Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние добавок меди, кобальта и йода на накопление и выведение цезия -137 и некоторые биохимические показатели у коров при длительном действии низких доз радиации

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Влияние добавок меди, кобальта и йода на накопление и выведение цезия -137 и некоторые биохимические показатели у коров при длительном действии низких доз радиации"

УКРАШСЬКА ЛКАДЕШЯ АГРЛРНИХ НАУК ШСТИТУТ ТВАРИНШ1ЦТВА

Р Г 5 ОД

- У ОПТ 1395

па правах руксяису

ЧАЛА 1нна Валсмтиишиа

УДК 636:612:014.482 636.22 28.087.72

ШШ ТРИВАЛ1Й Д1Т

Ш!ЗЫШ ДОЗ РАД8АЦ1?

03. 00. 13 — ({мзюлопя людшш ! тварин

Автореферат днсертаци на здобуття паукового ступеня кандидата бшлогмних наук

Харкш — 1995

Робота ввконана ¡в лаборагора бмив 1 аминокислот 1нсти-туту ф!зюлогп I бшх1мп тварии Украшсько! академи аграр-них наук 1 Державши агроеколопчнш академи Укра1ни.

Науков1 кер1вннки:

доктор б'Золзпчних наук, акаде\пк УААН, професор_

ЛАГОДЮК Петро Захарович

доктор альськогосподарськкх наук, член-кореспондент УААН, професор СЛАВОВ Болоднмир Петрович

ОфщШга опоненти:

доктор бюлопчних наук ВАЛ1ГУ-РА Володимир 1ванович

кандидат бтлопчних наук АНТОНОВ Валентин Серпйович

Провщна установа:

— Льв1вська акадеипя ветерннарно! медищши ¡м. Гжнцького С. 3.

Захист вЦбудеться <■// > /^/¡сА 1995 р. о

ДО . год, на зайданш спещал^зовано! вчено! ради

Д. 02.30.01 при 1нстигуп тваринництва УААН. 312120 м. Харйв, п/в Кулишта.

3 дисертащею можна ознайомитись у (ибл'ютец! 1нституту гваришшцтва УААН. . *

Автореферат роз1сланий <*' ' > 95 року.

Вчений секретар спец!ал1зованоТ

ради, кандидат б'юлопччих наук М, Д. БЕЗУГЛИЙ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуя.пт-л!сть теки., У зв'язку з рад!оактивним забрудяенням значно! територ» Укра1ни i ряду сус!дн!х крахи внасл!док авар i i на Чорнобильсън1й АЕС р!зко зросла актуалья!сть досл!даенъ. спря-мовавих на з'ясувандя ф!з}олого-б!ох!м!'ших í молскулярно-ß !оло-г!чних механ1зм!в окремих рад!онукл!д!в на орган1зм тварш.

Наявн! в л!тератур! дан! такого плану стосувться головним типом к!льк!сно'1 сторони видШення 1з7Сз з орган!эму тварин при тризалому cnoznEaaHi pantonymiiÄy з кормом, а таког в залевност! в!д фактор1в год!вл! (Mayes S.w. et al. 1989. Славов В.П. .1991). тод! як ф!з1олого-б1ох!м!чн! аспекта д!1' рад!оцез!ю на орган!зм кор1в з'ясован! мало (Jonson J.E.et al. 1968. Сиротккн и др. .1987. Астакава Н-П. .1991). Проте. ге дивлячись на зна<пп усп!хи у вив-ченн! вказаних шстань í розробку на основ! одержат« дагосс реко-1.<гндац!й по змешяенн» вм!сту рад!онукл!д!в у молод! кор!в. як! утримуються в зон! радюакттаного забруднеяня. ряд теоретичних I практичних аспект íb вказаво! проб леки потребуе подалыаого вкв-. чення. Зокрема. потребують поглиблеявя i розвсфення досл!даепня. спрямован! на з'ясування 01олог!чнох д!1 р1зша р1вн!в окремих м1ироелемегт!в на вид!лення 137Сз з орган!эму кор!в i особливост! Кого вид!лення з молокой, на з'ясування взаемозв'язку Miz обм!-ном 137Сз 1 обм!яом близьких до нього за ф 1з:с(о-х1м!чикми влас-тизостяш м!неральних елемент!в 1 ix ввд^еняям.

Мета дпс.пfiraenb. Виходячи з вищэвказавого. метоп Hanoi робота б у л о досл1дгення вшшу добавок р!згоя доз м!д!. кобальту 1 йоду до рац!ону на обмш 1з?сз. кал!ю i натр!в в орган!зм! кор!в. на bmíct продукт!в перекисного окиснекня л!п!д!в ! б!л-коеий склад сироватки кров! при тривал!й дIi низьгаа доз рад!а-Uií.

■ z зячпяттря рсйоли вхолиш .tiocntrniírutof:

- вшмву р!зяих доз м1д!. кобальту 1 йоду при додаванн! ix до деф!цитних за bmíctom цих м!кроелемент1в рац!он!в кор!в. як! утримувались в зон! рад!оактивно* забрудиеност!. на вид1леняя 137Сз з калом, сечею х молоком, вилиэу ф!э!олог!чного стану

на вказан! процеси;

- взаемозв'язку м!а вид^пенням 1згсз. кал!ю 1 натр!в з ка-

лом, сечею i молоком досл^дгувавих Kopis при додаванЕ1 р1ззих доз вказаних м1кроелемезт1в до Ix рацхону;

- вшшву добавок р!зних доз мШ. кобальту 1 йоду до раяiоку кор1в на EMiCT продуктtв перекисного окиснення л!п!д1в. акткв-HicTb анткоксидантно"! системи в ix кров! при тр:шал!й д!! шзь-ких доз радхацП. впливу ф!з!олог1чного стану i дтадП лактацИ на вказан! показякки; '

- кшшзу р!зних доз вказаних м!кроелемент!з на б !лковий склад сироватки кров! i молока.

Ндуковд ттприапа pnrtrm?. Встановлено. цо н&вкденая вы!сту йоду в радкж! KoptB на ?0Z. в:,исту м!д1 i кобальту - на 30% ви-ще норми пр.'соднть до зб!льа;еЕня виведення 1э?Сз з сгчея t sass-шанвя його концентрацН у молод!. Одержан! iioai дан! про ватта доеладдуваних Ы1краелемент!в на oÖMis натрЬа. кал!э t його взагмозв'язок з обмшом 137Сз в орган1зм! кор!в. Встановлено. що при збШденн! вкйсту м!д1. кобальту i йоду в рац!он! кор!в поси-лагться вздглещш 137Сз i калза з сечав. Хрошчла д!я низысих доз 1он1зувпого вш1ром1нввания i дефщэт миералышх елемент!Е у panioHt кор!в приводить до зшиення активности системи анткоксп-дантного захисту. цо супроводзуеться п1дввдсннйм р!вня нродукт1в перекисного окиснення л!п!д!в у ix кров!.

