Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние параметрического строения деревьев на смолопроизводительность сосны обыкновенной в условиях Малого Полесья

ВАК РФ 06.03.03, Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними

Автореферат диссертации по теме "Влияние параметрического строения деревьев на смолопроизводительность сосны обыкновенной в условиях Малого Полесья"

ргз с;

Укра!нський державний л!сотехн1чний ун1верситет

На правах рукопису

МАКСИМ Ярослав Васильову

ВПЛИВ ПАРАМЕТРИЧН01 БУДОВИ ДЕРЕВ НА СМОЛОПРОДУКТИВШСТЬ СОСНИ ЗВИЧАЙН01 в УМОВАХ МАЛОГО ПОЛ1ССЯ

0£,с3 о &

06.00.20 - л!сознавство 1 л1с1вницгво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертац11 на здобуття наукового ступеня кандидата с!льськогосподарських наук

Льв1в - 1996

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана в Укра1нському державному л1сотехн1чному ун!верситет1 в 1992-1995 рр.

Науковий кер1вник - доктор с1льськогосподарських наук, професор Рябчук Василь Петрович

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор 61олог1чних наук,

старший науковий сп1вроб1тник Парпан Василь Гванович. Кандидат с1льськогосподарських наук, доцент Портний Володимир Миколайович.

Пров1дна установа - 1нститут екологП Карпат НАН Укра1ни.

с1данн1 спец1ал1зовано1 вчено! ради Д 04.03.03 в Укра1нському державному л1сотехн1чному ун1верситет! за адресою: 290057, Льв1в-57, вул. Пушк1на, 103.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в науков1й б1бл1отец1 Украгнсь-кого державного л1сотехн1чного ун1верситету.

Автореферат роз1сланий <30 1996 р.

Вчений серетар спец1ал1зовано1 вчено! ради,

кандидат с1льськогосподарських наук, доцент М. Н.Зеленський

7

1996 р. о /О год. на за-

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми дисертацЦ. ГИдсочку хвойних дерев розг-лядають як один !з напрямк!в багатоц!льового використання л1су. Об'ем використання та сфера застосування живиц! та продукт!в II переробки - кан1фоль 1 скипидар неухильно зростають.

Для зб!льшення снолопродуктивност1 сосни з метою нарощення добування живиц! продовжують строки Шдсочки, удосконалюють тех-н1ку 1 технолог!ю п1дсочки, застосовують х1м!чн! 1 ф!з1олог!чно активн1 речовини для стимулювання смолоутворення та смоловид!-лення, зб1льшують сировинну базу тощо. Перел1чен1 шляхи зб!ль-шення смолопродуктивност! сосни не належать до фактор1в 1нтен-сивного зростання об'ем1в добування живиц!. Тому проблема п!дви-щення смолопродуктивност! сосни на селекц!йн1й основ! особливо актуальна.

Мета 1 задач! досл!джень. Мета робота - встановити кореля-ц!йн1 взаемозв'язки м1ж смолопродуктивн!стю ! параметричними по-казниками дерев сосни звичайно! та розробити методику в!дбору дерев п1двищено! смолопродуктивност!.

В!дпов!дно до поставлено! мети вир!шували так! питания:

- встановлення залежност1 смолопродуктивност! в!д морфомет-ричних показник!в стовбура та крони;

- виявлення взаемозв'язку м!ж смолопродуктивн!стю та будо-вою 1 властивостями деревини;

- визначення впливу морфометричних показник1в генеративних 1 вегетативних орган1в на смолопродуктивн!сть сосни;

- вивчення особливостей життед1яльност! дерев сосни (1мпе-данс, поляризац!йна емн1сть рослинних тканин, волог1сть деревини 1 лубу) п!двищено! смолопродуктивност!;

- розроблення методики в!дбору дерев сосни п1двищено! смо-лопродуктивност!.

Наукова новизна роботи. На п1дстав1 значного експеримен-тального матер1алу та його анал1зу встановлена залежн!сть смо-лопродуктивност! сосни звичайно! в1д поеднано! д11 морфометрич-них показник1в стовбура, крони, вегетативних 1 генеративних ор-ган1в, будови та властивостей деревини. життед1яльност! рослин.

Практична п!нн1сть та реал!зац1я насл!дк!в роботи. Розроб-лена методика в1дбору дерев п1двищено! смолопродуктивност!. Нау-ков1 та практичн! результата дисертац1йно! роботи вт1лен! на п1дприемствах об'еднання "Льв1вл1с" при промислов1й орган1зац11 загот1вл1 живиц!.

Основн! положения, як! виносяться на захист. На п1дстав! польових досл1джень 1 теоретичних узагальнень у дисертацП розг-лянуто, сформульовано та обгрунтовано ochobhI положения, що е предметом захисту: морфометричн! показники стовбура, крони, вегетативних i генеративних орган1в сосни п1двищено1 смолопро-дуктивност!; будова та властивост! деревини смолопродуктивних дерев сосни; методика в1дбору дерев п1двищено! смолопродуктив-

hoctl.

Достов1рн1сть результат!в досл!джень п!дтверджуеться вико-ристанням сучасних метод1в досл1джень при вивченн1 залежност! смолопродуктивност! в1д л!с1вничо-таксац1йних та еколог!чних фактор1в, обробкою експериментальних результат!в математич-но-статистичними методами анал1зу, використанням науково-техн1ч-них розробок у виробництв1.

Всього обстежено 175 особин сосни звичайноХ, виконано 6.5 тис. зам!р!в виходу живиц1, зроблено 850 визначень м!кробудови деревини р1зно1 смолопродукттност!, 1940 - шишок, нас1ння та XB01.

Апробаи1я роботи та публ1каиП. Основн! положения, висновки та результата досл1джень були докладен1 й обговорен1 на науко-во-техн1чних конференц1ях УкрДЛТУ (1994, 1995), м1жнародн1й кон-ференцП: Л1сотехн1чна осв1та 1 наука на рубеж1 XXI столхття (Льв1в, 1995); м1жнародн1й конференцП: Л1с1внича наука та осв1-та: стан 1 перспективи розвитку (Ки1в, 1995). Основн! положения дисертацП опубл1кован1 в 4 наукових працях.

Структура й об'ем роботи. Дисертац1я складаеться з вступу, 7 розд1л1в, висновк1в, додатку, списку використано! л1тератури. який включае 240 найменувань. Основний матер1ал викладений на 163 стор1нках машинописного тексту, мае 33 таблиц1, 8 рисунк1в.

