Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Смолопродуктивность интродуцированных видов рода Pinus L. в условиях Малого Полесья

ВАК РФ 06.03.03, Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними

Автореферат диссертации по теме "Смолопродуктивность интродуцированных видов рода Pinus L. в условиях Малого Полесья"

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

#

еч' ІОськевич

Тарас Васильович

'5 ^

/

УДК 630*284

СМОЛОПРОДУКТИВНІСТЬ ІНТРОДУКОВАНИХ ВИДІВ РОДУ РШШ Ь. В УМОВАХ МАЛОГО ПОЛІССЯ

06.03.03 - лісознавство і лісівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лісових культур і деревинознавства Українського державного лісотехнічного університету Міністерства освіти України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських каук, професор

Рябчук Василь Петрович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри лісових культур і деревинознавства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук

Лєонтяк Григорій Проколович, Чечельницький експериментальний ДЛГ державного лісогосподарського об’єднання "Вінницяліс", директор; кандидат сільськогосподарських наук, доцент Портной Володимир Миколайович, Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, доцент

Провідна установа - Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів

Захист відбудеться _2 березня 2000 р. о І2.годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.02 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057, Львів, вул. генерала Чупринки, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, Львів, вул. генерала Чупринки, 101.

Автореферат розісланий у х січня 2000 р.

Вчений секретар v. & * «ft л *

спеціалізованої вченої ради д/ Зеленський М.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОІГИ

Актуальність теми дисертації. У міру росту населення земної кулі збіль-іується потреба в лісовій продукції. Проте площа зростаючих на планеті лісів, авпаки, постійно зменшуються у зв’язку з розвитком сільського господарства, остом міст і будівництвом доріг. Це свідчить про необхідність збільшення ком-лексної продуктивності існуючих лісових насаджень, в якій значну частину понині складати недеревні ресурси лісу. Серед них цінною хімічною сировиною ля виробництва каніфолі та скипидару є живиця.

В Україні, як і в деяких країнах світу, найбільше розповсюдження отримала іідсочка сосни звичайної. Однак сировинні ресурси сосни у нас дещо скоротили-я внаслідок виключення з експлуатації частини лісового фонду в зоні ураження варією на Чорнобильській АЕС, тому проблема розширення сировинної бази іідсочного господарства є актуальною і деякою мірою може бути вирішена за іахунок залучення у підсочку інших хвойних смолоносних порід.

Виходячи з цього, вивчення особливостей біологічної смолопродуктивності нтродуцентів, визначення кількісної й якісної характеристик живиці, є актуаль-іими і дають змогу науково обгрунтувати доцільність залучення в підсочне гос-юдарство інтродукованих видів роду Сосна.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідженні виконані у рамках комплексного плану науково-дослідних робіт Українського іержавного лісотехнічного університету, який координується Міністерством 'Світи України (тема: "Методи підвищення продуктивності компонентів лісових ¡)ітоценозів", №0198и002976).

Мета та завдання досліджень. Вивчити біологічну смолопродуктивність нтродукованих видів (сосни Банкса, сосни Веймутова, сосен жорсткої та чор-гої), провести аналіз живиці, встановити взаємозв’язки між смолопродуктивніс-гю та параметрами дерев, виявити чинники для відбору високосмолопродуктив-шх особин.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

- визначення біологічної смолопродуктивності дерев досліджуваних ви-іів і її порівняння із смолопродуктішністю сосни звичайної;

- вивчення залежності смолопродуктивності дерев від морфометричних токазників стовбура та крони;

- виявлення взаємозв’язку між смолопродуктивністю та будовою дере-

зини;

- встановлення залежності кількості вертикальних смоляних ходів в де-зевині інтродуцентів від ширини річного шару;

- встановлення кількісної й якісної характеристик живиці досліджуваних

аидів;

- виявлення залежності смолопродуктивності дерев інтродукованих виді від сумісної дії комплексу факторів;

- встановлення частки впливу факторів на смололродуктивність дерев;

- економічне обгрунтування залучення у підсочку інтродукованих видів.

Наукова новизна роботи. Вперше визначено біологічну смолопродуктив

ність інтродукованих видів роду Сосна в умовах Малого Полісся. Вивчено зале жність смолопродуктивності дерев від морфометричних показників стовбура т крони. Отримано рівняння регресії залежності кількості смоляних ходів від ши рини річного шару. Здійснено кількісну й якісну оцінки живиці досліджувани: видів. Виявлено залежність смолопродуктивності інтродуцентів від сумісної ді комплексу факторів і встановлено частку впливу факторів на смолопродуктив ність дерев.

Практична цінність. Обгрунтовано доцільність залучення у підсочку ні рівні із сосною звичайною інтродукованих смолоносних видів. Це дасть змор підвищити об’єми заготівлі живиці без залучення у підсочку додаткових наса джень з наявністю сосни звичайної.

Особистий внесок здобувана. Збір експериментальних матеріалів, їх об робка й аналіз виконані автором. Вивчення будови деревини проведено в лабора торії деревинознавства кафедри лісових культур і деревинознавства УкрДЛТУ особисто автором. Кількісну й якісну характеристики живиці інтродуцентів здій снено на кафедрі хімії УкрДЛТУ автором під керівництво* доц. Н.М. Ватаманюк.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи та резуль тати досліджень були викладені і обговорені на науково-технічних конференція? УкрДЛТУ (1996-1999), міжнародній конференції "Лесная наука на рубеже XXI века" (Гомель, 1997), регіональній науково-практичній конференції "Теоретичн та практичні аспекти інтродукції рослин на Заході України" (Львів, 1998), міжнародній науково-практичній конференції "Проолеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва" (Львів, 1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, і т. ч. 8 - у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, висновків і рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 301 найменування. Повний обсяг роботи 152 сторінки машинописного тексту, 11 рисунків, 20 таблиць, 3 додатки.

ЗМІСТ РОБОТИ ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ, МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

З давніх часів людство знайоме із застосуванням природних смол. їх використовували в якості лаків, покриттів, клеїв для укріплення наконечників стріл і

з

писів, в косметиці, при проведенні релігійних обрядів, в медицині. Застосування мол вважалося в якийсь період навіть мірилом культури і достатку народу або іерстви населення.