Науково-праиише зпачтапя ройоти. в умовах рад!оактивяого забруднення схльськогосподарських уг!дь додаваяня до рац!ояу ко-р!в солей м!д!, кобальту i йоду дозволяе на 20-28% зманпити вм!ст 137сз у молод!. 3 петой зменаекня накопотення 137сз в орган!зм Kopis на п!зн!х сгадхях ггльаостг i зкешаення переходу рад!онук-л!ду в молоко на початку лактацН ргкомевдуеться згодовувати "хм добавки вказаних м!кроелемент!в у сухост!йний пер!од. .

Ееаахшда результатtu даедЦдедь*. в государствах Народиць-кого району Яитомирсько! облает 1 застосовапо згодовування солей сульфату м!д1. хлориду кобальту i Яодиду калiE. що.дозволило знизити концентрац!® 157Сз до р!вня еколоПчно! норми. Особливо-ст! впливу м1кроелемент!в м!д!, кобальту i йоду на обм!н 137сз. калхш t натр!в включен! до учбових нрограм курсу '•Метабол!зм рдд101гукл1д!в в органхзм! с!льськогоснодарських тварин".

ПО ПОДВПКЯ. ак1 виносятьгя 2а Myrnf:

1- М!дь. кобальт t йод п!двицуюгь 1нтенсшзи1сть обмшу i з7Са

í кал!в y KopiB. п!д вштавом вказагоос мхкроелемзнтгв зростае EEíWKicTb oúMiny рад!онукл1ду noptsEsmo до його стабглъного аналогу.

2. При тривалому надходееня! рад!оцез1в з иормом п1двщення BHiCTy йоду приводить до акткв!зацП процес1в Ещхлешы 1Э7Сз з орган 1зму. зонрема через сечовздхльну систему, а гпдвищений piEeiíb кобальту сприяе депонуваннв рад1онукл1ду в тканинах твария i переходу його в молоко.

3. Направлен icTb динам1ки коефщгенту переходу i з?сз у молоко KoptB протилежна динамiut його надходженпя з кормом, ио обумов-лэне 3Minoa стану р1Еповаги у обмШ 13?сз.

4. Шдъ. кобальт i йод п!дви?ув-гь актиийсть пронесíb антиоксидантного захисту в oprani3Mi асуйних в умовах тривало": дН низьких доз рад1ацП.

/.проДт^я робот. Матер1али дисертацН доповхдались на М1жна-ро,щпй пауковiíí конференцН "Навколиагае середоводе i здоров'я" (Чарн1вц!. 1993); Рад1 Молодих вчених Хитомирського с1льськогос-подарського шституту. 1993-, 1-iñ Всеукра}'нськШ ШпшародтпЯ) конференц!!' по проблем! "Корми í кормовий б1лок". Шнпкця. 1994); Науково-практичгйй кокференци по фШологП i 6ioxiMiï тварян (Льв1в. 1995). Основний змзст дасертацП винладепо у 7 наукових пра: .ях.

CipxKiypa i об' ем дисертацп, Дисертащя викладена ла сторонках машинописного тексту, мгстить 18 таблиць. 15 малвпн1з. додаток î складасться 1з вступу. матер1алу i методик досл!джень, результата власних доопджень 1 ïx обговорення. bhchobkíb i практичлих пропозицШ. списку використажн л!тератури, який ьйстить 302 назви. з ник - 89 1ноземних джерел. KpiM того.наявн! акти про впровадаення наукових розрсбок.

Дркпаряи!я конкретного иррску. Bel матер! а ли по досл!дах. ïx обгрунтуваяия га висновки виконагй дисертангом особисто.

£. MATEPIAJI I МЕТОДИ ДОСЛ1ДЯЕНЬ

Експериментальна пастила роботи виконана у 1992-1993 р. р. е умовах колективпого господарства "Радянська Арм1я" Народицького району Житомиреlkoï облает!- Рад{оактивне забруднекня с!льськогос-подарських уг1дь у господарств1 становило 85-155 MDk^kmï. Для

с

дослхду було в!д!брано 4 груш кор!в чорно-рябо! породи, по 6 гол!в у кожн!й Тварини в!дбирались за принципом труп - аналогов за в!ком. нивою мае он, молочнов продуктивЕхстю. ф!з!олог1чнк.( станом, перходом т!лшост1.

Тварини 1-х груш (контрольно?) одержували рац!он. який був збалансований за основними елементами заявления. зг1дно норм го-Д1влх (ВАСГН1Л. 1985) (Ноздр1н И. Г. .Карпусь ММ. .1991). за вик-лэченням йоду. м!д! кобальту. ем!ст яких становиз 21-402 в!д норки- Тваринам 2-1 групи згодовуваля вказаний рац!оп з добавками йодвду кал!ю. сульфату м!д! ! хлориду кобальту в Шлькостх в1дпо-в!дно Б. 120 1 15 мг з резрахуяку на голову в день, що аабезпечу-вало IX потребу у вказаяих ышроелементах. Тварини 3-1 доелгдпох групи одергували осковний рац10н з добавками 10 мг йодаду калЬо, 200 мг сульфату м!д! 1 20 мг хлориду кобальту, впаслхдок чого р1вень в рац!оп! Сув в!дпов1доо на 70. 30. ! 302 виций вхд рекомендована норм. Тваринам 4-х групи згодовували 10. 200. 30 мг в1доов1дао солей йода. м!д!. кобальту у вигляд1 добавок до району. внасл!док чого вм!ст кобальту в хх рад1он! був на 70 х В1яца норм» Еказан! ы!крое.лененти згодовували тваринам у бэт ляд! добавок до кошЛкорму.

Лабораторн! досл1даехшя проводились на баз! дослано! стаж;:! Дераавно! агроеколог!чно! академИ Украхни. лабораторГ! б!лк!в 1 ам!нокислот Хнституту ф!з!ологН i б!ох!мП тварин уд ин.

В процес! в1"?онааня дисертац!йно1 теми проведено 2 обм!нних досл1ди: за м1сядь до отелеквя кор!в 1 через два м1сяц! пхеля початку лактацП. Для обм!ншх досл!дхв в!дбирались по 3 тварини з кожыо! групи. Доел!ди проводились за загальноприйнятими методиками (Овсянников А. И. .1976). Матер1алом для доелтдаень служили корми. вода. кал. сеча. кров, молозиво 1 молоко шддослцщих тварин.

