Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние блокаторов метаболизма арахидоновой кислоты, липина и гипоксических тренировок на перекисное окисление липидо и антиоксидантную систему организма при гипоксии

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Влияние блокаторов метаболизма арахидоновой кислоты, липина и гипоксических тренировок на перекисное окисление липидо и антиоксидантную систему организма при гипоксии"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

%

О'

‘V

Кукоба Тетяна Веніамінівна

УДК 577.352.38: 577.121: 577.115.3: 612.273.2

ВПЛИВ БЛОКАТОРІВ МЕТАБОЛІЗМУ АРАХІДОНОВОЇ КИСЛОТИ, ЛІПШУ ТА ППОКСИЧНИХ ТРЕНУВАНЬ НА ПЕРЕКИСНЕ ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНУ СИСТЕМУ ОРГАНІЗМУ ПРИ ГІПОКСІЇ

03.00.13 - фізіологія людини та тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

КИЇВ -1998

Робота виконана в Інституті фізіології ім. О.О.Богомольця

НАН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Середенко Михайло Михайлович,

Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України, завідувач відділом по вивченню гіпоксичних станів

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук

Нікуліна Галина Григорівна,

Інститут урології та нефрології АМН України, завідувач лабораторії біохімії; кандидат біологічних наук Марченко Галина Іванівна,

Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, старший науковий співробітник відділу експериментальної кардіології

Провідна установа: НДІ фізіології при Київському університеті

ім. Тараса Шевченка

Захист відбудеться “//” X/________________1998 р. о год. на засідань

спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 Інституту фізіології ік

О.О.Богомольця НАН України (м. Київ, вул. Богомольця, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фізіології ігч

О.О.Богомольця НАН України за адресою: м.Київ, вул. Богомольця, 4.

Автореферат розісланий ис/<Ґ" 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор біологічних наук

Сорокіна-Маріна 3.0

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Активація процесів перекисного окислення ііпідів (ПОЛ) є одним із універсальних механізмів пошкодження клітин, сновним джерелом порушень структури та функцій біологічних мембран, юз'єднання окислення та фосфорилювання при дії на організм несприят-[ивих екзо- та ендогенних факторів (Кожевников Ю.Н., 1985; Барабой

5.А. и соавт.,1989; 1994; 1996; Левицкий Е.Л. и соавт., 1997; Chiu D. et

1., 1989). Одним із таких факторів є нестача кисню, або гіпоксія, яка є ;уже поширеним явищем. Дефіцит кисню може викликатися багатьма [ричиїгами: різні форми внутрішньої патології, особливо, захворювання рганів кровобігу, дихання та крові, цитотоксична дія лікарських препа-іатів та хімічних речовин, работа або перебування в екстремальних умо-ах, які обумовлені недостатністю або неадекватністю у забезпеченні по-реб організму киснем (Біленко М.В., 1989; Семенов В.Л., Ярош lM.,1991; Тухватшин P.P., 1996; Boveris A., 1977; Capel I.D., 1984; De jroot H., 1989). Незважаючи на причини виникнення гіпоксичних станів, іо викликають кисневе голодування тканин, їх кінцевий ефект принципо-

о подібний та зводиться до порушення окислювального фосфорилювання

клітинах, розвитку вторинної тканинної гіпоксії (Семенов В.Л., Ярош l.M.,1991; Смирнов A.B. и соавт., 1996; Лукьянова Л.Д., 1997).

Розгляду проблеми вільнорадикальних процесів, зокрема, ПОЛ, їх олі у пошкодженні клітинних структур при зміні кисневих режимів ор-анізму приділяється велика увага (Шафран Л.М. и соавт., 1979; Конвай

І.Д. и соавт., 1982; Маньковська І.М. та співавт., 1993; Корнейчик В.H., юрисюк И.М., 1996; Могильницкая Л.В. и соавт., 1996; Minyalenko T.D. t al., 1990). Доведено, що активація процесів ПОЛ, яка спостерігається ри гіпероксії, аноксії та тяжкій гіпоксії, викликає послаблення захисних ластивостей антиоксидантної системи (АОС) та призводить, у кінцевому езультаті, до розвитку патологічних змін. Значна роль процесів ПОЛ у озвитку багатьох патологічних станів організму не підлягає сумніву та еззаперечно доведена цілим рядом досліджень (Великанова Д.М. и со-вт., 1981; Кацанович Є.P., 1981; Венгеровский А.И. и соавт., 1996; Chein [.R. et al., 1985; Comporti M., 1985; Halliwell B., 1989; Kato S. et al., 990). У наш час доведена також важлива роль арахідонової кислоти АК) як субстрату ПОЛ та попередника клітинних медіаторів - регуля-орів разноманітних метаболічних процесів (Казанова Г.В. и соавт., 1991; [юсов В.А. и соавт., 1995; Мойбенко A.A. и соавт., 1996; Masters D.J. et

1., 1985; Lefer A.M., 1985; 1986). Літературні відомості підтверджують плив продуктів метаболізму АК - лейкотрієнів та простагландинів на одальший розвиток патологічних процесів в організмі, у тому числі й икликаних гіпоксією (Коцюруба В.H., Мойбенко A.A., 1989; Samuelson ¡., 1983; Denzlinger C. et al., 1985; Ezra D. et al., 1985; Lefer A., 1986). дал із літературних даних дозволяє припустити, що зміни активності роцесів ПОЛ та стану АОС в умовах гіпоксії мають тканинноспецифічні собливості, залежать від характеру та типу гіпоксичного впливу. Однак

вплив зміни шляхів метаболізму АК на стан процесів ПОЛ та статус АОС при різних типах гіпоксії до цього часу вивчений недостатньо. Також мале досліджені особливості процесів ПОЛ та стан АОС у різних органах в за лежності від типу гіпоксії. В наш час ведеться активний пошук ефек тивних блокаторів шляхів метаболізму АК та вивчення їх впливу на ПО/ та АОС (Атрощенко Е.С., 1991; Сергеев С.Н., 1992; Лукьянчук В.Д. Савченкова Л.В., 1993; Люсов В.А. и еоавт., 1995; Чайка Л.А. и еоавт. 1995; Steinberg D. et al., 1989; Stewart D.J., 1989; Deluda K.S. et al. 1991; Yuping W., Skott W., 1995). Разом з цим комплексне дослідженні порівняльного впливу блокаторів шляхів перетворення АК на інтен сивність процесів ПОЛ та стан АОС у різних органах та тканинах прі різних типах гіпоксичного впливу до цього часу не проводилося. І останній час з'явилися відомості про те, що екзогенні фосфоліпіди та пе реривчасті гіпоксичні тренування позитивно впливають на перебіг гіпоксі (Ельский В.Н. и еоавт., 1993; Мальшіев В.В. и еоавт., 1995; Архипеїш Ю.В., Сазонтова Т.Г., 1996). Однак конкретні механізми такого впливу н; організм, зокрема, на співвідношення в системі ПОЛ/АОС, також вивчен недостатньо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

Дисертаційна работа є частиною планової теми відділу по вивчення гіпоксичних станів Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН Україні (державний реєстраційний № 01960022950) “Дослідження змін функціо нування систем забезпечення організму киснем при екстремальних вплива: шляхом дії на ліпідний обмін”.

