Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Структура популяцiй збудникiв сiтчастоi i темно-буроi плямистостей листя ячменю за ознакою вiрулентностi та методи створення iинфекцiйних фонiв у зв'язку з селекцiею стiйких сортiв

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Структура популяцiй збудникiв сiтчастоi i темно-буроi плямистостей листя ячменю за ознакою вiрулентностi та методи створення iинфекцiйних фонiв у зв'язку з селекцiею стiйких сортiв"

УКРАШСЬКШ ДЕРЙАН№ АГРАРИЯ

■ УН1ВЕРСИТЕТ

Р Г Б ОД

НЗ правах рукопясу

Клименко Ольга Па ел I виз

СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦ1Я ' ЗБУДШШВ С1ТЧАСТ01 I ТЕШО-БУК)! ПЛЯШ1СТОСТЕЯ ЛНСТЯ ЯЧМЕНЮ ЗА ОйНАКОЯ В1РУЛЕНТНОСТ1 ТА НЕТОДИ СТВОРЕННЯ НЙЕКЩЙНИХ «ОШВ У ЗВ'ПЗКУ 3 СЕЛЕКЦ10О СТ1ЯКИХ СОРТIВ

Сп5ц1алън1стъ 00.01.11 - еахкс1 рослип в1д т1днж1в 1

хвороб

Авторефэраг дисертац11 на здобуття паукового ступени кандидата <51олог)чш!Х наук

Ки1в - 1994

Робота виконана с 1нститу1'1 вахпсту рссхип УАА11 в 1988-1990 рр.

Наугавий 1;ер1вюис

акадеШк УАЛН, доктор 61одог1ч1шх наук, професор И.П.Л1 совий

0ф1ц1йи1 опоненти:

доктор сяологгашх наук, 'про$есор 1.0. Дудка

кандидат б1олог!чних наук, доцент С.М.Ковалешо

ПРоэ{даа уотанова;

1нстктут землеробства УААН

Захисг дисертацП в1дбудеться "122'_1994 р.

в "-/С" годин на вас1данн1 спец1ал1аовано! ради Д 01.05.06 в УкраПюшому державному аграрной' уи1Берснтет1.

Адреса: 252041, и. ШПв, пул. Геро1в оборони, 16, учбовка корпус // аудитор 1 я

Просимо взята участь у аас1данн1 ради або вислати Вша в1дгук на автореферат у двох приШрниках, затверджегаШ печаткой, за адресов: 252041, м. Ки1в, вул. Геро1в оборони, 15, сектор гахисту дасертац1й.

3 дисертац1ею «окна ознайоьштися в бЮлЮтец! Уира1нсько-го державного аграрного ун1верситету.

Автореферат роз 1слано

.1994 р.

Учений секретар

спец1ал1зовано1 ради, ,

доктор с!льськогоспоцарсъких к.'* М.М.Доля

наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуален iсть досд1ливнь. ПрогНдие шсце серед зэрнофураж-1шх культур в УкраШ наложить ячменю. Зерно floro е основной ЬироЕШЮ» у raiEDBapiroii. На жш>, зтиення врожзйносп ячменю часто пов'язано si значшш ураженням культури грибними хворобами, особлива с^тчастою та темио-буроп плямиетостямн листя. Результат» обстежень nociaiB ярого ячменю, проведепих наш у piSHiix регионах Ук'раГни в 1988-1990 роках, св!дчать про значив пошрення i високий ступень розвитку с i тчасто I шшшетост! на культур:Темно-бура njinmiCTicTb листя о потенщйно небеэпеч)юа хворобой ячменю в ресяублii;j.

За noníдоиленням ряду sbtopíb, втрати вролаю при сильному розвитку сíтчасто! плямистост! можуть досягати 4.QZ (Píening L.J., Kaufiran МЛ., Rintelen J., 1939; Caddel J.L., Wilcoxson R.D,, 1975; Steffenson B.J. et al.,1991), темно-буроI - 30-40X (НеттеЕич Э.Д, и др., 1931; Fetch T.G. et al., 1992).

В. Укра1и1 спец1алыа досладжешш з вивчення вкаваних хвороб проведено А.Н.Полывянш (1984, 19S9) Tiлыш у трьох cxifiraix областях (XapKiBCbKiíi, Донецьшй та Луганськхй).

Найрадакальншш заходом-захисту ячменя В5Д ХЕорсб молна вважати введения в культуру ctííIkhx сортов. У npoueci селекцП та сортовипробувашга тагах coptíb сбов'явковою е оцшга на 1нфекц1йнсму фот. Якший склад шокулгкму набувае при цьому вир i шального значения. Тему актуалышм стае вивчення структур" популяций вбудшшв сх'тчастоГ та темно-буро! швшиетостей листя ва оэнакою BipyaeimrocTi, установления ■ меж попуяятй патогенов, а також викорисТання итучних популяЩй збудгак«з при оцпщ1 ячменю на ураження хвороба^!. Ti лыш 1муиолог1ЧНо обгрунтоване сгворенкя 1иф8кц1йяих фон i в дасть змогу вести ефективну селекцию на CTiftjíiCTb ячменю претя ciтчастоI та темно-буро! пля-мистостеЛ. лнетя.

• Мета та завдзяпя досл!дионь, Уатоя дошн/рг.ень було вияв-лешш с1тчасто1 i тешю-буро1 плямистостей листя ячмёню в Ук-paliii, вивче:шя розвитку хвороб на культуру доотдаення струг.-тури популящй Drechslera teres (S&cc.) Shoem. Но та Bipolaris sorokiniana (Saco.) Shoem na BipyíOKTHiero, встаиовлення ступе ня 1х доиаа!гац1 I i резробка на ochdbí добутах дапих наукою обгруитованнх методов ствзрения нфгкцшних фонт.

-гй -

Для виконання поставлено! мети потр1бно було вир1шити так1 завдашш. «

1. Провести ф1тосан1тарну оц1нку hocIbIb ярого ячменю в р1зних рег1онах Укра1ни.

2. Встановити локад1зац!ю популяцШ збудник1в с1тчасто! та темио-буроI плямистостей листя ячмеиа на ociiobI вивченкя сгрук-тури популяц1й патоген 1 в sa складом в1рулентних клон1в, а такод расовим складом популяцШ D. teres.

3. Досд1дити вшшв генотипу сорту ячмени на формувашга популяцШ вбудник1в с!тчасто1 та темно-буро! плямистостей листя.

4. Проанал1зуватн структуру ПопуляцШ D. teres та В. sorokmiana протягом вегетацИ ярого ячменю.

