Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Стратиграфия мезо-кайнозойских отложений северной части континентального склона Черного моря (по фауне фораминифер).

ВАК РФ 04.00.10, Геология океанов и морей

Автореферат диссертации по теме "Стратиграфия мезо-кайнозойских отложений северной части континентального склона Черного моря (по фауне фораминифер)."

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ Вщдшення морсько'1 геолога та осадочного рудоутворення ННПМ

На пр/с$ах рукорису

Ступша Лада Володимир1вна

УДК 551.76/.77:563.12](262.5)

СТРАТИГРАФ1Я МЕЗО-КАЙНОЗОЙСЬКИХ В1ДКЛАД1В

П1ВН1ЧНО! ЧАСТИНИ КОНТИНЕНТАЛЬНОГО СХИЛУ ЧОРНОГО МОРЯ

(за фауною форалишфер)

Спец^льнкгь 04.00.10 — геололя океашв та мор1в

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата геолого-мшералопчних наук

КИ1В - 1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана у вщдш осадочного рудоухворення ВМГОР ННПМ HAH Укра'ши (м.Кшв)

Науковий кер1вник кандидат геолого-мшералопчних наук - ¡Банников Олексш Васильович (ВМГОР ННПМ HAH Украши, провщний науковий сшвроб1тник)

Офщшш опоненти: доктор геолого-мшералопчних наук

Шовкопляс Володимир Миколайович (1ГН HAH Укра'ши, зав. вщдшом)

кандидат геолого-мшералопчних наук Ка/пшченко Галина Павл1вна (Кш'вський ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, доцент кафедри загальноТ геологи)

Провщна установа Харк1вський державний ушверситет, геолого-географ1чний факультет

сцещ

Захист дисертаци вщбудеться - JL " ъщ fCt% 1998 р. о ■/¿годит на зааданш спещал1зовано1 вчено! ради К.26.164.01 Вщдшення морсько! геологи та осадочного рудоутворення ННПМ HAH Украши за адресою: 252054, м.Ктв, вул. О.Гончара, 55-6

3 дисертацшною роботою можна ознайомитись у Ввдшенш морсько? геологй' та осадочного рудоутворення ННПМ HAH Украши

*tuui

Автореферат розюлано " 1998 р.

Вчений секретар спещал1зовано1 вченоУ ради, кандидат геолого-мшералопчних наук

1ванников О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпстъ теми. Чорне море е басейном, з яким пов'язаш численш родовиша нафти, газу та ¡нших корисних копалин. Для успешного виршення питань прогнозування та пошуюв родовищ корисних копалин необхщш детальне вивчення еволюцп морських ба-сейшв та палеогеограф1Чних умов накопичення в них певних оса-дочних товщ i ix стратиграф1чне розчленування.

Специф1'ка дослщжень полягае в тому, що осадочш товшд з про-дуктивними нафто-газовими горизонтами в межах шельфу Чорного моря мають свое продовження на вщповщних ппсометричних р1внях на континентальному схил1, що тдтверджуеться активними газо-проявами. Це дае можливкть проведения стратиграф1чно1 кореляцй' осадочних товщ в межах Bcie'i твшчно'1 частини континентальной окраТни Чорного моря, а також сум|'жних територш Криму, яю впродовж мезо-кайнозою являли собою стльш MopcbKi басейни, що населялись вщповщними комплексами макро- та м1крофауни.

Дисертацшна робота виконана у вщповщноеп з плановими науковими дослшженнями Вццп'лення морськоУ геологи та осадочного рудоутворення Национального науково-природничого музею HAH УкраУни за темою "Геолопчна еволющя, корисж копалини, рудомаг-матичш системи, геоеколопя Чорноморського репону", що е складо-вою частиною НацюнальноУ программ дослщжень та використання pecypciB Азово-Чорноморського басейну, ¡нших райошв ¿вдового океану на перюд до 2000 року.

Мета та завдання досл!джень. Метою дослщжень е страти-граф5чне розчленування мезо-кайнозойських вщклад1в швшчноУ частини континентального схилу Чорного моря та палеоеколопчш ре-кон струкцп умов ix утворення за фауною викопних форамш1фер. Для досягнення поставленноУ мети були визначеш таю завдання:

1) детальне вивчення поширення форамшфер в мезо-кайнозой-ських вщкладах швшчного континентального схилу Чорного моря за даними морських дослщжень методом драгування з борту науково-дослщних суден;

2) стратиграф1чна корелящя мезо-кайнозойських вщклад1в шв-Hi4Horo континентального схилу, швшчно-захщного шельфу Чорного моря та прилеглих територш суходолу за фауною форам]'шфер;

3) обгрунтування eTaniB розвитку фауни форам1шфер вщносно змш палеоеколопчних умов морських басейшв впродовж мезо-

кайнозою на територн ЧорноморськоУ западини.

Наукова новизна та практичне значения роботи.

1. Вперше вивчено розвиток та поширення фауни форамшфер в межах основних стратиграф!чних пщроздшв мезо-кайнозою швшч-ного континентального схилу Чорноморсько'У западини.

2. Встановлено та детально вивчено етапи розвитку форамшь фер вщповщно до змш палеоеколопчних умов Чорноморського ба-сейну.

3. Обгрунтоваш ochobhI стратиграф1чш рубеж1 мезо-кайнозою. ГПдкреслюеться важливе стратиграф[чне i палеогеограф1чне значения для Чорноморського басейну меж1 м1ж сарматом i меотисом.

Практичне значения дисертацшноГ роботи полягае в можли-BocTi стратиграф1чного розчленування глибоководних вщкладт Чор-ного моря та кореляцн ix з фаш'ально аналопчними породами, роз-вину-тими в межах шельфу, континентального схилу та прилеглих части-нах Кримського швострова.

Апробащя роботи та публжацп. OchobhI положения дисер-тацшноУ роботи та результати дослщжень доповщались на за-сщаннях вчено! ради ВМГОР ННПМ HAH УкраУни, а також увшшли до наукового зв1ту "Пошуково-розвщувальш роботи по ви-явленню родовищ буд1вельних nicKiB та черепашнишв в акватори Азово-Чорноморського репону". За темою дисертацп опублжовано 4 науков1 роботи.

