Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Сетчатая пятнистость ярового ячменя в Лесостепи Украины и разработка мер защиты от болезни

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Сетчатая пятнистость ярового ячменя в Лесостепи Украины и разработка мер защиты от болезни"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РГ Б ОД / 6 ИЮП 1333

РЕТЬМАН СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

СІТЧАСТА ПЛЯМИСТІСТЬ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ТА РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ВІД ХВОРОБИ

06.01.11 — фітопатологія

Автореферат дисертації на здобуття тукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі захисту зернових культур від хвороб та шкідників Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник - кандидат біологічних наук ІЛИСЕНКО Сергій Володимировичі Інститут захисту рослин УААН, завідувач відділом захисту зернових культур від хвороб та шкідників

Офіційні опонента - доктор сільськогосподарських наук, професор, КОРНІЙЧУК Микола Сергійович,

Інститут землеробства УААН, заступник директора з наукової роботи

кандидат біологічних наук, професор СТЕБЛЮК Микола Ілліч,

Національний аграрний університет, завідувач кафедри цивільної оборони

Прозідна установа - Інститут рослинництва ім. Юр’сваУААН, м. Харків

Захист відбудеться “ Я ” Я. 1998 р. о год. на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного ушверситепу за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони 11, навчальний корпус № 10.

Автореферат розісланий “Л, ” 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед зернових колосових культур в зоні Лісостепу України ярий ячмінь займає провідає місце. Починаючи з 1985 р. площа посіву його з Україні збільшилась до 5 мли. га. Особлива роль належить пивоварному ячменю, виробництво якого становить більш як 70% від валового збору зерна ярого ячменю.

Одержання високих і стабільних урожаїв ячменю грунтується на системі інтегрованого захисту куль утри від шкідливих організмів.

В останні роки в лісостеповій зоні України значно змінилася структура посівних площ, склад районованих сортів, система насінництва, зменшилося застосування добрив, значно зріс і обновився асортимент засобів захисту сільськогосподарських культур. Такі умови суттєво вплинули на склад популяції па-тогенів, на традиційно створені агробіоценози зв’язки. Підвищилась уражуваність ярого ячменю хворобами листя, найбільшу питому вагу серед яких займає сітчаста плямистість (збудник - гриб Drechslem teres), що призводить до значних втрат зерна.

Зв'язок роботи з науковими ішогвамами. Робота виконана в рамках галузевих і державних програм:

“Розробити зональні системи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів, що забезпечують оптимізацію фітосанітарного стану агроценозів і зниження втрат врожаю” (№ державної реєстрації 01970012341).

“Сформувати асортимент нових пестицидів, розробити та удосконалити технології їх застосування” (№ державної реєстрації 01970012336).

Мета і завдання досліджень. У зв’язку із зростанням значимості сітчастої плямистості в посівах ячменю виникла необхідність вивчення етіології і шходочщіності захворювання, обгрунтування систем заходів захисту від хвороби.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

- вивчити видовий склад збудників плямистостей листя та їх значимість в патогенних комплексах;

- встановити патогенність та шкодочнкність збудника Dr.teres;

- дослідити біологічні особливості збудника Dr.teres;

- визначити вплив агротехнічних прийомів на розвиток плямистостей ячменю (соргостійкісгь, попередники, норми висіву, строки посіву, добрива);

- розробиш ефективні хімічні заходи захисту від сітчастої плямистості;

- показати економічну ефективність заходів захисту посіву ярого ячменю від хвороб.

Наукова ноаизна одгрзханих даних. Вперше в Україні виявлені нові симптоми сітчастої плямистості листя ячменю. Вивчена патогенність та шкодочин-

ність збудника - гриба Dr.teres. Виявлено вплив гідротермічних, біотичних, ант ропогенних факторів на розповсюдження та шкідливість сітчастої плямистості. Обгрунтовано систему захисту посівів від захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено видовий скла; збудників плямистостей листя ячменю в Лісостепу України, ЇХ ШКОДОЧИІ шість а також вплив гідротермічних та біотичних факторів на їх розповсюдження.! метою обмеження розповсюдженості та шкодочинності сітчастої плямистосп рекомендовані ефективні прийоми захисту, які забезпечують високу біологічну господарську та економічну ефективність. Результати досліджень пройшли ви робничу перевірку у КГС ім. Шевченка Деражнянського р-ну Хмельницьке обл. на площі 90 га.

Особистий внесок здобувана. Приймав безпосередню участь в спостсре женнях, підготовці та проведенні досліджень, постановці експериментів, апалі тичній роботі, обробці дослідних даних, підготовці матеріалів до друку.

Апуобаиія результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи де повідалися і обговорювалися на міжнародній науково-практичній конфзреїзд молодих вчених і спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельни ресурсів Укра1ни”(Інститут землеробства УААН, 1995 р.), науково-практичні; конференції молодих вчених і спеціалістів “Проблеми захисту рослин від шкіг ливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах” (ІЗР УААЇ 1996 р.), засіданнях Вченої ради ІЗР УААН (1994,1995,1996,1997,1998 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 13 сторінках машинописного тексту. Дисертація складається із вступу, загальне характеристики роботи, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослц жеиь, 3 розділів експериментальної частиш, переліку посилань, 5 додатків. 1 роботі міститься 48 таблиць, 23 малюнки. Перелік літературних джере охоплює 211 найменувань, в тому числі 96 іншомовних.

