Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Сосущие вредители многолетних бобовых трав и интегрированные способы регулирования их численности в центральной Лесостепи украины

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Сосущие вредители многолетних бобовых трав и интегрированные способы регулирования их численности в центральной Лесостепи украины"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РГБ ОД

„ „ Г1, На правах рукопису

9 ДЕН 1997 і /

Зірнзак Олена Степанівна

УДК 632.782.633,3.34

СИСНІ ШКІДНИКИ БАГАТОРІЧНИХ БОБОВИХ ТРАВ ТА ІНТЕГРОВАНІ ЗАСОБИ РЕГУЛЮВАННЯХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

03.00.09 - ентомологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 1997

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному аграрному університеті

Науковий керівник: доктор біологічних наук, Дядечко Микола

Платонович, професор, Національний аграрний університет, професор кафедри ентомології та біологічного захисту рослин

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, Федоренко Віталій Петрович, Білоцерківська дослідна селекційна станція, заступник директора з наукової роботи

кандидат сільськогосподарських наук, ст. н. співробітник, Горбач Та мила Іванівна, Інститут захисту рослин, зав. сектором.

Провідна організація:

Полтавський сільськогосподарський інститут, Міністерство АПК, м. Полтава Захист дисертації відбудеться “ ” січня 1997 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, Київ-41, вул.Героїв оборони 15, корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету. Київ-41,вул. Героїв Оборони 11, корпус 10.

Автореферат розіслано “_________"_______________1997 року.

Вчений секретар

спеціалізованої ради В.Шенджул

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Резервом підвищення виробництва і якості сільськогосподарської продукції, сировини для промисловості є захист рослин від шкідників. Перед наукою і практикою постало завдання екологічного захисту рослин на основі раціонального використання природних регулюючих факторів агробіоценозів. Вивчення закономірностей динаміки чисельності шкідників сільськогосподарських культур, а саме найпоширеніших сисних шкідників люцерни, конюшини, еспарцета мають великий теоретичний і практичний інтерес .

Зв"язок роботи з науковими програмами, ппанами.темами.Проведені дослідження щодо дисертаційної роботи входили в план роботи кафедри і виконувались як завдання ціпевих комплексних програм О.С.016 (під програмою 0.51.05.С), 0.51.04. Номери державної реєстрації даиої тематики розроблялись у 1991-1995 рр в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації 0193 Y.025339.

Мета і завдання досліджень. Головною метою роботи було вивчення закономірностей динаміки чисельності найголовніших видів сисних шкідників багаторічних бобових трав (трипсів,напівжорсткокрилих, попелиць та цикадок) і на основі цього розробити прийоми регуляції їх чисельності в умовах Центрального Лісостепу України. У зв'язку з цим в завдання досліджень входило:

1. Вивчити особливості біології і закономірності динаміки чисельності трипсів, попелиць, клопів, цикадок в посівах багаторічних бобових трав.

2. З’ясувати фактори, що визначають коливання чисельності цих шкідників. Визначити значення спеціалізованих і багатоїдних ентомофагів і ектомопатогенів в обмеженні чисельності шкідників:

3. Розробити методи управління чисельністю головних шкідників і їх ентомофагів у посівах люцерни та конюшини.

Наукова новизна результатів досліджень.1. Розроблені методи створення оптимального співвідношення для окремих груп шкідливих і корисних видів та визначення рівнів ефективності ентомофагів, використання яких у посівах насінної люцерни дозволяє у 2-3 рази скоротити застосування хімічних засобів захисту рослин.

2. Виявлено, що за роки досліджень в посівах люцерни і конюшини зустрічається 37 видів рослиноїдних і 3 види хижих клопів, 34 - рослиноїдних і 10 - хижих видів трипсів, 6- видів попелиць і більше 200 видів їх афідофагіз, 10 видів цикадок і спеціалізований ентомофаг-гонотопус.

3. Вперше встановлено значення спеціалізованих і багатоїдних ентомофагів, що обмежують чисельність шкідників. Уточнені економічні пороги шкідливості сисних шкідників, визначені рівні ефективності ентомофагів на цих культурах.

Практична цінність роботи. Дані динаміки чисельності основних шкідників та їх ентомофагів в посівах люцерни і конюшини стали головною ланкою для розробки засобів керування їх чисельністю шляхом раціонального застосування хімічних засобів і спеціальних агротехнічних заходів захисту для використання природних регулюючих механізмів. Продемонстровано також застосування біологічних засобів і значення обсіву люцерни нектароносною рослинністю.

