Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Вакцинопрофилактика гриппа на фоне хронического инфицирования (экспериментальное исследование)

ВАК РФ 03.00.06, Вирусология

Автореферат диссертации по теме "Вакцинопрофилактика гриппа на фоне хронического инфицирования (экспериментальное исследование)"

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ /київський НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ сч, ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

УДК 616-036.2:9-092:921.5 ЗУБКОВА Ірина Миколаївна

ВЛКЦИНОПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ НА ФОНІ ХРОНІЧНОГО

ІНФІКУВАННЯ

(експериментальні дослідження)

03.00.06 - вірусологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук

у,-

КИЇВ - 1997

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії імунології Одеського науково-дослідного інституту вірусології та епідеміології ім.І.І.Мечнікова.

Науковий керівнік: доктор медичних наук, ст.н.с., зав. лабораторією імунології ОНДШЕ ім. І.І.Мечникова Трубіна Л.М.

Офіційні опоненти: чл.-кор. НАН України, доктор біологічних наук, професор, зав. відділом молекулярної біології вірусів Київського НДІ мікробіології та вірусології ім.Д.К.Заболотного НАН України

Дяченко Н.С.

спеціалізованної ради Д-50.22.02 при Київському науково-дослідному інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Ґромашевського МОЗ України (252038, м. Київ-38, узвіз Протасів Яр, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського МОЗ України.

Автореферат розіслано "$£)" 997 р.

доктор медичних наук, ст.н.с., зав. лабораторією епідеміологі та профілактики вірусних гепатитів Київського НДІ епідеміології та інфекційних хвороб імЛ.В.Громашевського

Гураль А.Л.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

Захист дисертації відбудеться 997 р. о

годині на засіданні

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат медичних наук

Л.С.Красюк

Актуальність проблеми.

Проблема підвищення ефективності вакцинопрофілактики грипу достатньо актуальна, що обумовлено широтою розповсюдження інфекції, кількістю і тяжкістю різних ускладнень, спричинених нею, соціальним та економічним збитком, котрий вона завдає народному господарству України та інших країн.

Для профілактики грипу застосовуються інактивовані вакцини - ГГВ ( віріонні, спліт-вакцини та субодиничні). З метою підвищення ефективності вакцинації проти грипу широко застосовуються інактивовані вакцини в різних комбінаціях с живою. З іншого боку вельми актуальне комплексне застосування грипозних вакцин з різними імуностимулюючими препаратами, особливо в умовах імунодефіцітного стану організму. Це збільшує вироблення специфічних протититіл, підвищує чутливість організму до антигену і дозволяє значно знизити його дозу (Хромов І.С. та ін.,1990; Бічурина М.А. та ін.,1996).

Актуальними є і розробки по застосуванню ГГВ у комплексному щепленні з іншими вакцинами, зокрема дифтерійним анатоксином. Як показали дослідження, це не тільки зберігає активність грипозної вакцини, але в деяких сполученнях її підвищує (Бічурина М.А. та ін.,1993).

Імунодефіцит обумовлюється різними причинами: протозойні, бактеріальні або вірусні інфекції, порушення харчування, всілякі хронічні захворювання, вплив хімічних, фізичних та біологічних факторів та ін.

Однією з паразитарних інфекцій, при якій, згідно даним ВООЗ (1978), з одного боку формується імунодефіцит, а, з другого, періодичне загострення, яке звичайно, відбувається на фоні імунодефіцитного стану, є токсоплазмоз. По своїй природі токсоплазмоз - зоонозне паразитарне захворювання людини та тварин, яке викликається цистоутворюючою кокцидією Toxoplasma gondii, розповсюджено скрізь. Інфікованість токсоплазмами населення різних країн вар'ює в великігх межах -від 6 до 90% (Hall S., 1986).

Серед професійних колективів, які за родом діяльності постійно контактують з тваринами та тваринною сировиною, позитивні реакції на токсоплазмоз відмічаються від 3 до 8,5 разів частіше, ніж серед інших груп населення (Метакса Г.Ю. та ін., 1982; Юозанайтене І.І. та ін.,1987). Оскільки ефект вакцинопрофілактики здебільшого залежить від активності імунітету людини (Фельдблюм І.В.,1995), для осіб з імунодефіцитним станом різної природи необхідна розробка спеціального підходу до тактики щеплення (Махмудова Д.І. та ін.,1991; Ljunman P.,1996; Кікбулатова А.Н. та ін.,1997), тому що зміни, які виникають в імунній системі при щепленні, особливо на фоні зниження активності імунного статусу, не завжди корисні для організму. При певних умовах введення вакцини, зокрема грипозної, в організм може визвати імуносупресіга, внаслідок якої наступає загострення латентно перебігаючих процесів та хронічних інфекцій (Медуніцин Н.В.,1995). Дана особливість має відношення не тільки до живих вакцин, але й до інактивованих, тому що окремі білки вірусу грипу, які входять до складу цих вакцини, так як і сам вірус, проявляють імунодепресивну дію (Жилінська

І.Н. та ін.,1995).

В зв'язку з тим, що токсоплазмоз є широко розповсюдженою паразитарнок інфекцією, при якій формується імунодефіцитний стан, а також в зв'язку : відсутністю інформації про розвиток імунної відповіді на введення інактивовано грипозної вакцини при хронічній токсоплазмовій інфекції та способах підвищеню ефективності вакцинопрофілактики грипу у таких осіб, вивчення цієї проблеми < актуальним. .

Мета роботи: Розробити в експерименті методи підвищення ефективност вакцинопрофілактики грипу при застосуванні інакгивованих грипозних вакцин з осіб, хронічно інфікованих токсоплазмою.

Завдання дослідження:

1. Вивчити в експерименті особливості формування імунної відповіді нг введення ЕГВ у хронічно інфікованих токсоплазмою тварин.

2. Вивчити в експерименті вплив специфічних протито ксоплазм ОВИ) препаратів тіндурина, делагіла та імуномодулюючих препаратів левамізола тактивіна, тимогена та вілозена на формування імуної відповіді при щепленн інактивованими грипозними вакцинами тварин, хронічно інфікованії? токсоплазмою.