Кров для бхох!м!чних досл1даень в!д п!ддосл1дних тирин одер-вували з яремно! вени до год!вль дв!ч! на мХсяць-

Проби молозива для 61ох1м1чних досл!даень одеряували в!д корхв у перший день з коаного надою, а в посл1дуюч! дн! - середа! проби в!д кожно'1 корови за добу. Для рад!олог1чних досл!дяень еи-користовували середни пробу молока, одерзаного за 7 дхб обм1нного дослхду. для б!ох!мгших дослздаень використовували середа! проби молока в!д кохнох корови за добу.

В кормах. кал!. сеч!. молозив1 1 молод! визначали питому ра-д!оактивн!сть 1зтсз методом гамма-спектрометр!V на аяал!затор! АМА-ОЗФ. При вкм1рвваян1 використозували блок детектування спек-трометричяий сцинтиляц!йний типу 6931-20 з енергетичнов розд!льнов здатн!стю по гамма-л!н!¥ 137сз - 12.5Х.

У кормах, кал! 1 сеч! визначали такоя вм!ст кал!ю 1 натр!ю методом полум'яно! фотометр!! (Кондрахин И. П. и др. .1985).

У ц!льн!й кров! кор!в 1 телят визначали ахтивв1сть каталази. вм1ст г1дроперекис!в л1п1д!в. Активн1сть каталази у кров! визначали за методом Королюс М.А.. 1981. вм!ст г!дроперекис!в л!п!д!в - спектрофотомегричним методом. У сироватд! кров! визначали вм!ст б!лка рефрактометричним методом. 1 сп!вв!дношен-ня окремих б!лкових фракц!й методом електрофорезу у гел! агар-агару (Грабарь. 1963). К!льк!сний вм!ст окремих фракцШ б!лк!в визначали скануванням на МФ-4. Вмхст церулоплазм!ну визначали моди^кованим методом Ревша (Кондрахин И. П. и др.. 1965). Вм!ст малонового диальдег1ду визначали методом, в основ! якого леаитъ його реакц!я з т10барб!туровон) гакшотоп (Тимербулатов Р. А., Селезнев Е-И. . 1981). У молоц! визначали вм!сг загяльного азоту, азоту казе'!н!в. сироваткових алъбумп-пв ! глобул!н!в методом Кьсльдаля (Инихов Г. С. .1981). Сироватков! б!лки молока одержували пшяхом осад шня казе!н!в при рН 4.3-4.6. Згущення б!лк!в сироватки молока проводили тан!н-кофе!новим методом. Сп!в-в!дношення окремих фракц!й б!лк!в сироватки молока визначали методом електрофорезу у гел! агар-агару (Грабарь. 1963).

Одерган! цифров! дан1 опрацьовували статистично (Деркач М. А. 1972). вираховуши середне арифметичве (М). середню квадратичву похибку (ш) 1 достов1рн1сть р1зниц1 (р) м1* пор1вЕювальними по-казпиками. Кореляц1йно-регрес1йний анал1з проводили з викорис-танням програми "ЭТА"ГвКАТ".

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛГДЯЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ 3-1. Х!м!чний склад та структура рац!он!в досл!дних тварин у пер!од сухостою та пер!од лактацИ

У пер!од сухостои рац!оа тварин був однотипним ! включав концентрован! корми. с!но злакове. солому, силос (таб. 1).

Таблиця 1

Характеристика годхвл! п!дцосл!днйх кор1е у пер!од сухостои, гол. /дебу

КорЮ!. Групп тваркл

поасивн!

4

речовшя 1 2 3 .

Крнц. корми, кг 1* 1 1

С!по злакове.кг 2.57 2.69 2.71 2.57

Р!дк! дрйда!. кг 12 12 12 12

Силос, кг 16 16 16 16

Солома. кг 0.88 0.90 0,88 0.78

Кормов. прецип!т .г 220 220 220 220

Кухоина сгль. г 50 50 50 50

Подид кал!ю. кг - 5 10 10

Хлорид кобальту. мг - 15 20 30

Сульфат м!Д1. мг - 120 200 200

В раД10Е1 шсткться:

сухо! речовики. кг 9.52 9.65 9.64 9.43

Обмшна! енергП.МДа 96.8 97.1 97.7 96.6

Сирого протеску. г 1310 1292 1298 1276

Перетрав. протв!ну.г 850 847 848 845

Сиро"! кл1тковини г 2236 ■ 2205 2305 2183

Сирого тру. г 197 198 198 195

К^льцхю. г 78 78 78 78

Фосфору, г 47 48 48 47

Магн!ю. ыг 7.89 8.06 8.13 7.83

КаМв. г 106.2 108.7 103.9 104.7

Ы1д!. мг 45.2 75.8 96.2 96.2

Цинку, мг 570 576 577 568

Кобальту, мг 1.62 5.34 '6.58 9.06

Иоду, мг 1.46 5.28 9.10 9.10

Марганцл. мг 385 385 385 385

Цез1ю-137. Бк 880 898 В99 894

Додатково до. вказаного рац!ону тваринам 2-4 груп эгодовували сол! м!кроелемент!в: с!рчанокислу м!дь. хлорид кобальту х стаб!-л!зований йодид кал!ю. В результат! чого. вмхст м!д!. кобальту !

йоду в рац!он1 тварин другой групи в!дпов1дав поры!. третье! -в!дпов1дно па 30. 30 1 701 веде нерми. четверто! - в!дпов1дно на 30. 70. 70 х вгще норми. Вадходконня рад1оцбэ!п з кормами мало з!др1знялось як на протяз 1 пер!оду досл!дяень. так 1 у районах тварш р1зних груп 1 становило 880-900. Бк за добу.

Таблиця 2

Характеристика год!вл1 п1ддосл1дних кор!в у пергод лактац!!. на гол./день

Корми. нонивн! речовши Групи тварин

1 2 3 4

Лучна трава, кг 8.55 10.97 10.2 10.2

Коппкяна чер. .кг 35 35 35 35

Концкорми. кг 1 1 1 1

Моиокальц1ю фосфат.г 50 50 50 50

Духовна с!ль. г 70 70 70 70

йодид кал!ю.нг - 5 10 10

Хлорид кобальту, мг - 15 20 30

Сульфат м!д1. мг - 120 200 200

В рад1он! м1ститься

СухоТ ретовгжи. кг 10 10.4 10.6 10.3

Обм1 нно^ енергН.ЦДх 105.7 104.8 107 104.