Як відомо, підсочку здійснюють, головним чином, на різних видах роду Сота. Ці види зустрічаються виключно в північній півкулі, переважно у помірній •оні. У найбільш багатій на хвойні породи Північній Америці в природному стані іідомо 33 види сосни, в східній частині Азії - 17 видів, у Європі - їх налічується інше 12 видів (Иванов, 1940). Однак, із усього досить великого різноманіття ви-іів сосни підсочують відносно невелику їх кількість.

Аналіз літературних джерел свідчить, що у ряді наукових робіт як об’єкт іідсочки розглядається, в основному, сосна звичайна. Тільки в окремих роботах іисвітлюється смолопродуктивність інтродуцентів. Вивчення й аналіз науково-технічної літератури дає змогу стверджувати, що відсутні дані смолопродуктив-іості інтродукованих видів роду Сосна в умовах Малого Полісся. Не досліджено також залежність смолопродуктивності цих видів від морфометричних показни-<ів стовбура, крони, анатомічної будови деревини. Фізичні та хімічні властивості кивиці інтродукованих видів вивчені лише у природних умовах їх місцезростання. Тому для умов Малого Полісся необхідно вивчити смолопродуктивність, хімічний і фізичний склад живиці хвойних інтродуцентів, виявити критерії відбору дерев з підвищеною смолопродуктивністю, дослідити анатомічну будову деревини.

Біолого-екологічна характеристика досліджуваних видів. На основі пітературних даних, наведена біолого-екологічна характеристика, природні ареали зростання, використання сосни Банкса, сосни Веймутова, сосни жорсткої, сосни звичайної та сосни чорної для потреб підсочки.

Методика досліджень. Теоретичні й експериментальні роботи здійснені протягом 1996-1998 рр. з використанням загальноприйнятих лісівничих, таксаційних, фізіологічних, анатомічних і математичних методик.

Смолопродуктивність визначали методом мікропідсочки (Высоцкий 1979, 1983, 1991; Проказин 1959). Величину смолопродуктивності сосни звичайної приймали за 100 %.

Для більш повної характеристики біологічної смолопродуктивності інтродуцентів у межах насадження, визначали коефіцієнт смолопродуктивності (Вишневская, 1973; Высоцкий, 1979, 1991; Киров, 1973: Куликов, 1979; Суханов, 1979).

Товщину кори та лубу визначали шляхом взяття висічок за допомогою бурава Преслера (Максим, 1996; Матыцын, 1986).

Параметри крони вимірювали за допомогою висотоміра-крономіра та екліметра. Площу проекції крони визначали за методикою 1.М. Распонова (1955).

Показники макроскопічної будови .деревини вивчали за методикою Б.Н. Уголева (1986); О.П. Божка, І.С. Вінтоніва (1992).

При вивченні мікробудови деревини використовували методики, наведені в роботах В.Е. Вихрова (1949), Е.С. Чавчавадзе (1979), Л.О. Яценко-Хмелевского (1954, 1979).

Визначаючи вміст терпентинного масла в живиці, застосовували методики ряду авторів (Вершук, Гурич, 1960; Губен-Вейль, 1963; Никитин, 1962; ОСТ 13128-82; Портной, Гриб, 1990). Для визначення вмісту чистого, обезводненого скипидару, осушували водний скипидар прокаленим хлоридом кальцію (Бардышев 1958; Вершук, Гурич 1960; Машков 1988). Визначення густини скипидару та каніфолі здійснювали за допомогою найбільш точного пікнометрич-ного методу. Для визначення показника заломлення використовували універсальний лабораторний рефрактометр УРЛ-1 типу Аббе. Температуру початку кипіння скипидару заміряли на приладі для мікроперегонки (Черонис, 1960). Температуру краплепадіння каніфолі визначали у приладі Уббелоді (Вершук, Гурич, 1960). Кислотне число каніфолі та скипидару встановлювали за методикою (Вершук, Гурич, 1960; Зандерманн, 1964). Число омилення каніфолі та скипидару визначали у тому ж розчині, що й кислотне.

Для перевірки та підтвердження проведених досліджень, застосовували більш точний потенціометричний метод титрування. Точніше точку еквівалентності отримували графічним методом, наносячи залежність рН/У від V, тобто від об'єму титранту, який відповідає інтервалу титрування, де pH - зміна електрорушійних сил, зумовлена додаванням об’єму титранта V. Побудувавши таким чином графіки і проаналізувавши їх, визначали витрату титру на нейтралізацію кислоти (Жукова, Шеронова, 1980; Лаптанович, 1980; Лопатин, 1975).

Отримані експериментальні дані опрацьовували методами математичної статистики (Доспехов, 1979; Дудюк, 1992).

Характеристика об’єктів досліджень. Польові дослідження здійснювали на території Бродівського, Буського та Золочівського держлісгоспів на трьох постійних пробних площах.

Об’єктами досліджень були непідсочені лісові насадження з наявністю сосни Банкса, сосни Веймутова, сосен жорсткої, чорної та звичайної.

Характеристика природних умов району досліджень. На підставі огляду літератури описано географічне положення, гідрографічні та гідрологічні умови, рельєф і грунти, клімат, лісову рослинність району досліджень. В цілому клімат району досить сприятливий для успішного зростання досліджуваних видів.

СМОЛОПРОДУКТИВНІСТЬ ДЕРЕВ ДОСЛІДЖУВАНИХ ВИДІВ

Найвагомішим чинником залучення у підсочку тих чи інших видів хвойних порід є їх індивідуальна смолопродуктивність. Найвищою смолопродуктивністю

умовах Малого Полісся, як показали наші дослідження, характеризується сосна орна (107 % по відношенню до сосни звичайної), а найнижчою - сосна Банка (45,5 %) (рис.).

Рис. Смолопродуктивність дерев різних видів сосни

Найвищий коефіцієнт смолопродуктивності (0,0564-0,0798) на усіх пробних їлощах виявлено у дерев сосни звичайної. З інтродукованих видів цей показник іув найбільшим у дерев сосни чорної (0,0609), який за величиною несуттєво від-нзнявся від даних, отриманих на сосні звичайній. Найменше значення коефіці-:нта смолопродуктивності отримано у дерев сосни жорсткої (0,0311) та сосни іанкса (0,0322).

