Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Сосна жесткая (Pinus rigida Mill.) в лесных культурах Западного и Малого Полесья.

ВАК РФ 06.03.01, Лесные культуры, селекция, семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Сосна жесткая (Pinus rigida Mill.) в лесных культурах Западного и Малого Полесья."

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ _ л П УНІВЕРСИТЕТ

^ В СЕН

КОЗАК Віктор Володимирович

УДК 630*232:630*174.754

СОСНА ЖОРСТКА (PINUS RIGIDA MILL.) В ЛІСОВИХ КУЛЬТУРАХ ЗАХІДНОГО І МАЛОГО ПОЛІССЯ

06.03.01 - лісові культури, селекція, насінництво

.. Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Львів — 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лісових культур і деревинознавства Українського державного лісотехнічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, доцент Гузь Микола Михайлович, Український державний лісотехнічний університет, професор кафедри лісових культур і деревинознавства (м. Львів)

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Ониськів Микола Ількович, Боярська лісодослідна станція Національного аграрного університету, заступник директора з наукової роботи (с.м.т. Боярка).

кандидат сільськогосподарських наук, ст. наук, співробітник Бродович Роман Іларіонович, Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва, старший науковий співробітник (м. Івано-Франківськ)

Провідна установа: Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів

Захист відбудеться 22 червня 2000 року о Ю30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.02 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057, Львів, вул. Генерала Чупринки, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, Львів, вул. Генерала Чупринки, 101.

Автореферат розісланий______травня 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

М.Н. Зеленський

ВСТУП

Актуальність теми. Підвищення продуктивності, покращення якісного складу насаджень є пріоритетними напрямками розвитку лісової галузі і мають важливе народногосподарське значення. Особливої ваги вони набувають тепер, в розбудови незалежної України, економіка якої відчуває значний дефіцит деревини.

Серед багатьох шляхів вирішення цих завдань вагоме місце займає інтродукція господарсько-цінних та швидкоростучих деревних порід.

Більш ніж двовіковий досвід лісокультурного виробництва показав, що лісові насадження багатьох деревних екзотів переважають аборигенні породи за своїм ростом, стійкістю, якістю деревини, довговічністю та іншими цінними лісівничо-господарськими якостями.

Сучасний стан досліджень біології та екології інтродукованих в Західному та Малому Поліссі порід, незважаючи на майже 150-річну історію вивчення, є ще неповним. У насадженнях зростає ще ряд порід, які слабо вивчені науковцями і недостатньо використовуються у практиці лісового господарства. Однією з таких порід є сосна жорстка - Pinus rigida Mill. Комплексні дослідження стану та продуктивності насаджень за участю сосни жорсткої мають особливу актуальність, адже в літературних джерелах даних про цю породу дуже мало, часто вони суперечливі і, як показали наші дослідження, не завжди відповідають дійсності.

Метою дисертаційної роботи є вивчення поширення сосни жорсткої в Західному та Малому Поліссі, дослідження її біолого-екологічних особливостей порівняно з аборигенною сосною звичайною (Pinus sylvestris L.), розробка агротехніки створення та вирощування лісових культур за участю сосни жорсткої.

Програма досліджень передбачала вивчення наступних блоків питань:

1. Виявлення насаджень за участю сосни жорсткої та визначення територіального поширення її в культурах Західного та Малого Полісся.

2. Вивчення особливостей росту та продуктивності сосни жорсткої.

3. Особливості розподілу фітомаси сосни жорсткої за органами дерев.

4. Будова та структура кореневих систем сосни жорсткої.

5. Фенологічні особливості сезонного розвитку та плодоношення сосни жорсткої.

6. Стійкість сосни жорсткої за відношенням до ентомошкідників та фіт^за-хворювань.

7. Особливості смоловиділення сосни жорсткої.

8. Агротехніка вирощування садивного матеріалу та створення лісових культур за участю сосни жорсткої.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках наукового напрямку "Підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових і урбанізованих екосистем" в розвиток держбюджетного завдання кафедри лісових культур і деревинознавства УкрДЛТУ (тема: "Методи підвищення продуктивності компонентів лісових фітоценозів", №0198U002976).

Наукова новизна роботи. Вперше в регіонах Західного та Малого Полісся проведено роботи щодо виявлення штучних лісових насаджень за участю цінного інтродуцента - сосни жорсткої та досліджено їх сучасний стан, комплексно вивчено біолого-екологічні та господарські характеристики виду. На цій основі розроблено

технологію агротехніки вирощування лісових культур за участю сосни жорсткої та розраховано економічну ефективність їх вирощування. Дано практичні рекомендації лісівникам щодо шляхів використання інтродуцента в практиці лісового господарства регіону.

Достовірність результатів і висновків базується на великому обсязі зібраного з використанням сучасних методичних підходів експериментального матеріалу, обробленого за допомогою стандартних та модернізованих комп'ютерних програм.

Особистий внесок здобувана. Дисертація базується на матеріалах експериментальних досліджень, зібраних, опрацьованих і проаналізованих особисто автором протягом 1996-2000 років.

Практична цінність. Інтенсифікація використання потенціалу грунтово-кліматичних ресурсів заходу України не дає максимального ефекту у зв’язку з відсутністю необхідних досліджень лісівничих особливостей наявних господарсько-цінних порід інорайонного походження, зокрема сосни жорсткої.

Визначення біолого-екологічних особливостей та біометричних параметрів сосни жорсткої в різних типах лісу докорінно міняє уяву про неї, по новому висвітлено доцільність запровадження її у лісові культури.

Розроблена агротехніка вирощування садивного матеріалу сосни жорсткої та створення лісових культур за її участю ставлять в практичну площину отримані нові наукові дані про цю породу.

Виявлений та описаний автором штучний ареал сосни жорсткої та її лісівничі особливості дозволяють покращити якісну сторону робіт з лісовпорядкування, від-корегувати рекомендації при проектуванні заходів з ведення лісового господарства.

Одержані результати досліджень мають як теоретичне, так і пізнавально-практичне значення. Вони можуть знайти застосування у навчальних дисциплінах "Лісові культури", "Захисне лісорозведення", "Дендрологія", "Лісознавство", "Лісівництво" та інших, а також бути впроваджені на підприємствах лісової галузі регіону. Основні положення і результ ати, що виносяться на захист:

• особливості росту та продуктивності лісових культур за участю сосни жорсткої;

• морфо-біометрична характеристика надземної фітомаси та кореневої системи сосни жорсткої порівняно з сосною звичайною;

• біолого-екологічні особливості сосни жорсткої;

• агротехніка вирощування садивного матеріалу та створення лісових культур за участю сосни жорсткої.

Апробація роботи. Основні результати досліджень та рекомендації з їх практичного використання доповідались і обговорювались на чотирьох міжнародних наукових конференціях, регіональній науково-практичній конференції "Теоретичні та практичні аспекти інтродукції рослин на заході України" (Львів, 1998), а також на трьох науково-технічних конференціях Українського державного лісотехнічного університету (1997-1999 рр.).