Б. Пор1вняти за к1льк1сним та hkIchi. j складом популяцП гбудкика с1тчасто! плямистост1, з1бран1 на эдробничих та колек-■Ц1ЙЯИХ пос1вах культур».

6. Розробити методи створешм 1нфекц1йних Фон1е з ураху-ванпям спектра в1рулентних властивостей збудник1в хвороб у гонах випробування ячменю на ст1йк1сть проти с!тчасто! та тем-е'о-буро! плямистостей листя.- '

7. ОцИшти колекц1ю ярого ячмени 1!ирон1вського 1Щ1 селек-цП та нас1ннидтва пшеншЦ 1м. 13.Н.Ремесла, МирНЩСШ (тепер ИирмИвсьгаШ 1 нетитут пиеющ1 1м. В.М.Ремесла УАЛН) на 1н$ек-ц1й1шх фонах D. teres та В. sprokiniana 1 еиявити ст!йк1 сор-тозразки для подальпого використання 1х у практичнШ селекцП.

ITayicona новизна досл!дхе'нь. Еперше в Укра!н1 обстемно по-с1ви ярого ячменю в зах1дких, п1вн1чних 1 п'1вдешшх регионах рег.публ1ки на ураження с!тчастои та темно-бурою плямистостями листя. Встановдеко високу сприйнятлив1сть б1льшост1 сорт1в ярого ячмэн», цо внркцують в Укра1н1; с1тчастс» шшмист1сто. Ура-иення культури темно-бурою пляшет 1 сто листя було не?начким. Вивчона структура популяцШ D. teres та В. sorokiruana на озна-'kod в1руленткост1. Експериментально п1дтЕердаеко положения, висяовлене ран1шз О.С.Афанасеико (1S7S) 1,1!.М.Лев;пишш (1SS6) про вувькодокалышй розпод1л у простор1 ■' популяцШ гриба D, ,teres, а також А.Н.Пэтровов,(1995) про широкий арэал, цо займа*-эть популяцП В. sorckinlana. Вдалося теоретично обгрунтуват^ метода створення ттучних 1нфекц1йних фон1в збуднюс1в с1тчас^ то! та темно-буро! плямистостей листя. Вони базуються на в::ко-ристанн! 1нфекц1йного ыатер1алу, 31 браного а урахуванням перЮт

ду вегетацП рослии, генотипу сорту ячменю 1 ступеня локал1за-Ц1Г популяц1й D. teres та В. scrckiniana. За допокогоп створа-ншс синтетичних популяц1й збудкик!в с1тчастоТ та текно-буро! пляшет остей дпстя було оЩнэно кожкцШ ярого ячменю МирЕД1СНП, выявлено сортозразют, як1 доц1дьно зикорнстовувати як джерела с?1йкост1 проти вказашх хвороб у седекц]йних програмах.

Практична ц!нн1сть роботи. Розроблено метода створеняя ктучшга 1нфе!сц1йних фон1в обуднж1в с1тчасто! та темно-буро! шшмистостей ЛПстя. Застосування високов1рулентних зб1рних попу-лпц!й D. teres, та Б. sorckíniana, внкористаиня 1н$екц1йного wa-тер1аяу, предетавленого максимальною к1льк1стп популлц1й пато-геи1в 1в гон наяливого вирошування сорту, дае змогу полегсити 1 присворити роботу а оц!шш селекЩШшх зразк1в та в!дбору комплексно ст1йких форм ячиеню проти с!тчасто! 1. темно-буро! пля-ю!стостей листп.

За допомогохз створених еннтетичшх популяц1й 0. teres та В. sorckíniana було оц1нено колекц1ю ярого ячменю 11ирВД1СОТ на ctifiiíictb проти с!тчасто! та темно-буро! пляшстастей листя. Еид1леио и1сть ctlftraix проти вказанах хвороб сортозраэк1в: DZ02-.Í96 (к-20041), О 131 (ic-27583), W 6259, Prisko (к-23902), Riso 70G5 (к-25104)', Взряг (K-2SS07), Кип&яьсьшй Б (к-24728), якЛ рекомендовано для" використазшя в селекцП ячменю.

АпробаЩя роботи. Основнi результата досл!даень допов1дали i обговаривали на конфэренцП иолодих учених УЦЦ1 захпету рсс-лзш (Пи!в, 1989).

Лубл1кацП. За мзтер1аламп дисертацН опубл1ковано три пауков 1 робота.

Структура i обспг дисертатпI. Дисергац1йна робэта сгаа-даетьел ai вступу, огляду лгтэрзтури,- иотирюх роздан експе-рииэнталыгах досиидасень, обгогоропнп, висноеШй, пропозищй ви-робництву, списку вгасористако1 лиератури. Робота внкладена на 165 GTopinicax машинописного тексту, включав 45 таблиць та 6 piicymííB. У список вякорпстаио! Л1тератури. входить 24Q назв.

На вахист дисертацП игггоеяться так! основн! положения? мэтоди штчення структури популяц1й збудгагк1в clTuacTo! та тем-¡,о-буроТ плямистоетей л1 стя ячменю за ознакои в1рулентнсст1 ( метод» п1дготовки та стволе am штучнзнг 1нфе;сц1йилх фон1в збуд-BKKlB хвороб При СЦ1щ1 C.'illitOCT) ЯЧ>!0Н!О ПРОТИ В1ЯЭЗИИХ ХВОрОб.

EUICT ДИСЕРТАЦ Ш101 РОЕОТИ

1. Огляд лзтератури Проведено авал1а даних науково! л1тературп о СНологП ьбудншав cixqacTOI та темно-буро! илш.шстостей листп ячменю, симптоматики, пояшрешга i шкодочинност1 хвороб. В ¿сторпчноыу с.спектi вкшадено стан вивчення структури популяцШ D. teres та Б. sorckiniana sa оанакою вирулентность Представлено вiдомоетi про п03,71-.и CTiiîraix форм ячменю проти ciTuacroI та темно-буро! плямистостей листа. Проаналиговано проблеми селекцП ячменя на CTiflKiCTb проти вказаних хвороб.