На захист виносяться такі основні положення: - основні закономірності динаміки чисельності сисних комах і їх ентомофагів в посівах люцерни і конюшини;

- деякі заходи підсилення процесів саморегуляції організмів в агроценозі багаторічних бобових трав.

Реалізація результатів досліджень. Результати досліджень увійшли в "Методичні рекомендації по збереженню і використанню природних ресурсів ентомофагів і ентомопатогенів в захисті врожаю”, прийнятих Агропромом України і використовуються у навчальному процесі.

Апробація роботи. Результати досліджень були викладені та обговорені на республіканській нараді молодих вчених, на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету захисту рослин в 1992,1993.1994,1955,1966 р., а також впроваджені в деяких господарствах України.

Декларація особистого внеску.Паиймала безпосередню участь в спостереженнях, проведенні дослідів та експериментів, обробці дослідних даних, аналітичній роботі, виробничій апробації та впровадженні у господарствах.

Структура та обсяг дисертації Дисертація викладена на 145 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, 7 розділів, висновків та рекомендацій виробництву. Робота ілюстрована 25 рисунками та 73 таблицями. Список літературних джерел містить 194 найменувань, серед яких 24 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. Історія та стан вивченості питання. Подається огляд спеціальної літератури щодо розвитку теорії і практики використання природних ресурсіз ентомофагів і ентомопатогенів.

Аналізуються результати вітчизняних та іноземних дослідників з використання методів і прийомів регулюзання чисельністю сисних шкідників люцерни і конюшини шляхом створення оптимальних співвідношень між фітофагами і ентомофагами.

РОЗДІЛ 2. Місце, умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводились, починаючи з 1989 року по 1996 рік на виробничих посівах люцерни в спецгосподарстві ім. Щорса Долинського району і колективному сільському господарстві "Дружба" Знаменського району, агрономічної дослідної станції НАУ і с. Глеваха Київської області, стаціонарі інституту фізіологи рослин України. Метеорологічні дані взяті на метеостанції агростанції НАУ і колективному господарстві їм, Щорса.

Досліди закладали на спеціально виділених, вирівняних ділянках з урахуванням ізоляції посівів інших бобових культур. Розміщення варіантів проводили за методикою А.С.Молостова (1966), Б.А. Доспєхова (1968), М.К.Фасулати (1971). Методика проведення обліку шкідливих і корисних комах в вегетаційний період розроблена і використана на підставі методик, описаних в роботах А.Н.Колобовоі (1937), М.П.Дядечко (1954), П.І.Кайгородцева (1965), В.АТряпіцина, В.В. Шатро, В.А.Щепетильникової (1965), І.Я.Полякова (1975), Г.А.Посилаєвої (1978), В.І. Плєшивцевої (1979), К.В. Попової, В.А.Шмигли (1987), М.Б.Рубана, С.М.ВІгери (1993). Визначення видового складу шкідників і корисних комах перевірені М.П.Дядечко. Економічну ефективність прийомів управління чисельністю головних шкідників багаторічних бобових культур оцінювали шляхом порівняння вартості додатку врожаю насіння люцерни з її загальними затратами иа його одержання і зберігання за методикою А.Ченкіна (1978).

Математичну обробку результатів обліку врожаю і чисельності шкідливої фауни проводили за методикою М.АПлохинського (1978), Б.А.Доспєхова (1979).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОЗДІЛ 3. Закономірністі сезонної' динаміки трипсів на насіннєвих посівах багаторічних бобових трав та шляхи регулювання Гх чисельності. У посівах багаторічних бобових трав виявлено більше 44 видів трипсів, які заселяють рослини в період їхнього цвітіння. Встановлено, що 18 видів живляться пилком і нектаром і тим самим сприяють запиленню суцвіть, 16 видів висмоктують сік зав'язі, що формується, і надрізують пилчастим яйцекладом її основу, суттєво знижують продуктивність насіння і виявляються основними переносниками збудників хвороб звичайної і жовтої мозаїк.

10 видів живляться яйцями, личииками рослиноїдних видів трипсів, що відродились. Як хижаки, так і рослиноїдні види розвиваються за сезон у двох поколіннях, а види Trips tabaci - трьох-пяти поколіннях. При співвідношенні, коли на одного хижого трипса припадає до 6 рослиноїдних ( рівень ефективності ентомофагів - РЕЕ) недобір насіння і ступінь захворювання рослин не перевищує 1-2%.