Смолопродуктивність дерев усіх видів хвойних порід в одному і тому самому насадженні з однаковими таксаційними показниками при ідентичній техноло-ії підсочки має досить значну мінливість (Высоцкий, 1983, 1991; Денеко, 1998; 5елихо, Виславский, 1960; Колоско, 1968; Мельников, 1971 та ін.).

Найвищий коефіцієнт варіації виявлено у дерев сосни Банкса (54,4-74,1 %) га сосни жорсткої (56,8-66,7 %). У дерев сосни звичайної він, за даними наших іосліджень, в умовах Бродівського держлісгоспу коливається в межах 31,554,5 %, в умовах Буського держлісгоспу - 16,5-45,0 %, а в умовах Золочівського іержлісгоспу - 20,5-32,7 %.

Як свідчать отримані дані, усі види сосни в одному і тому самому наса-іженні мають дерева як низької, так і високої смолопродуктивності. Тому доці-іьно виділити ряд показників, які могли б з певною точністю визначити рівень :молопродуктивності інтродукованих видів.

Вивчення динаміки смоловиділения показало, що у дерев сосни Банкса та сосни звичайної інтенсивне смоловиділения відбувається з перших хвилин після нанесення поранень. Сосна Веймутова має найбільшу тривалість смоловиділен-ня. Проте, у перші три години після нанесення поранень вихід живиці несуттєвий (5-10 %), а протягом наступних двадцяти однієї години відбуваються інтенсивний процес смоловиділения. На другу добу, виділення живиці збільшується менш інтенсивно. У дерев сосни чорної відзначено плавне підвищення виходу живиці у перші п’ять годин після нанесення поранень, а дальше відбувається різке підвищення смсловиділення, яке триває до закінчення доби. Фізіологічна особливість смоловиділения може слугувати підставою для розробки оптимальних елементів технології підсочки.

За роками досліджень, смолопродуктивність дерев сосни Веймутова та сосни жорсткої досить інтенсивно зростає (з 1,4 г до 2,2 г та з 0,6 г до 1,8 г відповідно). Вихід живиці у дерев сосни Банкса з першого по третій рік досліджень практично не змінився. У дерев сосни чорної також відзначено деяке підвищення смолопродуктивності порівняно з першим роком досліджень.

ЗАЛЕЖНІСТЬ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТІ ДЕРЕВ СОСНИ ВІД МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СТОВБУРА І КРОНИ

На смолопродуктивність дерев впливає багато факторів, серед яких ряд лісівничо-таксаційних (діаметр дерев, параметри крони тощо), які можна визначити візуально або методом окомірної таксації. Це дасть змогу відібрати з насадження смолопродуктивні особини, покращуючи тим самим економічні показники підсочки.

Діаметр дерев. Це найбільш надійний показник смолопродуктивності насадження, який відображає ряд важливих для смолопродуктивності моментів: вік дерева, фунтові умови і т. п.

За даними наших досліджень, існує загальна тенденція до підвищення виходу живиці із збільшенням діаметра дерев. Виявлено тісний зв’язок смолопродуктивності і діаметра стовбура у дерев сосни чорної (г=0,74), а середній зв’язок виявлено у дерев сосни Банкса (г=0,43) та сосни жорсткої (г^0,57). У дерев сосни Веймутова виявлено недостовірний слабкий зв’язок між досліджуваними факторами (г=0,16 при и=0,43, коли (:05=2,10). У дерев сосни звичайної в різних умовах місцезростання г=0,38-0,4.6.

Висота стовбура. Судячи за коефіцієнтами кореляції, високою залежністю між досліджуваними показниками характеризується сосна звичайна (г=0,43-0,46). У решти досліджуваних видів виявлено слабкий зв’язок, який в окремих випадках переходить у середній, проте різниця несуттєва.

Протяжність безсучкової зони дерев. Нами виявлено залежність смолопродуктивності від протяжності безсучкової зони дерев лише у сосни жорсткої.

окрема, при зростанні ступеня товщини з 28 до 60 см показник висоти очищен-ія стовбура змінюється з 4,1 до 6,6 м. Однак виявлено, що в межах однієї ступе-іі товщини значення протяжності безсучкової зони має значну мінливість. На-риклад, у 44 см ступені товщини цей показник змінюється з 5,2 до 10,0 м.

У дерев сосни Банкса коефіцієнт кореляції між досліджуваними факторами орівнює -0,24, у сосни чорної - -0,33, у сосни Веймутова - -0,05. Прямий зв’язок лабкого характеру між цими факторами виявлено лише у дерев сосни жорсткої г=0,23).. У сосни звичайної виявлено значні коливання коефіцієнту кореляції ііж даними показниками. Залежно від умов зростання коефіцієнт кореляції ко-ивається в межах від г=0,31 - в умовах Золочівського держлісгоспу, до г=0,45 -умовах Буського держлісгоспу.

Висота підняття крони. Згідно з даними досліджень, нами виявлено сере-ній зв’язок між смолопродуктивністю та показником висоти підняття крони у ерев сосни Банкса та сосни чорної. Коефіцієнт кореляції між цими показниками тановить: у сосни Банкса - -0,62; у сосни чорної - -0,60. У дерев сосни Веймуто-а відзначено слабкий зв’язок (г=0,15 при 1ф=0,38, коли і05=2,10). Відсутній в’язок між висотою підняття крони та смолопродуктивністю у дерев сосни жор-гкої (г=0,05 при 1ф=0,05, коли їо5=2,08).

Товщина кори та лубу. Згідно з нашими дослідженнями, між смолопродук-ивністю дерев та товщиною кори і лубу виявлено суттєвий зв’язок лише для ерев сосни чорної. Смолопродуктивність дерев сосни чорної має пряму залеж-ість від товщини кори. Цей факт підтверджується показником коефіцієнта ко-еляції г=0,49, при 1ф=4,50, коли ^¡=2,12. У решти досліджуваних видів не вияв-гно суттєвої залежності між виходом живиці та товщиною кори і лубу (г=0,16-,33 при 1ф=0,42-1,51 коли ^=2,08-2,15).

