Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Влияние мелиорантов на агроэкологическое состояние дерново-подзолистых почв Полесья Украины
ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Влияние мелиорантов на агроэкологическое состояние дерново-подзолистых почв Полесья Украины"

Державна агроеколопчна акадешя УкраГни

МОРОЗ ОЛЕКСЛНДР СЕРГ1ЙОВИЧ

РГ6 од

УДК 631.551.52у

\ 3 СРП

/

/ / у

ВПЛИВ МЕЛЮРАНТ1В НА АГРОЕКОЛОПЧН1ИЙ СТАН ДЕРНОВО-П1ДЗОЛИСТИХ ГРУНТ1В ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ

03.00.16 - Еколопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата альськогосподарських наук

Житомир - 2000

Дисерташею е рукопис

Робота виконана в Р1вненському державному техшчному ушверснтет1 Миистерства освгги \ науки УкраУни

Науковий кер1анпк: академ1'к УЕАН, доктор сшьськогосподарських наук,

професор, Клименко Микола Олександрович, Р1вненський державний техшчний ушверситет, зав. кафедрою екологи.

Офщшш опоненти: Ковальов Внтал1й Борисович - доктор

сшьськогосподарських наук, заступник директора з науковоУ робота 1нституту сшьського господарства Пол1сся.

Смаглш Олсксандр Федосшович - доктор сшьськогосподарських наук, завщуючий кафедрою агроекологп Державно!' агроеколопчноУ академи УкраУни.

Провиша установа: Нашональний аграрний ушверситет УкраУни, м. КиТв.

Захист вЬдбудсться " " ^АЙЗУ-? 2000 р. о год. на

засщаши спешалвованоУ вченоУ ради К. 14. 083. 01 для захисту дисерташУ на здобуття паукового ступени кандидата сшьськогосподарських наук при Державши агроеколопчшй академ¡1 УкраУни за адресою: 10008 м. Житомир, вул. Старий бульвар, 7.

3 дисерташею можна ознайомитись у б1блютеш Державно! агроеколопчноУ академ ¡У УкраУни.

Автореферат розкланий ^ " гер^Н-С 2000 р.

Вчений секретар спешалвованоУ с-

вчено'| ради, кандидат о/ж. наук ^ V Поб1рський М. М

Вступ

Актуалымсть теми. В результат! аварн на ЧАЕС радюактивного забруднення азнали TepiiTopi'i 74 райошв, 11 областей УкраУни, загальною плошею 4,7 млн.га, тому числ1 3,1 млн.га орних земель. Найбшьш забрудненими виявились дерно-о-шдзолисп групти ЖитомирськоУ, КиУвськоУ, Р|'вненськоУ та ВолинськоУ области. Ui грунти, як свщчать даш доошджень (Прютер B.C., Перепелятшков ".П. 1996 р.: 1льУн В.Б. 1995 р.; Садовшков Н.Г. 1985р.; Обухов A.I., Ефремова 1.Л. 1988 р.; Хабфов 1.К. 1992 р.; Веремеенко C.I. 1996 р.; Клименко М.0.1990 .), мають внсоку Mirpauiiiuy здатжсть по вЬцношенню до радюнуклцнв.

При високих ртнях забруднення дерново-пщзолист1' грунти можуть бути кри-нчними в1дносно накопичення радюнуклшв Ыльськогосподарськими культура-1и i потребують проведения компенсашйних заход1в.

Найбшьш вцюмими з них с вапнування та внесения шдвнщених норм кал1й-их добрив. Позитивш результата в зннженш Mirpauiflnoi здатност! груттв тримаш вщ внесения сорбент1в. Проте, залишаються маловивченими питания пливу мелюратчв (суглинмв, мергел!'в, туфiв), корисних копалин мшцевого начення на надходження радюнуювдв до альськогосподарських культур.

В зв'язку з цим. виникас потреба у вивченш питань поширення запаЫв, влас-ивостей корисних копалин мюцевого значения, впливу Ух на склад, властивосп, pyHTOBi режими та надходження радюнуклшв до сшьськогосподарських куль-УР-

Ця проблема е надзвичайно актуальною i мае важливе господарське значения.

Зв'язок роботи з науковими гтрограмами, планами, темами. Дослщження елись за програмою ДКНТ по роздшу 5.1. "Роль оргашчноУ речовини грунту та оживних елементт в закр1плеши та Mirpauii' радюнуклшв в систем! "грунт-ослина" на луках ршкових заплав".

Мета та завланнп дослщжень. Мега дослщжень полягае у вивченш впливу елюрантш на агроеколопчний стан дерново-пшзолистих грунтт.

вивчення поширення, встановлення запаяв та властивостей корисних копалин м1сцевого значения;

вивчення впливу мелюратчв на водний режим грунту; вивчення особливостей Mirpauii' та закршлення радюнуклшв в дослщжувальних грунтах в залежнсхгп вщУх водного режиму: вивчення впливу мелюратчв на рухомють радюнуклшв та ¡нтенсив-nicTb Ух накопичення в сшьськогосподарських культурах при р1зних нормах внесения мелюра1гпв;

встановити законом1рност1 переходу радюнуклшв в альськогосподар-ську продукцно та скласти методику прогнозу надходження радюнукгн-дш у сшьськогосподарсью культури; розробити склад мелюрант1в;

обгрунтувати заходи по зменшешпо надходження радюнуклшв в сшьськогосподарську продукцно.

Наукова новизна одержаних результате.

1. Вперше встановлено поширення, запаси та вивчеш властивост1 корисних эпалин мюцевого значения (на приклад! Р!вненськоУ облает!). Показано, що ко-

рисш копалини мюцевого значения (суглинки, мергеле туфи) можуть бути вико-ристаш як мелюранти на грунтах забруднених радюнуклшами.

2. Встановлений вплив мслюрашзв на склад, властивосгп та режими дерново-пщзолистих грукпв.

3. Розроблен)' математичш модел) прогнозу вм1сту радюнуклШв в Ыльського-сподарських культурах в залежностч вш вмюту в грунт1гумусу, фвичноТ глини та ступени оглеенпя.

4. Запропоноваш математичш модел1 прогнозу вм1сту гумусу в дерново-шдзолистих грунтах в залежносп вш вм1сту ф'пичноТ глини.

5. Отримаш даш ефективност1 впливу мелюрантт на продуктившсть альсь-когосподарських культур.