3. Вивчити ефективність застосування тіндурина у комбінації з інакгивованок грипозною вакциною в предвакцинальній підготовці на обмеженній кількості осіб : хронічною токсоплазмовою інфекцією.

Наукова новизна роботи: Вперше були визначені особливості формуванні

специфічної гуморальної та клітинної імунної відповіді організму, інфікованогс токсоплазмою, на введення інактивованої грипозної вакцини і показано, ще щеплення ІГВ неповністю захищає серопозитивних по відношенню до токсоплазмі осіб (СП) від захворювання грипом, оскільки викликає неповноцінну імунн) відповідь - приріст антигемаглютининів (АГА) лише до одного з вакциннго штамів і в більш низьких титрах, ніж у серонегативних по відношенню де токсоплазми (СН) осіб.

Експериментально обгрунтовано застосування в передвакцинальній підготовц специфічних протипротозойних препаратів тіндурину та делагілу. Використаній тіндурину у СП осіб по розробленій схемі сприяло більш активному синтезу АГА де усіх штамів вірусу грипу, що входять до складу вакцини, і більш тривалому ї) збереженню в сироватці крові у порівнянні з тваринами, які не отримувати препарат. Тіндурин стимулює нормалізацію імунної відповіді та відмінж специфічну сенсибілізацію Т-лімфоцитів у серопозитивних тварин. Делагіл виявлж аналогічний ефект тільки при використанні у СП тварин. У СН на токсоплазмо: тварин делагіл проявляє інгібіруючу дію на гуморальний та клітинний імунітет.

Виявлено вплив імуномодулюючих препаратів (левамізолу, тактивіну, тімогену вілозену) на формування імунної відповіді у серопозитивних та серонегативних ш токсоплазмоз тварин при введенні ІГВ. Найбільший стимулюючий ефект отримане

з

ри застосуванні тактивіну та тимогену. Обидва препарати викликали більш раннє та начне підвищення рівня протигрипозних протитіл у СП кролів у порівнянні з СН варинами, які отримали тільки щеплення. Використання левамізолу, у залежності ід дозировки, призводило або до різкого зниження рівня гуморального та літинного імунітету ( при великих дозах), або до відсутності ефекту (при низьких юзах препарату). Тому застосування данного препарату у передвакцинальній іідготовці серопозитавних можливе тільки під імунологічним контролем.

Практичне значення роботи. Робота має чітку практичну спрямованість. )тримані результати експериментальних досліджень дозволяють рекомендувати для підвищення ефективності щеплення у СП на токсоплазмоз осіб проведення редвакцинальної підготовки специфічним протитоксоплазмовим препаратом індурином (у дозі 12,5 мг на день, протягом 6-7 днів, починаючи з дня щеплення), до дає значне зниження захворюваності серед цих контингентів. Для підвищення івня захису СП на токсоплазмоз осіб від захворювання на грип та гострі іеспіраторні захворювання (ГРЗ) можливе також застосування під час щеплення ІГВ іротипротозойного препарату делагілу або імунокоригуючих препаратів тактивіну та имогену.

Матеріали дисертаційної роботи відображені у таких інформаційно-іетодичннх документах:

1. Информаційний лист "Выявление инфицированных и больных

оксоплазмозом и орнитозом в профессиональных коллективах в условиях жегодной диспансеризации сельского населения", Київ, 1987 р.

2. Методичні рекомендації "Комплекс мероприятий по профилактике гриппа реди работников предприятий животноводческого и птицеводческого производств", )деса, 1990 р.

3. Інформаційний лист "Засіб підвищення ефективності вакцино-рофілактики грипу у осіб з хронічним перебігом токсоплазмозу”, Київ, 1993 р.

4. Підготовлений і затверджений наказ МОЗ України "О комплексе

іероприятий по усилению профилактики заболеваний среди коллективов тицеводческих и животноводческих комплексов".

5. Підготовлені і затверджені відділом охорони здоров'я Одеського

блвиконкому:

"Инструкция по профилактике гриппа на птицеводческих фабриках и тицекомбинатах" від 21.10.86 р., матеріали якої ураховані при складанні наказу Г»260 від 16.08.87 р. "О коррекции тактики массовой вакцинопрофилактики риппа".

6. Представлений експонат на ВДНГ УРСР "Выявление больных

оксоплазмозом и орнитозом и инфицированных возбудителями этих заболеваний а предприятиях агропрома", за який отримано диплом 2 ступеню і посвідчення часника ВДНГ УРСР.

7. Отримано авторське свідотство на винахід "Способ вакцинации люд. протав гриппа" N 1686368 СРСР, заявл.10.10.88 р., опубл. 23.19.91 р., бюл. N 39.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. Щеплення інактивованими грипозними вакцинами інфіковані токсоплазмою екпериментальних тварин та осіб з хронічною токсоплазмової інфекцією не сприяє формуванню у них повноцінної імунної ВІДПОВІДІ 1 повноцінного захисту від грипу.

2. Застосування разом з ІГ-вакциною специфічного протитоксоплазмовог препарату тіндурину підвищує рівень специфічних протигрипозних антитіл у СП и токсоплазмоз експериментальних тварин, а також осіб, інфікованих токсоплазмю, щ призводить до значного зниження захворювання серед них на грип та ГРЗ.

3. Вживання в сполученні з ІГВ імуностимуляторів тактивіну та тимогену, також протипротозойного препарату делагілу сприяє підвищенню рівн протигрипозних протитіл у СП на токсоплазмоз тварин до показників СН.

