Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Территориальная организация внешнеэкономической деятельности администрации области (на примере Волынской области)

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Территориальная организация внешнеэкономической деятельности администрации области (на примере Волынской области)"

15 V В ОіІВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

' ... - ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису УДК 338:91(477.82)

ФЕДОНЮК СЕРГІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.02 - економічна і соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Львів - 1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконала на кафедрі економічної і соціальної географії Волинського державного університету їм. Лесі Українки.

Науковий керівник:

доктор географічних наук, професор Луцишин П.В.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мальський М.З.

кандидат географічних наук, доцент Заставецька О.В.

Провідна організація: Київський національний

університет ім. Тараса Шевченка

Захист відбудеться 19 вересня 1997 року о 14°°ГОд. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 04.04.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук у Львівському державному університеті ім. І. Франка (290000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського університету ім. І. Франка (290000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розіслано 18 серпня 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук

С.І.Кукурудза

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І СТРУКТУРА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні тенденції господарського розвитку в Україні спричиняють появу нових і загострення існуючих проблем суспільно-територіальних процесів та явищ. В умовах посилення економічної інтеграції проявляються нові територіальні аспекти зовнішньоекономічної діяльності, які потребують всестороннього дослідження. За останні роки наукова розробка проблем територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності дещо посилилась. Опубліковано ряд праць, присвячених головним чипом загальнодержавному рівню. Але регіональний аспект розвитку зовнішньоекономічної діяльності у них відображений недостатньо. Мало проводиться досліджень із питань вдосконалення територіальної організації зовпішпьоекоггомічпої діяльності обласного суспільно-територіального комплексу (СТК). Разом з тим, саме обласний рівень в умовах переходу економіки України на ринкові засади стає основним об’єктом територіального прогнозування та індикативного планування.

Потребує вдосконалення терпторіальпої організації і зовнішньоекономічна діяльність Волинського суспільно-територіального комплексу. Волинська область має сприятливі можливості для подальшого розвитку всіх сфер СТК, використовуючи своє прикордонне положення у зоні контактної взаємодії і стику України, Польщі та Білорусі. Вигідність економіко-географічпого положення Волині у рамках транскордонного об'єднання Єврорегіоп “Буг’ сприяє поглибленню господарської спеціалізації області, розширеппю участі у загальнодержавному і міжнародному поділі праці, а також транзитному обслуговуванні експортно-імпортних перевезень України.

Необхідність розробки наукових проблем територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності адміністративної області, оцінка етапу її вивченості взагалі та в Україні зокрема, встановлення відповідності цим завданням сучасної екопоміко-географічної пауки, зумовили вибір теми дослідження, а також визначили коло дослідницьких питань.

Об’єктом дослідження був вибраний суспільно-територіальний комплекс Волинської області, що характеризується периферійним положенням, яке різко поліпшилось в умовах незалежності України і співробітництва з сусідніми країнами; предметом - дослідження проблем територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності цього комплексу з метою повного використання потенціалу його території.

Мета і завдання дослідження. Головна мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб розкрити особливості територіальної організації сучасної зовнішньоекономічної діяльності Волинського СТК прикордонного тину, визначити шляхи вдосконалення його функціональної структури.

Виходячи із мети дослідження, у роботі були поставлені такі завдання:

- узагальнити і поглибити теоретико-методологічпі основи економіко-географічпого вивчення територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності СТК адміністративної області;

- запропонувати систему ефективних методів та методичних прийомів дослідження територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності адміністративної області;

- встановити вплив умов, ресурсів та факторів на територіальну організацію зовнішньоекономічної діяльності Волинського СТК;

- здійснити комплексний аналіз і синтез територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності Волинського СТК;

- виявити проблеми розвитку територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності СТК Волинської області та намітити шляхи її подальшого розвитку на перспективу.

Методологія і методи дослідження. Використані матеріали. Дослідження проведене з позиції системного підходу. У процесі його виконання застосовувались такі методи: економіко-географічної систематизації, економіко-географічпого районування, статистичний, порівняльно-географічний, економіко-матемагичні, картографічний, експедиційний. Розробка теоретико-методпчних основ дисертації базується на основних положеннях праць Е.Б.Алаєва, М.М.Барапського, А.П.Голікова, М.І.Гонака, І.О.Горлепко, М.І.Долішнього, Я.І.Жупапського, Ф.Д.Заставного, С.І.Іщука, Л.М.Корецького, П.В.Луцишина, І.М.Маєргойза, М.З.Мальського, М.М.Паламарчука, О.М.Паламарчука, М.Д.Пістуна, С.М.Писаренко, Ю.І.Пітюренка, В.А.Поповкіпа, Л.Г.Рудепка, В.П.Руденка, Д.М.Стеченка, О.Г.Топчієва, І.П.Фамінського, А.С.Філіпенка, О.І.Шаблія, Б.П.Яценка, М.І.Яцківа та іп. Висновки і пропозиції, викладені в дисертаційній роботі, грунтуються на результатах аналізу і узагальнення первинної статистичної звітності підприємств і організацій. У роботі використані опубліковані статистичні матеріали Міністерства економіки України, Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України, обласних управління статистики, управління економіки Волинської обласної державної адміністрації, матеріали, зібрані безпосередньо на підприємствах і в організаціях у період з 1991 по 1996 роки.

