Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние основной обработки почвы и плотности агрофитоценоза на урожай и качество волокна льна-долгунца

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Влияние основной обработки почвы и плотности агрофитоценоза на урожай и качество волокна льна-долгунца"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БЕРЕЗІВСЬКИЙ Леонід Михайлович

РГ6 ОЛ

І д УДК 631.58:559:582:751.42

ВПЛИВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ТА ЩІЛЬНОСТІ АГРОФІТОЦЕНОЗУ НА УРОЖАЙ І ЯКІСТЬ ВОЛОКНА ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ

06.01.01-загальне землеробство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ-2000

Робота виконана в Національному аграрному університеті, Кабінет

Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Івончик Петро Наумович,

Національний аграрний університет, професор кафедри світових агротехнологій

Офіційні опоненти : — доктор сільськогосподарських наук,

професор Малієнко Анатолій Митрофановнч, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії обробітку грунту і боротьби з бур’янами

- кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Мартинюк Іван Васильович,

Міністерство аграрної політики України, перший заступник начальника Головного управління землеробства

Провідна установа : Державна агроекологічна академія України, кафедра грунтознавства і землеробства, м.Житомир, Міністерство аграрної політики України

Захист відбудеться «¿3 »£мЛ 2000р. о /¿7 годині на засіданні спеціалізованої вченої раді/ Д26.004.10 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони,15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

2000р.

Дмитришак М.Я

Автореферат розісланий «ЛЛ- »Іс&ІМШр

Вчений секретар .

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Програмою розвитку сільськогосподарського виробництва України передбачено розширення посівних площ, впровадження нових високоврожайних сортів, підвищення врожайності і якості волокна та конкурентоспроможності товарів з льону-довгунця. Поставлені завдання можуть бути виконані на основі інтегрованого використання природних і техногенних факторів, важливе місце серед яких займають науково обґрунтовані системи основного обробітку фунту та структури агрофітоценозів. Не зважаючи на те, що вплив основного обробітку Грунту, норм висіву насіння, підсіву багаторічних трав на врожай і якість волокна льону-довгунця вивчали багато вітчизняних і зарубіжних вчених, дана проблема залишається актуальною для науки і виробництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичної програми досліджень кафедри світових агротехнологій Національного аграрного університету.

Завдання та мета досліджень. Виходячи з цього, ми поставили завдання вивчити вплив основного обробітку Грунту із застосуванням трьох основних технологічних процесів : обертання скиби, розпушування і перемішування та структури агрофітоценозу на формування водного і поживного режимів ґрунту, ріст, розвиток і продуктивність льону-довгунця.

Стосовно продуктивності сільськогосподарських культур, то вона є функцією взаємодії трьох основних блоків - матеріально-енергетичного забезпечення, генетичної основи культури, сорту, відповідної густоти посівів та середовища реалізації їх взаємодії. На особливу увагу заслуговує пізнання і регулювання механізму їх взаємодії з метою одержання максимальної кількості господарської продукції. Попередні дослідження заходів обробітку ґрунту, особливостей формування ґрунтового середовища, норм висіву льону-довгунця дали вагомі підстави для розгляду і пізнання особливостей взаємодії ґрунтового середовища і агрофітоценозу.

Враховуючи наявні загальнонаукові та конкретні досягнення науки щодо розробки й удосконалення технології вирощування льону-довгунця, на особливу увагу заслуговує вирішення двох найбільш містких і важливих проблем: вибір системи основного обробітку ґрунту, яка повинна формувати середовище, найбільш узгоджене з біологією і морфологією льону-довгунця; густоту стеблостою, який повною мірою використовував би елементи ефективної родючості грунту для формування врожаю та його якості. На основі останнього була поставлена основна мета: виявити основні закономірності технологічних процесів основного обробітку ґрунту і агрофітоценозів льону-довгунця та їх впливу на продуктивність посівів.

Досягнення поставленої мети пов’язано з виконанням таких завдань:

- дослідити вплив технологічних процесів основного обробітку грунту на водний і поживний режим грунту;

- вивчити вплив норм висіву та технологічних процесів основного обробітку грунту на формування щільності стеблостою льону-довгунця;

- виявити закономірності росту і розвитку рослин залежно від технологічних процесів основного обробітку грунту та структури агрофітоценозів льону-довгунця;

- встановити взаємозв’язок між технологічними процесами основного обробітку грунту, густотою посівів та врожайністю і якістю волокна льону-довгунця сортів Мрія і Могильовський 2;

- визначити економічну ефективність застосування технологічних процесів основного обробітку ґрунту і структури агрофітоценозів льону-довгунця;

- дослідити прпкладні аспекти застосування систем основного обробітку грунту і густоти стеблостою льону-довгунця в умовах сільськогосподарського виробництва з метою підвищення врожайності і якості волокна.

