196 U016326 02. ф).

Виконана робота була фрагментом комплексно! програми наукових >слщжень НТЦ НВО "Прип'ять"за темою "Розробити методи викори-ання бюпродукцн 30 кшометрово!" зони ЧАЕС в народному госпо-ipcTBi" (Ршення Урядово'1 KOMiciï по лжвщаци наслщшв авари' на ЧАЕС >572 вщ 12.06.1989 ).

Мета i задач! дослщжень. Дослщити вщтворювальну здатшсть аме-ïKaHCbKOÏ норки (Mustela Vison Br.) в умовах зовшшнього та BHyrpiin-ioro опромшення тварин.

Для реал1зацн визначено'1 мети були поставлен! наступи! завданпя: довести портняльну оцшку репродуктивно'1 здатност! норок F0-F2 по-шнь в умовах ПРФ та ¡нкорпораци РН; вивчити особливосп вщтворго-

вальноТ здатноеп однор1чних норок двох генотишв стандартно! тем] коричнево! (СТК) та срхблясто-голубоТ (Г) мастей, в умовах постшнс рад1ац1Йного опромшення; провести аншпз показниюв статевоТ активно та фертильносп самщв; вивчити пстолопчш змши в им'яних каналы Ым'яниюв самщв норок; сформувати та проанашзувати генеалоги структуру дослщного стада норок.

Наукова повизиа одержапнх результата. Вперше проведено пор няльний аналгз вщтворювально1 здатносп норок в натурних умо! зовшшнього опром1нення малоТ потужносп та ¡нкорпорацй РН пор1вня з виробничими умовами, де рад5ацшний фактор знаходився на piBHi nj родного фону; встановлено, що д\я комбшованого юшзуючого onj мшення негативно впливае на статеву актившеть та фертильшеть сами дослщжено вплив радаацшного фактору на сперматогенез у самщв зале но вщ строк1в перебування ix в зош вщчуження.

Практична значимкть одержапнх результате. Результата дослщж< ня дають шформащю про вплив зовн}шнього опромшення малоТ поту Hocri та шкорпораци РН на вщтворювальну здатшеть норки. При кс трол1 генеалоги тварин тиск опромшення, без застосування заходов що зменшення його негативного впливу, зумовив в кшцевому пщеумку i родження популяци норок. Встановлено, що у самц'ш при тривалому пе] буванш i'x у зон1 впливу ра/цаца вщбуваеться порушення процесу cnepiv тогенезу в ам'яних канальцях сш'яниюв норок.

MaxepiajiH можуть бути використаш при розробщ рекомендацш з i дення галуз1 зв1р1вництва на рад1ацдйно забрудненш територн.

Реалнащя результата дослщжень. Результата наукового дослщжен по тем1 " Морфолопчш особливосп тканини С1м'яник1в самщв норок, t утримуються в 30-км зош ЧАЕС" впроваджено в НТЦ НВО "Прип'ять' дослщних роботах по вивченню хрошчного впливу опромшення imcopn рова1шми РН на вщтворювальну здатшеть тварип.

Особнстий внесок здобувача полягае в оргашзацн дослщв, збор! пе винних матер1алш, обробщ, анализу отримапих даних та формуванш ву hobkib. Викладеш в дисертаци позици та сформульоваш на Тх основ; в* новки та пропозицн випливають з отримапих даних у вщповщносп з пе винною докумен-тащею. Пстолопчш дослщження препарата ам'яни» норок виконан1 при учасп кандидата бюлопчних наук А.П.Кругляка.

Апробация положень дисертаци, публжаци. Апробащя основних п ложень робота здшенена на першш М^жнароднш науковш конфереш молодих вчених та cneioanicriB (1992); науково-практичнш конфереш (1994); 4 м1жнароднш науково-техшчнш конференцн (1994); м1жнародн конференцн (1997); науково-виробничш конференщ! (1997).

За матер1алами дисертаци опублковано 10 друкованих праць у нау-1вих тематичних виданнях.

Структура дисертаци. Дисертащйна робота викладена на 169 сторш-х машинопису, ипострована 30 таблицами, 14 рисунками, з яких 4 фото-афц. Вона складаеться ¡з вступу, основноТ частини: огляду науковоТ гератури, методики i основних метод1в дослщжень, результатт власних юлщжень, узагальнення результата, висновкш та практичних пропози-й; списку використано"1 л1тератури: всього 210 джерел, з яких 25 на iiio-мних мовах i додатгав.

MATEPIAJIIМЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Експериментальна частина виконана шляхом проведения двох нау-iBO-виробничих дослдав. Перший дослвд проведено на норках СТК тьювськоТ групи (Д) та двох поколшь i'xHix нащадюв, що перебували в ювах хрошчного рад1ацшного впливу вщповщно три, два та один рис 1бл.1). Тварини утримувалися на 6a3i вщцшу експериментально'1 дюбюлогн тварин НТЦ НВО "Прип'ять". Контрольш (К) досшдження конаш на тваринах, що синхронно за часом утримувалися в 3Biporocno-pcTBi "Саги" Бариипвського р-ну КиТвськоТ обл., де фактори рад1ацш-•го впливу були на piBHi природного фону. Другий дослщ проводився в Hi вщчуження протягом року на двох типах тварин (СТК i Г).

Формування груп проводилося методом груп-аналогш Л.Овсяншков, 1976; ПЛ.В^кторов 3i ствав., 1991). Особлив1сть форму-ння кожноУ наступноУ групи полягала в тому, що тварин до неУ добирали виплоду однор1чних самок. Для парування використовували одновжо-[X самщв.

