Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние хелатов некоторых микроэлементов на физиологическое (состояние сухостойных коров и их телят

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Влияние хелатов некоторых микроэлементов на физиологическое (состояние сухостойных коров и их телят"

.. ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ \ * МЕДИЦИНИ ім. сз. гжицького

Марків Анатолій Михайлович

УДК: 636:087:7

ВПЛИВ ХЕЛАТІВ ДЕЯКИХ МПСРОЕЛЕМЕШТВ НА ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН СУХОСТІЙНИХ КОРІВ ТА ЇХ ТЕЛЯТ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

ЛЬВІВ-1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З.

Гжицького Міністерства агропромислового комплексу України.

Науковий керівник:: - доктор біологічних наук, професор, академік УААН, заслу-' жений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович; Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної та радіологічної експертизи, директор НДІ біо-екологічного моніторингу академії, ректор.

Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, професор Смоляніиов Борис Вікторович; Одеський сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри фізіології і біохімії с.-г. тварин.

- доктор біологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Грибан Віталій Григорович; Дніпропетровський державшій аграрний університет, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології с.-г. тварин, декан факультету ветеринарної медицини.

Провідна устапова: Інститут землеробства і біології тварин УААН, м.Львів.

Захист відбудеться У” 2000 р. оґУ годині на засіданні спеціалізо-

ваної вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького за адресою: 79010, м.Львів-10, вул. Пекарська, 50, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, м.Львів-10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “#?” с*~і с*-# 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук, доцент ^5 47 Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Одним із головних завдань сільськогосподарського виробництва : підвищення рентабельності ведення тваринництва, збільшення молочної та м’ясної гродуктивності тварин, зміцнення їх здоров’я та придатності до інтенсивних технологій. Іродуктивність молочної худоби залежить від видових і породних особливостей, а прояв х спадкових якостей і властивостей у значній мірі визначається умовами, в яких протікає х ембріональний і фетальний розвиток (від здоров’я, віку, годівлі та утримання-вагітних горів) (Георгиевский В.И. и др., 1979-1990; Богданов Г.О. и др., 1986; Кальницкий Б.Д. и tp., 1988; Смолянінов Б.В. та ін., 1990; Лагодюк П.З., 1991; Палфій Ф.Ю., 1992; Стоянов-ъкий С.В., 1992; Зубець М.В., 1996; Демчук MB. та ін., 1996; Кравців Р.Й., 1996-1998; Тизогуб М.І. та ін., 1997; Столярчук П.З. та ін., 1993). Важливою проблемою щодо вирі-пення завдань рентабельного ведення тваринництва є профілактика хвороб новонаро-ркених тварин (Маслянко Р.П., 1986; Крипггофорова Б.В. та ін., 1997-1999; Грибан В.Г. а ін., 1998; Левченко В.І. та ін., 1999).

Низька життєздатність новонароджених спричинена до певної міри дефіцитом мікро-яемептів в організмі вагітних корів, що негативно впливає на утробний розвиток плода, ісобливо на третьому етапі доместикації. Забезпечити потребу вагітних тварин в мікро-лементах за рахунок кормів не завжди можливе, особливо в західних передгірських ра-іонах України, де грунти, вода та корми значно бідніші мікромінеральними факторами одівлі порівняно з іншими регіонами (Кравців Р.Й., 1992,1997-1999).

Відомо, що функціональна активність біометалів в організмі та їх участь у метаболіч-их реакціях пов’язані зі здатністю утворювати хелаггні комплекси. Мікроелементи хела-ного комплексу відзначаються біологічно активною формою, завдяки чому досягається < висока засвоюваність (95-100%). За рахунок поступового розриву хелатних зв’язків репарати виявляють пролонговану дію. При відщепленні мікроелементів білкові ліган-и ефективно використовуються організмом (Underwood E.J., 1976; Кравців Р.Й. та ін., 997-1999). Все це дає можливість зменшувати дози мікроелементів у десятки разів, по-итивно вирішувати економічні та екологічні проблеми. Металоорганічні препарати знано ефективніші при профілактиці та лікуванні аліментарних захворювань порівняно з ллими засобами. Металохелати успішно можуть використовуватись з метою підвищен-я резистентності, продуктивності та відтворювальних функцій (Tainturier D., 1984; pears J.W., 1989; Кальницкий Б.Д., 1990). '

Ці та деякі інші дані послужили основою для розроблення нових принципів мікро-яементної підгодівлі вагітних корів, що полягають у пошуку найефективніших форм полук мікроелементів для корекції субстратно-кофакгорної рівноваги, які б володіти за-аним профілем біологічної дії з врахуванням зональних особливостей мінерального кладу кормів та не викликали порушень метаболізму в системі мати-плід при умові три-алого їх застосування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота розділом галузевої програми науково-дослідної роботи Міністерства агропромислового

комплексу України 0.51.25 завдання 03.02 і напрямку 9ф Республ. НТП фундамент, дос УААН 02.02.04 “Розробка і використання хелатно-мікроелеменгно-вітамінних премікс для комбікормів з метою інтенсифікації продуктивності тварин і птиці та покращені якості їх продукції в західному регіоні”. Дана робота також є розділом комплексної тєі кафедри фізіології тварин Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. Гжицького “Субстратно-кофакторна рівновага та корекція П недостатності”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи с обгрунтувати нових а пектів мікроелементної годівлі вагітних корів для корекції обміну речовин у ланцюзі м ти-плід-пршшід, підвищення їх продуктивності, якості продукції, забезпечення реалізаі генетичних потенцій пренатального росту та розвитку, розробка нових форм сполук мі роелеменгів та вивчення механізму їхньої дії.

Для досягнення мети ставляться такі задачі: 1) Визначити мікроелементний скл кормів дослідного господарства та забезпеченості ними раціону сухостійних корів. Вивчити вплив хелатів дефіцитних мікроелементів на фізіологічний стан сухостійні корів. 3) Дослідити особливості фізіологічного стану новонароджених телят та його вз ємозв’язок з організмом матері при різній мікроелеменгній забезпеченості їх раціону. Виявити біологічну ефективність застосування хелатних комплексів мікроелементів д підгодівлі корів у другій половині вагітності. 5) Внести доповнення до рекомендацій мікроелементної підгодівлі корів сухостійного періоду.

Наукова новизна одержапих результатів полягає в тому, що проведеними дос: дженнями одержані нові дані про вплив мікроелементної підгодівлі корів в період сухо тою на обмін речовин в їх організмі та процеси внутріутробного розвитку плода. Впері досліджено вплив хелатних сполук міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном організм вагітних тварин у третьому триместрі вагітності та показано динаміку змін фі олого-біохімічних показників крові протягом сухостою. Досліджено в динаміці змії склад}' молозива від початку лактації до 10-го дня і виявлено вплив мікроелементів в р ціоні корів в період сухостою на відновлення секреторної функції молочної залози. Всі новлено оптимальну дозу метіонату міді, цинку і кобальту в раціонах сухостійних корії Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дають можл вість правильно нормувати раціони сухостійних корів за міддю, цинком і кобальтом. 2 стосування хелатних сполук елементів з амінокислотою метіоніном позитивно вплив на фізіологічні процеси в організмі корів та сприяє підвищенню фізіологічної зрілості новонароджених телят.

Особистий внесок здобувача. Опрацювання літератури, експериментальні дос. дження, аналіз отриманих результатів здійснено автором самостійно з методичною л помогою наукового керівника - доктора біологічних наук, професора, академіка УАА заслуженого діяча науки і техніки України Кравціва Р.Й. ’

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалиі обговорювались і отримали схвальні відгуки на вчених радах та науково-практичн конференціях: Українсько-Австрійський симпозіум “Сільське господарство: Наука

рактика (Львів, 1996); Міжнародна наукова конференція “Біологічні основи живлення льськогосподарських тварин” (Львів, 1998); Міжнародна наукова конференція “Сучасні (облеми зооінженерії та шляхи її вирішення” (Львів, 1999).

