Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние удобрений в севообороте на физиологические и агрохимические показатели, урожай и качество кукурузы на силос на карбонатной лугово-черноземной почве.

ВАК РФ 06.01.04, Агрохимия

Автореферат диссертации по теме "Влияние удобрений в севообороте на физиологические и агрохимические показатели, урожай и качество кукурузы на силос на карбонатной лугово-черноземной почве."

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СМЕТАНСЬКА ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 631.8:635:631.95

ВПЛИВ ДОБРИВ У СІВОЗМІНІ НА ФІЗІОЛОГІЧНІ ТА АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ВРОЖАЙ ТА ЯКІСТЬ КУКУРУДЗИ НА СИЛОСНА КАРБОНА ТНОМУ ЛУЧНО- ЧОРНОЗЕМНОМУ ГРУНТІ

06.01.04 - агрохімія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І.Душечкіна Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник- академік УААН, доктор сільськогосподарських наук,

Офіційні опоненти:-доктор сільськогосподарських наук, професор

Провідна установа - Інститут землеробства УААН, відділ агрохімії та фізіології рослин, смт. Чабани Київської обл.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв Оборони,. 15, НАУ, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

• 3 дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ за адресою:

03 041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, НАУ, навчальний корпус 10.

професор Городній Микола Михайлович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І.Душечкіна.

Кавецький Володимир Миколайович, Інститут агроекології і біотехнології УААН, завідувач лабораторії екотоксикології агроландшафтів;

- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Купчик Віктор Іванович, Білоцерківський аграрний університет, кафедра агрохімії та грунтознавства.

годині

Автореферат розіслано і

2000 року '

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Збільшення виробництва сільськогосподарської іродукції є важливим народогосподарським завданням. Оскільки більшість >рних земель освоєно, найбільш оптимальним шляхом підвищення виробни-ггва продукції сільського господарства є його інтенсифікація. Застосування юбрив вимагає ретельного вивчення їх дії на рослини.

Поряд із зовнішніми факторами, такими, як вміст в грунті макро- і мік-юелементів, погодні умови, які визначають вплив добрив на врожайність і ікість сільськогосподарських культур, вимагають більш глибокого вивчення інутрішні, фізіологічні фактори, які визначають ефективність дії добрив. До аких факторів відноситься активність ферментів, енергозабезпеченість росин, рівень донорно-акцепгорних відношень.

Реакція рослин на внесення добрив виявляється в різноманітних анатомо-юрфологічних та фізіолого-біохімічних змінах, які обумовлюють формування іевного за величиною та тривалістю роботи фотосинтетичного апарату, изначають інтенсивність, якісну направленість його роботи протягом періоду егетації та раціональність використання продуктів фотосинтетичної діяльності іа процеси росту і розвитку рослин.

Доцільно вивчати інтегративний фізіологічиний розвиток рослинного рганізму, як авторегулюючої системи, функціонування якої багато в чому алежить від двох фізіологічних процесів - фотосинтезу та росту, а кінцевий езультат фотосинтетичної діяльності рослин - продуктивність на одиницю лощі посіву - від характеру взаємозв’язку рослинного організму та добрив.

В працях Ничипоровича А.А., Лєбєдєва С.І., Ларіна О.П., Оканенка О.С. та іших, значна увага приділялась вивченню продуктивності кукурудзи, проте генше висвітлювалось питання впливу добрив на фізіологічні процеси, хоча аме за рахунок вивчення цих первинних процесів стає можливим бгрунтування застосування певних видів та норм добрив з метою отримання исоких врожаїв біологічно цінної продукції.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу органічних та іінеральних добрив, шо вносяться у сівозміні, на фізіологічні показники, їх заємозв'язок з продуктивністю, якістю кукурудзи на силос та поживний режим рунту.

Мета та завдання досліджень полягали у вивченні ефективності вико-истання мінеральних та органічних добрив, які вносяться у сівозміні під сновний обробіток грунту та «Ріверму», що вноситься шляхом позакореневого ідживлення рослин для стабілізації продуктивності силосної кукурудзи та окращення біологічної цінності отриманої продукції.

Дія її виконання були поставлені завдання: ,

вивчити вплив добрив на родючість лучно-чорноземного карбонатного грунту;

дослідити хід фізіологічних процесів, які відбуваються в рослинах протягом вегетаційного періоду під дією добрив;

- встановити інтенсивність фотосинтезу та його продуктивність;

- проаналізувати вплив добрив на процеси наростання зеленої маси, формування структури врожаю та його якість;

- вивчити вплив «Ріверму» та «Ріверму» збагаченого мікроелементами, як засобу підвищення чистої продуктивності фотосинтезу в посіві;

- визначити агрохімічну, економічну та енергетичну ефективність внесення добрив.

Наукова новизна. Встановлено вплив органічних та мінеральних добрив, які вносяться у сівозміні і нового добива «Ріверм» на фізіологічні та агрохімічні показники кукурудзи та їх взаємозв’язок з урожаєм і якістю при вирощуванні на лучно-чорноземному карбонатному легкосуглинковому на лесоподібному суглинку грунті північної частини Лісостепу України. .

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати можуть бути використані для розробки системи удобрення кукурудзи на силос на лучно-чорноземних карбонатних грунтах північної частини Лісостепу України.

Внесення NuoPbsKbs на фоні ЗО т/га органічних добрив дає можливість отримати приріст врожаю від 248 до 296 ц/га при врожаї на контролі 408-428 ц/га, а позакореневий обробіток посівів 0,1% розчином «Ріверму» з мікроелементами відповідно від 98 до 112 ц/га при врожаї контрольному варіанті 400-434 ц/га.

Особистий внесок здобувана. Проведено огляд і аналіз літературних джерел з питань впливу органічних і мінеральних добрив на фізіологічні та агрохімічні показники, врожай та якість кукурудзи на силос. Проведено польові та лабораторні дослідження, результати досліджень впроваджено у виробництво. Узагальнено теоретичні та експериментальні дані з подальшим їх дисперсійним і кореляційним аналізом, .зроблено висновки та рекомендації виробництву. За отриманими даними опубліковано наукові статті. Особистий внесок дисертанта в отриманні наукових результатів, які викладені в дисертації, становить 85 %.

Апробація результатів дисертації Результати досліджень щорічно обговорювались на засіданнях кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І. Душечкіна та засіданнях вченої ради факультету агрохімії та грунтознавства; представлялись на міжнародних конференціях: ESNA XXVII Аплиаі meeting (Brno, 1998) та присвяченій сторіччю Національного аграрного університету (Київ, 1998).

Дисертація розглянута та рекомендована до захисту на засіданні кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції 10 вересня 1999р.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 статей у наукових ж\рналах, з них 3 одноосібні.

