Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Сравнительное изучение качественных особенностей хряков разных генотипов при выращивании в условиях элевера

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Сравнительное изучение качественных особенностей хряков разных генотипов при выращивании в условиях элевера"

УКРАГНСЬКА АКАДЕМЫ АГРАРНЫХ НАУК 1НСТИТУТ СВИНАРСТВА УААН

ОКСИНЮК АнатолШ Икандрович

РГб од

УДК 636.4.082.43

/ 6 ИЮЛ 1998

ПОРШНЯЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ЯК1СНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КНУР1В Р13НИХ ГЕНОТИП1В ПРИ ВИРОЩУВАНН1 В УМОВАХ ЕЛЕВЕРУ

06.02.01 - розведення та селекщя тварин

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

Полтава, 1998

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана у лабораторп розведення I генетики 1нституту свинарства УкраТнськоУ акадеып аграрних наук.

Науковий кер1вник - доктор (пльськогосподарських наук, професор, академик УААН РИБЙЛКО Валентин Павлович, ¡нститут евина ства УААН, директор

0ф1ц1йн1 опоненти:

доктор слльськогосподарських наук, професор БАНЬКОВСЬКИЙ Бронислав Володимирович, 1нститут свинарства УААН, зав1дувач лабораторН' г1бридизацп кандидат с1льськогосподарських наук, доцент, ВАЦЬКИИ В1ктор Федорович, Управлгння схльського господарства I пр< довольства Полтавського облвиконкому, заступник начальник; управляя

ПровЦна установа - 1нститут тваринництва степових район1в

"Аскан1я-Нова", В1ДД1Л свинарства, УкраУн ська академгя аграрних наук, смт.Аскантя-Нова, Чаплинського р-ну, Херсонсько'1 обл.

Захист В1дбудеться "М>" 1398 р.

о 10 годин1 на засЦаннг спец1ал1зован«1 вченоТ ради К.44.351.01 при 1нститут1 свинарства УААН за адресов: 314006, м. Полтава, вул.Шведська Могила, 1.

3 дисертацтею мояна ознайомитись у б1бл1отец1 Хнституту свинарства УАЙН. м. Полтава, вул.Шведська Могила, 1.

Автореферат роз1сланий р.

Вчений секретар спец1ал1зованоУ ради,

кандидат б10Л0г1чних наук г, , ОЛ.Пшереб

- 1 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. Одн1еи з найактдальрпших проблем сучас-ностх було I залишаеться забезпечення населения повноцхнними I в достатн1й к1лькост1 продуктами харчування. Як св1дчить практика розвинутих кра'1'н, поповнення дефщиту м'яса ефективно вир!-шуеться шляхом 1нтенсиф!кац!1 галуз1 свинарства, яка завдяки б1олог1чним особливостям сприяе швидкому нарощуванню дешевоГ { як1сно°1 продукц11.

Збыыяення виробництва свинини незаленно в1д розмгру, нап-рямку 1 форми власноси господарств повинно здгйснюватись голов-ним чином за рахунок зм1цнення кормовоТ бази, створення добре вгдселекцхонованих маточних стад, цглеспрямованого вирощування I рац1онального використання кнур1в-пл!дник!в, а також забезпечення тварин р1зних в1кових 1 виробничих труп оптимальними умовами год1вл1 та утримання.

Серед наведених факторгв за даними в1домих досл1дншпв (М.ФЛванов, 1950; Ф.К.Почерняев, 1965; П.П.Остапчук. 1973; 0.1 .Овсяннгков, 19?4; В.Ф.Коваленко, В.З.Фоломеев, 1975; Б.В.Ба-ньковський, 1977; В.О.Медведев, 1978; М.Д.Березовський, 1980; КСЛващук, 1983; I .В.Соловйов, 1984; 6.М.Агапова, 1985; В.0.Еп1шен, 1994; В.1.Степанов, 1998) особливу увагу слгд придг-ляти вирощуванню, оцгнц! та вибору кращих кнур1в-пл1дник1в, як основних засоб1в виробництва.

Але в1домо 1 те, що кнури окремих пор1д, тип!в 1 лгн1й неоднаково ростуть I розвиваються, мають рхзну яккть спер-мопродукцН' 1 по разному впливають на показники продуктивное™ маток. Отяе, вивченням цих питань 1 зумовлена необх1днгсть вибору теми дисертац1йно1 роботи, яка виконана зг1дно нау-ково-тематичного плану 1нституту свинарства ЯААН (И деряреест-рац11 0193 и 041195).

Мета ! завдання досл1джень. Метою досл1днень визначено вив-чення особливостей вирощування ! оц!нки кнур1в залеяно вхд гене-тичних I паратип!чних фактор1в. В зв'язку з цим були поставлен! так! завдання: вивчити енерг!ш росту, розвиток I використання корму кнурцями окремих генотип1в в аналог1чних умовах вирощування; провести етолог1чн1, 1мунолог1чн1, 61ох1м1чн1 та морфолог!ч-н1 дослгдяення I виявити оптимальний вар1ант привчання кнурц!в до в!ддач1 сперми на штучну вагину; визначити кглькгснх I як1сн} показники спермопродукцп, а також ргвень стресчутливосп кнургв ¡нзних генотиптв; оц!нити бтологччн! особливост1 I вгдтворюваль-

нх якосп кнцр1в; встановити кореляц1йН1 зв'язки м1ж б1олопч-ними 1 зоотехнгчними показниками; розрахувати зоотехн1чну та економ1Чну ефективн!сть ргзних прийом!в вирощування кнур!в; П1Д-готувати пропозицП' по удосконаленню вирощування I комплексно"! оц1Нки кнур1в в умовах елеверу.

Наукова новизна полягае в тому, що в умовах спец1ал1зовано'1 станцх1 (елеверу) вперие проведено порхвняльне вивчення прояву фенотишчних ознак кнур1в, а такоа вивчено зв'язок М1н р1внем власно'1 продуктивности кнурхв за комплексною оцгнкоа та продук-тивн1стю маток вгд поеднання з ними при чистопородному розведен-Н1, схрещуванн! I породно-лШйною г!бридизац!еи.

Враховуючи Л1тературн1 пов1домлення, досл!дження в такому аспект! ран1ше не проводились, що св!дчить про в!дм1НН1сть одер-жаних результапв.

Практична ц!шпсть роботи. В результат! проведених дослЦ-жень виявлено ряд принципово нових пхдходгв, на основг яких розроблена науково обгрунтована система I дан1 пропозиц11 по ви-рощуванн1 1 оц!нц! плем!нних кнурхв рхзних генотипгв.