Встановлено, що найбільш небезпечними перенощиками збудників мозаїк є види, які відносяться до родин Odontothrips, Kakothrips, Franklinielia і деякі види із родів Unrips, Haplothrips. Систематичний контроль за рівнем життєздатності популяції того чи іншого виду трипсів, особливо в період відходу в діапаузу, дозволяє передбачити їх чисельність і шкідливість.

Нами проводились дослідження по створенню оптимальних співвідношень між популяціями трипсів за допомогою агротехнічних засобів, раціонального застосування хімічних засобів, поповнення агробіоценозів недостатніми видами ентомофагів і ентомопатогенів.

Основне значення мали:

- проміжний підкіс, весняне боронування,створення безперервного конвеєру з кзітучої рослинності і відносна стійкість деяких сортіз;

Із хімічних засобів нами застосовувались локальні обробки в період бутонізації препаратами системної дії - фосфомідом та мавриком.

Під час вивчення динаміки чисельності трипсів на різних сортах люцерни було відмічено, що на сортах Ярославна і Надія кількість трипсів була в 16-25 разів менша, ніж на сортах Зайкевича і Полтавчанка.

У зв’язку з цим, нами було перевірено виживання личинок на даних сортах (табл.3.1). Дослід закладено в 10 варіантах у вегетаційних сосудах. На рослину в період бутонізації підсаджувались по 10 самок і 2 самця. , " Таблиця 3.1

Виживання личинок трипса люцернового на різних сортах люцерни (с.Глеваха, 1994,1995 рр).

Показники Сорти

виживання Зайкевича Надія Ярославна Полтавчанка

1994 1995 1994 1995 1994 1995 1994 1995

Кількість відкладених яєць на 10 китицях 538 615 303 336 94 115 546 557

Кількість відроджених личинок 407 506 109 105 91 86 399 498

Кількість личинок 2-го віку 352 389 17 24 12 13 344 377

Кількість німф 302 3S1 10 4 2 1,2 299 361

НСР 0,5% 6,2 7.8 3,6 6,9 3,2 1,2 5,5 6.3

Встановлене, що вплив трипсів на кількість врожаю визначається перш за все співвідношенням чисельності між різними екологічними групами трипсів. Матеріали, що характеризують динаміку рівня життєздатності, подано в табл.3.2

Таблиця 3.2

Динаміка рівня життєздатності трипса конюшинного на еспарцеті піщаному біля полезахисної

смуги.

Рік Кількість німф на голівку, % Маса 20 німф, в мг. Кількість самок в популяції, % Плодючість однієї самки, яєць Кількість німф, уражених ентомофторозом,%

1990 17 8,1 82 84 0

1991 13 6,9 77 69,5 15,5

1992 9 6,2 63 51 29,5

1993 6 5,6 49 30,5 50,0

1994 11 6,8 69 66,5 3,3

1995 18 8.2 81 85 0

НСР 0,95 6,2 6,9 7,5 2,3 4,4

Також проводили аналіз 100 голівок конюшини лучної Миронівська 45, що пошкоджені трипсами при різному співвідношенні між рослиноїдними і хижими видами. Коли на одного хижого трипса доводиться до 6 рослиноїдних особини, повноцінного насіння виявляється в 2 рази більше, ніж коли на одного хижака припадає 21-23 рослиноїдних. Дрібного зморкшуватого насіння у першому випадку виязилось в 14,6 разів менше, ніж у другому.

Звідси велике значення має квітучий конвеєр в накопиченні хижих видів трипсів. Цей метод створює оптимальні співвідношення між ентомофагами і фітофагами. На одне суцвіття віки припадало іноді до 60 екземплярів хижаків. Передбачити масова размножения трипсів можливо шляхом аналізу голівок конюшини пізно восени.

Отримані результати закономірності динаміки чисельності трипсів приводять нас до висновку про необхідність управління процесами саморегуляції, як агротехнічними заходами, так і раціональним застосуванням хімічних засобів.

Ці методи підвищують продуктивність багаторічних бобових трав і родючість грунту.

РОЗДІЛ 4-Особливості динаміки чисельності цикадок в посівах багаторічних бобових тсав. В посівах багаторічних бобових трав за роки досліджень виявлено 10 видів цикадок, із цієї кількості тільки два види: жовта і строката, личинки яких розвиваються на люцерні, конюшині, еспарцеті, є перенощиками збудників вірусних захворювань рослин.