ЗМ1СТ РОБОТИ

1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ, МЕТОДИКА ТА ОБ'бКТИ Д0СЛ1ДЖЕНБ 1.1. 1стор1я та стан вивчення проблемы

ГИдсочка - це регулярне нанесення спещальних поранень на стовбури хвойних чи листяних дерев у пер1од вегетацН для отри-мання з них живиц1 чи сок1в. Перша достов1рна 1нформац1я про до-бування смолистих речовин (терпентину) належить до час1в Старо-давньо! Грец11 (близько 3 тис. рок1в назад). Слов'яни називали терпентин живицею. У Рос1йськ1й 1мпер11 п1дсочку розпочали з се-редини XVIII ст.

Перш1 промислов1 досл1ди з п1дсочки сосни в Укра1н1 були зд1йснен1 В.В.Шкателовим, Е.В.Вотчалом, В. В. 0г1евським (1916-1923). У 1923 р. в Укра1н1 добуто 139.5 т живиц1, в 1929 р. - 6.9. тис. т, в 1954-56 рр. - у середньому 9.2 тис. т.

Б1олого-еколог1чн1 особливост! сосни звичайно! з точки зору п1дсочки вивчало багато досл1дншив (Гаврилов. 1953, 1961; Медников. 1955; Проказин, 1958, 1961; Иванов, 1961; Правдин, 1964; Дрочнев, 1968; Вишневская, 1969, 1974; Орлов, 1973; Петерсон, 1974; Рябов, 1984 та 1н.). Встановлена залежн1сть смолопродук-тивност1 в1д д1аметра дерев, висоти стовбура, параметра крони, характеру кори, будови деревини та хво!.

Анал1з даних л1тератури дае змогу в1дзначити, що вкрай мало роб!т, в яких розглядаеться залежн1сть смолопродуктивност1 в1д об'ему крони, розм1р1в смоляних ход1в, вегетативних 1 генератив-них орган1в тощо.

Вивчення та критичний анал1з науково-техн1чно! л1тератури дае можлив1сть стверджувати, що в ряд1 випадк1в виявлен1 розб!ж-ност1 у висновках, зроблених р1зними авторами. Кр1м цього, в!д-сутн1 або недостатньо глибоко висв1тлен1 так1 питания: взае-мозв'язок м1ж смолопродуктивн1стю та поеднаною д1ею параметрич-них показник1в крони 1 стовбура, функц1онуючим як единий ф1з1о-лого-б1ох1м1чний комплекс. Результата досл1джень недостатньо об-роблен1 методами математично! статистики; в!дсутн1 рекомендацП з в1дбору дерев сосни п1двищено1 смолопродуктивност1; досл1джен-ня зд1йснювали, в основному, за межами Укра1ни, у зв'язку з чим недостатньо врахований вплив едафо-кл1матичних умов реПону на ВИХ1Д ЖИВИЦ1.

1.2. Методика досл!даень

Теоретичн! й експериментальн1 робота зд1йснен! з викорис-танням л1с1вничих, таксац1йних, Ф1з1олог1чних, еколоПчних, фе-нолоПчних, ресурсознавчих та математико-статистичних методик протягом 1992-1994 рр.

Смолопродуктивн1сть визначали шляхом закладки одн1е! кари шириною, що дор!внюе д1аметру дерев. ГИдсочку вели без застосу-вання х!м1чних стимулятор1в, пауза здимки становила 4 дн1. крок п1дновки - 10 мм, глибина п!дновки - 4 мм. При в1дбор1 високос-молопродуктивних форм сосни використовували метод м1кроп1дсочки (Высоцкий, 1968, 1983 та 1н.).

За будовою кори вид1ляли чотири форми дерев: слаботр1щину-вата, тр1щинувата, груботр1щинувата та ком1ркова (Проказин, 1959; Божок, 1979; Машков, 1988); за кольором кори - три: жов-то-, коричнево- та оранжевокора (Шкапо, 1966; Божок. 1979; Машков, 1988); за формою крони - чотири типи: широко- та вузькок-ронна, п1рам1дальна та плакуча (Правдин, 1964; Шкапо, 1966; Божок, 1979; Машков, 1988).

Виготовлення м1крозр1з1в деревини зд1йснювали на м1кротом1 марки МС-1 за методиками, наведеними в роботах С.1.Ван1на (1949), В.Е.Вихрова (1949), А.0.Яценко-Хмелевського (1954), 0.П.Божка, 1.С.В1нтон1ва (1992).

3 кожного досл1дного дерева в1дбирали 30 шишок. За будовою нас1нневих лусок (апоф1зу) визначали наступн1 форми: гладеньк1. п!рам!дальн1 та гачкуват!. Одночасно визначали пос1вн1 якост! нас1ння та його забарвлення - чорний, коричневий, строкатий (п1стрявий) 1 св1тлий (Проказин, 1959; Шкапо, 1966; Высоцкий, 1968. 1991; Чернодубов, 1992 та 1н.). За формою шишки под1ляли на кон1чн1, широк1 та довгаст1.

Для встановлення залежност! м1ж морфометричними параметрами хво! та 11 волоПстю 1 смолопродуктивн1стю сосни з р1зних дерев в1дбирали по 20 пар хво!нок.

Електричний оп1р Цмпеданс) та поляризац1йну емн1сть рос-линних тканин знаходили за допомогою 1мпедансметра Ф-4320 на частот! 1000 Гц. Експеременти зд1йснювали протягом вегетац1йного

пер!оду (Араратян, Бадалян,1959; Криницький. 1993; Рябчук, 1988 та 1н.).

Для визначення вологост1 деревини та лубу використовували керни, як1 в1дбирали за допомогою бурава Преслера протягом веге-тац1йного пер1оду з дерев р1зно! смолопродуктивност!.

Висоту та д1аметр стовбура, протяжн1сть безсучково! зони, тр1щинувато1 частини кори стовбура, а також протяжн1сть 1 площу проекцП крони визначали загальноприйнятими методами (Распонов, 1995; Елагин, 1957; Смирнов, 1964; Шкапо, 1966; Анучин, 1977 та 1н.).

Результата досл1д1в обробляли методами математично! статистики (Леонтьев, 1986; Зайцев, 1973, 1984; Свалов, 1977; Доспехов, 1979 та 1н.).