Обсяг i структура роботи. Дисертащйна робота складаеться ¡3 вступу, 5 роздшв, висновюв та списку л1тератури. Повний обсяг роботи мае 160 сторшок друкованого тексту, включаючи 26 ма-люнюв та 7 таблиць. Список Л1тератури метить 223 найменування, у тому числ1 12 - ¡ноземних джерел.

Робота виконана в 1993-1997 рр. у Вцдаленш морсько'У геологп та осадочного рудоутворення ННПМ HAH Украши шд науковим ке-р1вництвом кандидата геолого-мшералопчних наук О.В.¡Банникова, якому автор висловлюе глибоку подяку. Автор вважае приемним обов'язком висловити щиру подяку академ1ку HAH Украши С.Ф.Шнюкову, кандидату геолого-мшералопчних наук Н.В.Маслун, докторам геолого-мшералопчних наук А.Я.Дроздовськш, Б.Ф.Зерне-цькому, М.МЛванику, О.Ю.Митропольському, В.Х.Геворкьяну, кандидатам геолого-мшералопчних наук ЮЛЛноземцеву, В.А.Присяж-нюку, Д.М.П'ятковш, Л.Ф.Плотниковш, О.С.Липник, М.О.Масла-кову, В.Б.Сидоренко, Г.М.Орловському, З.В.Красножинш, З.Г.Захарову, О.М.Рибак, В.А.Нестеровському, В.Г.Кул1ченко, В.А.Ковален-

ко за по спину увагу до роботи, надання матер1алу та цшш поради на завершальному етат п подготовки.

3MICT РОБОТИ

1СТОР1Я ГЕОЛОПЧНИХ ТА СТРАТИГРАФ1ЧНИХ ДОСЛIДЖЕНЬ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕПОНУ

Вперше геолого-стратиграф1чш дослщження Чорноморського ре-пону проводились В.Ф.Зуевим (1787), П.С.Палласом (1795), Е.Ейх-вальдом (1827,1850), М.П.Барбот де Марш (1869), 1.Ф.Синцовим (1869,1873) та ш.

Тектон1ка та глибинна будова ЧорноморськоУ западини знайшли воображения в працях МЛ.Андрусова (1893,1926), О.Д.Архангель-ського та М.М.Страхова (1938), М.В.Муратова (1960), Я.П.Малови-цького (1967), А.В.Чекунова (1972), В.П.Гончарова, Ю.П.Непрочно-ва (1972), Ю.Г.Моргунова (1973), В.Б.Соллогуба (1984), Д.А.Туго-лесова та ¡н. (1985), Ы.Чебаненка, Ю.М.Довгаля (1985) та in.

Чорноморський perioH е стратотиповим для бЬльшосп po3pi3is палеогену та неогену Схщного Паратетису. Основи розчленування цих в1дклад1в закладено в працях МЛ.Андрусова (1886,1917), I.Ф.Синцова (1883), М.О.Соколова (1889), В.П.Колесникова (1940), Н.А.ВолошиновоТ (1940), А.К.Богдановича (1947), а ш'зш'ше Д.С.Ма-каренка (1961), Б.П.Жижченка (1969), П.Ф.Гожика (1973), М.Ф. Носовського (1980), В.Г.Кул1ченко, Е.Б.Савроня (1985) Б.Ф.Зерне-цького (1994) та ¡н.

Вперше бюстратиграф1чний розподш морських осадюв шельфу та глибоководноУ западини Чорного моря виконано МЛ.Андрусовим (1918), О.Д. Архангельським, М.М. Страховим (1932,1938). Цим вченим належить прюритет у вивченш законом1рностей накопичен-ня донних вщклад1в Чорного моря та його геолопчноТ icTopii. По-дальший розвиток стратиграф1чного дослщження четвертинних вщклад1в Чорного моря знайшов вщображення у наукових працях ГЛ.Попова (1955,1983), П.В.Федорова (1963,1978), Л.О.НевеськоГ (1961,1963), ГЛ.Горецького (1957,1982), Ф.А.Щербакова, П.М.Куприна (1978), В.М.Семененка (1985,1987), ГМ.Барга (1993) та ¡н.

Стратиграф'тне розчленування в1дклад1в твшчно-захщного шельфу Чорного моря проведено за даними буржня свердловин на нафту та газ (з 1971 р.), континентального схилу - за результатами драгування (з 1973 р.), а глибоководноУ западини Чорного моря -

за даними буршня по проекту DSDP ("Гломар Челленджер", 1975 р.). U,i стратиграф1чш дослщження були виконаш за фауною фора-М1Шфер i остракод, нанопланктоном, д1атомовнми водоростями та ¡ншими оргашчними рештками. Результати проведених poöiT викла-деш у наукових працях В.Я.Дщковського (1964,1984), М.О.Менкес, В.Г.Шеремети (1974), М.О.Менкес, Г.М.ВолошиноТ (1975), K.M. Шимкуса, СЛ.Шуменка (1977), Т.Н.Горбачик (1977), А.П.Жузе, B.B. MyxiHoi (1977), Л.Ф.ПлотниковоТ, С.А.ЛюльевоТ (1977), Ю.Б. Люльева (¡982), б.Я.КраевоУ, С.А.Люльевоi (1976,1984,1985), H.B. Маслун (1988,1989), Д.М.П'ятково'У (1989), В.В.Янко (1974,1985, 1990) та ¡н.

3 1988 р. 1нститутом геолопчних наук HAH Украши, а в по-дальшому Виццленням морськоГ геологи та осадочного рудоутворен-ня ННПМ НАНУ пщ кершництвом академжа HAH УкраУни б.Ф.Шнюкова проводяться систематичш дослщження континентального схилу Чорного моря з використанням науково-дослщних суден. Результати цих дослщжень викладеш в серп наукових poöiT (1988— 1997).

ФАКТИЧНИЙ МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

В основу дисерташйно'1 роботи покладено матер1али, 3i6paHi автором за перюд з 1993 по 1997 рр. Використовувались зразки порщ, пщнят1 на геолопчних станщях пщ час науково-дослцщих рейав НДС "Академж Вернадський" (1988,1992 рр.), НДС "Михайло Ломоносов" (1989 р.), НВС "Ъспандр" (1993 р.), НДС "Професор Во-дяницький" (1994 р.), НДС "Кшв" (1995-1997 рр.). Всього оброб-лено понад 600 зразгав донних в!дклад1в. KpiM авторських дос-лщжень в робот1 використано результати визначень мжрофауни з осадочних утворень континентального схилу та шельфу Чорного моря, що наводяться у працях шших дослщниюв.