Особистий внесок здобувана. Автор розробляв програму досліджень, приймав безпосередню участь у закладанні і проведенні дослідів, спостережень, польових та лабораторних аналізів, обробці експериментальних матеріалів, виробничій перевірці одержаних результатів. Особисто дисертантом досліджено: вплив основного обробітку та структури агрофітоценозу на агрофізичні властивості грунту, забур’яненість посівів, ріст і розвиток льону-довгунця, його продуктивність, якість врожаю, економічну ефективність.

Наукова новизна. Вперше у системному аспекті вивчено взаємозв’язок між технологічними процесами основного обробітку грунту та щільністю агрофітоценозів льону-довгунця сортів Мрія і Могильовський 2. Розвинуто окремий напрямок екосистемних досліджень землеробства, об’єктом якого є формування грунтового середовища і агрофітоценозів, а також їх взаємозв’язків. Виявлено закономірності формування щільності агрофітоценозу льону-довгунця. Встановлено вплив технологічних процесів основного обробітку грунту, структури агрофітоценозу на врожайність і якість продукції та економічні показники.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність роботи полягає в тому, що на основі трьохрічних досліджень було встановлено:

• на дерново-середньопідзолистих піщано-легкосуглинкових ґрунтах, що формувались на воднольодовикових відкладах, у системі основного обробітку під льон-довгунець можливо застосовувати різні технологічні процеси: обертання скиби, розпушування та перемішування;

з

• оптимальну норму висіву насіння і структуру агрофітоценозу льону-довгунця сортів Мрія і Могильовський 2;

• можливості ущільнення льону-довгунця підсівом багаторічних трав з

метою підвищення врожайності і якості волокна та регулювання шкодочинності бур’янів. '

Дисертаційна робота має важливе практичне значення для льонарства, так як вона вносить суттєвий вклад у знання і практику вирощування льону-довгунця в умовах Полісся України.

Дослідні дані підтверджені виробничою перевіркою і впроваджені в колективних сільськогосподарських підприємствах Радомишльського району Житомирської області.

Апробація роботи. Результати досліджень, що включені до дисертації, доповідались на науковій конференції вчених та аспірантів НАУ в 1996р.; на Українській науковій конференції «Ресурсозберігаючі технології обробітку грунтів Полісся Україні!» (м.Житомир,1996р.); обласних науково-практичних конференціях «Вплив основного обробітку ґрунту на врожай сільськогосподарських культур» (с.Кочерів, 1995р.); «Впровадження енергозберігаючих технологій основного обробітку ґрунту»(с. Велика Рача, 1996р.); «Удосконалення технологій виробництва волокна льону-довгунця» (м.Радомишль,1997р); «Обробіток грунту і врожай» (с.Леніне, 1999р.) Радомишльського району Житомирської області. Робота розглянута і рекомендована до захисту на засіданні кафедри світових агротехнологій та загального землеробства НАУ.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у семи друкованих наукозих працях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, восьми розділів, висновків, списку використаних наукових джерел, який включає 120 назв, в тому числі 2 іноземних, 19 додатків. Робота викладена на 162 сторінках машинописного тексту, містить 48 таблиць, 2 рисунки.

ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Наведено результати досліджень вітчизняних і іарубіжних авторів по впливу технологічних процесів основного обробітку 'рунту та структури агрофітоценозу на грунт, врожай і якість волокна льону-іовгунця.

Умови і методика проведення дослідів. Дослідження проводились в 1993-1995рр. в Національному аграрному університеті і на Радомишльському іослідному полі Житомирської області.

Клімат району помірно теплий континентальний. Сума активних температур складала 2334, 2680 і 2660°С. За роки досліджень випало відповідно

- 635, 520 і 493мм опадів. Метеорологічні умови в роки досліджень були різні. Вегетаційний період 1995р. характеризувався підвищеною температурою повітря, недостатньою кількістю опадів, червень місяць 1993р.- надмірними опадами. У квітні місяці 1994р. температура повітря була значно вищою від норми. Впродовж вегетаційного періоду в 1994р. спостерігалось чергування теплої погоди з прохолодною дощовою. Погодні умови в роки дослідження були типовими для зони Полісся і сприятливі для росту й розвитку льону-довгунця.

Ґрунти дослідних ділянок - дерново-середньопідзолисті піщано-легкосуглинкові, характеризувались наступними агрохімічними властивостями: вміст гумусу в орному шарі-1,80%; рН суспензії - 5,4; гідролітична кислотність

- 2,42м/екв; сума ввібраних основ - 3,65м/екв; ступінь насиченості основами -62%; рухомого фосфору - 21,4мГ і калію - 14,2мГ на 100г ґрунту. Досліди проводили в ланці польової сівозміни: конюшина гібридна - озима пшениця -льон-довгунець.

Площа посівної ділянки 154м2, облікової - 120м2. Повторність досліду чотириразова. Технологія вирощування загальноприйнята для зони.

Схема досліду була наступною :

Основний обробіток ґрунту

1. Полицевий на глибину 20-22см.

