Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Теоретическое обоснование и практическая реализация программ совершенствования птицы мясных кроссов

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Теоретическое обоснование и практическая реализация программ совершенствования птицы мясных кроссов"

УКРАШСЬКА АКАДЕМЫ АГРАРИЯХ НАУК 1НСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ I ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

? #

Бородай ВЬалш Петрович

I

> УДК 636.52/58.082

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ I ПРАКТИЧНА РЕАЛ13АЦ1Я ПРОГРАМ УДОСКОНАЛЕННЯ ПТИЦ1 М'ЯСНИХ КРОС1В

06.02.01 - розведення та селекщя тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора алъськогосподарських наук

— /

с. Чубинське Кшвсько! облает) 2000

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп розведення 1 генетики тварин УААН.

Науковий консультант — доктор сшьськогосподарських наук, професор, академж "УААН Зубець Михайло Васильович, президент УААН

Офщшш опоненти:

доктор сшьськогосподарських наук, професор Бесулш В1ктор 1ванович, зав1дувач кафедри др!бного твариннидтва Бшоцерювського аграрного ушверситету;

доктор сшьськогосподарських наук, професор Дуюнов Едугарт Андршович, завщувач лабораторн м'ясно! птищ 1нсппу1у птах1вннцтва

доктор сшьськогосподарських наук Подоба Борис Свгенович, заводвач лабораторн генетичних основ селекци 1нституту розведення 1 генетики тварин УААН.

Пров1дна установа — Харювський зооветеринарний шститут Miнicтepcтвa аграрно? полт-гки Укршни, м. Харгав.

Захист дисертаци вщбудеться "^У " *Си'^¿У- 2000 р. о 10.00 годиш на засщанш спещатовано!' вчено! ради Д27.355.01 1нституту розведення I генетики тварин УААН, 08321, Кигвська область, Бориспшьський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

3 дисертац1ею можна ознайомитись в б^блютещ 1нституту розведення 1 генетики тварин УААН.

Автореферат розюланий " ^ " & ^^ 2000 р. Вчений секретар

УААН;

спещ"ал1зоваяо1 вчено? ради, кандидат сшьськогосподарських наук

ЧАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшстъ теми. На сучасному еташ основним напрямком селекци в птамвницга е розробка нових метсот'в удосконалення кнуючих 1 створення нових перспективних кроыв птищ. Особливо актуальне це питания в селекци м'ясних курей, де необидно досягти високих показниюв енергн росту та житттздатносп при пор1вютю пом1-рних показниках приросту живо'1 маси пттц батыавсышх форм.

Основним напрямком селекци на шдвищення м'ясно1 продуктивносп' на перспективу залишаеться переважний В1дб1р особин в лпн'ях та родинних формах за обмеженим числом ознак, поеднання яких вщбуваегься у фшальному riбpидi. Тому лшшно-породна та М1жл1шйна пбридизащя 1 нaдaлi буде мапстралыгим шляхом розвитку птамвництва (Сергеев В.О., 1980; Лукьянова В.Д., 1993; Шахнова Л.В., 1993; Гальпери 1.Л., 1994; СМсшш В.1., 1996; ешзаров С.С., 1997; Коваленко В.П., 1998).

Анашз бройлерного внробннцтва в У крапп вказуе на необхдоисть створення нових вихщних лшш м'ясних крос1в, яга були б сггещ&шзоваш за основними ознаками продуктивносп » забезпечували прояв гетерозисного ефекту за вщгворювальними якостями в межах 5-7%, та м'ясними - в межах 7-9%.

Для устшного виртення проблеми удосконалення птищ м'ясних кроив необхвдне виршешгя цшого комплексу питань, зокрема обгрунтування найбиып ефективних селекщйних програм, що дозволяють шдвищити ефективш'сть селекци в липях за репродуктивними та продуктявними ознаками. Необидна також розробка методв комплексно! ощнки лшш та родинних форм за вщворювалыгами ознаками та р1внем загальноТ 1 специфшно! комбшащйнси здатяосп в структур! кросу.

Поряд з цим у птах!вництв1 останшм часом набуваютъ широкого розвитку дослщження щодо розробки ¡нтегральних метода ощнки генотипу за комплексом ознак 1 моделговання селекш'йних ознак для вивчення Тх вковоГ динамнси та прогнозування. мндевох продукгавносп, виходячи з даних отриманих в ранньому онтогенезь Акту&чъними с розробка моделей основних селекщйних ознак птищ та визначення гх компонента для пщвтцення ефекгивносп селекцшно! робота.

Виходячи з цього, сл1д вважати актуальними досшдження, спрямоваш на розробку 1 обгрунтування селекщйних програм створення нових 1 удосконалення ¡снуючих крос!в м'ясноГ птищ", комплексну ощнку родинних форм за вщтворювальними якостями, розробку моделей основних селекцш-них ознак м'ясно! птищ, вивчення реакци "генотип х середовище" та створення оргашзащйно-технолопчних передумов розвитку бройлерного виробницгва в Украдш на перспективу.

Зв'язок робота з науковими програиами, плавами, темами. Робота виконана зпдно з програмами \ планами науково-дослщних робгг 1нституту розведення i генетики тварин УААН " Розробка принципово нових метода

створення конссшдовалих порщ, лiнiй та пбридав тварин " 1991-1995 рр. (№ держреестрацп иА01001477Р), "Консолщащя новостворених та виведення нових висскопродуктавР1их порщ 1 титв смьсысогсспсдарсыскх твлрнн з використанням светового генофонду на основ1 сучасних досягнень генетики 1 бютехнологй"' 1996-2000 рр. (№ держреестрацп 0196Ш16325).

Мета 1 задач! досл!джень. Мета робота - теоретичне обгрунтування, розробка 1 реатзат'я комплексних селекцшних програм та вдосконалення оргашзащнних форм виробництва м'яса бройлеров в птаивництв1 Украши. Вщповщно до цього вир1шувались таю завдання:

• проанатзувати основш тенденцп розвитку бройлерного виробництва у свт \ розробити науково обгрунтовану концепцио створення в УкраГш конкурентноспроможноГ галуз1 м'ясного птах1вництва;

» узагальнити теоретичш \ методичш т'дходи до застосування м|'яслшшно1 пбридизацц в тваринницгв1, визначиги основш напрямки плем1нно1 роботи та обгрунтувати селекцшш программ створення нових кроав;

• провести комплексний анаш'з генофонду м'ясних курей в Укpaiнi 1 визначити перспективи його викорисгання для розвитку бройлерного виробництва;

• удосконалити систему селекцй на комбшацШну здатшсть шляхом створення спещашованих батыавсысих 1 материнських лшщ, встановити еколого-генетичш параметри кросу "Смена" в р1зних типах птах1вницьких господарств;

• розробити пр1шципи моделювання основних ознак продуктивносп м'ясно! птищ, метода прогнозування енергн росту бройлеров 1 викорисгання показнигав вдивщуального розвитку молодняку курей м'ясних кроа'в в селекцшних програмах;

• вдосконалити оргашзацшно-технолопчт основи системи племшно! роботи в м'ясному птаывницга.

Наукова новизна результатов дослщжень. Вперше проведене комплексне вивчення потешиалу перспективного i резервного генофонду м'ясних курей в Укранл.

Теоретично обгрунтовано 1 практично реализовано поеднання селекцш-них 1 технолопчних принципов мЬклтпшо! пбридизацн при внробництв! про-дукгш птахтництва та свинарства в умовах спеш'ашзованих промислових комплексов.

Розроблено ефективну систему племшноТ роботи ¡з застосуванням метода м1жшшйно1 пбридизацц в м'ясному птах1вництш на основ1 високо! штенсивносп добору за ознаками з низькою успадковувашстю та поеднання спрямованого вщбору за енерлао росту 13 стабипзуючим добором за в1дтворювальними якостями. Розроблеш принципи 1 метода моделювання процеав росту лшйного 1 пбридного молодняку, проведене моделювання росту птищ з використанням модел1 Т.Брщжеса i встановлено високу прогнозну точшсть п викорисгання.

Визначеш основш шляхи використання принцишв еволюцшно! селекцп в племшжй робсгп з м'ясною птицею 1 на цш основ1 розроблена система вирошування молодняку в р1вновагових угрупуваннях.

Практична значения одержаних результатов. Результата дослщкень покладеш в основу розроблення концепцп розвитку м'ясного птах1вництва Украши. На основ1 розроблених оргашзацшно-технолопчних елемент1в племшноГ роботи в м'ясному птaxiвництвi створена перша в У крапп' науково-виробнича бройлерна система "Дшпро" в склад1 22 бройлершгх птахофабрик та селекцшно-генетичного центру м'ясних курей "Органа".

Використання птищ' прабатыавсышх i батьювських стад селекцп СГЦ "Ор1ана" забезпечуе в оптимальних умовах годавл] та утримання пщвищення жнво'1 мае и пбридиого молодняку на 5-7%. При досягненш в 49-денному В1Ц1 середнъо"1 живо! масп бpoйлepiв в господарствах У крайни 1,5-1,7 кг.

На основ1 генофонду 4-х провщних бройлерних крос1в (Смена, Ав1'ан-Фармз, Конкурент, Росс-308) у племзавод! "Полюький" створене батыа'вське стадо з несучктю 193,3-221 шт. яець, з виходом племшних яець 83,2-86,5%, збережешетю птищ до 96,2% при витратах корму на 1000 шт. яець 3,1-3,9 ц корм.од.

Матерг'али дисертащЙноГ роботи втсористаш в гадручнику "Розведення сшьськогосподарських тварин з основами спещальноГ зоотехни"' (роздал "Птах1вництво"), та монографп "Теор1я 1 практика удосконалення птиш м'ясних крос1в", 1998.

Матер1али впровадження результата дослщженъ розглянуп 1 схвалеш на науково-техшчнш рада ВНО птах1вничо'£ промисловосп «Укрптахопром» (протокол №3 ввд 15 липня 1999 року).

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо дисертантом оргаш-зоваш* 1 проведеш дослщження, теоретично обгрунтоваш, розроблеш 1 реагазоваш програма селекцп птищ м'ясних кроав. Разом з специалистами галуз1 1 науковцями Хнститугу птахтшгцтва УААН обгрунтована концепщя розвитку м'ясного птамвництва в Украйн. Експериментальний материал одержано i проанатзозано автором або пщ його кер1вництвом, його обробка здшенена за участю дисертанта в обчислювальному центр! СГЦ "Ор1'ана". Дисертанту епкьно з науковим консультантом належить постановка проблеми, розроблення методичних пщходав до н вирйпення, анашз 1 узагальнення результатов досладжень, впровадження Гх у виробшщтво.