Об’єм та структура роботи. Дисертація складається із вступу, 11 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 152 сторінках машинописного тексту, містить

з

20 таблиць, 14 рисунків та 24 сторінки додатків, список використаної літератури складається з 197 джерел, у тому числі 47 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури складається з двох розділів. У першому “Особливості росту, розвитку та живлення кукурудзи” наведено літературні дані з вивчення біологічних особливостей кукурудзи та впливу добрив на надходження поживних речовин в рослини, врожай та якість кукурудзи на силос.

В другому розділі “Сучасний стан вивченості ролі «Ріверму», міді та цинку в житті рослин” подається інформація про нове добриво, створене на кафедрі агрохімії та якості сільськогосподарської продукції НАУ та аналіз літературних даних про вплив мікроелементів і “Ріверму” на проходження фізіологічних процесів в рослинах та формування продуктивності посівів.

Експериментальна частина дисертації розпочинається розділом “Програма, об’єкт, методика та умови проведення досліджень”.Об'єктом наших досліджень була кукурудза Одеський-ВОМВ, попередник - цукровий буряк. Дослідження проводились в 1997-99 pp. в зерново-буряковій сівозміні кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції НАУ у Васильківському районі Київської області. Сівозміна освоєна в 1956-58 pp. Агротехніка вирощування загальноприйнята для даної зони. Грунт дослідної ділянки лучно-чорноземний карбонатний грубопилувато-легкосуглинковий на лесовид-них суглинках, який характеризується такими агрохімічними показниками: pH водної витяжки - 8,1 та 8,2 в орному та підорному шарах, вміст гумусу 4,29 та 3,71%, нітратного азоту - 24,4 та 21,8, амонійного азоту -19,7 та 16,7, рухомого фосфору 16,1 та 9,4 та обмінного калію 93,0 і 76,1 мг/кг.

Польові досліди проводились на варіантах, які найбільшою мірою відповідають вирішенню поставлених завдань (схема 1). Мінеральні добрива: аміачну селітру,' суперфосфат простий гранульований, калійну сіль вносили відповідно зі схемою досліду під основний обробіток грунту восени. Дослід має трьохразову повторність. Площа облікової ділянки - 100, посівної - 175 м2. Розміщення варіантів - систематичне. При виконанні роботи було поставлено ряд мікродослідів - позакоренева обробка рослин 0,1% розчином «Ріверму» та 0,01% розчинами CuS04 та ZnS04 (схема 2). Використання робочої рідини -300л/га: Мікродосліди виконано у троьх повторностях, посівна площа кожного

Схема 2. Варіанти мікродосліду Дистильована вода (контроль)

«Ріверм»

«PiBep.\i»+CuS04 «Ріверм»-!- ZnS04 «PiBep.M»+CuS04+ ZnSO.)

CuS04 .

. ZnS04 CuS04+ Z11SO4

- 17,5м , облікова-10 м .

Схема 1. Варіанти досліду ЗО тонн гною = фон фон +Р90

фон -ЬРадКоо

фОН +Ы|;оР'Л)К.90 фон ; ,ч;;Р’''Кі

Мі;оР'Х)Кію

Контроль(без добрив)

Відбір і підготовка до аналізу зразків грунту та рослин здійснювались за загальноприйнятими методиками. В грунті визначали вміст загального азоту за методом К'єльдаля, амонійного - за допомогою реактиву Несслера, нітратного -за методом Александрово! і Губарєвої, pH водної витяжки потенціометрично, рухомі сполуки фосфору і калію за методом Мачигіна в модифікації ЦІНАО з наступним визначенням фосфору - фотоколориметрично, калію - на полумене-вому фотометрі. Протягом вегетаційного періоду проводились подекадні біометричні виміри: висоти рослин, площі листової поверхні методом висічок, чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ), фотосинтетичного потенціалу посіву (ФПП) і наростання сирої та сухої ваги надземної частини кукурудзи по органах, ККД фотосинтезу та калорійність (за Томме). Вміст загального азоту, фосфору і калію в рослинах визначався за Гінзбург з наступним визначенням азоту - за допомогою реактиву Несслера, фосфору - за методом Деніже в модифікації Левицького, калію - на полуменевому фотометрі FLAPHO-4. Визначення вмісту хлорофілів проводили спектрофотометрично, активності ферментів: пероксидази - за методом Бояркіна, каталази, аскорбатоксидази, поліфенолоксидази - за Починком. Вміст “сирого” протеїну визначали на 14 аналізаторі N1R SCANNER моделі 4250, “сирої” клітковини - за методом Гене-берга і Штомана, вміст “сироГ золи визначався після сухого озолення, нітратів

- за допомогою іонселективних електродів. Інтенсивність фотосинтезу визначали на оптико-акустичному газоаналізаторі ОА 5501. Математичну обробку врожайних даних проводили методом дисперсійного аналізу за Доспєховим Б.О. Економічну, агрохімічну та енергетичну ефективність внесення добрив розраховували згідно з загальноприйнятими методиками.

Метереологічні умови в роки проведення досліджень були різними. В 1997р. середньомісячні температури наближались до седньомісячних багаторічних, опади розподілялись нерівномірно у часі - від 20 мм у квітні до 95 мм у травні, а сумарна ФАР здебільшого перевищувала середньомісячну багаторічну, особливо у травні - на 86 мДж/.м2. У червні 1998 р. встановився помірний тепловий режим і кліматичне літо продовжувалось до середини вересня, надзвичайно велика кількість опадів була у квітні та липні - випало близько 180-210% кліматичної місячної норми, тобто 97 та 134 мм. За погодними умовами 1999р. відрізнявся від попередніх надзвичайно високими температурами, які у літні місяці переважали середньомісячні багаторічні на 6,3-7,0°С і становили відповідно 23,5, 26,0 та 25,2°С. Сумарна ФАР була високою - у червні вона переважала середньомісячну багаторічну на 47 МДж/м", а у липні -на 45 МДж/м , що дорівнювало 228 та 207 МДж/м2. Зважаючи на особливі погодні умови, що склалися у 1999р., було вирішено подавати результати досліджень як середні за 1997-1998рр. та окремо за 1999р.

В четвертому розділі “Вплив органічних і мінеральних добрив на вміст основних елементів живлення в грунті” представлено дані про динаміку вмісту амонійного та нітратного азоту, рухомих фосфатів та обмінного калію.

