Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Изменчивость и взаимосвязь количественных показателей разноволокнистых сортов конопли

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Изменчивость и взаимосвязь количественных показателей разноволокнистых сортов конопли"

1НСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ¡м. В. Я. ЮР'СВА УААН

1 ..... - ' УДК 631.52:581.167:633.522

МШЛИШСТЬ I ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК К1ЛБК1СНИХ ОЗНАК Р13НОВОЛОКНИСТИХ СОРТ1В КОНОПЕЛЬ

06.01.05 - селекщя 1 насшництво

Автореферат

дисертацн на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

Харив - 2000

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Гнституп луб'яних культур УААН.

Науковий кер1вник: доктор бюлопчних наук,

старший науковий сшвроб1тник Мигаль Микола Дмитрович, 1нститут луб'яних культур УААН, провцший науковий сшвробггник

0({пц1ЙИ1 опоненти: доктор сшьськогосподарських наук, професор

Жатов Олексш Гнатович,

Сумський державний афарний ушверситет,

завщувач кафедри рослинництва

доктор сшьськогосподарських наук,

професор, заслужений щяч науки \

техшки УкраУни

Манзюк Вггалш Тимофшович,

1нститут рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева УААН,

завщувач вщдшу селекщУ I генетики ячменю

Провщна установа: 1нститут землеробства УААН, смт. Чабани КшвськоТ области

Захист В1'дбудеться " Н " 'С^С^ус^ 2000 р. о 13 год. на засщанш спещашзованоУ вченоТ ради Д 64. 366. 01 в 1нститут1 рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева УААН, 61060, м. Харкш, проспект Московський, 142 тел. 92-23-78

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ 1нституту рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева УААН, м. Харюв, проспект Московський, 142

Автореферат роз1сланий ". лг 2000 р.

Вчений секретар спещашзованоТ вченоТ ради

Петренкова В. П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыисть теми. Тема мпишвосп та взаемозв'язку кшьккних ознак конопель у цшому не нова, але окре\п питания и або зовам не вивчались, або заслуговують на подальше поглиблене доогпдження. Зокрема, актуальним е проведения пор1вняльних дослщжень основних складових продуктивное^ -розм:'ру стебла та вмкту волокна в ньому, внявлення фактор1в мпштосл стввщношення первинних 1 вторинних волокон у стебл1, пошуки нових метод1в шдвищення продуктивное^ конопель за волокном у Ясному взаемозв'язку з полшшенням ямсного складу волокнисто!' маси тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисерташйноТ роботи включена до завдання 02 науково - техшчноУ программ "Луб'яш культури", № державно!" реестращУ 196 1ГС 11481 " Удосконалити методи селекцп конопель 1 на щй основ! створити високоволокншлч сорта з полшшеними господарськнми ознаками \ вщсутшстю наркотичних властивостей, забезпечити виробництво насшня зареестрованих сорт1в" на 1995 -2000 рр.

Мета \ задач1 дослщження. Мета дослщжень - виявити таи законтпр-носп мшливост1 та взаемозв'язку кшьшсних ознак конопель, яю можна було б використати в селекцн конопель. Основш задач1 дослщжень:

- провести пор1вняльне вивчення кшымсиих ознак низьковолокнистих 'г впсоковолокнистих сорт1в конопель, рослин загущеного та розрщженого пос1ву;

- виявити вщмшносп м1ж основними ознаками продуктивное^ рослин конопель - довжиною стебла, д1аметром стебла та вмютом волокна в стебл|' - по Ух впливу на формування юлькосп волокна та сшввщношення первинних 1 вторинних волокон;

- виявити нов! можливост1 селекщйного шдвищення продуктивное^ стебла конопель за волокном та полшшення яюсного складу його. Наукова новизна одержан»* результат!в полягае в установлена

значно вищих показникш приросту маси волокна з рослини при збшыненш довжини, або дюметра стебла поршняно з шдвищенням вмкту волокна в стебл1'; установлен»! позитивного впливу ознаки кшькост1 листав у стеблових вузлах техшчноТ довжини стебла рослин конопель на шдвищення продуктивное™ стебла за волокном ; виявленш нових законом1рностей щодо м1нливост1 та залежносп кшьюсних ознак рослин конопель загущеного й розрщженого пос|'ву, низьковолокнистих 1 впсоковолокнистих сорт1в;

всеб1чному дослщженш частки первинного волокна як важливо'Г селекщйноУ ознаки.

Практичне знамения одержаних результате:

- розроблеш методичш рекомендацй' по добору елггних рослин конопель за техшчною довжиною стебла з метою шдвшцення продуктивное™ Гх за волокном;

- розроблеш методичш рекомендацп по добору елтшх рослин конопель на полшшення якюного складу волокна за високим вмятом первинного та низькнм вмктом вторинного волокна в одному стебл!;

- одержано новий селекщйний матер1ал, який зараз проходить конкурсне сортовипробування.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором дисертаци здшенено огляд л1тератури, проведен! польов! 1 лабораторш доатдження та зроблена статистнчна обробка експериментальних даних. Розробка методичних рекомендацш виконана у ствавторствь "Методичш рекомендащ'Г по добору елггних рослин конопель за техшчною довжиною стебла з метою шдвшцення продуктивное™ селекцшного матер1алу" розроблено разом з М. Д. Мигалем (частка сшвавторства - 70 %). "Методичш рекомендацп по добору елтшх рослин конопель на полшшення якосп волокна" виконано у сшвавторств1 з М. Д. Мигалем 1 Л. М. Кривошеевою (частка сшвавторства - 40 %).

