Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние температурного режима инкубации на эмбриональное развитие и выводимость яиц гусей

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Влияние температурного режима инкубации на эмбриональное развитие и выводимость яиц гусей"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

ОД

І\1\х ]996 На правах рукопису

КУЧМІСТОВ Віктор Олексійович

УДК: 636.598.637.4.082.474

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ ІНКУБАЦІЇ НА ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ТА ВИВОДИМІСТЬ ЯЄЦЬ ГУСЕЙ

01-(П/

- технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Харків -1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі технології виробництва яєць та м'яса птиці Інституту птахівництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник ■ кандидат біологічних наук

Бреславець Віталій Олексійович

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук Савран Валерій Пантелійович доктор біологічніх наук, професор Бісулін Віктор Іванович

Провідна організація: Національний аграрний університет

Захист дисертації відбудеться " ДУ" ___1996 року о

11____" годині на засіданні спеціалізованної вченої Ради Д.02.30.02 при

Інституті тваринництва УААН (312120, м. Харків, п/в Кулиничі)

З дисертацією можно ознайомитися в бібліотеці Інституту тваринництва УААН, 312120, м. Харків, п/в Кулиничі

Автореферат розісланий "________"____________________1996 року.

Вчений секретар спеціалізованної вченої Ради

Розсоха В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. У збільшенні виробництва та споживання м'яса птиці важлива роль має належати гусівництву. Організаційно і технологічно ця галузь найпростіша у тваринництві. Гуси невибагливі до умов утримання. За витратами енергії і тепла гусівництво най__більш економічне.

Важливою біологічною особливістю гусей є унікальна здатність споживати велику кількість зелених та соковитих кормів, що дає змогу економити зерпові та протеїнові корми тваринного походження. Маючи більш розвинену систему травлення, гуси краще використовують енергію корму (на 7080%), ніж інші види птиці (до 65%). Навіть корми з високим вмістом клітковини вони перетравлюють на 45-50%.

Гуси мають високий темп росту та добру життєздатність і можуть бути джерелом цінних продуктів харчування та сировини.

Однак існує ряд стримуючих факторів розвитку галузі гусівництва, одним з яких є низька виводимість гусячих яєць при відносно високій їх собівартості. Це, насамперед, пов'язане з біологічними особливостями даного виду птиці, а також недосконалістю режимів інкубації; під квочкою спостерігається практично 100% вивід гусенят.

Різні режими інкубації гусячих яєць, які використовуються на виробництві, не забезпечують високого виводу гусенят. В середньому виводимість гусячих яєць у господарствах України складає 60%, а в декотрих не перевищує 55%. Тому підвищення виводимості гусячих яєць шляхом розробки оптимальних режимів інкубації - актуальне завдання сьогодення. Це можливо при глибокому вивченні біології ембріонального розвитку гусей, а також факторів, що його обумовлюють.

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було підвищення виводимості гусячих яєць та якості виведеніїих гусенят шляхом оптимізації режиму інкубації. Для досягнення даної мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити вплив маси яєць гусей на інтенсивність раннього ембріогенезу та наступну виводимість.

З

2. Визначити морфологічні та фізико-хімічні властивості гусячих яєць залежно від їх маси.

3. Визначити стадії розвитку бластодисків у свіжознесених гусячих яйцях різної маси.

4. Вивчити динаміку накопичення вітамінів А і Е у печінці ембріонів та гусенят при різних температурних режимах інкубації.

5. Вивчити вплив підвищених температур на початку інкубації на ембріогенез та виводимість яєць.

Наукова новизна. Вперше при інкубації гусячих яєць використано стартові температури вищі за 39.0°С. Встановлено, що температура 39.0°С та 39.5°на початку інкубації стимулює ембріогенез, підвищує виводимість яєць і вивід гусенят.

Вивчено особливості ембріонального розвитку крупних сірих гусей і вітамінний статус зародків у залежності від маси яєць та температурного режиму інкубації. .

Практична значимість роботи. Розроблений режим інкубації гусячих яєць дає змогу підвищити їх виводимість на 4.6%, знизити вихід некондиційного молодняка на 1.2%, додатково отримати 45 гусенят та зекономити 8.3 кВт. год. електроенергії у розрахунку на 1000 проінкубованих яєць. Дані щодо концентрації вітамінів А і Е в печінці ембріонів та гусенят можна використовувати як біохімічні показники якості добового молодняка.

Основні положення, що виносяться на захист.

1. Режим інкубації гусячих яєць із застосуванням підвищених температур на початку інкубації.

2. Результати вивчення впливу маси яєць і температурних режимів

інкубації на ембріогенез гусей та вітамінний статус зародків і гусенят раннього віку. ' "

Реалізація результатів досліджень. Розроблений температурний режик інкубації яєць гусей впроваджено в ряді гусівницьких господарств та ІПС України.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на щорічних вчених Радах ІП УААН (Борки, 1990-1995), Українській конференції за міждународною участю (Харків, 1991), Українській конференції молодих учених і аспірантів з питань птахівництва (Борки, 1992), науковій конференції "Нове в методах зоотехнічних досліджень"(Харків, 1992), першій науковій конференції по птахівництву (Борки-Сімферополь, 1993), 9-му Європейському конгресі з птахівництва (Шотландія, Глазго, 1994), 9-му Інтернаціональному симпозиумі молодих учених (Польша, Седелце, 1995), 2-гій Українській конференції по птахівництву (Борки, 1996).