Публікації. По темі дисертації протягом 1997-1999 років опубліковано дев'ять наукових статей та тез доповідей. Загальний обсяг публікацій становить 1.45 друкованих аркушів.

з

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, шести розділів, наукових висновків та рекомендацій виробництву. Обсяг дисертації 187 сторінок машинописного тексту, 17 таблиць та 36 рисунків. Список використаної літератури містить 225 джерел, в тому числі 40 робіт іноземних авторів. Додатки до роботи становлять 48 сторінок.

ЗМІСТ РОБОТИ

1. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЛІСОВОЇ ІНТРОДУКЦІЇ

В розділі проаналізовано завдання, особливості, етапи становлення та основні теоретичні аспекти лісової інтродукції.

2. ПРИРОДНІ УМОВИ РЕГІОНІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

На підставі аналізу літературних джерел в розрізі лісогосподарського районування описано рельеф, грунти, гідрологічні, кліматичні умови, лісову рослинність території, охопленої дослідженнями. Відзначено, що в цілому район Західного та Малого Полісся по своїх грунтово-кліматичних та природньо-історичних умовах с перспективним для інтродукції екзотів.

3. АРЕАЛ ТА БІОЛОГО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОСНИ ЖОРСТКОЇ

Наведена систематика виду, його природний та штучний ареал та дендрологічна характеристика. Описано особливості розмноження породи, схожості насіння та вирощування садивного матеріалу, накопичення фітомаси під дією різних факторів (в т.ч. іонізуюче випромінювання). Наведено особливості розповсюдження сосни жорсткої поза межами ареалу, шляхи її інтродукції в Україну, описано основні райони зосередження даного екзоту.

4. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Район досліджень охоплював території держлісфондів Бродівського, Жов-ківського, Рава-Руського держлісгоспів державного лісогосподарського об’єднання "Львівліс", Луцького, Маневицького, Городоцького, Камінь-Каширського держлісгоспів державного лісогосподарського об’єднання "Волиньліс".

Детально обстежено близько 1210 гектарів лісових культур за участю со-'чи жорсткої і закладено 23 пробні площі (15 в лісових насадженнях та 8 в ^дово-паркових), опрацьовано у повному обсязі 54 модельних дерева.

Виявлення лісових культур за участю сосни жорсткої проводилось шляхом анкетного опитування та опрацювання таксаційних описів насаджень, попередньо визначених підприємств і лісництв.

При вивченні лісових культур за участю сосни жорсткої використовувались методичні рекомендації І.І.Дроздова та А.І.Янгутова (1984).

Пробні площі закладались за загальноприйнятою в лісовій таксації методикою

Н.П.Анучіна (1971) і у відповідності з вимогами ОСТ-56-69-83.

Тип лісорослинних умов, в якому закладались пробні площі, визначався за допомогою методики типологічних досліджень Д.В.Воробйова (1953), М.М.Горшеніна та А.І.Бутейко (1962).

При проведенні досліджень кореневих систем використовувався метод скелету. Визначення моделей для дослідженій кореневих систем проводилось за методикою М.І.Калініна (1976, 1978).

Бонітування деревостанів здійснювалось по шкалі М.М.Орлова.

При обліку фітомаси дерев застосовувалась методика Н.П.Ремізова, Л.Е.Ро-діна, Н.І.Базилевича (1968) з врахуванням напрацювань В.А.Усольцева (1985). При підготовці зразків до аналізу враховувались також рекомендації Л.А.Грішиної та Е.М.Самойлова (1971).

Фенологічні спостереження, плодоношення та природне поновлення досліджувались протягом 1996-1999 років на трьох постійних пробних площах.

Хвороби та шкідники сосни жорсткої досліджувались в різних типах лісу за рекомендаціями та пропозиціями С.В.Шевченка (1984).

При дендрологічному описуванні досліджуваної породи ми керувалися роботами Л.С.Васильєва (1962), В.А.Николаюка (1969), О.П.Каппера (1954) та інших...

Вивчення особливостей смоловиділення та підсочки сосни жорсткої здійснювалось на постійній пробній площі за методикою, запропонованою О.П.Висоцьким (1979, 1991), ОСТ 13-80-79 та за рекомендаціями О.П.Висоцького (1983).

Опрацювання матеріалів польових досліджень проводилося статистичними методами з використанням рекомендацій А.К.Митропольського (1969, 1971), М.Л.Дворецького (1961), Н.Н.Свалова (1977), К.Є.Нікітіна (1961), Б.А.Доспєхова (1979) 3 використанням персонального комп’ютера.

5. БІОЛОГО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОСНИ ЖОРСТКОЇ В ЛІСОВИХ КУЛЬТУРАХ ЗАХІДНОГО ТА МАЛОГО ПОЛІССЯ

Лісівничо-таксаційна характеристика. Отримані результати досліджень на пробних площах, закладених у борових, суборових та сугрудкових типах лісу, свідчать про те, що існуюче про цю породу уявлення не тільки далеко не повне, але часто і помилкове. Особливо це стосується абсолютної висоти, якої може сягати ця порода.

Особливий інтерес представляють досліджені пробні площі також і в зв’язку з тим, що дають можливість вивчити ріст і продуктивність сосни жорсткої в порівняно широкому діапазоні лісорослинних умов і порівняно з автохтонною породою, якою є сосна звичайна.

Для побудови графіків ходу росту дерев досліджуваних видів за діаметром, висотою та об'ємом нами було проведено пошук математичної функції, яка при відповідному підборі коефіцієнтів максимально точно описувала б криві росту дерев, одержані експериментально.

Свіжий бір. Протягом всього дослідженого періоду (від часу створення і до 31 року) сосна жорстка відстає в умовах свіжого соснового бору від сосни звичайної по всіх таксаційних показниках. Проте з віком це відставання поступово зменшується по висоті і збільшується за діаметром (табл. 1 -2.)

В умовах свіжого соснового бору, при наявності суттєвої різниці між породами в графіках ходу росту за висотою та діаметром, сосна жорстка та сосна звичайна характеризуються, в цілому, близькими графіками поточних та середніх

приростів за висотою та діаметром. В обох порід максимум поточного приросту за висотою спостерігається в двадцятирічному віці, за діаметром в десятирічному віці, з кількісною перевагою за висотою сосни звичайної на 28.0%. В подальшому, після тридцятип’ятирічного віку, через більш високі темпи зниження поточного приросту сосни звичайної, сосна жорстка її поступово наздоганяє.

Свіжий субір. В свіжих дубових суборах Надстирянської низовини Малого Полісся сосна жорстка за окремими таксаційними показниками переважає аборигенну сосну звичайну.

Таблиця 1.

Динаміка приростів за висотою дерев сосни жорсткої та сосни звичайної за останні __________________ 5 років в умовах свіжого бору (ПП-11)

Група росту дерев 013, см Н,м Приріст за останні 5 років, починаючи з вершини, см

1 рік 2 роки 3 роки 4 роки 5 років

Сосна жорстка. Вік 28 років

Кращі 19.3 10.5 42 53 50 48 52

Середні 13.1 8.4 41 40 40 37 44

Відстаючі 9.4 6.6 36 28 29 31 35

Сосна звичайна. Вік 28 років

Кращі 22.4 13.8 40 48 53 50 54

Середні 20.5 13.2 37 40 44 48 49

Відстаючі 13.7 12.0 36 34 36 40 38

Таблиця 2.