Практично значения одсржаннх результате: полягас в складаши геолопчноТ карти-схеми поширсння I запаав корисних копалин мгсцевого значения (суглин-ю'в, мергелт, туф1в), в розробщ граф1чного методу прогнозу вм1сту цез1Ю-137 в Ыльськогосподарськш продукци в залсжносп вщ и умету гумусу, ф1зично1 глини у групп та ступеня оглееносп грунту, в обгрунтувани! високосфективного агро-еколопчного методу вшновлення родючосн дерново-пшзолистих грунт1в забруднених радюнуклшами за рахунок внесения мешорантш.

Особнстнй виесок здобувача. Автор брав безпосередню участь в польових, лабораюрних дослщженнях, збор1 л1тературних 1 фондових матер1агнв, ирове-денш стагистично-мачематичного аналпу результат!в дослшжень. Основш нау-ков! положения, запропоноваш модели методики та висновки отримаш I сформу-льоваж дисерчантом.

Апробашя роботи результат днеертацп. По основним положениям дисер-тацшноТ роботи зроблеш доповш1 на 5-му м1жнародному з'Тзд1 агрогрунтознавшв та агрох1м'|кш Украши, м. Ршне 1998р., на науковш конференцн студентського та професорсько-викладацького складу I асшрашпв УПВГ у 1995р., УДАВГу 1996, 1997, 1998р.р. та наукових конференциях студснтського та професорсько-викладацького складу 1 аспфак г^в РДТУ у 1999р. та 2000р.

Публ1кацн. Матср1али дослшжень по тем! дисертацп опублжоваж в 5 наукових працях.

Об'г.м та структура диссртаци. Матер1али дисертацп викладеш на 130 сто-ржках друкованого тексту 1 складасться з вступу, 7 роздшв, висновмв, списку викорисганих джерел 149 найменувань, 22 таблиць, 17 рисунк1в,20 додатюв.

1. СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ!!

В першому роздип зроблено критичний анал1з сучасного стану питань по по кращенню стану дерново-пшзолистих грунпв Пол1сся. Розглянуп також шлях! по зменшенню конценчраци радюнуклЫв у грунп. В результат! анал1зу лггера турних джерел встановлено, що для зменшения шлях|'в надходження радюнуклг д1в у рослини дошльно використовувати мелюранти комплексного складу. Ц( суттево впливае на водно-фпичш властивостч грунту, покращуе урожайшеп сшьськогосподарських культур та зменшуе концентраций цезио-137 у грунтк Ви вченню генезису та еволюцп грунтш Г1ол1сся в процеа сшьськогосподарськоп виробництва присвячений цший ряд роб^т (Вознюк С.Т. 1959р., 1969р.; Воз нюк С.Т. та шип 1967р., 1977р., 1978р.; Назаренко 1.1. 1981р.; Гршченко Т.С

1985р.; Мазур Г.А. 1984р., 1990р.; Клименко М.О. 1989р., 1990р. та ¡HUii). В роботах цих автора досить грунтовно висв1тлеш проблеми окультурення, характеру альськогосподарського використання, особливостей формування фунтових про-ueciB та режимт мелюрованих гшроморфних грунт|'в.

Вжовий досвьт arpoxiMi'i безперечно показуе, що по валовш кшькост1 елемен-т1в живлення в групп оншити забезпечетсть ними рослин дуже важко. (1ль1н В.Б. 1995р.). Як стверджують автори, по валовому вмюгу радюнуклшт немож-ливо судлти про потужжсть потоку з грунту в рослини, i, тим бшьше, мати уяву про р1вень накопичення Ух в рослипних оргашзмах (Садовникова Н.Г., ЗирЫ Н.Г. 1985р.). На думку ряду авторш, причина - в буфершй спроможносп грунту, та в рослинах якт ростуть на цьому групп i якц в свою чергу, стримують надходження радюиуклимв в сшьськогосподарську продукиио та збер[гають п еколопчну чистоту.

2. МЕТЕОРОЛОГ1ЧН! УМОВИ, ОБ'СКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛЩЖЕНЬ

В другому роздш наводяться flani про метеоролоп'чш' та кгиматичш умови ПолюькоУ зони. Робиться опис метеоролопчних умов за перюд дослщжень (1993 - 1997 p.p.). Розглянута методика проведения польових та лабораторних досль джень.

Дослщ№1 розм1щений на землях хмелерадгоспу "УкраУна" Лупнського району ЖитомирськоУ обласп' i закладений на землях бригадн №2 в pafioHi урочища "Гамарня". Грунтовий покрив першого дослщу генетично однорщний. В польовому дослЫ вивчався вплив внесения добрив та .'лелюрант1в на формування водного, поживного режиму грунту, його бюлопчну та ферментативну актив-HicTb. Доогид№1 був закладений за схемою: 1. Контроль(без добрив); 2. ЫэдРооКад

3. N9oP|6oKigo(OoH), 4. Фон+100т/га суглинку, 5.Фон +100т/га суглинку + ЗОт/га торфу, 6. Фон+100т/га суглинку + бОт/га гною, 7. Фон+100т/га суглинку + бОт/га гною + Зт/га СаС03.

Дослщ №2 був закладений в 1995 рот" в с. Немович1 за схемою:!. Конт-роль(без добрив), 2. М60Р90К|2о+ЗОт/га торфу(Фон), 3. Фон+100т/га суглинку,

4.Фон+200т/га суглинку, 5. Фон+300т/га суглинку, 6. Фон+40т/га мергелю, 7. Фон^80т/га мергелю, 8. Фон+1 От/га туфу, 9. Фон+20т/га туфу, 10. Фон+40т/га мергелю + 70т/га суглинку. Культурами реагентами були: багатор1чш трави, ви-косумни, жито, овес, картопля, кукурудза.

РЕЗУЛЬТАТ!! ДОСЛЩЖЕНЬ 3. ВИВЧЕННЯ ЗАПАС1В, ПОШИРЕННЯ ГА ВЛАС'ГИВОСТЕЙ КОРИС1ШХ КОПАЛИН М1СЦЕВОГО ЗНАЧЕНИЯ

В1домо, що корисн1 копалини м1сцевого значения i особливо Ti, mo вщносять-ся до четвертичноУ, крейдяно'У систем характеризуються позитивними властпвос-тями при використанш не тшьки для хЫчних мелюрашй, a i як сорбенти для за-кр1плення катюшв, в тому чисти i радюнуклшв (С.1. Каур1чев 1989 р.; Б.С. Прю-тер, Г. П. Перепелятшков 1996 р.; В.А. Зшченко, I.M. Свтушок 1996 р.; В.П. Фещенко 1998 р.; М.О. Клименко 1990 р.; СЛ. Веремеснко1997 р.).