1.3. Об'екти досл!даень

Польов! досл1дження зд1йснювали протягом 1992-94 рр. в сос-нових насадзкеннях Буського та Брод1вського держл1сгосп1в Ль-в1всько! облает!, розташованих на Малому Пол1сс1.

Район Малого Пол1сся - це р1внина, обмежена на п1вноч1 Во-линською височиною, на поденному заход! - Розточчям, на п!вноч1 - Под!льською височиною. Площа Малого Пол!сся становить близько 8 тис. км2. Район досл!джень мае густу р1чкову с!тку. Тут прот1-кають Зах!дний Буг, Стир, Горинь, 1ква та 1х притоки. За характером кл!мату Мале Пол1сся належить до атлантико-континентально-го типу, який характеризуеться високою волог1стю, м'якими зимами. пом1рно теплимм без посух л1том. К!льк!сть опад!в коливаеться у межах 559-742 мм за р1к (Геренчук, 1972; Зильбер, 1956 та 1н.). У ц!лому кл1мат району е сприятливим для усп1шного виростання сосни звичайно! та супутн!х 1й деревних ! чагарникових пор!д.

2. БЮЛОГО-ЕКОЛОГ1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 СОСНИ ЗВИЧАЙН01

Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) належить до родини соснових. Покрита л!сом площа з переважанням сосни в Укра!н1 становить 2241 тис. га (Генс1рук, 1992).

Рослина однодомна, швидкоросла, до грунтових умов - неви-баглива, св!тлолюбна, мае властив1сть утворювати смолу (живицю) 1 видШти И при поранениях.

3. ЗАЛЕШСТЬ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТI СОСНИ В1Д

МОРФОМЕТРИЧНИК П0КАЗНИК1В СТОВБУРА ТА КРОНИ

Систематизована нами класиф1кац1йна схема фактор1в, що впливають на смолопродуктивн1сть сосни, зображена на рис. 1.

3.1. 1ндив1дуальна м1нлив!сть смолопродуктивност! сосни

Середн1й вих1д живиц1 коливаеться в межах 1761-1862 г, а коеф1ц1ент м1нливост1 становить 39.4-55.5%. Такий коеф1ц!ент класиф1кують як високий (Мамаев, 1969). Наведен! дан! св!дчать про необх!дн!сть визначення достов!рних критерПв для в1дбору дерев п1двищено1 смолопродуктивност1.

3.2. Взаемозв'язок м1а смолопродуктивн1стю 1 морфометричними показниками стовбура

Д1аметр стовбура. При зб1льшенн1 д1аметра з 24 до 52 см (2.2 раза) смолопродуктивн1сть зростае в 1.7 раза. 1нтенсивн!сть зростання виходу живиц! спостер!гаеться лише до д!аметра 44 см.

ФАКТОРИ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1

Морфометричн! показники стовбура

Макроскогична будова деревини

* Висота стовбура

* Д1аметр стовбура

* Протяжн1сть безсучково! зони .

* Зб1жн1сть стовбура

Параметри 1 характер крони

Об'ем крони Протяжн1сть крони Площа проекц11 крони Характер крони: широко-кронна, вузькокронна, п!рам!дальна, плакуча

Характер кори

Протяжн1сть тр1щинувато! частини кори стовбура Характер тр1щинуватост1 кори: ком1ркова, гладка, середньотр!щинувата, гру-ботр1щинувата Кол1р кори: оранжевий. коричневий, жовтий Товщина кори Глиоина бор!зд кори

Морфометричн! показники хво! 1 пагон1в

* Довжина хво!

* Волог1сть хво!

* Прир!ст пагон!в

* Волог!сть пагон!в

Показники життед!яльност1 рослин

* Волог!сть деревини

* Волог1сть лубу

* 1мпеданс

* Поляризац!йна емн!сть

* К1льк!сть р!чних шар1в в 1 см

* Ширина р!чних шар!в

* Вм!ст п1зньо! зони

деревини

* Щ!льн!сть деревини

Н1кроскоп!чна будова деревини

* К1льк!сть смоляних ход!в на 1 см2

* Розм!ри смоляних ход1в

* Об'ем смоляних ход!в

Морфометричн! показники шишок

* Довжина, д!аметр, маса шишок

* Волог!сть шишок

* Форма шишок: кон!чн1, продовгуват1, широк!

* Апоф!з лусок: п!рам!-дальний, гладкий, гачкуватий

* К!льк!сть шишок на дерев!

Морфометричн! показники нас1ння

* Кол!р нас!ння: чорне, темнокоричневе, св!тло-коричневе, с1ре, стро-кате

* Повнозернист!сть

* К!льк1сть нас!ння в ШИШЦ1

* Схож!сть

* ЕнерПя проростання

Рис. 1. Чинники смолопродуктивност! сосни

В межах одного д1аметра смолопродуктивн!сть дерев мае 1стотну вар1абельн!сть. Достов1рн1сть т1сноти зв'язку м1ж смолопродук-тивн1стю дерев та 1х д1аметром (г = 0.47-0.67) виявлена лише для особин завтовшки 36 см.

Висота стовбура. При зб1льшенн! стовбура в1д 24.0 до 31.8 см (1.3 раза) смолопродуктивн1сть зростае в 1.7 раза. Коеф1ц1ент кореляц11 м1ж смолопродуктивн1стю та висотою стовбура коливаеть-ся в межах в1д 0.01 (зв'язок в1дсутн1й) до 0.78 (зв'язок дуже високий). Достов1рн1сть зв'язку виявлена лише для дерев д!амет-ром 36 см.

Протяжн1сть безсучково! зони. При зб1льшенн1 товщини дерев 1, можливо, !х в1ку, в1дбуваеться зростання протяжност! безсучково! зони в!д 10 м (д!аметр 24 см) до 13.2 м (д!аметр дерев 52 см). У межах одного ступеня товщини протяжн1сть безсучково! зони !стотно м1нлива.ЗдШснен! нами розрахунки св1дчать про те.що ко-еф1ц1ент кореляц11 м1ж смолопродуктивн1стю та протяжн1стю безсучково! зони коливаеться в межах 0.03-0.27(зв'язок недостов1рний).

