Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Трематоды птиц северо-западного Крыма

ВАК РФ 03.00.19, Паразитология

Автореферат диссертации по теме "Трематоды птиц северо-западного Крыма"

\ ч Ci t

ИАВДОНЛЛЬНЛ АКАДЕНШ НАУК ГКРА1Ш1 1НСТИТУТ ЗООЛОГИ iK. i.i. ПМАЛЬГАУЗЕНА

Ka п;азэч ."'уопи: ЕОГАТИРЬОВА ОЛЬГА БОРНСТУНл

Т?ШШ ПТШ ЙРНЙИО-ЗАЩНОГО MF7

OZ.OC- 19 - таразитог^я

AE?u?iîePâT

пгхерт-гдИ на здс!7Т?я ьченого с г/пен кандидата бШопчакх игу::

кшз -

■ Дисегтаиия с рукописом Дксзэтантна робота викокана в С1кФе?опольскоку державному Уй1вг-рС11тет1 1Н, Фрунзе

Нзуковий ;;ер1гкик: кандидат «ол:>г1чнк2 наук, доаент Р.П. Стенько.

. ОФ:ц:йн1 опокенти: док гор бклоПчних наук л .о. Сногорчхзська. кандидат б1олог1чки;: наук. доиент ЕЛ. ксгаль.

Г-Р^дка оргсьчзаи::".¡нс^нт' 1 Шлогп гПгзекнлм дар;в

НАН УК?Е1Н;;

?а::л.-т деться * - р. /С?гси\?Л

на .¿с:донна •:иед1ал:?озако1 ради пс пр^судченню нагковкх ст"-гпен:£? при 1н;титут: ягЛг-гп :н. ;.:. '¿магл-гаузекз НЛН Уг-?-:';ни ■ РУЛ. Г. >:мсГг}:т;иькогз, ::/.

3 дисгр?аШе»> юна озкаЛоиитиоь в ш-л:стбв; 1нсти-туту з.слоги 1::. 1Л. шмальгаузн-га НАН Укра:нп.

X/? имя*^0

Авторе:ерат роз: слано " " ?.

Вченнл секрета? ОиШаяазлгако". ради

.В. 3:лсто£!

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БОЕОТИ

Актуальность тени. кримський п1бостр1е - ушкаль-ний пригодно-кл1матичний регюн Укра!ни. Пого Фауна вивчаеть-ся здавна, з друга! половили кину лого стШття /Кеслер, 185"; НикольскийI 1592; Ераунер, 1923; Пузанов, 1933/. Проводились дослшення 1 в галуз1 гельм^тологп, зокрена, по вивченню трематодоФауни птагйв /Исайчиков. 1926, 192?; Смогоржевская, 1960, 1961, 1964, 1976; Пскова, 1973, 1975, 1979, 1982, 1985; та 1н.). Швтчно-загидна частина Крину вивчалась наймешь. Зараз спостер!гаються значн1 зм!нп в еколоПчн!й ситуани, ею пов'язано з бш.ш !нтенсивним використанням земель, 1х обводнениям, розвитком рибництва, вавчарства, риахМяння. Б цих уко-вах в1дС'УЕаються суттсв! зн!ки в к1лыс1сноку та якккому склад! трематодоФауни птапв, пов'язаних з рогширенням видового складу 1 чисельносп птахав та Р1зних труп безхребетних - пром1ЖНИХ хазя1в трематод. Одержан! в прочео. досмИдження даш про трена -тодоФауну лтах1в кеоШдн1 для розушння сучаского стану та прогнозування паразитолоПчно! ситуадп в досл1джуван1й части-н1 Крику.

Мета | завдзння досл1дн:ення. Кета даного досл!д-»'ення - вивчекня видового складу трематод пта:-:!в п!вн!чно-за::!д-ного Крину, бЮлогп 1 к!нлнвост! норголоПчних ознак ленки:-: н-;:-д1в трематод. У зв'язку з чим були поставлен! так! завдання:

1. Бивчпти трекатодо*;аун7 оалж:, гн!зду^чпх та пе?ел!т-них пта;ив.

2. Биявити головн! дч:ерела ^нвазП пта:ав в район! Лебе-диних остров!в.

3. Биявити вплив еколог1чних умов на морфолог!чну м!нли-в!сть окремих вид!в трематод.

4. Досл1Дити Саолог1Ю деяких вид!в м!кроФал!д.

Наукова новизна. Заресстровано 65 вид1в трематод, skí належать 36 родам. 23 родинам. 9 рядам.

Вперпе в Крлм" знапден! 24 вида трематод (16'/ реПонал; трематодомунп), з яу;:х 4 вид;: - гз?рае виявлен! у Фа'/Hi Укг ни.

Е'иявлен! ососливост! у Судов! гениального cinyca Crypto coiyle linívs та с. JeJuna, izo полегшуе дк&ереюйаийо

цих еид1в.

Встановлена вал1дн1сть с. jejuna.

' Для 3 biiííb трематод. 'Microphallus papillorobustus, Le seniella ргоршиг, Nariíreza cvhlolun:/ другим промШим : гяГном ? т-окоплав G&zzarus ¿ezuicauda, 1ктенсивн1сть заразе* ия икогс-' найвпка у липн1-с?рпн1 . Для двох перших вид!в трем; цел вид сокоплава гареестрсвано гя?рсе як другим пронШий х ?я:н.

Ргтзковлеко, шо метацеркара L. ргерШиз локал1зУ1:>тьс: у головному в1дд1л1 та останн:х членика;; черевця бокоплава, е той час як личинки 1нпшх м:кро*ал1д локал13Уються по Bcift по-роении! тШ.

Одержано дан! про особливост! заратеносп ея1ностомати-даки, гетер:<'::даки, х;кро:ал:дгми. д!пло:тсм1дами, hotokotí-л!дамп ~;:ни:: вид!в птан!в в .ге^едпних octpcbíb.

гПеРсе виявлена ; хроаная^.тана кор::лог1чна мхклкйс: трематод Crypiocoirle ccncai'ur;. ~. lingua, С. Jejuna, Vari r:a doliim, Microphalli* ciar ir crisis, APOPhallus nuehlín Встановлено. шо характер м:нл;:во:т: трематод pisHnx вид1в на: Ильи пов'язанкй з видоспешшчними особлквостями i значно не* ше - впливом середовиаа другого порядку. Píshí види трематод меикаючи в одному вид1 хазя!на, можуть набувати схояа риси о: ган1заий.