В зв'язку з цим, нами вивчачись запаси, поширеиня та властивосл них мелю-paHTie на приклад1 РтненськоУ области Встановлено, що мергел1, суглиню та ту-

фи, як1 вщносяться до чствертинних геолопчних вшкладЬ, на Ршненщиш поши-реш майже повсюди 1 вщсутш лише на невеликих ерозшних останцях, або де не де порушен! техногенным втручанням людини (Рис.1).

4

Рис. 1 Гсолопчна карта четвертинних в1дкла;пв Р1вненськоУ обласп (згщно данях "Швжчгеологи") .

Поряд з цим встановлено, що в швшчних районах обласп' розвщаш I розроб-ляються запаси суглиншв, мергелш та туфш. До найбшьших родовищ в швшчних районах вшносяться: Грушевське, Тинненськс, Степанськс родовища. Запаси суглинку та глини в л1состеповш частиш Р1вненсько1 облает! значно бшыш \ стано-вля гь величини порядку 1204 тис. тон.

Родовища туф1в виявлеш у Володимиреиькому район! Ованицьке, Папииьке-II), Костошльському райош (Берестовеиьке). Значш запаси мергелю розвшаш в Сарненському, Березшвському та Костопшьському районах.

Корисш копалини мкцевого значения розр!зняються за своУм мшералопчним, гра1гулометричним, х!м!чним складом та вбирною здатшстю (табл.1). 1з таблиш 1 видно, що за хЫчним складом корисш копалини мюцевого значения вщр1зня-ються перш за все вм!стом сполук СаО, 8!02та фракшями фпичноУ глини. Найбь льший вм1ст сполук кальщю м!стять: мергелист! вапняки, глинист! мергеле вап-няков1 мергел1 та крейда.

Туфи БерестовецькоУ свити за вмютом петрогенних оксшпв, в середньому, вшповщають базальтам вапняно-лужноУ сери. В склад! туфт переважають сполу-ки 5'Юп . А1-.0,, Ре:03.Також в склад! туф!в присутш сполуки РсО, М§0, СаО, N3,0, К20, Р205, БОз. Смшсть вбирания суглинюв, мергел'т та туф!в коливасться в межах 60-120 мг.екв. на 100г. грунту.

Таким чином, встановлено, шо в склад! суглинюв, мергел!в та туф!в, в значних юлькостях знаходяться кальцш, магнш, кал!й, фракшУ ф1зичноУ глини, вторинш мшерали, що дозволяе вщнести Ух до групп природних сорбен-Т1'в ¡, враховуючи Ух запаси та поширення, рекомендувати Ух для х1'м!чних та структурних мелюрацШ.

Таблиця 1.

Х1м!чнин склад корисних копалин м!сцевого значения Р!вненськоУ облает! .

{опалина 1 иазва родовища XiMiMHiifi склад % Запаси (тис.т)

Si02 АЬО, Fe20, Ti02 СаО MgO SOi

Суглинок (Гру-шевське род.) 71,85-74,56 6.41-7.09 2,61-2,64 0.49-0,5 5,18-7,05 0,69-0,87 - 678

Суглинок (Сте-панське род.) 77,7 7.06 3,23 0,52 3,54 0,87 - 526

Суглинок(Тип-ненське род) 61.1 7.02 3.55 13,54 0.72 12,04 1.43 320

Мергель (Гру-шевське род) 9,30 1,56 0.64 - 48.41 1,12 . -

Туф (1ваннцьке род.) 49.91 15.86 8.36 1.97 4,34 8.08 0.04 277532

4. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДНО-ПОВГГРЯНОГО РЕЖИМУ ДЕРНОВО-

ШДЗОЛИСТИХ ГРУНТ1В

Вивченню водного режиму осушених земель присвячен! роботи ( Роде О.А 1956 р.; Вознюка СТ. 1969 р., 1983 р.; Трускавецького P.C. 1989 р., 1992 р.; Клименко МО. 1990 р.), якими встановлено, що формуванпя водного режиму цих земель зал ежить вщ метеоролоп'чних, пдролопчних фактор!в та пдротехшчних мелюрашй.

Для визначення прогнозного положения р!вня грунтових вод в весняно-л!тшй пер!од (рис.2), отримано ршияння з коефниентами кореляни 0,75-0,12, яке мае внгляд:

Н=300-0,8Р (1)

де Н - р!вень грунтових вод, см;

Р - шар опад1в за мюяць, мм. При випадшш 100 мм опадт А Н шдйому р1вня грунтових вод складас 0,8 м, що близько до отриманих даних в дослщженнях Клименко М.О. (1990 р.) - 0,7 м га Троиюка B.C. (1992 р.).

/сю

гоо

зоо.

ЗОО -0,8Х ? = 075~£0.f2

• —

го ю бо во юо -ао rv -во Рис. 2. Залежшсть pieiiÍB грунтових вод (у) вщ шару опадт (х)

Анал13 водного режиму дерново-пщзолистих грунтш ддляпок дослщу №2. який закладений в умовах нсглибокого залягання грунтових вод (до 1,5 м) пока-зуе, шо волопсть в 0-30 см та 0-50 см шарах грунту на протяз1 вегеташйних пе-piofliB (1995-1997 p.p.) коливалась в межах НВ-0,3 HB. Так, характеризуючи су-хии по забсзпеченосп опадами 1995 р., слщ вщмггити, що волопсть грунту коливалась в межах вщ 4-8 % (рис.3, 4), в середньому по забезпеченост1 опадами 1996 р., волопсть грунту знаходилась в межах вщ 6-10%, а у Бологому 1997 р., волопсть коливалась в межах 8-16 %. Внесения в дерново-гпдзолисп грунти мелюра-htíb у вигляд1 суглннюв, мергел1в, туф1в забезпечуе полшшення водного режиму них BapiaiiTÍB. Так, в посушливому 1995 poui волопсть грунту в 0-50 см niapi на BapiaHTi 300 т/га суглинку по фону мшеральних добрив знаходилась у весняний перюд в межах 4-8%, в лтпй 6-8%,з понижениям до 4%, що вщповщае вологосп > 0,3 HB. У Бологому 1997 poui волопсть на цьому ж Bapianri в 0-100 см шар) бу-ла значно вищою i складапа весною 8-14%, з понижениям до 10-8 % в ceprnii. Tozó як на контрол1 вона не пщшмалась вище 8 %.

