Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние осмотического стресса и модификаторов цитоскелета на развитие холодового и гипертонического шока эритроцитов

ВАК РФ 03.00.22, Криобиология

Автореферат диссертации по теме "Влияние осмотического стресса и модификаторов цитоскелета на развитие холодового и гипертонического шока эритроцитов"

АКАДЕМШ НАУК УКРАНШ

тсшп провш шовтоти и шовдщш '

На правах руксшсу

Гамазяноз В!ктор Володетшровпч

вплиа ОСМОТИЧНОГО 0ÏFEG7 ТА МОДШНАТОРШ ЦИТОСШЕТА ÎIA ГОгВИТОК ГОЛОДОВОГО ТА ГШШХШЧШГО ШСУ ШПТОЩШН 03.00.22 - кр1о01олоГ1Я

АВТОРЕФЕРАТ ' ■

, ч _

дисертацМ на здобутгя стаю! стугояГ кгшвдата (ЯсхпогИшис: пищ , *

Xnpnlû- 1993

Робота викондаа в 1нститут1 проблем крЮОЮлогИ те крЮмодацйии Академ! I наук Укра ¡ни.

Науковий кер1вшж! доктор 01 олопчиих наук, професор ■

, В.Л.Бондеронко '

0ф1ц)йн1 опононти« доктор бЮлогМчшк наук, професор

' ' В.1.Луговий

доктор мадачннх нале ' ' ВЛ.ГуСський '

Кор1ваа орган)зац1я: Шститут ф1з1ологП 1н. О.О.Богошльця

АН Укра1ш, н.Ки!в

аалист В1д0удатьоя "<?/" /^^и'-^/У 1593 р. в »._1

годин на заодошП сшШвлыю! радк Д 016/60.01 .

при Шетитут) проблем кр1а0!сш>г 5 3 та крюмэдищши АН УкраЗш !

(310016, м.Харк!в, вул. Переяславська, 23)

3 дисертаЩая мозща оэнайокзтась в ОЮлЮтэШ 1нотитуту проблем кр!об-10лог11 та. зфЮмадвдш. -

Автореферат роз 1 слано ' 1993 р.

• Вчевиа секретарспеШ8Я!зовело1 рада,

доктор мздйшшх наук ■ А.Н.Годьцвв

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГИ

Актуа.чыПсть пробшли. '. У наш час' 1снуе достатн!й об «ем експеримэнтальнлх дашх, як! ькезуюгь на те, що одн!ею з причин, яка приводить до пошкодкення еритроцит!в п!д час заморожувашя, я зм!ни в crpjicrypl комплексу цитоскелет-бюлой внасл!док зростакня осмотичного град!ента на мембран! сБондаронко В.А., 1988з. В1домо, по розвиток чутлзгеоот! эритроцит!в до холодового шоку в гIirspTOH 1 4Hïîx розчинах в значнШ Mîpt залегать в(д pH та ioraioï сила середовкцз careen f.д., Yun« с.y., 19773, як! контролювть ПОТОКИ хлору га кал1.чмз еритроцитах CBernhsrdt I., 19923 . У ТОЙ ЖЭ час чутлив!сть еритрсдаПв до г1шртон1чного соку не залэкить в1д складу середовица перед!нкуОацЛ, а шзначаеться т!лыот його осмолярнЮтю сПоздияков В.В., 19893. Цэ вказув на ваклизу роль початкового об'ему кл!тин у 1х чумквост! до г1пэртсн!чнсго та холодового шоку.

Кр1м того, встановлено, що б!дки_ цитоекзлэта в!дггов!дають за регуляц!ю осмотичго! пов8д!ики ерятроцит1в ciieunbush р., 1985з. Став, чутливЮть еритроциПв до холодового та г1пэртон!чного шоку може Еизкачахись станом .мембранного скелета, . ñoro окремих ко'яюнснПв та Ix взаемод1ею з 1нтогрэльни,ш 61лкеми мембрзни, зокрема, з б1лксм смути 3.