2. MaTepiarai та ыетоди досл>дкень Протягом 1S38-19S0 рокгв в УкраШ будо обстежено ochobîu репони вирощування ячменю на удаления с^тчастою та темно-бурою шшшстостяш лкстя. .Обстежения проведено у вах1днпх, niEHi4-1щх, центральных та швдешшх областях республики на виробничих. ncciEax ярого ячменя, дЬтанках. конкурсного- сортсвипробувашш культури держсортод1льниць i колекц1йннх посхвах. Результата Д0СЛ1Дяень св1Д-шть про значне поширеиня cmiacTOl irniMiicïocTi на BCift обсте.тенШ територП. Сезон 1983 р.еияеився сприятли- •' вин для сильного розвптку хворобн практично по BCift УкраШ. Eiiir|)iTOTiio II Б]Д!.ичено у PiEi;e];cLKifl, ЕитошрськШ, Ки!вськ1й, 4epniriBCbKjft, .CyMCbitift 'i ЧеркасвкШ областях. У 19S9-1990 рогах cnocTepirajM деякий спад розвитку cîT4bctoI плямистосп. 1нтеисивному розвитку хворобп спрняло вкпадання рясних дсщ1в, • оси1льки утршувалася висока середньодсбова в1дносиа волоПсть пов1тря. Уракепня нос ni ¡в ярого ячменю темно-буро» шшмист^стю листя в период доыиджешт було незначним. Проте поасюдшсть виявлення хвороби та значвий 11■розвиток на ospewix сортах дали ni детали ввалатп темно-буру плямист1стъ листя потенцию небез-бечиою.

0ц1нку CTifliCQCTi сортозрагк1В ячмени проти сгтчасто! та темно-буро! шшмистостей ¿иетя в польоенх умовах проведено за методикою О.С.Афанасенко (.±957).

1золяд1ю грибхв D. teres та В. sorokiniam в чисту культуру, 1х культивування та клонування виконаио за методиками ' О.С.Афанасенко та ih. (1976) i Ы.М.Левитина та ih.. (1985). Дослхджено коншашгу стадш гбудник1в хвороб.

Тестувашш клонi в D. tores за шрулентшстп проведено методом, запропонсваним О.С.А^нэсешсо та Н.М.Левптшшм (1979). Еуло 1дентиф1коЕано викятково с1тчасту форму с!тчасто! пля-ICSCTOCTÍ листя ячменя. Сортозразш! к-25270, к-25282, к-25270, к-8755, к-19282» к-19467 використано ni: сорти-днферсншаторн. Шдр1зкн листкЯ! тест-сорт1в похищали в ¡гавети на тар вати,- зео-лояеннй 0,00'!%.-!шм роэщшом бенмшдззолу, Шскулввали ¡ссл1д!зль;:о»'cycBGüaifD гркба у концентрат I БОШ кошд^й патогена из М1л1л1тр i . культизувалм в лаборатории"; смтлоуста-поец1. Басову иалег.Шеть ¡слон i в визкачалн за R.M.lbfcgood (1970).

Узгодом, запропоноваш:м А.Н.Петровою (1365), проакая1зова-310 популяцН В. sorckiniana са езлакся BipyneimiocTi. Епко-рлстано таккй naSip cop?in^;;fepenuíaTopin ячменю: к-3207, K-1G505, к-19301, к-19182, ¡I-1S310. Досл^дог.ешт проведено на листов ячменя г застосутанням рсзчнну бензиШдазолу. Нопцентрзц i я !:о!НД$аль!;о1 суспеиоН В. sorokiniajin становнла 1CD0 KOHiflifi па М1л{л1тр.

IJpís nopiглмш!! BiporiflirocTi з1дшшк;стей попудяцШ за шрулэцтшстэ використано критерии Ст'юдента (Доспехов. В.Л., ÍS05).

3. В1рулентзисть популпщй Ебудшиса с1тчасто1 ялилштоет! глота ячмегга Вгшчеио погсулнцП Q. teros, ш,о паразптувалп на сприйнятли-пому до с1тчасто! пляшстостг cops I ячмени Друкба в гонах •Пол1сся (IíülBci-ra, Яитоиирсысз. облас?!), Дюостепу (Шнницма обл.) та Iípiir.apnaTTi Осано-Фрагацвсыса обл.); к-п сорт! Роланд, ггр мдоночирся CTiftiílem прет;? згпороЗа, .aiGpam у газдних об-ллстпх йфзИш; а також популяц! X патогена гквдонккх per fontв республик; з сприйкпташого сорту ОдеськкЯ 82. Досв1д~сно aipy-лечшпета популгдия та расовш") склад 0. teres га рокам:, пор! кабаля структуру ЯопуляцШ збудничл хвороб:? са sipy-»НТИ1СТО pi ¡aras оЗдзсте.1 рзспублши, грунтово-кл1».птичш'« зон.

Ррогльтатя гппчоика в1рулэнтиоет1 попустил пОудш!ка ci'rractol пляшстост! П1вдекш:з: областей, яр пара<?;куваля па cojvri Олэсш!й 02, натк»деяо у таСля;! 3. Популащ I D. tores а УчколаТасько!, Херсопсы»! та ОдесыгоТ • областей протяго« 1988-1690 рок in хаг^тгеризувадкея вксохса млькютп шрулеитшпг клонiв гайле т Rclx сортах-дй^рекщаторах. Наймскяэ шрулект-

1. ПорШшльна характеристика популяц1й Drechslora teres, sl6pa!tnx на сорт1 Одеський 82 в п!вденних областях Укрз1ш1 (1088-1990 pp.)

Сорт-ди-ферелц1-атор (Н за каталогом BIP)

I

| Частка в1рулентних клон1в, Z, | у популяц1ях

|td при пор1внпн-| ni популяц)й ' |(р> 0,95 при | td>/2,05)

I

| 1988 | 1989 |

1990

т т—: I I1988-11938-11983-¡1989 |199б |1990

_1_

Ыикола1вська область

25270 90,6315,15 100,0010,00 100,0010,00 1,81 1,81 0,00

25282 90,6315,15 95,6713,17 100,0010,00 0,99 .1,81 1,05

25275 65,65+8,40 8б,67±6,01 76,9217,45 2,03 1,00 1,01

8755 25,0017,65 30,0018,10 38,4018,60 0,44 1,16 0,71

19282 53,13±б,82 46,8718,82 42,3118,73 0,51 0,87 0,35

19457 100,0010,00 90,0015,30 ■ 80,7716,97 1,88 2,75* 1,05

СЕЛ** 4,25 4,50 4,38

Хереонська область

25270 84*,00+7,33 ев,2016,40 69,2319,05 0,22 1,26 1,53

£5282 92,0014,60 75,83+7,56 92,3114,71 1,80 0,04 1,84

25275 88,0015,74 •72,41+7,90 92,31+4,71 . 1,59 0,58 2,16

3755 60,00+8,66 65,5218,40 65,38+8,41 0,45 0,44 0,01

19282 20,00+7,07 31,03+8.18 23,03+7,44 1,02 0,29 0,72

19457 68,00+3,25 79,31+7,16 100,0010,00 1,03 3,87 2,89

СБП 4,12 4,10 4,42

Одеська область

25270 100,00*0,00 100,0010,00 100,0010,00. 0,00 '0,00. 0,00

25202 100,0010,00 IOC),0010,00 lOO.OOiO.OO 0,00 0,00 0,00

25275 88,5715,62 75,8517,55 100,0010,00 1,34 2,03 3,19

8755 5,71+4,10 . 0,0010,00 0,0010,00 . .1,33 1,39 0,00

19282 54,2918,81 65,52±8,40. 59,26+8,69 0,92 0,40 0,51

19467 80,00+7,07 89,66+5,38 100,00+0,00 1,08 2,82 1,92

СЕЛ 4,28 4,31 4,59

I

* Шдкреслено вдфри, як) св1дчать про в1рог1дн1сть

в1дм1нностей к1 к популяЩями.