Наукова новизна, У результаті проведеного дослідження отримали подальший розвиток теоретичні основи вивчення територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності регіональних СТК. Запропоновано логіко-теоретичну модель вивчення зовнішньоекономічної діяльності прикордонної адміністративної області, зокрема обгрунтовано поняття "зовнішньоекономічна система адміністративної області", проведено її

з

системно-структуршш аналіз. Застосовано нові методи і прийоми оцінки величини факторпого впливу на формування зовпішньоекономічпої діяльності, рівня зовтшпьоекономічпої зв’язаності територій, просторової локалізації споживання імпорту та ін. Відповідно до специфіки теми дослідження адаптовано ряд методик кількісного географічного та економічного аналізу. У дисертації проведено аналіз факторів формування зовнішньоекономічної діяльності СТК Волинської області, охарактеризовано сучасний етап територіальної організації і визначено елементи територіальної структури зовнішньоекономічної системи Волинської області. Встановлено основні тенденції розвитку і запропоновано напрями вдосконалення територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності Волинської області, зокрема у рамках Єврорегіону “Буг*.

Практичне значення і реалізація результатів роботи. Результати дисертаційного дослідження використані при виконанні розділу "Зовнішньоекономічні зв'язки" наукової держбюджетної теми “Модель розвитку транскордонного регіону в аспекті процесів європейської інтеграції (па українсько-польському приклада)’. Окремі теоретичні положеппя, методичні підходи і практичні результати можуть бути застосовані в дослідженнях територіальної організації зовнішньокономічної діяльності СТК інших прикордонних областей з метою її вдосконалення, а також при розробці проблем оптимізації функціональної структури господарства у масштабі адміністративних областей і районів. Конкретні результати наукового дослідження використовуються при читанні курсів ‘Регіональний маркетинг’, ‘Теїїональшш менеджмент’, “Економічна і соціальна географія України’ у Волинському університеті.

Апробація роботи. Публікації. Основні результати і окремі положення дисертації доповідались на VII з’їзді Українського географічного товариства (Київ, 1995); міжнародній науково-практичній конференції “Єврорегіон “Буг*: проблеми і перспективи транскордонного співробітництва’ (Луцьк 1995); наукових конференціях професорсько-викладацького складу Волинського університету (1993-96 рр.) та іп. Зміст, основні положеппя і результати дослідження висвітлені в 15 друкованих публікаціях загальним обсягом 3,2 друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. У вступі обгрунтовується актуальність теми, вибір об’єкту; формулюється предмет, мета і завдання дослідження; розкривається наукова новизна і практична значимість. У першому розділі викладені наукові основи дослідження територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності адміністративної області. Другоий розділ присвячено аналізу факторів зовнішньоекономічної діяльності суспільно-територіального комплексу

Волинської області. У третьому розділі зроблено аналіз територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності та функціональної структури зовнішньоекономічної системи Волинської області, розглянуто перспективи розвитку і напрями вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності в умовах європейської інтеграції. Дисертація викладена на 140 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 34 рисунками і картосхемами, 6 таблицями, містить 6 додатків. До переліку використаної літератури входить 145 джерел.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Суть і особливості територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності адміністративної області. Територіальна організація зовнішньоекономічної діяльності адміністративної області є просторовим поєднанням окремих чи комплексних проявів зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, що формується під впливом факторів зовнішньоекономічної діяльності території і координується у певній мірі на рівні області органами регіонального управління.

В умовах ринку і розвитку економічної інтеграції територіальна організація зовнішньоекономічної діяльності виступає необхідним фактором територіальної організації СТК області загалом, визначає економічні пропорції розвитку території, розміщення продуктивних сил, розвиток господарської інфраструктури адміністративної області. Інтеграція, зокрема транскордонна, сприяє вдосконаленню галузевої структури господарства, підвищенню продуктивності праці і якості матеріальних продуктів та послуг, інтенсифікації економічного розвитку прикордонна (периферійних) територій.

За масштабами зовнішньоекономічних зв’язків можна видалити макро-, мезо- і мікрорівні зовнішньоекономічної діяльності області. Макрорівню відповідають відносини з суб’єктами господарювання просторово віддалених держав. Мезорівепь об’єднує зовнішньоекономічні відносини підприємств та організацій області з партнерами близьких у територіальному відношенні держав (центральноєвропейських, прибалтійських), окрім відносин з сусідніми адміністративними регіонами зарубіжжя. Мікрорівень (транскордонна зовнішньоекономічна діяльність як один з проявів транскордонного співробітництва) охоплює економічні відносини між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності близько розміщених адміністративних регіонів, розділених державними кордонами.

2. Поняття і структура зовнішньоекономічної системи області. Зовнішньоекономічна система (ЗЕС) прикордонної адміністративної області

являє собою стійку сукупність елементів СТК області, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності або забезпечують реалізацію зовнішньоекономічних зв’язків. У процесі функціонування ЗЕС області виявляються такі її системні ознаки, як самоорганізація, динамічність, ієрархічнісгь, цілісність.