Динаміку чисельності личинок та імаго наведено в дисертації у 15-20 таблицях. Із представленої в дисертації інформації видно, що на люцерні і конюшині в першій половині вегетаційного періоду переважають тільки личинки та імаго жовтої і строкатої цикадок. У другій половині

літа чисельність цикадок різко збільшується за рахунок мігруючих видів з посівів злакових, технічних і овочевих культур.

Кількість зимуючих цикадок під рослинними рештками і стернею конюшини лучної значно коливалась в різні роки. Так, кількість їх у 1993р. становила 13 особин на кв.м. у 1994 - 27; у 1995 - 7 особин на кв.м. Як приклад, динаміку чисельності личинок цикадок в посівах конюшини наведено графічно на рис.4.1

о

о

о

и

л

Б

Л

£

£

Рис. 4.1 Динаміка чисельності личинок цикадок в посівах конюшини Носівська 5.

Умовні позначення:

□Жовта цикадка а Строката цикадка

Кількість яєць в статевих залозах жовтої цикадки в 1993 р. була 29,в 1994 - 62, 1935 - 16 яєць, а у строкатої - відповідно 78,27,39 лєць. Яйця і личинки, що народились, знищувались хижими видами трипсіа у 1994 р. в межах 53-61%, у 1995 - на 13-17%, а у.1996 - на 24-27% Личинки цикадок у 1993 р. були заселені паразитом-гонотопусом на 13%, у 1994 -59%, у 1995 - 19%, 1996 - 24%.

При пересаджуванні личинок та імаго цих двох видів цикадок із хворих рослин на здорові, у 1315 випадках із 20 зафіксовано перенесення вірусної інфекції.

Проміжний підкіс дозволяє зменшити кількість личинок цикадок більш ніж у 12 разів.

РОЗДІЛ 5. Закономірності динаміки чисельності напівжорсткокоилих комах в посівах багаторічних бобових трав . За роки досліджень нами було виявлено більше 30 видів клопів, що відносяться до слідуючих родин: клопи-сліпняки. короїди, пентатоміди, лігіди, набіди і антокориди, дінамикз яких кількісно і якісно наведена на рис5.2. Рівень життєздатності популяцій люцернового клопа визначалась шляхом розрізування черевця і підрахунку яєць в яйцепроводах. Ці дані наведені в та5л.5.3

Таблиця 5.3

Рівень життєздатності люцернового клопа, зібраного в посівах люцерни сорту Зайкєвича.

Покоління Кількість яєць в яйцевих трубках по роках

1989 1990 1991 1992

Літнє 79 91 137 151

Осіннє 52 59 88 123

19S4

1995

Рисунок 5.2 Кількісний і якісний склад клопів в посівах люцерни. Умовні позначення:

род. Сліпняки род. Набіди С род. Корєїди

род. Лігіди

род. Щитники

Ja род. Ропалід|Й|Я|їШІ род. Антокориди[_

Основними хижаками, що обмежують чисельність клопів-сліпняків є клопи родів Nabis: N. férus L., - набіс волосистий N. psaudoferus Renz. - коротко-волосистий N. punctatus Cost. - набіс крапчастий.

Рівень життєздатності популяцій набіса волосистою наведено в табл.5.4

Таблиця 5.4

Рівень життєздатності популяцій набіса волосистого, зібраного в посівах конюшини лучної Миронівська 45.

Покоління Маса однієї особи в середньому по роках

1992 1993 1994 1995

Літнє 23,8 21,1 17,6 14,2

Осіннє 25,5 20.8 - 16,1

Набіси зимують в стадії імаго під рослинними рештками, в основному самки; самці зустрічаються рідко і звичайно у співвідношенні 1 самець на 10 самок.

Динаміку співвідношень чисельності набігів і рослиноїдних клопів на багаторічний травах наведено на рис.5.3

ь

5

£

г

*

: 5

х Я І! II

З о о о г о.

а а с У

Рис 3. Динаміка співвідношень між хижими і рослиноїдними клопами на посівах люцерни сорта Зайкеєича Умовні позначення:

□ 1 989р. П1 990р. 31 991р.

Велике значення у збільшенні чисельності набісіз в посівах багаторічних бобових трав має обсів люцерни квітучою рослинністю, а також проміжний підкіс.