Динаміка приростів за діаметром дерев сосни жорсткої та сосни звичайної за останні ________________________5 років в умовах свіжого бору (ПП-11)__________________________

Група росту дерев 15, з. см Н,м Приріс т за останні 5 років, починаючи з вершини, см

1 рік 2 роки 3 роки 4 роки 5 років

Сосна жорстка. Вік 28 років

Кращі 19.3 10.5 0.50 0.44 0.42 0.44 0.46

Середні 13.1 8.4 0.48 0.44 0.40 0.42 0.42

Відстаючі 9.4 6.6 0.40 0.36 0.38 0.40 0.38

Сосна звичайна. Вік 28 років

Кращі 22.4 13.8 0.60 0.56 0.56 0.52 0 й0

Середні 20.5 13.2 0.54 0.50 0.48 0.50 и.50

Відстаючі 13.7 12.0 0.50 0.44 0.40 0.44 0.40

В даних умовах, на закладених пробних площах, сосна жорстка вісьмома відсотками від загальної кількості дерев забезпечує шістнадцять процентів загального запасу деревини, причому середній об’єм її стовбура на 27.8% більше середнього об'єму стовбура сосни звичайної і становить 1.1525 м3. Ріст дерев характеризується першим бонітетом. У віці вісімдесят два роки середній запас насадження становить

487.9 м3/га.

В умовах свіжого дубового субору сосна жорстка та сосна звичайна характеризуються практично однаковими графіками ходу росту' як за висотою, так і за діаметром. Багато спільного також є у графіках середніх та поточних приростів за висотою та діаметром. Так, абсолютні значення середнього приросту за діаметром у

сосни жорсткої та сосни звичайної в 70-річному віці практично однакові, а різниця у середніх приростах за висотою становить лише 2.9% на користь сосни звичайної. Кульмінація поточного приросту за висотою в обох порід наступає у ЗО років з перевагою сосни звичайної на 15.6%, а за діаметром в 10-15 років з перевагою сосни жорсткої на 20.2%. Після проходження кульмінації приросту напруга конкурентних взаємовідносин між цими породами знижується. І дерева, які після цього збереглися, можна розглядати як стійкий в майбутніх вікових періодах елемент повноцінних високотоварних соснових насаджень. Разом з тим, сосна жорстка в даному типі лісу - свіжому дубовому суборі - є більш пізньостиглою породою, ніж сосна звичайна.

Сосна жорстка позитивно реагує на збільшення родючості грунту. Так, в умовах свіжого дубового субору порівняно з свіжим сосновим бором, сосна жорстка характеризується більшими як діаметром, так і висотою. В 30-річному віці перевага за діаметром сягає 10.5% при абсолютному значенні 13.3 сантиметра, по висоті -4-5%, при абсолютному значенні 11.1 метра, хоча порівняно з попереднім періодом росту відносна перевага як за діаметром, так і за висотою зберігає тенденцію до зменшення. Така ж закономірність властива середньому приросту за діаметром і за висотою. Кульмінація поточного приросту за діаметром в обох типах лісу настає в 10-річному віці. Максимум поточного приросту за висотою в умовах свіжого соснового бору настає, як уже відзначалось, в 20-річному віці, що на 10 років раніше, ніж в умовах свіжого дубового субору. Це дозволяє сосні жорсткій в бідніших типах лісу в конкурентних взаємовідносинах з іншими породами добиватися вигіднішого положення у боротьбі за світло.

Вологий субір. Насадження сосни звичайної за участю сосни жорсткої в умовах вологого дубового субору характеризуються високою продуктивністю. При середньому річному прирості 5.38 м3/га запас у 82-річному віці становить 441.3 м3/га.

В перші роки після створення лісових культур сосна жорстка характеризується більш інтенсивним середнім приростом за діаметром порівняно з сосною звичайною. Перевага становить +4.6%.

Поряд з тим у перше десятиріччя сосна жорстка відстає від сосни звичайної за середнім приростом за висотою на 10.5%, а при абсолютному значенні останньої 3.80 м.

' Більш інтенсивне зниження темпів поточного приросту за діаметром у сосни звичайної дозволяє сосні жорсткій поступово вирівняти їх середні діаметри. Так, відставання середнього приросту за діаметром у сосни жорсткої в 30-річному віці становить 9.6%, у 40-річному віці - 4.3%. Починаючи з 50-річного віку, середні прирости за діаметром в обох порід однакові.

Кульмінація поточного приросту за висотою у сосни жорсткої настає на 18-20 років пізніше від сосни звичайної. Це і обумовлює постійне відставання сосни жорсткої за середньою висотою. Але необхідно відзначити, що протягом всього періоду росту після 20 років зберігається тенденція до зменшення різниці у середніх приростах за висотою. Так, у 30-річному віці вона дорівнює 15.4%, у 40-річному -8.3%, у 50-річному - 5.7%. В 60-річному віці відставання сосни жорсткої за середньою висотою від сосни звичайної становить 1.10 метра, або 5.4%.

Така динаміка приростів за висотою та діаметром говорить, що сосна жорстка в умовах вологого дубового субору забезпечує хід росту за об’ємом практично аналогічний сосні звичайній.

Аналіз ходу росту, графіки середнього та поточного приростів за діаметром, висотою та об'ємом сосни жорсткої та сосни звичайної в умовах вологого дубового субору порівняно з свіжим дубовим субором дозволяють зробити висновок про більш негативний вплив на північноамериканський екзот підвищення вологості едатопу до цього рівня.

Відставання в рості як за діаметром, так і за висотою у вологих гігротопах спостерігаються протягом всього періоду зростання лісових культур і носять досить стабільний характер.

Абсолютні середні об’єми дерев сосни жорсткої в умовах вологого дубового субору у віці десять, сорок та сімдесят років менші за аналогічні показники даної породи в умовах свіжого дубового субору відповідно у 1.18,1.39 та 1.56 рази.

Вологий сугруд. В умовах вологого грабово-дубового сугруду сосна жорстка характеризується таксаційними показниками кращими ніж у сосни звичайної. Так, 3.5% від загальної кількості дерев сосни жорсткої забезпечують 9.8% від загального об'єму стовбурової деревини та 8.5% від загальної площі поперечного перерізу стовбурів. Відповідні показники у сосни звичайної 82.9% та 80.6% при 52.1% від загальної кількості дерев. Це менше, ніж у сосни жорсткої у 1.75 рази за запасом та у 1.57 рази за сумами площ поперечного перерізу. Середній об’єм стовбура інтроду-цента у 1.77 рази більший, ніж у сосни звичайної, і становить = 1.68м.

В перші роки після створення культур сосна жорстка поступається сосні звичайній за середніми діаметром та висотою, відповідно на 7.1 та 20.5 %.