Апробацш результатов днеертацп. Основш результата наукових до-слщжень допов¡дались на м1жнародних кoнфepeнцiяx з проблем м'ясного птахг'вництва у фipмax "Авйн-Фармз" (США, м, Мейн, 1994), "Баболна" (Угорщина, 1995), "Росс" (Шотлащця, м. Едшбург), на курсах навчання за програмою Мд'жнародноГ Агротехшчн01 Школи Енсмшгера (Ушверситет штату Айова). Результата доелвджень доповщались на зaciдaнняx Вчено\' Ради Всесоюзного науково-досшдного I технолопчного шетитуту птамвництва (1991, 1992) та Тнститугу птах1вництва УААН (щор{чно), на

Радах ВНО "Укрптахопрому" та наукових конференщях В1ддьту тварин-ництва УААН (1996, 1997), VI Всесоюзнш науково-техш'чнш конференцн ""Електрсфзичж методи обробки харчових продую!в" (м. Москва, Роая, 1989, 1990), на друп'й Украшсьюй конференцп з птах1"внидтва (м. Борки, 1996), виробничш конференщ! '"Нов! методи селекцп вщтворення високо-продуктивних порщ i тишв тварин" (м.КиУв, 1996), м1жнароднш науково-практичнш конференцц «Сучасннй стан \ перспекгиви розвитку селекцп сшьськогосподарських тварин» (м. Кшв, 1999р.).

11убл1каци. За матер]'алами дисертацп" опублковано 34 робота, в тому чисш 6 монографш 1 книг, 22 статп в наукових виданнях, 2 брошури, 4 статп в матер1'алах наукових i науково-виробничих конференщй.

В стльних публкащях з В.П.Коваленком, С.Ю.Болшою дисертантом шдгстовлений, проанаш'зований I узагатьнений експериментальний матер»ач. В брошурач 1 стапях з шшими сшвавгорами дисертанту належить постановка 1 вир1шення висв!тлюваних питань, матер! ал и по племшних господарствах, свинокомплексах 1 птахокомилексах м'ясно! птищ, IX аналв та узагачыгення результатов.

Структура та обсяг дисергаип. Дисертатя складаеться з вступу, огляду лтератури, загально! методики, 4 роздиив власних доагаджень, 1х анагпзу 1 узагальнення, висновгав, б1блюграф1чного списку. Обсяг дисертацп 310 сторшок, в тому чиаш рису ню в 19, таблиць 50. Список лггератури мютить 278 джерел, в тому числ1 52 шоземними мовами.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА I ОСНОВН1 МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослщже.чня виконувались в процеш практично!' робота в умовах спещал13ованих промислових комплекс з 1977 по 1998 рр в радгосш-комбшатт "Калитянський" Броварського району, у держплемптахозавода "Полшький", селекцшно-генетичному центр! м'ясних курей "Ор1ана", Кшвського фшалу 1нституту ггпшвництва УААН та ЗАТ "Гаврщлвський птaxiвничий комплекс" Вишгородського району Кшвсько! обласп, згщно загально!'схеми (рис. 1).

Концептуальт1 методичш принципи огггтпзацп селекцшних програм розроблялись на основ1 узагальнення аналп-ичних матер1ал!в 1 власного досв1ду щодо результата застосування м!йшшйно1 п'бридизацп в птах^Енипт; свинарств!.

Розробка прийомш шдвищепня селекцшного прогрссу и м'ясному гтшвницгв!

Визначення генетичного потенщалу м'ясно"! продуктивности

я 0> я

•а о

о а •о

«I 3'

«

ч а И 3

И

X В

н №

X О

я В1

тэ

о и'

о

03

и'

а гч о о н о я« -а о

О й_

я

м

•а о я •а

о $

и ч

-я- к

■о* а "§ §

£ Я

п

п> Ьэ

О)

Ж

Р £< х

5'

п> *

о

Контрольне випробовування родинних форм \ фшальних пбрида'в

Удосконалення програм селекцй

Моделювання 1 прогно-зування основних селекцшних ознак

___с~

о

н

0)

СП _

с- ГО ¡3. к

¿г и

5 чэ

-а к

О о

1 и

О Р

ь ®

о я

а> »

о

го

^

Г.1._ ы г^

III

о в-

ч о

Й "в

Я ы ГС 03

а. 7

о

я'

05

Я "в К а

5» н Р> X

7 и

•г* (Ь

ь. о

§

л о

а 3

рз

со »

т

го

к

ы

Я

> ы

о л

ь л

ш X

ы 3

а

3 о

Ь1 3 <ъ

тз -а

Б'

N а> ■е

о о

И о

н

<-<

ы

___

-

Теоретичне обгрунтування селекцшних програм

I Удосконалення | | оргашзашйних форм | ; виробництва бройлер1в

-..с:

' г

•д

5'

о ГО

о ш ■а о

о Ё

в ^

в

»

а

■а X аа

ч: я

я ч

о

я В

а ю

2

"5

; п>

'ё о

: -1 В

:гг г-

Я 1 1 X

' С »

; « ы

;

• р ^

! Ь ; О ; со | 5

Е

1 с»

Пщвнщення р1вня peiLTii3au.ii генетичного потешиалу

Селекшйна програма створення нового вггчизняного кросу м'ясних курей

Рис. I. Загальна схема дослщжень

Матер]'алом для дослщжень були вихщш лшй', родинш форми 1 пбриди кроЫв "Пбро-6", "Бройлер-6", "Смена", "Конкурент" (Роая), "Ав1'ан-Фармз" (США) 1" "Росс" (Аншя). Птиця цих кроав була використана в селекцшнш робот! по створенню впчизняного кросу з високими репродуктивними якостями родинних форм ]' шдвищеною енерпею росту лбридного молодняку.

Основш етапи дослщжень наведеш в табл. 1.

1. Етапи експериментальних дослщжень

№ п/п Назва етапу Об'ект 1 обсяг доатджень

1. Вивчення генетичного потенциалу лшш, родинних форм 1 фшальних пбрида бройлерних кроив Кроси "Смена", "Конкурент", "Росс", "Ав1ан-Фармз", 56000 пшв

2. Комплексна ощнка материнських 1 батьювських форм за продуктивними 1 репродуктивними якостями Кроси "Смена", "Конкурент". 48000 пшв

3. Опттнзащя програм селекци по створенню нового кросу 5 селекцшних програм

4. Ощнка параметр1в росту птищ з використання модел1 Т. Брщжеса Кроси "Смена", "Ав1ан-Фармз", 12500 гол1в

5. Вивчення ефективносп вирощування бройлер) в у piвнoвaгoвиx угрупуваннях Кроси "Смена", "Конкурент", 18000 пшв

В селекщйно-генетачному центр! м'ясних курей "С^ана" Кшвського фшалу Гнституту птах1вництва УААН здшсшовалась репродукцы прародин-них, родинних форм 1 фшалъного пбрида. Продуктившсть кроав за енерпею росту потомства окремих гш'дниет'в вивчали шляхом ¡ндивщуального парування вихшшх форм в контроль них гшздах.

Оцшка генетичного потенщалу птищ найбшьш поширених в Украйп бройлерних кроав здшснювалась у перюд 1992-1996 рр. шляхом конкурсного випробування (табл. 2).

2. Схема випробовування кроав

Кроси Родинш форми Фшадьний пбрид

Батыавсъка Материнська

"Смена" 200 400 600

"Конкурент" 300 600 1200

""Росс-208" 200 600 800

Враховували живу масу бройлер ¡в в 49- 1 56-денному вод, а родинш форми ощнювали за несуч1стк> 1 виходом добового молодняку.

При щор1чному випробуванш (протягом 6 циклш) враховували кшьюсть шкубацшних яець 1 отриманих бройлер1в, розраховували ¡нтегральний показ ник виходу м'яса на одну голову родинного стада.

При комплекснш ощнщ материнських I батьювських форм за

продукгшвшстю використаш pi3Hi i'x поеднання (табл. 3).

3. Структура кроив

Кроси РОДИНШ форМИ

Материнсыа Батьювсью

"Смена" СЗ х С4 С1 хС2

"Конкурент" К4хК5 К1 хК2

"Бройлер-6" Б8хБ9 Б6 х Б7

"Ав1ан-Фармз"" СхД АхВ

М1жкросов1 поеднання К4хСЗ К1 хС1

(С К5хС4 К2 х С2

С4хК4 С2 х К1

Селекцшну роботу по створенню м'ясного кросу птищ проводили в1Дпов!дно до "Рекомендацш по племшнш роботт у птамвництвГ' [1980]. Bei технолопчш параметри i piceirb roninni птищ и'дпош'лали нормативам, рекомендова!шм Всеросшським шетитугом птаэйвницгва.

В yeix селекщйних досгидженнях здшснювався контроль за ростом i розвитком птиш шляхом шотимтевого визначення живо! маси, контролю оперення молодняку та його ввдповйшосп стандарту для лшй i родинних форм. Основними показниками були жива маса у вщ початку обмеження у кормах i в 17-19-тижневому вод. Поряд з живою масою визначали однородность птищ за даною ознакою.

Числовий матер[ал сгатистично оброблений на персональному KOMn'iOTepi ЮМ PC в обчислювальному uempi Гнституту птахйнищва та СГЦ "Органа" УААН за спехцально розробленими програмами.

ГЕНОФОНД М'ИСНПХ КУРЕЙ В УКРАШ11ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВИКОРИСГАННЯ

Сучасний генофонд м'ясно! птищ мае висою показшпеи продуктивность Вважаетъся, що маса бройлеров досягла cBoei меш i селекцшна робота в найближч! часи мае проводились не на збшыпення маси, а на скорочення термшу вирошування та полтшення оплати корму. За 70 рогав жива маса бройлер1В збкыдилась у два рази при скороченш тривалосп вирошування з 16 до 7 тижшв. Розрахунки показують, що оптимальними показниками продуктивноетт бройлеров до 2005 року будуть таю: жива маса при peaлiзaцц 1,8-2,0 кг, ei'k реаш'зацп 6-7 тижш'в, витрати корму на 1 кг приросту 1,6-1,7 кг.

На контрольно-випробувальних станщях Шмеччини i Голландп бройлери найкращих м'ясних Kpociß вже досяглн цих показниюв у Biui забою 47 даб, за винятком витрати корму, яга становлять 1,84-1,90 кг.

В Укранп серед перспективного генофонду м'ясноУ птищ найбшьшого

поширення набули кроси "Росс", "Арбор-Ейкерз, "Ав1ан-Фармз" селекцн провщних селекшйних фipм Америки i Англ», та кроси "Бройлер-6", "Смена1' \ "Конкурент", з якими працюють племзаводи Росп та Украши. За о стан ш роки в Украли* збшьшились генетичш" ресурси за рахунок 1М порту лшш кросу "Ломан чпт нових кроЫв селекцп ф]рми "Gвpiбpид" 1 "Росс".

В селекцшно-генетичному центр1 "Органа" використовуеться чотирьохлшшний бройлерний крое, створений в результат! селекцшноТ роботи в перюд 1991-1998 рр.(табл.4).

4. Схема схрещування лшш для одержання пбрщив кросу "Смена'

Лит 1 стада Порода корит Порода гонмутрок

вихиш лшп х QC, С?С; x QC? СС3 x QCз OC4 x QC4

Праоатьмвське стадо c'Cj x QC2 o"C3 x QC4

Батьювське стадо с*С,С2 x QC3C4

Промислове стадо оГ-,С2С-,С4, QC,C2C:,C4

Птиця даного кросу характеризуется високими продуктивни м и якостями (табл. 5).