Вивчення динамши вологозапаст показало, шо для 0-30 см шару грунту вони складають 30-50 мм, для шару грунту 0-50 см складають 40-80 мм, для шару 0100 см на piBui 100-200 мм. Внесения в дерново-пщзолист1 грунти мелюрантш у вигляд1 суглинку та мергелю забезпечуе зростання вологозапас1в на 10-50 мм.

Про покращення водного режиму дерново-пщзолистих грунтш при внссеши мелюратзв свщчить розрахунок водного балансу. Так, якщо в 1995 р., 1996р., 1997 р. запаси вологи в 0-50 см rnapi грунту весною складали (для рокт забезпе-чешстю 50 %, 75 %, 95%), 60-40 мм, восени 22-20 мм, то на вартнтах з внесениям 300 т/га суглинку ш запаси коливались, вщповщно, в межах 80-85 мм, восени - 48-40 мм.

Рис. 3. Хропсшоплети вологосп дерново-пщзолистого грунту (с. Немович1 1995 р.) А - Контроль; Б - Фон + 300 пьга суглинку; В- Фон + 40 т/га мергелю

бо. ____ Г^Ъс. п 'с го fS о

V М Г'¥ Ы

IL — —1.........'

^рЩтгШШ! f » lS( , ! ИИ

.■Mi/ fw--

Е юа

ш

W

Н& -HAVä >QM,

wm

V Г

ЩШШШШШ; 1=

1 r 1 '"¡^ШШЩ

Рис.4. Хроно1зоплети дерново-пщзолистого грунту (с.Немович\ 1997 р.): А - Контроль; Б - Фон + 300 т/га суглинку;

В - Фон +40 т/га мергелю Таким чином, дослшження водного режиму дерново-шдзолистих грунт показали, що режим pißniß грунтових вод формуеться гид впливом метеоролоп'чних фактор1в i ступеня дренованостк При понижет» pimriß фунтових вод до 1,5 м в Bepxnix шарах грунту формуеться незадовшьний водний режим, волопсть опус-каеться до значень >0,3 HB, а вологозапаси не перевищують 50 мм. Значного по-кращення водного режиму цих грунт можна досягги внесениям мелюрантш у вигляд1 суглинку, мергелю та туфу.

5. ВПЛИВ МЕЛЮРАНТШ НА СКЛАД ТА ВЛАСТИВОСТ1 ДЕРНОВО-П1ДЗОЛИСТОГО ГРУНТУ Вивченню питания впливу мелюрантш на склад та властивост! фунпв при-свячеш роботи (Кулаковська Т.Н. 1978 р.; Трускавецький P.C. 1966 р.; Вознюк С.Т. 1969 р.; Мазур Г.А. 1978р.). Встановлено, що внесения в грунт мелюрант, сорбент, гною та торфу сприяс збшьшеншо вм1сту в фунп гумусу, покращен-шо властивостей, рсжим1в та npoueciß грунт. Дослщженнями по вивченню к1ль-KOCTi гумусу в дерново-шдзолистих грунтах захщного Полнея встановлено, шо вм!ст його коливасться в д1апазот 0,58-4,22% .

Кшыасть гумусу в дерново-шдзолистих грунтах зростае при збг'льшенж в них вмюгу фЬичноУ глиии та ступеню зволожспост!. На грунтових вщмшах з влнстом ф1зичноУ глини до 10% вмют гумусу в орному шар1 грунту коливасться в межах вш 0,6 до 1,6 %. Тод1, як на грунтових вшмшах з вм1стом ф!зичноУ глини до 25%, вмют його зростае до показшшв 2,2-4,0%. Зв'язок м1ж вм1стом гумусу в дерново-тдзолистих грунтах та вмятом ф1зичноУ глини описуеться залежжстю, яка мае вид для автоморфних грунт:

у--0,2+0,072х (2)

для пдроморфних грунт:

у = -0,1+0,11х (3)

дс у - вмют гумусу в орному шар1 грунту (%); х - вмют ф1зичноУ глини (%).

Коефщюнти кореляин складаюгь вщ 0,65 до 0,89. Розрахунки показують, що при вм1СТ1 в дерново-ш'дзолистих грунтах ф1знчноУ глини до 5 %, вмют гумусу в них буде коливатись в межах вщ 0,16 до 0,45 %. ГПдвишити вмют гумусу на грунтах з низьким вмютом ф1зичноУ глини можливо за умов внесения в них мулис-тих та колоТдних часток, так при внесенш суглинку та мергелю спостернаеться зростання таких показшшв як: об'емноУ маси грунту, шпаруватосп, повноУ та найменшоУ вологоемкостей.

Якщо на контрол1 об'емна маса коливалась в межах вщ 1,26 - 1,36 г/см\ то при внесенш мергелю вона знижувалася до 1,23 - 1,32 г/см''. Шпаруватють при цьому зростала на 3 - 5%, а повпа [ найменша вологоемкосгп при внесепж суглинку зростали на 2 - 3% та 1 - 2% вщповщно, а при внесенш мергелю повна та найменша вологоемносп збшьшуватись на 2 - 3%. Поряд з ним, нами встановле-ний позитивний вплив мелюрантт на ф1зико-х1м1чш властивост1 дерново-пщзолистих грунт .

Внесения в дерново-пщзолист1 грунти 100 т/га суглинку супроводжувалось ростом показника емност1 поглинання на 0,44 мг-екв. на 100 г грунту, зниженням кислотност!. Найбщьш суттев1 змши фвико-хжичних показникт спостерп'аються на вар1анп з внесенням суглинка, гною, ваинякових матер1ал1в по фону мшера-льних добрив. На цьому вартнт! мае мюие зменшення кислотное™ до 4,77 проти 4,12 на контроле пщвищення емносл вбирания з 2,8 до 4,86 мг-екв. на 100 г грунту, зростання обмшного кальшю на 1,8 мг-екв. на 100 г грунту. Встановлено, то внесения мелюрант покращуе також поживний режим дерново-пщзолистих грунт . Внесения 100 т/га суглинку в поеднанш з оргашчними га мжеральними добривами покращуе азотний та калшний режими цих грунт.

Так, якщо на контрол1 вмют легкопдрол1зованого азоту складав 43,4-53,2 мг/кг грунту, то на вартнтах з внесенням мелюрант вш пщшмався до показни-юв 61,6-65,8 мг/кг груту. Внесения мелюрантт мало змншло вмют рухомого фосфору, але суттево покращило Ух калжний режим. На вартнтах з внесенням мелюрантт вмют рухомого калпо зрю з 77,8-102,0 мг/кг до 171-210 мг/кг грунту.