Апробац1я роботи. Матер!али дисертац!'1 доповЦались I обго-ворювались на конференц!У з питань "Бхотехнолопя розведення 1 Б1дтворення тварин" См.Харк1в, 1993), м1жнародн1й конференцп по проблем! "Вдосконалення !снуючих, створення I використання нових генотипгв I технолог^ в свинарствх" (м.Полтава, 1993), м1жнаро-дн1й науково-практичн!й конференц11 "Эффективность селекцион-но-племенной работы и технологии производства продуктов свиноводства" (Молдова, 1993), науково-практичн1й конференц!Т "Пхдви-щення продуктивное^ та ефективносп лгкування с!льськогоспо-дарських тварин" (м.Дн1пропетровськ, 1994), м!йнародн!й науко-в1й конференцп "Актуальн1 проблеми землеробства I тваринниц-тва" м.Льв!в, 1995), на розширеному зас!дашп в!дд1лу розведення I генетики та вчених радах !нституту свинарства УйАН (м.Полтава, 1995, 199?, 1998).

Декларахця особистоТ учасп автора. Експериментальна части-на дисертац1йноГ роботи: органхзацгя ! проведения науково-госпо-дарських, ф131олог!чних та лабораторних досл1джень, а також анал!з одержаних результате, формування висновкхв ! пропозиц1й виробництву виконанг здобувачем особисто. До 57. в1д загального об'ему вс!х робIт по !мунологп, обм1нних ! етолог!чних дослЦ-яеннях проведено разом з Л Л.Возник, ЛЛ.Яценко та С.В.Йкхмовим.

Публ!кац1Т матер!ал!в дослхджень. Основы! положения

дисертацп викладен1 в б наукових працях.

Структура та обсяг роботи. Дисертац1я складаеться з таких роздШв: вступ, обгрунтування постановки досл1джень. стан вив-ченост! проблеми, методи дослЦяень, результати власних дослхд-аень, обговорення результат1в досл1дяень, висновки, пропозицп виробництву, список лператури. Робота викладена на 185 стор1н-ках машинописного тексту, в тому числ1 основний текст на 155 сторгиках, мгстить 44 таблиц!, 19 малюнк1в. Список л1тератури нараховуе 310 найменування, в тому числ1 50 роботи хноземних ав-

topïb.

ВЛАСН1 Д0СЛ1ДЯЕЙНЯ Натергали i методи досл^хень. Науково-господарськ1 дослгд-аення за темою роботи проводили протягом 1991 - 1995 pokîb в умовах спеЦ1ал130ван01 станцП' по вирощуванню та oqiHUi кну-р1в-пл!дник1в (елевера), станцп штучного ос1меншня свиней, ла-6opaTopift iHCTMTyTy свинарства SJflAH та колективного стльськогос-подарського шдприемства 1м.Лен1на Велико-Багачанського району Полтавсько'1 область

Для дослхду ззггдно принципу аналог1в було вшбрано по 10 кнурц!в велико'1 б 1ЛоТ (ВБ), миргородськоУ СМ), дюрок С Д ), полтавсько'1 м'ясно'1 (ПМ), ландрас (Я) пор1д та червоно-поясно'1 спец1ал130ван0*1 л i н i ï м'ясних свиней (ЧПСЛ) по 2 повних сгбси 1з 5 гнхзд i завезено на експерименталъну базу 1нституту для орган!зацп nepmoï cepiï дослшв за методичною схемою, наведе-ноп на рис.1. Розм1цали ïx в прим1щенн1 елеверу по 2 голови в станку при в!льновигульному утриманнь Годували п!ддосл1дний молодняк двi4i на добу комбгкормом за рецептом СК-55-25. 06Л1К споживання kopmîb був 1ндив1дуальним за пер!од втд 30 кг живо!" маси до 100 кг.

В 2.5 мкячному Biui проводили оцгнку стресчутливосп кнур-ц!в за результатами тестування галотановим методом (Н.Д.Волощик та iH., 1986).

Енерггю росту i розвитку тварин в динам1ц1 визначали шляхом щом1сячного ¡ндивгдуального зваяування. Для визначення ек-стер'ерного профгли досл1дного молодняка в динамгцг росту в 4, 6,^та 8 MicauiB проводили 1ндив1дуальн1 пром1ри,як1 використову-вали для визначення !ндекс!в масивноси, збитост{, розтягнутостт та костис тост i. Вивчали такоя в iков i змши спгввтдноиення яивоГ маси та прижиттево'1 товщини шпику у кнурцгв р!зних генотип1в в динам1цг росту. Показник товщини шпику визначали на рiвнi 6...7

К н у р ц г

ВБ (1 група) Н С2 група) гч Д > (3 група) ПМ С4 група) ЧПСЛ (5 група) Л (6 група)

т

т

т

т

Визначення динамки екстер'ерного проф1лю, енерг!1 росту г розвитку (4, 6 { 8 м!сяц!в)

Визначення стресчутливост1 за галотановим тестом

Б1ох1м1чн1 та ыор-

фОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1Д-

яення кров! 1 сперми

Eтoлoгiчнi досл1дження

1муногенетичн1 дослЦяення

1

Г

Привчання на штучну ваг гну

т

Першим способом

Другим способом

'->■ Вивчення вгдтворивальних здатностей кнурцгв <

( 1 \ | \ 1 1 I

ВБ? х ВБ<* / ВБ?х М<* ВБ? х М ВБ? х ГШ

ВБ? х ЧПШ

ВБ? х Я<?

Рисунок 1. Методична схема першого науково-господарського дослЦу грудних хребцгв за допомогою ультразвукового тестера "Сонгк-тест

КМ-ЗА". Для характеристики {нтер'ерних особливостей кнур1в в ди-нам1ц! 1'х розвитку проводили гематоло^чн! досл1дження С Г.Г.Тарасов, 1981; Е.А.Васильева, 1983 ). В сироватцг кров 1 встановлю-вали вм1ст загального б1лку та альбумШв за методикою ЛЛ.Слуць-кого С 1964), загальних л!пшв по Л.Бауману ( 1967), холестерину

- по Мрескосу i Товареку ( 1969 ),калыцш - колориметричним методом по Уиькгнсону (1981), фосфору - в безбоковому Ф1льтрат1 кров i з ванадатмолгбдатним реактивом по Fusske-Subbaro в модиф^ацП' М.П.Болотова и В.П.Каретникова ( 1965), резервноГ лу-SHocTi - за дифузним методом I.П.Кондрахгна (1981). Починаичи . з 5 м1сячного в!ку проводили етологччнх спостереження на кнурцях всix генотипгв за методиками В.I.Велхкяан1на ( 1975) та Holl (1934) в модиф1кацП" 1нституту свинарства УААН.

