Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Устойчивость сортообразцов гороха к основным вредным насекомым в Восточной Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Устойчивость сортообразцов гороха к основным вредным насекомым в Восточной Лесостепи Украины"

i 1

' нашоналышп аграрнш"!'тпверснтет

На пплзях руколису

СЕРПеНКО O.jckcîm Мнкдалановмч

СТ1ЙК1СТЬ СОРТОЗРАЗКШ ГОРОХУДО ОСНОПНИЧ ШК1ДЛИВИХ КОМАХ В СХЩНОМУ Л1СОСТЕПУ

укра'НИ

Спшшлшсп» 03.00.09 - яггоыолопа

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобутгя паукового ступеня кандидата бюлопчних наук

Ктв-1996

¿Ызертодя е ру5«ги:с Днсгрташйка робота вкковаяа е 1нсти?ут1 роо.-шшицгва 1м. ЕйГр'еьа в 1982 - 1096 рр. скдздэво» ч&стххэо дердав-но! Чёшш-т - номер дерареестраци 1А 01003580 р.

Професор е. М. Б1ЛЕЦШШ кандидат бюлопчаих наук а Ф. ДРОЗДА

Пров»дна орган 1еащя: Уыал ська с1льськагосподароька

акэдешя

Захист в!дбудеться року о

годпН1 на вас 1 дайн 1 Спец1ьлиовако1 вчено! ради Д - 01.05.13 в Нашональноцу аграрному унгверситет! за адресок 252041, и. Каю, вул. Геро1в Оборони, 15, учбовий корпус 3. аудитор ¡я 68.

Просимо вэяти участь в обговоренш д:«серташ I гпд час захисту або над! с лат и Ваз В1дгук на автореферат у 2-х пришрни-ках, еазГрениЛ гербовое печатное, на адресу:

252041, ки1в - 41, аул. Гер01в Оборони, 15, • корпус 3, аудитор1я 68, сектор аахисту дисерташй.

3 дисергашею ыожна овнайомитись в б1блютещ НАУ.

Автореферат роз 1 слано жЛ/оТо2Р\яйЬ року.

Бауковий кер!вы№

доктор люлопчних наук, професор Е ИСМ1ЛЯНЕЦЬ

. 0ф1Ц1йН1 опоненти:

доктор бюлопчних наук.

&гений секретар Спешалюоважм вчено1 ради кандидат с»лъськогосподарських наук.доцгнт

А. Г. БАЕХЧ

- 3 -

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнють теми. Одним 18 шлях 1 в псуглання дефщиту рос-линного б1лку в Украли е шдвищення енергетичнсюи агроекосиа-тем гороху ва рахунок внииення втрат урожаю В1д ешдливих орга-Н1ЭЫ1В, в тому числ1 Г комах.

Викоркстання висококошговних 1 небеэпечних пестицидов для эахисту рослин В1Д пошкоджень в повшй м!р1 не вир1шуе щв! проблема. Тому найб1льа економ1чним, екологччно ор1ектованиы ва-ходом в вироцування високощнних. продуктивних сорт 1 в гороху 8 овнаквни групово! та комплексно! ет!йкост1 проти хвороб та ик1Д-НКК1В.

Ви8начнё мюце в виявленш сортоэраэк1в в механ1змами само-эахисту до несприятливих фактор!в вшграв збхльвення генетично-го р18номан1ття сортоэразк1в гороху, визчення IX морфолог1чних та б1ох1М1чних оэнак, 1х впливна взаемов I дношення в геиетич-Н1й систем1 "горох - ф1тофаги - ентомофаги" нафон1 еколопччо! м1нливост1. Досл1джання окремих фактор 1 в ст1йкост1 гороху проти шк1дливих коках, а такок мехатзмв фуккцюнування вахисно1 система рослин стаковить актуальнють проблеми.

Мета 1 вавдання досл!д«ень. Мета доел1джеиь - вивчити фекто-ри ст1йкост1 гороху проти горохово 1 попелищ, эершвки, бульбоч-кових довгоносик1в та розробити методи вид1лення джерел групово! от 1 йкост 1 як вих 1 дного материалу для створення нових сср-т1й,

Досл1Д««ння були спрямовши на вирниення сл!душих аавдакь:

-вивчити динам1ку чисельноси популящй пдидливих комах

гороху - попелищ, зерщвки, довгоносик1в в умовах интенсивного рослинництва;

- виявити характер просторового роэпод!лу чисельноот» вюд-ливих комах в агроценозах гороху р1эно! ст1йкост1;

- 0Ц1 НИТИ ВНУТР1ШНЬ0П0ПУЛЯЦ1ЙНУ М1НЛИВ1СТЬ горохово! верняки в аалемност! В1д генетичного р18Иоман1ття сорт1в;

- встаяовити фактори ст!йкост1 гороху проти ф!тофаг1в в за-легкност! вхд морфологIчних оэнак та бюх1М1чного склад' рослин;

■• - ' ■'■"-,." 4 " - ВЛВЧИ1И сз1товпй генодояд колекшйного матер1алу городу для вияь-тек««:;.яябред 8 грушнмэ» ст1йк1етю проти горохово* П0Л№Л<ц1, еерн!Екй 1 плодоаерки. Ваукава иоэибпа дослц.ибнь., _ -виьчйя! I вокшовяея! вколопчн1 особливост! роэвитку ос-яовних шк1днимв гороху - горохово! попелиш, Горохове! вершв-кч, бульбочковя ДОВГОНООКК1В та 1Х8наченкя в проявлешп фактора груподог СТ4ЙКОСГ1 сортозраэк!в гороху;

-встановлено еилйв 2т;йкостг сорто8разк!в на фориуваннп щхюгорово - к1льк!сних структур чисельност1 поауляшй горохо-во1 попелищ в послах гороху;

-встановлен» троф1чн1 ав'яэки пмдливих комах гороху в кон-кретних умовах агроцекозу 1 виэначена роль: ксрмових рослин в рсзмно!ГНН1 та роэселенш ф!тофалв;

- -ькявлет багатор1чна Д1апау8а Горохова! зерн1вки в настиг. вксо!4шр|Г>дукгивнкх сорпв. ' а т««ож факгори, визначахш ст1йк1ить сор-пв гороху проти горохово 1 пепелищ еёрн1вки в залежност1 В1Д МОрф.'ЛОПЧНИХ 08Н8К I б!ОХЫ1ЧНОГО складу рослин.