Публікація результатів роботи. За матеріалами дисертації опубліковано

12 робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація надрукована на 113 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, власних результатів і іх обговорення, заключения, висновків і вміщує 20 таблиць та 18 рисунків. Список використаної літератури складається із 222 джерел, у тому числі 80 зарубіжних.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ Досліди проводили в лабораторії інкубації відділу технології виробництва яєць і м'яса птиці Інституту птахівництва УААН, інкубаторії дослідного господарства "Борки" та колгоспі "Аврора” Запорізької області на яйцях гусей крупної сірої породи згідно зі схемою дослідів (рис.1). Утримання гусей - на підлозі гніздове, статеве співвідношення 3-4:1, годівля загально прийнятим раціоном. Яйця для дослідів отримували від гусей 1-го, 2го і 3-го років продуктивності. .

Інкубацію яєць проводили в лабораторних інкубаторах марки ІЛУ-Ф-0,3 і в промислових - марки ІУП-Ф-45 та ГУВ-Ф-15. Як контроль використовували базовий диференційний режим інкубації, який наведено в таблиці 1.

Яйця гусей були поділені за масою на дрібні (<145 г), середні (145-170 г) та великі (>170 г). В кожну вагову категорію входила однакова кількість яєць від гусей 1-го, 2-го та 3-го року яйцекладки.

1-й етап

2-й етап

3-й етап Режим інкубації І

1-а група. Базовій“

2-а група. Температура 39,0°С на протязі 48 годин

3-я група. Температура 39,5°С на протязі 48 годин

4-а група. Температура 40,0°С на протязі 48 годин

Маса яєць

<145 г

145-170 г

>170 г

Інтенсивність ембрі огенезу (2-а доба ін

4-й етап

Рис. 1. Схема досліджень 6

При дослідженні морфологічних та фізико-хімічних властивостей яєць враховували такі показники: масу яєць, індекс форми, щільність, масу складових частин яйця, товщину шкаралупи, індекс жовтка та білка, одиниці Хау, вміст сухих речовин, коефіцієнт рефракції, рН, концентрацію вітамінів А, Е та каротиноїдів у жовтку.

Табл. 1. Базовий режим інкубації яєць гусей

Температ' ГС>а, °С

Дні інкубації на сухому на вологому термо-

термометрі метрі

1-9 38,2-38,0 32,0-31,0

10-14 37,8-37,7 29,0

15-23 37,6-37,5 29,0

23-28 37,5-37,4 28,5

на виводі 37,0 до накльову 28,5 33,0-34,0

Охолодження яєць проводили: від 15 до 18 доби - двічі за добу до температури 32,0°С від 19 до 22 доби - тричі за добу до температури 31,0°С від 23 доби до перенесення на вивід - 4 рази за добу до температури 30,0°С

При визначенні ступеня розвитку бластодисків у час відкладанпя яєць було піддано розтину по 10 запліднених яєць кожпої вагової категорії, одержаних від гусей 1, 2 та 3-го року продуктивності. Після морфометрії (визначення площі) бластодиски були зафіксовані у сублімат-формолі, забарвлені борним-карміном та залиті у стеаринові блоки для виготовлення серійних зрізів, за якими визначали стадію розвитку методом Kochav S., Ginsbyrg М., 1980.

Були сформовані 4 групи з різним температурним режимом інкубації. 1-а група - контрольна (базовий режим інкубації), 2-а, 3-я і 4-а групи -дослідні, стартова температура в яких становила відповідно 39.0°С, 39.5°С та 40.0°С. Стартову температуру в дослідних групах підтримували на протязі 24, 36 і 48 годин, а потім інкубували в одній шафі разом з контрольною групою.

Інтенсивність ранньго ембріонального розвитку визначали шляхом виділення 2- добових ембріонів за методом Lucas A. and Jamroz С., (1961).

Визначали діаметр бластодиску (area opaca, area pellucida), судинного поля (area vasculosa), довжину зародків та кількість пар сомітів.

У віковому аспекті емріонального розвитку (15-а, 23-а та 28-а доба інкубації та 1-й, 3-й, 5-й і 9-й день життя) визначали: масу зародка, білка, залишкового жовтка, амніона і алантоїса, вміст вітамінів А і Е в печінці та залишковому жовтку ембріонів і гусенят раннього віку.

За період інкубації контролювали такі показники в групах: кількість запліднених яєць, відходи інкубації за категоріями (кров'яні кільця, замерлі та задохлики, каліки та гусенята 2-го гатунку), виводимість ясць та вивід гусенят.

