Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние способов обработки почвы, минеральных удобрений и сапонита на продуктивность культурных сенокосов и качество корма на осушенных торфянниках Полесья Украины

ВАК РФ 06.01.12, Кормопроизводство и луговодство

Автореферат диссертации по теме "Влияние способов обработки почвы, минеральных удобрений и сапонита на продуктивность культурных сенокосов и качество корма на осушенных торфянниках Полесья Украины"

О Д ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

РАТОПІНКЖ Віктор Іванович

УДК 631.51:631.82:633.2

ВПЛИВ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ, МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ІСАМОНІТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КУЛЬТУРНИХ СІНОЖАТЕЙ ТА ЯКІСТЬ КОРМУ НА ОСУШЕНИХ ТОРФОВИЩАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

Спеціальність: 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії луківництва Інституту землеробства Українсько академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

БОГОВІН Анатолій Власович,

Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії луківництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник ЯРМОЛЮК Михайло Тимофійович,

Інститут землеробства і біології тварин УААН, провідний науковий співробітник лабораторії луківництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент КОВБАСЮК Павло Ульянович,

Національний аграрний університет, доцент кафедрі

кормовиробництва і сільськогосподарської меліорації Провідна установа: Державна агроекологічна академія України, кафедрі

кормовиробництва та луківництва, м.Житомир

Захист відбудеться «/?» -¿єр £н-я_______________ 1998 р. о 10 годині ні

засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробстві

УААН, 255205, смт.Чабани Києво-Святошинського району, Київської області.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробстві

УААН.

Автореферат розісланий /о травня 1998 року

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, . /п

кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В зоні Полісся України осушені торфові грунти займають понад 600 тис.га, що використовуються для вирощування різних сільськогосподарських культур і особливо багаторічних трав, які, як відмічають ряд авторів (Г.С.Скоропанов, Б.Б.Бєльський, С.Т.Вознюк, П.К.Безкровний, М.Н.Шевченко, В.С.Бистрицький, Б.І.Дем'янчик, М.Г.Цюпа, М.В.Куксін, А.В.Боговін та інші), за належної агротехніки тут забезпечують не тільки високі врожаї, а й виконують велику грунто- та водоохоронну роль в агроландшафті.

Проте, ці землі до останнього часу використовуються недостатньо продуктивно. Причиною цього є не тільки певне відставання матеріально-технічного та ресурсного забезпечення господарств, але й недостатнє наукове забезпечення галузі, особливо, якщо врахувати радіоактивне забруднення території, яке виникло внаслідок аварії на ЧАЕС. Дуже мало вивчені заходи інтенсифікації, спрямовані на зменшення надходження радіонуклідів в рослинну продукцію. Це і послужило нам основою для вибору дисертаційної теми.

Дослідження проведені у відповідності з тематичним планом інституту сільського господарства Полісся УААН по виконанню НТП «Продовольство-95», проект «Родючість грунтів» (иА01001676Р).

Мста і завдання досліджень. Мета - встановити закономірності формування продуктивності лучних травостоїв на осушепих торфових грунтах під впливом різних агротехнічних прийомів та розробити ефективні заходи одержання в умовах радіоактивного забруднення максимального виходу господарсько придатних за вмістом радіонуклідів високопоживних трав’яних кормів при збереженні родючості грунту.

Для досягнення цієї мети було поставлено слідуючі завдання:

0 визначити продуктивність багаторічних трав та їх кормову цінність залежно від способів обробітку грунту, доз і співвідношень фосфорно-калійних добрив та сапоніту;

0 встановити рівень накопичення радіонуклідів у сухій масі багаторічпих трав залежно від різних агротехнічних прийомів їх вирощування;

0 вивчити зміни основних елементів родючості торфо-болотного грунту залежно від способів його обробітку, застосування різних доз і співвідношень фосфорно-калійних добрив та сапоніту;

0 дати енергетичну та економічну оцінку ефективності заходів, що вивчаються.

Наукова новизна одержаних результатів. В довготривалих дослідах на радіоактивно забруднених осушених низинних торфовищах Полісся України виявлена і вперше всебічно обгрунтована роль різних агроекологічних факторів та їх комплексної дії у формуванні видової структури та урожайності травостоїв і встановлені параметри змін інтенсивності надходження

радіонуклідів з грунту в рослини, що дозволило розробити ефективні шляхи та мето управління продуктивністю ценозів і якістю кормів.

Доведена на торфовищах із забрудненням радіонуклідами 3.6-5.6 Кі/км2 можливії зменшення надходження радіоцезію в 5.0-12.4 раза порівняно з вихідним рівнем його вміст; траві і отримувати придатні корми для згодовування худобі. З’ясовані агроекологічні економічні умови застосування на радіоактивно забруднених торфовищах сапоніту.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені закономірності дії різн агроекологічних факторів на формування структури та продуктивність травостоїв дозволи розробити ефективні заходи та комплексну технологію створення і використання радіоактивно забруднених осушених торфовищах лукопасовищних угідь, які забезпечую отримування по 65-68 ц/га кормових одиниць господарсько придатного корму. Технолої впровадження у 1996-1997 рр. в дослідному господарстві «Грозинське» Інституту сільсько господарства Полісся на площі 240 га та в господарствах Коростенського райо Житомирської області - на 1500 га.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні лабораторних та польові досліджень, аналізі і теоретичному обгрунтуванні одержаної наукової інформації у написан статей. В проведенні досліджепь і їх узагальненні доля автора - 80%.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались і були обговорені і міжнародній науково-практичній конференції «Наслідки наукових пошуків молодих вчени аграрників в умовах реформування АПК» (Чабани, 1996 р.), міжнародній конферені «Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии - 10 лет спустя после аварии і Чернобыльской АЭС» (Житомир, 1996 р.), на засіданнях атестаційної комісії (1996-1998 рр.) ■ методичної комісії з питань землеробства і рослинництва Інституту землеробства УАА (1998 р.).