Протяжність крони. Найбільш яскраво виражена залежність смолопроду-гивності від протяжності крони у дерев сосни Банкса та сосни чорної. У цих ГІДІВ при зростанні ступені товщини протяжність крони змінюється в бік збіль-іення з 6,0 до 9,4 м - у сосни Банкса та з 3,0 до 9,9 м - у сосни чорної. У решти -¡дів не виявлено чітко вираженої прямої залежності смолопродуктивності від ього фактору.

Тісний зв’язок між досліджуваними показниками виявлено у дерев сосни анкса, значення коефіцієнта кореляції якого дорівнює 0,72. Дещо слабший і’язок виявлено у дерев сосни чорної - г=0,53. У сосни Веймутова і сосни жорс-;ої значення коефіцієнта кореляції становлять 0,07 і 0,28 відповідно.

Площа проекції крони. У всіх досліджуваних видів виявлено тільки тенден-Ію до підвищення виходу живиці із збільшенням площі проекції крони. Це під-¡ерджується значеннями коефіцієнта кореляції: у дерев сосни жорсткої (г=0,54) і сосни чорної (г=0,47). У дерев сосни Банкса та сосни Веймутова цей показник ановить 0,20 та 0,10 відповідно. .

Об’єм крони. Коефіцієнт кореляції між об’ємом крони і смолопродуктивністю у дерев сосни жорсткої та сосни чорної становить 0,49 і 0,50 відповідно. Дещо менше значення цього показника мають дерева сосни Банкса (г=0,45). У дерев сосни Веймутова виявлено слабкий зв’язок між досліджуваними показниками (г=0,07). У сосни звичайної цей показник коливається в широких межах (г=0,09-0,68) залежно від умов місцезростання.

БУДОВА ДЕРЕВИНИ ТА її ЗВ’ЯЗОК ІЗ СМОЛОПРОДУКТИВНІСТЮДЕРЕВСОСНИ

Як відомо, у деревині, в спеціальних вмістилищах (смоляних ходах), відбуваються складні процеси смолоутворення та смоловиділення. Кількість і розмірі цих спеціалізованих структур звичайно залежить від анатомічної будови деревини. Звідси випливає той факт, що і смолопродуктивність дерев має певну залежність від макроскопічних та мікроскопічних ознак деревини.

Ширина річних шарів. Згідно з даними наших досліджень, найкращі показники приросту виявлено у дерев сосни жорсткої (1,17-3,98 мм) і сосни Веймуто-ва (1,24-2,64 мм). У дерев сосни чорної та сосни Банкса середнє значення цьогс показника становило відповідно 1,46 та 1,11 мм. Сосна звичайна мала найкращії? приріст в умовах Буського держлісгоспу (1,77 мм). Проте цей показник .дещс нижчий порівняно з приростом у сосни Веймутова (1,85 мм), яка зростає в ана логічних лісорослинних умовах. В умовах Бродівського держлісгоспу середнії приріст сосни звичайної становив 1,56 мм, а в Золочівському держлісгоспі , всього 1,03 мм.

Найвищий вплив середньої ширини річних шарів на смолопродуктивністі виявлено у дерев сосни чорної, коефіцієнт кореляції між цими показниками ста новить 0,60. Зв’язок слабкого характеру між вищезгаданими факторами виявлене у дерев сосни Веймутова (г=0,28) і сосни жорсткої (г=0,10), а у сосни Банкса ви явлено навіть від’ємний несуттєвий зв’язок (г=-0,11).

Вміст пізньої зони деревини в річному шарі. Справді, дерева з більш інтен сивним ростом мають дещо понижений вміст пізньої зони деревини. Наприклад деревина сосни жорсткої та сосни Веймутова мають показники вмісту пізньо зони 41,4 % та 43,8 %, тобто дещо нижчі порівняно з деревиною сосни чорної сосни Банкса (51,5% та 45,8%). Проте це підвищення відсотку пізньої зони і річному шарі аж ніяк не свідчить про підвищення виходу живиці у цих видів Про це свідчать показники коефіцієнту кореляції, згідно з якими в жодного вид; не виявлено суттєвого зв’язку смолопродуктивності із вмістом пізньої ЗОНИ ! річному шарі. .

Кількість річних шарів в 1 см деревини. У дерев сосни Веймутова, сосні жорсткої та сосни чорної виявлено оберненопропорційну залежність між смоло продуктивністю та кількістю річних шарів в 1 см деревини. Найбільш чітко ви-

ажена ця залежність у дерев сосни чорної, коефіцієнт кореляції якої між цими оказниками становить 0,57 і вказує на середній зв’язок. У дерев сосни Веймуто-а та сосни жорсткої коефіцієнт кореляції становить відповідно 0,39 та 0,27. У ерев сосни жорсткої різниця несуттєва: Іф=1,55 при ^5=2,08. Показник кількості ічних шарів в 1 см деревини сосни Банкса чинить статистично недостовірний плив слабкого характеру (г=0,15 при Іф=0,25, коли іо5=2, 15) на вихід живиці.

Діаметр вертикальних смоляних ходів. Виявлено середній зв’язок між смо-опродуктивністю та діаметром смоляних ходів в усіх видів, проте різниця не-уттсва для дерев сосни жорсткої (г=0,19 при 1ф=0,73, коли ^¡=2,10).

Об’єм смоляних ходів. Слід відзначити, що виявлено зв’язок середньої тіс-оти між об’ємом смоляних ходів і виходом живиці у дерев сосни Банкса г=0,58), сосни жорсткої (г=0,36) та сосни чорної (і—0,50).

Густота смоляних ходів. Згідно з даними наших досліджень, виявлено пря-іу залежність кількості смоляних ходів (псм х.) від ширини річного шару (8) в усіх осліджуваних видів і на різній глибині деревини. Цей зв’язок підтверджується наченнями коефіцієнтів кореляції, що свідчить про середній зв’язок, який в кремих випадках переходить у тісний. Цю залежність можна описати такими івняинями: 1. Для дерев сосни Банкса - псмх =0,27+5,748; 2. Для дерев сосни іеймутова - псмл =-1,55+7,248; 3. Для дерев сосни жорсткої - псм х = 1,84+3,068; . Для дерев сосни чорної - псмх =3,78+2,368; 5. Для дерев сосни звичайної -см.х =3,04+3,668.