Апробація роботи: Матеріали дисертації були повідомлені на ІУ з’їзд Всесоюзного товариства паразитологів (Ленінград,1987); Міжнародном симпозиумі "Реабилитация иммуной системы"(Цхалтубо,1990); Міжнародном симпозиумі "Идеи Пастера в борьбе с инфекциями" (С.-Петербург, 1995 Міжнародній науковій конференції "Общая эпизоотология: иммунологические

экологические и методологические проблемы" (Харьків,1995); Мечниковськи конференціях молодих вчених (1986,1987); засіданнях регіональних товарист мікробіологів, епідеміологів и паразитологів. Апробація дисертації відбулася н засіданні Вченої Ради ОНДІВЕ ім.1.1.Мечникова 22.09.1997р.

Публікації: За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт, в тому числ винахід (на який отримано патент СРСР).

Структура та обсяг роботи: Дисертація складається з вступу, огляд;

літератури, 5 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновкіе списку літератури та додатків. Дисертація викладена на 161 сторінці машинописногі тексту, проілюстрована 14 таблицями та 18 малюнками, список літератури містит: 247 джерел.

Робота є фрагментом планових тем НДР лабораторії імунології ОНДШ1 ім.І.І.Мечнікова N 0288.0013825 і N 01880053444, керівники тем: д.м.н. Трубін; Л.М., к.м.н. Тишечкіна В.А.

Експериментальна частина роботи автором на 85% виконана самостійно.

Матеріали та методи досліджень.

—- Віруси: В роботі використовували еталонні штами вірусів грип;

А/Бангкок/2/79 (Н3№), А/Хабаровськ/74/77 (НШ1), и В/Ленінград/369/75.

Віруси підтримували періодичним ласуванням на 10-11-денних курячих гмбріонах, зберігали при (-10) °С - (-20) °С.

Віруси грипу використовували для приготування антигенів, які були іастосовані при вивченні чутливості до них Т-лімфоцитів.

Антигени отримували наступним чином: алантоїсну рідину з вірусом

сонцешрували за допомогою швидкісного центрифугування (при 20 тис.об/хв на іротязі 2 годин), освітлювали фреоном-113. Для цього 1 мл фреону-113 добавляли іа кожні 10 мл препарату, енергійно вструшували 15 хвилин. Препарати звільняли їід фреону центрифугуванням при 1,5 тис.об/хв на протязі 10 хвилин. Після цього матеріал інактивували УФ-випромінюванням. Повноту інактивації визначали по іаявності негативних результатів після 3-кратного пасажування матеріалу на сурячих ембріонах. Антигени застосовували в кінцевій концентрації гемаглютинину ГА) 1:256.

Вакцини. Імунізацію експериментальних тварин проводили підшкірно сомерційною цільновіріонною інактивованою грипозною вакциною із штамів УЛенінград 396/80(H3N2) та А/Київ 59/79(НШ1) с.с. 159-6, 0744-4 і 54/1 , з цтамів А/Чілі 1/86-Р-2 (H1NI), РСА/М/85 (H3N2), с.785-3 та А/П (H1N1), VCCCP/2/85(H3N2) та В/Харьків 249/88 с.96-4, (виробництва Ленінградьского -ЩГВС МОЗ СРСР) та АГХ жидкою вакциною типу Al, А2 та В, с.775, виробництва іауково-виробничого об'єднання "Імунопрепарат" м.Уфа.

Імунізацію людей проводили комерційними цільновіріонними інактивованими •рипозними вакцинами: з штамів А/Ленінград 396/80 (H3N2) та А/Київ 59/79

HIN1) с.с. 54/4 і 96/1, а також з штамів А/Чили 1/86-Р-2 (H1N1) та РСА/М/85 H3N2), с. 142-2 та з штаммів A(HINI), A(H3N2) та В, с.12-3 (виробництва Тенінградьского НДІВС МОЗ СРСР), які вводили підшкірно по 0,1 мл..

Експериментальні тварини. Експериментальні дослідження були проведені m 123 кролях породи шиншила масою 2,5 - 3,0 кг.

Кров для серологічних та імунологічних реакцій отримували з вени від юбітників Комінтерновської птахофабрики (373 людини). У кролів кров брали з раєвої вени вуха. Всього було отримано 614 зразків крові людей та 1617 зразків рові тварин.

Серологічні дослідження: В роботі застосовувався стандартний метод

іиконання реакції гальмування гемаглютинації (PITA) з комерційними грипозними нтигенами трьох серологічних типів A(H1N1), A(H3N2) і В і 1% зависсю курячих ритроцитів. Всього методом РГТА досліджено 560 сироваток крові людей та 1617 ироваток крові тварин.

Реакцію зв'язування комплементу (РЗК) проводили стандартними для цих іеакцій методами з комерційними токсоплазмовим антигенами виробництва )деського підприємства бакпрепаратів. Всього в РЗК було досліджено 614 ироваток крові людей та 632 сироватки крові тварин.

Реакцію спонтаного і імунного розеткоутворення лімфоцитами [роводили: Тзаг. (Е-РУЛ) по (Петрову Р.В. та ін., 1984) у модифікації (Понякіної І.Д. а ін., 1985), субпопуляції активних Такт. (Еа-РУК) по (Петровій І.В. та ін., 1980), еофілінрезистентних Ттр (Етр-РУК) по (Габріловичу Д.І. та ін., 1988), чутливих до

б

левамізолу по (Пантелєєвій Е.С.та ін., 1982), збуднику токсоплазмозу по (Ноєв

H.А. та ін., 1984), а також до антигенів вірусів грипу А/Хабаровськ/74/7 А/Бангкок/2/79, В/Ленінград/369/75.

Популяцію В-лімфоцитів визначали за допомогою спонтаної розеткоутворення з мишачими еритроцитами - Вм-РУК по (Понякіна І.Д., Лебед<

I.К., 1983).

Тест відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест) визначали по (Нагоєї Б.С.,1983), фагоцитарний показник (ФП) та індекс завершення фагоцитозу (ІЗФ) г (Фроловій М.А.,1972)

Таким чином, з кожного зразка крові готували від 4 до 12 препаратів. Всьої було переглянуто 565 препаратів з крові людей та 2754 препарата з крові тварин.

Захворюваність на грип та ГРЗ робітників птахоферми вивчали за листам тимчасової непрацездатності та медичними картками. Всього проаналізовано 186 листи.