Публікації. Основні результати досліджень по темі дисертації опубліковано в наукових працях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 8 розділів, висновкі списку літератури, додатків. Викладена на 265 сторінках машинопису, з них власне тек( займає 140 сторінок, ілюсірована 49 таблицями, 7 рисунками та 35 додатками. В робо використано 374 літературних джерел, з них 28 іноземними мовами.

ЗМІСТ РОБОТИ

Роль обробітку грунту, добрив та хімічних меліорантів у створенні високопродуктивних сіножатей на осушених торфовищах (огляд літератури)

В розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторі щодо вивчення впливу на торфових грунтах дії способів обробітку грунту, мінеральних добри

з

та хімічних меліорантів на формування продуктивності лучних угідь і якість кормів, зміну родючості грунтів та їх радіоактивного стану.

Об'єкти, умови та методика проведення досліджень

Дослідження проведені у 1992-1997 рр. в дослідному господарстві «Грозинське» Інституту сільського господарства Полісся УААН (Коростенський район, Житомирської області).

Досліди розміщені в масиві осушеного у 1968 р. шляхом створення відкритих каналів у поєднанні з кротовим дренажем господарського низинного торфовища площею понад 1.5 тис.га. Торф очеретяно-осоковий, зольність його 28%, pH сольове - 5.4-5.7, у 0-40 см шарі містить загального азоту 3.3-3.7%, фосфору 0.24-0.45%, калію 0.07-0.16%, рухомих форм фосфору 1.0-1.5, калію 1.6-2.5 мг на 100 г грунту, об'ємна маса 0.225-0.333 г/см3, твердість - 2.04.7 кг/см2. Рівень грунтових вод в середньому за вегетаційний період становить 68 см, в тому числі в травні 67, червні - 71, липні і серпні - 69 і у вересні 66 см від поверхні грунту. Глибина торфовища 1.5-2.0 м. Щільність забруднення радіоцезієм 137+134 стаповить 1344-2062 Бк/кг сухого торфу (3.6-5.6 Кі/км2).

Погодні умови в роки проведення досліджень помітно змінювалися, 1992 і 1994 рр. були посушливими. За рік випало відповідно 453 і 484 мм опадів, що на 120 і 89 мм менше норми. 1993, 1995 і 1997 рр. були надмірно зволоженими: випало 616, 616 і 672 або на 46, 77 і 101 мм більше від норми. Кількість опадів у 1996 р. перевищувала середню багаторічну норму на 21 см

і становила 594 мм.

Вирішення поставлених на вивчення задач на осушених торфовищах проводили в трьох дослідах: 1. вплив різних способів обробітку ірунту при сівбі трав та доз фосфорно-калійних добрив на продуктивність культурних сіножатей (схема представлена в табл.1); 2. ефективність різних доз та співвідношень фосфорно-калійних добрив на сіяних сіножатях (схема представлена в табл.2); 3. ефективність застосування сапоніту на сіяних сіножатях (схема представлена в табл. 3).

Площа посівної ділянки в першому досліді дорівнювала 84 м2, в другому - 42 і третьому -50 м2, облікової відповідно - 48,20 і 32 м2, повторність чотириразова.

Досліди 1 і 2 закладені згідно схем весною 1991 р. з сівбою травосумішки, що складалася з тимофіївки лучної (6 кг), костриці лучної (8 кг), стоколосу безостого (12 кг) і конюшини гібридної (4 кг/га насіння 100%-ної господарської придатності), під покрив вівса, який був зібраний на зелену масу. Дослід 3 закладено у 1992 р. влітку з безпокривним висівом травосумішки такого ж складу.

У всі роки в дослідах мінеральні добрива вносили рано навесні у вигляді гранульованого суперфосфату та калійної солі. При вивченні ефективності роздрібненого внесення калійних

добрив їх застосовували під два укоси різними дозами. Травостій скошували у фазі колосінні початку цвітіння. Сапоніт внесли при закладці досліду під час основного обробітку грун' перед сівбою травосумішки.

Облік урожаю, його ботанічного складу та інші спостереження в дослідах проводили методиками ВИДІ кормів (1971), Інституту кормів УААН (1994). Хімічний склад урожаю тр визначали на інфрачервоному аналізаторі (NIP Scanner model 4250) з комп'ютерні забезпеченням (АХЇІ DM 3114), вміст мікроелементів та важких металів після сухого озоліні на атомно-абсорбційному спектрофотометрі AAS-30. Кормові одиниці обчислювали використанням хімічного складу трави в дослідах за методикою ЗІО.Вудмаски (1965). Ma коренів та рослинних решток визначали рамковим методом за Н.З.Станковим (1964).

Хімічні аналізи грунтів визначали за Методикою «Агрохимические метох исследования почв» (М., 1975). Питому активність радіоцезію 137+134 в грунтових зразк; визначали перед закладанням дослідів та по їх закінченні, у рослинних зразках - щорічно усіх ділянок у кожному укосі гаммаспектрометром АМ-А-02ФІ. Визначення рівня грунтові вод проводили у водомірних колодязях протягом вегетаційного періоду подекадно.

Економічну та енергетичну оцінку проводили згідно з «Инструкцией и нормативами і определению экономической и энергетической эффективности применения удобрений» ф 1987) та нових порівняльних цін 1996 p.

Математичний аналіз даних здійснювали в пакетах Sigma і Agrostat, використовую' метод дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А., 1973), на персональному комп'ютері лаборато; луківництва.