2. ІТлоскорізний на глибину 20-22см.

3. Поверхневий на глибину 13-15см.

Обробіток грунту проводили: полицевий - плугом ПЛН-3-35;

плоскорізнип - культиватором-плоскорізом КПШ-5; дискування - бороною дисковою важкою БДВ-3.

На фоні основного обробітку ґрунту для формування агрофітоценозів висівали 25, 30 і 35 млн на гектар схожих насінин льону-довгунця сортів Мрія і Могильовський 2. Ущільнювали його посіви райграсом 'пасовищним, тимофіївкою лучною, конюшиною білою.

Досліди супроводжувались спостереженнями і аналізами, які включали визначення :

• об’ємної маси ґрунту методом циліндрів ( С.А.Воробьев,1975) в шарах 0-5, 5-10, 10-20, 20-30см;

• запасів продуктивної вологи в шарах ґрунту 0-20, 0-50, 0-100см;

• вміст сполук легкогідролізованого азоту в шарах ґрунту 0-10, О-ЗОсм у періоди розвитку льону-довгунця ялинки, бутонізації, ранньої жовтої стиглості за методом Тюріна і Кононової;

• вміст рухомих сполук фосфору в шарах ґрунту 0-10, 0-30см у періоди ялинки, бутонізації, ранньої жовтої стиглості за методом Кірсанова в модифікації ЦІНАО;

• вміст рухомого калію в шарах ґрунту 0-10, 0-30см у періоди ялинки, бутонізації, ранньої жовтої стиглості за методом Кірсанова в модифікації ЦІНАО;

» фаз розвитку льону-довгунця: «сходи», «ялинка», «бутонізація», «цвітіння», «рання жовта стиглість» (І.П.Карпець, 1965);

• з’явлення і повноту сходів, густоту стеблостою підрахунком рослин на стаціонарних площадках в трьох повтореннях по три площадки після сходів і перед збиранням врожаю;

• нагромадження повітряно-сухої маси у періоди льону-довгунця ялинки, бутонізації, цвітіння і ранньої жовтої стиглості (висушували 500 рослин до повітряно-сухого стану і зважували);

• стійкість до полягання рослин за п’ятибальною шкалою;

• забур’яненості посівів у фазах: «сходи», «ялинка», «бутонізація» -кількісним, а «рання жовта стиглість» — кількісно-ваговим методом в чотирьох повтореннях.

Льон-довгунець і багаторічні трави висівали одночасно. Облік врожаю проводили методом суцільного збирання облікової ділянки з перерахуванням на 1га.

Оцінку якості проводили з використанням ГОСТІв і методів: соломи -ГОСТ28285-89 «Солома льняная», Требования при заготовках; трести - ГОСТ 24338-89 «Треста льняная», Технические условия; волокна - ГОСТ 25133-82 «Лён трепаный», Технические условия; фізико-механічні властивості чесаного волокна - на гнучкомірі Г-2, міцність - на динамометрі ДКВ-60.

Для оцінки достовірності дослідні дані обробляли методом математичного дисперсійного аналізу ( Б.А.Доспехов,1985).

Виробничу перевірку проводили на площі 0,5-1 га в двох повтореннях.

Економічну ефективність розраховували на основі витрат на виробництво і вартості продукції.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив технологічннх процесів основного обробітку на агрофізичні, їодні та хімічні властивості грунту.

Результати наших досліджень свідчать, що різні системи основного ібробітку ґрунту неоднаково впливають на розміщення органічних рештків юпередника в орному шарі ґрунту. Під час полицевого обробітку у шарі

грунту 0—5см виявлено лише 11% маси пожнивних рештків попередника льону-довгунця, а при плоскорізному і поверхневому- відповідно 35-37%. При перемішуванні грунту бороною дисковою важкою у шарі 0-1 Осм, маса пожнивних рештків на 10% перевищувала масу варіантів розпушування культиватором-плоскорізом і на 20%-оранки плугом. На варіантах плоскорізного і поверхневого обробітку у травні місяці виділялось з ґрунту на 1,2-1,6% більше вуглекислого газу СО2 порівняно з оранкою. Це свідчить про близький рівень біологічних процесів на варіантах обробітку, що вивчались.

Неоднорідність ступеня розпушування і перемішування, а також розміщення органічних рештків призводили до формування близьких показників об’ємної маси ґрунту. Всі досліджувані технології обробітку забезпечували оптимальну об’ємну масу ґрунту для сівби льону-довгунця. За час вегетації рослин об’ємна маса орного шару ґрунту в усіх варіантах збільшувалась на 0,04-0,06г/см3 порівняно з періодом сівби і становила 1,47-1,48г/см3.

Виявлено перевищення на 39,9-13,6мм продуктивної вологи в метровому шарі при плоскорізному і поверхневому порівняно з полицевим обробітком у період сівби та найбільшої потреби рослин (фаза «ялинка»- «бутонізація»). Найбільше (5,2-13,6мм) вологи в орному шарі (0-20см) за цей період було на ділянках безполицевого обробітку ґрунту.

