Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Урожай и качество льносырья в зависимости от раздельного и комплексного применения биолого-химических средств удобрения в западной ЛесостепиУкраины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Урожай и качество льносырья в зависимости от раздельного и комплексного применения биолого-химических средств удобрения в западной ЛесостепиУкраины"

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

РГ6 ОД

1 •: г;і ■

ШУВАР Антін Михайлович

УДК: 633.52:631.82/86

ВРОЖАЙ І ЯКІСТЬ ЛЬОНОСИРОВИНИ ЗАЛЕЖНО ВІД РОЗДІЛЬНОГО ТА КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГО-ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ УДОБРЕННЯ В ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність: 06.01.09 - рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2000

Дисертацією с рукопис.

Роботу виконано в лабораторії агротехніки Інституту землеробства і біології тварин УААН впродовж 1996-1999 рр.

Науковий керівник: Андрушків Михайло Іванович,

доктор сільськогосподарських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту землеробства і біології тварин УААН

Офіційні опоненти: Карпець Іван Панкратович,

доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач відділу льону Інституту землеробства УААН

Рибак Микола Федорович,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри рослинництва Державної агроекологічної академії України Міністерства АП України

Провідна установа: Львівський державний аграрний університет, м. Дубляни

/ >' ^

Захист дисертації відбудеться « 18 » жовтня 2000 року о /</ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, засвідчені печаткою, просимо надсилати за адресою: 08162, смт. Чабани Кисво-Святошинського району Київської обл., вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради. Автореферат розісланий «/^» вересня 2000 року

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук ~ ^ Л.О. Кравченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність обраної теми. Льон-довгунець був і надалі залишається основною технічною культурою в передкарпатській зоні, а поліській і лісостеповій знаходиться на рівні з цукровими буряками.

До недавна льоносіючі господарства західного регіону України займали майже 50 % всієї посівної площі льону в Україні. Наприклад, на Львівщині посівні площі займали 25...ЗО тис.га. За умов задіяння у господарствах під льоном до 10 % орних земель, ця культура забезпечувала 60...80 % грошових надходжень від усієї галузі рослинництва. За останні роки посівні площі даної культури в областях західного регіону скоротилися в 5...7 разів. Причиною такого стану є: відсутність державного замовлення на льоносировину, неприпустима цінова політика на волокно та насіння, недостатня кількість внесення добрив та засобів захисту від бур'янів, хворіб, шкідників через їх дороговизну. Перераховані причини також негативно вплинули на врожайність та якість льоносировини.

Подолання цих негативних явищ, враховуючи перехід до ринкових відносин та широкий спектр форм господарювання, можливе за умов застосування доступних і недорогих засобів поповнення грунту поживними речовинами за рахунок заробки з грунт подрібненої соломи (озимих або ярих зернових попередників льону) та зеленої маси (сидерату) однієї з капустяних культур, а також внесення під льон біогумусу та нових рідких біодобрив, багатих на мікроелементи (хунгавіт-універсал, вермистим).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану лабораторії агротехніки Інституту землеробства і біології тварин УААН і виконана відповідно до завдання: “Розробити і освоїти ефективні ресурсозберігаючі технології вирощування льону-довгунця на основі створення високопродуктивних сортів з покращеними технологічними показниками волокна, ведення насінництва”, що входить до державної науково-технічної програми “Луб'яні культури”. Номер державної реєстрації завдання 0198 11005881.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи — встановити особливості формування високопродуктивного ценозу льону-довгунця та розробити шляхи управління продукційним процесом за допомогою створення оптимальних умов росту й розвитку рослин при нетрадиційному (альтернативному) удобренні, яке полягає у зменшенні внесення хімічних засобів до 50 % порівняно з базовим варіантом (N30.45P60-90K90.135) при врожаї волокна не менше тонни з гектара.

Для досягнення цієї мети були поставленні наступні завдання:

— визначити вплив ефективності заробки в грунт подрібненої соломй попередника льону (озимі або ярі зернові), післяжнивної зеленої маси редьки олійної (сидерат), біогумусу, мінеральних добрив, а також комплексного їх застосування на характер змін біометричних показників рослин, величину та якість урожаю;

— встановити вплив доз і строків внесення нових рідких біологічних добрив хунгавіту-універсалу та вермистиму на ріст і розвиток рослин, ступінь ураження їх хворобами; врожай та його якість; визначити найбільш ефективні з них для умов виробництва;

■— визначити біоенергетичну та економічну ефективність вирощування льоно-сировини залежно від роздільного та комплексного застосування біолого-хімічних засобів удобрення.

Наукова новизна одержаних результатів. У західному регіоні України вперше встановлено параметри дії роздільного та комплексного застосування мінеральних добрив, біогумусу, заробки в грунт подрібненої соломи зернових попередників льону та зеленої післяжнивної маси редьки олійної (сидерат), а також доз : строків внесення рідких біодобрив хунгавігу-універсалу та вермистиму на особли вості росту і розвитку рослин, зокрема: на зміну їх морфологічних ознак, тривалісті фенофаз і вегетаційного періоду, ураження рослин основними хворобами, врожай тг якість льоносировини в товарних посівах.

Науково доведено позитивний вплив заробки в грунт подрібненої соломи попередника льону (зернових) та сидерату (редьки олійної), біогумусу; позакореневоп внесення нових рідких біодобрив вермистиму та хунгавіту-універсалу. Останні от римані на основі біоконверсії органічних відходів і містять групи біологічно актив них інірадієнтів природнього походження.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні якіснс нових агротехнічних заходів та удосконаленні технології вирощування льону довгунця на альтернативній (біологічній) основі удобрення із мінімальним викори станням хімічних засобів, яка дозволяє, порівняно з базовим варіанто* (Нз0.45Р6:;)-9оК9о-ш), скоротити внесення під цю культуру до 50 % мінеральних добриї при одночасному збагаченні грунту органічною масою та отриманні на рівні базово го варіанту удобрення такого ж, а то й дещо вищого врожаю льоносировини високо якості

Особистий внесок здобувана. Дисертантом проведено польові досліди, вико нано біометрію, лабораторні аналізи та статистичну обробку результаті] досліджень. На основі даних експерименту, синтезу та аналізу отриманого ма теріалу, даних літератури зроблено відповідні висновки та пропозиції для виробниц тва. Впродовж трьох років підготовлялися наукові звіти, велась пропаганда та нау кове супроводження результатів у виробництво.

Апробація роботи. Результати наукових досліджень доповідались на семінара: керівників обласних управлінь сільського господарства та продовольства Україні (Оброшино, червень 1998 р.), керівників районних управлінь сільського господарст ва та продовольства, працівників льонооб’єднання та директорів льонозаводі' Львівської області (Оброшино, липень 1998 р.); курсах підвищення кваліфікації за сгупників начальників управлінь агропромислового комплексу райдер

жадміністрацій з питань рослинництва, керівників обласних та районних агрослужі у Львівській області (м. Дубляїт, ЛДАУ, грудень 1999 р.); методичних комісіях вчених радах ІЗіБТ УААН впродовж 1997-1999 рр.

Публікації, обсяг та структура роботи. За результатами досліджен опубліковано 5 наукових праць.