Формування лучних травостоїв залежно від способів обробітку грунту, мінеральні

добрив та сапоиіту.

Дослідженнями встановлено, що на органогенних грунтах різноглибинні cnocof обробітку грунту не мали суттєвого впливу на густоту та ботанічний склад травостої Динамічні процеси в ценозах відбувалися головним чином під дією мінеральних добрив сапоніту. В середньому за 1995-1997 рр. у всіх дослідах в рослинному покриві кількість пагон злакових трав на одному квадратному метрі зросла з 1034-2184 на варіанті без добрив до 202 2329 при внесенні РбоКш і до 2260-2342 шт. при Рб0-9<)Кі80-240- При підвищенні дози калію j 300 кг/га густота злаків не збільшувалась, а часто й зменшувалась за рахунок зростання ценозах питомої ваги верхових видів при одночасному зменшенні низових злаків, які маю високу здатність до інтенсивного кущення. Проте, найбільші зміни у травостої відбулися і видовому їх рівні. Якщо на варіанті без добрив, навіть в сіяних ценозах, основу травосто складав товконіг лучний (78-89%), а на долю тимофіївки лучної припадало 2-5%, костри лучної 5-7, стоколосу безостого 2-5, пирію повзучого 1-5%, то при внесенні фосфорно-калійні добрив, особливо підвищених їх доз, частка низових злаків зменшилась до 20-25% п]

істотному збільшенні верхових трав, зокрема, тимофіївки лучної до 11-13%, костриці лучної де

19-21 і стоколосу безостого, який на варіантах з внесенням підвищених доз добрив стаї домінуючою культурою в ценозах - до 40-43%.

Відмічена певна залежність кількості пагонів верхових і особливо низових злаків ■ тонконогу лучного від способів обробітку грунту і, зокрема, від глибини заробки дернини. Дещо більша густота травостою і кількість пагонів тонконогу лучного в ньому на фоні без добрив (відповідно 2223 і 1953 шт./м2) відмічена при дискуванні дернини «начорно» з сівбок багаторічних трав, менша загальна густота і кількість пагонів тонконогу на варіантах з оранкою пласта болотним плутом на 40 см, тобто з глибокою заробкою верхнього шару дернини в грунт.

Застосування сапоніту порівняно з фоном РК збільшило загальну густоту з 1592 де 1756-1806 пагонів на 1 м2, або на 10-13% при збереженні співвідношення між верховими і низовими злаками.

Аналогічні результати отримані і по ботанічному складу урожаю багаторічних трав залежно від досліджуваних факторів (рис. 1,2). Кількість злаків в урожаї на неудобрених фонах становила 71.4-89.7%, з них тимофіївки - 2.4-14.2, костриці - 6.9-20.7, стоколосу безостого -18.5-25.0, пирію повзучого 2.9-9.8, тонконогу лучного 13.0-61.0 і різнотрав'я 10.3-28.6, на удобрених - відповідно 94.2-98.4; 4.5-22.1; 10.7-20.7; 48.9-73.9; 2.0-6.3; 1.6-16.0 і 1.6-5.8%. Найбільшу частку тонконогу лучного (81.4%) мав старосіяний травостій на неудобреному фоні.

Продуктивність багаторічних трав залежно від способів обробітку грунту, мінеральних добрив та сапоніту

Різноглибинні способи обробітку грунту з послідуючим залуженням трав неоднаково впливали на продуктивність лучних угідь (табл.1). Більш високий і практично однаковий вихід сухої маси, кормових одиниць і перетравного протеїну на неудобреному фоні та при внесенні РбоКш порівняно з дискуванням дернини «начорно» багаторічні трави забезпечили при застосуванні глибокої оранки грунту на 40 см з попереднім дискуванням чи без нього у поєднанні з сівбою лучних трав. Урожайність на цих ділянках перевищувала вихід сухої маси трав на варіанті з поверхневим обробітком грунту на 17-19 і 9-11%. А порівняно з старосіяним травостоєм - на 23-25 та 44-47% відповідно.

Найбільший приріст врожаю в результаті застосування глибокого обробітку (22.9-24.6 ц/га) спостерігався на варіантах з внесенням РбоКцо- Однак саму високу продуктивність травостою на всіх видах обробітку грунту (80.5-84.0 ц/га сухої маси, 40.6-42.2 ц/га кормових одиниць, 11.5-11.8 ц/га сирого протеїну) отримано при внесенні Р^Кш-

Дискування дернини «начорно» + сівба

100% 1

80% ■

60% ■

3

40%

. 2. ‘/і • -

0% -1 .-А1

Без Р60 Р90

добрив К120 К180

Дискування в два сліди та оранка на 40см ____________ + сівба трав______________

добрив

К120

К180

Рис. 1. Ботанічний склад травостою залежно від способів обробітку грунту та добрив,

1995-1997рр.

Без Р60К120 Р60К120 Р60К120

добрив *151/4 +25т/га

сапонуту сапоніту

Рис.2. Ботанічний склад травостою залежно від добрив та сапоніту, 1995-1997рр.,

1 - тимофіївка лучна, 2 - костриця лучна, 3 - стоколос безостий, 4 - грястиця збірна, 5 - пирій повзучий, 6 - тонконіг лучний, 7 - різнотрав’я

Таблиця 1.

Продуктивність травостою залежно від способів обробітку грунту на фоні різних доз добрив (1992-1997 рр.)