Публікації матеріалів дослілжепня. По темі дисертації опубліковано 7 праць, з них роботи у фахових журналах, тематичних і міжвідомчих збірниках, 1 в інформаційному істку Львівського ЦНТЕІ та 2 у тезах наукових конференцій.

Об’єм і структура роботи. Дисертація написана на 176 сторінках машинописного кету і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, влас-[X досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробнику, списку літератури та додатків. Список літератури включає 372 джерела, з них 107 оземних. У дисертації міститься 44 таблиці, 2 рпеунки і 7 додатків.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Матеріал і методика досліджень.

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі фізіології тварин і НДІ біо-ологічного моніторингу Львівської державної академії ветеринарної медицини імені

3. Ґжицького та тваринницькій фермі ксп імені Т.Г. Шевченка Рожнятівського району шо-Франківської області протягом 1996-1998 років. •

Матеріалом для досліджень служили сухостійні корови симентальської породи та їх 'вонароджепі телята. Всі тварини були клінічно здорові, підбирались за принципом алогів, враховуючи фізіологічний етап, живу масу, вік. Годівля проводилась згідно де-лізованих норм з урахуванням рекомендацій практичного посібника інтенсивних тех-логій виробництва молока, а дослідні групи ще отримували додаткову підгодівлю соми міді, цинку і кобальту або їх хелатних форм з амінокислотою метіоніном. При цьо-' попередньо в дослідному господарстві було проведено аналіз кормової бази на вміст кроелементів та забезпеченість ними раціону тварин.

Для експерименту було відібрано 5 груп (одна контрольна і чотири дослідні) корів

0 10 голів у кожній) 6-7 річного віку, які були на 7 місяці тільності, з середнім надоєм лактацію 2723 кг молока, середньою живою масою 433 кг. Тварини контрольної груш римували основний раціон. Перша дослідна група - корови отримували, крім основно-

раціону, мікроелеменгну підгодівлю солями міді, цинку і кобальту (Си304 - 0,08; й04- 0,14, СоС12 - 0,01) г/ гол. добу. Тварини другої дослідної групи до основного ра-зну отримували амінокислоту метіонін - 0,05 г/ гол. добу. Третя дослідна група - кови крім основного раціону, отримували солі міді, цинку і кобальту (СиБ04 - 0,08, £04 - 0,14, СоСЬ - 0,01 г/ добу кожної солі) і 0,05 г амінокислоти метіонін. Четверта слідна група - до основного раціону корови додатково отримували хелати мікроеле-:нтів у дозі: метіонат міді - 0,038 г, метіонат цинку - 0,06 г і метіонат кобальту - 0,005 Добавки до раціону коровам дослідних груп додавали щоденно разом з конценгрова-ми кормами. Дослід тривав від початку сухостою до родів. Телят, які були народжені

1 піддослідних корів, зважували і, досліджувані показники у них, визначали протягом

першого МІСЯЦЯ ЖИТТЯ. '

У корів кров для досліджень брали з яремної вени до ранкової годівлі на початку хоетою, через 15 днів, на 45 та 60 дні сухостою, а у телят - в 1, 5,15 та 30-ти денному ці. Молозиво корів для дослідження його повноцінності брали з 1, 3, 5, 10, 15, 20, 25 30-го надоїв після отелення.

Дослідження мікроелементного складу кормів дослідного господарства, сироваї крові тварин та молозива проводили з допомогою атомно-абсорбційного спектрофо' метра (типу АА5 - ЗО) за методикою, описаною Прайсом. У крові корів і телят визнана такі показники: кількість еритроцитів на спектрофотометрі типу Бресогсі М 400 за ме-дикою Є.С. Гаврилець, М.В. Демчук; вміст гемоглобіну за Г.В. Дервізом та Воробйові гематокрит на мікроцентрифузі МЦГ - 8; концентрацію глюкози з ортотолуїдиновим ] активом за В.В. Меньшиковою; кількість лейкоцитів з допомогою приладу РікоБкеІ; с гоцитарну активність лейкоцитів, фагоцитарне число та індекс завершеного фагоците визначали за методом В.В. Меньшикова. У сироватці крові та молоці визначали: кі. кість неорганічного фосфору ; вміст загального білка - з біуретовим реактивом за медом Л.М. Делекгорської; співвідношення білкових фракцій плазми крові за методом С ла і Маккорда в модифікації С.А. Карпюка; активність аспартатамінотрансферази (К. 2.6.1.1.) і аланінамінотрансферази (К.Ф. 2.6.1.2.) за методом Райтмана і Френкеля в к дифікації К.Г. Капетанаи. бактерицидну активність сироватки крові - за О.В. Смірнові та Т.А. Кузьміною; комплементарну активність сироватки крові за методикою В. Жел' ва і І. Чекопіго.

Біологічну повноцінність молозива визначали за методами, що описані М.С. Каре цькою і П.В. Кугеньовим. У відібраних пробах визначали: вміст молочного жиру кислс ним методом Гербера; казеїну - за Кєльдалем; розчинних білків (лактальбумін + лактп булін) - електрофоретично; лактози - рефрактометрично; сухої речовини - висушували наважки до постійної маси при температурі 105 °С; сухого знежиреного молочного : лишку (СЗМЗ) - розрахунковим методом; води - розрахунковим методом; золи - спал вашим наважки в муфельній печі при температурі 500’°С; кислотність - методом тит{ вання; густину - за допомогою ареометра; фосфор - колориметрично; Живу масу тел визначали методом контрольних зважувань в 1, ЗО, 90,180,270 та 360-ти денному віці.

Усі результати досліджень обробляли біометрично за методикою, яка описана М. Плохінським і Є.К. Меркурьєвою з використанням персональної електрош обчислювальної машини 1ВМ. Результати середніх значень вважали статистично вірог ними при Р<0,05 - *, Р<0,02 - **, Р<0,01 - * ** та Р<0,001 - ***».

Забезпеченість міддю, цинком і кобальтом раціону сухостійних корів у дослідному господарстві.

З отриманих даних аналізу мікроелементного складу кормів дослідного господарст стало зрозумілим, що в зелених кормах у різних їх видах вміст досліджуваних мікрое; ментів неоднаковий. Так, найвищу концентрацію міді виявлено в траві червоної коні шини і траві культурного пасовища - 2,025 і 3,216 мг/ кг натурального корму. Дещо \

ше міді є в листі кормового буряку (1,854 мг/ кг) і найнижчий рівень цього елементу иявлено в кукурудзі молочно-воскової стиглості (0,473 мг/ кг). Цинку в даних кормах істилось значно більше, ніж міді. Найбільший його вміст виявлено в траві природного уку, листі кормового буряку і траві культурного пасовшца (відповідно 4,571, 4,632 і ,283 мг/кг натурального корму), а найменша кількість була в траві бобово-злакових ультур (2,744 мг/ кг).

Корми зернової групи дослідного господарства характеризуються порівняно більшим .пстом міді і цинку та меншим кобальту, ніж зелені корми. Так, найвищий рівень міді /я у комбікормі, зерні жита і зерні пшениці (відповідно 6,62; 5,164 і 5,500 мг/кг нату-шьного корму), а найнижчий в ячмінній дерті (3,423 мг/ кг). Цинку також було най-льше в комбікормі (66,2 мг/кг натурального корму) порівняно з іншими кормами даної іупи. Найменша концентрація цинку була в зерні жита і зерні пшениці 20,027-20,298 '/кг. Що стосується вмісту кобальту, то слід сказати, що дані корми характеризуються же низьким його рівнем порівняно з іншими кормами. Найменший його рівень містин-в дерті ячмінній (0,039 мг/ кг), а найвищий в зерні пшениці (0,07 мг/ кг).

Вміст міді, цинку і кобальту в коренебульбоплодах дослідного господарства також рактеризувався низьким рівнем даних мікроелементів. Так, міді у даних кормах було в :жах 0,540-1,874 мг/кг натурального корму. Найменше її виявлено в куузіиі (0,540 мг/

) і столовому буряку (0,651 мг/ кг), а найбільше в кормовому буряку (1,784 мг/ кг) і ки-ому жомі (1,874 мг/ кг). Цинку в кормах даної групи було більше в столовому буряку 732) і кормовому буряку (3,02Г мг/ кг). Кобальту корми даної групи містили від 0,004 /кг в столовому буряку до 0,590 мг/кг в кислому жомі, що є найнижчим показником зед всіх досліджуваних кормів даного господарства.