Виробничу перевірку проводили на базі колгоспу "Аврора" По-логівського району Запорізької області. Яйця були відібрані у групи-аналоги. Інкубацію проводили в інкубаторах марки ІУП-Ф-45; ГУВ-Ф-15. На виробничу перевірку було винесено температурні режими, при використанні яких отримані найкращі результати виводимості в попередніх дослідах: 2-а група (температура 39,0°С на протязі 48 годин) і 3-я група (температура 39,5°С протягом 36 годин). Після впливу підвищених температур яйця дослідних груп інкубували в одній шафі з контролем (1-а група, базовий режим інкубації). Визначали кількість запліднених яєць, відходи інкубації за групами, виводимість ясць і вивід гусенят.

При проведенні дослідів та виробничої перевірки відходи інкубації розтинали з метою визначення причин загибелі ембріонів.

За період досліджень було: проінкубовано близько 21 тис. яєць; використано для вивчення інкубаційних якостей, стадій розвитку бластодисків до інкубації та динаміки ембріогенезу 180 яєць, 483 зародка, 144 гусеняти.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Інтенсивність раннього ембріогенезу та наступна виводимість при базовому режимі інкубації в залежності вщ маси ясць

Діапазон мінливості морфологічного розвитку 2-добових зародків іусей (при базовому режимі інкубації) охоплює 8-13 стадії розвитку при М=10,6

або 10+ (стадії розвитку за Hamburger V., Hamilton H., 1951). Аналізуючи мінливість розвитку 48-годинних зародків гусей у яйцях різних вагових категорій, спостерігали таку картину: найкращий розвиток мають зародки в середніх яйцях і перебувають на 11+ стадії розвитку (13,7±0,80 пари сомітів); мінімальний - у дрібних - 9+ стадії (8,3±0,80 пари сомітів); середній

- у великих - 11- стадія (12,5±0,65 пар сомітів). Ембріони в середніх за масою яйцях мають найбільший розмір зародкового диска, судинного поля та довжину зародків.

Виводимість яєць і вивід гусенят при базовому режимі інкубації були тісно пов'язані з інтенсивністю ембріогенезу. Найвищою була виводимість із середніх за масою яєць і становила 76%. Це на 12.6% більше, ніж з дрібних та на 5.4% - ніж з великих яєць. Заплідненість яєць підвищувалася з їх масою і становила 87,4%; 91,6% та 94,4% відповідно.

За період несучості гусей кількість середніх за масою яєць

(145-170г) становила 62 % , дрібних (<145 г) - 21,8%, великих (>170 г) -

16,2%. Отже, внаслідок нижчої виводимості дрібних та ве__ликих яєць гусівницькі господарства недоотримують 10.5% гусенят, що складає 40 гол. на кожну 1000 проінкубованих яєць.

З метою з'ясування причин такої закономірності було вивчено морфологічні та фізико-хімічні властивості гусячих яєць різних вагових категорій і визначено стадії розвитку бластодисків у них до інкубації.

2. Морфологічні та фізико-хімічні властивості гусячих яєць різної маси

Зі збільшенням маси яєць відповідно зменшується їх індекс форми від 69,7% до 62,6%; щільність від 1,090 г/см3 до 1,087г/см3; індекс жовтка від

31,1% до 29,7% та відносна маса шкаралупи від14,5% до 13,1%.

Середні за масою яйця мають найменшу відносну масу білка (49,7%) та найбільшу відносну масу жовтка (36,5%). Тому в них відношення маси білка до маси жовтка найменше (1,38). Вони відзначаються найвищим показником індексу білка (8.47+1.33) та одиниць Хау (77.1±1,59). За даними

Нупіік Є. еі аі., (1978), Віеііпєка К., (1978) ці показники позитивно впливають на вивід молодняка.

Щодо вмісту вітаміну А і каротиноїдів у жовтку, середні за масою яйця мали вищі показники, ніж дрібні та великі. В їх жовтку містилось 14.7±0.88 мкг/г вітаміну А і 4.22±0.04 мкг/г каротиноїдів, ха - 47.2 ±0.21 мкг/г вітаміну Е.

Товщина шкаралупи, вміст сухих речовин, рН та коефіцієнт рефракції були майже однакові; вони не залежали від маси яєць.

3. Стадії розвитку бластодисків у свіжознесених яйцях гусей Морфометрія бластодисків гусей у момент відкладання яєць виявила широку варіабельність їх . розмірів: 5,73-22,90мм2 (М= 13,94±0,33).

При збільшенні віку несучок спостерігалося збільшення розмірів бластодисків у відкладених ними яйцях від13,15±0,58мм2 до 14,41+0,52мм1 відповідно в гусок першого і третього років продуктивності. При цьому спостерігалось і зниження варіЙльності їх розмірів: у гусок першого року несучості С, =24,17%, а третього року - 0,= 19,75%.

Розміри бластодисків у середніх за масою свіжознесених яйцях були достовірно вищі (р<0,05), ніж у дрібних та великих - 15,03±0,45;

13,14±0,73 та 13,65±0,47 мм’ відповідно.

Гістологічні дослідження також показали, що найбільш розвинуті бластодиски спостерігаються в середніх за масою яйцях (9-10 стадія розвитку) в порівнянні з дрібними та великими (8-9 стадія розвитку).

