Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние молибдена и бора на формирование урожая и качество зерна сои в условиях северной ЛесостепиУкраины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Влияние молибдена и бора на формирование урожая и качество зерна сои в условиях северной ЛесостепиУкраины"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

Р Г 5 ОД 2 8 АВГ 1995

На правах рукопису

ДАЦЕНКО Олексій Васильович

ВПЛИВ МОЛІБДЕНУ І БОРУ НА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА СОЇ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність 06.0у.09 — рослинництво

- АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 1995

Робота виконана у відділі агрохімії та фізіології рослин Інституту землеробства УААН і в Інституті* фізіології рослин та генетики НАН України в 1992—1994 рр.

Наукові керівники: доктор біологічних наук

) Івченко Віктор Іванович; кандидат сільськогосподарських наук Вергунов Віктор Анатолійович

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук

Старченков Юхим Полікарпович; кандидат сільськогосподарських наук Петриченко Василі. Флорович

Провідна установа: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’ева УЛАН

Захист дисертації відбудеться « 20 »Єср&сиА

1995 р. о 10 год. на

засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.01.20.01 при Інституті землеробства УААН. ..

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту землеробства.

Відгуки па автореферат просимо надсилати за адресою: 255200 Київська обл., смт. Чабани, Інститут землеробства УААН на ім’я вченого секретаря Спецрадн.

Автореферат розісланий « __________________ 1995 р

Вчений секретар „ _

Спеціалізованої ради, кандидат - ЙЛО ( /

сільськогосподарських наук (7у/ Л. О. КРАВЧЕНКО

. ЗАГАЛЬНА ХАРШЕРПСТі-КА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальним ззвіеінням вітчизняного сільськогосподарського виробництва на сьогодні є підвіконня продовольчого потенціалу країни шляхом збільшония виробництва рослинного ' білка. Одним.Із ефективних шляхів розв'язання цієї проблеми є розширення nootBtB t пінвицення врожайності бобових культур, серед яках олнб tз провідних Mtcub повинна, зайняти соя. '

Значну роль у перебігу біологічних процесі^ та в Нормуванні врожав сільськогосподарсіких культур t «oro структури відіграють мікроелементи. В-Україні робіт, у яких з'ясовувався б вплив мікроелементів на продуктивність сої, ще недостатньо; прогресивні технології її вирощування не в повній мірі'базуються на позитивній дії Мікроелементів,зокрема бору t молібдену. Ца значною мірою ускладнює розробку нових технологій її .вирощування, спрямованих на під-виаеиня продуктивності t поліпао.ння якості насіннєвої продукції, в зв"язку з чим виникає необхідність поглибленого вивчення дії згаданихелементів на фізіологічні процеси І формування вроиаю сої.т» його якості. ;■. - '■ ' :

. ^ fea і завдання досліджень. Мата роботи - удосконалити еле-

менти технології вирощування сортів сої Київська 27 та Чорнобура на евітло-сірих лісових легісосуглинкових грунтах північного Ліоо-^ степу України шляхом застосування різних концентрацій молібдену І бору яа лоні інокуляції бульбочковими бактеріями.

В завдання дбелі дтжнь входило вирішення таких питань:

- визначити ^зотфікоувальну активність сортів сої Київоька;

27 та Чорнобура на початку цвітіння.в період масового цвітіння і в його кіиці, а такох під час паливу бобій залежно від впливу рі8— і них, концентрацій мікроелементів бору t молібдану; •

- в;тзнт'л дія цих мікроелементів на процеси йотосинтазу та

темпового дихання в рослинах сої досліджуваних сортів; . :

1 - простежити вплив йору І молібдену В ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ МІК-

рооргааі змів грунту, дз вирощувалися ці роїшши; .

- прссліякушти залежність між показника.™ а зо таксувальної

активності, йотостатозу і дихання та продуктивністю і якістю на- ' еі'шш сої; •, . .

- пати еконоио-бі^енергетичну оцінку заходів по пі двиценню

врожайності та якості насіння сої за допомогою комплексної дії мікроелементів бору і молібдену.’ . ;

'Наукова новизна. Видалена позитивна дія І і ,3 кг/га бору та 50 і ІСЮ г/га молібдену на соізіологічні процеси } насіннєву продуктивність двох нових сортів сої - Київська 2? та Чорнобура, вирощуваних на овітло-сірих опідзолених гр аїтах. Установлзно позитивний вплив цих поз мікроелзментів на азотфіксувальву активність, інтенсивність фотосинтезу і темпового дкхаїшя сої, киттодіяльність грунтових мікроорганізмів, а також на врожай зорна‘рослин дослід- -купаних сортів і його якість. Доведено факт пішиення білковості . насіння завдяки поліпшенню живлення.сої бором /3 кг/га/ і моліб- -доном /50 та' 100 г/га/, тоді як па кількісний 1 якісний склад .амінокислот сіілка.ці погш мікроелзментів не вплинули. . ;

Практична цінність досліджень. В умовах північного Лісостепу України'розроб-теко. 'і рокорендовано сі льськогосиодарсько,.іу виооб-Г.. ництву комплекс кових здоиеитіа технології вирощуваная рослин сої, які політають у застосуванні мікроелементів молібдену /50 І 100 г/га/ і бору /І і 3 кг/га/: і забезпечуютьстабільну прибавку врожаю вшокоякісппго'нзсіння за 25-305». •

- З - - ' ■ ■

Основні результати досліджень пройшли виробничу перевірку та впроваджені в господарствах. Береалаького району Вінницької області на площі 250 га.