Грубі корми в своєму складі мали міді в межах 1,058 - 5,55 мг/кг натурального кор, де найнижчий вміст даного елементу мав силос кукурудзяний, а найвищий - сіно ко-іпгини. Цішку найбільше було в сіні конюшини (24,299 мг/ кг), а найменше в сінажі пошипи (4,247 мг/ кг). Щодо кобальту, то слід відмітити, що низька його концентрація шлена в сінажі конюшини, а висока в соломі вівса порівняно з іншими видами кормів тої групи і відповідно становила 0,044 і 0,620 мг/кг натурального корму.

Враховуючи низький вміст міді, цинку і кобальту в кормах дослідного господарства, £и було проаналізовано раціон годівлі сухостійних корів, а також встановлено відсо-: забезпеченості даними елементами тварин. На основі цих даних ми вираховували по-бу в мікроелементній підгодівлі сухостійних корів даного господарства.

Деякі показники мінерального обміну в організмі сухостійних корів та їх телят за корекції мікроелементного живлення.

Проведеними дослідженнями протягом сухостійного періоду нами спостерігалось тупове зниження вмісту кальцію в сироватці крові корів контрольної групи до )±0,05 ммоль/л на 30-й день і 2,25±0,02 ммоль/л на 60-й день сухостою (таб.1). У ко-дослідних груп також спостерігалась подібна тенденція, проте вміст даного елементу сироватці крові був вищим від контролю, що вказує на позитивний вплив мікроеле-

ментної підгодівлі корів на цей показник.

Найкраще і найефективніше стимулювала збільшення вмісту кальцію в сиров крові сухостійних корів корекція їх раціону хелатшіми сполуками міді, цинку і кобал У цих тварин на 15-й день сухостою в сироватці крові було на 11,6% (Р< 0,01) більше льцію, ніж у корів контрольної групи. В наступні дні ця різниця становила18,7 0,001); 24,7 (Р< 0,001) і 24,9% (Р< 0,001) відповідно на ЗО, 45 і 60-й дні сухостою.

Новонароджені телята одноденного віку від корів дослідних груп також мали б ший вміст кальцію в сироватці крові на 6,6 (Р< 0,001); 2,2; 9,1 (Р< 0, 001) і 15,0% 0,001) відповідно у 1, 11, III і IV-й дослідних групах при його концентрації у телят кс рольної групи 2,73±0,02 ммоль/л. У наступні дні життя кількість кальцію в сировг крові телят мала тенденцію до зниження, проте даний показник у дослідних групах лишався вищим від контрольної. При цьому в телят ГУ-Ї дослідної групи містилось бі ше кальцію, ніж у контролі на 15,0 (Р< 0,001); 15,0 (Р< 0,001); 17,2 (Р< 0,001) і 18,5% 0,001) відповідно на 1, 5,15 і 30-й дні після народження, хоч в цілому рівень кальцію і крові мав тенденцію до зниження від 3,14+0,02 ммоль/л в одноденному до 2,94+0 ммоль/л у 30-ти денному віці.

Відносно магнію (таб.1), слід відмітиш, що поряд із загальним більшим вмістом йі в сироватці крові корів дослідних груп ми спостерігали тенденцію до зменшення вмії даного елементу від початку сухостою до родів, хоч мікроелемента підгодівля, особ, во хелата мікроелементів, сприяли утриманню даного показника на певному рівні і ; кого зниження магнію в сироватці крові дослідних груп ми не спостерігали. У цих т рин було на 15,30,45 і 60-й дні сухостою більше магнію, ніж в тварин контрольної гру відповідно на 0,6; 5,2; 5,9 (Р< 0,05) і 7,8% (Р< 0,01). Мікроелемента корекція раціоі сухостійних корів також позитивно впливала на вміст магнію в сироватці крові їх тел Так, у новонароджених І, П, Ш і IV-ї дослідних груп в одноденному віці було більше » гнію, ніж в контролі на 2,3; 0,3; 2,5 і 2,7%. У наступні дні ми помітили зниження рів магнію в сироватці крові телят усіх груп. Так, при вмісті 0,962+0,01 ммоль/л в одноде ному віці у новонароджених контрольної груші на 30-й день даного елементу бу 0,888±0,01 ммоль/л. Проте у телят дослідних груп таки було більше магнію, ніж в ког рольній групі. Особливо помітною була різниця в IV-й дослідній групі, де матерям зі довували метіонати міді, цинку та кобальту і вона становила порівняно до контролю 2

1,9 і 2,0% відповідно на 5,15 і 30 дні.

Згодовування коровам хелатних форм мікроелементів (Си, 2п, Со) з амінокнелоте метіоніном (IV-та дослідна група) сприяло підвищенню вмісту неорганічного фосфору сироватці крові (таб.1). Цей показник був вищий на 15, 30,45 і 60-й дні сухостою порі няно до контролю відповідно на 10,7% (Р< 0,01); 21,0 (Р< 0,001); 22,3 (Р< 0,001) і 22,9 (Р< 0,001). У крові новонароджених телят від дослідних груп корів в порівнянні з кон рольною також спостерігався більш високий вміст неорганічного фосфору. Найпоміті шою була різниця у телят ПІ і ГУ-Ї дослідних груп, де було більше неорганічного фосф ру в одноденному віці відповідно на 4,3 (Р< 0,02) і 6,5% (Р< 0,01) щодо контролю.

Як показали наші дослідження, корекція раціону сухостійних корів за вмістом міді, инку і кобальту сприяє підвищенню рівня даних мікроелементів у крові, як цих тварин, ік і народжених від них телят. Найсуттєвішим було збільшення вмісту міді, щшку і ко-ільту в крові у корів IV-! дослідної групи, яким до основного раціону додавали хелаггні юлуки даних мікроелементів з амінокислотою метіоніном. У цих корів у крові порівня-

з з контрольною групою було більше міді на 6,4% (Р< 0,001); 8,7 (Р< 0,001); 10,3 (Р< 001) і 19,8% (Р< 0,001), цинку на 7,9 (Р< 0,001); 17,5 (Р< 0,001); 16,6 (Р< 0,001) і 17,6% »< 0,001), а кобальту - на 25,4% (Р< 0,001), 32,3 (Р< 0,001); 25,6 (Р< 0,001) і 32,0% (Р< 001) відповідно на 15, 30, 45 і 60 дні (таб. 1).

Поряд зі збільшенням вмісту даних мікроелементів у крові в корів дослідних груп ми ікож зауважили загальну тенденцію до збільшення вмісту міді та зменшення цинку і ібальту протягом періоду сухостою. _

Таблиця 1

Показники мінерального обміну в оргапізмі сухостійних корів

та їх телят за корекдіТ мікроелемептного живлення (ммоль/л), М±ш, п=5

Показник ГРУПИ ТВАРИН

контроль І дослідна П дослідна Щ дослідна | IV дослідна

Сухостійні корови

Са 2,40±0,06 2,61+0,02 2,48+0,07 2,68:$), 03 2,79+0,04

м8 1,041 ±0,03 1,069+0,02 1,072+0,02 1,074±0,02 1,079±0,02

неорг. Р 1,82±0,05 1,98+0,03 1,85±0,05 2,04+0,03 2,08±0,04

Си 14,76±0,10 15,42+0,38 15,06+0,18 15,69+0,42 16,10+0,55

гп 11,86±0,07 12,71±0,19 12,42+0,11 12,97+0,29 13,26+0,40

Со 0,415+0,022 0,486±0,033 0,433+0,023 0,499+0,034 0.513+0,040

Новонароджені телята

Са 2,73±0,02 2,91 ±0,01***' 2,79±0,02 2,98+0,01**** 3,14+0,02****

Mg 0,962±0,01 0,987±0,02 0,965+0,01 0,986+0,01 0,988+0,02

неорг. Р 2,30+0,02 2,38±0,02* 2,33±0,03 2,40±0,02~ 2,45+0,01***

Си 14,79±0,03 15,59±0,02**** 14,97+0,02*** 15,77+0,04**** 16,23+0,03****

гп 10,53±0,03 12,06+0,02”** 11,02+0,02”" 12,43±0,03*~ 12,84±0,02**~

Со 0,448±0,004 Ь,513±0,003**“ 0,462+0,002 0,564±0,00г** 0,602±0,002'***

У новонароджених телят від корів дослідних груп було виявлено- більший вміст до-джуваних елементів у крові, ніж у контрольній групі. Так, при рівні міді 14,79±0,03 моль/л у одноденних телят контрольної групи, у дослідних групах її було більше на (Р< 0,001); 1,2% (Р< 0,01); 6,6 (Р< 0,001) і 9,7% (Р< 0,001), цинку-на 14,5 (Р< 0,001); (Р< 0,001); 18,0 (Р< 0,001) і 21,9% (Р< 0,001), а кобальту - на14,5% (Р< 0,001); 3,1 (Р<