Добрива Суха маса, ц/га Кормові одиниці, ц/га Сирий протеїн, ц/га Обмінна енергія, ГДж/га Коефіцієнт енергетичної ефективності

Старосіяний травостій без обробітку дернини

Без добрив 26.2 11.9 3.7 27.2 5.7

РбоКіго 52.2 26.2 7.3 55.9 5.7

Р90К180 64.7 • 32.8 9.2 69.2 5.8

Дискування дернини «начорно» + сівба трав

Без добрив 27.5 12.5 3.8 28.9 5.4

РбоКіго 68.9 35.1 9.8 74.4 6.3

Р90КШ 81.5 41.1 11.7 87.2 6.3

Оранка болотним плугом на 40 см + сівба трав

Без добрив 32.8 14.9 4.7 35.1 5.8

РбоКпо 75.1 37.7 10.8 79.6 6.3

Р90К180 80.5 40.6 11.8 86.1 6.1

Дискування в 2 сліди та оранка на 40 см + сівба трав

Без добрив 32.1 14.5 4.6 33.7 5.5

РбоКпо 76.8 36.0 10.9 80.6 6.3

Р90К180 84.0 42.2 11.5 89.0 6.1

НІРо5, ц/га сухої маси: за фактором добрив 0.87;

за фактором обробітку грунту 1.00

Продуктивність старосіяного травостою на різних фонах мінерального живлення поступалася новоствореним лукам по поверхневому обробітку грунту на 5-32%, а по глибокій оранці - на 23-47%.

Вивчення доз та співвідношень фосфорно-калійних добрив показало, що найвищу продуктивність і прирости врожаю трав отримано при внесенні Р60К240 (табл.2), проте господарсько найбільш доцільною дозою є РбоКш, при якій приріст врожаю мало поступався попередній дозі, але на кожний кілограм поживних речовин добрив отримано 23.0-24.8 кг сухої маси, в той час як при Р90К180 -17.7-20.0 кг РбоК24о-15.3-15.9 кг.

Таблиця 1

Продуктивність травостою залежно від доз добрив (1992-1997 рр.)

Добрива Суха маса, ц/га Кормові одиниці, ц/га Сирий протеїн, ц/га Обмінна енергія, ГДж/га Коефіцієнт енергетичної ефективності

Без добрив 27.6 12.9 4.0 29.5 5.4

РбоКбо 58.9 30.2 8.4 63.0 6.0

РбоКіго 69.8 35.5 10.1 74.0 6.2

РбоКбо+60 66.0 34.0 9.6 71.3 6.2

РбоКпо 69.5 35.4 9.9 74.4 6.0

РбоКад + 90 68.5 34.7 9.5 71.9 5.8

РбоКгдо 73.5 37.8 10.6 79.4 6.0

РбоК 120+120 75.3 37.9 10.2 78.3 5.8

РбоКзоо 71.9 36.9 9.8 76.9 5.6

Рб0Кі50+150 67.8 34.3 9.7 71.2 5.3

РІ20К120 63.4 32.2 9.0 67.2 5.6

Р 120Кб0+60 63.0 31.8 9.0 65.5 5.4

Рі20Кі80 66.5 33.9 9.7 69.8 5.4

Рі20К90+90 70.9 36.1 10.1 74.4 5.5

Рі20К240 73.5 37.0 10.6 76.4 5.5

Рі20Кі20+120 66.9 33.9 9.3 71.6 5.3

Рі20Кз00 72.9 36.5 10.2 75.8 5.2

Рі20Кі50+150 71.6 36.1 9.9 74.5 5.1

НІРо5. ц/га сухої маси: за фактором Р - 0.72;

за фактором К -1.45

Аналогічні результати отримано і за збором обмінної енергії, де на фоні РбоКі2 отримано 74 ГДж/га при коефіцієнті енергетичної ефективності 6.2.

Збільшення дози фосфору до 120, а калію - до 300 кг/га позитивно не вплинуло н подальше зростання врожаю сухої маси трав, збір кормових одиниць та сирого протеїн) Роздрібнене внесення калійних добрив під укоси також пе мало переваг перед одноразовш застосуванням їх навесні як за виходом з гектара сухої маси трав і кормових одиниць та сирог протеїну, так і за збором обмінної енергії. Коефіцієнт енергетичної ефективності в більшосі випадків при роздрібненому внесенні калію був дещо нижчим, що пов'язано в ряді випадків деяким зниженням продуктивності трав.

Застосування сапоніту на фоні РК в дозі 15 і 25 т/га збільшило урожай сухої маси трав відповідно на 8.1 і 4.1 ц/га, кормових одиниць на 4.0 і 2.3, сирого протеїну на 0.9 і 0.5 ц/га і обмінної енергії на 2.2 і 5.0 ГДж/га (табл. 3). Проте, приріст врожаю на 1 т сапоніту при дозі 15 т/га становив 0.27 і при дозі 25 т/га - 0.15 кг сухої маси, тобто був низьким. При застосуванні сапоніту порівняло з фосфорно-калійним фоном в 1.7-2.5 раза був нижчим і коефіцієнт енергетичної ефективності.

Таблиця 3.

Продуктивність травостою залежно від доз добрив та сапоніту (1993-1997 рр.)

Добрива Суха маса, ц/га Кормові одиниці, ц/га Сирий протеїн, ц/га Обмінна енергія, ГДж/га Коефіцієнт енергетичної ефективності

Без добрив 30.1 13.3 4.5 31.6 6.7

РбоКіго 62.4 31.7 9.2 65.5 6.4

Р60К120+ 15 т/га сапоніту 70.5 35.7 10.1 74.7 3.7

РбоКіго + 25 т/га сапоніту 66.5 34.0 9.7 70.5 2.6

НІР05, ц/га 3.39

Якість трав'яного корму залежно від способів обробітку групту, мінеральних добрив та сапоніту

Багаторічні трави на осушених торфових грунтах при скошуванні їх у фазі колосіння-початку цвітіння на всіх варіантах дослідів були добре забезпечені сирим протеїном (14.717.0%), фосфором (0.36-0.43), калієм (1.28-2.51), кальцієм (0.55-0.81) та магнієм (0.28-0.35% на суху речовину) і практично за всіма показниками, в тому числі і за протеїновим відношенням (4.3-5.2 при нормі 3.5-4.0) та співвідношенням Са:Р (1.3-2.3 при нормі 1.5-2.0) в основному відповідали зоотехнічним нормам годівлі тварин.

