Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Синантропная флора припортовых городов Северо-Западного Причерноморья и пути ее развития

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Синантропная флора припортовых городов Северо-Западного Причерноморья и пути ее развития"

РГ6 од

- 8 пит 1996

0 ип1 НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ім. М. Г. ХОЛОДНОГО

На правах рукопису

Засильева-Некерцалова Тетяна Володимирівна

'{ггбиЛЛг СИНАНТРОПНА МОРА ПРИПОРТОВИХ МІСТ ПІВНІЧНО - ЗАХІДНОГО ІРИЧ0РН0МСР*й І ІШЖЙ Н РОЗВИТКУ

СЗ.00.01 - Ботаніка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ - 1996

.Еисер'гедібп в рукопко.

Робот виконана на каіодрі ботаніки Одеського державного уніявр-

ситогу ім. ІЛ-Мочникоза

Наукові керівники: доктор біологічних наук ПРОТСПОПША Віра Вікторівна,

вавдидог біологічних каук ДЯТЛОВ Сергій Євгенович.

Офіційні опоненти; доктор біологічних наук . &АБЕРУХЛ Борис Володимирович,

’ кандидат біологічних науа

ОЯШІІІДЬКА Лідія Григорівна

Провідна установа: Донецький ботанічний сад НЛН України.

Захисї дисертації ві цбудеїься '/О 1996 р« о

на засіданні спеціалізованої втаної рада Д 50*06.01 *

в Інсїнгуїі боганікк ік. К.Г. Холодного НЛН України за адресов* 252601 к. Київ, вуя. Терееенківська, 2.

З дисертаціев ноана ознайомитися в бібліотеці Інституту ботаніки ім* Й.Г. Холодного ІіАН України за адресам: 252025 Київ, пул. Велика Житомирська, 28..

Автореферат розіслано ц !£ а ______________ІОУ__________ 1996 р.

Учений сехреїар спеціалізованої вченої рада, кандіїдах біологічних науа ( <— А.П. Хльїксьіш

ВСТУП

Актуальність томи. Синантропна філера розкіЕазться під впливом різноманітної антропогенної дії. Оддам із аспектів її вивчення яь-' лястьсл дослідаення процесів форі^увания та генезису урбанорлор.

Цій проблемі пі кевччані ■численні праці ботаніків країн Європи та Азії /Цльиинсеих,- 19Ш; Чичзв, ІІгнатьева, 1587; Кгнатов и др, ,1590} Протопопоза, 1991; ^урда, .1991; цикожькі, 1971» Колапс, 1977 та інші/ • Північно-Західне Причорномор'я здавна в ториторіеп, на /пай порохреяіуиться основні торговельні гогяхн, п;о пов'язують міг собаа різкі країни і континенти за допомого» морського, річкового, залізничного і автомобільного транспорту. Завдяки цьогу, а такоз гаро -ній керекі туристичних і курортних закладіз та одночасно інтенсивному розвитку.промисловості склався.багатийД свосфідчгй комплекс " сішаптрсппих рослин, особливо б містах, які в цеятраки господарчо-економічких і соціальних за'язків. 'Зрагмзнтарних даних про флору кіст явно недостатньо, цо зумовлює актуальність вявчзння урбано -$лори регіону,- . • ’

Мата. та завдання дослідження* Кета роботи - з'ясувати сучасний ' стан, історію формування та шляхи розвитку синаятроїшсї .[лотої припортових міст Північно-Західного Причорномор'я; Одеси, Білгорода-Дністровського' та ІлліЧівськя, які явллаться морськига портами Чорноморського пароплавства, залізничними вузлаки, пов'язаними із багатьма країнами світу та містами України, а таких влязі'ти характер з кін. урбансфлори Одеси за сто років. Дія досяпіетія нстл були поставлені слідуючі завдання: _ .

. - провести інвентарізаціи сучасного видового скла,цу синантроп-

них рослин Одеси, Шлгород»*-Дністровського, Іллічівсьм;

- провести аналіз систематичної, біокор^атогічної, гсогра]!'*-

ної структури синантропної &:ори сучасних урбано$лор цих міст і скласти її анотований конспекту - .

- виділити фракції синантропної їяори та еккзкїи їх особли вості; • ' . ' ' ' . ^ .■ ' ,

’ - встановити специфічність' флори основних антропогенних екотопів; . . . ' . ■ ; ' • .

’ ' - проаналізувати склад карантиннії' бур'лніз, по знаходяться

в імпортовано: насипних зернових в&ктахах та здатність їх до екс-палсії. . •

Об'єкт та умохзя досліда^кь. Об’єктом дослідкннг була сжгл-тронна флора трьох прзпіортозпх міст Півю.чш>-3ахідкого Пригорг-.!;' -

мор'я, яа відрізняються статусом, площею,■ інфраструктурою, вікон, і рівнем розвитку промисловості та транспорту. Дослідження флорі ■ презодклк за доп'.г.огою маршрутного і^асристичного обстеження території у l£&9-it'i>o p.p. Б основу покладено порівняльний ’ морфолого-г«іОгра’’ічій:£ і'.етод дослідшшу:. Для порівняння використовували . . персональні колекції ЕЛіндомана та И.С.Шеетарікоза, а також списки видів, оіу блікоьані шм у lo7^-lfc£4 р,р. Латинські назви так- . еонів уточнені за G.K.Чь-роланові:м /1981/. Одержані результати оброблені ііотодада иат<зкат;гчнсї стсгистики за Г.М.Зайцзвкм /1921/ ага З.М.Іі!нілїОН /1984/. . ' . ■ ' .

■ Наукова новизна роботи, Вперше встановлено аядовий склад си, аактропнсї ^ориіірипортових міст Ліміічло-5:аід!ого Причорномор’я та складено анотований конспект, який вшсочас 1212 видів вищих спорових та квіткозих рсслкн ;і 9 видів гркбів. З результаті всебічного порівняльного'аналізу сучасного стаііу уро'аі-юїяори і характеру ' її. змін за сто років показано, що в урб'щсфяорі Одеси відбулася . кількіс:а і якісні зміни, Вперше найдені 7 “видіб бур’янів, нових для Ш-внішо-Зазацного Причорномор’я: Aabyukia KlcrantUa КісЬз., • ■Згуаосйіов Ьчиїіів (ПівО.) Chrtok, Curatooiilon cuthortlca (Уаhi.) Eert., Myagrus! perfoli.atum Ь.» ?апісшп dichotowlflonaj (KoodJJer** nald, Scaadiz etollatn Banko at. Solond, Sicyoa anjjulutn i.,i 6,-ДЕК міста Одоси: AcY>ro3ia trlfldo L., Cacoia tora L.» Echinocya ~ tie lobnta (llichx.) Torr.. et Gra^, QenothorB ©rytroeepsla Bai-k., . ioljpogoa raonopelienele (L.} /Doe£.„ Еоемегів-hybritfe Ь.*а ToKQE вида нових декоративних росяиі, цо проявлявть тенденцію до' здичавіння, як Наприклад," Cblorophytua еоаогш ^а!г., Ссгшаеііпа соїшги -піа ь.та інші. Виявлено нові локалітети карантинних і злісних

