Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние разных технологических факторов на воспроизводительное качество хряков-производителей мясных пород

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Влияние разных технологических факторов на воспроизводительное качество хряков-производителей мясных пород"

Сумський державний аграрний університет

ЛИСЕНКО Ганна Леонідівна

УДК 636.4.033.082.31.4.083.38

ВПЛИВ РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ КНУРІВ-ПЛІДНИКШ М'ЯСНИХ ПОРІД

06.02.04. - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському зооветеринарному інс титуті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор Патров Володимир Сергійович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри розведення і генетики с.-г. тварин

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВШ України Мирось Віталій Васильович,

Харківський державний аграрний університет, завідувач кафедри тваринництва

кандидат сільськогосподарських наук Цицюрський Леонід Миколайович,

Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України,

доцент кафедри технології виробництва продукції свинарства і вівчарства, м. Київ

Провідна установа: Полтавський державний сільськогосподарський інститут, кафедра спеціального тваринництва Міністерства аграрної політики України, м. Полтава

спеціалізованої вченої ради К.55.815.02 у Сумському аграрному університеті ( 40007м. Суми, вул. Кірова, 160)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Сумського державного аграрного університету

Офіційні опоненти:

Автореферат розісланий “Л4 ” С/ У/' ',плп-----------

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, професор,

Машкін М.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливішою умовою рентабельного виробництва свинини є інтенсивний спосіб ведення галузі. Причому з усіх технологічних процесів у промисловому свинарстві найважливіша й найскладніша організація відтворення стада. Особливо жорсткі вимоги висувають до кнурів - плідників, бо в разі зниження їх відтворювальної здатності зменшується вихід приплоду, що суттєво позначається на ефективності свинарства.

Вагомий вклад у розробку питань впливу умов годівлі, утримання і племінного використання кнурів на їх стан і спермопродукцію внесли вітчизняні вчені В.К. Милованов (1962); A.B. Квасницкий (1983); В.П. Рибалко (1999); В.О. Медведев (1983); Любецкий М.Д. (1989); B.C. Патров (1991); Г.С. Походня, Ю.В. Засуха, Л.М. Цицюрський (1994); М.Д. Березовський (1999); В.Ф. Коваленко (1999).

Проте, вплив специфічних, часто жорстких технологічних умов утримання в умовах інтенсивної технології виробництва свинини на здоров'я кнурів, їх від-творювальну здатність вивчений недостатньо, що створює необхідність проведення відповідних наукових досліджень з метою розв'язання питань подальшого підвищення ефективності галузі свинарства.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконувалася відповідно до плану науково - дослідних робіт Харківського зооветеринарного інституту за темами: “Розробка і обгрунтування методів раціонального використання свиней для виробництва продукції свинарства і поліпшення її якості” (номер державної реєстрації 0198U000627) та “ Гігієна вирощування, утримання та експлуатація тварин” (номер державної реєстрації 0198U000621).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було комплексне вирішення проблеми визначення впливу деяких технологічних факторів на відтворювальну здатність кнурів і розробка пропозицій виробництву.

Відповідно до цього завданням даної роботи було вивчення:

- впливу діючої технології утримання кнурів - плідників на їх відтворювальну функцію.

- визначення впливу макро- і мікроклімату, а також режиму моціону як важливих елементів технології на господарсько-біологічні особливості кнурів порід ландрас і дюрок, в т. ч. на їх:

- ріст і розвиток,

-клініко - фізіологічний стан та резистентність,

-спермопродукцію,

-тривалість ефективного використання,

-сезонну динаміку запліднювальності свиноматок;

- економічної ефективності за результатами досліджень;

- комплексно обгрунтувати пропозиції виробництву.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше оцінені кнури - плідники м'ясних порід ландрас і дюрок за відтворювальною здатністю в різні пори року при показниках мікроклімату, що складувався в ці періоди в зоні утримання кнурів і маток, а також залежно від режиму примусового моціону на тренажері в умовах інтенсивної технології. Визначений період плідного використання кнурів - плідників залежно від технологічних умов і породи. Виявлений вплив генотипових особливостей на продуктивні якості, резистентність організму плідників, які утримувалися майже в при різних режимах примусового дозованого моціону на тренажері. Вперше проведені інтерференційно - мікроскопічні дослідження сперми кнурів залежно від режиму моціону, пори року та породи.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально визначена необхідність проведення дворазового примусового 20-хвилинного моціону на коловому тренажері для підвищення відтворювальних функцій кнурів - плідників м'ясних порід. Виявлена перевага використання в умовах інтенсивної технології кнурів-плідішків породи ландрас над аналогами породи дюрок за основними господарсько-біологічними особливостями. Доведена значимість впливу патологічних форм і дефектів сперміїв в еякулятах кнурів на ефективність осі-меніння свиноматок та необхідність оцінки сперми методом інтерференційної мікроскопи.

Отримані результати можуть бути використані в селекційній роботі як тест, що характеризує клініко - фізіологічний статус плідників.