Після двадцяти років у сосни жорсткої на відміну від аборигенної породи різко зменшуються темпи спаду поточного приросту за діаметром, що в тридцятирічному віці дозволяє їй на 5.7% вже випереджувати сосну звичайну за середнім діаметром. .

Після кульмінації спад поточого приросту за висотою інтенсивніше відбувається у сосни звичайної, в результаті чого у віці тридцять років він у неї на 15.9% менший, ніж у сосни жорсткої.

Відповідно до мінімуму скоротилося відставання сосни жорсткої від сосни звичайної за середнім об’ємом і становить 2.6%, при тому, що поточний приріст за об’ємом в сосни жорсткої на 15.7% вже більший.

У сорокарічному віці інтродукована сосна переважає аборигенну вже за всіма таксаційними показниками.

У подальшому рості перевага сосни жорсткої зростає. І за середнім приростом за діаметром у п’ятдесят років становить 13.2%, в сімдесят років - 15.2%, при середньому діаметру відповідно 23.9 сантиметра та 30.0 сантиметра.

Стабільно проходить з віком збільшення переваги на користь сосни жорсткої у середній висоті. Так у п’ятдесят років різниця становить 5.9% при середній висоті

21.9 м; у шістдесят років - 6.5% при середній висоті 24.7 м; у сімдесят років - 7.3% при середній висоті 27.4 метра. Протягом цього періоду середня висота сосни жорсткої відповідає Іа бонітету.

Високими темпами в цей період проходить в сосни жорсткої процес нагромадження стовбурової фітомаси. Середній об’єм стовбура в п’ятдесят років становить 0.5210 м3; в шістдесят років - 0.8000 м3; в сімдесят - 1.1541 м3, що більше, ніж у сосни звичайної, відповідно на 26.7%, 32.0% та 38.0%. Поточний приріст за об’ємом не спадає і в сімдесятирічному віці становить 0.03541 м3 в рік, що на 51.6% більше, ніж у сосни звичайної.

Як видно, в умовах вологого грабово-дубового сугруду сосна жорстка досить суттєво переважає аборигенну сосну звичайну, і, що характерно, ця перевага з віком стає більшою.

Найкраще росте сосна жорстка в умовах вологого сугруду і в порівнянні з іншими типами умов місцевиростання.

Середній об’єм в сімдесятирічному віці в умовах Сз більший, ніж в умовах В2 та В3 на 1.2% та 41.2% відповідно.

Сосна жорстка інтенсивніше збільшує продуктивність при зменшенні вологості гігротопів з вологих до свіжих, ніж при збільшенні багатства трофотопів від суборових до сугрудових і від борових до суборових.

Особливості розподілу фітомаси за органами дерев.

Свіжий бір. В мішаних культурах сосни жорсткої та сосни звичайної, в умовах свіжого соснового бору, в двадцятивосьмирічному віці північноамериканський екзот характеризується меншими темпами накопичення фітомаси порівняно з аборигенною породою.

В фітомасі обох порід домінуюче положення займає органічна маса стовбурів. Відносна частка стовбурової деревини в сосни жорсткої в даному типі лісу міняється від 52.9% в групі дерев кращого росту та 51.3% в групі дерев середнього росту до 55.3% в групі дерев, відстаючих у рості. Дольова частка стовбурової деревини у сосни звичайної у 1.27-1.33 рази більша, ніж у сосни жорсткої, і становить у групі дерев кращого росту 68.1%, середнього росту- 68.9% та відстаючих у рості - 70.0%. В обох порід практично зберігається закономірність щодо збільшення відносної частки органічної маси стовбура з погіршенням росту дерев (табл. 3).

Порівняно з сосною звичайною, відносна частка органічної маси кореневих систем в загальній фітомасі сосни жорсткої у групі дерев кращого росту у 1.36, середнього росту у 1.12, відстаючих у рості у 1.09 рази більша.

Загальна дольова участь фітомаси гілок у загальній фітомасі дерев у сосни жорсткої в 1.59-2.62 рази більша, ніж у сосни звичайної.

У північноамериканського екзоту в умовах свіжого соснового бору чіткіше проявляється тенденція щодо збільшення дольової участі асиміляційного апарату з погіршенням росту, як закономірна реакція більш пригніченого організму у боротьбі за виживання.

Свіжий субір.В умовах свіжого соснового субору сосна жорстка характеризується більшими темпами накопичення фітомаси порівняно з сосною звичайною.

При перевазі відібраних 70-80-річних моделей сосни жорсткої за діаметром у групі дерев кращого росту на 7.5%, загальна фітомаса в 1.41 рази більша, ніж у сосни звичайної, і становить 3165.14 кг. У групі дерев середнього росту, при абсолютній вазі 1869.03 кг, фітомаса сосни жорсткої в 1,43 рази більша ніж, у аборигенної породи.

Найбільшу відносну участь у загальній фітомасі обох порід займає стовбурова деревина.

Відсоток стовбурової деревини в сосни жорсткої, в умовах вологого дубового субору, в групі дерев кращого росту у 1.09 рази більший, ніж в аналогічній групі дерев сосни звичайної; в групі дерев середнього росту в 1.01 рази більший, а в групі дерев, відстаючих у рості, в 1.02 менший. Як бачимо, різниця є несуттєва.

Таблиця 3.

Розподіл фітомаси модельних дерев сосни жорсткої та звичайної в умовах свіжого

№ п/п Морфологічні органи Грули росту дерев

сосна жорстка сосна звичайна

кращі середні відстаючі кращі середні відстаючі

1 2 3 4 5 6 7 8

1 Загальна маса дерева, кг % 219.30 100 95.80 100 47.40 100 266.40 100 128.20 100 70.70 100

2 Стовбур, кг 116.01 49.15 26.21 181.42 88.33 49.49

% 52.9 51.3 55.3 68.1 68.9 70.0

3 Живі гілки, всього, кг 30.91 12.72 1.66 24.48 8.60 3.51

% 14.1 13.3 3.5 9.2 6.7 4.9

В Т.Ч.- СІосн до 30 мм, кг 26.03 10.88 1.66 19.83 8.60 3.51

% 11.9 11.3 3.5 7.5 6.7 4.9

- СІосн більше ЗО мм, кг 4.87 1.92 - 4.65 - -

% 2.2 2.0 - 1.7 - -

4 Сухі гілки, всього, кг 20.22 8.63 2.86 4.88 2.30 0.90

% 9.2 9.0 6.2 1.8 1.8 1.2

В Т.Ч.- (Іосн до 30 мм, кг 9.34 7.30 2.57 1.52 2.30 0.90

% 4.3 7.6 5.6 0.6 1.8 1.2

- (Іосн більше ЗО мм, кг 10.88 1.33 0.29 3.36 - -

% 4.9 1.4 0.6 1.2 - -

5 Хвоя, кг 11.84 6.71 3.74 10.66 6.79 2.83

% 5.4 7.0 7.9 4.0 5.3 4.0

6 Шишки, всього, кг 0.20 0.10 - 0.20 - -

% 0.1 0.1 - 0.1 - -

в т.ч. 1-річні, кг - - - 0.20 - -

% - - - 0,.1 - -

- 2-річні і старші, кг 0.20 0.10 - - - -

% 0.1 0.1 - - - -

7 Корені, кг % 40.13 18.3 18.49 19.3 12.93 27.1 44.76 16.8 22.18 17.3 14.07 19.9

Підвищення трофності умов місцевиростання суттєво підвищує дольову участь стовбурової деревини сосни жорсткої в загальній фітомасі дерева. Порівняно з боровими типами лісу цей показник зростає у групі росту кращих дерев в 1.40 рази, у групі росту середніх дерев також в 1.40 рази, у групі дерев, відстаючих у рості, - 1.32 рази. У сосни звичайної це відношення становить відповідно 0.99, 1.03 та 1.06 рази.