Практи'-ше значения" доел швнь, Встановлена роль генетичного р»: »шн1ття гороху в регулшаннг чисельност! популящй найбиьш р^вповсюдженних шк!дливих комах. Вид 1 лен 1- джерела групово1;ст1й-косг! гороху проти ф1тофаг1в, а тамо* сорто8ра8КИ ; 8 господар-сько - щнними покаэниками 1 комплексною сПйкютю проти ик1дли-вих орган1ам1в,_ як! рекомендован! для викоркстання в селекщй-них програмах.

Декларащ я особисузго внеску. Участь автора полагала в постанова! эавдань гексперимент1в та виэначенн1 шлнх!в !х вир1шен-ня, осибисий у^аст1 в проведенн1 досл!д:«ень, анализ! одержаних результата.

На эахист дисертацп викосяться сл!дуюч! основш положения: особливост 1 ■ динашки . чисельност1 головних шк^лиьих комах гороху в умоьех ьавколкш>ого середовишд; . вплиб ст^коот! соргоэраэК1В гороху на пропуск Енутр) шньп-ЛОРУЛЯЩЯно!''"'ШКЛИВОСГ! фН'ОфСШВ,; '

- значения морфолог 1чних та бкэхиячшя ознш: роолин гороху, як фвктор1в ст1йкост1 до комах;

- виявлення джлрел ст1йкост1 гороху протй шкхдлших комах ог-ред колекшйних та селекшйних вразмв для еикористашм IX в оелекц1йнкх прогрсиах. -

Апробащя результат!в досл1джень. Основш результата доел1д-«ень допов1 дались 1 обговорйвалиеь на зае1даннях вццнлу ст1й-кост! о1дьоькогосподарських роолин до шк1дник1в 1нотитуту вехисту росдин (Ки}&. 1692 - 1995, рр.). на 8ас1даши IV 8'1вду Укра-щського ентомолопчного товариства (Харк1в, 1992 р. ); пэ^ш1й рвопубл1канськ1й науково - праетичшй конфёренци молодйх зчёших (ДнШропетровськ, 1693 р.); штеародних конфереящях: "Сучесш метода досл1дяевь в агрономп" (Умань, 1993 р.); "ОучаснГ проблема виробництва та внкоркстання кормового верна 1 со1" (В1нни-ця, 1993 р.); "Коцун1кац1я комах 1 сучасн1 иетодь еахиоту. рос-лин" (Харк1в, 1994 р.}; "Корми I кормовийбиок"(В1шшци, 1994 р.); "Ызлекуларно- ге„етичк1 ыарнери 1 селе'кщя роолин" (Ки1в, 1$94); науково - виробнич1й веред» "Еколого - безпечш 1 бвэпес-тицидш технологи отримаьия росдиино! продукци" (Краснодар, 1994 р.).

Публкаци результат!в дослгдкень. За матер1алами яисертац* 1 опубл!ковано 18 наукових роб1т.

Обсяг та структура дисеруацп. Диеертащя. виклалена иа 176 сторонках машинописного тексту 1 екладаеться 1э вступу. Б експе-риментадьних .роэдшв, висновк1в 1 йропозищй вкробництву. Робота шотйть 31 таблиц» 1 19 малютив. Список цитовано! лнсерату-рн включае 244 найменування,.з я гаи 70 - ¡нозеиних автор 1 в.

Вв&каю эа приемний обов'.яаок вислозити'пдару вдя.чиють . >ю1ы вчителям доктору бюлопчних наук, професору См!лянц» Е П. кандидату бюлопчних наук Посилаев1й Г. А. за налану допошгу 1 шдтримку в процесг роботи.

2. УМОВИ, МАТЕРГАЛ I МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСШДКЕНЬ. Основш досл1диення провэден1 у 1992,- 1994 рр. у,доол1дно експериментальному господарств1 "Ел1тне" 1нотиту*у рослшшицгва 1м. а Я. Юр' ева УААН, роэталюваному в п1вн1чно - о*1ди1й .-частит л!вобережкого Жсостепу Украти.

ГЬгодш умови в роки продления досл1джень були сприятливими для росту i розвитку рослин гороху, особливо в nepiод формування/ генеративких органов. ФтгсаштАрн! умови складапися в валенное» Ti в1д пдротершчного режиму та стану популящй корисно1 енто-мофауни. Найб1лыва чи^ельнють популящй горохово! попелищ, вернíвки i бульбочкових довгоносик!ь була в!дшчена в 1993 рощ, а горохово 1 плодожерки ъ 1992 рощ. Значну роль в регулюваши чиеельност1 популящй шкимивих комах гороху - бульбочкових дов-ГОНОСИК1В i горохово i попелищ в 1992 рот вшграли ентомо^гги - кокшнелкди i параэити - афшуси, ствв1Дношення яких в!дпо-В1ДНО склададо 1 : 28 i 1 : 57. В 1993 рощ вперше в1дм1чено ураження яуклв бульбочкових довгоносшив вбудником б!ло! мускар-Д1ни - грибом Beauveria bassiana (Bals)., який значно вплинув на POSB"TOK 1 рОвМНОЖеННЯ ШК1ДНИК1В.

Вивчеиня селекщйких.та колекцШних сортоэразк1в гороху на отутнь ст1йкост1 npoTi? горохово! попелищ, аерн1вки, довгоноси-К1в та плодожерки проводили н» ко&плекснану !нваз!йному фон!, який створювали шляхом насичення д1лянок сорто8равк1в гороху в фаау сход i в довгоносиками (10 жукш на 1 м. кв), цвшння - попе-лицею (30 - 40 окг/ рослину, зернижою (дв> самки 1 один с&мець/ м. кв).

IbçiBH сортозразмв гороху проводили в оптимальн1 для реп-ону строки стандартними ручними С1ялками. Ровм!р koxhoi Д1лянки окладов 1м. кв, де в"С1вали по Е рядюв в .10 рослинами в южному . Чгрев 20 номерiв висiвали сприйнятлив! до вк!дливих комах стандарт

Динам1ку чисельностЧ популят й горохово 1 попелищ. верн!вки, довгоноси«]в та ix ентомофапв на р1вних сортах гороху вивчали эа методикою К. КФасулап (1971).

Просторово - к>льк1сний ро8Под1л чисельност1 популящй ropo* xoBol попелищ в валежност1 В1Д троф!чно1 нш1 ьивчали sa допо-ыого» .«году пробних виборок (Дажо, 1975; Шанка, 1961; El гон sa 1Н.. 1989).