** СШ - середня в1рулеити1сть популяц)й. .

mis lísoiiin в!дм1чеио na тест-сортах к-8755 у {¿икола1вськ1й та ОдеськШ областях, ка к-19282 - в ХерсонсъкШ. Встановдено BiffüHüocTi у склад i В1рулент1шх клоп in на окрешх сортах-двфе-ренц! агорах Mia пощглящяни 1983, 1939 та 1990 pokíb у ксзшй облает1.

Поршшльна характеристгага популяц1й D. teres з швдешгкх областей за шрулентшетя до набору сорт»в-диференц1атор1в вка-вала на юнувашш в i рог i дни" шдшнностей wis дося1диувагавя! популяшями (табл. 2).

ai а мккола1всысоэ i херсонськоп та мшолаТвською i одесь-Kzn популяц1 ям? патогена зафтсоваио в1дШш!оет1 протягог/ 5338-1900 рок i в на тест-сорт! к-8765. У перюд досл1дхекь р!зшщя i спутала шя по пуля ц i я ¡.и П. teres Херсонсько! та Одесь-ко! областей ira трьох сортах-диференщаторах - К-25270, К-87Е5, K-ÎS282.

Вквчаячи расовкй склад популящй збуднгаса с1тчасто1 пля-иястост! В!стя пчнеюэ вказаких областей сл!д в i ды i тати, qo осиовну часткпу Ix становилн раси з середньоа та складною Bipy-лептшета (рис. 1).

2. В1роПдн1сть в1дм1ш!Остей популяц!й Drechslera teres, al брагах in сортГ Одеськкй В2 у п! вдетых областях УкрзПш (1S83-Î980 pp.)

Сорг-дя-| td при пор1вшгпн1 популяц!й

ф?ренц1-| 0,05 при tai 2,05)

атор (if {--1-■-:—-j--

за катз-| (.стозлаХвсько1- | ипсолаТвсько!- J xepcoricticol-логом Г херсснсъко! | одесько1 ¡ одесько1

BIP) Y-!-,-i——т-,-j-,-,-

J Í9S3I 19391 1990| 1988Í 1989| 1SS0| 19881 1580! 1990

25270 0,74 2x15 3,40 1,81 0,00 0,00 2.18 2.15 3.40

25282 0,19 2,53 1,63 1,81 1,05 0,00 1,66 3, 19 1,63

25275 2,19 1,43 1,74 2,26 Mi 3,09 0,07 0, 31 1,63

8755 3,02 3,04 2,23 2,22 3,70 . 4,47 5,66 80 7,77

19282 2,93 1,30. 1,68 0,09 1,54 1,37 3,03 2, 94 3,16

19467 3,87 1,20 2,75 2J32 0,04 2,75 1,10 1, 15 0,00

Результата проведено! робота з вивчення популпцШ патогена р!зних областей Укра!ни свiдчать про юнуваиня в^дмпшостей mis географ1чно в1ддаленими популяц!ями D. teres. В1рулентн1сть та расовнй склад кояно! а них значною u 1 рои залежав В1д характерно! для популяцШ патогена 1зольованост1.

Вазкачаши под1бн1сть 01льз вуаышреп опадыш:: популящй D. teres, пивчали в!рулентн1сть та расовнй склад пспуляц1й гриба ;Л зних район in Ки!всько! област1, що паразитуЕали на сорт1 Дружба у 1990 р. Результат» статистично1 обробкн в!рог1дност1 в1дшнностей mi г, популяШями патогена Василыпвського, Ыи-рс:Ч i вського, Шшво-Святоеннського район is шсазали на Ix iciiy-в&ння (табл. .3). При nopiBHtfimi василыивсысо! та мирон!всько! п*луляд1й D. teres в1дмншост1 за KiJSbKicrn в1рулентких клон1в встанопили пз сортах~диференц1аторах к-25275 i к-8755. Васильк1вська популяц1я в1др1знялася ыд 1сизво-свято1П1Шсько1 на трьох тост-сортах - К-25270, к-25282 та ft-19282. BiporiflHi в1дм1нност1 заф!ксувади шя мкрошвоькою популятеп патогена i киево-святошшською на сортах-дкфэренц1аторах к-25275, к-8755, К-19467.

У р1зних районах Ки!всько! облает» на сорт! Дружба форму-валися популяцИ D. teres певного расового складу. ПопуляцП в1др!зпялнея собой за к1льк1ств визначеннх рас та спектром 1х в1рулентност1. У колш1й домшували сво1 певн! раси.

Одержанi результата дали вмогу зробити висноеок про 1сну-вання добре виражено! локально! 1золяцН популящй збудника с1тчасто1 плямистост1 листя ячменя.

Впллв генотипу сорту рослини-злвнтеля на структуру попу-ляц1й D. tores показано на приклад1 трир1чиих досл1джень, про-ведеш«. на piзних за походженням сортах ячменя - Дружба та Ыосковськкй 121, сприйнятливкх до хвороб!!. На обох сорта* ггрэ-гитувалн В11С0!С0В1рулентн1 популяцП патогена. При nopisvc-нн; t популящй, aiбраних на сорп Друзг-ба, а популяшями гриба з сорту ШскопсыснЯ 121 у 1983 р. встаяовлено в|дм1нност1 Mi* ними на сортах-даференщаторах к-25275 та к-8755; в 1989 р. - на к-25275, к-8755 1 к-19467; у 1990 р. - на тест-сортах к-25275 та к-8755 (табл. 4).

Незважаючи на nocTiftHi гиiни расового складу, що niдбува-лися у популятях D. teres кожного року, в популяшях патогена

3. Пор1вняльна характеристика популяц1й Drechslera teres, siCparoci па ссрт1 Дружба в р!зних районах Ки1есько1 облает! (1990 р.)