Встановлено, що технології основного обробітку впливають на розміщення у ґрунті основних елементів живлення рослин. У період вегетації у шарі 0-1 Осм при поверхневому обробітку зосереджувалось сполук легкогідролізованого азоту на 7,8кГ/га, рухомого фосфору на 43,6кГ/га і обмінного калію 30,4кГ7га більше порівняно з оранкою. На всіх варіантах відмічалось зменшення вмісту сполук азоту, фосфору, калію у ґрунті від сівби до збирання врожаю льону-довгунця.

ОСНОВНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ І АГРОФІТОЦЕНОЗ

Формування густоти стеблостою, ріст і розвиток льону-довгунця

Встановлено, що густота стеблостою залежить від норми висіву, польової схожості і виживання рослин у період вегетації льону-довгунця. Досліджувані технології основного обробітку ґрунту суттєво на кількість сходів не впливали. Спостерігались тенденції збільшення кількості сходів при оранці. Відмічалось збільшення густоти посівів із збільшенням норм висіву насіння. Спостерігались тенденції затримання розвитку рослин, що призвело до збільшення міжфазних періодів на 3-4 дні.

Найголовнішою продуктивною частиною льону-довгунця є стебло, в корі якого утворюється волокно. Високорослі рослини з великою довжиною стебла

містять волокна більше, ніж низькорослі. Нашими дослідженнями встановлено, що найбільша висота рослин у фазах: «бутонізація», «цвітіння» і «рання жовта стиглість» була при безполицевому обробітку грунту і густоті стеблостою 2000 рослин на їм . Перед збиранням врожаю найвища технічна довжина стебел, вирівняність стеблостою спостерігались при плоскорізному і поверхневому обробітках ґрунту та щільності агрофітоценозу 2000 рослин на їм2 (табл.1). Стійкість до полягання підвищувалась при зменшенні щільності агрофітоценозу.

Таблиця 1 - Формування агрофітоценозу залежно від основного обробітку ґрунт ( середнє за 1993-1995рр.)

Варіанти основного обробітку ґрунту Норма висіву, млн шт./га Рання жовта стиглість льону-довгунця

кількість рослин, шт./м2 стійкість до полягання, бал вирівняність стеблостою, % технічна довжина стебел, см

1 25 1723 3,6 84,3 82,1

ЗО 2001 3,5 85,9 84,9

35 2110 3,0 83,2 83,1

2 25 1651 3,5 85,6 83,2

30 1996 3,4 90,1 86,5

35 2112 3,0 86,8 84,3

3 25 1710 3,7 87,4 83,9

зо 2000 3,4 91,2 87,1

35 2131 3,1 88,9 85,3

Результати наших досліджень дають можливість стверджувати, що при езполицевих обробітках грунту забур’яненість посівів льону-довгунця удвічі ища порівняно з полицевим. Спостерігалось зменшення кількості бур’янів при більшенні щільності культурного агрофітоценозу.

Досить важливим показником формування врожаю є маса рослин, ¡становлено, що при плоскорізному і поверхневому обробітках фунту перед Зиранням врожаю формувалось на 5,0-10,5г більше повіфяно-сухої маси (500 ослин льону-довгунця) порівняно з полицевим. Відмічено збільшення маси ослин при зменшенні щільності агрофітоценозу. Найбільша повітряно-суха

маса рослин льону-довгунця формувалася при щільності агрофітоценозу 2000 стебел на їм2 на фоні поверхневого обробітку грунту.

Аналізи хімічного складу показали відсутність істотної різниці щодо вмісту сполук азоту, фосфору і калію в рослинах льону-довгунця залежно від основного обробітку грунту. Вміст мінеральних елементів змінювався по фазах розвитку, а також у зв’язку із щільністю агрофітоценозу. Фосфору було найбільше при густоті стеблостою 2000 рослин на 1 м2.

ВПЛИВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ТА АГРОФІТОЦЕНОЗУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ

Технологічні процеси основного обробітку грунту і густоти стеблостою льону-довгунця в його агрофітоценозах є функціональною ознакою, яка розкриває закономірності і практичні шляхи формування високої продуктивності і якості продукції.

Врожайність соломи льону-довгунця

Найвищу врожайність соломи (59,7-64,2ц/га ) льону-довгунця сортів Мрія і Могильовський 2 одержали при поверхневому обробітку грунту. Експериментальні матеріали свідчать, що щільність агрофітоценозу, 2000-2010 рослин на їм2, яка формувалась при нормі висіву 30млн схожих насінин на гектар, і обробітку грунту бороною дисковою важкою, забезпечувала найвищу ьрожайність (62,0-66,6ц/га) соломи (табл.2). Зменшення або збільшення густоти посівів призводило до зниження врожаю льоносоломи.