Враховуючи цэ, метою, нашо! роботи було игвчошш особливостей резвптку чутл!Бост1 эритроцит!в до холодорого та г!'пэртон1чного шоку при модиф1кац!1 функп i овального та структурного стану б!лка смути 3 эритроцит!з, а також при модш$!кац!1 взаемодП вказанного б 1 лка та б ist а смугл 4.1 a ксг/понентами цитосколэта.

Задач! досл!днэння. ЗПдно з постановленною ' метой роботи вврздбачали вир i сити так! експзрдаенталыИ задач!:

1. Досл!дити взаекозв'язок м1а характером модиф!квцП б!лка шуги 3 мембран еритроцит1й та розвиптом чутливосИ кл1тш| до холодового га г1пер?он1чпого шоку.

2. Досл1д:гга динам 1ку розЕигау чутливост1 еритродат!в до холодового та г1пертои1чного йоку в уноваг, коли зростання осмолярност1 ' сэрвдовща . перодШкубоцН супроводжувться ado на супроводаузться зб1льп;еЕням IoheoI езли,

3. Вевчити дитмЖу розвиису чутлнзос'т1 эритроцит!в до холодового та г1картон1чного шоку п1сля обробки luitnffl реагентами . (Д1Д0. ШМВ, гвм1н>, модаф1куючими взавиодП 0|лк1в цитоокелэта м!я

собою та s компонентами мембрани.

Наукова новизна. Показано, що розвиток чутлквост! еритрощиМв до холодового та г1гортон1чного шоку в розчин!, якиЯ м!стить 0.88 моль/л сахарозу сбо 1.2 моль/л nací, мои© залежотп bíд ioEHoro сгсладу кл1тизнг. Але чутшвЮтъ еригрошглв до Пперуон1чного ¿¡оку при перенос! mil тин в 3 коль/л iuci ш шзиачаеться'цим фактором.

Показено, цо сггршовашпсть дП 1нг!01тора ашонного транспорту Д1Л0 на розвиток чутлшюст! эритроцит 1в до холодового та г1пертон1чного шоку корелюе ai сярямозашпстю floro впливу на ЗВ!Л£Н9ННЯ KBTlOKlB Кал!» 3 ВЛ1ТИН. Яздо сорвдовщо Пвред1нкубецН Мtстить Г|ШрТОШЧШЗЙ розчин 3 низькою Юнною сигаю (0.86 МОЛЪ/Л caxaposai, то '1яг1б1рування втрат калш в присутност! Д1Д0 супроводауеться блокуванням розвитку холодово! ¿"i осмстячно! чутливост!. 1 навпаки, коли серадозище 1юред1нкубацП м1стить Г1перТОН1Ч5ШЙ рЗЗЧШ 3 ВЫСОКОЮ ЮШЮЮ СИЛОЮ (1.2 МОЛЬ/Л NaCI), то з0!льшз1шя piBRfi втрата кал1ю в щдасутност1 1нг101тора супроводауеться ростом чутливост 1 ври1'роцит1в до холодового та Пгортон!чного шоку.

Показано, що кодиф!кац!я оритрощгПв ПХМЗ або гомШом приводить до втрзти здатпэст! цих кл!тнц зи!кювати' свою форму при зростанн! осмолярностi середовивд,•

Теоротичш та практична значвння робота.

Махая!зм розвитку ' чутливост I еритроцшМв до холодового та г1пэртон1чного шоку пов'ЯзаниИ з модпф1кац1е« взасмодШ бШа смуги 4,1 та б!лка шуги 3 з компонентами цитошзяота.

Одержан! в роботt результата дсзволяэть обгрунтуваги ков! п1дхода вдо розробки ызтод!в' иизькотемгарягурного коясорвувашя еритроцит!в, враховуючя палив температура, IoehoI сили, концэсграцИ f он In хлору, а такой осшлярност! коисервуючого .розчкну.

Полоаапия, як 1 випосяться на аахист.

1. Розеитоя чутливост! эритроцит Iв до холодового та г1пертон!.чного иоку вгсшачаеться механизмом, заложим в!д осмолярност! сзредовица, - в основ 1 якого лежать вддаф1кац!я сзруктурних взасмодШ Mis Штоскалотом та мэмораноя.