Дисертаційна робота викладена на 153 сторінках машинописного тексту, з ни: власне текст - на 128 сторінках, складається із вступу, семи розділів, висновки пропозицій для виробництва, списку використаних джерел, додатків. Робота містит

з

32 таблиці, 7 діаграм. Список використаних джерел налічує 287 авторів, в т. ч. 57 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі узагальнено результати багаторічних досліджень вітчизняної та світової науки і практики щодо впливу основних макро- та мікроелементів, доз мінеральних добрив і співвідношення в них азоту, фосфору і калію, а також різних видів органічних добрив, таких як солома зернового попередника, сидерат, біогумус та нових рідких біологічних добрив на основні сільськогосподарські культури та, зокрема, на врожай і якість льоносировини. На основі проведеного аналізу визначено питання, які недостатньо вивчені, обгрунтовано необхідність проведення нових досліджень.

У другому розділі описані програма, методика та умови проведення досліджень.

Дослідження проведено на полях відділу технології вирощування сільськогосподарських культур Інституту землеробства і біології тварин УААН в с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області (зона західного Лісостепу) впродовж 1996-1999 рр. на сірому лісовому опідзоленому середньосуг-линковому грунті з наступними агрохімічними показниками: вміст гумусу (за Тюріним) 1,15—1,33 %, pH сольової витяжки 5,7...5,9, легкогідролізований азот (за Тюріним-Кононовою) - 6,44...7,28, рухомий фосфор (за Кірсановим) - 10,0—10,6, обмінний калій (за Кірсановим) 7,5...9,8 мг на 100 г грунту.

Клімат зони західного Лісостепу помірно теплий з достатньою кількістю опадів. Метеорологічні умови за роки проведення досліджень були в основному сприятливими для вирощування льону-довгунця-

Польовий дослід з вивчення впливу мінерального, біологічного та комбінованого удобрення льону-довгунця на врожай і якість льоносировини проводили з 1996 по 1998 рік у чотирикратній повторності, а з вивчення впливу нових рідких біологічних добрив вермистиму та хунгавіту-універсалу - з 1997 по 1999 роки у шестикратній.

Польові досліди закладали за методикою колишнього Всесоюзного НДІ льону-довгунця (м. Торжок, 1978), лабораторні аналізи проводили за загальноприйнятими методиками.

Перед закладанням дослідів проведено агрохімічну характеристику грунту, визначено вміст ЫРК у соломі попередника льону, зеленій масі сидерату (редька олійна), соломі та насінні льону.

Сорт льону-довгунця - Могильовський 2. Норма висіву насіння - 22,5—23,0 млн. шт/га схожих насінин. Сівбу проводили в оптимальні строки. Попередник - зернові колосові (озимі пшениця, жито). Після збирання попередника льону щорічно приорювали у грунт подрібнену солому на глибину 14...16 см з додаванням 10 кг/т соломи азотних добрив (для її кращої мінералізації), проводили культивацію і сівбу редьки олійної (норма висіву - 20 кг/га), а при її цвітінні зелену масу приорювали у грунт на глибину 20—22 см.

Навесні проводили культивацію, внесення мінеральних добрив та біогумусу (за схемою досліду), заробляли їх у грунт агрегатом РВК-3, що й було передпосівним обробітком грунту.

Догляд за посівами льону-довгунця полягав у боротьбі з льоновою блохою шляхом застосування інсектициду Бі-58 (0.7 л/га) або карате (100 мл/га). Для боротьби з бур'янами застосовували суміші гербіцидів 2М-4Х (0.6 л/га) + зелек (1 л/га) або агрітокс 0.6 л/га + 10 мг/га хармоні. На мікроділянкових дослідах у фазу "ялинка" та в період швидкого росту рослин льону вносили біодобрива хунгавіт-універсал і вер-мистим за схемою дослідів. .

В період росту і розвитку рослин льону відмічали наступні фази: початок і повні сходи, "ялинка", бутонізація, цвітіння, рання жовта стиглість. Визначали густоту рослин після повних сходів та перед збиранням врожаю, приріст повітряно-сухої маси рослин, їх висоту (загальну, технічну), кількість коробочок на рослині, діаметр стебла. Ступінь вилягання рослин льону визначали органолептично у фазу цвітіння за п'ятибальною шкалою, а також вплив рівнів органо-мінерального живлення на ураження рослин основними хворобами. Ураження антракнозом та фузаріозним в'яненням визначали при настанні повних сходів, бутонізації та на початку ранньої жовтої стиглості згідно "Методическим указаниям по фитопатологическим работам со льном-долгунцом" (Москва, 1969). Для насіння визначали енергію проростання, схожість та масу 1000 насінин, а для волокна такі показники технологічного аналізу, як вміст волокна в тресті, вихід волокна, його міцність та гнучкість. Обробку врожайних даних проведено за методикою Б.О. Доспехова (1985). Біоенергетичну ефективність досліджуваних факторів визначали за методикою "Енергетическая эффективность выращивания сельскохозяйственных культур" (Волгоград, 1985).

У третьому розділі висвітлено вплив загортання у грунт соломи зернових культур, післяжнивної зеленої маси редьки олійної,біогумусу, мінеральних добриЕ та їх комплексного застосування на ріст і розвиток рослин, урожай та якість льоно-сировини.

Найвищий ступінь виживання рослин (92,1 %) відмічено на варіанті використання комбінованого удобрення рослин льону-довгунця, зокрема застосування повної дози фосфорно-калійного удобрення (РбоК?о) разом із загортанням в грунт соломи попередника льону з додаванням компенсаційної дози азоту (N10) для кращої мінералізації останньої та післяжнивної зеленої маси редьки олійної (сидерату). Приріст до контролю складав 3,6 %, до варіанту з повним мінеральним удобренням (ИзоРбоКдо) - 1,9 % (табл. 1). Високий показник (91,5 %) одержано від внесення половинної дози повного мінерального удобрення (г^] 5Р30К45) + 1,5 т/га біогумусу та компенсаційної дози фосфорно-калійних добрив (Р^Кіз) з метою вирівнювання дози добрив до базового варіанту. На даному варіанті приріст до контрольного та базового варіантів складав відповідно 3,1 та 1,3 %.

При використанні половинної норми мінеральних добрив (Ы^РзоК») сумісно із загортанням у грунт соломи попередника льону з додаванням компенсаційної дози азоту (N10), післяжнивного стідерату та біогумусу Іт/га ступінь виживання становив 90,2 % (приріст - 1,8 %), а при використанні даних компонентів удобрення без біогумусу — 89,5 % (1,1 %).