Лікарські препарати.

У роботі були використані наступні лікарські препарати - левамізол, тактивії тимоген, вілозен, делагіл та тіндурин (останній рег бє чи з етазолом). Левамізоі делагіл і тіндурин вводили перорально, тактивін та тимоген - підшкірно, вілозен інтраназально.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили шляхо обчислювання середніх величин, їх помилок і критерію достовірності Б1ДМІШ10С (Ст'юдента).

ВИВЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГУМОРАЛЬНОЇ ТА КЛІТИННОЇ ІМУННОЇ

ВІДПОВІДІ У ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН З ХРОНІЧНОЮ ТОКСОПЛАЗМОВОЮ ІНФЕКЦІЄЮ НА ВВЕДЕННЯ ІГВ

Для вивчення особливостей формування імунної відповіді на введенн інактивованої грипозної вакцини на фоні хронічної токсоплазмової інфекції, бул проведена серія дослідів на 38 кролях. Взяті у дослід тварини були, насампереї обстежені на токсоплазмоз та грип. За даними обстеження на токсоплазмо (наявність чи відсутність токсоплазмових протитіл) тварини були поділені н серонегативних та серопозитивних. Частина СН та СП кролів була щеплен комерційною ІГВ ( з штамів А/Ленінград 396/80 (НЗИ2) и А/Київ 59/79 (НШГ с.54/1), інші були контролем.

Вивчення клітинних факторів імунітету напередодні щеплення у СН та СІ тварин виявило зниження абсолютної кількості Тзаг. та Ттр-лімфоцитів, т підвищення рівня Вм-клітин у серопозитивних тварин у порівнянні з СН.

Щеплення ІГ-дивакциною спричиняло підвищення рівня антигемаглютинині: у СП тварин, переважно, до одного вакцинного штаму - А(НЗИ2), у порівнянні СН. (мал.1) Це супроводжувалось зниженням основних показників клітинногі імунітету, підвищенням чутливості Т-лімфоцитів до токсоплазміну ( в 3,75 - 4,21 разів вище, ніж у СН), та підйомом рівня комплементзв'язуючих антитіл, щі свідчило про загострення хронічно перебігаючого процесу під час щепленн: (мал.2).

Вміст ІК К (х 1 0 9 Іп )

А [ Н 1 N 1 )

До Через Через

щеплення 3-4 6 тижнів

тижня

А ( Н З N 2 )

До Через Через

щеплення 3*4 6 тижнів

тижня

Мал. 1. Рівні протигрипозних антитіл в сироватках крові експеримеи і альїшх тварин до ти иісля шепленнн ІГВ у залежності від інфікованості збудником токсоплазмозу

1

£ ♦ Р У К

з; £ X 0З

с;

с

О)

З

о

сі

*

5

Ь

т

п

Ф

а

.2

'х

*

X

ь

со

п

ф

а

ф

У

6 м

X

<и

с

о

СІ

р У к Т тр - р

к X 2 « 2 с X

* ’5 X

X £ 0» £

ь 5 с

с+з Ь 0Э с а> 3 *Г со

п п ф п

ф о о

а Ф <3 а

ф у У о у

РУК

РУК

9 с я

X * X

* 5 •є

з: Ь

н (0 Т со (О

п «

ш п ф

а ф Ф а. а 3

У ш У У

Мал.2 Покаііінкн клітинних факторів імунніеіу > серопозитивних та

серонегативних тварин до та після щеплення ІГВ у залежності від інфікованості збудником токсоплазмозу

ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ТА ІМУНОКОРИГУЮЧИХ ПРЕПАРАТ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ

Відставання в формуванні гуморальної та імунної відповіді при щеплеї інактивованими грипозними вакцинами у серопозитивних на токсоплазмоз твари* порівнянні з серонегативними було підставою для проведення досліджень корекції їх імунного статусу з метою підвищення ефективності щеплення.

Дослід 1. 13 кролів, які мали позитивну реакцію на токсоплазмоз, бу поділені на 3 групи. Тварини 1-ї групи отримали тільки щеплення і були контролі ("Щ"); 2-ї - до щеплення вводили триразово левамізол у дозі 50-60 мг на твари один раз у тиждень ("Щ+Л"); 3-ї - отримали 2-разовий курс специфічного лікуван тіндурином у мінімальній добовій дозі та етазолом по 0,25 та 0,5 .г на твари (відповідно), 2 рази на день, на протязі 5 днів з інтервалом між курсами 9 ді (Щ+Т"). Усі тварини отримали щеплення одночасно, комерційною ІГВ (із шта\ А/Ленінград 6/80 р A(H3N2) и А/Киев 59/79 р - (H1N1) с. 0744-4).

Найвищий рівень АГА до обох вакциних штамів ( до 6,5 log 2 ) та найбілі довгочасне їх збереження в сироватках крові у захисних титрах відмічалось тварин, щеплених після специфічного лікування. •

Левамізол у застосованний дозі проявляв інгибіруючу дію на антитілогенез, і призводило до різкого зниження АГ А.

Дослід 2. 13 кролів, з яких 3 були СН, а решта СП, були поділені на три груп Усі СН та 5 СП увійшли до контрольної групи (СН-К та СП-К); решта СП тварі отримувала половину мінімальної добової дози тіндурину (12,5 мг/день), б сульфаніламідного препарату на протязі 6 днів, починаючи з дня щеплення. V тварини були щепленні комерційною ІГ-дивакціною (з штамів А/Чілі 1/86-Р (H1N1), РСА/М/85 (H3N2), с. 95-3.).

Як і у попередньому досліді, найвищий рівень АГА до обох вакцинних штам та найдовше їх збереження у сироватках крові у захисному титрі відмічалось лікованних тіндурином тварин. Крім того, тіндурин знімав специфічі сенсибілізацію Т-лімфоцитів, що мало позитивний вплив на синтез протигрипозні антитіл (мал.З).