Тварини дослщних та контрольних груп утримувалися за загально-»ийнятою технолопею в шсдах. Год ¡в ля норок проводилася згщно норм »треби Тх в основних поживних речовинах вщповщно ф1зюлопчному ану тварин. Тестом для пор1вняння результате дослщження був фактор су псребування 3Bipin в рад1ацшних умовах та анал1з Yx вщтворювалыю!" aTHocri.

Контрольоваш в експеримент! рад1ацшш навантаження на тварин 1СЛ1дних груп формувалися за рахунок зовшшнього та внутршнього MicT paдioнyклjдiв в KopMocyMimi) опромшення. Р]вень зовшшнього [ромшення на дослвднш звipoфepмi складав у 1989 р.-0,158; у 1990 р.-150; у 1991р.-0,140; у 1992 р.-0,120 мР/г. Експозицшна доза опромшення весь перюд перебування тварин в радаацшних умовах складала для гру-г 1Д- 3811,4; 2Д- 2451,4; ЗД - 1667,4; 4Д та 5Д - 1389,4 мР. Бивалентна доза ановила для групи 1Д- 38,7; 2Д- 29,4; ЗД - 24,8; 4Д та 5Д - 20,7 Бер.

Радюпотопний склад кормосум1ип дослщних груп у середньому ст новив: 137Сз 2653+166; |34Ск 223+4; 908г 247+24 Бк/кг. Актившсть води д напування цих тварин у ргзш пори року знаходилася в межах 259-11 Бк/кг.

1 .Схема дослщжень

Тру- Поко- Вис, Стать Кшьюсть Показники, яю вивчались

па лшня роки тварин,гол.

Перший дослщ - норки СТК 1. Вщгворювальна здатщсть

1 самщ самки 17 88 самок норок: а) строки гону;

1Д Ро 2 самщ 10 б) трившпсть вагггносп;

самки 54 в) прохолост та пропуспння;

3 самщ 4 г) вих1д щенят на самку:

самки 50/22 основну;

1 самщ 8 покриту;

самки 36 що щенилася.

1К Бо 2 самщ 8 2. Вщгворювальна здатшсть

самки 36 самщв норок:

3 самщ 8 а) статсва акгившсть;

самки 36 б) фертильшсть.

1 самщ 8 3. Пстолог1чн1 дослщження

2Д Р1 самки 29 С1м'яник1в самщв:

2 самщ 7 група вис, роки

самки 29 1Д 3

1 самщ 10 2Д 2

2К Ро самки 45 ЗД 1

2 самщ 10 ЗК 1

самки 45 а) дипам1ка маси тша та с1-

ЗД ъ 1 самщ самки 3 15 м'яник1в самщв, забитих в ста!п спокою та статевоТ

зк Бо 1 самщ 12 активносп тварин

самки 65 4. Генеалопя дослщного

Другий дослщ норки СТК 1Г стада (Ро - Рг)

4Д Ро, СТК 1 самщ 12

самки 59

5Д Ро,Г 1 самщ 13

самки 65

ЗК Ро, СТК 1 самщ 12

самки 65

При виконанш po6ÏT використаш форми первинного зоотехшчного лжу. В генеалопчних схемах застосоваш додатков1 знаки для позначен слемент1в вщтворення стада при вшпта радацп.

Формування родин самщв при пщсадковш системi парування щовщало полпамному стввщношенто тварин 1:5...6. У пергаому слда використана схема парування 1+7,8, у другому-1,2+7.

За результатами гону у самок визначали частку прохолостших та стих самок (В.Ф.Кладовщиков та шш., 1979), а за результатами щешння мок - триватсть BariTiiocTi, плодкгасть тварин та вихщ щенят на основ, покриту самку та ту, що щенилася.

Тривал1сть ваптносп самок обчислювали за двома способами. У ршому - час плодотворного парування вирахуваний як серед ni й за да-ми парування, у другому - за датою останнього парування, як прийнято зиробничих умовах. Плодючють самок вираховували за ктькютю на-джених щенят (живих та мертвих).

У самщв норок вщгворювальна здатшсть визначалася за показника-[ статевоТ активносл та фертильноеп. Фактичш nojiiraMiii зд1бносп мця визначали числом заплщнених самок.

Для дослщжсння ам'яниюв самщв було проведено три 3a6oï тварин. :рший - у липш 1991 року; другий - на початку листопада 1991 року; етш - у 1992 рощ наприкшщ гону. Кшьюсть тварин у групах складала 3-5 гагпв. Евтаназпо тварин проводили шляхом ш'екцп ЮОО-кратноТ зи 2% мюрелаксанту ".Шстенон". ГИсля забою самщв зважували на ди-чих терезах, а потш швидко проводили розтин черевно'1 порожнини тша я вщбору ам'яниюв, hkî препарували й зважували з точнютю до 1 мг.

Подготовку одержаних проб ам'яниюв для пстолопчних доашджень оводили за методикою Г.А.Меркулова (1969). 1з парафшових блоюв го-вали зр1зи товщиною 6-7 мк, звшьняли вщ парафшу та фарбували гема-ксилш-еозином.

Пщрахунок кштин сперматогенного еттелда проводили за методами L.C.Foog, R.F.Cowing (1951) та Т.МЛваново!' (1961). Визначення по-лящй юитин ам'яного канальця проводили за А.Хемом та in. (1983); Л.Афанас'евим та ¡н. (1989). Дослщження пстолопчних зр[з1в ам'яних нальщв проводили на свшюоптичному MhqpocKoni при збшьшешп в 0-750 раз!в. Матер1ал документували фотограф1ями.