Добрива сприяють підвищенню вмісту азоту в грунті. Так, вміст

нітратного азоту на контролі у фазі 4-5 листків становить у перші роки досліджень 22,4 та 15,9 мг/кг в орному та підорному шарі, а в 1999р. відповідно 25,0 та 17,4, а на варіанті фон-^шРшКш- 30,7 та 20,0 мг/кг в 1997-98рр. і 34,5 та

22,1 мг/кг в 1999р. За вегетативний період вміст нітратного азоту на контрольному варіанті в орному шарі зменшується на 11,2-14,6, а на варіанті, де на фоні гною вносили НшРшКш - на 17,1-20,3 мг/кг. Вміст амонійного азоту в орному шарі у фазі 4-5 листків становить на контролі 17,3-16,8, а на варіанті фон+КшРв5Кш - 24,9 та 25,5 мг/кг грунту. В цілому в період з 4-5 листків до молочно-воскової стиглості кукурудзи вміст амонійних сполук азоту в орному шарі на контролі зменшується на 7,9-7,1, а на варіанті, де на фоні гною вносили ИдоРвзКш - на 10,7- 11,6 мг/кг грунту.

Фосфорні добрива збільшують вміст рухомих його форм в грунті протягом періоду вегетації. Якщо на контролі вміст рухомих фосфатів в орному шарі становить 19,1-23,9 на початку та 10,9-13,6 мг/кг грунту в кінці вегетації, то на варіанті фон+Рс» відповідно 24,1-30,1 та 13,5-16,9мг/кг. Систематичне внесення азотних добрив призводить до збільшення вмісту обміннихо фосфатів в грунті: на варіанті фон+КцоР^и він становить 28,0-35,0 мг/кг, а найбільший вміст рухомих фосфатів відмічається на максимально удобреному варіанті і складає у фазі 4-5 листків 29,1-36,4, у фазі 9-10 листків 26,0-32,5, у фазі викидання волотей 21,7 -27,1 тау фазі молочно-воскової стиглості 15,7-19,7 мг/кг.

Найбільший вміст калію в грунті відмічається протягом вегетаційного періоду на варіанті, де вносили полуторну дозу повного мінерального удобрення на фоні гною: якщо на контролі вміст обмінного калію в орному шарі у фазі 4-5 листків становить 74,8-81,6 та у фазі молочно-воскової стиглості 58,1-64,1 мг/кг грунту, а на варіанті фон+РздКзд 91,6-100,0 та 65,5-72,3, то на варіанті фон+М^оРшКш відповідно 101,2- 110,3 та 71,1-78,5 мг/кг.

.Отже, застосування азотних, фосфорних та калійних добрив у сівозміні покращує поживний режим лучно-чорноземного грунту, що відіграє важливу роль у формуванні високих врожаїв кукурудзи на силос. .

В розділі 5 "Зміна хімічного складу рослин протягом періоду вегетації” відображується вплив добрив на накопичення елементів мінерального живлення рослинами кукурудзи в основні фази росту і розвитку. Дослідження показаіи, що кукурудза, яка росте на лучно-чорноземному грунті, поглинає азот, фосфор і калій протягом періоду вегегашї, аж до фази молочно-воскової стиглості. Але в різні періоди вегетації потреба рослин в поживних речовинах неоднакова.

Вміст азоту в рослинах збільшується з підвищенням доз азотних добрив: на контрольному варіанті у фазі молочно-воскової стиглості він становить - в листках 1,76 у 1997-98р. та 1,42 % у 1999р., в стеблах - 0,62-0,50, та в початках -1,60-1,29% сухої речовини, а у рослин, вирощених на варіанті фон+МімРі^Кш відповідно 2,19-2,00; 0,94-0,89 та 1,98-1,88%. Вміст азоту в рослинах зменшується в процесі вегетації, що пояснюється ростовим розбавленням. Тому найвищий вміст азоту відмічається у фазі 4-5 листочків - 3,27-2,65 на контрольному варіанті, 3,68-3,31 на варіанті фон+Кі’оРдоКзд та 3,74-3,54% на варіанті

фон+ЫшР^Кш. При внесенні мінеральних добрив вміст азоту в рослинах більший, ніж при внесення органічних добрив: у фазі 4-5 листків вміст азоту на варіанті М^оРэдКэд становить 3,45-2,93, а фоновому варіанті - 3,35-2,78%.

Вміст фосфору в рослинах менший, ніж азоту, однак на варіантах, де вносили добрива він значно вищий, ніж у контрольних рослин: у фазі 4-5 листків при внесенні півтори норми ЫРК на фоні гною він становить 1,17-1,05 у порівнянні з 0,83-0,67% на контролі. Така закономірність зберігається до фази молочно-воскової стиглості: вміст даного елементу в листках контрольних рослин становить 0,41-0,33, в стеблах - 0,20-0,16, а в початках - 0,33-0,27%, а на варіанті фон+І^іяоРшКш відповідно 0,57-0,51; 0,32-0,29 та 0,47-0,42 %.

На контрольному варіанті у фазі 4-5 листків вміст калію становить 2,051,66%, у фазі молочно-воскової стиглості в листках - 0,54-0,44, в стеблах - 0,38 і 0,35, а в початках - 1,00-0,81, а у рослин на варіанті фон+ МшРіззКш відповідно на початку вегетації - 3,96-3,56, а в кінці вегетації - 1,65-1,49; 0,730,66 та 1,37-1,23%.

Дія добрив на ріст і розвиток рослин та продуктивність посівів визначається впливом, який вони справляють на хід фізіолого-біохімічних процесів. Вивчаючи вплив факторів оточуючого середовища, в тому числі і добрив, на ці процеси, можливо певною мірою керувати ростом і розвитком рослин з метою отримання високих врожаїв біологічно повноцінної продукції. Для вияснення впливу добрив на фізіологічні процеси в рослинах кукурудзи вивчалась динаміка вмісту фотосинтетичних пігментів і активність окислювально-відновних ферментів. Результати досліджень наведені у 6 розділі дисертації '’Вплив добрив на фізіолого-біохімічні показники рослин”.

У фазі 4-5 листків активність пероксидази в листках рослин на максимально удобреному варіанті вище активності ферменту в листках контрольних рослин у 1996р.- на 7,0, у 1998 - на 5,6 та у 1999 - на 8,9 мкмоль ок. Н2О2 і дорівнює 19,8,

15,8 та 24,4 мкмоль ок. Н2О2. Активність ферменту різко зростає у фазі викидання волоті до 29,8, 23,9 і 33,3 мкмоль ок. Н2О2 на контрольному та 34,3;

27,4 і 44,6 мкмоль ок. Н202 на варіанті фон+ МнйРшКш. До кінця вегетації його активність різко знижується на всіх варіантах. .

На початку вегетації кукурудзи активність каталази становить на контролі 15,5; 12,4 і 17,6 мкмоль ок. Н;0; і різко підвищується на варіантах, де вносились добрива, зокрема азотні. У фазі викидання волотей вона збільшується до 33,3; 26,6 і 43,5 на контролі та 44,6; 35,7 і 62,7 мкмоль ок. Н:02

наваріанті.фон+Мі*оРи5Їмз5. .