Висловлюю щиру подяку кандидатові сільськогосподарських нау Чабану Василю Сидоровичу за допомогу в завершенні роботи та підготовці до захисту.

1. ОГЛЯД Л ІТЕРАТУРИ

На основі аналізу узагальнення даних літератури висвітлена історія вивчення, розповсюдження і шкодочинність хвороби, описана еколого-біологічна характеристика збудника захворювання, його спеціалізація. Приведена характеристика стійкості деяких сортів зарубіжної селекції ячменю проти сітчастої плямистості і стан вивчення захисних заходів.

з

2. МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконувалась на протязі 1993-1997 рр. на дослідних полях ІЗР УААН в Київській, Хмельницькій, Черкаській областях, які розташовані в лісостеповій зоні України. Досліди проводились в районах достатнього зволоження (Київська обл., Баришівський р-н, КСП “Барншівське”, Васильківська ДСД; Хмельницька обл., Деражшшський р-н, КГС ім. Шевченка, КСП “Промінь”). Найбільш поширені грунти в зоні - спідзолені світло-сірі, сірі й темно-сірі лісові, чорноземи опід золені. Вміст гумусу 1,8-3,7%, pH сольової витяжки від 5 до 6. В районі нестійкого зволоження (Черкаська обл., Золотоніський р-н, КСП ім. Шевченка) поширені чорноземи глибокі малогумусні й частково опідзолені. Вміст гумусу в них 3,7-3,9%, pH 6-6,7.

Видовий склад грибів роду Сгесаяіега вивчали за морфологічними особливостями кожного з видів, виділених з уражених органів ярого ячменю, за допомогою мікроскопів МБД-6 та “їч’ікоп”. При визначенні виду враховували характер ураження рослиіш-господаря (розмір плям, наявність і колір облямівки та ін.).

Шкодочинність сітчастої плямистості ярого ячменю вивчали шляхом етикетування по 50 рослин з різким ступенем розвитку хвороби (здорові, слабко, середньо і сильно уражені). В період збирання врожаю фіксовані рослини збирали окремо і проводили їх структурний аналіз.

Вплив факторів навколишнього середовища (температури, відносної вологості повітря, кількості опадів), сортових та вікових особливостей ярого ячменю на тривалість інкубаційного періоду хвороби вивчали в польових та лабораторних дослідах на сортах Роланд, Носівський 15, Кумір, Галатая. Для цього здійснювали штучне зараження рослин ячменю шляхом обприскування їх водною суспензією конідій гриба з додаванням детергенту Твш-80. Оптимальна концентрація суспензії - 5000 конідій патогену на мл.

Динаміку розвитку сітчастої плямистості в польових умовах вивчали шляхом стеження за її проявленням, враховуючи метеорологічні фактори в процесі розвитку хвороби.

Дослідження по вивченню впливу строків посіву (ранні, середні, пізні) на ураження ячменю сітчастою плямистістю проводили на ділянках розміром 50 м2. Повторність дослідів - чотириразова. Роль добрив і попередників в зниженні ураження сітчастою плямистістю вивчали на ділянках розміром 200 м2. Повторність досліду - чотириразова.

Під час проведення досліджень вивчалась ефективність протруйників проте сітчастої плямистості ячмето: раксил, 2% з.п., вінциг, 5% с.к., байтан-універсал, 19,5% з.п., феиорам сулер, 70% з.п., дивіденд, 3% р.к.с., сістан, 40%

з.п., сумі 8,2% ФЛО, вітавакс 200ФФ, 34% в.с.к., дерозал, 50% к.с., сульфокар-

батіон К.

Для захисту посівів ярого ячменю вивчали ефективність фунгіцидів: тил: 25% к.с., імпакг, 25% к.с., рекс, 49,7% к.с., арчер, 42,5% к.с., альто400,40% к.с

Обприскування проводили при появі перших ознак хвороби і через 8*15 днів після першого обприскування, а мікроелементами - в фазі кущіння ячменю. Для обприскування використовували обприскувач “Ера-2”. Витрата робочі рідини складала 300 літа..

Урожай зерна визначали поділяночно методом обмолоту комбайно “Сампо 500”.

Математичну обробку експериментальних даних здійснювали методам варіаційної статистики за Б.О.Доспєховим (1979) та Г.Ф.Лакіним (1990) використанням ПЕОМ.

Анатомо-структурні особливості листя і їх зміни внаслідок ураження грі бом Dr.teres, а також шляхи проникнення збудника в рослину-господаря вивчг ли за методами М.С.Навашина (1936), Н.А.Наумова і В.€.Козлова (1954 М.М.Прорізної (1962).

Інтенсивність транспірації хворих і здорових листків визначали вагови методом Л.АЛванова (Н.Н.Городний, МБ.Козлов, Н.И.Бидзіїля, 1972), інтсі сивність дихання - по кількості вуглекислого газу, виділеного наважкою лист (Гуиар, 1972), вміст хлорофілу - колориметричним методом на ФЕЮ4Ї (Н.Н.Городний, М.В.Козлов, Н.И.Бидзиля, 1972).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3. ПОШИРЕННЯ, ШКОДОЧИННІСГЬІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СІТЧАСТОЇ ПЛЯМИСТОСТІ ЯЧМЕНЮ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ

УКРАЇНИ

3.1. Поширення і шкодочшшісгь сітчас тої плямистості ячменю в умовах

Лісостепу України

Висвітлюється ареал, симптомогенез і шкодочинність сітчастої плямисто сті в умовах Лісостепу України.