■ Практичне значения роботи. Вивчен1 паразитолоГ1Чна си туашя е досл1джуваному pañoHi та роль диких ntaxib, як розш

Есюджувачхв деяких патогених для свШських nTaxiB i промисло-вих риб збудниклв трематодоз1в. З'ясовано, то можлшши най-б!лъ!л небезпечнпии роэповсюджувачами з&удкнк1е трематодоз1з сехйськпм, водоплававчих птаг-ив та риб е Egretta еarietta, Anas Flat'/rhyncha, Larus argentatus. Одер<:ан1 дан! можуть бути використаш як модель при прогнозуванш еколопчно!, па-разитолопчно! ситуаии в perioHi.

Виявлеш законоШгносИ корфолоПчно! м!нливост1 трематод мають певне значения для шзнання м^роеволглайиих пропе-с1в.

Апробатя роботи ia nyf'fliKagil. OcHOBHi положения ди-сертадн допов1дались на пкмчнш науковш кон«еренШ виклада-ч1в С1н«еропольского державного ун1верситету /1994 р./, на за-с1данн1 кпшського Б1дд1лення. товариства napasKToaoriB Украгни /1995 р./, зас!данн1 вШШ паразитологи Ткституту зоологи HAH "KpalHi: /¿995 р./. По T6Ki дисерташ опубликовано 3 стат-

Ti.

Структура та об'тм днсегтаип. ДисегтаШя складаеться з вст7П7. восьми роздШв , eiichoekib та додатку. Текст вйкладено на 220 с то?1нках, Шгтр-свано 37 рисункам;: i 1С таблидями. В додатку на '7 ст',?1нк-а:: наводиться пе?елхк трематод по :-:агяя:: та результат:: статистично! обробки дани". Список виногистанс! лггературн складаеться з 221 найкекУЕання.

Полотення, як! виносяться на захнст.

1. Ридовнй склад *ау»:и трематод птаг-Пв Л1вн1чно-за:адко-го криму.

2. Ссобливост! як:сного i KLUKicHoro складу тренатодо-фзуни птаШв разнил родин.

3. МорФолотяа Шнлшйсть деяких еид:в трематод вхд Р1з-них :;азя1Е.

Б1олог1я деяких BimiB мз.кроФал1д в умовах Лебединих

OCTPOBiB.

5. Еиявлення головних джерел 1 шляхов анвази птахю.

ЗШСТ РОЕОТИ

Роздал 1. 1стор1я вивчення трематодоФауни птах1В Криму та сушжних теритчи Укра1ни.

Початок планомерного вивчення тренатодоФауни пта;ав Крин; покладено працями 1.М. Юайчикова (1927). Ряд публ1каШй Д.О. Смогоржевсько! С1960, 1961. 1962) мстить дан1 стосовно трематод деяких в!Шв водно-болотник птах1в Криму. Н Л. Голубев (1963), В.1. Маштаков (1964), С.А. Мухамад1ев (1966), Н.1. 1с■ кова (1973; 1975; 1982; 1955), Р.П. Стенько (1978; 1983; 1984; 1986; 1988) продовжили вивчення гельМнтоФауни пта:ав п1востро ва. ЛоШди проводились в И пунктах, переважно в niBHi4Hi.fi, (ЛЦднИЧ, центральна та зах1дМй частинах. ГелШнтоФауна пта-х1в 1нш1х район1В Криму вивчена слабмше.

Кр1м того , розд1л Мстить огляд лхтератури з асторИ дос-л1дження трематод птах1в на суМжних Криму територ1ях Укра1ни (Пухов, 1939; Кулачкова, 1950; Саакова, 1952; Смогоржевская, 1953; 1954; 1964; 1965; та М..; Губский, 1956; 1957; 196(5; Леонов, 1956; 1957; 1961; Белопольская, 1966; Пскова, 1964; 1965; 1966; 1967; 1969; 1970; та хн. >.

За л1тературними вШмостями,'трематодоФауна птах1в Шв-денних районов Укра1ни нал1чуе зе>9 вшив. з них у птах1в Крину заресстровано 118 вшив. З'ясовано, шо район ивМчно-за-х1дного Криму вивчено найменше.

Розд1л 2. Матер1ал та методи досладжень

В основу роботи покладено матер1ал, з^раний нами у 1992 1994 роках, а також колекШАМ збори 1977-1991 ромв, шо збера-

гаються на каФедр1 зоологи ИмФеропольського держун1верситету. Бсього нами опрацьований матер1ал Bifl 367 nTaxis 59 вид!в. Птахи досл1джувались за методикою, викладекою м.м. ДубШною (1955).

3 метою вивчення бЮлогГ! м1кроФал1д було досл1д:+:ен'о 216 молюаав, 732 ракошшбних та iHEinx безхребетних, а тзкож 64 екз. риб, Роботу виконано з використанням загальноприйнятих в гельминтологи методик (Правдин, 1933; Световидов, 1964; Ста-робагатов, 1977).

3 метою видово! диФеренШаШ! метаперкарц'! проведено ряд експерименйв по заражению деФ1нтвних хазяав. Кожний досл1д деШька pasiB повторювали. .Як остаточн1 хазя! використовувз-лись курчата та каченята.

Обробка гельм1нтолог1Чного матер1алу проводилась з використанням методик, запропанованих B.C. Судариковим та 0.0 Ии-riHHM /1965/, т.О. Пкеиинською /1965/. При визначенш трематод користувались монографиями i визначниками /Скрябин, 1947; 1950; 1952; 1953; 1956; 1958; 1959; 1960; 1961; 1963; Смогор-жевская, 1976; Судариков, 1984; Пскова, 1985; Филимонова, 1955/.

При вивченн1 морфолог1чно1 м1нливосп б вид1в трематод виявлялась BapiauifiHiCTb 17 абсояютнкя та 4 в!дносни:: ознак. Отриман! дан: олраиьсван! бЮметричкс методами корелятпного, регресивного • компонентного, д;;скрик;нактнсго. кластерного ана-л1зу/Лакин, 1973; Яслоков, 1955,1987; Д-еФФерс, 1981, АФиФи, Эйзен, 1982; Животовский, 1984/.