Методика збору та обробки мжропалеонтолопчного матер1алу вщповщала загальноприйнятим пщходам. Черепашки форамш1фер вивчались пщ мжроскопом МБС-9, а деяю з них бшьш детально дослщжувались на скануючому електронному MiKpocKoni JEOL JSM-35 С.

При визначенш видового складу мжрофаушстичних комплексов використовувались ocHoßHi систематичш зведення впчизняних та заруб;жних автор1в, а також найновш1 публжаци з таксоном» кон-кретних ввдДв форалпшфер.

Вивчеш автором мшропалеонтолопчш комплекси разом з Л1тературними та фондовими матер!алами використовувались для побудови кореляшйних схем та палеогеограф!чних реконструкцш.

ОСОБЛИВОСТ1 ГЕ0Л0ГО-ТЕКТОН1ЧНО1 БУДОВИ П1ВН1ЧНОТ ЧАСТИНИ ЧОРНОМОРСЬКОТ ЗАПАДНЫЙ

Геоморфолог1чний нарис. Чорне море е типовим внут-ршньоконтинентальним басейном, що знаходить вщображення у бу-дов1 його дна. За даними В.П.Гончарова (1972), б.Ф.Шнюкова, О.В.Григор'ева (1995) та ш., видшяються основш структурш еле-менти: шельф, континентальний схил, ложе та даеться опис рельефу кожного з них. Характеризуються три типи континентального схи-лу, що розвинут1 вщповщно на гпвдень вщ Керченського гпвострова, Прського Криму та на твшчному заход! Чорного моря.

Загалып риси тектотки та магматизму регшну. Геоло-пчна будова ЧорноморськоТ западини характеризуеться належшстю и головним чином до СередземноморськоТ альпшськоТ складчастоТ область На твшчному заход1 глибоководна улоговина безпосередньо межуе з ешгерцинською Сюфською плитою, яка складае майже весь швшчно-захщний шельф Чорного моря. П1вденна межа СюфськоТ плити умовно проводиться по пщшжжю верхнього уступу континентального схилу (В.П.Гончаров, Ю.П.Непрочное, А.Ф.Непрочнова, 1972), а твшчна - по глибинному розлому, що з'еднуе и з докем-бршським фундаментом Схщно-бвропейськоТ платформи (Ф.К. Бай-дов, ГО.Гаркаленко, В.П.Гончаров та ¡н., 1974).

Глибинна будова ЧорноморськоТ западини обумовлюеться гео-лопчною будовою и трьох геоструктурних зон: шельфу з корою континентального типу, континентального схилу з корою "перехщного" типу та ложа моря з субокеашчною корою. Зпдно з даними В.1. Го-ловшського (1970,1979), В.П.Гончарова, Ю.П.Непрочнова (1960, 1972) та ш. встановлено, що кора континентального типу з "грашто-гнейсовим" шаром розвинута в межах шельфу, в "перехщнш" зош континентального схилу цей шар виклинюеться I повшстю зникае шд ложем моря, переходячи в кору океашчного типу.

Таким чином, спостер1гаеться зональна будова ЧорноморськоТ глибоководноТ западини, пов'язана з р1знорщшстю земноТ кори, що и

шдстелюе.

Чорне море е районом високо1 тектошчноТ активности В.Б.Соллогуб, А.В.Чекунов, Н.В.Сологуб (1984) видияють два типи текто-шчних порушень, яю розвинут1 в швшчнш частиш Чорноморського репону: субмеридюнальш глибинш розломи ранньопротерозой-ського вшу та субширотш - бшьш давни Найбшьш тектошчно активною вважаеться зона континентального схилу, про що свщчать землетруси, епщентри яких розташоваш в щй зош, а також вияв-лен!' сейсм!чними методами в лерифершнш частит Кримського континентального схилу дв1 дшянки складчастосп.

В результат! науково-дослщних рейпв в 1995-1997 рр. на континентальному схшп Криму на швденний захщ в¡д Севастополя в райот Ломоноавсъкого пщводного палеовулкатчного центру була виявлена зона сучасних тектошчних порушень, що е найбшьш тек-тотчно активним фрагментом Захщно-Кримського розлому. В цьому ж райош магштометричними методами та драгуванням виявлено ма-сиви осадочних, а також основних та ультраосновних пор1д. В1к оса-дочних пор1д та вулкантв ощнюеться як крейдовий (б.Ф.Шнюков, 1.Б.Щербаков, К.б.Шнюкова, 1997). Вважаеться, що тут розвинута островодужна формашя магматичних порщ, а Ломонос1вський па-леовулкатчний центр е частиною остр1вно! палеодуги швноч1 Чор-ного моря.

ОСОБЛИВОСТ1 ПОШИРЕННЯ ФОРАМ1Н1ФЕР В МЕЗО-КАЙНОЗОЙСЬКИХ В1ДКЛАДАХ П1ВН1ЧНОГО КОНТИНЕНТАЛЬНОГО СХИЛУ ЧОРНОГО МОРЯ ТА ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОР1Й

Осадочш вщклади континентального схилу представлен! ко-ршними породами верхнього тр1асу, юри, крейди, палеогену, неогену та четвертинними утвореннями. Форамшфери вщклад1в Чорного моря вивчались В.Я.Дщковським (1964,1981), Т.М.Горбачик (1969), СЛ.Шуменком (1977), Л.Ф.Плотниковою (1977), В.В.Янко (1987, 1990), Д.М.П'ятковою (1988,1994), Н.В.Маслун (1988,1995) та ш.

Мезозойсыа В1дклади.

Тргас. Тавршська сер1я (Т3—Л]) охоплюе в1ковий д1апазон в1д верхнього тр1асу до тоарського ярусу нижньо'1 юри. Породи таврш-ськоТ серГГ зустрщут1 на континентальному схил! на швдень вщ Алушти та на деяких дшянках швденно-захщноТ зануреноТ частини Кримського антиклшор1ю на глибинах 262-1278 м 1 представлен!, як

i на прилеглому суходсш, теригенним флшем (чередуванням аргш-tíb, алевролтв та др!бнозернистих тсковишв). У вщкладах таврш-ськоТ cepi'í континентального схилу м|'кропалеонтолопчш рештки не 3ycTpÍHyT¡.