Маршрутними обстеженнями і аналізом відібраних зразків встановлене що на території Київської, Хмельницької і Черкаської областей сітчаста плі мистість ячменю - широко розповсюджене захворювання. Ознаки першого пс явлення хвороби і ступінь ураження рослин залежать від грунтово-кліматични умов і змінюються по роках (1993-1997 pp.). Так, розвиток сітчастої плямистс сті на листках ячменю в Черкаській області був на 8,5-25,8% нижчим, ніж Хмельницькій області, а в Київській - на 13,0-25,5% більше, ніж в Черкаськії Більш сильне ураження плямистістю спостерігається в районах Хмельницькі області, яка характеризується вологим кліматом, періодичним похолоданням значними росами. Встановлено, що симптоми сітчастої плямистості в зоні Лісс

степу мають різний нетиповий характер проявлення. Основна відміна - формування концентричних кілець.

Дослідження показали, що хвороба на сходах ярого ячменю проявляється спочатку у вигляді концентричної плями, пізніше пляма стає темно-коричневою в поперечному напрямку пластини листа, що призводить до її перегину в місцях уражання і затримки росту. На межі ураженої і здорової тканини спостерігається чітка темно-коричнева облямівка. Розмір плям в межах 4,5-32 мм у довжину та 1,8-6 мм у ширину.

Дослідження змін, які проходять у хворих рослин ячменю, показують, що при ураженні сітчастою плямистістю спостерігаються значні порушенім анато-мо-морфологічної структури. Так, в уражених сітчастою плямистістю рослин розвивається значно менша, ніж у здорових рослин, листова поверхня, пригнічується ріст, що обумовлює зниження маси як всієї рослини, так і окремих її органів.

Захворювання рослин, як правило, супроводжується значними змінами їх функціональної діяльності. Відомості про вплив сітчастої плямистості на обмін речовин в уражених і здорових тканинах рослин в літературі відсутні.

Наші дослідження свідчать, що кількість води, яка випаровується ураженими листками ячменю (сорт Роланд), порівняно із здоровим листям в фазі виходу в трубку більша на 75%, в фазі колосіння - на 104%, в фазі молочної стиглості - на 86%, в фазі воскової стиглості - на 25%. Збільшення водовіддачі при ураженні листків сітчастою плямистістю пояснюється, з одного боку, механічним пошкодженням епідермісу і кутикули, з другого - дією токсичних виділень гриба.

Відомо, що інтенсивність дихання уражених рослин є одним із показників захворювання. Чим вища інтенсивність дихання, тим більше втрачається продуктів фотосинтезу і сильніше виснажується рослинний організм. Просліджую-чи в динаміці процес дихання хворих листків, відмічено, що в фазі виходу в трубку інтенсивність транспірації на 67%, в фазі колосіння - на 88% і в фазі молочної стиглості - на 9% більша порівняно із здоровими рослинами. Інтенсивність дихання як хворих, так і здорових листків по мірі їх старіння знижується, однак у хворих рослин вона більш висока, особливо в фазу колосіння.

Крім того, ураження ячменю сітчастою плямистістю призводить до зниження вмісту хлорофілу “а” і “б” в 1,4-1,5 рази відповідно. Такі зміни у бік зменшення кількості зелених пігментів у листі уражених рослин негативно впливають на процеси фотосинтезу і призводять до виснаження, що в свою чергу впливає на зниження продуктивності рослин.

Порівняно із здоровими, в уражених рослинах зменшується кількість продуктивних стебел, довжина колоса, число колосків і кількість зерен в колосі, маса 1000 зерен. Як наслідок, біологічний урожай зерна з хворих рослин в се-

редньому за 5 років досліджень був на 20,3%, а соломи - на 35,2% менше, нЬ ІЗ здорових. Коефіцієнт НІХОДОЧИННОСТІ В залежності ВІД рівня розвитку СІТЧЬ' тої плямистості змінювався і становив 0,21% (при 25% розвитку хвороби); 0,! (при 50% розвитку хвороби); 0,33 (при 75% розвитку хвороби); 0,34 (при 90°/ розвитку хвороби) (табл. 1).

Таблиця 1 - Шкідливість сітчастої плямистості при різних рівнях ураженв

(сорт Роланд, 1993-1996 рр.)

Розвшхж хвороби, % Довжина колоса, см Кількість зерен в колосі, шт. Маса зерен в колосі, г Маса 1000 зерен, г Коефіцієї шкодо ЧИІШОСІ

0 8,4 22,1 1,09 49,3 -

25 8,1 21,3 0,94 44,2 0,21

50 7,7 20,7 0,88 42,6 0,28

75 7,4 19,4 0,72 37,2 0,33

90 7,3 19,1 0,66 34,6 0,34

НІРо5 0,3 0,09 4,3

Дефіцит вологи і поживних речовин в уражених рослинах призводить £ формування зерна з низькими технологічними якостями. В наших дослідах зе но, зібране з уражених рослин (25%; 50%; 75%).

