Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние блокаторов метаболизма арахидоповой кислоты, липина и гипоксических тренировок на перекисное окисление липидов и антиоксидантную систему организма при гипоксии.

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Влияние блокаторов метаболизма арахидоповой кислоты, липина и гипоксических тренировок на перекисное окисление липидов и антиоксидантную систему организма при гипоксии."

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

&

'Л/

\/

Кукоба Тетяна Веніамінівна

УДК 577.352.38: 577.121: 577.115.3: 612.273.2

ВПЛИВ БЛОКАТОРІВ МЕТАБОЛІЗМУ АРАХІДОНОВОЇ КИСЛОТИ, ЛІПШУ ТА ППОКСИЧНИХ ТРЕНУВАНЬ НА ПЕРЕКИСНЕ ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНУ СИСТЕМУ ОРГАНІЗМУ ПРИ ГІПОКСІЇ

03.00.13 - фізіологія людини та тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

КИЇВ -1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті фізіології ім. О.О.Богомольця

НАН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Середенко Михайло Михайлович,

Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України, завідувач відділом по вивченню гіпоксичних станів

Офіційні опоненти: доктор біологічних паук

Нікуліна Галина Григорівна,

Інститут урології та нефрології АМН України, завідувач лабораторії біохімії; кандидат біологічних наук Марченко Галина Іванівна,

Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, старший науковий співробітник відділу експериментальної кардіології

Провідна установа: НДІ фізіології при Київському університеті

ім. Тараса Шевченка

Захист відбудеться а/У "_________/7________1998 р. о ^ год. на засідані

спеціалізованої вченої ради ~Д 26.198.01 Інституту фізіології і?

О.О.Богомольця НАН України (м. Київ, вул. Богомольця, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фізіології і?

О.О.Богомольця НАН України за адресою: м.Київ, вул. Богомольця, 4.

Автореферат розісланий 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор біологічних наук

Сорокіна-Маріна 3.0

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Активація процесів переписного окислення іпідів (ПОЛ) є одігим із універсальних механізмів пошкодження клітин, сновним джерелом порушень структури та функцій біологічних мембран, оз'єднання окислення та фосфорилювання при дії на організм несприят-ивих екзо- та ендогенних факторів (Кожевников Ю.Н., 1985; Барабой

І.А. и соавт.,1989; 1994; 1996; Левицкий Е.Л. и соавт., 1997; Chiu D. et

1., 1989). Одним із таких факторів є нестача кисню, або гіпоксія, яка є уже поширеним явищем. Дефіцит кисню може викликатися багатьма ричиїгами: різні форми внутрішньої патології, особливо, захворювання рганів кровобігу, дихання та крові, цитотоксична дія лікарських препа-атів та хімічних речовин, работа або перебування в екстремальних умо-ах, які обумовлені недостатністю або неадекватністю у забезпеченні по-реб організму киснем (Біленко М.В., 1989; Семенов В.Л., Ярош ..М.,1991; Тухватшин P.P., 1996; Boveris А., 1977; Capel I.D., 1984; De rroot Н., 1989). Незважаючи на причини виникнення гіпоксичних станів, (о викликають кисневе голодування тканин, їх кінцевий ефект принципо-э подібний та зводиться до порушення окислювального фосфорилювання клітинах, розвитку вторинної тканинної гіпоксії (Семенов В.Л., Ярош ..М.,1991; Смирнов А.В. и соавт., 1996; Лукьянова Л.Д., 1997).

Розгляду проблеми вільнорадикальних процесів, зокрема, ПОЛ, їх олі у пошкодженні клітинних структур при зміні кисневих режимів ор-інізму приділяється велика увага (Шафран Л.М. и соавт., 1979; Конвай .Д. и соавт., 1982; Маньковська І.М. та співавт., 1993; Корнейчик В.Н., орисюк И.М., 1996; Могильницкая Л.В. и соавт., 1996; Minyalenko T.D. ; аі., 1990). Доведено, що активація процесів ПОЛ, яка спостерігається ри гіпероксії, аноксії та тяжкій гіпоксії, викликає послаблення захисних пастивостей антиоксидантної системи (АОС) та призводить, у кінцевому езультаті, до розвитку патологічних змін. Значна роль процесів ПОЛ у озвитку багатьох патологічних станів організму не підлягає сумніву та гззаперечно доведена цілим рядом досліджень (Великанова Д.М. и со-зт.,1981; Кацанович С.P., 1981; Венгеровский А.И. и соавт., 1996; Chein .R. et al., 1985; Comporti М., 1985; Halliwell B., 1989; Kato S. et al., 390). У наш час доведена також важлива роль арахідонової кислоти \К) як субстрату ПОЛ та попередника клітинних медіаторів - регуля->рів разноманітних метаболічних процесів (Казанова Г.В. и соавт., 1991; юсов В.А. и соавт., 1995; Мойбенко А.А. и соавт., 1996; Masters D.J. et ., 1985; Lefer A.M., 1985; 1986). Літературні відомості підтверджують їлив продуктів метаболізму АК - лейкотрієнів та простагландинів на эдалыний розвиток патологічних процесів в організмі, у тому числі й «сликаних гіпоксією (Коцюруба В.Н., Мойбепко А.А., 1989; Samuelson ., 1983; Denzlinger С. et al., 1985; Ezra D. et al., 1985; Lefer A., 1986). наліз літературних даних дозволяє припустити, що зміни активності роцесів ПОЛ та стану АОС в умовах гіпоксії мають тканинноспецифічні юбливості, залежать від характеру та типу гіпоксичного впливу. Однак

вплив зміни шляхів метаболізму АК на стан процесів ПОЛ та статус АОС при різних типах гіпоксії до цього часу вивчений недостатньо. Також мал досліджені особливості процесів ПОЛ та стан АОС у різних органах в за лежності від типу гіпоксії. В наш час ведеться активний пошук ефек тивних блокаторів шляхів метаболізму АК та вивчення їх впливу на ITOj та АОС (Атрощенко Е.С., 1991; Сергеев С.Н., 1992; Лукьянчук В.Д. Савченкова Л.В., 1993; Люсов В.А. и соавт., 1995; Чайка Л.А. и соавт. 1995; Steinberg D. et al., 1989; Stewart D.J., 1989; Deluda K.S. et al. 1991; Yuping W., Skott W., 1995). Разом з цим комплексне дослідженн. порівняльного впливу блокаторів шляхів перетворення АК на інтен сивність процесів ПОЛ та стан АОС у різних органах та тканинах пр. різних типах гіпоксичного впливу до цього часу не проводилося. ] останній час з'явилися відомості про те, що екзогенні фосфоліпіди та пе реривчасті гіпоксичні тренування позитивно впливають на перебіг гіпоксі (Ельский В.Н. и соавт., 1993; Мальїшев В.В. и соавт., 1995; Архипенк Ю.В., Сазонтова Т.Г., 1996). Однак конкретні механізми такого впливу н організм, зокрема, на співвідношення в системі ПОЛ/АОС, також вивчек недостатньо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

Дисертаційна работа є частиною планової теми відділу по вивченні гіпоксичних станів Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН Україн (державний реєстраційний № 01960022950) “Дослідження змін функціє нування систем забезпечення організму киснем при екстремальних вплива шляхом дії на ліпідний обмін”.