5.Продуктившсть курей кросу "Смена"

Показники Прабатыавське стадо Батыавське стадо

с2 с4 с?с4

Несучкть на початкову несучку за 60 тижшв життя, хит. 115 160 165

Вихй ¡нкубацшних яець, % 98 90 92

Зашнднешсть яець, % 86 90 92

Maca яець у 34-тижневому bíuí курей, г 60 58 58

Кшьгастъ курчат вщ одше! початжово! несучки, гол1в 100 115 125

Збережешсть молодняку, % 96-98 97-98 97-98

Збережешсть доросло! птищ, % 97-98 97-98 98-98,5

Жива маса брош^в досягае 1950 - 2050 г у 7-тижневому вщ при витратах корму на I кг приросту 2,15-2,25 кг. Птицею даного кросу були укомплектоваш господарства, яю входили в науково-виробнич1 системи "Смена" (Рос1я) i "Дншро" (Украша).

Практика двох десятилпъ показала, що систематичне завезення птищ хоча 1 вносило певний позитивний вклад у шдвшцення продуктивное!!, але не вир1шувало проблем щодо забезпечення промислових тдприемств високопродуктивними I жштездатними пбридами. Основними причинами низькоУ ефективносп ¡мпортованих кроив, на наш погляд, були: вщеутшеть генеалоги завезених лшш i крос!в, а внаслщок цього труднопд в щдтриманш

структур» кроЫв; вщсуппсть чтсих методичних рекомендаций шодо гп'дфимуючо1 селекци у лппях з врахувапням IX спешалпзацп га призначення в крос1, бо закуповувались прабатьювсыа i батыавсьга форми без одержання селекцшно"1 программ робота з кросом; низька пристосован1'сть 1' шдвищена реакщя на взасмодпо "генотип х середовище", що призвод1ггь до втрат специфично! комбшацшно! здатносп; нешдповщшсть умов год1вл1 i чтримання для реаи'зацп високого генетичного потенш'алу ¡мпортованнх л1н1й, яга' входить в конкретн!' кроси.

Цим обумовлена необх1дгасть створення впчишяного кросу м'ясних курей з використанням перспективного генофонду, який е в Украшк резервного генофонду птищ м'ясо-яечного типу 1' генетично1 колекци птищ ]'з специф1чними маркерними ознаками.

М1ЖЛ1ШЙНА Г1БРИДИЗАД1Я В ТВАРИННПЦТВ1 ТА ОПТИМ13АЦ1Я ПРОГРАМ СЕЛЕКЦИ

1нтенсивш технологи виробництва м'яса бройлер]'в базуються на одержант гарантованих показнимв як при вирошуванш птиш, так 1 при и виггворент, що досягаеться використанням сучасних прогресивних селекцшних програм, в основ1 яких лежать метода м1жлшшно1 пбридизацн.

Необхщш параметри на ва'х етапах технолопчних циюпв бройлерного виробництва досягаються завдяки використанню методов м1'жлшшно1 пбридизацн, яка забезпечуе стабшьне вцггворення стандартного товарного погол!в'я з високими м'ясними якостями.

За своею генетичною сутшстю мiжлiнiйнa пбридизащя пов'язана з методами виробництва пбридно! кукурудзи 1 передбачае шдвшцення ефективносп використання гетерозису методами селекци за комбшацшною здаттпстю родинних форм. В той же час сутгевими елементами М1жлшшн<н пбридизацн виступають технолопчш вимоги до материнсько? 1 батьювсько"1 форм, яга мають багато стльних рис при виробющт м'ясно"1 продукцп як в свинарств], так i в м'ясному птах1вшгцга. Зокрема, батыавська форма забезпечуе стабшьний 1 високий р1-вень вшсористання корму, енергп росту, м'ясних якостей, а материнська - зaгшiднювaнicть, багатошпдшсть, життездатшсть, конститущйну мщшсть, резистентшсть 1 стресосгнтасть. Необхдаою умовою м1жлпнйио1 поридизаци е диференшашя батьктських 1 материнських родинних форм, яга найчаспше належать до р1'зних порщ при cтвopeннi комерцшних кроа'в. При цьому батыавська форма повинна бути висококонсолдованою за основними ознаками, що досягаеться застосуванням спрямованого тп'дбору з шбридингами на кращих тварин-представнигав спещашзованих лшш. Для материнських форм бажано використовувати бшьш гетерозиготш породи, типи, лшп або IX поеднання. Слщ вщзначити, що виб!"р материнських форм в свинарств1 i м'ясному птах1вницпи передбачае гх високу адаптацшну здатшсть, добр1 вщтворювальш якосп, пластичшсть. Цим вимогам в свинарств1 вдаовщае велика бита порода, а у м'ясних курей - шнмутрок. Матерннсью форми

повинн1 забезпечити стабшьне вщтворення, високу життeздaтнicть, для чого вони селекщ'ощтоться в напрямку пщтримання достатньо високоТ гетерозиготноеп. Батыавська форма у свинарств1 I в птах1вництв1 - це переважно високоспещагпзована порода, що забезпечуе високу яюсть м'ясно! продукци. Класичними батьювськими формами е: в свинарсга - ландрас, дюрок; в птах1"вннцтв1 - коршш. Батьювсыа форми селекцюнуються з застосуванням гомогенного добору i переважно мають високий piвeнь гомозиготносп".

Отже, м1'жлшшну пбридизадио в гвариннищтм доцьльно розглядати не тгльки як метод племшно! робота, а 1 як елемент технологи виробництва продукци на промисловш основк Це стосуеться виробництва м'яса свиней,

ПТИЦ!- р!ЗНИХ ВИД1В. 1фОЛШ.

Ефективнкть мгжлшжно!' пори дизайн визначаеться оргашчним поеднанням в1дпов1*дних програм селекци з технолоп'чними циклами виробництва. Важливою умовою одержання товарних пбриддв з запланованими параметрами виявляеться виб1р вихвдюго селекщйного матер1алу 1 спрямований ш'дб1р родинних форм.

Теоретично обгрунтоваш три основш концепцп добору при створешп селекцшно-вагомих форм (табл. 6).

6. Концепцц шдбору батьювських форм

Концепщя Ознаки добору на комбшашйну здатшсть 1 формування структура кросу

Лшп (порода) Середне значения 1 мiнливicть ознак, вар!анти 1 ефекти загально! та специф1чно'1 комбшацшно! здатносп (ЗКЗ, СКЗ).

Ознаки Середне значения 1 мшливють ознак, вар1анти (адитивне, домшування, наддомшування), cпaдкoвicтъ, мшливють, еколопчна пластичшсгь 1 стабшьшсть.

Гени Частота гена в лша (популяци), його взаемод1я з алельними 1 неалельними генами, локал1зац1Я гена на карп хромосом. Експреск 1 пенегрантшсть при пбридизацп.

Найбшып доцшьною на сучасному еташ селекцшних робп- в тваринництв( е концепцш лшн. Поряд з цим при робота з маркерними ознаками перевагу слад надавати концепцп гена. При вибор1 методу схрещування перевага надаеться дивергентним методам, за допомогою яких лшй, що генетично вццмзняються мiж собою, використовують для рекомбшацн гешв \ одержання кроЫв з новими ознаками.

Це метода простих схрещувань (А х В), потршних - (А х В х С), стуганчастих - (А х В х С х Б), парних чотирилшшних (А х В) х (С х Б) 1 д]'алельних з числом вар1аттв (п -1): 2, де п - кшыастъ лппй.

В останш роки бшып ефективною стае виб1ркова селекщя, яка передбачае доб1р з популяци при вшьному схрещувашп, або конвергентна селекщя з включениям гешв, яга контролюють невелику кшьисть ознак (1 -

3) в кнуючих високопродуктивних кросах. До методов конвергентних схрещувань в1дносять зворотш та рекомбшантш схрещування. При зворотному схрещуванш протягом галькох поколшь можна досягти збольшення кровносп найкращого батька до 98,4%, а рекомбшантнс схрещування дае змогу варповати кровшстю полшшуючого (рекурентного) батька п'бридного потомства вщ 12,5 до 93,7 %. При цьому передбачено збереження вибраноТ дол! кровносп в нових лйиях. Осюльки icнyючi високопродухтивш кроси птищ потребують полшшення окремих ознак, потр1'бно бшьш широко внкористовувати зворотш схрещування з лшлями ¡шлих кроа'в, що важливо при робот! з птицею м'ясного типу, яка мае недостатнъо високу яечну продуктивюсть, а також потребуе полшшення яюсних показниив м*ясно'1 продуктивности

У зв'язку з порушенням горизонтальних 1 вертикальних зв'язюв М1Ж господарствами, об'еднаннями \ виробничими системами з поставок племшно? продукт!, виникли значщ" труднопц в оргяттпяпл селекцшно-племшно! робота. Виявилось, що ор1ентащя на кошшентування племшних господарств з використанням кроав заруйжноГ селекцп не виправдала себе в умовах ринку.

На лершому еташ створення нового кросу м'ясних курей в селекщйно-генетичному центр! "Ор1ана" був розроблений цшьовий стандарт по продуктивное]! вихвдних лшй (прабатыавських форм) 1 батыавсыаях форм (табл. 7).

7. Цшьовий стандарт нового кросу м'ясних курей

Показники Прабатьювсыя форми Материнська форма П3ХП4

К, К2 К?П3 №

Несучють за 60 тижшв, шт. 100 110 140 160 165

Вихщ ¡тсубащйних яедь, % 85 90 90 93 93

Зашшшешсть яець, % 83 85 90 93 95

Вивщ курчат, % 74 79 78 80 80

Збережетсть молодняку до 6-тижневого вшу, % 95,0 96,5 96,5 97,0 98,0

Збережешсть дорослих курей, % 91 92 93 94 95

Продуктившсть фшального пбрида у 49-добовому ввд становила 1,71,9 кг живо! маси, витрати корму на 1 кг приросту 2,1-2,3 корм. од. Зазначет стандарта було покладено в основу оцшки лшшноГ птищ, батьгавських форм I фшального п'бриду.

При розробщ селекцшно"1 программ створення нового кросу в СГЦ "Ор1'ана" основними методичними передумовами були переважаюча селекщя в лш1ях за обмеженим числом ознак у поеднанш з елементами еволющйно! селекцп, облжом пристосованостт та адаптивно! норми окремих

генотишв, груп у популящях, Л1шях. Основна увага звернена на збереження спещашзацп лiнiй, ш'двищення !х загально! \ специфично! комбшацшно! здатносп, а також розроблено ряд методичних тдход1в, яю грушуютъся на фенотиповш ошнщ птицк

Нами розроблеш основш теоретичш положения методики створення 1 удосконатення кроав, а саме:

1. Викориетання конвергентних схрешувань лшш вищовщних кроав в межах !х спещал1зацп. Це забезпечуе створення нового кросу в межах штточого призначештя липй.