Апробащя результатш дисертаци. Результата дослщжень, що викладеш в дисертаци, доповщались на заеданиях лабораторп селекщУ \ насшництва конопель 1 вчено'1 ради 1нституту луб'яних культур УААН в 1995, 1996, 1997, 1998, 1999 рр., на методичнш комюн 1нституту луб'яних культур в 1997 р., а також на методичнш науково - практичнш конференщТ молодих вчених та спешалют1в (Чабани, 1996 р.).

Публ'нсаци. Основний материал дисертащйно1 робота опублшовано в 6 наукових працях, з яких 3 в фахових виданнях, 2 депонозэш та тези допозщ.

Структура дисертаци. Дисертащйна робота викладена на 138 сторшках машинописного тексту, мютить 33 таблищ, 5 рисуншв. Текстова частина складаеться ¡з вступу, 5 роздшв, основних висновюв 1 рекомендацш для селекцн. Список використаних джерел включае 152 джерела, в тому числ1 13 ¡ноземних автор1в. Додатки включають 2 методичш рекомендацн 1 1 акт передач! селекцшного матер1алу.

МАТЕР1АЛ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛ1ДЖЕНБ

В якост! об'екпв досл^джень використано 4 сорти конопель: Срмаювськ! М1'сцев]', Глух1всью однодомш (низьковолокнистО, ЮСО - 14, ЮСО - 31 (високоволокнисп).

Дослщи проводили в польових 1 лабораторних умовах. У пол! вирощували дослщжуваний матер1ал, проводили фенолопчш спостереження та добирали елггш рослини, а в лабораторп здшснювали морфолопчний анашз та бюлопчне мочшня стебел, видшення волокна та оцшку його за комплексом (¡нзико - мехашчних ознак. Всього вивчали 20 морфолопчних ! технолопчних ознак конопель.

Площа живлення рослин 10 х 5 см (загущений поав) 1 50 х 5 см (розрщжений поав).

Для кожно'1 ознаки визначали середню арифметичну та и похибку, стандартне вщхилення (дисперЫю), коефщ]'ент вартци. Напрямок 1 силу взаемозв'язку м1ж ознаками установлювали з допомогою коефнценпв кореляшУ та регреси. Коефвдент успадковуваност1 ознак рослин конопель визначали методом дисперсшного анагнзу.

Ступшь достов]рност! р1зниш М1ж вар1антами досл1ду визначали з допомогою критер1я в1ропдност1 (Р).

Доел щи проводили в 1995 - 1998 рр. в лабораторп селекцп та насшництва конопель 1нституту луб'яних кулыур УААН (м. Глутив).

Результати дослщжень

ПОПУЛЯЦ1ЙНА М1НЛИВ1СТЬ КШЬЮСНИХ ОЗНАК РОСЛИН

КОНОПЕЛЬ

Здшснеш пор1вняльш дослщження мшливост1 кшьшсних ознак р1зноволокнистих сори'в конопель при вирощуванш Тх загущено й розрщжено. Проведена вщповщна статистична обробка експериментальних даних, але тут приводимо лише прирют показник1'в кшьюсних ознак розрщженого поаву пор1вняно ¡з загущеним (табл. 1).

Приркт загальноТ довжини стебла р1зних сори'в конопель становить + 31.56 - 38.79 %. Характерно, що приргст стебла в товщину набагато перевищуе приркт стебла в довжину (+ 60.63 - 71.82 %).

Таблица 1

Ступшь míwiuboctí кшьюсних ознак конопель в залежност! вщ густота стеблостою (npnpicT показник1в рослин розрщженого nociey пор1вняно з рослинами загущеного nociBy в процентах, середне за 1995 - 1996рр.)

Сорт

Ознака Срмаивсьга Глух1всью ЮСО-31 ЮСО - 14

MÍcneni однодомш

Довжина стебла, см:

загальна + 31.56*** + 38.79*** + 32.88*** + 32.87***

тех!пчиа + 2.53 + 9.48*** + 8.59*** + 8.39***

Довжина суцвггтя, см + 483.56*** + 288.29*** +232.59*** + 260.80***

Д1аметр стебла, мм + 69.54*** + 71.82*** + 63.56*** + 60.63***

Миюйсгь стебла - 22.40*** - 19.22*** - 18.78*** - 17.28***

Kuilkíctl стеблових

вузл1в + 2.87 + 14.02*** + 9.50*** + 10.05**

kúlbkíctb листк1в + 0.28 + 7.39** + 6.16** + 3.07

Довжина меживузля, см - 0.32 - 3.92 - 0.82 - 0.43

Висота залягання

вторинного волокна, см + 144.79*** + 152.78*** + 96.53*** + 104.98***

Maca, г: стебла + 286.78*** + 284.10*** +266.16*** + 249.76***

первинного волокна + 194.38*** + 238.83*** +208.33*** + 209.20***

вторинного волокна + 576.92*** + 633.33*** +489.29*** + 515.63***

загапьного волокна + 243.14*** + 280.00*** +248.47*** + 259.49***

неволокнистоУ частини

стебла + 295.90*** + 285.19*** +273.70*** + 245.58***

Bmíct, %:

первинного волокна - 23.87*** - 11.79 - 15.78*** - 11.59***

вторинного волокна + 75.00*** + 91.32*** + 60.89*** + 75.96***

загального волокна - 11.28*** - 1.05 - 4.82*** + 2.79

неволокнистоУ частини

стебла + 2.36*** + 0.28 + 2.05*** + 1.20

Частка первинного

волокна, % - 14.20*** - 10.84*** - 11.52*** - 13.98***

Примтгка. Ступшь достовфносп рпнищ тут i падал i: *Р <0.05; **Р < 0.01; ***р< 0.001.

31 збшьшенням параметр1в розм1ру стебла значно пщвищуеться показник висоти залягання вторинного волокна в стебли

Рослини конопель розрщженого пос1ву доспшрно вщр1зняються вщ рослин загущеного пос1ву за масою стебла та волокна. У найбшьшш \iipi пщпищуеться прирют маси вторинного волокна.

Що стосуеться ознаки вмюту волокна, то р!вень мншивос™ и значно нижчий, »¡ж вагових ознак. При цьому показники вм!сту первинного та вторинного волокна змппоються в протилежних напрямках. Якщо вмют первинного волокна у рослин розрщженого поаву зменшуеться, то вторинного, навпаки, збшьшуеться. Вищий прирют маси 1 вмюту вторинного волокна в стебл1 конопель призводить до суттевого зниження частки первинного волокна.

Таким чином, до позитивних особливостей рослин розрщженого пос1ву портняно з рослинами загущеного поаву вщноситься суттеве шдвшцення маси волокна, до негативних - зниження вмюту первинного й загального волокна, а також частки кращого за фвико-мехашчними властивостями первинного волокна.

Установлено, що кожна окремо взята основна ознака продуктивное™ рослин конопель - загальна довжина стебла, д1аметр стебла I вм1ст загального волокна - неоднозначш щодо вкладу Тх у загальний баланс кшькос™ волокна та яюсного складу його. Так, з1 збшьшенням довжини стебла достов1рно пщвищуеться його Д1аметр та вагов1 показники стебла й волокна. Найбшьший прирют високоросл1 рослини в межах сорту дають по мае! вторинного волокна. Водночас вмют волокна в стебл1 змшюеться на недостов1рному Р1вн1.

35 збшьшенням показника д1аметра стебла також достов1рно лщвищуються параметри довжини стебла та маси волокна. Проте у даному вар1ант1 досл^ду сшввщношення первинного \ вторинного волокна в стебл1 бшьш помтнше змшюеться в бш зниження частки первинного волокна.

На вщмжу вщ довжини та д1аметра стебла конопель ознака вм!сту загального волокна по-шшому впливае на формування продуктивное™ рослин. 31 збшьшенням вмюту загального волокна достов]'рно шдвищуеться вмют \ первинного, 1 вторинного волокна. Однак прирют останнього значно вищий. Зростае також маса волокна, але прирют продуктивное™ у кшька раз1в нижчий вщ приросту продуктивное™, який визначають довжина та д1аметр стебла. Зниження показника маси волокна обумовлюеться зменшенням роз\иру стебла.

Отже, параметры розмфу стебла конопель в межах сорту вносять значно вагомший вклад у пщвищення продуктивное™ рослин за волокном, шж параметр вмюту загального волокна. При цьому як 31 збшьшенням розм1ру стебла, так 1 з шдвищенням вмюту загального волокна в стебл1 спостерЬаеться чггка законом1ршсть змши сшввщношення первинного I вторинного волокна в бш зменшення частки кращого за ф1зико-мехашчними властивостями первинного волокна.

Установлено, що ознака довжини стебла конопель мае випц показники коефадента успадковуваност1, шж ознака вмюту волокна в стебл1.

КОРЕЛЯЦ1ЙНИЙ I РЕГРЕСИВНИЙ ЗВ'ЯЗОК К1ЛБК1СНИХ ОЗНАК РОСЛИН КОНОПЕЛЬ

3 уах 19 ознак конопель, дослщжуваних нами по кореляцшному та регресивному зв'язку Тх, насамперед привертають увагу шють основних ознак, яю у найбшышй М1р1 впливають на формування кшьюсних \ яисних показникш волокна в стебл1.

Загальна довжина стебла. До позитивних особливостей ознаки загально! довжини стебла ы'дносяться високий стушнь корелящйного та рефесивного зв'язку и з масою стебла, первинного 1 загального волокна в межах сорив (г = + 0.709 - 0.864). Висою значения показшшв вагових ознак стебла 1 волокна пов'язаш з високим позитивним зв'язком М1ж довжиною та диаметром стебла.