Юра. Середньоюрсью вщклади на континентальному схшп па-леонтолопчно не обгруктоваш, а верхньоюрсью - представлен! лише породами титонського ярусу. Вони складеш аргштами, вапня-ками, ¡нод1 карбонатними глинами i поширеш, головним чином, на континентальному схил1 на швдень в!д Алушти та Ялти на глибинах 354-1520 м. Характерними видами форамЫфер в них е Lenticulina infratithonica K.Kuznets., L. infravolgensis (Furs. et Poljen.), Episíomina ventriosa Espit. et Siga!, Globulina oolithica Terq. та íh.

Крейда. Серед нижньокрейдових вщклад1в за фауною форамЫ-фер на континентальному схил! обгрунтовано лише вщклади альб-ського ярусу, головним чином його верхньо'{ частини. Вони поширеш на швденному заход1 вщ Севастополя та на швдш вщ мису Форос на глибинах 790-1600 м i переважно представлен! тсковиками, алев-рол!'тами, аргштами, рщше вапняками, мергелями, конгломератами та ефузивними породами. Найтиповшими форамтферами е Osangularia infracretacea (Dukol.), Gyroidinoides nitides (Reuss),

G. infracretacea (Glaess.), Gavalinella biinvoluta (Mjatl.), Globige-rinelloides assiana (Sigal), Hedbergella globigerinelloides (Subb.),

H. planispira (Tapp.) та íh. Характерною ознакою комплексу e пере-важна кшьюсть планктонних вид1в. Верхньоальбський bík цих в1дклад1в пщтверджуеться також рщюсними знахщками пелеципод Exogyra arduennensis Woods.

Верхньокрейдов! вщклади бмьш поширеш на континентальному схил1, шж нижньокрейдов1, але також не представлен! повним стра-тиграф^чним розр13ом. Лгголопчно вони складеш переважно глини-сто-мергелистими утвореннями та вапняками.

Верхньосеномансько-нижньотуронсьи вщклади за фауною фора-мтфер не розчленовуються в зв'язку з тим, що м1стять змшаний комплекс: Clavulina gaultina (Moros.), Gyroidinoides nitides (Reuss), Globorotalites multiseptus (Brotz.), Brotzenella belorussica (Akim.), Whiteinella brittonensis (Loeb. et Tapp.), W. archaeo-cretacea Pessagn., Praeglobotruncana stephani (Gand.), Hedbergella holzli (Hagn. et Zeil) та íh.

Вщклади коньякського ярусу м>стять переважно планктонт види: Marginotruncana pseudolinneiana (Reuss), M.coronata (Bolli), M. paraconcavata (Brotz.) та íh., а також деяю бентосн!: Spiroplec-

tammina embaensis Mjatl., Gavalinella moniliformis (Reuss), Sten-sioina praeexculpta (Kell.), St. emscherica (Baryshn.).

CaHrnoHCbKi В1дклади континентального схилу Криму на твдень в'щ Алушти датуються за нанопланктоном.

Стратиграф1чне розчленування cipHX алевритистих глин та бла-китно-cipHX мергел1в швденно-захщноТ частини Кримського континентального схилу з глибин 1120-1387 м не мае надшного обгрун-тування в зв'язку з тим, що вони мютять види форамш1фер широкого стратиграф1ЧНого д1апазону (турон-маастрихт): Globotruncana hagni (Sch.), G. aspera Hofk.

Кайнозойсыи в1дклади. При вивченш м1кропалеонтолопч-ного матер1алу була обгрунтована наявшсть основних пщроздшв кайнозою практично на bcíx дшянках континентального схилу.

Палеоген. Нижньопалеоценов1 ввдклади на континентальному схил1 Криму палеонтолопчно не доказаш.

Верхньопалеоценов1 вщклади розвинут1 на континентальному схшп на глибинах 1046-1456 м на траверсах Ялти та мису Форос, де вони представлен! др1бнозернистими с1рими алевролЬами та св1тло-арими шсковиками, що мштять таш характеры! види фора-М1н1фер: Carpathiella Ovulum (Grzyb.), Reophax planus Hofk., Spiro-plectammina spectabilis Grzyb., Plectina conversens (Kell.), Eggerella striyensis Mjatl., Nodosaria affinis Orb., Heterostomella gigantica Subb., Anomalinoides ferrus (Schutz.), Brotzenella prae-acuta Vasil., Cibicides proprius Brotz., Reussella paleocaenica (Brotz.), Bulimitia midwaensis Cushm., Subbotina nana (Chalil.), S. triloculinoides Plumm., Globorotalia velascoensis (Cushm.), G. pse-udomenardii Bolli, Acarinina subsphaerica Subb., A. pentacamerata Subb., A. tadjikistanensis djanensis Schutz, та ¡н.

За фауною форамшфер встановлеш bcí три вщщ'ли еоцену. Нижньоеоценов!- породи розвинут! в райош мису Форос на глибиш 1516 м, де вони представлен!' мергелями, що м1стять Globorotalia wilcoxensis Cushm., G. convexa Subb., Acarinina acarinata Subb., A. pentacamerata Subb.

Середньоеоценов1 св1тло-жовт1 вапняки розвинул в тому ж райош, що й нижньоеоценовь Вони мктять нумул1ти, а також Cibicides ventratumidius Mjatl., С. westi westi Howe, С. westi arguta N. Byk., Truncorotalia aragonensis (Nutt.) та íh., що дозволяв вщнести Тх до нижньоТ частини амсреропольського горизонту.

Для верхньоеоценових темно-с1рих глин континентального схилу на твденний захщ вщ Севастополя (глибини 1800-2100 м) ха-

рактерними форамшферами е Globigerina bulloides Orb., Globigeri-noides rubriformis Bolli, Acarinina acarinata Subb.

Ол1гоценов1 вщклади разом з нижньомюденовими нашаруван-нями неогену утворюють майкопську сер1ю, яка складаеться з пла-норбелового, молочанського, керлеутського (ол1гоцен) та батисифо-нового (мюцен) горизонта.

