Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние летучих экзометаболитов древесных растений на состояние воздуха, загрязненного оксидами углерода (II). азота, сери (IV)

ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Влияние летучих экзометаболитов древесных растений на состояние воздуха, загрязненного оксидами углерода (II). азота, сери (IV)"

РГб од

) з ФЕ8 1335

Лш пропетровсышм деряавиий уи1всрсигт*

¡¡а правах ру/юшсу

Соболевська В1нтор1я бвгенИ'впа

ВПЛНВ ЛЕТНИХ ЕК30МЕТАБ0Л1Т1ВЧДЕР£ВННХ РОСЛИН НА СТАН П0В1ТРЯ. ЗЛБРУДНЕНОГО ОКСИДАМИ ВУГЛЕВД) (II). АЗОТУ, (ИРКИ (IV)

03. СО. 10 — еколскчя

АВТОРЕФЕРАТ

дксортздаУ на здобуття ¡(ауиавого ступеия кандидата в1ож>г(Ч1ЮХ наук

Днтропотровсь - 1004

Дисер"->1и«о е рупопис

Робота виконана на клфедр1 медично'1 б1олог1] та генетики Льв1вського державного медичного 1нституту МОЗ Укра!ни

Науковий кер1вник - доктор б!олог1чних наук, професор Г.Г.Барааецытй

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор б1олог!чних наук, професор В.Г.Сидоренко

- кандидат б1олог1чних наук, В.I. Шалда

Пров1дна орган!зац1я - Донецький ботан!чний сад НАН Укра'ши

\

Захист в1дбудеться "гу " ¿р/дня 1994 р. о " -Ш " годин!„ на зас1данн1 спец!ал1зовано'1 вчено! ради Д053.24.02 по присуд-женню наукового ступени доктора 01олог1чних наук- у Дн1пропет-ровському державному ун1верситет!

(320625, ДСЛ-10, м.Дн!пропетровськ, пр-т Гагар1на," 72, ун1вер-ситет, б!олого-еколог1чний факультет, корп.17, ауд.611)

I

3 дисертац!ею можна ознайомитися в чауков1й б!бл1отец1 Дн1про-петровського державного ун1верситету

(м.ДнШропетровськ, лр-т Гагар1на, 72, ун1версите.т, бЮлого-еколог1чний факультет)

Автореферат роз!сланий " 17 " листопада. 1994 р.

Вчений секретер спешагазовано'! вченоЗ ради

1/0■ о: Дуб 1 На.

- 1 -

ЗАГАШ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1ет& той! ~ - - -----

Одним is насл]дк1в 1нтенсивного росту та розвитку промисловост1 i транспорту е зб1льшення об'ему забруднюЕачгв, то еикидаються в иав-колишне середовище, який значно перевлжае можливост1 саморегулювання природи. Тому л 1ндустр1альних районах створюеться специф!чна еколо-г!чна ситуащя: (Мльш piöKl, н!ж у природ!, коливання температурного, рад!ац1йного та lonisauifthoro режим!в, наявн1сть шуму, в1брацП, я1д-вищенний bmíct атмосферних забруднювач1в у вигляд1 пилу, газ!в, пари, aepoüofllií. Sa глсбалывш оц1иками к1льк1сть атмосферних забруднюва-ч1в обчисляюехься мШардами roí! rra pi к. Причому, ьн даними останн1х' рок1в, в noBiTpí закритих прим!щень,концентрац1я таких эабруднювач1в, як с1рчистий апг!дриц, оксиди азоту, оксид вуглеию (II) нав1ть вище, н!ж в 30bhiu¡hb0mv noBiTpi. Скупчення tokchkóhtíb впливае на-стан здоров'я людини. Особливо загострилась в Укра'!н1 еколог1чна обст^ювка^ п1сля Чорнобильсько! аварП, яку ще б!льше ускладнила важка економ!ч-на ситуаЩя.

Значения рослин в формуваннкжиттевого середовика людини традицию, №"■ багато рз::1ь% вивчаеться в Украпп. Пршизди.ч мимуть Оути досл1дження М.В.Холодного, A.M.Гродзинського. У напрямку, заданому ними, npaiinijjTb зараз в!дом1 науково-досл1дн1 центри: Централ'хшй дчр-лшший"0отая1 чнкЛ 1 ад Ali Украпш, Кримський ботан1ч нй cuu lHcmyv ботан!ки АН УкраЧни та i nial. У Эах1дному periOHl це Укра'пюький Державин* л1ситек!ичний уШьсрснтет, 1нститут екологП Карпат, Карпатсь-кий Спосферний заповишик.

Б1льш1стъ рс-глт, присвячеш.х питаниям очистки пог,1тря за допомо-röüj рослин, ирид1Л.ч."ЛЬ' увагу i Ттвчснню га.чопоглинально'1 ФумкцП рослин та метабол1зму заОруднювач!в в орган1зм1 рослин, íx здатнсст1 ocuuav-в.ат. пил, üM<-Hi)Vt<aTrt шуми 'га »löpauiiu, юншашйних властиносгч-й i-долин. угюруднишачИ* у nonlTpi з v'íhoti» Л»*ткик екзом-та öojiiTiB рослинного ьоходженнн с одним з найменш вив'п-них cnccoöin очистки поЫтря за допомогою рослин. Хоча думка про можлнв!сть вза*г--лодП газ1в та летких 01оорган1чних речовин вперше була подана досигь дэоно Вентом (l'.fiO р.) 1 А.М.Грода!нським (1C-V5 р.), однак, ои<"г«'м.1-ТИ'Ш! ДОСЛ1 ДЖ'?)й!Н Ь IlbOMV напрямку И'* проводились.

Мета Í запдання робоп!

Основко» М'-'Тоя роОоти е вивчення моялнвост! взаем;,1;!! л«тких 61-оорга!|1чних вид!леаь рослин в газами зпбруднюзачами (оксидами ьуглз-.wo (Г.). нзет'у, с!рки (IV)), ща м!стяться в an afopl.

(II), азоту, с1рки (IV)), що м!стяться в атмосфера

Для досягнення ц1е1 мети_необх1дно було вир1шити так1 конкретн! зада"1:

1. Вивчити х!м1чний склад метких видьпень деревних рослин, що використовуються для озеленения М1ст, та йог о зм!ну залелно в: л зов-н1штх фактор!в (осв!тлення, забруднення повтря), в1д сезону року та часу доби, а таком в!д стадИ вегетацН.

2. Вивчити мохливЮпь^ взаемодП летких видыень рослин з газопо-д1бним!> забруднювачами пов!тря (оксидами вуглецю (II), азоту, арки (IV)). Виявити основа! законом!рност! цього процесу.

3. На основ1 вивчетя складу еф!рних олЫ рослин ::в 1х зм!ни тд впливом оксид1в вуглецю (II), азоту, с!рки (IV) показати мохлив1сть взаемодН еф!рних ол!й з газопод1бними забруднювачами. Вивчити можли-в1сть використання еф!рних ол!й рослин для очищения 1 оздоровления пов!тря прим!щень.

