Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Свободноживущие нематоды бентоса Кременчугского водохранилища

ВАК РФ 03.00.18, Гидробиология

Автореферат диссертации по теме "Свободноживущие нематоды бентоса Кременчугского водохранилища"

РГ5 Ой - 5 'Дьіі 190-т

НАЦІОНАЛЬНА .АКАДЕМІЯ НАУК'УКРАЇНИ /• ' Інститут гідробіології НАН України

На правах рукопису

МАШИНА . Валентина. Петрівна

ВГЛБНОЖЙВУЧІ' НЕМАТОДИ БЕНТОСУ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОЙМИЩА

■ . - ' ' • '

е • ,\ . ' І ' ' • , - '

, ' • 03.00.18 —: - • * .

• гідробіологія ' ' , _ '

Л ■ Л - . ■' - ч '. ■ .

~ . АВТОРЕФЕРАТ -. дисертації на здобуття вченого^-ступеня ' кандидата біологічних наук

Робота-виконана в -інституті-гідробюлогі і НАН-України, -

- • . - - • »

‘ ' " ' N ’ " 1 _ ,-Є

' - На/ковіСкерівники: доктор біологічних наук'

. ‘ “г V.

' . ЩВІЮВА /І. В. ^

./ - кандидат бюлогічицх наук

- . ' • - - гугелч а в .

# Офіційні опоненти: доктор біологічних наук

_ - ‘ ’ БРАГІНСЬКИЙ Д Л .

- - ■ ~ ■ . кандидат біологічних наук

. 1 : . ' ВОВЧЕНКО П К. .... & ^

• Провіяна організація: Київський Національний . . - ' університет України

' ' їм. Тараса Шевченка „

■ Захист-відбудеться " І99ГР.

на засіданні спеціалізованої вчекої ради Д 016 19 01 при інституті гі-дробюлогії НАН України за'адресою:

\ -354210, Кшв-210, пр. Героїв Сталінгрзлу. 12.

_ ' З дисертацією можна ознайомитися- в бібліотеці

и Інституту* гідробіологи НАН України^ .

Автореферат^ розісланий. •■ІД’ у/ і

994 р.

Вчений .секретар спеціалізованої вченої , ■

‘ * ’ ^ , // у ^ '■ , ‘ ’ '

ради, кандидат біологічних наук. //[(). Г Гмігнсва н. Н.

Загальна характеристика робот .

Актуальність теш. Нематоди <? однією в найчисельніших груп багатоклітинних організмів, які живуть у водоймах. Вільноживучі нематоди - чаотина єдиного донного біоценозу. Вони е однією в основних груп донних орган1змів, одз складають прісноводний мікробентоо. їх чисельність може досягати 1-2 млн. осіб на 1 м2. З величини біомаси нематоди нерідко домінують серед мікробентичних організмів. Діяльність нематод в деструкції органічних речовин у водоймах порівнюється в діяльністю бактерій. Вони утворюють вначні кормові запаси для компонентів макробентосу. Крім того, окремі групи нематод душ чутливі до якості води, кр дозволяє використовувати їх у якості біоіидікаторів чистоти води. Недостатність вив-ченності фауни та екологи вільноживучих нематод (у тому числі їх якісних і кількісних характеристик) прісних водой-мит України і дніпровських водоймищ, зокрема Кременчуцького, обумовили вибір даної теми.

Шт і сагсші гшщашш роОоти. Основною метою роботи було всесторонне вивчення вільноиивучих нематод ЯК ОДНОГО і8 основних компонентів бентосу Кременчуцького водоймища. Для досягнення поставленої мати потрібно було вирішити наступні завдання: 1) визначити видовий склад та кількісний розвиток

нематод бентосу Кременчуцького водоймищ, 2) установити закономірності горизонтального ровподілу якісного складу та щільності нематод на рівних грунтах водоймищ, 3) визначити структуру угруповань нематод найбільш характерних біотопів водоймищ, 4) дослідити сезонну динаміку видового складу, чисельності, нематод на різних грунтах досліджуваного водоймища, Б) визначити участь нематод в продукції та деструкції

органичних речовин донних відкладів, 6) вивчити вплив вод-ко-фізичних властивостей грунтів на склад, динаміку розвитку та характер розподілу угруповань нематод.

Наукова новизна. Вперше подається повний систематичний огляд нематод бентосу Кременчуцького водоймища, якій включає 89 видів. 54 види - вперше знайдені у Кременчуцькому водоймищі, 14 видів - нові у нематодофауні водоймищ України. Вперше проаналізована таксономічна, екологічна та трофічна структура донних угруповань нематод Кременчуцького водоймища. Розглянута та проаналізована залежність розподілу нематод від водно-фіаичних властивостей донних відкладів. Установлені закономірності сезонної динамики розвитку нематод бентосу Кременчуцького водоймища

Наукове та практичне значення. Результати досліджень е вначним внеском у вивченні'фауни (в тому ЧИСЛІ КІЛЬКІСНОГО розподілу) та екології ыльноживучих нематод прісних водоймищ України. Дані про видовий склад, закономірності кількісного розподілу нематод можуть бути використані для оцінки біологічної продуктивності прісних водоймищ та для характеристики якості води. Запропоновано використання показника дисперсності - об’ємну масу скелету донних відкладів для характеристики розподілу бентосних організмів ка дні основної акваторії водоймищ Дніпра.