3 5-ти мкячного вгку пшосл1дних кнур1в привчали до садки на чучело з метою вивчення i пор1вняння ргзних способгв привчан-ня молодих KHypqiB до взяття сперми на штучну вапну. Проби спе-рми для К1льк1сних та як!сних анал1з1в брали з початку Ух прив-чання до садки на чучело (М.М.Гайс, 1.0.Носенко, 1979; В.Ф.Коваленко та iH., 1386).

Об'ем еякуляту визначали за допомогош мгрного цил!ндра, рухлив1сть спермй'в встановлювали П1Д мгкроскопом при температу-pi +40.С, яивуч1сть спермй'в через три години при температур: +38.С, концентрац!я спермй'в на фотоелектрокалориметр1 ФЕК-56М.

Загальну к1льк!сть повноцшних та патолопчних спермй'в в еякулятг визначали методом лншн1сцентноУ MiKpocKonii, за методикою Ю.Г.Курила (1986). В cnepMi встановлювали загальну К1ль-К1сть бглку та альбумгнгв за методикою ЛЛ.Слуцького (1964), фруктози за методикою Р.Л.Кулько (1956).

В 6-ти м!сячному вгц1 на bcix кнурцях було проведено гмуно-генетичн1 досл1дження з подальшим визначенням груп кровi, ргвня гетерозиготноси, концентрацй' ген1в (В.М.Тихонов, 1964).

В кiнцi пер1оду вирощування проводили комплексну оцгнку кнурц1в де враховували такг показники: середньодобовий приргст.г; bik досягнення живоУ маси 100 кг, дн1; витрати корму на 1 кг приросту,корм.од.; товщину шпику над 6...7 грудними хребцями, мм; довжину тулуба, см; яккть спермопродукц!У (В.П.Рибалко, 1987). П1сля комплексно-! оцгнки по 2 кнури, як1 зайняли 1 - 2 ранги при ouiHiii за власнош продуктивн!ста i як1сти спермопродукцгУ, i по 2 кнури, що зайняли 9-10 ранги, передали -на станцхи штучного 0с1мен1ння для подальшого спостереження за ними та вивчення Ух в1дтворювальних здатностей. Статеву активнгсть кнур1в визначали за промгжком часу локомоторного рефлексу i рефлексу еякуляцГГ (В.С.Йнтоник та 1н., 1985). В умовах виробництва штучно осгмени-ли спермою кнурiв кожного генотипу по 25 свиноматок великоУ бтлоУ породи. Продуктивн1сть маток вивчали за к!льк1стю живих i

мертвих поросят при народженн1, а таком масою гнгзда в 21 день та масою г кглькгстю поросят при в1длученнх.

Шдрахунки економ1Чно'1 ефективносп проведен! за методикою А.Г.Крючковського, Л Л.Ф1лонопенко ( 1987 ).

Другу сер1ю дослшв проводили на кнурцях центрального типу укра'1нсько1 мясно'1 породи (УН), яку створено в 1993 роць Проведениям цих експеримент1в передбачалось вивчити вшворювальну здатнкть кнурц1в укра'1'нсько1 м'ясноТ породи залежно вгд р1вня 1'х стресчутливосп. За допомогою галотанового тестування птддос-лгдних тварин в!дразу розподиили на 2 групи, стресспйких та стресчутливих, по 20 гол1в у кожн1й. Кнурщв утримували в умовах елеверу по 2 голови в станку. Для годтвл: таков використовували спец1альний комбшорм СК—55—25 за {снуючими нормами.

Оцтнку стресчутливосп кнур!в в процес! вирощування проводили за р1зними методами: галотановим в модиф!кацп 1нституту свинарства (Н.Д.Волощик, 1986), за к1льк1ств еозинофШв в 1 куб.мм кров! (IЛ.Заболотний, О.Ф.Сагло, 197?) та неспецифхчноГ реакцН' (АЛ.Кузнецова, Ф.А.Сухазатул!на, 1989).

Ф131олог1ЧН1 досл!дження по перетравност! пояивних речовин корму та балансу азоту проводили за методикою М.А.Коваленко (1977).

Обробка одержаних даних зд1йснювалась в сектор! математич-ного моделювання б!отехнолог1чних процесхв 1нституту свинарства УААН на ЕОМ РС 1Т 286 в середовищ! М5 005 6.0 (автори програм Г.6Лван1щенко та О.Б.Маслов).

0собливост1 росту та розвитку кнургв р!зних генотигпв. За пер!од досл1даень кнурц! р!зних пор1д та спещалхзовано'Шнп росли й розвивались неоднаково. Як свичать дан1 (табл.1) кращи-ми за середньодобовими приростами на вирощувашп були тварини полтавсько'1 м'ясноГ породи (658,4 г), дюрок (530,5 г), ландрас (589,8 г) 1 спец1ал1зовано'1 лШТ (586,9 г). Рангше !нших гено-тип1В досягали живоГ маси 100 кг кнурцх полтавськоГ м'асноГ (210,0 дня), з найбхльш ефективним використанням корму 4,14 корм.од. на 1 кг приросту.

Кнурц1 вс1Х генотшпв при жив1й мае! 100 кг мали товщину ипику в мехах 21,7...23,6 мм, що вгдповтдало мШмальним вимогам класу елгта.

Самий високий абсолютний приркт по п!ддосл1дних тваринах мали кнурц! породи дюрок, спец1ал1зованоТ л1нг*1 та полтавськоГ м'ясно 1 породи. В1дм1чалось знивення абсолютного приросту по

Основн1 показники контрольного випробування птддослгдних кнурцтв

Таблиця 1

Показник

_Порода_1_породн1Сть_

ВБ : М Д ПМ Л ЧПСЛ :

Н1льк1сть тварин у груш, гол. 10 : 10 10 10 10 10 :

Середньодобовг прироста в1д 30 до 100 кг, г 503.5 : 500.8 ±7.6 ±9.1 630.5 ±11.2 658.4 ±8.6 589.8 ±14.4 586.9 : ±9.5 :

Вш досягнення 100 кг,дн1 228.6 : 230.9 ±2.0 : ±3.2 210.0 ±4.8 205.8 ±2.9 220.0 ±2.4 218.0 : ±4.0 :

Товщина шпику над б...7 грудними хребцями 22.1 : 23.4 ±0.8 : ±0.9 21.7 ±0.7 23.6 ±0.9 23.2 ±0.8 22.9 : ±0.6 :

Затрата корму на 1 кг приросту, корм. од. 4.81 : 4.95 ±0.05 : ±0.14: 4.19 ±0.06: 4.14 ±0.08: 4.20 ±0.11: 4.22 : ±0.06 :

всIX тваринах починаючи з 6-ьпсячного в!ку, що пояснветься тнте-нсивн1шим використанням енерг{1 корму на утворення сперми гид час привчання кнурцгв до садок на чучело.