Таблиця 1

Густота стеблостою, виживання та вилягання рослин льону залежно від різних рівнів органо-мінерального живлення

№ rrti Варіант досліду Густота стеблостою (середнє за 19961998 рр.), шт/м2 Вижи- вання, % Вилягання рослин, бал

сходи перед збиранням середнє за 1997-1998ри +;- до базового варіанту

1 * Контроль (без добрив) 1501 1331 88,5 4,0 -0,6

2 ЙзоРбоКзд ' 1663 1419 90,2 3,4 -

3 Солома + N10 кг/т + редька олійна +Р20 1397 1278 88,8 3,6 + 0,2

4 Біогумус 3 т/га + Р 35К55 1682 1426 86,2 4,1 + 0,7

5 Солома + N10 кг/т + редька олійна + біогумус Іт/га+Рю 1358 1201 86,7 3,7 + 0,3

б \г т* тг Г^і5ґзоіМ5 1547 1423 07 Q о / ,о 3,6 + 0,2

7 ИиРзоК* + солома+ N10 кг/т + редька олійна 1580 1389 89,5 3,5 + 0,1

8 М15РзоК45 + біогумус 1.5 т/га +Р .5К25 1430 1250 91,5 3,3 - 0,1

9 ИізРзоК^з + солома + Мю кг/т + редька олійна + біогумус 1 т/га 1503 1345 90,2 3,4 0,0

.10 РбоКзд 1371 1182 86,4 4,2 + 0,8

11 РбоКад + солома + N10 кг/т + редька олійна 1548 1400 92,1 3,8 + 0,4

12 РбоК-9о + біогумус Іт/га 1409 1312 88,8 4,2 + 0,8

13 РбоКад + солома + N10 кг/т + редька олійна + біогумус Іг/га 1569 1416 89,7 3,9 + 0,5

Примітка: * - середнє з трьох контролів

Вагомий приріст повітряно-сухої маси рослин льону (70,6 г) отримано на варіанті внесення повної дози мінерального добрива (М30Р6оК90). Ця тенденція спо-яерігадась у всіх фазах росту та розвитку рослин. Дещо нижчим цей показник був т варіантах із частковою заміною мінерального живлення різними формами ор-■анічних добрив. Значно відрізнявся варіант із застосуванням половинної дози пов-іого мінерального удобрення разом із загортанням у грунт соломи злакового попередника льону, зеленої маси редьки олійної і біогумусу нормою 1 т/га. На варіанті шесення половинної дози (Й^РзоКи) мінерального удобрення разом із 1.5 т/га ногумусу приріст у фази “ялинка” і цвітіння перевищував варіант із повним мінеральним добривом - ИзоРбоКзд-

Найбільшу технічну довжину стебла (78,5 см) в період ранньої жовтоі стиглос досягнуто від застосування ІМ^РзоїСіз + загортання у грунт соломи озимих зернови; зеленої маси редьки олійної і 1 т/га біогумусу (на контролі 75,1 см і на базовом варіанті 77,1 см). Показник технічної довжини стебла, на варіанті внесення И^РзоК. + 1,5 т/га біогумусу становив 78,0 см.

На варіанті внесення повної дози тільки фосфорно-калійних добрив (Р6оК9о) рг зом з біогумусом 1.0 т/га приріст технічної висоти до контролю і базового варіант становив відповідно 2.3 см і 0.3 см.

Найвищий приріст кількості коробочок на рослині, порівняно з контрольни варіантом, (1,2 шт./росл.) одержано на варіанті внесення повної дози фосфорні калійних добрив (РбоКзд) разом із використанням соломи та зеленої маси редьк оліної. На інших варіантах досліду середня кількість коробочок зростала незначно від 0.7 шт./росл. на фоні повного мінерального удобрення до 0.1 шт./росл. при вні сенні тільки біогумусу в поєднанні з компенсаційною дозою фосфорно-калійних д< брив.

На всіх варіантах досліду верхній, середній і нижній діаметр стебла істотно і відрізнявся. На фоні повного мінерального удобрення ЗДоРьо^о) діаметр у верхні: середній і нижній частинах стебла був дещо більший порівняно до контролю і скл; дав відповідно 1,0; 1,3 і 1,5 мм. На інших варіантах товщина нижньої і середньої ч; стин стебла коливалась у межах 1,3...1,5 мм, а верхньої — в межах 1,0...1,2 мм.

Щодо морфологічних показників стебла, то кращими вони були на варіан внесення ПОЛОВИННОЇ ДОЗИ ПОВНОГО мінерального удобрення (Ї^і5РзоК45) разом із 3; гортанням у грунт соломи, сидерату та біогумусу.

На варіантах із застосуванням твердого органічного добрива біогуму< відмічено тенденцію до зниження ступеня ураження рослин антракнозом усьої періоду росту та розвитку рослин. Найнижчий відсоток ураження під час раннь жовтої стиглості відмічено на варіанті застосування біогумусу в нормі 3 т/га + Р35К (28,3 %), що нижче контролю на 7,3 % і базового варіанту (ИзоРбоКм) - на 4,0 ° Значним с також зниження рівня ураження рослин антракнозом на варіантах засті сування половинної дози (І^РзоК^) сумісно з 1,5 т/га біогумусу (6,1 % порівняі до контролю і 2,8 % до базового варіанту). Аналогічною була тенденція щодо ві значення рівня ураження рослин фузаріозним в'яненням. Найнижчий показник ур ЖСННЯ рОСЛИН Відмічено На Варіанті ВНССЄННЯ О і О гу му су 3 т/га "Ь Р35РС55. Відсотс уражених рослин становив у середньому за роки досліджень 17,7 %, тоді як на кої тролі він був на рівні 20,7 %, а на базовому варіанті (повне мінеральне удобрені К30Рб0К9о) - 19,3 %.

Достовірно найвищий врожай льоносоломи (56,2 ц/’га) в середньому за три р< ки одержано від внесення половинної дози повного мінерального удобрені (^Рзоімз) разом із загортанням у грунт соломи злакових культур та внесенням азі ТУ (N10) та зеленої маси редьки олійної і біогумусу 1 т)га, а також від внесені Ї^РзоК^ 4- солома + N10 + сидерат (54,9 ц/га).

Найвищий врожай насіння льону (5,2 ц/га) отримано на варіанті внесення повні дози фосфорно-калійних добрив (Р6оК90) сумісно із загортанням у грунт соломи зл;

кового попередника льону + N10 кг/т соломи + зелена маса сидерату. Приріст до абсолютного контролю становив 1,2 ц/га та базового варіанту (ИзоРбоКад) - 0,8 ц/га. Врожай насіння льону 5,0 ц/га також забезпечує застосування попередніх компонентів удобрення разом із біогумусом 1 т/га. Внесення половинної дози мінеральних добрив (М15РзоК45) разом із загортанням у грунт соломи + N10 + зелена маса редьки олійної забезпечує врожай насіння 4,9 ц/га (на контролі 4,0 і на базовому варіанті 4,5 ц/га).