Мета та задачі дослідження: Вивчити активність процесів ПОЛ т ферментів АОС організму при зміні шляхів метаболізму арахідонової кис лоти, введенні ліпіну та гіпоксичних тренуваннях в умовах гіпоксії різног походження.

Поставлена мета передбачає рішення таких задач:

1.Вивчити стан ПОЛ та активність ферментів АОС у крові, серці печінці, легенях та мозку щурів при гострій гіпоксичній та циркуляторнс гемічній гіпоксії.

2.Дослідити вплив блокади ліпоксигеназного шляху метаболізму А] на стан ПОЛ та АОС організму в крові та органах щурів в умова гіпоксії різного походження.

3.Дослідити вплив блокади циклооксигеназного шляху метаболізму А] на інтенсивність процесів ПОЛ та активність ферментів АОС організму крові та органах щурів при гіпоксії різного походження.

4.Порівняти дію блокаторів ліпоксигеназного та циклооксигеназног шляхів метаболізму АК на ПОЛ та АОС при різних типах гіпоксії.

5.Вивчити вплив ліпіну на ПОЛ та АОС в умовах гострої гіпоксичнс гіпоксії.

6.Вивчити вплив переривчастих гіпоксичних тренувань на ПОЛ та аї тивність ферментів АОС при гострій гіпоксичній гіпоксії.

з

Наукова новизна отриманих результатів: Вперше проведено ком-лексне дослідження впливу зміни шляхів метаболізму АК на інтен-івність процесів ПОЛ та функціональну активність АОС організму при устрій гіпоксичній та циркуляторно-гемічній гіпоксії. Показано, що цир-уляторно-гемічна гіпоксія викликає в організмі тварин більш суттєве, ніж істра гіпоксична гіпоксія, пригнічення активності ферментів АОС, що ризводить до більш вираженої інтенсифікації процесів ПОЛ та значнішо-> накопичення в організмі токсичних продуктів вільнорадикальних реак-ій. Вперше показано, що блокада шляхів метаболізму АК фармако-огічними препаратами (кверцетин, індометацин, лінолеїлгідроксамова та детилсаліцилова кислоти) виявляє захисну дію на організм при гострій поксичній та циркуляторно-гемічній гіпоксії. Протекторний вплив блока-зрів метаболізму АК проявляється у підвищенні функціональної актив-ості ферментів АОС (супероксиддисмутази, каталази, церулоплазміну та ігальної пероксидазної активності крові) та зниженні інтенсивності про-есів ПОЛ, про що свідчить зменшення вмісту первинних та вторинних родуктів ПОЛ у крові та тканинах. Блокада ліпоксигеназного шляху кислення АК виявляє більш виражену стабілізуючу дію на систему :ОЛ/АОС. Зроблене уперше дослідження впливу екзогенних фос-юліпідів (препарат ліпін) та тривалих гіпоксичних тренувань на ПОЛ та ОС при гіпоксії показало, що і застосування ліпіну, і гіпоксичні трену-ання дозволяють попередити розвиток суттєвих порушень рівноваги у си-гемі ПОЛ/АОС при дії на організм гострої гіпоксичної гіпоксії.

Практичне значення отриманих результатів: Дослідження впливу чіни шляхів метаболізму АК на активність ПОЛ та АОС організму за мов гострої гіпоксичної та циркуляторно-гемічної гіпоксії показало мож-ивість вибіркового впливу на стан прооксидантно-антиоксидантної рівно-зги в організмі. Показана принципова можливість корекції порушень, що «никають у результаті дії на організм гіпоксії різного походження, за до-омогою цілеспрямованої зміни шляхів метаболізму АК. Отримані в роботі ані відкривають нові можливості застосування мало вивчених лінолеїлгідроксамова кислота, ліпін) та традиційних (ацетилсаліцилова ислота, індометацин) фармакологічних препаратів для корекції гіпоксич-их ушкоджень. Результати досліджень про підвищення функціональної ктивності АОС організму при адаптації тварин до гіпоксії можуть бути икористаними для обгрунтування застосування переривчастих гіпоксич-их тренувань з метою підвищення стійкості організму до гіпоксії. Відо-ості про особливості процесів ПОЛ та АОС при гіпоксії різних типів ожуть використовуватися для оцінки функціональних можливостей ан-гоксидантних систем, а також для підвищення їх захисних можливостей ри гіпоксичних станах різноманітного походження.

Конкретний особистий внесок автора у виконання дисертаційної ра-оти полягає у проведенні експериментальних досліджень, отриманні фак-іічного матеріалу, теоретичному аналізі отриманих результатів.

Апробапія работа: Матеріали дисертації доповідались на:

1. І конгресі світової федерації українських фармацевтичних товариств Україна, Львів, травень, 1994.

2. II конгресі патофізіологів України, Україна, Київ, жовтень, 1996.

3. VI міжнародному симпозіумі “Кислород и свободные радикалы” Беларусь, Гродно, листопад, 1996.

4. Міжнародній конференції “Гіпоксія: деструктивна та конструктивн дія”, Україна, Київ, червень, 1998.

5. Засіданні сектору фізіології вісцеральних систем Інституту фізіологі ім. О.О.Богомольця НАН України.

Публікації: За темою дисертації опубліковано 13 робіт, 6 з яких статтями.

Обсяг та структура дисертації: Дисертація викладена на 143 сторіи ках машинопису і складається зі вступу, 5 розділів, заключения, висновкі та списку використаної літераіури. Робота ілюстрована 22 таблицями Бібліографічний показчик включає 287 джерел, у тому числі 182 з краї СНД та 105 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Матеріали та метоли досліджень.

Робота виконана на 203 щурах-самцях Вістар масою 180-250 г. Де сліди проводилися в умовах иормоксії, гострої гіпоксичної та циркуля торно-гемічної гіпоксії. Гостру гіпоксичну гіпоксію створювали шляхо; інгаляції тваринам на протязі ЗО хв гіпоксичної газової суміші, яка містил 7% 02. Тварини знаходилися у герметичному ексикаторі, вуглекислота, щ виділялася під час дихання, поглиналася за допомогою натронного вапнг Циркуляторно-гемічну гіпоксію створювали шляхом гострої крововтрати об'ємі 25-30% від загального об'єму циркулюючої крові без заміщенії об'єму крововтрати. Тривалість циркуляторно-гемічної гіпоксії також сте повила ЗО хв.