0ц1нка вирощуваних кнурц1в за даними основних пром1рту-луба показала наявнкть окремих змгн в лШйному ростI тварин. Починаючи з 6-ти мрачного втку кнурц1 породи ландрас ыали знач-но бгльшх показники н1ж гнш1 за довяинош тулуба. Показник обхвату грудей за лопатками в 6 1 8 месячному вхцг такоя найбоьшим виявився у кнурц1в породи ландрас. За даними пром1р!в висоти в холцг перш1 три М1сця займали кнурц1 породи дюрок, ландрас та миргородська в!дпов1дно: 74.55, 73.08 I 72.16 см.

При визначенн1 основних 1ндекс1в тиобудови у 4, 6 I 8 мг-сячному В1Ц1 1ндекс масивност1 був найвищим у птдсвинкгв велико'1 бооТ породи та ландрас в ус! в1Ков! пер!оди. 1ндекс збитост! у кнурцгв великоТ бIлоV породи з в1ком не зм^нювався, а у гнших пор1Д збхльшувався. По тндекксу костистост1 спостер1галось зме-ниення показник1в з 4 до 8 м1сяц1в у кнурц1в всгх шести геноти-п1в. 0триман1 дан! св1дчать про те, що розвиток тварин в значнгй м!р1 залежить в1д генотипу I напрямку Тх продуктивность

Характеристика статево!" активност! кнур1в I як1сть Ух спермопродукцП". Анал!з експериментальних даних свгдчить, що у кнургв р1зних пор1д спостерггаеться неоднакова здатн1сть привча-тись до садки на чучело. Краще !з сттйким рефлексом привчаються

тварини миргородськоТ породи, великоТ бглоТ. ландрас та черво-но-поясноГ спецгалгзованоГ Л1нп, дещо ripoie - полтавська м'ясна i на останньому Micqi KHypui породи дюрок,

Бсього за nepiofl дослгду вдалося привчити 46 гол1в, або 117., що по генотипах складае: миргородська порода 10 гол1в С100%), ландрас - 8 (80%), велика б1ла - 8 (80%), червоно-поясна спецгал{зована лШя - 8 (80'/.), полтавська м'ясна - 1 (70%) i дюрок 5 (50%).

Встановлено поршу р1зницш за часом локомоторного рефлексу, який продоваувався в середньому В1Д 64,7 до 162,6 сек., i рефлексом еякуляц1'1': в!д 153,0 до 281,1 секунд. Спермопродукц1я кну-р1в эначно змхнювалась в залеяност1 в!д Гх породиoí належност1: об'ем еякуляту був найб1льиим у кнур!в великоТ бхлоi" 166,5, що перевищуе аналопчний показник у тварин ландрас на 17.5 мл (р<0.01). ñKTHBHicTb cnepMii'B у св1жоотриман!й cnepMi кнурíb р1зних пор!д була практично однаковои - 70.4 - 76.6% (табл.2). Найбглыий хндекс спермопродукцй' був у кнуров миргородськоУ породи (7,52+0,53).

Кнури-шпдники 6 генотипгв в!др1знялися míi собою за б i о-Х1м1чними показниками сперми: найвища концентрацхя загального б!лка була в cnepMi KHypiB великоТ бíлоi породи (7.49) i полтавсько'1 m'achoi - 7.19 г/100 мл; найбхльший альбум1новий показник виявився також у полтавсько!" м'ясноТ (3.19) i у велико'1 б1лоТ - 3.00 г/100 мл; bmíct фруктози був найвищим у кнур1в полтавськоГ м'ясно'1 i миргородськоТ пор!д В1ДП0ВХДН0: 224.2 та 192.2 г/100 мл.

Ранжування KHypiB р!зних генотшив за результатами фенотип1чно'1 ouíhkh. Використовуючи метод оц1Нки за фенотипом вае в 6-7 м!сячному вiui е можливкть в значн1й uíрí вир1шити питания про подальше призначення кнургв.

В нашому дослш, зггдно вимог комплексно! оценки було за вЦповгдними рангами в1д!брано по 2 "кращих" та 2 "ггрших" KHypuiB з кожно'1 групи, яких в подальшому використовували через станки штучного ociMeHiHHfl.

Породи! особливостг 6íoxímí4Hhx показншйв кров! KHypiB.

Bíkobí досл1дження KObKOCTi загального б1лку у сироватц! KpoBi KHypiB р1зних генотип1в показали, що в 4-х мкячному bíuí найб!льшим bmíctom його р1знились KHypui червоно-поясног cneuia-лтзованоУ л i н i Y м'ясних свиней та миргородсько'1 породи.

CM

с? 1 1 X

i 1 X

s • « 1 m to ЕО со to от

X 1 s оэ см to CN. от

43 г o. •> 1 es • • » • • •

ТЗ +i <u •t—i 1 ч—4 см <м -,—1 ч—t Ч-Ч

t— ас с b- 1 • + 1 +1 г-ч +1 +1 от +1 со +1

*_. о те 1 s- со см ч—4 г*. -ч* со СП о> со

<=; 1 » Г-ч о аэ • о * см - со - со со

л m ч F— • о • от • со • о • со • •

- H- X X ч—1 to см о о со со оэ о ^ч

m о es N m со to ——1 to ** to см ч—1 см со

•t—i •t-4 ш «:

с X а. • • • *

s со ч

Í- X

o -t—i i -,—1 to to см

X X ш i 4-4 ОТ о ■ч—» со

aj ч—1 1 • • • • • •

t- ta с=С i CNJ CM см см см ч—I

X i о +1 +1 +1 от +1 оэ +1

X О 1 и -Т1 о OJ to см со со to со со

s го i о С^. о CT? » от • схэ * от • со CV.