Зовнішньоекономічній системі області властиві структури: функціонально-компонентна, функціонально-територіальна і функціонально-управлінська. Функціонально-компонентна структура відображає функції компонентів у формуванні та функціональному процесі ЗЕС. Вона представлена двома групами елементів: зовнішньо-активною та організаційною. До першої відносяться суб’єкти господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність з метою отримання економічної вигоди чи організації господарської діяльності. Другу групу репрезентують підприємства та організації, які забезпечують нормальні умови налагодження і реалізації зовтшпьоекономічішх зв’язків (транспортні, інформаційні, маркетингові, складуючі, інші обслуговуючі структури).

Функціонально-територіальна структура ЗЕС прикордонної області включає точкові, кущові, ареальні та лінійні елементи. До перших відносяться зовнішньоекономічні пункти і центри. Зовнішньоекономічні пункти є осередками локалізації автономних у встановленні зовнішньоекономічних відносин суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Центри характеризуються наявністю взаємопов’язаних у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій, які підтримують між собою тіспі зв’язки. Взаємодія у зовнішньоекономічній діяльності проявляється у поєднанні виробничих, комерційних, зовнішньоторговельних, інвестиційних, транспортних, маркетингових та інших функцій різних підприємств, розміщених у межах населеного пункту та його околиць. До складу зовнішньоекономічного вузла входять зовнішньоекономічні пункти та центри, елементи транспортної інфраструктури, функціонально-організуючі підрозділи ЗЕС (митні пункти, кордонні переходи, спеціальні економічні зони), які об’єднані відношеннями господарського, соціального і управлінського характеру, що призводять до виникнення ряду виробничих, трудових, демографічних, економічних, управлінських та інших зв’язків.

Ареальними елементами територіальної структури ЗЕС прикордонної області є зовнішньоекономічні райони та зони. Зовнішньоекономічні райони є територіями зі стійким ефективним поєднанням взаємозв’язаних елементів функціональної структури ЗЕС на певній території. Зовнішньоекономічна зона характеризується територіальною комплексністю зовнішньоекономічної діяльності, тобто оптимальним поєднанням факторів зовнішньоекономічної

діяльності, виробництва експортної продукції, споживання імпорту. Для зовнішньоекономічних зон характерна спорідненість форм організації зовнішньоекономічних зв’язків.

Лінійні елементи територіальної структури ЗЕС - це шляхи сполучення, представлені поєднанням іпфраструктурпих елементів (автомобільні і залізничні дороги, склади) і підприємств сфери послуг (експлуатаційних, паливно-заправних, складуючих, ремонтних, торговельних, інформаційних тощо).

Зовнішньоекономічна система області може включати також кордонні переходи, спеціальні економічні зони (режимні зони вільної торгівлі, виробничі, науково-технічні, офшорні зони тощо). Інфраструктура ЗЕС представлена матеріальними об’єктами транспортної системи, сфери послуг, функціональних підрозділів ЗЕС.

Особливості видалених структур ЗЕС необхідно враховувати у процесі регіонального управління, зокрема при створенні регіональних програм, територіальному плануванні, а також у вирішенні поточних питань господарського розвитку. Так, у результаті виділення зовнішньоекономічних зон виявляються території з найбільш оптимальним поєднанням факторів експортного виробництва, що дозволяє підвищити ефективність останнього шляхом створення доповнюючих виробництв, відповідної інфраструктури, забезпечення інформацією ринкового характеру. Делімітація меж зовнішньоекономічних районів забезпечує можливість оцтимізації зв’язків між виробниками експортної продукції, експортерами, транспортними посередниками і підприємствами сфери послуг, які беруть участь у процесі реалізації зовнішньоекономічних зв’язків. Просторові посдпапня елементів територіальної структури ЗЕС у значній мірі зумовлюють вибір місця локалізації спеціальних економічних зон.

3. Значення зовнішньоекономічних зв’язків у функціональному процесі СТК адміністративної області. Зовнішньоекономічні зв’язки підприємств і організацій обласного СТК за функціональним значенням поділяються на основні, доповнюючі і допоміжні, відповідно до їх ролі у господарській діяльності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Найбільше значення у функціональному процесі СТК мають основні зовнішньоекономічні зв’язки, які забезпечують господарську діяльність підприємств головних галузей господарського комплексу, відіграють важливу роль у формуванні ЗЕС області. Вони повинні мати пріоритет у вирішенні стратегічних і поточних питань регіональної політики. Доповнюючі зовнішньоекономічні зв’язки реалізуються за участю суб’єктів господарювання інших галузей і сприяють раціональному використанню економічного потенціалу території. Допоміжні зовнішньоекономічні зв’язки реалізують просторові відношення, які виконують допоміжну, координуючу і стабілізуючу роль у функціонуванні

СТК області. Відповідно до характеру основних зовнішньоекономічних зв’язків необхідно формувати структуру доповнюючих і допоміжних зв’язків.