Господарськс - морфолопчн! оанаки сорив гороху та ix значения, як фактор i в сийкоси проти пошкодженосИ комыами, вивчали 8Г1дно "Методичним вказ1вкам по ьивченню шлекшй эернових бобових культур" (1975).

EioxiMiuHi аналои проводились влабораторИмасових ана*1-81в Тнитмтуту рослинництва im. Е Я. Юр' ева. Bmict батального азоту i б1дку визначали за методом К'ельдаля (брмаков, 1972), а BM1CT триптофану 1л181нуза методикою, додаваною до ёаняокие-лотного анал1затора "Техн 1кон".(США) - у В1ДДШ якосп зерна

Для визкачення характеру успадкуваиня овны« с*; Jkocti врав-ками гороху проти гороково! попелищ 1 еерн1вки були ааотосова-Hi тести "маовгабност1" Mather 8 ошнкою параметр», як! вираяа-ять ефекти гешв (Фед1н та 1н., I960).

Стушнь Фенотши«шого дом!нування (hp) розраховували за иа-тодом Гр1ф1яга (1956).

Диференщащю сортозразк^в гороху на групору ст»йк»сть проти Горохове! попелищ, sepxiBKH та плодолерка проводили вцгоо-в!дно *Чй<алам в1зуально! ощнки вернових та эернобобових культур на ст1йк1сть до шк1дливих opreaiaaiB" (1990).

Результати дослшв опрацьован 1 методом дисперс!йяого анал!-зу та парно! коредяци за методиосою Б. А.Доспехова (1986).

3. 0CH0BHI РЕЗУЛЬТАТ« ДОСЛЮТЕПЬ.

• • 3.1. 0собливост1 динам1ки члсельнооп ropoxosql попелищ, верняк.:, бульбочкових довгоноснк4в о умовая иавио-ливнього середовища.

Бивчено 1 наведено видовий склад otijuraao! 1 корисно! евто-мофауни в nocisax гороху, його 8в'Я8ок в кряти'шкки фааали роо-. витку рос лин (сходи, кв1тування! калив боб1в) та сортовою особлив ютю трофореоурсу. .

Встановлен1 дом1яуюч1 в иди серед сшдливнх комах: Горохова попелнця г Aoyrthosiphon pisu» Harr. . Горохова вертвка -Bruohus pisorum Harr. , бульбочков! довгоноеикя - «зетиниегий Si tone orinitu» H. i смугастий Sitonalinoatus L СероДентош-фапв горохово! попелищ найб1лыа чисельшзди t ефективними були: ооиечко 7 - крашюве Coocinella s»pteipunotata L. f паразита -афшуси: Aphldi'03 ervi Hal. та Praon voluore Hal.

- 8 - •

Динашка чисельносм поц/лящй головних ф1тофаглв гороху прямим чипом сполучена is станом дом1нуючого троф1чного ресурсу. Фазами pos витку (toro рослин i а находиться шд тюним впливом пд-ротерм!чних умов навкс ивнього середовища. Холодний J посувли-вий травеж. вегеташйного перюду гс,х>ху 1992 року, вростання чи-сельиост1 популяшй сонечка 7- крапкового та параэит1в-афш-ycie BlrpocH регулюочу роль вэиияеии i шкодочинностi ropoxorol попелиш, яка в се. едньому в цьому рощ становила 10 в1дсотк!в.

Вперше, в весняний пер i од 1993 року, в монокультур! яоцерйг (1иваэ!йнкй фон), в1дм!чеио еахворювання *ук1в бульбочкових дов-гоислик!в мускард!ноэом.яке вивваче ебудником -грибом Beauveria bassiana Balls. Ступень ровыггку цього вахворювання на окремих луках досягав 20 - СОХ. Це сприяло чниденнючисельност! i вко-дочинност! ф!тофапв на сходах гороху.

В1дм1чено, цр вирощування в умовах per юву циюго ряду вер-вобобових культур (горох, люцерна, сочевиця, чина) сприяе ьоере-. ЖНИ» ВИСОКОГО р 1ВНЯ ЧИСвЛЬНОСТ1 ПОЬ/ЛЯЩЙ 0Л!Г0фаГ!8 - Горохове 1 попелиш та бульбочкових довгоносик!в, ям використовуюгь ш культури, як додатков' троф1чк1 шт.- Час перебуванкя шк1г«ик!в в цих нивах галежить вт швидкостг и стар!ння. юз в. свою чергу визиачаеться генотипом рослин. •

Лосл!Д»еннями встановлено, до одночаеове роамивення в агро-екосистемах сортозразк!в гороху s р!8ним периодом вегетаци створке сприятлив! учюьи для роамнолкння i вкодочинносп популя-д1й ropoxoBoi попелиш i вертвки. Шздньостиглг аразка гороху створиють для ск1днйк1В додатков! кормов i резерват i , 8б1лыБу-¡очи 1м життевий потенщал (табл. 1).

-а -

Taöjc ия 1

СОРТ Пер>од вегет -. ЦП, ДИ1 1.6 Декада, мюяць 2.6 3.6 1.7 2.? 3.7 Прирют популящй

Коефнцент росту. г г х 10*

Горохова попелиця |

Резонатор 74-78 8,0 8,7 37,8 6,5 0,1 1,0 3,8 X 10

Зерноую- 9,0 X lrf

сний 92 -ч- 20,0 5,4 13,0 10,1 0,0 0,5

Вусатий 86 80-88 12,2 8,1 15,4 7,3 0.6 0,6 7,2 X ltf

фсатий 90 86-90 2,1 20.0 34,4 13,8 0,1 1.4 5,4 X l(f

Горохова верн1вка

Резонатор 74-78 10.5 0.0 20.0 0.2 0.0 0.0 2.0 X 10

Эерноук!-

сний 92 0,0 18.0 0.3 0,1 0.0 0.0 1.8 X 10

Вусатий 86 80-86 6,0 1.3 1,5 0,2 0,0 8,0 1,2 X 10

Вусатий 90 86-90 6,3 1,1 0,4. 0,0 12,0 0,7 2,6 X 10

Таким чином, генетичне р1вномантя кормового ресурсу в умовах регюну, коливаиня пдрогершчного режиму та ефективнють ентомофанв регулшгь чиседьн1сть \ шкодочюшоть головних шк1дливих комах гороху до р!вня, неперевишуююго економ!чний по-Р1Г ШК0Д0ЧИНН0СТ1 (ЕПШ).