Вщклади планорбелового горизонту представлен! глинами та алеврол1'тами (глибини 1208-1456 м, район мису Форос) i м!стять TaKi характерш види форамшфер: Bolivina mississippiensis (Cush.), Cibicides atnphisylierisis (Andr.), Subboíina brevispira (Subb.), G. afficinalis (Subb.), Chílogumbelina gracillima (Andr.) та деяю íhilií.

Породи молочанського горизонту на Кримському континентальному ехшн не встановлеш.

. Вщклади верхньоУ частини керлеутського-нижньоУ частини ба-тисифонового горизонгтав встановлеш за комплексом форамш1фер: Subbotina brevispira (Subb.), Hastegerina evoluta (Subb.), Truncoro-talia obessa (Bolli), Globorotalia praescitula Blow, Siphonina reticu-lata (Cz.), Nonion martkobi (Bogd.), що мютяться у зеленувато-cipnx глинах, тднятих в райош Ялти з глибин 653-912 м.

Неоген. Вщклади системи широко розвинут! на континентальному ехшп Чорного моря. За фауною форамтфер видшяються май-же bcí стратиграф1чш пщрозд^и неогену.

Нижньомюценов'1 вщклади входять до майкопськоТ cbíth (бати-сифоновиа горизонт) i характеризуются збщш'лим комплексом др]"бних форамшфер, переважно Subbotina brevispira Subb.

Середньомюценов1 вщклади подшяються на тарханський, чок-ракський, караганський, конкський яруси. Про Ух наявшеть на континентальному cxwii св!дчать численш знахщки вщповщних фора-мшфер як в кор1нних осадочних утвореннях, так i в перевщкла-деному стаж серед четвертинних мул1В.

Характерними форамшферами тарханських вщклад1в е Quinqueloculina boueana Orb., Sigmoilina teñáis (Cz.), Cibicides austríaca Orb., Porosononion granosum (Orb.), Bolivina dilatata Reuss, B. tarchanensis Subb. et Chutz., B. akneriensiformis Mjatl., Chílogumbelina gracillima Andr., Globorotalia obessa Bolli, G. denseconnexa Subb., Globigerina tarchanensis Subb. et Chutz. та íh.

В чокракських вщкладах форамш1фери представлен! такими характерними видами: Quinqueloculina akneríana Orb., Triloculina intermedia Orb., T. pyrula Karr., Nonion rotundum Pishv., Elphidium

maccelum (F. et M.), E. crispum (L.), Cibicides abnormis Pishv., Bolivina mississippiensis (Cush.), Bulimina elongata Orb. та íh.

ЕИдклади караганського ярусу на континентальному схил1 па-леонтолопчно не встановлень

Породи конкського ярусу датувались за фауною остракод в зв'яз-ку з нечисленними знахщками в них форамшфер Anomalina sp., Porosononion sp., що погано збереглись.

Верхт'й MioueH представлений вщкладами сарматського, мео-тичного та понтичного HpyciB.

Нижньосарматсью породи континентального схилу визначеш за численними Quinquelocutina consobrina consobrina Orb., Q. réussi (Bogd.), Q. badenensis Orb., Q. collaris Ger. et Is., Q. contorta (Orb.), Q. voloshinovae Bogd., Sigmoilina tenuis (Orb.), Nonion bogdanowiczi Volosh. та íh.

Вщклади середнього гвд'ярусу сармату встановлено за карли-ковими Quinqueloculina akneriana Orb., Q. areata (Didk. et Gudina), Q. ungeriana Orb., Nonion bogdanowiczi Volosh., Porosononion sub-granosus Egg., Cibicides lobatulus (W. et J.), Elphidium mirandum (Erash.), E. crispum (L.), E. regina (Orb.), Globoquadrina dehiscens (Chap., Pazz. et Coll.).

Наявшсть верхньосарматських в1дклад1в на континентальному ехшн визначаеться за комплексом остракод ¡з зеленувато-сфих глин, що розвинуТ1 на швденному заход1 вщ Севастополя.

Cipi вапняки з форамтферами Quinquelocutina seminulun (L.), Q. consobrina maeotica Didk., Porosononion martkobi (Bogd.) та íh., а також остракодами, вщнесеш до низш меотичного ярусу.

Про наявн1сть в1дклад1в понтичного ярусу на континентальному схил1 поблизу Севастополя (глибина 1020 м) евщчать форамш1фери Nodosaria grandis Reuss, Dentalina inornata Orb., Quinquelocutina gracitlis Karr., Q. seminulum (L.), Elphidium crispum (L.), E. flex-uosum (Orb.), E. hauerinum (Orb.), Globigerinoides obliqua extremus Bolli et Berg, i остракоди, що мктяться у глинистих утвореннях.

Плюцен. Зеленувато-cipi глини континентального схилу (глибина 1350-1450 и, поблизу Севастополя) за фауною остракод i молюс-kíb BiflHeceHi до юмерйського ярусу.

Плейстоцен. Четвертинн1 вщклади практично повн!'стю покри-вають дно Чорного моря та характеризуються певними лполого-фащальними в1дм1нностями вщповщно до трьох основних структур-но-фац1альних зон ïx розвитку: шельфу, континентального схилу та

глибоководноТ западини.

Нижньоплейстоценов! вщклади представлен! маудинським горизонтом, який в стратотиповому po3pí3i на mhcí Чауда Керченського твострова складений переважно ракушняками, шсками та глинами, що м1стять характерний вид молюсюв Didacna tschaudae (Andr.). На континентальному схил1 Криму (район Ялти та Алушти) породи цьо-го горизонту представлен! переважно cipora або зеленуватою глиною, що метить черепашковий детрит та цш муцш дрейсен i дщакн. Мтрофаушстичн! рештки як в стратотиш, так i на континентальному схил1 представлен! одиничними форам!н!ферами Атто-nia beccarii (L.), Elphídium sp. та остракодами.

В середньоплейстоценових (давньоевксинських) в!дкладах mík-рофауна не встановлена.

В верхньоплейстоценових вщкладах (карангатськиа горизонт ), що складають головним чином берегов! тераси Керченського твострова та окрем! дщянки верхньоТ частини шельфу Чорного моря, фауна форам1Н1'фер представлена Elphidium aculeatum (Orb.), Е. macellum (F. et M.), E. crispum (L.), E. excavatum (Terquem) та íh.