Апробація досліджень. Основні результати роботи доповідалися і обговорювалися ка '/ науковій конференції молс-дих науковців Інституту гідробіологи (м. Київ, 1976 р.), на III Всесоюзній науковій конференції "Проблеми екології Прибайкалля (м. Іркутськ, 1933 р.), на ПІ конференції молодих вчеьих-біологів Північно-Західного регіону "Екологічні пи-

тання раціонального природовикористання (м.Рига, 1989 р.), на Всесоюзній нараді по проблемах кадастру та обліку тваринного світу (м. Уфа, 1989 р.), на II з’ їзді гідробіологів Молдови (м.Кишинів, 199! р.).

Публікації. По матеріалам дисертації опубліковано 11 друкованих робіт.

Структура роботи. Дисертація викладена на 172 сторінках і складається із вступу, шести розділів, висновків та додатку, в якому приведено систематичний список вільноживучих нематод бентосу, виявлених у Кременчуцькому водоймищі. Робота містить 23 таблиці, 19 рисунків і список літератури, якій складає 114 найменувань (з них 26 на іноземних швах).

ЗМІСТ РОБОТИ. '

У вступній частині сформульовано мету та завдання проведених досліджень, обгрунтовано їх актуальність, викладена наукова новизна та і ї практичне значення.

У вступній частині приведено загальну характеристику дисертаційної роботи.

Розділ і. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОЙШЩА,

- »

Кременчуцьке водоймищэ е одним із найбільогих штучних водоймищ е Україні. Водоймища створене в 1960 році на ділянці середнього Дніпра у лісо-степовій еоні і займає внутрішньекаскадне місце у дніпровських водоймищ, Площа вод-

ного зеркал* £250 км2, об'єм із,5 км3. Середня ширина складає 13 км, середня глибина - б м, максимальна - £5 м відмічена у пригребепьнїй ділянці .водоймища. Водоймище

ВІДНОСИТЬСЯ ДО ТИПУ ОЗЄРНО-Р1ЧНИХ 3 маЛОЮ ПРОТОЧНІСіЮ,

Швидкість течи в залежності від ділянки водоймища і пори року холиваеться від о, з до і,о м/сек. за термічним режимом водоймище ВІДНОСИТЬСЯ ДО ПОМ1РНОТЄПЛИХ.

До початку проведення наших досліджень в Кременчуцькому водоймищі склався комплекс грунтів вторинного типу - власне донні Еідклади. Дмо водоймища утворюють.піски різного ступеня замуленності, піпанмсті та глиністі мули. Переважають піщанисті та глнністі пули, які займають відповідно 24,0* та 48, 0у- паоші дна (Новіков, 19851. Таким чином, гідрологічні характеристики різних типіе донних відкладів у Кременчуцькому водоймищі істотно відрізняються, що не може .не Ечливати ка розвиток нематод.

Розділ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ. Матеріалом у приведеній роботі послужили мкр^бентичні проби, які були зібрані протягом 190-0-1990 р. р: під час коп-лексних гідробіологічних досліджень імоніторингуі Кременчуцького водоймища Проби відбирались посезонно (ве літо, осінь), а у 1952 р. - щомісячно (квітень-жовтень) на постійній сітці "станцій", які охоплювали всю акваторію, водоймища 1 всі типи донних відкпалів. Усього було зібрано Т65 кількісних проб мікробентосу. Проглянете і визначено більше 20. 000 єкзкмплярів нематод,

Для взяття проб з глибин більше 3-х метрів використовувався ніхробентометр ”£-ТЄ з площею захвату грунту і/тг<о м

(Травянко, Євдокімова, 1966). з глибин меньше 3-х,нетрів . проби відбирались трубкою' Володимйровоі (Володимирова, і96і). при відборі і обробці проб використовували загальноп-' ’ рийняті методики КІЛЬКІСНОГО обліку. МІКРОбеНТОСУ (ЦЄЄб. ' •1958, ГУРВИЧ- 1969).

Вибірку і підрахунок нематод проводили з використанням бінокуляра МБС-9 у камері Богорова. Відібраних нематод перекладали у годиннокове скло, в якому знаходились декілька краплин гліцеріну з дистильованою водою. Після цього виготовляли ростійні гліцерін-желатинові препарати. При видовому визначенні використовували мікроскоп МБІ-б. Вимірювання нематод проводили за формулою Ле Мана в модіФікаиіі Миколеиь-кого (de Han. 1564. MicoletzüY. 1922). ■ :

Для інтерпритаип даних по-видовому складу нематод- використовували математичні методи 1 побудови (Бер*. 1962. Уілсон. 1971. Андреев, í980. /Іємзіна. 1989). . .

.• Угруповання нематод .різних грунтів проаналізовано з використанням таких -структурних показників: величина середньої чисельності, величина середньої біомаси, частота виявлення, індекс щільності (Броцька, Зенкевич, 1939). коефіцієнт спільності видів (Воробьев, 1949). '

' йяя визначення величини біомаси нематод індивідуальну вагу окремих видів брали з робіт (Andrasáy, 1956, Цалоліхік, 1963). • ■ : . . •

домінанти, субдомінанти і акииденти виділяли за. зломами, кривих індексів шільності. . ' .

при визначенні участі нематод в продукції та деструкції • органічних речовин донних відкладів, розрахунки продукції нематод зроблені за способом Бойсена-Єнсена ідлімов, ■ 1969) .

. - 6 -розрахунки дихання за іхмельова, 1973, Камлюк, 1974). При вивченні залежності розподілу нематод від водно-фізичних властивостей грунту використано показник дисперсності структури донних відкладів, який являє собою КІЛЬКІСТЬ СУХОЇ Ваги речовини В ОДИНИЦІ об'єму ГРУНТУ ПРИ нєзрушєній його СТРУКТУРІ (Новіков. 1965).

РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГО-ТАКСОНОМ1ЧНИИ ОГЛЯД ВШНОІИВУЧИХ НЕМАТОД КРЕМЕНЧУЦЬКОГО БОДОйИИІА.

В розділі аналізуються літературні дані, які стосуються вивчення видового складу, кількісного .розвитку, розповсюдження, екологи та біологи вільнояшвучих нематод прісних водойм. Відмічається, що на даний час недостатньо вивчена Фауна та екологія прісних водойм України взагалі, і зокрема дніпровських водоймищ. '

В результаті проведених досліджень У Кременчуцькому ВОДОЙМИЩІ виявлено 09 ВИДІВ . ВІЛЬНОЯНЕУЧИХ нематод, ЯКІ відносяться ДО б РЯДІВ, 29 'РОДИН 1 48 РОДІВ (за системою АМаэзу, 1976). серед зареєстрованих видів 54 вида упєрїя? виявлені в кременчуцькому водойміщі, 14 - нові у нематодсіа-уні України. ' .

Аналіз нечатолоФауии водоймища дозволив виділити у п складі три зкологічні групи: і: Гідробіонти 'види нематод,

пристосовані до водного середовища) - 4? видів, 2. АмФібіон-ти (види нематод, які зустрічаються як в прісній так і р грунтах) - 27 видів, 3. геобіонти (типично грунтові форми) *6 видів.

Одержаний у процесі проведеній д-іслілкень матеріал дозволив провестшдетаяьодй еколсгс-т^тонсиїчи-.т аналіз кояно-

- 7 - , •• ' '

го заресстрованного в Кременчуцькому водоймищі вида нематод, в якому представлено: тип організації нематод, тип грунту, де виявлений вид, глибина, частота виявленності У пробах на даному типі грунту, середня чисельність, середня біомаса.

■ роль виду, яку він відіграє в ценотичних угрупованнях. Ці показники в значній мірі сприяють виявленню екологічних особливостей вільноживучих нематод і встановленню їх функціонального значення в екосистемі водойм,

Лля об'єктивної оцінки питомої ваги родин, які склада' ють фэуну. нематод Кременчуцького водоймища використано прин* . цип "Фауністичних спектрів" (ШИеивКа, 1974г Токобаев. 1976, Смогоржевська, 1978, І980ь Аналіз "фаунистичного

спектру" дозволяє виділити три групи родин: домінантів, суб-домінантів і акцидентів (рис. 1>. ■ ■

Рис, і, Співвідношення трьох домінантних

ГРУП РОДИН 1 ВИДІВ

нематод у Кременчуцькому водсймийі: і -

домінанти; 2 - субдомінанти; З - акішенти,

” 12 3’

В групу домінантів включені РОДИНИ, ЯКІ ВМІШУЮТЬ 12-14 видів нематод. Це родини: ТоьпШае, НопЬУгіегійае, согуіаіші<іае, які становлять 44, V- видового складу наматоя. Родини, які містять по з-б видів (таких ройин 7) складають групу субдолінантів - 30,4/. видового складу нематод, Група акцидентів представлена 19 родинами, які вміеу&ть 1-Е ши, вона складає 25,3/.. Основу Фауни шьиошзучия нематод Крг-

* 50

а - сій.

7] / и- бі і9і X

/

/ й

/ / 7

/ / /

✓ вш / /

✓ / /

Г 1 / /

■■■■■.■■ - 8 - . , . менчуцького водоймища утворюють 10 родин, які є домінантами

і субдомінантами - їх відсоток становить 75і/. ридового складу

• . • ' - t

нематод.

Глава. Ч. СТРУКТУРА УГРУПОВАНЬ НЕМАТОД ‘НАЙБІЛЬШ ХАРАКТЕРНИХ.

ТИПІВ ГРУНТУ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОЛОЙМЩА: '

. В даний час в Кременчуцькому водоймищі ск/. івся стійкий

комплекс донних відкладів, які представлені основними типами

грунтів: 1 - чисті піски, II - слабо замулені піски. III - .

сильно замулені піски, ІУ - замулені піщані грунти, У - за-.

МУЛЄНІ ГРУНТИ, УІ - Ь'Л’ЛИ. Відповідно кояному типу- грунту

внділені угруповання нематод. .

Угруповання нематод чистик пісків. характеризуються '

. . • ■ • найбіднішим якісним складом' і-низькою щільністю нематод. У

їх складі, виявлено лише ю видів нематод (рис. 2>, які належать до рядів: Dorylalmlda (3 види), EnopUda (2 види), Honhysterida (2 види), Araeolalmida (2 види) і Rhabdltida (1 '.вид). Домінанті види - Enoploides fluviatllis ' і Hesothenslus setosus. .,

■ Середня чисельність нематод на чистих пусках невелика -

і, їй тис, екз/м2, середня біомаса - 0,0005 г/м2. З 10 видів, які. населяють ЧИСТІ піски, б видів відносяться до всеїдних форм, 3 - вибираючі детритофапі' і і вид - рослиноїдний. • аівишаш .нематал oaft? заму.шш тещ. замулені піски як за числом видів, так і за щільносте нематод явля-. ються найбільш "багатими" грунтами кременчуцького водойм„ща, ■ 'тобто вони становлять найбільш сприятливий біотоп для роз. витку нематод. . ..

. Угруповання нематод' слабо замулених пісків а .адаються

Рис. 2. Кількість видів нематод. що нас?--• Ляють різні грунти: і

- чисті піски: II -

слабо замулені піскчі і III - сильно замулені

• 1 піски; IV - замулені піщані грунти: V -заьулені грунти: VI -

МУЛИ.