Рисунки зрс-С-леШ. за дозсногою рисувальнсго аяарату ра-4. Т^тальн1 препарат;: трематод г;:г-;ал;::з за л:"<::-:ого;. :::;> • г ::.:• МБ1-4, НГ1-о.

Розд1Л 3. Характеристика Району досл!джень

В цьому роздШ наведен! kopotki вШмосй про ландшаФтно-кл1матичн1 умови, видовий склад та еколопю ntaxib досл1джува-

- с -

ного регюну (Костин. 1953). )

Розд1л 4. Систематична частина

В роздШ наведен! данд про видовий склад трематод птахдЕ доШджуваного periony.

■ Всього виявлено 66 виддв трематод 46 роддв 20 родин 9 ря-

fiiB.

Для кожного виду трематод вказанд хазя'д, локализация, по-казники заражения - екстенсивнЮТ. та 1итенсиЕН1сть. Також подано вддокостд про розповсюдження трематод на пдвдкд Укрз1ки.

У -табл. 1 наводимо перелИс зарегстровани:-: виддв та показ ники заражения для кожного хазядна. Види трематод, шо вперие ^найден! в Криму, позначен! "*", знапдет вперше в Укра'Ш -

Найбальш pisHOMaHiTHO представлена родина NicrophalUd¿ - 11 виддв; родина Echlnochasaidae - Ю видав; Echinosto-¡natidae - 7 ; по б biwíb зареестровано з родин Kctocotylidae та Heterophyidae-, 5 виддв належать до родини Sirigeidae; 1 - Crclocoelidae; по 3 види належать до родин Fsilostomidc та D:pjo$ioü:dse; з родин Frachilsizida?, Galacic-sowatidae, CPisth-: rehidae, F?nlcol:d¿e, EuccírUd-e, Leuc?-;hloridi¿xioi dae, Psrorchidae, FhiJ0Phtha];;iJdae, F]ssior:h:d¿¿>, Frosih nidae, Orihthot>ilhar'züdae знайдено лише по 1 виду.

Найбдльш рдзномандтна трематодоФауна виявлена у L. аг i ¿tus /18 BiifliB/. A. platyrhr/17/, с. olor /11 biiaíb, Кдлькдсть виддв трематод у решти вид1в птахдв коливаеться в! 1 до 10.

Найширше коло птах1в-хазя!в мають трематоди N. subdo /11 вид1в nTaxiB/, N. clavifornüs /11/, с. concavum /8 /, N. attemiatus, N. pygmaeus, N. gratiosum - по 7 bimíb.

Вперше в Криму виявлен!. трематоди 24 виддв, з яких 4

Видовпй склад трематод пта:»пв iiíbhímho -завидного Крину

Вндп_тренатод

Таблиия 1.

Родина BrachYlaimidae

1. Brachylainia aesostoma /Rudolph:, J 803/

Родина Leucochlor idiomor phidae

2. Leucochlor idiomor pha constantlae * /Huiler, 1935/

Родина Cyciocoelidae

3. Cyclocoelum lorasilianum Siossich, 1920

4. C. tringae* Stossich, 1902

5. Haematotrephus lanceola /Weld, 1857/ Stossich, 1902

6. TYPhlocoelum cucumerinu /RudolPhi, 1809/

Родина Echinost-<ni3t:dae

7. Echinostoma revoluti:/Flohlich, 18 QZ/Pietz, 1909

' 3. E. chloropodis /Zeder, 18№/ Pietz, 1909 9. E. miJagawai* Ishli, 1932

10. E. nordiana* /Baschkirova, 1941/

11. Echinoparyphium recurvatum /Linstow, 1673/ LuheA9<Z)9

12. E. aconiatum Pietz, 1909

13. E, aenatum» Dietz, 1909

PoanHa Echinochasmidae

14. Echinochasmus ruficarensis* Verma, 1935

15. Mesorchis pseudoechinatus /Olsson, 1875/ Pietz, 1909

Хазя!

2

Fastor roseus l(5)/l.

Anas clypeata l(4)/3,

Philomachus pugnax 2 (6)/1 - 3. Fhiiomachus pugna.y 2(6:<)/l-5; Calidris alpina 2(8)/2-5; Calidris minuta 1(8)/5. Philomachus pugnax 1(3X)/1, Cygnus olor 1 (7/) /1.

Egretta garzetta 8(15)/1-3; Philomachus pugnax 2 (5x)/1 -3; Larus ridihundus 2(2)/21-25. Gal Ii nula chlor opus 1(1)/9. Cygnus olor 2(14*)/1-3; Coturnix coturnix 1 (5 )/9. Cygnus olor 2(14/)/1-3. Egretta gar zetta 8(l5)/2-5; Anas acuta l(2)/2. Aythia fuligula 1(1)/°- . Aythia fuligula l(l)A*> .

Circus pygargus 1 (3 )/2. Aythia fuligula 1(1)/11;

i

-o I

Продовження таблшй 1,

16. Н. denticulatus /RudolPhi, шг/Biet'z, 1909

17. Himasthla leptosom.!* /Creplin, 1829/

18. H. megacotneYamazuti. -

19. H. militar is /RüdolPhi, 1802/ Dietz, 1909

£0. H. secunda* /Kicoll, 1906/ Dietz, 1910

21. Curiuteria numenii» Reiner, 1963

22. Ну poder aeum conoideum■ /Bloch, 1782/ Dietz, 1909

23. H. visi* Baschkirova, 1941

Родина Parorchidae

24. Parorchis gedoelsii /Skrjabin, 1924/ Strom Л911

Родина Philophthalmidae

25. Philophthalmus g ral Ii' Nat his ei Leier, 1910

Родина Fsilostcmidae

26. Ps Hoc has mus osrurus /С rep Un. 1828/

27. P. longicirratas» Skrjabin, 19.13

28. P. skrjabini Gnedina, 1946

Родина NotocotYlidae

La'rus arsentatus 24(46'¿)/4. Esretta gar'zetta 7 (16)/1-6; Larus arsentatus 24(46X)/2-13; Hydroproene caspia 2(2)/5-i7. Calidris alpina 2(8)/6-ii; Calidris testacea l(5)/81. Calidris alpina l(8)/ll. Calidris testacea l(5)/2; Numenius phaeopus 1(21/15. Numenius arzuatus l(i7)/9; Larus arsentatus 27(52'/')/1-10. Anas vuerquedüla l(l7)/27. Anas PlatyrhYncha 1(7'/)/14. Netta rufina i.m/30.