4. Вплив підвищених стартових температур при інкубації на інтенсивність раннього ембріогенезу та виводимість ясць В зв'язку з більш низьким темпом розвитку гусей на ранніх стадіях, перший період ембріогенезу в них має найбільшу тривалість в порівнянні з цим показником у інших видів сільськогосподарської птиці і зберігається в деякій мірі і при функціонуванні жовткового кола кровообігу. З метою стимулювання органогенезу використовували стартове розігрівання на протязі 48 годин при температурі 39,0°С (2-а група), 39,5°С (3-я група) та 40,0°С (4-а група). '

ю

В дослідних групах виявлено, що інтенсивність ембріогенезу в яйцях різних вагових категорій вирівнюється і 2-добові зародки мають незначні відмінності щодо розвитку, а також значно перевищують показники розвитку ембріонів контрольної групи. Це стосується особливо дрібних та крупних яєць (табл. 2).

Табл. 2 - Стадії розвитку дводобових ембріонів гусей залежно від стартової температури на протязі 48 годин

Маса яєць, г Г P ч ї п а .

1 2 3 4

М min max М min max М min max М min max

<145 145-170 >170 9+8- 11 + 11 9 14 11- 8 13- 11 10- 12 + 12- 10- 13 12- 10- 13 + 11+ 10+ 13 12 10+ 14 12 11 14 + 11+ 11+ 12 11 9 ІЗ-ll + 9+ 14-

В середньому 10+ 8- 14 11+ 10- 13 + 12- 10+ 14 + 11+ 9 14-

Кращий початковий розвиток зародків дослідних груп в результаті підвищення температури інкубації в перші 48 годин позитивно впливає на результати інкубації за винятком 4-ї групи ( температура 40°С), у якій внаслідок підвищеного відходу ясць в ході подальшої інкубації знижується виводимість до 59,3%. Як у контрольній, так і в дослідних групах найвищу виводимість мають середні за масою яйця, найнижчу - дрібні. В 2-й і 3-й дослідних групах різниця щодо показника виводимості між дрібними, середніми та великими яйцями менш виражена, ніж у контролі. В середньому виводимість у 2-й групі становила 84,1%, що на 9,8% вище, ніж у контролі (74,3%; р<0,001). В 3-й групі цей показник вищий, від контрольного на 8,3% (р<0,01).

5. Вплив тривалості стартового розігрівання на ембріогенез і результати інкубації гусячих яєць Наступним етапом досліджень було визначення оптимального часу дії підвищених температур, які дали позитивний ефект при експозиції 48 годин. Для цього стартову температуру 39,0°С (2-а група) і 39,5°С(3-я група) підтримували на протязі 24 годин в першому випадку, та 36 годин в друго-

U

му. Надалі яйця дослідних груп інкубували в одній шафі з контрольними (1-а група) при базовому режимі інкубації. '

5.1. Інтенсивність раннього ембріогенезу Ступінь розвитку 2-добових зародків у дослідних групах був вищий, ' . ніж у контролі (табл.З).

Табл. З - Ступінь розвитку 2-добових зародків гусей при різних температурних режимах інкубації

Маса Група

яєць, г 1 2-а 39,0°С 3-а 39,5°С 2-а 39,0°С 3-а 39,5°С

контроль на протязі 24-х годин на протязі 36-и годин

<145 9 + 11- 11 + 12- 12-

145-1-70 11 12- 12- 11 + 13-

>170 11 + 12- 12- 12 12

В середньому 10 + 11 + 12- .12- 12 '

Розміри зародкової бластодерми (area opaca і area pellucida), судинного поля (area vasculosa), довжина ембріонів, сегментація осьової мезодерми у ембріонів дослідних груп достовірно вищі, ніж у контролі. Найбільш інтенсивний розвиток 2- добових зародків гусей : відмічався при температурі 39,5°С на протязі 36 годин. '

' ■ * 5.2. Розвиток позазародкових оболонок ембріонів

При використанні стартового розігрівання яєць відбувалося значно швидше зменшення кількості, амніотичної рідини до кінця інкубації. В дослідних групах в обох випадках спостерігався кращий розвиток алантоїса. Особливо це було помітно на 15-ту добу інкубації. Маса алантоїса відносно маси яєць до інкубації в контролі складала 4,92±0,26%, що на 1,46% і 3,06% менше, ніж в другій та третій групах; в другому випадку (при експозиції 36 годин) - на 0,65% та 0,99%; в контролі 5,71±0,27%. Під кінець інкубації різниця зменшується. В момент виведенім в дослідних групах помітна більш швидка атрофія алантоі’са.

Інтенсивність дифузії рідшій з білка у жовток за станом на 15-ту

добу інкубації в яйцях дослідних груп більш виражена, ніж у контролі. При

стартовому розігріванні на протязі 24 годин маса білка в другій групі складає 15,4±1,17 % від загальної маси яйця, а в третій групі - 16,9±0,31 %. Це нижче, ніж у контролі, на 5,5 та 4,0% відповідно. При 36-годинній експозиції різниця становить 3,7 та 2,42 % порівняно з контролем (19,64 ±0,83%). В яйцях дослідних груп відбувається швидше і повніше використання білка.