4. Досл1дити зы1ни токсично1 д11 оксид!в вуглецю, азоту 1 с^рки у присутнсст1 леших екеометаболт!в рослин 2 паргв еф!рних олЫ.

Наукова новизна

В дан1й робот]. вперше проведено прямий, без попереднього сорбу-вання мас-спектрометричний анализ х1м!чного скчаду летких вщЦлень 20 вид!в деревно-чегарникових рослин та показано вьйну -Х1ы1чного складу летких екзометзбол!т1в п!сля контакт" з газопод!бними забруднювачами атмосфери (оксидами вуглецю (II), азоту, с!рки (IV)). Доведена та теоретично обгрунтована можлив!сть взаемодП летких вщцлень рослин з газами-забруднювачами. Виявлено сезонну динам1ку взаемодП летких вид!лень рослин з оксидами вуглецю, азоту, спрки, а також за- : лежн!стъ цього процесу Ыд температури, вологост1, осв1тлення, .заб-рудненост1 середовища.

На основ! анал!зу х1м1чного складу еф!рних ол1й сосни та ял1ваю методом капШрно! газовоЧ хроматогргфП та його вмиш пи д!ею окси-д!в вуглещ), азоту, с1рки виявлена взаемод!я еф!рних ол!й з газопо-д!бними забруднювачами атмосфери. Показано принципову можлив1сть використання еф1рних ол1й для очищения пов1тря в1д оксид!в вуглецю, . азоту, с!рки.

Вперше вивчено зм!ну токсично1! д!1 забруднювач1в в г.рисутност! • летких екзометабол!т1в рослин. •

Основн! положения. як1 виносяться на захист

1. Х1м1чний склад летких -екзометаболЬив деревно-чагарников"х рослин детерм^езанж видовою приналежнЮтю та залежнть 'В1д сезону рокV. сталП вегетзцП, умов освоения, присутнесоЧ газ1в-забрудг:ю-'

2. Прслдес очищения рослинами пов1тря складаеться з газопогли-нально!, ~ газсосзджуючо'Г дП рослин, а також з явищ, що проходять а пов1тр1 з участго води 1 легких б1оорган1чнчх сполук.

3. Летк! екзометабол1ти рослин та еф!рн1 олП здатн! да х1м!чнсЛ взаемод:с< а газопод1бними забруднювачами пов!тря (оксидами вуглецю, азоту, сарки).

4. Вкнвлека моллкв1сть змениення к1лькост! газоподЮних забруд-нюоачх-з повхтря (окашз вуглецю, азоту, ^рки) в присутност! летких екзометаболтв рослин а пар!в еф1рних ол1й сприяе очищению атмосферного пов1тпя та пов1тря закритих примШень.

5. Токсична д!я гаа1в-забруд1аозач1в *Чо«х»1Д1з вугледа, азоту, с1рки) зм1иметься в присутнос-П летких вид!лень рослин та пар1в еф!р-них ол!й.

Нргюеюшэ аначешгя

Проведен! досл!дження мають гнтерес у .;ир1шенн1 загальних питань 61олог1чп01 та х1м!чно} активност! летких 61оорган1чних вид!лень рослин. Ьиявлена можлив!сть взаемодП летких екзометабол1т1в рослин, в* тому числ1 еф1рних олШ, а антропогенними забруднювачами пов!тря дав моаливз.сть використати иЦ власти^ост! при п1дйор! видового складу рослин для створенкя елених захисних зон, иарк1в( сквер!в1 при складами! штучних 61оце!.оз1в 1 моделюванн! пов!тряного середовшца м!ста, а таком закритих примщень. Можливхсть зм!ни токсично! дП газопод!б--них забруд1!ювач1в (зменшення або з61льшення) теля 1'х контакту э легкими видиеннями рослин 1 еф!рними ол!ями доказуе необх!дн!сть са-гитарно-г1г1ен1чноТ перев!рки сумшен пов1тря, що пропонуыться для використання в «итлових лрм.шценнях 1 робочих зонах,

Отриман! теоретлчн! та прачтичн1 пропозицП були використан1 при розробц! проекту плану посадки деревно-чагарникових рослин 1 впровад-жуються в практику зеленого 6уд1вництва мшта Львова.

Апробац1я робота

Матер1али д:'сертац! 1 допов!дались 1 обговорювались на:

1. Загальносоюз1ий наргщ! з питань соцекологП (1086 р.).

Р.. Науково-лрактичних конфсрещЦях Льв1вського л1сотехн1чного ь..:титуту (1987 р. ... 1УУУ р.), '

3. Республ1канськ1й ' конфереицП "Развитие' лесного хозяйства а Западных областях Украины" (1989 р.).

4. М1жнародн!й науков1й конференцП "Прс-леми укра1нсьио1 науко-во-техн1чно! терм1нологИ" (1994 р.).

Структура та обсяг робсти

• Лисертац1йна робота надрукована на 150 стор1нках, включаючи 1люстоац) I Робота складаеться' з вступу, огляду л!тератури, опису методик, чотирьох роздШв власних досл1джень, обговорення, bkchobkíb, списку л1тератури. Робота 1люстрована 33 таблицами та 20 рисунками. Б1бЛАограф1чний показник м1стить 28? джерел, в тому числ1 90 1нозем-;:их aBTopiB.

ОБ'ОТИ ТА ЫЕТОДИ ДОСШДЖЕНЬ

Об'ектами досл1таень служили деревно-чагарников1 рослини, як1 широко використовуються для озеленения míct Укра!ни i в1др1зняються як по ступен1 ст1йкосг1 до дП _ф!тотоксикакт!в та 1нших несприятливих фактор1в середовища, так i по газопоглинальшй здатностЬ

Нами досл!джувались сл1дуюч! рослини: Береза оородавчата (Betula pendula Roth.), Дуб червоний (Querqus rubra L.), Дуб черешчатий (Querqus robur L.). Ялина колюча (Picea pungens Engelm), Ялина зви~ чайна (Picea abies L.), Верба б1ла (Salix alba'L.). Каштан звичайний к!нський (Aesculus hippocastanu™ L.), Клен гостролистий (Acer platanoides L.), Липа крупнолиста (Tilla platyphyllos Scop.), Липа др1бнолиста (Tilia cordata Mill.), Тополя бальзач!чна (Populus balsamifera L.), Акац1я б!ла (Robinia pseudoacacia L.), Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), ropix грецький (Juglans regia L.), Mojr рина европейська (Larix decidua Mili.), Ялгвець козацький (Juniperus sabina L.), Сосна ввичайна (Pinus sylvestris L.), Сосна веймутова (Pinus strobus L.), Тис я^дний (Taxus baccata L.), Туя зах!дна (Thuja occidentalis L.).