13 45 ВИДІВ. 18 ВИДІВ (39Х ВИДОВОГО складу! ВІДНОСЯТЬСЯ до Г~ДУ Enopllda. 7 ВИДІВ її у/) відносяться ДО РЯДУ llonhYsterlda, по 4 вида (іш представлені ряди Chromadorida і Araeolaimida. Домінантні види - Mesothenstus setosus Borylaimus stagrialis, TobMlus gracilis. Середні чисельність і біомаса досить високі (14,0 тис. екз/м2 і 0,114 г/м2). Більшість видів (22 види) відносяться до невибираючих детри-тоФагій, 17 - до всеїдних видів, рослиноїдних - 5 видів, вибираючих детритофагів - 2 -види.

к’гр_тват шстод симнз іаіщііш пісків представлені 39 Еидами, Напгальш різноманітний видовий склад відмічено для ряду Enopllda (15 еидів). Меньшою різно-манітні'г'ткі представлені ряди Dorylaimida і Honhystenda -¡по в видів), .По 4 вили - ряд ¡і Chromadorida 1 Araeolaimida. Домінантні види - Dory і anus staenalis 1 Tobrilus gracilis. . Середня чисельні'Tt нематод на сильно замучени” пісках лосд -га? ¿о, тис. екз/н2- сєрмнл' біомаса - о, 192 г/м2, невибира-

■ - '• - . - -lb ~. - : ; 7 . ючі дет^итоФаги представлені 25 видами, 10 видів відносяться

до всеїдних 1 4 - РОСЛИНОЇДНІ. . • , .

■ . ' * ' ' .

Угруповання цематод замулених пшш ШШИ представ-'

лені ?7 Еидани нематод, найбільш Різноманітний видовий склад відмічено для рядів Monhysteridä (9 видів) і Enopllda-(7 видів). Меньшою різноманітністю характеризуються ряди Dorylamida ¿5 видів) і Chromadorida (3 ыди). Середні чисельність і біомаса схлали відповідно ft, 54 тис. екз/м^ і

0.075 г/м2. домінанти представлені єврітопними видами!' Tobrilus gracilis, Dorylamus stagnalis і Mesothermus setosus. Переважають 1 невибираючі детрнтофаги іі& видів), всеїдних - 5 видів, рослішої вдих - 3 і вибираючих дєтрито-Фагів - і вид.# .' .

Ш>.УП0ВаШ И&И&І2Д ЗЗНУ,.аШ ГРУНТІВ характеризуются бідним видовим складом і низькою щільностю нематод, на ньому грунті виявлено И видів, представники рядів Dorylamida (4 вили), Enopllda 1 Honhystenda (по 3 види) та Chromadorida—. 1 вид. домінуючими видами е Dorylaimus staenalis і Tobrilus gracilis. Середні . чисельність і біомаса низькі і складають відповідно 4,76 тис. екз/м2 і 0,005 г/м2. Ьа типом вивлення перева«ають невибираючі детритоФаги - б видів, всеїдних форм

- 4 і рослиноїдних - і вид. . '

; ' Угруповання нематод мулів'представлені 19 видами. Пере-' ва*ають представники ряду Honhystenda - б видів. Ряди Enopllda, Dorylaimida 1 Araeolaimida приставлені 4 вилами ‘кожний. Домінантом угруповання е єврітопний вид - Dorylaimus ; stagnalis. середні чисельність і біомаса невисокі і ’.складають відповідно в. 95 тис. екз/м2, 0,036 г/м2; Домінують вибираючі дєтритофдги - 4 види, рослиноїдних - і вид і>всеїдних

•. - и - ' -. •

- 5 ВИДІВ. ; , . ‘ . ;

Порівняння видового складу нематод окремих біотопів по' казало їх достатньо високу пізноманП.-Ість. коефіцієнти j.a-’ гальності видового складу мають невелики значення <7-36'/.)'.' Найбільш схожий- віщовий склад нематод встановлено на слабо та сильно замулених пісках (36'/.). та на слабо замулених пісках і. замулених піщаних грунтах (Зб'О. Це пояснюється тим, що замулені піски і замулений піщаний грунт є пе-

. рєхідним грунтом від грубого субстрату до м'якого, наймень-■ і- . . ' - . ■ • lion схожістю видового складу нематод характеризуються . замулені грунти та мули <7-/.).. ,

Встановлено, що серед нематод є види, які розвиваються V великій чисельності на Різних • грунтах:; Dorylaimus stagnalis, Tobnius «ràcilis, . Hes'ctheristus setosus,. Eûtobnlüs médius, Honhysterà stagnalis, які відносяться до єврітопних видів. Деякі види' (.317. видового складу нематод) мають чітку приурочєкність до визначених ГРУНТІВ. • . .

• . ' ' • ’ “V ■ -

.. Для інтерпритаиіі одержаних дакИ)і .видового, складу віль-нонивучих нематод Кременчуцького' водоймища, застосовувалися

• математичні методи і-побудови. За допомогою оргРаФа встанов-■. лено, що слабо та сильно замулені піски є найбільш "екзотич-. ними".-. тобтс> видовий склад нематод на таких грунтах самий Різноманітний (рис. ЗГ. Дійсно, на слабо та сильно замулених . пісках знайдено 45 та 39 видів нематод із 5 рядів. Найбільш повно представлені ряди Елоріida і Dorylaimida. Самими.-зви-,-.чайними є вилові списки.нематод чистих пісків, та. мулів, -, тобто видовий склад нематод на таких грунтах найбільш т’ипо-

RI

RII

nie. 3. Орграф відно-

RVI

ffV mv

шень "екзотичності" E^o видового складу \>Rm нематод на різних

грунтах Кременчуцько-

го водоыиша.