Основні положення дисертаційної роботи впроваджені в радгоспі-комбінаті “Слобожанський” Чугуївського району Харківської області.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Схему, методику досліджень та уточнення теоретичних положень відпрацьовано спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації Основні положення дисертаційної роботи доповідались і схвалені на: звітних науково-виробничих конференціях Харківського зооветеринарного інституту (1995 - 1999рр.) та Дніпропетровського держагроуніверситету (1996 - 1997рр.); науково-виробничій конференції УААН “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин” (Київ, 1996 р); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва” (Львів, 1997 р.); міжнародній науково - практичній конференції, присвяченій

50-річчю від дня заснування зооінжснєрного факультету Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (Львів, 1999 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 10 праць, у тому числі у фахових виданнях 5.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів, результатів власних досліджень і узагальнення висновків та рекомендацій виробництву, списку літератури, додатка. Дисертація викладена на 129 сторінці машинописного тексту, містить 30 таблиць, 16 рисунків. У списку літератури наведені 222 джерела, з них 40 - іноземних авторів.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для розв'язання поставлених задач у 1994 - 1996 роках у радгоспі-комбінаті “Слобожанський” Чугуївського району Харківської області були проведені два науково-виробігичіх досліди. Матеріалом для досліджень були кнури м'ясних порід ландрас і діорок. Досліди проводилися за розробленою схемою (рис. 1).

У досліді №1 був проведений аналіз кількісних показників сперми 18 дворічних кнурів, по 9 голів кожної породи. Визначали: об'єм еякуляту, концентрацію, активність і суму активних сперміїв у ньому. Кнури обох груп щоденно мали 20-хвилинний моціон на коловому тренажері.

У досліді №2 на 16 кнурах-аналогах віком 2,5 - 3 роки порід ландрас і діорок вивчався вплив дворазового примусового моціону на тренажері по 20 хвилин

- вранці і ввечері. Швидкість руху кнурів при моціоні - у межах 1,5-2 км/год.

Годівля тварин в обох дослідах була повноцінною і здійснювалася згідно з технологією, прийнятою в господарстві.

Контроль за розвитком та ростом піддослідних кнурів проводили шляхом індивідуальних зважувань на початку і в кінці досліду, за дві години до наступної годівлі.

Основні показники мікроклімату приміщення, де утримувалися кнури-плідники, визначали згідно з методичними рекомендаціями (Д.Н.Мурусидзе, 1977).

Клінічні дослідження (пульс, частота дихання і температура тіла, морфологічний і біохімічний склад крові кнурів) проводили за загальноприйнятими методиками.

Санітарну оцінку, кількісні та якісні показники сперми визначали за загальноприйнятими методиками. Із якісних показників: активність

Рис. 1 Схема науково-господарських досліджень

руху сперміїв - мікроскопічно за В.К.Мііловановим (1962); дегідрогеназну активність сперміїв - за методикою М.П. ПІергина в модифікації В.Н. Кандиби та B.C. Патрова (1970); виживаємість сперміїв - за періодом від отримання сперми до загибелі статевих клітин; рухливість - щодоби за допомогою світлового мікроскопа; частоту патологічних форм сперміїв, площу голівок та їх суху масу -інтерференційно-мікроскопічним методом у модифікації B.C. Васильєва (1977); дефекти диференціювали за Е. Бломом (1977). Відтворювальну здатність вивчали за показниками спермопродукції кнурів і за отриманим від свиноматок приплодом, яких запліднювали спермою піддослідних кнурів. Одержані результати опрацьовували методом варіаційної статистики (М.О. Плохинский, 1970) з використанням ПЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослід №1. Вплив діючої технології утримання на відтеорювальні якості кнурів м 'ясних порід.

Годівля та утримання. Годівля кнурів була повноцінною на раціонах прийнятих у господарстві і складених згідно з нормами УНДІС. В 1 к.од. містилося 125 - 130 г перетравного протеїну.

Плідників утримували в індивідуальних станках площею 3,9 м2, розташованих в 5 рядів з проходами шириною 1,28 м. Використовувався впродовж 20 хвилин одноразовий примусовий моціон на коловому тренажері.

Зміни показників спермопродукції кнурів за порами року. Щомісячні дослідження еякулятів кнурів обох порід показали, що від кнурів породи дюрок одержано активних сперміїв на 9,3 млрд. штук менше (Р>0,95), ніж від плідників породи ландрас. Це зниження зумовлено меншим (на 48,9 мл, Р>0,99) об’ємом еякуляту при практично однаковій концентрації сперміїв. Достовірне перевищення об’єму еякуляту в кнурів породи ландрас порівняно з породою дюрок відмічалося продовж усього року, особливо в травні - липні. За рахунок більшого об’єму еякуляту збільшилась і загальна кількість сперміїв. У вказані місяці року в плідників породи ландрас цей показник на 11,5; 22,3 (Р>0,999); 19 (Р>0,99) млрд. штук був більшим порівняно з породою дюрок.

Активність сперміїв в еякулятах кнурів обох порід була практично на одному рівні (0,78-0,81 бала). В той же час сума активних сперміїв в еякуляті кнурів породи ландрас перевищувала цей показник кнурів породи дюрок упродовж усього року.