Для роботи п1дбира,чи здоров!, непошкоджен! рослини. Для накопи-чення i анал!еу летких вид1лень використовували герметичн! камери об'емом 3 та 20 jiiTpiß i м1крокамери об'емом 20 i 100 мл.

Для вивчення як!сного складу летких вид!лень рослин використову-вався мас-слектрометричний метод, мoдифiкoвaний зг!дно з задачами досл1джень. Робота проводилась на прилад! MC-1320. В основ! методики лежить процес виморожування орган1чних сполук, яка вид!ляються росли-нами на замороженШ пастт з подальшою десорбшею 'ix в джерел! íohíb мас-спектрометра.

Для досл1дження складу летких вид1лень рослин вони сорбувались с^л1кзгелем. який пом'шли в систему заауску мас-спектрометра i ана-.liífVíaíH. Для вивчення впливу газопод^бних забрудгаовач1в на летк1 ви-д1лення рослин ми в!дмовились bía застосуван;ш будь-нких сорбентов, хк1ль'ки застоеування традшдйних' сорбент!в неухнльно приводить до ¡•¡¡к;'1'.?лен:.я результат i в. '

Запис Mac-cneKTpiB проводився при температур! в джерел! !он1в 1Б0°С, тиску б!ля 10 Па. Струм колектора складов 20 мкА, енерг!я !о-Hibauii 70 еВ, прискорююча напруга 4.5 кВ. 1дентиф1кап!я проводилась за декмькома наиб!льШ'!нтенсивними п!ками спектру з. використанням восьмипжового каталога. Bmict р!зних компонентов пов!тря пор1внював-ся по в!дношенюо до концентрацП в ньому гексанолу.

В1дгокгл еф1рно! олП проводилась методом г1дродистиляцП i перегонки з водяною парою в anapaTi Клевенджера при температур! 96°С. Зм1на в склад! ефгрних ол1й nifl д!ею газ!в-з;«3руднювач1в вивч^лась методом кап!лярно! газов1! хроматограф! 1. Досл!дження проводились 8 використанням колонют з плавленого кварцу дсмминоы 25 ы, д1аыет£йм 0.32 мм, запызненою фазою CY-I. Товщина плавки 0.4 мкм. РоздJ лення проходило при програмуванн! темперзтури в1д' 60 до 270°С !з швидк1стю 5 градус!в на хвилину. Розрахунок результата проводився 8 допомогою 1нтег ратора-коми'ютера SP-4200. Реэультати хроматограф!чних досл!д-жень перераховувались в!дносно стандарту вих!дного зразка.

Гази-забруднювач1, що використовувались в робот!, в!дбирались 8 балон1в або одержувались безпосередньо в лабораторх!.

Концентрацию оксиду вуглецю 411) визна"али методом к1льк!сного газохрома",ограф!чного анал1ау. Вим!рювання проводили на прилад1 ЛХМ-8МД, модель 1. В робот1 використовувався детектор-катая!эатор 1 двометрош колонки з молекулярними ситами (СаА). Нагр1вання колонок р термостат! проводилось по шкач1 терморегулятора 1 кочтролювалось ртутним термометром. Колонка нагр!валась до Б0°С, детектор - до 70°С. Як газ-нос!й використовувався гел1й ьисоко! частоти. Швидк1сть га-ву-нос1я - 20 л/хв. Кал!брування проводилось по чистому оксиду вугле-ЦЮ (II).

Концентраций оксид1в азо.'у визначшш за дЮксидом азоту, колори-метричним методом з використанням реактиву Гр!сса-1лс авая. Концентра-цш с1рчистого анг!дриду визначали колориметричним методом з хлоридом dapiia ! методом» що базуеться на реакцП' с1рчистого анПдриду э фук' синформальдег1дним реактивом. Для визначення оптично! густини ровчи-» н!в використовувались ФЕК-56 1 ФНК-БбМ. '

При вивченн! токсично! д1! гаэ1в-забруднювач1в в ком01нацП э леткими вщЦленнями рослин i парами еф1ршм ол!й як С!отести викирис-товувались самц! б!лих мишей. Показнкками служили м'я?ева :;рацезд,ат н1сть тварин, яка 'вивначалась методе:.! М.Л.Рилозо! та смяртШсть. Концент,.:ш1я газ:в, як1 використовувалис.') в эксперимент), складаяа JIK50 для досл1дкуваних умов ьатр.-ьки.

Статистичну ъоробку отриманих р:эулътат1в доол1д*е'нъ проводили . методом Cm дента-'Ышера на МК б!! ЕОМ ДБК-ЗМ з йикористаиням стся-

* - б -

дартних г^ограм. Для оц1нки р1вия достов!рност! ви'-сристовували кри-тер!й Стьюдента. При р<0.05 • м!ни вважали в!;,ог!дними.

РЕЗУ;Т>ТАТИ Д0СЛЗДШ?Ь ТА IX ОБГТ'ЧЭРШШ

1. Х1м1чна природа летких ввд!леиь рыдош та П зн!иа п!сля контакту рослин а газами-заС^уднкшачами

3 ход! роботи було нивчено склад летких вид1л^ль 20 вид!в дерев-ло-чагарникових рослин. У склад! ф1уонцид1в дос.лджуваних рослин ви-явлен1 так! основн! групи ор^ан1чних речовин, як: одно- двох- ! бага-тоагом"! спирти, альдег!ди, кетога, фенол: н! сполуки, еф1ри орга-н1чн! кислоти, терпени та цикл1чн! сцолуки (табл.1). '

Таблица 1.

ОаюаШ групи оргтФтшх елолу/с, виявлтшк У сила."1.! ЛСПИЯ!к вид1лскь рослин

К мпоненти Рослини

Сырти одноатомн! еф1ри Спирти двоатомн1,еф!>,л (д!метиловий, д11 зопроп1ловий, метил-п-прыаловий, метил-бутиловий,метил- стиловий) ЛльдеПди.кетонч (радикал С4На) , Ацетон Спирти тр.охатомн1 (метилвторбути- ловий, метил1зопроп!ловий) Орган1чн1 кислоти (оцтова.масляна, пентанова,гексанова) Д!енов! вуглеводн1 (1зопрен та !н.) Лимонен Еф!ри,кислоти (проп!онова,2-метил- • бутаноза) Бензол Циклагексад!ен Метилфуран. циклогексан, ыет:;лцикло- гексан Вищ! спирти 1 альдегШ (Сб-^ю) Толуол Терпени (сс-л!нен, о-тнен. мирцен) "Фек"Ч1 Шметилфуран Ксилоли Бензиловий спирт Ментони Парацимол СллЩнловий альд., бензойна кислота /1-9/* 10./11-12/*.13-.7. 13,19.20 /1-20/* 1-Г.4*, 5-14,15*,.'5-19,20* 1-8,/9-11/*,1:-15,16*,17, /18-20/* 1-15,1С.'.-,17-20 1,2-20 2*.о 6,9,10*.11 -12 /1-3,7-8/*,4-6./9-17, 19-20/,18 /1-3/,4.5,/6,7/„9-20 2,4,9-16 1-4,£."19 1.2-5Л 20 1-4»5*,9-18,19*,20 3 ' 9-20 /1-Й'*.9-17,18*. 19.^0 2-4,/9-10/*,11.12,13-17, /19,20/* 2-5,9-19,20* 4,9-16,17*.19*,20 2.5,6*.9./10-20/* /2,?/*,4,5.10-20 2,3/*,4,5*. -20 2-5,6*, 9-13,/14-17/*.18-20