Негативним моментом е те, що довжина стебла мае мшусов1 коефщ^ен-ти кореляцп з такими важливими ознаками, як вмют первинного волокна (г = - 0.220 - 0.396), вм1ст загального волокна (г = - 0.065 - 0.278) та частка первинного волокна (г = вщ + 0.040 до - 0.467). Спостер:: :.сться тенденшя до пщвищення вмюту вторинного волокна (г = вщ - 0.053 до + 0.343).

Д1аметр стебла. Даш, одержан! згщно з вивченням кореляцшного та регресивного взаемозв'язку д1аметра стебла конопель з комплексом шших ознак, показують, що вони в цшому близью до результата дослщжень, описаних за довжиною стебла. Однак потовщення стебла значною ьпрою збшьшуе довжину-суцвггтя, зменшуе техшчну довжину та миклють стебла, що загалом веде до бшьш помггного зниження частки первинного волокна, шж при збшьшешн довжини стебла.

Вмют первинного волокна. Вмют первинного волокна у сильному позитивному напрямку корелюе лише ¡з вмютом загального волокна (г =

+ 0.721 - 0.907). Шдносно висою позитивш показники корелящУ вщм^чаються також ¡з часткою первинного волокна (г = + 0.353 - 0.824). Звичайно, даний напрямок залежносп ознак е цшним у практичному вщношенш, проте при цьому таю важлив1 ознаки, як маса загального волокна та параметри розм1ру стебла характеризуються мшусовимп величинами зв'язку.

Вм|'ст вторичного волокна. Вторинне волокно е негативним для практичного використання пор1вняно з первинним. У цьому контексп селекцюнера перш за все щкавлять м)нусов! показники корелящУ даноУ ознаки. Анал1з одержаного експериментального матер1алу показуе, що вмкт вторинного волокна мае дуже висок! мптусов! показники зв'язку з часткою первинного волокна (г = - 0.833 - 0.939), нижч1 м1нусов1 - з миюнстю (г = - 0.105 - 0.551). Вмкгг вторинного волокна позитивно корелюе з масою вторинного волокна в стебл1 (г = + 0.712 - 0.803), з висотою залягання вторинного .волокна в стебл! (г = + 0.427 - 0.756) та з масою загального волокна (г = + 0.360 - 0.647). Параметри розм]'ру стебла мають низью та середш позитивш величини коефщента корелящУ, однак вони значно вшщ, ашж у варшт дослщу щодо зв'язку вмюту первинного волокна з тими ж ознаками. Це наслщок того, що пщвшцення ктькосп вторинного волокна в бшьшому ступеш пов'язане з потовщенням стебла, в результат! чого збшьшуеться довжина суцв!ття ( скорочуеться техшчна довжина стебла, а також знижуеться показник миклосгп стебла.

Вмют загального волокна. Дана ознака в найвищому позитивному ступеш корелюе ¡з вмютом первинного волокна (г = + 0.721 - 0.907). При цьому зростае 1 показник вмюту вторинного волокна (г = + 0.400 - 0.507). Коефвденти корелящУ м1ж вмютом загального волокна та масою стебла, первинного, вторинного та загального волокна характеризуються низькими позитивними та низькими негативними значениями. Небажане зниження продуктивное^ рослин конопель за волокном пов'язане з тим, що шдвищення вмюту загального волокна супроводжуеться зменшенням показниюв розм1*ру стебла. Зокрема, мшусов! показники зв'язку м1ж вмютом загального волокна та загальноУ довжини стебла знаходяться у р1зних сорт1в на р1вн! г = - 0.065 -0.278, а М1ж вмютом загального волокна та д1аметром на р1вш г = - 0.015 -0.274, причому коефщенти корелящУ у б1льшосп випадмв е достов1рними.

Частка первинного волокна. При ш'двищенш частки первинного волокна показники вмюту первинного та вторинного волокна знаходяться на диаметрально протилежних кшцях - первинне В1др1зняеться найвищими

позитивними величинами кореляцп (г = + 0.353 - 0.824), а вторинне найвшцими негативними величинами (г = - 0.833 - 0.939). Висом мшусов! показники мае висота залягання вторинного волокна в стебли Частка первинного волокна негативно корелюе з масою загального волокна (г = - 0.331 - 0.614) та з масою первинного волокна (г = - 0.077 - 0.476). Взагал! стебла з високими показниками частей первинного волокна бшьш низькоросл!, тоню й низькопродуктивш.

Загалом кореляцшний 1 регресивний зв'язок кшьшсних ознак конопель пщтверджуе т! ж закономерности як1 були виявлеш нами в результат! вивчення популяцшноТ м!нливост! рослин. 31 збшыненням розм!ру стебла, або вм1сту волокна в стебл! шдвшцуеться маса первинного 1 вторинного волокна, але не пропорщйно. Показники маси вторинного волокна зростають бшьш помггно, н'|ж первинного. Як результат - зниження частей бшьш цшного первинного волокна. Шдвшцення вм!сту волокна в стебл 1 не завжди веде до тдвищення маси волокна з рослини, оскшьки при цьому спостер1гасться тенденщя до зниження розлпру стебла.