Arenaria interpres l(4)/2; Calidris alpina 2(8)/l-3.

Cygnus olor i(7X)/4.

Anas crecca l(7)/2; Anas ■-ruervueduia 1 (17x i/ 3 - 50; Anas acuta l(2)/2; Anas PlatyrhYncha 4(27X)/5-22; Ayihia ferina 1(2)/19; C y gnus olor 2(14>:)/1-10. Anas PlatyrhYncha 2(14*)/5,-7. Aythia ferina 2(2)/3-75. -

1

os 1

1

____________; . г ..............

30. N. imbricatus"> /Loos, 1893/ U. Szidat, 1935

31. Paramonostomum alveatum* /Hehlis in Creplin, 1846/

32. P. anatis* Gar Ravi. 1965

'33. P. bucephale> Yamaguti, 1935 34. P. pseudalveatum* Price, 1931

Родина opisthorchidae

35. Amphimerus anatis* /Yamaguti, 1933/

Родина Heterophridae

36. Apophallus ~,uehlingi /Jagerskiold, 1899/ Luhe, 1909

37. Cr'YPtocotrle concavmn /Creplin, 1825/ Luhe, 1899

38. С. lingua /СГ-1-Plin, 1825.' Luhe, 1899

_.IIpoflOBfteHHfl Taf-Jiimi K _

________.2______ _ ~ ' "

Anas queriuedula 1(5/1/2; Anas penelope im/10; Anas clypeata l(4)/2; Aythia ferina 2(2)/«,. Anas platyrhyncha 4 (2T)/1 -Anas penelope Kl)/5; Anas clypeata K4)/l.

CygllUS OlOP 5(35Z)/l-o». Anas platyrhYcha 2( 14'¿)/11-1 Anas penelope 1(1)/25. CYgmis olor 4(29*)/u-76; Anas Platyrhyncha l(7/)/30; Anser albifrons 2(21/9-35. Aythia fulieula Kll/5; Cygnus olor 1 (7'/)/6; Anas nierquedula i(l7Z)/lß.

Anas penelope l(l)/3.

Larus argentatus 19(37%)/5-70 Egretta alba 1 (1 )/47; Egretta garzetta 8(16)/«^ ; Ardea cinerea 28(82*)/ll-«=>; Anas Platyrhyncha 3(20'/)/2-4 cygnusolor 10 (71 y.)/ 3 -10; Nunienius phaeopus l(2)/2; Larus- argentatus 4ö(77/)/«> ; Larus ichthyaetus 3(7)/l-77; Hydroprogne caspia 2(2)/°». Anas Platyrhyncha i(7X)/i; Ardea cinerea 31(100%1/14-«* ;

- 1С -

& ь

I t nj о J

О *

со о

LO • lO t—

¡'в1

° 0 &

a-, o> »

ro t\J ro ru

5: £ 3 3 S

■i -л r'J q ~

ti ~ ^ _

-i- Ъ _

чз и Тз —'

ч S § £ S 2

У У с: S 3

т) о TS

-, .с; ю э

s rrJ д. т

, TJ g

'.Л. »У. «—ч Г»< 4_J

I

£ £ aSs

ib nj

N

о, Ii

'Ч

1 ^ Г? ^

I О. TU , jü

Ii

-J -J to ÍC: Lq

---- -,

rrl ^ '4

jb ¿i a ^ s-

4 ÍH .-1 Uj ^ ^

Ю I

ru s

о

ru

ru

•V

Ь, •-'i и

р О,

гч

1г>

• « 1

ro «

\ \ о.

СО st

о ^

1Г>

--Ч

■-Н tTj

ю •чз

ГЧ

Ч

£ О. уо

t** <

■•Ч пз

Cî » «-. о»

. 1] 'о

i

о Ю » и

ru

L ■ t t—

^ r>J

nj < \ •— *

•__ U - t -

OJ N 13 OD CO .—'

=f О» Kr,

О", nj =}• Г>">

\ '■J,

OJ Г3

Д-I o, 1j

а О. ь, ^ 'ч S i •4 r3

'S ^ Ь, '■"i '-O 1]

•■Г, Кг, '-I OJ

^ 13 I

13 с; 03

^ ^ ^ ч; rj r^j, tez

со i

го

. ti-, — =1-

13 iJ из S: с; r-j íe о.

'о

-, 13 с; -л

t— ■s о

о

ru t— о ю — о

о

с; •ч

о I—

Qj

О

, ' О

' О ■ ~ -,

! "i га

■ ■i ч

i ъ с:

; Oj

-Т t«

<о О. о

'1) '-ч 13 -> 'Il '"Ч te

- а> -í.

о О —I

го

0

OJ 0 \ nj со

«

<Ъ .с. г,

О/ 0

■•ч 13

о St •■4 ?

^ c:

о

13 и 4 a.

13

ta 0, q]

et) s eu 'C: к Vi •-i

3 3 jj.

О

a- 0_

to

cu si-

te

13

ro

et-oj

o-.

rt¡

"<

I П]

¡32:

rí O. M Чч

3 "ч

O "1

Р-.

2

к и « -ч

рц ^

2

E-,

ir>

=t*

I— CS о

о о

Ч

Qj ío ï-5 <1)

Ю 1

J

4ö. N. papillorobustus /Rankin, 1940/ Leonov, 1959

49, N. pygmaeus /Levinsen, 1081/

50. Levinseniella pel lue ida* Jagercskiold, 19 07

51. L. propincua Jaserskioid, 1907

52. Maritrema gratiosum tticoli, 1907

53. N. echinocirrata Leonov, 1958

54. N . opisthometra Leonov , 1958

55. N. subdolum Jager skioid, 1909

npoflOBKeHHH TaôJiimi 1.

?