3.3. Смолопродуктивн1сть 1 параметра крони сосни

Протяжн1сть крони. Встановлено. що анал!зований показник 1з зб1льшенням д1аметра стовбура зростае з 24 до 44 см (1.8 раза) з 7.0 до 9.9 м (1.4 раза). Дерева з одн1ею 1 т1ею ж протяжнЮтю крони можуть мати р!зну смолопродуктивн!сть. Коеф1ц1ент кореля-ц11 м!ж протяжн1стю крони 1 смолопродуктивнЮтю коливаеться в межах в1д 0.03 (зв'язок в1дсутн1й) до 0.63 (зв'язок середнЩ. Т1снота зв'язку м1ж ними виявилася, як правило, недостов!рною.

Плоша проект! крони. 1з зб1льшенням д1аметра досл1дних дерев з 24 до 48 см (2 рази) площа проекцП крони зростае в 23.6

раза; одночасно зростае також смолопродуктивн1сть в 1.6 раза. Зауважимо, що в межах одного д!аметра площа проекцП крони мае значну м1нлив1сть. Наприклад, дерева завтовшки 32 см мають шгащу проекцП крони, що дор1внюе 7.1-33.2 м2. Коеф1ц1ент кореляцИ м1ж смолопродуктивн1стю та площею проекцП крони становить 0.04-0.55, що св1дчить про вкрай недостатн1й (г = 0.04) або се-редн1й зв'язок (г = 0.33).

Об'ем крони. Це 1нтегральний показник протяжност! та площ! проекцП крони. При зб!льшенн1 об'ему крони в 26 раз1в (1з 6.3 до 163.6 м3) смолопродуктивн1сть зростае лише в 1.7 раза. Коеф1-ц1ент кореляцП м1ж смолопродуктивн1стю та об'емом крони колива-еться в межах в1д 0.06 (зв'язок в1дсутн1й) до 0.61 (зв'язок се-редн1й). Достов1рност1 зв'язку м1ж в1дзначеними факторами не ви-явлено.

Отже, при в1дбор1 окремих дерев сосни п1двищено1 смолопро-дуктивност! так1 параметри, як протяжн1сть, площа проекцП та об'ем крони не можуть бути визначальними. Однак морфометричн1 показники дерев можна використовувати для попередньо! оц1нки на-саджень, що в1дводять в п1дсочку.

Форма крони. Сезонна смолопродуктивн1сть сосни залежно в1д форми крони характеризуеться наступними даними:

Отже, найб1льшу смолопродуктивн1сть мають ширококронн! 1 п!рам1дальн1 сосни, найменшу - дерева з плакучою формою крони.

Форма крони Ширококронна ШрамШльна Вузькокронна Плакуча

Смолопродуктивн1сть, %

100.0 93. 5-99. 5 74.5-83.6

17.4

3.4. Зв'язок м1ж смолопродуктивн1стю та характером кори

Протяжн1сть тр1шинувато! частини кори стовбура. При зб1ль-шенн! д1аметра дерев 1з 24 до 52 см (2.2 раза) вих1д живиц1 зростае в 1.7 раза, протяжн1сть тр1щинувато1 частини кори - в 1.5 раза. Коеф1ц1Ент кореляцП м!ж смолопродуктивн1стю та протяжною тр1щинувато1 частини кори стовбура коливаеться в1д 0.01 (зв'язок в1дсутн1й) до 0.48 (зв'язок ц1лком достатн1й). Дерева з високо п1днятою тр1щинуватою корою переважно мають п1двищену смолопродуктивн1сть.

Товшина кори. У науков1й л!тератур! вкрай мало 1нформац1! про зв'язок м1ж смолопродуктивн1стю та товщиною кори. При зб1ль-шенн1 д!аметра дерев 1з 24 до 52 см (2.2 раза) смолопродуктив-н1сть зб1льшуеться в 1.7 раза, товщина кори - з 12.0 до 27.5 мм (3.3 раза). Переважно м1ж виходом живиц1 та товщиною кори 1снуе досить т!сний зв'язок(г=0.53). Товщина кори в поеднанн1 з 1ншими II показниками може служити критер1ем для визначення смолопро-дуктивност1 сосни.

Глибина бор!зд кори. При зб1льшенн1 д!аметра дерев 1з 24 до 52 см (2.2 раза) смолопродуктивн1сть зростае в 1.7 раза, глибина бор1зд - в 2.5 раза. Як св1дчать результата розрахунк1в, досто-в1рного зв'язку, за деяким винятком, не виявлено.

Характер тр1шинуватост! кори. Про залежн1сть виходу живиц! в1д характеру тр1щинуватост1 кори св1дчать так1 дан1:

Характер тр1щинуватост1 кори Смолопродуктивн1сть, %

Ком1ркова

Середньотр1щинувата

Гладкокора

Груботр1щинувата

100.0

93.4

88.8

75.5

Отже, смолопродуктивн1сть дерев сосни з ком!рковою корою в 1.1 раза б1льша, н1ж середньотр1щинуватих 1 гладкокорих 1 в 1.3 раза - груботр1щинуватих.

Кол1р кори. Вплив кольору кори на смолопродуктивнЮть дерев досл1джений фрагментарно (Шкапо, 1966). Внасл1док нашого досл1д-ження залежност1 смолопродуктивност! в1д кольору кори отриман1 наступи! дан!:

Таким чином, смолопродуктивн!сть сосен з оранжевою корою в 1.03-1.07 раза вища коричневокорих 1 в 1.2 раза - жовтокорих. Отже, при п1дсочц1 перевагу сл1д надавати соснам з оранжевою ! частково з коричневою корою.

Ширина р!чних шар!в. За даними наших спострежень, середня ширина р1чних шар!в залежно в1д д!аметра дерев коливаеться в межах 0.94-2.17 мм. Достов!рн1сть зв'язку м1ж шириною р!чних шар!в 1 виходом живиц! встановлена лише для дерев д1аметром 36 см. Достов!рност1 зв'язку не виявлено також 1ншими досл1дниками (ШульПн, 1973; Вольф, 1985).

К1льк1сть р!чних шар!в в 1 см. За даними наших спостережень к1льк!сть р!чних шар1в в 1 см коливаеться у межах 5.2-10.6 шт./см. У дерев д!аметром 52 см цей показник р!зко зменшуеться. М1ж анал!зованими показниками виявлений ц!лковито достов1рний зв'язок (г = 0.57-0.58).