Мета та задачі дослідження: Вивчити активність процесів ПОЛ т; ферментів АОС організму при зміні шляхів метаболізму арахідонової кис лоти, введенні ліпіну та гіпоксичних тренуваннях в умовах гіпоксії різноп походження.

Поставлена мета передбачає рішення таких задач:

1.Вивчити стан ПОЛ та активність ферментів АОС у крові, серці печінці, легенях та мозку щурів при гострій гіпоксичній та циркуляторно гемічній гіпоксії.

2.Дослідити вплив блокади ліпоксигеназного шляху метаболізму Af на стан ПОЛ та АОС організму в крові та органах щурів в умова: гіпоксії різного походження.

3.Дослідити вплив блокади циклооксигеназного шляху метаболізму АІ на інтенсивність процесів ПОЛ та активність ферментів АОС організму і крові та органах щурів при гіпоксії різного походження.

4.Порівняти дію блокаторів ліпоксигеназного та циклооксигеназноп шляхів метаболізму АК на ПОЛ та АОС при різних типах гіпоксії.

5.Вивчити вплив ліпіну на ПОЛ та АОС в умовах гострої гіпоксично гіпоксії.

6.Вивчити вплив переривчастих гіпоксичних тренувань на ПОЛ та ак тивність ферментів АОС при гострій гіпоксичній гіпоксії.

з

Наукова новизна отриманих результатів: Вперше проведено ком-лексне дослідження впливу зміни шляхів метаболізму АК на інтен-ивність процесів ПОЛ та функціональну активність АОС організму при □стрій гіпоксичній та циркуляторно-гемічній гіпоксії. Показано, що цир-уляторно-гемічна гіпоксія викликає в організмі тварин більш суттєве, ніж остра гіпоксична гіпоксія, пригнічення активності ферментів АОС, що ризводить до більш вираженої інтенсифікації процесів ПОЛ та значнішо-

о накопичення в організмі токсичних продуктів вільнорадикальних реак-ій. Вперше показано, що блокада шляхів метаболізму АК фармако-огічними препаратами (кверцетин, індометацин, лінолеїлгідроксамова та цетилсаліцилова кислоти) виявляє захисну дію на організм при гострій іпоксичній та циркуляторно-гемічній гіпоксії. Протекторний вплив блока-орів метаболізму АК проявляється у підвищенні функціональної актив-ості ферментів АОС (супероксиддисмутази, каталази, церулоплазміну та агальної пероксидазної активності крові) та зниженні інтенсивності про-есів ПОЛ, про що свідчить зменшення вмісту первинних та вторинних родуктів ПОЛ у крові та тканинах. Блокада ліпоксигеназного шляху кислення АК виявляє більш виражену стабілізуючу дію на систему ГОЛ/АОС. Зроблене уперше дослідження впливу екзогенних фос-юліпідів (препарат ліпін) та тривалих гіпоксичних тренувань на ПОЛ та ЮС при гіпоксії показало, що і застосування ліпіну, і гіпоксичні трену-ання дозволяють попередити розвиток суттєвих порушень рівноваги у си-темі ПОЛ/АОС при дії на організм гострої гіпоксичної гіпоксії.

Практичне значення отриманих результатів: Дослідження впливу міни шляхів метаболізму АК на активність ПОЛ та АОС організму за мов гострої гіпоксичної та циркуляторно-гемічної гіпоксії показало мож-ивість вибіркового впливу па стан прооксидантно-антиоксидантної рівно-аги в організмі. Показана принципова можливість корекції порушень, що иникають у результаті дії на організм гіпоксії різного походження, за до-омогою цілеспрямованої зміни шляхів метаболізму АК. Отримані в роботі ані відкривають нові можливості застосування мало вивчених лінолеїлгідроксамова кислота, ліпін) та традиційних (ацетилсаліцилова ислота, індометацин) фармакологічних препаратів для корекції гіпоксич-:их ушкоджень. Результати досліджень про підвищення функціональної ктивності АОС організму при адаптації тварин до гіпоксії можуть бути икористаними для обгрунтування застосування переривчастих гіпоксич-[их тренувань з метою підвищення стійкості організму до гіпоксії. Відо-гості про особливості процесів ПОЛ та АОС при гіпоксії різних типів гожуть використовуватися для оцінки функціональних можливостей ан-иоксидантних систем, а також для підвищення їх захисних можливостей ;ри гіпоксичних станах різноманітного походження.

Конкретний особистий внесок автора у виконання дисертаційної ра-оти полягає у проведенні експериментальних досліджень, отриманні фак-ичного матеріалу, теоретичному аналізі отриманих результатів.

Апробапія работи: Матеріали дисертації доповідались на:

1. І конгресі світової федерації українських фармацевтичних товариств, Україна, Львів, травень, 1994.

2. II конгресі патофізіологів України, Україна, Київ, жовтень, 1996.

3. VI міжнародному симпозіумі “Кислород и свободные радикалы”, Беларусь, Гродно, листопад, 1996.

4. Міжнародній конференції “Гіпоксія: деструктивна та конструктивне дія”, Україна, Київ, червень, 1998.

5. Засіданні сектору фізіології вісцеральних систем Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України.

Публікапії: За темою дисертації опубліковано 13 робіт, 6 з яких е статтями.

Обсяг та структура дисертації: Дисертація викладена на 143 сторін ках машинопису і складається зі вступу, 5 розділів, заключения, висновки та списку використаної літератури. Робота ілюстрована 22 таблицями Бібліографічний показчик включає 287 джерел, у тому числі 182 з країн СНД та 105 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Матеріали та методи досліджень.

Робота виконана на 203 щурах-самцях Вістар масою 180-250 г. Досліди проводилися в умовах нормоксії, гострої гіпоксичної та циркуля-торно-гемічної гіпоксії. Гостру гіпоксичну гіпоксію створювали шляхом інгаляції тваринам на протязі ЗО хв гіпоксичної газової суміші, яка містилг 7% 02. Тварини знаходилися у герметичному ексикаторі, вуглекислота, ще виділялася під час дихання, поглиналася за допомогою натронного вапна Циркуляторно-гемічну гіпоксію створювали шляхом гострої крововтрати і об'ємі 25-30% від загального об'єму циркулюючої крові без заміщенню об'єму крововтрати. Тривалість циркуляторно-гемічної гіпоксії також становила ЗО хв.