Anas acuta 1(21/2;

Numenius phaeopus 1(21/7;

Larus arsentatus ll(2l'/)/l-40. Arenaria interpres am/v ; Calidris al Pina 1(8)/ 5; Calidris minuta 2(8)/64-<>» ; Larus arsentatus 32(62'/)/23-<» . Aytia fulisula 1 ( 1 )/o» ; i4;?¿35 querquedula 3(171/4-10; Numenius phaeopus l(2)/5; Philomachus pugnaz 5(15/1/4-48, Calidris alpina 2(81/5-22; Calidris minuta 2(81/21-0' ; Larus arsentatus 17(33'/1/1-10. Anas clYPeata 1(4)/«- . Humenius phaeopus 1(21/10; Arenaria interpres 2(41/v . AYthia fulisula 1(1 I/o- ; Anas platyrhyncha 1 (7/1/100; Numenius ariuatus 2(61/2-«' ; Numenius phaeopus 1(2)/»; Calidris alpina 3(81/2-11; Calidris testacea 1(51/66; Larus arsentatus 45(87/)/5-«o , Numenius phaeopus 1(21/24; Larus arsentatus 45(8771/3-40. Anas Platyrhyncha 1(7/1/10; Numenius phaeopus 1(21/24; Calidris alpina 3(81/9-12. Anas acuta 1(21/20; Anas clypeata 1(4i/o- ;

Родина Frosthogonimidae

56. Prosthogonimus ovatus /Rudolphi, 1803/ Luhe, 1899

Родина Renicolidae

57. Renicola paraiuinta Raievsky, 1937

Родина Strieeidae

58. Strigea falconis S'zidat, 1928

59. APharyjisostrigea cor ли /Zeder, 1800/ Ciurea, 1927

60. Apatemon gracilis /Rudolph!, 1819/ S'zidat, 1928

61. Cardiocephalus longicollis /Rudolph!, 1819/

62. cotylurus commas /Rudolphi, 1808/ S'zidat, 1928

Родина Diplostomidae 63. DiPlostomum spathaceum /Rudolphi. 1819/ Braun, 1893

6 I.D. paracaudum /Lies, 1959/ Schigin, 1977

65. D. rerandum»» Dubois et Rauch, 1950 Родина Ornithobilharziidae

66 . Rithar'TiPlll Vñlñnir.3 / К пы.slow с It г . 1Р.ОЧ/ Мле tsoo

f|p.!>T*r»r.">ft. - -----

. ..... .

_L._________

Anas Platyrhyncha Í(7Z)/10; Aythia fuligula 1(1)/o» ; Arenaria interpres KD/»»; Calidris alpina l(8)/33; Fhiiomachus pugnax 3(9'/)/48-l20; Numenius phaeopus 2(2)/13; Larus argentatus i5(29X)/4-20; Larus ridibundus 2(21/9-15.

Nuscicapa striata l(i)/2.

Ardea cinerea 20(65'/)/16-56; Larus argentatus 3(7X)/i-oc .

Circus aeruginosus l(3)/5. Egretta garzetta l(8)/2. Cygnus olor 2(H'<)/10-12. Larus argentatus 37(71 x )/3-35. Aythia fuligula 1(1 )/7; Anas acuta i(2)/32; Anas Platyrhyncha 2 (11 v.) /4- 8 3; Cygnus olor 2 (14'<)/7-19.

Larus argentatus 27(52/.)/1-7; Larus ridibundus 2(2)/3-45; Cerchneis tinnunculus 1 (5)/2. Eeretta alba 1(1 )/6; Larus argentatus 42(8r/)/l0-7e; HYdroprogne caspia 2(2)/7-i0. Larus argentatus 27(52Z)/3-9.

M i

lit* r f i4,

лU •) i

видя /Himasthla meeacotYle, HotocotYlus imbricatus, Crypto-cotYle Jejuna, DiPlostomum repandum / - вперше в Фауш. Укра1ни.

Розд1л 5. ИорФолопчна шнливють деяких BirniB трематод bía píshiix >;азя!в

Велике Ендове р1зноман1ття трематод родин HeterophYidae та Hicrophallidae, широке коло >:азя!в деяких, найСалыл пошире-нпх EiwiB трематод них родин, ио охоплюс irraziB з pí3hiim складом i«i та бЮтопани живлення, робить 1>: зручними об'ектами для досл1дження характеру píbhh епливу середовпш 1 та 2 порядку на морфолоПю napasiiTiB,

Трематоди для таких дослШ:ень обирались з урахуванням takcohomimhoi спорддненосп та полярности птах1в-хазя1в по характеру живлення.

Роздал мае 7 ШдроздШв; в яких аналдзуеться морфолоПч-на М1нлив1сть та особливостд адаятатогенезу б bimíb трематод {Cryptocotyle сопсатт, С, lingua, С. jejuna, Apophallus mueh-linsi, Haritrewa subdolum, Microphallus claviforwis). '

Для виЕчення вАдбирались тШ.ки статтевозрШ трематоди. Анализ проводився по 17 абсолютным та 4 в1дносним ознакам.

В результат! анал!зу норфолог1чно! мШивост1 одержано так! дан1:

- госта льна специФ1чнд.сть трематод знаходит'ь воображения у В1ДНОСНО низьких ЗНачеННЯХ cv /KOeíiUiCHTiB м1нливост1/ ознак та широкому д1апазон1 коливань cv. ножливо, низыса Bapia-бШ.н1сть морфолог1чких ознак може бути пояснена впливом стаСа-лдзуючого выбору;

- правило зворотньо! залежност! м!ж величиною ознаки та величиною 'и мднливосп для однш системи opraHiB у великих бЮЛОПЧНИХ Об'скт1в 3 жорсткими морфолог1 чними структурами /Яблоков, 19бб/, не д1е при анал1з1 míhaiiboctí ознак трематод;

- kiäbkictb корелягйй mük морфолоПчними ознакаии ноже с'ути пов'язака з ^тенсивнютю ¿неэзП та явишем енутршньоеи-доео1 конкуренцп, що проявляться в обмеженн! морфолопчних характеристик /в току числ!/;

- у найб!лыз характерних хазя!в илыасть статистпчно значуаих кореляШйних зв'язие тж ознакаии трекатод Сальше, his: у менш характерних вид!в хазя!в. Пе дозволяе використовува ти метод кореляц!йних плеяд /Терентьев, 1959/ у з'ясуванн1 значения окреиих вид!в хазя'1в у полегостальних вшив трематод;

- характер манливот трематод, перш за все, зумовленш": видоспециЯчнпми оссбливостяни, i в менпйй Mipi - впливом сере-довиша Н порядку;

- piSHi види трематод, so паразитують у одного виду хаз* 1в, виявляють дуже под:бний характер тнливост:;

- використання методов багатотрного аналхзу у поеднакн! з даними по б!ологп хазя!в, дозволяе встановити в!дм!иност! шляхов заражения р1зних вид1в jrrasiB одним i тим же самим виде трематод та з'ясувати деяю. закономерное^ виявлення м1нливост1 трематод;

- не дивлячис! на ве.:;::'::й вплив ФёксаШ, рёзнкх методёв виготовлення постёйних препаратёв на морЧометрпчн! ознаки трематод та дссить велик! трудной! субъективного характеру при ёнтерпретаиё: результата математично! ef-pof-кн матер!ал!в, при вивченн! H0PJc."!0ri4Höi м!нливоот! трематод ножка використовува ти метсди багатомёрного анал!зу.