Активність аскорбатоксидази у фазі 4-5 листків на контролі дорівнює 7,4; . 5,9 та 8,8 мг оак і підвищується на варіантах, де вносились добрива: на варіанті фон+Ы1,едР|Л5К|35 - до 9,8; 7,9 і 11,8 мг оак. Найбільша активність ферменту відзначається у фазі викидання волотей - 10,5; 8,4 і 14,3 мг оак на контролі та 14,1; 11,2 і 19,2 мг оак на варіанті фон-^МщпРшКш.

На початку вегетації активність поліфенолоксидази становить на контролі 1,7; 1,4 і 2,2 мг оак, а на варіанті фон+Рэд - 2,9; 2,4 і 3,8; на варіанті фон+Р^Кэд -3,0; 2,4 і 3,9; на фон+ИиоРэдКэд - 3,4; 2,7 і 4,4 та на фон+ИїхоРшКш - 3,7; 2,9 і

4,8 мгоак.

Отже, внесення добрив зумовлює активацію ферментів, що істотно впливає на хід синтетичних процесів, зокрема і фотосинтезу. Пігментний комплекс є одним з найважливіших компонентів фотосинтетичного апарату’, і внесення добріш є найдієвішим шляхом вплив}' на синтез пігментів, структуру та розміри пластид.

Вивчаючи динаміку концентрації хлорофілу в листках кукурудзи на варіантах з різною забезпеченістю поживними речовинами встановлено, що найбільший вміст хлорофілів відзначається на варіанті, де на фоні ЗО т. гною вносили ИисРшКш - 4061-5130 мг/кг сігрої речовини у фазі викидання волотей, тоді як на контролі цей показник становіггь 1782-2875 мг/кг, до кінця вегетації відбувається поступове зменшення відповідно до 2155-3035 та 12771594 мг/кг. Фосфорні та фосфорно-калійні добріша не призводять до значного підвищення вмісту пігментів, але і зниження їх концентрацій не відбувається. Протягом вегетації відбувається постійне збільшення співвідношення хлорофілу А до хлорофілу В: найменше співвідношення встановлюється на варіанті, де вносиш лише органічні добрива: у фазі 4-5 листків 2,46-2,57, у фазі молочно-воскової стиглості 2,95-3,04, найбільше - на варіанті, де вносити лише мінеральні добрива - 2,56-2,67 та 3,18-3,27 та на фон+ІМшРшКш - 2,682,80 та 3,42-3,52,

Дослідження показали, що коефіцісігг кореляції між вмістом хлорофілів та врожаєм становить 0,81 у перші роки досліджень та 0,87 у 1999р.

На початкових етапах розвитку рослий добріша незначною мірою впливають на вміст каротиноїдів в листках кукурудзи. У фазі молочно-воскової стиглості на варіанті фои+КшРшКш вміст каротинів 93-113, ксантофілі в-141-154, в той час, коли на контролі - 57-86 та 92-107 мг/кг. Збільшення вмісту каротину в листках кукурудзи під впливом добріш свідчить про зростання фотосинтетичної активності в листках цих рослин за рахунок розширення спектру поглинання ФАР та про покрашення якості продукції.

За Ничшгоровичем А.А, врожай сухої рослинної маси є результатом взаємодії таких факторів, як інтенсивність фотосинтезу (ІФ), яка є показником працездатності листків даної культури та сорту, інтенсивність дихання (Ід), площа листової поверхні (ІШ) та ККД фотосіштезу. Всі ці фактори тісно пов'язані між собою та значною мірою залежать від умоя зовнішнього середовища.

В розділі 7 «Інгенсивиісгь фотосинтезу та дихання в онтогенезі рослин кукурудзи» нростежеиі вегетаційні зміни інтенсивності фотосинтезу (ІФ) надземної частішії рослин кукурудзи, вирощеної на варіантах з різною забезпечешспо поживними речовинами. ІФ збільшується до фази 9-10 листків, а потім зменшується за рахунок взаємоззтіиення листків, збільшення витрат на дихання та долі старих листків, що свідчить про поступове згасання фотосинтетичних процесів. Так, у рослин, вирощених на контрольному варіанті, ІФ поступово зменшується від 72,0-54,0 у фазі 9-10 листків до 22,0-19,9 у фазі

молочно-воскової стиглості, а на варіанті фон+ЬІ^^Кш від 99,0-74,3 до З

34,8 мг СОг-Дм^год (див. рис. 1).

Ід на усіх варіантах зменшується до фази викидання волотей, а потім : стає до кінця вегетації. Найбільш високим рівнем дихання вирізняються росл на неудобреному варіанті та їй варіанті ИиоРіюК».

Формування ПЛ, ЧПФ, фотосинтетичного потенціал)' посіву (ФПП), Ь фотосинтезу, накопичення сухої речовини, та ріст рослин у висоту описа розділі 8 “Вплив добрив на оптико-біологічні характеристики посіву".

Контроль фон+Кі30Р|35Кш

1997-98 роки___1 1999 рік_________1997-98 роки 1 1999 рік

.мг С02*дм7ґод

Рис. 1 Інтенсивність фотосинтезу да дихання рослин кукурудзи

ІІаросгашія ПЛ відбувається нерівномірно протягом вегетації і знач мірок? визначається кількістю поживних речовин у грунті. На початку веге-приріст становить - 0,27-0,35 на кошролі та 0,50-0,46 тис м“/га.доб\ на вар; фон+І^оРшКш, а потім, за кілька днів до початку викидання волотей, зі шується відповідно до 0,87-0,57 та 0,95-1,41 тис м2/га-добу (див, рис.2), В і вегетації ПЛ становить відповідно 31,7-33,5 та 46,8-53,2 тис м2/га, Фосфорі калійні добрива виявляють менший вплив, ніж азотні: якщо на варіангі вносились фосфорні добрива ПЛ перевищує площу на контролі у 1,15-1,17 ] то при внесенні М^сРк^о на фоні гною - в 1,32-1,37 рази. ФІШ становет контролі 1492-1510 та на фон+НІ8рРіз}Кіз5 2359-2630 тис м2/га.

Динаміка ЧПФ значною мірою залежить від кількості та виду добр Так, на контрольному варіанті спостерігається незначне зменшення продукт: ності у 1 декаді липня - на 0,4 г/м:.добу в порівішниі з попередньою декадок в період з 10 по 20 липня (початок викидання волотей) вона сягає максима ного значення - 4,6-6г7 при середній за вегетацію ЧПФ на цьому варіанті : 4,8г/м:.добу, У 2 декаді червня (фаза 4-5 листків) продуктивність на фонове варіанті досигь висока (у 1997-98рр. вища, ніж на варіанті фон+Рзд, а у 199 дорівнює продуктивності на варіанті фон+МкяР^К»), але у 1 ^декаді ли знижується до 5.04.9. а в насту пній лекалі зоосгас до 7.3-8.6 г/м2«добу, у И

Контроль і.