В досліді з вивченням різних способів обробітку грунту на фоні мінерального живлення ?60-9оКі2о-і8о) багаторічні трави мали дещо вищий вміст сирого протеїну (16.6-17.0%), а при зивченні доз та співвідношень фосфорно-калійних добрив відмічено зростання в них калію з

1.28-1.88 на варіанті без добрив та при внесенні Кво до 2.35-2.51% при застосуванні високої юзи даного елементу (Кзоо на фопі Рбо).

Роздрібнене внесення підвищених доз калійних добрив сприяло зростанню надходження салію в рослини на 0.03-0.24 абсолютних відсотки.

Співвідношення К : (Са+Мя) при внесенні РбоКш-зоо змінювалося в межах 2.0-2.7 при юрмі 2.2-2.4 і лише на фонах без добрив та при РбоКбо воно звузилося відповідно до 1.1 і 1.8, тобто помітно відхилилося від норми.

Застосування різноглибинних способів обробітку грунту, доз і співвідношень фосфорно-калійних добрив та сапоніту мало вплинуло на зміну вмісту в травах також міді, цинку, свинцю, нікелю, заліза і марганцю. Вміст даних елементів на більшості варіантів не виходив за межі допустимих норм. Дещо більше свинцю в сухій масі трав містилося на варіантах старосіяного травостою без внесення добрив та на фоні РбоКіго (3.6-3.8 при нормі 0.3-3.5 мг/кг), а також на неудобреному варіанті дискування в 2 сліди + оранка на 40 см, але перевищення це було малоістотним. За вмістом нікелю трави перевищували допустимі норми на варіантах без добрив, РбоКбо+«о, Рі20Кі2(ні20, Р120К300, Р120К150+150, а також на всіх варіантах з внесенням сапоніту на 0.2-1.1 мг/кг сухої речовини. За кількістю заліза, крім контролю, на старосіяному травостої та при оранці на 40 см він перевищував норму ще й на варіанті PíoKiso+iso на 16-56 мг/кг.

Зміна деяких елементів родючості осушених торфовищ залежно від способів обробітку грунту, мінеральних добрив та сапоніту

По мірі збільшення доз фосфорно-калійних добрив твердість торфу в 0-10 см шарі на різних варіантах обробітку грунту підвищилась з 2.7 до 5.0 кг/см2 і мало вплинула на зміну її у нижчих горизонтах. Глибока оранка істотно зменшила твердість 0-20 см шару торфу, яка порівняно з варіантами старосіяного травостою без обробітку дершши та з дискуванням її «начорно» в поєднанні з сівбою багаторічних трав знизилась на 0.5-1.1 кг/см2.

Об'ємна маса торфу незалежно від добрив та способів обробітку грунту зменшувалась по мірі збільшення глибини відбору зразка (від 0.314-0.333 у 0-10 см до 0.225-0.249 у 30-40 см шарі торфу).

Результатами агрохімічного аналізу грунту, проби яких відбиралися на початку відростання другого укосу в 1997 р. доведено, що в торфі як на удобрених, так і на неудобрених фонах активно проходять мікробіологічні процеси та накопичується досить висока кількість легкогідролізованого азоту (116-147 мг/100 г грунту на неудобрених і 133-153 мг/100 г - на удобрених фонах). Це еквівалентно мінералізації 3.5-4.6 т сухої маси торфу, за рахунок якої поповнюється негативний баланс азоту в грунті. Запас кореневих і поукісних решток рослин лише в 0-20 см шарі грунту на варіанті без добрив становив 2.1 -2.6, а при застосуванні на сіяних травостоях фосфорно-калійних добрив - 5.5-7.8 т/га сухої речовини, за рахунок якої поповнювалась органічна маса торфу.

Аналізуючи дози внесення фосфорних та калійних добрив необхідно відмітити, що застосування фосфорних добрив в дозі Рбо і калійних понад 60 кг/га забезпечує позитивний баланс даних елементів у грунті. При внесенні 120 кг/га калію від'ємний баланс спостерігався лише в окремі сприятливі для росту трав роки, коли врожай становив 103-108 ц/га сухої речовини.

Питома активність радіоцезіго 137+134 в грунті і рослинах залежно від способів обробітку грунту, мінеральних добрив та сапоніту

Застосування різних способів обробітку грунту, доз та співвідношень фосфорних і калійних добрив, а також сапоніїу по-різному впливали на питому активність радіонуклідів у грунті та накопичення їх рослинами. Так, у досліді із застосуванням різноглибинних способів обробітку грунту визначено, що за рахунок розпаду Св-Ш, а також виносу радіонуклідів з урожаєм багаторічних трав та вимиванням їх у глибші горизонти сумарна активність радіонуклідів по профілю торфу (0-60 см) за роки досліджень знизилась на 259-365 Бк/кг (табл.4). Застосування глибокого обробітку дернини сприяло змішуванню радіонуклідів з більшим об'ємом грунту та зменшенню при цьому їх концентрації в 0-20 см шарі в 2.2-4.6 раза.

