Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Теоретические основы и выбор методов комплексной оценки состояния окружающей природной среды

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Теоретические основы и выбор методов комплексной оценки состояния окружающей природной среды"

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

' |Г Є сл

2 г ¡ті (гй

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І ВИБІР МЕТОДІВ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Ц. №.

•21.00.08 - Техногенна безпека

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

На правах рукопису УДК 504.064.001:614.8.027.1

ТИСЯЧНА Наталія Володимирівна

Харків - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському державному автомобільно-дорожному технічному університеті Міністерства освіти України

Науковий керівник -

Доктор географічних наук, професор ГРИЦЕНКО A.B. Харківський державний автомобільно-дорожкнй технічний університет, завідуючий кафедрою екології і хімії

Офіційні опоненти:

Доктор географічних наук, с.н.с. СЛЮСАРННКО В.К.,

Харківський державний університет, професор кафедри геоекології та конструктивної географії.

Доктор технічних наук, професор ЛАГУТШ М.Ф.,

Харківський державний технічний університет радіоелектроніки, завідуючий кафедрою генерування та формування сигналів

Провідна установа -

Київський університет ім.Тараса Шевченка, географічний факультет, Міністерство освіти України, м.Кюв.

Захист відбудеться “4’’ червня 1998 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.051.04 при Харківському державному університеті за адресою:

310077, Харків, майдан СвободиД ауд, 5-69.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного університету за адресою: 310077, Харків, майдан Свободи,4, ЦНБ.

Автореферат разісланий Т/^^998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради / плл/st ^ „ ЖемеровО.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах пригніченого екологічного стану України у цілому внаслідок виникнення природоохоронних проблем при незбалансованосгі антропогенного навантаження з природними можливостями території дуже актуальним для географічної науки є пошук шляхів та засобів зниження впливу цього фактору на навколишнє природне середовище, що базуються на науково обгрунтованих підходах до оцінки стану довкілля пробування та ступеню техногенного впливу на нього.

Досвід оцінок антропогенного впливу на навколишнє природне середовище показує, що’проблеми Його охорони навколишнього природного середовища необхідно розглядати у взаємозв’язку з питаннями управління, соціально-екологічною та економічною політикою. Оцінювання якості навколишнього природного середовища не є самоціллю, а представляє собою у теперішній час основу для розробки різних критеріїв і норм, які регламентують адміністративно-законодавчими і економічними засобами ступінь та характер впливу на природу окремих видів техногенної діяльності.

У зв’язку з цим, надзвичайно важливим є оцінка стану навколишнього природного середовища територіальних об’єктів. Дана дисертаційна робота направлена на рішення цій важливої задачі, що підкреслює її актуальність. ' '

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконена у взаємозв'язку із затвердженою Міністерством освіти України держбюджетною темою №22-53-96 “Розробка теоретичних основ і методів комплексної оцінки стану навколиішього^^ирюдного середовища" за період з 1996 по 1998 p.p., а також іншими роботами відповідно господарських договорів, з науково-дослідними організаціями. ■ ' ' ' ' л-ік.

Мета і задачі дослідження. Основною метою досліджень є розробка теоретичних основ і вибір методів інтегральної оцінки стану навколишнього природного середовища визначених, територіальних об’єктів.

До основних задач, які вирішуються у роботі, відносяться:

- аналіз існуючих інтегральних показників і оцінок стану компонентів природного середовища;

- аналіз і вибір методів комплексної оцінки стану природного середовища;

- розрахунок комплексної оцінки стану навколишнього природного середовища території

Харківської області. ‘ '

Наукова новизна одержаних результатів полягас. .

- у розробці методики оцінки стану навколишнього природного середовища;

- подальшому розвитку комплексного 'дослідження оцінок стану компонентів природного,

середовища; . _,

- у результатах дослідження екологічного стану адміністративних районів Харківської області за

теперішніх умов з використанням таксономічного методу, а також виконанні районування території за показником стану навколишнього природного середовища. ' ‘

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаціних досліджень дозволяють оцінити ступінь техногенного впливу і стан навколишнього природного середовища різних територіальних об’єктів, що дає можливість:

- регламентувати адміністративно-законодавчими і економічними засобами ступінь і характер впливу на природу окремих видів техногенної д іяльності;

- обгрунтовано визначити природоохоронні заходи на відповідних територіальних об’єктах;

- удосконалити територіальну організацію продуктивних сил конкретної території відносно стану навколишнього природного середовища, а також отггимізувати схеми і техніко-економічні обгрунтування з охорони природа і раціонального природокористування.