Розд1я б. Експеринентальна частина

В цьому роздШ подан!"дан! з бёологп z видёв трематод родини Mlcrophallid3e /М. subdolum, N. papillorobustus, L. propimua/. На основ: отриманих в ход! 7 експеримент!в ре-зультат!в можна зробити припущення, що заражения nTaxis Anas

acuta, Anas clypeata, Anas piatyrhyncha, Arenaria interpres, Calidris alpina, Calidris ainuta, h'umenius phaeopus, Fhiioma-chus puenax, Larus areentatus, Larus ridibundus, Aythia fuli-gula трематодами кия* вид1в вадбувасться на морських та соло-новатоводних делянках запов1дника при вживанн1 в 1жу- бокоплава Gammarus ae-iuicauda. Ней вид с'окоплав1в нами вперше встанов-лений як другий промШий хазядн для N. papiliorobustus та L. propin-iua. Максимальна зараженность гаммаруса припадае на липень-серпень. Поодинок1 метаперкари трематод. I. propinzua локал1зуються у головному в1ддш та останн1х члениках че-ревая бокоплава, в той час," як личинки N. subdoluw, N. papiliorobustus у велики"! кхлькост! заповнюють всю порожнину т1ла цих ракопод!бних.

Розд1Л 7. Анализ трематодоФаУНИ птахдв окремих

родин

досл1джено трематодофауну птах1в 17 родин, з яких най-Сальш повно вивчен1 чаплевд, качинь сивков1, мартини та кряч-ки. Трематоди знайден1 у пта;ав 38 вид1в (64,4/:). Зараженими виявилось 234 особи (63.9'/.) з 367 дослхджених.

Родина чаплев1 /Ardeidae/. Дослужено 67 птах1в б виддв. Заражен: 73/. Биявлено 8 вид1в трематод 5 родин.

Родина качин1 /Anatidae/. ДослШ:ено 69 птах1в 13 вшйв. Загальна екстенсивнЮть 1нвазп становить 95.7/. Фауна трематод представлена 34 видами з 11 родин.

Родина ciiBKOBi /Charadriidae/. Дослужено 78 птах1в 9 вид1в. Фауна трематод представлена 21 видом з 5 родин. Загаль-на екстенсивнЮть iHBa3ii становить 59Х.

Родина мартини /Laridae/. Дослужено 63 птахи 3 вид1в. Фауна трематод представлена 22 видами з 8 родин. Загальна екстенсивн1сть iHBasil становить 87,У..

Родина крячки /Sternidae/ .Доопджено 8 птамв 3 вшив. Фауна трематод представлена б видами. Екстенсивн1сть 1НваэИ 100'/..

Родини яструс'0В1 /AcciFitridae/. соколин1 /Falconidae/, coBHHi /Strigidae/; Дослужено 32 птаха 9 вид1в. Фауна трематод яструбав представлена 2 видами, сошив - 1 видом, сови виявились не заражению!. Загальна екстенсивнзхть ¿нвазГ! ста-новить 3,1'/..

Родини Фазанов! /Phasianidae/, пастушков! /Pallidas/, мухоловков1 /Muscicapidae/', славков! /Sylviidae/, шпаки /Stur nidae/. Дослужено 33 птаха 7 вшив. Фауна трематод представлена 5 видами з 4 родин. Екстенсивйсть !нвазп становить 15,2'

Родини дроздов! /Turdidae/, сороколути /Laniidae/, ткач KOBi /Ploceidae/, юрков! /Fringillidae/. Доопджено 17 nTaxiE ■ 5 BiMiB. Трематоди не виявлен1, мошгео. з" причин незначно! KiflbKOCTi обстежених хазя!в.

Бстановлено, шо заражения £8 ,¥■'■/ видами трематод в умовах Лебединих octpobib в^буваеться через прЮководних тва-рин, 33 /50х/видани - при живленш морськими та солоноватовог ними безхребетними та хребетними. Пот:к :нвазп з npiCHiix во-дсймие набагато слаШший внасл1док вплпву гослодарсько'! д!яль ноет! (с'робка х1к!катами, сез;нн!сть запевнення каналхв i став-KiB водсю). Головне джерело 1кваз11 птах!в, судячи з видового складу трематод, розвиток'яких пов'-'язаний з морськими безхребетними, розташоване на солоноватоводних та мерських делянках згп;'в:дних територай. До того ж, про це св:дчить дуже висска за-раженють хазя'1в (до 90'' у L. argentaius, А. cinerea).

НаШлыпе число вид1в трематод, висок! показкиюгхкт.т сивност! та екстенсивност: 1нвазп характеры! для птах1в родин качинь мартини, сивков!. чаплев1. Саме у представникчв mix р дин зареестровано велике число айльних вид1в трематод-, що пож нюеться значною под1бн1стю складу i*i,- сйльними биотопами жив-

лення, великим скупченням птахёв рёзних видёв на прольотах та гнёздуваниё,

Аналёз трематодоФауни пташенят та виявлення статтевонез-рёлих марит у дорослих птахёв, вказуе на мёсцеве джерело заражения балыинтпо видёв ехёностоматид, гетероФнд, макроФалёдг дёплостомед, нотокотШд.

Враховуючи.видовий склад 1 чисельнёсть окремих видёв пта-х1 в I можна дёити висновку, що найбалып небезпечними можливими розповсюджувачани збудникёв треиатодозёв свёйських водоплаваю-чих птаххв та промислових риб в умовах заповёдних та прилеглих територёй, с мала 6Ш чапля, крижень, срёблястий мартин.

Роздёл б. Залежнёсть Фауни трематод вёд живлення лтахёв-хазяёв

Зроблено аналёз трематодоФауни птаЫв, умовно роздёлених на 4 троФёчних групп, у залежностё в'ёд калькостё та складу тва-ринних та рослинних кормёв, якими вони живляться:

1. Птахи, що живляться переважно рибою.