бур*яніь: AcroptHon горепв (1.) DC., АиЬговіа artemiuiifolia 1., Anaranthiun palsnarl S.Hata., A. poaollii S.Wusu., СолсЬгиз pauci-florua Bath., Ірошоеч liatiorucec (X.) Jocq., Euphorbia dentate

fcich*., Sorahiua ж вішиге'*awdi.: Заділо^ ■ автохтонна та адохтонт фракції слнансропиої -рлорк* вказані ступінь .натуралізації й час заносу видав а-вєптивнкч рослин. ІСено^іта, що ..занесені в останні' дссхі-ь років Д ст.» запропоновано виділити в окрему групу під назво» "lq<2йз-кo!гoфiти,,. Прогнозуються такі основні ияяхи поповнення едвси?:пшої .іяори міст як занос карантинний та інших бур'янів із ;>іая>'К,ї горновими ваитакаки та здичавіння і натуралізація декоративних рооду.н, кіп ипкор.іс'говудо вся дзхя озь-денешш. Ііа основі різ-

побічних досліджень флористичного складу міських екотопів виділені рослинн-уні^ікатори і визначені їх характерні риси.

Положенім, п'.о виноситься на згепіст; ■

. 1. Особливості систематичної, біоморі-ологічної та географіч-.

яої структури синантропної ілорі припорі'окк міст Північно-Західного Причорномор'я розкривають специфічні риси її формування і сучасного стану, .

' 2. Сучасна опотепічна диференціація еїшштропної Слорн при -

портових ніс*'залежить пстеоагко від ступони і характеру сумарної дії антропогенних Ьакторів в різних екотопах, а тако* антропстоло» рантності і преадаптації видів.

. 3. Обгрунтування прогне зу подальшого збагачення урбгшоілор

припортових міст видами адзонишких рослин за рахунок "зернових іиігрантів" та декоративних ергазіоіатів,

.Практичне значенім робота. Знайдені іісцсзнаход^яіпцг 15 карантинних видів. Матеріали дослідів передано до Одеської прикордонної інспекції По карантину рослин. На основі аналізу забрудненості діаспорами бур'янів різних продовольчих насипних зентаиів, яга надійшли у 1989-1992 p.p. до Одеського порту із 21 країни світу, вияв -хено найзабрудненіші' /з США/. Складено конспект усіх виявлених паки *а іншиш авторами видів, до вказано видову належність за сучасною номенклатурою, посилання на літгратур:іі витоки, в яких про них згадується, місцезнаходеення, фракцію флори та біоекслогічні особливості. Підготовлено спецкурси для студентів-пуркантів кафедри ботаніки "Синантропна фхора", ”Урбано$лора-Одеси", "Карантинні бур’яни".

-Апвсбздія роботи. Основні результати дослідзснь доповідались на звітних конференціях професорсько-викладацького складу СДУ у 1992 - 1S96 p.p., на 1У Нолсдікній конференції ботаніків.Санкт-Петербургу /ВІН РАН, 1S92/, на І міитародній конференції по екології Карпат /Зорохта, 1952/, на иіянародній'науковій конїерокції "Про -мислова ботаніка. Стан і перспективи розвитку" /Кривий Гіг, 12S-3/, на кон^е і’окції молодих учених і спеціалістів "Актуальні питання ботаніки і екології0 /Ялта, 1293/, накігн.чродкіЯ науково-прягтлч-ній ковіїеренції "Екологічні ігробломи Одеського регіону та їх вирі-кекня" /Одеса, 1994/. Дисертація пройшла епробаці» на розгирсног-г/ засіданні кафедри ботаніка ОДУ /Одеса, 1995/ та розгг:греі:с.чу всіданні відділу систематики і їшорістакя судяших рослин.Інституту

ботаьікк ім, М.Г.Лолодного НАН України /Київ, 1996/.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 робіт. ,

Структура і обсяг дцсет-'гвції» Лисвртація складається із вступу, G глав, агснов'сів та списку використаної літератури /241 най -тнувиння, о яких 66 іноземних/, додатку. Основний текст викладено на 139 сторінках машкопясу, Ішстроаако 53 таблицями та 15 рисунками. Сбонг додатку - 103 с. .

За метода-чні консультації та допомогу прн виконанні роботи щиро дикую СЛ.І'осякіку, Л.І.Крщькій, ії. В.Гелері /Київ/, М.М.Цве-льопу /С-Иегербург/, С.Г,Коваленко, І.ІІ.Ругмцькій, А.Г.Петроеян /Одеса/. ■ .

' Глава І. КОРСІКА ІСГСРІЯ ІШОТІШЯ І РОЗВИТО' МІСТ, ЩО '' ЗІІЗЧШСЯ .

Місцевість, ка якій розташовані Одеса, Іалгород-/іНістровсьЕИй їа Іллічівськ, .as давно історію. Ilepai поселення відомі тут з другого к^ячоліття до н.о. Історія Одеси як кіста починається з 1794 p., Біхгсрода-/ігістровськогс - з 910 p., Іллічівська - з 1973 р.

Усі бони являються припортовими містами Північно-Західного Причорномор'я, &яе відрізнагтьса за віком, статусом, рівнем иіомиолового розвитку, інфраструктуро^), площею та кількістю населення, '

Глава Д. ІІЗШО-ІЕСГРАІГША ХМВШШ;ІЇШ ЇАЙСН/ ^ОСШ/ШІЬ

Охарактеризовані особливості географічного пслоненда і клімату, специфічні риси річних змій синотчічгаі^пїоцесіз. Для Одеси наведені поправка для основних скноптичіїюс характеристик щодо різних районів міста. Мікроклімат міста характеризується частими гемпера-турішш аномаліями /ранній потеплінням, пізнім похолоданням, короткою вимов з частиш відяигшад, тривалим - 112 дц,- та яарким лі -том/ і являється перехідним між морським та коїгошеоташшм. Без яорозіпіft період -'216 ДН.. Грі’НИІ - південні чорноземи, серздне-су-глияхові sa а о\: охози дно-суглинкові. Кояизанвя температури на грунті іиа ЗС° шці, ніж у повітрі. Розраховано вітровий індекс охслод-геккй, який х$.% готеразуе ступінь сколодаенші поверхні під впливом літру і гошерагури повітря без врахування випареніія. Найбільші Його внапаіош припадаюаь на зимовий період, г,о посилює дію холоду нг, рослина. Відмічені зміни кліматичних 'іМггорів на протязі сторін чг.- ІЗказаио на характер промислових та транспортних забруднень ат-