Обробка посівів насінників проводилась по периферії угідь иа початку появи на посівах клопів до періоду цвітіння фосфомідом або актеліком із розрахунку 0,5 л/га., що створювало оптимальні співвідношення між рослиноїдними і хижими видами комах. Вивчення напівжорсткокрилих комах, як носіїв збудників хвороб,

проводилось шляхом пересаджування клопів із хворих на здорові рослини. В 9 випадках із 10 можливих люцерновий клоп переносить збудників хвороб. Таки види, як ягідний, тіньовий, щитник, беленовий в наших дослідах не виявились носіями збудників вірусних інфекцій. Набіс волосистий також не переносить інфекції.

РОЗДІЛ 6. АсЬідоФаги та ентомопатогени. їх значення в динаміці чисельності попелиць в посівах багаторічних бобових трав .

Друге місце, як носії вірусних захворювань після трипсів, займають попелиці, особливо горохова, бобова та люцернова.

Відомо, що кожний вид попелиць розмножується циклічно через 5-6 років. Так, в листопаді в умовах Васильківського району Київської області на 10 стеблах конюшини лучної було у 1989р. -212 яєць, у 1990 -153, 1991 -113,1992 - 91, 1993 - 65,1994 - 41, 1995 - 105 яєць. Якщо у 1989-1991 рр. в черевній порожнині люцернової попелиці фіксувалось 12-13 яєць, тоу 1993-1994 рр. всього 2-3 яйцл.

Особливо великий вплив на динаміку чисельності мають контролюючі механізми агробіоценозу.

Встановлено, що чисельність попелиць в г.осівах багаторічних бобових трав обмежують більше ніж 150 видів спеціалізованих і більше 110 видів багатоідних афідофапв (рис.6.4)

□ Соссіпеїісіае ИЗугрЬігіае ПСесіїіотуісІае ЕЗМеІігісІае ПАп№осогісіае

ССІїгуБоркіае □СИатаетуісіае ИЯарЬісііорІега ЕШісІупісіае

Рисунок 6.4 Кількісні співвідношення родин спеціалізованих хижаків попелиць у посівах люцерни (ксп.ім. Щорса)

Умовні позначення:

род.Соссіпеїігіае - 36% Сіїузорісіае- 7% Бугріїїсіае- 10%

СЬатаетуісіае - 8% Сесйотуісіае -12% РарЬісІіорСега - 1%

Меіігісіае- 7% Оісіупйае- 12% АпІИоссгісІае - 7%

В деякі роки має значення заселення попелиці паразитами із родини АрЬеІіпйае І АрЬІФсІае. Сезонна динаміка заселення колоній горохової попелиці паразитами на різних сортах люцерни подано в табл. 6.5

Таблиця 6.5

Сезонна динаміка заселеності колоній горохової попелиці паразитами на різноманітних сортах люцерни 1-го покосу (ксп.ім.ІІ|орсу,1995).

Сорт Кількість муміфікованих особин, % в період

відростання бутонізація початку цвітіння масового цвітіння Початок утворення коробочок

Зайкєвича 25,5 27,3 21,0 19,8 3,4

Надія 16,4 14,0 18,2 7,7 0,0

Ярославна 7,3 9,5 6,1 2,2 0,0

Полтавчанка 21,8 20,2 22,6 19,8 2,9

Туна 4,8 8,2 12,4 16,3 15,5

В роки масового розмноження попелиць велике значення в зниженні чисельності відіграють ентомофторові гриби. Динаміка зниження чисельності бобової попелиці від ентомофторозу на різних сортах конюшини лучної подана на рис. 6.5

Рис.5 Динаміка зараження бобовой попелиці ентомофторозом на різних сортах конюшини лучної (Агростанція НАУ, 1994 р.)

Умовні позначення:

□ Носівська4 В Полтавська 75 СШироніоська 45 ИГлухівська місцева

Також у дисертації висвітлений значний матеріал про рівень ефективності афідофагів. В тих

випадках, коли на одного хижого афідофага припадає до 10 особин попелиць, а на одного невеликого хижака (личинка галиць або мух сріблянок) до 5 особин, кількість уражених рослин не перевищує 2%. Виживання личинок, плодючість першого покоління на різних сортах наведено в табл.6.6

Таблиця 6 6

Виживання личинок горохової попелиці першого покоління та плодючість безкрилих самок на

різних сортах люцерни і конюшини лучної. Дослід проведен в 5 повторностях.