Більш інтенсивною дифузією рідини з білка у жовток можна пояснити вшцу масу жовткових мішків зародків у дослідних групах на 15-ту добу інкубації. При подальшій інкубації маса жовтка поступово зменшується як у контролі, так і в дослідних групах. Починаючи з 20-ї доби інкубації, в дослідних групах відносна маса жовткового мішка із вмістом вже нижча, ніж у контролі (рис. 2). Ця різниця зберігається аж до виводу і в %

40 35 ЗО 25 20 15

10 5 0

15 23 28 1 3 5 9-

Доба інкубації а Вік гусенят, дні

на—1-а група (контроль) ; -2-а група (39,0 С) - 3-я група (39,5 С)

Рис. 2. Маса жовточного мішка у.ембріонів та гусенят ' при дії стартових температур на протязі 36 годин ,

перші дні постанатального онтогенезу.' Резорбція залишкового жовтка у гусенят дослідних груп відбувається раніше, ніж у контролі..

В середньому зародками контрольних груп було використано 79,7% жовтка в першому випадку та 82.3%. в другому, а зародками другої і третьої дослідних груп - 85,5% і 90,3% та 83,6% і 87,7% відповідно.

За даними розвитку ембріональних оболонок та використання поживних речовин білка і жовтка зародками можна зробити висновок, що підвищена

від маси яєць до інкубації

Вивід

11 " " II

>ч N. >4. ... \х

"Б.. N. \ '• \

із

температура на початку інкубації стимулює життєві процеси зародка і суттєво посилює обмін речовин.

5.3. Маса ембріонів та гусенят Перебіг процесів обміну на більш високому рівні у зародків дослідних груп зумовлює збільшення маси тіла ембріонів (рис. 3).

% від маси яєць до інкубації

Доба інкубації Вік гусенят, дні

О - о

- 1-а група (контроль) *- - 2-а група (39,0 С) -і- - 3-я група (39,5 С)

Рис. 3. Маса тіла ембріонів та гусенят при дії стартових температур на протязі 36 годин

Найбільш виразно це помітно у добових гусенят. Так, при стартовому розігріванні протягом 24 годин відносна маса гусенят без залишкового жовтка становить 59,09+2,06 % у другій групі та 58,4±1,28% у третій. В контролі цей показник дорівнює 53,01±1,77 %. При 36-годинній експозиції підвищених температур, відносна маса гусенят у контролі становила 45,9611,27, а в другій і третій групах була на 4,95% та 6,97% більшою.

5.4. Вміст вітамінів А і Е в деяких тканинах ембріонів та гусенят Відомо, що виводимість яєць і життєздатність молодняка позитивно корелює з початковими запасами вітамину Е у печінці зродків та молодняка. У всі вікові терміни розтину концентрація вітаміну Е в печінці зародків та гусенят була вищою в дослідних групах. Різниця між групами щодо цьо-

го показника з'являється вже при першому розтині на 15-ту добу інкубації. В першій групі концентрація токоферолу складала 42,7±1,25 мкг/г, тоді як у другій -51,8±0,98 мкг/г, в третій - 53,7±1,28 мкг/г. Надалі, в процесі ембріогенезу концентрація ^токоферолу швидко зростала, досягаючи максимальних значень у період виводу. В дослідних групах цей процес відбувається інтенсивніше, ніж у контролі. В печінці добових гусенят першої групи рівень а-токоферолу становив 370,8±33,2мкг/г; 2-ї і 3-ї груп - 454,1 ±14,9 та 426,0+16,8мкг/г відповідно. В ранньому онтогенезі гусенят відбувається швидке витрачання запасів вітаміну Е в печінці. В контролі зниження вмісту а-токоферолу відбувалось значно швидше, ніж у досліді. У 9-й добовому віці його концентрація в печінці гусенят контрольної групи складає 33,2±11,4мкг/г, а у 2-ї і 3-ї дослідних груп - 77,9±14,1 та 74,2+15,6 мкг/г. При 36-годинному підвищенні температури спостерігалась аналогічна залежність концентрації токоферолу в печінці Зсиродків та гусенят (рис. 4).

мкг/г Вивід

Доба інкубацій Вік гусенят, дні

о о

-1-а група (контроль) -о- - 2-а група (39,0 С) - 3-я група (39,5 С)

Рис. 4. Концентрація токоферолу в печінці ембріонів та гусенят пр^дії стартових температур на протязі 36 годин

Концентрація токоферолу в залишковому жовтку зародків та гусенят дослідних груп була меншою, ніж у контролі. У залишковому жовтку добових гусенят було 23-31% а-токоферолу від початкових запасів, а у жовтку гусенят дослідних груп - 11-20%,

Динаміка вмісту вітаміну А (ретинолу) в печінці зародків та гусенят була такою: концентрація його поступово збільшувалась від

35,65±0,57мкг/г в першій групі та 40,11±0,28мкг/г і 41,42±0,51мкг/г у другій і третій групах у 15-добових зародків, до 86,72±7,16мкг/г; 119,77±7,45 мкг/г і 111,36±0,93 мкг/г відповідно у 9-й добових гусенят. В дослідних групах концентрація ретинолу в печінці зародків та гусенят значно вища за контроль як при 24-годинному, так і при 36-годинному підвищенні температури (рис. 5).