4. Фактори територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності області. У формуванні зовнішньоекономічної діяльності адміністративної області головну роль відіграє наявність і характер порівняльних переваг у виробництві певних видів продукції відповідно до географічного положення території щодо ринків матеріальних і трудових ресурсів виробництва, капіталу, ринків збуту, елементів транспортної системи, характеру комплексоутвореппя і взагалі територіальної організації господарства. Найважливішими соціально-економічними факторами формування структури зовнішньоторговельної діяльності є галузевий склад господарського комплексу і масштаби продукування товарів та послуг, характер розселення, а також фактори політичного характеру.

На даному етані господарського розвитку України помітпу роль у формуванні структури експорту відіграють природно-географічні фактори, які визначають діяльність експортерів сировини та продуктів її переробки.

5. Методика дослідження зовнішньоекономічної діяльності

адміністративної області. Дослідження зовнішньоекономічної діяльності адміністративної області доцільно проводити в три етапи. На першому етапі аналізується вплив факторів формування зовнішньоекономічпої діяльності області, встановлюється рівень розвитку зовнішньоекономічної діяльності, що дає інформацію для наступного дослідження компонентної і територіальної структури ЗЕС. Основне завдання другого етапу дослідження - виявлення і обгрунтування функціональної структури зовнішньоекономічпої системи області, встановлення параметрів елементів її компонентної і територіальної структур. Суть третього етапу економіко-географічпого дослідження полягає у встановленні перспектив розвитку територіальної організації зовнішпьоекопомічпої діяльності адміністративної області і обгрунтуванні напрямів її вдосконалення. •

Конкретні методи і прийоми досліджень, використані у дисертації, дозволяють отримати результати, що можуть бути використані у ринковій діяльності і сфері регіонального управління. Так, з метою оптимізації товарної структури експорту області і вдосконалення соціально-економічних пропорцій, які визначають і рівень міжнародної спеціалізації області, використано результати дослідження питомої експортної активності. Рівепь розвитку зовнішньоекономічної діяльності області як складової частини України характеризує коефіцієнт питомої експортної активності (ВПе), який інтегрує кількісні показники територіальності, населеності,

продуктивності господарства і зовнішньоторговельної активності по області і держави загалом: ВПе = Хї (Б / в + Р / р + V / V) : К, де в - площа досліджуваного регіону; р - чисельність населення; V - валовий суспільний продукт регіону; Б,Р,У - аналогічні вищевказаним показники по державі загалом; К - кількість пар показників; Хї - частка району в експорті держави (у безрозмірних одиницях). Порівнюється сумарна експортна спроможність території, населення, господарства області і держави. При їх рівній питомій експортній активності значення ВПе повинно дорівнювати одиниці. Низькі зпачепня ВПе зумовлюються передусім низькою питомою вагою експорту області у загальному обсягу експорту України, а також порівняно великими територією та чисельністю населення відносно валового суспільного продукта, що свідчить про значну загальну відсталість області у розвитку міждержавного поділу праці і вказує на необхідність вжиття заходів щодо збільшення експортної квоти у валовому суспільному продукті області, розвитку нових експортних виробництв. Конкретне галузеве спрямування заходів такого регіонального управління може грунтуватися па результатах дослідження товарної структури зовнішньої торгівлі, зокрема з використанням коефіцієнтів відносної експортної спеціалізації і товарної “диверсифікації* експорту за схемою, використаною в даному дисертаційному дослідженні (тобто при їх використанні на локальному рівні, з урахуванням місцевої специфіки факторів формування експорту й імпорту).

Для вирішення питань регіонального управління в аспекті розвитку інтеграційних процесів, зокрема транскордонних, доцільно використовувати результати дослідження територіальної ринкової зв'язаності з національними ринками сусідніх територій. Застосовано методику визначення абсолютного зовнішньоторговельного еквівалента, суть якої полягає у відображенні взаємного тяжіння територій, вираженого у взаємодії їх ринків шляхом реалізації зовнішніх відношень, виражених у зовнішній торгівлі: Уі = г . 2л / 7* . ІД де і - індекс країни-зовнішньоторговельного партнера області; Уі - абсолютний зовнішньоторговельний еквівалент території (пункту) стосовно країни і; г - сумарний зовнішньоторговельний оборот території (пункту); ; - зовнішньоторговельний оборот області з

країною і; Ь - віддаль від точки прив’язки (райцентру чи іншого економічного центру) до найближчого кордонного переходу з країною і; 7. - сумарний зовнішньоторговельний оборот області. Ця методика дозволяє виділити ареальні структури, відмінні за величиною потенційної орієнтації на ринки сусідніх держав, що важливо з позиції оптимізації господарських пропорцій, структури виробництва і споживання на конкретних територіях.

Для виділення ринкових зон споживання імпортованих товарів з метою, наприклад, ринкової сегмеїггації за територіальним принципом чи

егулювапня обсягів імпорту, доцільно використовувати результати аналізу отенціалу локальних рипків адміністративної області, оскільки абсолютна ільшість за вартістю імпортованих товарів споживається у зоні локальних «яків імпортерів (тобто в зоні локалізації підприємства, організації та їх іісцевих функщопальних зв’язків). У таких зонах промислова сировина і ■ехнологічне устаткування імпортуються і споживаються підприємствами іідповідно до профілю без участі посередників. Споживчі товари мпортуються і реалізуються комерційними підприємствами у своїй юкальній ринковій зоні, імпортовані товари сільськогосподарського ринку також мають конкретного адресата. Застосована методика дозволяє видалити »реали споживання імпортованих товарів. Картографування імпортного потенціалу локальних ринків дає можливість виділити ринкові зони з подібними характеристиками потенціалу споживати імпорту. Розміщення таких зон доцільно враховувати при встановленні напрямів і масштабів розвитку виробництва та сфери послуг на території області.