X to о i из • <0 • • - со • • •

со c_ (- 1 о г*- ч—4 со см от см rv. см rv. <z> ч—t

ta i m to ——1 to —1 ч-< to ч—t со от

Q. CO i

m

о ао со Ч-. оэ со со

a. о. ¡H to со to см со ч—1

=n о с •4—1 • • to • • со • • оэ

X X о =Г <z> о см о о -ч-Н со <о to

X aj 3 X -H о +1 • +1 +1 • +1 • +1 •

« о. CM о см со см о ч—1 CO о <=>

X О) « to -ч-4 to to to ч-Ч см to со о <=> от

s i—i с > * ——4 • • ч-Н « ч—4 *

X о to to CV« со со

V

es • • • •

о

X из CO от оэ to от

ь- 4—1 to 4-4 ч—1 со со

X с_> • • * • • •

1 ч—1 ч—4 •ч~4 ч—4 ---- о ч—t

со X +1 +1 +1 +1 +-I см +1

m ——1 о |>ч оэ аэ от

s X cn о ю со to см --1 * СЧ) о

s • <г> • • • • • - • --1 • •

O. X to со to о со to см со о to

Ш Œ г^ч <=> г4*. от о ч—1 CV. от

с -r-l Ч~1

о

s _

X о; о о со -—t см ч-ч

X ■f-t <4—4 -ч-4 ч—1 ч—4 —ч

X га- о о о о со

m га • • • • • -

Г0 о. X ■о о ■о о о

y Ч +1 +1 со +1 см +1 +1 +1

О X t=C to to со см см cv» сэ чЧ см ч—1

X аэ а. CM о WH * <о • -ч—I со to ч-> со ч—1

П X <лл <=> to СП см со to • см • см •

X * тН • to • ——1 • оэ • ч—1 • со

И—1 о о о о ч-t о to CS ч—( о о

X sc ч—1 ч , ч-Ч

о • *

X о о г^ оэ со

es <м от см оэ со СП

fO ■«г со со со to см

t- « +1 +1 +1 +1 +1 +1

ЗЕ со to CM to со со см to о со

•1—* со to сэ от to со ч—1 со со

X <=; * о> • - • • » • • • • *

о \о 32 со tH оэ СП от от со см см Ч—1 от от

сэ со ■ч* аэ ао to от to от -г1 оэ

X «н ——1 ч—t •V—1 ч—I ч—1

ja

• ' • •

cl to ta LQ to о to

СО 1 о со со са са (0 аэ

c=t -а га í-i о. X о.

O о X - о о о о о ■=; о et о

o. о. о X (О L» аэ t=t о. С=£ 5Е t=t с=£ X е=с

o о •t—i ч о. X s сх ЕГ са

с X о ч—4 s •а Ni Ni =г N cz:

СО чэ ж о

Найб1льшц концентрацгю загального быку в сироватц1 кров1 у 8-м1сячному в!ц{ ыали кнурц! червоно-поясно'1 спец1ал1зовано1 л!н11 м'ясних свиней - 85.01 г/л,

Анал1зуючи динамку зм!ни вмхсту цукру у кнурцтв р1зних пори в1дм1чено, що у таких пор1д, як дюрок, ландрас та ЧПСЛ ч1тко простежуеться тенденц1я до зниження його вм!сту в1д 4 до 8 мгся-чного вгку. У кнур1в велико! б1лоГ породи понижения вмгсту цукру в1дбуваеться до 6-и м1сячного в1ку, а поим до 8 м1сяц1в вм1ст його зростае.

Вивчаючи динам1ку вм!сту л1пшв I холестерину в кровг в залежност! в1д в!кц та генотипу тварин було вимхчено. що у кну-рц!в миргородськоГ породи спостер1галося певне пхдвищення кон-центрацП' л1пШв та зниження холестерину. У тварин м'ясних ге-нотипгв, виявилося незначне зниження загальних л1пшв.

Мгк р1внем вм!сту загальних лхпШв в сироватцг кров1 та товщинош хребтового сала встановлена негативна кореляц!йна зале-жн1сть (г= - 0.80), у тварин 4-м1сячного в!ку 1 (г=0.67) - у 6

М1СЯЦ1в.

0собливост1 генно'1 та хмуногенетичноТ под!бност1 генотипе. Пор1вняльна 1муногенетична характеристика кнур1в шести ге-нотип1в з першого досл1ду за генной частотой груп кров1 показала, що найбыьш суттево вхрог!дн! в!дм1нностг по трупах кровг виявлен1 и!к полтавською м'ясною 1 великою бглоа породами. Так, за частотою зустр1чаемост1 антигенних фактор1в генетичних систем В, Д, Е, С, Н, К статистичн1 В1дм1нн0ст1 були на р!вн! (р=0.05). Не встановлено в!рогхдноТ ргзниц1 м1ж генотипами по системах А 1 Н. 1ндекс под1бност1 по вс!х системах груп кров1 м!ж кнурами миргородсько'1 породи 1 дюрок був самим низьким (г=0.0737).

Найбгльшу 1муногенетичну под!бн!сть мали тварини ЧПСЛ ! породи дшрок (г=0.009), ПМ та миргородсько'1 (г=0.6605). За такими системами груп кров1, як А, П, М 1ндекс подгбност! у вс1х п1ддо-слЦних вар1антах знаходився на р1ВН1 0.989 -1.000.

Етолог1ЧН1 дослгдаення. Одержан! експериментальн1 дан! дозволили видйити три основних типи повед1нки кнур1в:

- з низьким ступеней активносп (22-65 бал1в);

- з середн!м ступеней активное™ (66 - 109 бал!в);

- з високим ступеней активносп (109 - 153 бали).

Серед кнур1в миргородсько'1 породи не виявлено тварин з низьким ступеней активность а кнургв породи ландрас з високим. В

гпддослЦних трупах велико!* б!ло1, дюрок, полтавсько'1* м'ясно!* nopifl i ЧПСЛ основна маса кнур!в (по 5-7 гол,) взносилась до типу тварин з середнгм ступеней активное^ (табл.3).

Таблица 3

Розподгл кнур{в по типах повед!нки.

N : Порода i : n : I тип : II тип : III тип : породнгсть : : 22-65 : 66-109 : 110 - 153 п/п: : : бал!в : бал1в : бали

1.¡Велика б1ла : 10 : 2 : 7 : 1

2.:Миргородська : 10 : : 5 : 5

3.гДврок : 10 : 3 5 : 2

4.:Полтавська м'ясна: 10 : 3 : 5 : 2

5.: ЧПСЛ : 10 : 1 : 7 : 2

6.: Ландрас : 10 : 7 : 3 :

Восьмигодинний хронометраж поведгнки тварин показав, що при утриманн! молодняка за технолог1ею елеверу (по 2 голови у станку) тварини бгльше вгдпочивали his кнурц! 2 групи (по 5 гол1в у станку). Кнурц1 1 групи витрачали 57.5У. даного часу на в!дпочи-нок i лиме 28.2У. - на рух, п1днгмаичись для прийому води та корму (табл. 4).

Таблиця 4

Повед1нка кнурц{в при р1зних способах утримання (п = 40)

N : Показники :______________Спосiб утримання________________:

п/п: :_______звичайний_________:_______груповий______:

: хвилин : у. : хвилин : у. :

1. Рух

2. В1дпочинок

3. Приймання Tai та води

4. Всього

124.0 : 28.2

253.0 : 57.5

63.0 : 14.3

440.0 : 100

143.9 : 32.7

217.8 : 49.5

78.3 : 17.8

440.0 : 100

Етолог1чними доелгдженнями встановлено, що як в rpyni стресочутливих кнургв.так i стресс!йких основна маса тварин взносилась до типу з середн1м степеней активность Стресочутлив1 тварини перетинали бгльшу к1льк1сть квадрат1в п1длоги н!ж стрес-ст1йкг, piflme калились {, як насл1док, мали б!льиий на 9.0 оди-ниць коефшент емоц1йност1.