3 огляду на висловлене, слщуе, що суттеве пщвшцення продуктивное^ конопель можливе при добор! рослин одночасно за кращими показниками довжини стебла та вм1Стом волокна в ньому, або тшьки за довжиною стебла у випадку використання високоволокнистоТ вихшно!' форми. Доб1р краще проводите не за загальною, а за техн'1Чною довжиною стебла як передумова полшшення якост! стеблостою за морфолопчними ознаками. Для полшшення якчсного складу волокна в стебл! конопель потр1бно застосовувати метод направлений на тдвищення частей первинного волокна у загальному, що можна досягги одночасним добором рослин з високим вм1стом первинного ! низьким вмютом вторинного волокна в одному й тому ж стебл1.

ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ М1НЛИВОСТ1 ТА ВЗАСМОЗВ'ЯЗКУ ОЗНАК КОНОПЕЛЬ

В результат! вивчення м!нливост! та взаемозв'язку ознак конопель були одержан! важлив! теоретичн! висновки. 3 метою практично!" реап!зацн Ух здшснеш деяк! спещальн! дослщження.

Доб1р рослин конопель за техтчною довжиною стебла. Чотириразовий доб!р рослин конопель за техшчною довжиною стебла сорту ЮСО - 31 забезпечуе суттеве пщвищення продуктивноси стебла за волокном (табл. 2).

Таблиця 2

Ефектившсть чотириразового добору рослин конопель сорту ЮСО - 31 за техшчною довжиною стебла зпдно даних оцшочного розсадника

(п = 60, 1997 р.)

Вихщна Потомство Прир)ст

Ознака форма добору в одиницях BHMipy в%

Довжина стебла, см: загальна 197.95 228.13*** + 30.18 + 15.25

техшчна 149.37 165.60*** + 16.23 + 10.87

Довжина суцвптя, см 48.58 62.53*** + 13.95 + 28.72

Д1аметр стебла, мм 7.30 8.32*** + 1.02 + 13.97

Микл1сть стебла 271.16 274.19 + 3.03 + 1.18

К1льк1сть: стеблових вузл1в 12.81 14.11** + 1.30 + 10.15

листк!в 23.10 25.50*** + 2.40 + 10.39

Довжина меживузля, см 11.66 11.74 + 0.08 + 0.69

Maca, г: стебла 20.37 32.14*** + 11.77 + 57.78

первинного волокна 4.85 7.39*** + 2.54 + 52.37

вторинного волокна 1.23 2.29*** + 1.06 + 86.18

загального волокна 6.08 9.68*** + 3.60 + 59.21

Bmíct, % первинного волокна 23.81 22.99 - 0.82 - 3.44

вторинного волокна 6.04 7.13*** + 1.09 + 18.05

загального волокна 29.85 30.12 + 0.27 + 0.90

Частка первинного волокна, % 79.77 76.34 - 3.43 - 4.30

Maca насншя з 1 рослини, г 10.51 11.54 + 1.03 + 9.80

Тривгипсть перюду вегеташУ, ,4¡6 108 111 + 3

Спостер1гаеться значний прирост маси стебла, первинного, вторинного I загального волокна, що е наслщком значного збшьшення параметр1в роз\нру стебла. Новий селекщйний матер1ал не поступаеться вихщшй форм1 за нас!нневою продуктившспо, але мае довший на 3 доби пер ¡од вегетацп.

Результати технологичного анал!зу волокна конопель свщчать про те, що фпико-мехашчш показники його в потомств1 добору пор|'вняно з вихщною формою змшюються на недостов1рному р1вш.

Позитившсть методу добору рослин конопель за техшчною довжиною стебла очевидна для селекцн. При незначних затратах пращ досягаеться суттеве пщвищення продуктивное™ рослин конопель за волокном. Важливо, що при цьому збер1гаються шип цшш властивосп вихщного матер1алу, котр1 роками вщпрацьовуються в процес1 селекщУ, наприклад, вмют каннабшо'шв, р1вень стабшьност1 ознаки однодомносп тощо.

Одержаний матер ¡ал в 1998 р. проходив перше конкурсне сортовипробування (табл. 3).

Таблиця 3

Результати однор1чного конкурсного сортовипробування сорту конопель Фортуна (1998 р.)

Сорт Висота рослин , см Урожай,4 ц / га Вм1ст волокна, % 1. & с нО В 1 со о а л £

КНН1ЭЕН стебел волокна

всього довгого всього довгого

ЮСО-31 189 13.3 52.7 14.0 11.9 26.6 22.5 92

Фортуна 221 11.0 69.3 16.8 14.6 24.3 21.0 96

± +32 -2.3 +16.6 +2.8 +2.7 -2.3 -1.5 +4

% +16.9 -16.5 +31.5 +20.0 +22.7 -8.6 -6.7

Н1Р0.5 13.94 0.72 8.02 5.00 4.67 3.48 3.63

\

Лоб1р рослин конопель за вмютом первинного 1 вторинного волокна в стебщ. 3 метою полшшення яюсного складу волокна в стебш конопель застосовано доб1р рослин з високим вм1Стом первинного волокна 1 низьким вмютом вторинного волокна в одному стебль Результати дослщжень свщчать про пом¡тну р!зницю мш вгоадною формою 1 потомством добору в бш полшшення матер1алу (табл. 4). Первинне волокно як за масою, так 1 за вмютом мае плюсовий прирют, а вторинне м5нусовий прирют, в результат чого доспшрно шдвищуеться частка первинного волокна, не змнпоючи при цьому загально'У продуктивное^ рослин за волокном.