Фон + Ы] 135К] 35

Л 9.97г19.98.шки-______1.....199.9 ли:...

п У га лобу, тис м21 га лойу

..[..19Я7-І Я98_опки

ш. .1_________

“Рівсрм” + СиБОї гпБОї J5.99.taK.____________і. 1997-.199Я поки 1........199.9 лиг.

г I \Г лгобу

16

4.14

X 10

+ в

в приріст сухої речовини, ц/га»добу, ® приріст ПЛ, тис. м2/га»добу, ^ ЧПФ, г/м2-добу

Рис.2 Вплив добрив на приріст сухої речовини, листової поверхні та на ЧПФ.

році перевищуючи ЧПФ на варіанті фон+М^сР^оКэо. Внесення фосфорних та фосфорн калійішх добрив приводить до зменшення “провалу” ЧПФ: якщо на варіаі фон+ИївоРшКш він становить 4,3-5,4, то на варіанті фон+Р^ - 0,4, а Ф0Н+Р90К90 - 0:

0,4 г/м2«добу. Інакше виглядає графік ЧПФ рослин, що вирощувались на варіантах, вносились азотні добрива. Відомо, що останні призводять до посиленого наростай асимілюючої поверхні, а оскільки продуктивність рослин обернено пропорційна площі їх листків, вона значно зменшується в той момент, коли відбувається посилен ріст листків. Такий спад у продуктивності є тимчасовим, оскільки згодом, завдя добре розвішеному листовому апарату, рослини інтенсивніше синтезують су речовину. Проте йому можна запобігти, якщо підживити рослини.

Одним із засобів підвищення ЧПФ є позакореневе підживлення рослин в пері інтенсивного їх росту. Даний період у рослин кукурудзи пригадає на фазу 9-10 листа саме тоді нами й було проведено позакореневу обробку рослин відповідно до схе: мікродосліду. Найбільш оптимальним виявилось внесення «Ріверму» мікроелементами. ЧПФ оброблених «Рівермом»+Си£042пВ04 рослин у першій дек липня становить 7,6-7,3, максимальна ЧПФ при цьому (з 10 по 20У1І) 9,4-11,6, а серед за вегетацію - 6,2-6,4 г/лг.добу.

Середній ККД на контролі становить 0,87-1,03, а на варіанті фон+ИиоРшКш - -1,87%. При підживленні рослин «Рівермом»+Си5042п504 ККД збільшується до 1 1,43%. ’

Важливим моментом є вивчення динаміки накопичення кукурудзою сухої речов Цей процес відбувається нерівномірно - у фазі 4-5 листків приріст є досить незначним фазі 9-10 листків посилюється. Найбільш інтенсивний приріст відзначається з 30У] ЮУІП (молочна стиглість). У фазі молочно-воскової стиглості врожай сухої речої становить на контролі у 1997-98рр. 82,6 ц/га (20,2% зеленої маси) та у 1999 році -ц/га (21,3%), На варіанті, де вносили лише мінеральні добрива врожай сухої речої перевищує врожай на варіанті, де вносили лише органічні добрива, але вміст с речовини при цьому на фоновому варіанті дещо вищий: 103,3(21,3%)-118,3(22,4^

102,4 (2І,6%)-113,6 (22,5%) ц/га. Максимально удобрений варіант відрізняє невисоким вмістом сухої речовини - 20,8-21,9, в той час, коли на варіанті фон+Р^І 22,1-23,3%, але це компенсується високим врожаєм, якіш на варіанті фон+ї^оРіз; дорівнює 136,5-155,5, токі як на варіанті фон+ї^вдічю- 116,7-129,1 ц/га.

На варіанті, де не вносились добрива, у фазі молочно-восковой стигло зафіксована висота рослин 172-192, тоді як на варіанті фон+З^гоРэоКда - 249-274 і варіанті, де на фоні 30 тонн гною вносили И^^РшКш - 256-290 см. Фосфорні фосфорно-калійні добрива незначною мірою впливають на ріст рослин.

В розділі 9 “Залежність величини врожаю кукурудзи та його якості і кількості добрив» показано, що мінеральне живлення істотно впливає на формуваї величини та структури врожаю. Дія добрив на наростання зеленої маси помітна вже початку вегетації - в другій декаді червня вага рослин максимально удобрен» варіанту більша ваги контрольних рослин у 2,2-2,3 рази. У цей період приріст біом; на контролі становить 5,9-6,1, а на варіанті фоі[+М18СР135Кш - 10,3-11,1 ц/га.до Врожай зеленої маси у фазі молочно-воскової стиглості на цих варіантах складає 408 656 ц/га. На варіантах, де вносили фосфорні та фосфорно-калійні добрива на фоні гне

и

[іриріст урожаю до контролю становить 97-112 та 119-126 ц/га. На фоновому варіанті приріст врожаю - 71 та 77 ц/га (див. табл. 1). На варіанті фон+ЫпоРэоКуо іриріст становить 189-193, тоді як на варіанті, де вносили лише мінеральні юбрива - 76-100 ц/га. Під впливом добрив змінюється і структура врожаю. На контролі вага листя - 82-78 ц/га (масова частка - 20,0-18,3%), стебел - 211-229 '51,8-53,5%), а качанів - 115-120 ц'га (28,1%). На варіанті фон+ИшРшКш вага тестя - 90-74, стебел - 12-45 та качанів - 146-179 ц/га, при цьому їх масова іастка становить відповідно 26,3-21,0, 33,9-37,8 та 39,8-41,2%, що свідчить про їбільшення долі листків та стебел у рослин, вирощених на удобреному варіанті. Ла фоновому варіанті урожай зеленої маси переважає урожай на контролі на 71-77ц/га, в основному за рахунок збільшення маси стебел - 25-31 та качанів ->6-32 ц/га.

Таблиця 1- Структура врожаю кукурудзи на силос, ц/га

Варіанти досліду контроль Середній врожай за 1997-98 рр. Врожай за 1999 р.