...... ' ~ ~ Таблиця 2

Врожайність льону-довгунця залежно від роздільного і комплексного застосування мінеральних та органічних компонентів удобрення (1996-1998 рр.), ц/га

№ п/п Солома Насіння

середнє за 3 роки +;- до базового варіанту середнє за 3 роки +;- до базового варіанту

1* 47,3 -5,8 4,0 -0,5

2 53,1 — 4,5 —

3 50,0 -3,1 4,8 о,з

4 48,1 -5,0 4,6 0,1

5 49,0 -4,1 4,8 0,4

6 51,7 -1,4 4,5 0,0

7 54,9 +1,8 4,9 0,4

8 53,1 0,0 4,8 0,3

9 56,2 + 3,1 4,9 0,4

10 50,3 -2,8 . 5,0 0,5

11 50,8 - і.,3 . . 5,2 0,8

12 49,3 -3,8 4,6 од

13 53,4 + 0,3 5,0 0,5

НіР 0,95 4,4 0,8

Примітка: * - середнє з трьох контролів Результати досліджень, наведені в табл. З, засвідчують, що найвищий врожай всього льоноволокна (20,8 ц/га) забезпечує застосування половинної дози повного мінерального удобрення (М^Рзог^) + загортання у грунт соломи озимих зернових культур (3,0...3,5 т/га) з додаванням Мш + післяжнивна зелена маса редьки олійної + біогумус у дозі 1,0 т/га. Даний показник вищий ніж на контролі на 3,0 ц/га і на

0,9 ц/га порівняно до базового варіанту (ИзоРбоКзд)-

Гнучкість льоноволокна на варіантах із одним лише органічним удобренням коливалась за роки досліджень у межах 24,6...28,3 мм, або була близькою до даних на базовому варіанті (ТМ30РбоК9о) і на 1,7...5,5 мм перевищувала показник абсолютного контролю (без добрив). Найвищого показника гнучкості досягнуто від внесення половинної дози повного мінерального удобрення (Г^РзоК») + загортання у фунт соломи попередника льону + N10 + сидерат - 29,3 мм.

Внесення повного мінерального добрива (КзоРдаКад) підвищило міцність льоноволокна на 0,5 кгс порівняно до контролю. Значно вища міцність волокна (33,4

кгс) за умов використання органічних компонентів удобрення: солома попередника льону + сидерат та компенсаційна доза фосфору (Р?о)- Найміцнішим льоноволокно було при застосуванні повної дози фосфорно-калійних добрив (Р60К90) сумісно із загортанням у грунт соломи злакового попередника льону та післяжнивного сидерату -33,7 кгс (приріст до контролю - 3,9, до базового варіанту - 3,4 кгс).

Таблиця З

Врожайність та якість льоноволокна залежно від різних рівнів органо-мінерального живлення (1996-1998 рр.)

Врожайність всього волокна, ц/га Якісні показники волокна

№ Варіант досліду' гнучкість, мм міцність, кгс

п/п середнє за Зр. +;- до базового варіанту середнє за Зр. +;- до базового варіанту середнє за Зр. +;- до базового варіанту

1 * Контроль (без добрив) 17,8 -2,2 22,9 -2,0 29,8 -0,5

2 N30? 60К90 20,0 - 24,9 - 30,3 -

'і 0 Солома + М]о кг/т + редька олійна + Р20 18,3 -1,7 24,6 -0,3 33,4 +3,1

4 Солома + N10 кг/т + редька олійна + біогумус Іт/га +Рю 18,4 -1,6 28,3 +3,4 31,7 +1,4

5 ^5РзоК45 19,4 -0,6 23,8 -1,1 29,6 -0,7

6 И^РзоКіз + солома + N10 кг/т + редька олійна 19,9 -0,1 29,3 +4,4 27,4 -2,9

7 МІ5РзоК45 + солома + N10 кг/т + редька олійна + біогумус Іт/га 20,8 +0,8 22,7 -2,2 30,2 -од

8 Рб0К-90 18,4 -1,6 23,7 -1,2 30,8 +0,5

9 Р60К90 + солома + N10 кг/т + редька олійна 19,1 -0,9 22,4 -2,5 33,7 +3,4

10 Р6вК9о + солома + N10 кг/т + редька олійна + біогумус Іт/га 20,0 0,0 26,3 +1,4 30,9 +0,6

Примітка: * - середнє з трьох контролів

У четвертому розділі розглянуто вплив доз та строків внесення нового рідкого біодобрива хунгавіт-універсал на ріст і розвиток рослин, ураження їх хворобами, величину та якість врожаю.

Результати досліджень (табл. 4), засвідчують, що застосування рідкого біодобрива хунгавіт-універсал на посівах льону-довгунця мало деякий вплив на формування густоти стояння рослин.

Таблиця 4

Вплив позакореневого внесення біодобрива хунгавіт-універсал на ступінь виживання, приріст рослин льону у висоту та ураження їх основними хворобами (1997-1999 рр.)

№ п/п Варіант досліду Г устота рослин перед збиранням (середнє за 3 р.), шт./м2 Середнє виживання рослин за 3 р., % Загальна висота рослин, см Ураження рослин хворобами, %

антракноз фузаріозне в’янення

середнє за 3 р. +; -до контролю середнє за 3 р. +; -до контролю середнє за 3 р. +; -до контролю

1 Контроль (без обприскування) 1462 86,0 85,0 - 39,0 - 22,1 -

2 Хунгавіт 3 л/гау фазу “ялинка” 1545 89,3 88,3 +3,3 34,7 -4,3 19,2 -2,9

3 Хунгавіт 3 л/га у період швидкого росту 1633 88,5 87,5 +2,5 34,8 -4,2 18,8 -3,3

4 Хунгавіт 3 л/га у фазу “ялинка” +3 л/га у період швидкого росту 1620 89,5 88,0 +3,0 33,9 -5,1 17,3 -4,8

5 Хунгавіт 5 л/га у фазу “ялинка” 1573 89,3 88,5 +3,5 33,7 -5,3 18,1 -4,0

6 Хунгавіт 5 л/га у період швидкого росту 1551 88,7 88,8 +3,8 34,3 -4,7 17,7 -4,4

7 Хунгавіт 5 л/га у фазу “ялинка” + 5 л/га у період швидкого росту 1558 89,3 88,6 +3,6 33,6 -5,4 16,9 -5,2

8 Хунгавіт 7 л/га у фазу “ялинка” 1523 89,3 88,8 +3,8 34,5 -4,5 18,2 -3,9

9 Хунгавіт 7 л/га у період швидкого росту 1562 88,8 88,5 +3,5 34,0 -5,0 17,7 -4,4

10 Хунгавіт 7 л/га у фазу “ялинка” + 7 л/га у період швидкого росту 1590 89,5 87,9 +2,9 33,4 -5,6 17,2 -4,9

НІР 0,95

1 *■> 1

Так, перед збиранням врожаю вона була вищою на усіх варіантах на 62... 17 шт./м2 порівняно до контролю (без застосування біодобрива). Найвищий ступін виживання рослин в середньому за гри роки (89,5 %) відмічено на варіантах обпри скування рослин льону біодобривом хунгавіт-універсал у дозі 3 л/га у фазу “ялинка + 3 л/га у період швидкого росту та 7 л/га у фазу “ялинка” + 7 л/га у період швидке го росту на фоні повного мінерального удобрення (Т^РбоК^)- На контролі (^Р^Кс без обприскування) даний показник становив 86,0 %.

Найвищими (88,8 см) рослини льону-довгунця були на варіантах однократног застосування біодобрива хунгавіт-універсал у фазу “ялинка” в дозах 5 та 7 л/г; Приріст до контролю становив 3,8 см. Збільшення кратності внесення біодобрива н забезпечує подальшого приросту висоти рослин льону.

Обприскування рослин льону у фазу “ялинка” та у період швидкого росту дозі по 5 л/га забезпечує найнижчий відсоток ураження рослин антракнозом та ф> заріозним в’яненням (зниження до контролю відповідно на 5,4 і 5,2 %).