Таким чином, встановлено, що внесения в дерново-пщзолисп грунти мелюратзв супроводжуеться покращенням складу грунту за рахунок зростання в\псту гумусу та полшшення його якост1, покращенням водно-фпичних та ф1зико-х1м1чних показниюв, в наел ¡док шдвшцення Ух вологосмкосп, зниження кислотносп та на-громадженню елементш живлення.

6. ВПЛИВ МЕЛЮРАНТ1В НА НАДХОДЖЕННЯ РАДЮНУКЛ1Д1В В С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬК1 КУЛЬТУРИ

Даш дослщжень иоказують, що внесения в грунт гною, мелюранлв (суглинку, сапропелю, торфу) суггево покращуе склад цих грушзв та сприяе росту урожайное™ сгпьськогосподарськнх культур на 20-30% ( Клименко МО. 1990р., Ве-ремеенко СЛ. 1993р.).

Аналопчш результата отримаш нами в иольовому дослин №2, (таблиця 2), з яко! бачимо, шо на BapiaH'ri без добрив, урожайшеть кукурудзи складала 72,4ц/га. Внесения мшералышх добрив в нор\п N60 Р90 К120 в поеднанш з 30 т/га торфу пш-вищило урожайшеть nicí культури до 146,7 u/га. Внесения мелюратзв суглинку в iiopMi 100 г/га суглинку по фону мшерапьних добрив, 200 т/га суглинку та 300 т/га суглинку, супроводжувалось подальшим ростом урожайное™ кукурудзи. Прибавка урожаю при цьому склала 108,5 ц/га та 94,8 ц/га кукурудзи вщповщно.

Таблиця 2

Вплив добрив та мелюрантш на урожайшеть сшьськогосподарських культур

Вар1апти 1995 | 1996 1997

Куку-рудза Жито Куку-рудза Кар-топля Внковшся-на су\пш Куку-руд ¡а Карго Ш1Я

Кошроль 72,4 90,5 70.3 40.5 80,1 . 80,7 52,1

N,,0 РадК^ЗО т/га торфу (Фон) 146,7 100,2 140,8 52.1 140,3 200.1 60.0

Фон+100 т/га суглинку 180.9 120.7 170.2 58.4 220.4 280.6 64.1

Фон+200 т/га СУГЛИНКУ 167.2 125,1 250.9 60.9 180.0 220,3 78,2

Фон+300 г/га суглинку 180.5 240.3 240.4 100,0 200.1 240,1 120,7

Фон+40 т/га мергелю 257,1 210,0 255.2 110.2 150,8 250.0 74.3

Фон+80 т/га мергелю 308,6 150.8 230.4 120,6 190.7 230,1 83.8

Фон+10 т/га туфу 307,1 140,1 210.6 130,4 190,2 150,6 63,2

Фон+20 т/га туфу 266,4 170,7 160,3 105,7 200,9 140,1 71,1

Фон+40 т/га мергелю+70 т/га суглинку 203.1 170,3 180.7 110,2 140,0 135,0 79,2

Б, % 4,2 2,2 2.4 1,8 3.1 5,0 1,1

НСР,ь 3.4 4.9 6.0 2.9 7,6 3,5 4,0

Внесения мелюрантш суглинка, мергелю, туфу забезпечувало подальше зрос-тання урожайносп сшьськогосподарських культур. Так, на вар1атз з внесениям 100 т/га суглинку по фону мшеральпих добрив, урожайшсть сшьськогосподарсь-ких культур в р131П роки в пор1внянш з фоном зростала: в 1996 рош по зеленш маЫ жита на 20 н/га, по кукурудз1 на 30 ц/га, по картоши на 6 ц/га. В 1997 рощ прибавки \нж цими вар1антами складали по виковшсянш сум1ил - 80,1 ц/га, куку-рудз1 - 80,4 ц/га, картошп - 4,1 ц/га. Внесения збшьшеноТ доз и суглинку, мергелю та туфу забезпечувало отримання достовфпих прибавок урожаю по зеленш мас1 жита, виковшеяшй сумшп, картогип. Так, в 1996 рош при внесенш суглинку в норм! 200 ц/га та 300 ц/га по фону мшеральпих добрив отримана прибавка урожаю по зеленш маЫ жита 20,5 ц/га, 25,0 ц/га вщповщно, но кукурудз1 з тими ж нормами мелюрант1в прибавка становила 29,4 ц/га та 99,6 ц/га. Внесения мергелю в но-рм'| 40 т/га та 80 т/га по фону мшеральпих добрив забезпечило прибавку урожаю у 1995 рош по кукурудз1 -110,4 ц/га та 161,7 ц/га вщповщно. При внесенш тих же самих норм мергелю в 1996 рош прибавка урожаю по зеленш маЫ жита складала - 10,2 ц/га, 89,6 ц/га, а по картошп - 68,5 ц/га, 58,1 ц/га вщповщно. Внесения туфу в норм1 10 т/га та 20 т/га по фону мшеральних добрив також сприяло шдвишеншо урож-айност! сщьськогосподарськнх культур. В 1995 рощ прибавка урожаю ку-курудзи складала 160.4 ц/га та 119,7 ц/га. В 1996 рощ прибавка урожаю по зелени! маа жита склала - 40 ц/га та 70 ц/га, по кукурудз1 69,8 ц/га та 19,5 ц/га, по картошн - 78,3 ц/га та 53,6 ц/га. В 1997 рощ прибавки урожаю складали по вико-сум1ип - 109,7 ц/га, 60,6 ц/га, картошн - 3,2 ц/га та 11,1 ц/га.

Найбшыпу урожайшсть сшьськогосподарських культур, забезпечувало внесения в грунт по фону мшеральних добрив 300 т/га суглинку, 40 т/га мергелю та 10 г/га туфу. При внесенш них мелюрантш отримана урожайшсть по кукурудз1 на р1вш 240,1 - 180,5 ц/га; картопл! - 100 - 120,7 ц/га; по зеленш маЫ жита - 240,3 ц/га; виков1всянш сумшп - 200,1 ц/га.