Таблиця 4

Питома активність Се 137+134 в грунті та травах залежно від способів обробітку грунту на фоні добрив

1991 р. 1997 р. Середнє за 1 на суху 592-1997 рр„ эечовину

Добрива Бк/кг, в шарі грунту, см І укіс II укіс

0-20 20-40 40-60 0-20 20-40 | 40-60 Бк/кг КН Бк/кг КН

Старосіяний травостій без обробітку дернини

Без добрив 1452 264 - 1172 264 - 616 0.39 559 0.36

РбоКш 1469 333 - 1170 280 - 177 0.10 185 0.11

Р90К180 1444 359 - 1153 314 - 85 0.05 117 0.07

Дискування дернини «начорно» + сівба трав

Без добрив 1347 277 - 1111 254 - 660 0.50 557 0.37

РбоКіго 1344 253 - 1079 224 - 170 0.12 248 0.17

Р»Кі80 1623 421 - 1314 365 - 53 0.03 150 0.08

Оранка болотним плугом на 40 см + сівба трав

Без добрив 1767 194 - 512 778 321 429 0.24 571 0.33

РбоКіго 1649 172 - 358 862 300 196 0.12 335 0.20

Р90К180 1588 233 - 624 759 132 68 0.04 203 0.12

Дискування в 2 сліди та оранка на 40 см + сівба трав

Без добрив 1586 187 - 711 548 203 462 0.28 671 0.49

РбоКпо 1672 204 - 559 860 161 167 0.10 368 0.21

РэоКш 1546 182 - 558 709 159 68 0.04 202 0.12

Рослинна маса врожаю багаторічних трав незалежно від способів обробітку та довговічності травостою найменшу питому активність радіонуклідів (53-85 Бк/кг в першому та 117-203 в другому укосах, що відповідно в 7.2-12.4 та 2.8-4.8 рази менше порівняно з неудобренный варіантами) та коефіцієнт накопичення (КН) трави мали при внесенні РэоКш.

Збільшення дози калію до 240-300 кг/га порівняно з варіантом без внесення добрив зменшило питому активність радіоцезію в 7.7-11.5 в першому та в 5.0-8.1 раза в другому укосах. Роздрібнене внесення його сприяло подальшому змепшенню надходження радіонуклідів в рослини (на 15-17%). Збільшення ж дози фосфору не позначилось на накопиченні радіоцезію в травах.

Застосування сапоніту в дозі 15 і 25 т/га на фоні фосфорно-калійних добрив знизило їх кількість в травах на 57-63 в першому та 115-151 Бк/кг в другому укосах (табл.5).

Таблиця 5

Питома активність Сэ 137+134 в грунті та травах залежно від добрив і сапоніту

Добрива 1991 р. 1997 р. Середнє за 1992-1997 рр., на суху речовину

Бк/кг, в шарі грунту, см І укіс Пукіс

0-20 20-40 0-20 20-40 Бк/кг КН Бк/кг КН

Без добрив 1756 291 921 853 584 0.30 558 0.29

РбоКіго 1813 311 933 888 171 0.09 288 0.15

РбоКпо + 15 т/га сапоніту 1787 284 1074 712 114 0.06 173 0.09

Р<йКі2о + 25 т/га сапоніту 2062 262 1113 901 108 0.05 137 0.07

Економічна ефективність способів обробітку грунту, доз фосфотно-калійпих добрив і сапоніту при вирощуваппі багаторічних трав

Найбільш економічно вигідною дозою фосфорно-калійних добрив є внесення РвоКш-При цій дозі затрати на виробництво одиниці продукції склали 204.50-209.64 грн/га, собівартість 1 ц корм.од. - 5.42-5.97 грн при отриманні найбільшого умовно чистого прибутку (168.04-201.15 грн/га) з рівнем рентабельності 80-98%.

Підвищення дози фосфорних та калійних добрив до Р90-120 і Кш-зоо хоча й обумовило на окремих варіантах зростання вартості валової продукції з 381.98-405.65 до 442.24-454.07 грн/га, але при цьому збільшились затрати на її виробництво від 194.32-209.64 до 223.68-285.18 грн/га і собівартість від 5.42-5.97 до 6.32-9.86 грн/га, що призвело до зменшення умовно чистого прибутку до 32.32-157.22 грн/га та рентабельності, залежно від доз добрив, до 9-70%.

Внесення сапоніту в дозі 15 і 25 т/га виявилось нерентабельним. Затрати на виробництво продукції, а також собівартість 1 ц корм.од. при цьому зросли в 2.7-4.0 раза.

При вивченій різних способів обробітку грунту більш високу в порівнянні з гаросіяними луками вартість продукції (залежно від добрив 156.02-454.07 грн/га), умовно истий прибуток (111.72-201.15 грн/га) при дещо нижчій собівартості кормових одиниць (2.96.74 грн/га) було отримано при застосуванні всіх видів обробітку грунту і особливо глибокої ранки з попереднім дискувапням чи без нього та сівбою трав. Рентабельність на цих варіантах оливалася на фоні без добрив в межах 253-263, на РбоКио -80-98 і Р^Кш - 56-65%.

ВИСНОВКИ

. Ведуча роль у формуванні лучних травостоїв на осушених пизинішх торфовищах належить злакам: на старосіяних угіддях переважно тонконогу лучному, на сіяних без внесення добрив - тонконогу і верховим злакам. На таких же луках із застосуванням фосфорно-калійних добрив, особливо з підвищеною дозою калію, головним чином, верховим злакам з домінуванням серед останніх стоколоса безостого. На долю різнотрав'я припадає 1.6-5.8% і тільки на фоні без добрив кількість його зростає до 10.3-28.6%.

. Різні способи обробітку грунту під залуження неоднаково впливають на продуктивність лучних угідь. На фоні без добрив і при внесенні РбоКш більш високий збір сухої маси, кормових одиниць та перетравного протеїну порівняно з дискувапням дернини «начорно» багаторічні трави забезпечують при застосуванні оранки грунту на 40 см. Однак, саму високу продуктивність (84.0 ц/га сухої маси, 42.2 ц/га кормових одиниць, 11.5 ц/га сирого протешу) отримано при тій же оранці з попереднім дискуванням дернини у два сліди при внесенні Р90К180.