Найвищий врожай насіння льону (табл. б) отримано на варіанті застосуванн біодобрива хунгавіт-універсал у дозі 7 л/га у фазу “ялинка” + 7 л/га в період швщ кого росту - 9,8 ц/га (приріст до контролю - 1,4 ц/га). Дещо нижчим був урожа насіння при обприскуванні рослин льону в дозі 7 л/га у фазу “ялинка” та 7 л/га період швидкого росту - 9,7 ц/га (на контрольному варіанті - 8,5 ц/га). Доцільн відмітити варіант внесення добрива в дозі 3 л/га у фазу “ялинка” + 3 л/га в періо швидкого росту, де врожай насіння склав 9,5 ц/га, що на 1,1 ц/га вище, ніж на кон тролі.

Таблиця

Вплив застосування біодобрива хунгавіт-універсал на врожайність льоносировин та показники якості льоноволокна (1997-1999 рр.)

№ п/п Врожайність, ц/га Показники якості льоноволокна

льоноволокно насіння гнучкість, мм міцність, кгс

середнє за 3 р. +; -до контролю середнє за 3 р. (+;-до контролю середнє заЗ р. +; -до контролю середнє заЗ р. +;-до контролю

1 21,0 - 8,5 - 32,8 - 23,6 -

2 22,4 + 1,4 9,2 + 0,7 28,9 -3,9 26,9 + 3,3

3 22,7 + 1,8 9,1 + 0,6 29,7 -3,1 24,4 + 0,8

4 22,4 + 1,4 9,5 +1,1 29,8 -3,0 25,0 + 1,4

5 22,9 + 1,9 9,2 + 0,7 28,9 -3,9 26,1 + 2,5

6 21,9 + 0,9 9,3 + 0,8 29,3 - 3,5 25,7 + 2,1

7 22,9 + 2,0 9,4 + 1,0 30,3 -2,5 27,8 + 4,2

8 22,3 + 1,3 9,7 + 1,2 31,3 -1,5 27,6 + 4,0

9 21,7 + 0,7 9,7 + 1,2 31,0 -1,8 27,0 + 3,4

10 22,4 + 1,5 9,8 + 1,4 33,5 + 0,7 25,5 + 1,9

НІР 0,95 1,7 0,6

Позакореневе обприскування рослин льону біодобривом хунгавіт-універсал на фоні повного мінерального удобрення (І^зоРбоКад) в дозі 5 л/га у фазі “ялинка” забезпечує найвищий врожай всього льоноволокна (22,9 ц/га) (приріст становить 1,9 ц/га). Такий же врожай всього льоноволокна забезпечує внесення хунгавіту-універсалу в дозі 5 л/га у фазу “ялинка” + 5 л/га в період швидкого росту - 22,9 ц/га (на контролі - 21,0 ц/га). Збільшення дози внесення біодобрива до 7 л/га не призводить до зростання врожаю льоноволокна.

Гнучкість льоноволокна на варіантах використання біодобрива хунгавіт-універсал у різних дозах та в різні строки внесення коливалась за роки досліджень у межах 28,9...33,5 мм. Зменшення гнучкості волокна від застосування хунгавіту було у межах помилки досліду.

Внесення біодобрива хунгавіт-універсал у середньому за три роки в дозі 5 л/га у фазу “ялинка” + 5 л/га в період швидкого росту сприяло підвищенню міцності льоноволокна на 4,2 кгс, що в абсолютному виразі становить 27,8 кгс (на контролі -23,6 кгс). Застосування хунгавіту-універсалу в дозі 7 л/га у фазу “ялинка” підвищує його міцність на 4,0 кгс порівняно до контролю.

Отже, використання нового рідкого біодобрива хунгавіт-універсал для позакореневого обприскування посівів льону-довгунця уможливлює отримання істотного приросту врожаю льоносировини з одночасним покращенням якості льоноволокна.

У п’ятому розділі розглянуто вплив доз і строків застосування нового біодобрива вермистим на ріст і розвиток рослин, ураження їх хворобами, величину та якість врожаю.

У середньому за роки досліджень (табл. 6) найвищий ступінь виживання рослин льону (89,5 %) забезпечило позакореневе обприскування рослин 2 % розчином біодобрива вермистим у фазу “ялинка”, (на контролі - 86,4 %). Відсоток виживання рослин льону на усіх варіантах досліду коливався у межах 88,9...89,2 % (2,5...2,8 % вище контролю), що свідчить про ефективність позакореневого внесення біодобрива вермистим як у фазу “ялинка”, так і в період швидкого росту.

Найвищими (89,7 см) були рослини льону-довгунця на варіантах позакореневого обприскування 2 % водним розчином біодобрива вермистим у фазу “ялинка” на фоні повного мінерального удобрення КзоРбоКм (приріст до контролю складав 3,7 см). Найнижчою загальна висота рослин льону була на варіанті без обприскування біодобривом на фоні повного мінерального удобрення (МзоРбоК§о) - 86,0 см.

Найнижчий відсоток ураження рослин льону антракнозом отримано при позакореневому обприскуванні вермистимом (розведення у воді як 1:50) у фазу “ялинка”- 29,8 % (зниження до контролю - 6,7 %) та у період швидкого росту - 30,7 % (зниження 5,8 %). При позакореневому обприскуванні вермистимом (розведення у воді як 1:100) у фазу “ялинка” та в період швидкого росту відмічено зниження відсотка ураження рослин відповідно на 4,4...5,3 % (36,5 % на контролі).

Найнижчий відсоток ураження рослин льону фузаріозним в'яненням був на варіантах внесення вермистиму (розведеного водою 1:50) у фазу “ялинка”- 17,3 % та у період швидкого росту - 17,2 % (зниження до контролю відповідно 4,1 та

4,2 %). При використанні 1 % розчину даного біодобрива в фазу “ялинка” та в

період швидкого росту ураження рослин льону фузаріозним в'яненням було у межах

17,9...18,3 %, на контрольному варіанті (без обприскування) —21,4 %.

Таблиця 6

Вплив позакореневого внесення біодобрива вермкстим на ступінь виживання, при-

ріст рослин льону у висоту та їх ураження хворобами (1997-1999 рр.)

п/п Варіант досліду Середнє виживання рослин за 3 р., % Загальна висота рослин, см Ураження рослин хворобами, %

антракноз фузаріозне в’янення

середНЄ 33. 3 р. +;-до контролю середнє за Зр, +; -до контролю середнє за 3 Р- +; -до контролю

1 Контроль (без обприскування) 86,6 Г» Г г\ оо,0 - 36,5 - 21,4 -

2 Обприскування у фазі “ялинка” при розведенні 1:100 88,9 89,5 +3,5 32,2 -4,3 17,9 -3,5

3 Обприскування у фазі 1іялинка” при розведенні 1:50 89,5 89,7 +3,7 29,8 -6,7 17,3 -4,1

4 Обприскування у період швидкого росту при розведенні 1:100 88,9 89,2 +3,2 31,2 -5,3 18,3 -зд

5 Обприскування у період швидкого росту при розведенні 1:50 89,2 89,6 +3,6 30,7 -5,8 17,2 -4,2

НІР о,95 2,8 3,3

Найвищий врожай насіння льону (табл. 7) в середньому за роки досліджень забезпечує позакореневе обприскування рослин 2 % розчином біодобрива Вермистим у період швидкого росту - 9,1 ц/га (приріст до контролю 1,3 ц/га). Дещо нижчий врожай насіння забезпечило обприскування рослин цим біодобривом у тій же концентрації у фазу “ялинка” — 8,7 ц/га та 1 % концентрацією в період швидкого росту — 8,8 ц/га (на контролі 7,8 ц/га). При обприскуванні біодобривом у фазу “ялинка” (розведення у воді 1:100) врожай насіння складав 8,5 ц/га, або зріс порівняно до контролю на 0,7 ц/га.