иосіври. ■

Глава Ш. .АНАЛІЗ СШШ1ІРШІЮЇ ,МСРй ИІСТ, іЮ ВІНЧАЛИСЯ

Пера відомості про місцеву &чору стосуються 1770 р. і пов'язані з іменами П.ііаіаса, І.Гмеліна, І.ПзльдшіктаДта та іш. Всього наш ви,цілено В хронолоі’ічшіх етапів, яояшй з яких сяцмпв поглибленому іііШЧЄІШІО і^ЛОрД рОГІОНу, окремих фЛОр Т’і окремих родої і видів. З 1£ц? р„ більш дсісяадао вивчається ріоря гранейорпованих територій з різним ступенем антропог-егаюго іювалтя;ісешш та гсі:пз:ю урбоно іяор.

’ Ками проаналізовано систематичну стр;г:стуру (лор:і сучасної Одеси» Одеси 70-х років та кінця XIX сг., аучлекої (‘лор:-: Білгорода -Дністровського та Іллічівська. Аналіз сучасних Ггяор базувався на пласпогду матеріалі, а длор XIX ст. - на гербатапос зразках та ріо -ристичних списках Е.Ліидаиана /1672-1£с2/ та П.С.ІІІеетсрікоза /1894/ У сучасній флорі. Одеса нараховується 866 видів трав'янистих квіт -їсових рослин, що належать до 418 родів та 75 родин. Е.Ліндеман вказував 649 видів з 345 родів та 63 родон, а П.С.ІІІестеріков - 663 зиди з 340 родіз та 65 родин. З флорі Бєлгорода-;иістрсвсьяого зібрано 296 видіа з 197 родів та 02 родин, а Іллічівсьха - 320 виділ з 198 родів та 49 родин. Пропорції флори складають: для Одеон 70-х років XIX от. - 1:5,5:10,3; Одеси кінпя ХІХ ст. - 1:5,2:10,0} сучасної Одеси - 1:5,6:11,5; Білгорода-Дністровського - 1:У,Б:Г>,7| їллічівсьаа - 1:4,0:6,5. Родовий коефіцієнт відповідно дорізіте .1,98; 1,95; 2,07; 1,50; 1,61. Представлено-системагсгошй споістр зптзаних !дор. '

Сто рокіз гому у .іїорі Одеса були відеуигівді 12 родин, серед £ішх Яаісса.іпасвав, 5®йопівсв.ів, ОхеїЛсІвсвае, Ї,иі4о1аес:іссо«, Тго~ >озо!ае»ав ^І(;3> >>, ае зиаїіклн представників 3 родим: оатНяг.п-вп«, ьуіпгнсозе, ігваагшсвао. Спектр провідних родин вивчених ^лор представлено у таблиці 1. ' ■*

Процент одаовадових родян тиг-аеться від ІБ до 38, складаючи у Ллорі Одо он на початку сторіччя 1Ь, 1-19,0/Е, у флорі сучасної Ода-кі - більше 25%, Вілгорода—дністровського - 38,47-, Іллічівськя. -352, цо сварить про гжяинай занос видаь. У всіх іяорах поніїш цзреватанка дводольних. Вирахуване індекси видової тгїоодшссті пар родин.

Ранговий коефіцієнт Спіркона вказує на аолику по-абяість у зоряда/ провідних родая в різнзх спектрах. Ш&бігьпу схожість О,'37

у *лорах Одеси кінця XIX ст. та Бідгоро^'у-Диістровського молено пояснити, за З.Сіварц /1971/, схожістю господарських зв’язків та розїйрон міст. •

. . Таблиця 1

" Провідні іойпз; синантропних Ілор

Назва роджш С и и г 1 н т т з о п н а Ф л і о тз а

1 2 3 4 5 , Є 7

Лсбегзссао І X X X 1 X і

Гоасвав 4 3 2 'і 2 2 3

ЗгіШВІСОСОСЄ 3 2 3 3 3 4 2

ЕаЪасэав 2 4 4 4 4 3 4

СЬспоросІібсеав 7 7 5 8 10 7 7

ЬнЕІаиопб 5 8 6 7 6 6 5

Сагуорі*у11ссег,о & 5 7 5 8 Б 9

. Аріассае 6 6 & 9 9 13 6

Вогггіпасаое 9 10 9 10 - 12 10

Каглдг.сиїп соио 10 - 10 «» ' - = _ . 14 «ь

ЗРоІуеояасеао - - . 22 «•» 5 15 «*

Ссгорииіагіасєав - 9 ІЗ 6 7 II 8

Примітка: 1 - Одоск 70-х років XIX ст., 2 - Одеси кінця XIX ст.,

З - сучасної Одеси, 4 - Біггорода-/місїровського, 5 - Іллічівська, 6 - регіону /Ткарова» Тііхоиііров, 1382/, 7 - України /Протопопова, 1991/. '

Як вва~ае 0.1.Толмачов, велика число в:;дів у порівняно невеликій кількості ро’ли властиво територіям з екстремальними умовам! розвитку, рослинного покриву. Не характерно і для фкорн досліджуваних міст, і регіону, і іграїш в рілоі<у. Обсяг видів у трьох та десяти провідних родинах складає: у &порі Одеси 1872 р. - 32,3 та 66,92, у флорі Одеси 1694 р. - 30,0 та 64,4Х, у форі сучасної Одеси - £2,2 ага 60.7Х, у .ріорі Еідгорода-/:ніотрсвського - 37,4 та 63,< у фіері Іллічівська - 42,8 та 63,6% у порівнянні з флороо регіону ■ 26,9 та 68,с% і синантропною флороо країни - 32,3 та 64,9%.

Прослідкувати за зміна»! у алорі козша, виділивши види, спіль кі." даа різних фвор. Ь,об одержати об’єктивні та порівняльні дані, обчислювали іюо.ііцієнїи Канара та Чеісачовського. Використання ков ;;іцієЕгу Чокаиозського з. критерієм їіпера діє змогу обчислити дос •

товіріїість одержаних даних /таблиця 2/.