Кол!р кори Оранжевий Коричневий Жовтий

Смолопродуктивн!сть, %

100.0 93.5-97.2 82.8-85.1

4. ВЗАбМОЗВ'ЯЗОК М1Ж СМ0Л0ПР0ДУКТИВН1СТЮ ТА БУДОВОЮ ДЕРЕВИНИ

4.1. Макроскоп1чна будова деревини

Процент п1зньо1 деревини. Вм1ст п1зньо! деревини, за даними наших спостережень, коливаеться в межах 41.6-46.7%. Достов1р-н1сть кореляцИ м1ж смолопродуктивн1стю дерев сосни 1 даними по-казниками не виявлено.

Ш1льн1сть деревини. Важливою перевагою щ1льност1 деревини е 11 ун1версальн1сть. Коеф1ц1ент кореляц11 м!ж смолопродуктивн!стю та щ1льн1стю деревини не1стотний, оск1льки ^ = 0.09-0.50 при 1;о.5 = 2.31.

Таким чином, жоден 1з показник!в макроскоп1чно! будови деревини не може бути критер!ем для в1дбору високосмолопродуктив-них дерев. Це св1дчить про те, що смолопродуктивн!сть дерев за-лежить в1д багатьох чинник1в, в тому числ! в1д умов виростання, кл!матичних фактор1в, Ф1з1олог1чного стану тощо.

4.2. М1кробудова деревини та смолопродуктивн!сть сосни

Д1аметр вертикальних смоляних ход!в. Коеф1ц1енти кореляцП м1ж смолопродуктивн1стю та д1аметром вертикальних смоляних ход1в коливаються в межах 0.08-0. 29, що св1дчить про недостов1рн1сть зв'язку м1ж анал1зованими показниками.

Густота смоляних ход!в. К1льк1сть смоляних ход1в зб1льшу-еться в1д 58 до 86 шт/см2 (1.5 раза) при зб1льшенн1 д1аметра в1д 24 до 52 см. Нами встановлено, що коеф1ц!ент кореляцП м1ж смолопродуктивн1стю та густотою смоляних ход1в коливаеться в межах 0.78-0.97, що св1дчить про досить т1сний зв'язок.

Об'ем смоляних ход!в. Коеф1ц1ент кореляцП м!ж в1дзначеними показниками не1стотний, оск1льки Ц = 0.19-0.32 при 1;0.5 = 2.16.

Таким чином, смолопродуктивн1сть сосни певною м!рою зале-жить в!д смолоносно! системи дерев i в комплекс! з !ншими озна-ками може бути використана як непряма ознака при в1дбор1 дерев для п!дсочки.

5. ВПЛИВ МОРФОМЕТРИЧНИХ П0КАЗНИК1В ГЕНЕРАТИВНИХ I ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАН1В НА СМОЛОПРОДУКТИВНКЛЪ ДЕРЕВ СОСНИ

5.1. Морфометричн! показники генеративних органíb i смолопродуктивн1сть

Maca та к!льк!сть нас!ння в шиши!. За даними наших спосте-режень, маса 1000 шт. нас1нин низькосмолопродуктивних дерев ста-новить 6.5 г, високосмолопродуктивних - 5.8г. Водночас, к1ль-к1сть нас1ння в одн!й шишц! у високосмолопродуктивних дерев в 1.4 раза б1льша, н1ж у низькосмолопродуктивних.

Середня маса нас1ння в одн!й шишц! низькосмолопродуктивних сосен становить 24.3 г, високосмолопродуктивних - 14.2 г. Таким чином, спостер!гаеться тенденц!я до зменшення маси нас1ння на деревах при зб1льшенн1 витрат орган!чних речовин на утворення живиц!.

Кол1р нас!ння. За даними наших спостережень, нас!ння за кольором можна под!лити на так! вида: чорне - 45.3%, темнокорич-неве - 25.8, св1тлокоричневе - 15.4, cipe - 8.8, строкате -4.1%. Анал!з отриманих даних св!дчить про в1дсутн!сть кореляцИ м!ж смолопродуктивн1стю 1 кольором нас1ння.

IIoclBHl якост! нас!ння. Повнозернист1сть низькосмолопродуктивних особин становить 85%, високосмолопродуктивних - 78%. 0т-же, 1з зростанням сезонно! смолопродуктивност1 дерев повнозер-нист1сть нас1ння зменшуеться.

В!дзначено слабо виражену тенденц1ю до зростання схожост! нас1ння при зб!льшенн1 смолопродуктивност!. М1ж виходом живиц!

та схож1стю насшня вкявлений досить т1сний 1 достов1рний коре-ляц1йний зв'язок. Т1сний i достов1рний кореляц1йний зв'язок (г = 0.90) 1снуе також м1ж смолопродуктивн1стю сосни та енерг!ею про-ростання нас1ння.Це не сп1впадае з даними Д. О.Висоцького (1991), як1 св!дчать. що жоден 1з фенотип1чних показник!в генеративно! сфери дерев сосни (енерг1я проростання, схож!сть) не несе 1нфор-мацП, яку можна було б використати при селекцП високосмолопро-дуктивних сосен.

Шишки. !х форма, кол1р, довжина та д1аметр, форма апоф1зу мають 1стотну вар1абельн!сть. Як виявлено, при зростанн! смолоп-родуктивност1 в 1.9 раза довжина, д1аметр, маса та волог1сть шишок не зм1нюеться.

У низькосмолопродуктивних дерев переважае п1рам1дальна форма апоф1зу лусок, к1льк1сть яких коливаеться в межах 59.7-76.7%. У високосмолопродуктивних модельних дерев к1льк1сть лусок з п1-рам1дальним апоф1зом зростае до 49.1-60.5%.

У низькосмолопродуктивних сосен с!рих шишок виявлено 46.7, зелених - 40.0%; в високосмолопродуктивних - в1дпов1дно 68.2 1 22. 9%. Отже, наявна тенденц1я до зб1льшення частки шишок ciporo кольору у високосмолопродуктивних дерев сосни. Проте, не завжди окрем1 високосмолопродуктивн1 дерева мають б!льше шишок ciporo кольору. Тому при в1дбор1 окремих дерев п1двищено! смолопродук-тивност1 кол1р шишок не може бути визначальним.