Таким чином, 6-денний курс лікування інфікованих токсоплазмою тварі половиною мінімальної добової дози тіндурину, початий з 1-го дня щеплені виявився так само ефективним, як і лікування мінімальною добовою дозою . початку імунізації. Тому, тіндурин був рекомендований нами як препарат, її підвищує ефективність вакцинопрофілактики грипу у інфікованих токсоплазмс осіб.

Дослід 3. 17 серопозитивних та 12 серонегативних кролів були поділені на групи: 1) СН-К та СП-К - тільки щеплені ( контрольні тварини); 2) СН-Л та СП-І отримали перорально 3 дні підряд по 15 мг левамізолу і через 3 дні щеплення; 3) С] Та та СП-Та - отримали 3 дні підряд по 2 мкг тактивіну та через 3 дні щеплення; СН-Д та СП-Д - отримали до щеплення 7 днів підряд по 10 мг делагілу. Усі твариї були щеплені АГХ дивакциною, (з штамів вірусу грипу А1, А2, с.152). Забор крс для визначення рівня антитіл проводили до лікування чи стимуляції, напередод щеплення, через 1,2,3,4,6,8,10 тижнів та 5,5 місяців після щеплення. Титри АГА

До Через Через Через Через

щеплення 1 тиждень 2 тижні 3-4 тижні 6-8 тижнів

ш

5 о х ш о

щеплення- 1 тиждень 2 тижні 3-4 тижні 6-8 тижнів

СН-К ШСП-Щ 8СП-Т

До Через Через Через Через

щеплення 1 тиждень 2 тижні 3-4 тижні 6-8 тижнів

Мал. З Коефіцієнти сенсибілізації лімфоцитів до токсоплазміну, лсвамізолу та антигенів вірусу грипу (відповідно) експериментальних тварин, лікованих та нелікованих тіпдурнпом, до і після щеплення 1ГВ

групі СН-К в усі терміни спостереження були достовірно вищими за рівень антитії у групі СП-К. Введення кролям напередодні щеплення малих доз левамізолу не викликало ні у СП, ні у СН тварин будь-яких значних змін рівня протитіл до обох вивчаємих вакцинних штамів у порівнянні з титрами антитіл відповідних контрольних груп. Щеплення на фоні застосування такти в і ну призводить де формування більш раннього та значно вищого рівня АГА у обох груп кролів (СН тг СП), особливо у останніх, у яких титри .АГА в усі строки спостереження майже повністю співпадали з титрами антитіл контрольних СН тварин. Введення напередодні щеплення делагілу сприяло значному підвищенню титрів АГА тільки > СП тварин. У СН кролів цієї групи рівень АГА не досягав показників серонегативних контрольних тварин.

Дослід 4. ЗО кролів, з яких 7 були серонегативні, а інші серопозитивні на токсоплазмоз, були поділені на наступні групи: 1) контрольні, тількі щеплені (СП-К та СН-К) кролі; 2) СП-Д та СН-Д - кролі, які отримали 7 днів підряд по 12,5 мг на день делагіл; 3) СП-Тн та СН-Тн - кролі, які отримали 7 днів підряд ( по 40 мкг на день) тимоген; 4) СП-В та СН-В - кролі, які отримали 10 днів (2 рази на день по

0,25 мг) вілозен. На 9-й день після закінчення усіх видів передвакцинальної підготовки кролі усіх груп були щеплені ІГ-тривакциною такого антигенного складу: А/П В-16 (НШ1), А/СРСР/2/85 (№N2) та В/Харьків 249/88 в.

7-денний курс делагілу, по 12,5 мг на день, напередодні щеплення сприяв найбільш активному синтезу АГА у СП тварин, у порівнянні з контрольними. У ряді випадків рівень АГА у тварин цієї групи до вакцинних штамів А(НШ1) та А(НЗШ) був вищим (р<0,05) ніж у СН-К. Введення делагілу СН тваринам знижало рівень АГА до показників контрольних СП кролів. Застосування в передвакцинальній підготовці тимогену також сприяло підйому показників рівня АГА до показників серонегативних контрольних тварин. Вілозен у сполученні з підшкірним введенням вакцини суттєво не впливав на поствакцинальний імуногенез у серопозитивних та серонегативних тварин (мал.4).

ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМУНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО КОЛЕКТИВУ ПТАХОФАБРИКИ ІНАКТИВОВАНИМИ ГРИПОЗНИМИ ВАКЦИНАМИ

Як показали дослідження, після проведення щеплення інактивованою вакциною, достовірно підвищились титри АГА до обох вірусів грипу тільки у СН-осіб. У СГІ на токсоплазмоз осіб протитіла вироблялись лише до одного вакцинного штаму. Вивчення деяких показників імунокомпетентних клітин (ІКК) виявило, що відносний вміст популяцій Т-лімфоцитів (Е-РУК) у СН-осіб до щеплення був вищим, а популяції Ттокс та Вм-РУК - нижчим, ніж у СП. Після щеплення в обох групах декілька підвищився вміст Е-РУК. Популяції Ттр та Вм-лімфоцитів більш активно включились в імунну відповідь у СН, тоді як вміст популяцій Ттокс залишався більш високим у СП. В обох групах відмічена підвищена чутливість до грипозних антигенів, особливо вірусу грипу А(НЗМ2).

Ефективність щеплень ІГВ була вивчена на протязі 3 років при спостереженні за робітниками Комінтернівської птахофабрики, які були щепленні ІГВ з антигенною формулою НШ1 та Н3№.

КІлькм ті» хворих (% )

ТЕРМІН ОБСТЕЖЕННЯ

1 - Дп предвакіцнальної обробки 2 — Після предвакцинальної обробки З - Через 2-3 тижн і після щеплення 4 — Через 4 гнжн і після щеплення 5 - Через 6 тижнів після щеплення 6 - Через 8 тижнів після щеплення 7 — Через 111 тижнів після щеплення

Мал. 4 Рівень АГА до вакцинного штаму вірусу грипу А(НЗ^)

у сироватках крові серанегатнвних та серопозитнвних кролів, «тримавших преднакцшіальну обробку делагілим, тнмогеном, вілозеном та щеплених ІГ—тривакциною.