Одержані результати дослідження використані при розробці нормативних документів Укравтодору:

1. Алгоритм розрахунку забруднення атмосферного повітря автомобільним танспортом при розробці ТЕО проектів доріг у САПР-АД з використанням ПЕОМ,

2. Методика розрахунку нормативів екологічної безпеки автомобільних доріг,

а також впроваджені у діяльності Держуправління екологічної безпеки в Харківській області, у тому числі при розробці ТЕО проекту “Екологічне оздоровлення басейну ріки Сіверський Донець та покращення якості питної води”, формуванні комплексних планів розвитку адміністративних районів і області у цілому, а також при проведенні перевірок підприємств та організацій щодо дотримання ними природоохоронного законодавства.

Особистий внесок здобувана. Участь автора полягає у проведенні аналізу оцінок стану компонентів навколишнього природного середовища, виборі методу рішення поставленної задачі, виборі об’єкту дослідження, розробці структури інформаційної бази, а також проведенні районування території Харківській області за показником стану навколишнього природного середовища.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на науково-практичній конференції “Проблеми захисту повітряного басейну від викидів автотранспортних засобів"(21-22 березня 1997 р., Харків), на нараді представників природоохоронних органів та організацій прикордонних областей України і Російської Федерації басейну ріки Сіверський Донець (6 червня 1997р., Харків),на міжнародній науково-практичній конференції “Регіони України: пошук стратегії оптимального розвитку” (11-14 листопада 1997р., Харків), на XXIX науково-технічній конференції викладачів, аспірантів та співробітників ХДАМГ (21-23 квітня 1998 р., Харків).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 7 наукових робіт.

Структура дисертації Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 162 сторінках і включає 138 сторінок основного тексту, 11 ілюстрацій, 9 таблиць, 3 додатки, 164 найменувань списку використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Теоретичні положення і аналіз існуючих інтегральних показників і оцінок стану компонентів природного середовища. У розділі дасться аналіз уявлень про середовище у різних галузях наукового знання, а також огляд узагальнених показників стану вод, повітряного басейну та грунтів у результаті їх хімічного забруднення.

з

Природне середовище людини як “сукупігість природних та малозмінених діяльністю людини абіотичних і біотичних природних факторів, що впливають на людину”, при еколого-географічних дослідженнях характеризується якістю і станом природних об’єктів, процесів і явищ, які формують умови життя людини. Серед основних компонентів природи і процесів, які відбуваються у них, у цьому аспекті виділяються атмосфера, гідросфера, біота і літосфера в її верхній частині. Стан компонентів навколишнього природного ссредовшца характеризується факторами природного середовища, тобто фізичними, хімічними, біологічними та іншими властивостями, за посередництвом яких окремі компоненти впливають на суб’єкт середовища.

Біосфера Землі зазнає все зростаючий антропогенний вплив. Найбільш масштабним і значним є хімічне забруднення середовища невластивими їй речовинами хімічної природи. Хімічне забруднення є фактором, який визначає і кардинально змінює умови існування живих організмів і людини у біосфері і який веде до зміни їх середовища перебування. Забруднення хімічними речовинами - один з найбільш сильних факторів руйнування компонентів середовища. Хімічні речовини, що виділяються з антропогенних джерел, надходять до навколишнього природного середовища і залучаються у нормальні біогеохімічні цикли. '

При оцінюванні і нормуванні якості природного середовища виникає багато проблем, що пов’язані з розбіжністю існуючих “предметних” (технологічних, санітарно-гігієнічних, соціальних та ін.) стандартів і норм між собою. Це є перешкодою як для розробки єдиної системи стандартів і необхідних показників для контролю стану довкілля, так і для утворення діючої системи заходів щодо нейтралізації негативних наслідків окремих видів техногенної діяльності на природне середовище. •

Результати досліджень дозволяють стверджувати, що необхідність систематичного вивчення наслідків, які виникають за усяких рівнів забруднення різних середовищ, існує постійно. Часткове або повне рішення однієї проблеми нерідко призводит до появи або загострення яких-небудь інших проблем. Тому необхідний комплексний аналіз різних середовищ, тобто одночасна оцінка ступеню впливу (забруднення) на грунт, повітря і воду, що дозволяє знаходити правильні напрями діяльності людини у галузі охорони навколишнього природного середовища. Це обумовлює постановку наступної задачі: розробку порівняльної КОМЛЄКСНОЇ ОЦІНКИ стану навколишнього Природного середо В ИЩЗ'.