Апробапія роботи. Результати досліджень по темі дисертації-доповідались і обговорювались на засіданнях лабораторії Фізіології та біохімії рослин /1993, 1994/, відділу агрохімії і фізіології рослин /1395/ методичної комісії Інституту з питань рослинництва та землеробства /1994, 1995/, ка мізшародних конференціях молодих вчених і спеціалістів /¡¿осква, .1994; Ялта, 1994;'Чабани, 1994,'. ;■ . .%■■■ ■ ■ . ’

Публікації. По матеріалах дисертації опубліковано п"ять наукових робіт. . ■ .

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається . Із встуцу, шести розділівт висновків, рекомендація виробництву, списку використаної література та додатків. Робота викладена на 164 сторінках машинописного тексту, вмішує 37 таблиць. 9 малюнків І 15 додатків. Бібліографічний описок включав 236 найменувань, із них 67_на Іноземних мовах. V''г’г~. .

Яа захист вшюо.тгеся вкстеримзнтальпо обгрунтовані пояатк-

ая-дрді.■■■ . .

І/ дію мікроелементів бору І молібдену на азотфіксувалкіу активність, інтенсивність видимого Фотосинтезу і темпового дихання Де ох нових сортів оої; * ' . ,

■ ' ¿/ вплив мікроелементів бер1, і молібдену на наоіннєву про-

Д5ГКТЮ*НІ07Ь СОЇ; -

3/ якіоть насіння сої затекно від живлення молібденом,! бо.-.

Ром; - •• ;

. 4/ біоенергетичне та економічне обгрунтування застосування

різних доз бору і молійдел:,’ при вирощуванні сої.

1х_594в

. умови,'об"Ши і нщци дослшень ■ \

Польові дослідження проводилися протягом 1992-1994 років у дослідному господарстві інституту фізіології рослин.і Генетики ПАН України, розташованому в смт,Глеваха Васильківського району Київської області в зоні північного Лісостепу. , .

. Грунти дослідних ділянок світло-сірі опідзолені легтосуглин-кові. Рівень залягання грунтових вод - 2,5 м. Вміст гумусу - 1,2-Ї*ЗЙ', P^Qg - 5,2, KgO - 13,4, азоту - 13,6, молібдену - 0,2, бору - 0,2-0,5 мг/ІООг грунту, гідролітична кислотність - 1,34 -1,50, сума поглинених основ - 15,3-15,5, ступінь насиченості основами - Ь7,3 мг-екв. на 100 га грунту. ,

Агротехніка - загальноприйнята для зони. Попередник - озима пшениця. Мінеральні добрива /Р45Н45/ вносили 'восени під оранку, а гербіцид вернем /3 кг д.р. на І га/ - під передпосівну культивацію. " - . ї .

Польові досліди 1992-1994 рр. закладалися за такою схемою:

І/ Контроль /фон/; 2/ інокуляція Eredyrhizobium jаровіcum 6346; З/ 2 + Mo, 50 г/га; 4/ 2 + Mo, 100 г/га; 5/ 2 + В, 1,5 кг/га;

6/ 2 + В, 3 кг/га; 7/ 2 + Мо, 50 г/га + В, 1,5 кг/га; 8/ 2 + Мо, 100 г/га + В, 1,5 кг/га; 9/ 2 + Мо, 50 г/га + В, 3 кг/га. Як мікродобрива були використані ізлібдат натрію /Уа^ІоО^2ІЇпО чда/ та ' борна кислота /HjjBOg хч/. Необхідні наваккй борної кислоти - джерела бору - вносили в грунт безпосередньо пер&д посівом сої, а молібденом заздалегідь збагачували насіння цієї культури шляхом її інкрустації відповідними кіх.ьтостями молібдету натрію. Повторність польових дослідів чотирипазова. Плоца посівної ділянки -20 м2, облікової - 15 м2.

Посів проводили сівалкою, обладнаною спеціальним пристроєм

- 5 - ' ■ ■

для висівання на певну площу заданої кількості насінин з розрахунку 600 тис./га. Ширина міжрядь - 45 см. Збирання врожаю здійснювали прямим комбайнуванням. - ■

Прі| проведенні вегетаційних дослідів використовували посудини Вагнера ємкістю 10 л. Як субстат для вирощування дослідаих

рослин йрали промитий річковий пісок. Добривом була живильна су-■ ■ ■ ' ' ' . " ’ ' • міш Гельрігеля, збіднена на азот /0,2 норми/. Насіння перед висі. вом стералізували 70^-ним етанолом, промивали водопровідною водою, а потім інокулювали виробничим штамом бульбочкових бактерій 6346. Вегетаційний дослід ISS3 року закладали по такій схемі:

І/ контроль; 2/ В, 1,5 г/га, внесення в субстрат; З/ В, 3 кг/га,"' внесення в субстат; 4/ Мо, 50 г/га, внесення в субстрат; 5/ Мо,

250 г/га, внесення в субстрат; 6/ В, І кг/га, обприскування в фазу бутонізації; 7/ Мо, 250 г/га, обприскування в фазу бутонізації; 8/ Мо, 250 кг/га + В, І кг/га, обприскування в фазу бутонізації. В 1994 ропі обприскування не проводилося через його неефективність, виявлену в попередньому досліді. Вплив указаних чинників на формування симбіотичного'апарату, питому та загальну нітрогеназну активність рослин сої досліджували у віці 35, 40 і 60 днів після появи сходів, а в 1994 році також і по досягненні ними 70-денного віку.

Объектами досліджень були сорти сої Київська 27 та Чорнобу-

..ра- . - ' ; - . '

Азотфіксувальну активність,оцінювали по редукції ацетилену УНагау et аі. , i960/. Інтенсивність видимого фотосинтезу та тем-нового дихання рослин сої визначали в фазі цвітіння за допомогою інфрачервоного газоаналізатора, вміщуючи посудини з рослинами в • спеціальні камери /Голик, 1988/. Нітратредуктазну активність у

2-5948 •

- б - . . ; листі сох визначали в той ке період по Мульдеру та ін. /Mulder et al., 1959/, вміст білкового азоту в зерні - хлорамінним катодом /Починок, 1976/ в подальшим перерахунком на сирий протеїн. Кількість мікроорганізмів у грунті дослідних ділянок підраховували ва допомогою загальноприйнятої методики /Теппер, IS93/. Біоенергетичну оцінку досліджуваних елементів технології вирощування сої здійснювали за методикою Володіна та ін. /1989/, а економічний аналіз - за Гальчинським і Туделем /1987/.