Після декапітації тварин проводили забір крові, тканин серця, печінки, легень та головного мозку. Інтенсивність процесів ПОЛ оцінювали зі накопиченням у крові та органах тварин дієнових кон'югатів (ДК) та ма лойового діальдегіду (МДА), які визначали за стандартними методамі (вміст ДК у плазмі крові - за методом Гаврилова В.Б., Мішкорудної М.І. 1983; у тканинах - за методом Костюк В.А. та співавт., 1984; вміст МДА за методом Стальної І.Д., Гарішвілі Т.Г.,1977).

Показниками стану АОС організму слугували: активність супер оксиддисмутази (СОД) (Брусов О.С. та співавт., 1976), каталази (КАТ] (Королюк М.А. та співавт., 1988). Окрім того у крові визначали загальну пероксидазну активність (ЗПА) (Попов Т., Нейковска Л., 1971), а ) плазмі крові - активність церулоплазміну (ЦП) (Колб В.Г., Камьшшикої В.С.,1982).

У якості блокаторів ліпоксигеназного шляху метаболізму АК вико ристовували кверцетин та лінолеїлгідроксамову кислоту (ЛГК). Кверцетиі вводили внутрішньочеревинно у дозі 1 мг / 100 г маси тіла тварини, ЛІТ вводили внутрішньосудинно у дозі 0,3 мг / 100 г. Як інгібітори цикло

іксигснази використовували ацетилсаліцилову кислоту (АСК) та індоме-ацин у дозах 0,5 мг/100 г, які вводилися внутрішньочеревинно. Дія пре-гаратів становила 1 год.

Крім того були проведені дослідження впливу екзогенних фос-[іоліпідів (препарат ліпін) та тривалих гіпоксичних тренувань на ПОЛ та ЮС в умовах гострої гіпоксичної гіпоксії.

Препарат ліпін застосовували у вигляді ліпосом у дозі 2,5 мг/100 г а вводили внутрішньосудинно за ЗО хв до початку гіпоксичного впливу.

Вплив тривалих гіпоксичних тренувань вивчали на моделі переривистої гіпоксії, яку створювали шляхом “під'йому” тварин у барокамері на ‘висоту” 5000 м над рівнем моря по б год на добу на протязі 6 тижнів.

Статистичну обробку результатів здійснювали за методом варіаційної татистики з використанням критерію Ь Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Стан ПОЛ та активність ферментів АОС при різних типах іпоксії.

Встановлено, що при дії на організм щурів 30-хвилишюї гострої іпоксичної гіпоксії відбувається значне посилення процесів ПОЛ. Іідтведженням цього слугувало зростання вмісту ДК та МДА у крові та ■калинах серця, печінки, легень і головного мозку. Так, згідно даним ■абл.1, концентрація ДК у крові при гіпоксичному впливі зростала на >0%, у тканинах серця - на 63%, печінки - на 78%, мозку - на 47%. Іриріст концентрації МДА становив у крові 63%, в тканинах серця -58%, печінки - 218%, легень - 41% та мозку - 55%. При цьому також )еєструвалося зниження активності СОД у крові на 44%, у серці - на 18%, гечінці - на 22%, легенях - на 19%, мозку - на 17%. Каталазна активність глазми крові була знижена на 16%, а в гомогенатах тканин серця, печінки, іегень та мозку - на 15%, 41%, 45% та 20% відповідно. Активність ЦП їлазми крові знижувалася на 33%, а ЗПА крові була нижчою від контро-ію на 9% (табл. 2).

При циркуляторно-гемічній гіпоксії, що розвивалася внаслідок го-:трої крововтрати, також реєструвалося зміщення прооксидантно-інтиоксидантної рівноваги у бік посилення процесів ПОЛ. Отримані екс-гериментальні дані (див. табл. 1 та 2) показують, що концентрація ДК іерез ЗО хв після крововтрати у крові збільшувалася на 94%, у тканинах :ерця - на 75%, печінки - на 111%, легень - на 115% та мозку - на 91%. Зміст МДА зростав у крові на 141%, у тканинах серця - на 110%, печінки -!22%, легень - 235%, мозку - 79%. При цьому відмічалося зниження ак-■ивності ферментів АОС. Так, циркуляторно-гемічна гіпоксія викликала іниження активності СОД у крові на 50%, тканинах серця - на 46%, іечінки - на 39%, легень - на 49%, мозку - на 34%. Каталазна активність срові знижувалася на 42%, тканин серця - на 23%, печінки - 88%, легень ->2% та мозку - на 35%. ЗПА крові та активність ЦП плазми були нижчи-т від контролю на 21% та на 36% відповідно.

Слід підкреслити, що при гострій гіпоксичній гіпоксії суттєві ЗМІНІ відмічалися у крові. Тут спостерігалося, хоча й не максимальне, але до сить значне накопичення продуктів ПОЛ, суттєво знижувалась активністі КАТ, ЦП, ЗПА, а активність СОД пригнічувалась максимально. Вміс первинних та вторинних продуктів ПОЛ у тканинах мав таку по слідовність: печінка-»серце-»мозоі<->легеш. При цьому реакція з бок; АОС на даний тип гіпоксії не мала такої чіткої тканинної специфічності Так, незважаючи на найзначніше зниження активності СОД в тканина; печінки, каталазна активність найбільше пригнічувалася у тканинах ле гень.

При циркуляторно-гемічній гіпоксії більш суттєве накопичення про дуктів ПОЛ також реєструвалося у крові, а у тканинах мало таку по слідовність: легені-»печінка-> серце->мозок. У тканинах печінки та легені було зафіксоване суттєве зниження активності СОД та КАТ. Це узгод жуюється з літературними відомостями про те, що при гострій та тяжкіі крововтраті тканини легень, печінки та нирок пошкоджуються більше ВІ; інших тканин внаслідок розвитку в умовах гіповолемії та геморагічноп шоку синдрому так званих “шокових легень, печінки та нирок” (Шуте; Ю.,1981; Матвеев С.Б. и др., 1992; Обльївач A.B., 1995). Серце та мозої завдяки централізації кровообігу знаходяться у більш вигідному стані Окрім того циркуляторно-гемічна гіпоксія викликає в організмі твариї більш суттєві порушення балансу ПОЛ/АОС, ніж гостра гіпоксичн; гіпоксія. При крововтраті накопичення первинних та вторинних продукті] ПОЛ у крові у середньому вище у 1,4 рази, а у тканинах у 1,3-1,5 разі ніж при гострій гіпоксичній гіпоксії. Активність ферментів АОС при цир куляторно-гемічній гіпоксії знижена більше. Так, у крові активність КА-] була знижена у 1,5 рази, а у тканинах - у 1,3 (а в печінці у 2,6 разів! сильніше, ніж при гіпоксичній гіпоксії. Активність СОД також, бул; нижчою у середньому у 1,3-1,5 рази. Значно нижчими при даному тип гіпоксії були показники ЦП та ЗПА крові. Отримані результати узгоджу ються з припущеннями деяких авторів про тс, що при гіпоксичних впли вах різного типу та ступеню тяжкості співвідношення між системами гене рації вільних радикалів та захисту від них різні і наслідком цього є неод пакові зміни активності антиоксидантних ферментів, зокрема, СОД ті КАТ (Дубинина Е.Е. и соавт., 1983,1995). Крім того, активність АОС ор ганізму тісно пов'язана з інтенсивністю вторинної тканинної гіпоксії. З од ного боку, тканинна гіпоксія викликає дефіцит енергії, необхідної длі нормального функціонування та регенерації АОС, та активує гліколіз, щ< призводить до тканинного ацидозу. Гіпоксія та ацидоз, активуючи процесі ПОЛ, призводять до накопичення токсичних перекисних продукті] (перекисів ліпідів, альдегідів, кетонів), які викликають пригнічення ак тивності ферментів АОС (СОД, КАТ, глутатіонзалежних ферментів та ін.' (Дудник Д.Б. и др., 1981; Макаревич О.П., Голиков П.П.,1983; Ланкш В.З. и др., 1989; Зінкович 1.1, та ін., 1994; Heinecke J.W.et al., 1993). i іншого боку, зниження функціональної активності АОС може, за принци-