HoBoeBKCUHCbKi вщклади розвинут! переважно на континентальному схил] та в глибоководн!й западин! Чорного моря. Форамшфери в них вщсутнь

Голоценовi вщклади залягають на породах плейстоцену ! представлен! осадками чорноморського горизонту, який пщроздщяеться на даеньо- та новочорноморсьш eepcmeti. LU вщклади р1'зняться за 6io- та л!тофаш'альними характеристиками залежно в!д глибин осад-конакопичення. Для давньочорноморських íuapiB найб!льш харак-терними видами форам!шфер е Qtiinqtieloculina sp., Entosolenia marginata (W. et В.), Nonion matagordanus Kornf., A. parasovica Stsch. et Mayer, Elphidium. ponticum Dolgop. et Pauli, а для ново-чорноморських — Eggerella scabra (Wi!l.), Aubignyna perlucida (H.Al. et Earl.), Porosononion martkobi Bogd., Ammonia tepida (Cushm.), Cribroelphidium poeyanum (Orb.), Canalífera parkerae (Janko), C. nigarensis (Cushm.), Fissurina porrecta (Troits.) та íh.

Анал!з поширення форамМфер з мезо-кайнозойських вщклад1в континентального схилу Чорного моря показуе, що вони в циому зютавляються з вщповщними !'м характерними комплексами MiKpo-фауни з синхронних утворень в межах шельфу та прилегло"! частини Кримського п!вострова. Lli данн! е вщправним моментом для ус-niuiHo'í подальшо'! стратифжац'й' осадочноТ товщ! континентального схилу Чорного моря.

ЗАГАЛЬШ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФАУНИ ФОРАМ1Н1ФЕР В МЕЗО-КАЙНОЗО! ЧОРНОМОРСЬКОГО БАСЕЙНУ

Встановлено, що систематичний склад форамш)фер в Чорно-морському басейн1 впродовж мезо-кайнозою змшювався в залеж-ност1 В1Д л!толого-фац)альних, гщролопчних умов басейну та гло-бальних тектоно-кл1матичних факторш, яю зумовлювали трансгре-сивно-регресивш цикли розвитку Св1того океану \ вщповщш змши р1вшв поверхш води в Чорному морь Найбшьш повно под1бш за-лежност1 вщображеш у працях В.Я.Дщковського (1964,1981,1984), А.К.Богдановича (1965,1969), В.А.Крашешншкова (1965,1971), 0.1. Джанелщзе (1970), Л.Ф.Плотниково! (1977), б.Я.КраевоУ, С.А. Лю-льевоТ (1984,1985), В.В.Янко (1975,1987), Л.С.Пишваново1 (1991), Н.В.Маслун (1989,1991,1996) та ¡н.

В щлому етапи розвитку форамш1фер вщповщають трансгре-сивно-регресивним циклам: поява та розкв1т нових форм пов'язана з етапом максимально!" трансгреси, а зменшення ареал1в Ух поширення або повне зникнення вщноситься до максимально!' фази регресп басейну. Встановлення етатв розвитку Чорноморського басейну грун-туеться на змшах у комплексах форамЫфер, пов'язаних з палео-еколопчними змшами умов оточуючого середовища.

Для крейдового перюду видшено чотири етапи. Для берюс-ранньоготеривськоео етапу характерне теригенне осадконакопичен-ня, розвиток секрецшного та аглютинуючого бентосу (Нар1орЬгад-гnoides, 51рЬошпе1!а, Маг£ти1тор5]Б, Ьеп^сиНпа). В Шзньоготерив-се-редньоальбському етаШ осадконакопичення змшюеться на глинисте, а серед форамшфер розвиваються планктонш види (НеёЬегдеНа), ш-льюсть яких зростае наприюнщ етапу. ГИзньоальб-коньякськиа етап характеризуемся карбонатно-теригенним осадконакопиченням, а серед форам)шфер набувае. поширення секрещйний бентос (АпотаН-nidae), а також деяк1 планктонш форми (Магдто^ипсапа). В сан-тон-маастрихтському етаги переважало карбонатне осадконакопичення з диференщащею л1толопчного складу порщ залежно вщ гли-бин басейну. Серед форамш1фер переважав секрещйний бентос, а юльюсть планктонних вид1в пом1тно зменшилась. Кожний етап розвитку крейдового басейну починався з розвитку трансгреси, а закш-чувався регресивним циклом. В перюди максимальних значень трансгреси Чорноморський басейн мав широю зв'зки з сусщшми басей-нами, що були розвинут1 на територп ЗахщноТ бвропи, Передкарпат-ського прогину, Волино-Под1лля, Схщно-бвропейськоГ платформи.

Палеогеновий перюд характеризувався змшою режиму осадко-накопичення, зменшенням тектошчноУ активносп репону та збмьшенням глибин басейну. На меж1 крейда-палеоген проходить змша вах основних труп оргаж'чного св1ту. В палеоген! та ранньому мюцеш видшяються чотири етапи розвитку фауни форам1шфер в Чорноморському басейн!. В падеоиен-ранньовоиеновому етап! басейн мав тенденцию до поглиблення, в результат! чого характер осадко-накопичення зм!нився з карбонатного на кременисто-карбонатний. Вщповщно вщбулася трансформащя складу комплекс1в форамМфер вщ переважаючого поширення др!бних планктонних гло&герш до масового розвитку акаршш. Наприюнщ етапу басейн м!л!е ! серед форалпшфер з'являеться велика мльюсть аглютинуючого бентосу. Свредньо-п1зньоеоиеновиа етап - период глинисто-карбонатного осад-конакопичення. Для нього е характерним розкв!т крупних планктонних 01оЫ§ег!Гис1ае в перюд максимальних значень трансгресп (ш'знш еоцен). В сшгоцеш розпочався новий цикл осадконакопичення (май-копський), який складаеться з двох еташв. Ранньомаакопськиа етап (шзжй ол1гоцен-планорбеловий час) характеризуеться зм!ною в осадконакопиченн!, кл!мати а також значно обмеженим сполучен-ням з сусщшми акватор!ями, що вщбилось на структур! комплекав форамшфер. Переважае теригенно-глинистий характер осадюв. Серед форамшфер широко представлен! аглютинуюч! види з род1в Нар1орЬга£гпо!ёез, Сус1атш!па, 5р!гор1ес1атт!па, ГКзньомаакопськиа етап (молочанський, керлеутський та батисифоновий час) почи-наеться з значного опркнення басейну, що вщповщае пер!оду утво-рення в1дклад!в молочанського горизонту (ГПвшчне Причорномор'я, ¡нш! райони швдня УкраТни) та його стратиграф!чного аналога -першого остракодового горизонту (Крим та Керченськш швостр!в), як\ не мктять решток форамшфер. Нормальносолона фауна фора-М1Н1фер почала розвиватись лише з дру Г01 половин и керлеутського часу ! м|'стила досить багатий комплекс бентосних та нечисленш планктонн! види форамМфер. В щлому для цього етапу е характерним пом1рнохолодний етконтинетальний басейн з обмеженим спо-лученням з сус!дн!ми морськими басейнами.