вий для досліджуваного водоймища,

, Порівняльний аналіз розвитку нематод бентосу Київського (4г види). Кременчуцького (69 види) ' та Каховського (46 видів) водоймищ, розташованих / різних ландшафтно-кліматичних зонах і займаючих Різне положення у каскаді дніпровських водоймищ, показав різницю у Ьтупєні схожості Фауни нематод між окремими водоймищами. Найбільшої .схожості видового складу (ЗбХ) виявлено для Кременчуцького та. Каховського водоймищ. найменьша схожість - (29*) виявлена для Київського та Кременчуцького. Встановлені закономірності розподілу видового. складу та щільності' нематод на характерних біотопах Кременчуцького водоймища аналогічні таким для Київського і Каховського водоймиш. .

В результаті проведених досліджень встановлено характер розподілу нематод з різним типом живлення по біотопам Кременчуцького водоймища. Згідно класиФікаці* візера (Vieser, 1953, 1959) усі виявлені нами нематоди поділені на 4 групи. Група 1А - вибираючі детритофаги, 1В - невибираючі детрито-Фаги, 2А - рослиноїдні, 2В - всеїдні. Розподіл нематод з Різним типом живлення підлягає загальній схемі: на гру-

боптаних грунтах переважають групи всеїдних нематод, в меньшій чисельності в них живуть вибираючі летритоФаги. на грубопішаних грунтах повністю відсутні рослиноїдні нематоди. На мулистих грунтах домінують вибираючі летритоФаги і в незначній чисельності- знаходяться представники рослиноїдних форм. Невибираючі летритоФаги представлені в однаковій мірі у всіх біотопах. .

В біотопі чистого піску домінує група 2В - (бои видового складу), в основному ие представники родин Єлоріі<іае» Нопопськкі, БіРШазіегісіае. На другому міст група 1В -(ЗО'/і, в основному представники родин Тоьпікіае. СУІшсЗгоіаїтісіае. і лише 10 к видів складай група, і А. представники родини наїарЬапоіаітШае. На чистих пісках відсутня група 2А.

На слабо замулених пісках сприятливі умови г.ля розвитку знаходять представники майже всіх груп живлення. Основну частину нематод складають група 2В |42х> та група 1-А (32*/). До складу групи 2В входять представники родин РогуїаішМае. Нувоіаіписіае, Ігопкіае. Гр"па 1В представлена родинами ТоЬгіШае і Р1 еси.4ае. на групу 2А (в основному представники редин Сіігста<іогі<Зае і ЕИітоіаіш.йае> припадає 14'/. видового складу і тільки 12* - складає група іа (представники родин Моштіегкіае і Аіашаае).

В біотопі сильно замулених пісків невибираючі дєтрито-Фаги домінують (4іиі порівняно з іншими групами і представ ЛЄНІ В ОСНОВНОМУ. РОДИНОЮ ТоЬШЫаё. . .я сильно* замулених пісків характерно зменьшення кількості видів нематод (31 и) із групи 2В. Група вибираючих детритоФагів ^кладае 15'/., рослиноїдні - ІЗ'/.. '. • ' . •

•, "На замулених пінних грунтах домінуює:група 1В (42/). В основному це представники родин ТоЬгїїісіае і РІесіМае. Групи гв та. 1А представлені в однаковому співвідношенні і складають 22'/. • ■ від'загальноі кількості, видів нематод, які живуть в цьому грунті. Група рослиноїднії:: нематод складає 14'<.

•: • на замулених грунтах сприятливі умови для розвитку находять представники групи *.В сі'/.) та групи 1В (Зб>.\. в той ие час •’РУпи 1а та £А складають лише 9/.. Домінуюча група 2В представлена видами родин Иопопсіпаае, Цуеоіаіщі<1ае і Гогуїаітісіае. ’ .

Співвідношення груп ншлемнгія на мулах наступне: група

1-А складає 47'/ (представлена видами родини НопЬузієгШє), група >2В (представники родини Оогуїаішійае - 27Х). Меныиё ; невибирагчнх дєтритоФвгів - (2ГО. рослиноїдні неигтсди.

відмічені у незначній кількості,- (5'/.). .

РОЗДІЛ 5. СЕЗОННА ДИНАКИКА ВІЛЬНОЖИВУЧИХ НЕМАТОД НА : ' ОСНОВНИХ БІОТОПАХ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО В0Д0ИИИ2ІА.

Відомо, то ::>звиток-нематод пов'язаний з сезонними коливаннями видового складу та щільністю попу:яціі. 'Ці коливання. голінним чином, обумоьлені сезонними циклами їх розмноження (РіесгупзИа, 1953, Каїшап, 1975, Цалоліхін, 1973).

Проведені дослідження в Кременчуцькому водоймищі показали наявність сезонних коливань у видовому складі • та .кількісному розвитку нематод, які населяють р'.-зні біотопи. На чистих пісках • у весняний перід (квітен'ь-травень)

' ‘ • ■ ' - . . . \ с:

спостерігалася найменьша видова різноманітність нематод.(З види). Максимальна кількість видів.відмічена в теплий період року - у липні .та' с-?ряш іЕідповідно 7 і 8 видів). З .10

' - 15 - ■ - . ■ , *

видів, які виявлено у-чистих пісках на протязі вегетаційного

■ ■‘Ріоду. зустрічалися лише 2 види - Епор'іокірз ИшцагШз і ‘ МЄ50ШЄГ15Іи5 Беїоьиз. ЙаКСИмалЬНИЙ КІЛеКІСНИП розвиток не-натод на чистих пісках зафіксовано влітку. V серпні середня чисельність складала 20, 5 тис, екз/м2. середня біомаса - 0.1 г/м2. У весняний та осінній періоди ці показники були у де-кілька разів меньшими.