Встановлено, що за умов слабкого ураження листя (розвиток хвороби перевищував 25%) зміни в показниках технологічної якості зерна практик відсутні (табл. 2). При ураженні рослин хворобою в межах 50% відбуваюті помітні зміни технологічних властивостей, так маса 1000 зерен зменшуєш:; 1,1 рази, вміст крохмалю - на 10,6%, при цьому вміст білка підвищується з1 до 9,9%.

Таблиця 2 - Технологічні якості зерна при різних рівнях ураження росл

ячменю (сорт Роланд)

Показники Зерно із здорових рослин Зерно з рослин, уражених сітчастої« плямистістю

25% 50% 75%

Маса 1000 зерен, г 43,4±2,6 43,1±3,1 38,1±1,4 35,9±1,ї

Натура зерна, г/л 668,1±11,3 668,0±10,4 619,9±10,8 597,7±11

Вирівняність, % 93,1 ±0,7 92,9±1,1 В1,9±0,9 76,3±0Д

Енергія проростання, % 97,8±0,9 97,4±1,8 9ЇД±1,4 82,5±1,1

Плівчлтість, % 9,1±0,02 9,1 ±0,1 10,9±0,04 12,2±0,0

Вміст крохмалю, % 61,3±0,8 59,5±0,9 54,8±0,7 51,6±0,ї

Вміст білка, % 9,6±0,01 9,7±0,08 9,т,оз юз±о,о

Екстрактивність, % 78,1±1,3 77,7±1,3 69,7±0,9 69,5±1,С

Така зміна відбувається тому, що в уражених рослин порушується процес наливу зерна, що, очевидно, пов’язано з дефіцитом поживних речовин, необхідних для нормального формування зерна. При розвитку хвороби 75% спостерігаються ще більші зміни технологічних властивостей зерна. Так, маса 1000 зерен зменшується на 7,5 г, або в ІД рази, вміст білку збільшується на 0,7% порівняно із здоровим зерном.

3.2. Морфологічні особливості збудника сітчастої плямистості ячіиешю

Розглянуті морфологічні і біологічні особливості збудника, деякі питання його таксономічного положення, встановлені джерела інфекції і шляхи розповсюдження патогену. Збуднику Dr.teres присутня здатність живитися і розвиватися тільки за рахунок тканини, попередньо колонізованої токсичними виділеннями, синтезувати екстрацеллюлярні ферменти, які дозволяють перетворювати речовини, що містяться в загиблих клітинах, в доступну для засвоєння форму. Конідії циліндричні, безбарвні, з віком злегка темніють до димчастого кольору. Конідії одного й того ж ізоляту нерідко відрізняються по товщині перегородок. Ми спостерігали багатоклітинні і одноклітинні конідії.

В природних умовах захворювання проявлялось у вигляді дрібних (1-2 мм) штрихів або плям, які потім розростались в плями двох основних типів: І -сітчасті різної форми плями; II - ке сітчасті рівномірно забарвлені еліпсовидаої форми плями.

3.3. Умови проростання конідій

Проростання конідій відбувалося в широкому діапазоні температур (від 2 до 30°С). Оптимальна температура для проростання - 16-20°С. При температурі повітря нижче 2°С і вище 30°С проростання конідій інгібується. Початкова стадія проростання конідій активно проходить в межах більш низьких температур (від б до 14°С), хоча в подальшому їх розвиток успішно проходить при 16-20°С.

3.4. Цикл розвитку збудника сітчастої шишкстості ачмекіо

На рослинних репггках гриб зберігається у вигляді грибниці, на якій весною відновлює конідіальне спороношення або формує перитеції (сумчаста стадія гриба Pyrenophora teres). Утворення дозрілих пернгеціїв на перизимувалій соломі ячменю відмічено Войтовою (1971) в Білорусії і в 1986 і 1987 рр. - в Ленінградській обл. В наших дослідах ми не спостерігали утворення сумчастої стадії збудника сітчастої плямистості на уражених рослинних рештках.

3.5. Тривалість інкубаційного періоду сітчастої плямистості

Після проникнення гриба в рослину наступає тривалий бсзсимптомни період його інкубації, який в умовах Лісостепу України змінюється в залежш сті від віку рослини і погодних умов від 6 до 14 днів. Досліди, проведені наш показали, що тривалість інкубаційного періоду сітчастої плямистості залежні також від сортової стійкості ячменю до хвороби. Найбільш тривалий інкубаціі ний період (15 днів) у відносно стійкого до хвороби сорту Галатея, а у сприйш тливого Ролавд - 8 днів. Обліки ураження після інокуляції листа ячменю різни ярусів показують, що найбільший ступінь розвитку хвороби спостерігається и нижніх листках, які вегетували більш тривалий період.