Таблиця 4

Результата триразового добору рослин конопель за виеоким bmíctom первинного i низьким bmíctom вторинного волокна в стебл1 сорту ЮСО - 31 зпдно данях оцшочного розсадника (п = 50, 1997 р.)

Внх1диа форма Потомство добору Прирют

Ознака в одиницях BHMipy в%

Довжина стебла, см: загальна 201.47 217.00*** + 15.53 + 7.71

тех!пчна 151.90 163.30*** + 11.40 + 7.50

Довжина суцвптя, см 49.57 53.70 + 4.13 + 8.33

Д1аметр стебла, мм 7.50 7.55 + 0.05 + 0.67

Мшо'псть стебла 268.63 287.42** + 18.79 + 6.99

Maca, г: стебла 22.27 23.92 + 1.65 + 7.41

первинного волокна 5.17 5.90* + 0.73 +14.12

вторинного волокна 1.38 1.24 -0.14 - 10.14

загального волокна 6.55 7.14 + 0.59 + 9.01

Bmíct, %: первинного волокна 23.22 24.67* + 1.45 + 6.24

вторинного волокна 6.20 5.18** -1.02 - 16.45

загального волокна 29.42 29.85 + 0.43 + 1.46

Частка первинного волокна, % 78.93 82.63** + 3.70 + 4.69

Maca насшня з 1 рослини, г 9.94 10.87 + 0.93 + 8.56

TpimanicTb перюду вегетацн, д!б 102 102

Виявлення фенотипу рослин конопель з тдвищеною продуктивтстю стебла за волокном. За кшькютю листюв у стеблових вузлах техшчноТ довжини стебла конопель найчастше зустр!чаються таю два фенотипи рослин: тшьки з двома листками в стеблових вузлах та рослини з дволисто-однолистими стебловими вузлами, у яких у нижшй частит стебла формуються дволист1 стеблов1 вузли, а у верхнш - однолист1.

В загущеному поав! виявлена значна в!дмшнють м1ж рослинами згаданих фенотигпв. За бьпышстю морфолопчних ознак та за масою стебла й волокна одержан! достов!рш позитивш результата. Частка первинного волокна у загалыюму знаходиться на р!вн1 вихщноУ форми.

В умовах розрщженого поЫву на вщмшу вщ загущеного у рослин ¡з дволисто-однолистими стебловими вузлами теж спостер1гаються зм!ни у бж пщвищення продуктивност! рослин, апе на бшьш низькому р1вн1 достов!рност!. Водночас шдвищуються показники як1сного складу волокна: достов!рно зменшуеться вм!ст вторинного волокна \ зб!льшуеться частка

первинного волокна як наслщок того, що рослини даного фенотипу бшьш тоню та високоросль

Однак, не дивлячись на одержан! позитивш даш, селекщя на закр1плення ознаки дволисто-однолистосп стеблових вузл1в роелин конопель в потомсш методом добору вихщних форм 13 популяцп ускладнюеться. Причина полягае в тому, що досшджувана ознака у значному ступеш визначаеться модифжацшними, а не генотиповими факторами.

ВИСНОВКИ

1. На основ1 вивчення м1нливост1 та успадковуваност1 юльюсних ознак, а також кореляшйного та рефесивного зв'язку м1ж цими ознаками нами одержано результати, яю бшьш повно розкривають селекцшно-генетичш особливост1 формування продуктивное™ стебла конопель.

Установлено, що причиною попршення якюного складу волокна конопель розрщженого стеблостою пор1вняно ¡з загущеним е мнтивють сшввщношення рвнояюсних волокон в дтметрально-протилежних напрямках: прирют вмюту первинного волокна у рвних сорт1в знижуеться на 12 - 24 %, а вторинного волокна, навпаки, пщвищуеться на 61 - 91 %.

2. 1уПж розм1ром стебла конопель 1 вмютом волокна в ньому - основними ознаками продуктивное™ - гснуе негативний взаемозв'язок. 3 пщвищенням вм1сту волокна спостер1гаеться тенденщя до зниження загально'1 довжини стебла (г = - 0.065 - 0.278, Я = - 0.306 - 1.894 см).

3. У межах одного сорту конопель, вирощених в однакових умовах, високоросл1 рослини дають значно вини показники приросту маси волокна (+ 91 - 112 %), шж високоволокниси рослини (+ 23 - 24%).