* - один з голоаних компонент!в; - -. сл!дг- 1- ял!в^,ць козацький; 2-ял«на звичайна; 3- яличл колюча; 4- тис яг!дний; 5- модрина евро-пе..с;ка; Р- туя зах1дна; 7- сосна звичайна; - 8- сосна В1 шутова; 5,, •Зереза бородавчата; 10- вероа б!ла; 11- клен гостролг-.тий; 12- лип:; дрЮнолиста; 13-, липа крупнолиста; 14- тополя ср!бляста; 15-' топол' Сальэа.ч!чка; 16- каитан звичайний к!нс1 шй; 17- акац!я б!ла; 18- го-рIX грецький; 19- дуб черешчатий; 20 - ясен звичайний.

' Виявлен! групп легких орган!чних сполук були наявиюм у мас-спек-трах '¡льшост; "росзщ, ~ог*гк у • pi вномЧ. к1льк!сному. ствв1дношенн1. НеобгЛдпс в1дэпачити, ¡чо кожнхи пород! п левнах умовач чластивий сз1й характеокий мас-спектр: Ро^лини одного роду (соснаэьипайна та сосна веймутова. ■ аяина звичайна гга нлина колюча, липа др1бнолист-а та липа «фушюгиста, тополя ср!бляста та тогюля бальзам!чна) мають под1бц1 ; l'CviUW MPAÎ-CHt'KTpi.' J бтаэьк! PÎr.KOCH! ВИСОТИ nlKlB ПГ"СУТН1Х компо-ik'hV'b. Si'-iwt.. nu evrreen ршшм >,- ic-епектпами хвойник та лкс-тяних рослин. У хвоиних neptrbtttàttïb тсрпсии, а у лисгйь/а - спирти, cil-;;, !•»? киоиоти, яльлег1ли та кето»'ч.

i'-ilL"'»Я «К|1'НИИ CbJidit jtoT.UiX âlIÂ !."?!!! рСО,!",»"

■ротягом року. Найтлыл полним к!льк1сно та . 1зноман1тнкм ekîchc вия-внъ^а мзс-слектр доелдауваши рослом в сер дин! л1та. ДнаШзи летких екзочетаОолЗтчв, проведен! в Kiiuù весни i на початку ocr'ii, показали, щ : сумлрна величина nlKia у цей час поиблизно на 20Х нижча пор1в-пяно з .МтШми проба"«. В процес1 дослЩжень виявленс також д^бов! колившшя активное;1'! вид!лення летких речовин. • НагМлъш активно рос-ЛШШ ВИД1ЛЯЛИ ix 3 12 до 16 годнпи дня.

".•СЛИНЯ pi Г ê.e~'~'"'XÏ T2!ÎC.T. .W» aftieo В1ДЫ1ШП1Й

МГ;'_ У -.v. ЮЛ'.1 ¡1ЛГСН1К Bill S fi ИЛЬИ ПОЙМЁМ .ÎKi-Jil. J, тле менш

tiara;:".' а • 'оно i".v.;;о выявлено вили!1, па "лс- ¡¡ет.-оп no^oihw-, умов. : : r„ro "I'j умовя оггптдешш росл;"': аомхипно «-ше- не

i:;'.::;:;1;:-"'" - j ■ , i. ' ; • • клал литких M'.Aj .■¡•¿m,. т^тегь .,/

nyi. i, ai .!|.!i :i!ii,.x- d" 1 unviinmiic.. :'i o:~ r. ' тления

•M! •.•.!••. д; nr. ' ". ;iiu-Ci.J складу лес 'ИХ BtlhU-ilb РОСЛЙН П1СЛР ")рсО-i .-.■:•'<;■-■ : . ,.':a"i! покпГ'Ц.. тс ci^iiicw газ, 0!:с.идн азоту '.а . ! • • .•••• ••'••ному гмитль мас-спектрн рослии, змеяшуючи або

вбмыютп п1ки .час-сп<-ктр1в.

••>:•• . •!.!•: мин иЬ'Лс .:""гт1г лет":*" »и» «,»<»"* ..ш^дии

m ■ ■ ■ 'i". m''': ■! ■•¡mor.Ui .-v.-iciii'', лзегу, rip^i: mc/j*;. иозщлнти «к ф1з!олог1чне нви:№. що пов'язане 1з стимулююш™ ьплпьйп oi^i^iu ..л. активн'сть вид1леш1я рослинами Ф1тонцнд1в. 0л:1ак, о деяких виподках ciïocieplrauïbc« »о1лысвШ1Я компс ¡ент1в в 2-G i нав1ть в 10 paelB. ; !'.. ;.!;ТИШЮ : рг-IT;;,':;: Н!КИ ( . ГШЧ'ЛН!>. lttK-яОТ, ЩГ"ЗГС!«;2Л1еК,>'. ^ЙИКЧ c!i;n в та ''..'Ч-до1' i :'. : i;. параши,юлу' i сал1циг.ового а,(ьпе1 my.

иг» шения них п1к1в в!д0улось ьнac-uoit naît-чатаинм иа n;iv imclu иоаш; ме 1 л^1косаипк р-чотш. ал уТьоридися

1:;м Ьоаъми;Ц| Г. ■ JÎli ■ " iÇ-TOdl ВИД1 Ле>!НЯУ.1 рс. -ЛКК. !1(»

могмт jть Ta'îo'i юдП св1лчитк ai? х!м1чна шштШсть ri In, так i !!а1в"1сть р. молекулах деякнх к мпонент1в еакц1йноздатчи грур

П'ичому, Най01л 1 а/ГЧВНО ЭМ1НЮЮТ poyui'.li Va^-rnOKT'iiE iiTOirmî-

Д1в оксиди азоту. Оксид вуглецю (II) д!е найб1льш м'яко.

Ф1тонциди листяних рослин у вс1х випадках газацП в ц!лому вия-вились б1лып-чутливими у пор!внянн! з ф!тонцидами хвойних, що можна пояснити IX меншою вагальною к!льк1стю у пов!тр1 та переважанням б1льш легких компонент!в.

2. Вплив рослин 1 летких внд!лгнь на вм1ст у пов1тр1 газ1в-габрудиювач1в

Проведен! досл!дження показали, що летк! вид1лення рослин також суттево впливають на вм!ст у пов!тр! оксидов вуглецю, азоту, с!рки.