Сирого протесту, г 1285 1263 1290 1255

Первтрав. протек.. г 883 926 946 920

Сиро! КП1ТК0ВЮТ1. г 2427 2533 2581 2519

Сирого жиру, г 260.5 275.5 282.5 273.1

Кальц1в, г 65 65 63 64

Фосфору, г 40.3 42.6 43.6 42.3

Мага 11). г 22.19 22.42 22.53 22.39

Кал1я. г 204.5 212.5 228.5 211.5

М1д1. мг 36.88 70.48 90.68 90.88

Цинку, мг 475 475 475 475

Кобальту, мг 1.18 5.03 6.27 8.75

Иоду, мг 2.01 5.89 9.71 9.71

Марганца, мг 475 475 475 475

Цез1ю-1Э7. кБк 19.4 17.5 19.1 22.1

Пер!од лактац11 кор1в спхвпав э переведениям па пасовищния спосЮ утримання. Ран гон досл!джуваних тварин аивдався з трави заплавних лук. зелено: маси бобових I х.онцнорм1в (таб. 2). До-датково тварини всхх досл!дних труп одсрхували хлорид натр!в у к1пькост1 70 г на доОу 1 монокалъц!т фосфат - 50 г. Як I у пе-р!од сухостои, тваринам 2-4 груп додатково до основного рагЦону згодовували сол! досл^дауваних м!кроелемгнт1в, г Хх рхвень по групах був аналог1чккй такому у перход сухостои, у Еназапий пе-р!од кондентрад1я обмпшо! енерг!! у рац10В1 кор!в становила в середпьому 10.0 ЫДя/т.г сухо! речовини. сирого проте1ну - 1270 кг. сиро! кл!ткоеккя - 2183 - 2306 г.

У оказания пер1од значно зросла питома радхоактивн1сть 137Сз в кормах, а отне ! його добове сшшшапна. яка на протяз! досл!д-хузаного нар!оду колизалось в меках 8-90 нЕ^добу. а п!д час про-Еедекпя другого балансового дослхду стшховкпо в середпьому 20 г.Ьк на добу.

3.2. Вшив м!кроелемент1в на обмп: 1 зтсз в оргая!зм1 кор!в

При дослдаенн! ойм!ну *з7сз в оргак!зм! кор!в вагл:г?э значения мае з'ясування ступеня всшк'гузгнгя вказазого рзд!онук-л1ду у штуиково-Ю'заковоьг/ тракт1. з одного Соку, ггупеня Яого вивадення - з другого. Досл1дзепня такого плану е фундаментом для скзрованого вплкву на вказан! процеси з кетоа зб1льЕенкя вкге-данпя спожитого твари. .ми х з?сз 3 оргахизму.

Проведен! нами дослхдженкя показали, що у сухостШшЛ пер ход у чшунково-кишковому трактI кор!в видиме всмоктувапня станогило 5.1-25.9 1 спожитого 137сд. такиа кизъкий р!вень всаоктуванкя ргдаонуюпду поясняться невисокоэ його бходоступпхстю з грубнх корм1В. Еизький р!вень абсорбтившк процес!в в деякхй м!р! ви-значив ! розподхл виведенпя рад!оц2з1в з оргшпзму кор!в р!зшам иляхами (таблица 3). Так. основна його пастива (74.1-94.Й2) в:щх-лялась через илунково-ккпжовий тракт, тод! як 8.0-16.4% - в результат! сечовид!ления. Тривале споамванвя досл!д1Ш.га тьаршаки хз7Сз па вхдносно поепйному р!ви! привело до встаяовлепкя р1в-новаги в обм1н1 радЬнугладу. Так. у вказапий пвр!од спостер!-гаеться везначне накопичення рад!оцез!ж> у тканинах кор!в 1-1 1

м

Накопи чвко 137СЗ.

а о

си

Р*

м

о

и о г- (7 и со л

о

м

ы Та о

ч О

»-1

>=< «4

я Ж

еа го <а

п

[ Спожито ! кормом Ек/добу

Групи тварин

* * *

СП СТ <31 тН

0 О чЧ +1 +1 +1 +1

01 Н О В1

и СО N С1

I I +

* ? # ■ га и и о

^ О ^ С-] « +1 +1 +1 О (Л

<0 ч> (О

1Л

+1 §

*

о

С\) +1 т о

о ь.

о р

ш ч

А н о

•и й

о »=£

с,

к)

« СП

Ю ч*

+1 +1 +1 г! Ш И)

о «

С1 <л

N В) (Л

^ (0 (Ч И

♦I +1 « +1

а о: о 0ч1

о и и ю

СО <0 со <о

Л И Ы N

+1 +( 4-1 +|

И О О!

<0 С* СП СП

СО <0 СО 00

сч П -а1

о р

Таблица 4

Взд1ленвя 137сз з орган1зму нор!в у пер!од лактацП

Групи тварин Спожито 1Э7СЗ кБк^доб - И Д 1 Л Е Н О 1Э7СЗ Накогм- чеио. 137СЗ.Х

, 3 шюм 3 СЕЧЕЮ 3 МОЛОКОМ

а б а 0 а б

1 19.4±1.4 6.9 34.3 1.2 5.3 О.б 3.3 +57.0

±0.3 ±4.4 ±0.1 ±0.5 ±0.02 ±0.3 ±2.2

2 17.511.9 6.5 36.6 1.3 7.5* 0.6 2-6 +53.3

±0.2 ±6.2 ±0.3 ±0.2 ±0.1 ±0.5 .±3.5

3 19. Ш. 6 6.6 34.8 1.1 В.7 0.6 3.0 +56.5

¿0.6 ±4.0 . ±0.1 ±0.2 . ±0.1 ±0,4 ±2.6

4 22.1±5.9 7.1 32.7 1.0 5.1 0.8 4.5 +57.7

±1.6 ±0.9 ±0,1 ±1.6 ±0.1 ±0.9 ±3.5

Прим1тка: а - к!льк1сть вид1леного 1З7сз. квк. б - к!льк1стъ ввд1леЕого 137Са в X в!д споаитого рад!опукл1ду.

» - статистично достоверна р!зниця м!я тишзггикгми у тзарип досл!дшсс груп пор1вняно до контрольно! при Р<0.03

4-ï груп. ТОД! ЯН у ТЕйр'.Ш 2-ï 1 З-ï груп СП0СТер1Гй5ТЬСЯ зб1ПЬ~ шепня ЕХ^едення 137Сз за рахунок рад!оцез!в. накопиченого в тканинах.