ГаСлішл .2

Подібнісїь родів І ВИДІВ у ішорах ПрнПСрТОВИХ міст Північно-Західного Причорномор'я за коефіцієнтом Чвкановського

^лора

МІСТ

я? л о -р а

. о д з а и

70-х р.р. 90-х р.р. сучасн

Біягсрода-1 Іллічібс,ь-

/>іі стров. !ка

Одеси 70-х р. Одеси 90-х р. Одеси сучасної Білгорода-тда. Іллічіпська

родя

види

Прииітіса: підкреслено результата, де різниш достовірна при 0,55 рівні значущості.

Б родовому спектрі значених |лор відмічено великій обляг одво-віідозих родів, яхий у кінці минулого сторіччя становив бо,4-59,3%, у сучасній Одесі - 57,0%, а у Білггороді-/.ніс-гронсьЕому та Іллічіваь-цу - 76,0 і 68,0% відповідно. .

У сучасних флорах Еілгорсда-^тстровського та Іялічівська серед життових ч.орм петюваетють малорічникив той час коли у Ьюрі регіону більше багаторічників. На протязі сторіччя я Одесі не тілї-;-ни зменшився обсяг полікарпінів з 48 до 4ол, але і: зросла кількість однорічклкіз з -36 до 44% від загального обсягу. • Створення штучки екотііи, екстремальні умови яіігтя рослин у иіськоху середсзяці діють моелляість вихити издам з більш корстшм таттешм ці їй ом. Співвіднесення коно- та полікарпі:;ів у менших містах складав 1,сЗ-1,ї2, а однорічииків та багаторічників - 0,77-0,24. Характерно, що у Г-ло-рах усіх трьох піст переважають стріпшекоренезі рослини. НаТч-згіше їх у £ілгорода-4Ністровської!у - 63%, що ігр'лбялзно відповідав обсягу у чяорі Одеси сторічної давності, наіібільше - у 2ллічівєьйу -(й,аіХ. Рослини зі спеціпліз овшита: яідаемнимк срганама предстаям-иі вооднаково. Наприклад, кореневкиргі та будьбошбуликві складають у іілорі різних міст від 0,4 до 10?с» За стсріччя з;ірі2п?л-СЬ кіль -кіс: ь цибулиннях рослин, в той час шс китиі;*к6гоисзих практично не

змінилась. СпілБі/дісаешш сгрнкко-» та китицекоренезих рослин у ■>орі сучасної Одзси складає 3,7, БілгороДа-7аіотровсьісого - 4,0, Іллічі всі,ка - 5,3, що відрізняється від урбано'яор Південного Сходу та іішзос районів країни. У спектрі, складеному на основі скотами Раушаера, лауоважЕЗїь теро^ігл: 44,1% у Одесі, 43,8% у Білгоро-ді-;гяісгроьськоку, 46,0% у Іллічівську, що близько до синантропної флори Улраїни - 44,9% /Протспшова, 1991/* За сторіччя їх обсяг збільшився на 7.4%, годі як кількість гемікриптофітів змшпшілась приблизно на стільки к. .

Аналіз сшіантропної флори за гігроморфама дозволив видідягл в її складі такі груш: ксерофіта;, тзоксврофітн, мзао$іги, зсороиа-ооИтн, гігршіги. Найбільшій обсяг зайлае група рослин я ксеро -кор.Уга>с< оонак-іии. Пропорції біокорф підкреслззть, цо для сучасної Одзси г.5ільшілась роль мазофіткого ахепвнту, а дося Бі лгорода-<1'ді ст-росського га Іллічівська - кеерофіїного. Серед геліоморф у різних ійстго: в різні роки постіініо багаю геліофітів - біля 727. Вста -НОВЛОНО, ЦО у фіОрІ ОДССИ ПрОТЯІ’ОМ М!0рІЧЧЯ Вбереглися П8р6Ваї1Н0 ішиокарпікк, багаторічіша іа’ стртаюкоретвси сіістєисш, світло -лх/О'ні ксоусйітч. ' .

Географічна структура сішаїіїроішої флори припортових кіст Північно-Західного Причорномор’я с’ігсоаана гамкои розподілу гадів за фітохоріонаш, і)!іділе'«;гс5 А.І'.Тахтадошом /1278/ та Г.Вальтерсм, В.Альаанші /1936/. Най:: виділено 79 аипів'ареалів, які були об’єднані у 2 групи - колірегіспальну, голарктичну і древвьосередгснно-корську. і>чора міст, цо булк об'єктом наших дослідаонь, форіїува -Лесь за рисунок бтїдіб сих основних груп ареалів.Збільшення за сто років полір&гіонолшої груші відбулося за рахунок рссту кількості ііоскспздіїів та генікосмополітів, котрі вярівк;оягь специфічні особливості урбано,,лср, зодучи до їх уніфікації. Сг.іввідношения поліро-гіональної* голарктачної та древньосерздгеккомореької груп ареалів у сучасних урбйноілорях складає: .для Одеси - 2,5:2,2і1, дая Білго-роду-Д-нісгрогського - 2,5:3,5ї1, для Іллічівська - 2,9:4,0:1, цо икаяуе на. нарєвазишна диок нерюїх груп. Наі'.більп внрокб в складі прові^допс Г[дгп арсдсесллтеаі ксскзпатіта і гвмікосгюполіїи, голарк-тктагі., палеар^сіі'Зіі, сісрдоіатеьгсі сиди. Дмигь ^.ісленні жида арваг логічно пов’ягані і& С^редзоішойор’яи: езрспейсьво-древнесоредзбм-нс;:ороьіа, бві>шейвіВй-с«дрбд^ешонорсмЕі, _сві»дзвиао>іорсгі:о-ірано-г\>р^шько-гвразіазісиа. ечспг>ві, ііаііі5Шсько-пснтично-с«зрвдз9каомар-с:.?:0-ір£Ш0-тураііСькі бидй. Зузьхсахюадьні паннонсько-понткчіїі видїі

u

складають недоїсть. До окладу цієї групи входять зокрема Cantsuroa 'оешчіопа Klok., (tymnotiperalim осіавцепиш (L.) Inkht., Gooiollnon tatericum (L.) Bolen., Гпратв» tucildulua Klok., Polygonum patulua Bl*b., Bases hnlaenyl Bech. '

Враховуючи велике значення в*$внтишості способів поширення о розселенні синантропних рослин, ш приділили їх виводиш велику увагу. За способами иашреят вада досяідаеноа juropi відносяться до

13 груп* Серед ній найбільша кількість видів каазгать до аненохо-рів» Зокрема в аоноіьііій ^лорі теж пероважгзіть аноиохори і псрволь-вентк. Варохори в у^баноілорі за£кяоть друге місце. У зв'язку з тим, що на протязі сторіччя дана■виросла різноманітність збиральної техніки іа (транспорту, в 1,5 раз» зросла чисельність ctieRpo-; та аіч-с -тгохоріи, а загальна кільісісїь шп-ропохорів збілмшшась у 2 рдза.