2. На вщмшу вщ век юнуючих кpociв передбачена аутосексшсть (роздшення за статпо в добовому вщ!) не ттлъки фшального пбриду, а також вихщних лшш 1 родинних форм.

3. При селемш вюадних лшш викopиcтaнi метода консол1дацн !х структури за принципами стабшзуючого добору особин модальних клаав, шо дозволяе досягти оптимально! гетерозиготностт лшш i шдвшцити !х вцпворш якост] 1 житгездатшсть молодняка.

4. Широке тестове випробування вюадних лини р1зних кроав на загальну га специф!чну комбшацшну здатшсть з можлшистю формування структури кросу на мЬскросовш основ1 - 13 лшш кроав, що використовуготься. Подальша робота при виявленш" оптимальних поеднань полягала в селекци !х на шдвищення гетерозисного ефеюу за енерпею росту 1 конвера'ею корму.

5. Викориетання елеменив "нетрадицшно! пбридизаш'Г, при якш передбачаеться ротацшна змша лшш вадповдао до !х призначення. Визначення кращих поеднань л1шй вщбуваеться в селекцшно-генетичному центр^ а виявлеш варианта пбридизацп впроваджуються в товарних господарствах для отримавня фiнaльниx пбридав.

6. Максимальне врахування взаемодп "генотип х середовище" шляхом випробування лшш кросу в piзниx умовах середовища та визначення еколого-генетичних параметр1в популяцн, пластичносп 1 стабшьносп". Це дозволяе поеднати геногипи з високою нормою реакцп на змшу умов середовища з бшьш консолщованими на заключному етат створення кросу.

7. Моделювання складних пол1генних ознак для вивчення законом1рностей !х змши в онтогенез^ прогнозування фшально! продукгивносп за даними раннього онтогенезу на основ1 найбшьш адекватних моделей росту Т. Брщжеса та несучосп Мак-Мшлана 1 гамма-фзтлещя.

Теоретично обгрунтовано 5 селекцшних програм удосконалення ¿снуючих 1 створення нового кросу м'ясних курей, що забезпечують високу живу масу фшального пбриду у 49 добовому в1щ.

Було розглянуто таю модифжаци селекцшних програм (табл. 8): _8. Программ селекцп птищ бройлерних кроа'в__

№ п/'п Назва програми Оц1нка особин, амейств Вид добору

1 aon-stop Фенотипова Масовий, стабинзуючий

2 Модальна селекшя Фенотилова, розподи] на класи М", Ма, NT Масовий при комбшова-ному добор1 М1ж класами

^ з Конвергентш схрешування Генотипова, беккроси За р1внем статевого диморф1зму

4 "Нстрадищйна пбридизаш'я" Фенотипова, генотипова Ротацшний доб^р лiнiй за ощнками комбшашйноУ здатносп

5 Реверсшна Генотипова На пщстав! вцпворення краших BapiaHTiB добору роданних пар

Використання принцишв системи "non-stop" для пцшищення ефективносп добору за ознаками, яю маютъ вис оку успадковуваш'сть (жива маса, енерпя росту)- Ця система передбачае утримання птищ лппй батьювськоГ форми (К]) вщ добового до 52-60 - тижневого В1-ку без пересадок при висоетй початковш щшыюсл посадки (до 20 гол ¡в на 1 м2 плони гадлоги). У цьому Bapiami проводиться поетахший доб!р молодняку за живою масою у Biixi 6 i 18-20 тижшв з метою одержання максимального селекцшного прогресу за даною ознакою. Да в!ку статевого дозр1вання штенсившсть селекцп за живою масою для курочок становитиме 1:50, а для твншав 1:200-300. Можлива i бшьш висока штенсившсть селекцп.

Програмою передбачена селекщя материнсько'1 лнш К2 в напрямку вибору оптимально! живоУ маси птшц, яка забезпечуе щдвищення несучосп i маси яець у початковий перюд продукшвносп, шдексу форми яець.

Основним напрямом селекцп батыавськоУ лшп материнськоУ форми (Сз) е дoбip за середшми значениями живо! маси шляхом обл!ку значень нормованих в!дхнлень X ±0,6 7а. В „пни Сз також проведено доб!р особкн з швидким типом формування для забезлечення високих показниктв енерп'У росту i живо! маси до 20 тижневого BiKy з наступним його сповшьненням. В материнсьюй nimi С4 здшснено доб1р i ощнка твншав за конвера'ею корму з використанням як прямого обл!ку витрат, так i вщносних показншпв (приншш залишковоУ год1вл1 - за р1'зницею М1ж фактичним споживанням корму i визналеним за р1внянням perpecii' з ирахувянн.ям приросту живо'У маси за перюд вирощування).

Реашзащя дано! программ ш'дбувалась на початкових етапах створення кросу 13 застосуванням масового добору. Проге це забезпечуе при оптимальних умовзх виротувавня молодняку i використання курок-несучок досягнення високих показникхв живо! маси потомства. Цшнютъ даного варианту селекцшноУ программ може буш значно ш'двищена шляхом

використапня для одержання наступних генерапш переяро! птищ 1 крпших типдникш на середньому потомсты з метою коноол1дацп лшгй. Тсирстичш розрахункн показують, що при цьому коефцценг шбридингу в популящ! при розм!р! групп множника 250-300 курей збшьшуеться всього на 0,5-1,2% за генеращю. В даному випадку реаш'зуеться найбшьш оптимальний вариант селекцп - викчэристання оцшених плтдниклв, я кг макго, р.исский спадковий потеншал, на молодих самках з високою вщтворною здатшетю.

Модальна селекщя з видъпениям функцгональних груп за класами розподшу м1"рних ознак. У сучаснш селекцп розроблено техшку розподшу птиш на функцюнальш групп в л ¡ни, стад1, ям в!др1зняютъся за напрямом продуктивносп, екстер'ерно-конституцшними особливостями. Завдяки гнучкш систем! управлшня еелекшйшши технолопчними процесами у твариннидтв1 щ гру1ш можна вважати основними елементами для створення багатошльових батыавських стад, тому що з !х допомогою можна перекомбшувати генотиповий склад популяцп на одержання Т1е! чи шшо! продуктивносп залежно вщ кон'юнктури ринку.

Програмою передбачене видшення в межах кожно! лшп р1зних функщональкпх (типолопчних) груп з наступним схрещуванням Ух з певною метою:

— збереження вихщних лшш в межах к щльових стандартов;

— шляхом перекомбшацп видшених груп одержати прабатыавсыа 1 батьюв-сьга стада р1зного призначення (висога показники живо! маси, вщтворно! здатносп, маси яедь, скоростиглосп, резистентносп). 3 щею метою на основ1 показниив живо! маси, довжини плесна, довжтш тулуба визначають Индекс пристосованостт (за Коваленком В.П., Хорунжим 1.В., 1989):

„((х.-х) ) I У 45

.=1 с

= — -1 (1)

п

де: 1П - ¡ндекс пристосованостт; Х[ - ¿ндившуальне значения дано! ознаки в грутп особин; Х- середне значения дано! ознаки в груш особин; а -стандартне вщхилення; п - число ознак.

При значенш ЕП в межах 4,5-5,5 бант особини вшюсягься до класу М°, нижче цлх значень до класу М~, а вище - М+.

Такий розподш здшснюегься у вЫх лтшях, яи входятъ до структури кросу. Пот1м в межах лшш породи кортш проводиться пщб1р швшв найкращого класу (наприклад, М+ в лип'! К] до курей оптимального класу лшп К2, наприклад, М°) 1 таким чином утворюеться батыавська форма М+х М°. Апалолчно формуеться батыавська форма в породи шпмутрок (наприклад, М4 х М°). Таким чином обгрунтовуетъея структура перспективного кросу. При цьому постшно проводиться доб1р найкраще поеднуваних генотишв для одержання кросу з високою енерпею росту пбридного молодняку. Провалиться також оцшка показниюв загально! i

специф1чно1 комбшацшно! здатностт В повному вар!аил схрещування для виявлення найкращого вар1анту кросу необхщно провести 81 схрещування в прямих i рецнпрокних вар!антах, або 36 вар1анп'в прямих схрещувань.

Конвергентш схрещування. Програма створення кросу при вводному схрещувашй 1 беккросах на полтшую'п Л1нп 13 ¡нших кроа'в грунтуеться на використанш найкращого св1'тового генофонду для полшшення лппй базового кросу ]' селекцп Гх на комбшацшну здатшсть.

Дании вар1ант программ здшснюеться також в двох модифжащях з використанням масовоТ 1* родинно! селекцп. У першш модифжацп проводиться схрещування вюидних лшш з вицювццшми прабагьювськими формами в линях порщ корш'ш 1 шпмутрок. Одержан! синтетичш" форми випробують на комбшацшну здaтнicть 1 найкращий вариант використовують для репродукшТ При недостатньому р1вш прояву гетерозисного ефекту проводяться зворотш схрещування (беккроси) на кращу лппю.

Ефективним може бути також випробування на материнськзй батьювсьюй форм1 (Пз х П4) за типом топкросу р1зних лшш i синтетичних форм породи корш'ш. При цьому для ощ'нки cпeцифiчнoí комбшацшноГ здатносп доцшьно проводите випробування пбридного потомства в рпних умовах середовища.

"Нетрадицшна пбридизащ'я". Програма розрахована на реп'ональну схему нетрадицшноГ пбридизаци у бройлерному птах1вництв1, з використанням генофонду лМй перспективних кроав, яю е в У крапп.

У селеюцйному центр1 проводять тестов! схрещування на одне поколшня вперед, щоб вщтворити найкращий вар]'ант у племрепродукторах. Зпдно дано1 схеми материнсыа 1 батыавсыа форми збшьшуються з кожиим циклом на одну породу (шию). Це дае змогу запоб1гати спорщненому паруванню, вщмовитись вщ трудомгсткого обл1ку походження, тдвищити в!дтворну здатт'сть птищ' вс1х вюпдиих лшш кросу за рахунок ш'двищення гетерозиготносп.

Реверсиша програма. Вона передбачае одержання фшалыюго пбрида з врахуванням походження кожноГ особини 1 вщповщно батыа'в, яю приймали участь в П створетн, на ocнoвi ощ'нки продуктивное!! бройлер1"в. Вщбирають i розмножують тих батыав, потомство яких показало максимальний прояв гетерозису. Такий гадоад сприяе накопиченню щнних генотиш'в у лш1ях. Ця програма мае суто теоретичне значения. Проте в майбутньому може бути достатньо ефективною, якщо враховувати, що в класичнш генетищ ш'д схрещуваниям розумиоть парування двох батыа'в, яю в)'др1зняютъся хоча б за одним геном.

МО ДЕЛЮ В АННЯ СЕЛЕКЦГЙНИХ ОЗНАК ПРИ РОЗВЕДЕ1Ш1 М'ЯСНИХ КУРЕЙ

Одним з шляхлв прискорення селекцшного процесу е добф за елементами складних пол!генних ознак, до яких вщносять бiльшy частину

селекцшно-значущих ознак сшьськогосподарськоУ птищ. Одним ¡з головних ш'дход]'в у цьому плаш може бути визначення параметр!в росту птищ, за доломогою математичних моделей.