З погіршенням росту як у сосни жорсткої, так і у сосни звичайної в умовах свіжого дубового субору підвищується дольова участь кореневих систем в загальній фітомасі дерев.

Північноамериканський екзот інтенсивніше за аборигенну породу з погіршенням росту або умов місцевиростання накоплює кореневу масу, що ставить його в більш вигідніше положення у міжвидовій боротьбі за існування.

Загальна дольова участь гілок в деревах сосни жорсткої з погіршенням росту зменшується з 10.9% у групі росту кращих дерев до 5.6% у групі відстаючих дерев, а в сосни звичайної відповідно з 11.6 до 5.1%. Також зменшується відносна маса гілок і порівняно з боровими типами лісу.

Сосна жорстка порівняно з сосною звичайною в умовах свіжого дубового субору в групах дерев кращого та середнього росту характеризується меншою, відповідно в 1.48 та 1.51 рази, а в групі відстаючих дерев більшою в 1.39 рази дольовою участю асиміляційного апарату у загальній фітомасі дерева.

Вологий субір. Північноамериканська сосна переважає місцеву на 7.8-20.2% в діаметрах відібраних по трьох групах росту модельних дерев, що і за кількістю нагромадженої деревами загальної надземної фітомаси забезпечує їй домінуюче положення. Ця фітомаса, залежно від груп росту дерев, у сосни жорсткої більша в

1.24-2.13 рази, при цьому максимальна різниця у групі дерев, відстаючих у рості.

Найбільшу дольову участь в загальній надземній фітомасі обох порід займає стовбурова деревина, причому з погіршенням росту дерев вона зростає.

Підвищення вологості умов місцевиростання з свіжого до вологого гігротопу суттєво не змінює дольової участі стовбурової деревини у надземній фітомасі сосни жорсткої. Якщо в середньому в умовах свіжого дубового субору вона складала 83.9%, то в умовах вологого дубового субору - 84.1%.

Другу позицію по дольовій участі в загальній надземній фітомасі в обох порід займають гілки. З покращенням росту від групи відстаючих дерев до групи кращих відносна частка гілок збільшується.

З погіршенням росту в умовах вологого дубового субору сосна жорстка характеризується зменшенням дольової участі асиміляційного апарату.

Зростання відносної частки асиміляційного апарату сосни жорсткої в умовах В3 порівняно з умовами В2 підтверджує висновок про негативну реакцію даної породи на підвищення вологості в даних межах при аналогічній трофності едатопів.

Вологий сугруд. В умовах вологого сугруду сосна жорстка характеризується інтенсивнішими темпами нагромадження фітомаси порівняно з сосною звичайною.

Сосна звичайна, поступаючись сосні жорсткій на 13.6-23.2% в діаметрах відібраних по трьох групах росту модельних дерев, відстає також і за кількістю нагромадженої деревини надземної фітомаси. Перевага сосни жорсткої залежно від груп росту дерев становить від 30.8 до 54.4%, при чому найбільша вона по групі дерев кращого росту.

Найбільшу відносну участь надземної фітомаси в цих порід займають стовбури, де нагромаджується залежно від груп росту дерев від 84% до 95% від загальної надземної фітомаси.

При підвищенні трофності умов місцевиростання, відсоток стовбурової фітомаси в надземній частині збільшується.

По величині відносної частки у загальній надземній фітомасі обох порід гілки займають друге місце, причому в середньому у сосни жорсткої вона більша, ніж у звичайної в 1.22 рази.

З погіршенням росту дольова участь гілок у північноамериканської сосни змешується.

Відносна частка асиміляційного апарату у сосни жорсткої в середньому в даних умовах більша, ніж у сосни звичайної в 1.11 рази.

Чітко визначена закономірність для сосни жорсткої щодо зменшення відносної участі хвої в загальній фітомасі із збільшенням трофності едатопу. Так, в сугрудових типах лісу вона менша, ніж у борових та суборових відповідно у 2.12 та

1.37 рази. З покращенням умов місцезростання сосна жорстка характеризується інтенсивнішим плодоношенням.

Морфолого-біометричні особливості будови кореневих систем сосни жорсткої. Коренева система сосни жорсткої в умовах свіжого соснового бору подана підсистемами голови кореневої системи, горизонтальних коренів, стрижневого кореня та вертикальних відгалужень від горизонтальних коренів. Коренева система становить 18.3-27.1% маси дерев, займаючи друге-третє місця за відносною участю після стовбура та гілок (табл. 4). Горизонтальна частина кореневої системи складається із 7-11 коренів першого порядку із розгалуженнями до 5-6 порядків. Корені горизонтальної орієнтації становлять 29.8—45.8% маси кореневої системи. При цьому відносна частка їх в загальній масі коренів зростає від дерев кращого росту до дерев, відстаючих у рості (табл. 5).

Таблиця 4.

Середні біометричні показники і розподіл фітомаси дерев сосни жорсткої та сосни

звичайної

Група росту дерев 0.,з см н, м Кількість коренів 1-го порядку, шт. Протяжн. найкраще розвинутих коренів,м Мак. глибина проникн. коренів у грунт, м Маса, кг Відносна маса окремих частин дерева, %

горизон- тальних стрижне- вих 1 -го порядку із всіма розгалуженнями надземної частини кореневої системи загальна коренева система стовбур ГІЛКИ ХВОЯ

Сосна жорстка. Вік 28 років

Кращі 19.3 10.5 11 1(2) 10.10 58.86 і.бб 179.2 40.1 219.3 18.3 52.9 23 > 5.4

Середні 13.1 8.4 8 1(1) 7.06 43.94 1.30 78.6 17.6 95.8 19.3 51.3 '.2.4 7.0

Відстаючі 9.4 6.6 7 1(1) 5.66 13.23 1.20 34.6 12.8 47.4 27.1 55.3 9.7 7.9

Сосна звичайна. Вік 28 років

Кращі 22.4 17.5 8 1 8.85 52.64 1.48 221.6 44.8 266.4 16.8 68.1 11.1 4.0

Середні 16.0 14.8 6 1 6.48 46.12 1.18 106.0 22.2 128.2 17.3 68.9 8.5 5.3

Відстаючі 10.5 12.9 6 1 4.70 15.18 1.10 56.6 14.1 70.7 19.9 70.0 6.1 4.0

Примітка: * маса коренів у сирому стані

Найбільшу долю в загальній протяжності коренів дерев обох видів сосни займають корені 2-го порядку галуження, найбільшу масу- корені 1-го порядку.