01); 25,9 (Р< 0,001) і 34,4% (Р< 0,001) відповідно у 1, П, Ш і ІУ-й дослідних групах. Піше, до одномісячного віку, спостерігалось зниження вмісту даних мікроелементів у іві телят, хоч у дослідних групах завжди їх рівень був вищий, ніж у контролі.

Отже, нами встановлено позитивний вплив мікроелеменгної підгодівлі корів в період остою, особливо метіонатами міді, цинку і кобальту на показники мінерального обмі-

ну в організмі сухостійних корів та їх телят.

Вплив хелатів міді, цинку і кобальту ва показники гемопоезу і вміст глюкози в сухостійних корів та їх новонароджених телят.

Проведені нами дослідження показали, що корекція раціонів сухостійних корів за кроелементами і їх підгодівля сполуками міді, цинку та кобальту має позитивний ви на вміст еритроцитів та гемоглобіну в крові матерів і їх потомства. Так, при наявному гальному зниженні вмісту еритроцитів у крові сухостійних корів дослідних груп їх в» залишався на досить високому рівні порівняно з контрольною групою. Найвищий поі ник кількості еритроцитів був у ІУ-й дослідній групі, де до основного раціону коро додавали хелатні сполуки міді, цинку і кобальту з метіоніном. В цих тварин було білі червонокрівців відповідно на 1,9 % (Р< 0,001); 6,1 (Р< 0,001); 20,6 (Р< 0,001) і 25,2% 0,001) по відношенню до контролю на 15,30, 45 і 60-й дні сухостійного періоду.

Мікроелементна підгодівля сухостійних корів також сприяла зростанню кількі еритроцитів у крові їх новонароджених телят. Так, у І, II, ПІ та IV-й дослідних гр\ттах лят в одноденному віці містилось на 3,1% (Р< 0,001); 2,3% (Р< 0,01); 7,0% (Р< 0,00Г 9,1% (Р< 0,001) більше еритроцитів, ніж у контрольній групі. В наступні дні ми сності гали поступове незначне зменшення кількості еритроцитів у телят всіх груп, але у доі дних групах завжди цей показник був вищий, ніж у контролі.

Проведеними дослідженнями встановлено також зростання вмісту гемоглобіну в і рин дослідних груп порівняно з контролем, проте найвищим цей показник у крові кор телят був у ІУ-й дослідній групі, де матерям до основного раціону в сухостійний пер ми додавали хелатні форми міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном. У їх к ві виявлено вищий вміст гемоглобіну, ніж в контрольній групі на 5,8% (Р< 0,01); 6,7 і 0,001) і 7,8% (Р< 0,001) у. корів на 30,45 і 60-й дні сухостою та в 1, 5,15 і 30-ти денне віці у телят відповідно на 13,2% (Р<0,001); 13,6 (Р<0,001); 7,5; (Р<0,001) і 8,1% (Р<0,00 Слід відмітити, що у тварин дослідних груп концентрація глюкози в період сухост зберігалася майже на однаковому рівні, коли в контрольній групі відмічалось поступ* її зниження до 60-го дня сухостою. Ще нами було виявлено позитивний вплив мікрое. ментної корекції раціонів сухостійних корів на рівень глюкози в сироватці крові їх і томства. Так, у телят дослідних груп в одноденному віці було більше глюкози, ніж в к< трольній групі на 3,6% (Р < 0,05); 1,8 (Р < 0,02); 5,0 (Р < 0,001); і 7,8% (Р < 0,001).

Проведені дослідження також показали, що мікроелементна підгодівля корів у сухі тійний період хелатними сполуками міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіонін найкраще, з поміж інших досліджуваних форм мікроелементів, сприяс збільшенню поі зника гематокриту, як в корів-матерів, так і в їх телят, відповідно на 0,96%; 4,6; 6, 10,5% (на 15,30, 45 і 60-Й дні сухостою) та 6,4% (Р< 0,001); 6,8 (Р< 0,01); 6,2 (Р< 0,01 6,6% (Р< 0,01) - в 1, 5,15 і 30-ти денному віці. -

При додаванні до раціону сухостійних корів хелатних форм міді, цинку і кобальт амінокислотою метіоніном (ГУ-та дослідна група) ми виявили найвищий рівень глюкс в сироватці крові їх телят - відповідно на 7,6% (Р < 0,001); 7,7 (Р < 0,001) і 7,3% (Р

)01) порівняно з контролем на 5,15 і 30-й дні після народження.

Вміст загального білка, білкових фракцій та актнвпість амінотрансфераз сироватки крові сухостійних корів і їх телят за мікроелементної підгодівлі.

Результати наших досліджень показали, що у тварин дослідних груп, яким до основно раціону в сухостійний період додавали мікроелементу підгодівлю, спостерігається іьший вміст загального білка сироватки крові та вища активність ферментів аланінамі-грансферази (АлАТ) і аспартатамі і ютр анс ф ер аз и (АсАТ), ніж в контрольній групі. Особливо помітним було збільшення вмісту загального білка в сироватці крові корів -І дослідної групи, яким до основного раціону додавали хелатні форми міді, цинку і бальту з метіоніном (таб.2). Як свідчать дані таблиці загального білка було більше на •%; 2,3; 4,3 (Р< 0,01) і 5,8% (Р< 0,01) відповідно на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою, що ізує на позитивний вплив даної підгодівлі щодо обміну білків.

Мікроелемента підгодівля сухостійних корів сприяла також більшому вмісту за-сьного білка сироватки крові в телят. Особливо це проявилось в ГУ-ій дослідній групі, згодовували сухостійним коровам хелати міді, цинку і кобальту з амінокислотою ме-ніном. У телят цієї групи в сироватці було більше загального білка на 1, 5, 15 і 30-й і після народження на 22,1% (Р < 0,001); 20,3 (Р< 0,001); 17,6 (Р< 0,001) і 17,4% (Р< 01). .

Підгодівля корів хелатами міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном (IV донна група) сприяла збільшенню у-глобулінів по відношенню до контролю на 0,42% (Р ,01); 0,24 (Р < 0,01); 1,9 (Р < 0,001) і 2,83% (Р < 0,001) на 15, ЗО, 45 і 60-й дні сухостій-■о періоду, а у їх телят даний показник був вищим від контролю на 2,07% (Р < 0,01);

4 (Р < 0,001); 3,27 (Р < 0,001) і 3,55% (Р < 0,001) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні після юдження (таб. 2).

Отримані дані показали, що мікроелемента корекція раціонів сухостійних корів зіває на співвідношення білкових фракцій в сироватці крові як самих корів, так і їх ят. Спостерігається збільшення відсотка альбумінів і у-глобулінів та зниження альфа-булінів по відношенню до контрольної групи, а у телят - зіписення альбумін/ глобулі-ого співвідношення за рахунок збільшення у-глобулінової фракції в їх сироватці порі-но з контролем.