На птищ бройлерного кросу "Смена" встановлено, що найбшьш висока тсчшсть опису емшричних значень жнбоу маси досягаеться при використанш модел! Брщжеса та и модифжацп, яка мае такий вигляд:

де \\'г-жива маса в В1Ц11; \Уо - початкова жива маса; \Уг - жива маса б зрыому в1щ"; I - в1к птищ", тижшв; к,а - лараметри росту.

Нами проведена пор!вняльна оцшка piзниx гадход1в щодо ощнки штенсивностт формоутворюючих процеа'в у птиц)' в ранньому онтогенезь Вперше обгрунтування р1зно! штенсивностт формоутворюючих процес1в в онтогенез! тварин було дано в роботах Ю.К. Свечша (1979, 1985). Запропонований ним коеф1щент штенсивностт формування при модифжацй стосовно бройлер)в матиме вигляд:

де А1 - зниження штенсивностт росту, ¡нтенсивностт формування; Wl -маса в однотижневому В1щ; - пром1'жна жива маса у 2-тижневому в1щ; \Уз - юнцева маса початкового перюду онтогенезу — маса в 3 тижш.

На основ! значень Д1 можна класиф1кувати особин на тих, що швидко

формуються (при Д1 > ХДЕ), по.шрно формуються (Д1~ХД!:) 1 повшьно формуються (Д1 < ХА1). 1дея методу полягае у тому, що особини, яю швидко формуються, мають переваги по вдоюсшй швидкостт росту в перший перюд (\V2_Wi ), ТТ ЩО ПОм1рнО формуються - 3 приблизно р1вною вщносною швидюстю росту в обидва перюди 1 п, що повшьно формуються - з переважаючою швидгастю росту в другий перюд онтогенезу.

Кр!м коефшента штенсивностт формування використали нов1 критерн ощнки динамки живо!' маси - шдекси р!вном!рност! (1р) 5 напруги росту (1н), а також виходячи з модифкацн моделт Брщжеса, коефщент напруги росту:

1р = - ^^ х СП - шдекс р1вном1рностт росту (4)

1н = х С П - шдскс напруги росту (5)

Ш

де ВП - вщносний прирост за перюд гз-1ь СП - середньодобовий прир!ст за период

Нами доведена дощльшсть використання модеш Брщжеса 1 нового критер!я - напруги росту для прогнозування живо! маси бройлерш виходячи з даних за початковий перюд випробування. Прогнозування живо! маси птищ (у вщ! 35-49 Д1б) на основ! показниюв за 14-28 даб показало велику вщповщшсть прогнозованих показниюв емтричним даним (табл. 9).

(2)

= - ---

0,5(\У2 -ь V/,) 4- А¥2)

- У/, У/,- wг

(3)

9. Досл1дн| 1 прогнозоваш' значения живо) маси

Кроси

Вш, Пдро-б Бройлер-6 Ломан м'ясний Смена

ТИЖН1В

Дос- Прогно- Дос- Прогно- Дос- Прогно- Дос- Прогно-

Л1ДН1 зоваш Л1ДН1 зоваш Л1ДН1 зоваш Л1ДН1 зоваш

3 470 470 419 419 650 650 430 430

4 750 750 646 646 1010 1010 650 650

5 1070 1064 907 894 1420 1402 927 853

6 1380 1403 1190 1156 1840 1817 1187 1125

7 1700 1762 1482 1430 2270 2249 1417 1373

Вщхи-

лення, % 1.18 1,56 0,69 2,62

Середшй вщсогок вщхилень даних живо!" маси птиш резких кpociв знаходиться в межах 0,69 - 2,62%

Загалом проведеш досшдження показали дощльшсть використання вивчено'1 модели росту для прогнозування майбутньоГ продуктивности птищ. Виявлено також на птищ краших свггових бройлерних крос1в, ям пройшли контрольне випробовування в селекдшних ф1рмах Росс, Ломан, Домшант, держплемзаводах "Смена", "Конкурент", "Пошсышй", що запропоноваш критерн мають високу кореляхцйну залежшсть з живою масою птиш (табл. 10).

10. Коефкиенти кореляци живо? маси та показнигав росту

Показники прогнозу Жива маса у вгш, тижшв

7 8 9

Жива маса V 3 тижш 0,526 0,460 0,346

1нтенсившсгь формування, 1Ф 0,502 0,505 0,524

1ндекс р]'виом1'рностт росту, 1Р 0,946 0,939 0,941

Найбшьший взаемозв'язок мае щдекс ршнолл'рносп росту. Вщ 0,939 до 0,946. Кзниця в1ропдпа, Р<0,001. Овд зазначити, що традищ'йно застосовувана ощнка птищ за живою масою в 3-тижневому вод мае невисоку кореляцш з показниками юнцевоГ маси птищ (г=0,346-0,526). Коефйнент нагтруженосп росту мае криволшжну залежшсть з величиною живоТ маси в бшьш шзньому виц. Тому по ньому доцшьно встановдювати оптимальш значения, яи забезпечують максимальну живу масу. Так, в межах 1,311 до 1,610 маси бройлер!в в 8 тижшв складала 1890,0 г при менших значениях лише 1360 г, при бшьших - до 1567,5. Р^знидя достсдарна Р<0,05.

Для обгрунтування застосування розроблених критерй'в при селекци

птищ' м'ясних кроа'в методом однофакторного дисперайного анализу вивчено р1вень Ух успадковуваносп. Встановлено достатньо висою величини успадковуванносп ¡нтенсивносп формування - 11 дор1*внк>е 0,63, р1'вномфносп росту 0,54 1 коефвдента напруженосп росту 0,80. Враховуючи, що коефвдент успадковуваносп, визначений за генетичними В1Дмшностями п.ш'дниюв, в основному к казус на адитнвну компоненту, варто припустити що доб)р за запроионованими критер1ями буде ефектившшлм нЬк за складною полненною ознакою - живою масою, коефЫент успадковуваносп яко! складае лише 0,2-0,4. Цей висновок збп-аеться з теоретичним обгрунтуванням бшьш ефективно! селекцн за компонентами складно! ознаки, шж за шею ознакою в шлему

Таким чином, встановлено, то вивчення й оттис закономерностей росту у сукпжш перюди раннього онтогенезу можугь слугувати, з одного боку лостатньо рендохнчними критер(ями прогнозування продуктивносп' птищ', а з шшого, через !х. високу спадкову обумовлешеть, - критершми добору на шдвшцення м'ясно! продуктивносп при використанш ощнки за початковий першд випробування. Остання обставина дозволяе прискорити темп змши поколшь, що поряд з шдвищенням точносп фенотипово! ощнки веде до лрискорення темп1в селекщйного прогресу.

Аналогично до модешовання росту гггищ нами проведено визначення параметргв, що визначають при несучостт птиц! ! штегральний показштк -яечно! продуктивносп птищ" за весь перюд використання. 3 шею метою використана модель Мак-Мшлана, перев!рка яко! показала, що вона вщбивае фактичну штенсившсть несучосп з точшетю до 94-98%. Поряд з щею моделю нами використана для одису 1 прогнозування несучостт гамма-функщя. Ця функш'я в тваринницты* в основному використовувалась для опису 1 прогнозу лактащйних крявих, а з метою прогнозування несучосп не використовувалась. Виходячи з цього, метою наших дослщжень було пор!вняльне вивчення компонента несучостт птищ родинних форм кращих св!тових бройлерних кроав. При цьому ставилось завдання виявити можливють прогнозування яечно! продуктивносп за 10 мюяцдв несучостт виходячи з даних- отриманих за початковий перюд - перил 3-4 мкящ несучосп.

Нами вивчеш параметри кривих несучосп родинних форм таких провщних крос^в як Росс, Кобб, Арбор Ейкерз, Домшант бройлер, Ломан Мпгг. За винятком родинно! форми кросу Арбор Ейкерз, не виявлено сугтевих в1дап'нностей М1ж кросами яечного 1 м'ясного напрямку продуктивносп за потенцшним максимумом несучосп (табл. 11).

11. Параметри модел! Мак-Мшлана

Родинт форми

Показники Ломан Домшант Арбор Росс-208 Ломан

браун бройлер Ейкерз м'ясний

Потеншйний максимум М 29,72 29,06 43,63 30,56 28,011

Норма нарощування г) 1,65 1,58 0,34 1,33 2,36

Норма спаду а 0,04 0,07 0,11 0,08 0,07

Несучють, шт. 254,9 182,1 191,0 184,4 183,1

Теоретично оч1'кувана

несучють, шт. 254,9 175,7 184,0 177,9 182,1

Основна р1'зниця м1ж ними виникае за показниками норми спад}', яка мпимальна у птищ кросу Ломан Браун (0,041), тому можна вважати, що основним фактором тдвищення несучосп птищ м'ясних кроав е зменшення норми и спаду шсля настання тку. Про високу точшсть опису кривих несучосп свщчить пор^вняння пapaмeтpiв модел! Мак-Милана з фактичною несуч1стю птищ (табл. 12).

12. Корелящя параметр!в моде-ni Мак-Мшлана з несущ'стю птищ

Параметр г v = a + bx

Потеншйний максимум M -0,018 196,82-0,09

Норма нарощування г) 0,052 190,55 +2,35

Норма спаду а 0,960 163,74 + 257,0

Сшввщношення г)/а 0,551 173,52 + 1,03

Щцтвердився висновок, що основним визначаючим фактором несучосп е ц норма спаду. Коефвдент кореляцп дього параметра з фактичною несучютю був дуже високим (г=0,96). 1нпц параметри за винятком стввадношення г\1а не мали сутгевого зв'язку з фактичного несуч1стю. На шдстав! проведеного моделювання встановлено, що доошджувана модель з досить високою точш'спо описуе експериментальш даш щодо щомюячноГ несучосп птшд. В1дхиленля експериментальних \ теоретично розрахованих значень несучосп досить незначш ) не перевищуе 2-3%.

Враховуючи, що модель Мак-Мшлана недостатньо точно прогнозуе сумарну несупстъ птищ, ми в пор1вияльиому аспекп вивчшш доншлпсть використання гамма-функцй одночасно для опису 1 пропюзувания продуктивное^, виходячи з даних отриманих за перпп 4 мкящ несучосп. Виявилось, що ця функщя досить точно прогнозуе вивчену ознаку - похибки прогнозованнх \ також отриманих даних вщ 1 до 2 %. Це наочно представлено на рис. 2.