Сосна жорстка характеризується інтенсивнішим розвитком коренів підсистем стрижневого кореня і вертикальних відгалужень від горизонтальних коренів. Серед коренів останньої підсистеми домінуюче положення займають корені вертикальної орієнтації перших порядків, кількість яких в середньому становить 4-5 шт. на одне дерево.

Кореневі системи сосни звичайної і сосни жорсткої за своєю будовою подібні. Водночас в структурі кореневих систем досліджуваних видів мають місце певні відмінності. Зводяться вони в основному до того, що у сосни жорсткої краще розвинуті корені вертикальної орієнтації. Останнє робить її більш вітростійкою порівняно з сосною звичайною.

Таблиця 5.

Структура кореневих систем сосни жорсткої та звичайної

Група росту дерев Загальна протяж- ність коренів, м В тому числі коренів,% *Маса коренів, кг В тому числі коренів,%

горизонтальної орієнтації вертикальних відгалужень стрижневих всього коренів вертикальної орієнтації горизонтальної орієнтації вертикальних відгалужень стрижневих пеньок

Сосна жорстка. Вік 28 років

Кращі 1351.1 91.8 5.1 3.1 8.2 40.1 45.8 18.1 9.7 26.4

Середні 1198.2 91.3 4.7 4.0 8.7 17.6 30.1 17.6 17.1 35.2

Відстаючі 487.0 91.4 3.8 4.8 8.6 12.8 29.8 6.6 26.6 37.0

Середнс 1012.1 91.5 4.5 4.0 8.5 23.5 35.2 14.1 17.8 32.9

зн-ня

Сосна звичайна. Вік 28 років

Кращі 1580.4 93.2 4.4 2.4 6.8 44.8 52.1 12.1 5.7 30.1

Середні 1267.8 93.6 3.7 2.7 6.4 22.2 48.5 10.6 8.9 32.0

Відстаючі 639.3 93.4 3.6 3.0 6.6 14.1 47.2 6.4 11.6 34.8

Середнє 1162.5 93.4 3.9 2.7 6.6 27.0 49.3 9.7 8.7 32.3

зн-ня

Примітка: * маса коренів із пеньком у сирому стані

Тип архітектоніки кореневої системи сосни жорсткої - горизонтально-ни-східний.

Кореневі системи сосни жорсткої і звичайної в межах досліджуваного періоду життя займають об'єм грунту, який по своїй конфігурації наближається до перевернутої неправильної піраміди.

Дерева сосни жорсткої переважають аналогічні одновікові дерева сосни звичайної за площею горизонтальних проекцій кореневих систем (в 1.08-1.22 рази) і об'ємами грунтового простору, що займають її кореневі системи дерев усіх груп росту (1.21-1.33 рази).

Середнє значення видового числа коренів сосни звичайної становить 0.1013, для сосни жорсткої - 0,1095.

Підземна частина дерев досліджуваних видів характеризується значною диференціацією біометрично-морфологічних ознак, що свідчить про наявність притаманних кожному виду індивідуальних генетичних особливостей будови кореневих систем. Останнє дозволяє чітко класифікувати досліджувані породи відповідно шкал розподілу морфологічних ознак підземної частини деревних порід.

Особливості сезонного розвитку та габітус. В лісових культурах Західного та Малого Полісся України сосна жорстка являє собою дерево висотою 20-32 м. Найбільшої висоти дерево досягає на свіжих та вологих добре дренованих родючих грунтах. В насадженнях діаметр коливається від 14 до 60 см.

Кора молодих дерев тонка, червонувато-коричнева, в старшому віці лускоподібна з переходом до глибокобороздчатої.

Хвоя довжиною 6-10 (іноді до 16) сантиметрів, ширина до 2.5 мм, жовто-зелена або темно-зелена, розміщена на вкорочених пагонах у пучках по 3 шт.

Вегетаційний період починається в першій-другій декаді квітня. Період росту триває 30-40 днів.

Чоловічі стробіли - продовгувасті жовті колосочки появляються в третій декаді квітня при основі молодих пагонів. Жіночі стробіли - маленькі червонуваті шишечки появляються з бруньок між мутовками на минулорічних та позаминуло-річних пагонах. Запилення відбувається в першій-другій декаді червня. Насіння дозріває 17-20 місяців.

Шишки дозрівають, в середньому, в третій декаді жовтня. Коричневого, жовтувато-бурого кольору вони, довжиною 6 та шириною 3 см, мають яйцеподібну, продовгувасто-овальну та продовгувасту форму. Розміщуються під прямим кутом по кілька, іноді по кілька десятків чи навіть кільканадцять десятків штук, утворюючи так звані "гнізда". Зберігаються шишки на дереві по декілька років.

Насіння темного (чорного) кольору, гостротригранне з довгою крилаткою, загальною довжиною до 16 мм. Вихід насіння з лісонасінної сировини 1.8-4.5%.

Плодоношення та природне поновлення. Сосна жорстка починає плодоносити з віку 7-8 років, масово з 10-12 років. Плоди достигають щорічно, але середнє та сильне плодоношення відбувається з періодом у 3-5 років.

Середня довжина шишки становить 59.6 мм при максимальній довжині 73.6 74.4 та при мінімальній 49.3-51.1 мм. Ширина шишки сосни жорсткої коливається від 27.1-27.5 до 41.6-42.1 мм при середній ширині 33.6 мм. Мінімальна маса шишки

11.45 г, максимальна - 37.0 г, середня маса - 18.6 г.

Середня маса 1000 шт. чистого насіння 6.18 г, а необезкриленого - 7.57 г. Середній вихід насіння становить 4.78%.

Природне поновлення насіннєвого походження зустрічається лише в насадженнях середнього та старшого віку в свіжих та вологих умовах місцевиростання. Самосів більше скупчений у розріджених місцях та мікропониженнях. Деякі екземпляри самосіву плодоносять з дев’яти років.

Унікальною природньою біологічною особливістю сосни жорсткої є зд^тчість утворювати поросль від пеньків після зрубування дерев та після пожеж.

Здатність виду формувати вегетативне і насіннєве потомство переконливо свідчить, що сосна жорстка в умовах Західного та Малого Полісся досягла найвищого ступеня акліматизацї - натуралізації, природньо відновлюючись у даній місцевості насіннєвим і вегетативним шляхом.

Особливості смоловиділення та підсочки сосни жорсткої. Проведено порівняння смолопродуктивності дерев сосен жорсткої та звичайної за значеннями коефіцієнта смолопродуктивності.

Дерева сосни жорсткої в одновікових змішаних насадженнях характеризуються меншим виходом живиці, ніж аналогічні дерева сосни звичайної. Фактичний вихід живиці дерев сосни жорсткої становить 54.5%, а за значеннями коефіцієнта смолопродуктивності - 53.2% смолопродуктивності сосни звичайної.

За вмістом скипидару живиця сосни жорсткої відноситься до 1 сорту і відповідає вимогам існуючого стандарту. Вміст скипидару в живиці північноамериканської сосни вищий і становить 122.8% порівняно з живицею соснн звичайної.