Аналіз і вибір методів комплексної оцінки стану природного середовища. У процесі еколого-географічних досліджень, при проведенні порівняльного аналізу найбільш широке застосування знайшли таксономічні методи і деякі методи факторного аналізу. Відповідно до цілей досліджень, що проводяться, таксономічні методи можна розділити на три групи:

- методи упорядкування;

- методи розбивання;

- методи вибору репрезентантів груп.

Одним із методів дослідження багатомірннх об’єктів, який вибраний , для подальшого дослідження, був запропонований З.Хельвігом таксономічний показник рівня розвитку, об’єктів. ^Цей показник представляє собою синтетичну величину, "рівнодіючу" усіх ознак, що дозволяє з його допомогою упорядкувати елементи даної сукупності.

Процес побудови таксономічного показника рівня розвитку починається з формування матриці спостережень. Припустімо, є множина з V злеменгів, що описуються п ознаками; тоді кожний об’єкт можна иитерлретувати, як точку п-мірного простору з координатами, рівними значенням п ознаків для обьекту, що розглядається. В шцев казанну матрицю спостережень можна представити таким чином:

Х=

’*І1 *І2 ■ • * 1— с >г

хл . . хл .

г~ ■ а* і *.г • . х^ .

(і)

\у - число об’єктів; п - число ознахів;

Хі - значення знаку к для об'єкту і.

Стандартизація значень озкаків виконується у відповідності з формулою:

_ *ік-хк

2\к------------♦

" Ч

причому:

- 1 £

^ £ X£ ,

(2)

(3)

(4)

де кя1,2,...,п;

Хік - значення знаку к для об’єкту і;

хк - среднє арифметичне значення знаку к;

5 - стандартне відхилення знаку к;

гдс - стандартизоване значення знаку к для об'єкту і.

Стандартизація озяакіз матриці спостережень надає їй вигляд:

’*и ^12 - .• ■ *1* • г,.~

1 = Ч *п ■ ■ ч • ■

*»і ' • ** .• • *ут

(5)

Заповнення втраченої інформації здійснюється введенням козффіцієнтів ієрархії на основі розрахунку матриці відстаней з допомогою евклідової метріки, тобто

і

(б)

де

г = 1,2,...^;

5 = 1,2,...,\у.

Після обчислювання відстаней між всіма об'єктами даної сукупності отримуємо матрицю відстаней. Її можна записати у наступному вигляді:

(7)

, де са - відстань між елементами і та }.

Для розрахунку коефіцієнтів ієрархії використовується метод критичної відстані, який полягає у знаходженні найменших відстаней у кожному сговбці (або рядку) матриці відстаней і потім виборі з них найбільшої величини, тобто в

к= гпахтіп Сп

' 0 с,2 ■ • с„ . ■ Ц*

с = с„ С,2 . . 0 . • с»

_с»і С»2 ' • . • 0.

Далі здійснюються дії, що пов’язані безпосередньо з розрахунком коефіцієнтів ієрархії:

£2Г - |(г,.у)]г:г, £ к;я = 1,2 ,К .и-}; ,

єт -

є„ - тзхєг;

(8)

(9)

(10)

(П)

(12)

Здобуті значення коефіцієнтів ієрархії помножуються на значення відповідних озкаків у стандартизованій матриці спостережень.

Слідуючий крок у процедурі, що розглядається, полягає у диференціації озкаків матриці спостережень. Всі ознаки поділяються на стимулятори і десгимулягори.

Ознаки, що виявляють позитивний, стимулюючий вплив на рівень розвитку об’єктів, називаються Стимуляторами, на відміну від озкаків, котрі виявляють гальмуючий вплив і тому називаються дестимуляторами. •

' Розділення ознаків на стимулятори і дестимулятори служить основою для побудови так званого еталону розвитку, який представляє собою точку Ро з координатами:

' Ро(^і , їог .’.-.гоп), ' (13)

де -

2о,- шахг„,якщо5 Єї;

. г ■ ■

го, = гтп2г;,яхшоБ £ 1 (5*=},2,...,п). , .

І - множина стимуляторів; '''

іп - стандартизоване значення ознаку 5 для об’єкту г.