Сорт-дифе- i | Частка в1рулентнлх iсгон!в, Z, у популяц1ях 1 I td при П0р1ВИЯ1Ш1 П0ЩГЛКЦ1Й

р6нц$атор (N за ка- 1 1 ! (р» 0,95 при td> 2,05)

1 1 1 i 1 t

талогом |Басильк1вськ1й | 1ирон1вськ1й I кнево-свято- |васильк!в- |васильк!в-¡miponlBCb-

BIP) 1 1 1 епшськ ! il | еько I -кнро | сько I -кие -|ко1-киево-

1 1 1 j -и!бсько1 |ео-сеято- (сзятоеяи-

J. 1 1 1 1 1 1 « )кинсько1 • |сько! 1

25270 47,0б±8,5б 68,9718,59 84,3316,42 i,eo 3,48 1,43

25282 . 29,41+7,81 48,28+9,28 71,83+7,55 1,55 3.81 1,93

25275 55,88+8,52 24,14+7,95 78,13+7,31 2,72 1,93 4,99

8755 79,41+6,93 51,72+9,28 84,38+6,42 2,39 0,52 2.89

19282 79,41±6,93 89,6615,65 100,00+0,00 1,14 2,97 1,83

19467 64,12+4,03 100,00+0,00 81,25+6,90 1,45 1,61 2,71

cm 3,85 3,82 5,00

4. В1рог1дп1сть в1ди1ниостей полуляц1й Drechslern tcrc3, з1браних па сортах Дружба та Уосковсыгай 121 у Василы:1пськсму район! ЯиIвсысо! о0лас?1 (1983 -1090 pp.)

-!-

Ссрт-дифе- I td яри порШюнн) полуляц1й

ренц!атор I (р>- 0,95 При t<j>, 2,05)

(îl за ¡сата- 'т-:-(-г-

ЛОГОМ BIP) Î 1988 I 1S89 I 1Ö90 ' _!_i_i_i_

25270 0,17 0,91 1,23

25282 0,69 0,43 2,03

25275 3,15 4,02 2,4В

3755 3,47 3.9G 4,44

1G282 1,03 1,50 0,29

19467 1,51 3^49 1,53

з сорту Дружба осиовну частицу зайнали раси а серодньоп Blpy-леитшстп. Переваяади серед иих раси 29 та 77 (рис. 1). Коклого poicy траялялися } ;сш: значку питому плгу з популяц1ях писо-ков1рулентн1 раси 93, 109 i 125. IIa ccpTi ЫосковськиП 121 пара-знтували. раем D. teres з piainni спектром ырулентност!. 3 рс!су в plu у популящлх патогена виявлялн расу 89 з середньсы Blpy-лентшетю, а такоя ekcokobî рулении раси 109, 117, 125. 'Iacnta двох останшх Сула пост1йно високсю.

Одержат дат про кипи сит) склад Шрулентннх ¡won m та расосий стад популяшй збудника с!тчасто1 пляшстост! листа, цо паразитували на р1зних за походяонням сортах лчыеню, nepcito-нув?х> в 2 снувешпi впливу генотипу сорту рослшш-дивнгеля на форнувашт популяшй' патогена.

Досл1джешшыи доведено, зд наявшеть pi эта за походженняы сорт!в у кодекцШшх посевах ярого пчиеию сприяла селективному впливу на к i.СТ1> рас вбудш;ка с1тчасто! плянистост1 листя. Ршнонаштний склад сортш ячмени ictotho позначавсл на структур) полуляц1й. D. teres. Ка сорт! Путане 518 у Полтавой: 1й оО-j.acTi на KoierauflHiix Д1ЛЯ1 клх Устнм1всысо! доел i дно I. „ станш! В1Е. (тепер Устнм!BcbKà' ,-.эсл1дна станцт росляшшщтва УАЛИ) у популящях патогена зафпо осаг.о 14 рас. Репрезентативн 1 сть рас

у популяциях гриба, Э1браиих ка виробничих nocicax того самого сорту, була значно иижчою - 7 рас (табл. 5).

Встановлено селективний вплив генотипу ст!йкост1 росли-ни-яивителя на склад шрулентних клок!в та расовий склад попу-лящб D. tores протягом ЕегетацП ячменя. IIa вхдносно стiйкому сорт! Одеський 115 на почат!су вегетацП рослин переважали раси

5. Расовий склад популяшй Dreclislera teres, з1браннх з колекц1йних та виробничих nocisiB сорту Путане 518 у ПолтавськШ облает» (1990 р.)

л

| Частота визначешщ рас, X, на

Раса У-:---—I-;----

| колекд1йних посевах | вироб1шчих noctßax

_I_I_

9 2,86t2,82

12 - 6,8914,70

13 2,86+2,8?. 29 11,43t5,38

45 - 20,69*7,52

52 2,85+2,82

61 11,43+5,38

69 11,43+5,38

73 8,57t4,73

84 Б,71+3,92 6,89+4,70

88 5,71+3,92

93 - 10,34t5,65

96 5,71+3,92 13,79+6,40

101 2,86+2,82

105 - 34,48+8,83

103 5,71+3,92

113 14,29+5,92

120 8,57+4,73 6,89+4,70 Бсього

рас 18 14 .7

патогена о немсскпм ршгем шруЛентносп (рис. 2). Шкслмзльну Ki.ibKiCTb шрулентпих клонi в та найб!льшу чаелг/ високов!ру-лентних рас саф!ксували тьшш у (Jaai колос i шт-цп i т (шш. ПЬшд-¡ticTb иаросташш К1лькост! високовiрулентних рас тут була шtanca, н1л на сорт! Друм5а. У популяциях D. teres, со паразлтува-лн на сприйнятливому copri Друяба, внявпли велику к1льк1сть в»рулентш1х клон i в та внсоков í рулентних рас та у фаз1 icyctf инп (рис. 3). 1хня частка залияалася бисскою протягом усього веге-тацШюго пер i оду.

Стало очевидким, щр зростакня уракешш ячменю хворобой П1д час вегетацП викликане нагроиадження» велико! киькосп Bipy-лентних клоп i в у популяцП патогена. Незапежно В4д сорту ячмени з»дм1чено наяшисть з1ачно1 частки слабов1рулентннх рас у попу-ляц1ях D. teres на початку вегетац1I рослин, пда модна поясните крашрп здатшстю 1х виживати гид час перезии!вл! гриба.

4. В1рулент1Исть г.опуляцШ збудника темно-буро!