3.2. формування йросторово - к1льк1сних структур чисёльноот1 популящй горохово! попелиш в аалежносп В1д ст1йкосп генотип i в.

Досл1дженняыи встановлено, щр чиселькють популящй Горохове» попе лиц 1 в агроекосистемах, представлених р18ники сортоэраз-ками, в 8начн1й Mipi визначаеться спйкютю цих .генотип 1 в.

Встановлено р1вном!рний розпод!л чисельност1 попелищ в це-Hosi в фазу формування вегетативних оргатв, представленоку стойким сортом Харк1вський 29. В той чае як на сприйнятливих сортоэ-разках Харк1вський 65 1 Вусатий 90 розпод1л пцльносп чисельнос-комах Оуэ осередковий.

В процес! роавитку рослин гороху В1дм1чаеться тенденщя ф1-тофапв до роаповсюдження вглиб поо 1в 1 в. В фазу формування гене-рвгивних органов (,бутон18вщя - квюування) роаселення пооелащ 'в ягроценоэахдосягае апогею.' Одинок! оообини утворююгь колонн, а одинок! колонн ¡ва рахукок ввидкого роэмноженяя 1 - висо-М)1 алотюсп вначно зб1льшуються. Тгрвинна иияьишь номах В1-Д!грае вн&чну роль в формуванш юлькюних структур чисельносп всщуляшй ка стойкому сор« Харювеький 29, толерантному Харк1в-ський вБ1 сприйнятливомуВусатий 90 ( мал. 1).

Досл1д*ення, ь^оведен! в фаэу надиву боб1в, в1добража»гь за-лмаисть чисёльнос« популящй горохово! попелищ ви ЯКОСТ1 1 К1лькост1 корму; Харчування комах на шадньостиглому сррп Бдгса-ткЯ 90 в велико» вегетативною масою, кишими тканинами орган 1 в росши ( сорт кормового•; иапрямку), веде до аростання плодюнос« коках, в&безпечуе лмтривалий перюд ровмноження ! сприяе вменению внутрюньрвидово! «юнкуренцн.

г; Фррмувашм Р18НЙХ про-торово - к1льк!сних структур чисель-юет! горохово1 попелищ л агроекооистемах характеризуе IX ст!й-; М1оп> ороти подаодаень фитофагом, яка сприяе ста01Л1вуваянг про/ Таким чи^м, с«».к1сть агроценоа1в гороху проти попелищ но-онть оитогенетичний характер, так як комахи формують р1вну В1ль-В1оть поселевь в крипчн! феей роввитку рослин: сходи, кв1ту-ваннята налив боб1в. .

■. Летерогеншсть троф1ЧНих ресурса, представлених в агроцено-эах.регулюе чисельн1сть 1ефективн!сть вк!дник!в'1 визначае IX адаптивнють а максимальною виносливютю виду:

3.& Вплив СТ1ЙК0СТ! сорта» гороху на адаптивн!

ВЛЬСТИВООТ! ф!Т0фаГ1В.

Суттеве виачення в процес! формоутворення в популящях шкхд-ливих комах гороху - верн1вки1 попелиц. . мае д!адаяон реактивное« .1 активное« особин та стушнь пара.читиз>г/ ф1то$аг1в в !х

ЕЕ

ЕЕ -----

— ==

ЕЕ

1 ш (=3 Е

= — Е ЕЕ ЕЕ: ш ш т

200 В) 4$

а 40 ! *

30 29

я 1«

10 $

400

1000

1(00

2200

2Н0

моо

4

щ\ Г=г—1 <—1 1=3'

■■во

<00

«ООО

1490

1900

7290

геоо

800

1600 »00 3200 4000

К1льк1сть комах на виб1рку Мал.1. Гютограма к1лък1сного розшшлу ецдьност! тюселень попелищ в пос;вах гороху. А - сорт Харк1вськнй 85 (сере дньост1йкий) ; В- Харк180Ький 29 (СТ1ЙКИЙ); С- Еусатий 90 (сприйнятливий).

Доел1джгннями встановлена багатор!чна 1маго!нальна Д1апау»а горохово! вершвки на сприйнятливих сортозразках в високос енер-гетичною шинютю, (генотипи периового продовольчого напрямку). В каста сорту шсцево! селекци Харк!вський' 85, 8 урожаю 1091 року. В!дм1чено б% Д1г аувуючих комах, сорт 1 в Сармат (Укра!на), Оолира (Нтрланди) - 2-4%. В насгшп цукрових (моэкових) сорт!в та пелювок, як1 характеризуются високою стушншо ст1йкосТ1 сроти ш!дкика, Д1алаувуючих особик не було в!дм!чено.

Представлен1 дан! по динашц» виходу горохово! зершвки !в з&шкия р1эних генотип!в гороху протягом 3-х рок1в характеризуюсь вплив троф1чиого фактору на стутнь еактиваци 1маго ф! томата (мал. 2). На високосприйнятливих сортах Тавовець 50 1 Хар-гиввький 65 в!дм1чено високмй процент виходу аершвки 18 нас1н-сш в ос1кн1й та Л1тн!й перюди (дэ 422), в той час, як на спй-ках-пелкагках (Япон1я) 1 УогуН (1спан!я) стутнь реактиве-щг огобии доснть низька (1-122) & :.роявленням високо1 смертнос-Т1 делечок та дук!в в нас.ннь

Наявшсть легкэдоступних кормових ресурс!в две ак|дник1в (ЁШОКрспргйнятлив1 еразки) служить фактором ебережеикя чпель-шат! 8ерн1вки в утворенням еадлгиврчх структур в и популяшях.

В розд!л1 предсгь^лен! дан! по досл1дюнню тя встановленню Г|»оф1чно1 пристосованост! спещав!80ваних шк!дн»«8 гороху -ёершвки, попелиш 1 "лодожер»» досортозраэюв, отрнманих э р>в-ша агроеколопчних регюшв (табл. 2). Встановлена висока прис-?осовая1сть монофага - вершвки до генотишв мюцевого поход-х&мя та 8 близькорозтаиюваних репошв. Вгдсутнють троф!Чних р&сзершвки - насл1док 15 високо! ступен1 монофаговост! та здап-подюет! до рослин гороху прг-ягом еволюшйного розвитку. Горохова попелиця 1 плодогерка володноть високою троф1Чною пластич-:аси> В1Дносно р!8Номаи1ття генотишв гороху. Це ускладнюе пошук ст1йкйх сортовразк!в гороху проти цих кома? серед колекщйного та селекшйного матер !алу.