Аналізуючи зміни в показниках спермопродукції кнурів за сезонами року (табл. 1,2), можна констатувати, що у плідників породи ландрас об’єм еякуляту влітку

є

І. Зміни спермопродукції кнурів породи ландрас за порами року

Пори року п Показ- ники Об'єм еякуляту, мл Концен- трація сперміїв, млн./мл Загальна кількість сперміїв, млрд. шт. Сума активних сперміїв, млрд. шт.

Зима 104 М±ш 278,5±16,4 262,2±4,5 72,0±4,4 57,6±3,6

Cv, % 34,0 9,8 34,8 35,6

Весна 117 M±m 280,2±8,3 257,8±7,2 72,3±6,4 57,9±3,7

Cv, % 19,1 17,7 45,3 39,2

Літо 98 M±m 317,7±17,0 247,0±6,7 81,5±3,4 65,2±3,9

Cv, % 32,2 15,3 33,0 34,2

Осінь 118 M±m 268,1±12,4 264,7±3,9 71,7±3,8 56,5±2,8

Cv, % 29,6 9,1 32,3 30,3

У середньому за рік 437 M±m XX 285,5±13,5 261,1 ±5,6 X 74,2±4,5 X 59,1±3,5

Cv, % 30,5 12,7 34,0 32,8

Примітка: ландрас/дюрокхР>0,95 ххР>0,99

2. Зміни спермопродукції кнурів породи дюрок за порами року

Пори року п Показ- ники Об'єм еякуляту, мл Концен- трація сперміїв, млн./мл Загальна кількість сперміїв, млрд. шт. Сума активних сперміїв, млрд. шт.

Зима 124 М±ш 231,8±10,5 270,0±3,1 63,0±2,8 50,4±1,9

Cv, % 29 7,2 33,4 24,3

Весна 137 M±m 244,8±7,4 262,6±5,1 ' 64,4±2,2 51,5±1,7

Cv, % 20,2 12,9 25,0 21,8

Літо 126 M±m 243,0±10,0 258,3±5,7 62,8±3,2 50,2±2,6

Cv, % 33,0 14,3 32,3 33,6

Осінь 128 M±m 224,3±6,2 264,7±5,2 58,8±2,5 47,0±1,8

Cv, % 17,4 12,4 27,8 25,1

У середньому за рік 515 M±m 236,6±8,5 263,8±5,6 62,3 ±2,7 49,8±2,1

Cv, % 25,2 12,0 27,3 25,8

збільшився на 32,2 мл порівняно із середніми даними за рік. При деякому зниженні показника концентрації сперміїв (на 14,1 млн./мл, або на 5,4%) у кнурів цієї породи, кількість активних сперміїв улітку була дещо вищою (на 6,1 млрд. штук). В інші пори року' показники спермопродукції кнурів породи ландрас були

практично на одному рівні. Кнури породи дюрок упродовж усього періоду досліджень мали стабільніші показники спермоиродукції.

Відтворіовальна функція кігурів-плідників. Дані про відтворювальну функцію кнурів вивчаємих порід і ефективність використання їх сперми наведені в таблиці 3.

З.Відтворювальна функція кнурів (у середньому на голову)

. Показники Порода

Ландрас дюрок

Кількість голів, п 9 9

Отримано еякулятів на 1 кнура, шт. 48,5 57,2

Отримано активних сперміїв усього, млрд. шт. Кількість активних сперміїв у розрахунку на 1 кнура, 25827 25647

млрд. шт. 2870 2850

Кількість спермодоз, шт. 410 407

Всього осіменено свиноматок одним кнуром, голів 320 344

Використано спермодоз, % 78,0 84,5

Опоросилося свиноматок на 1 кнура, гол. 226 207

Запліднімося, % 70,6 60,3

Багатоплідність, гол. 10,4 9,5

Отримано поросят на 1 кнура, гол. 2350 1966

Вартість усіх поросят при народженні, грн. 7520 6291

При меншій сумі активних сперміїв в одному еякуляті (на 9,3 млрд. штук) кількість отриманих сперміїв від одного кнура і кількість спермодоз були практично рівними. Спермою кнура породи дюрок було осіменено на 24 свиноматки більше, плідником породи ландрас. При цьому заплідненість маток кнурами породи дюрок була нижчою на 10,3%, а багатоплідність меншою на 0,9 поросяти. Тому, від одного кнура породи дюрок було отримано на 384 поросяти менше, ніж від плідника породи ландрас.

Економічна ефективність (у цінах - 1997 року) у розрахунку на одного кнура породи ландрас порівняно з породою дюрок була більшою на 1246 грн.

Дослід №2. Вплив макро- і мікроклімату та решту моціону, як важливих елементів технології, на господарсько-біологічні особливості кнурів порід ландрас і дюрок

Утримання кнурів. Використовувався дворазовий по 20 хвилин примусовий моціон на коловому тренажері при інших ідентичних умовах утримування.

Макро- і мікроклімат під час досліду. В період досліду різкі перепади макрокліматичних показників в окремі пори року не спостерігались, що створю-

вало відносно стабільні показники мікроклімату у зоні утримання піддослідних тварин, і дало можливість більш повно вивчити вплив мікроклімату приміщень на спермопродукцію кнурів. Показники мікроклімату наведені в таблиці 4.