У зв'язку з переведениям тварин на пасовище у пергод лакта-цiï значно зросла :<1льк1сть спошстого рад!ояуклгду (таб. 4). Так рад!оактивп!сть pauiouy у вказаний нер1од поливалась в межах 9-90 кВк. цорад з цкм доступн!сть рад!онукл!ду у зелених кормах Сула значно видов пор!вняно до грубюс корм1в. Внасл!док цього 1нтенсивн1сть всмоктузаши становить 62-68% в!д спозштого рад1онукл1ду. Вид1лепяя 1з7Сз через плунково-кшжовий тракт у цей лер!од становить 32.7-36.62. з сечей - в д 5.1 до 7.53. 3 молоком дослдауваних тиаряя видглясгься 2.6 - 4.5г. Значна частина рад!оцез!в (53 - 58Х) ндкояичуеться в тканинах тварин.

MisrpynoBt р!знидх у коеф1Ц1епт1 видимого всмоктуванвя 137Сз досл1дгуваних тварин у пер!од лактац!! вираген! злачно кенпов м1-роз. Hfs у сухост1йний пер10д. проте сксрован!сть ïx носетъ одахковий характер.

Таким таном, встаноЕлено. що збьльаення вм1сту йоду па 702 вкщэ норки 1 везначне збгльиення Ем1сту 'м1д1 ! кобальту приводить до змевгепня видимого всмоктування 137Сз у травному тракт! дос-л!дпих тварин пор!вняно до такого у тварин контрольно! групп. В основ! вказаЕых 3mïh, на паи погляд. легить кокпенсаторзе зб!ль-пення всмоктування м1неральних речогда при деф1цит1 деякгас м!кро-i макроэлемент!в (Хеннинг А. .1976, Uncterwood J.E. . 1979). Стиму-лгатча Д1Я кобальту на процеси аОсор&д!!' 137св у куйних. пов'язана з вшивом кобальту на розвиток рубцево'г м!крофлори (Snith F.M., lia raton H. К.'.1970). ио приводить до зростання доступност1 137Сз у тлукково-кижовому тракт1 тварие (Mosa В. M et al- .1989. Vraman К. et al.. 1989).

Шдвищення вм1сту м!кроелемент!в y рац!он! тварин до оптимального р!вня i зб1льшепЕЯ вм!сту йоду на 70Z. а вм!сту м!д! t кобальту - на ЗОх виде норми îctotho не позвачилось на вид!лени! 137СЗ з калом, тод! як значне зб !льсення р!вня кобальту привело до зывнгенЕЯ ввд!лення рад!онукл!ду вказаним вляхом на 20х.

301львення вм!сту м!д!. кобальту t йоду в рац1он! кор!в приводить до значного зростання 8ид1лгння i37Cs э сечею-

3 молоком найб1лше *"Сз ввд!лялось у кор!в 4-Ï групи

(4.51). а найменше - у тварш 2-1 груш! С2.6Х). На наш погляд. одержан! змхни пояснвэться зростанням активност! транспортних 1 синтетичних процесхв у молочн!й залозх п!д. впливом кобальту, а отже 1 !нтенсивн!шому переход! рад!онукл!ду з кров! у систему циркуляр молочнох залоэи-

3.3. Досл1дженш е плету м!д!. кобальту I йоду на обм!н ^ужних елеыентхв в орган!зм! корхв при рхзному фхз1о логичному стан!

Цез!й напенить до, групи луяних метал1в ! за своши ф!зико-хНйчяими властивостями олизький до калив I натрИ)- Зокрема. ка-лхй вважаеться стаб!льним аналогом цез!в. хоч м!г. вказаними х!-мхчшаси елементами !снуе ряд в!да!нЕостей Юатшг К. Л. еХ а!. 1263 31а1ахх1 & еГа!..1990).

В результат! досл!даень встановлено. що всшхтувалня кап!ю у травному канал! досл1даузаних кор!в сталовить 94.4-96.ох вхд його кЛлькост! в кормах 1 не з'апежтъ в!д типу корму.

У пер!од сухостои вид1пеняя калхв з сечею"кор!в доел!днях груп було б£шпе. нхн у тварш контрольно! групи. .

На в!дм!ну ввд капхю. вадхлешхя натрйз з сечен тварин. як! одержу вали збалансований рад!он, було злачно метим. н!н у тварип контрольно? та 1нших доел1дних груп. При цьому нами не виявлено р1зниць у вмхетх натрйо в кров! досл!дауваних кор!в.

У пер!од лактшШ рхвень калхш в кров! корхв на 30% вищий. шя у пер!од сухостою, у вказаний пер!од спостерггаегься тенденция до зб!лыпення вцд!лення кап!в з сечей тварин при спониванн!-ними рацхон!в з п!двищеним вм!стом кобальту х йоду. На вхдмшу вад видхлення кал!в з сечет. вм!ст цього елементу у молоц! кор!в вказаних груп був ншлий. нхж у тварин контрольно! групи.

Встановлено. що зб!льшення дози мхд!. кобальту ! йоду.приводить до зростания концентрацГх натр!ю у ix кров!. 36.1 льшення споаивання тварипами йоду привело до незначного зб!лъш.ення кон-центрацх! натр№ в молоц!.

3.4. Вштив м!дЬ кобальту ! йоду на вм!ст 137Сэ у колозиз! 1 молод! кор!в

Э' приведет»!« на рис. 1 даних видно, що концентрад!я 13?сз у молозиз! кор!в у периий депь п!сля отелаяпя низькв. За перш! п'пть д!б лактацН концентрац1я рад!онукл1ду з молозив! твариа г?1дщсцуеться майяе в 4-5 раз!в (р<О,05). Одержан! результата • прэдстгвляштъ татерес. таи як концентрация б!льзост! м!нералших елемент!з у молозив! у вказан^й пер!од мае тепденц!э до змэнаен-ня. На паи погляд. вказан! зм1ни поясйхоться зкентвнням частют органгчно"! 1 зсНльтенням частки водно? Фаз и у молозив! в досл!д-жуваний нер1од.

1 Гру^а —2 Група —ш— а Група —«— 4 Груса

Рис-1. Питома рад1оактиэнхсть 137Сз у молозив1 кор1в. п=6

М1ягрупоа1 Р13НИЦ1 у питом !й радхоактивностх хзтсз молозива кор1в статисткчно недостов1р;п. Однак. пакхешге зростзння хштомох радюактгшност! молозива виявлено у твариа 3-1 групи.- за пер1од досл1даепь вм1ст 137сз у молозив! тварш ц1е'г' групи зб!льшився приблизно на 100г. в той час., як у молозивх кор!в 1-1' ! 4-1 труп - в 4-5 раз!в.