1 1 1 1 ! ! 1 1 1 1 1 1. .. 1

1 | 1 1 | 1 | ! 1 КХТ

( 1 1 11111^ 1 1 | 1 Xх ! 1

! 1 1 | ! ! 1 1 1

1 1 : 1 " ..О" "и'Т--->-х 1 I 1 СК1 "'•■- 1 1 1

) 1 / X ! ~ ! "Оч-.а |

1 [.• Г 1 л 1 .XI 1 ! 1 '"-к и ! Р 1 1 1 1 1 --1. ь

1 ! ! X 1 1 1 1 [ I

!'-•!' А | - 1 х | ¡¡II 1 и 1

; 1 1 1 ! 1 ! 1 X 1 1 | ! 1 II 1 1 1 • 1 ^

12

) х М(експ) -М(теор) □ гп(експ) ....... т(теор)|

Рис.2. Прогнозування продуктивное^ птищ родинних форм кросу Росс-208

При дoбopi птищ за комплексом ознак необхщно використовувати селекцшш шдекси, яи дозволяють одержати загальну ощнку фенотипу особин { генотипу Тх батыав. 1ндекси бувають проси' та складш (табл. 13).

13. Селекцшн! ¡ндекси для ошнки птищ

1ндекси Парам етри Показники

1ндекс продуктив- ноеп ш = м Дхас М - середня маса молодняка Д - число д\6 вирощування ВК - витрати корму на 1 кг приросту, корм.од.

Модельного р1вня ^ ?Снод Х^оссС X ио.г-продуктившсть за моделлю кросу X ¡»об- фактична продуктившеть

ЕРЕР (оцшка при м1жиарод-них кон-курсних ви-пробуван-нях) Жива маса бройлерЬ, кг х Збереженшсть, % ЕРЕР- 10 (число дхб вирощування х витрати корму, кг)

Модифжа-щя шдексу ЕРЕР 1м=кшък1сть курчат, голтв х збереженшсть, % х жива маса бройлер!в, кт/(витрати корму на 1 кг приросту, к. од.)

Просгп поеднують ряд парам етр1в без введения поправочних

коефщенп'в (¡ндекс продуктивносл). В практичней селекцн доцшьно розраховувати селекцшш шдекси, виходячи з досягнугого базисного (модельного) р1'вня продуктивность Дощ'льш'сть такого шдходу полягае в тому, що якщо значения ознаки в стад1~ або лши нижче, шж в модел!, то ознака шддаватиметься переважаючш селекцн, адже значения коефвдента I матиме позитивний знак, а за умови досягнення перевтцення значения ознаки понад модельне коефщюнт буде негативним.На основ! таких ш'дхошв нами розроблений селекцшний ¿ндекс для оцшки птдниюв за яюспо потомства 1 репродукгивними ознаками (табл. 14).

14. Коефвденти 1ндексу ощ'нки м'ясно! птищ

Селекшйт ознаки

№ Показники Вивщ Жива Витрати Сума

п/п курчат маса в 49 даб, кг корму

1 Бажаний тип (модель) 86 1,95 2,10 -

2 Фактична продуктившсть 84 1,71 2,25 -

3 Р1зниця модель - фактично (сЗ) +2,0 +0,24 -0,15 -

4 Стандартне вихиления а 1,0 0,04 0,04 -

5 Коефццент успадковуваносп И2 0,20 0,45 0,60 -

б Сп1вв1'дношення —г^— Ь хст +10,00 +13,33 -7,69 £=15,64

7 Тндексш коефвденти 0,639 0,852 -0,491 1,00

Як видно з стриманих значень, найбшьпшй прюритет за складним селекцшним шдексом буде надано добору на шдвищення живоГ маси бройлер1в, надал1 для збшьшення виводу курчат i за конвераею корму. Використовуючн просп та склада селекцшш ¡ндекси, ми провели ощнку батыавських форм кроав селекцн ДППЗ "Смена" (табл. 15).

15. Оцшка батыавських форм крос^в

Кроси Одержано вщ 1 Продуктившсть Гндекси

несучки за 52 тижш бройлергв

житгя

Яець, Брой- М'яса Жива Збе- Кон- Ш С1 ЕРЕР 1м

шт. лерхв, гол. в живш май маса в 7 тиж., кг реже- ШСТЬ, % версм корму, корм.од

Смена 130,5 93 229 2334 95,8 2,11 22,57 150,91 216 103,9

Смена2 130,5 96 236 2462 96,3 2,21 22,73 155,89 219 103,0

ЕК-3 102,1 74 184 2486 94,7 2,17 23,38 159,63 221 80,3

ЕК-4 106,0 76 184 2415 91,8 2,18 22,61 152,44 208 77,3

Аи&ш'з отриманих даних вказуе, що перш! три шдекси дали псздбш показники оцшки кроа'в. В той же час запропонований модифкований ¡ндекс надас бшьшу перевагу кросам "Смена'1 \ "Смена-2", що на нашу думку об'ективно характеризуе потенцшш можливосп виробництва м'яса в розрахунку на одну голову батыавського стада. Про велике значения запропонованого шдекса (1м) для прогнозу продукгивносл родиннях форм свичать даш кopeляцiйнoro анализу (табл. 16).

16. Коефщ1еити корелящ'Г селекцшних ш дека в __! прод^.тивних якостей птиш__

1ндскси Ознака п родуктивност!

Кшыасть бройлеров Вивщ курчат М'яса в живш мае! Жива маса 1 голови Збереже-шсть Конверсия корму

1П -0,590 - 0,249 -0,506 0,733 0,083 0,196

а -0.472 -0.317 -0.336 0,913 0,183 0,517

ЕРЕР 0,228 0,430 0,323 0,432 0,811 0,056

1м 0,988 0.844 0,988 -0,432 0,847 -0,238

Так, з ус1Х вивчених шдекств тшьки модифжований мае дуже високу кореляцш з мльюспо м'яса отриманого вщ потомства курки-несучки батыавського стада (0,988).

1з практики робота СГЦ "Органа" селекцшш шдекси доцшьно розраховувати 1 проводите за ними оцтку птищ' при умов! використання персональних комп'ютер1в, що дозволяе одержати сумарну оцшку фенотипу особин та !х груп за комплексом ознак.

При ощнщ лшш, кросш важливого значения набувае '¿х здатшсть стало тдтримувати високий р!вень продуктивносп' в рЬних умовах утримання ! го.швлй Для дього використовуються таи еколого-генетичш показники як пластичшсть 1 стабшьшсть. Нами вони вивчеш вщносяо основнот ознаки "жива маса в 96 щб" для 9 племшних ! товарних птамвнитих господарств Укра1ни, яю протягом 6 роив при функщонуванш бройлерно! системи "Дш'про" використовували пппцо фшального пбрида "Смена" (табл 17).

17. Показники пластичносп т стабитьносп' ознаки "жива маса"

Господарства, птахофабрики, репродуктори Пластичшсть Ь Стабшьшсть с2 Коефвдент кореляцд г

Енакйвська 1,28 160,7 0,903

Шахтарський 2,14 255,1 0,847

Орельська 0,83 129,3 0,727

Ювзлейний 0,19 60,5 0,350

Курганська 4,17 491,5 0,960

Придеснянська 0,91 1431 0,716

Чорноморська 2,08 2442 0,965

Юровська Мб 181,7 0,725

Новоселицька 0,93 136,4 0,773

Встановлеш значш вщмшносп в показниках пластичносп, яку за величиною коефщкнта perpeciï можна класифжувати як високу (Ъ>1,0), середню (Ь~1,0) та низьку (Ь<1,0). Так, до середньопластично! можна вщнести птицю, яка утримувалась в репродукторах "Придеснянський" та "Новоселицький" (Ъ=0,91-0,93). В той же час низьга показники пластичнос-п отримаш в таких господарствах як птахофабрики "Орельська" (0,83), ллемрадгосп "Ювшейний" (0,19). Встановлено, що показники пластичносп мали обернений зв'язок Î3 стабтьшспо ознаки живо! маси. Так, в господарствах, де виявлена значна пластипшсть дослгджуемоУ о?наки встановлена максимально низька стабшьшсть i в1дпов1дно найбьаыш значения дисперсн (а2). Так, у племрадгост "Шахтарський" при пластичносп' 2,14 дисперая становила 255,1 г, а в Курганськш птахофабрищ при пластичносп 4,17 g2 досягала 491,5 г.

Значна пластичность птиш в цих господарствах вказуе на необхщшсть дотримання умов вирощування i год!вл1 птиц! для бшьш повно! реаш'зацн генетичного потенщалу кросу "Смена".

ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНПАЦШНИХ ОСНОВ ПЛЕМ1ИН01 РОБОТИ В М ЯСНОМУ ПТАХ1ВНИЦТВ1

3 метою максимально ефективного використання генетичного потенщалу птищ нами створена перша в Украли бройлерно-виробнича система "Дшпро", 5 племшних репродуктор1в та 17 птахофабрик i птахорадгосш'в, яку слщ розглядати, як украУнський BapiaHT — атгалог великих свггових ффм "Арбор Ейкерз", "Кобб" (США), "Росс" (Аншя), "Пбро-Свр)'брид" (Голландия) та mmi.

Найвшцих показниив валового виробництва в щй систем! було досягнуто в 1988-1989 роках, (табл. 18).

18. Показники вирощування бройлергв в господарствах

бройлерно-ви] робничоУ системи" Дшпро'

Роки Збережешсть Середньо- Середня Строк виро- Витрати корму на

бройлеров, % добовий маса однт щування, даб 1 кг приросту,

npnpiCT, г голови, г корм.од.

1988 93,5 19,5 1269 63 3,5

1989 94,8 21,3 1374 62 3,6

1990 92,7 21,4 1376 62 3,7

1991 87,1 20,2 1338 63 3,9

1992 83,3 18,2 1263 63 4,6

1993 76,3 13,4 1241 66 4,2

1994 71,0 15,4 1297 69 4,9

Ефективне використання генофонду птищ м'ясних кроав, дозволяе досягти досить високих показнша'в продуктивность Так, господарства

бройлерноУ виробничоУ системи "Дшпро", а також асощ'ащУ дробного пгах1вництва УкраУни, яка створюеться, можуть ефективно використовувати генетичннй потекщал нового експериментального кросу '"Смена-2", показники продуктивносп' якого знакодяться на ргвт кращих ф1рм свпу.

За виходом щкубащйних яедь 1 виводу курчат крое "Смена" мае перевагу над заруб1жними кросами, а по середньодобовому приросту 1 забШному в их оду знаходиться на р!вш заруб1жних, але поступаеться перед ними за конвераею корму, випробування експериментального кросу "Смена-2'" у виробничих умовах показало, що його продуктившеть вища, шж у птиш комершиного кросу "Смена". За середньодобовим приростом птиця нового кросу переважае базовий крое на 1,6 г, виходом грудних м'яз1в на 1,1%, за виходом м'яса вид батьювськоУ пари (в розрахунху на використання 1000 шкубацшних яець) на 78 кг. Однак генетичний потенциал обох кроЫв, як в Росп, так \ в УкраУш використовуеться лише на 60-80% через недотримання технологи вирощуванкя бройлер1В. Тому дощльно переглянути оргашзацшно-технолопчш принципи виробництва м'яса бройлеров в УкраУш. Враховуючи, що велим виробничо-науков! системи у сучасних ринкових умовах, при використанш ресурсоемких технологий е недостатньо ефективнимм, мабуть, дощльно здшенювати об'еднання господарств в асощашю, корпорашю, трест з метою реагпзаш'У замкнутого циклу БНрСОпИиТи^ СрО>1ЛСр1£. ЗЗоЖшОНН ¡ш ТС, ШС лсряд 3 С(1СрГС1!ОС1ЯшИ, ССИОБПу статтю у соб1вартост! м'яса бройлер1в займае вар-псть корм1в, необхщно щоб у даш структури входили господарства-виробники корм1В. Система розрахунюв мЬк господарствами може базуватися на вщрахуваннях в!д реатзащУ ынцевого продукту (м'яса бройлер1в, нашвфабрикапв, консерв!в), обумовлених контрактами.