6. Фактори формування зовнішньоекономічної діяльності Волинської області. Зовшшньоекопомічда діяльність Волинської області формується під впливом ряду факторів природного і суспільного характеру.

Є суттєва різпиця у причинності експортної та імпортної активності. Обсяги експорту, його товарна і географічна структура, визначаються особливостями екопоміко-географічиого положення області, структурою і масштабами виробництва, характером комплексоутвореиия, рівнем розвитку транспортної інфраструктури. Надзвичайно велике значення мають природно-географічні передумови експортної діяльності. До них належать розміщення і якість грунтів та кліматичні ресурси, які здійснюють опосередкований вплив на зовнішньоекономічну діяльність як фактори сільськогосподарського виробництва - головної сировинної бази виробництва експорту області. Що стосується факторів, які зумовлюють величину і територіальний розподіл імпортних надходжень, то головну роль серед них відіграють явища та процеси соціального характеру, зокрема характер розселення і чисельність населення. Важливим фактром зовнішньоекономічної • діяльності є прикордонне положення області, яке забезпечує зростання фактичного зовнішньоторговельного обороту області майже па 100%. Значно впливає на розвиток зовнішньоекономічної системи області транскордонне співробітництво, яке сприяє загальному господарському розвитку прикорддних територій.

Виділено чотири групи адміністративних районів за рівнем забезпеченості позитивними факторами зовнішньоекономічної діяльності (райони низького, середнього, високого і найвищого рівня забезпеченості).

7. Територіальна організація зовнішньоекономічної діяльності Волинської області. Рівень розвитку зовтшньоекономічпої діяльності суспільно-територіального комплексу Волинської області значно нижчий, ніж у середньому в державі. Наприклад, коефіцієнт питомої експортної активності для Волинської області становить 0,197 при оптимальному значенні не нижче одиниці, що зумовлено передусім низькою питомою вагою експорту у валовому суспільному продукті, низькою ефективністю господарства області. Частка вартості експорту у валовому суспільному продукті області у 1995 р. складала 8,5 %, тоді як середня експортна квота у валовому пащ опальному продукті України - близько 33 %. На фоні товарної структури зовнішньої торгівлі України Волинська область виділяється перш за все сировинно-продовольчою спрямованістю експорту і порівняно високими частками деревини і сировини та продукції текстильної промисловості. У порівнянні з державою загалом, по окремих позиціях вивезення товарів з Волинської області за кордон є більш оптимальним з огляду па можливість інтеграції у світове господарство. Порівняно із переробною промисловістю агропромислового комплексу, загальний рівень розвитку зовнішньоекономічної діяльності інших галузей промисловості області є дуже низьким. Сільське господарство, не виділяючись особливою інтенсивністю, дає сировину для виробництва майже половини експортної продукції області. Імпортуються у найбільшій мірі паливно-мастильні матеріали, машини та обладнання, продукція хімічної та легкої промисловості.

Загалом рівень міжнародної спеціалізації СТК Волинської області досить високий, але ще мало орієнтовані па зовнішньоекономічну діяльність галузі внутрішньодержавної спеціалізації - лісова, деревообробна, промисловість будівельних матеріалів. Порівняно з іншими галузями, найвищий рівень міжнародної спеціалізації характерний для харчової промисловсті, найнижчий - для машинобудування області.

Спостерігається тривала тенденція до відносного зростання експорту промислової продукції над її виробництвом, до чого спричиняють такі фактори, як посилення конкуренції на ринку області, збільшення числа суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (у 1995 р. їх кількість досягла 239), зменшення обсягів споживанням продукції місцевого виробництва на внутрішньому ринку області. Найхарактерніші риси цієї ситуації -вихід на зовнішній ринок великих підприємств харчової промисловості і заміщення крупних експортерів з інших галузей промисловості посередниками та дрібними виробниками. Основна частина суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності займається як експортною, так і імпортною діяльністю. Підприємства і організації найчастіше використовують зовнішньоторговельні контакти як важливе доповнення до діяльності па внутрішньому ринку, пов’язаної переважно зі збутом

>одукції, а також із забезпеченням процесу виробництва устаткуванням, >мплектук>чими і напівфабрикатами. Такий характер впітньоокопомічітх зв'язків властивий більш як третині всіх суб’єктів івнішньоекопомічпої діяльності. Досить велика в області частка дприємегв, які здійснювали лише експортні, або тільки імпортні операції, »впіпшьоекономічна діяльність таких підприємств і організацій переважно ; має цілеспрямованого характеру, зарубіжні партнери не є постійними, ількість підприємств, у яких протягом останніх 3-х років основні обсяги івпшшьоторговельного товарообороту здійснюються з одними і тими ж іртперами, не перевищує 70. Серед них переважають найбільші промислові ідприємства і малі спільні підприємстві. Порівняно невелика частка »них суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які при абсолютній ментації на внутрішній ринок здійснювали поодинокі експортні та лпортні операції невеликої вартості. Серед них - переважно малі ідприємства виробничого профілю і сільськогосподарські підприємства.