Найвищий врожай всього льоноволокна (23,2 ц/га) забезпечило позакореневе обприскування рослин льону 2 % розчином біодобрива Вермистим на фоні повного мінерального удобрення (ИзоРвоК-эо) У фазу “ялинка” (приріст всього льоноволокна становив 1,9 ц/га). Такий же врожай (23,0 ц/га) всього льоноволокна отримано від внесення 1 % розчину вермистиму (2,5 л/га) у період швидкого росту.

Міцність льоноволокна на варіанті обприскування одно- та двопроцентним розчином біодобрива вермистим у фазу “ялинка” було в межах 25,1...25,7 ксг, що на

3,2...3,8 кгс перевищило показник на контролі.

Таблиця 7

Вплив позакореневого застосування біодобрива вермистим на врожайність льоно-

сировини та показники якості льоноволокна (1997-1999 рр.)

№ п/п Врожайність, ц/га Показники якості льоноволокна

льоноволокно насіння гнучкість, мм міцність, кгс

середнє за 3 р. +; -до контролю середнє заЗ р. +;- до контролю середнє за Зр. +; -до контролю середнє за 3 р. +; -до контролю

1 21,3 - 7,8 - 36,6 - 21,9 -

2 22,7 + 1,4 8,5 + 0,7 33,3 -3,3 25,1 + 3,2

3 23,2 + 1,9 8,7 + 0,9 31,0 -5,6 25,7 + 3,8

4 23,0 + 1,7 8,8 + 1,0 34,1 -2,5 27,3 + 5,4

5 22,9 + 1,6 9,1 + 1,3 31,3 -5,3 27,4 + 5,5

НІР 0,95 1,0 1,2

Гнучкість льоноволокна при використанні біодобрива вермистим у різних дозах та в різні строки коливалась, у середньому за роки досліджень у межах 31,0...34,1 см, що було нижчим показника на варіанті лише повного мінерального удобрення (Н3оРбоК9о) ~ 36,6 см. Застосування даного біодобрива у менш сприятливі роки для росту та розвитку рослин льону було ефективнішим, ніж у роки із сприятливими по-годніми умовами.

У шостому розділі наведено результати виробничої перевірки та впровадження результатів досліджень.

Результати наших досліджень впроваджувалися у 1999 році в фермерсько-селянській спілці “Пролісок” Самбірського району Львівської області (зона перед-карпатгя), зокрема: комплексне застосування мінеральних і нетрадиційних форм органічних добрив (загортання в грунт соломи зернового попередника льону, зеленої маси редьки олійної та біогумусу) на площі 30 га, а нового рідкого біологічного добрива вермистим на фоні мінерального удобрення на площі 6 га. держані результати підтвердили дані наших досліджень про те, що зменшення застосування мінеральних добрив на половину від базового (господарського) варіанту при одночасному використанні органічних компонентів (соломи злакового попередника льону, післяжнивного сидерату та біогумусу) забезпечує не нижчий врожай льоносиро-вини порівняно до прийнятого виробництвом (традиційного) мінерального удобрення льону-довгунця. За таких же умов збагачується грунт на органічну масу та зменшується хімічне навантаження на нього.

Використання рідкого біодобрива вермистиму для обприскування посівів льо-ну-довгунця у фазу “ялинка” у 2 % концентрації на фоні повного мінерального живлення дозволяє отримати достовірний приріст врожаю льоносоломи та насіння.

У сьомому розділі проведено енергетичний та економічний аналіз вирощування льону-довгунця.

Згідно аналізу біоенергетичної ефективності органо-мінерального живлення рослин льону-довгунця ефективнішим є комбіноване їх удобрення порівняно до варіанту повного мінерального удобрення (ИзоРбоКм)- Так, при застосуванні половинної дози повного мінерального удобрення (М15РзоК45) сумісно з внесенням біогумус} у дозі 1,5 т/га коефіцієнт біоенергетичної ефективності становив 3,6, приріст до базового варіанту (^оР^К^) - +0,3. На варіанті внесення 3 т/га біогумусу та компенсаційної дози фосфорно-калійних добрив (Р35К55) - 3,7 (приріст 0,4), а на варіанті внесення повної дози фосфорно-калійних добрив (Р60К90) сумісно з 1,0 т/га біогумусу - 3,8 (0,5). Отже, використання органічних компонентів удобрення призводить де збереження енергозатрат і є енергоощадним.

Внесення біодобрива хунгавіт-універсал у фазу “ялинка” та в період швидкогс росту в дозах 3, 5 і 7 л/га призводить до незначного зростання рівня біоенергетичної ефективності порівняно з варіантом без використання даного біодобрива (приріст до контролю 0,3...0,4). Використання 2 % розчину біодобрива вермистим (5 л/га) для обприскування рослин льону у фазу “ялинка” та в період швидкого росту є ефективним. Збільшення коефіцієнта біоенергетичної ефективності порівняно до контролю (ИзоРбоКдо) становило 0,5.

При використанні різних рівнів органомінерального удобрення найвищий показник умовно чистого доходу отримано при застосуванні половинної дози від повного мінерального удобрення (М15Рз0К45) у поєднанні з заробкою у грунт соломи злакового попередника льону та зеленої маси редьки олійної - 1935,9 грн (на базовому варіанті 1743,2 грн) з 1 гектара. Приріст стосовно контролю та базового варіанту становить відповідно 244,0 та 192,7 грн. при досить високому рівні рентабельності - 243 %. Використання біогумусу як окремо, так і в поєднанні з різними дозами мінеральних добрив є економічно недоцільніш, оскільки затрати на його придбання та внесення не скуповуються приростом продукції.

Застосування біодобрива хунгавіт-універсал у фазу “ялинка” в дозі 3 л/га + З л/га у період швидкого росту забезпечило найвищий умовно чистий дохід - 3289,2 грн., на контролі - 2975,7 грн. Приріст до контролю становив 313,5 грн, рівень рентабельності складав 413 %. Внесення вермистиму позакоренево в дозі 5 л/га (2% концентрація) як фазу “ялинка” та в період швидкого росту дозволило отримати умовно чистий дохід на рівні 3163,9 та 3210,2 грн., що вище контролю на 403,2 та

449,5 грн відповідно.