Отримащ даш пщцавали вар1ацшно-статистичнш обробщ, викорис-вуючи електронт таблищ Excel 5.0а в середовищ1 Microsoft Windows 11. PißeHb BiporiÄHocTi р1знищ Mix дослщними та контрольними групами щювали з використанням критерио Ст'юдента.

РЕЗУЛЬТАТЫ ВЛАСНИХ ДОСЛЩЖЕНЬ Вщтворювальпа здатшсть самок норок в умовах рад1ацшного

наваптажеаня

Гш норок проводить з юнцяулютого та впродовж берез ня. Стро початку гону значною м1рою залежать вщ зовшшшх 1 внутршшх чи ншав. Кратшсть та перюдичшсгь парування в самок пов'язана з ову1 щею яйцеюнтин, яка у норок е провокованою.

Пщсадкова система парування тварин, згщно методики, давала мо лив1сть самкам паруватися до трьох разш за два перюди статевоТ охот незалежно вщ схеми парування. Анал1з розподшу самок за кратшстю г рування засвщчив, що незалежно вщ числа парувань деяка частина твар] в дослщних трупах залишалась не спарована, тобто прохолостувала. I зультати гону самок наведет в табл. 2. У трупах 1Д та 2Д виявлена те денщя до збшьшення показника прохолосту самок з вжом, який у груш ^ на другому роц1 використання становив 48,3%.

Постшний стресовий стан зв1рт в умовах радаащйних навантаже: зумовгаовав функщональн1 розлади систем оргашзму 1 не виключав мо: ливосп В1дказу тварин вщ копуляцн, що з роками у дослщних трупах пр звело до збшьшення прохолосту самок.

2. Результата гону самок норок

Тру- В1к, Кшыасть, гол. Щешння Пропус- Прохолост,

па роки тшня, % %

в груш спароваш XI %

1 88 86 64 74,4 25,6 2,3

1Д 2 54 42 29 69,0 31,0 18,5

3 22 17 10 58,8 41,2 22,7

2Д 1 29 21 9 42,8 57,2 27,6

2 29 15 5 33,3 66,7 48,3

ЗД 1 15 14 3 21,4 78,6 6,7

4Д 1 59 27 9 33,3 66,7 45,8

5Д 1 64 60 20 33,3 66,7 6,7

1 36 36 32 88,8 11,2 -

1К 2 36 36 33 91,6 8,4 -

3 36 36 31 86,1 13,9 -

2К 1 45 45 43 95,5 4,5 -

2 45 45 38 84,4 15,6 -

ЗК 1 65 65 57 87,7 12,3 -

1нший негативний показник гону - пропустшня самок. На в1дмшу вщ казника прохолосту, самки, що пропустили, зареестроваш у ВС1Х групах та Д. Спостер1галась загальна тенденцш до зростання вщсотку про-стшня самок з впсом тварин. У самок дослщних груп та в розр1з1 Тх вшо-х категорш цей показник становив 25,6-78,6 % проти - 4,5-15,6% в кон-ольних групах. За даними Г.А.Кузнецова (1972), показник пропустшня у ¡рогосподарствах по СТК норках складае 11,6%, а у Г масп - 11,2%.

Кр1м стану репродуктивних оргашв, що зумовлюе загибель плод1в и ваптносп, пропустшня самок залежить ! вщ шших факторш. За дани-[ А.Нашоп, 1947; Я.Епёегэ, 1952; М.Д.Абрамов, 1961; В.М. Колповський, 79, до 50% ембрютв гине в внугр1утробний перюд розвитку 1 основна маса Тх юрбуеться в перюд ¡мплантацп. Год!вля кормосумшшю забрудненою РН утримапня тварин в умовах ПРФ зумовлюють функцюнальну напруту рмонального статусу оргашзму, що при подовженш негативного впливу изводить до структурних та морфолопчних порушень оргашв та систем гашзму. Значна частка незаплщнених самок дослщних групах, та зро-шня и з роками \х використання дае щцставу припускати, що репродук-вш органи норок зазнали суттевих змш пщ впливом шкорпорованих РН зовшшнього опромшення.

Вщповщно 31 збшьшенням кшькосгп пропуспвших самок в дослщних упах зменшуеться число самок, що щенилися. В тварин групи 1Д по-зники гону були найкрапц пор!вняно з показниками Ёг та ¥г. Частка са-1К, що щенилися, складала вщповщно за роками використания у груш [ 74,4; 69,0 та 58,8; у груш 2Д - 42,8 та 33,3; у ЗД груш - 21,4%. Однако-й вщеоток самок, що щенилися, вщм1чено у групах 4Д та 5Д (33,3%).

Перюд ваптноси у норок умовно подшяеться на три стади, 1 якщо ажати, що перша до1мплантацшна стад1я тривае 4-6 дшв, а третя 25-26 iв (О.Г.Зайцев, 1976), то, взявши максимальш дати цих перюд1*в за ета-н, можна обчислити тривашеть д^апаузи ваптносп самок у кожнш ут, на яку великий вплив мають зовшшш чинники. В контрольных гру-х тривалють латентного пер ¡оду ваптносп знаходилася в межах 13-17 ¡в, в той час, як у дослщних групах вона була у межах 14-27 дшв.

У контрольних групах виявлена деяка тенденхця до зменшення три-посп ваптносп самок з в1Ком. У дослщних тварин Бп спостср1галася щенщя до зменшення перюду ваптносп на другому рощ використання, оте тягар рад1ацшних навантажень, напевне, був причиною подовжишя ого показника на третьому рощ використання. У самок р1 строки птпосп подовжилися вже на другому рощ життя. Анал1з строюв птносп самок Ро та р1 з IX нащадками Р2 виявив, що у самок ¥ г вш на I дш довший вщ цього показника у матер!в та на 1,9 дш довший вщ ба-

бусь. У тварин 4Д та 5Д труп також вщзначено подовжений псрюд ваг нocтi самок у однор1чному вщь Це дае пщставу вважати, що на стро ваптносп самок вплинули радиацшш навантаження.