У приміщенні свинарника та в окремих станках температура і вологість повітря були неоднакові. Температура в станках улітку була несприятливою (на 1,4 - З °С вище за норму), а вологість повітря, за винятком літнього періоду, була високою. Швидкість руху повітря в зоні розміщення кнурів була меншою в 1,7 - 3,6 рази, ніж у загальному приміщенні.

4. Мікроклімат приміщень

Показники Пора року

осінь зима весна літо

Температура, иС 21,4/22,3 13,2/14,6 17,8/19,6 26,4/28,0

Відносна вологість, % 82,2/80,0 78,8/76,3 79,0/81,3 68,5/73,0

Швидкість руху повітря, м/с 0,40/0,11 0,22/0,13 0,43/0,16 0,50/0,15

Концентрація аміаку, мг/м3 25,5/32,2 23,5/30,2 23,2/27,0 23,2/27,0

Вміст вуглекислоти, % 0,25/0,34 0,25/0,31 0,29/0,37 0,26/0,40

Загальна бакзабрудне-ність, тис./м3 311,7/607,0 236,7/420,2 308,8/511,7 401,5/610,3

Група кишкової палички, шт./м3 703,3/ 1731,8 502,3/ 1115,0 625,3/ 1274,7 679,7/ 2087,2

Примітка: в загальному приміщенні /у станку

У станках, де утримувалися кнури -плідники, відмічалась у повітрі висока концентрація аміаку і вуглекислоти. Наприклад, вміст аміаку становив 26,0 -32,2 мг/м3 і вуглекислоти 0,31 - 0,40%, а в приміщенні відповідно 20,8 - 25,5 мг/м3 і 0,25 - 0,29%.

При вивченні бактеріальної забрудненості повітря виявлено, що в зоні розміщення кнурів концентрація кишкової палички була в 2,04 - 3,07 раза вищою порівняно із загальною залою. Загальна бактеріальна забрудненість була також вищою в станках, ніж у цілому в приміщенні. Система витягу повітря не забезпечувала повного видалення із зони аміаку, вуглекислоти та водяних парів, що в цілому створювало негативні умови для утримання і ефективного використання кнурів.

Ріст та розвиток плідників. Встановлено, що кнури породи дюрок росли більш інтенсивно (табл.5), у порівнянні з аналогами породи ландрас. При одно-

разовому моціоні на тренажері по 20 хвилин у день середньодобові прирости у кнурів породи ландрас складали 52,8, а у породи дюрок - 63,0 г.

Різна тривалість моціону позначилася і на будові тіла кнурів. У плідників обох порід дослідних груп порівняно з кнурами контрольних груп відмічені більш інтенсивний ріст тіла в довжину (відповідно на 1,9; 1,3%) і зменшення відносного приросту обхвату грудей на 1,6; 1,8%.

5. Жива маса (кг) та проміри тіла (см) піддослідних кнурів у кінці досліду'

Порода Група Показ- ники Жива маса Довжина тулуба Обхват грудей Глибина грудей Ширина грудей Висота в холці

Ландрас контроль- на М±т 290,0± 10,4 194,0± 2,3 179,2± 7,4 59, Зі 1,8 52,0± 1,9 87,0± 1,9

дослідна М±т 271,7± 12,4 195,3± 4,9 174,7± 6,0 58,7± 1,6 50,7± 1,5 86,7± 1,5

Дюрок контроль- на М±т 307,7± 18,0 182,3± 5,2 186,Зі 6,1 62,0± 1,8 53,3± 0,8 90,0± 1,9

дослідна М±т 288,3± 17,1 184,3± 9,2 184,7± 5,0 60,3± 1,5 50,7± 2,3 88,7і 2,0

Гематологічні показники та клініко-фізіологічшін стан кнурів-плідників. Загальна гематологічна картина в усіх групах піддослідних кнурів знаходилася в межах фізіологічної норми і суггєвих відмінностей між групами не мала.

Встановлено, що бактерицидна активність сироватки крові була підвищеною в кнурів породи ландрас дослідної групи на 10,6% порівняно з контрольною групою (Р>0,999) через ЗО хвилин після закінчення прогулянок. У кнурів породи дюрок ця різниця спостерігалась у меншій мірі (3,9%, Р>0,95) і тільки до початку моціону.

Відмічена високодостовірна різниця між показниками альбумінів у кнурів дослідної групи породи ландрас - на 0,82 г% (Р>0,999) і на 0,28 г% (Р>0,99) у кнурів дослідної групи породи дюрок порівняно з відповідними контрольними групами. Аналогічно зменшувалась кількість глобулінів, у тому числі альфа і бета фракцій.

При визначенні клініко-фізіологічних показників у кнурів у стані спокою та через 30 хвилин після моціону встановлено, що зниження частоти пульсу і дихання у тварин дослідних груп - явище економії діяльності серцево-судинної

системи і системи дихання в стані спокою, яке свідчить про тренованість тварин, які здійснювали дворазовий моціон на тренажері (Р<0,95). Достовірної різниці між кнурами вивчаємих порід за цими показниками не встановлено.