При практично незмінній кількості мірмезохорів зросла чисельність різних зоохорій. Найкращі перспективи дня розповощеення шість еи-да-поліхори.

■: У зв’язну з кім, що на рослини у місті шга-гиьгю лплітазть найрізноманітніші біотичні та абіотичні фактори, жмапшио рехокеь-дгвати викор:стовуаати ті чи інші види як харчеві, лікарські тощо без додаткових Досліджень. Багато рослин, маачи еоколоіці кохисшіх ознак, вважаються бур*янами і знаджуються; в той час як вчені /ІІль-кинекше, Тарасова, 1992} Кгвплг, I9f>lj Penan, Бав, X'JiC / заалиіса-ють охороняти своєрідність флори тських\ екотопів. Ьумо виділено

14 ОСНОВНИХ ГСОНОДІАрСЬКО цішшх груп. У ІЛОрІ рДОСИ н^'більзш

ісільїгіств видів представлені бур»ящ - 207, декоративні - 201 та лікарські - 177. За сторіччя кільїисть вада в усіх груп значно зрос-да. Зконшшга&ь лише число видів, що охороняються. .

Глава 1У. АПАЛГЗ АПОЛ'НОЇ І А./ВгІЇШЇЇЗ'ЮЇ JAflJIfi HQ il

Розглянуло історію вивчання сіпізиїроппої «Ілори та створення її термінологічного апарату* В роО'огі' використані кжмрії оцінки адвентивних рослин, прийняті Я.КорНлеем /ІС'71/. Усі впда іюслиц поділені на дві Іракції: апофіти - абариіч-іші вида та адвентивні -заносні. Серед аденітів виділені хри груші: овапорітн - вади, які переселились на антропогенні иісцвзросташіл, геніапофіги - ті, що активно розповсюджуються у антропогенних екотопах, але зберігають міцні позиції у місцевій фаорі, та нестійкі /випадкові/ аиоріта -види, що сироко розповсюджені у природних угрудуваннях, але пипад-кові в аіггропогешшх місирзростаншх, Адвентивні види розділяли за

двома ознаками часом заносу та ступенем натуралізації. За часом заносу виділяли архоофіти - ті, що з'явились у флорі до кінця 15 з., та коно$іти - ті, цо потрапили пізніша. Оскільки аа останнє десятиріччя значно іііїснсії.і ікулаася занос ноаііх видів як на території України , так і в ііздас країнах і регіонах /країна Прибалтики» Росія -Москва, Казань, Краснопір тодо/, ми ввааали за необхідна внести до-полношк в існуючу іаіпс'Лаітіфо* Серед кеноДтіа ми пропонуємо ви -ділити креґлл-коіїо/іяі /від англ. "ясла"/, що потратиш у флору за останні десять років, до яках № віднесли *Пв runt him ptiiusri з.

Од to., A. powellii S.Yi'atc., Aabroeia triflda L., Соиніа tora X., Euphoxblo Centatc lHchx., Рмаісша dich.otcjniflorum ttiehx.,, Uosiaerlu hybrido (1.) DC.* Scandix p«cten-venerS.3 L., Sc. stellata Banks et Solaiid., Sioyos angulata L., Zi&i.'phora capltata L. та ІНШІ, ВСЬОГО 40 видів. За ступенем натуралізації зяділдта Біда is високим та низьким ступенем., До пеїшіих відносили агріофіти - вида, и\о натуралізувалися у природних та налівитучних місцоггрсстаїшіх, тс епекоуі-ти - ті, цс натуралізувалися у трансформованих екотопах. До других

- ергазіо*і тк - -і де чазі лі культурні види та еїемзро^іїк - ті, що потребують кожного разу нового заносу діаспор.

Встановлено, цо за сто рохсів у алофітній фракції зменшилась частка нестійких an о fi ті в та виросла - евап&ідтів /з 36-4С& до 47X/, а геміапофітів - залишалась пркО'ліізно таїною к. •

Аналіз адвентивних рослин за часом заносу на дану територію показав, ио кенофіти відігравали значну радь у фіорі кислого сто -річчя, складаюча G5-71X-. У флорі сучасної Одеси їх частка збільшилася, а архео^ітіп ві.щовідно зкеншштея на І4Х-. 'їастка кевофітів у днох іки'л иісї'ііх складає 73-76%. Обсяг видів is високим ступенем натуралізації - епекофітів займає у флорі сучасної Одеси 57%, Еіл-гс-рода-Днісїровського “ 67%, Іллічівська - 75& у порівнянні з ві -Ь4Х у і лорі Одеси минулого сторіччя. Серед видів з низьким ступенем Натуралізації виросла частка оргздіо.ітів, в тоіі час як абільшгннші кількості е*ечєро£ітів відбулося неоднаково. Так, якщо в Одесі за сторіччя вона зросла майжь у 7 разів і складає 14,6/С, то у Вілгоро-ді-Л;істрозеькому та Іллічівську - тільки 4,0 і 3,5Х. відповідно.

Аналіз ало£ітяої та адвентивної і-ракцій чотирьох провідних родин покіїзпв, що кількість апоИїів за сторіччя практично не змі -• ішлась,а збільшиш-: чцола видів відбулося ед рахунок адвентивних.

У родоводу спектрі апофітної та адаинтивної фракцій 120 одно -видових родів належать до адвентивних і тільки 70 - до апорітних.

Серед двовидовіо: адвентивних родів олід вказати АпЬгояІа» ааііп-вода, Саггіогіа, СаппчЬіі?, при чом/ Два останні у минулому сторіччі були відомі яа одновндові, а два персих були підсудні. Найбільший адвентивний рід АшогапіЬив нав 12 нидів, а шо-Іітний -Роівіппіа

- 11 видів. Виділено 27 родів, у склад яких входять і ало^ітні, і адвентивні види. НаРлсрушгішиЙ серед них СЬспороііішя.

При визначенні Флористи чнтс зв*язків з іїлораш інших коггпшс'іі-гів і фяоргеї.чуш?; зон» явідкг походять адвентивні роелхши, адаптуються в умовах Північно-Західного Причорномор'я,, на основі , загально п<ийнятої схеш розподілу нами було виділено .£5 груп. За ото років особливо звільнилась кількість рослин, чо походять з Америки /в Одесі 1594 р. - 16, у сучасній - 90/, із Азії /22 і 78 піп-довідко/ та із Середземномор'я /120 і 162 відповідав/. При 'цьоі-у кількість піьнічкеамерязанських ачдаа зросла у 7 разів. У Бїлгороді -ДОгістровськону та Іллічівську перовоісахть середземноморські, за -хідноєвропеЯські та північноамериканські вида.