Відстань між окремими точками-об’ єкгами і точкою Ро, що представляє еталон розвитку, позначається Сю і розраховується таким чином: і

(14)

Здобуті відстані служать вихідними величинами, що використовуються при розрахунках показника рівня розвитку:

4=1--^. (15)

де

с0 = с0 + 250; (16)

=-£=,»; 07)

^,=1

І *

50=[^г|і(с,0-г0)^2. (18)

Показник рівня розвитку сії інтерпретується так: даний об’єкт тим більше розвинутий, чим ближче значення показника рівня до одиниці.

Таким чином, показник рівня розвитку служить для статистичної характеристики множини об’єктів. З Його допомогою можна оцінити досягнутий у деякий період чи момент часу “середній” рівень значення ознаків, що характеризують явище, що вивчається. Однак, проведення аналізу змін, що відбуваються за деякий проміжок часу, виявляється надто важким, тому що, взагалі кажучи, нормуюча величина Со, а також координати еталону розвитку зазнають зміненій.

Комплексна оцінка стану природного середовища території Харківській області. При виборі досліджуваного територіального об’єкту виходили із можливостей впровадження результатів роботи в Україні.

Основна частина України знаходиться у лісостеповій та степовій зонах - 74.6% території. Вивчення особливостей забруднення природного середовища в Україні показує, що найбільш інтенсивне забруднення - 81% зазнають лісостепова та степова зони. Тут також відмічається сама висока чисельність населення України - 64%.

Виходячи з вищевюсладеного для дослідження були вибрані степова та лісостепова зони. Ці зони в рівній мірі представлені на території Харківської області. Крім природних передумов тут зосереджений могутній промисловий потенціал та є багато джерел хімічного забруднення навколишнього природного середовища.

Населення області становить біля 3.2 мли. чол., густота населення - більш 100 чол./кв.км. В адміністративно-тсригориальному відношенні Харківська область включає в собі 27 адміністративних районів. Основними джерелами хімічного забруднення природного середовища Харківської області є: промисловість, сільське та житлово-комунальне господарство.

За даними Держу правління екологічної безпеки в Харківській області у цілому спостерігається тенденція до зниження викидів забрудюочих речовин у атмосферне повітря, однак при цьому пересувні джерела забруднення навколишнього природного середовища - автотранспорт - вносить значний внесок (39%) у загальні вихиди (рис. 1).

1990 1993 1994 ‘1995 1996

■й«вдиззбдд»а<нихрсчз»яуаімхфргегошря, -пс.тфк О У т.ч.: сіздрнарними дасрелами згбрудюзя, ттсі^яс ■ГЬресувннми днередїми заі5рудї*^«ї, -псл/ріх

Рис. 1 Динамік* викйдіз забруднюючих речовин у атмосферне повітря Харківській області

Найкрупнішими користувачами водних ресурсів в області є підприємства житлово-комунального господарства • 289.4 шт.куб.м/рік (52.2%), промисловість - 180.2 млн.куб.м/рік (32.5%), аграрно-промисловий комплекс - 84.75 млн.ку6.м/рік (15.3%).

На основі даних 2-тп(водгосп) були проведені розрахунки узагальненого показника скиду (УПС) забрудюючих речовин у водні об'єкта для підприємств Харківсько! області, де визначені основні забруднюючі речовини, що скидаються, і основні забруднювачі поверхневих вод . Доля забруднюючих речовин, що скидаються у водні об’єкти підприємствами Харківської області, представлена на рис.2.

В-Шмідь ІЩазот амонійний ^^Нафтопро-дукти

(А/УбСК повне ^^іхром 6+ •' ЦЦзалізо загальне ^ШІСульФаТИ

Скнолн ЩсПАР

Рис.2. Доля забруднюючих речовин, що скидаються у водні об’єзстн тдпрнсмствалж Харківської

- області

Основне джерело забруднення водних об’єктів області - підприємства житлокомукгоспу, які скидають у поверхневі водойми 88% забруднених сг»учх вод (ркс.З). Вказані скиди складають в основному від 1 до 10 млк.куб.м./рік, а на Днканівських та Безлюдівськнх очисних споруд** w. Харкова -до 200 млн.куб.м/рік.