Замулені піски характеризуються .найбільшою видова-.різноманітністю нематод на протязі усього вегетаційного ’ періоду. Максимальна видова Різноманітність нематод спостерігалась у літній період: на слабо замулених пісках <-

у серпні (21 вид), на сильно "амулених пісках * » липні (20 видів), на протязі вегетаційного періоду у.кількісному роз- • витку нематод спостерігалося два піки: на слабо замулена, лісках літній пік - у липні (середні чисельніст 90.0 тис екз/м«*, біомаса - 1.0 г/м2) та осінній - у ховтні (Ьідповідно бо. 4 тис. екз/н2, о, 55 г/м2). На сильно замулених пісках найбільший розвиток нематод в'явлено у літній період (відповідно гоо;о ліс. екз/м?. 2,5 г/м2). • -

, Найбільша видова Різнома: ітність нематод на замулених , грунтах спостерігал'сь у літньо-осінній періоди (11 видів).

На протязі вегетаційного періоду у кількісному розвитку нематод спостерігали різкі коливання чисельності, з явно вираженим піком у червні (40,1 тис. екз/м2).. • ' ■ '

Мули характеризуються невисокою різноманітністю вільн.-жив4чях нематод. Максимальне числі віс^в (12) 'зафіксовую'у липні та вере чі, Б дин?миці кільки.гого розвитку нематод на мулах, спостерігалось два піка; вес’яний (середня чисельність 34,1 тис. екз/м2, середня . біомаса ' - 0,2Т .■ г/м2 та

- 16 -

ранньо-осінній (ВІДПОВІДНО £з, З ТИС. ЄКЗ/М2,' 0.36 г/м2.

У процесі внвчення сезонної динамики нематод було зафіксовано сезонні статеві зміни одного із домінуючих видів -Tobnlus graclllr. Встанолено, шо при зменьшенні кількості самок відбувається збільшення кількості личинок. Такі: коливання ПОВТОСКУУГЬСЯ .омісячно. Самців У ПРИРОДНИХ ПОПУЛЯЦІЯХ набагато меньше, ніж самої. Так у Кременчуцькому водоймищі для Tôt 'ilus gracilis співвідношення самців до санок відповдно становить 50:360, тобто 1:Т. .

Щомісячні дослідяення (квітень-жовтень) дозволили розрахувати. продукцію нематод бентосу на двох найбільш розповсюджених у водоймищі типах грунту: замулених пісках та мулах.

Розрахований нами P/В кое^шіснт нематод виявився неоднаковим на ціх грунтах: ьа замулених пісках Р/В = 1.61. на мулах

- 3,12. Продукція нематод на замулених пісках складала 0.41 ккал/м2, на мулах - відповідно 0,21 ккал/м2. Встановлено, що дєструкшя срганічних речовин за рахунок дихання нематод досить різна на грунтах різнсго типу, найбільш інтенсивна дєструкшя на замуленії;: пісках. Тут енергетичні затрати обміну у нематод за вегетаційний період складали 10.52 ккал/м2. На-мулах ця величина дорівнювала 2.75 ккал/м2.

Рсзділ 5. ЗАЛЕЖНІСТЬ РОЗПОДІЛУ НЕМАТОД ВІЛ ВОДНО-ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДОННИХ ВІДКЛАДІВ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОИМИЕА.

При вивченні залеяності розподілу нематод від водно-фізичних властивостей грунту начи вперше'використано показник дисперсності струткури донних відкладів водолмиа. Дані про видовий склад, чисельність та величину. біомаси еільнокивучих нематод аналізувалися за постійними інтервале-

ми значення об’ємної маси скелету, які охоплюють як характерні (середні) значення для кожного типу донних відкладів.

. так і промітні (граничні). '

У зоні залягання пісків - найбільш крупнозернистого та найменьш дисперсного типу донних відкладів домінує лише один вид Enóploides fluviátilis. Характерно, що-на інших типах грунту цей вид до числа допнантів не входить. . .

на замулених пісках та пшаністих мулах спостерігається, найбільший видовий клал нематод, на окремих ділянках виявлено до із видів, середній показник для усієї площі заляганг ня відкладів цього типу становить 6 видів, для піщаних мулів хількість видів значно зменьшується (В середньому ’3-4 види). Значно змєньшується видова різноманітність на ділянка;;' залітання найбільш дисперсних відкладів - глинистих мулів глибоководних ділянок, де число видів нематод коливається від і до 4. напіврідкий структурі цих мул.ів відповідають мінімальні значення об'ємної маси скелету 0.2-0.3 г/см3. такий вузький інтервал об'ємної маси скелету і.5-І.7г/см3 мінімізує і видову Різноманітність на чистих пісках. .

Лля відкладів інших типів грунту чіткої ' кореляції мія інтег-валами значень об'ємної' маси скелету тг числом видів не встановлено. . , ...