Як сам1 рослини, так 1 1х летк1 метабол1ти знижують концентрац1ю

БОг. У 61льшост1 випадк1в (за виключенням топол!, берези та верби)

в1дпов!дн1сть м!ж эдатн1стю рослин та '1х ф1тонцид!в до зменшення кон-

центрацП газу збер1гаеться. В присутност! летких вид!лень хвойних та

Каштана концентрац!я оксиду с!рки (IV) зменшует. ся в б:иьш1й м!р!,

н!ж в присутност1 летких сполук листяних. У вщЦленнях хвойних та

каштана багато терпен!в, зокрема а-п!нену, який легко окислюеться

киснем пов!тря 1 утворюе сполуку перекисного типу С10Н16О2, що, в

2- 2-

свою чергу в1дщеплюе кисень 1 сприяе окислению БОг в БОз та БОг в 504.

В досл1дах а Юх найб!льш пом!тним був вплив ялики, тиса, яя1в-цо, каштана, верби, берези та клена 1 дещо менш пом1тним - вплив ту)', модрини, сосни, липи, топол1 1 дуба.

В процес! зниження концентрацП М0Х велику роль вШграють явг,-ща, що проходять у пов1тр1. Так, через 2 години на частку поглинання рослинами газу та осадження його на . поверхн! рослини приходиться 40-60%. Значна його частина (30-40%) нейтраШзуеться у цов!тр!. Пояснения цьому можна. знайти у висок!й Х1м1чн1й'активност1оксид1в азоту г в пор1внянн1 з 1ншими з=1бруднювачами.

. Кислотн! оксиди (ЗОг та Н0Х) при взаемодП з водою дають в!дпо-в1дн! ккслоти, як! дал! приймають участь в реагацях н!трування, суль-фування б1оорган1чних сполук та реакц!ях етериф!кащ'¡. Кр1м цього, ненасичен! "в'язки деяких компонент1в летких екзометабол!т1в, а також низьк! енергП !он!зазП та спор!днен1сть до електрону кислотних оксид! в сприяють таколс електростатичн!й взаемодП з утворенкям нест!й-ких сполук.

Як сам1 рослини, так ! '¡х ф!тонциди здатн1 приймати участь у . зменшенн! в пов!тр! вм1сту оксиду, вуглецю (II), однак, активн1сть р един та !х летких р^човин у в!дношенн! до цього газу дещо слабша, н!х до кислотних газ1В. • Про це св!дчить як час, не0бх1дний для зниження вм1сту газ1в, так. 1 стуйнь зниження !х концентрацП.

Мажливють зменшення «шцентрац!1 .СО у прпсутност! рослин пояс-

нюеться здатШстга оксиду вугледо (II) пронитати в организм , эсличи включатися в метабол1зм. Такс« озон, яккй в невеликих к1лькостяхм!с-тлться у лов!тр! навколо Аерев, _ особливо хьойнку, викликае окисления монооксиду вуглецю у дЮксид, а г!н, в сьо» чергу, приймае участь у реакц!ях фотосинтезу. Не вирлючена також к-ожливють електтостатично" вааёмодП. ,

Заледн1сть м1д зменшенням г.м1сту газ1г-зас.:уднюва41в у пов1тр1 в1д к!лькост1 присугн!х у ньому ф1тонцид1в п!дтверджуе -ддьосно вад-ливу роль летких виМлень рослин в процес1 нейтрал 1зацП аабруднюва-'¡1в.

Нами спостер1га1ась також залеыисть ¡Лх вшшвс!'. рослин та 1х летки." вид1лень на вм!ст х-аз1в-забруднювач1в 1 осв1тлекням. 'Гак, I умовах природнього осв1тлення оослини зменшували концентраШю 30?, та СО у пов1тр! б!льш 1нтенсивно, н!ж рослини, як1 ¿находились в темно-т1. Зм1ни актигчост! летких вшЦлень рос. ин по в1дношенню до забруд-ь;овач1в можна иояснитч, з одного бс.у, зменяенням в темнот! н,1льь-оот1 летких вид1лень, а з другого б^ку можна поипустити, то в утворенн! ко: ллекхпв "глз-зк5рудшовач_> летк! екзометаболКл рослин" пеЕну роль вШграе оонячче • з!тло. Мояливо, -Ю летк1 шшлення ¡-ослин приймають участь в фотох1м1чних реакциях, нк1 пролодять у :юв1тр1.

В1дн1чена р!зна здатшгть до эшни ьм1сту газ1в-за&руднюг .41в росо1инами, 'до ростуть в р1зних мовах забру,"неност1 пс 1тря. Як ,ри газацП с1рчистим анг1дри".ом, так 1 окси; 1ми азоту Ф1т0нцидн оослин активно реагують на за^рудн -нксть 'юв^тря, ом1н»юча свою гозокчйтра-л1зуючу зд'атшсть. Це може; бути гкв'язано 1з зменшенням вид!лення росл!'на>'И летких речовин в уморах забрудненостГ. Не £ик.дач"ьз також, що гЛдвищеь-я вм1сту у ¡юв1тр1 забрудшовач1в веде.до ьтоати акт^зноо-т1 летких речовин внасупдок 1х • л'лзування.

Спостереж^'ння за'длиною та ялгвцем прот?"ом р-ку показали ' що ц! рослини здатн! вмЮТ с1рч1«-тогс- алПлрлду в пситр! »»за-

лежно в1д сезону. Активн1сть летких вид1лень вспоено ЭОс оалелипь в1д пори року 1 сп1впад-~. з активн!с..о вид.леыя летких рзчовин рос-лннами.

Проведен! досл!ди покгяата зд&'.нють рослин вЫграЕати тмг1 у роль у процес! :;м1ни з'ловггр1 ньчжост! газ1в-згйрудг^ч'Пв. Причо-му, оц1нюючи П. несбхщю враховувати ке газ^оглньальну

здатн1сть оослин. ->лг 1 мехглиэм осадленкп гез1з на пов'рхн: рослин вигляд1 кислот або 1нших сполук, а також процесс, що йрсхо.ять у ги в!тр1: утеорення водних сэрозол1В I компде :с!в, "як1 зключають л*та1 метабол!тн рослин.

Ксяг.ен з'гаг1ь-йабруднввач:в.-. -ю - вивчалися, мае. см'[ к1м?ча1

властивост! ^активгчс^ъ та впдпрозчинн!сть). Наприклад, с'ичистий газ, добре розчиняючись V под!, утворюе аерозо.л V но*1тр1 1 осаджу-еться на поверхн1 рослин у вигл. д! кисло и. За нашими оценками таким чином н«йтрал1зуетьсг. до 50% с1рчистого газ,. На поглина'Ш). йсо рос-линою припадае 21-4Ь4, 1 4-20% залишаетыч на нейтрал!зац!ю азу в пов!тр! в процес! ззаемодГ. з ■леткими „1етабол!тами роо-ш..