Неогеновий перюд мае своУ особливост! в осадконакопиченн! та розвитку мжрофауни, що дозволило вид!лити п'ять етагав форму-вання фауни форамтафер в Чорноморському басейн!. Тархан-чок-ракськии етап характеризуеться змшою опркненого ранньотархан-ського басейну на нормальносолоний в середньому чокраку ! повторив його опркнення в тзньому чокраку. В залежност! в!д цього

змшювався i склад фауни форамМфер - вщ збщшлоУ на початку етапу до биьш р1зномаштноУ з численними представниками Milio-lidae, Anomalinidae, Elphidiidae, Bolivinitidae, Buliminidae i деякими планктонними видами в середин! етапу. Ця фауна наприкшщ етапу знову деградувала до збщшлоУ др1бнорослоУ нонюшдовоУ асощаци. Для караган-конкського етапу характерш загалом onpicHeHi умови з розвитком др1бнорослоУ фауни форам1шфер, яка змшювалась за ра-хунок проникнення новнх вид1в-ш1грант1в у часи з'еднання басейну з суа'дшми нормальносолоними (на початку л;знього карагану та в середнш конщ). Сармат-меотичниа етап мае характерну фауну фо-рамшфер, особливою рисою якоУ е розкв1т представниюв родини Miliolidae. Максимальний розвиток uiei родини вщбувся у середньо-му сармать Середньосарматсью глини континентального схилу nie-денно-захщного занурення Кримського антиклшор1ю мктять аномально розвинут! черепашки з роду Quinqueloculina. Таке явище по-яснюеться локальним впливом несприятливих абштичних умов, можливо, порушенням газового режиму. Наприкшщ сармату склад фауни значно збщнюеться i мктить лише евр1галшних представ-нишв нонюшд та мшолщ. Меотичний басейн на початку свого роз-витку характеризувався поширенням прюноводних молюсюв i ост-ракод, як\ замшювались нормальноморською фауною молюск1в, а та-кож форамш1фер в середньомеотичний час, та збщшлою фауною оп-р1сненого басейну в завершальнш фаз1 його ¡снування.

Яскраво виражена межа м1ж шзшм сарматом та раншм меоти-сом пщтверджуеться геоф1зичними дослщженнями та даними глибо-ководного буршня в Чорноморськш западиш, що мае важливе стра-тиграф1чне значения при кореляци мюцен-шпоценових в1дклад1в. Найбшьш глибока регреая Чорноморського басейну, що вщбулася на меж) т'знього сармату та раннього меотису, за своУм часом, дея-кою м'фою, зб!гаеться з месинською perpecieio Середземномор'я. Це дозволяе, на наш погляд, з!ставляти месинський ярус з ni3HiM сарматом та ранн1м меотисом Чорноморського репону.

В понт-KiMepiacbKua этап фауна форамЫфер складалась пере-важно з нечисленннх евр1галшних представниюв мшолщ, ельфщнд та роталщ i, незважаючи, на вщносно широке розповсюдження трансгреаУ та розкв1т великих солонуватоводних молюск!в, не набу-ла помпного розвитку. Для куяльник-апииеронсъкого ©many характер-не значне похолодания кл1мату та зниження солоност1 води. Фауна фораммфер мала нашвморський характер з представниками эль-фщУд, бол1вштд, дюкорбщ, кассщулшщ та шшими, яю майже пов-нютю зникли в апшеронський час.

Для четвертинного перюду можливий лише один плеистоиен-голоиеновиа етап. в межах якого видшяються декиька шдеташв, що мають реперне значения в стратиграфичному вщношенш 1 зб1гаються з часом встановлення найбшьш широкого та стабъчьного зв'язку з Середземномор'ям: шзньочаудинський, карангатський та новочорно-морський. Фауна форамМфер антропогенового перюду не досить р1-зномаштна у видовому склад1 та представлена переважно евр1галш-ними видами з родин Е1рЫсШс1ае, Кошол1ёае, Miliolidae та деякими ¡ншими.

висновки

1. Наведено даш про систематичний склад форамш1фер мезо-кайнозойських вщклад1в швшчного континентального схилу Чорного моря та виявлеш законом!рност1 Тх вертикального розповсюдження.

2. Доведена наявн1'сть за фауною форамЫфер на швшчному континентальному схил1 Чорного моря вщклад^в верхньоУ юри (титон-ський ярус), нижньоТ крейди (альбський ярус), верхньоУ крейди (се-номанський, туронський, коньякський, сантонський ¡, можливо, кам-панський 1 маастрихтський яруси). Установлен! стратиграф1чш шд-розд!Ли палеогену (за винятком нижнього палеоцену), майкопськоГ серп (планорбеловий, верхньокерлеутський та батисифоновий горизонта), неогену (тарханський, чокракський, конкський, ва три шд'я-руси сарматського, меотичний та понтичний яруси) та антропогену (чаудинський, карангатський, новоевксинський та чорноморський го-ризонти). Наявшсть деяких ¡нших стратиграф1чних ш'дроздьи'в, що не М1стять решток форамМфер, встановлюеться пор1вняльно-л1толо-пчним методом, за фауною молюсю'в, остракод та ¡н.