З початку 1990-х років значно скоротилась частка (у матеріальному ираженні) основних зв’язків технологічного характеру (із 41% від щільного обсягу реалізованих зовнішньоекономічних зв'язків у 1991р. до -10% протягом 1995 р.). Водночас спостерігається тенденція до зростання [іачєпші доповнюючих зв’язків. Збільшуються масштаби зв’язків зі збуту отової продукції споживчого характеру, частка якої у зшііпіиьоторговольному балансі складає попад 33.5% в експорті і 30% в «порті. Зовнішньоекономічні відносини доповнюючого характеру ідгримуються переважно з прилеглими територіями Польщі і Білорусі.

8. Територіальна структура зовнішньоекономічної системи \олинської області. Елементи територіальної структури ЗЕС розташовані ереважно по периферії області, уздовж її північних і західних меж, а також зоні Луцького господарського вузла (рис. 1). Виділено 12 овшшньоекономічних пунктів, 5 зовнішньоекономічних центрів (Луцьк, Іовель, Володимир-Волинський, Нововолииськ, Ківерці), 2 овнішпьоекопомічт вузли (Луцький і Володимир-Волинський), З овшшпьоекономічш райони (Любомльський, Шацький, Рагнівський). іиділецо також три зовнішньоекономічні зони: Північну і Західну зони грикордонпого розвитку зовнішньоекономічної діяльності та Південну - зону існовного виробництва експортної продукції. Особливе місце у функціонально-територіальній структурі ЗЕС області займає

і. Ковель. Тут створюється спеціальна економічна зона ‘Тнтерпорт Ковель*.

За величиною потенційної орієнтації па ринки сусідніх держав видалено Іолипсько-Польські і Волинсько-Білоруські інтеграційні райони. Відносно іищим є рівень потенційної економічної прив’язаності південної іастини території області до ринку Польщі, а північної частини - до ринку Зілорусі. Мало зв’язані з ринками сусідпіх держав території Шацького,

Старовижівського, Туринського, Локачинського, Рожищенського, Маневицького, Камінь-Каширського та Любешівського адміністративних районів. Спостерігається високий рівень орієнтації на економічні зв’язки з сусідніми державами у територій, розташованих уздовж напрямів міждержавних шляхів сполучень (Ковель-Любомль і Ковель-Ратне).

Імпортовані товари споживаються переважно у межах ареалів розселення. Відповідно виділено ринкові зони споживання імпортованих товарів, для яких встановлено значення імпортного потенціалу локальних ринків. Таким чином, споживання імпорту в межах локальних ринків коливається від 0,2 до 415 дол./чол. за рік. Застосування методики визначення імпортного потенціалу локальних ринків виправдане при екоцоміко-географічпому дослідженні територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності Волинської області, оскільки головними факторами формування імпорту тут є людність поселень і характер розселення населення.

9. Розвиток транскордонного економічного співробітництва. Із врахуванням тенденцій розвитку територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності Волині як прикордонної адміністративної області, транскордонне економічне співробітництво повинне здійснюватися у таких напрямах:

- поглиблення існуючих прямих зв’язків у сільському господарстві області (особливо на прикордонних територіях), полегшення процедур перетину національних меж товарами сільськогосподарських виробників;

- посилення співробітництва у розвитку й інтеграції транспортної інфраструктури та енергетичних мереж з формуванням локальних інтеграційних комплексів у місцях локалізації найбільших кордонних переходів;

- збільшення кількості кордонних переходів дая пожвавлення місцевих контактів між безпосередньо близькими до кордону суб’єктами господарювання;

- створення поряд з існуючими українсько-польськими кордонними переходами спеціальних економічних зон вільної торгівлі та інтерпорїів з метою здешевлення і прискорення процедури переходу права власності на матеріальні продукти у зовнішній торгівлі між сусідніми регіонами;

- сприяння комплексному маркетинговому дослідженню ринків суміжних різнонаціональних адміністративних регіонів і поширенню ринкової інформації аналітичного характеру;

- розвитку сфери обслуговування транскордонної торгівлі та перевезень із врахуванням національних особливостей (у тому числі й мовних) зарубіжних ринків;

- здійснення заходів щодо узгодження регламентованих параметрів продуктів і взаємного регулювання правових аспектів транскордонної зовнішньоторговельної діяльності.