Оксвди азо , к'.'нш роз'чинн1 у вод!, • н1ж ехрчистий га; однак х 1-м!чна актквн!с'и !х висока. Кр1м того, ь1дм1ченамчисока'з. атн" ок-сид!в рзоту до мсхан1 иного осадження на поверлнях. На долю эсадження, як ьияви.:эсь, пр^ладае до 40% газ,, бгля 20% його поглинаеться росли' ною, 1 мат.- 30-40% чейтрал!яуеться ь присутност-; летга". мьГабол!т!г. рослин.

, . Окстц вуглецю (II) практичы нерозччшшй у вод1 1 матоактивний у х!г!чному вшюшенн!. 0?нак, з!н активно поглинаеться рослином. За нашими оц!нками на поглинаш(я принадае в!ч 20 до 50% газу. I С 20% оксиду ■ ь/глег'о (.II) нейтрал!зуеться у повздчЛ з учаотю летких вид1-лень рослин.

На ¿Латам! (рис.1.) ппе;:зтавлепо граф1Ч1!е зображения лЦнки газонейтрал! /ючо" фушсцП рослин (для -акрип,ого об ему пов'тр? з наси-чепим вм1ртом газ1в 1 рослин).

« «.

е) 4 " б) в) .

Рис 1. 01шн:а I азонейтрал!зуючо1 функ^П рислин:

а) - 50г. С) ' К0Х, в) - СО ^ - розч^писгь газу у вод;- © нийтр°л!зац!я газу в при© - поглинання газу роолипо»; . су*".ост1 ф!Т'н лл1в росли!:, . €> • оеадхен••.я на иоверхнях; О остаточн! к1дькост1 га у.

3. ьаасиод'я лотких'фр-кцМ оЗЛринх ол!й а забрудшлшчамк пов трг:

Одним з пракг-ч^них аспекг1в явиша, яке виьчгиосъ, мол--- ста^и ъи кориотш!-* ле*.01\ в..д1.леи|» росл».л д. оздо. эвлоннл пов!трл зыф.илх

¡¡рьмщонь зI ¡ильгЛс;. буль-яши ь досл1дж.-заних эябруд нюмчп Джерелом Ч?' чш: :!в 'гули еф1рн1 олП :оснм ^¿«айшЛ та' ял1ры коэаиьк. го, я"1 &м<н»г.'.,ь св.Г: склад г присутност! зсЛрудиюва-

Ч1п ГтабЛ ' ...................

Та'ч.иця 2

Я ¡¡па супаршн плени и'к/з сф1рниг , л/;7 сосни т •п'юи.ю «:.< Д1с:о ги^.п-з¡ирудиали

|1Ур1с?ь «.-Мрнга к.'ш; рос тин

о.'.ина -\'!.'9.рно1 плод' ¡пк!в, —

п!д д1ею

"а

п.т И .чмИч,- по;

I Илшцю койацько!

пад.|зр. |сума — • • •

1 ои. 4 I IV-*

• [,-■ I С -1 Ьа.^

— - 50" пад.|зр.

со

сума

Под-

эр.

су).Ъ

Найбиига ..начко 31. л.лли хрсу-.тетрам/ 'ксии азоту: с>марча площа п!Ив еф!рнс" олП сосни гмешг'лась на 93.1%, а ял1в!Л з.Л .илась н 0Я.9Х за р 'лунок ьрос'1 ння одних та зменшеиьл 1ниих пШ»4. ,

Ирчистю" анг1др"д з.у.ш-.:' хроматограму д'й'о менше: сумрна площа п!к1в ефхрно! олП сосни змэншилась на. ?8.67 ял!вцю зм1нилась на 39. и за раху»: -к зростання од^их т?. зме• пени? 1ниих пШв.

>.'еи'и г-стийи'!«« .¡о ¿1лнс®гявк> Я~ г^рттих сл1й вкяй'-ася сеид ву-(И), я кий змснгчо и/гарну мощу пШв «Mf.tpn.rt олП г-сии .ча 57, "1% I ri.il 1Ш!]0 1|Э, 55.

КопцентрзаШ га?-1в- .абруднч>вс«-!1в в "рис. люст1 пгцЛв е-Муш л од.Г:-у нов1'то 1 так^« смппоетьс.ч по-р13:юму (чч-'мкЗ). Вста' "злено ¿г у зс!>, випадках гаэацП ангчзкт по в'яшгеи«» до гаэ1г-габр"з-нутеач^в ьиявилась еДОрна 'шя-ял!вшо. яка псдоваг: концентрэЩю гс з!в н" 5-П^ сильнее, нм ефхрнэ ол1я сосни.

Т-йл'-ця. с.

См1иа ¿ха:£-зибрудшжм!т! у поьйт,Н я присупчоиш

пар¡в сф1,шх олШ сосни ш Шд

потту гхяаиИ

ОЛ1И росли" ' Зм' 1а сумар-о! плони п!к1в. X. п!г д!е:

ИОх 2'Г-г • СО ... .

Сосни звичайно! Е"!вц» козащ>;:ого 81. Г ' 61.4 6 V./ 49.5 пг * ' > •■■ -Шл

р 0."!5 ' р*0.05 р<0.05

Таким чином, огр::маи1 д. зн1 св!;ц ¡ать про те, що еф!р.-г олП 'е-рдртих р^лин моана застосозувати для оздоровления пов1тря г п1двгаце-нош концентрац1ею оксвдцв вуглецю, азоту, с1рки Вел;:ке значения при цьому мае .к1льк1ить- виксристано! олП; ' -П ..з01льтэннл пргскорюе . очищения псШтря в!д забруднюьача. Одна". ' оск!льки л!я еф1рних ол!й..;.а, жив! орган 1зми,- особливо в великих. к!лькостяу не * оиг.озкачною.-мок-,-:лвий 1 негативний ефе^т при одночасов!й присуйюст' еф!рних о«/й аа. га^ав-рабруднювчч!^. ,

4. Зы1на токсично! дП кислотних газ!в у присугност! легких вид1день рослин *

■ Проведет досл1.ди, пов'язан! а вивченням змши токсично! дII оксидна азоту та с1рки ('V) у присутност1 еф!рннх ол!й на б!лих мишах, показали, що еф1рна ол!я сосни в експериыент! по затравц! тварин кис-лотними газами зб1льшила прад( Э/,атн!сть твар.ш на 14-57% при зменшен-н1 сиертност! 1а 25-40%. Еф!рна ол1я яч1вцо е»явила протилежний результат: г.рацездатн1сть тварин унизилась нг 33-¿Ю%. смертн1сть *п!д-вищилась на 20-302. • Таким чп.чом, .« наших умовах затравки еф!рна ол!я сосни зменшувала эксичну д1ю кислотних газ!в на б1лих миш ч, то"1 як ял1вцю. навлаки, п!дчищувала тс.-гси шу д1ю гаэ1в.