Таблиця 1. Концентрація первинних та вторинних продуктів ПОЛ у крові та тканинах цурів в умовах нормоксії, гострої гіпоксичної та циркуляторно-гемічної гіпоксії М±т)_______________________________________________________________________

Досліджувані Умови дослідів

показники та тканини од. вимірювання контроль <п=16) г.гіп.гіпоксія <п=16) Р* ц/г гіпоксія (я=16) р**

ЗК сров мкмоль/мл 0,636±0,061 0,95б±0,014 <0,001 1,234±0,113 <0,001

:ерце мкмоль/мг 5,16±0,61 8,41±1,60 >0,05 9,05+1,34 <0,01

іечінка мкмоль/мг 7,38±0,79 13,11+1,96 <0,01 15,54±1,17 <0,001

іегені мкмоль/мг 6,03±0,70 8,59+1,03 <0,05 12,96±0,19 <0,001

юзок мкмоль/мг 4,59±0,53 6,74±1,62 >0,2 8,78+1,09 <0,001

ЧДА сров мкмоль/л 1,43±0,04 2,33+0,10 <0,001 3,45+0,36 <0,001

:ерце мкмоль/г 17,30+1,10 32,58+0,16 <0,001 36,32+2,2 <0,001

іечінка мкмоль/г 15,20+1,43 48,32+3,69 <0,001 48,24±1,09 <0,001

гегені мкмоль/г 19,4010,60 27,40±0,89 <0,001 34,92±1,53 <0,001

юзок мкмоль/г 13,70±2,20 21,17+1,02 <0,001 24,55+0,89 <0,001

Габлнца 2. Активність ферментів АОС у крові та тканинах щурів в умовах нормоксії

а при дії гості зої гіпоксичної та циркуляторно-гемічної гіпоксії (М ± т)

Досліджувані Умови дослідів

показники та тканини од. вимірювання контроль (п=16) Г-ГІП.гіпоксія (п—16) Р* ц/г гіпоксія (п=16) Р**

зод сров ум.од. 2,50±0,37 1,40+0,17 <0,01 1,25±0,07 <0,001

:ерце ум.од. 1,99±0,29 1,64+0,11 >0,2 1,07±0,82 >0,2

іечінка ум.од. 3,56±0,24 2,80+0,16 <0,01 2,17±0,07 <0,001

іегені ум.од. 1,75±0,21 1,42+0,10 >0,1 1,07±0,01 <0,001

-ІОЗОК ум.од. 1,92±0,21 1,59±0,14 >0,1 1,26±0,14 <0,01

ІСАТ

сров мкат/л 0,19±0,01 0,16±0,01 <0,05 0,11+0,01 <0,001

;ерце мкат/г 1,25±0,11 1,06+0,08 >0,1 0,98+0,04 <0,05

іечінка мкат/г 7,03+1,44 4,13+0,33 <0,001 1,56+0,84 <0,001

іегені мкат/г 1,81±0,22 0,99±0,05 <0,001 0,8710,04 <0,001

ІОЗОК мкат/г 1,05±0,10 0,84+0,10 >0,1 0,68±0,09 <0,001

III їлазма крові ША мг/л 13,35±0,72 8,93+0,80 <0,001 8,5410,83 <0,001

сров мМ/хв/л 255,41+6,90 232,5213,71 <0,001 201,25±9,46 <0,001

і* - гостра гіпоксична гіпоксія (г.гіп.гіпоксія) у порівнянні з контролем;

і**- циркуляторно-гемічна гіпоксія (ц/г гіпоксія) у порівнянні з контролем.

юм “порочного кола", приводити до підвищення вмісту перекисних гродуктів. І навіть наступна нормалізація не завжди у змозі повернути по-атковий рівень продуктів ПОЛ (Конвай В.Д. и соавт., 1991). Дослідженій співробітників нашої лабораторії показали, що гостра та тяжка кро-овтрата супроводжується більш вираженою вторинною тканинною

гіпоксією, ніж гостра гіпоксична гіпоксія (Маньковська І.М. та співавт.,1993; Середенко М.М. таспівавт., 1987).

Зміни ПОЛ та показників АОС при блокаді шляхів метаболізму АК в умовах гіпоксії різного походження.

Зміни стану ПОЛ та АОС при блокаді ліпоксигеназного шляху метаболізму АК при гострій гіпоксичній та ииркуляторно-гемічній гіпоксії.

Контрольне введення тваринам блокаторів ліпоксигенази (кверцетину та ЛГК у дозах 1 мг/100 г та 0,3 мг/100 г відповідно) в умовах нормоксії викликало тенденцію до незначного посилення інтенсивності процесів ПОЛ, про що свідчило деяке збільшення вмісту ДК та МДА у крові та гомогенатах тканин серця, печінки, легень та мозку. Активність ферментІЕ АОС - СОД та КАТ також збільшувалася у незначній мірі, а активність ЦП та ЗПА крові або залишалася у межах контрольних показників, абс зазнавала незначного посилення. Однак у більшості випадків зміни показників ПОЛ та АОС при введенні препаратів, що блокують ліпоксигена-зу, в умовах нормоксії були статистично недостовірними.

Попереднє введення тваринам препаратів - блокаторів ліпоксигеназного шляху метаболізму АК в умовах гострої гіпоксичної та циркуляторно-гемічної гіпоксії дозволяло запобігти посиленню реакцій ПОЛ та підвищити функціональну активність АОС. Так, ін'єкції кверцетину за ЗО хв до початку гострої гіпоксичної гіпоксії призводили до зменшення у крові вмісту ДК та МДА у середньому на 20%. У гомогенатах досліджуваних тканин концентрація ДК та МДА знижувалася так: у печінці - на 32% та 48%, у серці - на 22% та 27%, у легенях - на 19% та 11% відповідно. У тканинах головного мозку реєструвалася тенденція до зниження вмісту ДК та МДА, але ці показники були статистично недостовірними.