Внесения в дерново-пщзолисгп грунти мелюраттв у вигляд1 суглинкш, мергелю, туфу, торфу супроводжусться не тшьки ростом урожайност1 Ыльськогоспо-дарських культур, а й зменшенням надходження радюнукль'цв в основну та по-б1чну иродукшю.Внесения до грунту мелюрантш в склад! суглинку, мергелю та туфу дае зниження вмюту радюнуклЫв: для викосу\п1ш - 5,6; кукурудзи - 3,8; картон.^ - 7,7 раз1в. Лналопчш результата по впливу мелюрантш на надходження радюнуклиив до сшьськогосподарських культур отримаш нами в польовому дослш №2 (таблиця 3). Як видно з даних (табл.3), вмют цез1ю-137 в сшьськогос-подарськш продукци складав для виков1всяно']' сум1ип 64 Бк/кг, кукурудзи - 106 Бк/кг, картошн 16 Бк/кг на вар1анп без добрив. Внесения мшеральних добрив в норм1 Т^йоРчо в поеднанш з 30 т/га торфу дещо вплинуло на зменшення вмюту цез1ю-137 в кукурудз1 до 76 Бк/кт або 71%, в картопл1 до 14 Бк/кг або 87,5%, в виковшеяшй сумшп до 22 Бк/кт, обо на 34,3 %, вщносно контролю. Застосування суглинку по фону мшеральних добрив привело до подальшого зменшення цезпо-137 в сшьськогосподарських культурах. Так, при норм! 100 т/га суглинку, вм1ст цезно-137 у викосумпш зменшився до 22 Бк/кг, а при внесенш 200 т/га та 300 т/га суглинку, вмют цез1ю-137 складав 24, 9 Бк/кг та 13,9 Бк/кг вщповщно. Вмют це-з1ю-137 в кукурудз1 при тих же нормах внесения мелюрантш складав 76 Бк/кг, 38

Бк/кгта 34 Бк/кг, в картоши - 14 Бк/кг, 3,3 Бк/кгта 2,5 Бк/кг.

Таблиця 3

Вмют цезио-137 в рослинницькш продукцп, середнс за 1995-1996 р.р. (с. Немович! Р1впенськоУ обл.)

Вар1антн дослщу Вм1ст цез1Ю-137, Бк/кг

Виков1всяна сумцц Кукурудза Картопля

Конгроль(без добрив) 64 106 16

НлРч) К,2и+30т/га торфу (Фон) 63 85 15

Фон+100 т/га суглинку 22 76 14

Фон+200 т/га суглинку 24,9 38 3,3

Фон+300 т/га суглинку 13,9 34 2,5

Фон+40 т/га мергелю 12,2 42 2,0

Фон+80 т/га мергелю 2,4 5.0 2,8

Фон+10 т/га туфу 2,2 4.4 1,6

Фон+20 т/га туфу 7,8 4,5 1.8

Фон+40 т/га мергелю 1-70 т/га суглинку 2,2 3.7 2.7

Використання вщомих методик I методт визначеиня вм1сту цез1ю-137 в сшь-ськогосподарських культурах (В.А. Зшченко, И.М. Свтушок, И.Ю. Деребон, 1996 р.) уекладнюеться пщбором коефщкнтт переходу для окремих вщмш I рвнови-дноетей дернсво-шдзолнстих грунтов та затратою часу 1 кошпв на визначення показник1в властивостей грунту. В зв'язку з чим, в основу розробки методики 1 методу покладеш даж обстежснь пол ¡в 42 господарств Р1вненськоУ 1 Житомирсь-коУ областей. За основш ноказники вибраж: вмют фпичноУ глинп, вмют гумусу, стужнь оглееиосп", як! найбшьш повно характеризують склад та генезис цпх гру-нтт. Математична обробка експерементальних даних та даних 42 господарств показуе, то иадходження радюнуклиив у сшьськогосподарськ! культури запе-жить вщ оглееностт, вмюту фЬичноУ глини та гумусу. Щ иадходження опнсують-ся ршняннями пперболи. А ступешо оглеення - р1внянням параболи другого порядку. Кореляишж вщношення отриманих залежностей коливаються в межах 0,89-0,98, що свщчить про тюний зв'язок М1ж вказаними факторами (таблиця 4).

Виходячи з иього, пропонусться б\льш швидкий метод складання прогнозу вм1сту радюнуклшв в сшьськогосподарсьюй продукцн. Таким методом с граф1ч-ний метод. Суть його полягае в тому, що щшьшсть забруднення сшьськогоспо-дарськоТ продукцн радюнуклщами можна визначити за допомогою номограм. При цьому, крив1 номограм будуються вщповщно для кожноУ щшьносп забруднення вщ 0,5 К ¡/км2 доЮ «¡/км2 (рис. 5, 6).

Таблиця 4

Математичж модел! вмюту цез1ю-137 в сшьськогосподарських культурах в залежност1 вщ гюказникш родючост1 дерново-шдзолисгих грунтш

Показники Багаторшш трави Виковшсяна с>м1ш Овес

Винстфпично! глини. % 21,9 + 469 У = .v 15.9 + 435,5 у -- л' 21.6+132.4 у =- X

_Продовження табл 4

ВМ1СТ гумусу. % V = 1,48 +- х 35,6 у = 2,87 +- .г , ос 8-05 у = 4,95 +- X

Ступшь оглеення, % у = 2307л-2 - 4337х + ч- 2283 у = 370.*2 -670х + + 342 у = 374.x:2 - 679д- + +•340

Рис. 5. Номограма визначення вмюту С5-137 (пЮ/кг) в сшьськогосподарських культурах в дерново-шдзолистих грунтах рпного гранулометричного складу: А — багатор1чш трави; Б - викосумщ; В - овсс Поряд з цим, нами, для бьпьш точного прог нозу вм1сту радюнукл1д1в в сьпьсь-когосподарськш продукци запропонована залежшсть, яка враховус вм|'ст в грунт1 1умусу, ф1зично1 глин». Залежшсть мае вигляд багаточлеиу:

V = -31050,31 + 4333.35л-, + (-46747.83)т: (4)

дс у - влнст в Ыльськогосподаоськж продукци цезпо-137 (пК1/кг); х, - вмют гумусу (%); х2 - вмкгг ф|'зичноУ глини (%). Таким чином, проведен! дослшження показують, що внесения в дерново-

шдзолисп грунти мел'юранпв (суглинку, мергелю, торфу та туфу) сприяе гпдви-щенню урожайност1 сшьськогосподарських культур та зниженню надходження цез1ю-137 до рослинницькоТ продукцп.

Рис.6. Номограма визначення в\псту С5-137 в сшьськогосподарсьюй продукцп в залежност1 В1Д вмюту гумусу: А - багатор1чш трави; Б - овес; В - викосумш

7. АГРОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ Л1ЕЛЮРАНТ1В НА ДЕРНОВО-ШДЗОЛИСТИХ ГРУНТАХ

Розрахунок агроенергстично! ефективност] використання мелюрантш на дер ново-шдзолистих грунтах проводився зпдно методики - "Енергетична оцшка ¡и тенсивних технологш" (О. К. Медведовський, А.1.1ваненко, 1988 р.).