Рад!оактивп!сть 1Э7сз у молод! на протяз! 3.5 м!сяц!в лак-

таntí (травепь-серпень) була в1дносео кизькоэ (15-66 Бг/л). Це пр;йлшно у 5 ргз!в менее е!д ТДР-91 (370 Ef/л). ала в два рази СЬпьиз в!д Еор:.щ'П1з!н. рекоыавдовааих деякими м!ннародт!кк еколо-ггчнрьп: орган!зац1кш (37 Вк^л). Во сени концентрация 13?Сз у ыэлец! Kopís yetx труп pi3i:o зростала i перевищувала 200 Стелл. що иайге erpjrei ütnusa. hís назначено нормами для терсторМ з п!д-вицениы рад!ац1&зй1 Сопок (74 £к/л). Встановлено. що зб1льаення у psyioai тгарз р1вгя йоду па 70z i рхвня мгд! i кобальту ка ЗОХ привело до зыагшенпя концеаграцМ .137Сз у молод! на 20-28Z, причому гказашй ефект буи прямо пропори хйнлй до динам1ки еито-moí рад!оактивност! молока. Разом з ткм. значив пгдБкцапЕя вшету кобальту в paníOHi не привело до змевкзння хшходо! рад!оактнв-eoctí молока кор!в. а на окрамих станах доелШ'ень сшостер!галось пхдазценЕя цього показника.

КосфиЦедт переходу у молоко i:opic па протез i лактздП

не пгровкщус О. Si (рис. 2).

к

газ аэ 45.4 кш

25.0 109 DI 45J2 Дата СгсдЯКажь

ЦГетса Е^зггиша. Е233Група.

Ркс.2. Дкшийка коеф1ц1енту переходу 137Сз у молоко. п«6 Бри пор1вшшн! одержано! вши данам Ьда коеф!дснту переходу

1Э7сз у молоко 1 данам 1м1 им1сту *з7сз у кормах у досл1диувавий пер!од звертае на себе увагу протилеягаа направлен1сть зм!н у цих жжазптшах.

Щодо ва.т-гау досл1дяувавих м!кроелемент1в на перех1д 137Сз. то. як I у вшадку з потоков рад1оактивн1стэ. найвищиЯ ефакт виявлений при спогизанн! тваринами раг»1он1в з зисошм вм1стом йоду. 40 сзгдчгггь про вагшиву роль даиого м1кроолэменту а обмгн! рад1оцаз1Ю з орган!зм! кор1в.

Змга у значениях кое^1д!снту переходу 137Сз у молоко кор!в у залезлост1 в!д отадН лактац!2 1 строку т!лшост1 не виязлего.

3.5. Вшив добавок н!д1. кобальту 1 йоду до рацхону кор!в на деяях 0!ох!м1чн1 показгинн кров!.

Одним з на$Й1льа назлквих 1 адлгаатнгес крптерШ сц!нкп лП низка« доз рад!ахШ на органлзм тзарип е р!веаь продукт!в пере-киспого зккспешя лШ1д1в.

Дота 5еел1ййеяь, и1сяц1

||-11 грура е^э2грур* гтт)4група |

Ркс. 3. Р1ввнь Пдроперекис1в л!п!д1в у кроз! досл!днза кор!в

3 яавэдених даяих (рис. 3) видно, що найниачий р!вень пер-винного продукту перекисиого окиснеяня лй1д1з (г!дроперекис1в) у

хфое! кор1в був у л!те1й иер!од. цо поясшсеться. па наш погляд. п1двищ2пням активное?I аатжксвдантних продесхв при спозивавн! тваретамя корьив. багатих О!олог!*аю-активними речовинами.

ЗсЯлъаешш споихвааня тварияами М1д1. кобальту 1 йоду приводить до зменкенш? утворення г1дроперскис1в жирних кислот у 1х кров!. Разом з тим. при зб!лыленн! вм!сту кобальту в рац!он1 ко-р!в на 70г зверх корми рхвень гхдроперекисхв лгавдгв у хх кров! був видай. що пояснюеться Шдвхяценням акт изноет I процес!в переписного окисления лшдав у орган!зм! твариа Б:мзаио1 групи. !к!ц1йованого ендогенними факторам!. зокрема. загальним пхдви-цсенлм обмхну речоЕин-

р1еонь налогового диальдег!ду у сироЕатц! кров! залзяить, з одного боку. в!д !Етенсивност! перекисного окиснепня л!п!д!в. з другого - в ад пввдгюст х його реретворення. Найгаетчий рхвенъ малонового даальдег!ду у сироватцх кров! кор!в виявляеться у 1хер!од сухсстсз. а «Игрунов! рхзшцх у цьому показнику статиспгйо пз-достов1рн! (р>0.05).

Б ц!лому. з одерианих результат!в випливае. цо додаваняя до рац!ону кор!в солей кхд1. кобальту 1. особливо. йоду приводить до зшЕення р1вня малонового диальдег!ду в 1х кроа!.

""I1 СЗ1 Груга ЕЕЗ 2 Грус^ 3 Грзта- СО * Грут-л [

Рис. 4. Коеф!ц!ент антиоксидантно! активност! кор!в

При досл1дае1ш1 прочее 1з перскистюго оккснення л1п!д!в 1 антиокепдантного захясту а оргаи1зм! тварин вашмвим е досдхджен-л!д£еяпя ступени взаемодН цих систем - аптаго-истхв. 1нтеграль-гптм псказтшксм, яга1Я характеркзуе взашод!га. « коеф!ц1спт аптшкеидантно'х аэтиЕпост!.

3 результат1в. прядставленлх па р::с- 4. гтагао. го на зс!х етапах дослхдзйнея коеФШент аитиокгадантпо! актизиост! крез! досл!д2уезяех тнарнз кенжЯ з!д 1- Копзсеш цього показника у кров! тварин на иротлз! ^оелдаепъ зпэходився з мезах 0.61-1.29-

На нротяз! зсього атапу дссл!д?гнь. за вепяткои повтня м!ся-ид. коеф!ц1ент антиокс;щантно1 актнзпост! кров! карта 2-! 1 3-1 труп був 31дьсяй. а у кроз1 тааркп' 4-1 групи - »«тсий. н!л у тза-р;я 1-2 груш (р<0.05 5.