Закладку польових дослідів, проведення в них спостережень та статистичну обробку > одержаних даних виконували за Доспєховим /1985/. . ' \ : ■ . ' , .

ДІЯ РІЗНИХ ДОЗ 1 СПОСОБІВ ВНЕСЕННЯ БОРУ 1 : '

. , МОЛІБДЕНУ НА НАРОСТАННЯ ВЕГЕТАТИВНОЇ МАСИ / : .

І АЗОІФІКСУВАЯЬНУ ЗДАТНІСТЬ СОІ . :

г Визначення ааотфіксувальної активності, а також динаміки наростання вегетативної маси рослин сої, в т.ч. маси кореневих< бульбочок, тісно пов”язаної з їх азотфіксувальною активністю, проводили в 1993-1994 pp. в умовах вегетаційних дослідів в період бутонізації, під чао масового цвітіння і наприкінці його; а також у фазу наливу бобів. Мікроелементи бор і молібден вкосили в субота рт при посіві, або шляхом обприскування рослин у фазу бутоніЗаЦІЇ. ■■■■-■ ' ..

Встановлено, що передпосівне шесення молібдену в субстрат в дозах 60 та 100 г/га сприяло інстенсивному наростанню вегетативної маси сої, тоді як збагачення субстрату дозою бору І кг/га не впливало на ріст рослин, а 3 кг/га иього елемента призводило навіть до уповільненая наростання вегетативної маси обох досліджуваних сортів сої - Київської 27 і Чорнобурої /табл. І/.' ;

Таблиця І. Динаміка наростання юси рослин сої залежно від дії мікроелементів бору і молібдену, г/росл. /вегетаційний : дослід 1994 р./ .

Варіанти ПЛrt WT ги Т”"" ■■ ■■■ — - .-'і І. ■■ ■■ туш .— -їм, .і Вік рослин, ДНІ '

диилхду 35 45 60 1 70

Сорт Київська 27 ■ . -

Контроль 2,97+0,11 3,75+0,24 І2,02±0,Б5 28,40+1,63

В, І кг/га 3,61+0,26 4,97+0,45 10,40+0,59 28,13+11,88

В, 3 :сп/га 1,91+0,13 3,40+0,25 7,35+0,40 19,17+1,30

Мо 60 г/га 4,20+0,32 5,15+0,25 14,47+0,34 34,60+0,47

Мо 100 г/га 3,30+0,27 7,00+0,44 17,73^0,81 21,97+2,80

Сорт Чорнобура

Контроль 1,9240.03 4,13+0,13 11,77+1,10 30,60+3,35

в, І кг/га 2,62+0,13 2,83+0,03 14,30+2,19 21,60+0,44

Мо 50 г/га 3,24+0,26 5,43+0,35 10,40+0,17 29,13+0,59

НІР0,05 0,95 1,46 6,63 11,39

Обприскування рослин у фазу бутонізації розчинами згаданих мікроелементів /В — І кг/га; Мо - 250 г/га; І’кг/га В + 250 г/га Мо/, в цілому, виявилося менш ефективним заходом, нік внесення їх у субстрат. . ' ■ ■ ' ' :

Одним з найважливіипх показників інтенсивності функпіонувзн-ня симбіотичних систем є каса кореневих бульбочок, де локалізована нітрогеназа - фермент, відповідальний за зв"язув9ння молену-лярного азоту атмосфери до аміака. Показано, що в процесі росту рослин поступово наростала і маса бульбочок, яка досягала максимуму :в фазу наливу бобів /табл. 2/. ' :

2х—5946

Наблиця 2. Динаміка наростання маси бульбочок рослин сої"залежно від дії мікроелементів бору і молібдену, г/росл. ' /вегетаційний дослід 1934 р,/

Варіанти

досліду

Вік рослин, дні

35

45

60,

70

Контроль В, X кг/га

В, 3 кг/га

Мо, 50 г/га

Мо, 100 г/га

Контроль В, I кг/га Мо, 50 г/га

. Сорт Київська 27 ' . /

0,05+0,00 0,07+0,01 0,48+0,01 0,95+0,10

0,05+0,01 / 0,14+0,03 0,53+0,02 0,82+0,06

0,01+0,00 0,06+0,01 0,21+0,04 * 0,54+0,04

0,14+0,01 0,15+0,02 0,51+0,01 1,11+0,08

0,11+0,00 0,19+0,02 0,63^0,07 0,70+0,07

Сорт Чорнобура

0,06+0,00 0,16+0,02 О,Э0±0,05 0,76+0,15

0,10+0,01 0,05+0,02 0,44+0,04 0,57+0,04 '•

0,13+0,00 ’ 0,22+0,01 0,37+0,02 0,67+0,01

0,04 0,07 0,17 . 0,43

Бор, внесений в субстрат з .розрахунку I кг/га, майке не впливав на наростання маси бульбочок, в той час як 3 кг/га при-гні чували цей процес. Що я до молібдену, то при його застосуванні в дозах ЄО і 100 г/га майже в усіх досліджуваних $авах розвитку рослин спостерігалося збільшення маси бульбочок. Більш суттєвий вплив молібдену в порівнянні з його дією на наростання маси бульбочок відзначено при визначенні азотфіксувальної активності симбіотичної системи сої та її бульбочкових бактерій, оокільки молібден, входячи до складу нітрогенази, значною мірою стимулює її активність. .