2. Розвиток холодового иову ерятроципв.. в г1пвртон1чнах розчинах з низькою (0.06 моль/л сахврозя) або вксокоэ íohho» силою (1.3 ыоль/л Каох) залеккть в!д !бвного складу кл!ткни, в той жэ час

г!пертон!чдай шок не визначаеться ними факторами.

Апробашя работа. Матер!али работа допошдились на ¡л Украинскому А(ох!м1чному 3'!зд! (Ки!в, 1992).

Публ1кац1|. По матер ta лам дисергацМ опубл!ковано 2 робота.

Структура ¿исертацИ. ДисертаШйна работа складавться з вступу, • огляду л!тервтури, .опису м.атар1ал!в та штод1в-, Б глав власнкх досл1даень та 1х обговорювання, закщчэння, висновк!в та списку л!тератури, який включав 147 роб!т закордонних автор to та 20 -в!дчизня®ы. Работа викладена на 138 отор1нках машинописного тексту, м1стить гз малинка.

• матер шш ú метода дошпдання.

У роботt використовувагли еритроцити, одержан! з донорськоI кров! 2-1 груш.

Для блокування поток1в хлору через мембрану вякористовували 1нг!б1тор анЮнного транспорту Д1ДС (4,4;-ди1зот|оц1аностш1ьбен~ 2,2'-дйсульфонат). .

Для модиф1кац!| 'взаемодП циго сколе т-б! слой' еритроцити бут оброблэн! гемШом або ШМВ (пара-хлормерсур1йбенз0ат>.

Залишкову к!льк1сть 1он1в кал!в в .эритроцитах' виэначали в гомол!зат! калШ-чутливим мембраяним елэктродом сн&сеу t.i., 197вз.

Холодсвий шок ерятроодт!в в г1пвртон1чних розчивах сахарози та n»ci був змодельований на-основ! загальнопринято! методики careen

f.a., Jahg С.Y., 18771.

Г1тртон1чний шок эритроцит!в вд i вековали в розчин!, якяй Ml СТИВ 3 МОЛЬ/Л NaCI сПоздняков В.В., 1989].

Для анал!зу зм!ш форш еритрощПв п!д д!ею ПггэртоШчши розчин!в сахарози викорястовували м1кроскоШю. .

Електрофорэ.тичне розд1лвння мембранних б!лк!в эритроцит!в проводили в пластинах пол1акр!лам!дного гелю, ' ягой . м1став U додецилсульфату нагр1ю на прилад1 Мульт t<£op (use, Швец!я).

Сгатистичну обробку ексдаришнтального. матер !алу проводили по ■ методу Ст'вдента-ЗНшера. .

результати ТА IX 0ег0в0ренщ

Шлив 1нг!б1тора ан!онного транспорту Д1ДС на чутлив!сть еритрощгНв до холодовога шоку.

Знижэння концентрац) I Had в!д 160 ммоль/л до 0 в середовшц!, яке м!стить 0.86 моль/л "сахарозу. супроводжу8ться зростанням

б

Мял Л. ЧутлгаЮть »рмтроаднМв при охолоджшП до 0°С (a) i е>в»льт{шя наг1он!в кал!» (б) Шсля |нку0ацП кл1тин 0-60 jbii« при 37 О в роз'иш!, який мЮтить 0.BS моль/л сахарозу ] р¡знi концентрат I Matn (мдаль/л): I.-ü, 2.-25, З.-БО, 4.-IÖÖ, 5.~1Б0.

Вставка. ЗалежШсть холодово! чутлизост1 ермтроциИв в!д р1гаш вт^ати iteTloHlB кал1ю на 10-й гхвилш! «ер0д1нкуооц11 suit тин при 37

холодовоЗ ■чутдавос?1 еритроцит!в Шел я ¡нкубацП кл!тин до 10 , хишгн при 37°0 (Мал. 1а). Пошходжеиня еритрошичв niд час холодового шоку корелюе 1з зв1льквикям катютв кал!я з кл!тин до 10—ï хзилшк !ЕкуоэШ! перэд охолодаонням (Мал. 16). Збглывелня часу 1нкусац1! до 60 хвилин кэ шшяае шдввдешт чугливост! .'гштан до насгупного оталодаення (Мал. 2а), да да&тись на те, по втрзта кз?1онi в калi в продсвкуеться (Кал. 16).