Проведеш нами розрахунки агроенергетичноУ ефективносп мелюрант пр! вирошуванш кукурудзи на зелену масу показали, що урожаГипсть сухо'1 речовиш знаходигься в д1апазош вш 64 до 20 ¿.г/га 1 зростае пропоршйио в залежноеп ви росту показника урожайности Так, на вартнт1 без добрив урожайшсть сухоТ ре човини складала 18,6 ¿//га, тод1 як на варшнт! з внесениям мшеральних добрив ц значения було вже 40,6 ц/га. 'Гаке саме пщвищення спостер1гасться 1 на вар1ан тах з внесениям суглинку в нормах: 100, 200 та 300 т/га по фону повного мшерг льного добрива. Так, при внесенш 100 т/га суглинку по фону повного мшерат

ного добрива урожайшсть сухоУ речовини складала - 52,6 у /га, а при внесенш 200 т/га та 300 т/га суглинку ш значения пщвищшшсь, але не набагато, складали 53,2 у/га та 55,1 Ц ¡га вщгювщно. Внесения мергелю в нормах 40 т/га та 80 т/га по фону мшералъного добрива також пщвищило значения урожайносп до 62,7 у/га та 64,0 ¿//га, вщповщно. При зменшенш урожайносп кукурудзи зменшуеть-ся 1 показник урожайное^ сухоУ речовини. Так, на варшнтах з внесениям 10 т/га та 20 т/'га туфу по фону минерального добрива ней показник складае 55.6 ¿//га та 47,2 ¿//га при урожайносп 222,7 та 189,0 ц/га вшповшно.

Коеф1шент енергетичноУ ефективност1 був отриманий в д1апазош вщ 0,76 до 1.70. Вщомо, що коли вщбуваеться пщвищеиня коефнцснта енергетичноУ ефекти-вносп, ведения сщьського господарства проходить бшьш економно I рентабельно. В нашому дослш найвицц коефшенти еиергетичноТ ефективност1 розпо.гили-лися слщуючим чином: Фон + 100 т/га суглинку - 1,22; Фон + 40 т/га мергелю -1,70; Фон + 10 т/га туфу - 1,41. Висом значения коефщ1енту говорять про те, що при внесенш невеликих норм мелюрантт, затрата енергп на Ух внесения, а значить 1 Ух окупносп 1 затрата часу на доставку будуть мпнмальш. При внесенш великих норм мелюрантш, 300 т/га суглинку по фону мшеральних добрив, витрати сукупноУ еперп'Т перевищують вмют енерпУ в одинищ урожаю. Не говорить про недошльжсть внесения таких великих норм мелюрантш, тому що енерпя на Ух видобуток, перевезення, внесения до грунту буде складати дуже велию значения, а коефйнент енергетичноУ ефективност1 буде складати 0,92. Хоча вщомо, що при Ке.е.<1, ведения сшьського господарства вважаеться неекономним 1 нерентабе-льним.

Отже, зробивши агроснергетичну оцпжу застосування мелюраи'пв на дерно-во-шдзолистих грунтах можна зробита висновки, то при внесенш до дерново-шдзолистого грунту мелюра!тв (суглинку, мергелю, туфу) вщбуваеться збьчь-шення урожайност1 сщьськогосподарськнх культур, покращення агроеколопчно-го стану дерново-шдзолистого грунту, про шо говорить отримана нами урожайшсть та рентабельшсть заход1в. Так, агроенергетичний аналв показуе. що дош-лынше вносити до грунту мелюранти в нормах 100 т/га суглинку, 40 т/га мергелю та 10 т/га туфу по фону мшерального добрива.

Впсповкн.

1. Дерново-пщзолисл грунта Полюся УкраУни, як|" займають бшя 60 % орннх земель 1 зазнали радюактивного забруднення характеризуються легким грануло-метричним складом, низьким вмютом гумусу (0,5-2%), слабкою насиченостю основами (65-35%).иизькою емшстю вбирания (4-7 мг-скв. на 100г грунту), незнач-иими запасами валових та рухомих сполук макроелементш, зб1днен1 на вторинш мшерали \ мають низьку буфершстьта ф1зико-х!м1чну вбнрну здатшсть.

2. Використання дерново-пщзолистих гругтв забруднених радюнуклщами потребус в першу чергу покращення Ух стану за рахунок внесения мелюрант1В. Встановлено, шо в швшчних районах област1 найбщьш розвщаш 1 розробляються суглинки, мергел!, туфи. Запаси Ух складають: суглннюв 1078 тон; мергелш 150 тис.тои; туфш 277532 тон.

3. В склад1 суглинк1в, мергел1в, туф1в мютиться; кальцио 5,18%-48,41%, маг-нио 1,20%-12,04%. Наявнють иих сполук у склад1 корисних копалин мюиевого

значения дозволяе використовувати ïx в якосп мелюрантш.

4. Водний режим дерново-пщзолистих грунтш та режим piBHÏB грунтових вод формусться шд впливом метеоролопчних факторт i етуиенем дренованость При пониженш pÎBHÎB грунтових вод до 1,5 м в верхшх шарах грунту формусться не-задовшьний водний режим, волопсть опускаеться до значень >0,3 HB, а волого-занаси не перевищують 50 мм. Значного покращення водного режиму цих грутзв можна досягти внесениям мелюрант1в у вигляд1 суглинку, мергелю, туфу.

5. Встановлено, що внесения в дерново-шдзолис™ грунти мелюраггпв, супро-воджуеться покращенням складу грунту за рахунок зростання вм!сту гумусу та полшшення його якостк Покращенням водно-фЬичних та ф1зико-х!М1чних показ-ниюв, внаслщок пщвищення ïx вологоемности зниження кислотное™ та нагрома-дження елемент1в живлення.

6. Внесения в дерново-шдзолис™ грунти мелюратзв (суглинку, мергелю, торфу та туфу), сприяс гидвищенню урожайное™ сшьськогосподарських культур та зниженню надходження нез1ю-137 до рослинницько)' продукцн. Найвишу уро-жайшсть сшьськогосподарських культур та найбшыпе зменшення Mirpauifinoï здатнос™ цез1я-137 в систем! "грунт-рослина" забезпечуе внесения шд сшьсько-господарськ]' культури 300 т/га суглинку, 40 т/га мергелю, 10 т/га туфу по фону повного мжерального добрива.