Врожайність і якість волокна та насіннєва продуктивність льону-довгунця.

Поверхневий і плоскорізний обробіток грунту забезпечував підвищення врожайності волокна льону-довгунця на 0,5-1,1ц/га порівняно з полицевим (табл.З). Аналогічна закономірність спостерігалась і щодо якості льоноволокна. На варіантах щільності агрофітоценозу 1996-2020 рослин на їм2, яка формувалась при нормі висіву ЗО млн схожих насінин на гектар , була найвища врожайність волокна (12,7-13,9ц/га). Така густота посівів виявилась оптимальною для формування високих урожаїв і якості продукції.

Якість довгого волокна оцінювали сортономером 14,0-14,2. Зменшення або збільшення щільності агрофітоценозу негативно впливало на врожайність волокна. Добротність пряжі, що характеризує якість довгого волокна, зростала із збільшенням кількості рослин на одиницю площі посівів.

Таблиця 2 - Урожайність соломи льону-довгунця залежно від основного обробітку фунту та агрофітоценозу

Варіанти основного обробітку грунту Щільність агрофітоценозу Урожайність соломи, ц/га

норма висіву, млн шг./га кількість рослин, шт./м2 1993р. 1994р. 1995р. середня

Сорт Мрія

1 25 1762 66,0 55,0 45,6 55,5

ЗО 2020 68,2 57,4 50,0 58,5

35 2130 65,0 54,5 46,2 55,2

2 25 1680 66,4 56,5 47,8 56,9

ЗО 2001 68,8 59,2 51,7 59,9

35 2160 65,8 58,5 48,2 57 5 1

3 25 1730 67,4 60,0 49,8 59,1

ЗО 2010 70,2 62,0 53,9 62,0

35 2133 66,8 58,4 48,4 57,9

Сорт Могильовський 2

1 25 1723 66,8 66,0 50,5 61,1

ЗО 2001 69,0 69,0 54,8 64,3

35 2110 66,0 65,2 51,0 60,7

2 25 1651 67,2 67,2 53,0 62,5

ЗО 1996 69,0 68,4 56,2 64,5

35 2112 66,4 65,2 52,6 61,4

3 25 1710 67,4 66,8 55,2 63,1

ЗО 2000 70,8 69,9 59,0 66,6

35 2131 67,2 66,5 55,4 63,0

гПР0,05 (обробіток) Мрія 1,6 2,0 2,2 1,9

ЛРо,о5 (агрофітоценоз) Мрія 0,9 1,1 1,3 1,1

ІІРо,05 (обробіток) Могильовський 2 1,4 1,6 2,2 1,7

ТІРо.о5 (агрофітоценоз) Могильовський 2 0,8 0,9 1,3 1,0

Спостерігалась закономірність збільшення врожайності насіння із зменшенням густоти стеблостою (див.табл.З).

Таблиця 3 - Урожайність волокна і насіння залежно від основного обробітку грунту та агрофітоценозу льону-довгунця (середнє за 1993-1995рр.)

Варіанти Норма Урожайність, ц/га

обробітку висіву, Сорт Мрія Сорт Могильовський 2

грунту млн насіння волокна насіння волокна

шт./га всього довгого всього ДОВГОГО

1 4,5 11,8 8,6 4,3 13,0 9,4

2 4,6 12,3 8,9 4,4 13,5 9,9

3 4,7 12,8 9,2 4,5 14,1 10,2

25 4,9 11,9 8,8 4,7 13,2 9,8

ЗО 4,7 12,7 9,1 4,5 13,9 10,1

35 4,2 12,2 8,4 4,1 13,5 9,3

ПІР0.05 (обробіток) 0,2 - 0,1 -

НІРо.о5 (агрофітоценоз) 0,2 - 0,2

Продуктивність агрофітоценозу льону-довгунця з підсівом багаторічних трав.

Підсів багаторічних трав дозволяє уникнути обмежених можливостей ущільнення агрофітоценозу льону-довгунця. При ущільнені посівів льону-досгунця багаторічними травами відмічали підвищення врожайності волокна. Найвищу врожайність (14,2-15,4ц/га) і якість (14,2-14,4 сортономери) волокна отримали в агрофітоценозах льону-довгунця з підсівом конюшини білої при поверхневому обробітку (табл.4).

Таблиця 4 - Продуктивність посівів льону-довгунця в залежності від ущільнення його агрофітоценозу багаторічними травами (середнє за 1993-1995рр.)