К * с о > 408 В тому' числі Приріст врожаю | і о а >. В тому числі Приріст врожаю

8 § 1Г гЗ 1 5 7ПГ а Я У СЗ М ТГГ | до коїггр. в тому числі С £ стебла § 3 Я « 120 р в тому числі

Є С ! о качани с а о г в о е с Г ІГ £ о 5 Р СЗ К

428 78 229

Гчш 479 101 236 141 71 19 25 26 505 92 260 152 77 14 31 32

&ОН+ Роо 505 114 235 156 97 32 24 41 540 100 273 167 112 22 44 47

Г>ОІІ+ РсадКоо 527 124 240 163 119 42 29 48 554 101 280 173 126 23 51 53

&ОН+ 597 160 225 212 189 78 14 97 621 116 274 230 193 38 45 110

^поРадКдо

1>он+ 556 172 223 261 248 90 12 146 724 152 274 299 296 74 45 179

^І8оРі35КіЗЧ

^12оР адКео 484 100 234 150 76 18 23 35 528 103 271 154 100 25 42 34

НП»05= 37,5 ц/га НІРо5= 44,8 ц/га

Позитивний вплив сумісного використання органічних і мінеральних юбрив добре помітний на варіанті фон+МцоРдоК»: на цьому варіанті урожай гтановить 597 та 621ц/га, що на 111-116 ц/га більше, ніж на варіанті, де вносили шше органічні добрива та на 113-93 ц/га більше, ніж на варіанті, де вносили гільки мінеральні добрива.

Підживлення рослин “Рівсрмом ’+СиБОь^пБО^ підвищує врожай зеленої ,іасн на 122-98 ц/га, що становить 130- 122% до контролю. При цьому вага листя [більшується на 30-32, стебел - на 31-13 та качанів 61-53 ц/га.

Продуктивність сільськогосподарських культур визначається не тільки $еличиною врожаю, але і його якістю. Білкові речовини в зерні, листках та ггеблах кукурудзи є основними показниками якості силосу. Вміст “сирого” іротеїну в органах кукрудзи змінюється під впливом добрив і у фазі молочно-юскової стиглості становить в листках на контрольному варіанті 10,3-9,6, на

фон+ЭДвоРшКш 12,7-10,5% та на фон+Кі2оР9оК.9о 12,4-10,8% сухої речовини; в стеблах цей показник майже втричі менший: 4,4-36, 6,3-4,9 та 5,7-4,8%, а в качанах - 11,3-10,0, 13,5-11,3 та 12,7-11,6%. Гній та мінеральні добрива майже однаково впливає на вміст “сирого” протеїну в органах кукурудзи з невеликою перевагою мінеральних добрив.

Підвищення доз добрив супроводжується зниженням вмісту клітковини в рослинах і у фазі молочно-воскової стиглості вміст її в листках становить на контролі 23,1-21,9 та на варіанті фон+ЭДвдРшКш 20,3-18,8% сухої речовини; в стеблах - 29,6-26,6 та 26,4-23,6%, а в початках - 13,6-11,9 та 10,3-7,7%. А середній вміст клітковини у рослині становить на контролі 23,8-21,6, а на найбільш удобреному варіанті 18,4-16,0%).

Дослідження показали, що вміст нітратів в листках рослин, вирощених на контрольному варіанті - 245,5-257,0, в стеблах - 1414-1259, а в початках - 44,736,3 мг/кг сирої маси. На варіанті, де на фоні гною вносили МівоРізбКш вміст нітратів в листках рослин - 407,4-363,1, в стеблах-2951-2399, а в початках -87,1-

91,2 мг/кг.

Згідно отриманих нами даних, вміст “сирої” золи на контрольному варіанті становить в листках - 11,2-10,8, в стеблах- 3,3-3,1 та в качанах - 3,2-3,5% сухої речовини. На варіанті фон+М18С)Різ5Кіз5 вміст золи в листках перевищу* вміст в листках контрольних рослин на 1,3-1,2, в стеблах - на 1,2-1,0, в качанах > на 1,1-0,9, а в рослині в цілому' - на 1,7-1,4%.

Розрахунок ефективності внесення добрив проведено в розділі 10 «Агрономічна, економічна та енергетична ефективність використання добрив». Найвищий рівень рентабельності затрат на внесення добрив отримано на варіанті фон+МівоРшКш - 223-263%, а на варіанті - фон+кі2оР»зК<Л - 204-208%. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності на ваіранті фон+КіюРшКш -7,8-8,7 при 6,4-7,4 на фоновому варіанті.

Аналіз економічної ефективності позакореневого підживлення рослш показав, що найбільший економічно чистий прибуток одержано на варіант '\Рівсрм,’+Си504,2п50.) - 2303-2350 грн/га. Найвища рентабельність відмічастьсі на варіанті, де вносили лише “Ріверм” - 253-296%, трохи менша на варіант “Ріверм”+Си5С>4 - 229-220% та “Ріверм”+ Си504,2п504 - 248-182%), найнижча -на варіанті, де вносили лише 2п504 - 83-99%.

ВИСНОВКИ

1. Внесення добрив у зерново-буряковій сівозміні на лучно-чорноземном} карбонатному грунті сприяє отриманню стабільних врожаїв на варіант: фон-ьN120Р90К90 від 597 до 621 ц/га та на варіанті фон+И^оРшКш від 656 до 71( ц/га.

2. Внесення мінеральних та органічних добрішу сівозміні покращує пожив ний режим лучно-чорноземного карбонатного грунту, істотно впливає на вміст

у ньому доступних для рослин форм поживних речовин, що визначає ріст та розвиток рослин і призводить до підвищення врожаю та покрашення його якості.

3. Курудза на лучно-чорноземному грунті поглинає азот, фосфор і калій протягом усього періоду вегетації, аж до фази молочно-воскової стиглості, але потреба рослин в поживних речовинах різна в усі періоди вегетації. Азот і фосфор найбільш інтенсивно надходить в рослнгаї в період від фази 9-10 листків до викидання волотей, калій - від фази викидашія волотей до фази молочно-воскової стиглості.

4. Активність пероксндази, каталазн, аскорбатоксидази та поліфенолоксвдази залежисть від фаз росту та розвитку, виду і доз добрив та погодних умов. З підвищенням доз добрив активність ферментів зростає: на варіанті фон+ І^зоРшКш вона перевищує активність на контролі у 1,2-1,8 рази. Активність ферментів різко підвищується у фазі викидання волотей, а до кінця вегетації знижується на всіх варіантах.

5. Найбільший вміст хлорофілів та каротиноїдів відзначається на варіанті, де на фоні ЗО тонн гною вносили І^.ясРшКш Коефіцієнт кореляції між вмістом хлорофілів та врожаєм становить 0,81- 0,87,

6. Інтенсивність фотосинтезу поступово зменшується протягом вегетації, а співвідношення ІФ/Ід поступово збільшується до фази викидання волотей, а потім різко знижується, що свідчить про поступове згасання фотосинтетичних процесів.