3. Проведено зктавлення поширення форамМфер у мезо-кайно-зойських вщкладах швшчного континентального схилу Чорного моря з синхронними вщкладами сум1жних територШ шельфу та Прського Криму. Доведено, що фауна форамш1фер в розвинутих в репош вдаладах мае сшльш риси, але мшрофаушстичним комплексам континентального схилу притаманне значне збщнення систематично!' р1зномаштност1 та юльюсного складу.

4. Встановлено, що комплекси форамЫфер з вщклад1в континентального схилу часто мають змшаний склад, зумовлений привнесениям представниюв, характерних для бшьш давшх стратигра-ф1чних шдроздшв за рахунок внутршньоформащйних розмивш шд впливом тектошчних та евстатичних фактор1в, що суттево змшю-вали умови осадконакопичення.

5. Встановлено, що еволющя комплексов форамтфер вщтворюе загальш етапи розвитку Чорноморського басейну впродовж мезо-ка-йнозойськоУ icTopii та пов'язана з структурними та юлматичними змшами в perioHi. На ocHoei цього видшеш наступи етапи розвитку форамЫфер в Чорноморському басейш: 1) бер1ас-ранньоготеривсь-кий, 2) шзньоготерив-середньоальбський, 3) шзньоальб-коньякський, 4) сантон-маастрихтський, 5) палеоцен-раннъоеоценовий, 6) серед-ньо-шзньоеоценовий, 7) ранньомайкопський, 8) п1зньомайкопський, 9) тархан-чокракський, 10) караган-конкський, 11) сармат-меотич-ний, 12) понт-кшершський, 13) куяльник-апшеронський i 14) плейстоцен-гол оценовий.

6. ГНдтверджено вплив несприятливих умов оточуючого середо-вища на онтогенетичний розвиток форамш1фер, що робить Тх чутли-вими бюшдикаторами палеосередовища.

За темою дисертацп оиублшоваш таю роботи:

1. Геологические исследования НИС "Профессор Водяницкий" в Черном море (47-й рейс).-Киев: ОМГОР ЦНПМ НАН Украины, 1995.-176 с. (в соавт.: Е.Ф. Шнюков, А.В.Иванников, А.В. Григорьев и др.).

2. Геологические исследования НИС "Киев" в Черном море (4-й рейс).-Киев: ОМГОР ЦНПМ НАН Украины, 1996.-233 с. (в соавт.: Е.Ф.Шнюков, А.А.Щипцов, А.В.Иванников и др.).

3. Геология Черного моря (По результатам геологических и геофизических исследований 5-го рейса НИС "Киев").-Киев: ОМГОР ННПМ НАН Украины, 1997.-189 с. (в соавт.: Е.Ф.Шнюков, В.П. Коболев, А.Г.Стажилов, А.В.Иванников и др.).

4. Biofacial characteristics of the Quaternary deposits of the northern part of the Black Sea / / Application of Micropaieontology in Environmental sciences.-Tel Aviv (Israel).—1997.—P. 83—84. (col. with N.V.Maslun).

Анотац1я

Стугйна Л.В. Стратиграф1я мезо-кайнозойських вщкладщ швтч-ноТ частини Чорного моря (за фауною фораммфер). — Рукопис.

Дисерташя на здобуття наукового ступеня кандидата геолого-мшералопчних наук за спещальшстю 04.00.10 — геолопя океашв та MopiB. — Вадшення морськоУ геолопУ та осадочного рудоутворення ННПМ НАН УкраУни, КиУв, 1998.

Дисертащю присвячено питаниям вивчення поширення фауни

форамМфер в po3p¡3Í мезо-кайнозойських в1дклад1в níbh¡4Hoí частный континентального схилу Чорного моря. Поряд з вивченням систематичного складу проведено пор1'вняльний анал|'з комплекс/в фо-рамМфер ¡з синхронних вщклад1в континентального схилу та сум1ж-них територш шельфу та Прського Криму. Обгрунтован1 деяш стра-тиграф1чш меж1 верхнього мюцену, пл1оцену та плейстоцену. На ос-hobí вивчення комплекав форамтафер та з урахуванням змш в па-леоеколопчних умовах видклено етапи розвитку мшрофауни впро-довж мезо-кайнозойсько1 icTopií Чорноморського басейну.

Кпючов1 слова: Чорне море, континентальний схил, мезо-кайнозойсью вщклади, форамМфери, етапи розвитку.

Аннотация

Ступина Л.В. Стратиграфия ллезо-кайнозойских отложений северной части континентального склона Черного моря (по фауне фораминифер). — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геолого-минералогических наук по специальности 04.00.10 — геология океанов и морей. — Отделение морской геологии и осадочного рудообра-зования ННПМ HAH Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросам изучения распределения фауны фораминифер в разрезе мезо-кайнозойских отложений северной части континентального склона Черного моря. Наряду с изучением систематического состава проведен сравнительный анализ комплексов фораминифер из одновозрастных отложений континентального склона и прилегающих территорий шельфа и Горного Крыма. Обоснованы некоторые стратиграфические рубежи верхнего миоцена, плиоцена и плейстоцена. По результатам изучения комплексов фораминифер и с учетом изменений палеоэкологических условий выделены основные этапы развития микрофауны в мезо-кайнозойской истории Черноморского бассейна.

Ключевые слова: Черное море, континентальный склон, мезо-кайнозойские отложения, фораминиферы, этапы развития.

Abstract

Stupiria L.V. The stratigraphy of Mezo-Cenosoic deposits of the northern part of the Black Sea continental slope (by Foraminifera fauna). — Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree of Geological Sciences by speciality 04.00.10 — Geology of Oceans and Seas. — Marine Geology and Sedi-

mentary Ore Department of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 1998.

The thesis is devoted to the problems concerning the distribution of Foraminifera fauna in Meso-Cenosoic deposits of the northern part of Black Sea continental slope. In addition to the study of systematic composition, the comparative analysis of Foraminifera complexes from synchrogenic deposits of the Black Sea continental slope, the bordering shelf territories and the Mountainous Crimea have been carried out. Some stratigrafic boundaries of Upper Miocene, Pliocene and Pleistocene have been grounded. The main developmental stages of microfauna in the Meso-Cenosoic history of the Black Sea basin have been established on the basis of the results of studies of Foraminifera complexes and taking into consideration the changes of paleoecological conditions.

Key words: Black Sea, continental slope, Meso-Cenosoic deposits, Foraminifera, stages of development.