Варіанти підсіву трав Урожайність, ц/га Якість волокна

насіння соломи волокна довгого, номер короткого, номер

всього довгого

Контроль (без підсіву) Сорт Мрія

4,7 60,1 12,7 9,1 14,0 3,8

Райграс пасовищний 4,8 64,8 13,9 10,3 14,1 3,9

Тимофіївка лучна 4,7 63,3 13,5 9,9 14,0 3,9

Конюшина біла 4,9 65,7 14,2 10,5 14,2 3,9

Контроль (без підсіву) Сорт Могильовський 2

4,5 65,1 13,9 10,1 14,2 3,9

Райграс пасовищний 4,7 69,2 15,0 11,1 14,3 4,0

Тимофіївка лучна 4,5 67,9 14,7 10,7 14,2 4,0

Конюшина біла 4,8 70,5 15,4 11,4 14,4 4,0

НІРо.оз (підсів трав) 0,1 2,3 - -

НСР0,05 (сорти) - 1,6 - - -

Сорт Могильовський 2 за врожайністю соломи перевищував на 4,7ц/га сорт Мрія. В ущільнених посівах льону-довгунця райграсом пасовищним або конюшиною білою забур’яненість зменшувалась на 46,7-50,0% до контролю (без підсіву багаторічних трав).

Виробничі дослідження в колективних сільськогосподарських підприємствах с.Котівка і с.Кочерів Радомишльського району Житомирської області підтверджують, що застосування безполицевого основного обробітку грунту, при щільності агрофітоценозу 2000 рослин на їм2 льону-довгунця, забезпечувало найвищу врожайність (волокна 8,4-10,7ц/га, насіння 4,5ц/га та якість довгого волокна (13,5-13,2 сортономерів), що суттєво перевищувало продуктивність рослин, які вирощувались при полицевому обробітку.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ТА ЩІЛЬНОСТІ АГРОФІТОЦЕНОЗУ

Аналіз економічної оцінки показав високу ефективність поверхневого обробітку грунту: чистий прибуток від реалізації волокна льону-довгунця сортів Мрія і Могильовський 2 був на 176-219грн./га, (у тому числі від підвищення якості продукції на 111-18бгрн./га) більший порівняно з полицевим обробітком. При густоті стеблостою 1999-2010 рослин льону-довгунця на їм2, яка формувалась при нормі висіву 30млн найвищий чистий прибуток становив 382-340 грн./га. Зменшення або збільшення густоти посівів призводило до зниження економічної ефективності виробництва льоноволокна. Найвищий чистин прибуток (527-569грн./га)від реалізації льоноволокна одержали при поверхневому обробітку грунту, щільності агрофітоценозу 1999-2010 рослин льону-довгунця на їм2 і ущільненні його посівів конюшиною білою.

ВИСНОВКИ

1. Під впливом основного обробітку культиватором-плоскорізом і бороною дисковою важкою в О-ІОсм шарі зосереджується на 10-26% більше органічних рештків попередника (озимої пшениці), на 0,01-0,07г/см3 зменшується об’ємна маса ґрунту, підвищується запас продуктивної вологи і поживних речовин порівняно до оранки, що особливо важливо для льону-довгунця.

2. При застосуванні поверхневого обробітку грунту відмічено найвищу врожайність соломи (59,7-64,2ц/га) і волокна (12,8-14,1ц/га), що перевищує продуктивність посівів при оранці. Плоскорізний обробіток не знижує продуктивності льону-довгунця,

3. Найвища врожайність соломи (60,1-65,1ц/га), волокна (12,7-13,9ц/га)

льону-довгунця сортів Мрія і Могильовський 2 забезпечується при густоті стеблостою 2000 рослин на їм2, формується при нормі висіву 30 млн схожих насінин на гектар. Збільшення і зниження густоти посівів призводить до зменшення висоти рослин та продуктивності посівів. '

4. Підсів конюшини білої або райграсу пасовищного під льон-довгунець при наявності в агрофітоценозі 2000 рослин на їм2 забезпечує прибавку врожаю на 1,1 -1,5ц/га та підвищення його якості.

5. Найбільша середня загальна (93см) і технічна (87,1см) довжина стебел, вирівняність стеблостою (91,2%) і повітряно-суха маса рослин льону-довгунця формується при щільності агрофітоценозу 2000 рослин на їм2 при поверхневому обробітку грунту.

6. Розрахункова добротність пряжі, яка характеризує якість довгого волокна, під впливом технологічних процесів основного обробітку -

розпушування і перемішування ґрунту збільшувалася на 0,2-0,5сН/текс порівняно з обертанням скиби. Найвищий середній номер (14-14,2) довгого волокна утворюється при 2000 рослин на їм2 перед збиранням урожаю.

7. Застосування плоскорізного і поверхневого обробітків ґрунту призводить до підвищення забур’яненості посівів льону-довгунця. При оранці маса і кількість бур’янів зменшувались удвічі. В агрофітоценозах льону-довгунця, ущільнених конюшиною білою, райграсом пасовищним та тимофіївкою лучною кількість бур’янів була на 54-46% менша порівняно з контролем (без підсіву трав).