Оиве, одн!ег> !» причин мжроеволюшйних формоутворень в по-

2. Динатка виходу дук1ь ropoxossi аершвки is Hacimw copToepasKiB pibroi ctíAkoctí.

Умовн1 поэначки. Спрнйнятлив i сортозрааюе Ctiäki со ртов резки: А - Харк1вський 85; С - Vervtl;

В - Таловець 50. D - Usui.

пуляцих спетсшБованих шмлчитв гороху е 1мунолопчна характеристика сорто8ра&к1в, р18номан1ття яких ютотно впливае на адаптивн! властивоси комах в процес! 1х взаемов1днооекь..

Таблиця 2

Приотосованють вм длив их комах гороху до сорт! в в Р1эних агрое.-едлопчних регюн!в (1992 - 1994 рр.)

Агроеколопчне походхення сорту Стутнь шкодочинност! комах, X

Зерывка Попелиця I Плодояерка

Харк1Вська область 30,8 ¿2.8 3.2

Дуганська область 39,4 18.« 5.0

В1впицька область 87,'4 15.5 4.2

Одеська облаоть 34.4 43,8 2,6

Воронежська область 45,3 30.0 5.6

Тамбовська область 37,2 29,6 5,1

Орловська область 27,0 29.2 3,7

Середне 34.5 27.0 4,2

Великобритани; - 24,5 36.1 1.8

Пэл&ца 17,4 24.4 8.7

Чех1я 23.5 54.5 3,5

Шветя 12.3 .36,6 3,0

1тал1я 15.4 . 12.1 1.8

США 6,2 29,7 1.6'

Середне 16,9 32,2 ' 3,4 J

Н1Р 05 6,3 7.4 4.2

3.4. Значения морфологшних та бюх1м1чяих оэнак сорпв гороху в ениженш поикодкеност! ф1тофагами.

Встановлено, щи р!еномэн1ТТЯ колекшАних сортозраэк1В гороху & комплексом морфолопчних та б1ох1мхчних оэнак являе собою закисну систему рослин з багатообразнютю проявления ст»йкост 1 до головнкх СК1ДНКК1В регюну.

Спссгереження аа функцюиуванням консортносистеми "проду-

цент - консументи" показали, а» коиахи В1ядаоть перевагу висо-копродукгивним . сортам нас1нневого типу, як1 гаранте риэуються высокою еиергетичною шншстю. Зпачио ткяе повкод'уятмя ф1то • фатами, особливо карпофагями, сортоаршзки цукроаого (мозгового) нЬпрям<у та пелюски (табл. 3).

ТаСляпя а

Характеристика лошкод*екост1 «шднжаиис рпв гороху в р1снго®< господарсько - морфолог;чиими показиигаап ( 1093 - 1994 рр.)

1— ■ ■■■ ' 1 Назва Господарсь- Маса Стушяь ШШОДШКОСТ! коиахаш.Х

¡сортозраака ка характе- 1000

1 1 1 ристика иаи-нин.г Попеляце» Эери1вю» П'-оДомеркое

Харк1вський Зермов* 246,9 37,6 42,6 13,5

85,ст. необсипаюч1

Труженик - 248,4 ЗЕ.О 45,3 9.0

!!еобс/паючкй 1 228,0 гв,б 43,3 ' «¿6

Середне 241.1 31,7 43,7 0,7

Флагман Зернов1 227,0 28,3 <3,€ 7,6

|Фвагман-2 детершнант- 204,8 38,3 41,6 11,3

|фдагман-5 Н1 207,8 28,3 48,0 7.6

I Середке 213,2 31.6 44,4 8.8

ГогЧ.о1ало Цукрон! 135,3 17.3 6,0 6,0

^Чудо К^льь>лона -и- 191,8 16,5 0 ,ь 4,3

0/ 1 ' - 168,3 , 16,0 9,3 3.0

Се г*- дне ' ' - 165,1 17,3 - 5,3 4,4

Фаленська 42 Пглхжи 146,5 27.0 ».3 8.0

Кгопеп (?оза 181,2 22,6 9,0 6»0

159,6 17,6 11,0 10,3

162.4 22,4 8,1 7.7

Н1г 05 . 6.1 6.5 3.9

Бисоку егушнь пошкодженост1 Горохову» йерглвкш кають оортоэ-разки э детсршнантнкм типом стебла (44,42). Компактне роатаяу-

вания CoCib на чослинах иих генотитв сприяе легкому' эаселеянв ix самками для ыдкладення аець без особдивнх енергетичних оаг-ра®. .';.;.

В ровдии представлен 1 даигпо доошдаенню впливу роэм1ру 6o6iB гороху, наявносп на них пергаментного слою та воскового нальоту на поююдменють вершвкою.

Ввлвлений високий функцюнальний вв* явок Чг-0,87) м!ж карли-ков1Стю генотил1в (до 30 см висота росдии) i скодочиншств вер-HtpMt t плодожрки. Эначначастина apaaxtB а такими характеристиками В1ДЯ00ЭТЬСЯ до UVKPOBHX.

В ревудьтап проведения цосл1Диень встаковлено, во особливе вначвкня в cfifiNoen борт» гороху протя горохово! попелмщ мае С1охш1чниЯ оцвд рскцмн. Эахисиу 4уикц»> вкнонуюгь вш>н1 ам1-ноявслэти, вк1 BtAifpaotb вамнву роль, як в процес! метабо*1а-му рослхч, так » в ф181ож>пчшапрсцесе> коисумент1в. В спйких 1 хоавратога ерамо* гороху NFP - .4, Хвдж1вськиЛ i3l, XapKiB-оькяА 86 сп1»в1дйож>|щ* коадентрвш! актквша ашкокиело*: гл»-гамята. аспартааа, wuiaa, лейщка, 18олеащна 1 лшна 8М1н*>-«ться. як насл1док 1муяолог1чко1 реакци генотипу на поакодве-Sic*^ попелицэкх Пракгачяо авемтюетьс* стгмднооенвд ам!но-кшлот в спрЛа*тливо»сгсорг4 Хар«1вськг?й 79. так яквшюв|диа ивпюлопчюрейкщя мдсутя*.