50

45

40

Ш С Н

І " " ' -і - 1! с п

1

II!

III І |Ш

20 +-

і

15 -

10

Щеплені Нещеплені

1 - 1983 - 1984 рр 2 - 1985 - 1986 рр З — 1986 - 1987 рр 4 — середнє за 3 роки Мал. 5 Захворюваність на грип та ОРЗ серед щеплених та ігещепленнх 111! осіб у залежності від інфікованості збудником токсоплазмозу

< 100

1_

<

80

5

О.

!: 60

X 40

ч

ш

а 20

о>

О

і#

Н 1 N 1 Н1М1 Н З N 2 .Н З N 2

;(п щгіілеіпіи Після щеплення До щеплення Після щеплення

Цифрами на днаграмі іюліачена кратність иривнікення титрів у порівнянні і СІ) щепленими

Мал. 6 Титри АГА до штамів вірусів грипу у осіб щеплених ІГВ, лікованих та нелікованих тіндурином

2.3 2.3

м

ь

о

X

я

а 1

2 а о а х

ПІ

О

І - До щеплення II - контрольні (нещеплені)

III - щеплені IV -щеплені, ліковані тіндурином

І (нфиіімн на дині'рлмі поіначеи когфіцісита ефективності щеплення

<%)

Мал. 7 Захворюваність на грип та ГРЗ серед ріїних груп щеплених

ІГВ та мг щеплених

Вакцинні штами вірусу грипу А(НШ1), А(НЗ№) та А2 (філіпінського різновиду), за даними Одеськой ОблСЕС відповідали циркулюючим епідемічним штамам. Під наглядом знаходились 324 особи, з яких на протязі 3 років було щепленно 197 осіб. З представлених даних видно, що основна кількість захворівших серед щепленних та нещепленних приходилась на серопозитивних осіб. Щеплення ІГВ знижувало захворюваність на грип та ГРЗ серед СН в 5,3 рази, а серед СП тільки у 1,2 разів. Таким чином, щеплення ІГВ повноцінно захищала від грипу тільки серонегативних на токсоплазмоз осіб (мал.5).

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КОРИГУЮЧОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ЩЕПЛЕННІ ІГВ ОСІБ, ІНФІКОВАНИХ ЗБУДНИКОМ ТОКСОПЛАЗМОЗУ

Застосування у серопозитивних на токсоплазмоз осіб, що часто хворіли на грип та ГРЗ, 6-7-денного курсу тіндурину (по 12,5 мг на день), починаючи з 1-го чи 2-го дня щеплення ІГ-дивакциною, сприяло підйому рівня протигрипозних протитіл в сироватці крові до обох вакциних штамів А(НШ1) і А(НЗШ) в 2,3 та 3,6 разів відповідно у порівнянні з особами, які не отримували препарат (мал.6). Застосування тіндурину дозволило суттєво знизити захвор'юванність серед серопозитивних осіб, часто хворівших на грип та ГРЗ (мал.7).

ВИСНОВКИ.

1. Щеплення інактивованою грипозною ди-вакциною тварин, інфікованих токсоплазмою, на відміну від серонегативних по відношенню до токсоплазми, викликає підйом рівня антигемагглютининів (АГА) тільки до одного вакцинного штаму, підйом рівня токсоплазмових комплементзв'язуючих протитіл, що свідчить про загострення хронічно перебігаючого процесу під час щеплення.

2. Застосування мінімальної добової дози тіндурину з етазолом (25 мг) до введення вакцини або половину мінімальної добової дози тіндурину (12,5 мг) без етазолу, починаючи з дня щеплення, сприяє формуванню у СП кролів більш високого рівня АГА та синтез їх до обох вакциних штамів у порівнянні з СП тваринами, які отримали тільки вакцину.

3. Вживання у передвакцинальній підготовці делагілу (12,5 мг на день -половина добової дозі), тактивіну ( 2 мкг на день) або тимогену (40 мкг на день), сприяє більш активному синтезу АГ А у серопозитивних тварин, у поривнянні з СП, які отримали тільки щеплення. У СН кролів делагіл, навпаки, викликає пригноблення вироблення специфічних протигрипозних антитіл та основних показників імунограми.

4. Вживання левамізолу з розрахунку 50-60 мг на день на тварину до щеплення виявляє угнітаючу дію на синтез антитіл у СП кролів, а лози препарату в 3,5 - 4 рази більш низькі (по 15 мг на день) не впливають на синтез АГА у СП та СН тварин. Введення напередодні щеплення інтраназально вілозену (0,25 мг на добу) суттєво не впливає на поствакцинальний імуногенез при підшкірному введенні ІГ-вакцини.

5. Введення інактивованої грипозної дивакцини серопозитивним та серонегативним контингентам викликає підйом рівня АГ А у обох груп щеплених,

однак, у СП осіб титри протитіл значно нижчі та достовірно підвищуються лише до одного вакцинного штаму.

6. Захворюванністью на грип та ГРЗ серед нещепленних та щепленнях ІГ-вакцинами СП контингентів більш висока (42,6% та 23,5% відповідно), ніж серед серонегативних (23,5% та 3,3% відповідно). Вживання у осіб з позитивними реакціями на токсоплазмоз одночасно з щепленням 6-7-денного курсу тйурину (12,5 мг на день) викликає підйом рівня протигрипозних антитіл до обох вакцинних штамів і значне зниження захворюванності.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації:

1.Трубина Л.М., Тишечкина В.А., Зубкова И.Н., Кузнецова Г.М., Калашникова И.С. Иммунный ответ при вакцинации инактивированной гриппозной вакциной и заболеваемость гриппом, ОРВИ у работников птицефабрик.// Вирусы и вирусные заболевания.Республ. межведомствен, сб. К., "Здоров'я" ,1991, Вып.19. -с.72-76.