ПЛЯМИСТ0СТ1 листя ячмени

Пор1вняння 4epHiriBCbKoI, житомирсько! та ки1всько! популяции В. sorokíniana, цо парззитувалл на сорт1 ячменю Нос1всь-кпй 9, сказало на юнування шдшнностей у к!льк!сному склад1 вiрулентних ¡uoiiia Ы!Д географиню В1ддаленями поПуля^ями патогена. Так, на двох тест-сортах (к-18505 та к-1930-1) протягом 1933-1990 рок!в ыдр'.знялнся шл собою популяцП патогена Чертг1всько1 i Еитокиреько! областей (табл. 6). В1дмпшост1 nocTiftiio фитеувалл такод Mis чершпвськими та ки1вськ!'.мн попу-лпцаями В. sorekiniara на со ртах - дифе ре 1гд 1 arc pax к-18505 i к-19310. Протягом усього периоду досл!дхень р1зииця nix лито-мирськкмн та ки1вськш.ш попу (ятями i скупала на тест-сорт! к-19310.

Не встановлеио В!дм1шгсстей за ознакою шрулентност! шд популящяш В. sorokíniana а р1зних раАсшв Одесько! облает!, ai6paimx на copri Одесысий 100 (табл. 7). Planum за критер!ем t¿¡ ,у к1льк!сному склад! шрулеитних клошв па тест-сортах игл саратськоо, б!ля1вськов та берез)всякою попу-ллЩями патогена не виявлено.

к

а с.

CA

Ф

I

G я.

л i* о

'J

га

а

rr ся а та

Л I' о е-« о

5

20 15 12 8 А

16 12

У

91$ И 45 2123 Î!Ъ Si 103

Нонзря PEO

III

Til

s

- 4-17125 9 2 9 73 1D3T24 6177 699Z93

Ноизрн pso

V ф т % 1

Щ > № :

•■ I - 1 А 1 Л Л ,1У1

13 3 29 Л25 45 61 73 95109

IV

Рис. 2. ЗМ1НЕ расового складу г.овуяяаш С70сЬз1ега гегс-2. сФорноианкз иа сорт! одеськтш ИЗ 7 Р1зп! еази онтогенезу ячнега> (I - кук1ння. II - р»ст стебла-трубкувакня. ш - ко-Л0с»ння-1ш»т»н1ш. IV - кояозда стигжсть зерна) г Васнг5ьк»п-ськону район! КШвськоТ облает» <1990 р.): □- расн з икзькою в|Р7яеита1ст □ - з середпьоэ в»Р7лента»сп>. Ц2 - з Енсоксй в1г7геитн1стг>

ч •

г.;

/ <

А у

'7 - -V.

У 3

13 5 9 7310912412529117 45 53 6177 89 92 95

41

N ts Я i m » 1 s а Я Q

g СП к « н о о О

•ч ф ф а p о у а -а X

g и Я) 5" О 3 « и л 1*5 о

31 ai M« и л С! Г5 Ч и

G +-> II я H и и ■■о КЗ о а

S N и о ч о n) Cl у о п л о> ч

О п) п Ь » о л

с. ь. 01 о Ci § я п п

о й> д о ьн о

01 r—t f* а; a 1 я о О 1 Í

о tn Л. и п 0.

о Я) ■g о о 8 i t-í 1 а .я и 1 ЁШ

А 0) Я M L—< >. a

3 и » m я О M ►M > »—< w □ й è g

а s oj f* га и и о

о S 4

ж а 3 п) s а И-« я Я Я

11 /3 О M <3 <Jt ÜJ Ir* H г-«

а a g g a п а Я ее я

а о а M о ч> ai

Ч X л я о t* CJ CJ

. s и к о г* н о rj\ N л s

о И о п i Í4 о « о Р. a. о,

S3 о •В" P. a га

£ M о а —' h и сз П и a

1

c=> r,T

1. 'i

ЙЗ ---

s \v

r-i-7 СЛ s

en C\J

CO CO

о

о о o.

w rX ö л

UTT3

■if . см

О

CvJ

<м «3

X '0T3d KHHOhEHSiia E.Ï0.I.DV7,

■ e? ta CJ oo »а- О

î 'obcI нннеьвнеиаг молоеь

- 16 -

6. BipOrlfllliCTb в1дк!1нностей популяцШ BipolclTlS corokiniana, а1брашх на сорт! Нос1всышй 9 у plainix областях Укра!нн (1988-1990 pp.)

i

Сорт да-| ta при noptuiiniiiii попуяяц1й

ференцМ (р^. 0,95 при t<l> 2,05)

втор (I! |-,-¡---

за ¡сата- ¡ черн!г1всызд1- | черн1г1всько1- ! витоиирсько!-логом' | житоыирсько! | iíüibclko! ¡ itHlBcutoí

BIP) 1--¡---,-i-,-г----'-,-,-

i 1983! 19891 ICSOi 1988| 1989| 1990| 1933| 1989¡ 1990

--1-1_:_I_I_E_' >_I_

3267 0,40 0,70 0,19 1,05 2,13 0,66 0,59 1,33 0,83

18505 2,74. 3,26 2,78 2,97 3,05 2,83 0,10 0,25 O,OS

19304 2,55 2,30 2,17 2,73 1,04 1,50 0,07 1,20 0,67

19182 0,51 0,01 0,01 0,05 0,30 0,09 0,45 0,60 0,11

19810 0,00 0,03 0,59 3,25 2,71 3,43 3,09 2,84 3.C0'

тшао,; чином, популящ! В, sorokiniana охошжэть eüpüt.í; apeas noptBimira о ¡топулкцтьс! D. teros, ваймэзть значШ за площе» територП, Т1льки географ!чно Б1ддалеа1 популяцП патогена Е1др1з)1г,ш5)Сй ы 1)'. собоа ва шлынспу.;.', аиздом шрулснтиго:

клонiв.

Яг. i у past ы вбудигасом с1тчасто! 1Ши.5!стост1 . пчмошо, досл^екня«!!, проведет!!.::; о Г!. soro!:iniana, шдтвердг.око icny-Бапнн вшшву генотипу сорт»'' на структуру популгщш • патогена. ПокуляцП В. sorokíniana, я:-:i параеитусали па piза шхо-даиннаи сортах (Нос1еоькому,9 та Одеакоиу 131), с1др1зшшася wis; собой за кшкюгош агаздон в!рулеятш«г ¡mohíb.