3.6. Джерела інфекції і шляхи розповсюдження патогєиа

Джерела інфекції хвороби вивчали в польових дослідах з використання рослинних решток різних способів і термінів зберігання, а також насіння, зібрг ного з уражених рослин. Контрольні рослини вирощували з насіння здоров и рослин і в груші без рослинних решток. Обліки ураження і здорових росли свідчать, що уражені рослинні рештки, які зберігалися під навісом відкритим і пола на протязі майже двох років, здатні викликати первинне зараження 82,( 89,3% рослин і є джерелом інфекції. Для поновлення захворювання весною ма певне значення і грунт, перемішаний з осені з ураженими рештками, однак йог роль порівняно з іншими джерелами незначна. Висів насіння, зібраного післ обмолоту уражених рослин, весною наступного року також сприяв первинном ураженню рослин. Однак в цьому випадку кількість уражених рослин складах 29,3%. На контролі, де посіви проводили насінням, зібраним із здорових рем лин, ознаки хвороби відсутні. Таким чином, експериментально доведено, ш уражені рослинні рештки і насіння є основним джерелом первинне» інфекц сітчастої плямистості ярого ячменю.

4. ЗАХОДИ ПО ЗАХИСТУ ЯРОГ О ЯЧМЕНЮ БІД ШІЯМИСТОСТЕЙ

4.1. Характеристика сортів за стійкістю проти сітчастої плямистості

Наводиться перелік досліджених сортів і їх характеристика за стійкість Висвітлюються деякі фактори, що обумовлюють стійкість ячменю проти сітчаї тої плямистості. Дана оцінка уражуваності 28 сортів ярого ячменю (табл. 3).

Експериментами показано, що серед перспективних і районованих в ліс< степовій зоні України сортів ярого ячменю стійких до сітчастої плямистості і виявлено. Однак спостерігається диференціація сортів за ступенем ураження.

Таблиця 3 - Уражуваність сортів ярого ячменю сітчастою плямистістю (Васильківська держсортодільниця Київської області)

Сорт Розвиток хвороби, %

1993 1994 1995 19% 1997 середній

Галатея 10,5 9,3 10,9 11Д 7,2 9,8

Добробут 10.8 7,7 8,4 9,2 10,3 9,3

Карат 7,1 6,0 5,3 8,2 6,2

Одеський 115 5,3 4,9 10,1 8,6 3,5 6,5

Одеський 151 11,4 10,0 6,3 4,3 10,4 8,5

Палідум 107 8,2 6,4 5,0 10,7 8Л 7,7

Старт 9,6 4,7 10,1 6,7 5,3 7,3

Стяг 10,3 8,3 9,4 11,0 9,2 9,6

Бадьорий 22,5 24,7 25,1 20,7 23,1 23,2

Галактик 19,6 25,2 27,6 22,4 19,2 22,8

Добродій 22,9 25,0 22,3 21,4 24,2 23,2

Корсар 25,3 20,3 19,8 15,4 16,3 19,4

Кумир 25,0 20,6 24Д 23,2 24,8 23,6

Стрункий 24,6 16,4 19,5 23,0 17,2 20,2

Терн 23,6 25,1 23,1 22,5 18,4 22,6

Шанс 23,9 24 Д 22,5 20,4 19,8 22,2

Адапт 41,0 44,1 43,7 44,2 39,9 42,6

Вишневий 42,1 39,3 41,5 41,9 29,8 38,9

Граніт одеський 27,2 30,7 31,5 42,6 47,3 35,9

Дарунок 30,1 35,6 37,4 38,5 39,2 36,2

Джерело 39,6 37,3 45,4 41,7 49,2 42,6

Дніпровський 257 49,4 38,6 42,3 43,8 53,7 45,6

Донецький 12 38,0 41,6 32,5 48Д 37,3 39,5

Надійний 48,1 52,0 34,2 42,6 32,4 41,9

Надія 36,2 42,1 37,0 48,2 40,5 40,8

Неофіт 32,3 36,1 29,3 28,4 45,3 34,3

Носівський 15 54,0 48,9 43,1 53,5 503 50,0

Роланд 45,6 39,7 40,2 33,7 29,1 37,7

ШРо5 0,9 1,2 0,7 1,3 0,5 0,9

На основі досліджень сорти ярого ячменю умовно розділені в залежності від ступеню розвитку хвороби на три групи: перша група ~ до 10%, відносно стійкі; друга група - до 25%, середньо стійкі; третя група - більше 25%, сприйнятливі. До першої групи увійшли сорти Стяг, Старі', Добродій, Гакзтея, Карат, Палідум 107, Одеський 115. До другої - Корсар, Бадьорий, Галактик, Добродій, Терен, Кумир, Стрункий, Шанс. До третьої - Донецький 12, Джерело, Неофіт, Дарунок, Адапт, Надійний, Носівський 15, Надія, Дніпровський 257, Вишневий, Граніт. Паралельно проведена оцінка сортів зарубіжної селекції на природному інфекційному фоні. Показано, що відносно стійкими до хвороби є сорти Фінк, Маріна, Бонер, які можуть бути використані як джерела стійкості при селекції на стійкість.

Маючи у своєму розпорядженні сорти з різкою стійкістю до сітчастоі плямистості, ми спробували визначити роль деяких морфологічних факторів у сприйнятливості до хвороби, проведені дослідження свідчать, що товщина кутику лярного шару у відносно стійких сортів в середньому на 1,32 мкм більша, ніж у сприйнятливих сортів (Роланд, Носівський 15).