Прксута;сть íi-rrioíxopa онtоттого транспорту Д1ДС приводить до SMíxai динам tía: розвятку холодово! чутлязоот!. Чим никче концентрата Nací в середовищ! пасубацМ, тш б1льпге ступ(нь ззогкзння ртвня холодового коку в присутност! Д1Д0. Втрата кат(ои1в кал!ю эритроцитами а перш! хвзшши значно гальмуеться в присутпост! Д1ДС, ао заевгдчуе про салехнють процэсу в1д вюйдного. потоку хлора. Отже, р!вень вютду хал!я в1добракае ступ1нь зв1льнения хлору з iuïîtkh з соредовэде B.nspaí хвиливм 1нкубацП (Мал.I). Зникання концентрат ï Nací в оередовшЛ вшшкае зв1льиення град1бнта ан!он!в хлору, спрмэванного' s юПтини causer я, Donath j, 1984]. Отке, можна припустите, що залэжяЮть холодового шоку еритроцит1в в!д концентрац!! ksci в сэредовкц!, яке Мстить 0.86 моль/л сахарозу, в nepai хвилини ипсубацП s залекн1стю процесу в!д ступени зв!льнення ангонш хлору, mes визначав р!вень втрати KaTtoHiB кал!я. В1дсутн1сть зростання чутливост) оратрошт1в до холодового шоку в штэрввл! часу 10-60 хвилип (Мал. la) в умовах трзтваючо! втрати кал!ю можна пояснитя там, що за фазою росту внутринл1 тинного рн в перш! хвилшя в г1пэртон1чному сэредоЕищ! 1нкубэц1 I з низкою юнноа енлоп вЦбуваеться закиолення Внутр1кл1 ТИННОГО сэредовща CSi-taraaais vi, шзэз,- яце можэ йяокуввтя ХОЛОДОВУ Чутлив1сть С Jung СЛ., oreen F.А., 19793.

Розвиток чутливост! эритроцит1в ДО ХОЛОДОВОГО та г!пэртон1чного шоку п!сля 1ннуоац11 в розчинах Е00лекгрол(г(а та элекгрол(т1в.

Чутливють эритроцит) в до г1пэртон1чного шоку с Поздняков В.В., 1989], на В1дм1ну В1д ХОЛОДОВОГО coreen F.A., Jung C.Y., 19773, визначавться т!льки осмолярн1стю 1 на залегать в!д Юнного складу езредовища пэрвд1нкубац1I. Цэ вказуа на те, що г1шртон1чний шок не .залеж!ть в1д Юнного складу кл1гнни.

1нкубац1я эритроцит!в в p034HHt» який m1стать 1.2 моль/л n&ci, до 60-ти хвалин зумовлюв знижвннячутлнвост! кл!тин до охолодаення

(Мал.,2). При цьому .чутлинГсть вритроцитГв до гtпептон(чного шоку при перенос 1 в 3 моль/л N&C1 не амЮТеться. ЛрисутнГсть Юнофора шг1рггцяиа викликав птрату чутливост! еритроцит1в до охолодаэшя ран1шэ, ш! до пггертоя!чного шоку (Мал. 2). Мояливо, новые уеутення осметичного' град!енга Nací в1дбувазться на 40-й явидин! шредйжубацМ а юнофором, коля давя i сто зникае путлив!сть ерятро1'щт1в до г1пертон1чного шоку. •

ЧутлввГсть еритроцит!в до г!тартся1чного шоку н!сля 1нку<3зц11 на протяз! бО'хышт в сэредовищ!, яке м!стить 0.'8б моль/л сахарозу, на зм1нються. Це вказуе но те, що зв1льнення кат!он1в кал tro в данному серодовиц! яе вшивав на роавиток г1пэртон!чпого шоку на в1да1ну в1д холодового. , ■'

ЧутливЮть ерятроцит 1 в до холодовогб шоку та звморожувавяя•в значнШ Mtpt залааегь в!д шяагкового о ö> ему шитин с«»гуе«'

Мал.2. Вплив Н1г(ри- : цша иа. чутлив!сть эритроцит)В ДО 020-лодж91шя до 0°0 (1,2)

.! г1пертоп1чяого шоку пря пэренос 1 в 3 ш--ЛЬ/Л NaCI (3,4) ir!-'..