Досвщ робота ВАТ "Племпол" вказуе на доцшынсть створення об'еднань для виробництва продукцй птаивниитва (рис. 3).

При використант тако'У схеми можна рекомендувати передачу функщй В)ДГ0Д1ВЛ1 бройлеров фермерським 1 присадибним господарствам, з якими асошащя заключае догов1р контрактащУ, в якому обумовлена кшьюсть переданого на вирощування молодняку, його збережешетъ )' жива маса при здачг Продукция, яка одержана понад обумовленоУ в контракт!, € власшстю фермера. При цьому, за доевщом системи "Польфоб", головне шдприемство гарантуе часткове забезпечення птищ спещатеованими комбкормами. Селекцшну роботу по створенню нових та удосконаленню ¡снуючих кроЫв в об'еднанш по виробнидтву бройлеров передбачаеться проводите в селекцшно-генетичному центр 1 м'ясних курей "Ор{ана", КиУвському фшат Гнституту птах1вницгва УААН.

Рис.3. Структура об'сднання по виробнищву курчат-бройлер1в

Впровадження результата достджень по poзpoбDi прийом!в ощнки 1 вщбору штац. в розрахунку на 1000 гошв вирощених бpoйлepiв за рахунок выбору гггигу за селегоцйшш шдексом забезпечуе економ!чний ефекг 1260— 1462 гривш.

висновки

1. Одшею з перспективних галузей тваринництва е виробницгво м'яса бройлер1'в на основ1 використання кроав з високими м'ясними якостями I щдвищеною здапн'стю використовувати поживш речовини корму. Важливою умовою ефекгивного розведення м'ясних курей е використання у племшнш робот! загальних для м'ясного птатншггва 1 свинарства принцишв м1жлшйно1 лбридизаци, яга передбачають створення вщселекшонованих на комб1'нащ'йну здатшсть високоспею'ашзованих родинних форм для одержання фшальних пбрида.

2. Мжщшйна пбридизащя у тваришппгт при промисловому виробницга м'яса е ушверсалышм методом опттпзацп селекцшних 1 техно-лопчних процеав, шляхом ефекгивного використання гетерозису та поеднання продуктивних ознак високоспещагазованих родинних форм.

3. Основним напрямком розвитку м'ясного птахштштва в УкраЬи е створення впчизняного бройлерного кросу м'ясних курей, на основ1-обгрунтованого цшьового стандарту фшальних пбридав 1 вщповщно! структури вихщних спещагазованих лшш. Теоретично обгрунтоваш селекщши программ створення впчизняного кросу м'ясних курей базуються на селекцн лшш за обмеженим числом ознак у поеднанш з елементами

егюлюшйно! селскип. !х реатсащя дозволяе гадвищити штсисившсть селекцп шпдниюв ) матер/в у 10 рат, чменшити генерацшний штервал, шдвищити ефект селекцп на 40 г у 49-добовому вод.

4. У селекцп м'ясноУ птищ ефективним е використання принцигав cтaбiлiзyючoгo вщбору для розподшу птищ на функщональш групи, яю вшр1зняються за напрямом продукгивносп та екстер'ерно-конституцшними особливостями. Ц! групи е основними елементами для створення багатощльових родинних стад, за допомогою яких можна регулювати генотипову стрлюуру популяш'Г для отримаиня продукцй залежно вщ кон'юнктури ринку.

5. Модель Мак-Мшлаяа з високою точшстю описуе крив) несучостт птищ м'ясних кросш. Выявилось, що основним фактором несучостт м'ясноУ птищ е Н норма спаду. Коефщкнт кореляцп цього параметра з фактичною несуч!стю був дуже високим (г=0,96). Ця модель поряд з гамма-функщею досить точно прогнозуе яечну продуктивность. Виходячи з даних, отриманих в перил чотири мюящ несучостт, похибка прогнозованих 1 експериментальких даних не перевшцуе 1-3%.

6. Ефективними методами селекщйжп робота в м'ясному гггах1вншгш е моделювання з використанням пробгг-методу для розподшу особин иа класи. Встановлена висока ефектившсть математично1 модет Т. Брщжеса для опису експериментальних даних динамики живо? маси птищ о и продуктавносп в ранньому онтогенез!. Параметри модел! (кшетична 1 експоненщйна швидмсгь росту) запропоновано видихити як елементи складно!' пол!генно1 ознаки, ям можна використовувати як критерп добору за енерпего росту, яю дозволяютъ з високою точшстю прогнозувати живу масу у 49-56 добовому вод (Р < 0,05-0,001).

7. Найбшьш ефективш поеднання параметров модел! Бр1джеса -+ 1 ++ варианте в?лпов1Дно за кшетичного 1 експоненцшною швидюстю росту дозволяють отримати максимальну живу масу бройлер1в в 49-добовому вш. Межз коливань живо! маси вщповвдю вказаних поеднань параметров становлять 1444,0-1451,7 г 1 1554,7-1555,0 г при мшмальних значениях -1331,0 г (поеднання —).

8. Щцвищенню ефективносп селекщйних програм сприяють нов! ш'дхода до визначення енергп росту птищ", яю базуються на врахуванш ¡нтенсивносп формоутворюючих процеыв у ранньому онтогенез! за показниками напруженосп 1 р!вном1рносп росту. Встановлений високий корелящйний зв'язок живоУ маси бройлер]'в при забо! з параметрами росту (вщ 0,930 до 0,946), що свщчить про високу ефектившсть розроблених показншав для вщбору ремонтного молодняка в ранньому вод (3-4 тижш).

9. Виявлений сутгевий вплив фактору кшетичноУ швидкосп' росту на фшальну масу птищ (частка впливу для курочок 21,82-38,12% 1 для швнигав 27,51-33,30%). Сумарна дю параметр1в штенсивиосп" росту досить значна 1 становить для курочок 22,09-40,00 I для твннив 29,03-38,45% (Р<0,001). Це

шдтверджуе дошльш'сть визначення параметр1в моде.ш в селекцШннх програмах з метою прогнозувдння > оптимпанм росту молодняка м'ясних курен.

10. 1нтемсифшацно селекщ'йного цроцееу забезиечуе иикориегання ¡нлексно! ошнки при в»лбор1 ремонтного молодняка птищ за комплексом ознак з врахуванням кшькосп' молодняка, огриманого на 1 голову родинного стада.

Модифшований тдекс комплексно! оцшки продуктивних якостей птищ родинних форм мае високий корелящйннй зв'язок з кшьюстю бройлер1в на 1 курку-несучку (0,988), виводом курчат (0,844), живою масою бройлеров (0,988), що значно переважае за точшсгю ниш критерн ощнки.

11. Найбшьш ефекгивною формою оргашзацй виробиицтва бройлеров в Украш! слщ вважати функщ'онування бройлерних систем типу "Смена" 1 "Дшпро". При такш оргашзацй виробництва значно покращукггься показники реалтзацц генетичного потенщалу продукгивностт тищ бройлерних кроет, зростае рентабельность виробництва. Перспективт нов! форми органЬацп бройлерного виробництва в Украш 13 застосуванням вертикально! репродукцп стада 1 репональних програм використання наявного генофонду м'ясних курей.

12. Пор1вняльнимм вилробуваннями в С ГЦ "Ортана" г АТ "Племпол" встановлено високий генетичний потенщал птищ бройлерних кроав, яю використовують у господарсш: р1вень середньодобових прироста досягае 50-55 г, що забезпечуе живу масу в 49 добовому виц на р!вш 2450-2690 г, при витратах корму 2,8-3,2 кг на I кг приросту * збереженоеп молодняка 96-98%.

ПРОПОЗИЦИ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для лщвшцення ефекшвносп селекцшно! роботи з м'ясними кросами курей рекомендуеться використовувати селектн'йш програми, розроблеш на приклад створення лт'шй високопродуктивного кросу птиш в селекцшно-генетичному центр! м'ясних курей "Ор1'ана" Кшвського фшалу 1нституту птахтвшщгва УААН.

2. Ьггенсивно використовувати генетичний резерв лшш м'ясних кроав ъттняпого i закордонного походження шляхом визначення агтталытх поеднань з метою замши родинних форм 1 кроств, моделювання 1 прогнозування динам!ки росту птищ та оргашзацй племшно! роботи в нових ринков их умовах шляхом створення науково-виробничих систем виробництва бройлер1в.

3. При селекцй материнських 1 батьгавських лашй вхлючати в програму селекци розроблеш параметри штенсивносп 1" напруги росту, константа модет Брдасеса, що дозволяе здайсгаовати бшьш ранню ощнку птищ, внасгадок чого селекцшне стадо можна формувати на 4 тижш ранше пор1"вняно з !снуючими рекомендациями.

4. У сучасних умовах розаитку галуз! птах1вництва використовувати запропоновану систему оргашзацй племшно! роботи для впровадження через

науково-виробничу асощ'ащю "Гавршнвський пта«вничий комплекс"

бройлср1В двох- i чотирьохлппйнкх кроет селекцп проводи их евггових ф1рм 1

СГЦ "Ор1ана".

СПИСОК' ОСНОВПИХ ПУБЛ1КАЦ1Й ЗА ТЕМОЮ ДНСЕРТАЩ1

I. Монографп та книги

1. Бородай В.П. Теория I практика удосконалення птищ м'ясних кройв-Херсон: Атлант, 1998 - 100 с.

2. Бородай В.П., Божко В.П., Кабыш В.П., Кадиевская Л.Н., Киселев Е.П., Мельников Л.К., Роюк Н.П., Терещенко КВ., Чернобай В.А. Промышленное производство мяса в совхозе-комбинате "Капитанский".-К. 1981.-54 с.

3. Бородай В.П., Задорожная Г.П., Куречко П.А., Уманец В.Д. Прогрессивная технология выращивания племенной птицы.-К. 1988.-67 с

4. Тучемский Л.И., Безусов Е.А., Бородай В.П., Гладкова Г.В., Хреновский Л.Е., Градников А.А, Карпов, В.П. Опыт работы бройлерной производственной системы "Смена"/ - Сергиев Посад, 1995.-78 с.

5. Бородай В.П., Циганюк О.В., Верттйчук АЛ., Мельник В.В., Лепещенков В.Ф. Екстер'ер сшьськогосподарських птахл'в / -К. 1998.-75 с.