8. На дерново-середньопідзолистих піщано-легкосуглинкових ґрунтах для товарних посівів льону-довгунця сортів Мрія і Могильовський 2 оптимальною нормою висіву є 30млн схожих насінин на гектар, при якій формується 2000 рослин на 1 м\

9. При однакових технологіях вирощування льону-довгунця сорт Могильовський 2 за врожайністю волокна на 1,2ц/га перевищував сорт Мрія. Врожайність насіння і якість довгого волокна цих сортів практично однакові.

10. Найвища економічна ефективність вирощування волокна льону-довгунця сортів Мрія і Могильовський 2 ( чистий прибуток 527-569 грн./га ) досягається при густоті стеблостою 2000 рослин на їм2, ущільненні посівіз конюшиною білою та поверхневому обробітку ґрунту.

Рекомендації виробництву

При розміщенні льону-довгунця після озимої пшениці на дерново-середньопідзолистих піщано-легкосуглинкових ґрунтах можна рекомендувати:

• проводити основний обробіток культиватором-плоскорізом на 20-22см або бороною дисковою важкою на 13-15см у два сліди;

• для товарних посівів формувати 2000 рослин на їм2 льону-довгунця сорту Могильовський 2, висіваючи 30млн схожих насінин на гектар;

• під льон-довгунець підсівати конюшину білу або райграс пасовищний, які забезпечують ефективну боротьбу з бур’янами, створюють оптимальні умови для росту, розвитку рослин, формування високих врожаїв і якості волокна.

Список опублікованих робіт

1. Березовский Л.М. Закрепить достигвутое/ЛГехнические культуры.-1988.-№2.-С.28-29.

2. Березівський Л.М. Системи основного обробітку грунту і щільності ігрофітоценозу як фактори формування врожаю та якості тьоноволокнаУ/Науковий вісник Національного аграрного університету.-1999.-Мі>19. -С.54-56.

3. Івончик П.Н., Берєзівський Л.М. Забур’яненість льону. Обробіток грунту і щільність агрофітоценозу як фактори зниження засміченості посівів//Захист рослин. -1998.-№ 10.-С.19-20 (Визначено забур’яненість посівів льону).

4. Миненко В.А., Березовский Л.М. Общими усилиями//Лён и конопля.-!985.-№3.-С.17-18 (Провів дослідження, написав роботу).

5. Березовский Л.М. Передовая агротехника возделывания льна-долгунца/Информационный листок Житомирского центра научно-технической пропаганды и информации.-1988.-.К«29-88.

6. Березовский Л.М. Опыт получения высоких урожаев озимой пшеницы в условиях Полесья/Информационный листок Житомирского центра научнотехнической информации и пропаганды.-1988.-№39-88.

7. Березівський Л.М., Ворона Л.І., Майстер A.A. Економічні переваги очевидні/Обласне управління сільського господарства і продовольства. Обласна сільськогосподарська виставка-Житомир: «Льонок»,1996 (Сумісно провів експеримент, написав роботу).

8. Шеляг-Сосонко Ю.Р.,Кудрявцев В.Ф., Балашев Л.С., Афанасьев Д.Я., Мойсенко В.И., Холявинский В.Н., Миненко В.А., Предко Л.В., Березовский Л.М., Осыка Н.П. Методические рекомендации по интенсивному использованию и охране естественных и сеяных кормовых угодий Радомышльского района Житомирской области./-Радомышль.-1985.-С.36 (Сумісно провіз дослідження, розробив методику, написав роботу).

Березівський Л.М. Вплив основного обробітку Грунту та щільності агрофітоценозу на урожай і якість волокна льону-долгунця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство.

- Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Дисертація присвячена вивченню впливу основного обробітку та щільності агрофітоценозу на агрохімічні властивості ґрунту, забур’яненість посівів, ріст і розвиток рослин, врожайність і якість волокна льону-довгунця.

Встановлено, що застосування поверхневого обробітку, оптимальної щільності агрофітоценозу покращує водний і поживний режим грунту, забезпечує ефективну боротьбу з бур’янами і найвищу врожайність та якість волокна льону-довгунця при менших енергетичних витратах порівняно з полицевим обробітком.

Запропоновано і впроваджено у виробництво ресурсозберігаючу технологію обробітку ґрунту під льон-довгунець, оптимальну щільність його агрофітоценозу.

Ключові слова: обробіток ґрунту, агрофітоценоз, врожайність, волокно, :ьон-довгунець.

Березовский Л.М. Влияние основной обработки почвы и плотности грофнтоценоза на урожай и качество волокна льна-долгунца Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01- общее земледелие. -[ациональный аграрный университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению влияния отвальной, плоскорезной и оверхностной системы основной обработки дерново-среднеподзолистой есчано-легкосуглинистой почвы и агрофитоценоза на: агрохимические

войства почвы; засоренность посевов льна-долгунца, возможности их плотнения многолетними травами; рост, развитие, морфологическое строение, ормирование воздушно-сухой массы растений, урожая и качества волокна, его аномическую эффективность.