Проведені нами дослідження виявили, що у сухостійних корів зростає активність ^Г. Так, у контрольній групі тварші при активності 1,22+0,03 ммоль/год.л. на початку остою активність аспартатамінотрансферази на 60-й день сухостійного періоду стано-а 1,40±0,03 ммоль/год.л. У телят від цієї групи корів при активності аспартатамінот-сферази в одноденному віці 1,30±0,02 ммоль/год.л. на 30-й день після народження ак-ність даного ферменту в їх сироватці крові дорівнювала 1,21 ±0,03 ммоль/год.л., що на і ммоль/год.л є меншим від початкової величини. Проведені нами дослідження по ви-истанню корекції мікроелементного живлення сухостійних корів метіонатами міді, ку і кобальту показали, що дані сполуки також підвищують активність АсАТ в сиро-д крові сухостійних корів (IV дослідна група). Так, корови даної фупи мали вищу ак-

тивність досліджуваного ферменту'на 15, ЗО, 45 і 60-й дні сухостою на 18,7% (Р< 0,С 31,8 (Р< 0,001); 25,9 (Р< 0,001) і 21,4% (Р< 0,001), ніж контрольна група. Телята від і корів також відзначались більшою активністю АсЛТ, ніж контрольні на 22,4% (Р< 0,00

25,4 (Р< 0,001); 28,0 (Р< 0,001) і 31,4% (Р< 0,001) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні пі< народження.

Таблиці

Вміст загального білка, білкових фракцій та активність амінотрансфераз сирі ватки крові сухостійних корів і їх телят за мікроелементноТ підгодівлі, М±ш, п=і

Показник ГРУПИ ТВАРИН

контроль 1 дослідна П дослідна ПІ дослідна IV ДОСЛІДНІ

' Сухостійні корови

заг. білок, мекв/л 19,10+0,17 19,52±0,01 19,38+0,10 19,57±0,02 19,63±0,05

альбуміни, % 36,42+0,03 37.71+0.35 36,53+0,03 37,64±0,30 37.36±0,41

сц-глобуліни, % 9,27+0.20 8,40±0,44 8,69+0,52 8,23±0.46 8,13±052

а2-глобуліни, % 11,24±0,24 10,40+0,46 10,73±0,49 10,44±0,46 10,13±0,50

В-глобуліни, % 12,85+0,14 12,95+0,12 13,19±0,13 13,01+0,13 13,0810,13

[у-глобуліни, % 30,21+0,56 30,54+0,70 30,86±1,00 30,68±0,75 31,3011,09

ІАсАТ, ммоль/г.л 1,33+0,04 1,47±0,09 1,60+0,10 1,53±0,10 1.59±0,11

(АлАТ, ммоль/г.л 0.750+0,04 0,803+0,03 0,783+0,03 0,821±0,02 0,840±0,01

| Новонародж єні телята

заг. білок, мекв/л 14,65±0,04 17.47+0,02'"* 17,80±0,05**~ 17,81+0,03’**’ 17,89+0,03*“

альбуміни. % 53,54±0,25 53,89+0,14 53,67±0,23 54,00±0,17 _ 54,12±0.13

сс і-глобуліни, % 18,46±0,22 18,27±0,18 18,29±0,22 18,45+0,16 18,64±0,20

ссг-глобуліни, % 8,33+0,21 6,70+0,18 7,16+0,24 5,99+0,13 5,30±0,12

Р-глобуліни, % 16.06±0,29 16.23+0,18 16,34+0,24 16,24±0,19 16,26+0,25

у-глобуліни, % 3,61+0,23 4,97+026" 4.54±0,21* 5,32±0,16~ 5.68±0Д5~

АсАТ, ммоль/годл 1,34±0,02 1,51±0,03*~ 1,59+0,02*"' 1.61 ±0,02**” 1,64±0,03~~

АлАТ, ммоль/год.л 0,620±0,03 0,703±0,04 0,792+0,0Г‘ 0,795±0,01”* 0,796±0,01~

При регулюванні рівня мікроелементного живлення в сухостійних корів спостеріга ться також підвищення активності аланінамінотрансферази порівняно з контрольне групою. Найефективніше збільшення активності АлАТ ми виявили від підгодівлі сухо тійних корів хелатами міді, хшнку і кобальту' з метіоніном. У пій групі тварин (IV дослі на) активність АлАТ була більшою від контролю на 15, ЗО, 45 і 60-й дні сухостою і 6,2%; 15,1 (Р< 0,02); 18,7 і 24,0% (Р< 0,01). У телят від корів даної групи також спостер галась вища активність АлАТ, ніж в контрольній групі на 28,4% (Р< 0,01); 19,6 (Р< 0,01

20,4 (Р< 0,02) і 21,7% (Р< 0,05) відповідно на 1,5,15 і 30-й дні після народження.

Слід також сказати, що нами було зауважено зниження активності ферменту АлАТ сухостійних корів від початку сухостою до 60-го дня у всіх.групах тварин, за виключе; ням незначного підвищення активності даного ферменту в ІУ-й дослідній групі на 30 день сухостою. Також ми виявили, що -активність АлАТ у телят всіх груп була вища щ народженні і пізніше до 30-го дня життя поступово знижується.

Вплив підгодівлі хслатами на показника неспецифічної резистентності крові сухостійних корів та їх новонароджених телят.

Проведеними нами дослідженнями встановлено, що корекція мікроелементного жив-гння сухостійних корів позитивно впливає на показники неспецифічної резистентності юві корів і їх телят (таб.З). Так, у ГУ-й дослідній групі, де до основного раціону сухос-йні корови отримували хелатні форми міді, цинку і кобальту з метіоніном спостерігався пций вміст лейкоцитів на 9,3%; 9,2; 8,1 і 11,6% (Р< 0,05) на 15, 30, 45 і 60-й дні с ух осію, ніж у контрольній групі. У телят від цієї дослідної групи в крові було більше лейко-пів, ніж в контролі на 15,9% (Р< 0,05); 16,4 (Р< 0,02); 19,7 (Р< 0,02) і 19,6% (Р< 0,02) ішов і дно на 1, 5, 15 і 30-й дні постнатального періоду. Також слід сказати, що ми за-ажіші зростання кількості лейкоцитів у всіх групах сухостійних корів від початку су-ІСТОЮ до його 60-го дня і протилежну картину у їх телят, в яких кількість лейкоцитів в ові була найвищою при народженні і поступово знижувалась до 30-го дня після наро-<ення.

Нами також виявлено позитивний вплив корекції мікроелементного живлення сухос-ших корів на показніші фагоцитозу в крові корів і їх телят. Проте, найкращий резуль-г ми отримали при додаванні до основного раціону сухостійних корів метіонатів міді, нку і кобальту (IV дослідна група). У тварин цій дослідної групи фагоцитарне число ові було вищим від контролю на 5%; 7; 8 і 11% (Р< 0,02) відповідно на 15, ЗО, 45 і 60-й

і сухостою. їх телята також мали вище фагоцитарне число на 6%; 5; 9 і 8% на 1, 5,15 і -й дні після народження, ніж контрольна група. Також ми виявили, що у корів усіх (Ті фагоцитарне число крові протягом сухостійного періоду зростає. У їх телят спосте-аєгься така ж сама картина - збільшення фагоцитарного числа від народження до од-місячного віку.

Проведені нами дослідження по вивченню впливу мікроелеменгної корекції раціонів фагоцитарний індекс крові сухостійних корів і їх телят показали, що даний показник у )ів зростає протягом сухостійного періоду. Так, при 2,4±0,1 Од на початку сухостою іез 60 днів він становив 2,7±0,2 Од у корів контрольної групи. В дослідних групах на-виявлено зростання фагоцитарного індексу крові під впливом мікроелеменгної підго-лі сухостійних корів. Найбільший ефект на фагоцитарний індекс у сухостійних корів іа їх підгодівля хелатними формами міді, цинку і кобальту з метіоніном (IV дослідна па), де у тварин цієї групи нами було виявлено більший фагоідатарний індекс, ніж в ггролі на 15, ЗО, 45 і 60-й дні сухостою відповідно на 12,0%; 29,2 (Р< 0,05); 30,8 (Р<

2) і 33,3% (Р< 0,02).