Чисельність нематод на одиницю площі дна досліджуваного вод лмиша в цілому сильно варіює. Усереднення по інтервалу об'ємної^маси скелету згла*ує розхил по щільна . нематод, алг в-зоні чистих пусків зберігаєтеся різке знияення , їх чисельності, У відклала: інших типів грунту мінливість цього показника значно меньша. Максимуми- відповідають інтервалам об'ємної маси скелету і. 1-і,з г/см3 та 0,3-0,5 г/см3. тобто

Рис. 4, Залежність середніх значень чисельності і біомаси нематод від об'ємної маси скелету донних відкладів Крє-мен^уцького водоймища.

ОД 0,8 1,2 г/смЗ

замуленим піскам та глинистим мулам ірис. 4).

Незначно зменьшусться чисельність на піщанистих мулах та найбільш дисперсних глинистих, і різко зменьшується на

ЧИСТИХ П1СКЗ*.

При усередненні значень біомаси виділено два піки, які відповідають інтервалам вибраного показника: і,3-і,5 г/см^ і

0.3-0,5 г/смЗ, тобто замуленим піскам та глинистим мулам. При цьому, достатньо помітно прослшовується різке зни»ення біомаси не тільки в інтервалах і, 4-1,5 г/смі характерних для чистих пісків, але і для найбільш дисперсних глинистих МУЛІВ (меньш 0,3 г/см3|, несприятливі умови існування для нематод, які характерні для зони чистих пісків, лімітують не тільки їх видовий склад, чисельність, а і біомасу.

Аналогічну форму залежності мають зміни індксу щільності нематод в залежності від вибраного показника. Не пов'язано з тим, . ио різні варіації чисельності меньй вира-

жені ніж біомаси, не СПОТВОРЮЮТЬ тенденції 11 ЗМІНИ.

на основі детального розподілу значень об'ємної маси скелету донних відкладів складена схема розподілу біомаси нематод і розраховано п сумарну величину та середньозважене значення для окремих діляно: і для основної акваторії Кременчуцького водоймища. ■

ВИСНОВКИ,’

1. У результаті проведених у 1960-1990 p.p. досліджень

в Кременчуцькому водоймищі виявлено 89 видів нематод, які належать до 48 родів. 29 родин, б рядів і З підкласів. Серед них 14 видів є нові яяя нематодоФани прісних водойм України. 54 вида - вперше виявлені в кременчуцькому водоймищі. Основу Фауни вільноживучіг нематод складають 3 родини: Tobrilidae, Honhvstendae і Cory 1 aimidae. які становлять 43. їх їх видового складу. •

2. За екологічними особливостями всі виявлені види поділено на 3 групи: гідробіонти (типово прісноводні види) -48 видів (57.вх видового складу). амФібіоити (види, які зустрічаються як в прісній воді, так і в грунті) - 27 видій (32.5*/) і геобіонти (види, які живуть у грунті і випадково потрапили у водоймище) - е видів (9.7'/.),

3. Вперше проведена екологічна паспортизація вільножи-

вучих нематод бентосу Кременчуцького водоймища, яка свідчить tro велику Фауністичну різноманітність та їх високу екологічну валентність. .

4. Аналіз структури угруповань нематод'найбільш "характерних типів грунту показав різноманітність їх видового

складу і кількісного розвитку. Найбільш різноманітна немато-дофауна слабо та сильно замулених пісків (відповідно 45 та 39 видів), найменьшу кількість видів (10) вафіксовано на Чистих пісках. Максимальна середня чисельність нематод виявлена на сильно замулених пісках (20,7 тис. екв/М2), мінімальна - на чистих пісі4ах.(1,3.ти(ї. ЄК8/М2), тобто замулені піски найбільш сприятливий тип грунту для розвитку нематод.

5. Серед виявлених видів нематод е види, які розвиваються у великій чисельності на рівних грунтах - Dorylàimus stagnai is, Tobrllus graollls, Mesotheristüs setosus, Eutobnlus médius, які. відносяться до еврітопних. Деякі види. (31% видового складу нематод) маигь чітку приуроченність до визначених грунтів.'

6. Встановлено, пр на груОопішдних грунтах (чисті піски) переважають представники групи всеїдних нематод -2В і найменьш видів,., які відносяться до вибираючих детритофагів -1А. На чистих пісках відсутні рослиноїдні нематоди -2А. На

• мулистих 'грунтах домінують нематодй, які входять в групу вибираючих детритофагів -іА, у значній більшості виявлені представники рослиноїдних форм ~2А. Невибираючі детритофаги -ЇВ -представлені однаково у рівних біотопах. •

7.. Встановлено, щр на замулених у різній ступені пісках видовий склад нематод найбільш різноманітний на протязі усього вегетаційного періоду. Максимальне число видів (21) виявлено у літній період, .тобто у період з відносно стабільними умовами. У динаміці чисельності нематод спостерігався максимальний пік розвитку <200,8 тис.екз/мг) у червпі на сильно замулених пісках.. У квітні зафіксовано найменьша щільність нематод (3,0 тис.екз/мг) на чистих пісках.

- 21 -

8. Продукція нематод ва період (квиень-яовтель) на еа-мулених пісках складала 0,41 ккал/мг, на мулах відповідно 0,21 ккал/ьі2. Деструкція органічних речовин (еа рахунок дихання нематод) різна на грунтах рівного типу. їй ааиудзних

пісках у нематод оа цей період енергетичні еатрати обіпну складали 10,52 ккал/и?,. на мулах - 2,75 ккал/иг, тшснм чином, процес самоочищення у водоймищ найбільш інтенсивний на еамулених пісках.