Після декапітації тварин проводили забір крові, тканин серця, печії ки, легень та головного мозку. Інтенсивність процесів ПОЛ оцінювали з накопиченням у крові та органах тварин дієнових кон'югатів (ДК) та мг лойового діальдегіду (МДА), які визначали за стандартними методам (вміст ДК у плазмі крові - за методом Гаврилова В.Б., Мішкорудної М.І 1983; у тканинах - за методом Костюк В.А. та співавт., 1984; вміст МДА за методом Стальної І.Д., Гарішвілі Т.Г.,1977).

Показниками стану АОС організму слугували: активність супер оксиддисмутази (СОД) (Брусов О.С. та співавт., 1976), каталази (КАТ (Королюк М.А. та співавт., 1988). Окрім того у крові визначали загальн пероксидазну активність (ЗПА) (Попов Т., Нейковска Л., 1971), а плазмі крові - активність церулоплазміну (ЦП) (Колб В.Г., Камышнико В.С.,1982).

У якості блокаторів ліпоксигеназного шляху метаболізму АК викс ристовували кверцетин та лінолеїлгідроксамову кислоту (ЛГК). Кверцети вводили внутрішньочеревинно у дозі 1 мг / 100 г маси тіла тварини, ЛЕ вводили внутрішньосудинно у дозі 0,3 мг / 100 г. Як інгібітори цикле

жсигенази використовували ацетилсаліцилову кислоту (АСК) та індоме-•ацин у дозах 0,5 мг/100 г, які вводилися внутрішньочеревинно. Дія пре-іаратів становила 1 год.

Крім того були проведені дослідження впливу екзогенних фос-[юліпідів (препарат ліпін) та тривалих гіпоксичних тренувань на ПОЛ та ЮС в умовах гострої гіпоксичної гіпоксії.

Препарат ліпін застосовували у вигляді ліпосом у дозі 2,5 мг/100 г ■а вводили внутрішньосудшшо за ЗО хв до початку гіпоксичного впливу.

Вплив тривалих гіпоксичних тренувань вивчали на моделі переривистої гіпоксії, яку створювали шляхом “під'йому” тварин у барокамері на ‘висоту” 5000 м над рівнем моря по 6 год на добу на протязі 6 тижнів.

Статистичну обробку результатів здійснювали за методом варіаційної :татистики з використанням критерію Ь Стьюдеита.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Стан ПОЛ та активність ферментів АОС при різних типах іпоксії.

Встановлено, що при дії на організм щурів 30-хвилишіої гострої токсичної гіпоксії відбувається значне посилення процесів ПОЛ. Іідтведженням цього слугувало зростання вмісту ДК та МДА у крові та -канинах серця, печінки, легень і головного мозку. Так, згідно даним 'абл.1, концентрація ДК у крові при гіпоксичному впливі зростала на >0%, у тканинах серця - на 63%, печінки - на 78%, мозку - на 47%. Триріст концентрації МДА становив у крові 63%, в тканинах серця -І8%, печінки - 218%, легень - 41% та мозку - 55%. При цьому також >еєструвалося зниження активності СОД у крові на 44%, у серці - па 18%, гечінці - на 22%, легенях - на 19%, мозку - на 17%. Каталазна активність їлазми крові була знижена на 16%, а в гомогенатах тканин серця, печінки, іегень та мозку - на 15%, 41%, 45% та 20% відповідно. Активність ЦП їлазми крові знижувалася на 33%, а ЗПА крові була нижчою від контро-ію на 9% (табл. 2).

При циркуляторно-гемічній гіпоксії, що розвивалася внаслідок го-:трої крововтрати, також реєструвалося зміщення прооксидантно-інтиоксидантної рівноваги у бік посилення процесів ПОЛ. Отримані екс-іериментальні дані (див. табл. 1 та 2) показують, що концентрація ДК іерез 30 хв після крововтрати у крові збільшувалася на 94%, у тканинах :ерця - на 75%, печінки - на 111%, легень - на 115% та мозку - на 91%. Зміст МДА зростав у крові на 141%, у тканинах серця - на 110%, печінки -!22%, легень - 235%, мозку - 79%. При цьому відмічалося зниження ак--ивності ферментів АОС. Так, циркуляторно-гемічна гіпоксія викликала игаження активності СОД у крові на 50%, тканинах серця - на 46%, іечінки - на 39%, легень - на 49%, мозку - на 34%. Каталазна активність срові знижувалася на 42%, тканин серця - на 23%, печінки - 88%, легень ->2% та мозку - на 35%. ЗПА крові та активність ЦП плазми були нижчи-т від контролю на 21% та на 36% відповідно.

Слід підкреслити, що при гострій гіпоксичній гіпоксії суттєві ЗМІНІ відмічалися у крові. Тут спостерігалося, хоча й не максимальне, але до сить значне накопичення продуктів ПОЛ, суттєво знижувалась активністі КАТ, ЦП, ЗПА, а активність СОД пригнічувалась максимально. Вміс первинних та вторинних продуктів ПОЛ у тканинах мав таку по слідовність: печінка-»серце-*мозок->легеш. При цьому реакція з бок; АОС на даний тип гіпоксії не мала такої чіткої тканинної специфічності Так, незважаючи на найзначніше зниження активності СОД в тканина: печінки, каталазна активність найбільше пригнічувалася у тканинах ле гень.

При циркуляторно-гемічній гіпоксії більш суттєве накопичення про дуктів ПОЛ також реєструвалося у крові, а у тканинах мало таку по слідовність: легені-міечінка-» серце-»мозок. У тканинах печінки та легені було зафіксоване суттєве зниження активності СОД та КАТ. Це узгод жуюється з літературними відомостями про те, що при гострій та тяжкії крововтраті тканини легень, печінки та нирок пошкоджуються більше ві; інших тканин внаслідок розвитку в умовах гіповолемії та геморагічноп шоку синдрому так званих “шокових легень, печінки та нирок” (Шуте; Ю.,1981; Матвеев С.Б. и др., 1992; Обльївач А.В., 1995). Серце та мозої завдяки централізації кровообігу знаходяться у більш вигідному стані Окрім того циркуляторно-гемічна гіпоксія викликає в організмі твариї більш суттєві порушення балансу ПОЛ/АОС, ніж гостра гіпоксичн; гіпоксія. При крововтраті накопичення первинних та вторинних продукті] ПОЛ у крові у середньому вище у 1,4 рази, а у тканинах у 1,3-1,5 разі ніж при гострій гіпоксичній гіпоксії. Активність ферментів АОС при цир куляторно-гемічній гіпоксії знижена більше. Так, у крові активність КАТ була знижена у 1,5 рази, а у тканинах - у 1,3 (а в печінці у 2,6 разів, сильніше, ніж при гіпоксичній гіпоксії. Активність СОД також, булі нижчою у середньому у 1,3-1,5 рази. Значно нижчими при даному тип гіпоксії були показники ЦП та ЗПА крові. Отримані результати узгоджу ються з припущеннями деяких авторів про те, що при гіпоксичних впли вах різного типу та ступеню тяжкості співвідношення між системами гене рації вільних радикалів та захисту від них різні і наслідком цього є неод накові зміни активності антиоксидантних ферментів, зокрема, СОД ті КАТ (Дубинина Е.Е. и соавт., 1983,1995). Крім того, активність АОС ор ганізму тісно пов'язана з інтенсивністю вторинної тканинної гіпоксії. З од ного боку, тканинна гіпоксія викликає дефіцит енергії, необхідної длі нормального функціонування та регенерації АОС, та активує гліколіз, ще призводить до тканинного ацидозу. Гіпоксія та ацидоз, активуючи процесі ПОЛ, призводять до накопичення токсичних перекисних продукті) (перекисів ліпідів, альдегідів, кетонів), які викликають пригнічення ак тивності ферментів АОС (СОД, КАТ, глутатіонзалежних ферментів та ін.' (Дудник Д.Б. и др., 1981; Макаревич О.П., Голиков П.П.,1983; Ланкш В.З. и др., 1989; Зінкович 1.1, та ін., 1994; Неіпеске .І^.еі аі., 1993). с іншого боку, зниження функціональної активності АОС може, за принци-