НІР,

0,05

‘ • : .. - V - . . . ^

При визначенні загальної нітрогеназної активності виявлено, що шзсанпя а еуботрат БО та 100 г/га цього мікроелемента акти-* чувало азотфіксацію, оообдиво на перших етапах онтогенезу рослин /табл. З/. / , ■ “ ;•

Т&вішця 3. Динаміка загально! нітрогеназної **

активності рослин сої залежно від .А

■ ' ' • - . ’ * дії мікїх5»5»мек1ів, мкН С^/росл./І год./ -

вегетаційний дослід 1994 р./ . ' ■ '

Варіанти

Досліду

Вів рослин /дні/

35

45

60

ІЖ

Сорт Київська 27 0,07*0,01 0,77+0,25 19,67+0,23 18,58+0,17

0,97+0,10 4,18+1,13 9,27+0,76 12,18+0,47

сліди 0,75+0,15 4,53±0,6І 8,62+1,24

2,38+0,66 8,93+0,58 11,38+0,93 12,7+1,35' ‘

3,І4іО,44 3,96+0,19 10,49+0,53 10,00+0,61

Сорт Чорнобура' ’

0,22*0,03 1,91+0,48 11,34+2,13 10,31+1,98

0,65+0,31 2,10+0,19 5,61+0,97 4,68+0,41

2,95+0,50 4,38+0,20 18,72+0,78 12,48+0,24

2,92 1,80 3,57 5,23

Така закономірність відзначена і при вивченні питомої нітро-Генавної активності. У цьому випадку при застосуванні молібдену вростала величина згаданого показника. Внесення в субстрат бору в розрахунку І кг/га суттєво не вплинуло на питому нітрогенавну активність, тоді як до^а бору 3 кг/га була надмірною /табл. 4/.

Контроль В, X кг/га В, 3 кг/га Мо, 50 г/га Мо, 100 г/га

Контроль В, І кг/га Мо, 50 г/га

НІР,

0,05

ч

- 10 - . Таблиця 4. Динаміка питомої нітрогеназної активності

рослин сої залежно від дії мікроелементів , . Йору і молібдену, мкМ С2іуі г бульбочок/І год. /вегетаційний дослід 1994 р./ ' ' :

Варіанти

досліду

Контроль З, І кг/га П, 3 кг/га По, 50 г/га Мо, 100 г/га

Контроль З, І кг/га ■ Но, 50 г/га

НІР,

0,05

Вік рослин /дні/

35 ! 45 . [; 60 ! 70

24,36+3,07

сліди

24,54+4,33

21,32+2,60

Сорт Київська 27 ’

1,46+0,27 10,35+2,36 14,10+1,37. 12,52+0,43

23,94+3,76 26,63+1,41 14,99+0,64:

10,08+1,01 19,96+1,32 . 10,06+0,64 55,86±3,62 22,29+1,62 '■ 17,82+0,62 33,14+1,84 16,92+1,75 14,53+0,46

Сорт Чорнобура 3,68+0,21 10,50+2,94 32,0+2,20 20,58+1,82

4,46+1,40. 19,72+2,59 21,44+0,96 18,66+0,44

12,62+3,87 32,78+0,8745,44+0,71. 24,58+0^27

15,66 ' 7,54 6,09 ; 2,86 .

При визначенні активності нітратредуктази /табл. 5/, яка танок є одним із найважливіших ферментів азотног.о метаболізму рослин і відповідає аа засвоєння ними мінерального нітратного азоту, виявлено, що дія мікроелементів ш активність нього фермента протилекно спрямована попівняно з їх дією на нітрогеназу. Особли-ш це відмічається на перших етапах онтогенезу, де відзначено енашііїй вплив на активність нітратредуктат бору, внесеного в дозі 3 кг/га. Наприкінці фази цвітіння у всіх варіантах дослідів спостерігається низький рівень активності нітратредуктази, що пов"язано а одного боку переходом сої на симбіотрофний шлях жив-

. Табіиця 5. Активність нітратредуктази в листі сої сорту

'. Київська 27 еалеино від рівня живлення бором '

. і молібденом, мкг /ГО^/ЗО хв./І г сухої речовини

... ........-...... ■>-■■■' —......... ■ .....■■ ■

•__________Величина акгншості_____________________

Варіанти ----------^-------—Ір-Ед-------------------------------------

досліду масова кінець тсовв кінець

цвітіння ЦВІТІННЯ цвітіння цвітіння

Контроль . 1,46+0,03 0,56+0,02 0,86+0,03 0,77+0,05

В, І кг/ра 2,72+0,09 0,29+0,03 1,70+0,02 0,64+0,07

В, 3 кг/га 3,72+0,11 0,87+0,05 1,95+0,05 0,69+0,03

Но, 50 г/га 1,69+0,11 0,45+0,04 0,87+0,01 0,25+0,02

Мо, 100 г/га 2,39+0,03 0,30+0,02 1,30+0,01 0,27+0,04

лення. азотом, а з іншого вичерпанням запасів у субстаті мінерального азоту, оскільки при закладанні вегетаційних досліділ з метою інтенсифікації азотфіксувальної активності було внесено ли ше 0,2 норми азоту.в поживній суміші. Встановлено, що досліджува ні дози мікроелементів на початку вегетації рослин стимулювали нітратредуктазну активність.,

' ЗАЛЕЖНІСТЬ «ОТОСШТЕТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ СОЇ ВІД РІВій ШВЛЕШЯ МІКРОЕЛШЕНТАМИ БОРОМ та молібденом

При визначенні впливу мікроелементів на фотосинтез рослин . сої обох досліджуваних сортів у фазі цвітіння встановлено, що внесення бору і молібдену в субстрат, а такок нанесення їх на надзємну частину рослин стимулювало інтенсивність цього процесу /табл. б/.