Ргвень стресчутливосп свиней досл!джуваних генотигпв. При

вивченн1 р!вня стресчутливосп кнурщв виявлен! значнг В1дм1нно-стi в реакцп на фторотан. Серед досл1джуваних генотип1В позити-^ вну реакц1ю до фторотану зареестровано у 13 кнурц1в, що склало 21 У. вгд загальног" ïx к!лькост1. К1льк1сть стресчутливих тварин була серед ЧПСЛ - 5.6%, великхй бШй, полтавськ!й м'ясн!й, дю-рок - по 4.2'/., а серед кнурцгв породи ландрас - 2.87. в!д загально!' к1лькостх стресочутливих.

За показником часу приходу в нормальний ф131олог!чний стан, статистично в1рог1дною була р1зниця Mis тваринами дюрок i ЧПСЛ, а також ПМ i ЧПСЛ (р<0.05-0.01).

Б результат! галотанового тестування в другому дослш бу-ло зареестровано, що стресстгйкг кнурц1 в1рог!дно в1др1знялись В1Д стресчутливих за часом приходу в нормальний ф1з1олог!чний стан.

Пшвердженням правильное^ розподглу тварин на групи стрес-ст1йких та стресчутливих е результати дослЦжень за розм1ром папули (методика неспециф1Чно'1 реакцп) та за к1льк1стю еозиноф1-Л1в у кров: стресчутливих KHypiB.

Як один, так i другий тести дали дуже високий стуШнь Bipo-Г1дност1 Mis трупов стресчутливих та сресст1йких тварин (табл.5).

Таблиця 5

" Кхлькгсть еозинофШв та розм^р папули у стресост1йких

та стресчутливих кнурхв (М±т),

Р1вень : п ; kubkîctb : Po3Mip

стресст!йкост1 : еозинофШв ; : папули (мм)

CTpeccTifiiKi : 20 : : 2.846+0.406 : 11.191±1.376

Стресчутлив! : 20 : : 7.462+0.722 *** ; ; 32,040+1.929***

Примика: *** - р<0.001

Результати, що oдepжaнi методом неспециф1Чно'1 реак1Ш' б1льш точно сп1впадають з р1внем стресочутливоси за галотановим методом. Так, з 20 кнуров у 13, або 65Х спостер{г,алась позитивна реакц1я на подразник.

За киьмстю еозинофШв в 1 куб.мм кров 1 результати галотанового тесту вдалося п1дтвердити по 7 кнурах, або 352 в!д загальног кхлькосп стресочутливих.

Вплив стресочутливост1 на штенсивнхсть росту у кнурцхв другого Д0сл1Ду. Портвнюючи 1нтенсивн1сть росту стресчутливих

та стресспйких кнурц!в р!зного вгкц встановлено, що до 4-х м1-сячного В1кц Ух маса достоверно не в1др1знялася, але уже з 5-ти м1сяц1в стресспйкт кнурц1 мали б1льму масу (на меж: в1рог!дних в1дм1нностей р=0.05). У 7-8 мкячнону вхцт маса стресспйких кнуров була значно вище в 1д тако'1 у стресчутливих.

Стресст1йк1 кнурцг мали быып показники промгр1В довжини тулуба, обхвату за лопатками та нап!вобхвату заду.

Перетравн^ть поживних речовин та баланс азоту шддос-лЦних кнур!в. Анал1з одержаних даних у ф!з10лог1чному балансовому доел 1дI евгдчить про те, що в1рог!дноГ р1зниц! в коефхцхен-тах перетравност! М1Ж стресспйкими та стресчутливими тваринами не одержано. Баланс азоту, калыцю 1 фосфору був позитивним.

Вплив кнур!в р!зних генотишв на в!дтворввальну здатнгсть свиноматок. Поргвниючи показники заплгдниючоГ здатностг сперми кнур!в вивчених генотшпв можна констатувати, що достатньо висо-кош вона була при штучному 0с1мен1нн1 спермою тварин полтавсько'1 м'ясноТ породи (92.57%), нижче ЧПСЛ (88.43) I на останньому мхе-ц! - породи дюрок (80.33%)

Результати репродуктивних якостей свиноматок наведен: в табл.6, св1дчать, що показники багатопл!дност!, молочносп I ма-си гн1зда поросят при в1длученн1 були закономхрно б!льшими при поеднаннх свиноматок велико 1 б1лоТ породи з кнурами кращими за рангом комплексно'1 0Ц1нки. Найвищими показниками багатоплхдносп 1 маси гн!зда при вхдлученн1 були одержан! при схрещуванн! з кнурами полтавсько'1 м'яснох породи виповино: 10,77+0,17 голови I 148,72+0,53 кг. Збереаен1сть поросят кращою (89,2%) виявилась при породно-л!н!йн1й пбридизацп з кнурами червоно-поясно'1 спец1ал13овано1 л!н!Т.

Отже для досягнення високого ргвня показник1в вхдтворюваль-ноГ здатносг1 свиней п1дбхр багькхвських пар необххдно проводити не пльки з урахуванням належносп до генотипу, але I р!вня Тх власно'1 продуктивность

Економхчна ефективн!сть досл!дхень. Економ!чний ефект по вартосп еякулята найбхльиий у кращих кнурцхв породи дюрок -29,78 грн. I ЧПСЛ - 29,60 грн. Серед Г1рших кнурц!в цей показник змхншвався в!д 25,34 до 13,69 грн.

Найб!лыий прибуток за отримане потомство був у кращих кнурсцв породи дюрок 4042,5 грн. Найменший - у гхрших кнурцхв полтавсько'1 м'ясно'1 породи 1550,5 грн.Одержаний прибуток в!д до-датково отриманого приплоду на один еякулят у кращих кнурцтв

Таблица 6

Репродцктивн! якостг свиноматок велико'1 б1ло1 породи, яких отменили спермою кнур1в р1зних генотип1в

Порода:1Ндгрупа Багато- : пл1д- : н1сть, : гол. : Велико- : Молоч- : пл1д- : Н1сть, :■ н1сть, : кг : кг : : н в 1 ц 1 60 д!б Збереяе-: н!сть : при в!д- : лученн1,: У. :

пород-: н1сть : рангом оц!нки к1льк!сть :середня ма-: поросят при:са при в1д-: в1длученн1,:лученн1,гол: гол. : : середня маса: гн1зда, кг :

ВБ : краен г1рш! 10.55+0.25:1.39+0.01:47.91+0.16: 10.0010.00:1.42+0.01:42.8910.37: 9.91+0.21 8.6010.16 : 14.13Ю.28: : 15.70+0.28: 138.29+1.35: 134.90+0.43: 85.8 : 86.0 :