Таблиця і. Концентрація первинних та вторинних продуктів ПОЛ у крові та тканинах цурів в умовах нормоксії, гострої гіпоксичної та циркуляторно-гемічної гіпоксії ’М±т)______________________________________________________________________

Іосліджувані показники та тканини Умови дослідів

од. вимірювання контроль (п=16) г.гіп.гіпоксія (п=16) Р* ц/г гіпоксія (п=16) р**

1К сров :ерце іечінка гегені юзок 4ДА :ров :ерце іечінка іегені юзок мкмоль/мл мкмоль/ мг мкмоль/мг мкмоль/мг мкмоль/мг мкмоль/л мкмоль/г мкмоль/г мкмоль/г мкмоль/г 0,636±0,061 5,1б±0,61 7,38±0,79 6,03+0,70 4,59+0,53 1,43+0,04 17,30+1,10 15,20+1,43 19,40±0,60 13,70+2,20 0,956+0,014 8,41±1,60 13,11±1,96 8,59+1,03 6,74±1,62 2,33+0,10 32,58±0,16 48,32+3,69 27,40±0,89 21,17+1,02 <0,001 >0,05 <0,01 <0,05 >0,2 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 1,234+0,113 9,05+1,34 15,54±1,17 12,96±0,19 8,78±1,09 3,45+0,36 36,32+2,2 48,24±1,09 34,92±1,53 24,55+0,89 <0,001 <0,01 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001

Таблица 2. Активність ферментів АОС у крові та тканинах щурів в умовах нормоксії

Досліджувані Умови дослідів

показники та тканини од. вимірювання контроль (п=16) г.гіп .гіпоксія (п=16) Р* ц/г гіпоксія (п=16) Р**

:од сров ум.од. 2,50+0,37 1,40+0,17 <0,01 1,25±0,07 <0,001

«рце ум.од. 1,99+0,29 1,64+0,11 >0,2 1,07±0,82 >0,2

іечінка ум.од. 3,56+0,24 2,80±0,16 <0,01 2,17±0,07 <0,001

гегені ум.од. 1,75+0,21 1,42+0,10 >0,1 1,07±0,01 <0,001

юзок ум.од. 1,92±0,21 1,59±0,14 >0,1 1,26±0,14 <0,01

САТ

;ров мкат/л 0,19±0,01 0,16±0,01 <0,05 0,11+0,01 <0,001

:ерце мкат/г 1,25+0,11 1,06+0,08 >0,1 0,98±0,04 <0,05

гечінка мкат/г 7,03+1,44 4,13+0,33 <0,001 1,56+0,84 <0,001

іегені мкат/г 1,81±0,22 0,99±0,05 <0,001 0,87±0,04 <0,001

юзок мкат/г 1,05±0,10 0,84±0,10 >0,1 0,68±0,09 <0,001

ІП [лазма крові ША мг/л 13,35±0,72 8,93±0,80 <0,001 8,54±0,83 <0,001

;ров мМ/хв/л 255,41+6,90 232,52і3,71 <0,001 201,25±9,46 <0,001

- гостра гіпоксична гіпоксія (г.гіп.гіпоксія) у порівнянні з контролем;

**- диркуляторно-гемічна гіпоксія (ц/г гіпоксія) у порівнянні з контролем.

ом порочного кола , приводити до підвищення вмісту перекисних родуктів. І навіть наступна нормалізація не завжди у змозі повернути по-атковий рівень продуктів ПОЛ (Конвай В.Д. и соавт., 1991). Досліджен-я співробітників нашої лабораторії показали, що гостра та тяжка кро-овтрата супроводжується більш вираженою вторинною тканинною

гіпоксією, ніж гостра гіпоксична гіпоксія (Маньковська І.М. т. співавт.,1993; Середенко М.М. таспівавт., 1987).

Зміни ПОЛ та показників АОС при блокаді шляхів метаболізму АК в умовах гіпоксії різного походження.

Зміни стану ПОЛ та АОС при блокаді ліпоксигеназного шляху мета болізму АК при гострій гіпоксичній та ниркулятооно-гемічлій гіпоксії.

Контрольне введення тваринам блокаторів ліпоксигенази (кверцетин та ЛГК у дозах 1 мг/100 г та 0,3 мг/100 г відповідно) в умовах нормоксі викликало тенденцію до незначного посилення інтенсивності процесі ПОЛ, про що свідчило деяке збільшення вмісту ДК та МДА у крові т гомогенатах тканин серця, печінки, легень та мозку. Активність ферменті АОС - СОД та КАТ також збільшувалася у незначній мірі, а активніст ЦП та ЗПА крові або залишалася у межах контрольних показників, аб зазнавала незначного посилення. Однак у більшості випадків зміни пс казників ПОЛ та АОС при введенні препаратів, що блокують ліпоксигена зу, в умовах нормоксії були статистично недостовірними.

Попереднє введення тваринам препаратів - блокаторів ліпоксигена: ного шляху метаболізму АК в умовах гострої гіпоксичної та циркуляторнс гемічної гіпоксії дозволяло запобігти посиленню реакцій ПОЛ та підви щити функціональну активність АОС. Так, ін'єкції кверцетину за ЗО хв д початку гострої гіпоксичної гіпоксії призводили до зменшення у крої вмісту ДК та МДА у середньому на 20%. У гомогенатах досліджувани: тканин концентрація ДК та МДА знижувалася так: у печінці - на 32% т 48%, у серці - на 22% та 27%, у легенях - на 19% та 11% відповідно. ? тканинах головного мозку реєструвалася тенденція до зниження вмісту Д] та МДА, але ці показники були статистично недостовірними.