З наукової літератури відомо, що сортова стійкість рослин до патогену в значній мірі корелює з фунгіцидною дією соку рослинн-господаря (Крамаренко, 1949; Свитайло, 1969). Дослідження свідчать, що клітинний сік відносно стійких сортів ячменю Палідум 107, Галатея затримував проростання конідій Dr.teres в межах 8,4-11,2% порівняно з сприйнятливим сортом Роланд. Дія соку відносно стійких сортів ярого ячменю проявилась також на змінах загального вигляду конідій: оболонка їх тонша і слизька, ростові трубки теж тонкі і вкорочені.

4.2. Роль строків сівби в зменшенні розшшаадазшші хвороби

В умовах лісостепових районів України для одержання дружних сходів, цілеспрямованого формування стійкості рослин до сітчастої плямистості велике значення має строк посіву.

Насіння ячменю проростає при відносно низьких температурах, а сходи переносять заморозки до -10°С. Указані фізіологічні особливості обумовлюють ранні строки посіву ячменю.

В наших дослідах, проведених на неглибоких малогумусних чорноземах, ячмінь сіяли у три строки: ранній - до 10 квітня, середній - до 15 квітня та пізній - після 20 квітня. Результати досліджень свідчать, що на раїшіх посівах ячменю (перша декада квітня) розвиток хвороби становив 41%, а урожай при цьому складав 42,9 ц/га, при висіві в пізні строки розвиток хвороби був в 1,4 рази більшим, ніж в ранній строк сівби. Урожай знижувався на 8,6 ц/пі. Середній строк сівби (друга декада квітня) був оптимальним для розвитку ярого ячменю.

и

Розвиток хвороби в середньому за 4 роки був нижчим в порівнянні з раннім і пізнім строками сівби і становив 24,8%. Урожай був найвищим і становив 46,0 и/га.

43. В плин добрив, попередішкіа і мікроелементів на ураяееїшя ячменю сітчастою плямистістю

Одним із суттєвих факторів, що впливають на стійкість рослин проти хвороб, є умови мінерального живлення. Результати досліджень свідчать, що кількість добрив, яка вносилась, суттєво не впливала на розвиток хвороби. Що ж стосовно попередників, то їх роль ке однакова. В середньому по роках на варіантах, де попередником був горох, інтенсивність ураження листя гшща на 8,8% порівняно з попередником ячмінь. В умовах сівозміни для оздоровлення ячменю від сітчастої плямистості і збільшення урожаю зерна необхідно розміщувати його після кукурудзи на силос - кращий попередник з фітосанітарної точки зоРУ-

Практичне значення для підвищення стійкості рослин проти хвороби мають мікроелементи. Дослідження свідчать, що позакореневе підживлення в фазу кущіння ячменю 0,2%-ним розчином мікроелементів сприяло зниженню ураження листа на 12,2-18,3%. Найбільш ефективним було внесення суміші мікроелементів (сульфат марганцю + молібдат амонію + борна кислота). Розвиток сітчастої плямистості при цьому зменшувався на 18,3% порівняно з контролем, підвищувалась продуктивність рослин і поліпшувались пивоварні якості ячменю.

5. ДІЯ ФУНГІЦИДІВ НА УРАЖЕННЯ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ СІТЧАСТОЮ ПЛЯМИСТІСТЮ, УРОЖАЙ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА

Сітчаста плямистість ячменю - хвороба, проти якої асортимент фунгіцидів морально застарів і потребує підійти до його оновлення більш направлено, враховуючи цикл розвитку збудника Бпіегез. Результати хімічного захисту від хвороби в значній мірі залежать від своєчасного його проведення. Запізнення з початком хімічних обробок призводить до швидкого накопичення інфекції в початковий період, при сприятливих умовах хвороба набуває епіфітотійного характеру.

Передпосівна обробка насіння протруйниками проводилась на 3-5 днів перед посівом протруювачем ПС-10 при нормі витрати водної суспензії препарату 10 л на тону насіння. Як свідчать результати досліджень, протруйники дивіденд, 3% р.к.с., сістан, 40% з.п., вітавакс 200ФФ, 34% в.с.к., фенорам сулер, 70% з.п., сул« 8,2,0% з.п., сумі 8, 2,0% ФЛО, дерозал, 50% х.с. сульфокарбатіон К істотно впливали на схожість, густоту сходів. Що стосовно біологічної ефек-

тивності проти збудника сітчастої плямистості, то ефективність препаратів різна. Так, відносно високу біологічну ефективність мають сістан, 40% зл., віта-вакс 200ФФ, 34% в.с.к., дивіденд, 3% р.к.с. (відповідно 78, 66,7, 49,6%). Збережений врожай складає відповідно 5,2; 4,7 і 2,8 ц/га (табл. 4).

)____

Урожай, ц/га

42,9 44,4

45ДІ

48Д

44^8

45^

48^

44^

Ж?

м

Примітка: * - дослідження проводили один рік;

() - розвиток хвороби в контролі, %

В дослідах перше обприскування рослин фунгіцидами проводилось прі з’явленні ледь помітних початкових ознак сітчастої плямистості, а друге - чере: 10-12 днів. Біологічна ефективність в залежності від препаратів змінювалась і межах 57,5-82,1%, збережений урожай при цьому складав 4,7-9,2 ц/га (табл. 5).

Результати свідчать, що всі фунгіциди мали досить високу біологічну ефективність порівняно з еталоном тилт, 25% к.е. Обприскування посівів пре паратами сприяло збільшенню маси 1000 зерен та 2,3-5,2 г, вирівняності - ні 4,7-14,5%, екстрактивності - на 9,2-12,6%, зниженню плівчастості зерна на 0,7 3,1% порівняно з контролем.