Продуктившсть в норок визначаеться такими показниками, як ш дюшсть тварин та кшькють виробленоТ хутровини. Плодктсть самок групах, що вщображена в табл. 3, була вирахувана за трьома показнш ми. Необхщшсть приведения даних виходу щенят на покриту самку пoJ гала в тому, що вони пщтверджують робочу лпотезу щодо негативнс впливу рад!ацшного фактору на продуктившсть самок дослщних гр; Пор1вняння продуктивносп самок по поколшнях у дослщних групах г казало, що ¡з наступним поколшням тварин в раддащйних умовах сг стер!гаеться зниження Тх плодючосп.

Под час пщрахунку виходу щенят на основну самку було встанов) но, що вш значно нижчий пор1вняно з результатами щеншня самок. Так тварин батьювськоТ групи (1Д) вихщ щенят за результатами гону основну, покриту самку та ту, що щенилася, значно зменшувався в пор* ку перелшу цих показншав, тобто вихщ щенят у щй груш на першому рс використання становив вщповщно 3,61+0,32 (Р<0,001), 4,39+0,76 (Р<0,( та 5,06±0,30 (Р<0,001) гол!в. Помине зниження вщтворювальноТ функ] самок вщзначене у зв'язку з вшом тварин. Вихщ щенят на основну сам групи 1Д (Бо) за роками використання склав вщповщно 3,61±0, (Р<0,001), 2,37+0,41 (Р<0,001) та 1,00±0,37 (Р<0,001) голови.

У тварин вихщ щенят на основну самку за роками використан зменшився до 1,06±0,39 (Р<0,001) та 0,72+0,34 (Р<0,001) голови. двохр1чних самок (р1) продуктившсть значно нижча вщ батьк1вського (Б проте в них спостер1галося незначне (на 0,93 голови) збшьшення кшькос щенят на самку, що щенилася на другому роц1 використання, що вщп вщае результатам дослщжень, проведених М.Д Абрамовим (197' Е.Д.Ильиной та А.Д.Соболевым (1990), тода як у Ро цей показник нсухил но зменшувався з роками.

У тварин Рг вихщ щенят на основну самку становить 0,6+0,' (Р<0,001) голови, а плодюч1сть цих тварин пор1вняно з Ро у цьому в!щ бу. нижча на 2,06 щеняти.

Узагальнення даних показало, що низький вихщ щенят на основ! самку у дослщних групах залежить вщ тривалосп впливу на них рад1ац1 ного фактору. Вартим уваги при цьому е те, що тварини р! та Рг отрима вщ обох опром[нсних батьк!в 1 сам розвиток \'х вщ зиготи до використан! вщбувався в умовах опромшення. В зв'язку з цим можна вважати, и зовшшне опром1нення та шкорпоращя РН зумовили значний негативш вплив на ембр10иальний та постембрюнальний розвиток тварин, що позначилося на зниженш продуктивносп.

3. Вщтворювальна здатшеть самок норок

Тру- Вш, Кшьюсть, Вихщ щенят на самку Кшыасть КОПуЛЯЦШ

па роки гол!в основну покриту що щенилася на одну самку

1 88/86/64 3,61 ± 0,32*** 4,39 ±0,76* 5,06 ±0,30*** 1,69 ±0,09 ***

1Д 2 54/41/30 2,37 + 0,41*** 2,91 ±0,48*** 4,41 ± 0,54 ** 1,73 ±0,16

3 22/17/6 1,00 + 0,37*** 1,29 ±0,46*** 3,66 ± 0,42 *** 1,53 ±0,12***

2Д 1 29/22/ 9 1,06 ±0,39*** 1,28 ±0,51*** 3,37 ± 0,96 *** 1,95 ±0,18***

2 29/15/5 0,72 ±0,34*** 1,41 ±0,57*** 4,20 ±0,96* 1,73 ±0,18**

зд 1 15/14/3 0,60 + 0,41*** 0,64 ±0,43*** 3,00 ±1,52* 1,66 ±0,18***

4Д 1 59/27/ 9 0,66 ± 0,22*** 1,44 ±0,43*** 4,33 ±0,50 ** 1,74 ±0,12***

5Д 1 64/60/20 1,34 ±0,30 *** 1,43 ±0,32*** 4,30 ±0,57 ** 1,89 ±0,08 ***

1 36/32 6,30 ± 0,48 6,30 ±0,48 7,12 ±0,35 2,61 ±0,11

1К 2 36/33 5,91 ±0,41 5,91 ± 0,41 6,45 ±0,31 2,00 ±0,13

3 36/31 5,38 ±0,45 5,38 ± 0,45 6,25 ± 0,30 2,72 ± 0,09

2К 1 45/42 6,95 ± 0,33 6,95 ± 0,33 7,30 ± 0,25 2,71 ±0,10

2 45/38 5,57 ±0,49 5,57 ± 0,49 6,60 ± 0,39 2,42 ±0,11

ЗК 1 65/57 5,49 ±0,37 5,49 ± 0,37 6,22 ± 0,29 2,73 ±0,07

41

Примтса: тут I дал! р1зниця статистично достов1рпа щодо контролю. *- Р < 0,05; ** - Р< 0,01; *** -Р < 0,001

Бшьш виражена тенденция щодо зниженпя кшькосп копуляцш на самк; трупах Д з кожним наступним роком 1х використання при однаковщ систем! I рування також дас щцстави стверджувати, що рад1ацшпий фактор був одни! основних чипник1в, що впливав на репродукщю тварин 1 посилювався з висом отже 1 трившпстю постшного опромшсння.