Внвчеиня дяиамизГ Шрулептних íísohíe у понуляцш: В. soroklnlana протяго» онтогенезу роааш ячиеи» на сорт! Hocíeci>-кий 9 показало, ио ¡плылсть взрулеитиих клзшь патогена прэте-го!.! гегетащ I росли;; коливаяася'на тест-сортах, ■ аааиаичи б i льет'?; або метших -э«!н у -пеки перюди. ' 'Цашрохькодг рооьятку хзоробн я;; с!тчаото1, тс." i те),п;о-буро! пля:55стост1, передувало кагрокздження велико! кш>г.аст1 Bipyrcnrifiix 'клипи у популг.Щех ко-глого з нзтогешв. '

7. Пор1вняльна характеристик папуляц!й Bipolaris scrokiniana, з1брашх на ccpxl Одесымй 100 в р1зиих районах Одосько! облает! (19S0 р.) i i

Сорт-дифе- I 4ac7¡ta в1рулеитки:: клоШв, у популяциях | td при иор1виякк1 популяц1й ренц1атор | | (р>- 0,95 при t<i ^ 2,05)

(Н за ка- (-- 1 т.. i i i

талогом 1 1 ¡саратсь- 1саратсь- |б1ля1всь-

BIP) ' 1 capa-fcbiíiñ 1 б1ля1ьеыг1й j CepeaiBChKlñ 1ко1-б1ля- |ко!-бере- |ко1-бере-

! i S IlBGbKOl 1 131БСЫСО Î laíECbiíoI i

.3267 32,35iB,02 28,12t7,S5 27,58+8,30 0,37 0,41 0,04

1В505 23,52+7,27 25,0017,65 24,13+7,55 0,14 0,05 0,07

19304 25,2318,20 31,2518,19 34,48+8,83 0,34 0,05 0,26

19182 64,70+8,20 65,62+8,40 68,95+8,59 0,07 0,35 0,25

19810 44,11+8,52 56,25+3,77 •18,27+9,28 0,99 0,33 0,72

евп ¿ 1 СО 2,OS . 2,03

- 18 -

Б. CTiñKiCTb сортозрааглк ярого ячмени проти ciтчасто! та темно-буро! шшмистостей листя

Вивчення структури популпщй D. teres та В. sorokíniana за озиаков В1рулентност1 засв!дчшга про надзвичайну ешшшсть я к i с лого складу шокумюиу при створена! тфбкцШшя фол i в дм 04 i яки ячменю на сийклсть проти штчасто! та теыио-Суро1 пля-щстостей листя. Досшдження методики створеиип шокулюму для заражения рослиц було продовжено у напряш побору таких ico- . ЛЯТ1В патогетв, hkí б в»дображали увесь спектр míiumboctí В1рулентт1х властиЕостей кожно! популяц!I абудникщ хвороб.

При складанн» синтетичких популяцШ D. teres Браковано сильну локал!зад1ю популяцд й абудника í тог.у було використано макеимальиу 1х кдльюсть ia еош ымшивого вирощувания сорту. В1дб!р 1нфекц1Йного матер lar,у D. teres i3 сортод1лышць чи ко-легацйних nociBiB' еабезпечував максимально репрэБЭнтативтсхь рас патогена у Д0Сл1ДШй популяцП Ббуднлка сичасто! пляиис-

toctí.

Шарший ареал В. sorokmiaña дав змогу використовувага 1нфекц1йний матерiал патогена з небагатьох Оудь-яких точок вокя Д1Яльност1 селекцШга! установи.

Ыаксшашьну частку шруленгних клонiв виявлеио .у попу-ляц!ях D. teres та В. sorokíniana фавн колосшш-цвтння, тому при створенш синтетичних популяц1й з широким спектром Bipy-лентних властивостей як 'для збудника с»тчасто! плямистост1, так i для темно-буро1, шфешийний матер1ал BlfiiOpaiio у перюд ко-лосишя-цвшння ячмени.

Шгущи популяцП Збудпш^в ДЛЯ ОЦШШ CTiflKOCTi ЯЧМеПЯ проти дослдауваних хвороб готували така,; в.урахуванияы виливу генотипу сорту .рослкни-шщтели на структуру популящй патоген 1в - ¡нфекцгйшй матэр1ал D. teres та В. sorokíniana избирали в piBiiiix sá походаеншш coptíb.

Керуючись виэначетом методами•створэнкя i нокулд:му, -було приготовано синтетнчнi популяр I D. teres та В. sorckiníana на ochobí Шфеедйкого ыатер1алу, si браного у р i e;aix областях Ун~ рз!ки зони дтльиой?! ЛчрВДЮНП. Для створанкя пгфэшуйного фо-иу ciT4acT0l ПЛЯШ1СТ0СТ1 листя ypas.eni рослаии з'биралл у Ки!веьк1й' обхает i з copTiB Дружба ■ та Одесъкий 115, . у Еато-мирськШ i MepKacbKifl - 0 сорту Друкба, у Полтавськлй .- в сорту Лутакс Б18, в 1вано-Фрагачвськ1Й области - э сорт i в Друзкба та Роланд. ыокул»! В. sorokíniana складався е киТвськик, ¡sito-

шрських, чергаських, полтавських, 1вано-франк1вських та черн1г1вських популяцШ патогена, цо паразитували на сортах ÍIociBCMCHft 9, HociccbraiS 11, .Одеський .131, Ролапд.

Зз допомогс® 'птучних популящй патогешв сц!неио колекцю прого ячмона МирИДКШП на ст!йк!сть протп с i участо I та тем-по-буро! пляшстостей листя. Попередню оцшку досшджувзпого :,атер!алу проведено в лабораториях умовах, н-о дало в могу п ьгаисимально CTüCJii cTpojcii при миимальних витратах насншевого 1-атер1алу визиг.чити о високою BiporifiíiicTn сттшсть велико! :илы:ост1 сортозразк1в. Еольова оципса на птучному 1н;>э:адП:!;ому феи i завершувала домиджешга. Вид1ле;ю сортозравки, hkí нокна :л«.користовувзти як ■ ддереда для вдосконалення сорт i в ячменхэ за i'.iñKiCTB нроти с1тчасто! та темно-буро1 шшмистостoft листя: 0202-195 (к-20011), О 181 (к-27588), W 6259, Prisko (к-23902), Riso 7085 (к-25104), Варяг (г.-28907), Шшедьський 6 (к-24723).

ЕИСНОЕКИ

1. У 1988-1950 pcicax було обстежзпо пос1ви ярого ячменю в nlBHlnmix, зах1дннх, цектралышх та п!вдешшх областях Укра1ии на ураконня с1тчастсо ra теыно-бурою плямистостями листя.