В результате исследований в системном аспекте изучено взаимосвязь ежду технологическими процессами основной обработки почвы и ■рофитоценоза льна-долгунца сортов Мрия и Могилевский 2. Развито отдель-ое направление экосистемных исследований земледелия, объектом которого :ть формирование почвенной среды, фитоценозов, их взаимосвязей. Разные їстемьі основной обработки неодинаково влияют на агрохимические свойства эчвы. Установлено, что при основной обработке культиватором-плоскорезом бороной дисковой тяжелой в 0-10см слое сосредотачивается на 10-26% эльше органических остатков предшественника льна-долгунца - озимой леницы, на 0,01-0,07г/см3 уменьшается объемная масса почвы, повышается пас продуктивной влаги и питательных веществ в сравнении с вспашкой.

При поверхностной системе основной обработки почвы отмечено швысшую урожайность льносоломы (59,7-64,2ц/га), что превышало зодуктивность посевов по вспашке. Плоскорезная обработка не снижает южайность льноволокна.

На фоне основной обработки почвы для формирования агрофитоценозов всевали 25, 30 и 35 млн всхожих семян льна-долгунца на гектар. Уплотняли о посевы райграсом пастбищным, тимофеевкой луговой и клевером белым, гмечалось повышение плотности агрофитоценоза при увеличении нормы ісева семян. Наивысшая урожайность соломы и волокна сортов Мрия и огилевский 2 обеспечивается при густоте посевов 2000 растений на 1м2, )рмируется при высеве 30 млн всхожих семян на гектар.

Такая технология основной обработки почвы и агрофитоценоз іеспечили производство высококачественного волокна. Качество длинного

волокна оценивалось сортономером 14,0... 14,2. Отмечалось увеличение урожайности льносемян по мере снижения плотности агрофитоценоза. Подсег клевера белого или райграса пастбищного под лен-долгунец при густоте посевов 2000 растений на 1м2 обеспечивает прибавку урожая волокна и повышение его. качества. Наибольшая средняя общая (93см) и техническая (87,1см) длина стеблей, выравненность стеблестоя (91,2%) и воздушно-сухая масса растений льна-долгунца формируется при агрофитоценозе 2000 растений на 1м2 на фоне поверхностной обработки почвы.

Применение плоскорезной и поверхностной обработки почвы приводит к повышению засоренности посевов льна-долгунца. При вспашке масса и количество сорняков снижалась в два раза. В агрофитоценозах льна-долгунца, уплотненных клевером белым, райграсом пастбищным, тимофеевкой луговой, количество сорняков снижается на 54-4 6% в сравнении с контролем (без подсева трав).

На дерново-среднеподзолистых песчано-легкосуглинистых почвах для товарных посевов льна-долгунца сорта Могилевский 2 оптимальная норма высева 30 млн всхожих семян на гектар, при которой формируется до уборки урожая 2000 растений на 1мг.

Сорт Могилевский 2 по урожайности волокна превышал сорт Мрия. Продуктивность семян и качество длинного волокна этих сортов практически одинакова. Наивысшая экономическая эффективность выращивания волокна льна-долгунца сортов Мрия и Могилевский 2 достигается при густоте стеблестоя в фазе ранней желтой спелости 2000 растений на 1м2 и уплотнении посевов клевером белым, на фоне поверхностной основной обработки почвы.

Предложено и внедрено в хозяйствах Радомышльского района Житомирской области плоскорезную и поверхностную систему основной обработки почвы, оптимальную плотность агрофитоценоза льна-лолгунца сорта Могилевский 2, .что обеспечило повышение урожайности и качества льноволокна, экономической эффективности его производства.

Ключевые слова: обработка почвы, агрофитоценоз, урожайность, волокно, лён-долгунец.

Berezovsky L.M. The influence of soil tillage and agrophytosenos density on the quality of long-staiked flax. - A typescript.

The text is a thesis for the degree of a Candidate of Agricultural Sciences with a Specialization 06.01.01.-Crop Production Systems.-National Agricultural University of Ukraine,Kyiv,2000.

A thesis is dedicated to studying of influence of tillage and agrophytotsenos density on physical-chemical soil qualities, clagging up, grouth of crops and

development of plants and long-staiked flax quality. It is acknowledged that using surface tillage, optimal agrophytotsenos density improves water and nutrient soil medium, ensures an effective weed control and allows to obtain high yields and high long-staiked flax quality at a lower energy losses as compared with a combined system of tillage. '

It is recommended and put into practice of farming a resource-saving system of soil tillage for long-staiked flax, optimal density of its agrophytotsenos.

Key words: soil tillage, agrophytotsenos, crop capacity, fibre, long-staiked

flax.

В ИДАВНИЧИЙ ЦЕНТР HAY

т.-n (044) 26/ (104V, 2А/ Я4.М ...я/4ц»< |f)44) 2А/8ВЛЬ

П|ДП. ДО ш>уку. ft- *

Зам КуПГГТ