ШОСЯОв1ДОСЛ»Д»НЬ ПО Mtory аМЦЮКИСЛОТ Ъ Р1ВНИХ ПО CTiÄ-

*хют1проти попедиц1 вравках гороху ровроблена модель бюх1м!ч-hoj cTlfecocti оортоаравтв ко поаелицКтабл. 4). V:\v;te»aq» чяаом, комплекс морфолог1чнях та 0joxiui4iuix ознак росли гороху вякоиув вахлсну фушщш гекотюич, яка реалдеу-втьоч в вберет-явя ix виергеягиооп.

Таблиц» 4

Шдель 6ioxiMi4H0] эахисно! систет гороху до лолелиц;

г | йгава i— 1 —1 Büict ашнохислот в зеленiЯ шс!, £/100 г. б!лка

j a|i( ПЛММ Ш911

| QMl НОпИСДОТИ

Í I характеристика ст1йкост1 сортовразюв "opoxy

i Í i сприйнятлнвкй середньоспйккй СТ1ЙККЙ

IjIísih < 6,35 6.36 - 14.96 > 14.96

NertoHiH < 2,00 2,01 - 3.00 > 0.00

Вад1н < 6,09 6.10 - 7.78 > 7,78

Фен1лам1и < 5,43 5,44 - 13.07 > 13,07

Лейшн < 7.69 7.70 - 11.37 > 11. J7

1волейти < 4.65 4,66 - 8.30 > 8,30

TpeoHlH < 4;52 4.53 - 5.26 > б.йб

TiposiH ' <1.91 ' 1,92 - 2,22 >• 2,22

Глзотамат <14,65 14,65 - 28.00 > 28,ос

Г1СТ1Д1И < 3,74 • 3.75 - 5,33 - Б. 23

Аепартат <11,52 11,53 - 14.33 > 14,33

Сер ¡я < 4.78 4,79 - ю.ев > 10,зр

|ГЛ1Ц!Н < 4,74 4.75 - ' 6.gv > E,t''.*

lApriHlH < 5,87 5.89 - 14,39 > 14,89

¡Алан1И < 5,57 ■ 5,58 - 8.07 , ........ > «,07

Р - 42

3.5. Джерела otu'ikccti сортоьразглв гороху проги ф:тсфапв

Л6ел1дяеннями на когалетоному 1нвав1йному Фон» гороху. сорвД колектйного матер 1елу (б1льие 1000 генотип ib 18 64 крелн св1-ту). вид! лен i диерела спйкост! проти ropoxoeoi попелиш. горо-xoboi 8ерн1вки та груии шк1дник1в (попелиш, аерншси, плодсиер-ки). СТ1ЙК1 сортозраэки проти ф1тофапв представлен i головним чаном генотипами европейських kduih та США. Лише невначна частила длерел ст1йкост1 (19,?*) взноситься до cei кц1 йккх уотенов УК-ра!ни та СНЛ.

JJo ropoxoaoi fonejuui Biuueiu. 30 jwspea criiKOCTi, no cia-HOBKTb 7Z MR 8araJtt«0l Kl»K00Ti »«fliema coproapa^KtB. Oepea hmx 45.7T bimochtbca no uy^potux (mobkobhx) spasKiB. 37,1* no copriB BepaoBoro npo;ioBoja>qbno Kanpat«y l 17.1X - no nejuoooK.

£M0Ha<tehi 22 A*ep«aa cTiiiKooTi nporti ropoxoBoi bophibkh, no craHOBHTb 4.4X bia saraxbuot KiJUtKpcri bmbv»hmx reuoraniB. Hi Mepeaa npeflorabiehi roxoBomt whom nykpo&moi (44, It) spaskamu l nejnHK&MH (44.1X), 11,8 Bt»C0TKiB blflhochtbcg so flukopoejoix toptf.

sa'poiw rocaiwehb bhaijkhi 8 w»pea ropoxy 8 rpynoBo» cnft-KiotB BpotH coiwfflui. sepHiBKH l luoxoiepKH (toO*. 5). no crawo-BHib i,4Z six earaj&Horo mwza BSBieina reHOTHnSB. St wepejia npefiOTasjeai eapyCimma KpaimMM, b ma 6 BiwpciiTbcH no qyitpo-bmx l 3 - nejoowK.

Ta&WUB 5

Xmv»m rpyiiOBOl cTitiKooTi opaakiB ropoxy io humhbhx tsowax (lHBnsiftHMA $0H. 1992 - 1994 pp.).

foaba 1 " Xapaicre- -----1-, OryniHfc riojB<ofl*eHocTi, Z

oopvospoBKa PMOTKKa

1 IbDd- 3epHiB- Ilsofloxep-

JDWD no» KCJ3

XapKiBCbKxft

85, St yKpalna- SepKOBHA 37,6 42.6 13.6

tyso

BenBiAOia .HlMEnroeia HyitpoBMfl 16,6 0.7 i. 3

Polar • •• • 17,0; .5,6 3.3

Perfect

. 0mi- 10,6 2,0 2.0

Altea lonaais . >_ — - • 6,3 2.6 0,7

Jl - 726 AHTJU« - 99 — 10.6 5.3 3.3

Perljoy Hi#apaaam DB junta 14,6 10,0 4.0

top - 12 Boxraptfl _ » - 21.0 4.3 17.0

Jt - 1898 AHfiia _ « „ 25.0 5.0 4.6

HIP OS 6.3 4.0 3,4

Вил1лен1 даюреяа 1ндив»дуально1 та групово! ст1йкост1 гороху проти головних шндливих комах занесен 1 до"Каталогу джзрел спй-кост! 1 .продуктивное^ эернобобових культур" (1993) 1 рекомгн-дуються для включения в селекщйн1 прогрш.(и по створешш сорт!в гороху з оанаками сийкосп до ш»дник1в.

БИСНОВКИ

1. Одним 13 факторов, визначаючих зм1ну динам;ки чисельност1 осиовних ф1Тофанв гороху - горохово1 пепелиу, горохово1 зер-Н1вки 1 бульбочкових довгоносик1в е р1зиоман1ття як» с: л-о складу троф1чно? н!ш1 - рослин гороху, «кий залеяить ЫД генетичного набору сортоэравмв та пдрогерм1чних умов навколионьо1-о сере довит. Генетичне р!8номан1ття кормового ресурсу в умовах регюну регулюе чисельнють популящй пвидливих комах, В1дбирав 1х в про-цеС1 В8аекюв1Д|.ив1ень на резного типу адаптивн1 струк.'ури. . л

2. В роки спаду ч псе ль ноет 1 популящй дом1ну»чих ш|диик1В гороху регулюючу роль виконують 1х природн1 вороги - ентомр-{1аги 1 ентомопатогени, ефектибтдть яких заломить В1д псг<*"ию кл1-матичних умов, стану популящй ф1тофапв I е«е&гетччно. щнностч рослин.