Хвороби і шкідники. В ході проведення досліджень виявлено ряд фітопа-тогенних грибів-збудників хвороб сосни жорсткої і досліджено динаміку заселення місцевими рослиноїдними комахами.

Проведені дослідження свідчать, що в умовах регіонів досліджень сосна жорстка є відносно стійкою породою до пошкодження аборигенними видами шкідників і хвороб.

6. АГРОТЕХНІКА СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ ЖОРСТКОЇ

Особливості заготівлі насіння та агротехніка вирощування лісосадивного матеріалу. Визначено терміни та методи заготівлі лісонасінної сировини, способи її переробки, зберігання та підготовки до висіву. Описано агротехніку вирощування сіянців сосни жорсткої.

Агротехніка створення та вирощування лісових культур за участю сосни жорсткої. Обгрунтовано доцільність створення лісових культур за участю сосни жорсткої в різних типах лісорослинних умов. Описано агротехніку створення та вирощування лісових культур за участю інтродуцента.

Економічна ефективність вирощування лісових культур за участю сосни жорсткої. Створення і вирощування змішаних насаджень сосни звичайної з сосною жорсткою вигідно з економічної точки зору. Таксова вартість експлуатацій-■ ного запасу таких деревостанів на 33.7 % (або на 984.4 грн./га) є вищою, ніж в чистих насадженнях сосни звичайної. При цьому найбільшим економічним ефектом характеризуються лісові культури складу 7СжЗСзв.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

; 1. Сучасний стан штучних лісових насаджень за участю сосни жорсткої свід-

-- чить, що в досліджуваних лісорослинних умовах регіону вид досягнув найвищого ступеня акліматизації - натуралізації.

2. Результати експериментальних досліджень біолого-екологічних властивос-1' тей сосни жорсткої в умовах Західного та Малого Полісся характеризують її як швидкоростучу та високопродуктивну породу, яка адаптувалась в даному регіоні до ' широкого діапазону умов зростання від борів до сугрудів.

‘ 3. Збільшення трофності едатопу з борових до суборових і далі до сугруд-

кових дозволяє краще реалізуватись екзоту у потенціалі генотипу в порівнянні з аборигенною сосною. Так, якщо в умовах свіжого бору сосна жорстка поступається : - сосні звичайній темпами накопичення фітомаси, то вже в умовах свіжого субору вона характеризується вищою продуктивністю в порівнянні з сосною звичайною, формуючи у віці головного рубання насадження І бонітету. В умовах вологого сугруду сосна жорстка характеризується найкращим ростом із обстежених типів лісорослинних умов. В даних умовах, порівняно з сосною звичайною, сосна жорстка : перевищує аборигенний вид за продуктивністю в 1.5 рази у віці стиглості, зростаючи за Іа бонітетом.

4. Сосна жорстка інтенсивніше збільшує продуктивність при зменшенні вологості гігротопів з вологах до свіжих, ніж при збільшенні трофності едатопів від борових до суборових і від суборових до сугрудових. Збільшення вологості гігро-топу з свіжого до вологого призводить до зменшення темпів накопичення сосною жорсткою стовбурової деревини в середньому у 1.3 рази.

5. В умовах свіжого та вологого субору сосна жорстка порівняно з сосною звичайною є більш пізньостиглою породою.

6. Зростання трофності лісорослинних умов, в яких зростають лісові культури за участю сосни жорсткої, впливають на особливості розподілу фітомаси дерев за окремими морфологічними органами.

7. Ризосферна частина дерев досліджуваних видів в умовах свіжого соснового бору представлена кореневою системою, яка об'єднує в єдиному комплексі корені різного функціонального призначення, різних морфологічних груп коренів і елементів кореневої системи. Коренева система дерев сосни жорсткої і звичайної складається із підсистем коренів горизонтальної орієнтації, стрижневого кореня, вертикальних відгалужень від горизонтальних коренів та голови кореневої системи. Формування комплексу перелічених підсистем проявляється у більшості дерев із 68 річного віку після появи вертикальних відгалужень від горизонтальних коренів. Підсистеми коренів подані скелетною основою та тонким корінням. Скелетну основу складають корені першого порядку з відгалуженнями до 6-го порядку, на яких розміщуються тонкі корені (діаметром до 2 мм).

8. Для архітектоніки підземної частини дерев сосен жорсткої і звичайної в умовах свіжого соснового субору характерний "горизонтально-нисхідний" тип розміщення коренів у грунті. Кореневі системи дерев сосен жорсткої і звичайної займають об'єм грунту, по своїй конфігурації наближений до перевернутої неправильної піраміди.

9. Підземна частина дерев досліджуваних видів характеризується значною диференціацією біометрично-морфологічних ознак, що свідчить про наявність притаманних кожному виду індивідуальних генетичних особливостей будови кореневих систем. Останнє дозволяє чітко класифікувати досліджувані породи відповідно шкал розподілу морфологічних ознак підземної частини деревних порід.

10. Сосна жорстка характеризується меншою смолопродуктивністю порівняно з сосною звичайною, але залучення її дерев у підсочку збільшує об'єми г .готівлі живиці та економічну ефективність цього виробництва.

11. Сосна жорстка в лісових культурах характеризується відносною стійкістю до фітохвороб та ентомошкідників.

12. Наявність у Західному та Малому Поліссі необхідних грунтово-кліматичних факторів для успішного культивування сосни жорсткої, місцевої насіннєвої бази та успішна акліматизація виду дозволяє рекомендувати розширення обсягів створюваних штучних лісових насаджень за участю інтродуцента.

На підставі проведених досліджень лісогосподарським підприємствах регіонів Західного і Малого Полісся рекомендується:

1. При створенні лісових культур в борових типах лісорослинних умов сосну жорстку доцільно, використовуючи її значно вищу вітростійкість порівняно з

сосною звичайною, вводити як супутню породу в кількості до 20% в лісові культури сосни звичайної для підвищення продуктивності та вітростійкості насаджень.

2. Сосну жорстку рекомендується вводити як головну породу при грунтозахисному лісорозведенні в борових типах лісорослинних умов на ділянках, небезпечних у пожежному відношенні. Унікальна здатність давати поросль після пошкодження вогнем дозволить без зайвих затрат відновити грунтозахисні функції.

3. Здатність сосни жорсткої давати рясну поросль від пеньків та коренів при їх пошкодженні дозволяє рекомендувати її для багаторазового отримання фітомаси сосни шляхом здійснення рубки стовбурів при оптимальних умовах забезпечення найбільш інтенсивного відновлення порослі та її відростання, на спеціально створених для цього плантаціях, плантаційних та лісових культурах (заявка на винахід за № 98115852 від 03.11.1998 p., позитивне рішення від 26.04.2000 p.).

4. Використовуючи здатність сосни жорсткої давати пневу поросль, рекомендується для створення постійної кормової бази вирощувати її в місцях, де ведеться мисливське господарство на копитних.