Застосування кверцетину в умовах гострої гіпоксичної гіпоксії викликало достовірне збільшення активності СОД у крові (на 79%) та тканинах легень ( на 37%), КАТ у тканинах серця (на 17%), печінки (на 38%), легень (на 47%), та посилення активності ЦП плазми крові (на 42%). В інших досліджуваних тканинах активність ферментів АОС та ЗПА крові при даному типі гіпоксії також була збільшена, але не мала статистичної достовірності.

Попереднє введення тваринам іншого блокатору ліпоксигенази - ЛГК при розвитку гострої гіпоксичної гіпоксії також призводило до значного зниження у крові та гомогенатах тканин первинних та вторинних продуктів ПОЛ у порівнянні з дією гіпоксії. Було зареєстровано зниження вмісту ДК у крові на 32%, у серці - на 24%, печінці- на 35%, легенях - на 50% та мозку - на 23%. Концентрація МДА достовірно знижувалася на 24% у крові та на 28%, 47%, 14%, 11% у тканинах серця, печінки, легень та мозку відповідно. Активність ферментів АОС також збільшувалася, але не в усіх тканинах одинаково. Так, збільшення активності СОД у крові при застосуванні ЛГК в умовах гострої гіпоксичної гіпоксії становило 99%, у тканинах легень - 51%, тоді як у тканинах серця, печінки та мозку -

¡0,%, 17% та 25%. Активність КАТ у крові зростала на 13%, у легенях - на 78%, печінці - на 52%, серці - на 30%, мозку - на 27%. Активність ЦП їлазми та ЗПА крові також посилювалася.

При застосуванні кверцетину в умовах циркуляторно-гемічної ■іпоксії, до виникнення якої приводить гостра крововтрата, було зареєстровано більш суттєве зниження концентрації як первинних, так і вто-шнних продуктів ПОЛ у крові та в усіх досліджуваних тканинах. Так, зміст ДК у крові знижувався на 25%, в гомогенатах тканин серця - на 16%, печінки - на 41%, легень - на 48% та мозку - на 22%. Кількість МДА

і крові знижувалась на 19%, а в гомогенатах тканини серця, печінки, ле--ень та мозку - на 32%, 48%, 16% та 7% відповідно. На тлі такого знижен-ія вмісту перекисних продуктів реєструвався приріст активності ЦП плаз-т на 70% та ЗПА - на 30%, підвищувалася каталазна активність: у крові на 27%, серці - на 25%, печінці - на 124%, легенях - на 44%, мозку - на >0%. Таке ж суттєве підвищення активності стосувалося і СОД. Так, у срові цей показник збільшувався у порівнянні з циркуляторно-гемічною іпоксією без попереднього введення препарату на 82%, у тканинах серця -га 88%, печінки - на 18%, легень - на 26%, мозку - на 13%.

Попереднє введення ЛГК при циркуляторно-гемічній гіпоксії також іризводило до зниження вмісту у крові та органах тварин первинних і іторинних продуктів ПОЛ. Однак зниження концентрації первинних іродуктів при цій моделі гіпоксії було не таким значним як при гострій їпоксичній гіпоксії. Так, концентрація ДК у крові знижувалася на 15%, у тканинах серця - на 17%, печінки - на 31%, легень - на 38%, мозку - на !7%. Вміст МДА був знижений у більшій мірі: у крові на 48%, в тканинах :ерця - на 22%, печінки - на 46%. У мозку цей показник зростав на 10%, а

і тканинах легень не змінювався.

В умовах крововтрати, як і при гострій гіпоксичній гіпоксії, попе->еднє введення ЛГК спричинювало підвищення активності усіх досліджу-¡аігих антиоксидантних ферментів. Так, активність СОД у крові збільшу-шіась на 88%, у тканинах серця - на 54%, печінки - на 14%, легень - на 54%, мозку - на 51%, активність КАТ зростала на 46%, 19%, 140%, 41% та 54% відповідно. Активність ЦП плазми підвищувалась на 15%, а у відно-ненні ЗПА крові реєструвалась тенденція до посилення активності.

Отримані результати дозволяють припустити, що препарати - блока-:ори ліпоксигенази мають антиоксидантні властивості, дія яких поси-хюється в умовах дефіциту кисню. За літературними відомостями, бло-сатори 5-ліпоксигенази мають виражену протекторну дію при порушеннях соронарного та системного кровообігу (Коцюруба В.Н., Мойбенко A.A., [989; Бутович И.А. и соавт., 1990; Лебедь О.И. и соавт., 1997). Інгібу-?ання активності 5-ліпоксигенази при експериментальному атеросклерозі іризводить до зменшення площі ліпідних бляшок, зниження вмісту холестерину, пептидних лейкотрієнів та пригнічує процеси ПОЛ (Мойбенко ^.А. и соавт., 1991).

Зміни стану ПОЛ та АОС при блокалі пиклооксигеназного нглях^ метаболізму АК при гострій гіпоксичній та ііиркуляторно-гемічніі гіпоксії.

При контрольному введенні тваринам в умовах нормоксії АСК (0,' мг/100 г) відмічалася тенденція до збільшення концентрації продукти ПОЛ та посилення активності антиоксидантних ферментів, що узгод жується з літературними даними (Чайка Л.А. и соавт., 1995).

Контрольне введення другого інгібітора циклооксигенази - індомета цину у такій же дозі призводило до результатів, що відрізнялися від ре зультатів дії інших препаратів в даних умовах. Введення індометацину хо ча і викликало тенденцію до незначного підвищення вмісту продукти ПОЛ у крові та тканинах різних органів, та на відміну від інших блока торів (кверцетин, ЛГК, АСК), призводило до слабко вираженого при гнічення активності усіх досліджуваних антиоксидантних ферментів. Та кий вплив індометацину на ПОЛ та АОС в умовах нормоксії, видимо можно пояснити його здатністю роз'єднувати окислювальне фосфорилю вання, що призводить до порушення процесів утворення енергії та зни ження функціональної активності енергозалежних антиоксидантних фер ментів (Тринус Ф.П. и соавт., 1987).