с ля 1нкубаШ! при 37°с в розчш!, який м!етап 1.2 моль/л NsCl, i ,3-контроль» 2,4~Шг!ркцин,

10 НЮЮЛЬ/Л.

во

:

M

о

, : vi

¡•Sí -, »

Ь£>В

н.т., 197П .такса, як i чумив1сть Ix до г (тертомГчного шоку ■еПоздняков В.В., 19893. Ератроцята, вшявжш! m кал!в, в )зотон1таому сэрадокнщ! иапть магний od-ем, там нормальн! кзПтшга, тод) як п!дгаишпш осдалярносх! сэррховвда виде 0.6 рсмоль Л1кв1й/в . р1зняцп в со'^мэх ckery««.r. н.т., 19713. 3 цього сл1дуа, що втрата KSTtoHla кал 1 ю в серо давши, .яке м!стить 0.86 кйль/л сахарозу, не ИрЯВОДИТЬ до дод2тчового ЗМШШвКНЯ Об'ему OpirrpC'UäTtB. Таким таком, молн!) припустите, що чушгРЛотъ еритроциИв до г!нертон!чного иоку rto полакать в)л 1оаяого складу.ici)mm пор!вняно з холодовнм шоком".

а

Додаткови П1ДВЩ9ННЯ чутлгозост1 еригроцит1в до холодового шоку при зросганн! р!вня вграт кал!» мою бути пав'язана з гтарвбудоват в. .'момйраШ, як/ викликаються темтзратуров п(д час охолодаеншт .сБондарэнкоВ.А., 1988:1.

Вштв молиф{|сагор»в ютоскалета на чутлив4сть еритроцят1в до холодового та Плертошчного шоку.

Зросташш концеятрацИ сахарози в середовот) перод1ггкуоац( I до 0.5 моль/Л кеда не. Пльки до зниженяя чутлизост! кл|тип до пгартон1чного шоку, 0л9 й до усуяешя впдиву Д1Д0 на цю чутливЮтъ' (Нал. 3). 'Рак, ящо присухя)сть модиф)кагора в ¡заастттяоьц се-' редовиШ 1пкубац11 вгашиае п1дешенея чутлшгасп ерятрощгМв до гШвртон1чяого шоку, то в сэредовщ!, яка м!стать О.Б моль/л сахарозу, дв еритрошти аабувають ст!Як1сть до Пттертон1чяого шоку, ***" ' присутн)сть Д]ДО вяе не вихликэв зм!ни чцгтдивост).

Мвл.З, Вплив Д1Д0 па чутлга Iсть эритроцита до гШэртснРшо-го шоку при поренос 1

В 3 НОЛЬ/Л НаС1 ШО-

ля 1нкубацП (2 хвя-дини, 3?°С) в роз'М-пэт, т?! мютять сахарозу.' I-контроль, 2-Д1ДС, 10 мкмоль/л.

Вростяняя концвнтрши I сахоропя вщо 0.5 моль/л вшштсяв п!двгокнкя чутливость еритрсциИв до Ппортон^того иску. Гря иьому вгш® Д1Д0 зеодиться до зтгашия 7утлцрост1 (Шя. 3). Гг.кш чипом, спрямовагалсть дП ЛЛДО заложить в!д осмолярност! даредовют.

си а.т цт а? И

концентрящя сахаром, полъ/л

перед1вкубац!1. Враховуючи те, до д!я Шг 161 тора ан!онного транспорту Д1ДС на холодовий та г!портон!чниЯ шок можэ бути ; пов'язана з його впливом на взавмод!» б!лка смуги 3 з цитоскелзгом СНви Ь., Ногпяоп М. , 1833], Ш ВИХОрИСГЭЛИ ИШБ 3 МЭТОВ ШДИф1КаЦМ ! вказанно! взаемодП ссхлгк з., Коаггсп а.в.,1еэо:.