ВИСНОВКИ

Отримані дані дослідів дозволили зробити наступні висновки:

1. В умовах західного лісостепу України найбільша технічна довжина стебла льон-довгуніїя (78,5 см) формується за умов внесення половинної дози мінеральних добрив (М15Р3оК45) від базового варіанту (ИзоРбоКад) + загортання в грунт подрібненої соломіі попередника льону з додаванням по 10 кг/т соломи діючої речовини азоту та післяжнивного сидерату редьки олійної + 1 т/га біогумусу. На базовому варіанті вона становить 77,1 см.

2. Різні рівні мінерального, біомінерального живлення рослин та їх сумісного застосування не впливають на зміну діаметра стебел рослин льоиу-довгунця.

3. Найбільше зниження ступеня ураження рослин льону антракнозом

порівняно до контролю та базового варіанту отримано при застосуванні біогумусу Зт/га + Р35К55 (7,4 %), а також при внесенні + біогумус 1.5 т/га + Р^Ки

(6.1 %). Аналогічною була тенденція щодо ураження рослин льону фузаріозним в'яненням.

4. Найвищий врожай льокосоломи (56.2 ц/га) забезпечило внесення мінеральних добрив у половинній дозі (Мі5РзоК.15) + загортання у грунт соломи попередника льону з додаванням 10 кг/га д.р. азоту на кожну тонну соломи та зеленої маси редьки олійної + біогумус 1 т/га. На контролі (без добрив) врожай льоносоломи складав 46.8 ц/га, на базовому варіанті (КзоРбоКад) - 55.1 ц/га.

5. Найвищий врожай насіння льону (5.2 ц/га), порівняно з базовим варіантом та контролем, отримано на варіанті внесення РбоКэд + загортання у грунт соломи + N10 та післяжнивної зеленої маси редьки олійної.

6. Внесення половинної норми мінеральних добрив (Ы^Р30К45) + загортання у грунт соломи попередника льону та сидерату -+ внесення навесні 1 т/га біогумусу проявляло незначне підвищення врожаю всього льоноволокна порівняно до базового варіанту (0,9 ц/га). За цих умов підвищилась гнучкість волокна на 4,4 мм. Підвищення міцності волокна на 3,4 ктс забезпечує застосування лише фосфорно-калійних добрив (РбоК9о) + загортання у грунт соломи та сидерату.

7. Обприскування рослин льону рідким біодобривом хунгавіт-універсал у дозі 7 л/га в фазу “ялинка” + 7 л/га в період швидкого росту на фоні повного мінерального удобрення (ЫзоРбоКэд) забезпечило підвищення ступеня виживання рослин на 3,3 % порівняно до контролю (без обприскування).

8. Застосування біодобрива хунгавіт-універсал у фазу “ялинка” в дозі 5 л/га та 7 л/га в період швидкого росту забезпечило збільшення висоти рослин на 3,8 см порівняно до контролю.

9. Найнижчий відсоток ураження рослин льону антракнозом забезпечило обприскування їх біодобривом хунгавіт-універсал в дозі 5 л/га у фазу “ялинка” + 5 л/га в період швидкого росту — 33,6 %, (зниження порівняно до варіанту без обприскування на 5,4 %) та в дозі 7 л/га у фазі “ялинка” + 7 л/га в період швидкого росту -33,4 % (зниження — на 5,6 %).

Найменше ураження рослин льоку фузаріозним в'яненням забезпечило обітри-скування біодобривом хунгавіт-універсал в дозі 5 л/га у фазу “ялинка” + 5 л/га в період швидкого росту - 16,9 % (зниження доконтролю - 5,2 %).

10. Достовірно найвищий врожай льоносоломи забезпечило обприскування рослин біодобривом хунгавіт-універсал у дозі 5 л/га у фазу “ялинка” - 68,6 ц/га (приріст до контролю 6,2 ц/га).

Найвищий врожай насіння (9,8 ц/га) забезпечило обприскування рослин препаратом хунгавіт-універсал у фазу "ялинка" та в період швидкого росту в дозі по 7 л/га (приріст до контролю 1,4 ц/га).

і 1. Високий врожай всього льоноволокна (22,3 ц/га) забезпечує обприскування рослин льону біодобривом хунгавіт-універсал на фоні повного мінерального удоб-

ренім (КзоР6оК9о) У дозі 5 л/га у фазі “ялинка” + 5 л/га в період швидкого росту (приріст до контролю становив 2,0 ц/га).

12. Найбільшу висоту рослин (89,7 см) забезпечило обприскування посівів 2 % розчином рідкого біодобрива вермистим у фазу “ялинка” на фоні повного мінерального удобрення (М30РбоК9о).

13. Найнижчий відсоток ураження рослин льону антракнозом забезпечило обприскування рослин вермистимом (розведення у воді 1:50) у фазі “ялинка”- 29,8 % (зниження до контролю - 6,8 %) та в період швидкого росту - 30,7 % (5,9 %). За цих умов зниження ураження рослин фузаріозним в’яненням складало відповідно 4,1 та

4.2 %.

14. Достовірно найвищий врожай льоносоломи та насіння одержано на варіанті обприскування рослин льону біодобривом вермистим (розведення у воді 1:50) у фазу “ялинка” - відповідно 68,4 ц/га та 9,1 ц/га, що вище контролю відповідно на 7,6 та

1.3 ц/га.

15. Застосування біологічного добрива вермистим має позитивний вплив на

підвищення врожаю всього волокна. Так, обприскування рослин льону 2 % розчином біодобрива вермистим (розведення у воді 1:50) на фоні повного мінерального удобрення (ИзоРбоКм) У фазу “ялинка” забезпечило приріст врожаю всього льоноволокна на 1,9 ц/га порівняно до контролю. Одночасно підвищилась його міцність на

5,5 кгс. ' " '

16. Застосування твердого біологічного добрива біогумусу в поєднанні з половинною дозою мінеральних добрив (ИиРзоїмз) від базового варіанту призводить до зниження енергетичних затрат та підвищення коефіцієнту біоенергетичної ефективності на 0,3 ...0,5 порівняно із застосуванням лише мінеральних добрив у повній дозі (3,3).

17. Застосування нових рідких біологічних добрив вермистиму і хунгавіту-універсалу в різні фази вегетації рослин та в різних дозах також впливало на зростання (0,3...0,5) біоенергетичної ефективності при вирощуванні льону-довгунця.

18. Застосування половинної дози (К^РзоК^) від повного мінерального удобрення разом із заробкою у грунт соломи злакового попередника льону-довгунця та післяжнивної зеленої маси редьки олійної дозволяє отримати вищий умовно чистий дохід, ніж при внесенні тільки повного мінерального удобрення.

При використанні біодобрива хунгавіт-універсал найбільш доцільним є його внесення у дозі 3 л/га у фазі “ялинка” + 3 л/га в період швидкого росту або 7 л/га у фазі “ялинка”. Застосування біодобрива вермистим є економічно вигідним при внесенні його в дозі 5 л/га у фазі “ялинка” або в період швидкого росту.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

1. З метою зменшення негативного хімічного впливу на довкілля, поповнення грунту органічною масою, одержання екологічно чистої продукції льоносировини, зокрема насіння при вирощуванні льону-довгунця застосовувати альтернативну (біологічну) технологію вирощування, а саме: зменшити дози внесеня мінеральних добрив наполовину (від Нзо^Рбо-адКад-ізз До Н^РзсК») із одночасним загортанням у грунт подрібненої соломи попередника льону (озима пшениця, жито) + внесення

азоту 10 кг д.р. на кожну тонну соломи + загортання післяжнивної зеленої маси редьки олійної. Такий захід забезпечує врожай волокна та насіння не нижче базового варіанту.