9. Еивченнл валежності розподілу нематод від вод-но-фівичних властивостей донних відкладів дозволило Естаир-вити, по при переході від найбільш цільних та крупнозернист их відкладів (чисті піски) до аморфних та тонко-дисперсних (мули) вбільшуеться Р18К0Ь£ЙНІТНІСТЬ ВИДІВ та кількісний розвиток нематод, ер відповідає ііпєовалам об'ємної маси скелету донних відкладів 1,1-1,3 г/см~ та 0.3-0,5 г/см?, тоСто замуленим піскам та глинистим мулая

■ Ю. Запропоновано використання показника дисперсності -об’ємну «асу скелгт/ денних відкладів - при оцінці розподілу Септичних оргааіеміз на дні основно! екватори ведоймзпц Дн і пр-г.

Матеріали дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Ґурвич Е а , Машина Е а ї&кро- и меэобентос //Гид- ' ро-її®логические последствия аварии на Чернобыльской А?0. -Киев: Наук, думка, 1992.-0.109-115. .

2. Каиииа К И Экологическая характеристика нематод

Кременчугского водохранилища//Гидробиол. зурн. -1987.-23, N 4.-С.87-9С. •

3. Машина ЕЕ Своболножавуппэ прматоды отряда ЕпорШа

Кременчугского водохранилища // Там ке. - 1989.- 25, N 4, -С. 37-40. ^ .

4. Машина В. И. нематоды песчаных прибрежий Кременчугского водохранилища //Тан яе. - 1963.-19. Н б.-С. 65-66.

5. Машина В. Л. Состав и экология бектических нематод отрядов Enoplida и Dory 1 ляп da Кременчугского водохранилища //Киев, 1969.- 19 С. - ЛЄП. В ВИНИТИ 2.01.89, N 44-1389.

6. Гурзич В. В., машина В. rh Влияние дноуглубительных работ на микро- и незобентос //Киев, 1991. - 12 с. - Деп. в ВИНИТИ 28.06.91, Н 2797-891.

о

7. Гурбич В. В.. Машина В. П. Склад та розподіл у Кременчуцькому водоймищі на тринадцятому рот його існування //Гідробіологічні дослідження водойм України. Матеріали V наук. кон. молодих вчених. - К.: Наук, думка, 1976. -С. 19-20.

8. Гурвич В. В., Машина В. П. Использование раковинных корненожек и нематод в биологическом мониторинге пресных водоемов //И1 Всесовзн. каучн. конф. "Проблемы экологии Прибайкалья". Иркутск, 5-ю сент. 1988г. Тез. докл. - Иркутск, 1966. - С. 15.

9. Кашина В. П. Нематоды Днепра и его водохранилищ //Всесоюзн. совещание по проблеме кадастра и учета кивотного мира: Тез. докл. - У«а. 1969. - С. 42-43.

10. Иашна В. П. Распределение свободнокивуаих нематод с различным типом питания ка основных биотопах Кременчугского водохранилища //Всесоюзн. симпозиум "Трофические сзязи и продуктивность водных сообществ": Тез.докл. -Чита, 1969. -С. 37-36.

11. Машина В. П. Эколого-Фаунистическая характеристика свободнояив/аих нематод Кременчугского водохранилища //'/ill

Конф. молодых ученых-биологов Северо-Западного региона. "Экологические вопросы рационального природопользования" Рига. 1589г. Тез. докл. - Рига. 1969. - С. 22-23. '

Аннотация.

Машина В. П. Сзободноживущие нематоды бентоса Кременчугского водохранилища.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03. 00.18 - гидробиология. Институт гидробиологии НАК Украины, Киев, 1994 г. Защищается и научных работ, которые содержат результаты' исследований Фауны и экологии свободноживущих нематод Кременчугского водохранилища. Установлено, что в Кременчугском водохранилище обитает 39 видов нематод, принадлежащих к 46 родам, 29 семействам, б отрядам, 3 подклассам. Впервые проведена экологическая паспортизация свободноживущих нематод Кременчугского' водохранилища, свидетельствующая о большом Фаунистическом разнообразии и об их высокой экологической валентности. Предлагается использоеэть показатель дисперсности - обьемную массу скелета донных отложений при оценке распределения бен-тических организмов по дну пресных водоемов.

Abstract.

Hashma v. p. Freeliving benthos nematodes of Kremencftue reservoir. • •

Thesis for candidate degree m speciality 03.00.13 -hydrobioloKY. institute of Hydrobio 1оку HAS UKraine, Kiev, 1994. For defense il research papers, which contain the results of investigating fauna and ecoloey of freelivmg

... - 24 -

nematodes in Kremenchug reservoir. Researches of 1960-1990 years prove that in Kremenchug reservoir live 69 types of nematods, belonging to 46 genuses. 29 families. 6 classes and 3 subclasses. That Is the first time that the ecological pasportizatiOR of freeliving nematodes of reservoir is done and it testifies about great faunistic diversity and their ecological valency. It is suggested to usé index of iispersity - the volume mass of these deposit sKeletons when estimating the dispersity of these benthos organisms on the bottom of fresh reservoir.

Ключові слова: водоймище, бентос, щматоди.

ПІдп. до друку '10.II.94. Формат 60x84/16. Поп. офе. І? 2, Офс. друк. Ум. друк. арк. 1,39. Ум. фаобо-відб. 1,62. 06л.-вив. арк. 1,51. Тирэя ПО прим. Зам. 293. Безкоштовно.

ІЕЗ їм. Е.О.Патона. 252650 Київ 5, НСП. вул. Горького, 69.

РОД ІЕЗ їм. Е.О.Патона. 252650 Київ 5» МОП, вул. Горького, 69.