2. Птах;!, значну частину рацншу яких стансвлять рёзнё безхребетн1.

3. Птахи, 210 живляться тваринно-рослинною 1жою.

4. Птахи, зо живляться виключно рослинами.

Встановлено - видовий склад трематод зумовлений, в пер-

п!У чергу, р1зкоман1тн1стю корм!в хазя!в та засобами живлення;

- кожна родина птахёв характеризуешься певними родинами гельмёнтёв, видовий склад яких пов'язан з головнин'режимом живлення хазя!в /чаплев;.- ЕсЫло^отаШае. сивковё - ИкггорЬа!-Пс!ае, качинё - Notocot.yJit.lae, мартини - Не1егорЪу1с!ае/;

- у зв'язку з-тим, що у птахёв вёдсутня вузька харчова. сленёалёзаШя та /незважаючи на деяку слетшку живлення/ ра- ( тон 1х може змёнюватись у залежностё вёд рёзних умов ё в 1жу

- IÖ -

можуть попадати невизначенш. елененти, у Фауна трематод того чи аншого хазяйа зустр1чаються види р1зного ступеня лриуроче-HocTi, в!д вузькоспецисачних до, так звания. "випадкових" /Спч tocotrle concavum - у середнього кроншнепа, Amphinienis anatis - у CBiHsi/;

- найб!лы:е заражен трематодами птахи, видобуваюч1 1ч;у з TOBuii води та з дна водоймищ, в менпйй Mipi - Ti, то живлять ся на заболочених дШнках. в тростинни! гущавин1;

- Фактично незараженими трематодами еиявились птахи, не зв'язан! живленням з водоймищами;

- птахи, як1 живляться однаковою 1жею /мартини та крячк характеризуются Сальней к1льк1стю однакових, або близько ро-динних трематод;

- динамхка Фауки трематод залежить вхд харчового Фактор:

- зм1на видового складу трематод найбШ.щ масових вид1в птах!в доойджуваних райоЫв може бути индикатором стану нав-колишнього середовиша.

Iii спостеречення сшвпадаыть з данями В.О. Леонова /1965 I.C. Еихевекой-Павяовськой /1962, 1970/, H.I. 1сковой, Б.В. Ко.' нюшина /1966/: л.О. CMorop'i.tBCbKoi /1976/ та деяких iHOK дос-Л1ДНИК1В.

ВИСНОБКК

1. На основ! вивчення материалу в!д 367 птаххв 59 вид!в п!вн1чно-за:адного Крику зарееотровано 56 еид!в трематод 20 рс дин / Srachylaixidae . LeucochloridiomorPhidae, Cyclocoelid< Echinostomatidae, Echinochaswidae, Parorchidae, Philophth, dae, Psilostomidae, Notocoiylidae, OPisthorchidae, Heteroph. dae, Galactosomatidae, Plagiorchidae, Eucotylidae, Nicropha dae, Frosthogoninidae, Renicolidae, Strigeidae, DiPlostowid Ornithobilhar'ziidae/.

2. Найбагатшим видовин складом вШна чаются мйсроФалШ! (11 вшйв). exiHOxa'cMiflii /10/. ех1ностоматнди /7 видав/, ното-котшди i гетероФНди /по б вшив/. CTPire'iflii /5 вшйв/. мен-шим числом BiwiB представлен! циклопелшг /4/, псилостомдди та д1плостои1ди / по 3 видп/. У представникдв решти родин вияЕлено по одному виду трематод.

Найширше коло хазя!в мають трематоди з родин Mic гор haladas /М. subdolum - 11 вид1в nTaxiB; N. с lav if or mis - 11/, ' Heterophyidae /С. concavum - 8 в;шв птах1в/.

Еперше в Криму знайден1 трематоди 24 вшив, з яких 4 -влерше в УкраШ /Hiaasthla weg acot у le, Notocctrlus im bricht us , Cryptocotyle jejuna, DiPlosiomum repandum/.

3. Загальна зараженЮТ. птах1в становить 63/'. НаШлыиа екстенсивнЮть iHBasi'i в1дзначена у птах:в родин качин1 /Anati-dae/ - 96/, мартини /Laridae/ - 87/, чаплев1 /Ardeidae/ - 73/, CHBKOBi /Charadriidae/ -59/.

Найбальш pl3HOMaHiTHii¡'i видовий склад трематод серед дос-л1джених птах!в мають ср1блястий мартин /Lams argentatus/ - IS BiifiiB, крижень /Anas plaiyrhyncha/ - 17, лебедь-шипун /С у gnus olor/ - и вид1в, mo обумовлено, перш за все, р1знома-HiTHiiM складом коилонент1в жиЕлеккя та значим чисел* н:стю аил пталгв на заповАдкпх територ!лх.

4. На основ! особливостей будови гениального -Лнуса трематод с. lingua та с. jejuna встановлено, що для диФерени1а-ui'i них видав мае значения висота м'язових валшйв i показник ?1дноЕення ширини т1ла до довжини.

5. Проведено анал1з морфолоПчно1 м1нливост1 шести bimíb трематод /Cryptocotyle concavum, С. lingua, С. jejuna, Apophal-lus muehlingi, Naritrema subdoliiw, Microphallus claviformis/, що були взят! В1Д кШ.кох хазя!в /Larus argentatus, Eg retía

gar zetta, Anas platyrhyncha, су gnus olor, Aytia fuligula, Nume-nius phaeopus, Hydroprogne caspia/, виявлено найбш.ш стал1

та бёлыл мёнливё ознаки, а також загальний характер та розмах мёнливостё дослёджуваних видёв.

Порёвняння морФологёчноё мёнливостё трематод одного виду Еёд рёзних хазяёв, дало змогу встановити, що характер мёнливостё у бёльшёй мёрё пов'язаний з видоспециФёчними особливостями паразита ё в меншёй мёрё заложить вёд впливу середовиша 2 поря£ ку. Рёзнё види трематод, то паразитують в одного вида казяёв, можуть набувати подёбнёсть деяких рис органёзапёё, зокрема -зростання ролё органёв Фёксанёё ёз зростанням частки рослинних кормёв в ранёснё хазяёна. Виявлено, шо у характерних хазяёв мор Фотип трематод С. >:опсз1гит, 11, зиЪйо1ит залежить вёд ёнтенсив ностё ёнвазёё,

6. Простежено розвитск вёд метацеркарё'ё до карити трьох видёв мёкРоФалёд /М. $иМо!иа, N. рарП1огоЫ!$И1$, I. ргорШ чт/. У район: /1ебедин;;х островёв ёх деФёнётивними хазяями с 12 видёв птахёв, заражения яких, очевидно, вёдбувасться через ваттагиз аеяШсгиЗг, со мешкають на морських та солоновато-во них дёлянках заповёдкика.