Поряд з фотосинтезом одним із найважливіших елементів про-дукційного процесу е темпова дихання. Мікроелементи, в т.ч. бор і молібден,-беруть активну участь у цьому проносі, утворюючи

■ - 12 - - ■ , комплексні сполуки з різними органічними речовинами, в т.ч.в білками рослинної клітини.''

Таблиця 6. Інтенсивність фотосинтезу сої у фаві

• цвітіння /вегетаційний дослід 1994 р./

Варіанти досліду ' Інтенсивність фотосинтезу

мг СОо/г сухої речовини/год. мг СОд/росл./год.

Київська 27

Контроль . 1,7+0,І . 3,1+0,2

В, І кг/га 1,9+0,1 3,Б±0,І

В, 3 кг/га 2,6+0,І 3,2+0,І

Мо, 60 г/га І,6+0,1 3,9+0,2

Мо, 100 г/га 1,5+0,1 V 3,2+0,1

Чорнобура

Контроль 1,5+0,1 3,0+0,2

В, І кг/га І,8+0,І 3,3+0,І .

В, 3 кг/га 2,0+0,2 3,1+0,І

Мо, 60 г/ш 2,0+0,І ' 3,5+0,2

Мо, 100 г/га І,9+0,2 • 3,3+0,2

Для характеристики зміни метаболічних процесів, що відбуваються в рослині ПІД впливом рівних доа молібдену і бору в одну ів шйважливіших фаз онтогенезу - цвітіння, яка е основою формування врожаю, вивчали інтенсивність твинового дихання, порівнюючи по цьому показнику оорти сої Київська 27 і Чорнобура. Вивначали вмі-ну інтенсивності твинового дихання під дією бору і молібдену в листі, стеблах, корінні і генеративних органах.

Виявлена сортоьа специфічність сої по впливу бору на дихання листя. Так, якщо обидві досліджувані доби цього елемента на ди-

' ; . - ІЗ -

хання листя Київської 2? не вплигали, то у Чорнобурої під впливом І та,3 кг/га бору інтенсивність дихання листя підвищувалася. Треба відзначити, що'3 кг/га бору підвищували інтенсивність дихання коріння в обох сортах. Якщо ж проаналізувати інтенсивність дихан“-ня цілої рослини, а не окремих її органів, то чітко видно, що під впливом мікроелементів інтесишість дихання рослин обох сортів стикується.'

Викладене свідчить про позитивний вплив бору і молібдену у досліджуваних дозах на інтенсивність фотосинтезу. Інтенсивність темнового Дихання при цьому знижується. Це вказує на перевагу у фазу цвітіння сої процесів асиміляції над процесами розпаду органічних речовин під впливом згаданих мікроелементів. Такий nepetíir метаболічних процесів не може не призвести до підвищення врожаю.

„ ДІЯ РІЗНИХ ДОЗ БОРУ І МОЛІБДЕНУ ТА ПЕРЕДҐБСІВНОЇ

ІНОКУЛЯЦІЇ НАСІННЯ БУЛЬБОЧКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ НА ВРОЖАЙ СОІ ТА ЙОГО ЯКІСТЬ

Результати польових дослідів 1992-1994 рр. покавали позитивність впливу мікроелементів на врожай зета сої сортів Київська 2? та Чорнобура. Приріст його змінювався валекно від сорту і концентрації мікроелементів, внесених у грунт, і коливався від 4,1 до б,б ц/га /табл. 7/;

■ Найвищий урожай сої Київська 27 було зафіксовано при рнвсен-

ні в грунт 3 кг/га бору. Поряд s цим значне зоосталня цього по-

■ ■ і " ■ кавника було відмічено і іон дії юлібдену в дозах 50 та 100 г/га

на рослини досліджуваного еорїу. Значне підвищення врожаю в порівнянні в контролем було також отримано і в інших варіантах, де вивчалася сумісна дія бору і молібдену. Інокуляція бульбочковими бактеріями насіння;сорту Київська 27 без дії мікроелементів ва-

безпечила приріст урожаю.на 2,30 ц/га. ::.ЛГ

Таблиця 7. Урожай сої сорту -Київська 27 залешо від ; . рівня еі'.влєння мікроелементами бором і

молібденом та .інокуляції- бульбочковий , ' бактеріями, ц/га, Р45К45 /середнє за

' ; - і.:' - ¿992-1904. рр./ . ^ ■■ ■ .

Варіанти досліду.- ; Уооздй . зерна , ііпиоі ст -уповаю в порівнянні з неінокульованим вапіантои - ■

абс. .. % !

І. Контроль, без інокуляції. 17,42+0,2Є ■ - ' - ■

2. Інокуляція В. ¡¡аропісші щт. оо-'ІІ .' 20,25+0,41 - '2,03 16,25

3. Мо, 10 г/га . 22,ü0+l,02 5,38 30,66

4. Мо, 100 г/га 22,89+0,С0 ■ 5,47 31,40

5. В, J.,5 кг/га 21,25+0,67 4,13 21,90

б. В, 3 кг/га 22,93+0,56 . 5,51 31,63

7. Мо, 50 г/га + В, 1,5 кг/га v• 21,66+0,62 4,24 . 24,34

Ü. Мо, 100 г/га +: , -В, 1,5 кг/га . . 22,17+0,47 4,75 '27,27

9. Мо, 50 г/га + В, 3 кг/га ■: . ■ 21,89+0,41 • 4,47 . 25,66

ШІ0,05 = 2'47 ■

. Що стосується впливу шіх мікроелементів на продуктивність, сої сорту Чорнобура, то найбільший її врожай, як і, рослин Киї в-ської 27, було зафіксовано при дії внесеного в грунт бору в розрахунку 3 кг/га. Польові досліди також виявили стимулюючий вплив сумісної, дії- молібдену і бору в усіх досліджуваних концентраціях на врожай сої даного сорту. Як і у сорті Київська 27, найнижча врожайність у варіантах, де випробовувались різні дози мікпоеле-

ментів, була відмічена у варіанті з внесенням у грунт бору о розрахунку 1,5 кг/га,. але й тут врожай був вищим, ніж у контролі .