7. Наростаїшя листової поверхні відбувається нерівномірно протягом вегетації і значною мірою визначається кількістю поживних речовин у грунті. На початку вегетації воно ііде повільно, а потім, за кілька днів до початку' вижидання волотей, збільшується від 0.27-0,35 на контролі до 0,46-0,50 ткс.м2/гз«добу на варіанті фон+МівдРизКш. Фосфорні та калійні добрива виявляють меншин вплив на формування ПЛ, ніж азотні: якщо на варіанті, де вносились фосфорні добрива площа листової поверхні перевищує площу' на контролі у 1,1-1,2 рази, то при внесенні МігоРлзКод на фоні гною - у 1,3-1.4 рази. На варіанті, де вносили МщРіз5Кі35 на фош гною у фазі молочно-воскової стиглості ПЛ становить 46,8-53,2 тис. м:/га, при цьому ФПП дорівнює 2359 та 2630 тис.м2/га. Середній ККД фотосинтезу на контролі 0,87-

1,03%, а на варіанті фон+МізгРі^К,^ - 1,87-1,93%.

8. УЗ декаді червня, яка збігається з фазою 9-10 листків кукурудзи, спостерігається зниження ЧПФ у 1,1-2,5 рази. І чим вищий агрофон, тим більший “провал” ЧПФ,

9. “Провали” ЧПФ можна частково усунути шляхом стимулювання наростання сухої речовини. Позакореневе підживлення рослин у фазі 9-10 листків «Рівермом» з мікроелементами підвищує ЧПФ у першій декаді липня з 3,5-4,3 до 7,6-9Д г/м2.добу, максимальна ЧПФ відзначається на варіанті “Ріверм"’+ СиБСЬ^пЗО.) з 10VII по 20VII- 9,4 і 11,6, а середня продуктивність на цьому варіанті становить 6,2-6,4 г/м2.добу.

10. Накопичення сухої речовини протягом вегетації відбувається нерівномі

- у фазі 4-5 листків приріст є досить незначним, а найбільш інтенсивний при; біомаси відзначається в період від фази 9-10 листків до фази викидання вол ізід 8,3-9,2 на контролі до 12,9-19,8 ц/га на варіанті, де на фоні гною внос ИізоРшКш. У фазі молочно-воскової стиглості врожай сухої речовини станої на контролі 82,6-91,2 (20,2-21,3% зеленої маси) та на варіанті фон+Мі^оРроКс 127,0- 139,1 ц/га (21,3-22,4%).

11. Вплив добріш на наростання зеленої маси помітно вже на почг вегетації - в другій декаді червня' вага рослин максимально удобреного варІ£ більша від ваги контрольних рослин у 2,18-2,35 раз а. Урожай на контролі - * 428 та на варіанті фон+Кт180Рі35Кі25 656-710 ц/га. Масова частка качанів станої відповідно 28,1-28,1% та 39,8-41,2%. Приріст нроясаю гіри підживленні рос «Рівермом» та мікроелементами у порівнянні з контролем становить 98-112 н/і яких 53-61- качани та 30-32 - листя.

1:2. Найвищий рівень рентабельності затрат на внесення добрив оіриманс варіанті фонтКт180Різ5Кі35 - 223-263% а на варіанті - фон-ШігсРгозКдо -204-20 Найвища агрономічна ефективність відмічена на ваіранті фонШ130Р135К/з5 -

2,2 грн/кг добрив. Коефіцієнт енергетичної ефективності на цьому варіанті стг вить 7,8-8,7.

Основний зміст дисертаційної роботи відображений у друкованих працях:

1) Б.М.Моксеєнко, Н.М. Глуїценко, І.М, Сметанська. Вплив сиетєматичі застосування добрив у сівозміні на накопичення азоту, фосфору, калії рослинах, урожай і якість кукурудзи на силос // Вісник Національного аїрарі університету.-1998.-№5.-С.247-252. (Проведення лабораторних та польс досліджень, що знайшли відображення в матеріалах статті. Конкрет-особистий внесок в опублікований матеріал ЗО %)

2) М.М Городній, Н.М. Глущєнко, С.С Кохан, І.М. Сметанська. Екологічк агрохімічні аспекти формування врожаю кукурудзи на силос в умовах Півніш Лісостепу України // 36. наукових праць Уманської с.-г. академії. —1997,-С.31 (Підготовка матеріалів досліджень до публікації, написаши статті, особж внесок 20%).

3) М.М Городній, С.С Кохан, Н.М. Глущенко, І.М. Сметанська, IIМ. К рнга, Впліш застосування добі® у сівозміні на урожай та шість кукурудзі силос // 36, наукових праць Уманської с.-г. академії. -1997,-С.бб-68. (Підготс матеріалів досліджень до публікації, нашісання статті, особистий внесок 30%)

4) Сметанська І.М. Зміна основних фізіологічних показішків зеленої а

КУКУРУДЗИ ПІЦ ВПЛИВОМ ДОбрІШ на ЛуЧНО-ЧОрНОЗемНИХ Грунтах ПІВНІЧ!

частини Лісостепу України // Вісник Національного аграрного університету. -1998. -№5. -С. 172-177.

5) Городній М.М., Кохан С.С., Сметанська І.М., Сінцов Г.Л. Формування врожаю і якості зеленої маси кукурудзи при систематичному внесенні добрив у сівозміні // Вісник Національного аграрного університету,-1998.-№5.-С.238-242. (Проведення лабораторних та польових, дисперсійний аналіз вро-жайності, написання статті, особистий внесок 60 %).

6) Сметанська І.М. Фізіолого-агрохімічні аспекти формування врожаю та якості кукурудзи на силос // 36. наукових праць Вінницького державного с/г інституту-1999 - Вип. 7.-С. 124-133.

7) Сметанська І.М. Вплив мінерального живлення на продуктивність посівів <укурудзи // Вісник аграної науки-2000,- Вип. 1.-С.72-73.

8). Smetanska І.М. The fertizers influence on some physiological parameters of :nsilage corn that is grown on the meadow calcerous soft-loamy on loess loam :tiemozeme of the North part of Ukraine forest-steppe// ESNA XXVIII, 1998, Brno.

АНОТАЦІЯ

Гметанська І.М. Вплив добрив у сівозміні на фізіологічні та агрохімічні юказники, врожай та якість кукурудзи на силос на карбонатному лучно-юрноземному грунті. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ільськогосподарських наук за спеціальністю 06.0,1.04 - агрохімія, кафедра грохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І.Душечкіна Іаціонального аграрного університету, Київ, 2000.

ахішиється робота, в якій наведені результати з визначення впливу органіч-их та мінеральних добрив, що вносяться у сівозміні, а також «Ріверму» і Ріверму», збачаченого мікроелементами, що вносяться шляхом позакорене-ого підживлення, на фізіологічні та агрохімічні показники, врожай та якість укурудзи на силос. Приводяться результати вивчення дії цих добрив на ктивність деяких ферментів, концентрацію фотосинтетичних пігментів, на ітенсивність. фотосинтезу і дихання рослин кукурудзи. В роботі також одаються результати дослідження формування фотосинтетичної продуктив-ості посівів та фотосинтетичного потенціалу посівів протягом періоду ггетації. Поясненюється отримання суттєвого підвищення врожайності посівів і покращення якості силосної маси кукурудзи при внесенні добрив, вивчена {їєктивність їх внесення на карбонатному лучно-чорноземному грунті.