Кількісні показпики спермопродукції. Об’єм еякуляту в кнурів породи ландрас високодостовірно перевищував аналогічний показник плідників породи дюрок (рис. 2) дослідної і контрольної груп відповідно на 53 - 58 мл (Р>0,999) при значному його варіюванні по кожному пліднику, що свідчить про суттєві їх індивідуальні особливості.

Зима Весна Літо Осінь У середньому

за рік

Порода ландрас П контрольна група В ДосліДна група

Порода дюрок Ц§ контрольна група П дослідна група

Рис. 2. Динаміка об'єму еякуляту кнурів у різні пори року залежно від режиму моціону і породи

Більш активний моціон стимулював сперматогенез у плідників дослідних груп у напрямку збільшення загальної кількості сперміїв в еякуляті кнурів на 1,9 млрд. по породі ландрасів і на 2,0 млрд. по породі дюрок. Загальна кількість сперміїв в еякуляті кнурів породи ландрас перевищувала цей показник у кнурів породи дюрок у всі пори року і в цілому за рік на 16,2 млрд., або на 26,6%.

Сума активних сперміїв в еякуляті кнурів дослідних груп (рис.З) перевищувала показники тварин контрольних груп по породі ландрас на 4,9 млрд., а по породі дюрок - на 2,8 млрд. у середньому за рік.

Відмічені коливання суми активних сперміїв у кнурів обох порід залежно і від пори року.

Таким чином, на рівень спермопродукції кнурів в умовах сучасної технології певний вплив має подовжений моціон, пора року, а також генотиповий фактор (порода).

Дихальна активність та виживаємість сперміїв кнурів. Установлено, що збільшення часу моціону кнурів дослідних груп позитивно позначилося на дихальній здатності їх сперміїв. У середньому за рік показник часу знебарвлення метиленового синього ферментами сперміїв у кнурів дослідних груп був менший, ІІІЖ у тварин контрольних груп: по породі ландрас - на 26,7 секунди, або на 8,5%, по породі дюрок - на 8,4 секунди, або на 2,7%. Найвищу інтенсивність дихання відмічено в сперміїв кнурів породи ландрас дослідної групи. Закономірностей щодо залежності дихальної активності сперміїв вивчаємих порід від пори року не встановлено.

Зима Весна Літо Осінь У середньому

за рік

■ Порода ландрас контрольна група дослідна група ' Порода дюрок □ контрольна група {хі| дослідна група

Рис. 3. Динаміка суми активних сперміїв

У кнурів, які користувалися дворазовим моціоном, у середньому за рік показник виживаємості сперміїв збільшився порівняно з тваринами контрольних груп по породі дюрок на 7,1 години (Р>0,95), а по породі ландрас - на 6,3 години (Р>0,95).

Інтерференційно-мікроскопічні дослідження сперміїв кнурів. По всіх піддослідних групах кнурів показники площі голівок сперміїв, а також їх сухої маси були практично на одному рівні (табл.6). Мінливість показника сухої маси голівок сперміїв в усіх дослідних еякулятах була порівняно невеликою (у межах 5 - 8%), що вказує на рівномірний розподіл сухої речовини в усіх сперміях в еякулятах кнурів дослідних груп.

У середньому за рік частота дефектів у будові сперміїв порід становила 4,8

- 8,8%. Однак, залежно від тривалості моціону і пори року, цей показник у кнурів дослідних груп відрізнявся від аналогічного показника тварин контрольних

груп. В осінньо-зимовий період по контрольній групі кнурів породи ландрас відсоток патологічних форм сперміїв був вищим на 2,05% порівняно з дослідною групою (Р>0,95). У вссняно-літній період - на 2,4% при Р>0,95.

Аналогічна різниця відмічалась і в кнурів породи дюрок, проте тільки в осінньо-зимовий період. Плідники контрольної групи, які користувалися коротшим порівняно з дослідною групою моціоном, мали в спермі на 4,4% (Р>0,99) більше патологічних форм. Проте, влітку різниця у 8,9% була вже на користь тварин контрольної групи (Р>0,999), що свідчить про породні особливості відносно цього показника якості, можливо, пов'язані з перегрівом тварин породи дюрок внаслідок пігментації шкіри і волосяного покрову.

6. Кількісні і якісні показники сперміїв в еякуляті кнурів

Пори року Показники Порода

ландрас дюрок

групи

конт- рольна дослідна конт- рольна дослідна

Осінь/ зима Площа голівок сперміїв, мкм2 32,5/31,6 32,3/31,5 32,0/31,0 32,2/31,9

Суха маса голівок сперміїв, пг 7,1/7,6 7,7/7,8 7,2/7,6 8,1/7,7

Частота дефектів, % 5,1/5,8 3,7/3,1 9,3/6,1 4,3/2,3

Весна/ літо Площа голівок спер-••• 2 М11В, мкм 32,3/31,9 31,9/32,1 32,2/32,0 32,2/32,3

Суха маса голівок сперміїв, пг 7,8/8,1 7,4/7,7 7,8/8,1 7,7/7,9

Частота дефектів, % 7,1/4,0 3,4/2,9 5,9/4,7 4,1/24,3

У середньому . за рік Площа голівок сперміїв, мкм2 32,1 32,0 32,0 32,2

Суха маса голівок сперміїв, пг 7,7 7,7 7,7 7,8

Частота дефектів, % 5,5 4,8 6,9 8,8

У середньому за рік у кнурів породи ландрас порівняно з кнурами породи дюрок відмічено менше число патологічних форм сперміїв на 1,4% у контрольних групах і на 4,0% - у дослідних. Моціон як технологічний фактор, позитивно впливав на кількість патологічних сперміїв кнурів тільки породи ландрас.