На кшсць експерименту у дослщних групах залишилося мало твар (табл. 4). У груш 1Д-10%, в контрол! 86,1%; груш 2Д-17,2 %, контроль 84,4 ЗД-20 %, контрол! 87,7%. Вщповщно спостерхгався I низький вихщ щенят самку за роки використання. Плодкгасть 6 самок групи 1Д, яю впродовж трь рок1в життя дали приплщ склала в ссредньому 3,1 голови, тодд як в контр« 18,4 гол. Вщповщна картина спостер^галася 1 в груш 2Д, де кшькють щенят самку мала схожу картину 1 складала 4,2 гол. та 13,8 гол1в в контроль Вщ[шче також понижена кшькють щенят пор!вняно з контролем у однор!чних дослщн тварин.

4. Продуктившсть самок залежно вщ строив перебування ___Ух в умовах радаащйних навантажень_

Bík Тру- KÜlbKÍCTb

самки, па самок на самок, що да- щенят на сам- самок, що за-

роки початок до- ли приплщ, на ку за роки ви- лишилися на

слщу, гол. дании вис, гол. користання, гол. К1нець до-слщу, %

3 1Д 88-28*= 60 6 3,1 ±0,70*** 10,0

1К 36 31 18,4 + 0,79 86,1

2 2Д 29 5 4,20 ±0,96*** 17,2

2К 45 38 13,8 ±0,48 84,4

1 зд 15 3 3,00 + 1,52* 20,0

1 4Д 59 9 4,33 ±0,5*** 15,3

1 5Д 64 20 4,30 ±0,57** 31,3

1 зк 65 57 6,22 ±0,29 87,7

У rpyni 1Д 28* самок не врахова1и на третьому рощ використання вщсутшстю одновшових самщв, згщно методики. Отже, вжс на третьому рс дослщжешш виникла проблема нестач1 самщв для вщгворення стада.

Статева активтсть самщв норки в раддащйних умовах

Результати гону самцш иорки залежно вщ строив перебування "íx рад!ащйних умовах зони вщчуження вщображеш в табл. 5. AHaj KÜibKOcri парувань на самця у групах Д та К показав, що вщбуваеть зменшення и у дослщних групах. В цих групах кшьшсть парувань на одн го самця за гш за роки використання знаходилася в межах 5,7+1,06 10,1±0,52 копуляцш. В групах К водбулося незнание зниження числа коп>

цй на самця з впсом [ загальна 1"х кшыо'сть коливалася вщ 9,0±0,62 до 1±0,70. Число копуляцш за сезон парування в груш 4Д становило ±0,63 (Р<0,001) на одного самця; в груш 5Д -10,1+0,52 (Р<0,001).

Статева актившсть самщв вирахувана за юлыастю спарованих самок рупах К Д0р1внювала 100%. В групах Д зниження активносп самщв булося вщповщно тривалосп перебування Тх в рад1ацшних умовах. Так, рут 1Д зниження статевоУ активносп становило вщповщно за роками 8; 82,0 та 76,6; у тварин 2Д групи - 72,5 та 58,6; у ЗД - 93,3%.

Фертильшсть самщв в умовах шдвищеного радоацшного середовища аижуеться з в1ком. У самцдв групи 1Д вона склала вщповщно за роками 9, 60,0 та 27,2%. У груш 2Д вона виявилась понижена у перший рж ви-ристання тварин 1 склала вщповщно 26,4 та 20,7%. У самщв групи ЗД казник фертильносп становив 20,0; у групах 4Д та 5Д - вщповщно 17,7 30,8%, в контролышх групах знаходився в межах 85,0 - 95,5%).

Вартим уваги е показник, що характеризуе вихщ щенят на одного 1ця, бо при перерахунку кшькосп щенят на самщв, вщ нього одержують ьшу ктьюсть нащадшв за сезон гону, шж вщ самок. У груш 1Д цей по-¡ник у самщв за перший рж використання становив 19,0±1,99 (Р<0,01) нят, за другий-11,6+2,53 (Р<0,01) та 5,5±2,22 (Р< 0,001) щенят за третай : використання. Р1зниця м1ж першим та трепм роками склала 71,1%. У щ1в групи 2Д спостер1гався низький вихщ щенят, що дор1внював +1,46 за перший рпс та 3,4±1,34 щеняти за другий рж використання. У 1щв ЗД групи вихщ щенят на самця становив 4,5±2,09. У групах К цей ¡сазник коливався в межах 25,1-31,3 голови. Пор'шняно з показниками стролю вихщ щенят на самця в груш СТК та Г тварин був значно зни-¡шй 1 становив вщповщно по групах 3,0 та 7,2 голови.

3 метою ефективного використання тварин у стадд формували роди-самщв, пол1*гам1я яких нал1чувала вщ 5 до 6 самок на самця. Фактичне ^¡гамне сп^ввщношення по групах показало, що в них проходить змен-ння к1лькост1 заплщнених самок з висом. Особливо низьке сшввщно-ння спостерщалося в групах 2Д та 4Д (табл. 5). Причиною низькоТ [[¡гамп у досл1дних групах вважаемо вплив рад1ац1йного опром1нення статев1 органи тварин. П1дтвердженням цього е порушення процесу :рматогенезу у самщв дослщних груп норок пщ впливом рад1ац1йних зантажень.

Змши пстолопчноТ будови сш'яних каналыцв самщв порок.