Вивчена також зм!ьа токсично! дП кислотних газ!в у присутност! летких екзометабол!т!в живих послы. Досл1ди показали, що при за^рав-ц! с1рчистиы анг1дридом С'льш!сть рослин шдвищуе працездаШсть 1 энижуе ~мертн!сть тварин. Це: верба б1ла, тополя бальзаы!чна, сосна звичайна, клен гостролистий. !1астина гкэслйн: "аштан звичайний к!нсь-кий, Т"я зах!дна, модрина еврспеГ'ська, ялина авичайна - суттево не впливають на трарин в умовах затравки БОг. Деяк; рослини знизили по-казник лрадеэдатност! 1 п1двгецили смертн!сть тварин: дуб черешчатий, тис яПДОий, ?п!вець козацький. Ф1тонциди оерези також зменшили пра-цездатн1сгь не зм1нигчи при цьому смертн!сть тварин.

При затравц! N0* стимулшчий ефект показали: • калтан звичайний к!нський,- верба.б!ла, клен гостролистий, ауя.зах!дна, сосна звичайна, липа крупнолиста, .ион о ля бальзам!чна, дуб черешчатий. модрина евро-пейська. Ф1тонциди цих рослин на 10-25% п!двищили працездатн!сть 1 на 20% зменшили смерти 1сть тварин. Нейтральну г.^о виявили ф1тонциди ял1ви,ч козацького та ялини звичайно!. 1нг1б1руючу д1ю мали летк! ви-д1лення береэи бородавчато! 1 тису ягЦного, як1 внизили на 22 та 29% в1дпов!дно показник працирдатнссть Смертн!сть тварин при цьому не 8м1нилась.

Дан1 прб здзтагсть рослин зм!нювати концентрац!ю 1 токсичну д!ю газ1ь-8абрудн»вач1в наведал в табл.4.

. Отже. досл!джуван1 рослини ножна розпод1ли ма чотири групи:

1. Рослини, як1 активно внилують вм1ст шк!дливил газ1в у пов1тр! та виявляють стимулюачу або не.¿тральну д1и на життсд1яльн1сть тварин. Це: ялина звичайна, клен гостролистий. каатан звичайний кЛчський, верба б1ла.

2. РослуШи,- мають середкю 8датн1сть зменшувати к!льк1сть га-81в-забруднюв^1в у ' поа1т'р1 та п^оитг.^ний о нейтральний вплиг- на

жи.тед1яльн1сть тварин (туя заххдна, сосна звичайна, тополя бальзамина)

Таплиця 4.

Здатпагъ росши sninweaai канценпрацНо 1 ro/ccwiniorji зпируяшк'. 'Н в non i при

Погл'/нальна AiOTBi.icTb ЛВ Зм!на токсично"!

Рослини здатн1сть ув!дношен. до

S02 NO« J0 S02 NOx со S02 ■N0X

Ял1веиь козапькиг ч fi R R " С в _

1 т1с1 ооу^а^з ' г» с п i-i с с *

Кодака ёвроп. H с — н с — - *

Сосна звичайна с ' с в с . с в * *

Ялина звичайна В в с в в с »

Тис яг1дний в В — в с — - -

Тополя 0альзам!чна с с —- H п — * *

Береза Оородавчата H в в — с ■ а — - -

Клен гостролистий В — в в ' — * *

Каштан рч. к!нськ. в в — в в. — *

Верба б!ла в ь — с в . — * ж

Липа крупнолиста h с — H H — * *

Дуб черешчатий . - ч H п H — *

В - високл; * - стимулкжлий ейе.аг;--досл!дження

С - передня; - - нейтральний ефект; не преходились.

H - низ'ъка; - - iHri6ipy,04iw еФ.кт;

3. Рослини, як! слабо знг,жують концентрзц!к> ик!ддт ;х гасяз v noBiTpi, але проявлЕяь стимулююч;, або нейтральну ди на тварин (мол рина европейська, липа крупьлписта).

4. Рослини, як! маюгь р!зну ак^нвн1сть у зГдношенн! до зайр"цгао-- вач!в, але проявляють -1иг1б1ру0чий або н^йтрал^тий вплив на життед!-

ялыисть тварин при сум!сн1й дiî з забоуднювэ"ачи^ ял!вець ксзацький, тис яг!дний, берёза оородавчата. Дуб черешчатий мае низьку здатн!сть до поииження к' чцентрацП N0X та СО, п1дв-:а<уе токсиччу дш $Су i зменшуе токсичну д!ю NOx-

• Отримаш д?н1 сввдчаг про те, * що використаяня рослгп дл'-r очищения та оздоровления атмосферного пов1тря вимагае додаткового дос-л!дження ïx д11 на орган !зм людини. При рекомондап1,ях в: иористання тих чи 1нших рослин для озеленения територ1Й необМдно враховувати наявн1сть у noBiTpi забруднювг/пв i мс.тлив'сть зниження або п^дсялен-ня ix токсично! Ш v присутност1 ф1тонцид1в рослин.

ВШКШКИ

1,- Вивчений склад летких видiлень 20 вйд!в деревне-чагарникових рослин, як!-найб!лх,2 часто використовуються для озеленения м1ст. Mo- . диф!кована нами методика дозволила 1дентиф1кувати 24. компонента або груди компонент!» летких вид!лень рослин. Для когдадеревне! породи

характе^ний св1й як1сний 1 к!льк!сний склад ф1тонцид1в. При необх1д-•ност! мас-спектр може стзти одн1ею з видоспециф! чних характеристик у систематиц! рослин.

2.- Вйвчрн! сезрнн! та добов1 к1льк!сн1 коливання вщплення рос-линами летких метабол1т1„. Встановлено, що на процес вид!лення летких рэчсвин рослинами суттево впливають погодн! умови 1 осв!тлення.

3. Одержан! дан! (зм!на складу летких видыень рослин п1д ¿Цею оксид!в вуглецо <П), азоту, с!рки (IV;, зменикмя Млькост! газ!в /

рисутнсст! летких екзометабол1Т1В рослин) вказують на хгм!чну ьзае-тд1ю ф!тонцад!в. з газопол!бними забруднювачами".

4. Встановлено, що на продеси нейтрал!зацП газ1ь у п. лсутност! ' летких вид!лень рослин значно впливають умови росту рослини, осв!т-, лення, а також пора року.

5. 1Тосл!ди по затравц! те'арин показали, що при комб!нован!й дП ф!тонцид1в з забруднювачами токсична д!я газ!в (ЗОг 1 К0Х) зм!нюеться в р1з,чш. напрямках'в за^жност! в!'д деревно£ породи.