2. Тишечкина В.А., Кольцова И.Г., Трубина Л.М., Зубкова И.Н. Иммунологические изменения у людей и экспериментальных животных при различных схемах иммунизации живой и инактивированной гриппозными вакцинами Л Иммунология и патогенез гриппа и гриппоподобных заболеваний: Сб. научн. трудов. - Л., 1991. - с.37-46.

3. Трубина Л.М., Тишечкина В.А., Кольцова И.Г., Зубкова И.Н. Противогриппозная вакцинопрофилактика в профессиональных коллективах птицефабрик и способы повышения ее эффективности // Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы: Мат. междунар. научн. конф.. 20,21,22 сент. 1995 г. -Харьков, 1995. - с. 459-462.

4. Кольцова И.Г., Зубкова И.Н., Трубина Л.М., Тишечкина В.А. Коррекция иммунного статуса инфицированных токсоплазмами животных как способ повышения эффективности вакцинации против гриппа // Цитология. - 1992. - N 4. -т. 34.-с. 79.

5. Тишечкина В.А., Кольцова И.Г., Зубкова И.Н., Джуртубаева Г.Н. Выявление токсоплазмоза в профессиональных коллективах птицефабрик //X Конф. Укр общ. паразитологов: Мат. конф,- Ч. 2. - К., 1986. - с. 263.

6. Тишечкина В.А., Кольцова И.Г., Зубкова И.Н., Трубина Л.М., Джуртубаева Г.Н Изучение инфицированности токсоплазмами и иммунного статуса работники птицефабрик // Современные проблемы протозоологии: Тез. докл. и сообщ. 1\ съезда ВОПР. - Л., 1987. - с.113.

7. Тишечкина В.А., Трубина Л.М., Кольцова И.Г., Зубкова И.Н., Батечко С.А. Опьп

многолетних наблюдений за контингентами птицефабрик в процессе диспансеризации // Современное состояние проблемы токсоплазмоза: Тез

сообщ. Ш Всесоюзн. симп. - Новосибирск, 1988. - с. 76.

8. Трубина Л.М., Тишечкина В.А., Зубкова И.Н.Динамика НСТ-теста \

серонегативных и серопозитивных на токсоплазмоз, привитых гриппозно? вакциной //Современное состояние проблемы токсоплазмоза : Тез.сообщ. III

Всесоюзн. симп. , Новосибирск, 1988.-е.60-61.

Трубина Л.М., Тишечкина В.А., Кольцова И.Г., Зубкова И.Н. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у привитых живой и инактивированной гриппозными вакцинами // Факторы клеточного и гуморального иммунитета при различных физиологических и патологических состояниях: Тез. докл. - Челябинск, 1990.-с. 142-143.

0.Тишечкина В.А., Кольцова И.Г., Зубкова И.Н. Исследование иммунного статуса работников птицефабрик // Влияние факторов внешней среды на реактивность организма: Матер, регион, научн.-практ. конф. - Киев-Ворошиловоград, 1990. - т. 1.-е. 68.

1.Трубина Л.М., Тишечкина В.А., Зубкова И.Н. Коррекция иммунного статуса инфицированных токсоплазмами лиц тиндурином// Реабилитация иммунной системы :Тез. докл. Международного симпозиума.-Цхалтубо,1990.-е. 191.

2.Трубина Л.М., Тишечкина В.А., Кольцова И.Г., Зубкова И.Н. Влияние

токсоплазмоза на заболеваемость гриппом, ОРЗ и эффектов ность противогриппозных прививок // Ш Всесоюзн. съезд паразитоценологов: Тез. докл. -К., 1991.-е. 162. .

3.Тишечкина В.А.,Кольцова И.Г.,Зубкова И.Н.,Трубина Л.М. Эффективность противогриппозной вакцинопрофилактики у лиц инфици-рованных возбудителем токсоплазмоза//Акт. пробл. инфекц. патлогии, ч.1, Кишечн. и респир. инфекц. - С.-Петербург, 1993. - с.181.

4.Трубина Л.М.,Тишечкина В.А., Зубкова И.Н. Влияние делагила на эфективность вакцинации против гриппа// Актуальные вопр. микробиологии , эпидемиологии и иммунологии инфекционных заболеваний: Тез. докл. научно-практической конференции . 8-10 июня 1993г.-Харьков,1993 .-с.150.

5.Тишечкина В.А., Трубина Л.М., Кольцова И.Г., Зубкова И.Н. Зависимость эффективности вакцинопрофилактики гриппа от иммунологического статуса прививаемых и способы ее повышения // Идеи Пастера в борьбе с инфекциями: Сб. тр. инст. им.Пастера , 6-10 июня 1995 г. - С.-Петербург, 1995. - с. 44.

Винаходи:

6.Трубина Л.М., Тишечкина В.А., Зубкова И.Н., Томсинский А.А., Шевчук Л.И., Кольцова И.Г. Способ вакцинации людей против гриппа. Авт. свид. N 1686368 СССР, МКИ 50 01 N 33/53, А 61 К 39/12, заявл. 10.10.88, опубл. 23.19.91, бюл.№39.

Зубкова І.М. "Вакцинопрофілактика грипу на фоні хронічного інфікува. (експериментальні дослідження)".

Дісертація на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук спеціальністю 03.00.06 - вірусологія; Київський науково-дослідний інститут епідеміолої та інфекційних хвороб, 1997р.