5.2. Морфометричн! показники вегетативних орган!в i смолопродуктивнiсть сосни

Хвоя. Л1тературн1 дан1 про зв'язок довжини та вологост! хво! 13 смолопродуктивн1стю сосни досить суперечлив!. За нашими даними зб1льшення смолопродуктивност! сосни призводить до змен-шення довжини хво! та п!двищення И вологост!. Поеднана д!я дов-

1С,

жини та вологост1 хво! виявила достов1рн1сть зв'язку м!ж цими двома факторами та смолопродуктивн1стю. Однак окрем1 дерева б1льш високо! смолопродуктивност1 не завжди мають меншу довжину хво! або II п1двищену волог1сть.

Прир1ст пагон!в. Один 1з 1нтегральних показник1в, як! характеризуясь життед1яльн1сть рослин - це прир1ст пагон1в. Як встановлено, прир1ст пагон!в п1дсочених сосен виявив тенденщю до зменшенння в 1.3 раза при зростанн1 смолопродуктивност1. Однак прир1ст пагон1в не завжди зумовлюе п1двищену смолопродуктив-н1сть дерев.

6. ВЗАбМОЗВ'ЯЗОК М1Ж СМОЛОПРОДУКТИВН1СТЮ ТА ДЕЯКИМИ Ф13ЮЛ0Г1ЧНИМИ I Б10Ф13НЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ ДЕРЕВ

6.1. Волог1сть деревини. лубу та пагснив сосни р!зно1 смолопродуктивност!

Досл1дження водного режиму дерев р1зно! смолопродуктивност! св1дчать, що волог1сть заболон1 у високосмолопродуктивних дерев нижча пор1внянно з низькосмолопродуктивними (Чудный, 1966; Вишневская, 1969) . Нами встановлено, що волоПсть деревини залежно в1д д1аметра дерев коливаеться в межах 49.3-86.3%, лубу - в1д 223.3 до 289.5%. При зростанн! смолопродуктивност! сосни спосте-р1гаеться тенденц!я до зменшення вологост! деревини та лубу. Однак не завжди для окремих дерев б1льш високо! смолопродуктивнос-т! характерна знижена волоПсть деревини та лубу. Для дерев окремих д1аметр1в (Б = 36 см) м1ж !х смолопродуктивн!стю та воло-г1стю деревини 1 лубу виявлений достов1рний зв'язок (1=2.27-2.31 при Ц.5=2.18).

Б1льш високосмолопродуктивн! дерева сосни мають менший

вм!ст води у пагонах пор1внянно з деревами знижено! смолопро-дуктивност!. Це, можливо, св!дчить про б1льш 1нтенсивну асим1ля-ц1ю С02 у високосмолопродуктивних сосен. Однак не завжди для ок-ремих дерев високо! смолопродуктивност1 характерна знижена воло-г1сть пагон1в.

6.2. Електрична емн!сть та 1мпеданс оп1р рослинних тканин

Встановлено, що електричний оп1р рослинних тканин мае тен-денц1ю до зниження 1з зростанням ступен1в товщини. Достов1рност1 зв'язку м!ж смолопродуктивн!стю й електричним опором 1 електрич-ною емн1стю рослинних тканин не виявлено. В1рог!дно, як 1 в по-передн!х спостереженнях, смолопродуктивн!сть сосни залежить в!д комплексу фактор!в.

7. В1ДБ1Р ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙН01 П1ДВИЩЕН01 СМ0Л0ПР0ДУКТИВН0СТ1

7.1. Залежн!сть смолопродуктивност! сосни в!д комплексу фактор!в виходу живиц!

Смоловид1лення в1дбувавться за рахунок поеднано! д11 морфо-метричних показник1в стовбура, крони. генеративних 1 вегетатив-них орган!в. будови деревини. Ф1з1олого-б1ох1м1чних процес1в життед!яльност! рослин та 1нших чинник!в, як1 д!ють комплексно й одночасно. Дерева сосни ф!логенетично пристосувалися до впливу цього комплексу фактор!в. Тому визначили головний фактор, який найб1льш впливае на смолопродуктивн1сть дерев.

Нами розрахован1 р1вняння регресП, як! встановлюють залеж-н!сть м1ж смолопродуктивн!стю сосни та факторами, що И зумовлю-ють. Отриман! так! коеф!ц!енти множинно! кореляцИ:

Фактори смоловид!лення

Коеф!ц1ент множинно! кореляц!!, И

Морфометричн1 показники стовбура Морфометричн1 показники крони Морфометричн1 показники кори Показники макроскоп1чно! будови деревини Показники ы!кроскоп1чно1 будови деревини Морфометричн1 показники шишок Морфометричн1 показники хво! Показники нас1ння Морфометричн! показники пагон!в

0.56-0.96 0. 20-0.58 0. 47-0. 87 0.67-0.98 0.83-0.97 0.24-0.76

0.84

0.99

0.65

Отже, коеф1ц1ент множинно! кореляцП коливаеться в межах 0.20-0.90, що св!дчить про суттеву залежн!сть смолопродуктивнос-т1 сосни в1д поеднано! д11 фактор!в виходу живиц!.

При одночасному зростанн! та комплексному вплив! морфомет-ричних параметр1в стовбура (висота та д!аметр, протяжн!сть без-сучково! зони), параметр!в крони (протяжн!сть, площа проекцП, об'ем), параметр1в шишок (довжина, д1аметр, маса), ознак будови деревини (к1льк!сть р!чних шар!в в 1 см, 1х ширина, вм!ст п!знь-01 деревини, д1аметр смоляних ход!в та 1х к1льк!сть) суттево збХлыпуеться смолопродуктивн1сть сосни. При зменшенн1 та комплексному вплив1 морфометричних показник1в хво! (довжина, воло-г!сть) та пагон1в (прир!ст, волог!сть), вологост! деревини та лубу вих1д живиц! зб!льшуеться. Тому при в!дбор1 дерев пхдвище-но1 смолопродуктивност1 сл1д враховувати одночасний 1 поеднаний вплив перел!чених фактор!в.

7.2. Економ1чна ефективн1сть в1дбору дерев п1двищено! смолопродуктивност!