4. Ознака загально!" довжини стебла конопель мае внип показники коефодента успадковуваност1 (40 - 50 %), шж ознака вмюту загального волокна в стебл1 (9 - 29 %). А це означае, що доб1р рослин за довжиною стебла повинен бути ефективним прийомом шдвищення продуктивное™ стебла за волокном в потомств! пор1вняно з вихщною формою.

5. Всеб1чш дослщження основних складових продуктивное™ рослин конопель за волокном у цшому показують, що для одержання високопродуктивного матер!алу важливою передумовою е доб!р рослин одночасно за висоцими показниками 1 довжини стебла, 1 вмюту волокна в ньому.

6. Чотирикратний доб1р рослин конопель сорту ЮСО - 31 за техшчною довжиною стебла дав прирют загальноТ довжини стебла на 15, д1аметра стебла на 14, маси стебла на 58, маси первинного волокна на 52 \ маси загального волокна з рослини на 59 % пор1вняно з вихщною формою.

7. Доб1*р рослин конопель краще здшснювати за техшчною , а не за загалыюю довжиною стебла, оскшьки техшчна довжина забезпечуе бшьш високояетсний стеблоеп'й за морфолопчними I технолоп'чними показниками. Позитивним е те, що техшчна довжина стебла мае плюсовий коефвдент кореляцп ¡3 загальною довжиною стебла (+ 0.220 - 0.570).

8. Виходячи з особливостей залежност1 кшьюсних ознак конопель, для полшшення яюсного складу волокна нами рекомендовано доб^р рослин одночасно за високим вмютом первинного 1 низьким вмютом вторинного волокна в одному стеблк У результат трикратного добору рослин сорту ЮСО - 31 в даному напрямку достов1рно шдвищено частку первинного волокна (на + 3.7 %).

9. Установлено позитивний вплив збшьшення кшькосп листкш на техшчнш довжин"1 стебла та характеру розмщення Тх у стеблових вузлах на шдвшцення продуктивное™ рослин за волокном 1 частки первинного волокна, однак даш морфолопчш ознаки в основному визначаються модифшащйними, а не генотиповими факторами, що ускладнюе практичне використання щеТ законом1рность

РЕКОМЕНДАЦИ ДЛЯ ПРАКТИЧНО! СЕЛЕКЦ1ЙН01 РОБОТИ

Виходячи з результат наших доашджень, для практично! селекцшноУ роботи з коноплями пропонуеться:

1. В селекцшних програмах для створення нового селекщйного матер1алу з високою продуктившстю за волокном застосовувати доб1р рослин одночасно за вмгстом загального волокна та техшчною довжиною стебла або при використанш високоволокнистоТ вюидно? форми - тшьки за техшчною довжиною стебла.

2. Для шдвищення частки бшьш цшного первинного волокна конопель добирати рослини за параметрами високого вмшту первинного та низького вм1сту вторинного волокна в одному стебль

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦИ

1. Голюк Ю. В. Мшливють продуктивное™ рослин конопель за волокном залежно в1д кшькосп листюв у стеблових вузлах: Зб.наук.пр. 13 УААН - К.: Нора - пршт, 1999. - С. 113 - 116.

2. Мигаль М. Д., Голюк Ю. В. Техшчна довжина стебла конопель -ознака спадкового шдвшцення продуктивное™ рослин за волокном // Цитология и генетика. - 1998. - Т. 32. № 3 - С. 77 - 80 (доля авторства 60 %, автору належать експериментальш дан i та схема добору рослин за техшчною довжиною стебла).

3. Мигаль М. Д., Голюк Ю. В. Дослщження розм1ру стебла i вмюту волокна, як складових продуктивное™ // Вюник аграрноУ науки. - 1999. - № 7. - С. 41 - 44 (доля авторства 70 %, автору належать експериментальш даш та рисунки).

4. Мигаль Н. Д. Голюк Ю. В. Особенности изменчивости и взаимосвязи признаков продуктивности растений конопли по волокну // Ред. ж. Цитология и генетика. - Киев, 1998. - 10 с. Деп. в ВИНИТИ 20.04.98р., № 1175-В98 (доля авторства 60 % автору належать експериментальш даш i наукове положения про ефектившеть комплексного добору рослин - за довжиною стебла i bmíctom волокна в ньому).

5. Взаемозв'язок м1ж кшькютю листкт конопель i продуктивнютю рослин за волокном / Мигаль М. Д. Голюк Ю. В.; Селекщя, технолопя вирощування та переробки льону i конопель. - Глухт, 1997. - 12 с. - Укр,-Деп. в ДНТБ Украши 08.12.97. № 613. - Ук97 (доля авторства 50 %, автору належать експериментальш дан i та методика морфолопчного анашзу рослин конопель за ознакою кшькос™ листкш у стеблових вузлах).

6. Голюк Ю. В. Популящйна мпыивють ознаки вмюту волокна в стебл! конопель // Пращ лпжнар. конф. "Наслщки наукових nomyKÍB молодих вчених аграрник1В в умовах реформування АПК7' / ДВПП ДКНТУ/. - Частина 1. -КиТв: 13 УААН. - 1996. - С. 126.