Дисертація присвячена вивченню в експерименті особливостей імунної відлові під час введення інактивованої грипозної вакцини(ІГВ) на фоні імунодефіцітного стан викликанного хронічною токсоплазмовою (Т) інфекцією та розробці засобів підвищені ефективності вакцинопрофілактики. Щеплення 1ГВ не формує повноцінної відповіді серопозитивних (СП) на Т експериментальних тварин та осіб з позитивними реакція», на Т. Це проявляється в нижчих рівнях антигемаглютининів (АГА) та синтезі їх до одної з вакцинних штамів. Крім того, відмічалось загострення хронічної Т інфекції. В сер дослідів були відібрані протипаразитарні та імунокоригуючі препарати, які підвищую-ефективність щеплення ІГ-вакцинами на фоні хронічної Т інфекції. Виявлено, ц найбільший стимулюючий ефект у СП на Т тварин мав тіндурин (з етазолом та без ньог та делагіл (у половині мінімальної добової дози - 12,5 мг на тварину) до або одночасно щепленням, а також імуностимулятори тактивін та тимоген ( в дозах 2 мг і 40 мг на до( на тварину відповідно) до введення вакцини. Застосування делагілу у передвакцинальн обробці СН на Т тварин викликало супресію імунної відповіді. Вживання левамізої (добовими дозами 50-60 мг або 15 мг на тварину) виявляло або інгібуючу дію і гуморальну відповідь або не впливало на синтез АГА у СП на Т тварин. Введені напередодні щеплення курсу вілозену не мало суттєвого впливу на рівень АГА. Вивчені ефективності специфічної профілактики грипу серед робітників птахофабрики виявил що щеплення ІГВ знижувало захворюванність серед СН на Т осіб в 5,3 рази, а серед С тільки в 1,8 рази. Застосування на обмеженому контингенті СП на Т осіб, які часі хворіли на грип та ГРЗ, у комплексі з ІГВ тіндурину по розробленій нами схеї викликало значний підйом титрів АГА до обох вакцинних штамів та суттєво зниж? захворюванність на грип та ГРЗ. ■

Ключові слова: грип, вакцинація, токсоплазмоз, імунокорекція

Зубкова И.Н. ” Вакцинопрофилактика гриппа на фоне хронического инфицирован! (экспериментальные исследования)".

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук г специальности 03.00.06 - вирусология; Киевский научно-исследовательский инсти'п эпидемиологии и инфекционных болезней , 1997 г.

Диссертация посвящена изучению в эксперименте особешюстям формирован! иммуного ответа при введение инактивированных гриппозных вакцин (ИГВ) на фоі иммунодефицитного состояния, вызванного хронической токсоплазменной (Т) инфекцж и разработке способов повышения эффективности вакцинопрофилатики. Прививка ИГВ і формируют полноценного гуморального ответа у СП на Т экспериментальных животнь и лиц, с положительными реакциями на Т, что выражается в более низком урові антигемагглютининов (АГА) и синтезе их к одно му из вакцинных штаммов, кроме тої отмечается обострение хрони ческого Т процесса. В серии опытов отобран противопаразитарные и иммунокорригирующие препараты повышающие эффективное-прививок ИГ-вакцинами, на фоне хронической Т инфекции. Показано, что наибольши стимулирующим эффектом, у СП на Т животных, обладали тиндурин (с этазолом и бі него) и делагил, (половиной минимальной суточной дозы - 12,5 мг на животное), до ш

повременно с прививкой, а также иммуностимуляторы тактивин и тимоген (в дозах 2 1ги 40 мкг в день на животное соответственно) до введении вакцины. Применение 1елагила в предвакдинальной обработке у серонегативных(СН) на Т животных вызывало упрессию гуморального и клеточного иммунитета. Использование левамизола (в уточных дозах 50-60 мг или в дозе 15 мг на животное) оказывало либо ингибирующее [ействие на гуморальный иммунный ответ, либо не влияло на синтез АГА у СП на Т <ивол!ых. Введение накануне прививки вилозена не оказывало существенного влияния ia уровень АГА. Изучение эффективности специфической профилактики гриппа среди 'аботников птицефабрики пока зало, что прививка ИГВ снижала заболеваемость среди 'Н на Т лиц в 5,3 раза , а среди СП только в 1,8 раза. Применение на ограниченном онтннгенте СП на Т лиц, из числа часто болеющих гриппом и ОРЗ, в комплексе с ИГВ индурина, по разработанной нами схеме, вызвало значительный подъем титров АГА к боим вакцинным штаммам и существенно снизило заболеваемость гриппом и ОРЗ.

ключевые слова: грипп, вакцинация, токсоплазмоз, иммунокоррекция

Zubkova I.N. Vaccinoprophilaxy of the Influenza in chronic infection status experimental study).

Dissertation (manuscript) of the degree of the doctor of biology on the speciality 3 00.06 - virology: Kiev L.V.Gromashevsky Research Institute of Epidemiology and Infection )iseases, 1997.

Dissertation is devoted to the experimental study of the immune response formation fter the inoculation of the Influenza Inactivated Vaccine (IIV) on the immunodeficiency status aused by the chronic Toxoplasmosis (TOXO) infection and the elaborating of the improvement f the vaccination efficacy. Inoculation of the

[V dose not lead to the valid humoral response in seropositive (SP) for the TOXO xperimental animals and persons with positive TOXO examination results. In this situation reduction of the antihaemagglutinine (AHA) is more less, and only for one of the vaccine trains. Besides, the activation of the chronic TOXO process take place. After the experiments nd the examinations the antiparasitic and immunocorrective preparations were checked out :ading for the improvement of the efficacy of IIV in chronic TOXO infection. The best timulating effect of Tindurin and Delagil (in the half 24h dosage - 12,5 mg per animal) before r at the same time with IIV inoculation and immunoimprovers - Tactivin and Timogen (in 4h dosage - 2 mg and 40 mg per animale) before the vaccination in the SP TOXO animals were hown. Delagil leads to the supression of the humoral and cellular immunity after the retreatment of the SN before vaccination IIV. Levamisol (in 24h - 50-60mg dosage or 15mg per 4h for animal provoce the inhibiting effect on the humoral immunity or not influence on the /nthesis of the AHA in TOXO SP animals. The Vilosen inoculation was not influencing on le level of the AHA. The studing of the specific influenza prophilaxy with IIV in the poultry inns employees shows the reduction of the ilness among the TOXO SN in 5,3 times and only

i 1,8 times in TOXO SP. The usage of the IIV and Tindurin by proposed shedule in the patients ith the frequent Influenza and Acute Respiratory Diseases leads to the significant rise of the HA titers for the both vaccine strains and the diseases reduction.

!cy words: Influenza, vaccination, Toxoplasmosis, immunocorrection