2. При застосуванні лише повного мінерального добрива (N30P6oK9o) доцільно засотсовувати для обприскування рослин рідкі біодобрива, зокрема вермистим або хунгавіт-універсал. Достовірний приріст врожаю всього волокна та насіння забезпечує обприскування рослин хунгавітом-універсалом у фазу “ялинка” та в період швидкого росту' в нормі по 5 л/га, або сбприсісування рослин у фазу “ялинка” 2 % розчином вермистиму (в нормі 5 л/га). При обприскуванні використовують 250 л води на гектар.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Андрушків М.І., Распутенко А.С., Шувар А.М.. Льон-довгунець //Поради сільському господарю, Львів-Оброшино. - 1999. - С. 34-35.

2. Шувар А.М. Вплив рідкого біодобрива хунгавіт-універсал на продуктивність льону-довгунця //Науково-технічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин УААН, серія - землеробство і рослинництво, випуск 1 (1), Львів. - 1999. -С. 45-47.

3. Шувар А.М. Вплив доз і строків внесення біодобрива вермистим на фітопа-тологічні та врожайні показники льону-довгунця //Сільський господар. - 1999. - № 7-8.-С. 51.

4. Андрушків М.І., Распутенко А.С., Шувар А.М.. Ефективність нетрадиційного органічного добрива біогумусу при вирощуванні льону-довіунця //Сільський господар.- 1999.-№ 11-12.-С.34.

5. Андрушків М., Распутенко А., Шувар А. Ефективність мінерального, біологічного та комбінованого удобрення льону-довгунцю //Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія.- № 4,- Львів: ЛДАУ, 1999,- С. 261-264.

АНОТАЦІЯ

Шувар А.М. Врожай і якість льоносировини залежно від роздільного та комплексного застосування біолого-хімічних засобів удобрення в західному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво,- Інститут землеробства УААН, Київ, 2000 рік.

Дослідженнями, проведеними на сірому лісовому опідзоленому фунті західного лісостепу' України вивчено вплив застосування мінерального та органічного удобрення, а також нових біопрепаратів на продуктивність та якість сировини льо-ну-довгунця. Встановлено оптимальне поєднання органічних (солома зернового попередника льону, сидерат, біогумус) і мінеральних компонентів удобрення на формування структурних елементів врожаю, показано ефектівність використання нових рідких біологічних добрив, зокрема вермистиму та хунгавіту-універсалу.

На основі цього запропонована альтернативна технологія удобрення льону-довгунця, яка дозволяє зменшити застосування мінеральних добрив наполовину (до прийнятого виробництвом варіанту), збагатити грунт органічною масою, отримати врожай льоносировини на рівні або навіть дещо вище господарського (базового) варіанту. Доведено, що використання нових рідких біологічних добрив при обприскуванні посівів на фоні повного мінерального удобрення (КзоРбоК-яО є екологічно та господарсько доцільніш при вирощуванні льону-довгунця.

Ключові слова: льон-довгунець, удобрення, альтернативна технологія, мінеральні добрива, солома, сидерат, біогумус, біодобрива.

АННОТАЦИЯ

Шувар А.М. Урожай и качество льносырья в зависимости от раздельного и комплексного применения биолого-химических средств удобрения в западной Лесостепи Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельськохозяйствен-ных наук по специальности 06.01.09 — растениеводство.- Институт земледелия УААН, Киев, 2000 год.

В диссертации рассмотрен вопрос влияния различных уровней органоминерального удобрения и биопрепаратов на продуктивность льна-долгунца, качество льнопродукции и экономию энергетических ресурсов.

Основной задачей исследований предусматривалось достичь формирования высокопродуктивного ценоза льна-долгунца и разработать пути управления продукционным процесом с помощью создания оптимальных условий роста и развития при нетрадиционном (альтернативном) удобрении, которое заключается в уменьшении внесения химических средств (минеральных удобрений и пестицидов) до 50 % в сравнении с базовым вариантом при одновременном использовании соломы злакового предшественника льна-долгунца, сидерального удобрения и биогумуса, изучить характер изменения биометрических показателей растений, их устойчивость к поражению болезнями и полеганию, определить влияние вышеперечисленных факторов удобрения на величину и качество урожая льна-долгунца. А также установить влияние доз и строков внесения новых биоудобрений на рост и развитие растений, степень поражения их болезнями, величину урожая и его качество, определить среди них наиболее эффективные.

Выращивание льна-долгунца на серых лесных оподзоленых почвах западной Лесостепи Украины при альтернативном удобрении позволило установить оптимальные варианты, которые обеспечивают высокую продуктивность культуры, а также рациональное потребление енергоресурсов при оптимальных затратах труда.

Предложено в условияз западных областей Украины с целью снижения отрицательного влияния на окружающую среду, пополнения почвы органической масой, получения высоких и стабильных экологически чистых урожаев льноволокна и семян при выращивании льна-долгунца применять альтернативную (биологиче-скую)технологию выращивания, а именно: уменьшить дозы внесения минеральных удобрений наполовину (от Мзо^Рво-здКад-ш Д° Ї^РзоКи) с одновременным заделы-

занием в почву измельченой соломы злакового предшественника льна (озимая пшеница, рожь), внесением азота 10 кг д.в. на каждую тонну соломы, послежнивной зеленой массы редьки масличной и биогумуса. Такой агротехнический прием позволяет получать урожаи льноволокна и семян не ниже базового варианта (N30P6oK9o)-

Ключевые слова: лен-долгунец, удобрение, альтернативная технология, минеральные удобрения, солома, сидерат, биогумус, биоудобрения.

ABSTRACT

Shuvar A. .The yield and quality of fiber flax raw material depending on biological and chemical means of fertilization under conditions of Western Forest-Steppe zone in Ukraine.- Manuscript.

The thesis for the degree of Candidate of Science in Agriculture in the speciality 06.0! .09. - plant raising.- Institute of Agriculture, the UA AS. Kyiv, 2000.

The influence of the application of mineral and organic fertilization as well as new biological preparations on the productivity and quality of fiber flax raw material is studied by research conducted on gray forest podzolized soil of the Ukrainian Western Forest-Steppe. The optimal combination of the organic (the straw of cereal precursor, green manure crop, biohumus) and mineral components of fertilizing on element of productivity formation is determined, the effectiveness of new liquid biological fertilizers use in particular of vermistim and hungavit-universal is shown.

On the basis of this an alternative fiber flax fertilizing technology that allowes to reduce doses of mineral fertilizers at the rate of half (to accepted treatment in production) as well as to enrich the soil with organic matter, to obtain the yield at the level or even higher than economic (base) treatment is proposed.

It is proved that usage of new liquid biological fertilizers when foliage spraing on the complete mineral fertilizer background (N30IV0K90) is ecologically safe and economically worthwhile when growing fiber flax.

Key words: fiber flax, fertilizing, alternative technology, mineral fertilizers, staw, green manure crop, biohumus, biofertilizers.