Анал1з отриманих даних св1дчить про те, що запропонований нами метод в1дбору дерев сосни дае можлив!сть тдвищити !х смо-лопродуктивн1сть у середньому на 20%. Економ1чн1 показники в!д-бору дерев п1двищено! смолопродуктивност1 характеризують так! дан1:

Витрати, люд./дн!в 2.8 2.6 2.3 2.0

Щдвищення смолопродуктивност!, % Без в!дбору дерев 10.0 20.0 30.0

Рентабельн!сть

П1ДС0ЧКИ, % 21.5 27.3 35.3 51.3

ВИСНОВКИ I РЕКОМЕНДАЦП

На п1дстав1 проведених експеримент!в та !х критичного ана-л1зу можна зробити так1 висновки та рекомендацИ:

1. 1з зб1льшенням д1аметра, висоти, протяжност1 безсучково! та тр1щинувато! частин кори стовбура; протяжност!, площ! проек-ц!! та об'ему крони; товщини ! глибини бор!зд кори проявляеться тенденц!я до зростання смолопродуктивност! сосни; в межах одного д!аметра !снуе суттева 1ндив!дуальна м!нлив1сть виходу живиц1.

Достов!рн1сть т!сноти зв'язку виявлено лише м!ж смолопро-дуктивн!стю та д1аметром дерев (г = 0,47-0,67) ! м!ж виходом живиц! та висотою дерев (г = 0,65-0,76) для сосен д1аметром 36 см.

1з зб1льшенням д1аметра стовбура в!д 24 до 44 см (1,8 раза) протяжн!сть крони зростае в1д 7,0 до 9,9 м (1,4 раза). При цьому зб1льшуеться смолопродуктивн!сть дерев. Однак зв'язок м1ж смолопродуктивн!стю та протяжн!стю крони недостов1рний

(Ц = 0,11-1,7 при ^ 5=2,31).

2. Коеф1ц1ент кореляцИ м1ж смолопродуктивн1стю сосни та площею проекцП крони коливаеться в межах 0,04-0,55, що св1дчитб про вкрай недостатн1й (г = 0,04) або середн1й зв'язок (г = = 0,55).

Коеф1ц1ент кореляцП м1ж смолопродуктивн1стю сосни та об'-емом крони. тобто 1нтегрованим показником И протяжност! та пло-щ1 проекцП, коливаеться в1д 0,06 (зв'язок недостатн1й) до 0,61 (зв'язок середнЩ.

Найб1льшу смолопродуктивн1сть мають ширококронн! (100,0%) 1 п1рам1дальн1 сосни (93,5-99,5%), дал1 - вузькокронн! (74.6-83,6), а найменшу (17,4) - 1з плакучою формою крони.

3. Коеф1ц1ент кореляцИ м1ж смолопродуктивн1стю та протяж-н1стю тр1щинувато! кори коливаеться в1д 0,01 (зв'язок в1дсутн1й) до 0,48 (зв'язок ц1лком достатн1й); дерева з високо п!днятою тр1щинуватою корою переважно мають п1двищену смолопродуктив-н!сть.

Коеф1ц1ент кореляцП м1ж смолопродуктивн!стю та глибиною бор1зд кори коливаеться в межах 0,30-0,49 (зв'язок середн1й).

Смолопродуктивн1сть сосен з оранжевою корою в 1,03-1,07 раза б1льша в!д коричневокорих 1 в 1,2 раза - жовтокорих; тому при п1дсочц1 необх1дно надавати перевагу соснам з оранжевою та част-ково коричневою корою.

Смолопродуктивн1сть сосен з ком1рковою корою в 1,1 раза б1льша, н1ж у середньотр1щинуватих 1 гладкокорих 1 в 1.3 раза -н1ж у груботр1щинуватих дерев.

4. М1ж макроскоп1чними ознаками деревини сосни та II смо-лопродуктивн1стю виявлений неоднозначний зв'язок: м1ж шириною р1чних шар1в 1 смолопродуктивн1стю коеф1ц1ент кореляцП коливаеться в межах 0,41-0,49 (зв'язок середн!й); м1ж к!льк1стю р1чних

uiaplB в 1 см та виходом живиц1 - в1д 0,09 (зв'язок в1дсутн1й) до 0,58 (зв'язок середн1й); м1ж смолопродуктивн!стю та bmíctom п1зньо! деревини - в1д 0,08 (зв'язок в1дсутн1й) до 0,34 (зв'язок середн!й); м1ж виходом смоли та базисного щ1льн1стю деревини -в!д 0,09 (зв'язок в1дсутн1й) до 0,50 (зв'язок ц!лком достатн!й).

5. Встановлена кореляц1я м1ж виходом живиц1 та м1кроскоп!ч-ною будовою деревини сосни: м1ж смолопродуктивн!стю та д1аметром вертикальних смоляних ход!в коеф1ц1ент кореляцП коливаеться в межах 0,08 (зв'язок в1дсутн1й) до 0,21 (зв'язок середн1й); м1ж виходом живиц! та к1льк1стю смоляних ход1в на 1 см2 - в1д 0,78 до 0,97 (зв'язок ц1лком досгатн!й); м!ж смолопродуктивн1стю та bmlctom смоляних ход!в - в1д 0,19 (зв'язок слабий) до 0,32 (зв'язок середн1й).

0ск1льки м1ж смолопродуктивн1стю та густотою смоляних ХОД1В виявлений т1сний зв'язок (t4 = 5,00-155,8 при t05= 2,31), по-казник доц1льно рекомендувати для в1дбору високопродуктивних дерев сосни.

6. М1ж смолопродуктивн1стю, довжиною, д1аметром, масою, во-лог1стю, формою та к1льк1стю шишок зв'язок не виявлений.

У низькосмолопродуктивних сосен переважають шишки 1з nlpa-м1дальним апоф1зом лусок, у високосмолопродуктивних - шишки з гладким апоф!зом лусок.

Виявлена тенденц1я до зб1льшення частини шишок clporo коль-ору у високосмолопродуктивних дерев, проте окрем! дерева з п1дви-щеним виходом живиЩ можуть мати б1льше шишкок зеленого кольору.

Забарвлення нас1ння сосни (чорне, темно-коричневе, св1т-ло-коричневе, cipe, строкате) не корелюе 1з смолопродуктивн1стю дерев.

Високосмолопродуктивн! дерева мають масу 1000 шт. нас1нин в 1,1 раза меншу. н1ж дерева 1з зниженим виходом живиц!: високос-

молопродуктивн! особини мають нас1ння в шишц! в 1,4 раза б1льше, н1ж низькосмолопродуктивн1 дерева.

Доброяк1сн1сть нас1ння знижуеться 1з зростанням смолопро-дуктивност1 дерев.