Для прошдеїшл порівняльного аналізу чшор використовували метод чисельних індексів за Я.Кориасеи /1963/. Обчислювань: І - коефіцієнт нестабільності, д - коеііціснр сииантропізації, К - коаіі-ціснг модернізації і за В.З.Прстополспога /1991/ - співвіднесенім суни нестіхко: видів СИН до загальної сумі сидів ЗСВ. Відіісїесшш СНВ до ЗС8 для Одеси за сто років збільшилось у 4 разі: і складає

0,214, що трохи більае, ніж дія степової зони Україїаг, і ілмстпус посилення антропогенного впливу на 'глору. У Вілгоротй~,Ьист|.овоько~ ну та Іллічівсьііу Дз сг.іввідкоеоння трохи іигчо: 0,16 і 0,15 відповідно /таблиця 3/. '

Таблиця З

Чисельні індекси гізшх флор

Місто, зона СКВіЗСВ І а К

Одеса 1Б72 р. 0,06 43 187 і,;:и

Одеса 1894 р. 0,05 32 169 1,80

Одеса сучасна 0,214 180 238

Білгород-йіістровський 0,16 ЗО 102 1,76

ІДЛІЧІБСЬК 0,15 48 150 1,73

Степ /Іірохопопова, 1991/ 0,2 132 230 1,00

Лот^ь /зота, 1974/ 0,183 100 167 0,56

Гданськ /аоЬяагя, 1967/ 0,243 163 № О.ВЗ

Щецін / йяікі Іпиїс і., 1970/ 216 0*30 ІЦ>ии 1,62

Достатньо широкий споктр зміни індексів відображав особливості формувати Ллор у конкретних кліматичних умовах при ріаноцу сгупені датської діяльності та антропогенного навантагвшя* '

Глава У. ЛШІЗ -2ЛСРИ МІСЬКИХ МІСЦЕЗРОСТАНЬ ОДПСИ ,

Рсзгляц/го випово міські місцезростання is різним ступеней ан-•хрологоішого наізаііїааонклї парки, ботанічний сад, кладовища 1 цвинтарі* птзїморські га пршіканні сили, трахвайні та залізничні колії, порг, вулиці*’Сниоаио Is знаходження у місті» площа, типові вида» коротко шікдадвио історій. ''

• Систематичний сяаліз виязжв, що найбільша число видів /333/ знайдено у перту, трохи мзаше - на схилах лиманів /331/ і приморсь-jqk обрииах /325/. ІІййивншв їх на вулицях /S3/ та вздозд трамвайних колій /93/. Для усіх екотопів характерний низький родовий кое-фіціекз?* Яівцо в цілоі-у fifin міста він складає 2,177, то у різнюс шо цраростеїіяях коливається від 1,69 /аорт/ до 1,20 /вулиці/. Пропорції (Juiopa показують її бідність і екпадавть 1:2,4:2,9 /вулиці/, ■ 1:2,8іЗ>4 /трамвайні колії/, 1:3,2:4,1 /парки/, 1:3,?.;3,9 /кладо -вшца і цвинтарі/, 1:4,7:7,V /схили лиманів/, 1:4,02:6,65 /приморські схшпг/. Пропорції флори регісцу /Тпарова, Тихомиров, 1982/ складають 1?5:8, що найбл/’ече до пропорцій |яори схилів лиманів. Апо-фітна фракцій перовалае у ддорі багатьох екотопів, особливо принор-оьиїх та прішімашшх схилів, в той час як на кладовищах і залізниці кількість апофізних і адвентивних, відав приблизно однакова, а у парках та на вулицях останніх більше. . •

Прі; аналізі пешироная видів адвентивної фракції, що відрізші-иться часом заносу,. виявлено, що наіібільвз архор'ітів шикаюїь на приморських схилах, а каііідакша - на вулицях. Серед адвентивних видів із різним ступеней натуралізації у Ысыспх екотопах більш розповсюджені вида з иісоїгаг. ступенем натуралізації, прпчопу їх обсяг колишеться від бив у парках до 93% ка хроивішікх коліях. Відао -відііо, над: з низьким ступеши наїур&нізацИ більше представлен, у парках і монию на аулицях. ... ■ _ . .

Аналіз роеповсюдаення ш>&в у різніте нісцезнаходаоннях дав змогу виділити ті, що найчастіше зустрічаються, які № назвали-улі ;:і::огорама урбано^лори Одеси. Вони складали. 14% від загальної кількості і представлені 127 видами із 106 родів та 33 родин. Пропорції сгаадаять 1:3,2:3,В, родоиий коефіцієнт - 1,2. Провідні родини: Aetcracay» /35 В«/, Роасявв /16 В./, BrfiQslccc*8> /Ю В«/,

7abacone jq aj Хлйloceoe і Cbenopodiaceae no 4 R;wu Серед уніфікаторів перовакав адвзнтдша Фракція, причому, ісюцо для флори міста відмоленая архео^ітів до ісеио'іітів становить 1:5,6, то дня іос: -1:0,95# а епекофітів у 5 раків біліше, шк ергазіе літів /у глорі міста г у 1,8 раза/. Співвідношення різних груп апо-зітів у обох випадках приблизно однакове, Уніфікатор:: представлені порова-ото crpiiKUQKOpeHeBitra. однорічшкаки. Частка апофітіз серед полікарпіків дорівнве 63%. Наибілша кількість еидів цих рослин походить із Оз-родаемиокор’я /35/, далі йдуть Європа /17/, Аксршіа /16/, у тс:у числі Північна Америка /11/, і Азія /10/. Серед геліогорі* переважають геліофіти, а серед rirportop} - мезокеероніти. У способах розповсюдження шіоділ та каоішм продстаилоні усі грітій, кріт: гідро-хорів, але переважають ііоліхори. За останні сто рокіз у Флорі кіста з'явились і увійвсгя до сісіаму уніфікаторів 15 видів, з яких 9 належить, до родини Auteraceao* Aretium Іерра І», Artcuiiuin enrma Ь., Cyclachucna ie.nthlfolia (Jlutt.) Ртвеп, Ооііпсіоіїз parviflorn Сат., Grindella equorroaa (Fursh.) Dunal.. Xanthium вЗЬ.іашп (Wid.)