• 6, Вирвлена можлие!сть 'Бигаристання еф1рних ол!й окремих рослин для очищения Г оздоровления пов!тря В эакритих прим1щеннях. Одержан! дан1 (зм!на складу еф1&иих ол1й п1д д!ею оксид!в зуглепю' (11), азоту, стрки (IV), зменшсння ,к!лькост! газ!в у присутност1 еф!рних ол!й) вг&гують На н?шзн!сть х1м1чно1 взаемодП у пов1тр! пар!в еф1рних ол!й а разоподШшми забруднювачами.

7. Токсична д1я ьабруднювач1в ьм!шиеться в р!зних напрямках в е<|лежност'! в!д олхй, що використовуються.

Практичн! рексшендацИ

1. 3 метою очищения та оздоровления пов!тря, забрудненого оксидами вуглецю (II/, азоту,"с!рки (IV) можна використовувати летк! ви-дыення окремих вид!в деревних рослин: ялини звичайно!, сосни звичай-но1, 'тп зах1ДН01, модрини звропейсько!, ял!ицю козацького, тиса

. яПднбго, клена ^остролистого, каштана евичайного к1нського, верби б1ло!, топол}. бальзам1чно1, липи крупнолисто'!.

При. вибор1 ьсортименту деривно-чагарникових пор!д для створення примаИстрашшх • Сар'ерних зон, озеленения промислових територ!й та ■ шських вулиць, а таксд при плануванн! зелених зон м!ста яропонуеться врахйвуь-'.ти порнд 1з хх ст!йк'!ста, газоиоглинальними /а гаэонейтрал!-'■ зуючиыи властивостями також 1 можлив!сть змПш к!лькост! 1 токсично! , д.'Г забруд?!ювач!ь у ирисутност1 Ф!тонцид!в.

2. В пртЫениях а Щдъщенш вмЮтом оксид!в вугледа (П>; азоту, с1рки (IV) для !х нейтргуЦм^П проионусться використовувати еф!рн1 слП рсслин. При'вибор! ол1й сл1д враховуьати, що в !х приоут-нсгт1 прилива ?м1н& токсично'1 д('( &&5рудшог:ач!в в ту аоо 1ншу сторону.

Список roüiT, очублйшваннх на тему дне чртац. i'

1. Баранецкий Г.Г., Соболевская В.Е. Фитонциды древесних растений з соцэкологии // Проблемы социальной экологии. Т.2. - Львов: В1льна Украина. 1986. - с.49-50.

2. Баранециий Г.Г., Соболевская В.Е. 0ьдооо1лпние атмосферы.воздуха от токсических газов фи-юнцидами древесных растений /.- Фитонциды. - К.: Наукова думка 1988. - С.57-58.

3. Баранецкий Г. Г., Соболевская В.Е. Биологичгс/.зя очистка "'.юз-душной среды фитонцидами древесних растений // Экологические и Сици-я«нио-!1панонын ro(häk;h ¡юиоодоаользования и охраны'лрщзодп. ■ .Львов, iS89. - С.163-164. .

4. Баранецний Г.Г., Соболеве!',ая В.Е. Фитонциды рекреационнр-'. лесов в этологии человека // Развитие лесногс хозяйства в Западных областях Украины за годы советской власти. - Л>вов, 1989. -. C.1;J-16.- *

5. БаранецыжЯ Г. Г., Соболелсьиа В. е. Вплив деревних рослин на к1льк1сть кислих.газ!в в пов!тр! // Еколог1я i л1совий комплекс. 4.2. УкрДЛТУ. - Льв1в, 1994. - С.17-19.

6. Сооояевська B.C. Терм1н 'Штонциди" та його синон1м;. в укра-lHCbKifi MOBi // Проблеми укратнськот на;Ково-техн1чно1 термп.олог?f. - Льг^в, 1994. - С.1Г-13.

7. Соболевська B.G. Вплиз ф1тонцид1в деревних рос..ин на' ukci. :ну Л110 пшддивих ra3iB. /' Науковий в!сник. Виг.1. --Льв1в, УкрДЛТУ, 1994. С. 24-27. ,.'

0. Соболевська B.C. 'Мтон11иди деревних рослин як Фактор оздоровления псвгтря, забру^ненпго шрчистим анПдридом // Нг/кови» в1с :ик. Зип.1. - ЛЬВ1В, УкрДЛТУ, 1994. С. 2"-31.

9. Соболевская В.Е. Фитонциды древесных растегчй как ф.лтор оз-поровления воздуха бт окиси углерода // Материалы aXXIX научно-технической конференции по итогам научно-исследовательски., работ за 1986 г.

10. Соболевская В.Е. Фитонциды др^веснь:" р.' чтений и сдоровл ше воздуха от вредных газов // Материалы ХХХХ научно-технической конференции по итогам научно-исследовательских, .рабит за 198?' г. ' - JLbob, 1908: - С,25-27. . •

11. Соболевська Б.Е., Баранецькии Г.Г., Хипчний склад <Мтснцид1в деяких деревних ростам // Матер1алч 44 науково-техн1чно1 коктеренцП sa 1990 р. - Льв1в, 1991. - С.25-26.

Sobolevskaya V.E.

Th® Influence of Yolativ*» Exometabolits of Wooden Plants on the Air State Polluted with Carbon ЫопохЧе, Vitrogen Oxides and Sulfur Dioxide

T!:e Candidate Thesis for a Master's Degree, the Speciality 03.00.16.- Ecolog" - . Lnepropetrovsk State University, Dnepropetrovsk, 1994.

Summary

Tre influence of the volative excretions "of .20 wooden plants .species on the quantity and toxical activity oi g oeous. air .pollutants (carl.on nnoxide, i.itiogen oxides, sulfur dioxide) was investigated in this work. It had been found that in presence of living plants volative excretions and'ether oils vapors the quantity of pollutants decreases. The toxical activity of the pollutants chaiues. -It chandes in dependence on the.kind of wood or ether' oil increasing or decreasing. The resultr may be used for the support of гзп' : vital activity and gre^ne.у planting.

Соболевасая B.E.

Етаяние .лотучих экзометаболитов древесных растений на состояние воздуха, загрязненного оксидами углерода (II), азота, cepu (IV)

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по 'специальности 03.00.16 - экология,- Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 1994.

. Резюме

В работе изучалось влияние летучих выделений 20 еидов древесных растений на количество и токсическую активность газообразных загрязнителей воздуха (оксида углерода (II), азота, серы (IV)). Установлено,- что. в присутствии летучих выделений живых растений, а "-атаке паров , эфирных масел растений количе' тво загрязнителей в воздухе снижается, а токсическое действие изменяется различном образом в зависимости от .используемой древесной породы или зфирного масла. Полученные результаты могут б иль использованы 'при создании искусственных газовых смесей для поддержания жизнедеятельности человека и в озеленении.

Ключов1 слова; _. лет«1 екзометабол1ти, ф'.тонциди, токсичн1 гази, взаямод!я. ' •

Г .Л С? -: "АЗ.