Ми вважаємо, що виведені рівняння регресії можна використовувати для изначення орієнтовної кількості смоляних ходів, залежно від ширини річного іару в хвойних дерев, які зростають в умовах Малого Полісся.

Слід зазначити, що найменша густота смоляних ходів виявлена у дерев сос-іи чорної (35 шт./см2), а найбільша - у сосни Веймутова (52 шт./см2), проте цей )акт не свідчить про вищу смолопродуктивність дерев сосни Веймутова порів-іяно з виходом живиці у сосни чорної, навпаки, дерева сосни Веймутова мають :ещо нижчу смолопродуктивність.

КІЛЬКІСНИЙ ТА ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ЖИВИЦІ ІНТРОДУКОВАНИХ ВИДІВ

Вирощування сосен для підсочки може бути спрямоване не стільки на до-ягнення максимального виходу живиці, скільки на отримання живиці і терпен-инного масла особливого складу. Вивчення складу живиці полегшує роботу си-тематиків і генетиків. Деякі сосни містять такі леткі з'єднання, які в інших сос-іах не виявляються і в технічному відношенні можуть бути більш цінними, ніж аме терпентинне масло (Акимов, Нилов, 1975; Бардьішев, 1958; Зандер-іанн, 1964).

За даними наших спостережень, зібрана на дослідних ділянках живиця з зовнішнім виглядом являла собою прозору, в’язку, клейку рідину кольору жовте зеленого (сосна звичайна, сосна жорстка, сосна чорна), кремового (сосна Банк са), золотисто-жовтого (сосна Веймутова) з характерним сосновим запахом. Н повітрі живиця досліджуваних видів досить швидко барасується, за виняткоі живиці сосни Веймутова, яка тільки густішає, практично не міняючи свого зов нішнього вигляду.

Вміст терпентинного масла в живиці досліджуваних видів. Як свідчать да ні досліджень, порівняння вмісту скипидару в живиці різних видів хвойних порі, довело, що цей показник найвищий у живиці з дерев сосни чорної (28,73 %) т сосни жорсткої (28,20 %), а найнижчий - у сосни Веймутова (20,10 %). Найви щий вміст обезводненого скипидару залишається в живиці сосни чорно (25,12 %) та сосни звичайної (24,68 %), дещо нижчий вміст обезводненого ски пидару відзначено у живиці з сосни жорсткої (23,83 %), а найнижчий - з сосні Банкса (18,71 %) та сосни Веймутова (17,87 %).

Густина скипидару. Найвищу густину скипидару, за нашими дослідження ми, виявлено у живиці з дерев сосни жорсткої (858,2 кг/м3), а найнижчу - у сосні Банкса (819,4 кг/м3).

Показник заломлення скипидару. Скипидар з живиці сосни Веймутова ті сосни жорсткої практично не відрізняються показниками заломлення скипидару становить 1,4726. Скипидар з живиці сосни Банкса та сосни чорної за показни ком заломлення дещо відрізняється і становить 1,4702 і 1,4656 відповідно. У де рев сосни звичайної показник заломлення скипидару в середньому стано вить 1,4730.

Температура кипіння скипидару. Значення температури кипіння скипидар} всіх досліджуваних видів практично не відрізняється і коливається в межах 156 160 °С, за винятком скипидару з дерев сосни чорної, температура кипіння яко дещо нижча і становить 152 °С.

Кислотне число скипидару. Скипидар з дерев сосни Веймутова вирізнястьа підвищеним вмістом смоляних кислот (1,16), у решти досліджуваних видів це! показник коливається у межах 0,33-0,52.

Число омилення скипидару. З результатів оберненого титрування випливає що найвищий вміст кислот виявлено, як і при прямому титруванні, у скипидарі: дерев сосни Веймутова (1,.з7). Результати цих досліджень ¡цс раз підтверджують що у скипидарі з живиці сосни Веймутова найвищий вміст смоляних кислот. Цс дасть можливість з успіхом застосовувати скипидар з цієї породи у лакофарбовії промисловості.

Густина каніфолі. Каніфоль, отримана з живиці дерев сосни Банкса, сосні Веймутова та сосни звичайної, характеризується близькими значеннями показ-

іика густини (909,0-1196,6 кг/м3). Більше значення цього показника виявлено у саніфолі з живиці сосен жорсткої (1586,1 кг/м3) та чорної (1539,8 кг/м3).

Температура краплепадіння каніфолі. Найнижчу температуру краплепадін-ія каніфолі виявлено у каніфолі з живиці сосни чорної (75 °С) та сосни Веймуто-т (77 °С), а найвищу - сосни Банкса (84 °С).

Кислотне число каніфолі. Згідно з нашими дослідженнями, найбільша кіль-сість кислот виявлена в каніфолі з живиці сосни Веймутова (156,44), а наймен-па - сосни Банкса (145,31) та сосни звичайної (148,37). Слід зазначити, що каніфоль усіх досліджуваних видів за вмістом смоляних кислот та значенням числа )милення відповідає вимогам, які викладені в існуючих стандартах.

Число омилення каніфолі. Підвищеним вмістом смоляних кислот при оберненому титруванні характеризується каніфоль з живиці сосни Веймутова (193,96) 'а сосни жорсткої (191,07).

Після проведення відповідних розрахунків, отримали наступний склад жи-шці досліджуваних видів (табл. 1).

З даних табл. 1 видно, що на найбільшу увагу, крім сосни звичайної, заслу-овують сосна Веймутова, сосна жорстка та сосна чорна. Живицю сосни Вейму-■ова можна застосовувати для отримання каніфолі, оскільки, згідно з нашими юслідженнями, саме цей вид має суттєвий вміст смоляних кислот. Дерева сосни корсткої та особливо сосни чорної слід залучати у підсочку, оскільки у них від-іначеігай досить високий вміст терпентинного масла.