H.Scbols Т0щ0ф '

Глава УІ, МСШИВІ ШЛЯХИ ПОШ ШШХ 1ЙДВ У СІШЛІІЖШІЙ

■ ' ■ даргшет. ' '

Еіур’яюі иезуть потрапляти у флеру кіст різниш шляхами» Найбільш характерним у дослідеоних містах є шях через торговельні зв’язпі мйрським, залізничним і автотранспортом, ввз/етіям в культуру багатьох новіле видав, завезенням будматеріалів тощо. Найбільшу зїігрозу лвляоть КЕ'рйН'х’щиіі бур’яни. Проблема ПОСШГОГЇЬСЯ відсутністю тукояих криторіїв їх статусу в даній місцевості та кодеет-ваннл поведінки у певна: грунтого-кліматичних умовах. Питання знаходження небезпечних бур’янів та аляхів їх заносу виріцувть вчені у багатьох країнах світу /Jehlik, I58fij Kurtto, 193 4'і ЬапЬіод,

.1991» Curen, Х387» Suoninen, 1979/< . '

. Ги проаналізували 4621 примірник різних зернових вантааів із 21 країни світу, зібраний прикордонно?) Еаргвт:г.-піш їеспокціч» у І9Ь£з~13£2 p.p. Карантишіий список того часу налічував З? видів, 1C з-яких.ми знайти у різних міських місїіезкаходадішях під vac дос-ЛІдаеш>:Асгор^і1оп глрааз (Ь.) DC., Anbrooia orlcnioiifoila І,.,

trlfida Ь«> Саваіа to*® І,,, СвпсЬмд» patiolflomo Benth., Cus-cuta lupullfomie Kroete., Euphorbin <3«ntata Eiehx., Ipomoea he -derse*a L., Sicyoa orgulota 1., Solnnua rostratca Ccn.

Сій з них північкоакеркканського походження, по одгдау - південноамериканського, саро лнс а д і ато ьхогс та ЄЕрспеІіеьісого. Більшість рослин ЕШЛІІДСНО у МІСЦЯХ П6фОВаИТ83£ЄНШ ІК^П'НМХ НЧС1ІІШ5ГХ продовольчих вантажів, тої-у і*ікаво було дізнатися, з якої країни гса з якими гшігажаїзі потрапгіля сюди щ бур'яни. За період досліджень у пробах були зкаі доні 29 видів карантинних бур'янів, лісі у різної^ обсязі зустрічались у 12 наіімзкуваших вантажів. Насіння бур'янів, сходи .'ікіф'ули виявлені нами на території портів і в місті на гізних еко-тонпх, зкаадіаось у 9 різних вантажах із 14 країн, розташованих на всіх материках, крім Австралії. Із 7 держав.експортувалась псекиця» із 5 - рис, із 4 - кукурудза. У максимальній кількості зонта’гіїв ?.най;»енс Іроііоеа іюЗвгасоя, даті ЙДУТЬ ЛмЬгояіи агіеійівіії’оііо,

А. їгіїіаа, Саапіа їого. Еасівкя найбільшої кількості бур'янів кіо-'.илосі / ппониді та сої, наі-люшої -■ у бобах, квасолі, рапсі. Н&й-Зілбру/.;нвн.ішлкіт були проби сої - 10*22 видів бур'яній /США, 1590/.

І взагалі няйбілша кількість ікршитлагах бур’янів нздіодоть саме з тдіої країни, птлчому цорічио -і б повному обсязі. Тралл'чікя насіння йур'янів у пробах різник токів неоднакове. Тае, нзприюіад, для АпЬ-говіь tri.iJ.da цей показник ьмікосться від 6,0% у 1988 р. до 65,9/, у Ї&&0 р. Пзровигаажеккяг зерна зідЗувалсся з листопада по травень, зцо сприяло потрашіяшш насіння у найсприятливіші умови. Зараз за -тіюуді.-сио лоїлИ уоч-шглшниіі список для України, з якого у напнх зборах с Ааагмяііто рріиогі, А. реиеІІІі» Гаг.іпиа аісЬогожіПогші,

Г.йіагіа Г.іЬаіі Пегил., БогеЬвя Ьаіереше (X.) їогз» та ікни Слід вказати» гар ],:тд з;гдів, які вказувалися сто років тому для деяких скотопіз кіста, ,ч<м зникай і на знаходеш їх в місцях поревактахеи-Ніі зернових ііантажіз, як наприклад» ГЬаісгіо рЬаІогоіае» І.», Пи~ рісший гоіипсііГсіїііід X. ■ ' •

Поява ноізлх Лідій в урбаноріорі коге бути пов'язкою і з деко -ратшядаа росяшігісі, г.х:і складань бідії 1-/5 частини всісї синантроп* і*ої і^ісул міста. У списку декорсиивіаос рослин 150 вилів, що нглолсп до 135 родів та 4? родоі. іізіюмиатність сортів та форм не розітая-г.'ш:. Паїібілш представлені Апісгасвав /24 р. 33 В./, Шіасвав /14 р. 21 в./, Игвевісасва» /В р. Ю в./. Одним видок представлені ІУ родші. Наіісівьиу кількість шдів веллчзюїь роди Зедив /5/# Во--*а /4/, Ашдгйяіішя» Ха^еїза /з/. ЇТегенажають азіатські та акерк -калські із::дз, сзрспоііоьгих гро;пі ішнае, а кіиікальна кількість - ш і;і.;зй із Низої 5еландіа. Сирзд аіттезза £орн перевваа^ть мококарпі-

пи. Одасрічники складать 41,2&, дворічники - 5,2%, "видушені одно-річники" - 9,2%. Найбільше китиценореневях рослин, найменше - буль-бокореневищних. Сород окобіоморр переважають геліофіти. Багато до -поратішішх рослий, наприклад, представники родів Amaгой thus, 'Jag* -teo, Tuiipa, Hemerocallio та ішп. дичавіють і, поширюючись за мехі культури, оселяються на схилах котлованів, відвалах, кучах і’рунту, ГЛИНИ, вздовж залізниці. Так, Petunia hybrida Ilort., lunnria annua L., Ссэеоо bipinnntuo Cay,, Coamelina coamunie І. було знайдено з квітами та плодами у різних районах міста cat» в таких умовах. Для прогнозування подальшої поведінки рослин, що натуралізувалися» потрібні додаткові дослідження. '