с

2 басейн р.Сів. Доке»

РЗДй басейн р.Дяіпро

о

Об’єм скиду стічних вод (мткуб.м/ріх)

1-10 , ,

10-200

межа області межа району межа вододілу

Ступінь забруднення стічних вод

- нормативно очищені

- недостатньо

очищені

А

Рис.З Гідрографічна мережа та основні точкові джерела збруднення водних об’єктів Харківської області

У зв’язку зі зростанням водозабору, скидом у річки та водойми забруднених стічних вод, надходженням у водні джерела добрив і пестицидів з сільгоспугідь та забрудненого стоку з урбанізованих територій значно погіршився стан таких річок області, як Сіверський Донець, Оскол, Уди, Лопань, Харків та ін. Під загрозою виснаження знаходиться багато малих річок області.

У дисертаційному дослідженні виконана комплексна оцінка стану . природного середовища території Харківської області. Для розрахунку вказаної оцінки в работі були використані показники стану навколишнього природного серадовища, які згруповані у наступні розділи:

І. Загальні показники: густота населення;

,,ІІ. Показники, що характеризують поверхню Землі і наземну біосферу: площа природно-заповідного фонду; вміст іумусу у грунтах; площа лісів; площа сільгоспугідь, що піддані водній ерозії; використання пестицидів, мінеральних добрив;

III. Показники, що характеризують водне середовище: узагальнений показник скиду

забруднюючих речовин у водні об’єкти; '

IV. Показники, які характеризують відходи: площа угідь, що зайнята відходами;

.. і . •

V. Показники, що характеризують отая повітряного басейну: кількість забруднюючих речовин, що

відходять від стаціонарних джерел; кількість забруднюючих речовин, що відходять від пересувних джерел; питома протяжність доріг.

Ці показники (табл.1) включають: стимулятори: (стовпчики 3-5); дестимулятори: (стовпчики 614). Значення наведених показників зібрані з довідкових даних і звітів Державного управління екологічної безпеки в Харківській області, крім узагальненого показника скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти, який розраховується на основі даних 2-тп(водгосп).

За даними показниками стану навколишнього природного середовища на основі методу таксономічного показника рівня розвитку об’єкту проведено ранжування 27-ми районів Харківської області (табл.2). У відповідності з оцінкою (її (рангом) виділено п’ять категорій стану навколишнього природного середовища: І - достатньо чисті райони; II - помірно забруднені; III - забруднені; IV - сильно забруднені; V - дуже сильно забруднені. Таким чином, здійснено районування території Харківської області за станом її природного середовища (рис.4).

Проблема оцінки техногенного впливу на навколишнє природне середовище представляє собою складне питання, яке потребує свого розгляду в аспекті взаємозв'язку з питаннями управління, соціально-екологічною і економічною політикою. У цьому зв’язку виникає необхідність подальшого розвитку теоретичних підходів до розробки і вибору інтегральних характеристик і показників як ступеню антропогенного впливу, так і характеристики природного середовища у цілому.

Таблиця І.

ВХІДНІ ДАНІ

N Найменування району Площа Вміст Пло- Узагал. Густота Зайшло Площа ВикорН' Всього Кілаабр. Кіл забр. Питома

прнр.зап. гумусу ща ПОКАЗ. насе- упдк с/г угідь, стани* внесено р-н,відход-х Р-Н.В1ДХ0Д-Х протяжність

фонду У ЛІСІВ скиду лення відход. поддаиих пести- мінер. ВІД СТВЦ-Х ВІД перєс-х доріг

(Г») грунтах (И) (по 41 (чол.7 гв.гм.) всього (Г*) вод.ероз. (тис га) циди (Т) добри* (Т) . джерел (тне.т) джерел - (ТИС.ТЇ (хч 1 к».*с*0