Застосування кверцетину в умовах гострої гіпоксичної гіпоксі викликало достовірне збільшення активності СОД у крові (на 79%) т тканинах легень ( па 37%), КАТ у тканинах серця (на 17%), печінки (н 38%), легень (на 47%), та посилення активності ЦП плазми крові (н 42%). В інших досліджуваних тканинах активність ферментів АОС т ЗПА крові при даному типі гіпоксії також була збільшена, але не мал статистичної достовірності.

Попереднє введення тваринам іншого блокатору ліпоксигенази - ЛП при розвитку гострої гіпоксичної гіпоксії також призводило до значног зниження у крові та гомогенатах тканин первинних та вторинних пре дуктів ПОЛ у порівнянні з дією гіпоксії. Було зареєстровано зниженн вмісту ДК у крові на 32%, у серці - на 24%, печінці- на 35%, легенях - н 50% та мозку - на 23%. Концентрація МДА достовірно знижувалася н 24% у крові та на 28%, 47%, 14%, 11% у тканинах серця, печінки, леген та мозку відповідно. Активність ферментів АОС також збільшувалася, ал не в усіх тканинах одинаково. Так, збільшення активності СОД у крої при застосуванні ЛГК в умовах гострої гіпоксичної гіпоксії становило 99% у тканинах легень - 51%, тоді як у тканинах серця, печінки та мозку

20,%, 17% та 25%. Активність КАТ у крові зростала на 13%, у легенях - на 78%, печінці - на 52%, серці - на 30%, мозку - на 27%. Активність ЦП їлазми та ЗПА крові також посилювалася.

При застосуванні кверцетину в умовах циркуляторно-гемічної 'іпоксії, до виникнення якої приводить гостра крововтрата, було зареєстровано більш суттєве зниження концентрації як первинних, так і вторинних продуктів ПОЛ у крові та в усіх досліджуваних тканинах. Так, зміст ДК у крові знижувався на 25%, в гомогенатах тканин серця - на 26%, печінки - на 41%, легень - на 48% та мозку - на 22%. Кількість МДА у крові знижувалась на 19%, а в гомогенатах тканини серця, печінки, ле-'ень та мозку - на 32%, 48%, 16% та 7% відповідно. На тлі такого зниженая вмісту перекислих продуктів реєструвався приріст активності ЦП плазми на 70% та ЗПА - на 30%, підвищувалася каталазна активність: у крові • на 27%, серці - на 25%, печінці - на 124%, легенях - на 44%, мозку - на 50%. Таке ж суттєве підвищення активності стосувалося і СОД. Так, у хрові цей показник збільшувався у порівнянні з циркуляторпо-гемічною іпоксією без попереднього введення препарату на 82%, у тканинах серця -іа 88%, печінки - на 18%, легень - на 26%, мозку - на 13%.

Попереднє введення ЛГК при циркуляторно-гемічній гіпоксії також іризводило до зниження вмісту у крові та органах тварин первинних і зторинних продуктів ПОЛ. Однак зниження концентрації первинних іродуктів при цій моделі гіпоксії було не таким значним як при гострій 'іпоксичній гіпоксії. Так, концентрація ДК у крові знижувалася на 15%, у тканинах серця - на 17%, печінки - на 31%, легень - на 38%, мозку - на 27%. Вміст МДА був знижений у більшій мірі: у крові на 48%, в тканинах :ерця - на 22%, печінки - на 46%. У мозку цей показник зростав на 10%, а з тканинах легень не змінювався.

В умовах крововтрати, як і при гострій гіпоксичній гіпоксії, попе-зеднє введення ЛГК спричинювало підвищення активності усіх досліджуваних антиоксидантних ферментів. Так, активність СОД у крові збільшу-залась на 88%, у тканинах серця - на 54%, печінки - на 14%, легень - на 34%, мозку - на 51%, активність КАТ зростала на 46%, 19%, 140%, 41% та 34% відповідно. Активність ЦП плазми підвищувалась на 15%, а у відношенні ЗПА крові реєструвалась тенденція до посилення активності.

Отримані результати дозволяють припустити, що препарати - блока-гори ліпоксигенази мають антиоксидантні властивості, дія яких посилюється в умовах дефіциту кисню. За літературними відомостями, бло-гсатори 5-ліпоксигенази мають виражену протекторну дію при порушеннях коронарного та системного кровообігу (Коцюруба В.Н., Мойбенко А.А., 1989; Бутович И.А. и соавт., 1990; Лебедь О.И. и соавт., 1997). Інгібування активності 5-ліпоксигенази при експериментальному атеросклерозі призводить до зменшення площі ліпідних бляшок, зниження вмісту холе-:терину, пептидних лейкотрієнів та пригнічує процеси ПОЛ (Мойбенко А..А. и соавт., 1991).

Зміни стану ПОЛ та АОС при блокалі никлооксигеназного шлях метаболізму АК при гострій гіпоксичній та ниркуляторно-гемічніі гіпоксії.

При контрольному введенні тваринам в умовах пормоксії АСК (0,. мг/100 г) відмічалася тенденція до збільшення концентрації продукті: ПОЛ та посилення активності антиоксидантних ферментів, що узгод жується з літературними даними (Чайка Л.А. и соавт., 1995).

Контрольне введення другого інгібітора циклооксигенази - індомета цину у такій же дозі призводило до результатів, що відрізнялися від ре зультатів дії інших препаратів в даних умовах. Введення індомегацину хс ча і викликало тенденцію до незначного підвищення вмісту продукті: ПОЛ у крові та тканинах різних органів, та на відміну від інших блока торів (кверцетин, ЛГК, АСК), призводило до слабко вираженого при гнічення активності усіх досліджуваних антиоксидантних ферментів. Та кий вплив індометацину на ПОЛ та АОС в умовах нормоксії, видимо можно пояснити його здатністю роз'єднувати окислювальне фосфорилю вання, що призводить до порушення процесів утворення енергії та зни ження функціональної активності енергозалежних антиоксидантних фер ментів (Тринус Ф.П. и соавт., 1987).