М1ж смолопродуктивн1стю та енерПею проростання нас!ння, абсолютною та техн1чною схож1стю 1снуе т!сний 1 достов1рний ко-реляц1йний зв'язок (г = 0.76-0.90).

7. У сосен п1двищено1 смолопродуктивност1 спостер!гаеться тенденц1я до зниження довжини та п1двищення вологост! хво!; од-нак не завжди для окремих дерев з високим виходом живиц! зареес-трована зменшена довжина хво! або II Шдвищена волог1сть. Коеф1-ц1ент кореляцН м1ж смолопродуктивн1стю та довжиною хво! стано-вить 0,60; м!ж смолопродуктивн!стю 1 волог1стю хво! - 0,21.

При зростанн1 смолопродуктивност! дерев сосни спостер1га-еться тенденц!я до зменшення вологост1 деревини та лубу; смолоп-родуктивн!сть окремих особин сосни не завжди корелюе 1з волог1с-тю деревини та лубу.

При зб1лыиенн1 смолопродуктивност! дерев прир1ст пагон!в мае тенденЩю до зменшення; однак прир1ст пагон1в не завжди корелюе 1з виходом живиц!.

Електричний оп!р рослинних тканин сосни мае тенденц!ю до зниження 1з зростанням ступеней товщини; достов1рност! зв'язку м!ж смолопродуктивн1стю й електричним опором та електричною ем-н!стю рослинних тканин не виявлено.

8. Коеф!ц1енти множинно! кореляцН м1ж смолопродуктивн!стю та поеднаними факторами смоловид1лення коливаються в межах 0,20-0.98; що св!дчить про суттеву залежнЮть виходу живиц! в1д поеднано! д11 розглянутих фактор1в.

При одночасному зростанн1 та комплексному вплив! морфомет-ричних параметр1в: стовбура (висота 1 д1аметр, протяжн1сть без-

сучково! зони); крони (протяжн1сть, площа проектï та об'ем); шишок (довжина, д1аметр. маса); ознак будови деревини (к!льк!сть р1чних шар1в в 1 см, ширина р1чних шар!в, вм1ст п1зньох деревини, д1аметр вертикальних смоляних ход1в, !х к1льк1сть) суттево зб1льшуеться смолопродуктивн!сть сосни. При одночасному зменшен-н! та комплексному вплив1 морфометричних показник1в xboï (довжина 1 волог1сть) i пагон1в (прир1ст, волог1сть), вологост! деревини та лубу вих1д живиц1 зб1льшуеться.

9. При в!дбор1 дерев п!двищено1 смолопродуктивност! соб!-варт1сть живиц1 знижуеться на 8-46%, рентабельн!сть п1дсочки зростае в 1.2-2.3 раза.

10. Розроблен1 та впроваджен1 у виробництво "РекомендацП для в1дбору дерев сосни п1двищено! смолопродуктивност1", як1 затверджен! М1н1стерством л1сового господарства Украгни (протокол N4 В1д 10.08.94).

СПИСОК Р0Б1Т ОПУБЛ1КОВАНИХ 3 ТЕМИ ДИСЕРТАЦН

1. Рябчук В.П., Максим Я.В. В1дб1р дерев п1двищено! смолопродуктивност! //Матер. 46-î наук.-техн. конф. Укр. держ. JIlco-техн. ун1-ту. -Льв1в: УкрДЛТУ, 1994. -С. 191-192.

2. Рябчук В.П., Максим Я.В. Шдсочка сосни звичайно! в умо-вах Малого Пол1сся // Л1сотехн1чна осв1та 1 наука на рубеж! XXI стол1ття: сучасний стан, проблеми 1 перспективи: Тези м!жн. конф. -Льв!в: УкрДЛТУ, 1995. -С. 45.

3. Рябчук В.П., Максим Я.В. Смолопродуктивн!сть сосни зви-чайно! // Укра1нський л!с. -1995. -N1. -С. 19.

4. Рябчук В.П., Фурдичко 0.1.. Максим Я.В. РекомендацП для в1дбору дерев сосни звичайно! п1двищено! смолопродуктивност!. -Льв1в: УкрДЛТУ, 1996. -13 с.

Maxtm Y. V.

Influence of parametric structure of trees on the resin productivity of pine tree in conditions of Maloje Potesje.

Manuscript

Dissertation for conferring on a Ph.D. degree, agricultural science, specification 06.00.20 - forestry. Ukrainian state University for forestry and woodworking technology. Lvlv, 1996.

SUMMARY

During simultaneous and complex influence of morphometrlcal paramétrés of stem (height and diameter, extent of knotless zone), paramétrés of crown (extent, space of projection, size), paramétrés of cones (length, diameter, mass), peculiarities of wood structure (quantity of year rings In 1 cm, their width, contents of late wood, diameter of resin canals, their quantity) the productivity of resin essentially increases. By simultaneous decreasing and complex Influence of blomorphometrical indicators of conifer (length, moisture) and shoots (growth, humidity), moisture of wood the productivity of soft resin increases. Only simultaneous and attended influence of there factors may be the criterion for selection of trees with Increased productivity of soft resin. Recomendatlons for selection of pine trees with increased resin productivity are elaborated and inculcated.

Key words: resin productivity, factors of resin secretion, selection of trees, inculcation.

Максим Я. В.

Влияние параметрического строения деревьев на смолопроизводи-гпельносшь сосны обыкновенной в условиях Малого Полесья.

Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности - 06.00.20 - лесоведение и лесоводство.

Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 1996.

РЕЗЮМЕ

При одновременном и комплексном влиянии морфометрических параметров ствола (высота и диаметр, протяженность безсучковой зоны), параметров кроны (протяженность, площадь проекции, объем), параметров шишек (длина, диаметр, масса), особенностей строения древесины (количество годовых слоев в 1 см, их ширина, содержание поздней древесины, диаметр смоляных ходов, их количество) существенно увеличивается смолопроизводительность сосны. При одновременном уменьшении и комплексном влиянии морфометрических показателей хвои (длина, влажность) и побегов (прирост, влажность), влажности древесины и луба выход живицы увеличивается. Только комплексное и сопряженное влияние перечисленных факторов может быть критерием для отбора деревьев с повышенным выходом живицы. Разработаны и внедрены рекомендации для отбора деревьев сосны повышенной смолопроизводительности.

Knmoel слова: смолопродуктивн!сть сосни, фактори смоловид!лен-ня, в1дб1р дерев, впровадження.