Н : кранц г1рм1 10.50±0.23:1.39+0.01:46.83+0.40: 9.60+0.16:1.41±0.01:45.60±0.43: 8.9210.14 8.40+0.16 : 15.0310.28: : 15.43Ю.29: 134.7710.48: 129.3710.74: 85.2 : 87.5 :

Д : кращ! г1рм1 10.00+0.00:1.32±0.01:45.94+0.18: 9.11±0.20:1.25±0.01:42.90+3.34: 8.8010.13 8.56+0.17 : 16.3210.26: : 16.61+0.36: 143.66+0.86: 141.8610.49: 88.0 : 94.0 :

ПМ : крапп г!рш! 10.77Ю.17:1.46+0.01:47.7710.20: 9.9010.18:1.40+0.01:42.80+0.40: 8.5410.14 8.70+0.05 : 17.4210.29: : 16.5710.31: 148.7210.53: 144.06Ю.29: 79.3 : 87.8 :

ЧПСЛ : крапп Г1 Р!Я I :10.83+0.24: 9.7010.21: 1.4210.01:46.4010.21: 1.4310.01:43.0110.33: 9.6710.25 8.90+0.23 : 14.9310.44: : 15.86+0.43: 143.4910.69: 140.6И0.97: 89.2 : 91.7 :

/1 : крапп :10.00+0.00:1.35+0.01:46.8?±0.28: 8.50+0.15 : 17.29Ю.31: 144.25±0.62: 85.0 : гIршI : 9.00+0. 17: 1 .29±0.02:44.91+0.41: 8.44±0.17 : 16.62Ю.45: 139.78±1 .30: 93.7

велико!' бíлог" породи становить 129.54 грн., у г!рших - 90,60 грн., або на 30,102 менме. Б середньому ui показники по трупах кращих i г1рших кнурц!в становлять в1дпов1дно 132,49 та 115,88 грн. з ргзницею у 14,33 в1дсотки. Розрахунки еконоьпчно!" ефекти-вност! результатгв виробничо!" перевгрки свЦчать про доцгльнгсть ранаування KHypiB р1зних генотип1в i використання т!льки кращих, що дасть змогу при ргвних затратах одержати вищий прибуток.

В И С н О В К И

Результати проведених дослЦжень дають можлив1сть сформува-ти так: ochÓbhí висновки:

1. 0ц!нка кнур1в за власною продуктивною в умовах спец1ал!зованих станц!й (елевер1в) i широке використання покра-щувачгв е важливим резервом пшищення продуктивност1 племгнного i товарного свинарства.

2. KHypui рÍ3HHX генотипов в аналог!чних умовах год1вл1 i утримання характеризувались неоднаковими показниками росту i розвитку. Найкращими виявились тварини полтавсько!' мясно!" породи, як! досягали живо!" маси 100 кг за 205 дн!в при затрат! 4,14 корм.од. на 1 кг приросту. Низьк1 показники, в!дпов1дно: 230 дн1в i 4,95 корм, од., мали кнуру! миргородсько!' породи, Кнурцх порхд дюрок, ландрас, велико!" б !ло"1 та червоно-поясно!" спец!ал!зовано!" лíhiT займали пром1жне положения.

3. Bmíct б!лку в сироватц! кров! п!ддосл!дних тварин у pi3Hi в i ков í пер!оди пЦвищуеться з 65,30...70,23 г/л до 71,87...85,01 г/л. A bmíct цукру, по bcíx генотипах, за виклю-ченням миргородсько!" i велико!" бгло!" поргд законом!рно знижував-ся за рахунок бхльш !нтенсивного процесу окислювально-в!дновних реакц1й в opraHÍ3Mi свиней м'ясного напрямку продуктивность

4. Висока кореляц1йна залежнгсть м!ж лШдними компонентами кров i та жировЗкладенням у тварин р!зних генотип!в в динам^ росту п!дтверджуе, що у кнуров миргородсько!" та велико!" бгло!" пор!д штенсивне в!дкладення жиру розпочинаеться з 5,5...6 маячного BiKy, а у аналог!в м'ясного напрямку продуктивност! в 6,5...7 MicflUiB.

5. Ргвень стресчутливосп, встановлений за галотановим тестом, пгдтверджено методом неспецифгчно!" peaKqi'í у 592, а за киькгстга еозиноф!л!в у 322 пгддослЦних KHypis. Вищеназван! ме-тоди можна використовувати для попереднього тестування тварин на стресчутливкть.

6. 3 bíkom bmíct бЗку та фосфору в сироватц! кров! стрес-

чутливих кнурib знижуеться, а р1вень резервно').' лужносп в!рог1д-но зростае. В кровi стресспйких кнур1в 6 м1сячного вхку мгсти-ться б1льше боку i менше калыцю С р<0.05 Э.

7. Я кнурiB великоУ бтлоУ i миргородськоУ пор1д п!д час привчання на штучну ваггну в1дм!чалася пгдвищена рухливкть та збудженкть за рахунок швидкого налагодження умовного статевого рефлексу. Тварини пор1д ландрас i дюрок характеризувалиеипов1ль-ною, а аналоги полтавськоУ м'ясноУ породи i червоно-поясноУ спец1ал1зованоУ лiнiY ст1Йкою реак1цею до зьпн зовн1шн1х умов.

8. Кнурщ, яких утримували по дв1 голови в станку витра-чають на 8% б1льше часу на в!дпочинок i на 4,5% менше часу на рух, н1ж кнурц1 при груповому утриманнк Бглыиу частину контрольного часу тварини bcix п1ддосл1дних труп проводили на л1тн1х вигульних майданчиках, що п1дтверджуе Ух необх1дн1сть при виро-щуванн1 кнурц1в-пл1дник1в.

Э. Показники об'ему еякуляту були кращими (166,5±4,20 мл) у кнурц1в великоУ бтлох породи,гтршими - у миргородськоУ (148,93 ±3,90 мл). Б1льшою концентрац1еш характеризувалась сперма миргородськоУ породи (0,314±0,01 млрд/мл), а найменшою - великоУ б 1Л01 (0,225±0,01 млрд/мл). Актившсть cnepMii'B у свгжоотриман!й cnepMi кнурiв р1зних генотип1в була практично однаковою в межах (70,28+76,57 вгдсотки). Кращими за переживанн!стю спермгУв. через 3 години П1сля УУ одержання були KHypqi великоУ б1лоУ породи (59,69+2,26), В1дносно низький показник мали аналоги породи ландрас (35,00+1,71). Р1вень повноц1нносп сперм!Ув кнурц1в pi3-них генотип1в за методом люмШсцентноУ MiKpocKoni'i знаходився в межах 72,62+1,34% - 78,23+0,95%.