У телят усіх груп в одноденному віці нами виявлено значно нижчий фагоцитарний екс, ніж у їх матерів. Проте, також було помічено його зростання до одномісячного ^ та вищий його рівень у телят від корів дослідних груп. Найкращим чином на фаго-арний індекс телят впливала підгодівля їх матерів метіонатами міді, цинку і кобальту, нами виявлено збільшення фагоцитарного індексу по відношенню до контролю на ) (Р< 0,001); 77,8 (Р< 0,001); 53,8 (Р< 0,001) і 38,9% (Р< 0,001) відповідно на 1, 5, 15 і

30-й день життя.

Таблицї

Вплив підгодівлі хелатами на показники неспецифічної резистентності крові сухостійних корів та їх новонароджених телят, Мізп, п—:

Показник ГРУПИ ТВАРИН

контроль І дослідна П дослідна ПІ дослідна IV досліди;

Сухостійні корови

лейкоцити, Ю^/л 6,9±0,6 7,4±0,7 7,1±0,5 7,4±0,7 7,5±0,7

фагоц. число, % 74,8+1,4 77,4±2,3 75,2±1,8 79,4±2,8 81,0±3,2

фагоц. індекс, Од 2,52+0,06 2,84+0,12 2,56+0,08 2,94±0,17 3,06±0,23

компл. активи., Од 12,0±0,2 12,5±0,3 12,0+0,3 12,6±0,4 13,0±0,4

бакт. активи., % 77,4±0,9 78,9±0,9 76,8±0,6 79,2+1,3 80,0±1,6

Новонароджені телята

лейкоцити, 10% 6,9±0,3 7.6+0.3 7,3±0,2 7,7+0,3 8,0+0,3*

фагоц. число, % 44±2,1 48±2,2 45±1,9 49+2,2 50±2,1

фагоц. індекс, Од 0,5±0,03 0,7±0,02~* 0,6±0,02' 0,7±0,02'** 0,9±0,02**"

компл. активи., Од зл+0,1 3,6+0,2 3,3+0,1 3,7±0,3 3,9±0Д***

бакг. активи., % 28,7±2,2 32,8±1,3 29,1±1,2 33,3±1,6 34,5±1,4

Вивчаючи вплив корекції мікроелеменгпюго живлення на комплементарну актив ніс крові сухостійних корів і їх телят, ми виявили, що в корів даний показник з періодом с хостого підвищується. У телят при народженні комплементарна активність нижча, ніж їх матерів майже у три рази, але з часом вона підвищується до одномісячного віку. Пі годівля сухостійних корів метіонатами міді, цинку і кобальту підвищувала комплемент рну активність порівняно з контролем на 7,7; 7,5; 8,1 і 13,6% (Р< 0,02) на 15, ЗО, 45 і 60-дні сухостою. У телят від цих корів комплементарна активність в 1,5,15 і 30-ти денноч віці була більшою від контролю на 25,8 (Р< 0,01); 24,4 (Р< 0,02); 21,6 (Р< 0,001) і 20,7’ (Р< 0,02) відповідно.

В дослідженнях бактерицидної активності крові сухостійних корів і їх телят ми ві явили, що даний показник зростає в процесі сухостою. Так, при активності в контрольні групі тварин 75,0% на початку сухостою, в кінці вона становила 79,7%. Використання раціонах сухостійних корів хелатних форм міді, цинку і кобальту з амінокислотою мет оніном (IV дослідна група) призводить до підвищення бактерицидної активності крої корів порівняно з контролем на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою на 2,2; 2,6; 4,0 і 4,2% (Р

0,05), а у телят від цих корів даний показник був вищим від контролю на 1, 5, 15 і 30-дні після народження відповідно на 5,8; 6,4; 6,6 (Р< 0,05) і 7,7% (Р< 0,05).

Отже, узагальнюючи дані вивчення дії мікроелементної корекції раціонів сухостійни корів на показники неспецифічної резистентності в корів і їх телят, слід відмітити, ш найкращий вплив на її підвищення ми мали в Г/-й дослідній групі, де до основного рац ону сухостійні корови отримували метіонати міді, цинку і кобальту.

Біологічна повноцінність молозива корів при застосуванні метіонатів міді, цнпку і кобальту в їх раціоні

Проведеними дослідженнями (таб.4) встановлено, що найбільш суттєвою різниця імісту води, сухої речовини та золи порівняно до контролю була в молозиві корів, яких в ухостійний період підгодовували хелатними формами мікроелементів з амінокислотою іетіоном. Так, в цій групі тварин в молозиві було в середньому менше на 1,63% вода і їльше на 1,6% сухої речовини та 0,18% золи, ніж у контролі. ■

Таблиця 4

Склад молозива корів за корекції мікроелементного живлення ______________в сухостійпому періоді, М±пі, п=5.____________________

Показники ГРУПИ ТВАРИН

контроль І-дослідна ІІ-дослідна ІБ-дослідна IV-дослідна

ода, % 81,1+0,4 80,5±0,4 80.9+0,4 80,0+0,4 79,5±0,4

ух.реч„ % 18,9+0,4 19,5+0,4 19,1±0,4 20,0+0,4 21,5+0,4

эла, % 0,83±0,1 0,93±0,1 0,84+0,1 0,97±0,1 1,01+0,1

нслотність, °Т 30,4±0,2 29.3+0,2 30.2+0.2 28,7±0,2 28,2±0,2

ЗМЗ, % 13,84±0.16 14,39+0,19 14,13±0,14 14,87±0,15 15.28±0,14

!ир, % 4,89±0,05 5,08+0.04 4,94±0.05 5,12±0,04 5,19+0,05

актоза, % 4,73±0,01 4,82+0,01 4,75+0,01 4,84±0,01 4,87±0,01

азеїн, % 3.08±0,03 3,18±0,02 3,15+0,02 3,23±0,03 3,28±0,03

яки сиров., % 5.21±0,02 5,47+0.02 5,41±0.02 5,82±0,02 6,22+0,02

а,мг/кг 13,05±0,12 14,4+0,12 13,4+0,10 15,77+0,12 17,13±0,09

^мг/кг 2,62±0,12 2,73+0,14 2,64±0,16 2,84±0,12 2,93±0,10

еорг. Р, мг/ кг 6,06±0Д5 6,80+0,14 6.23+0,16 7,18±0,12 7,5610,14

і, мг/кг 0,31±0,01 0,34+0.01 0,32+0,01 0,36±0,01 0.39±0,01

і, мг/кг 4,67±0.13 5,00+0,12 4,71+0.14 5,10±0,13 5,29±0.12

), мкг/кг 1,65±0,11 1,85+0.12 1,66+0,13 2,05±0,11 2,27±0,11

З інших показників молозива слід відмітити, що мікроелемента підгодівля корів в хостійний період сприяє зменшенню кислотності молозива в середньому на 1,1; 0,2; 7 і 2,2 °Т відповідно у І, П, Ш і ІУ-й дослідних групах порівняно до контролю, де цей казіпік в середньому становив 30,4±0,2 °Т. Вміст сухого знежиреного молочного залишу в молозиві корів дослідних груп також відрізнявся від контрольної групи і дорівню-в 14,39±0,19%; 14,13±0,14%; 14,87+0,15% і 15,28+0,14% у 1, II, Ш і ІУ-й дослідних гру-х, що відповідно на 0,55; 0,29; 1,03 і 1,44% більше, ніж в контролі, проте статистично стовірною (Р<0,001) різниця була тільки в молозиві корів IV-! дослідної групи. Моло-во корів дослідних груп також мало більший вміст жиру, ніж молозиво контрольної ши на 0,19; 0,05; 0,23 і 0,3% відповідно у І, П, ПІ і ГУ-й дослідних групах при його гькості у контролі - 4,89±0,05%. Лактози в молозиві корів контрольної групи було на •9; 0,02; 0,11 і 0,14% (відповідно до груп) менше, ніж у дослідних тварин і її кількість ставила 4,73+0.01%, але статистично вірогідною різниця була тільки в ІУ-й дослідній групі сО.ООІ). Тварини дослідних груп мали також більший вміст казеїну в молозиві. Так, у І,

II, ПІ і ІУ-й групах його було - ЗД8±0,02; 3,15±0,02; 3,23±0,03 і 3,28±0,03%, що, відпі дно на 0,1; 0,07; 0,15 і 0,2% більше, ніж у коїттрольної групи. Білків сироватки молоз (альбуміїш+глобуліїш) було більше також на 0,26; 0,2; 0,61 і 1,01% у дослідних груг ніж у контрольній.