SUMMARY

netanska I.M. Fertilizers influence in crop rotation on physiological and Tochemical indexes, yield and quality of silage com on carbonaceous meadow-lemozeme soil. The thesis on obtaining scientific degree of candidate of agricultural

sciences on speciality 06.0,1.04 - agrochemistry, the department of Agrochemistry and Quality of Agricultural Production of National Agrarian University, Kyiv, 2000. It is defended the thesis work, which contain the results of researches on influences of mineral and organic fertilizers, which are applied in crop rotation, and also Riverm and Riverm, enriched by microelements on physiological and agrochemical indexes, crop and quality of silage corn. The results of research of these fertilizers influence on photosynthetic productivity of crops formation in the course of vegetative period. Obtaining essential increase of crops productivity and improvement of com quality at fertilizers input is explained here and the efficiency of their application oc carbonaceous meadow-chemozeme soil is studied.

АННОТАЦИЯ

Сметанская И.Н. Влияние удобрений в севообороте на физиологические и агрохимические показатели, урожай и качество кукурузы на силос ш карбонатной лугово-черноземной почве. Диссертация на соискание научно!! степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.0,1.04 ■ агрохимия, кафедра агрохимии и качества сельскохозяйственной продукции Национального аграрного университета, Киев, 2000.

Защищается робота, в которой приведены результаты по определеник влияния минеральных и органических удобрений, которые вносятся в севообо' роте, а также «Риверма» и «Риверма», обогащенного микроэлементами, ко торые вносятся путем, внекорневой подкормки, на физиологические и агро химические показатели, урожай и качество кукурузы на силос.

Приводятся результаты изучения влияния минеральных и органически) удобрений, которы вносятся в зерново-свекловичном севообороте на лугово-че рноземной карбонатной прочве на протяжении 48 лет на содержание в ни доступных для растений форм питательных веществ, в частности аммонийноп и нитратного азота, подвижного фосфора и обменного калия. Исследуете; динамика содержаня азота, фосфора и калия в растениях кукурузы в течени! всего периода вегетации.

Представлены данные и о влиянии удобрений на активность перокси дазы, каталазы, аскорбатоксидазы и полифенолоксидазы, показана зависимосп активности ферментов от фаз роста и развития растений, видов и доз удобрени! и погодных условий: с повышением доз удобрений активность ферменто! возрастает: на варианте фон-НЧшРшКш она превышает активность н контроле в 1,2-1,8 раза. Активность ферментов резко повышается в фазе вы брасывания метелок, а под конец вегетации снижается на всех вариантах.

В работе поданы результаты по изучению содержания фотосин тетических пигментов: хлорофиллов и каротиноидов. Установлено, чт коэффициент корреляшш между содеранием хлорофиллов и \рожаем раве] 0,81-0,87. *

Приведены данные об интенсивности фотосинтеза (ИФ) и дыхания (Ил

растений кукурузы: ИФ постепенно уменьшается на протяжении вегетации, а соотношение ИФ/Ид увеличивается до фазы выбрасывания метелок, а потом резко снижается, что свидетельствует о постепенном угасании фотосинтети-ческих процессов.

В работе также представлены результаты исследования динамики ЧПФ, ЩД фотосинтеза и формирования ФПП. Показано, что нарастание листовой товерхности (ПЛ) происходит неравномерно на протяжении вегетации и в (начительной степени определяется содержанием питательных веществ в ючве. Фосфорные и калийные удобрения производят меньшее влияние на формирование ПЛ, чем азотные: на варианте, где вносились фосфорные одобрения ПЛ превышает площадь на контроле в 1,16-1,20, а пря внесении ^оРэдКм на фоне органических удобрений - в 1,32-1,37 раза. На варианте, |>он+ К|*оР1з5К1:,5 в фазе молочно-восковой спелости ПЛ достигает 46,8-53,2 ис„м2/га, при этом ФПП равен 2359-2630 тыс.м2/га. Средний КПД фотосинтеза (а контроле - 0,87-1,03%, а на варианте фон+ЭДяоР^Кш - 1,87-1,93%.

Установлено, что в 3 декаде июня, которая совпадает с фазой 9-10 истьев наблюдается снижение ЧПФ в 1,1-2,5 раза. И чем выше агрофон, тем юлылий “провал” ЧПФ наблюдается. “Провалы” ЧПФ можно отчасти странить путем стимулирования нарастания сухого вещества. Внекорневая одкормка растений в фазе 9-10 листьев «Ривермом» с микроэлементами овышает ЧПФ в первой декаде июля с 3,5-4,3 до 7,6-9,1 г/м2хут, максимальная ИФ отмечается на варианте «Риверм»+Си504,2п504 в период с 10 VII по 20 VII 9,4-11,6, а средняя продуктивность на этом варианте равна 6,2-6,4 г/м2-сут.

В работе представлены данные о динамике накоплении сухого вещества в гчение вегетационного периода. Показано, что этот процесс неравномерен во ремени - в фазе 4-5 листьев он довольно незначителен, а наиболее интенсивный рирост биомассы отмечается в период от фазы 9-10 листьев до фазы вы-расывания метелок. Урожай сухого вещества существенно зависит от коли-гства и вида вносимых удобрений: в фазе молочно-восковой спелости на энтроле он равен 82,6-91,2 ц/га (20.2-21.3% зеленой массы), а на варианте фон+ поРэдКэд - 127,0-139,1 ц/га (21.3-22.4%).

Приводятся также данные о влиянии удобрений на формирование эожая: на контроле он равен 408-428 и на варианте фон+МщоРшКш 656-710 'га. Массовая доля початков соответственно равна 28.1 и 39.8-41.2%. А уро-ай на варианте, где растения подкармливали «Ривермом» и микроэлементами зевышает контрольный на 98-112 ц/га, из которых 53-61 - за счет увеличения зссы початков и 30-32 - листьев.

Подсчитано, что наиболее рентабельно внесение NiRnP1.15K1.15 на фоне 30 мн/га органических удобрений - 223-263, а на варианте - фон+ЭДмРмК-ю уро-нь рентабельности равнялся - 204-208%. Наибольшая агрономическая эффектность отмечена на варианте фон+ ИниРшКш - 1,89-2,19 грн/кг удобрений, зэффнциент энергетической эффективности на этом варианте равен 7,8-8,7.