Голюк Ю. В. Мшливкть 1 взаемозв'язок кшьккних ознак р13иоволокнистих сорт1в конопель. - Рукопис.

Дисертац)я на здобуття наукового ступеня кандидата сьпьськогосподарських наук за спещальшстю 06.01.05 - селекц1я \ наеншицтво. - 1нститут рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева, УААН, Харюв, 2000.

Днсертац1я показуе результата дослщжень м!нливост1 та взаемозв'язку комплексу кшькюних ознак рослин конопель \ 1'х використання в селекц1йних цщях. Вивчали 4 р1зноволокнист! сорта в умовах загущеного й розр1дженого пос1ву. Виявлено ряд б1олог1чних законом1рностей формування волокнистое™

стебла конопель, практичне застосування яких забезпечуе суттеве шдвищення продуктивное™ рослин за волокном i полшшення яюсного складу його. Розроблеш методичш рекомендаци для селекци. Одержано перспективний селекцшний матер ¡ал конопель. За даними конкурсного сортовипробування новий MaTepian перевищуе вихщний сорт ЮСО - 31 по урожаю волокна на 2.8 ц / га (прибавка + 20.0 %), в тому числ1 довгого волокна - на 2.7 ц / га (+ 22.7 %).

Ключов'1 слова: конопле сорт, загущений iрозр\джений node, кшыйсш ознаки, мтливкть i взаемозв'язок ознак, продуктившсть рослин, вихгдний матер1'ал.

Golyuk Yu. V. Variability and correlation of qualitative characters in diversifibrous hemp varieties. - Manuscript.

The thesis for a candidates degree of agricultural sciences by speciality 06.01.05 - breeding and seeding. - Institute of plants - growing named after V. J. Yuriev, UAAN, Charkov, 2000.

The manuscript presents the results of investigation of variability and correlation of the complex of qualitative characters in hemp plants and their use for plant breeding purpose. Four diversifibrous varieties were studied in the conditions of dense and thin sowing. A number of biological regularities of stalk fibrousness formation which give reliable increase of plant productivity on fibre and improving it's qualitative content was revealed. Corresponding methodical recommendations for breeding have been worked out. Prospective breeding material have been received. It is stated that the new material received on the data of compentative variety testing exceeds initial variety on fibre yield by 2.8 centner / ha (increase + 20.0 %) including long fibre - by 2.7 centner / ha (+ 22.7 %).

Key words: hemp, variety, dense and thing sowing, qualitative characters, variability and correlation of the characters, fibre, plant productivity, initial material.

Голнж ГО. В. Изменчивость н взаимосвязь количественных признаков разноволокнистых сортов конопли. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и семеноводство. - Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева, УААН, Харьков, 2000.

Диссертация показывает результаты исследований изменчивости и взаимосвязи комплекса количественных признаков растений конопли и их использование в селекционных целях. Изучали 4 разноволокнистых сорта в условиях загущенного и разреженного посева. Выявлено ряд биологических

закономерностей формирования волокнистости стебля конопли, которые дают достоверное повышение продуктивности растений по волокну и улучшению качественного состава его.

Исходя из особенностей изменчивости и взаимосвязи признаков конопли, в пределах популяции сорта крупнее по размеру растения более продуктивны по волокну, чем растения с высоким содержанием волокна в стебле. Сделан вывод о том, что в селекции конопли на волокно необходимо проводить комбинированный отбор растений: по признаку содержания общего волокна в стебле в сочетании с высокими показателями технической длины стебля, обеспечивающей увеличение размера стебля.

Возрастание массы волокна в результате увеличения размера стебля или содержания волокна в нём повышает долю технологически худшего вторичного волокна и снижает долю лучшего первичного волокна. С целью улучшения качественного состава волокна необходимо отбирать растения с высоким содержанием первичного и низким содержанием вторичного волокна в одном и том же стебле. Разработаны соответствующие методические рекомендации для селекции.

Установлено, что показатели коэффициента наследуемости по морфологическим признакам стебля конопли выше, чем по содержанию волокна в стебле. Из этого следует: отбор по признаку технической длины стебля окажет более значительное влияние на повышение продуктивности растений по волокну в потомстве, чем отбор по признаку содержания волокна.

Корреляционная и регрессивная взаимосвязь морфологических и хозяйственно ценных признаков конопли подтверждает закономерности, выявленные в популяционной изменчивости растений.

Обнаружены существенные различия по массе волокна с растения и по качественному его составу в стебле в зависимости от количества листьев в стеблевых узлах. Однако применение этого явления в селекции затруднительно, поскольку признак количества листьев в стеблевых узлах в основном контролируется модификационными, а не генотипическими факторами.

Получен перспективный селекционный материал. По данным конкурсного сортоиспытания новый материал превышает исходный сорт ЮСО - 31 по урожаю волокна на 2.8 ц / га (прибавка + 20.0 %), в том числе длинного волокна - на 2.7 ц / га (+ 22.7 %).

Ключевые слова: конопля, сорт, загущенный и разреженный посев, количественные признаки, изменчивость и взаимосвязь признаков, волокно, продуктивность растений, исходный материал.