Пстолопчний анал1з с!м'яних канальц!в самщв проводився з метою галення впливу рад1ацн на функц1ональний стан репродуктивних ор-

норок.

5. Результата гону самщв норок залежно вщ строгав перебування в радаацшних умовах

Групи - Кшьюсть Ктькють па- Статева ак- Вихщ щенят, Фгрталь- Фактичне полп-ам-

В1К, роки ГОЛ1В рувань тившсть, % гол. шсть, % не сшввщношення

ДОСЛЩ

1 -1 17 8,9 ±0,43** 97,8 19,0 ±1,99** 75,9 1 5,1

1-2 •10 8,1 ±0,75 82,0 11,6 ±2,53** 60,0 1 3,9

1-3 4 6,5 ±1,44** 76,3 5,5 ± 2,22*** 27,2 1 4,0

2-1 8 6,0 ±0,71*** 72,5 4,6 ±1,46*** 26,4 1 3,0

2-2 7 5,7 ±1,06*** 58,6 3,4 ±1,34*** 20,7 1 2,9

3-1 3 6,1 ±1,11*** 93,3 3,0 ±1,52*** 20,0 1 4,7

4-1 13 3,5 + 0,63*** 49,4 3,0 ±1,03*** 18,1 1 2,1

5-1 12 10,1 ±,52*** 93,9 7,2 ±1,55*** 30,8 1 5,0

контроль

1 -1 8 11,7 ±0,83 100 28,5 ±2,46 90,0 1 4,0

1-2 8 9,0 ±0,62 100 26,6 ±1,83 91,8 1 4,1

1-3 8 12,2 ± 0,77 100 25,5 ±2,10 85,6 1 3,9

2-1 10 12,2 ± 0,68 100 31,3 ± 1,84 95,5 1 4,3

2-2 10 10,9 ± 0,65 100 25,1 ± 1,68 85,0 1 3,9

3-1 12 15,1 ±0,70 100 29,5 ±1,66 88,0 1 4,8

Ф1зюлопчну норму ам'яниюв самщв вивчали на однор1чних самцях нтрольноТ групи. На пстолопчних препаратах ам'яних канальщв ['яника самщв (n=5) щеТ групи було виявлено статев! юптини р1зного теню диференщацн. При збщьшенш х375 на препаратах видно, що ['ят канальщ мають елшсовидну або округлу форму й прилягають один одного. Мгж канальцями розмщена сполучна тканина, в якш виявлено громадження штерстищалышх кштин (гляндулоцит1в), що розмвдують-групами, та гемокапшяри. В базальному iuapi канальщв, тобто зош змноження, чггко проглядалися сперматогош1. Кшьюсть сперматогош'й 3pi3i складала в середньому 38,3±5,6 клггин (Ига 22-58). В адлюмшальнш ;тиш канальця спостер^галися сперматоцити 1 та 2 порядюв, а також ;рматиди. 1х кшьюсть вщповщно складала 136,9+8,1 i 67,4+2,5 клггин.

У дослщгах групах тварин залежно вщ строк1в перебувашы Yx в умо-i раддацшних навантажень встановлено pi3Hi piBHi порушення процесу :рматогенезу та пошкодження ам'яиих канальщв. У самщв Fo групи 1Д =4), що перебували в умовах рад1ацшного фактору впродовж трьох пв, при мжроскошчному досшдженш препарата ам'яних канальщв ановлено особливо велию змши. Слм'яш канальщ характеризувалися аточиссльними вщривами груп кл1тин вщ синцит1ю без подальшого ¡витку, що утворювало порожнини, i призупиняло перетворення fx у ьш 3pmi форми. Спостер1галось порушення сполучно-тканинноТ обо-пси, if розшарування, витончення - аж до розриву в окремих м!сцях ка-1ьця. Внаслщок цього зменшилася кшьюсть Bcix юптин сперматогенно-еттетю в розрахунку на 100 канальщв. Так, число сперматогонш :ншилось до 9,0+1,9 (Ига 0 - 44) клггин пор1вняно з контролем 38,3+5,6. tbKicTb сперматоципв 1 та 2 порядюв зменшилась в пор1внянш з кон->лем в 2,5 рази, а сперматид в 17,6 раз1в.

Одержаш даш узгоджуються з дослщженнями ультраструктури 'яник1в самщв норок, що проводилися ТЛ.Богдановою 3i сщвав. (1996), встановили, що незважаючи на збереження морфолопчних екв1ва-TiB сперматогенезу в канальцях проходять деструктив»! змши, як в ста-их кштинах, так i в юптинах Сертоль В сперматоцитах 1 порядку вияв-i ознаки вакуолеподобноТ дегенерацп ядер, незаюнченого подшу з оренням двохядерних кгптин. В1дм1чеш також змши i в акросом1 спер-гид. У ам'яних канальцях спостср!галося витончення стшок з десква-liero ix зовшшшх оболонок, що призвело до порушення трофжи скла-¡их елементтв канальця. До 3 роюв зменшувалася кшьюсть та розм1ри грстищальних юптин.

При анашз! пстолопчних 3pi3ie ам'яних канальщв с1м'яншав норок

групи 2Д Fi (п=5) виявлено витончення i часткове порушення адл Miiianbiioï та базально'1 зони канальця наприкшщ другого року постшнс опромшення тварин. В них проходило вщторгнення груп юйтин, i призупинили св1й розвиток, вщ базального шару. Уражеш клггини, oct ливо сперматоцити 1 та 2 порядив, л1зуючись, утворюють на своему Mil порожнини. Внаслщок цього частина канальця залишася без кштин, i значно зменшувало зони розмноження, росту i формування сперма' зовдв. Кшыасть сперматогонш у канальцях складала тшьки 11,0±1,6 (1 0-28) клггини. Кллькклъ сперматощшв 1 та 2 порядов i сперматид у п рин uieï групи також значно зменшувалася i дортнювала вщповщ 118,0+12,3 та 23,9±5,1 кштин.