мкг/г

Доба інкубації Вік гусенят, дні

О о

- 1-а група контроль) т - - 2-а група (39,0 С) + - 3-я група (39,5 С)

Рис. 5. Концентрація вітаміну А в печінці ембріонів та гусенят при дії стартових температур на протязі 36 годин

Ефективність переходу вітаміну А із жовтка у печінку добових гусенят конрольних груп складала 14.4-14.6%, а в дослідних групах цей показник був 14.8-15.3% при експозиції стартових температур 24 години; 18.3-20.6% -при експозиції 36 годин.

Вищий вітамінний статус ембріонів дослідних груп впливає на поліпшення якості добових гусенят.

5.5. Результати Інкубації На підставі експериментальних даних, отриманих при використанні лабораторних інкубаторів марки ІЛУ-Ф-0,3 та промислових марки ГУП-Ф-45,

ГУВ-Ф-15 (табл. 4), можна заключити, що температура інкубації 39,0°С і 39,5°С на протязі перших 24-х та 36-и годин позитивно впливає на виводимість яєць і вивід гусенят.

Табл. 4 - Результати інкубації яєць гусей при стартовій температурі 39,0 °С і 39,5°С на протязі перших 24 и 36 годин

та базовому режимі інкубації

Група

Показники 1 2 з 2 3

на протязі на протязі

24-х годин 36-и годин

Закладено яєць на інкубацію, шт: ІЛУ-Ф-0,3 300 ЗО 0 300 300 300

ІУП-Ф-54, ГУВ-Ф-15 770 766 772 705 706

Заплідненість, %; ІЛУ-Ф-0,3 80,7 81,3 88,3 82,4 88,7

ГУП-Ф-54, ГУВ-Ф-15 94,3 94,6 94,2 90,8 92,1

Виведено гусенят 1-го гатунку,гол ІЛУ-Ф-0,3 167 185 204 193 218

ГУП-Ф-54, ГУВ-Ф-15 504 571 576 520 557

Вивід гусенят, %: ІЛУ-Ф-0,3 55,7 61,7 68,0 64,3 72,7

ГУП-Ф-54, ГУВ-Ф-15 65,4 74,5 74,6 73,7 78,9

Виводимість яєць, %: ІЛУ-Ф-0,3 69,0 75,8 77,0 78,1 81,9

ГУП-Ф-54, ГУВ-Ф-15 69,4 78,7 79,2 81,3 85,7

Найвищою була виводимість (81,9-85,7%) при температурі інкубації 39,5°С протягом 36 годин; вона переважала контроль на 12,9-16,3% (р < 0,001). У контрольних групах перевага щодо виводимості середніх за масою яєць над дрібними і великими становила 14.2% і 6.2% відповідно, а у дослідних групах - 4.6-10.8% і 0.8-5.9%. Тривалість інкубаційного періоду при використанні таких стартових температурних режимів скорочувалась на 16-18 годин.

6. Виробнича перевірка та економічна ефективність різних режимів інкубації.

Економічну оцінку ефективності режимів інкубації проводили при порівнянні розроблених нами режимів з базово-господарчим варіантом. При

цьому базовий варіант було прийнято за 100%. Розрахунки економічної

оцінки різних режимів наведені у таблиці 5.

Табл. 5 - Виробничо-економічні показники різних режимів інкубації гусячих яєць

39,0°С 39,5°С

Показники Контроль напротязі 48 годин Контроль напротязі 36 годин

Закладено яєць, шт. 2834 2830 2812 2799

Заплідненість яєць, % 98,2 98,0 98,0 97,9

Виводимість яєць, % 79,5 83,1*** 79,6 84,2***

Вивід гусенят, гол. % 2214 2306 2194 2308

78,1 81,5** 78,0 82,5***

Додатково отримано

гусенят у розрахунку

на 1000 шт.яєць, гол. X 34 X 45

Реалізаційна вартість

додаткових гусенят

(5 грн./І гол.), грн. X 175 X 225

Термін інкубації, год 742 726 742 724

Додаткова витрата елек-

троенергії на стартовий

розігрів, кВт.год. X 1,68 X 1,89

Витрата електроенергії

за період інкубації,

кВт.год 1813,7 1776,8 1813,7 1722,3

+, — до контролю X -36,9 X -41,4

Витрата електроенергії

на інкубацію 1000 піт. 362,8 362,8

яєць, кВт.год. 355,4 354,5

+, — до контролю X -7,4 X -8,3

Її вартість (при ціні 26,85 х 26,85 х

7.4 коп./ІкВт.год) грн. 26,30 26,23

+, — до контролю -0,55 -0,62

Загальний додатковий

економічний ефект у

розрахунку на 1000 пгг. X X

яєць, грн. 175,55 225,62

Загальна кількість яєць.