Наступна серія дослідів була присвячена вивченню впливу поперед нього введення АСК на стан ПОЛ та АОС організму в умовах розвитку гострої гіпоксичної гіпоксії. Отримані результати показують, що в даню умовах введення АСК пригнічує активність процесів ПОЛ та підвищу* функціональну активність антиоксидантних ферментів. Так, за результа тами даної серії дослідів концентрація ДК у крові знижувалася у порів нянні з показниками тварин, що знаходилися в умовах гострої гіпоксично гіпоксії, на 22%, а у гомогенатах тканин серця, печінки, легень та мозку на 29%, 31%, 17% та 23% відповідно. Вміст МДА у крові був нижчим ш 16%, у тканинах серця - на 21%, печінки - на 31%, легень - на 17% та моз ку - на 24%. При цьому стимулювалась ферментативна ланка АОС. У крові активність СОД збільшувалася на 51%, КАТ - на 38%, у ткапиназ серця: СОД - на 11%, КАТ - на 36 %; печінки: СОД - на 10%, КАТ - нг 29%; мозку: СОД - на 9%, КАТ - на 17%. У легенях реєструвалась тен денція до посилення активності СОД, а активність КАТ зростала на 20% Активність ЦП плазми крові зростала на 48%, а зміни ЗПА крові булі незначними.

При застосуванні індометацину в умовах гострої гіпоксичної гіпоксі також реєструвалося зміщення співвідношення ПОЛ/АОС на користі посилення активності останньої. При цьому концентрація ДК знижувалась у крові на 24%, тканинах серця, печінки, легень та мозку - на 17%, 42% 12% та 16%, вміст МДА також достовірно знижувався на 19%, 22%, 46% 19% та 13% відповідно. На відміну від контрольного введення препарату і умовах нормоксії, при гострій гіпоксичній гіпоксії попереднє введенш індометацину викликало суттєве підвищення активності ферментів АОС Так, активність СОД та КАТ у крові зростала на 44% та 13%, у тканина?

ерця: СОД - на 18%, КАТ - на 11%, печінки: СОД - на 16%, КАТ - на 11%, легень: СОД - на 21%, КАТ - на 27%, мозку: СОД - на 13%, КАТ -га 23%. Активність ЦП зростала на 32%, а ЗПА крові мала тенденцію до юсилення. Отримані результати співпадають з даними деяких авторів про е, що застосування індометацину підвищує стійкість організму до гіпок-ичних впливів (Муратов В.К. и др., 1983; Бобков Б.Г., Иванова И.А., 985; Deluda IC.S. et al., 1991).

Попереднє введення тваринам АСК при циркуляторно-гемічній іпоксії також призводить до гальмування реакцій ПОЛ у крові та ткани-tax, посилення активності антиоксидантних ферментів. Так, рівень ДК у :рові щурів при попередньому введенні АСК був нижчим на 29%, а у го-югенатах тканин серця, печінки, легень та мозку - нижчим на 20%, 35%, І4% та 19%. Концентрація МДА при цьому знижувалася на 17%, 23%, [1%, 26% та 11% відповідно. У крові відмічався приріст активності СОД га 62%, КАТ - на 46%, ЦП - на 55% та ЗПА - на 15%. Активність СОД та <АТ підвищувалася у тканинах серця на 45% та 31%, печінки - на 29% та 48%, легень - на 37% та 10% та мозку - на 24% та 38% відповідно.

Той факт, що АСК впливає на метаболізм АК у тромбоцитах, дозво-гає припустити, що в умовах циркуляторно-гемічної гіпоксії одним з ме-:анізмів, які дають можливість АСК попереджувати розвиток тяжких іпоксичних пошкоджень, можливо, є його здатність підвищувати ан-иагрегаційні властивості крові та покращувати мікроциркуляцію Атрощенко Е.С., 1991).

Попереднє введення індометацину за умов циркуляторно-гемічної іпоксії також призводило до зниження концентрації у крові та гомоге-іатах тканин первинних та вторинних продуктів ПОЛ та росту активності інтиоксидантних ферментів. Так, у крові рівень ДК знижувався на 23%, а ОДА - на 14%. У гомогенатах серця рівень ДК та МДА знижувався на 2%, печінки: ДК - на 31%, МДА - на 35%, легень: ДК - на 39%, МДА -ta 25%, мозку: ДК - на 21%, МДА - на 11%. Активність СОД у крові іростала на 58%, КАТ - на 64%, у тканинах серця: - СОД - на 27%, КАТ -іа 5%, печінки: СОД - на 15%, КАТ - на 105%, легень: СОД та КАТ - на 6%, мозку: СОД - на 25%, КАТ - на 12%. Також відмічалося суттєве по-:илення активності ЦП - на 30%, а ЗПА крові зростала на 18%.

Отримані результати узгоджуються з літературними відомостями 'Березнякова А.И., Кузнецова В.М.,1988) про те, що антигіпоксичний механізм дії індометацину пов'язаний з покращенням доставки кисню ткани-гам в умовах його дефіциту, посиленням синтезу гемоглобіну, ней-•ралізацією продуктів метаболічного ацидозу, зменшенням вмісту недо-жислених продуктів, тобто, дія препарату спрямована на зменшення сту-іеню вторинної тканинної гіпоксії. Крім того, такі інгібітори циклооксиге-іази як АСК та індометацин, попереджаючи синтез та вивільнення біоак-■ивних речовин - прокоагулянтов, знижують активуючий вплив на гемотаз вільних радикалів та перекисних сполук (Бобков Б.Г., Иванова rí.A.,1985; Атрощенко Е.С., 1991).

Вплив екзогенних фосфоліпідів та переривчастих гіпоксичішх тренувань на ПОЛ та АОС при гіпоксії

Вп лив лі піну на ПОЛ та АОС в умовах гострої гіпоксичної гіпоксії.

Отримані експериментальні дані про розвиток в умовах гострої гіпоксичної гіпоксії порушення в організмі прооксидантно-антиоксидантно; рівноваги на користь переважання процесів вільнорадикального окислення підтверджують літературні відомості про гіпоксичне пошкодження тканиг організму в умовах дефіциту кисню (Меерсон Ф.З., 1982; Конвай В.Д. е соавт., 1982; Хитров Н.К., Пауков В.С., 1991; Лукьянчук В.Д., Савченко ва Л.В., 1993; Маньковська І.М. та ін., 1993; Лукьянова Л.Д., 1997) Зміни структури ліпідного шару мембран, що викликаються посилення!* процесів ПОЛ, справедливо називають однією з головних причин клітин ного пошкодження. Цілеспрямований захисний вплив на клітинні мембра ни виявляється можливим, завдяки введенню в організм фосфоліпідів ) вигляді ліпосом, оскільки ліпіди ліпосом здатні вбудовуватися у плазма тичні мембрани клітин (Грегориадис Г., 1983). Зараз уже доведена н< практиці висока ефективність використання ліпосомальних фор> лікарських та біологічно активних речовин при різних екстремальних ста нах (гіпоксії, геморагічному шоці, синдромі тривалого розчавлювання т.п.) (Ельский В.Н. и др., 1993; Крьіжановский Г.Н. и др., 1995; Гонскиі Я.И. и др.,1996). Раніше у нашій лабораторії було показано, що застосу вання ліпосом в умовах гіпоксії викликає нормалізацію споживання киснк тканинами та організмом в цілому (Середенко М.М. и соавт., 1993). Од нак механізми антигіпоксичної дії ліпосом багато в чому ще залишають« не вивченими. Зокрема, невідомо, як ліпосоми впливають на АОС. Длі вивчення стану ПОЛ та активності АОС при гострій гіпоксичній гіпоксі нами був використаний препарат ліпін. Попереднє внутрішньосудинш введення тваринам ліпіну в умовах гострої гіпоксичної гіпоксії призводилс до зниження активності процесів ПОЛ та підвищення ферментативної ак тивності АОС. Так, введення ліпіну знижувало рівень ДК у крові на 30% МДА - на 17%, у тканинах серця: ДК - на 30%, МДА - на 32%, печінки ДК - на 38%, МДА - на 43%, легень - ДК та МДА - на 24%, мозку - ДК на 24%, МДА - на 20%. Разом з цим було зареєстроване підвищення ак тивності СОД у крові на 40%, тканинах серця - на 72%, печінки - на 16% легень - на 12% та мозку - на 20%. Активність КАТ у крові та серці мал; тенденцію до підвищення, а в печінці, легенях та мозку зростала на 44% 43% та 13% відповідно. Активність ЦП плазми підвищувалася на 48% а ЗПА крові залишалася на рівні контролю.