5. Враховуючи продуктивність та біолого-екологічні особливості росту і розвитку сосни жорсткої в суборових та сугрудових типах лісорослинних умов, доцільно вводити її як головну породу в лісові культури зазначених лісорослинних умов для промислового випробування.

6. Для успішного створення лісових культур за участю сосни жорсткої необхідно розпочати роботи по формуванню постійної лісонасінної бази. Для цього треба провести селекційну інвентаризацію виявлених насаджень. До проведення цієї роботи заготівлю насіння практикувати лише з кращих нормальних та плюсових дерев.

Виважене, науково-обгрунтоване впровадження сосни жорсткої в лісові культури сприятиме підвищенню продуктивності та стійкості насаджень, буде важливим джерелом покращення економічної ефективності лісовирощування рівнинної частини Західного регіону України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1.Гузь Н.М., Данчук О.Т., Козак В.В., Шарко В.И., Яцык P.O. Интродуценты семейства сосновых в лесных культурах запада Украины // Сб. науч. тр. ИЛ НАН Беларуси: Лесная наука на рубеже XXI века. - Гомель: НАН Беларуси. - 1997. -Вып. 46. - С. 170-173. (автору принадлежат материалы посвящённые сосне жесткой).

2. Гузь М.М., Козак В.В. Про поширення сосни жорсткої (Pinus rigida Mill.) в лісових культурах України. // Науковий вісник: 36. наук, праць - Львів: УкрДЛТУ. - 1998. -Вип. 8 - С. 3-6. (автору належить збір експериментального матеріалу).

3. Гузь М.М., Козак В.В. Деякі біологічні особливості росту та розвитку сосни жорсткої в умовах інтродукції. // Науковий вісник: 36. наук, праць- Львів: УкрДЛТУ. - 1997. - Вип. 8.1. - С. 3-6. (автору належить збір експериментального матеріалу та його опрацювання).

4. Гузь М.М., Козак В.В. Сосна жорстка (Pinus rigida Mill.) в лісових культурах Полісся. // Науковий вісник. 36. наук, праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 1998. - Вип.9.2. -

С. 95-98. Вип.9.2. (автору належить збір експериментального матеріалу та його аналіз).

5. Гузь М.М., Козак В.В. Сосна жесткая (Pinus rigida Mill.) в лесных культурах

Украинского Полесья. // Матер. Межд. науч.-технич. конф. "Лес - экология й ресурси". - Минск: 1998. С. 102-105. (автору принадлежит сбор

экспериментального материала и его обработка).

6. Гузь М.М., Козак В.В. Особливості росту та розвитку сосни жорсткої в умовах інтродукції. // Матеріали першої міжнародної конференції видавництва "Наука і освіта - 98". - Частина І. - Дніпропетровськ. - 1998. - С. 23. (автору належить збір експериментального матеріалу та його аналіз).

7. Гузь М.М., Козак В.В. До поширення сосни жорсткої (Pinus rigida Mill.) в лісових культурах України. // Матеріали першої міжнародної конференції видавництва "Наука і освіта - 98". Частина І. м. Дніпропетровськ: 1998. - С. 24. (автору належить збір експериментального матеріалу та його аналіз).

8. Гузь М.М., Козак В.В. Сосна жорстка (Pinus rigida Mill.) в лісових культурах західного регіону України (сучасний стан і перспективи). // Тези міжн. наук.-практ. конфер. (14-18 квітня 1999 р.) "Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва",- Львів. - 1999. - С. 45-46. (автору належить збір експериментального матеріалу).

Козак В.В. Сосна жорстка (Pinus rigida Mill.) в лісових культурах Західного і Малого Полісся. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури, селекція, насінництво. -Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню поширення сосни жорсткої в умовах Західного і Малого Полісся. Досліджено лісівничо-таксаційні характеристики, особливості розподілу фітомаси за органами дерев, морфолого-біометричні показники будови кореневих систем інтродуцента в порівнянні з аборигенною сосною звичайною. Описано характер сезонного розвитку, габітус, плодоношення та природне поновлення, особливості смоловиділення та підсочки екзоту, його стійкість до ентомошкідників та фітозахворювань. Обгрунтовано доцільність та агротехніку створення культур сосни жорсткої, її економічну ефективність.

Ключові слова: ареал, інтродуцент, біолого-екологічні особливості,

агротехніка.

Козак В.В. Сосна жесткая (Pinus rigida Mill.) в лесных культурах Западного и Малого Полесья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры, селекция, семеноводство. -Украинский государственний лесотехнический университет, Львов, 2000.

Диссертация посвящена изучению распространению сосны жесткой в условиях Западного и Малого Полесья. Исследована лесоводственно-таксационная характеристика, особености распределения фитомассы по органах дерева, морфолого-биометрические показатели строения корневых систем в сравнении с

аборигенной сосной обыкновенной. Описан характер сезонного развития, габитус, плодоношение и естественное возобновление, особенности смолопродуктивности и подсочки экзота, его стойкость к энтомовредилям и фитозаболеваниям. Обоснована целесобразность и агротехника создания культур сосни жесткой, её экономическая эффективность.

Исследованиями установлено, що по темпах накопления фито массы североамериканский экзот в условиях свежего бора уступает аборигенному виду, а в условиях влажного сугруда превосходит его. В условиях свежей и влажной субори темпы накопления фитомассы у обеих пород практически одинаковые.

Не выявлено существенных различий и в особенностях распределения фитомассы по органах деревьев.

Сосна жесткая характеризуется более развитыми корнями вертикальной ориентации, что обеспечивает ей большую ветростойкость.

Качественный состав живицы свидетельствует её соответствии требованиям стандартов на данную продукцию, что делает целесообразным вовлечение деревьев интродуцента в подсочку.

Результата исследований показали относительную стойкость сосны жесткой к повреждениям аборигенными вредителями и болезнями.

Обоснованы принципы создания лесных культур с участием

североамериканского экзота в разных типах лесорастительных условий.

Взвешенное, научно-обоснованное введение сосны жесткой в лесные культури будет содействовать повышению производительности и стойкости насаждений.

Ключевые слова: ареал, интродуцент, биолого-экологические особенности, агротехника.

Kozak V. V. Pitch pine (Pinus rigida Mill.) amoni the forest plents of Westen and Small Polissya. - Manuscript.

This thesis is proposed for a scientific degree nomination as a Candidate of Agricultural Science on specialitu 06.03.01 - forest plants, selution, seeding. - Ukrainian State University of Forestry, Lviv, 2000.

This thesis paiper is devoted to the process of extension of pitch pine in conditions of Western and Small Polissya. The author has investigated the forest taxation characteristics; the main, particular features of phytomass distribution amory the organs of a tree; morphobiometric indexes of a root-system structure of an intrusive plants in comparison with aboriginal ordinary pine. The character of a seasonal development, habitat, fruit-bearin and natural renovation; the particular features of resinosis and boxin of the exotic plant, its resistance against parasites and phytodiseases were described there. The autor proves the significance and the agrotechnical side of the creation of pitch pine population and its economic effect.

Key words: natural habitat, an intrusive plant, bioecological features

(characteristic), agrotechnics.