Внасл!док шдиф1кацП вритрощШв' ГОМ5 р1вэнь гтертоШчного шоку пЮля ¡нкубацП в розчинах, як1 м!стять 0.27 та 0.5 моль/л сахарозу, з роста в (Мал.4), 1' ефокт знижэння чутливост!,'' який в!до1чався для !нтактшх еригроцит!в при п!двиаднн! концентрацИ сахарози, нэ виявляеться. Кр(м того, оказана модиф!каШя привела до . усуноння д! I Д1ДС, залежно! в!д осмолярност! соредовща,''що було виявлено у випадку Н8ыодиф!ковышх еритроцит!в (Ыал.З). Так, в . 1зоосмотитаому серэдошзЦ, присутнЮть Д1Д0 вже не приводить до . вроетання чутливост! еритрчцит 1в до г 1партой¡много иоку (Мал.4).

1шми словами, модиф1кац!я ерлтроцит 1в ПХМ5 приводить не т!лыш до ' уоуЕзпня мехаШзму, за участю якого ' зроотвння осмолярност! ■середоБизд шдввдуе ст!йк!сть еритроциИв до г!пэртон!чного шоку, але до вмЮТ сщшованост! дИ Д1ДС, яка залегать в!д осмолярност1 . середовкда перед! ннубацИ. Враховушя под!бний характер звледаостей

, Ыал.4. Бплив ПХМБ на • чутлив!сть еригроци-т!в до г!пертол1чно~ го шоку при перенос!

В 3 МОЛЬ/Л НаС'1 П10-

ля 1нкубац11 (2 хби-ЛИШГ, 37°С) в резчиках, як1 и1стять сахарозу. I-контроль, .2-ПХМБ, Э-ПХМВ+Д1Д0.

■43 Ш В.7 09 И . концеитрацЬя сахароэи, ноль/я

Мзл.5. Бплгв том¡на на чутяквЮть еркт-;ро1г/1"!в до гшэрто-. Л 5 чнсго соку кря перенос! в 3 моль/л КэС 1 п}сдя ЗшуОэ-Ш: (2 гззлияи, 37°С) в розчинаж, як( мЮтять сахарозу. I-контроль. 2-гем1Н, 3-Г9М1Н+Д1Д0.

# ¿7 о.? а

концэнтрац!я сахарозн,. иоль/л

г1пвртон1чаого шоку вритроцит1в в1д ■ осмолкрност! серадоввда пврвдИосубацП в присугност! ! В1дсутдаст1 Д1ДС 1 те,-во обробка еритроцит!в ПХМБ уоувае здатн1сть кл!ган шдвщувати свою ст1йк1сть до г!пвртоя1чшго шоку при зростанн! в саредовищ! перед1нкубац13 концвнтращз сахорози до 0.5 моль/л як в присутносИ, так 1 у в 1 дсуигост] Д1ДС можна пряпустати, що дзя осмотиргаого стресу, такой як 1 д1я Д1ДС на чутлив!сть еритрошт!в до 1Чпертон1<шого шоку, зд1йсшоется при СэзпосвродиШ учасП вв'язку б!лка смута 3 а цитоскелетом. '

Модаф1кац!я вритроциив гем!ном, .яка виклгасаз горушенпя. вааемодШ б!лка смуги 4.1 в штоскэлет! сздвым м., юзяз на р{дм'1иу в!д модаф1кацП ПХМБ, приводить до «начнэго 1нг1б1рування г1шргоп1чного шоку (Иол.Б). У даяому винэдку твкож, як 1 в випэдау з ПХМБ, вздоувасгься усунзгая' еплзшу Д1ДС- на чутлявЮть вритроцит1в. до Пгар'гошчного шоку пЗсля 1"куСпц! 1 клита а 1 зоосмотгшому р03чя1( сахарозл. Могшя припустит, ¡по д!я 0СМ0ТИЧНИ2. фактор1в, -як 1 д!п Д1ДС на г¡картон!чний шок аШуваетьея ввасл1док тда£1квд!1 .взаемодШ як силка смут 3, так 1 бЦия.смуги 4.1 э компотнтоми щтосивлета.