Б1лья1сть райсноваких . 1 псрспективних сорт1в ячменя вияьи-лася спрнйнятливс» до с1тчастЫ шшмистост! листя. Особливо ви-сский розвитш: хвороби буя у 1988 р. Еп1ф1тст1о И спостер!гали в Р1вненсы:1й, Яитомирсы:1й, КШвськШ, Чер:11г1вськ!й, СумсксШ i Чоркасы:1Д областях.

Ураксияй ярого ячменя темно-буроа п.пямист1стю листя в yclx регЮнах досл1дквшш було нэзначиим. Найвшдий исказил» розеицчг хвороби в1ди1чеио у 1588 р. на сорт! Нос1вський 9 в Ии1вськЗй област1 - 20,0Z.

2. Впсряз в УкраШ вивчеио структуру популяцхй вбудника с1тчасто1 плякнстост! листя за складом в 1 рудентних клон!в та ра-оотшм "складом. Побудовано юрту поииренкя рас D. teres в Укра1-и1. Доел 1 д.хено в!рулентн!сть полуллцШ збудкика теиио-буро! шшкистост! листя.

3. Встановлено 1снувакия добра вирзжено! локально! 1воля-цП популяцК» D. teres . На в1дм1ну в!д збуднига сИчасто! пля-мистостi ли.-, для популяц1й В. sorokmiaña харзктерним був гтчю ямряип ареал.

4. За результатами вивчення в1рулентност1 популяд1й збуд-HiiKiB с1тчасто! та темко-буро! .плямястостей листя виявлено вплив генотипу ст1йкост1 сорту ячменю на форыуваная популяцШ патоген!в.

Б. При пор1внянн! як1сного складу в1рулентних ¡слон i в попу-.Гнц1й D. teres, а1браних на колекц!йних та виробничих пос!вах ярого ячменю, ширший спектр рас заф1ксовано у популяц1ях патогена з коле!сц1йних д1лянок культури.

6. Виявлено <эначн1 коливання чнсельност1 в1рулентних . гло-н1в у популяц!ях D. teres та В, scrokiniana протягом вегетацП ячменю. Максимальному розвитку сИчасто! 1 темно-буро1 плямис-тостей листя передувало нагромадження велико! к!лькост1 в1ру-дентних icjiohIb у популяц1ях патоген1в.

Наявн1сть эначно! частки слабов1рулентйих рас у популяцЫх D. teres на початку вегетацП рослин подтвердила думку про перевагу простих рас при в1дбор1 у перЮд сапротрофного розвитку гриба.

7. Вивчення в1рулентност1 та ареалу популяц1й збудкик1в с1тчасто! й темно-буро! плямистостей ячменю дало змогу розроОи-ти метода створення штучних 1нфекц1йних ¡£он1в эгаданих патоген! в. Вони грунтуються па вивористанн1 1яфзкц1йного'штер1алу, з&1р-.якого сл1д зд1йснювати у пер1од колос!ю;я-цв1т1шш рослии з урахуванням розпод!лу в простор! популяцШ збудник1в хвороб, беручи до уваги. генотип сорту ячмени..

8. У результат 1 лабораториях та польових досд1джень 1в застосуванням штучного ШфекцШного фону синтетичних ПопуляцШ D. teres та В. sorokiníana вид1лено ст1йк1 сортозразки DZ02-195 (к-20041), 0 181 (к-27588), VW 6259, Prisko (к-23902), Riso 7035 (к-25104), Варяг (к-28907), Кинельський 6 (к-24728). Наведен! сортозразки доц1льио використовувати в практичнШ селекцн ячыешо- на ct1íUí1cti> проти вказаних хвороб для вон Пол1сся та •Л1состепу, зах!дних район iв Укра!пи.

' ПРОГОЗНЦИ ВЗГРОШЩТВУ

Рекомендусться здШспввати ыон1тор1нг Е1рулентност1 попу-ляц1й 8будш»:1в-с1тчасто! та темно-буро!..шшмистостей листя для усп!иного виконання програм селекцП ячменю па гт1йк1с.ть проти вкаааних хвороб. Пропонусться проводите сцШку стШкост! ячменю, вастосовуючи сиитетичя! популяцП патоген!в. Да? !х ство,-

реннл norpiCiio вт-:орис?овувати 1нфе|сц1пиий иатер1ал, eOlp пкого доц1лыю здШсншатн у пер1од колос1ннл-цв 1 ? 1 ння культури, бе-ручи до уваги генотип сорту ячмени, проводите з урахуваннпц ступени лс:слл1аац11 популпц1Л абудник1в хвороб. Цоб забезпечити каксимазьну репрезентатишМсть рас D. teres, 1пфекц1йннй мате-р!ал сл1д в1дбпрати 1а сортод1льшщь або колекц1йних nociBlB ячменю.

Застосувзння високоефективних втучпих популяцШ збудник!в хвороб у польовнх досл1дяе!Шлх з попередньою оЩнкоя ctHIkoctI ячмени в лаборатсрннх у?.кэвах дасть зиогу в стасзй строга! 1 в внсокоя в1рог]дн1стя визначити с?1йк!сть велзпсо! к1лькост1 сор-тозраак!в.

У селевдШгах программах па ст1Гк1сть рекоыеидуеться вико-рнстовуватл вид1лен! нами джерела ст1йкост1 нроти збудник1в с1тчасто! та теиво-буро! плямистостей листя: DZ02-190 (к-20041), 0 181 (к-27588), W 6259, Prisko (it-23902), Riso 7005 (к-2510-1), Еаряг (к-23307), Кннельсышй б (к-21723).

За натер1алаш дпес-ртащ I опубликовано роботи

Клинепко О.П. Об устойчивости районированных и перспективны): сортов ярового ячменя к сетчатой и темно-бурой пятнистостям листьев // Проблеш селекции зерновых культур на устойчивость к болезням и неблагоприятным условиям среды (Саратов, 12-14 сентябри): Тез. докл. Есессюз. науч.-техн. конф.-lJ., 1990.- С.121-122.

Клименко О.П. Попирешсть, штенсившсть розвитку с!тчасто1 пляиистост1 листов ярого ячиенп та вракувашсть хворобою виро-цуваних i лерспектнвннх Лого ocpTia в уыовах Укра1ни // Захист рослин,- 1992.- Влп. 29.- С.3 5-18.

Клименко О.П. Вивчешш £1рулентпост1 популяц1й збудпигЛв с1тчасто! та темно-буро1 пляьмстостей листя ячменю у зв'язку з селекц1ею ст1йких сорт1в // ВЮшнс аграрно! iiaymi.- 1994 (у ДРУД1) •

УВК УДЛУ^ 179, 100 .