1 2 3 4 5 6 7 9 10 11 12 13 14

}. ЕАЛАКЛІЙСЬЮіЙ Р-Н 1308.7 4.8 29278 81.9 48.9 496.3 60.3 235.9 17579.3 12.7 166 0.3

2. БАРВШЮВСЬКИЙ Р-Н 7.5 5.2 6900 56 24.5 47.0 52.9 147.2 11074.8 0.1 5.5 0.3

3, шіизнюгавський р-н 13.0 5.4 4100 0.1 19.6 6.0 58.« 254.1 11844.0 0.2 5.2 0.3

4. БОГОДУХІВСЬКИИ Р-Н 328.5 4.2 17405 12.1 43.6 44.6 29.5 173.7 11697.0 0.4 7.6 0.3

5. БОРІВСЬКИЙ Р-Н 250 5.3 7600 3.4 25.0 25.7 40.3 75.6 7399.1 0.1 5.9 03

6. ВАЛКІВСЬКИЙ Р-Н 122.0 4 1 14600 «1.9 29 5 32.2 44.5 232.4 И 567.3 0.4 15.4 0.4

7. ВЕЛИКОБУРЛУПЬКИЙ Р-Н 1124.2 52 7700 1.5 24 3 40,0 49.3 190.0 15056.1 0.5 7.1 0.3

8. ВОВЧАНСЬКИЙР-І! 209.5 48 23000 19,7 31 1 261.0 58.9 208,2 118211 0.6 135 02

9. ДВОРІЧАНСЬКИЙ Р-Н 361.3 5.0 13700 0.1 21.4 19.3 45.1 163.7 8434.3 0.1 8.7 0.2

10. ДЕРГАЧІВСЬКИЙ Р-Н 12.4 3.9 тоо 21.9 то 105.4 29.8 95.4 5948.5 5.4 13.3 0.3

11. ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ Р-Н 1014.4 4.9 1700 6.1 25.2 93.5 13.4 134.2 5656.1 0.1 8.6 0.3

12. ЗМІІВСЬХОЙ Р-Н 9250.2 3.9 45000 729.8 62.3 524.0 27.2 153.6 8725.4 83.2 9.5 0.3

ІЗ. ЗОЛОЧІВСЬККЙР-Н 11.1 39 7100 10.4 38.6 148.3 39.8 163.9 10689.3 0.7 4.8 0.3

14. ПЮМСЬКИЙ Р-Н 136 4.3 43350 172.5 54.9 37.9 51.3 187.9 8692.0 0.7 6.1 0.3

15. КЕГИЧІВСЬКИЙ Р-Н 11.4 5.5 1374 0.1 30.0 175.1 23 1 183.0 8615.7 0.1 4.3 04

16. КОЛОМАЦЬКИЙ р-н 58.7 4.1 4500 0.1 29.0 10 1 9.6 52.9 3030.6 0.1 3.0 0.3

17. КРАСНОГРАДСЬКИЙ Р-Н 5.0 4.5 9300 33.? 56.4 37.2 26.2 157.3 9082.0 0.8 26.2 0.3

18, КРАСНОКУТСЬКИЙ Р-Н 302.6 4.2 20200 2.3 34.0 187.0 22 9 169.7 12748.8 0.5 47 0.3

19, КУП’ЯНСЬКИЙР-Н 64.0 4.3 15400 32.7 81.2 340.0 63.2 164.7 11606.5 1.6 10.3 0.3

20. ЛОЗГОСЬКИЙ Р-Н 6.0 5.3 4600 528.0 83.0 306.0 45.6 206.6 14136.2 1.2 11.4 0.3

21. НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ Р-Н 12.5 4.8 11400 15.6 36.2 237.6 50.7 119.8 9020.7 0.1 19.0 0.3

22. ПЕРВОМАЙСЬКИЙ Р-Н 10,0 4.9 7485 47.3 48.0 92.9 44.5 170.7 12509.0 3.8 7.7 0.3

23. ПЕЧЕНІЗЬКИЙ Р-Н 4199.4 4.7 9500 0.1 26.9 74.1 16.5 57.6 4273.3 0.1 9.2 0.4

24. САХНОВЩИНСЬКИЙ Р-Н 3.0 5.7 1844 38 24.2 8.4 36.9 144.6 10174.5 0.2 6.3 04

25. ХАРКІВСЬКИЙ Р-Н 72 І 4.9 21700 21686 2 156.7 154.3 44.9 410.5 11705.0 51.2 24.3 0.4

26. ЧУГУЇВСЬКИЙ Р-Н 10420.5 4 7 4552 73.9 80.2 183.8 41.0 143.0 10603.7 4.3 17.1 0.3

27. ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н 109 48 3965 9.6 25.1 182.3 36.7 149.2 8822.7 0.1 61 0.3

Таблиця 2.

Ранжування районів Харківскої області за показниками стану навколишнього природного середовища (ранг)

N Найменування району Ранг (4) Категорії стану нав.прир.серед.

23. ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОН 0.67 І

16. КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОН 0.62

5. БОРШСЬКИЙ РАЙОН 0.60

а. ЗАЧЕПИЛШСЬКИЙ РАЙОН 0.57 II

9. ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОН 0.54

4. БОГОДУХШСЬКИЙ РАЙОН 0.52

24. САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОН 0.51

18. КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОН . 0.51. , ; *і

14. ізюмський район 0.51 •-

27. ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН 0.50'

2. БАРВШКтСЬКИЙ РАЙОН 0.50

із. ; золочівський район _ „ 0.47 ПІ

15. КЕГИЧтсЬКИЙ район 0.47

21. " нововодолазький район 0.46

22. первомайський район ■ ■- : • 0.45

7. ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОН 0.43

17. красноградський район. 0.42

26. чугуївський район 0.42

10. ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 0.39 - IV

6. ВАЛКШСЬКИЙ РАЙОН 0.39

8. ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОН 0.38

3. БЛИЗНЮЮВСЬКИЙ РАЙОН 0.34

19. КУП'ЯНСЬКИЙРАЙОН 0.30

20. ЛОЗШСЬКИЙ РАЙОН 0.26

1. БАЛАКЛЙСЬКИЙ РАЙОН 0 18 V

12. ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОН 0.05

25. ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОН -Ю.40

І"-- ) достатньо чисті райони (уПТр домірно забруднені районі

У///А забруднені райони Я\\Уу сяяьно забруднені райокн

дуже скльно забруднені райони

Рис.4 Оцінка стану навколишнього природного середовища в розрізі адміністративних районів Харківської області

14

ВИСНОВКИ

Виконані дисертаційні дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. У дисертації проаналізовані існуючі інтегральні показники та оцінки стану компонентів пркроднго середовшца у результаті забруднення хімічними речовинами •> одним з найбільш сильних факторів руйнування навколишнього природного середовища. Досягнення єдиного комплексного розуміння середовища, розробка відповідних методів оцінювання ЇЇ якості і нормування різних видів діяльності обумовлюють інтеграцію різних видів знання для рішення екологічних проблем.

2. Існуюча діяльність щодо монкгоркнгу та контролю за станом навколишнього природного середовища у теперішній час безсистемно здійснюється різними установами, що функціонують незалежно один від одного. Відсутність загальної сірукіури, єдиних методик спостереження та аналізу, періодичності термінів спостереження, а також єдиної просторової мережі спостереження виключають можливість отримання комплексної інформації про хімічне забруднення території.

3. Необхідність систематичного вивчення наслідків, що виникають за усяких рівнів забруднення різних середовищ існує постійно. Часткове або повне рішення проблеми забруднення одного середовища нерідко може призводити до появи або загострення проблем забруднення інших середовищ. Тому необхіден комплексний аналіз різких середовищ, тобто одночасна оцінка ступеню впливу (забруднення) на грунти, повітря і воду, що дозволяє знаходити правильні рішення, які направлені на зниження техногенного впливу на навколишнє природне середовище. Це обумовлює необхідність розробки порівняльної комплексної оцінки стану навколишнього природного середовища.

4. Застосування таксономічного методу для розрахунку показника рівня розвиту територіальних об’єктів, що розглядаються, дозволяє упорядкувати дані об’єкти за станом навколишнього природного середовища і, таким чином, визначити території з найгіршим станом, де у першу чергу необхідне проведення природоохоронних заходів.

5. Результати досліджень дозволили оцінити ступінь техногенного впливу та екологічний стан адміністративно-територіальних районів Харківської області, виконати районування території за показником стану навколишнього природного середовища.

Таким чином:

І. У теоретичному аспекті:

а) обгрунтовано концептуальне положення у частині єдності розгляду задачі оцінки техногенного впливу на природне середовище в аспекті взаємозв’язку з питаннями управління, соціально-екологічною та економічною політикою;

б) запропоновано новий метод розрахунку комплексної оцінки стану природного середовишд.

Ц. У науково-практичному аспекті:

а) визначено ступінь техногенного впливу та екологічний стан адміністративно-територіальних районів Харківської області у сучасних,умовах;

б) виконано районування території за показником стану природного середовища, при цьому виділено п’ять категорій стану природного середовища, в які згруповані відповідні адміністративні

райони за цим показником. Так, до І категорії (достатньо чисті) віднесені Печенізький, Коломацький і Борівський райони; до V категорії (дуже сильно забруднені) віднесені БалаклШсысий, Зміївський та Харківський райони.

Це надасть можливість:

- регламентувати адміністративно-законодавчими та економічними засобами ступінь і характер впливу на природне середовище окремих видів техногенної діяльності;

- обгрунтовано визначити природоохоронні заходи на відповідних територіальних об’єктах,

що в кінцевому підсумку забезпечить зниження техногенного впливу на природне середовище, і сприятиме значному її оздоровленню.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гриценко A.B., Тихая И.А., Тысячная Н.В. и др. Эколого-гигаеккческая оценка состояния поверхностных водоемов и водоохранных мероприятий в связи с аварией на Днканевских очистных сооружениях г.Харькова И Медицинская экология. Гигиена производственной и окружающей среды. -Харьков. -199?, -С. 23-26.