.Продуктивність сорту Київська 27 була в середньому вищою продуктивності сорту Чорнобура на 1,77 ц/га.

. Під впливом бору і молібдену значно покращилася структура ■ вр'окаю досліджуваних сортів сої /табл. 8/. Маса 1000 насінин в рослинах сорту Київська 27 була вищою там, де було одержано найвищий урожай, а саме у варіанті з внесенням у грунт 3 кг/га бору. Максимальний показник маси. 1000 насінин в рослинах сорту Чорнобура’був отриманий у варіанті,'де досліджувалась сумісна дія 50 гДа молібдену -та 1,5 кг/га бору. Завдяки впливу мікроелементів збільшилася кількість бобів на І рослині в обох дослідкуваних сортах. Рослини сорту Київська 27 у варіантах із застосуванням мікроелементів були на 5-17 см вищими, ніж контрольні, а рослини сорту Чорнобура - на 4-12 см. Під впливом бору і молібдену збільшилася також маса соломи. В обох досліджуваних сортах найбільшою вона’ була у варіанті із внесенням у грунт бору з розоахунку 3 кг/га, а також там, де використовувались суміші мікроелементів.

^Завдяки внесенню різних доз молібдену і бору висота прикріплення нижнього боба у сорту Київська 27 збільшувалася на 1-5 см і в середньому склала 13,5 см. На цей показник у сорті Чорнобура • ■ мікроелементи суттєво-не вплинули. ’

Однієв з найважливіших характеристик якості зерна бобових культур е вміст у ньому сирого протеїну. В процесі виконання роботи виявлено позитивний вплив усіх вивчених концентрацій бору і молібдену на вміст білка в зерні сої досліджуваних сортів та збір його з І га. Так, Наприклад, найвищий вміст сирого протеїну в зерні Київської 27 'був відмічений при сумісному внесенні 3 кг/га бору та 50 г/га молібдену і складав 40,68/с. При підрахунку збору

Таблиця 8. Структурний аналіз уйоявю сої сорту Київська X) в залекності.

. від умов ки вданая молібденом і бором, Р45К45 /середнє аа V

■ ■; : 1592 - 1234 рр./ - / . ч-ч ; *-

Ввпіанти ■ . д»сліду \ ' / '■ / ■ .... Висота, см . Кількість на І рос- тгнг Меса, р»' Эй«—. гйізшкий і-йдвкс

рослини прикоій- лёння НИКНЬОГО боба бобів насінин насінин 3 І роо-лини. юсс V- СІНИ» , соломи » І послюни

Контроль 60,7+1,6 II,7+1,І 15,0+1,3 37,2+6,3 6,4±0,4 І72+1І 7,6+0,б: 0,45

1в0КУГ'Ш1я В,

Зароп!сига 6346

Мо, 50 г/га

Мо, 100 г/га

В, 1,5 кг/га

В, 3 кг/га

Мо, 50 г/га +

В, 1,5 кг/га

Мо, 100 г/га +

В, 1,5 кг/га

Но, 50 г/г» ' +

В, 3 кг/га

69-, 4+1,0 77,5+1,7 66,3+3,0 69,3+1,9 65,9+1,5

67,5+1,8

71,1+1,4

73,1+2,0

16,4+1,1

13,4+0,0

И.ІІІ.І

13,3+0,9

16,4+2,0

13,8+1,2

12,1+0,8

13,0+0,8

22,0+3,2 25,5+2,5 21,7+2,0 23,7^2,5 25,4+1,7

26,6+3,0

29,9+3,3

24,6+2,6

.36,4+2,6 55,4+6,4 56,8*4,7 51,7+1,9 67-,044,0

64,0+5,5

62,6+7,3

64,9^, 5

6,6^,7 9,7+1,О 10,3±1,2 9,0+1,1 11,6+0,8 .

11.2+1,;.

10,9+1,2

11,3+1,0

174+І&:

І75іІЬ

175+20

174+21

176+12

І75±І7

174+19

174+15

8,4+0,4 10,0+0,4 10,0+0,9 9,9+0,7 10,9^0,4

9,9*0,5

10,8+0,5

10,9+0,7 :

0,44

0,49

0,49

0,47

.0,53

0,53

0,50

0,50'

. . . - 17 - '

Таблиця 9. Вміст- сирого протеїну в зерні сої'Київська 27 ; Та збір його в І га залежно-від дії мікроеле-

’ ментів і інокуляції бульбочковими бактеріями,

Р45К45 /серод»6 за 1992-1994 рр./

Варіанти досліду Сирий протеїн, $ ¡Збір сигіого протеїну з,І га/ц

Контроль, без інокуляції 35,70+3,30 6,22+0,06

Інокуляція В, Заропісит 38,56+2,95 7,01+0,06

Мо, 50 г/га 39,44+2,36 ■ 9,13+0,08-

Мо, 100 г/га . 40,25+2,32 9,21+0,08

В, 1,5 кг/га 38,60+3,10 0,20+0,05 •

В, 3 кг/га . _ • 38,52+2,91 8,03+0,11 -

Мо, 5СІ г/га + В, 1,5 кг/га 40,00+3,74 8,66+0,16

Мо, 100 г/га + В, 1,5 кг/га 40,31+0,93 8,94+0,22

Мо, 50 г/га + В, 3 кг/га 40,60+0,83 9,03+0,19

сирого протеїну з І га варіанти з молібденом в дозах БО та 100 Г/6а биявйішся найефективнішими /збіп сирого протеїну відповідно складав 9,13 і 9,21 ц/га/ /табл. 9/. При цьому різниця між варіантами,, за винятком контролю, була незначною і коливалася в межах ' 1 похибки досліду.