Таблиця 4 - Ефективність протруйників на

ярому ячмені (1995-1997 рр.

Варіант досліду

Сила рос-іу, %

Схо-

жість,

Кіль- Висота

юсть

рос-

лин,

штім2

рослин

(31

етап),

см

Drech-

slem

teres

Біологічна ефективність (31 етап), %

Ustilago

spp.

Fusarium spp. + Bipolaris sorokinicoia

Контроль

78,7

86,9

370,3

11,1

ÍH21

JML

129JL

Фенорам-супер, 70% з.п., 2,0 кг/т

89,6

95,2

439,3

11,4

40,5

99,1

72,2

Дивіденд,

3% р.к.е., 2,0 л/т

90,9

97,0

466,3

113

49,6

98,9

66,8

Сістан, 40% з.п., 0,3 кг/т_____________

94,0

98,9

486,3

11,7

78,0

100,0

76,7

Сумі-8, 2% з.п., 2,0 кг/т___________

85,0

95,2

452,8

11.7

45,0

99,1

31.8

Сумі-8,2% фло, 2,0 л/т_________

85,8

95,5

462,3

10,5

45,2

99,5

30,9

Вітавакс 200фф, 34% в.с.к., 2,5 л/т

94,1

98,5

487,3

11,9

66,8

100,0

79,8

Дерозал, 50%к.е., 2,0 л/т

90,9

96,0

476,3

11,2

40,6

99,5

59,7

Сульфокарбатіон

______________

НІРрд

89,4

93,2

430,0

11,9

37,4

82,7

33,3

Таблиця 5 - Ефективність фунгіцидів проти сітчасто! плямистості ячменю ___________________________(середне з 15 дослідів)_________________________

Фунгіцид Біологічна ефективність, % Урожай

ц/га збережений урожай, ц/га % до контролю

Контроль (без обробки) (64,5) 35,8

Тнлг, 25% юе., 0,5 л/га 57,5 40,5 4,7 11,3

Імпакт, 25% к.е„ 0,5 л/га 72,0 40,7 4,9 11,4

Рекс, 49,7% к.е., 0,5 л/га 79,5 43,0 7,3 12,0

Арчер, 42,5% к.е., 0,8 л/га 79,0 43,5 7,7 12,2

Альто 400,40% к.е., 0,25 л/га 82,1 45,0 9,2 12,6

Примітка. () - розвиток хвороби в контролі

Результати виробничої перевірки, проведеної з Хмельницькій області в КГС ім. Шевченка свідчать, що дворазова обробка посівів альто 400, 40% к.е. (0,2 л/га) згайнувала ураження листя сітчастою плямистістю, при цьому уро*хай зерна складав 52,6 ц/ra, затрати - 69,8 грн./га, вартість збереженого врожаю -198,44 грп./га, чистий доход -128,63 грн./га.

висновки

1. В умовах Лісостепу України сітчаста плямистість ячменю поширена в усіх районах вирощування культури. Більш сильне проявлення плямистості спостерігалося в Хмельницькій області, яка характеризується вологим кліматом, періодичними похолоданнями і тривалими росами.

2. Сітчаста плямистість звичайно проявляється у вигляді дрібних розміром 1-2 мм штрихів або плям. Вперше виявлено новий симптом хвороби у вигляді несітчастах рівномірно забарвлених еліпсовидної форми плям. Розмір плям в межах 4,5-32 мм у довжину та 1,8-6 мм у ширину.

3. Збудник сітчастої плямистості ячменю - гриб Dr. teres утворює споро-ношення у вигляді конідій розміром 100-115x15-18 мкм.

4. Конідії Dr.teres проростають в широкому діапазоні температури (від 2 до 30°С). Оптимальна температура для їх проростання - 16-20°С. Обов’язковими умовами для проростання конідій є наявність крапельної волога, незначне освітлення, рН середовища 5,26-7,65.

5. Конідії гриба Dr.teres в лабораторних умовах не втрачають здатність до проростання на протязі десяти місяців. В природних умовах конідії зберігають життєздатність на уражених рослинних рештках, розміщених на поверхні грунту і на глибині 5-10 см (до 3,5 і більше місяців). На глибині 15-20 см вони повністю гинуть через 40 днів.

6. Тривалість інкубаційного періоду збудника сітчастої плямистості зал* жить від стійкості сорту: у сприйнятливого - 8 днів, середньо стійкого - 1 днів, відносно стійкого - 15 днів.

7. Рослинні рештки, а також заражене насіння є джерелом ікфекц сітчастої плямистості. Первинке зараження рослин досягає 89,3%.

8. Встановлено, що втрати врожаю ячменю від сітчастої плямкстос досягають 4,9-6,7 ц/га або 9,6-19,7%. Змінюються технологічні якості зерн збільшується вміст білка - на 0,1-0,7%, плівчастість - на 1,1-3,4%, екстракте] ність зменшується на 0,5-11,0% порівняно із здоровими рослинами.