Корекція мікроедементного живлення сухостійних корів також сприяла більше вмісту мінеральних речовин в їх молозиві. Проте, найефективніше впливало на вміст неральних речовин у молозиві корів додавання до їх раціону в період сухостою хелаті сполук міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном (IV дослідна група). У групі корів в молозиві було більше, ніж в контролі Са, неорг. Р, Си, 2п і Со, відго дно на 31,3%; 11,8; 24,7; 25,8; 13,3 і 37,6%.

Отже, узагальнюючи результати наших досліджень, слід сказати, що хелатні спол; міді, цинку і кобальту з метіоніном при додаванні їх до основного раціону сухостій корів найбільш ефективно, порівняно з іншими формами мікроелементів, підвищуй біологічну повноцінність молозива.

Вплив корекції мікро елементного живленая сухостійних корів на продуктивність їх, а також потомства.

Під час науково-виробничого експерименту нами встановлено, шо мікроелемент підгодівля сухостійних корів солями міді, цинку і кобальту (І дослідна група), амінок; лотою метіоніном (Ц дослідна група), солями міді, цинку і кобальту та метіоніном і дослідна ірупа) і хелатними сполуками міді, пинку і кобальту з метіоніном (IV дослії група) підвищує продуктивність корів і їх телят.

контроль І дослідна II дослідна III дослідна IV дослідна

Рис.1. Динаміка живої маси телят під впливом корекції мікроедементного живленая корів у період сухостою Так, молочна продуктивність корів дослідних груп за перший місяць лактації бу вища від контролю на 4,4% (І група); 0,6 (II група); 5,1 (III група) і 6,3% (ГУ-група). Досліджуючи динаміку росту телят в постнатальний період, ми виявили, що у тел

юслідних груп жива маса була більшою від контролю (рис.1). Значно вищою жива маса їула у телят, матері яких, крім основного раціону, отримували метіонати міді, цинку і гобальту. У шя телят даний показник був виший на 22,5%; 18,7; 35,8; 6,2; 13,7 і 10% в 1-існному та 1, 3, 6, 9 і 12-ти місячному віці, ніж у контрольній групі. Відповідно, були цілими від контролю і прирости телят у 1, 3, 6, 9 і 12-ти місячному віці на 7,9%; 46,9; ,3; 12,3 і 8,3%.

Отже, узагальнюючи наші дослідження, слід сказати, що корекція мікроелементного гивлення сухостійних корів позитивно впливає на життєздатність новонароджених телят а має стимулюючий вплив на молочну продуктивність корів і м’ясну продуктивність їх їлят. Особливо добрий ефект має підгодівля корів хелатшіми сполуками міді, цинку і эбальту з амінокислотою метіоніном, що було відмічено нами у ІУ-й дослідній групі.

ВИСНОВКИ

В ксп ім. Т.Г. Шевченка Рожнятівського району’ Івано-Франківської області в раціонах постійних корів нами виявлено дефіцит міді, цинку і кобальту відповідно на 26%, 8,2% 18,5%.

Включення до раціону корів мікроелементної підгодівлі метіонатами міді, цинку і кольту підвищує вміст кальцію на 20%, магнію - 4,9, неорганічного фосфору - 19,2, міді -,3, цпнку - 14,9 і кобальту - 28,8% в їх крові.

Новонароджені телята від корів, яким в період сухостою давали мікроелементу під-дівлю хелатними сполуками міді, цинку і кобальту, мають вищий запас цих елементів, к телята інших груп: міді на 9,7%, цинку - 21,9, кобальту - 34,4%, а також кальцію -15%, магнію — 2,7 і неорганічного фосфору - 6,5%.

За корекції мікроелементного живлення сухостійних корів підвищуються показники лопоезу крові корів і їх телят: вміст еритроцитів (на 2,3-9,1%), гемоглобіну (на 5,8,2%) і гематокрит (на 0,9-10,5%) та рівень глюкози в сироватці (на 4,2-10,3%). Мікроелемента підгодівля сухостійних корів у формі хелатних сполук мікроелементів етюніном, сприяє вищому вмісту загального білка сироватки крові корів (на 1,4-5,8%) їх телят (на 17,4-22,1%), а також більшій активності трансаміназ (відповідно на 6,28% та 19,6-31,4%).

Лід впливом підгодівлі корів міддю, цинком і кобальтом підвищується неспецифічна истентність корів та їх телят, яка проявляється збільшенням вмісту лейкоцитів в сере->ому на 9,5%, фагоцитарного числа - 7,7, фагоцитарного індексу - 26,3, комплеменга-ії активності - 9,2 і бактерицидної активності сироватки крові - на 3,25% ( у корів) і повідно цих самих показників у телят - на 17,9; 7; 62,6; 23,1 і 6,6%.

'орекція мікроелементного живлення корів у період сухостою забезпечує вищу біоло-іу повноцінність молозива, а саме: більше сухих речовин (на 1,6%), жиру (на 0,3%), този (на 0,14%), казеїну (на 0,2%), сироваткових білків (на 1,01%). головування сухостійним коровам метіонатів міді, цинку і кобальту сприяє збільшен-вмісту в молозиві мінеральних речовин (Са - на 31,3%; - 12,1; неорганічного Р —

40,5; Cu-27,6; Zn -13,4 і Co - 37,5%).

9. Забезпечення корів у період сухостою необхідною кількістю міді, цинку і кобаль раціоні підвищує їх молочну продуктивність у перші місяці лактації на 6,3%.

10. Мікроелементна корекція раціонів сухостійних корів хелаггними сполуками міді, і ку і кобальту з амінокислотою метіоніном сприяє народженню телят з більшою жи масою (на 22,5 %) і кращими потенційними можливостями продуктивності (на 15,5%)

Пропозиції виробництву

1.3 метою забезпечення корів у період сухостою необхідними мікроелементами пот] но проводити аналіз мінерального складу їх раціонів.

2. Для корекції обміну речовин в організмі корів, повноцінного забезпечення ними і ду, народження життєздатного потомства, підвищення молочної продуктивності не хідно в раціонах сухостійних корів доводити вміст міді до 6,1 мг, цинку - 31,1 мг і кс льту - 0,47 мг на кілограм сухої речовини раціону.

3. Щоб задовільнити потребу сухостійних корів в мікроелементах, краще додавати д< раціону хелатні сполуки міді, щппсу і кобальту з метіоніном.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кравців Р.Й., Марків А.М. Мікроелементний склад кормів у господарствах передгір кої зони Карпат Івано-Франківської області // Сільський господар.- 1998,- №4,- С. 6-7.

2. Кравців Р.Й., Марків А.М. Корекція цинкової недостатності в корів у період сухост // Сільський господар,- 1999,- №5-6.- С. 50-51.

3. Кравців Р.Й., Марків А.М. Динаміка міді в організмі сухостійних корів і їх телят підгодівлі біологічно активними речовинами (БАР) II Науковий вісник Львівської дер} вної академії ветеринарної медицини Імені С.З. Гжицького,- 1999.-Вил. 2,- С. 15-21.

4. Кравців Р.Й., Марків А.М. Біологічна повноцінність молозива корів за корекції деі циту Cu, Zn, Co у раціоні в сухостійний період // Науковий вісник Львівської державі академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького,- 1999.- Вип. 3.- Ч. 1.- С. 61-63.

5. Stupnyts’kyi R.M., Stoyanovs’kyi S.V., Kyslenko M.F., Tsymbala V.I., Holovach P Romanyshyn V.P., Kostiuk S.S., Markiv A.M. Cofactoric and substratic correction immunodeficite of animals // Ukrainian-Austrian sumposium “Agriculture: Science a Practice”.-Lviv.-1996,-P. 115-116.