Необхідно відмітити, що кількість установлених дефектів сперміїв пешюю мірою залежала також і від індивідуальних особливостей плідників.

Заплідненість свиноматок. Результати досліджень показали, що відсоток прохолосту маток у середньому за рік був вищим при використанні плідників

породи дюрок порівняно з породою ландрас (на 0,5% по контрольній групі і на 1,9% - по дослідній). У той же час більш тривалий моціон плідників дослідних груп обох порід сприяв підвищенню заплідненості маток кнурами породи ландрас на 4,2, а кнурами породи дюрок - на 2,8%. На заплідненість маток певний вплив мала пора року. Більш висока заплідненість відмічена по свиноматках за-плідшованих кнурами піддослідних груп у осінньо-зимовий період року.

Оцінка впливу технологічних факторів на використання кнурів у відтворенні. Більш тривалий моціон позитивно позначився не тільки на спермоп-родукції кнурів обох порід (табл.7) - було отримано більше еякулятів та спермо-доз, але й на показниках заплідненості свиноматок та кількості одержаних від них поросят. У результаті використання кнурів породи ландрас (у середньому за рік) у розрахунку на одного кнура, який користувався більш тривалим моціоном, було одержано на 590, а породи дюрок - на 457 поросят більше, ніж по їх аналогах з меншою тривалістю моціону. Це свідчить про дуже важливу роль цього технологічного фактора в економіці свинарства. Цим дослідом відмічені й суттєві міжпорідні відмінності за цим показником. Більш пристосованими до сучасної технології виробництва свинини, а тому й більш продуктивними були кнури породи ландрас, які переважали своїх аналогів породи дюрок по кількості поросят на одного кнура у контрольній групі на 532, а в дослідній - на 665 голів, що, можливо, пов'язано з тривалішим періодом використання породи ландрас у нашій країні, яке дало можливість їм пристосуватися до конкретних технологічних умовах.

Слід також відмітити вплив сезонного фактора -вищими аналізовані показники по обох породах були в осінньо-зимовий період порівняно з весняно-літнім, що свідчить про певну сезонність у відтворенні свиней порід, що вивчалися, в конкретних технологічних умовах.

Розрахунок економічної ефективності показав, що вартість поросят, в піддослідних групах, перевищувала контрольних по породі ландрас на 1888 і дюрок

- на 1462 грн. (у цінах 1997 року).

Про більшу пристосованість породи ландрас до конкретних технологічних умов господарств України свідчить і встановлений даним дослідженням більш тривалий період їх використання на промисловому комплексі (3,25 проти 2,5 року по породі дюрок), вища стійкість проти захворювань серцево-судинної системи і апарату руху.

7. Відтворювальна функція кнурів порівнюваних порід

Порода

ландрас дюрок

Показники Група

конт- рольна дос- лідна конт- рольна дос- лідна

Отримано еякулятів від 1 кнура, шт. 55,5 57,2 58,5 60,0

Кількість спермодоз, шт. 468 521 393 427

Всього осіменено свиноматок одним кну- 363 420 328 366

ром, гол. Використано спермодоз, % 77,6 80,7 83,6 85,7

Опоросилося свиноматок на 1 кнура, гол. 303 368 272 314

Запліднилося, % 83,4 87,6 82,9 85,7

Багатоплідність, гол. 10,2 10,0 9,4 9,6

Отримано поросят на 1 кнура, гол. 3090 3680 2558 3015

Вартість усіх поросят при народженні, грн. 9888 11776 8186 9648

ВИСНОВКИ

1. У результаті проведених досліджень встановлено, що за інтенсивної технології виробництва свинини на відтворювальні функції кнурів суттєво впливають такі важливі складові технології, як макро- і мікроклімат, режим утримання і порода.

2. Доведено, що макроклімат через мікроклімат приміщень є дійовим фактором, який треба враховувати тому, що він впливає на кількісні та якісні показники спермопродукції кнурів порід ландрас і дюрок, заплідненість, багатоплідність та вихід поросят у розрахунку на одного кнура. При цьому кнури породи ландрас мають кращі показники спермопродукції, ніж їх аналоги породи дюрок.

3. Визначено, що кнури м'ясних порід ландрас і дюрок мають суттєві генотипові особливості онтогенезу. Плідники породи ландрас характеризувалися меншими показниками абсолютного і відносного росту та розвитку, ніж плідники породи дюрок, але перевершували їх за комплексом ознак, що характеризують їх відтворювальну функцію.