Продуктивність старосіяних лук на всіх фонах добрив поступається сіяним лукам по поверхневому обробітку грунту на 5-32%, а по глибокій оранці - на 23-47%.

. Господарсько найбільш доцільною дозою є РбоКпо, яка забезпечує найвищу окупність 1 кг поживних речовин добрив (23.0-24.8 кг сухої маси). При збільшенні дози калію до 180-240 кг/га урожайпість хоча й зростає на 3.7-5.5 ц/га, але окупність поживних речовин добрив знижується на 65-68%. Збільшення дози фосфору до 120, а калію - до 300 кг/га не позначається позитивно на зростанні продуктивності лук.

Роздрібнене внесення калію рівними частинами під укоси не впливає на показники родуктивпості лучних ценозів.

. Застосування сапоніту в дозі 15 т/га на фоні фосфорно-калійних добрив підвищує продуктивність сіяних лук на 10-13%, забезпечуючи приріст на 1 т меліоранту 0.27 кг сухої речовини. Збільшення дози сапоніту до 25 т/га супроводжується деяким зниженпям (на 46%) врожаю порівняно з попередньою дозою за рахунок зменшення рухомості деяких поживних елементів в грунті та погіршення поживного режиму рослин.

5. При скошуванні травостоїв у фазі колосіння-иочатку цвітіння домінуючих злакових трав рослинна маса за вмістом в ній поживних елементів мало змінювалася по варіантах дослідів

і практично повністю відповідала зоотехнічним нормам годівлі тварин як за вмістом органічних речовин та окремих макро- і мікроелементів, так і протеїновому відношенню та співвідношенню Са:Р. По більшості варіантів не виходив за межі норми і вміст в кормі важких металів (свинцю та нікелю).

Збільшення доз калію підвищує вміст його в рослинній масі (з 1.2-1.9 до 2.4- 3.5%). Деякому зростанню вмісту калію в траві сприяє роздрібнене внесення цього елементу на луки, а нікелю - й застосування сапоніту.

6. Збільшення доз фосфорно-калійних добрив підвищує твердість торфу в 0-10 см шарі грунту і мало впливає ira зміну її у нижніх горизонтах. Глибока оранка істотно зменшує твердість в

20-40 см шарі торфу. Незалежно від добрив та способів обробітку об'ємна маса зменшується по мірі збільшення глибини торфового шару (від 0.314-0.333 в 0-10 см до 0.225-0.249 у 30-40 см шарі грунту).

7. Осушені торфовища під сінокосами в 0-20 см шарі містять легкогідролізованого азоту 116147 на неудобреному фоні і 133-153 мг на 100 г грунту при внесенні РэдКш, що еквівалентно мінералізації 3.5-4.6 т сухої маси торфу.

8. Застосування фосфорних добрив в дозі Рво-по кг/га і калійних в дозі понад 60 кг/га забезпечує позитивний баланс даних елементів у грунті. При 120 кг/га калію від'ємний баланс спостерігається лише в окремі сприятливі для росту трав роки (при отримапні 103-108 ц/га сухої маси трав).

9. Глибока оранка дернини у 2.2-2.4 раза зпижує питому активність радіоцезію у 0-20 см шарі торфу при одночасному її збільшенні з 224-365 до 548-860 Бк/кг сухого грунту в 20-40 см і до 132-321 Бк/кг у 40-60 см шарі, що перетворює ці торфовища в придатні для виробництва трав'яних кормів навіть для заключного відгодівельного періоду худоби.

10. Застосування фосфорно-калійних добрив, в тому числі й з високою дозою калію не впливає на питому активність радіонуклідів в грунті, але істотно знижує надходження їх в рослинну продукцію: при внесенні Р6оКпо з 692 до 148-154 і РбоК24о-зоо - до 73-91 Бк/кг сухої маси і першому укосі і відповідно з 818 до 299 і 154-101 Бк/кг в другому укосі. Внесення сапоніту на фоні РК зменшує надходження радіоцезію на 33-52%.

11. Найбільший умовно чистий прибуток (168.04-201.15 грн/га) з рівнем рентабельності 8090% і збором обмінної енергії 74.0-80.6 ГДж/га забезпечує внесення РбоКш- Підвищені« дози добрив до Pio-m і Kigo-зоо збільшує збір обмінної енергії на 4-10%, але умовно чистої прибуток знижує на 19-81 при зростанні собівартості кормових одиниць на 56-65% Застосування сапоніту є нерентабельним.

Рекомендації виробництву

1. Для одержання на радіоактивно забруднених осушених торфових грунтах 69.8-76.8 ц/га сухої речовини або 77.0-88.3 ц/га високопоживного сіна та 9.8-10.9 ц/га сирого протеїну необхідно щорічно на травостій вносити фосфорно-калійні добрива в дозі РбоКпо-

2. З метою істотного (з 148-196 до 53-94 в першому укосі і з 248-368 до 133-203 Бк/кг сухої речовини у другому) зменшення надходження в рослини радіоцезію 137+134 дози калію в них доцільно збільшувати до 180-240 кг/га. Для підвищення ефективності фосфорно-калійних добрив із збільшеною дозою калію їх треба застосовувати на сіяних луках, створених по глибокій оранці (на 40 см) торфовищ.

3. Глибоку оранку з послідуючим залуженням радіоактивно забруднених торфових грунтів необхідно застосовувати і при недостатній забезпеченості господарств добривами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕШ ДИСЕРТАЦІЇ

. Боговін A.B., Ратошнкж В.І., Дудник С.В., Давидюк О.М Створення високопродуктивних пасовищних угідь на осушених низинних торфовищах Полісся України // Зб.наукових праць ІЗ УААН - Вип. 2. - K.: Нора-прінт. 1996. - С.30-37.