Наступна серія дослідів була присвячена вивченню впливу поперед нього введення АСК на стан ПОЛ та АОС організму в умовах розвитк; гострої гіпоксичної гіпоксії. Отримані результати показують, що в дани: умовах введення АСК пригнічує активність процесів ПОЛ та підвищу функціональну активність антиоксидантних ферментів. Так, за результа тами даної серії дослідів концентрація ДК у крові знижувалася у порів нянні з показниками тварин, що знаходилися в умовах гострої гіпоксично гіпоксії, на 22%, а у гомогенатах тканин серця, печінки, легень та мозку на 29%, 31%, 17% та 23% відповідно. Вміст МДА у крові був нижчим н. 16%, у тканинах серця - на 21%, печінки - на 31%, легень - на 17% та моз ку - на 24%. При цьому стимулювалась ферментативна ланка АОС. 5 крові активність СОД збільшувалася на 51%, КАТ - на 38%, у тканина: серця: СОД - на 11%, КАТ - на 36 %; печінки: СОД - на 10%, КАТ - н, 29%; мозку: СОД - на 9%, КАТ - на 17%. У легенях реєструвалась тен денція до посилення активності СОД, а активність КАТ зростала на 20% Активність ЦП плазми крові зростала на 48%, а зміни ЗПА крові булі незначними.

При застосуванні індометацину в умовах гострої гіпоксичної гіпоксі також реєструвалося зміщення співвідношення ПОЛ/АОС на корист: посилення активності останньої. При цьому концентрація ДК знижувалас: у крові на 24%, тканинах серця, печінки, легень та мозку - на 17%, 42% 12% та 16%, вміст МДА також достовірно знижувався на 19%, 22%, 46% 19% та 13% відповідно. На відміну від контрольного введення препарату і умовах нормоксії, при гострій гіпоксичній гіпоксії попереднє введенн: індометацину викликало суттєве підвищення активності ферментів АОС Так, активність СОД та КАТ у крові зростала на 44% та 13%, у тканина:

и

ерця: СОД - на 18%, КАТ - на 11%, печінки: СОД - на 16%, КАТ - на 1%, легень: СОД - на 21%, КАТ - на 27%, мозку: СОД - на 13%, КАТ -а 23%. Активність ЦП зростала на 32%, а ЗПА крові мала тенденцію до осилепня. Отримані результати співпадають з даними деяких авторів про е, що застосування індометацину підвищує стійкість організму до гіпок-ичних впливів (Муратов В.К. и др., 1983; Бобков Б.Г., Иванова И.А., 985; Deluda K.S. et al., 1991).

Попереднє введення тваринам ACK при циркуляторно-гемічпій іпоксії також призводить до гальмування реакцій ПОЛ у крові та тканнях, посилення активності антиоксидантних ферментів. Так, рівень ДК у рові щурів при попередньому введенні АСК був нижчим на 29%, а у го-гагенатах тканин серця, печінки, легень та мозку - нижчим на 20%, 35%, 4% та 19%. Концентрація МДА при цьому знижувалася на 17%, 23%, 1%, 26% та 11% відповідно. У крові відмічався приріст активності СОД а 62%, КАТ - на 46%, ЦП - на 55% та ЗПА - на 15%. Активність СОД та CAT підвищувалася у тканинах серця на 45% та 31%, печінки - на 29% та 48%, легень - на 37% та 10% та мозку - на 24% та 38% відповідно.

Той факт, що АСК впливає на метаболізм АК у тромбоцитах, дозволе припустити, що в умовах циркуляторно-гемічної гіпоксії одним з ме-анізмів, які дають можливість АСК попереджувати розвиток тяжких іпоксичних пошкоджень, можливо, є його здатність підвищувати ан-иагрегаційні властивості крові та покращувати мікроциркуляцію Атрощенко Е.С., 1991).

Попереднє введення індометацину за умов циркуляторно-гемічної іпоксії також призводило до зниження концентрації у крові та гомоге-атах тканин первинних та вторинних продуктів ПОЛ та росту активності нтиоксидантних ферментів. Так, у крові рівень ДК знижувався на 23%, а 4ДА - на 14%. У гомогенатах серця рівень ДК та МДА знижувався на 2%, печінки: ДК - на 31%, МДА - на 35%, легень: ДК - на 39%, МДА -а 25%, мозку: ДК - на 21%, МДА - на 11%. Активність СОД у крові ростала на 58%, КАТ - на 64%, у тканинах серця: - СОД - на 27%, КАТ -а 5%, печінки: СОД - на 15%, КАТ - на 105%, легень: СОД та КАТ - на 6%, мозку: СОД - на 25%, КАТ - на 12%. Також відмічалося суттєве по-илення активності ЦП - на 30%, а ЗПА крові зростала на 18%.

Отримані результати узгоджуються з літературними відомостями Березнякова А.И., Кузнецова В.М.,1988) про те, що антигіпоксичний ме-:анізм дії індометацину пов'язаний з покращенням доставки кисню ткани-:ам в умовах його дефіциту, посиленням синтезу гемоглобіну, ней-ралізацією продуктів метаболічного ацидозу, зменшенням вмісту недо-кислених продуктів, тобто, дія препарату спрямована на зменшення сту-іеню вторинної тканинної гіпоксії. Крім того, такі інгібітори циклооксиге-:ази як АСК та індометацин, попереджаючи синтез та вивільнення біоак-ивних речовин - прокоагулянтов, знижують активуючий вплив на гемотаз вільних радикалів та перекисних сполук (Бобков Б.Г., Иванова

1.А.,1985; Атрощенко Е.С., 1991).

Вплив екзогенних фосфоліпідів та переривчастих гіпоксичних тре нувань на ПОЛ та АОС при гіпоксії

Вплив ліпіну на ПОЛ та АОС в умовах гострої гіпоксичної гіпоксії.

Отримані експериментальні дані про розвиток в умовах гостро гіпоксичної гіпоксії порушення в організмі прооксидантно-антиоксидантно рівноваги на користь переважання процесів вільнорадикального окисленні підтверджують літературні відомості про гіпоксичне пошкодження тканні організму в умовах дефіциту кисню (Меерсон Ф.З., 1982; Конвай В.Д. і соавт., 1982; Хитров Н.К., Пауков В.С.,1991; Лукьянчук В.Д., Савченко ва Л.В., 1993; Маньковська І.М. та ін., 1993; Лукьянова Л.Д., 1997) Зміни структури ліпідного шару мембран, що викликаються посиленняі процесів ПОЛ, справедливо називають однією з головних причин клітин ного пошкодження. Цілеспрямований захисний вплив на клітинні мембра ни виявляється можливим, завдяки введенню в організм фосфоліпідів ; вигляді ліпосом, оскільки ліпіди ліпосом здатні вбудовуватися у плазма тичні мембрани клітин (Грегориадис Г., 1983). Зараз уже доведена н, практиці висока ефективність використання ліпосомальних фор: лікарських та біологічно активних речовин при різних екстремальних ста нах (гіпоксії, геморагічному шоці, синдромі тривалого розчавлювання т.п.) (Ельский В.Н. и др., 1993; Крьіжановский Г.Н. и др., 1995; Гонскиі Я.И. и др.,1996). Раніше у нашій лабораторії було показано, що застосу вання ліпосом в умовах гіпоксії викликає нормалізацію споживання киснв тканинами та організмом в цілому (Середенко М.М. и соавт., 1993). Од пак механізми антигіпоксичпої дії ліпосом багато в чому ще залишаютьс; не вивченими. Зокрема, невідомо, як ліпосоми впливають на АОС. Дл: вивчення стану ПОЛ та активності АОС при гострій гіпоксичній гіпоксі нами був використаний препарат ліпін. Попереднє внутрішньосудинн введення тваринам ліпіну в умовах гострої гіпоксичної гіпоксії призводив до зниження активності процесів ПОЛ та підвищення ферментативної ак тивності АОС. Так, введення ліпіну знижувало рівень ДК у крові на 30% МДА - на 17%, у тканинах серця: ДК - на 30%, МДА - на 32%, печінки ДК - на 38%, МДА - на 43%, легень - ДК та МДА - на 24%, мозку - ДК на 24%, МДА - на 20%. Разом з цим було зареєстроване підвищення ак тивності СОД у крові на 40%, тканинах серця - на 72%, печінки - на 16% легень - на 12% та мозку - на 20%. Активність КАТ у крові та серці мал тенденцію до підвищення, а в печінці, легенях та мозку зростала на 44% 43% та 13% відповідно. Активність ЦП плазми підвищувалася на 48% а ЗПА крові залишалася на рівні контролю.