Таблиця 1

Склад живиці хвойних порід

Вміст речовин в Сосна

живиці, % Банкса Веймутова жорстка чорна звичайна

Скипидар 18,71 17,87 23,83 25,12 24,68

Смоляні кислоти 69,27 75,75 70,54 69,75 70,19

Вода 5,16 4,28 5,07 3,94 3,52

Інші речовини 6,86 2,10 0,56 1,19 1,61

КОМПЛЕКСНИЙ ВПЛИВ ФАКТОРІВ НА СМОЛОПРОДУКТИВНІСТЬ

ДЕРЕВ

Рівень впливу окремих та комплексу факторів на смолопродуктив-гість сосен. Нашими дослідженнями виявлено, що при збільшенні морфомет-жчних показників стовбура та крони, спостерігається тенденція до підвищення :молопродуктивності в усіх досліджуваних видів. Тому при відборі дерев підви-ценої смолопродуктивності перевагу слід віддавати рослим деревам з добре роз-шненою кроною.

Показники анатомічної будови деревини мають дещо менш вираженні вплив на смолопродуктивність дерев. Проте, дерева з краще розвиненою смолоносною системою відрізняються більшим виходом живиці. Це явище характерна лише в межах одного виду сосни, оскільки, наприклад, у дерев сосни Веймутова, сосни жорсткої, сосни чорної середнє значення показників мікроскопічної будови деревини майже не відрізняється, одначе за виходом живиці ці види мають суттєві відмінності.

Щоб з’ясувати, який із факторів має найбільший вплив (частка впливу) на смолопродуктивність, ми провели математичне планування експерименту зг умовними одиницями.

Згідно з нашими даними, не можна виділити якогось одного фактора, чи навіть групу факторів, які впливали б однаково на смолопродуктивність усіх досліджуваних видів. Це пояснюється, ймовірно, різною біологічною особливістю видів у сукупності з умовами інтродукції. Проте в межах одного виду можна виділити ряд результативних факторів, сукупність яких дає змогу виявити рівень смолопродуктивності дерев (табл. 2).

Таблиця

Частка впливу факторів на смоловиділення

Ступінь впливу

Фактори С. Банкса С. Веймутова С. жорстка С.чорна

знач. коеф. % знач. коеф. % знач. коеф. % знач. коеф. %

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Діаметр дерева 0,43 7,9 0,08 4,4 0,78 13,8 0,73 11,4

Висота дерева 0,07 1,3 0,15 8,3 0,28 4,9 0,25 3,9

Протяжність без-сучкової зони 0,28 5,2 0,03 1,7 0,29 5,1 0,32 5,0

Висота підняття крони 0,54 10,0 0,08 4,4 0,07 1,2 0,52 8,2

Протяжність крони 0,67 12,4 0,03 1,7 0,37 6,5 0,49 7,7

Площа проекції 0,18 0,06 3,3 0,71 0,47 7,4

крони і 12,5

Об’єм крони 0,44 8,1 0,04 2,2 0,57 10,1 0,44 6,9

Товщина кори 0,32 5,9 0,10 5,5 0,20 3,5 0,52 8,2

Товщина лубу 0,21 3,9 0,09 5,0 0,24 4,2 0,15 2,3

Вміст пізньої зони в річному шарі 0,17 3,1 0,14 7,7 0,32 5,6 0,07 1,1

Продовження табл. 2

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Кількість річних шарів в 1 см деревини 0,13 2,4 0,32 17,7 0,34 6,0 0,49 7,7

Середня ширина річного шару 0,10 1,8 0,16 8,8 0,12 2,1 0,54 8,4

Діаметр вертикальних смоляних ходів 0,72 13,3 0,19 10,5 0,23 4,2 0,39 6,1

Об’єм смоляних ходів 0,53 9,8 0,02 U ' 0,47 8,3 0,37 5,8

Густота смоляних ходів 0,63 11,6 0,32 17,7 0,68 12,0 0,63 9,9

Економічна доцільність залучення у підсочку інтродукованих видів. На

ааний час у лісах держлісгоспів України при підсочці перевагу надають деревам :осни звичайної. Інтродуковані види (сосна Банкса, сосна Веймутова, сосна жорстка, сосна чорна), які зростають з нею, як правило, не підсочують. Незапідсочу-ють і чисті насадження внщеперелічених видів. Залучення їх у підсочку, згідно з проведеними нами розрахунками, на підставі смолопродуктивності дерев досліджуваних видів, дасть змогу отримати додатково цю цінну сировину (табл. 3).

Таблиця З

Ймовірний обсяг заготівлі живиці

Вид Смолопродуктивність, % Ймовірний обсяг заготівлі живиці, кг/га

Сосна звичайна 100 224,7 .

Сосна чорна 107 240,4

Сосна жорстка 64,7 144,4 ,

Сосна Веймутова - 61,4 140,9

Сосна Банкса 45,5 ■ 111,3

Примітка. Показник виходу живиці з дерев сосни звичайної взято із звітних даних ДЛГО "Львівліс" за 1998 рік.

В умовах економічної кризи, що склалась в Україні, заготівля живиці навіть з дерев сосни звичайної є рентабельна. Тому залучення додатково у підсочку існуючих насаджень інтродукованих видів роду Сосна є вагомим фактором підвищення прибутковості підприємств лісового господарства і забезпечення споживачів місцевими лісосировинними ресурсами.

і

ВИСНОВКИ

Проведені нами теоретичні та експериментальні дослідження дозволяют зробити такі висновки та рекомендації:

1. Порівняно із смолопродуктивністю дерев сосни звичайної в інтродуко ваних видів, показники виходу живиці такі: дерева сосни чорної - 107 %, сосні жорсткої - 64,1 %, сосни Веймутова - 62,7 %, сосни Банкса - 45,5 %. Використо вуючи коефіцієнт смолопродуктивності.для характеристики біологічної смоло продуктивності досліджуваних видів, найвищий вихід живиці виявлено у дереї сосни звичайної (0,0564-0,0798). При цьому коефіцієнт смолопродуктивності ; дерев сосни Банкса дорівнює 0,0322, сосни Веймутова - 0,0374, сосни жорсткої

0,0311, а у дерев сосни чорної - 0,0609.

2. Мінливість смолопродуктивності в інтродукованих видів коливається і дещо ширших межах порівняно із мінливістю виходу живиці у сосни звичайної Так, коефіцієнт варіації у дерев сосни Банкса сягає 74,1 %, сосни Веймутова 27,4 %, сосни жорсткої - 66,7 % і у сосни чорної - 39,6 %, причому цей показнш у сосни звичайної не перевищує, за нашими даними, 64,5 %. Це свідчить пре доцільність відбору у підсочку дерев з підвищеним виходом живиці.