Боговін А.В., Халін С.Ф., Риковський В.Я., Ратошнюк В.І. Підвищення продуктивності та поліпшення якості укісно-пасовищних травостоїв кормових угідь Полісся і Лісостепу України // Зб.наук. праць ІЗ УААН - Вип.1. - K.: Нора-прінт, 1997. - С.48-50.

. Ратошнюк В.І. Одержання чистих трав'яних кормів на радіоактивно забруднених торфових груптах // Зб.наук. праць ІЗ УААН - Вип.1.-К.: Нора-прінт, 1997. - С.41-45.

. Ратошюк В.І. Трав'яні корми на меліорованих землях // Земля і люди України. - 1997. -№ 2. -С.20-21.

. Ратошнюк В.І. Чисті корми за радіоактивного забрудпення грунту // Захист рослин,-1997.-№

7.-С.17-18.

. Ратошнюк В.І. Вплив обробітку грунту, мінеральних добрив та сапонітів на урожайність багаторічних трав та їх забрудненість радіонуклідами на торфових грунтах // Матеріали Міжнар.наук.-практ.конф. молодих вчених та спеціалістів «Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК», - Частина 1.- Чабани. - 1996. -С.17-18.

. Быстрицкий B.C., Савело В.И., Демчук Л.Г., Ратошпюк В.И. Влияние способов обработки почвы и удобрение осушенных торфяников на продуктивность многолетних трав и накопление ими радионуклидов // Труды междунар.конф. «Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии - десять лет спустя после аварии на ЧАЭС» -Житомир, 1996. - С.56-58.

АНОТАЦІЯ

Ратошшок В.І. Вплив способів обробітку грунту, мінеральних добрив і сапошту на продуктивність культурних сіиожатсй та шасть корму на осушених низинних торфовищах Полісся України.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. Інститут землеробства УААН. Київ. 1998.

В дисертації • викладені результати досліджень по вивченню впливу комплексу агротехнічних прийомів на продуктивність лучних угідь, якість корму, зміну родючості торфових грунтів та економічні показники вирощування багаторічних трав на радіоактивно забруднених торфових грунтах.

Встановлено, що найбільш ефективним і швидкодіючим фактором підвищення продуктивності і отримання якісної рослинної продукції з низьким вмістом в ній радіонуклідів є застосування фосфорно-калійних добрив. Глибока оранка грунтів у 2.2-4.6 раза зменшувала у верхньому кореневмісному шарі питому активність радіоцезію і надходження його в рослини, що робить корм повністю придатним для відгодівлі худоби. Внесення сапоніту на фоні РК-добрив хоча й сприяє подальшому зменшенню надходження в кормову масу радіонуклідів, але цей захід є економічно невиправданим і тому застосування його може бути доцільним лише па забруднених грунтах вище допустимих рівнів.

Ключові слова: дози добрив, продуктивність та якість корму, радіонукліди, сапоніти, способи обробітку грунту.

АННОТАЦИЯ

Ратошшок В.И. Влияние способов обработки почвы, минеральных удобрений и сапонита на продуктивность культурных сенокосов и качество корма на осушенных низинных торфяниках Полесья Украины.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. Институт земледелия УААН. Киев. 1998.

В диссертации изложены результаты исследований по изучению влияния комплекса агротехнических приёмов на продуктивность луговых угодий. Качество корма, изменение плодородия торфяных почв и экономические показатели выращивания многолетних трав на радиоактивно загрязненных торфяных почвах.

Установлено, что наиболее эффективным и быстро действующим фактором повышения продуктивности и получения качественной растениеводческой продукции с низким

содержанием в ней радионуклидов является применение фосфорно-калийных удобрений. Глубокая вспашка почв в 2.4-3.6 раза уменьшает в верхнем корнесодержащем слое удельную активность радиоцезия и поступление его в растения, что делает корм полностью пригодным для кормления скота. Внесение сапонита на фоне РК-удобрений хоть и способствует дальнейшему уменьшению поступления в кормовую массу радионуклидов, но этот прием является экономически невыгодным и поэтому применение его можем быть оправданным только на загрязненных почвах выше допустимых уровней.

Ключевые слова: дозы удобрений, продуктивность и качество корма, радионуклиды, сапонит, способы обработки почвы.

ANNOTATION (ABSTRAKT)

Ratoshnyuk V.I. The influence of the methods of cultivation of the productivity of cultured hay-field and quality of forage on the drained low peats of the Forest-steppe of the Ukraine.

The agricultural sciences candidate dissertation (manuscript) by the speciality 06.01.12 - forage production and grass farming. Institute of agriculture UAAS. Kiyiv. 1998.

In the dissertation presented the results of investigations by the studying the influence of the complcx of agrotechnic devices on the productivity of grass lands, quality of forage changing of fertility of peats and economic indications of the growing of perennial grasses on the radioactive contaminated peats.

It was established that using the phosphate-potassium fertilizers is more effective and rapidly taking effect factor of increasing production with low main tenance in it radio-nuclides. The deep ploughing of soils in 2.4-3.6 ones dicreasing the specific activity of caesium in above rootmain tananu layer and joining it in plants, making the forage fully saimble for the cattle feeding. The bringing in the saponite on the fone PK-fertilizers making for the further decreasing joining in the forage mass the radio-nuclides but this way is economic non-advatageous and that is why using it way is possible warranted on the soils contaminated above than permissible level.

Key words: dozes of fertilizers, productivity and quality of forage, radio-nucleides, saponit, methods of cultivation of the land.