При з"ясуванні впливу бооу і молібдену на вміст сирого протеїну в зерні і збір його з І га у сої сорту Чорнобура були відмічені такі к закономірності, як і при дослідженні цих показників у сорту Київська 27.

За вмістом сивого протеїну в зерні ІЬіївська 27 в середньому перевакала Чорнобуру на 0,8/2, а по збору цієї речовини з І га- -на І ц. . . • ’

■ ■ ■ . . - 18 - ; . .. . .., -. , Ііідочо, що одним з критеріїв оцінки якості врожаю бобових культур о амінокислотний склад зернового білка цих рослин. Соя Київська 27 за вмістом у сумарному білку таких незамінних амінокислот як лізкн, фенілаланін та треонін переважала дослідні, рос-; лини сорту Чорнобура, а вміст валіну, лейцину та ізолейцину був відповідно никчим у порівнянні з цим сортом. Показано також, що гґід дією бору і молібдену якісний амінокислотний склад не вміню-вався. . ■ ". .. • ■' • : ■ ' ■ ' ' ■ "

Г , , ' ■ ' ■ . ' ' . ' . ■ •

Б ході досліджень з"ясовувався вплив бору і молібдену на мікрофлору грунту, де вирощувалася соя досліджуваних сортів. &ні мікроелементи у використовуваних концентраціях і комбінаціях позитивно впливали на перебіг мікробіологічних процесів у ризосфері сої в фазу дозрівання рослин.

' ЕКОШШ-БІСЕНЕРГЕІШЦ ОЦІНКА ЕФЕКІИВЮСТІ ' :

ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ДОЗ БОРУ І 1ШІБДОЇУ ПРИ ■.

• ВИРОрТІАННІ СОЇ ' ■ .

. Найбільш економічно ефективними при вирощуванні досліджуваних сортів виявилися дія 3 кг/га бору та 50 г/га молібдену. Приріст умовного чистого доходу при цьому по відношенмо до контроло склав, відповідно 1892 і 2214 тис.крб. для Київської 27 та 1092 і 1473 тис.крб. для Чопнобурої у цінах на жовтень 1994 р.

. Проведення додаткових агротехнічних заходів, пов"язаних із Застосуванням різних доз бооу і молібдену при. ви поїду ванні сої, в енергетичному еквіваленті складало /в оптимальних варіантах/ не йільшз 5,6а від загальних витрат. Проте, це збільшило їх віддачу на Іо,Ь-І5,9^г. Енергетична одиниця витрат на удосконалення тех-пології забезпечила отркмзнйя від 6,1 до 13,4 енергетичних оди-нпть у ви гладі прибавки врожаю основної продукції.

- 19 “ : '

. ВИСНОВКИ ,

1. Під впливом мікроелементів молібдену і бору азотфіксу-вальна здатність у сої Київська 27 підвищується на 10-14, а у Чорнобурої - на 3-72?. Завдяки цьому заходу збільшується кількість

і маса кореневих бульбочок, внаслідок чого підвищується їх питома ' і загальна ні трогенаяна активність, що в свою чергу зумовлює по-ліпшання азотного живлення. ‘ '

2. Застосування мікроелементів бору і молібдену при-виро^-

ванні сортів сої Київська 27 та Чорнобура на фоні інокуляції насіння виробничим штамом бульбочкових бактерій 6346 забезпечує підвищення врожаю відповідно на 3,8-5,5 та 3,3-5,5 ц/га. Величина врожаю залежить від ступеня забезпеченості сої згаданими мікроелементами. • ; ■ • '

-■? 3. В уіжзвахдоЩі^Ів кращими дозами внесення мікроелементів виявилися 3 кг/га бору та !Ю г/га молібдену, застосування яких сприяло збільшенню врокаю зерна Київської 27, відповідно, на'30-34 і 20-32, а Чорнобурої - на 20-32 і 22-26*.

4Т Передпосівна інокуляція насіння сох бульбочковими бакте-ріяіга забезпечує приріст врокаю іа 15-17,? у Київської 27 та на 14-16# - у Чорнобурої. ' .

5. Бактеризація посівного матеріалу та внесення мікроелемон-ті в бору і молібдену збільщтть вміст білка в зерні сої Київська 27 на 2,9-5,0, а у Чорнобурої - на 2,7-4,3£.

6. Під дією різних доз бору і молібдену .чількісшій і якісний амінокислотний склад білка зерна сої не змінювався.

7. Мікроелементи бор /І і 3 кг/га/ та молібден /50 і 100 г/га/ сприяють підвищенню інтенсивності фотосинтезу рослин сої і зникен-нп рівня те:лювого дихання, що пов"язано із зміною перебігу фер-

шнтативних процзоів піц впливой цих, елементів У бік зменшення витрат ' енергетичних .речовин. .

8. Застосування мікроелементів молібдену, і бору при виро-иуванні сої сприяє підатешню загальної кількості .основних груп -мікроорганізмів у грунті і де • вирощувалася Київська 27,в 1,6-3,7, а Чорнобура - в 1,9-3,5 рази..

' 9, Проведення додаткових- агротехнічних .заходів,цов"язаних

і з застосуванням. рі зних , доз бору і молібксіг лри вередуванні сої, в енергетичному еквіваленті: складало./в оптимальних варіанта :</ не більше. 5,6# від ’загальних витрат."Проте, це збільшило їх віддачу на 18,8-19,9$.; Енергетична одиниця витрат на удосконалення технології забезпечила отриманнявід 6,1 до 13,4 онер-готичних одиниць у вп'.'Л'ТДі'прибавки врожаю основної пронукції.