7. Встановлеш saKoiioMipiiocri надходження цез1'ю-137 в сшьськогослодарсью культури в залежное™ вщ вм!сту гумусу, ф1зично1 глини, оглееност! дерново-шдзолистого грунту.

Математична залежшсть надходження цсз1'ю-137 в сыьськогоеподарсью культури в залежное™ в1д omeeiiocri мае вигляд параболи другого порядку, а в залежное™ в1д вм!сту гумусу i ф]зичноУ глини - плерболн.

8. Найвиии коефщкнти енергетичноТ ефективност! отримаш при внссенш ме-люрантш суглинку, мергелю та туфу в нормах: 100 т/га суглинку, 40 т/га мергелю, 10 т/га туфу.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. Клименко О.М., Мороз О.С. Особливое™ мелтрацн забруднених радюнуюи-дами rpyiiTÎB Захщного Пол1сся: BiciiiiK УкрашськоУ державно)' академи водного господарства.: - Збфник наукових праць. Вип.1 1999.

2. Клименко М.О., Веремеенко С.1., Мороз О.С., Клименко О.М. Мелюращя: гру-

нти, забруднеш радюнуклщами.: - "Водне господарство Украши" Спецви-пуск. КиУв. 1997.

3. Веремеенко C.I., Клименко М.О., Мороз О.С., Клименко О.М. Еколопчш принципи ошнки забруднення rpyiiTÏB Полюся радюнуклшами та ïx мелюра-шя.: - "Натуршпс", Вии. №1, Кш'в, 1998.

4. Мороз О.С. Покращення стану грунт ПолюькоТ зони забруднених радюнути-

дами.: - Bïchhk Р1вненського Державного техшчного ушверситсту.:- Зб1рник наукових праць. Вип.№ 1999.

5. Веремеенко СЛ., Мороз О.С. Застосування суглинюв, мергел!в та туф!в як ме-люратзв на землях, що забруднеш радюнуклшами.: - "Агрох1М1Я i грунто-знавство". Мгжв1домчий тематичний зб!рник. Спецвипуск до V з'У'зду arpoxi-мшв та груитознавшв. XapKiß, 1998.

Анотацн

Мороз О.С. - Вплив мелюранпв на агроеколопчний стан дерново-шдзолистих грунт Полкся Укра'нш. - Рукопис. Дисерташя на здобуття на-укового ступени кандидата сшьськогосподарських наук по спещальност! 03. 00. 16 - еколопя. - Р1вненський державний техшчннй ушвереитет. Pinne 2000.

Дисерташйна робота присвячена актуальному питанию - впливу мелюрантш на агроеколопчний стан дерново-пщзолистих грунт Полюся УкраУни.

В дисертацшнш робот1 науково обгрунтоваж причини попршення стану дерново-шдзолистих грунтов Полюся УкраУни. Визначеж ю'льюсж та яKicni показни-ки водно-ф1зичних властивостей грунт. Дана ошнка запас iß гумусу в дерново-пщзолистих грунтах Полнея УкраУни. Визначен1 концентрацн радкжук.'пдж в альськогосподарсьюй продукци. Дана ошнка радюлопчнш забрудненостт дерно-во-шдзолистих грунт даиого perioHy.

Запропоноваш методи складання прогнозу вмюту радюнуклццв в сшьського-сподарськш продукшУ, а також, запропонована методика внесения мелюрантш до грунту для зменшення вм1сту радюнуклщш в иьому.

В робот1 представлен! агроенергетичш розрахунки принцишв та метод1в по-кращення crairy грунт, яю забруднеш радюнуклдами.

Ключов1 слова: мелшранти, сорбенти, методи покрашення, радюнуклшн, радтактивне забруднення, окультурення грунту.

Мороз A.C. - Влияние мелиорантов на агроэкологическое состояние дерново-подзолистых почв Полесья Украины. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16. - экология, - Ровенскип государственный технический университет, Ровно, 2000.

Диссертационная работа посвящена актуальному вопросу - влиянию мелиорантов на агроэкологическое состояние дерново-подзолистых почв Полесья Украины.

В диссертационной работе научно обоснованы причины ухудшения состояния дерново-подзолистых почв Полесья Украины. Определены количественные и качественные показатели водно-физических свойств почв. Дана оценка запасов гумуса в дерново-подзолистых почвах Полесья Украины. Определены запасы, свойства и распространение полезных ископаемых местного значения на примере Ровенской области. Определены химический, гранулометрический составы полезных ископаемых местного значения. Дана характеристика поглощающей способности этих полезных ископаемых. Также предложена карта-схема распространения и залежей полезных ископаемых местного значения.

Определены концентрации радионуклидов в сельскохозяйственной продукции. Дана оценка радиологической загрязненности дерново-подзолистых почв данного региона.

Предложены методы составления прогноза содержания радионуклидов в сельскохозяйственной продукции, а также предложена методика внесения мелиорантов в почву, для уменьшения содержания радионуклидов в ней. В работе представлены агроэнергетические расчеты принципов и методов улучшения состояния почв, загрязненных радионуклидами.

Ключевые слова: мелиоранты, сорбенты, методы улучшения, радионуклиды, радиоактивное загрязнение, окультуривание почв.

Moroz A.S. Meliorative influence of agroecological reasons of Ukrainian Polissya's Turf-Podzol Soils, - Manuscript. Thesis for obtaining degree of Candidate of agricultural science on speciality 03.00.16 -ecology, - Rivne State Technical University, Rivne, 2000.

The thesis is dedicated to an actual issue of meliorative influense of meliorants on agroecological situation of turf-podzol soils Ukrainian Polissya. It scientifically substantiates the reasons of Polissya's turf-podzol soils deterioration. There have been reseached both quantitative and qualitative indices of the soils. An estimation has been approved as to humus supply for turf-podsol soils of Polissya. There has been a scientific research conducted as to radionuclei concentration in agricultural products. Radioecological contimiriation estimation has been carried out for the turf- podzol soils of the region.

Methods of radionuclide content forecast in agricaltural products as well as methods of meliorant applying to decrease its content are examined in the work.Agroenergetical calculations of principles of soil improvement after radioactive contimination have been offered in the work.

Key words: meliorants, absorbent, improvement methods, radionuclides, radioactive contimination, soil cultivation.

Информация о работе
  • Мороз, Александр Сергеевич
  • кандидата сельскохозяйственных наук
  • Житомир, 2000
  • ВАК 03.00.16
Автореферат
Влияние мелиорантов на агроэкологическое состояние дерново-подзолистых почв Полесья Украины - тема автореферата по биологии, скачайте бесплатно автореферат диссертации