Сорти Кількість личинок, що перетворились у безкрилих самок,% Плодючість безкрилих самок, личинок, особин.

Люцерна

Зайкевича 48+3,5 138+16

Надія 23+2,0 44+3,5

Веселка 34+4,2 48+4,5

Полтавчанка 29+2,8 119+12

Ярославна 42+4,0 112+14

Зірниця 44+3,5 124+18

Конюшина

Мирснівська 45 52+6,4 162+12

Носівська 5 49+4,4 160+10

Носівська 4 48+2,8 155+13

Полтавська 75 23+2,2 86+7,0

Г лухівська місцева 15+1,2 34+3,3

Чернігівська місцева 18+1,2 71+8,8

Найбільш стійкими сортами люцерни виявились Надія і Полтавчанка а також сорта конюшини. Глухіаська і Чернігівська місцева. Встановлено, що в тих випадках, коли сисні комахи на 50% уражені паразитами або збудниками захворювань, проведення регулюючих заходів не виправдано.

РОЗДІЛ 7. Заходи управління чисельність*) сисних комах носіїв збудників вірусних захворювань рослин. Не зважаючи на те, що посіви багарічних бобових трав, особливо другого і третього років користування, є найбільш складною агроекосистемою, в роки масового розмноження того чи іншого виду відбуваються деякі послаблення процесів саморегуляції. В такі роки нами використовувались організаційно-господарські прийоми, які сприяли підсиленню діяльності природних регулюючих механізмів. Оцінка існуючих і розроблених методів управління динамікою чисельності організмів базується на теоретичному вкладі про закономірності динаміки чисельності, що в свій час були представлені Ч.Дарвіним (1859), М.А.Теленгога (1954), І Д.Нікольсоном (1975), ГАВІктсровим (1967). Вони вдало узагальнені та доповнені В.С.Шелестовою (1995), яка довела, що вплив регулюючих факторів на динаміку того чи іншого виду популяції шкідників визначається не тількирівнем щільності популяції фітофагів і рівнем спеціалізації ентомофагів, але і рівнем життєздатності популяції, тобто фізіологічним станом як фітофага, так і ентомофага.

Для прогнозування розмноження фітофагів і ентомофагів перш за все враховувались особливості формування рівней життєздатності їх популяцій і толерантності сортів люцерни, конюшини, еспарцета.

Під час проведенняі досліджень, щороку враховувалось кількісне і якісне розподілення основних видів сисних шкідників в конкретній агроекосистемі (рис.7 6).

Як видно з малюнку, питома вага носіїв вірусних захворювань у 1990 році становила 26,7%, тобто їх кількість становила більше 1/4 частини комах агробіоценозу.

□ Жсрсткокрилі

□ Лускокрилі

ЕЗНапівжсрстхокрилі Я Рівнокрилі хобітні ППрямокрилі □ Трипси [ЗДвукрилі ЕЗЦикадки

Рисунок 7.6 Кількісне розподілення шкідників люцерни по родинам в 1990 р. в % ксп ім. Щорса.

Умовні позначення:

Жорсткокрилі 34% Лускокрилі 29%

Напівжорсткокрилі 12% Бахрамчатокрилі,або трипси 8%

Рівнокрилі хобітні 6% Двукрилі 7%

Прямокрилі 3% Цикадки 1%

Встановлено, що при наявності однієї личинки чи імаго польового сліпняка на 7-8 рослинах, втрата врожаю насіння люцерни не перевищувала 3-4%, при наявності на одній рослині 10 попелиць чи б трипсів біля 2-3% (табл.7. 7).

Проведення бічних обробок посівів зменшеними нормами таких синтетичних піретроїдів: к.є. маврик, к.є. суміцин по 0,1 гіга, або мікробіологічними препаратами: дендробацилином, лепидоцидом з нормою використання 1,5-2 кг/га дозволяють гїдвищити інтенсивність процесів саморегуляції організмів та практично не забруднюють навколишнє середовище, навіть при застосуванні їх на самому початку цвітіння багаторічних бобових трав, що вирощуються як насіннєвий матеріал .

Таблиця 7.7

Рівень толерантності горохової попелиці на люцерні Зайкевича (дослід в лізіметрах, інститут Фізіології рослин,1993 р.)