3. Агрсценоеи гороху. представлен4 генеткчним наборов сор-тоэраэк1в, формують р1вну оильню-гь популящй ШК1ДНИК1 в. Одкоча-сове вироцуваяня сортоераэюв а р4эною стушнню ст 1 йкост) та пе-рюд-м вегетаци, створюв приадаптивн1 угрупованм комах, як1 використовують шздньостигл! зрс! ки, як додаткоы кормов 1 резерват к

4. Троф1чна пристосованють шк1дник1В гореху до р1енкх орг'-, Н1в рослин та крйтичких фаз онтогенезу знижуе р»вень ы»«видово1 конкуренщг, П1дтвердауе наявнють у рослин гороху захисиих ие-, хан!зм1в, як1 в витом 8М1нюються 1 регулюють пшдливють комах.

5. В умовах генетичного ршномажття сортоэразк1в гороху в1дбува?.тьея структурупання популящй Горохове! зерн1ЕКИ на внутр!Шньопопулящйн1 групи, п» проявляемся в порушенн1 адап-тиеких властивостей виду.

. -.£0 -- .

6. Bipxiuiwtt« фактором ст1йь»ст( сортоэразмв гороху проти 'rojpoxoBoi попелиш 6 високий ВМ1СТ б1дку в ведение Miel росши ,(>• 27Z) в1дпов1дне сшвв |дио«ення неаам1нних ам1иокисдот. На с*»Йкнх 1 толерантних оортизраэках пи впливом пошкОдлень кома-хеш, амшювтьоя сшвыдиошення концентрат 1 акгавних ам1нокис-*я:глотаматв, асяарярата. ваина, Алйшна та 18олейщна, як проявления 1муволог1чво1 реакцц. На сприйнятливихсортах сп!вв1д-вовеяня иевамтшех ам!нокис.»отпрактичноне вм1юоеться, так як в*дно»1дна аахмена реакшя рослик в< дсутня.

7. Огвореяня кучного i нашивного фону е вашивим етапом в овлекш l гороху на груоовий 1 комплекенкй 1мун1тет до хвороб 1 »аднжив. Iwaaiftzutit фон, як моде» природних бюценоа1в, дав юкилцемьвввчати 8аноном1риост1проявлешшмехан18М1в функш-оиувоязм геиетичних омотем "ropöx - фиофаги^ в писл1дуючиц ви-■влеввям даврел otKmooti (толерантности) проти Ж1дник£в та хво-

& Гьловт» фактором, визначасчим оптималышй розвиток попу-ляшДиидливих комах гороху в одноман'тшеть генетичних систем, пов'яваиа воднотипвим набором Оатыявських форм при створена 1 «ювихоорпв та низькою частотою сортовмия в агоросистемах.

9. Оеред piBBOMMiTDoro набору колекшйшя вравк1в гороху на lBBaetteoMy фон1 вшилен1 дяврела опйкооп протн ropoxoBoi иелищ (7Х), горохово1верн1вки (4.4Х), а такох проти групи ф1-тофаг1в (1.3Х). Всгдяерела опйкосп гороху проти Ж1дливих номах Btneooerboa до цукрових (моакових) вравмв та педики*.

10. Ввдиленг дтерела сыйност! röpoxy проти «мднюмв ване-<¿«1 до "Каталогу дшрел от i йкост 1 та продуктивност 1 вернобобо-Вйх культур" (1985) 1 рекомендован! селвкшйним установам для використаквя и в пбридэлопчних програмах в умовах' Люоотепу Украиш.: '•• ' "

-21-

ПРЛКШН! РЕКОМЕНДАЦГ1.

1. Враховуючи колиЕання чисельност! попудяшй тимдливих комах а року в píK, 1х р18иу шльиють ьоселень по сортам гороху

рекомендуеться вирше використовувати в 1нтегрованих системах вехисту рослин сл!дуюч1 прийоми: частоту сортоам1ни в агроцекоеах гороху, регулюючу роль популящй ентомофкпв та ентомоиатоген» 8 обов'яэковим врахуванням ix ефективност!, эастосування Х1М1Ч-нЬго методу дощльно т'.льки в роки маоового роэмноження шмднй-

kíb.

2. В ев'^эку э широкими адаптивнимй мохливостямй : популяц!| горохово! 8«рн1вки, наявн»стю баг тор»чно| Д1анау&и виду, рекоме ндуеться переглянути традитйн! методи еахисту гороху 8 обов'яэковим врахуванням ваконом!рностей взаемоди . пог*ляц1й шк1дника а кормовими рослинами.

3. Для створення сортоэразк1в гороху 8 оанаками г^ово! комплексно! ctiíkoctí проти вхщтвях орган18М1в необх1Дновшю-ристовуватм в схемах пбридолопчних програм. р18Яоман1Тний . ко-лекц1йний матер1ал, в тому числ! 1 дяерела. «мйкостг - вид!»81 на 1нваэ1йному фон!.

4. В ав'яэку 8 появою нових, б!льш arpeó лих i адаптивних, форм горохово i попелиш t гершвки, вквчення 1 впровадхекня в селекшйН! програми нових дяерел гороху 8 ознаками Групово! (комплексно!) ст!йкост! та продуктивном 1 повинно бути беэпре-ривни»«.

СПИСОК- ОСНОВНИХ Р0Б1Т ..

0ПУБЛ1К0ВАКИХ ПО TEMI ДИСЕРТАДИ '

1. Сергиенко A. R, Посылаева Г. А. Соэдание невосприиидавых к , вредным организмам сортов гороха // Материалы VI сье.да Овчвства ' генетиков и селекционеров им. И. И. Вавилова. - Минск, 1992. - С. 138.

2. Посилаева Г. А., Семенова А. Г.. Серпенко О. И. Регулювання чизельност! пшдливих орган!8м1в в агроценозах бобових культур// Тези допсв1дей IV з'18ду Укра»ноь.и>го ентотлопчного товарис-тва - Хирк!в, 1992. - С. 134.

3. Сергиенко Д. H. Некоторые факторы устойчивости гороха к вредителям // Бюллетень Института кукурузы. - Днепропетровск, 1993. - К 77. - С. 79.