4.Встановлено, що впроваджений додатковий 20-хвилинний примусовий активний моціон на коловому тренажері, замість одноразового, передбаченого технологією, суттєво не впливає на зміну виробничого ритму комплексу, але при цьому покращує господарсько-біологічні особливості плідників обох порід і запобігає виникненню стресів, про що свідчать їх клініко-фізіоло/ ічні показники.

5. Використання дворазового 20-хвилинного моціону дослідних груп кнурів підвищує рівень бактерицидної активності сироватки їх крові порівняно з контрольною групою породи ландрас на 10,6%; відповідно по породі дюрок - на 3,9%. Та ж сама тенденція спостерігалась і за показниками лізоцлмної активності сироватки крові.

6. Збільшення тривалості моціону позитивно вплинуло на дихальну активність сперміїв та їх виживаємість. Так, виживаємість сперміїв у кнурів, які мали дворазовий моціон, збільшилася, у плідників породи дюрок на 7,1 породи ландрас - на 6,3 години; найвища інтенсивність дихання відмічалась у сперміїв кнурів дослідних груп порівняно з аналогами груп породи ландрас - на 26,7, породи дюрок - на 8,4 секунди.

7. Встановлено, що плідники породи ландрас характеризувалися кращими відтворювальними властивостями й забезпечували вищу заплідненість свиноматок великої білої породи порівняно з кнурами породи дюрок по дослідній групі на 1,9 відповідно по контрольній на 0,5% і більш високий вихід поросят (по дослідній групі на 532, а по контрольній - на 665 голів).

8. Методом інтерференційно-мікроскопічного дослідження встановлена генотипова обумовленість частоти патолого-анатомічних та патолого-фізіологічних дефектів сперміїв і залежність їх від паратипових факторів. Кнури породи дюрок відзначалися більшою кількістю патологічних форм сперміїв.

9. Порівняльна оцінка кнурів порід ландрас і дюрок в умовах інтенсивної технології відзначила дещо кращі адаптаційні можливості першої із названих порід. Так за період досліду кнури породи ландрас мали менше ушкоджень опорно-рухового апарату, в їх групі рідше зустрічалися випадки серцевої недостатності, продукування мертвої сперми та інших клініко-фізіологічних недоліків. Маючи кращі господарсько-біологічні показники, вони також більш тривало плідно використовувалися.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Внести зміни до існуючої технології виробництва свинини на промисловій основі, передбачивши: - використання дворазового 20-хвилинного примусового моціону кнурів на тренажері замість одноразового; - проведення раз у квартал оцінки їх сперми методом інтерференційної мікроскопії для виявлення патологічних форм сперміїв.

2. В умовах промислової технології Лісостепу України віддавати перевагу використанню кнурів породи ландрас порівняно з породою дюрок.

Зміст дисертації викладений у публікаціях, у тому числі:

Наукові статті в журналах і збірниках

1. Патров B.C., Васильєв B.C., Лнсенко Г.Л. Інтерференційно-мікроскопічні дослідження сперми кнурів //Вісник аграрної науки. -К.: Аграрна наука, 1998. - № 6. -С.44-46.

2. Патров B.C., Лысенко А.Л. Влияние породи и сезона года на воспроизводительные качества хряков //Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. -К.: Аграрна наука, 1998. -№1 - 2. -С.98-100.

3. Лисенко Г.Л., Патров B.C., Чорний М.В. Паратипові фактори, їх вплив на фізіологічний стан та якість спермопродукції кнурів-плідників //Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб.наук.праць Харк. Зоовет. ін-ту. -Харків, 1998. -Вип.4 (28). -Т. 2. - Ветеринарні науки. -С.28 - 33.

4. Лисенко Г.Л. Природна резистентність та клініко-фізіологічний стан кнурів-плідників при різних режимах моціону //Наук. вісн. Львів, держ. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. Вин. З (ч.І). - Львів, 1999. -С.145 - 147.

5. Лисенко ГЛ., Патров B.C. Вплив гено- і паратипових факторів на репродуктивні якості кнурів-плідників м'ясних порід //Свинарство: Міжвід.темат.наук.зб. -К., 1999. -Вип.54. -С.38 - 40.

6. Патров B.C., Васильєв B.C., Лисенко Г.Л. Взаємодія генотип - середовище при вивчешіі репродуктивних якостей кнурів //Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва: 36. наук, праць Львів, акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. -Львів, 1997. -С. 536 - 538.

7. Лысенко АЛ., Патров B.C. Динамика показателей спермопродукции хряков на комплексе по сезонам года //Повышение продуктивности с.-х. животных: Сб.науч.тр. /Харьк.гос.агр.уи-т., Харьк. зоовет. ин-ут. -Харьков, 1998. -С.31 - 39.

Матеріали наукових конференцій

8. Лысенко А.Л., Патров B.C. Сезонные изменения спермопродукции хряков разных генотипов на комплексе //Ветеринарні та зоотехнічні проблеми у Придніпровському регіоні /Матеріали наук.-практ.конф. Дніпропетр. ДАУ. -Дніпропетровськ, 1996. -С.29 - ЗО.