■ 10. Найбільш економічно ^фєкткзни.ми гіри вйроіііуванні. сої Київська 27 та Чорнобура виявилися 3 кг/га бору і 50 г/га молібдену .Приріст умовного чистого до холу по віцноіленню до контролв в цінах на жовтень 1994 Ьоку при цьому був у межах від 1,5 до 2,2 млн.крб. ■ ■

• ' ■ : .,; ' ПРОПОЗИЦІЇ ШРОШЩГВУ': у. ■ ■ V

. Для одержання на світло-сірих опідзолоних грунтах північного Лісостепу України сталих врожаїві.сої 20-23 ц/га та збору білка 8-9 ц/га необхідно обр^ляти насіння цієї культ:я>и з застосуванням солей молібдену з розрахунку 50-100 г на І га та вносити в грунт перед посівом борні добрива з.розрахунку 3 кг бору на І та на ^оні обов"язкової передпосівної інокуляції насін ня активними штамами бульбочкових бактерій.Застосовувати даний агроприйом потрібно при загальноприйнятій агротехніці вирощування сої на Фоні внесеїшя мінеральних добрив з розрахунку і*60р45^45 на І га. .

■ - "V ^ -І -'V"' .V ■ - 21 -'::'-;-V'-.;--. ' . .

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дшенко О.В. Про дію молібдену та вору на нагротдкення яегетативкої маси, уроісай і нітрогешзну активність сої //Наукові основі ведення сільського господарства України в сучасних умовах: Teaji доп. конф. молодих вчених та спеціалістів, ІЗ УААН,

1994; - Чабани. - С. 6. . ■ .

2. Вергунов В.А., Даценко /.В. Шормирование структуры урожая

сои под Действием микроэлементов молибдена и бора // Проблемы . дендрологии, садоводства и цветоводства: Тез. мевдунар. конф. молодых учёных, 1994. - Ялта. - C. 82-03. ,

3. Вергунов В. А., Даценко О.В. Вата в молібдену та бору на

життєдіяльність рослин сої // Наук.-техн. бил. Хмельн.наук.-ви-робн»об”бдн, "Еліта" УААН. - Київ, 1994. - » 2. - С. 37-39. .

; Верітнов В.А., Даценко A.B., Верхогляд И.Н. Действие отдельных микроэлементов на формирование урожайности сои // Современнее проблемы почвоведения и экологии: Тез. докл. конф. молодых ученых факультета почвоведения МІУ.* Красновидово, 1994. •- Москва.

- с. 77. ' " ; . . '. .

б. Івченко В.І., Вергунов В.Л., Даценко О.В. Вплив мікроелементів молібдену і бору та інокуляції бульбочковими бактеріями на врожай сої // Землеробство: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - 1995. - Вип. 70. - С. 96-99.

А Н Н,0 Т АЦИЯ

Даценко A.B. Влияние молибдена и бора на формирований урожая и качество зерна сои в условиях северной Леоо-степи Украины .

Диссертация на ооиокание ученой отегони канадца та сельоко-хозяйственных наук по специальности 06.00.09 - раотениеводство, Институт земледелия УААН, шт Чабанн, 1935. :

Защищаются: результаты экспериментальных исследований вдия-ния разных доз микроэлементов бора и молибдена на урожай и хаче-ство зерна оои. Установлено стимулирушээ дейотвив молибдена на уровень ее симбиотической азотфиксации. Микроэлементы бор и т-либдан способствуют повышению интенсивности фотосинтеза растений и снижению уровня их темнового шхапия. Оптимизация этих физиологических процессов под влиянием бора а молибдена повышает седан-нув продуктивность и улучшает качество зерна сои, о чем свидетельствует наличие прямых корреляционных овязеЗ между азотфияоацкей, интенсивностью фотосинтеза и урожаем. Биоэнергетическая и зконо-нстоская оценки предложенных новых элементов технологии воздэди-вания сои, основанных на использовании различных доз щкрозлэмвй-тов на фоне-предпосевной инокуляции семян клубеньковыми бактериями, свидетельствуют об их эффективности. :

К лотов t слова: бор. мод1бдзн, бульбочков! бактер1Х,азот-Ф1коац1я. фотосинтез, темнове дишшж. _

Datsenke A.T. lifeot oi BOiybdenun and boron on уіеіа аогиа-tioa ana quality or aoybean grata under conditions oi horth iro-rest Steppe «І лм Ukraine

Павах» їог я Candidate's degree (Agriculture) on tne »pecia-iiiy 04.00*09 - crop production, tile Institute of Agriculture or ’0AA3, cnabany, 1995« •

tnere are dexendedx results ox ехрегіиепїлі research into ei-feot os alllerent doiea ot aicro element a boron and eolyOdenna on yield ana quality of soyoean seed. It was established stimulating eiiect of жйуевешів on its symbiotic nitrogen rlxatlon lerel. m-croeiementa boron and eolybdenua farther іпогеаве in plant photo-aynthesia intensity and reduction in it* darJc respiration level. Optimisation ox theae physiological process«« under the tniluenoe oi Heron and nolybdenua increases seed productivity and loproreo the quality oi soybean seeds» ex wAat bears witness the ayaiiaBi-llty ex direct correlation nitrogen Xiiation - pnotoayntaetio ac-txnty - yield relations. Bioenergeiio and eeonoaic тдіпе of proposed new elements of ooybean growing teennology against a background ot presewlag seed legume Inoculation attests ox their efficiency. : ■ ■ ' ■ . '

n>MKUO до друку ie.07.8S. Фора« 60жв4 1/16, Офоелна якгт. lUaip офмпш*. Уи.ада.цжЯ,40. 3»м.вЄ4б.

.Таршк 120цшы. : ■: . ' •

’ДВПП ДКНТ, 252171'м. Каї», »уп. Горького, ІвО. "J" '