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ

ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

ь

Зовнішньоекономічні вузли:

| - Луцький Н - Володимир-Волинський

Перспективні локальні інтеграційні комплекси з частинами:

а) українською;

б) зарубіжною

©Митні прикордонні пункти в Зовнішньоекономічні пункти

Зовнішньоекономічні *50 центри

Інтегральний зовнішньо-/Оч економічний центр

Координаційний центр («9) зовнішньоекономічної системи області

Автомобільні шляхи -------місцевого значення

Автомобільні шляхи - міжнародного значення

■ Залізничні шляхи

10. Удосконалення територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності. З метою удосконалення територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності Волинської області необхідно здійснити такі заходи:

А. Поглибити товарну диверсифікацію зовнішньої торгівлі з доведенням частки машин і обладнання в експорті до 20 - ЗО %, продукції хімічної промисловості - до 15 - 20 %, а продукції легкої промисловості - не менш як до 10 % при одночасному розширенні спектру супутніх сервісних послуг, оскільки товарна структура експорту області недосконала і не відповідає копцепції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України. Надмірно велику частку в експорті займають сировинні товари і продукти первинної переробки при низькій питомій вазі наукоємної продукції, виробленої з використанням новітніх ресурсозберігаючих технологій (продукція галузей машинобудування і хімічної промисловості). Зменшення частки сировинних товарів у експорті з ЗО - 40 до 5 - 10 відсотків за рахунок зростання питомої ваги готових виробів, переважно машин та обладнання, дасть змогу збільшити пе менш як на 25 % надходження на обласний ринок зарубіжного капіталу у формі розрахунків за товари.

Б. Вдосконалити галузеву структуру зовнішньоекономічної діяльності в напрямі підвищення ролі суб’єктів господарювання сільськогосподарської галузі у зовнішньоекономічній діяльності. Активізація зовнішньої торгівлі та співпраці у сфері інвестиційної діяльності могли б значно підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва.

В. Покращити територіальну структуру зовнішньоекономічної системи, зокрема у напрямі вдосконалення просторових пропорцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічній діяльності області властива надмірна територіальна концентрація у декількох найбільших поселеннях при дуже низькій зовнішньоекономічній активності решти території (для Волинської області сігіввідношешш частки населення міст обласного підпорядкування у населенні області і їх частка у зовнішній торгівлі - 0,27:0,82). Тобто існують значні резерви підвищення зовпішньоекономічпої активності господарства районів області.

Розміщувати нові і розширювати існуючі, орієнтовані на польський та білоруський ринок, експортні виробництва у відповідності з розташуванням ринкових інтеграційних зон. Локалізацією зовнішньоекономічних районів повинні визначатись територіальні межі заходів щодо оптимізації виробництва експортної сировини у південній частині області (у напрямі приведення її якості до рівня європейських стандартів), а також просторові рамки раціоналізації механічного руху населення, розміщення орієнтованих на зовнішньоекономічну діяльність підприємств у прикордонних районах (на території Північної зовнішньоекономічної зони).

Створити на території Ратнівського зовнішньоекономічного району 2-3 українсько-білоруських кордонних переходи місцевого значення, а у

Шацькому зовнішньоекономічному районі - українсько-польський кордонний перехід з урахуванням природоохоронного режиму Шацького державного природпого національного парку.

Володимир-Волинський зовнішньоекономічний вузол повинен розвиватися у напрямі розширення транскордонних зв’язків за участю підприємств та організацій міст Володпмира-Волипського і Нововолинська, інших суб’єктів господарювання. Доцільне також відкриття нового автомобільного кордонного переходу на українсько-польському кордоні західніше Нововолинська, підвищення пропускної спроможності кордонного переходу Устилут-Зосін у напрямі запровадження обслуговування вантажних перевезень, а також створення спеціальної економічної зони па кордоні, яка би об’єднувала безмитні склади, перевантажувальні підприємства та інші підприємства, спеціалізовані на обслуговуванні зовнішньоекономічної діяльності.

Г. Розширювати географічну структуру зовнішньоекономічних зв'язків області при одночасному зменшенні ролі Росії як зовнішньоторговельного партнера. Для географічної збалансованості зовнішньої торгівлі доцільно знизити частку Росії в експорті підприємств і організацій області з 50 % до 10-15 % на користь перспективних партнерів з Польщі, Словаччини, Білорусі, держав Балтії. Таким чином, з входженням центральноєвропейських і прибалтійських держав до Європейського Союзу, волинські підприємства отримають кращі можливості для виходу на загальноєвропейський ринок.

Д. Розширити спектр і підвищити якість експортованих послуг з огляду на перспективу наближення межі Європейського Союзу до західного кордону України. Основними напрямками тут є експорт транспортних, банківських, маркетингових, консалтингових послуг та послуг зв’язку.

Е. Сприяти зростанню частки основних зовнішньоекономічних зв’язків до 40-50 відсотків (за вартістю) у загальному обсягу зовнішньоекономічної діяльності суспільно-територіального комплексу області.

Основні положення дисертації викладені в наступних публікаціях:

1. До питання систематизації зовнішніх зв'язків регіону (адміністративної області) // Єврорегіон Буг: економічна і соціальна географія Волині.- Луцьк: МІСПМ, 1995. Вин. 2. - С. 42-45. - 0,2 др.арк.

2. Особливості використання математико-каргографічних методів для

дослідження Волинської обласної системи розселення // Єврорегіон Буг: економічна і соціальна географія Волині. - Луцьк: МІСГіМ, 1995.

Вин. 2. - С. 54-72. - 0.9 др.арк. (у співавторстві з В.Й.Лажніком).

3. Особливості оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності

регіону // Єврорегіон Буг: економічна і соціальна географія Волині. -Луцьк: МІСГіМ, 1995. Вин. 2. - С. 45-50. - 0,2 др.арк.