Ц1 сз!дчать про вззгоеэ эшгсгзЕЯ озп^а-пгаого зебэзпз-чсне.1 готрзЗп тзгрет у лОДттзтгс мпгрог-глагзтах впссг.ох акпепоетх 2ЯТ1:окос;г-азо2 систе>ся з 1х оргаа!ам1-

3.6. Ар.»п1э коргхгтгзгаэпс зг*язн1в'н1з пяхозоз айтква1схо 137Сз у капоа! 1 емхстсм г1дршрс:с:г1з л1л1дгз у яроз1 *кор!з

3 кэтоз заявления сзаеиозв' язк!в ргзЕсм продукт!а пэрп-кисиого сккпення л1п1д!з 1 аятквпЬяэ окреьпсс компонент!в авта-оксадалтно* систем з кроз! досл1дзу2йсих кор!з. тх яродуипв}-н!сти I ксз:тяптрад1еэ 137Ся в молоц!. мл прогили кораляцЯйпп! аиал!з одергаких дагпсс.

При цьому заслуговуе на уваду вкязлена наш кореляцхя м!л питсмоз актизп1стэ 5 3''С:.< у молод! досл!джуваюк ?варш ! емхстсм гхдроперекиехз л1п1д1з у х>: кров!. Коефхцсп? иорег.тци позитивна! ! стековить у тзлргот 1-. 2-. 3- 1 4-1 груп з!дпоз1дно 0.75; 0.53; 0.65 ! 0.04. Математично пя залегнхеть виразаеться

сл!дуп'пй1и р!ВНЯПНЯМК:

1 гр. К - 0.6 * 3»10-зл

2 гр. Я «-1.5А0.3

3 гр- 1п Н - -1ч8«10-зА

4 гр. 1п Н = -0,7-3*30-аЛ. де

И - кснцевтрац1я гвдрспсрекис!в лшцхз у крон! тэарип (у. о. ). Л - пито.ма рад!оактигн!ст:ь 137Сз у молод! (Бк^л).

У ТЕ£р;и контрольноï груш функц!я tas jntaifiíoa характер, а у твариа досл!дшес груп - ексЕонавцШий. притону на£мгнзш зм!па ковдентрацН г1дроперекис!а у кров! при smíííí ditomoï рад!о-актиЕНОст! 13703 у колоц! характерна длл тнарян З-ï групп, ср св!дч>ггь про епсо:г/ eimisnictb ентеог.сздаятшгх продесхв у органам! твари Бглзано!' групп-

В!даосно сксока негативна 1;орзляц!я сностер!гадась Mis bmíctom г1дропэреккс!Б л1п1д!е i величиаов добового надо»; у ко-píc i-, 2-. 3- i 4—ï груа вена стадоЕ31ла Б!даов!дао -0.77; -0.60-, -0.47 1 -0.2Û. Ц! дан! мохна 1нтсрпр;£тувлт.: з точки зору ыогоншого негативного внлиэу г!дролерекис!Б л!п!д!н ш пронеси шпокоутгоргння. Змашзднл айсолзтпих значень коеф!ц!енту королям з зб1пьпзкш»1 дози м1кроэлемент!в. ва наз поглзд. пояснве-tiiciä С1льа енсокзо; ступеней шкву м!нро£леьшнг!в на величину удою, nis па rater г!дроЕ2ракис!в л1п!д!в у кров i.

Таким чином. утришння сухост'Лннх ! лактувчих корхв в уыовах хрон!чного надходааня рзд!оцсз!а з кормами не приводить до суттевих 3MÍIÍ досл!дггувашас б !ох!ш:ч1гкх тжазиик!в кроз!. ят-:! знаходяться б рамках ф1з!о;:от1чно1 норми. Разом э.тка. при три-взл!К д!1 пизьких доз рад!ацП t дефflirrt м!д!. кобальту i йоду сностер!гаеться знхкэннл коеф!ц!енту ацтиэксадантноХ шшшност! кров!.

4. В Ii С В О В К И

1. При щ!льност! рад1оактиБЕого забруднекня 185-555 маски*. bhíct 1Э7СЗ у добовому рац!он! кор!в становить 8-90 кБк. цо энач-по визе допустима plBEiB для одерганкя е:;олог!чно чиетих продук-т!в тваринництва.

2. При рад!оактивному забрудненн! рац!он!в кор!в во 137Сз на-píBHi 20 - 90 к En. його концентрацхя в молод! на протяз ! лактацП зм!нветься в паках в!д 15 до 200 Вхсл. коеф!ц!ент його переходу в МОЛОКО - В1Д 0.07 ДО 0.51Z. ЙОЕЦеНТраЩЯ 137СЗ у молозив! кор!в на протяз! молозизного пер1оду зростас у 4 - 5 раз!в.

3. У сухостiíteraí пер!од при радЬантивност! рац!ону по i37Cs па р1вн! 900 Бк з оргаи!зму твариа вед!ляеться-. внасл!док траз-

лення сгспггого рг.д!сгг/кл!ду 4 12" - через сэтовщИльну систему. 7 пвр!од лак?ацП при радЮактишгост! рац!ояу по 137Сз на р1вп! 20 кГ.:< гзд1говал рад1опуз1л1ду вказаякот глтхами складае вгдпоп1дз:о 34.:. ! 3.2г. 3 молоком на гопатку лантац!"! вид!ляеться до 32 спожггого рад1сц5з1п.

4. 33!-*!ьзэпяя ьм!сту йоду у рац!он! кср!в па 70% зверх норм:! сприяе змсзешшп засвосннл 1 гакопичення 137Сз в орган!зм!. зб1лызенет йоге еидШшяя з езчеп.

3. Збхльзсппя гм!сту кобальту на 702 звзрх порми приводить до зОЬпьсзнзя яакошягпзя рад!опукл!ду з ткашяах кор!в 1 до зО!лкзення парзходу йьго з молоко.

6. Балаясування ргц!оя2з за м!кроелемгнтзтс1 схладои } збишпекня гм!сту йоду па 70% згерх порми обумоплте змеппзпня пк-токоХ рад1оактивпост1 молока на 30*. а 2бглшетгтя ры!сту кобальту па 702 призоднтъ до з61лкеепп.ч кенцентрац!'! рад!ояукл!д/ в ыолсц1.

?■ М!дь. кобальт 1 Под спришть накопичеяны натрга з кров! екскрец!х кал!э з орггш!зку кор!в. При цьому зростае ивидк1сть обмхну зэ7Сз кор1вн^"о до оСм!ну його стаО !льлсго аналогу кал!ю.

8. В умсвах рад!оакгкзного забрудненя територН коеф!ц!епт антиоксздантЕо! .актазпост! проз! кор!в меншиа одкякц1. цо св!д-чить про !нг!бувчий Ештиз тривапо! дг/ пизьких доз рад!ацИ па систему антаоксидантного захисту в хх орган !зм! при дэф!цит! м!крозлзыск7!в з рац!онх. .