Кілкість особин на одну рослину Зниження кількості з 10 зеленої маси рослин Продуктивність 10 рослин Зниження продуктивності

г % г %

10 842 3,2 142 2,1

15 795 8,6 135 6,9

20 379 19,9 125 13,8

ЗО 496 43,0 112 22,8

40 422 41,5 76 41,6

50 372 48,2 52 64,2

Контроль 869 - 145 -

Бічні обробки проти рослиноїдних клопів створювали оптимальні співвідношення між ними і хижими клопами на 2-3 день після обробки (таб. 7.8).

При створенні оптимальних фітосанітарних умов має значення запровадження багаторічних сівозмін, засіяних як однорічними так і багаторічними бобовими травами та іншими культурами, в суцвіттях яких відбувається додаткове живлення хижаків та паразитів.

Такі спеціалізовані ентомофаги рослиноїдних трипсів, як елотрипс, рипідотрипс, мелантрипс особливо охоче відповідають нектароноси.

Велике значення в насиченні посівів багаторічних бобових трав відіграють полезахисні смуги насичені квітучим підліском і травами. В зниженні чисельності сисних комах та зберіганні ентомофагів мають такі агротехнічні заходи догляду за культурою, як весняне боронування.

Таблиця 7.8

Вплив бічних обробок посівів конюшини 2-го року користування к.с. мавріком (0,1 л/га) на

динаміку співвідношення між хижими і рослиноїдними трипсами (Агростанція НАУ.1994 г.)

Дати Кількість рослинних і хижих клопів на 15 суцвіть

обліку бічна смуга За бічною смугаю

рослиноїд. хижі СШВБІДНОШ. рослиноїд. хижі співвіднош.

ДО обробки

13 07 147 14 10,5 139 4 34,75

ПІСЛЯ обробки

14.07 17 11 1,5 117 11 10,6

15.07 5 4 1,25 80 13 6,5

16.07 1 1 1,0 2 2 1.0

17.07 2 1 2,0 1 1 1.0

18.07 1 1 1,0 1 1 1,0

висновки

1. В посівах багаторічних бобових трав серед сисних комах виявлено більше 44 видів трипсів, 6-попелиць, 37 - клопів, 10 видів цикадок.

2. Трипси заселяють посіви люцерни, конюшини, еспарцета головним чином в період цвітіння. Серед них 18 видів живляться мягким липком та нектаром, сприяючи цим запиленню рослин, 16 видів висмоктують сік, а також надрізують пилковидним яйцекладом зав”язь, що формується, суттєво знижуючи продуктивність насіння, а головне є основними носіями збудників захворювань звичайної та жовтої мозаїк рослин; 10 видів живляться яйцями і личинками тіпькі рослиноїдних видів трипсів, що тільки народились.

3. При співвідношенні, копи на одного хижиго трипса припадає по 6 рослиноїдних (рівень ефективності УЕЕ) недобір насіння та захворювЕКня рослин не перевищує 1-2%.

4. Тільки ті види сисних комах, личинки яких роззивались на бобових травах, є найбільш небезпечними перенощиками збудників вірусних захворювань.

5. Встановлено, що чисельність попелиць обмежують більше ніж 150 видів спеціалізованих і більше 110 видів багатоїдних афідофагів.

6. У випадках, коли на одного афідофага припадає до 10 особин попелиць, а на одного невеликого за розмірами хижака (личинок галиць або мух сріблянок) до 5 особин попелиць, кількість, уражених рослин не перевищує 1-2%.

В посівах бобових трав зустрічається більше ЗО видів клопів, 9 із яких є хижаками. Хижі набіди поїдають яйця та личинок клопіа-сліпняків. Кпспи-спіпняки, особливо люцерновий, бурий, жовтий, лучний, пунктирний - крім знищення генеративних органів рослин є носіями вірусних захворювань. При співвідношенні, коли на одного хижого клопа припадає до 6 личинок рослиноїдних, втрати насіння становлять біля 1%, а зараження мозаїкою не перевищує 2-2,5%.

Систематичний контроль за рівнем життєздатності популяцій попелиць або іншого виду сисних комах та їх ентомофагів дозволяє прогнозувати їх чисельність.

- Систематично контролювати рівень життєздатності популяцій рослиноїдних сисних комах за їх масою або плодючістю, змінами співвідношень між самками і самцями.

- Впровадження багатололезих сівозмін, насичених багаторічними і однорічними бобовими травами та іншими культурами, що створюють умови для накопичення ентомофагів, а також використання повноцінних полезахисних смуг з підліском із кущів,що мають квіти.