Отримані результати свідчать про те, що дія ліпосом (препара ліпін) при гострій гіпоксичній гіпоксії, яка спрямована на стабілізації фосфоліпідного шару клітинних мембран, дозволяє попередити активації процесів ПОЛ, запобігти накопиченню в організмі токсичних перекисни: продуктів та пригніченню активності АОС, а також розвитку тяжки: гіпоксичних уражень, викликаних активацією процесів вільнорадикальнс го окислення ліпідів.

Вплив переривчастих гіпоксичних тренувань на ПОЛ та АОС при острій гіпоксичній гіпоксії.

В літературі є дані про те, що переривчастий гіпоксичний вплив їиявляє виражений позитивний ефект при різноманітних патологічних танах (бронхіальній астмі, запальних захворюваннях легень і т.п.) Мальшіев В.В. и др., 1995; Савченкова Л.В. и др., 1996; Семенов В.Л., Іропі А.М., 1991). Однак конкретні механізми цього ефекту також до ііпця не розкриті.

Нами була проведена серія дослідів по адаптації тварин до гіпоксич-гого впливу за допомогою переривчастої “висотної” гіпоксії. Результати кспериментів показали, що гіпоксичні тренування здатні запобігати акти-;ації процесів ПОЛ при наступному розвитку гострої гіпоксичної гіпоксії а в деякій мірі підвищувати активність пригнічених при гіпоксії ан-иоксидантних ферментів. Так, у крові та тканинах серця, печінки, легень а мозку вміст ДК знижувався на 15%, 20%, 17%, 21%, 14%, а МДА - на 1%, 16%, 21%, 19%, 16% відповідно. У адаптованих тварин активність зерментів АОС хоча й була нижчою, ніж у інтактних, у порівнянні з по-:азниками нетренованих тварин, трохи підвищувалася. Зокрема, ак-ивність СОД у крові зростала на 15%, тканинах серця - на 18%, печінки -:а 12%, легень - на 14% та мозку - на 16%. У відношенні КАТ реєструвався тенденція до підвищення функціональної активності. Активність ЦП а ЗПА крові також незначно зростала.

Таким чином, отримані дані дозволяють стверджувати, що позитив-:ий ефект застосування переривчастих гіпоксичних тренувань та ліпшу ,ля профілактики і корекції гіпоксичних станів залежить від їх здатності ктивувати АОС та попереджати надмірне посилення реакцій ПОЛ.

Висновки:

. Питання про стан ПОЛ та АОС організму при зміні шляхів метаболізму іК в умовах гіпоксії, застосуванні ліпшу та гіпоксичних тренувань вив-ене недостатньо. Суттєвий науковий та практичний інтерес становить ослідження впливу блокади шляхів окислення АК на ПОЛ та АОС при іпоксії різного походження. Важливим також є вивчення дії екзогенних юсфоліпідів та тривалої адаптації до гіпоксії на співвідношення ЮЛ/АОС при гіпоксії.

. Рішення поставлених питань здійснювалося шляхом дослідження впли-у препаратів - блокаторів ліпоксигенази (кверцетин, ЛГК) та циклоокси-енази (АСК, індометацин), екзогенних фосфоліпідів (ліпін) та тривалих іпоксичних тренувань на стан ПОЛ та функціональну активність фер-гентів АОС при гострій гіпоксичній та циркуляторно-гемічній гіпоксії.

. Встановлено, що при тяжких гіпоксичних впливах, які призводять до озвитку вторинної тканинної гіпоксії, незалежно від типу гіпоксії відбу-ається пригнічення функціональної активності ферментів АОС та поси-ення процесів ПОЛ у крові та тканинах щурів.

4. Виявленість та характер змін активності ферментів АОС та процесії ПОЛ при гіпоксії мають тканинну та органну специфіку, залежать від ти пу та ступеню тяжкості гіпоксичного впливу. Більш виражене посиленні процесів ПОЛ та пригнічення активності ферментів АОС у крові та ткани нах щурів відбувається при циркуляторно-гемічній гіпоксії.

5. Попереднє застосування блокаторів ліпоксигеназного та циклооксиге назного шляхів метаболізму АК підвищує активність усіх досліджували: ферментів АОС та попереджує надмірне посилення активації процесі: ПОЛ в умовах гострої гіпоксичної та циркуляторно-гемічної гіпоксії.

6. Застосування блокаторів ліпоксигеназного шляху метаболізму АК прі гострій гіпоксичній та циркуляторно-гемічній гіпоксії має більш виражен; антиоксидантну дію, ніж застосування в тих же умовах блокаторів цикло оксигенази.

7. Попереднє введення ліпіну дозволяє запобігти суттєвій активації про цесів ПОЛ та пригніченню активності ферментів АОС при гострій гіпок сичній гіпоксії.

8. Попередня адаптація тварин до гіпоксії методом переривчастих барока мерних тренувань перешкоджає активації ПОЛ у крові та органах тварин підвищує функціональну активність АОС в умовах гострої гіпоксичнс гіпоксії.

Публікації:

1.Середенко М.М., Назаренко А.І., Кукоба Т.В. Вплив ліпосом на ста: тканинного дихання у тварин при гострій гіпоксичній гіпоксії // Физио.ч журн. - 1993. - Т. 39, № 4. - С. 100-103.

2. Середенко М.М., Маньковская И.Н., Назаренко А.И., Розова Е.В. Островская Л.Б., Коваль С.Б., Кукоба Т.В. Некоторые мембранные меха низмы изменений состояния тканей организма при адаптации к прерывис той гипоксии и дополнительном гипоксическом воздействии // Нейрогумс ральные механизмы патологических процессов. Харьков. - 1996. - С. 67-71.