У тварин групи ЗД F2 (п=3) в базальному inapi ам'яного каналь сгм'яника встановлено зниження кшькоеп сперматогонш. ïx число скла; ло 27,6+1,3 кштин, що було в середньому на 11 клггин меньше пор1внян самцями контрольноТ групи. Встановлено також зменшення числа сперр тоцитсв 1 та 2 порядов. ïx кшыасть складала вщповщно 81,3±8,5 (lira 260) i 26,7+1,7 (lim 0-33) клггин. Особлив1спо морфолопчноТ структури ] налыцв ам'яншав норок nieï групи було порушення функцюнальних з канальця та накопичення в адлюмшальнш зон1 сперматоци-riB 1 та 2 1 рядк'ш.

Таким чином, з тривалютго перебування тварин у рад1ацшному се] довинц та з кожним поколшням вщбуваеться пригшчення процесу cm матогенезу в ам'яниках самщв. Порушення процесу сперматогенезу i впливом опром1нення проходить на фот порушень стерощоген< (ТЛ.Богданова 3i ствав., 1996), який проявляеться у самщв норок F2 в на стад» статевого дозревания.

ВИСНОВКИ

1. Постшш зовшшш та внутршн! рад1ацшш навантажеиня на аме] канську норку (Mustela Vison Br.) та два поколшня ïx нащадгав, що пе] бували вщповщно три, два та один piK в умовах зони вщчуження, зумо] ли функцюнальне та структурне ураження репродуктивноУ системи tj рин.

2. Довготривале утримання самок норок в надфонових рад1ацшк умовах та шкорпораци' РН пор{вняно з контролем викликае збшьшеи прохолосту самок (вщ 2,3 до 48,3%,), частки ïx пропустншя (вщ 25,6 78,6%) та подовження перюду ваптносп (вщ 2 до 13 дшв).

3. Результата постшного впливу paдiaц¡йниx фактор1в довшлля репродуктивну систему дослщних тварин проявляються у зниженш п] дуктивносгп. При цьому спостер!гасться законом!ршсть - чим тривалплр

лив радiauiиного фактору, тим менша продуктившсть.

4. Стушнь пошкодження статевих залоз самщв норок, як1 перебували зош рад!ацшного впливу, залежить, головним чином, вщ тривалосп изуючого опромшсння.

5. Статева актившсть самщв в умовах довготривалого опромшення па нижча, шж у контрольних групах. У самщв групи 1Д вона складала (повщно за роками 97,8, 82,0 та 76,3%; у 2Д - 72,5, 58,6%; у ЗД - 93,3% оти 100%) активност! у контрольних групах.

6. Фертильшсть опромшених самщв невпинно зменшуеться з кожним ступним поколшням. У Fo вона складала вщповщно за роками - 75,9; ,0 i 27,2%; Fi- 26,4 та 20,7%; F2 - 20,0%;

7. Значна розб1жшсть м1ж статевою актившстю дослщних самщв i Yx шпстю до заплщнення самок спостер1гаеться вже в Fi, вщповщно 72,5; ,6% та 26,4 i 20,7%о, досягаючи ще бшьшо1 невщповщносп в F2 - 93,3% 20,0%.

8. На фош рад1ацшних навантажень Г норки переважали за основ-ми показниками вщтворювальноГ здатносп СТК: у самок - вих'щ щенят

основну самку складав 1,34 проти 0,66 гол.; у самщв - статева ак-вн1сть 93,9 проти 49,4%, фертильшсть - 30,8 проти 18,1%.

9. Генеалопя родинних груп самщв в умовах поеднаного впливу щацн показала, що розвиток дослщного стада тривав два-три поколшня

фин.

Пропозицц впробннцтву

1.0тримаш результати доцшьно використати при розробщ техно-rii утримання та годаш норок з врахуванням рад1ацшного контролю на >итор1ЯХ з шдвищеним рад1ацшним фоном.

2. Взяти до уваги результати наших дослщжснь при розробщ нових ективних метод1в захисту тварин вщ прямого та опосередкованого пиву рад1ацн.

3. Результати одержаних дослщжень можуть бути використаш в уч-вому npoueci на кафедрах пстологп та розведення сшьськогоспо-эських тварин; на кафедрах хутрового зв!р1вництва та радюбтлогп ¡верситстсв, сшьськогосподарських шститупв та ветеринарно!" медици-

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛШОВАНИХ ПО ГЕМ1ДИСЕРТАЦЙ

1. 1нтер'ер сшьськогосподарських тварин / Й.З. Слрацький, Б.М. пка, О.Г. Тимченко, А.А. Пахолок, G.M. Рясенко, B.G. Скоцик. К., На->налышй аграрний ушверситет. - 1997. - 29 е.;

2. Рясенко Е.М., Кругляк А.П., Рясенко В.И. Морфологические из-нения ткани семенников самцов норок под воздействием радиоактивно-

го облучения II Сборник докладов 4 международной научной конфер< ции "Итоги 8 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС' Чернобыль. - 1996. - Т. 2. - С. 435-439;

3. Слрацький Й.З., Рясенко С.М. Вплив зовшшнього юшзуючс опромшення та ¿нкорпорацп радюнуювдв на вщтворювальну здатнк самщв американсько!' норки //Вюник Битоцерювського державного агр; ного ушверситету. Зб^рник паукових праць. - Бта Церква. - 1997. -В. ^ 4.1.-С. 216-220;