10. Порхдна належшсть кнургв icTOTHo впливала на запл1дню-ван1сть свиноматок i Ух репродуктивн1 якосп. Критер1ем оц1нки була багатоплгднхсть свиноматок, з врахуванням загальноУ кглько-cTi народжених життездатних поросят. Ел1тним цей показник був у кращих кнурцгв ycix генотип1в i коливався в межах вгд 10,83 гол. СЧПСЛ) до 10,00 гол. (ландрас).

11. Економ1чний ефект по вартост1 еякулята найбгльший у кращих KHypuiB породи дюрок - 29,78 грн., ЧПСЛ - 29,60 грн. При-буток за отримане потомство найбгльший був у кращих кнурц!в породи дюрок - 4042,5 грн., вiд додатково отриманого приплоду на один еякулят у кращих кнурц1в породи становив 129,54 грн., у ггрших - на 30,10% менше.

- 17 -ПРАКТИЧН1 РЕШЕНДАЦП

1. Для гндвищення продуктивное^ свинарства ргзних форм го-сподарввання ширше використовувати через станцп i пункти штучного ос1меншня кнур1в-пл1дник1в, вирощених i комплексно оц!не-них за модиф1кованою комплексною системою в умовах спец1ал1зова-них станц1й-елевер1в. Реал1зац1йна цхна на плем1нний молодняк повинна бути диференцгйована у в1дпов1дност1 з його ранговим розпод1лом за результатами комплексноУ ощнки.

2. Привчання KHypiB до садки на чучело в умовах спец!ал130-ваних станц{й-елеверхв необх1дно починати з 5 мкячного в1ку, використовуючи "прискорений" метод, що дае моялив!сть вне в ран-ньому biqi привчити bcix потентних KHypiB i швидко провести оц!нку Ух за якгстю спермопродукц11.

3. У зв'язку з не0бх1днхстю формування груп етолопчно стi-йких кнур1в-пл1дник1в, якi легко адаптуються до виробничих умов, доцхльно в npoueci вирощування i вибору ремонтного молодняка використовувати тест "вгдкрите поле", проводячи цга роботу пгд час бон1тування тварин разом з оц1нкою за екстер'ером.

Ochobhi положения дисертац!"1 викладен! в сл1дуичих роботах:

1. Akimob С,В., Оксинюк А.Н. Повед1нка KHypiB ргзних гено-тип1в в умовах тесту "вгдкрите поле" // В1сник аграрноУ науки.-1994.- N 12.- с. 38 - 41.

2. Ак1мов С., Оксинюк й. Спхввхдношення яивоУ маси i товщи-ни шпику // Тваринництво УкраУни.- 1994.- N1.- С.б.

3. Оксинюк А.Н. Пор1вняння р!зних cnoco6iB привчання моло-дих KHypuiв до садки на чучело // Свинарство.- 1995,- вип. 51.-с.74 - 75.

4. Оксинюк А.Н. Пор!вняння впливу умов утримання на зоотех-Hi4Hi показники у стресоспйких та стресочутливих кнурц1в // Новi методи селекцИ" i в1дтворення високопродуктивних поргд i типхв тварин.- К., йсоц1ац1я УкраУна.- 1996.- С.231.

5. Ак1мов С.В.. Оксинюк А.Н. Вирощування кнурцгв в умовах елеверу. // Тваринництво УкраУни,- 1996.- N11.- с.12.

6. Akimob С.В., Оксинюк А.Н. Особливост! росту та ih-тер'ерних показник1в кнурц1в р!зних генотип1в // Вкник аграрноУ науки. - 1997.- N2.- с.34-37.

Оксинюк А.Н. Пор1вняльне вивчення як1сних особливостей кну-р!в р1зних генотипов при виродувашп в уыовах елеверу.- Рукопис.

Дисертац1я на здобуття наукового ступеня кандидата с1льсь-когосподарських наук за спец!альн1ств 06.02.01 - розведення та селекц1я тварин,- 1нститут свинарства УААН, Полтава, 1998.

Дисертац!ю присвячено питаниям виргшення ранньо!' комплексно!" оц1нки кнурцгв в умовах елеверу з прогнозуванням високоТ продуктивное^ 1 в1Дтворювально1 здатност! при досягнен-н1 статево!" зр!лост1.

Отримано ориггнальн! дан1 комплексно!' оцшки кнурц1в при пор1вняльному межпородному вивченн1 !"х росту I розвитку стресчу-тливостi, гематологгчних та 1муногенетичних показник1в, 61ох!м1-чних та морфолог1чних якостей сперми, етологгчних дослхджень тварин ргзних генотип!в I на пгдетавг отриманих даних проведено комплексну оц1нку шпдникхв 1 виробниче поргвняння вЦтворюваль-них якостей.

Клвчов1 слова: кнурц1," кращ!", "г!рш1", якгсть сперми, етологI-чн! дослхдження, 1муногенетика, в!дтворшвальна здатнхеть.

Оксинюк А.Н. Сравнительное изучение качественых особенностей хряков разных генотипов при выращивании в условиях элевера. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных,- Институт свиноводства УААН, Полтава, 1998.

Диссертация посвящена вопросам решения ранней комплексной оценки хряков в условиях элевера с прогнозированием високой продуктивности и воспроизводительной способности при достижении половой зрелости.

Получены оригинальные данные комплексной оценки хряков при сравнительном межпородном изучени их роста и развития стрессчу-вствительности, гематологических и иммуногенетических показателей, биохимических и морфологических качеств спермы, этологиче-ских исследований животных разных генотипов и на основании полученных данных проведено комплексную оценку производителей и производственное сравнение воспроизводительных качеств. Клвчевые слова: хрячки,"лучшие", "худшие", качество сперми, этологические исследования, иммуногенетика, воспроизводительная способность.

Oksynuk A.N. - "Coiparative Study of Qualitative Specifics of Producer Swine of Various Genotypes in the Process of Breeding in Elever Conditions."- Manuscript.

Thesis to attain master's degree in agricultural sciences, speciality code 06.02.01 - animal breeding and selection.- Swine-Breeding Institute with the Ukrainian Academy of Sciences, Poltava, 1998.

Thesis is dedicated to the issues of determination of the early complex evaluation of producer swine in elever conditions with forecasts of high productivity and reproducing abilities at the age of puberty.

Obtained original data on complex evaluation ofproducer swine under the comparative interspecies Study of their sensitivity to stress, geraatological and immunogenetic indices; biochemical and morphological properties of sperm; ethological study of animals of various genotypes. Based on the obtained data, complex evaluation of producers has been carried out, as well as production comparison of reproducing qualities.

Key words: producer swine, "the best'", "the worst", quality of sperm, ethological study, immunogenetics, reproducing ability.