що інкубуються в госпо- 90 90 90

дарстві, тис.шт. 90

Річний економічний X X

ефект від інкубації, грн. 15799,5 20305,8

При збереженні гусенят

до 60 денпого віку на

рівні 95% і їх масі 4 кг

можно додатково отрима- X X

ти м'яса, тон. 11,63 15,56

Різниця достовірна при ** - р<0.01 і *** - р<0.001

Заплідненість яєць в усіх групах була на одному рівні і складала 98%. Виводимість яєць, які інкубувалися при температурі 39,0°С на протязі 48 го-

і,ин складала 83,1%, що на 3,6% вище, ніж в контролі (79,5%). При 36-’одинній дії температури 39,5°С виводимість яєць була на 4,6% вищою за контроль і складала 84,2%. Різниця між групами високодостовірна (р<0,001). V порівнянні з базовим варіантом застосування нового режиму інкубації дозволяє додатково отримати 45 гол. добових гусенят та економію 8.3 кВт.год. злектроенергії у розрахунку на 1000 інкубаційних яєць. Слід зазначити, що в контрольних групах значно вищий вихід некондиційних гусенят 2,7-2,6%, :ііж в дослідних - 1,4%.

. Річний обсяг інкубації у господарстві складає 90 тис. гусятах яєць.

Зтже в разі застосування розробленого нами нового режиму господарство

додатково отримає 4.050 тис. добових гусенят та зекономить 747 кВт.год. злектроенергії. Прибуток господарства від застосування нового ‘ режиму інкубації складатиме 20.3 тис. гривень. При тшрощувашії гусенят на м'ясо можна додатково отримати 15.5 тон гусячого м'яса.

При аналізі відходів іпкубації, як при проведенні дослідів, так і виробничої перевірки, не встановлено аномалій розвитку і випадків загибелі гмбріонів від дії високої температури. .

ВИСНОВКИ

1. При використанні підвищених стартових температур інкубації

зберігається деяка різниця щодо виводимості між дрібними, середніми та великими за масою яєцями. Однак в середньому виводимість при цьому значно вища (р<0.001), ніж при використанні базового режиму інкубації. Найкращі результати інкубації спостерігаються при дії стартової температури 39.5 ° С на протязі перших 36 годин: виводимість яєць становила 84.2%, а

вивід гусенят - 82.5%, що на 4.6% та 4.5% вище ніж при базовому режимі інкубації. Використання даного режиму інкубації дає змогу додатково одержати 45 гусенят від 1000 інкубаційних яєць.

2. Завдяки скороченню терміну інкубації на на 18 годин, питома витрата електроенергії на інкубацію 1000 пгг. яєць при новому температурному режимі нижче ніж при базовому на 8.3 кВт. год.

3. Середні за масою гусячі яйця в порівнянні з дрібними та великими мають кращі інкубаційні якості. Частка жовтка у них вища відповідно на 2.8 та 0.6%, індекс білка - на 0.48 та 0.58%, одиниці ХАУ - на 2.9 та 7.4, концентрація вітаміна А у жовтку - на 2.20 та 2.66 мкг/г.

4. Бластодиски у середніх за масою яйцях гусей до інкубувац_ня більш розвинуті (9 стадія). їх площа складає 15.0310.45мм1, що на 1.89 та 1.48мм2 більше, ніж у дрібних і великих яйцях.

5. Різниця щодо розвитку бластодисків у яйцях різних вагових категорій зберігається і на початку інкубації. Гусячі ембріони після 48 годин інкубації знаходяться на 11+ стадії розвитку (13,7±0,8 пар сомітів) у середніх яйцях; на 9+ стадії розвитку (8,3±0,8 пар сомітів) у дрібних; на 11— стадії розвитку (12,5±0,6 пар сомітів) у великих.

6. Розвиток бластодисків та інтенсивність раннього ембріогенезу зрештою позначається на результатах інкубації: виводимість із середніх за масою яєць на 12.6% та 5.4% вища, ніж з дрібних та великих. А частка останніх у продуктивності гусей складає 38%.

7. Підвищена температура (39.0-39.5°С) на початку інкубації до початку функціонування жовткового кола кровообігу стимулює ранній ембріогенез. Дводобові гусячі зародки дослідних груп перебували на 114- -

12 стадіях розвитку, а зародки контрольної групи - на 10+ стадії. Вони мали перевагу над зародками контрольної групи у розмірах бластодиска, судинного поля, довжині та кількості пар сомітів.

8. Зародки, які інкубувались із застосуванням підвищених стартових температур, на 3.9-8.0% краще використовували поживні речовини білка та жовтка, мали більшу (на 5-7%) масу тіла, кращий розвиток і підготовку до виводу. Це свідчить, що процеси обміну відбуваються в них на більш високому рівні.

9. Вітамінний статус гусячих зародків, що розвиваються, залежить від температурного режиму інкубації. Більш висока температурана початку інкубації покращує ефективність перерозподілу вітамінів А і Е між залишковим жовтком та печінкою добових гусенят на 4-6%. їх концентрація у печінці ембріонів та гусенят вища, а в залишковому жовтку нижча, ніж при використанні базового режиму інкубації, що позитивно позначається на якості добового молодняка та його життєз-датності.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

На підставі результатів проведених досліджень рекомендується для ІПС та інших гусівницьких господарств розроблений нами режим інкубації гусячих яєць з використанням стартового розігрівання при температурі 39.5°С на протязі 36 годин від початку інкубації. При інкубації гусячих яєць за схемою дві партії у шафі молодшу партію упродовж 36 годин інкубувати в окремій шафі при температурі 39.5°С, а потім підкладати до старшої партії. Це дає змогу підвищити виводимість яєць та поліпшити якість виведенного молодняка гусей.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Кучмистов В.А. Ранний эмбриогенез и выводимость гусиных яиц в зависимости от их массы// Научн.-техн. бюллетень/УНИИП.-Харьков, 1991.-С.45-48.