7. Певнё види птахёв вёдёграють значну роль як розповсю-джувачё збудникёв трематодозёв. Найбёлыде значения в умовах заповёдкика карть чпслекнё види I. ¿:четаи:з, Л. у:а:угьу:у:ьг Е. Птахи години сивковё також с розпов:;:до'вачами збудникёв трематодни:: ёквазёй, але, ёз огляду особлнвостей бёо-логёё. ёх роль у цьоку вёдно^еннё кейса (значнё екупчення утво-РК'ВТЬ тёльки на весняко-осённёх прольотах).

?арат.емкя лтагенят• а також знаходження ке:таттсвоз?1-л;::; карит у д:рптглв, вказують на мёсиеве заражения бёлыгёстю видёв ехёкостоматид, гетероФёёд, мёкРОФалёд, дёплос-томёд, нотокотёлёд. Деякё ейди трематод /наоссП'Шз а*Ле-пиатз, Вуродегаеит сопоЫеит, ?агатопо:Лоп:и~1 а1уеатш, ВПЪагИеПа роЮШса, Сгур(ос^у1е сопсагит, ЕсЬ:по$(оша геуоМит/ в разё иасового заражения диких птахёв, можуть

створити загрозу для свИ'юьких водоплаваючих птах-iB та промис-

лэвих рлб.-

8. Встановлено, що видовий склад трематод, iHTeHCUBHiCTb та екстенсивнють iHBasi'i птах^в, динамка Фауни визначаеться, в першу чергу - складом та р1зноман1тнютю 1ж1 хазя!в.

9. Базуючись на результатах спостережень, иожна прогнозу-вати змШг паразитологию! ситуаин в доайджуваному pai'ioHi в Ш збалыпення К1Лысост1 BJWiB трематод, пов'язаних в своему розвптку з eni- та агалинними трупами тварин. Це пов'язано.

з опр1сненням затоки, значним замулюванням довкола octpobIb та, як насл1док, збидненням морсысо! Фауни. TaKifl змШ сприя-тимуть npicHOBOAHi види-вселенш, як серед хребетних так i безхребетних - можливих пром1жних хазя!в трематод.

ПО TEMI ДИСЕРТА1Ш ОПУБЛ1КОВАНО

Богатырева о.Б. К вопросу о трематодозах птиц семейства Anatidae Лебяжьих островов /Украина, Крым/ //Актуальные вопросы экологии Азово-Черноморского региона и Средиземноморья.

- СИМФеРОПОЛЬ. - 1993. - С. 191-195.

Богатырева О.Б. Гостальная изменчивость трематоды crrpto-cotyle concavuni (Creplin', 1825) по материалам от птиц заповедника "Лебяжьи острова" //XI Конференция Украинского общества паразитологов, - киев. - 1993. - С. и.

Стенько Р.П. Трешев Б.В. Богатырева О.Б. Гельминты птиц рода Anas в северо-западном Крыму //XI конф. УНОП. - К, 1°93.

- С.155.

Ключов1 слова: птахи, тренатсди, зараяен1сть. ознаки, норФолог1чна м!нлив1сть, навколишне середовише, крим.

Богатырева о.б. Трематоды птиц'северо-западного Крыма.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.19 - паразитология. Симферопольский университет. Симферополь. 1996 г.

Проведено целенаправленное изучение трематодоФаУны птиц северо-западного Крыма. Дополнены сведения о видовом разнообразии трематод изучаемого региона : зарегистрировано 66 видов трематод. Для Крыма впервые отмечены трематоды 24 видов, из них 4 вида - впервые для Украины.

Для трех видов трематод /Microphallus papillorobustu: Levinseniella pror-invua, îlaritrema subdolum / установлен вт рой промежуточный хозяин - бокоплав Gammarus aevuicauda,

Проведен анализ морфологической изменчивости трематод Cryptocctyle concavum, С. lingua, С. Jejuna, Apophallus muehlingi, Haritrena subdolum, Microphallus с lav if or mis. .Ус тановлеко, что характер изменчивости данных видов трематод, в большей степени, определяется видослециФичными особенностями трематод и, в меньшей степени, обусловлен влиянием среды 2 порядка; различные виды трематод, обитающие в одном хазяине могут приобретать сходные черты организации. Установлены различия в строении генитального синуса близких видов с. lingua и С, Je.-ила, что облегчает их диагностику.

Eoéatyryova О.Б. The Pire! Trematodes of the North -Western Pari of the Crimea.

Kssertation for a Candidate of the Biological Science Degree on speciality 07.C0.i9 - parasitology. The Simferopol State University. Simferopol, 1996.

In this dissertation there has been carried out the purposive stilly of the bird trematodofauna of the Northwestern Part of the Crimea. The author of the dissertation supplemented knowledge about specific variety of trematodes in the investigated area. 66 species of trematodes have

been registered. For the first time in the Crimea there have been recorded 24 species of trernatodes and four species - for ■ the first time in Ukraine.

There has been discovered the second intermediate host - of Gammarus aequicauda for the three species of trernatodes /Microphallus papillorobustus, Levinseniella pro-pinqua, Karitrema subdolum/ in the area of the Reserve "Swan Islands" /the Black sea, Karkinitsky Gulf/.

There has been traced the dependence of bird trema-todofauna from objects and biotypes of feeding.

The morphological changeability of trernatodes Crypto-cotyle concavum, C. lingua, C. jejuna', AFOPhallus muehlingi, Karitrena subdolum, Microphallus daviformis has been analysed. It was discovered that the character of changeability of the given trernatodes' species was defined for the most part by the specific peculiarities of trernatodes and at least by the influence of the second order mediums.

Different species of trernatodes, living in the same conditions, can acquire similar features of structure. There were found differences in structure of genital sinus of species C. lingua and C. jejuna, that help their diagnostics.