2. Тысячная Н.В. Зарубежный опыт разработки обобщенных показателей качества природной среды//Бизнес-информ. -1997. - №24.-0.90-91.

3. Тысячная Н.В. Об использовании таксономических методов для комплексной оценки состояния

окружающей природной среды//Бнзнес-кнформ. - 1998. -Хаб. .

4. Тысячная Н.В. Трансформация понятия о среде // Бизкес-кнформ. -1998. -X«7. -С.9-10.

5. Тысячная Н.В. Обзор комплексных опенок суммарного загрязнения атмосферного воздуха//Региональные перспективы. - 1998. -Ка2.

6. Тысячная Н.В, Существующие системы наблюдения и контроля химического загрязнения окружающей природной среды//Региональные перспективы. - 1998. -№3.

7. Тыся'тсая Н.В. Водные ресурсы Украины// Труды XXIX научно-технической конференции преподавателей, аспирантов н сотрудников ХГАГХ (21 -23 апреля 1998г., Харьков).

АНОТАЦІЇ

Тисячна Н.В. Теоретичні основи і вибір методів комплексної оцінки стану навколишнього природного середовища.-Рукопис. .

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата географічних наук за спеціальністю 21.00.08

- Техногенна безпека. -Харківський державний університет, Харків, 1998.

Дисертацію присвячено питанням оцінки техногенного впливу на навколишнє природне середовище. Визначено основні інтегральні показники і оцінки стану компонентів природного середовища. Розроблено структуру інформаційної бази характеристик навколишнього природного середовища. Проведено районування території Харківської області за спіном навколишнього природного

середовища на основі застосування таксономічного методу рівня розвитку об’скгія, то дозволяє регламентувати адміністративно-законодавчими і економічними засобами ступінь і характер впливу на природу окремих видів діяльності, а також обгрунтовано визначити природоохоронні заходи.

Ключові слова: навколишнє природне середовище, хімічне забруднення, оцінка стану природного середовища, узагальнений показник скиду, таксономічний показник, рапжування.

Тысячная Н.В. Теоретические основы н выбор методов комплексной оценки состояния окружающей природной среды. -Рукопись.

Диссертация ка соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 21.00.08-Техногеннаябезопасность.-Харьковскийгосударственный университет,Харьков, 1998.

Диссертация посвящена вопросам оценки техногенного воздействия на окружающую природную среду. Определены основные интегральные показатели и оценки состояния компонентов природной среды. Разработана структура информационной базы характеристик окружающей природной среды. Проведено районирование территории Харьковской области по состоянию окружающей природной среды на основе применения таксономического метода уровня развития объектов, что позволяет

регламентировать административно-законодательными и экономическими мерами степень и характер воздействия на природу отдельных видов деятельности, а также обоснованно определять природоохранные мероприятия.

Ключевые слова: окружающая природная среда, химическое загрязнение, оценка состояния природной срсды, обобщенный показатель сброса, таксономический показатель, ранжирование.

N.V.Tysiachnaya . Theoretical fundamentals and selection of the methods for integrated assessment of the state of environment Manuscript . .

Dissertation for the degree of the Candidate of Geographical Sciences on speciality 21.00.08 -Technogenic safety. Kharkiv State University, Kharkiv, 1998. .

Dissertation is devoted to the problems of the assessment of the technogenic impact on the environment Defined are principal indices and evaluations of of the state of the components of the environment. Carried out is regioning of the territory of the Kharkiv Region according to the state of the environnment at each of these regions. Used for such regioning was a taxonomic method for assessment of the level of development of facilities which enables to regulate by administrative, legal and economic measures the degree and charachter of the impact on the environment of some types of activities and to develope required measures for reduction of the negative impact on the environment.

Key words: environment, chemical pollution» EIA , integrated discharge index, taxonomic index ranking - '

Підп. до друку 28.04.98. Формат 60x84 1И6

Умови, друк, арк.^0,' Облік-вид. арк 0,97

Зам. Хї 83 Тираж 100 прим.

г. Харків, ГСП-310002, вул. Петровського, 25

Редакційііо-видашшчнй відділ Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університет)