3. У дерев сосни Банкса. та сосни звичайної виявлено інтенсивне смолови-ділення з перших хвилин після нанесення поранень, яке практично припиняється вже після двадцяти чотирьох годин смоловиділення. Вихід живиці у дерев сосш-жорсткої та сосни чорної відбувається менш інтенсивно у перші п’ять ГОДИН, 1 при цьому виділяється приблизно 10-15 % живиці, в подальшому і до закінчення двадцяти чотирьох годин, спостерігається різке підвищення смоловиділення. Найбільшу тривалість виходу живиці спостерігали у дерев сосни Веймутова. У перші три години після нанесення поранень вихід живиці несуттєвий (5 %). До закінчення двадцяти чотирьох годин, спостерігається інтенсивне смоловиділення (70-85 %), а до закінчення другої доби дещо менш інтенсивне.

За роки спостережень відзначено поступове підвищення виходу живиці у дерев сосни Веймутова, сосни жорсткої та сосни чорної. У дерев сосни Банкса, виявлено стійкий рівень виходу живиці протягом усього періоду спостережень.

4. У процесі відбору особин з підвищеним виходом живиці слід віддавати перевагу деревам сосни Банкса та сосни чорної з більшим діаметром та з невисоко піднятою кроною. Про високу смолопродуктивність дерев сосни жорсткої свідчить лише більша товщина дерева.

5. З морфометричних показників крони найсуттєвіший вплив на смолопродуктивність дерев сосни Банкса має протяжність та об’єм крони. Більше значення площі проекції та об’єму крони вказують на підвищений вихід живиці у дерев сосни жорсткої. Підвищену смолопродуктивність дерев сосни чорної можна спостерігати при збільшенні значення показників протяжності, площі проекції чи об’єму крони.

6. Про підвищену смолопродуктивність дерев сосни Веймутова свідчить енша кількість річних шарів в одному сантиметрі річного шару деревини. За іаченням цього показника та показника середньої ширини річного шару можна іявити особини сосни чорної з підвищеною смолопродуктивністю: чим менша лькість річних шарів в 1 см і чим більша середня ширина річного шару, тим іща смолопродуктивність. Для решти досліджуваних видів показники макро-сопічної будови не можуть свідчити про рівень смолопродуктивності дерев.

7. Встановлено, що дерева усіх видів з краще розвинутим смоляним апара->м вирізняються підвищеним виходом живиці. Найбільш чітко це виражено у :рев сосни Банкса та сосни чорної.

В усіх досліджуваних видів виявлено прямопропорційну залежність кількос-смоляних ходів від ширини річного шару деревини, які описуються такими вняннями: для дерев сосни Банкса - псмх=0,27+5,748; для дерев сосни Вейму->ва - псмх=-1,55+7,248; для дерев сосни жорсткої - псмх = 1,84+3,068; для дерев існи чорної - ПсМ Х =3,78+2,368;

8. Проведений багатофакторний аналіз свідчить, що з похідних ознак визнання рівня смолопродуктивності дерев найсуттєвіший вплив на вихід живиці в :іх видів має ступінь розвитку смоляного апарату (11=0,57-0,88). Крім того, на вень смолопродуктивності дерев сосни Банкса та сосни жорсткої може вказати 'купність морфометричних показників крони (11=0,79 і 11=0,59). Вплив сукупні морфометричних показників стовбура на вихід живиці виявлено лише для :рев сосни чорної.

Встановлено частку впливу досліджуваних факторів на смолопродуктив-сть дерев за умовними одиницями. Наприклад, найбільше на вихід живиці у :рев сосни Банкса впливає діаметр вертикальних смоляних ходів (13,3 %), сосі Веймутова - кількість річних шарів в 1 см деревини та густота смоляних ходів 7,7 %), сосен жорсткої та чорної - діаметр дерева (13,8 % та 11,4 %).

9. Дослідженнями встановлено, що найвищий вміст терпентинного масла у ивиці з дерев сосни чорної (25,1 %), а смоляних кислот - у живиці з дерев сосни гймутова (75,7 %). За фізичними властивостями скипидар і каніфоль з живиці значених видів відповідають вимогам існуючого стандарту.

10. При залученні дерев сосни звичайної у підсочку можна отримати до !4,7 кг/га живиці. Крім того, при залученні у підсочку інтродукованих видів гжна додатково отримати 240,4 кг/га живиці з дерев сосни чорної, 144,4 кг/га ивиці з дерев сосни жорсткої, 140,9 кг/га живиці з дерев сосни Веймутова та

1,3 кг/га живиці з дерев сосни Банкса.

Практичні рекомендації

1. Доцільно залучати у підсочку крім дерев сосни звичайної також дерева сосни гймутова, сосни жорсткої та сосни чорної.

2. Внаслідок низької смолопродуктивності дерев сосни Банкса, при сучасні технології підсочки, цей вид не рекомендуємо залучати у підсочне виробництво.

3. Під час підсочки дерев сосни Веймугова доцільно застосовувати розріджеі обходи.

4. Для збільшення об’ємів заготівлі живиці слід створювати насадження з викс ристанням інтродуцентів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Осадчук Л.С., Юськевич Т.В., Максим Я.В. Мікроскопічна будова дер« вини підсочених дерев сосни звичайної // Науковий вісник: Лісівницькі дослі дження в Україні. - Львів: УкрДЛТУ. - 1996. - Вип. 5. - С. 258-260.

2. Юськевич Т.В. Визначення смолопродуктивності хвойних порід в умова західного регіону України // Науковий вісник: 36. наук, праць. - Львів: УкрДЛТУ

- 1997.-Вип. 7.-С. 15-18.

3. Рябчук В.П., Осадчук Л.С., Юськевич Т.В. Влияние подсочки на свойств древесины сосны обыкновенной в условиях западного региона Украины // Сі науч. тр. ИЛ НАН Беларуси: Лесная наука на рубеже XXI века. - Гомель: И. НАН Беларуси. - 1997. - Вып. 46. - С. 347-350.