Отримані результати свідчать про те, що дія ліпосом (препара ліпін) при гострій гіпоксичній гіпоксії, яка спрямована на стабілізацій фосфоліпідного шару клітинних мембран, дозволяє попередити активація процесів ПОЛ, запобігти накопиченню в організмі токсичних перекисни: продуктів та пригніченню активності АОС, а також розвитку тяжкю гіпоксичішх уражень, викликаних активацією процесів вільнорадикально го окислення ліпідів.

Вплив переривчастих гіпоксичних тренувань на ПОЛ та АОС при острій гіпоксичній гіпоксії.

В літературі є дані про те, що переривчастий гіпоксичний вплив иявляє виражений позитивний ефект при різноманітних патологічних ганах (бронхіальній астмі, запальних захворюваннях легень і т.п.) Мальїшев В.В. и др., 1995; Савченкова Л.В. и др., 1996; Семенов В.Л., [рош А.М., 1991). Однак конкретні механізми цього ефекту також до інця не розкриті.

Нами була проведена серія дослідів по адаптації тварин до гіпоксич-ого впливу за допомогою переривчастої “висотної” гіпоксії. Результати кспериментів показали, що гіпоксичні тренування здатні запобігати акти-ації процесів ПОЛ при наступному розвитку гострої гіпоксичної гіпоксії а в деякій мірі підвищувати активність пригнічених при гіпоксії ан-иоксидантних ферментів. Так, у крові та тканинах серця, печінки, легень а мозку вміст ДК знижувався на 15%, 20%, 17%, 21%, 14%, а МДА - на 1%, 16%, 21%, 19%, 16% відповідно. У адаптованих тварин активність >ерментів АОС хоча й була нижчою, ніж у інтактних, у порівнянні з по-азниками нетренованих тварин, трохи підвищувалася. Зокрема, ак-ивність СОД у крові зростала на 15%, тканинах серця - на 18%, печінки -а 12%, легень - на 14% та мозку - на 16%. У відношенні КАТ реєструва-ася тенденція до підвищення функціональної активності. Активність ЦП ї ЗПА крові також незначно зростала.

Таким чином, отримані дані дозволяють стверджувати, що позитив-ий ефект застосування переривчастих гіпоксичних тренувань та ліпшу ля профілактики і корекції гіпоксичних станів залежить від їх здатності ктивувати АОС та попереджати надмірне посилення реакцій ПОЛ.

Висновки:

. Питання про стан ПОЛ та АОС організму при зміні шляхів метаболізму К в умовах гіпоксії, застосуванні ліпіну та гіпоксичних тренувань вив-ене недостатньо. Суттєвий науковий та практичний інтерес становить ослідження впливу блокади шляхів окислення АК на ПОЛ та АОС при поксії різного походження. Важливим також є вивчення дії екзогенних юсфоліпідів та тривалої адаптації до гіпоксії на співвідношення ОЛ/АОС при гіпоксії.

. Рішення поставлених питань здійснювалося шляхом дослідження впли-у препаратів - блокаторів ліпоксигенази (кверцетин, ЛГК) та циклоокси-шази (АСК, ііідометацин), екзогенних фосфоліпідів (ліпін) та тривалих поксичних тренувань на стан ПОЛ та функціональну активність фер-ентів АОС при гострій гіпоксичній та циркуляторно-гемічній гіпоксії.

. Встановлено, що при тяжких гіпоксичних впливах, які призводять до озвитку вторинної тканинної гіпоксії, незалежно від типу гіпоксії відбу-іється пригнічення функціональної активності ферментів АОС та поси-гння процесів ПОЛ у крові та тканинах щурів.

4. Виявленість та характер змін активності ферментів АОС та процесії ПОЛ при гіпоксії мають тканинну та органну специфіку, залежать від ти пу та ступеню тяжкості гіпоксичного впливу. Більш виражене посиленні процесів ПОЛ та пригнічення активності ферментів АОС у крові та ткани нах щурів відбувається при циркуляторно-гемічній гіпоксії.

5. Попереднє застосування блокаторів ліпоксигеназного та циклооксиге назного шляхів метаболізму АК підвищує активність усіх досліджувань ферментів АОС та попереджує надмірне посилення активації процесії ПОЛ в умовах гострої гіпоксичної та циркуляторно-гемічної гіпоксії.

6. Застосування блокаторів ліпоксигеназного шляху метаболізму АК прі гострій гіпоксичній та циркуляторно-гемічній гіпоксії має більш виражену антиоксидантну дію, ніж застосування в тих же умовах блокаторів цикло оксигенази.

7. Попереднє введення ліпшу дозволяє запобігти суттєвій активації про цесів ПОЛ та пригніченню активності ферментів АОС при гострій гіпок сичній гіпоксії.

8. Попередня адаптація тварин до гіпоксії методом переривчастих барока мерних тренувань перешкоджає активації ПОЛ у крові та органах тварин підвищує функціональну активність АОС в умовах гострої гіпоксично гіпоксії.

Публікації:

1.Середенко М.М., Назаренко А.І., Кукоба Т.В. Вплив ліпосом на стаї тканинного дихання у тварин при гострій гіпоксичній гіпоксії // Физио.ч журн. - 1993. - Т. 39, № 4. - С. 100-103.

2.Середенко М.М., Маньковская И.Н., Назаренко А.И., Розова Е.В. Островская Л.Б., Коваль С.Б., Кукоба Т.В. Некоторые мембранные меха низмы изменений состояния тканей организма при адаптации к прерывис той гипоксии и дополнительном гипоксическом воздействии // Нейрогумс ральные механизмы патологических процессов. Харьков. - 1996. - С. 67-71.