4. Пэсилавга Г. Л., Сьрпенко О.Х. Метод мониор1нгу при ощищ комплексно1 ст1йкост1 гороху до вк1дник1в та хвороб // Тези допов»дей Шжнародно1 конфереш'П "Сучасн! методи досл«-жень в агронсмп".- Учань, 199&-С. 123.- 124.

5. Посылаева Г. А., Оергиенко А. К , Ярмак О. Ю. Агробиоценрти-ческая охрана урожаев бобовых культур от вредных организмов •// Тезисы докл. 1-й Международной конф. "Современные проблемы производства и использования кормового зерна и сои", г . Винница, 1993. -С. 64-65. •

6. Посылаева Г. А., Дукьяненко Л U., Сергиенко А. Е, Белкин А. А., Потемкина Л. И. Биохимические маркеры резистентности гороха к вредным органивмам // Матер, конфер. "Молекулярно - генетические маркеры и селекция растений". - Киев, 1994. тС. 143..

7. Се;.пенко О. Я Мар*ерн1.ознаки комплексном ре^истентност i гороху до шк1дливих орган18М1в // Натер, конф. "Мзлекулярно -генетические маркеры и селекция растений". - Киев, 1994. -С. 145.

¡3. Сергиенко А.Е, ЕЬсылаеваГ.-А. Лшы коммуникации вредных насекомых гороха // Тез. докл. конф. "Коммуникация насекомых и химические меры борьбы". - Харьков, 1994. -С. 101-104.

9. Посылаева Г.А., Оергиенко А.Н. .Стратегия и тактика регулирования численности насекомых в . агробиоценоаах зернобобовых культур в условия Восточной Украины//' Матер. научно-произв. совет. "Экологичеоки безопасные и беспестццидные технологии получения растениеводческой продукции". - Краснодар (Цдано) , 1994. -41. -С. 57.

10. Сергиенко Â.E , Посылаева Г. А.. Потемкина | Л Ы. Пластичные «-•орта гороха - основа .получения экологически чистого белка // Матер, научно-произв. ' сове* "Экологически безопасные и беспес-тицидные технологии получения растениеводческой продукции". -Краснодар (Цунино). 1994. 4.2. -С. 122.

; 11. Посылаева Г. А.. Белкин А. А., Оергиенко А. И. Агротехнический метод защиты зернобобовых культур от вредных организмов -базис управления агроценозами // Тези доп. наук. конф. "Стан та

перспектив« вккористання вгротехя1чкого катоду в системах 1ктег-рованого захисту рос лик В1Д юк1диик1в t хвороб". - Ки1В, 19Q4. -С. 46-48.

12. ПосилаеваГ. А.. Серпеико 0.R Бкшшчиий самовахист гороху В1д ШК1ДЛИВИХ оргашэм1в // Тези доп. 1-1 Всеукра1нсько! коиф. "Корки i коршвий быок**. - Шкнкия, 1694. -С. 15«..

13. Оэсылаева Г. А., Скрыни П. ML , Дуценко Е П., Сергиенко А. Е Агробиоценотическая охрана урожаев гороха от вредителей и болезней // Информ. листок о передовой пюизв. технич. опыте M 191 - 94. -ИЛ. : ХАРШГЭИ, 1994. - 4 С.

14. ГЪсылаева Г. А.. Сергиднко А. II и др. 4итосант"Фная обстановка и меры борьбы с вредителями, болезням« и сорняками в Харьковской области в 1995 году ( методические рекомендации), Харьков, 1995. -С. 15-16.

15. Посылаева Г. а., бергиенко A. H. MeTo^j оценки комплексной устойчивости гороха к вредителям и болезням // Информ.. листок о передовом произв. технич.. опыте N 28 - 95." - к>Х: ХАРПНТЗЙ, 1995. - 4 С.

16. ГЬсылаева Г. А.. Кобызева Л. R , Сергие-'кс А. Н. и др. Каталог источников устойчивости и продуктивности зернобобовых культур (горох, соя, фасоль, чечевица, нут). - ; Харьков. 1995.- 19 С.

17. Сергиенко А. Н.., Посылаева Г. А,, Король Т. С. Прострал-ственное распрепеление гороховой тли ь различных fpoue¿¿^aax гороха// Захист рос дин. - К.: Урожай, 1995. - N42. - С. 10-15.

18/ Серпенко 0,М. Оелекщя на ст1йк»сть гсроху до ИК1ДЛйвих орган i г mí в - тлях до ебереяення енерюресурс1в/. Тези доп. кон& "Шпяхи ращонального використания веыельних ресурс i в Укра1ни". -Чабани, 1995. - 4.2. - С. в.

АННОТАЦИЯ

Сергиенко А. Н. Устойчивость еортообраэцоа гороха к основным вредным насекомым в Восточной Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03. 00. 09 - е .гомология.

Национальный аграрный университет, Киев. 1996.

- Si -.

:.xiwt05TCn качдедатскан диссертация., которая содержит ре-ультаты исследований взаимосвя&ей в.генетйчеокой системе "горох - дазфаги - среда" о последующим выявлением механизмов устойчивости сортообразцов гороха на количественном и качественном уровне.

Установлена роль устойчивости сорта, как средообравующего Фактора, детерминирующего динамику численности вредных насекомых и 1'х вредоносность.

Выделены источники устойчивости'гороха к вредителям и рекомендованы для использования их в селекционном процессе.

, SUMMARY .

Q.N. Serglenko. Resistance of pea varieties to major harmful I resets in the Eastern Forest - Steppe ofUkraine.

Thesis for a Candidate's: Degree, in Biology on the speciality 03. 00. 09 - Entomology.

National-Agricultural University, Kiev, 1996,

The thesis for a Candidate's .Degree being defended here summarizes the results of study oh relationships in the "peas -phytophagues - environment1' blosy3tem with further inantfestation. of peculiarities for functioning the mechanisms of pea varieties' resistance to injurious-inseota at the quantitative and qualitative levels.

Resistance of pea varieties has- been cousidered to be an environmental forming faotor, which determines the population dynamics of injurious insects.

The sources of reslstanoe. have beery distinguished and recommended for the improvement of breeding technology for

immunity,

"f. ■ .

* Ключов1сдова: горох, сорт, шк1дники,'. шкодочиннють, ст!й-Кють. динаш ка,' лопуляц!1, еколопя, уопадкування, агроекосис-тема, джерела ст1йкост4. :-