П

Вшив моцйф1катор1в цитоскел&тв на зм)ну форми эритроцитiß при зростанн! осмоляршо?! сервдовища.

Зростанвя концентрац 1! сахароза в середовиц! »нкубац!* до Q.6 wo ль/л приводить до еянсцитозу 90х ..кл1гин (Мал. 6), В Штервал! ковдеатраЩй 0.7-1.1 моль/л неелектррлИу к!льк!сть ох!ноцит!в амедауеться, що коралке з п!двишенвям • чутдавост) еритроциив до Ндартошчиого шоку (Нал.З). Присутн1сть Д1ДС, д!я якого приводить до модавЫкацП взаемодий б!жа смуги З а цитоскелетом с Hau l. ., Ногпаоп к.. 18вз)i шкликае майжэ IQOx-й ехШоцитоз кл1тин в сервдовища!, як! ы1отять Q.3-Q.S моль/л сахарози. . Шдвишевдя

Мал.6. Вшшв Д1 ДО на 3111ну форми еритроциИв при зростанн1 осмоля-ряост! сервдовища. I-контроль, 2-Д1ДО, 10 мкмоль/л.

Чч ВВ

« ,

«

1м

S

5 Ш

« л

■s es

аз HS Д7 а? и

концентрац!я «ахарави,, ыоль/я

концвнтрацП неелектрол1ту до ы моль/л приводить до зниюння р1вня вИноцигозу, виклшсаного а приоутност! Д1Д0 (Мал.6), що тако« корелюе з ростом чутлиоост! эритроцит1в до г!пертон!чного току (Мал.З).

Модаф!кац!я"еритроцит!в 1ГШБ 1С1»гк в.л. .шятоп о.в., ¡вэо] або гем1аом сзьа1с1»1 и., 19вбз, яка приводить до гм!ни взаемодШ 0!лка сиуги 3 або б!лка смуги 4.1 з цитоскелэтом, в1дпов1дао, приводить до ех!нош./озу 1 гшшог втрати здатност! кл1тин зы!шрвати свою форму при Шдввденн! осмолярност! сервдовища. Ц! дан! св!дчать

про те, що sMlna фор.та еригроцит1в при зростани! осмолярност! середсвииа визкачаеться одночасно присутиЮт» двох тип!в контакт!в цитоскелэта з мембраною, як! включаить б!лок смута 3 1 силок смуги 4.1.

В1домо, що осмотично-вшшвканнй ех!нощп'оз еритроцит1в в(?д0 до я1 двмцбння ctíü1coot! кл1тип до г!шртон1чного шоку tПоздняков В.В., [988]. Д!я на оритроцити гем!ну, яка приводить до ехиюцитозу кл 1 ш, такок супроиодауетьоя Шдвицэнням !х осмотично! стЫкост! (Мзл.5). КодифтаШя взпемод-й б1лка смуги 3 з штоскелбтом при д!1

Д1ДС CHsu L., Ногпгоп П., 1983] вбО ПХМБ tClark S.J., Ralston G.B., 1990], яка приводить такок до ехШоцитозу, навпагси, знижуе ст!йх1сть оритроцитíВ ДО Г!П0рТОН1ЧШГО иоку пЮля 1икубац11 в ¡зоосуотичпому розчин1 сахарози (Мал.3,4). Ш вкозуе на то, що осмотично-вякликатшй вхШоцитоз ерйтрсцит!в в сервдовкц!,- яке м Ютить 0.5 моль/л сахарозу, та п1двгацещвд сПйкост) кл!тпн до г!00ртон!чяого шоку п1оля 1нкубацИ в цьому соредовищ!, пов'язан! касамшред, з модкф!кац!ею вааемод!I 01лка смуги 4.1 в цитосколет!.

ВКСНОВКИ

1. Втрата кат! он i в кал 1а еритроцятями в серэдовгсц!, якэ мiстнть 0.86 моль/л сахарозу, при !нкубац!1 до 10 хвилин королве 1з зростшшям чутливост! кл 1 тин до наступного охолодання. Додаткова втрата itflTlcHÍB кал1ю при ИжуСацП оритроцит 1 в в!д 10 .до 60 хвилин не приводить до п!двицвгая чутливост 1 кл1иш до охолодження.