3.Кукоба Т.В., Середенко М.М., Бутович І.А., Мойбенко О.О. Впли лінолеат-гідроксамової кислота на стан процесів перекисного окислены; ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи щурів прі гіпоксії // Фізіол. журн. - 1998. - Т. 44, X» 5-6. - С. 43-48.

4.Кукоба Т.В., Михнев В.А. Влияние кверцетина на состояние перекисне го окисления липидов и антиоксидантной системы при разных типах ги поксии // Актуальні питання дерматовенерології (Наук.-практ. збірник статей Дніпропетровська держ. мед. академія). Дніпропетровськ,- 1998, Вип.И. - С. 135-137

5.Кукоба Т.В. Вплив блокади циклооксигенази на стан процесів перекис ного окислення ліпідів та антиоксидантної системи організму при гіпоксі // Буковинський медичний вісник. - 1998. - № 2. - С. 58-63.

6.Кукоба Т.В., Середенко М.М. Стан перекисного окислення ліпідів т антиоксидантної системи при циркуляторно-гемічній гіпоксії та їх корекці: індометацином // Ліки. - 1998. - Л°3. - С. 39-42.

7.Середенко М., Мойбенко О., Розова К., Назаренко А., Антонова І., Ку коба Т., Островська Л., Бутович І. Деякі особливості дії двох інгібіторі

іпоксигенази в умовах нормоксії та ГІПОКСІЇ //Матеріали І конгресу світової іедерації українських фармацевтичних товариств.-Львів.-1994.- С. 435.

.Кукоба Т.В., Назаренко А.І., Розова К.В., Середенко М.М. Зміни функціонального стану тканин організму при дії переривчастої гіпоксії // !>ізіол. журн. - 1996. - Т. 42, № 3-4. - С.19.

.Середенко М.М., Кукоба Т.В. Соотношение процессов перекисного кисления липидов и антиоксидантной системы организма при гипоксии азличного происхождения // Кислород и свободные радикалы. Материалы VI еждународного симпозиума. - Гродно. - 1996. - С. 26-27.

0.Кукоба Т.В., Розова Е.В., Середенко М.М. Протекторное действие верцетина при острой гипоксической гипоксии //Гипоксия: механизмы, даптация, коррекция. Материалы Всероссийской конференции.-Москва.- 1997,- С. 65.

1.Кукоба Т.В. Стал перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної истеми щурів при гіпоксії та блокуванні циклооксигенази аспірином '/Фізіол. журн. - 1998. - Т. 44, № 3. - С. 140-141.

2.Середенко М.М., Маньковська І.М., Розова К.В., Моісеєнко Є.В., На-аренко А.І., Коваль С.Б., Кукоба Т.В., Островська Л.Б., Портніченко

І.І., Тимченко О.Г., Волгін Д.В. Стан систем забезпечення організму иснем при екстремальних впливах шляхом дії на метаболізм фос-юліпідів // Фізіол. журн. - 1998. - Т. 44, №4. - С. 111.

3.Кукоба Т.В. Влияние липина на перекисное окисление липидов и ан-иоксидантную систему При гипоксии / / Гіпоксія: деструктивна та конструк-ивна дія. Матер, міжнар. конф. - Київ. - 1998. - С. 108-109.

Кукоба Т.В. Вплив блокаторів метаболізму арахідонової кислоти, іпіну та гіпоксичних тренувань на перекисне окислення ліпідів та ан-иоксидантну систему організму при гіпоксії.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних аук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини та тварин. - Інститут )ізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено вивченню процесів перекисного окислення іпідів та ферментів антиоксидантної системи організму у крові та ткани-ах щурів при блокаді шляхів перетворення арахідонової кислоти, дії ек-огенних фосфоліпідів та гіпоксичних барокамерних тренувань в умовах іпоксії. Встановлено, що гіпоксія важкого ступеня, незалежно від її типу, ризводить до посилення процесів перекисного окислення ліпідів та при-нічення активності ферментів антиоксидантного захисту організму. Пока-ано, що блокада ліпо- та циклооксигеназного шляхів окислення арахідо-ової кислоти, застосування екзогенних фосфоліпідів та барокамерні іпоксичні тренування пригнічують інтенсивність процесів перекисного кислення ліпідів та посилюють функціональну активність ферментів ан-иоксидантної системи при гіпоксії.

Ключові слова: гіпоксія, перекисне окислення ліпідів, ферменти, нтиоксидантна система.

Кукоба Т.В. Влияние блокаторов метаболизма арахидоыовой кисло ты, липина и гипоксических тренировок на перекисное окисление ЛИПИД01 и антиоксидантную систему организма при гипоксии.- Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата биологически; наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Ин ститут физиологии им. А.А.Богомольца НАН Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена изучению процессов перекисного окислени; липидов и ферментов антиоксидантной системы организма в крови и тка нях крыс при блокаде путей превращения арахидоновой кислоты действии экзогенных фосфолипидов и гипоксических барокамерных тре нировок в условиях гипоксии. Установлено, что гипоксия тяжелой степе ни, независимо от типа, приводит к усилению процессов перекисноп окисления липидов и угнетению активности ферментов антиоксидантно! защиты организма. Показано, что блокада липо- и циклооксигеназпоп путей окисления арахидоновой кислоты, применение экзогенных фосфо липидов и барокамерные гипоксические тренировки угнетают интенсив ность процессов перекисного окисления липидов и усиливают функцио нальную активность ферментов антиоксидантной системы при гипоксии.

Ключевые слова: гипоксия, перекисное окисления липидов, фермен ты, антиоксидантная система.

Kukoba T.V. Influence of inhibitors of arachidonic acid metabolism lipin and hypoxic training on lipid peroxidation and antioxidant systen under hypoxia.- Manuskript.

Thesis for the candidate's degree in biological sciences by specialit;

03.00.13 - Physiology of humans and animals. A.A.Bogomolets Institute о Physiology, National Ukrainian Academy of Sciences, Kyiv, 1998.

The thesis is devoted to the studying of lipid peroxidation processes an< antioxidant system enzymes of the organism in hypoxia under blocking о arachidonic acid metabolic ways, exogenous phospholipids supplementatioi and hypobaric hypoxic training. It has been established that any type о severe hypoxia leads to the stimulation of lipid peroxidation and th< inhibition of antioxidant enzymes activity. It was shown that blocking of thi lipo- and cyclooxygenase ways of arachidonic acid metabolism, exogenou phospholipids supplementation and hypobaric hypoxic training decrease th< lipid peroxidation intensity and stimulate the functional activity о antioxidant enzymes system under hypoxia.

Key words: hypoxia, lipid peroxidation, antioxidant system enzymes.