6. Кравців Р.Й., Біленчук P.B., Марків A.M. Гематологічні показники сухостійних ко{ при корекції мікроелементного живлення // Тези доповідей міжнародної конферені “Біологічні основи живлення сільськогосподарських тварин” (15-18 вересня 1998 р. Львів.- 1998.-С. 11-12.

7. Кравців Р.Й., Марків А.М. Використання хелатних форм мікроелемеїпів в раціоні с хостійних корів для підвищення фізіологічної зрілості новонароджених телят // Інфор листок Лв ЦНТЕІ,- Львів,- 1999.- №02-99.- 4 с.

Марків A.M. Вплив хелатів деяких мікроелементів на фізіологічний стан сухостійних рів та їх телят.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спсціаль-гпо 03.00.13 — фізіологія людини і тварин,- Львівська державна академія ветеринарної дишеш ім. С.З. Гжицького, Львів, 2000.

Дисертацію присвячено питанню обгрунтування нових аспектів мікроелементної го-ілі тільних корів для підвищення їх продуктивності, якості продукції, забезпечення ре-ізації генетичних потенцій пренатального росту та розвитку телят, розробки нових рм сполук мікроелементів та вивчення механізму їхньої дії. Проведеними досліджен-vffl одержані нові дані про вплив мікроелементної підгодівлі корів у період сухостою латними сполуками міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном) на обмін ре-іин в їх організмі та процеси внутріутробного розвитку плода. Виявлено в динаміці іни складу молозива від початку лактації до 10-го дня і показано позитивний вплив мі-5ЄЛЄМЄНТІВ у формі хелатних сполук з метіоніном на відновлення секреторної функції лочної залози. Встановлено оптимальну дозу метіонату міді, цнпку і кобальту в раціо-с сухостійних корів.

Ключові слова: мікроелементна підгодівля, хелати мікроелементів, метіонати, вплив, ііологічний стан, сухостійні корови, новонароджені телята, молозиво.

Markiv А.М. The influence of chelates of some trace elements on a physiological condition Iry barn-feeding cows and their calves.- Manuscript

Thesis presented for the scientific degree of candidate of veterinary sciences on a speciality 00.13 - physiology of human and animals.- Lviv State Academy of Veterinary Medicine ned after S.Z. Hzhytskyi, Lviv, 2000.

The thesis is devoted to the problems of the substation of new aspects of trace elements ding of dry bam-feeding cows for increase of their productivity, quality, ensuring of lization of genetic potention of antenatal growth and development of calves, working out of v forms of compaunds of trace elements and studying the mechanism of their action. New a were obtained about the influence of trace element feeding up of cows during the bam ding period (with chelate compounds of copper, zinc and cobalt with amino acid methionin) the metabolism in their organism and on the processes of intrauterus development of a fetal. The changes in the dynamics of colostrum content were revealed from the begining of :ation till the 10-th day of lactation and the positive influence of trace elements in the foim :helate compounds with methionin on restoring of secretarial function of mammary geand. An optimum doze of methionate of copper, zinc and cobalt in the rations of dry bam-ling cows was established.

Key words: trace elements feeding up, chelates of trace elements, methionates, influence, siological condition, bam-feeding cows, newborn calves, colostrum.

Маркив А.М. Влияние хелатов некоторых микроэлементов на физиологическое < тояние сухостойных коров и их телят.- Рукопись.

Диссертанта на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по его альности 03.00.13 - физиология человека и животных.- Львовская государственная ! демия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицького, Львов, 2000.

Диссертация посвящена вопросам обоснования новых аспектов микроэлемент! кормления беременных коров для повышения их производительности, качества про; ции, обеспечение реализации генетических потенций пренатального роста и развития лят, разработке новых форм соединений микроэлементов и изучения механизма их д< твия. Проведенными исследованиями получены новые даные о влиянии микроэлем! ной подкормки коров в период сухостоя на обмен веществ в их организме и проце внутриутробного развития плода. Впервые исследовано влияние хелатных соединю меди, цинка и кобальта с аминокислотой метионином на организм стельных коров в • тьем триместре стельности и показано динамику изменений физиолого-биохимичес показателей крови иа протяжении сухостоя.

Исследовано, что в ксп имени Т.Г. Шевченка Рожнятовского района Ив« Франковской области в рационах сухостойных коров выявлен дефицит меда, цинка и бальта соответственно на 26%, 8,2% и 48,5%. Включение в рацион коров микроэлем! ной нодкормк» метионатами меди, цинка и кобальта повышает содержание калыдо 20%, магния - 4,9, неорганического фосфора -19,2, меди - 11,3, цинка - 14,9 и кобагп 28,8% в их крови. Новорожденные телята от коров, которым в период сухостоя дат микроэлеменгауга подкормку хелатными соединениями меди, цинка и кобальта, им высший запас этих элементов, чем телята иных групп: меди на 9,7%, цинка - 21,9, ю льта - 34,4%, атакже кальция - на 15%, магния - 2,7 и неорганчного фосфора - 6,5% коррекции микроэлементного питания сухостойных коров повшнаются показатели гс поеза крови коров и их телят: содержание эритроцитов (на 2,3-9,1%), гемоглобина 5,8-13,2%) и гематокрит (на 0,9-10,5%), а также уровень глюкозы в сиворотке (на 10,3%).

Микроэлементах подкормка сухостойных коров, в форме хелатних соединений 5 роэлементов с метионином, оказывает содействие высшему содержанию общего б< сыворотки крови коров (на 1,4-5,8%) и их телят (на 17,4-22,1%), а также большей ак ности трансамшаз (аспартатаминотрансферазы и аланинаминотрансферазы), соотве венно на 6,2-31,8% и 19,6-31,4%. Под влиянием подкормки коров медью, цинком и к

ЛЬТОМ Повышается Неспецифическая реЗИСТеНТНОСТЬ КОрОВ И ИХ ТеЛЯТ, ЧТО ГфОЯВЛЯ'

увеличением содержания лейкоцитов в среднем на 9,5%, фагоцитарного числа - 7,7, гоцитарного индекса - 26,3, комплементарной активности - 9,2 и бактерицидной ак ности сыворотти крови - на 3,25% ( в коров) и соответственно этих самих показател телят-на 17,9;7; 62,6; 23,1 и 6,6%.

Коррекция микроэлементного питания коров в период сухостоя обеспечивает 1 шую биологическую полноценность молозива, а именно: больше сухих веществ 2,6%), жира (на 0,3%), лактозы (на 0,14%), казеина (на 0,2%), сывороточных белков

). При добавлении к рациону сухостойных коров метионатов меди, цинка и кобальта в юзиве большее содержание минеральных веществ (Са - на 31,3%; - 12,1; неорга-

геского Р - 40,5; Си - 27,6; Ъп -13,4 и Со - 37,5%).

Обеспечение коров в период сухостоя необходимым количеством меди, цинка и ко-ъта в рационе повышает их молочную производительность в первые месяцы лактации 5,3%. Микроелементная коррекция рационов сухостойных коров хелатними соедине-ми меди, цинка и кобальта с аминокислотой метионином оказывает содействие рож-ию телят с большей живой массой (на 22,5 %) и лучшими потенциальными возмож-тями производительности (на 15,5%).

Проведенными исследованиями полученные новые данные о влиянии микроэлемент-подкормки коров в период сухостоя (хелатными соединениями меди, цинка и коба-з с аминокислотой метионином) на обмен веществ в их организме и процессы внут-гробного развития плода. Исследовано в динамике изменения состава молозива от ала лактации к 30-му надою и показано положительное влияние микроэлементов в ме хелагных соединений с метионином на восстановление секреторной функции мо-яой железы. Установлено оптимальную дозу метионатов меди, цинка и кобальта в іонах сухостошшіх коров.

Ключевые слова: мнкроэлементная подкормка, хелаты микроэлементов, метионаты, шие, физиологическое состояние, сухостойная корова, новорожденные телята, моло-).