4. Рясенко С.М. Вщтворювальна здатшсть самок американсы норки в умовах пролонговано!' да рад^аци // Зб1рник наукових пра 1нституту землеробства УААН. К.: - 1997. - Вип. 2. - С. 140-142;

5. СНрацький Й.З., Рясенко С.М., Наслщки впливу юшзуючого ] промпповання на вщтворну здатшсть американськоТ норки // Пробле пщивщуального розвитку сшьськогосподарських тварин. Зб1рник наух вих праць м1жнародно1 конференции К.: 1997. - С.121;

6. Рясенко е.М., СЛрацький Й.З. Полпамне сшввщношення у аме{ канськоТ норки в умовах хрошчноТ до радаащйного фактору // Зб1рн наукових праць науково-виробничо! конференщ?: "Бютехнолопчш, I лекцшш та оргашзацшш методи вщтворення, збер1гання \ використан генофонду тварин". К., 1997. - С. 126-128;

7. Рясенко Е.М., Кругляк А.П., Рясенко В.И. Влияние инкорпорщ: ванных радиоизотопов 137Сб и 908г на сперматогенез самцов нор //Тезисы докладов 4 Международной научно-технической конференщ "Итоги 8 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС". - Зеа ный Мыс. - 1994. - С. 242-243;

8. Рясенко С.М. Особливослт сперматогенезу у самщв норок в умов радтцшного опромшення // Тези доповщей ПершоТ М1жнародноТ на} конф. молодих вчених та спещалкптв"Селекцшно-бттехнолопчш мето, використання генетичного потенциалу с.-г. тварин" К., 1992. - С. 82;

9. Рясенко С.М. Вплив радаацшного фактору на репродуктив здатшсть норок //Тези доповщей ПершоТ М1жнародно? науковоТ кон<] рендн молодих вчених та спещалклгв. К., 1992. - С. 83;

10. Рясенко С.М., Орацький Й.З., Рясенко В.1. Репродуктивна фук щя норок в умовах ЗО-кшометрово? зони ЧАЕС //Тези доповщей науков практично! конференщь К., 1994. - С. 62.

Рясенко С. М. Вплив зовшшнього огтромшення та ¡нкорпораци цонукшдов на ввдтворювальну здатшсть американсько'1 норки. - Руко-

Дисертащя на здобуття вченоГ ступеш кандидата сшьськогосподарсь-( наук за спсщальшстю 06.02.01. - розведення та селекщя тварин, 1нсти-: розведення 1 генетики тварин, КиТв - Чубинське, 1998.

Викладеш результата дослщжень вщтворювалыюТ здатносгп амери-гськоТ норки та двох поколшь п нащадюв в умовах зовншшього азуючого опромшення та ¡нкорпорацн радюнуклвдв.

Встановлено, що показники в1дтворговально1 здатносп при утри-яш норок в умовах пщвищеного рад1ащ иного фону та ¡нкорпорацн цонуклццв знижувалися I мали в1рогщт вщмтносп пор!вняно з кон-шем, де ращацшний фактор був на р1вш природного фону. Вивчеш рфолопчш зм1ни в ам'яних канальцях ам'ягонав самщв. Пошкодження 'яних канальщв та порушення процесу сперматогенезу у самщв вщбу-:ться в залежносп вщ тривалосп впливу малих р5вшв рад1ацп. ючов1 слова: американська норка, юшзуюче випроминовання, шкорпо-заш радюнуклщи, вщтворювальна здатшсть, поколшня, статева ак-нисть, фертильнють, лстолопчш дослщження, генеалопя стада.

Рясенко Е. М. Влияние внешнего излучения и инкорпорации радио-слидов на воспроизводительную способность американской норки. -шпись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяй-енных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция живот-х, Институт разведения и генетики животных, Киев-Чубинское, 1998.

Изложены результаты исследований воспроизводительной способен американской норки и двух ее поколений в условиях внешнего шзирующего излучения та инкорпорации радионуклидов.

Установлено, что показатели воспроизводительной способности при (ержании норок в условиях повышенного радиационного фона та ин-эпорации радионуклидов понижались и имели достоверные отличия по 1внению с контролем, где радиационный фактор был на уровне присного фона. Изучены морфологические изменения в семенных канальей самцов. Повреждение семенных канальцев и нарушение процесса :рматогенеза у самцов норок происходит в зависимости от длитель-гги воздействия малых уровней радиации.

ючевые слова: американская норка, ионизирующее излучение, инкор-эированные радионуклиды, воспроизводительная способность, поколе-1, половая активность, фертильность, гистологические исследования, геалогия стада.

Ryasenko E.M. The influence of environmental ionizing radiation i incorporation of radionuclears on reproductive ability of American mil Manuscript.

Kandidat dissertation in Agricultural Science specilization 06.02. Animals breeding and selection. - Institute of Animal Breeding and Genet Kyiv- Chubynske, 1998.

The dissertation presents the results of a research in reproduktive abi of American mink and two generftions of descendants in the environment constant influence of ionizing radiation and incorporation of radionuclears. is found , that reproductive ability indices of minks in the enviroment ionizing radiation and incorporation of radionuclears had declined and 1 had probable distinctions from the control group,where the radiation fac was at natural level. Morphological alterations in tubuli seminiferi convolut males testes were studied. Tubuli seminiferi convoluti detriments < spermatogenesis deviations were found to be dependent on low-level radiat exposion periods.

Key words: American mink, ionizing radiation, incorporated radionucle; reproductive ability, generation, mating activity, fertility, histological stud herd genealogy.