Широке використовувати проміжний підкіс люцерни,конюшини і еспарцете, що дозволяє створювати оптимальні співвідношення між шкідниками та корисними видами організмів.

В роки масового розмноження того чи іншого виду фітофага проводяться локальні обробки піретроїдними препаратами (маврік, карате, суміцидин) з розрахунку не більше 0,1 л/га, що дозволяє підсилювати процеси саморегуляції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:

1. Дядечко М.П., Рубаи М.Б., Шелестоеа B.C., Гончаренко О.І., Барановський М.М., Зірнзак О.C., М.І.Федепеш Саморегуляція агроекосистєм // Захист рослин, -1996.-1,-С.6-7.

2. Зірнзак О.С. Афідофаги та ентомопатогени і їх значення в динаміці чисельності попелиць в посівах люцерни і конюшини //Захист рослин,-1997.-3,- С.4.

3. Зірнзак О.С. Тріпси на багаторічних бобових травах. Деякі заходи регулювання чисельності// Захист рослин, - 1996.-5, - С.7.

4. Дядечко М.П., Внгера C.U., Барановський M.H.,Зірнзак О.С. Відновити традиції біологічного методу захисту рослин в Україні //Пропозиції,-1997.-2,-С.9

5. Рубан М.Б., Барановский М.М., Зирнзак Е.С. Трофические связи трипсов в посевах многолетних бобовых траз и некоторые приемы регулирования их численности // Вісник аграрної науки. - К: Аграрна наука, 1997. - № 4. - С 45-48.

Зірнзак О.С. Сисні шкідники багаторічних бобових трав та інтегровані засоби регулювання їх чисельності в Центральному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття, наукового ступеня кандидата сельськогасподарських наук за спеціальносте 03.00.09. - ентомологія,- Національний аграрний університет, Киів, 1997.

Дисертація присвячена питанням, які містять таки положення: у зв’язку з переходом захисту рослин на екологічну основу, вивчені основні закономірності динаміки чисельності сисних комах та їх ентомофагів в посівах багаторічних трав; вивчено значення спеціалізованих та багатоідних видів трипсів, попелиць, клопів, цикадок як носіїв збудників вірусних захворювань люцерни, конюшини, еспарцета; встановлено рівень ефективності ентомофагів та ентомопатогенів; розроблені заходи створення оптимальних співвідношень між фітофагами та ентомофагами.

Ключові слова; Попелиця, афідофаги, чисельність, динаміка розвитку, співвідношення, рівень ефективності, паразити, ентомофаги, ектодапатогени, ентомофторові гриби, яйця попелиць, хижаки та інші.

Зирнзак Е.С. Сосущие вредители многолетних бобовых трав и интегрированные приемы регулирования их численности в Центрапьной Лесостепи Украины,- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология - Национальный аграрный университет, Киев, 1997.

Диссертация посвящена воепросам, которые включают в себя следующие оснозные положения: в связи с переходом защиты растений на экологическую основу изучены основные закономерности динамики численности сосущих насекомых и их энтомофагов в посевах многолетних бобовых трав; изучено значение специализированных и многоядных видов трипсов, клопов, цикадок как носителей возбудителей вирусных заболеваний люцерны клевера, эспарцета; установлен уровень эффективности энтомофагов и знтомопатогенов; разработаны методы оптимальных соотношений между фитофагами и энтомофагами.

Ключевые слова: Тля, афидофага, численность, динамика развития, соотношения, уровень эффективности, паразиты, энтомофаги, знтомопатогены, энтомофторовые грибы, яйца тлей, хищники и прочее.

Zimzak H.S. Suckorial damages of long standing legumes and integrated methods to reduce pest population in the Central partially - wooded steppe of Ukraine.- Manuscript.

Diseertation for getting a scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences in speciality 03.00.09 -entomology.- National Agricultural University, Kiev, 1997.

The dissertation is devoted to desing the following principles: inasmuchas a protection of plants begin to base on ecological methods, have investigated main ofjective laws of the suckorial pest population dynamic and their entomophages in long standing grass sowings have investigated a meaning of specialized and omnivorous kinds of aphis, bug, cicado as carrier of virus disease provocatives for trefoil, alfalfa, cockshead; have established the level of entomophages and entomopatogenes effectivenes; have work cut methods to form the optimum ratio between phitophages and entomophages.

Keys words: Aphis, pest, eggs aphis, predator, dynamic educated, relation, population, entomophages, entomopatogenes, phitophages, entomophtores fungus, degree effective