4. Напрями організації координаційного процесу у системі ринку Єврорегіону “Буг* // Єврорегіои Буг: проблеми і перспективи транскордонного співробітництва / За ред. Б.П.Клімчука, П.В.Луцишина. - Луцьк: Волинська обласна держадміністрація, 1996. - С. 43-47. - 0.2 др.арк.

5. До питання оцінки окремих аспектів транскордонної інтеграції у Єврорегіоні "Буг" // Наукові записки аспірантів: Збірник наукових праць. - Вип. 2. - Луцьк, 1997. - С. 71-75. - 0.2 др.арк.

6. Зовнішньоекономічні зв'язки Волинської області // Єврорегіон Буг: Волинська область/ За ред. Б.П.Клімчука, П.В.Луцишина, В.Й.Лажніка. -Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997. - С. 381-385. - 0,3 др.арк.

7. Основні завдання розвитку господарського комплексу області // Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б.П.Клімчука, П.В.Луцишина, В.Й.Лажніка. - Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997. -

С. 400-404. - 0,5 др.арк. (у співавторстві з П.В.Луцишиним).

8. Системоутворююче значення зовнішніх зв'язків у формуванні регіональних суспільно-географічних систем // VII зїзд УГТ (тези доповідей). - Київ, 1995. - С. 323-324.

9. Деякі особливості впливу товаробмінних зовнішньоторговельних операцій на розвиток господарства Волинської області // Матеріали Х1Л наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету ім. Лесі Українки,- Луцьк: вид-во ВДУ “Вежа*, 1995. - С. 53.

10. До питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності адміністративної області в умовах локальної інтеграції // Єврорегіон Буг: проблеми транскордонного співробітництва. Київ: МОУ, 1995. - С. 45-47.

11. Напрями подолання негативних тенденцій в АПК Волинської області з огляду на перспективи Єврорегіоку“Буг’//Єврорегіон Буг: проблеми транскордонного співробітництва. - Київ: МОУ, 1995. - С. 100-101.

12. Напрями систематизації зовнішніх зв'язків Волині // Єврорегіон Буг: проблеми транскордонного співробітництва. - Київ: МОУ, 1995. - С. 47-48.

13. Особливості зовнішньоекономічної діяльності Волинської області в аспекті перспектив Єврорегіону “Буг* // Єврорегіон Буг: проблеми транскордонного співробітництва. - Київ: МОУ, 1995. - С. 45-46.

14. Формування локальних інтеграційних комплексів у Єврорегіоні “Буг” (на прикладі Волинської області) // Єврорегіон Буг: проблеми транскордонного співробітництва. - Київ: МОУ, 1995. С. 60-61.

15. Територіальний розподіл чинників зовнішньоекономічної діяльності Волинської області // Матеріали XIII наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: вид-во ВДУ “Вежа’, 1996. - С. 78.

Федонюк C.B. "Територіальна організація зовнішньоекономічної діяльності адміністративної області (на прикладі Волинської області)”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних гаук зі спеціальпости 11.00.02 - економічна і соціальна географія. Іьвівський державний університет імені Івапа Франка. Львів, 1997.

Досліджуються географічні аспекти зовтшньоекопомічпої діяльності грикордояпої адміністративної області. Розглядаються фактори формування овнішпьоекопошчпої діяльності і аналізується фупкціональна структура овнішньоекономічної системи Волинської області. Запропоновані методи іосліджеппя окремих параметрів зовтшньоекопомічпої діяльності в умовах юзвитку транскордонного співробітництва і формування транскордонних регіонів.

Ключові слова: територіальна організація, зовнішньоекономічна (іяльність, зовнішньоекономічна система, фактори, транскордонне яівробітництво.

Федонюк С.В, ”Территориальная организация >нешне»кономической деятельности административной области (на примере Волынской области)". - Рукопись.

Диссертация па соискание учёной степени кандидата географических (аук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. Іьвовский государственный университет имени Ивана Франко. Львов, 1997.

Исследуются географические аспекты внешнеэкономической (.еятельности приграничной административной области. Рассматриваются Ьакторы формирования внешнеэкономической деятельности и анализируется эункциональпая структура внешнеэкономической системы Волынской бласти. Предложены методы исследования отдельных параметров інешнезкономической деятельности в условиях развития трансграничного отрудпичества и формирования трансграничных регионов.

Ключевые слова: территориальная организация,

;пешнеэкономическая деятельность, внешнеэкономическая система, »акторы, трансграничное сотрудничество.

FeAoniuk S.V. "The territorial organisation of the oreign activities of administrative region (on the example of he Volyn region)". - Manuscript.

The thesis for obtaining a scholar degree of candidate of geographical ciences by speciality 11.00.02 economic and social geography. Ivan Franko jviv State University, 1997.

The geographical aspects of foreign activities of border administrational egion are being investigated. The factors of forming of oreign activities are being taken under consideration and the funktional strukture f foreign system of Volyn region is being analysed. The methods of investiga-ion of separate parameters of foreign activities in conditions of transborder co-peration development and transborder regions formation have been proposed.

Key words: territorial organisation, foreign activities, foreign system, actors, transborder co-operation.