9. В умовах хрон!чно"! дП нюьких доз рад!ац!1 додаваспя м!д1. йоду 1 кобальту в х!лькост! в!днов!дпо на 30. 70 I ЕС% вкцэ порми приводить до знизення рхвпя г!дроперекис1в л!п!д!з. малонового диальдег!ду. змешпеккя активкост! каталази в сирогатц! кров! кор1в.

10. Еиявлена позитивна корелтця мке р!внем г!дроперекис1в л!п!д!в у кров! ! пйгомов радтактюзглста 137Сз у колоцх корхв. При зб!льаепн! споаиванвя тваринами м!кроелементхв ступгаъ залеж-пост1 мхж вказаними показниками знкхуеться.

11- Згодовувахшя коровам вказапих м!кроелемеят1в у гнгляд! добавок до рацхону приводить до зб!льшення вмхету фракцП «а- _ глобулйив у сироватц1 кров! ! вм!сту казеш!в у молоц!. 1стотно не Епливае па б!лковий спектр ! на вм!ст альйум!н!в ! глобулхнхв у сироватц! молока.

zz

5. ПРАНТИШ РЕКШЕВДДЦП

Для змешення рад!оактивного забруднення молока при веденн! господорства у зонах, забруднелих рад!онукл!дами в результат! аварII на ЧАЕС рскомзпдуеться додавати до рацЮну сол1 м!д!. кобальту I йоду у к1лъкост1 в!даов!дао на 30. 30 1 70Х вице 1снуючо¥ норми. Почипати згодовуваяпя доц!льно з початком пер!оду сухостои, цо забезпечуе змешення вакопичення рад!онукл!ду в тканинах плоду 1 матер!, зкеншення переходу його в молозиво 1 молоко.

СШ1С0К ПУШКАЩИ

1. Чала I. В- • Лагодвк П. 3.. Славов В. П.. Бортник В. ы. Вплив добавок м!д1. кобальту 1 йоду до рац!оау кор1в на buíct церуло-плази1лу в сироватц! кров! в умовах тризало! д!5Е рад!ац!1 ✓✓ Науково-техн!чеий бвлетень 1нституту ф!з!олог11 1 6íoxímíí тварин.- 1994.-Вил-16. (1). - С. 60-62.

2- Чала I. В.. Лагодш П. Э.. Славов В. П.. В!денко В. М. Виляв добавок ы!д1. йоду 1 кобальту до рац!ону кор!в. як! утримувться в зон! забруднен!й рад!онукл!дами на вад!лення лз7сз з Ix орган!зыу /V Еауково-техн!чний Сшлетеаь 1Естигуту ф!з!ологН t ÖtoxiMil тварин- - 1994. -Вил-16 (1).- С. 62-65

3. Чала I. В.. Лагодш П. 3.. Славов В. П.. Б!дзнко В' М- Взае-мозв'язок Mix обн1нсм i37Cs 1Kb орган 13NÍ кор!в п!д д!ею добавок м!д!. кобальту í йоду ^Науково-техп1чний бюлетеяь ¡нстнтуту ф1з1ологН 1 6íoxiwtl тварин. -1994. - Вда. 16 (2).- С.61-64.

4. Чала I.B.. Лагодш .Ц.З.. Славов В-Я- Деяк! показнИки обм!ну речовин t склад молозива у кор!в при рад!оактивнсыу заб-рудненн! навколишього середовица Тези допов!дей МЬшародпо* нлуиово! конферзнцН "Навколишне середовище í здоров1 я". (23-25 листопада 1S93 р).- Черн1вц!. 1993.- С. 113.

5- Чала I- В. Вшмв домйлок м!д!. кобальту 1 йоду до рац!ону кор1в з п!двищеним emIctom рад!онукп!д!в ва р!вень продукт!® пе-рекисного окиснення л!п!д!в у кров! /v Тези долов!дей ВсеукраГн-cbkoí конференцИ з фШологН t 6íox!m!í тварин- - Льв1в. 1994.

- С. 172.

в. Славоа В. П. . Лагодзк П. 3.. Тала I. В-. В1денко В. М- Вшив мшеральяих добавок кобальту. м!д1 та йоду на перех!д рад1оцезйа в молоко та него xint4mtit склад // Тези доповхдэй Перкоi Все-украхнськох |.!41пяародпо1) коЕфзренцП по проблем! "Корми 1 кор-мовкй б1лок".- Вгаккця. 1994-- С. 345-346

7. Д1дух U. I.. Б1дзяко В. ÍÍ-. Чала I. В. ЕфзктизнЮТь збага-чення рац1он!В кор!в м1кроелемантамя в умовах рздхоактизного заб-рудненпя ss Тези донов!дей Перао! ВсеукрагЕсько! Шйшвродпог) конференцН но проблем! "Норки t иормовкй йгло;:". - В1нниця. 1994.

- С. 348-349.

Чапая И. В- Влияние добавок меда, кобальта и йода на накопление и выведение цззг.я-137 и некоторые биохимические показатели у коров при длительном действии низ гая доз радиации.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03. 00-13- физиология человека и. кивотних. Институт хквотноЕодства УЛАН, Харьков.1995.

В условиях повкшепвой радиоактивной загрязнзшости террото-pisi поЕыаепиз уровня кеда. кобальта к йода в рационе коров визи-вает изменения в обмене is?ca. калия и натрия. Увеличение содер-калия йода на 70Z обуславливает возрастают выделения радиоцезия и его стабильного аналога кал;а с мочой, уменыкениг накопления ра-дионуклада в тканях и снижение на ЗОх его концентрации ь молоке. Аналогичное повышение содержания кобальта способствует накоплении 137Сз в организме еизотинх и увеличекиэ его концентрации в молоке.

Клачов! слова: рад1оцез1й. к1кроелемантк, перекисне окиснення

Л1П1Д1В

I.V.Chala The Influence of Copper. Cobalt and Iodine on Accumulation and Excretion of Cae3irai-137 and Some Biochemical Indicators in Сота Under Long-tern Effect of Low Poses of Radiation Thesis paper for the degree of Candidate of Biological Sciences Speciality 03.00.13. Нотап and Aniroal Physiology Research Institute of Animal Science. Kharkov

Under the conditions of radioactive contamination and decrease in copper, cobalt and iodine content in the cow diet results in certain changes in the Eetabolism of 137Сз. potasaiua and sodium. Seventy per cent increase in the iodine content above adopted шгггз facilitates excretion of xaics and its stable analogue potassiun with urine аз veil as reduces tie radionuclide accumulation in tissues and its concentration in milk. Similar increase in cobalt content leads to accumulating 137Cs in animal bodies and a hiher concentration i37cs in raiU-