4. Рябчук В.П., Осадчук Л.С., Юськевич Т.В., Максим Л.В. Шляхи збілі шення об’ємів заготівлі живиці // Науковий вісник: Лісівництво. - К.: НАУ. 1998.-Вип. 8.-С. 258-262.

5. Юськевич Т.В. Залежність смолопродуктивності хвойних порід від маї роскопічної будови деревини // Науковий вісник: 36. наук.-техн. праць. - Львії УкрДЛТУ, - 1998. -Вип. 8.1. -С. 13-16.

6. Юськевич Т.В., Ватамашок Н.М. Вміст терпентинного масла в живиі окремих видів хвойних порід // Науковий вісник: Проблеми та перспективи ро: витку лісового господарства. - Львів: УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 191-193.

7. Юськевич Т.В. Використання інтродуцентів як об’єктів заготівлі живиці Науковий вісник: сучасна екологія і проблеми сталого розвитку, суспільства. Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.7. - С. 188-191.

8. Рябчук В.П., Юськевич Т.В. Інтродукція хвойних і листяних порід я об’єкт підсочки // Науковий вісник: Дослідження, охорона та збагачення біорі: номаніття / 36. наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.9. - С. 10. 102. .

Юськевич Т.В. Смолопродуктивність інтродукованих видів роду Ріпи Ь. умовах Малого Полісся. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарські наук за спеціальністю 06.03.03. - Лісознавство і лісівництво. - Український де] жавний лісотехнічний університет, Львів, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню біологічної смоло продуктивності дерев родукованих видів (сосни Банкса, сосни Веймутова, сосни жорсткої та сосни тої) в умовах Малого Полісся. Досліджено залежність смолопродуктивності >ев від морфометричних показників стовбура та крони, а також від значень ¡сазників будови деревини, виявлено чинники для відбору високосмолопродук-зних особин. Виведено рівняння залежності кількості вертикальних смоляних їів в деревині інтродуцентів від ширини річного шару. Проведено кількісний якісний аналіз живиці досліджуваних видів. Виявлено вплив сумісної дії компасу факторів, а також встановлену частку їх впливу на смолопродуктивність зев.

Ключові слова: смолопродуктивність, інтродуковані види, морфометричні казники, будова деревини, смоляні ходи, аналіз живиці, комплекс факторів, :тка впливу.

Юскевич Т.В. Смолопродуктивность интродуцированных видов рода lus L. в условиях Малого Полесья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных ук по специальности 06.03.03. - Лесоведение и лесоводство. - Украинский го-царственный лесотехнический университет, Львов, 2000.

Диссертация посвящена изучению биологической смолопродуктивности де-вьев интродуцированных видов (сосны Банкса, сосны Веймутова, сосны жест-й и сосны черной) в условиях Малого Полесья. Исследована зависимость смо-продуктивности интродуцентов от морфометрических показателей ствола и оны, а также от показателей строения древесины. Выведены уравнения зави-мости числа вертикальных смоляных ходов от ширины годичного слоя. Ис-едовано влияние комплекса факторов, а также установлено долевое участие их ияния на смолопродуктивность деревьев.

Исследованиями установлено, что наибольшей смолопродуктивностью сре-[ интродуцентов отличаются деревья сосны черной. Как и у деревьев сосны ¡ыкновенной, у интродуцентов отмечены достаточно высокие коэффициенты юлопродуктивности, что указывает на необходимость отбора высокосмоло-юдуктивных деревьев для подсочки.

У деревьев сосны Веймутова отмечен более длительный процесс выделения ивины в сравнении с другими исследованными видами.

Установлено, что все без исключения исследуемые виды с лучше развитой юляной системой отличаются высшими показателями смолопродуктивности. У :ех исследуемых видов отмечено прямопропорциональную зависимость числа :ртикальных смоляных ходов от ширины годичного слоя, на основе этого факта лведены уравнения, согласно которым, можно ориентировочно рассчитать чис-) вертикальных смоляных ходов.

Исследованы количественный и качественный состав живицы, свидетель вующие, что живица интродуцентов отвечает требованиям стандартов на данн продукцию. '

При изучении влияния комплекса факторов на смолопродуктивность . ревьев установлено, что она в наибольшей мере зависит от степени развит смоляной системы. Кроме того, отмечено долевое участие влияния исследуем факторов на,смолопродуктивность деревьев по условным единицам.

Проведена экономическая оценка вовлечения в подсочку интродуциров; ных видов.

Результаты исследования показали возможность вовлечения в подсоч! производство, кроме деревьев СОСНЫ обыкновенной, интродуцированных ВИД' Это даст возможность не только более эффективно использовать насаждения, и расширить ассортимент товаров, для которых исходным материалом являе! живица. ■

Ключевые слова: смолопродуктивность, интродуцированные виды, морс] метрические показатели, строение древесины, смоляные ходы, анализ живш. комплекс факторов, долевое участие.

Yuskevych Т. Resin tapping productivity of introduced species of Pinus genera conditions of Male Polissya. - Manuscript.

Dissertation on obtaining of Ph. D. degree in agricultural sciences by specia

06.03.03 - Forest science and sylviculture. - Ukrainian State University of Forestry a Wood Technology, Lviv, 2000. .

Dissertation is devoted to study of biological resin tapping productivity of inti duced species (jack pine, white pine, pitch pine, austrian pine) at conditions of M< Polissya it was studied dependence of tree resin tapping productivity on morphomet cal indices of stem and crown, and indices of wood structure, it was determined factc for selection of highly productive exemplars.

It was formulated an equation between quantity of vertical resin channels in wo of introduced species and width annual circles. It was done quantitativè and qualitati analysis of introduced species resin. The complex action of number of factors was с termined, as also the share of their influence of tree resin productivity.

Key words: resin tapping productivity, introduced species, morphometrical in< ces, wood structure, resin channels, resin analysis, complex of factors, share of infl ence. '

Підписано до друку 17.01.2000 p. Віддоуковано з готових оригіналів в ДНТ, м. Львів Спосіб друку - різографія. Тираж 100 прим. Замовлен. №15-00. Формат 60x84 1/16. Обсяг 3 друк. арк.