9. Патров B.C., Лысенко А.Л. Воспроизводительная способность хряков разных генотипов //Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: 36.матеріалів, наук.-пракг.конф.29-30 травня. -К.: Асоціація “Україна”, 1996. -С.406.

10. Лысенко А.Л. Сезонные изменения качества спермы хряков разных генотипов в зависимости от режима моциона //Екологія та проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини: Матеріали.міжнар.наук. - практ. конфер., присвяченої 160-річчю з дня народження О.А.Колєсова. -Харків, РВВ ХЗВІ, 1997. -С.49.

Анотація

Лисенко Г.Л. Вплив різних технологічних факторів на відтворювальні якості кнурів-плідників м'ясних порід. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. Сумський державний аграрний університет, Суми, 2000.

Викладені результати досліджень по визначенню впливу деяких технологічних факторів на відтворювальні якості кнурів - плідників поріди ландрас і дюрок.

Визначено, шо кращою за комплексом показників відтворювальної здатності в умовах свинарських комплексах Лісостепу України, є кнури породи ландрас у порівнянні з породою дюрок.

Встановлено, що впроваджений додатковий 20-хвшшнний примусовий моціон на коловому тренажері, замість одноразового, передбаченого технологією, суттєво не впливає на зміну ритму комплексу, але при цьому покращує господарсько-біологічні особливості плідників обох порід і запобігає виникненню стресів, про що свідчать клініко-фізіологічні показники. Підвищення тривалості моціону кнурів позитивно вплинуло на дихальну активність та виживаємість їх сперміїв.

Комплексна оцінка кнурів вивчасмих порід за відтворною функцією показала, що плідники породи ландрас більш пристосовані до умов Лісостепу України, в умовах комплексів промислового типу мали більш високі показники відтворювальної здатності та більш тривалий період плідного використання.

Ключові слова: технологічні фактори, мікроклімат, примусовий моціон, м'ясні породи ландрас і дюрок, кнури, спермопродукція, відтворювальна здатність, запліднювальність.

Аннотация

Лысенко А.Л. Влияние разных технологических факторов на воспроизводительные функции хряков - производителен. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. Сумской государственный аграрный университет, Сумы, 2000.

Изложены результаты исследований по определению влияния некоторых технологических факторов на воспроизводительные функции хряков породы ландрас и дюрок.

■ Установлено, что лучшей по воспроизводительной способности на свиноводческих комплексах Лесостепи Украины, является порода ландрас в сравнении с породой дюрок.

Установлено, что дополнительный 20-минутный принудительный, активный моцион на круговом тренажере, вместо одноразового, предусмотренного технологией, незначительно влияет на изменения в производственном ритме комплекса, но при этом улучшает хозяйственно-биологические особенности производителей обеих пород и не способствует возникновению стрессов, о чем свидетельствуют клинико-физиологические показатели. Увеличение длительности моциона хряков положительно отразилось на дыхательной активности и выживаемости сиермиев.

Методом интерференционной микроскопии установлена генотипическая обусловленность числа патологоанатомических и патолого-физиологических дефектов спермиев и зависимость их от технологических факторов.

Анализ зависимости воспроизводительной функции от генотипических и паратипических факторов показал, что определяющим в условиях крупного комплекса является генотипический. Хряки породы ландрас характеризовались лучшим качеством спермопродукции и обеспечивали наибольшую оплодотво-ряемость свиноматок в сравнении с хряками породы дюрок.

Комплексная оценка хряков изучаемых пород по воспроизводительным способностям показала, что производители породы ландрас, наиболее приспособленные к условиям Лесостепи Украины, в условиях комплекса промышленного типа имели более высокие показатели воспроизводительной способности и более длительный период использования.

Ключевые слова: технологические факторы, микроклимат, принудительный моцион, мясные породы ландрас и дюрок, хряки, спермопродукция, воспроизводительная способность, оплодотворяемость.

Lisenko A.L. Influence of different technological factors on servi ce boar reproductive functions.- Manuscript.

The dissertation for the competition of the academic degree of Candidate of Agricultural Science. Speciality 06.02.04 - Production Technology of Animal Products. Sumi State Agrarian University, Sumi, 2000.

The results of the invertigation to define the effect of some technological factors on the reproductive functions of Landras and Durok boars have been given.

It has been stated that Landras breed has the best reproductive abilities in the pig-breeding complexes of Forest-Steppe region of Ukraine as compared with Durok breed.

It has been stated the additional 20-minute-compulsory active exercise on the circular bar instead of the single exercise specified in the technology, has an insignificant effect on the changes in the production rhyme of the complex, but with this the above exercise improves economic and biological properties of boars of both breeds and it doesn’t promote the appearence of stress that is proved by clinical and physiological indices. The increase in the boar exercise duration has had positive effect on the respiratory activity and survival of sperm.

Complex evaluation of boars of the breeds under investigation as for their reproductive abilities has shown that Landras boars arc more adaptive to the conditions of Forest-Steppe of Ukraine. In the conditions of the complex of the industial type they have had higher indices of reproductive ability and longer period of use.

Key words: technological factors, microclimate, compulsory (forced) exercise, beef breeds. Landras, Durok, boars, sperm production, reproductive ability, conception rate.