3.Кукоба Т.В., Середенко М.М., Бутович І.А., Мойбенко О.О. Впли лінолеат-гідроксамової кислоти на стан процесів перекисного окислена ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи щурів прі Гіпоксії // Фізіол. журн. - 1998. - Т. 44, X» 5-6. - С. 43-48.

4.Кукоба Т.В., Михнев В.А. Влияние кверцетина на состояние перекиснс го окисления липидов и антиоксидантной системы при разных типах ги поксии / / Актуальні питання дерматовенерології (Наук.-практ. збірник стате* Дніпропетровська держ. мед. академія). Дніпропетровськ.- 1998, Вин.11. - С. 135-137

5.Кукоба Т.В. Вплив блокади циклооксигенази на стан процесів перекис ного окислення ліпідів та антиоксидантної системи організму при гіпоксі // Буковинський медичний вісник. - 1998. - № 2. - С. 58-63.

6.Кукоба Т.В., Середенко М.М. Стан перекисного окислення ліпідів т антиоксидантної системи при циркуляторно-гемічній гіпоксії та їх корекці: індометацином // Ліки. - 1998. - №3. - С. 39-42.

7.Середенко М., Мойбенко О., Розова К., Назаренко А., Антонова І., Ку коба Т., Островська Л., Бутович І. Деякі особливості дії двох інгібіторі

іпоксигенази в умовах нормоксії та гіпоксії //Матеріали І конгресу світової іедерації українських фармацевтичних товариств.-Львів.-1994.- С. 435.

.Кукоба Т.В., Назаренко А.І., Розова К.В., Серсдєнко М.М. Зміни іункціонального стану тканин організму при дії переривчастої гіпоксії // Мзіол. журн. - 1996. - Т. 42, № 3-4. - С.19.

.Середенко М.М., Кукоба Т.В. Соотношение процессов перекислого кисления липидов и антиоксидантной системы организма при гипоксии азличного происхождения // Кислород и свободные радикалы. Материалы VI еждународного симпозиума. - Гродно. - 1996. - С. 26-27.

0.Кукоба Т.В., Розова Е.В., Середенко М.М. Протекторное действие верцетина при острой гипоксической гипоксии //Гипоксия: механизмы, іаптация, коррекция. Материалы Всероссийской конференции.-Москва.- 1997.- С. 65.

1.Кукоба Т.В. Стан перекислого окислення ліпідів та антиоксидантної истеми щурів при гіпоксії та блокуванні циклооксигенази аспірином '/Фізіол. журн. - 1998. - Т. 44, Хе 3. - С. 140-141.

2.Середенко М.М., Маньковська І.М., Розова К.В., Моісеєнко Є.В., На-аренко А.І., Коваль С.Б., Кукоба Т.В., Островська Л.Б., Портніченко

і.І., Тимченко О.Г., Волгін Д.В. Стан систем забезпечення організму иснем при екстремальних впливах шляхом дії на метаболізм фос-юліпідів // Фізіол. журн. - 1998. - Т. 44, №4. - С. 111.

3.Кукоба Т.В. Влияние липина на перекисное окисление липидов и ан-иоксидантную систему при гипоксии // Гіпоксія: деструктивна та конструк-івна дія. Матер, міжнар. конф. - Київ. - 1998. - С. 108-109.

Кукоба Т.В. Вплив блокаторів метаболізму арахідонової кислоти, іпіну та гіпоксичних тренувань на перекисне окислення ліпідів та ан-иоксидантну систему організму при гіпоксії,- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних аук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини та тварин. - Інститут іізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено вивченню процесів перекисного окислення іпідів та ферментів антиоксидантної системи організму у крові та ткани-ах щурів при блокаді шляхів перетворення арахідонової кислоти, дії ек-эгенних фосфоліпідів та гіпоксичних барокамерних тренувань в умовах іпоксії. Встановлено, що гіпоксія важкого ступеня, незалежно від її типу, ризводить до посилення процесів перекисного окислення ліпідів та при-нічення активності ферментів антиоксидантного захисту організму. Пока-шо, що блокада ліпо- та циклооксигеназного шляхів окислення арахідо-ової кислоти, застосування екзогенних фосфоліпідів та барокамерні іпоксичні тренування пригнічують інтенсивність процесів перекисного кислення ліпідів та посилюють функціональну активність ферментів ан-иоксидантної системи при гіпоксії.

Ключові слова: гіпоксія, перекисне окислення ліпідів, ферменти, нтиоксидантна система.

Кукоба Т.В. Влияние блокаторов метаболизма арахидоновой кисло ты, липина и гипоксических тренировок на перекисное окисление ЛИПИДО] и антиоксидантную систему организма при гипоксии,- Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата биологически: наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Ин статут физиологии им. А.А.Богомольца НАН Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена изучению процессов перекисного окисленш липидов и ферментов антиоксидантной системы организма в крови и тка нях крыс при блокаде путей превращения арахидоновой кислоты действии экзогенных фосфолипидов и гипоксических барокамерных тре нировок в условиях гипоксии. Установлено, что гипоксия тяжелой степе ни, независимо от типа, приводит к усилению процессов перекисноп окисления липидов и угнетению активности ферментов антиоксидантної защиты организма. Показано, что блокада липо- и циклооксигеназноп путей окисления арахидоновой кислоты, применение экзогенных фосфо липидов и барокамерные гипоксические тренировки угнетают интенсив ность процессов перекисного окисления липидов и усиливают функцио нальную активность ферментов антиоксидантной системы при гипоксии.

Ключевые слова: гипоксия, перекисное окисления липидов, фермен ты, антиоксидантная система.

Kukoba T.V. Influence of inhibitors of arachidonic acid metabolism lipin and hypoxic training on lipid peroxidation and antioxidant systen under hypoxia.- Manuskript.

Thesis for the candidate's degree in biological sciences by speciality

03.00.13 - Physiology of humans and animals. A.A.Bogomolets Institute о Physiology, National Ukrainian Academy of Scicnces, Kyiv, 1998.

The thesis is devoted to the studying of lipid peroxidation processes anc antioxidant system enzymes of the organism in hypoxia under blocking о arachidonic acid metabolic ways, exogenous phospholipids supplementatioi and hypobaric hypoxic training. It has been established that any type о severe hypoxia leads to the stimulation of lipid peroxidation and th< inhibition of antioxidant enzymes activity. It was shown that blocking of th< lipo- and cyclooxygenase ways of arachidonic acid metabolism, exogenou: phospholipids supplementation and hypobaric hypoxic training decrease th< lipid peroxidation intensity and stimulate the functional activity o: antioxidant enzymes system under hypoxia.

Key words: hypoxia, lipid peroxidation, antioxidant system enzymes.