2. Втрата кат1он1в кал!ю оритроцитами в. сарздовищах, як!

н!стлть 0.2?! 0.86 моль/л сахарозу аба 1.2 моль/л h»ci , при . 1нкубацП до СО хеялип ке biusibss на чутливЮть кл1тип до. г!пертоп1чпого иоку при 1х перенос! в 3 модь/л Nací 1з в!дгюв1д1шх серадовщ. .

3. Д1я 1ег 161 тора ан1ошюго транспорту Д1ДС на чутливЮть' еритроцитЮ до холодового та г!гортоп1чного шоку та зв1лыгання кат1ой!в кал!ю звлэтоть в!д !сшю! сяли сородорчща парад 1нкубацП. В сэредовщ!, яке и Ютить 0.86 моль/л сахарозу, присутнЮть Д1Д0 вякликав зменшепня як виходу квл!ю, так 1 чутливост! еритро1шт1в до ОХОЛОДЯ0ШЯ. Нкщо сородовадэ 1пнуб8ц11 МЮТИТЬ 1.2 МОЛЬ/Л i'laCl, то присутнЮть Д1 ДО приводить до зб1льпюнля вяходэ кал! в 1 росту чутливост! кд1тй1 до охолодогагя.

4. Сиробка ерк'гро!щт!в ПШЗ пэ викликае суттсвих ам!н в

чутливост! клЮТн до холодового та г1пертон1чиого шоку Шелл .• ПшуОацП 1х в розчинах, гас! м1стять 0.8S коль/л сахарозу або 1.2.

моль/л nací, тод! як оОробкс оритроцит!в гвм!нсм приводить до • злачного 1нг1б1рування холодового та г тертой¡чного шоку.

5. Шдвицення в соредовиц! шэрэд1нкубацП концентрат ï-. сахарози до 0.6 моль/л або Nací до 0.45 моль/л тс в присутност1, та

1 в!дсуткост! Д!ДО приводить до зшгже.шя чутливост! еритроцит!в до Ппертошчяого шоку при ïx настушому перенос! в 3 коль/л каст. ОброСка эритроцит!в ПХМБ супроводауеться втратою iuIteh здатност! набувати сИйкост! до Ппертон1чногс шоку.

6. ПрисутнЮть Д1Д0 в серэдовшц! !нкубац!1 еритроциИв, яке м!стить 0.27-0.5 моль/л сахарозу, виюшкав IQCh-ít ехйюцитоз -клttiîh. Зростання ' концентратÏ сахарози в!д 0.5 до I.Î м;ль/л приводить' до зныкення ~датност! Д1ДС виклекзти змшу . форми еритрощга!в. Обробка еритроцит!в ПИВ або тем t ном приводить такок

-до вх1ноцигозу, але в дашму шпадку кл!тша втрачають здатнЮть , зм!шовати форму при Шдшщенн! осмолярност 1 серэдовиша ¡ннубацП.

7. Оскотично-вшшжанмй ех!ноцитоз або ех1ноцитоз, досягнул® внасл!док модиф1кат I ератроцат1в гемИюм, приводить до знижэння чутливост! кл1иш до г¡гортон!чного. соку. Ех!ноцитоз, досягнутий д!ею ПХМБ . або Д1Д0, навлеки, приводить до росту осмотично! чутливост! еритроцит1в. '

СПИСОК Р0Б1Т, ОПЖШКОВАШХ ПО ТШ ДИСЕРТАЦП.

I. Ремазанов В.В., Боддаренко В.А., Роль.структурного стану б!лк1в мембрана в розштиу холодового иоку еритроцит!в лздши// в сб.: vi Укра1нсшй 61ох1м1чей2 з11ад.-Ки1в.-1992.-ч I, с.93.

.2. Рамвзанов В,В., Рудэнко C.B., Бондарэкко В.А. Зв'язок loicfflx поток1в хлору та калlu при осмоткчноку cxpool з холодовим шоком оритрощ1х!в// в сб.: Фдаашнтальн! та 'пршшда! ороблвт кр!о01олог!I.-Харк1в.-19ЭЗ.