9. Серед районованих і перспективних сортів ячменю імунних до сітча тої плямистості не виявлено. Усі сорти за рівнем ураження розділені на тр групи - відносно стійкі, середньо стійкі та сприйнятливі. До відносно стійкі-відносяться: Добробут, Галатея, Палі дум 107, Одеський 151, Стяг, Старт, Кара Одеський 115.

10. Одним із факторів, що обумовлюють імунітет ячменю до сітчасті плямистості є товщина кутикули: у відносно стійкого - 5,78-5,83 мкн, середні стійкого - 5,12-5,14 мкн, сприйнятливого - 4,39-4,58 мкн. Цей показник моя бути використаний імунологами при оцінці селекційного матеріалу.

11.3 фітосанітарної точки зору оптимальним строком посіву ярого ячм шо є друга декада квітня. При цьому розвиток хвороби зменшується в 2,3 разі а недобір зерна - на 11,7 ц/га порівняно із пізнім строком посіву. Кращим пол редником для ярого ячменю в Лісостепу України є кукурудза на силос.

12. Проти насіннєвої інфекції сітчастої плямистості ефективне переда сівне протруювання насіння одним із препаратів: сістак, 40% з.п. (0,3 кг/т), віт вакс 200ФФ, 34% в.к.с. (2,5 л/т), дивіденд, 3% р.к.с. (2,0 л/т).

13. Радикальним заходом проти сітчастої плямистості ячменю в періс вегетації є дворазове обприскування рослин одним із фунгіцидів: альто 40 40% к.с. (0,25 л/га), арчер, 42,5% к.с. (0,8 л/га), рекс, 49,7% к.с. (0,5 л/га), іі пакт, 25% к.с. (0,5 л/га). Перше обприскування рекомендовано проводити щ проявленні перших ознак хвороби, друге - через 8-15 днів після першого.

Список робіт, опублікованих за матеріалами дисертації

1. Ретьман С.В. Весняний захист ячменю //Захист рослин. - 1998. - № 2. С. 4-5.

2. Лисенко С.В., Ретьман С.В. Захист ярого ячменю від хвороб //Захи рослин. - 1998. - № 1. - С. 8-9. (Особистий внесок здобувача - 65%, проведені експериментів та обліків).

3. Ретьман C.B. Ярий ячмінь. Нові симптоми плямистостей ярого ячменю в Лісостепу України //Захист рослин. - 1997. - № 9. - С. 9.

4. Ретьман С.В., Коломієць С.І. Ефективність фунгіцидів проти плшисто-стей листя ярого ячменю //Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вченнх і спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України”. - 1995. - С. 109. (Особистий внесок здобувача 90%. Проведено експерименти, зроблено висновки).

5. Ретьман С.В. Шкодочинність плямистостей ярого ячменю в умовах Лісостепової зоїга України //Гези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України” -1995. -С. 97.

Ретьман С.В. Сітчаста плямистість ярого ячменю в Лісостепу України та розробка заходів захисту від хвороби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01,11 - фітопатологія. - Національний аграрний університет, Київ, 1998.

Вивчено видовий склад збудників плямистостей листя ярого ячменю в Лісостепу України, їх шкодочинність, вплив гідротермічних та біотичних факторів на їх розповсюдження. Найбільш шкодочинна з плямистостей листя ярого ячменю - сітчаста (збудник Drechslera teres). Встановлена його патогенність та шкодочинність. Вперше в Україні виявлені нові симптоми проявлення сітчастої плямистості ярого ячменю. На підставі дослідження біологічних особливостей Dr.teres обгрунтовано систему заходів захисту від сітчастої плямистості (агротехнічні, сорти, хімічні заходи).

Ключові слова: ячмінь ярий, сітчаста плямистість, розповсюдження, шкодочинність, захист.

Ретьман С.В. Сетчатая пятнистость ярого ячменя в Лесостепи Украины и разработка мер борьбы с болезнью. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Изучен видовой состав возбудителей пятнистостей листьев ярого ячменя в Лесостепи Украины, их вредоносность, влияние гидротермических и биотических факторов на их распространение. Наиболее вредоносная из пятнистостей листьев ярого ячменя - сетчатая (возбудитель Drechslera teres).

Установлена его патогенность и вредоносность. Впервые в Украине обнаружены новые симптомы проявления сетчатой пятнистости ярого ячменя. На основании исследования биологических особенностей возбудителя обоснована система мероприятий по защите от сетчатой пятнистости (агротехнические, сорта, химическая защита).

Ключевые слова: ячмень яровой, сетчатая пятнистость, распространение, вредоносность, защита.

Retman S.V. Net blotch of spring barley in Forsst-Steppe zone of Ukraine and development of measures for control of the disease. - Manuscript.

The thesis for a candidates degree of agriculture scienses, the speciality

06.01.11 - phytopathology. National Agrarian University, Kyiv, 1998.

Species composition of leaf spots of spring barley in Forest-Steppe zone of Ukraine, their harmfulness and influence of hydrothermal and biotic factors on their spread were investigated. Net blotch (causing agent Drechslera teres) is the most harmful of leaf spots of spring barley. Its pathogenicity and harmfulness were established. . For the first time in Ukraine new symptoms of net blotch of spring barley were detected. On the basis of investigation of biological peculiarities of pathogen system for protection from net blotch was substantiated (agrotechnics measures, varieties, chemical protection).

Key words: spring barley, net blotch, spread, harmfulness, plant protection.