2. Кучмистов В.А. Влияние массы яиц гусей крупной серой породы на интенсивность эмбриогенеза// Актуальные проблемы современного птицеводства/ Украинская конференция с международным участием, Харьков.-1991.- С.105.

3. Бреславец В.А., Кучмистов В.А. Влияние повышенных температур в начале инкубации • на интенсивность эмбриогенеза и выводимость гусят// Актуальные проблемы современного птицеводства/ Украинская конференция с международным участием, Харьков,- 1991.- С.96-97.

4. Кучмистов В.А. Морфологическая измеїгчивость гусиных зародышей и последующая выводимость при различном температурном воздействии// Научн.-техн. бюллетень/УНИИП.-Харьков, 1992,- С.20-25.

5. Іонов I.A., Сурай П.Ф., Кучмістов В.О. Вітамінна забезпеченість ембріонів гусей при інкубації// Українська конференція молодих вчених та аспірантів з питань птахівництва/ ІП УААН, Харків.- 1992.- С.21-22.

6. Іонов I.A., Сурай П.Ф., Кучмістов В.О. Вміст вітамінів А і Е в печінці

гусей в ембріогенезі та ранньому віці// Українська . Конференція молодих вчених та аспірантів з питань птахівництва/ ІП УААН, Харків.- 1992,-

С.24-25.

7. Кучмистов В.А., Ионов И.А., Сурай П.Ф., Кучмистова Е.Ф. Метод повышения интенсивности эмбриогенеза при инкубации гусиных яиц// Новое в методах зоотехнических исследований/ Институт животноводства УААН, Харьков.- 1992.- С.206-210.

8. Кучмістов В.О., Іонов І.А. Обмін вітаміну Е та виводимість гусенят при різних температурних режимах інкубації// Перша наукова конференція по птахівництву/ ІП УААН, Борки.- 1993,- С.105-107.

9. Ионов И.А., Сурай П.Ф., Кучмистов В.А. Оценка А- и Е-витаминной обеспеченности птиц в эмбриогенезе и раннем онтогенезе// Научн.-техн. бюллетень/ Институт животноводства УААН, Харьков,- 1994,- С.81-83.

10. Ionov I., Surai P., Kuchmistov V. The development and vitamin E status of goose embryo depending on incubation temperature// 9 tli European Poultry Conference/ Glasgow.- 1994,- P.403-404.

11. Kuchmistov V. Embryonic and postembryonic development of goose in relation to incubation regime// IX th International symposium of young poultry scientists/ Siedlce.- 1995.- P.27-28.

12. Кучмистов B.A., Бреславец В.А. Влияние температурного режима инкубации на резорбцию остаточного желтка и выводимость гусиных яиц//

II Украинская конференция по птицеводству/ Борки.- 1996.- С.79.

кучмистов ЪА. Ьлияние температурного режима инкубации на эмбриональное развитие и выводимость яиц гусей (Рукопись). Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.17.- технология производства продуктов животноводства. Институт животноводства УААН, г. Харьков, 1996 г.

Изложен теоретический и практический материал по изучению влияния массы яиц и температурных режимов инкубации на эмбриональное развитие гусей и выводимость яиц. Описаны морфологические и физикохимические свойства гусиных яиц различной массы и стадии развития бластодисков в них до инкубации. Установлено, что применение повышенных стартовых температур при инкубации стимулирует интенсивность развития эмбрионов, усиливает использование ими питательных веществ яйца и протекание обменных процессов, повышает выводимость яиц и качество выведенных гусят. Показано перераспределение витаминов А и Е между желтком и печенью зародышей в процессе эмбрионального развития и изменение витаминного статуса выведенного молодняка в зависимости от режима инкубации.

• Kuchmistov, V.A. Enfluence of temperature regime of incubation on embryo development and hatchability in geese (Manuscript). Thesis of Candidate of Agricultural Sciences. Speciality 06.00.17 - Animal Production Technology. Institute Animel Scienc ofUAAS, Kharkiv. 1996.

Theoretical and practical results of studying enfluence of egg weight and temperature regimes of incubation on embryo development and hatchability in geese are presented. The morphological and physical/chemical properties of goose eggs of different weight and blastodisc development stage before hatching are described. It is stated that appication of increased initial temperatures at hatching promotes intensity of embryo development, enhances embryo utilization of egg nutrients and metabolism processes course, and increases hatchability and quality of goslings hatched. Re-distribution of vitamins A and E between yolk and embryo liver and change of vitamin status of goslings hatched are shown depending on incubation regime.

Ключові слова: гусячі яйця, ембріони, режим інкубації, вітаміни.