6. Коваленко В.П., Бородай В.П., Циганюк О.В. Птах1вництво // Розведенпя сшьськогосподарських тварин з основами спещально1 зоотехнп.-К.: Аграрна наука, 1999- С. 384-469

II. Статп в журналах 1 зб^рниках

7. Бородай В.П., Ладигш В.П. Селекцшно-племйша робота на комплекй // Тваринницгво Украши.- 1978.-№ 5.-С.16-19.

8. Бородай В.П., Киселев Е.П. Калитянская экспериментальная // Кролиководство и звероводство,—1977.-№ 4.-С. 15-17

9. Бородай В.П., Ладыгин В.П. Наращиваем темпы производства ремонтного молодняка //Свиноводство - 1978,-№ 11,- С.25-27.

Ю.Бородай В.П., Киселев Е.П., Горилей С.И., Ладыгин В.Ф., Деревияский В.В. Эффективность производства мяса на промышленной основе// Животноводство-1979.-№ 11 .-С. 24-27.

11 .Бородай В.П., Ладыгин В.П. Новые рубежи И Свиноводство - 1979 - № 10 -С. 5-8.

12.Третяк М.С., Бородай В.П. Борщ М.С., Мазуренко В.П. Продуктившсть свиноматок в умовах промислового комплексу// В{сник сшьськогосподарськоГ науки- 1979 - № 2,- С.67-69.

13.Бородай В.П. 3 повною вщцачею сил // Твариннищто Украши- 1980 - № 6 - С. 6-10.

14.Бородай В.П. Крупнейший в стране госплемлтицезавод "Полесский"// Птицеводство - 1989,- №7.-С.23-27.

15.Бородай В.П., Коваленко В.П. Использование принципов эволюционной

селекции при создании перспективного кросса мясных кур И Вкник аграрное' науки - 1996 - №12 - С .50-52.

16. Бородай В., Задорожний В., Коваленко В. Новий селеюцйний матер! ал птищ для присадибних i фермерських господарств // Тваринництво Украши. - 1997 - №7- С. 12-13.

17.Бородай В.П., Коваленко В.П., Болелая С.Ю. Моделирование динамики роста птицы мясных кроссов// Bi'chhk arpapnoi науки. - 1998 - № 9,- С. 38-41.

18. Бородай В., Цигагаок О. Яка порода курен краща // Тваринництво Украши (Домашня ферма).- 1998.-№6,- С.26-30.

19. Спал С.Я., Бородай В.П. Проблеми виробництва м'яса птищ в рннкових умовах // Агрошком-1998- № 9-10.- С. 26-28.

20. Коваленко В.П., Болелая С.Ю., Бородай В.П. Прогнозирование племенной ценности птицы по интенсивности процессов раннего онтогенеза//Цитология и генетика-1998- Т.32, №3- С.88-93.

21. Ciran С., Бородай В. Виробництво бройлерт сьогодш И Тваринництво Украши,- 1998,- № 12,- С. 10-11.

22.Бородай В., Мельник В. Придбання та вирощування молодняк}' птищ на м'ясо// Тваринництво Укра1ни (Домашня ферма).- 1999 - № 1.- С.4-7.

23.Ciran С.Я., Вербовиков A.I., Бородай В.П. В1дродження м'ясного птах1вництва Украши - проблема загальнодержавна //Агрошком-1999.-№ 6.-С.22-25.

24. Бородай В.П., Коваленко В.П. Еколого-генетичш параметри птищ м'ясних KpociB в господарствах науково-виробничо! бройлерно! системи "Дншро'У/ Тавршський науковий вюник- Херсон, 1999 - №11- С. 47-53.

25. Коваленко В.П., Болшо С.Ю., Бородай В.П. Статевий диморфизм сшьськогосподарсько! птищ i його вплив на р!вень яечноГ продукгивноеп// BicmiK аграрно! науки Причорномор'я. - МиколаГв, 1999.- №12.-С.119-120.

26. Коваленко В.П., Бородай В.П. Опттаизацхя програм селекцп птищ м'ясних KpociB И ТаврШський науковий bi'chhk.- Херсон, 1999,- №12.-С.б2-66.

27. Бородай В.П. Розробка програм створення нового вггчизняного кросу м'ясних курей // Вкник Бшоцеривського ДАУ. - Бша Церква, 1999.-№9.-С. 186-190.

28. Бородай В.П. Селекцшно-генетичш модел1 оцшки i прогнозування несучосп птищ м'ясних KpociB // Науковий вгсиик НАУ.-К., 1999.-№19.-С.132-133.

III. Брошури

29.Бородай В.П., Уманец В.Д., Куречко П.А., Фастовский А.Г. Технология инкубации яиц в 111113 "Полесский".- К.,1986.-21 с.

30.Бородай В.П., Вертшчук А.Г., Циганюк О.В. Селекщя

а'льськогосподарських птах1'в. - К., Вища школа-1998- 14 с.

IV. Тези доповхдей на конференщях

31.Бородай В.П. Основные принципы селекционной программы для создания кросса мясных кур//11 Укр. конф. з птах1вн.,14-16 травня Борки, 1996. С.24.

32.Бородай В.П., Задорожный В.В., Цыганюк О.В. Продуктивность цыплят-бройлеров кросса "Авиан-Фармз" в зависимости от плотности посадки // II Укр. конф. з гшшвн., 14-16 травня. - Борки, 1996 - С. 23.

33.Бородай В.П. Оптимизация программ селекции при создании кроссов мясной птицы// Нов1" метода селекцп 1 вщтворення високопродуктивних порщ 1 тиш'в тварин - К.: Асощащя Украша, 1996 - С. 285-286.

34.Бородай В.П., Коваленко В.П. Селекцшш шдекси для оцшки родинних форм курей м'ясних кроав// М1жнародна ювшейна науково-практична конференщя "Сучаснкй стан 1 перспектив» розвитку селекип сшьськогосподарських тварин".-К. 1999.-С. 5

Бородай В.П. Теоретичне обгрунтування 1 практична реашзащя програм удосконалення птищ м'ясних крос1в. -Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступеня доктора сшьськогосподарських наук за спещальшстю 06.02.01 - розведення та селекщя тварин. - 1нститут розведення I генетики тварин УААН, Киш, 2000.

Дисертащя присвячена питаниям теоретичного обгрунтування та практично! реал1зацц програм удосконалення птищ м'ясних кроыв. В дисертацй розглянуто шляхи гвдвищення ефектииностт гетерозисно! селекцй у м'ясному птах1внищта та розроблеш приноми моделювання селекцшних ознак птищ, прогнозування р1вня м'ясно! продуктивность

Основш результата робота використаш в друкованих наукових працях та науково-практкчних рекомендациях 1 програмах створення в1тчизняного кросу лшш птищ м'ясного напрямку.

Теоретично, обгрунтовано п'ять селекцшних програм створення вггчизшшого кросу м'ясних курей. Розроблено селекцшш шдекси для вщбору ремонтного молодняку за комплексом ознак. Основш результата праш знайшли промислове впровадження при створешп вггчизняного кросу м'ясних курей в науково-виробничш асошацп "Гавршивський птахокомплекс."

Ключов! слова: селекщя, м'ясна птиця, крое и, лшп, генотип, гетерозис, пбридн, генофонд, бройлери, селекцшш шдекси.

Бородай В.П. Теоретическое обоснование и практическая реализация программ совершенствования птицы мясных кроссов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция живот-

ных - Институт разведения и генетики животных УААН, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам теоретического обоснования и практической реализации программ совершенствования птицы мясных кроссов. В диссертации рассмотрены пути повышения эффективности гетерозисной селекции в мясном птицеводстве и разработаны приемы моделирования уровня мясной продуктивности.

Проведено комплексное изучение потенциала перспективного и резервного генофонда мясных кур в Украине.

Теоретически обосновано и практически реализовано объединение селекционных и технологических принципов межлинейной гибридизации при производстве продукции свиноводства и птицеводства в условиях специализированных промышленных комплексов — "Калитянский" Броварского района и "Гавриловский птицекомплекс" Вышгородского района Киевской области. В свиноводстве и птицеводстве межлинейная гибридизация рассматривается как универсальный метод оптимизации селекционных и технологических процессов путем эффективного использования гетерозиса и объединения продуктивных признаков высокоспециализированных родительских форм финальных гибридов.

Показана высокая эффективность использования принципов стабилизирующего отбора для распределения птицы на функциональные группы при создании родительских стад с целью регулирования их генотипической структуры для преимущественного получения продукции в зависимости от рыночной конъюктуры.

Разработаны методы повышения эффективности селекции на основе моделирования с использованием распределения особей на классы, характеристики процессов роста в раннем онтогенезе по параметрам модели Т.Бриджеса, показателям его напряженности и равномерности.

Предложены организационные формы производства мяса бройлеров по принципу бройлерных систем типа "Смена" и "Днепр", которые обеспечивают более полную реализацию генетического потенциала продуктивности птицы бройлерных кроссов.

Основные результаты работы использованы в печатных научных работах и научно-практических рекомендациях и программах создания отечественных кроссов и линий птицы мясного направления.

Теоретически обосновано пять селекционных программ создания отечественного кросса мясных кур. Разработаны селекционные индексы для отбора ремонтного молодняка по комплексу признаков. На основе генофонда 4-х ведущих бройлерных кроссов (Смена, Авиан-Фармз, Конкурент, Росс-308) на племзаводе "Полесский" создано родительское стадо с яйценоскостью 193,3—221 шт. яиц, выходом племенных яиц 83,2— 86,5%, сохранностью птицы до 96,2% и затратами корма на 1000 шт. яиц 3,1—3,9 ц корм. ед. Бройлерные кроссы обеспечивают живую массу в 49-дневном возрасте на уровне 2450—2690 г при затратах 2,8—3,2 кг корма на 1 кг привеса и 96—98% сохранности молодняка. Основные результаты работы

нашли промышленное внедрение при создании отечественного кросса мясных кур в научно-производственной ассоциации "Гавриловский птицекомплекс".

Ключевые слова: селекция, птица, кроссы, линии, генотип, гибриды, гетерозис, генофонд, бройлеры, селекционные индексы.

Borodai Vitaly P.The theory and practice of improving the meat type of poultry (i.e. meat crosses of poultry).-Manuscript

Dissertation of a scientific degree of the doctor of agricultural sciences on a speciality 06.02.01 Breeding and selection of animals.— Institute of Animal Breeding and Genetics of UAAS, Chubynske, Kyiv region, 2000

The thesis is devoted to the problems of theoretical substantiation and practical implementation of programmes aimed at improving in the poultry of meat crosses. In the thesis the ways for increasing in effectiveness of heterosis breeding in meat poultry farming are considered and methods of modelling poultry breeding traits and forecasting a level of meat productivity are developed.

The main results of the study are used in printed research works and for working out scientific and practical recommendations and programmes of creating a domestic cross of meat poultry line.

Five breeding programmes of creating a domestic cross of meat chickens are theoretically substantiated. Tlie breeding indices for selecting replacement young animals on the basis of a complex of traits are developed. The results have been industrially introduced when creating the domestic cross of meat chickens in Scientific and Production Association "Havrilivsky".

Key words: selection, poultry, crosses, line, genotype, heterosis, hybryd, broiler, selection index.