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТ*! ТА EiCHOiilffl ■

1. Впершэ в повному обсязі вивчена синантропна флора припортс-вих піст Північно-Західного Причорномор'я, що доз а оліїло встановили поширення на їх території 1212 видів вішрйс спотових та квіткових рослин і 9 видів грибів. З них 7 видів наводяться наїм вперш для даного регіону. На території Одеси виявлено 806 видів трав'янистих квіткових рослин з 41В родів та 75 родин і 28 видав деревно-чагарникових, що пошрюкться самосівом, 4 види папоротей з 3 родів та 2 родин, 1 вид хвощу, 1 вид плауну, 12 видів мохів з 10 родів, С родин, 2 класів; 9 видів грибів з 9 родів, 8 родин, 2 класів. На території и. Білгорода-Дністровськсго виявлено 296 видав з 157 родів га 52 родин, м. Ілдічівська - 320 видів з 198 родів та 49 родин*

2. В результаті амаліза систематичної структури синантропної флори встановлені її характерні рисл, які полягають в подібності спектра провідних родин до аналогічних хлор інших територій, тим, г;о на дата цих родин припадає більш 61$ видів, низькими значення-' ни родового коефіцієнта і високою питомою вагоа родів з малою видовою насиченістю, що за О.І.Толмачовим /1974/, характерно для флор територій з екстремальними умовами розвитку рослтшого покриву. Відмінність від спектру провідай родин синантропної '.{шори України

ВІДОбраяаЄ ВИКЛЮЧНО ВИСОКв ПОЛО£ЄКНЯ СпЄІ1оросГіасе;і6 - тішового

представника пустельних флор, підвищена роль родини pouceoe, характерної для зональної степової 4Дори, а т&кок входаешяі в пориу десятку голарктичної родштшшішсиїасвво.

3. Аналіз спектру життерих іоорм показав перевагу терої>ітів. /43,8 - 48,0?/ і стриинекореиевих рослин, що свідчить про середземноморський характер синантропної і]тори. Серед екобісиор'; найбільшо годіо-уітів і мезоксерофітів, що характерно для зони степів. На від-

:гіцу від флора рогіону, де домінують полікарпі юі, в урбанофяорах

нер-еважамть ноно;.арпікіі.

4. Вивчення способів пгішитети синантропних рослин дало змогу ВИЯВИТИ 13 груп, серед яких перше місце, як і у зональній флорі, saJiiiCTTb анєисхорд. Для більшості видав характерна псліхорія9 яка поєднує природні і аотропохсрні способи поширення, .

5. Географічна структура дослідженої флори свідчить нро насиченість її соредзомноиорсьюіш, азіатськими та лівнічно-ачеріїїшнсь* такії видами, а тоноя значну участь видів,з полірегіональшм та голарктичним типами ареалів,

6. Виділено опорі тну та адзентивну фракції флори. Спізвідно -аанна ids inns; коливається від 1і2 до 1:1, що вказує на значну роль сдбєнтившх видів у фсрмуватгі. урбаноТ-лор, переважно конові -тіп за чазси проникнення і епоио.Татів оа станом натуралізації.

7. Уресовуачи посилення інтенсивності заносу адвентивних рос-хпк вспрікіиці сторіччя, запропоновано ввести до існувчої класифікації па часом нрсівшіешш групу кроііш-іг&ноїатів, яка об’єднує вк-

зднзсені за остгшна десятиріччя, конкретизує темна інвазії од-7>єіїт;;ві.іих. ;*оелки. '

6,. Багаиьні тенденції Дорізування синантропної флора припорто-t:c< кіст ПІБнічпо-Західасі-о Причорпонор’я полягали у відсутній ад-хснгазації ілорі:, ?ойгачоіші і[лор!стичного різноманіття бур'янів і абід-іоїшя аборягйшюї фракції, збільшенні відсотка квнсфітів і ш-стійеого елементу» чисельності шроьоарегльнйх ehjAb, коііо карній в, С.ІИОр.'йГ/иСІВ, СТрИК1ІЄКОрЄНЄВИХ рослин» ксоро^іїної групи екобіо -нрр&, геліофітів і тсро|)ітів, що характерно в осно^пону для вокальної скрантроппої £лори. Спецк^ачшіїш рисами цівї флори е. зростання кількості мезолітів, іг,о поясноеться створенням,новак КЄЗСЇіІТШХ місцезростань, карантинних бур’янів, внаслідок діяльності портіз, декоративних ьргазіоДтів, нові вада яких масово використовуються з культурі. Показником яіпспого і кількісного зростання дії актро-шгоїшого gajrropa є зпсстлвія чисокшісс індексів сакаіітропізаідї,

г^'П'.ції і ноотабільності, а також збільшення в 3,5-4 рази cytci неотіііімх видів до загальної суни видів.

's. Розглянуто 9 танін окотсиів, що відрізняються ступенем сгі.' омого та неезідо.юге шітрсіюі’еішого. впливу. Структура природу-::: ко^лвксів порусюнг, воіаі дзградузть і поступаються иісцзн а» -іі-гпid'fony. В-задісЕлако» ідо найбільша флористична різноиапітніст ;с-то]ігасгься s тих іасір-зкаходаеннях, до хідбуаавться перовлн-

таження або транспортування: вантажів /порт - 339 видів, залізничні колії - £56 в./ за рахунок переважно адвентивних рослин, а тиках в місцезнаходженнях, які відчувають рекреаційний прзс /сгпиш лиманів - 331 в., приморські схили - 3<Й в./, на яких перевівають апо-фіти. Для окремих видів, в більшості адвентивщгх, які походять з псеричшпс флористичних центрів, складаються більш-менш спршглтщі умови і вони реалізують сзої потенційні можливості згідно ннасггй антропотолорантності і преадаптації до умов увільнених сухих фунтів. Найбільи висока значення індексів сшшнтропізапдї .і нестабільності - в порту, найбільм шізьке - на трамвайних коліях. Найбільше значення індексу модернізації - на ву-шцях, наДвдние - на приморських схилах.

10. Аналіз розповспдошості видіа у ріоікх екотопах дозвелиз

ВИДІЛИШ ВИДИ, ЯКІ ДОІШіуЮТЬ З ШІХ ПО ЧНСОЛгНОСТІ. рОЗКЭДаСГО

їх як ядро рослшшого блека уі:бш:оекесистеми конкретного міста і надаємо їм назву вида-уні-йгсатори .і[лори. 127 цих видів /з 105 родів, 33 родин/ вштадавть 14% всієї синантропної £лорі:. "е иирояо-ареальні стрЕЗиекорензві однорігняг-и адвентивної іракці ї, геліофіти І мозсксєро^іти,'СВрОПЄЙСЬЕО-СЄрЗДЗСШСМО].СЬКОГО та пізніи;о-анориканського походаення, ній розпсвс:о^ку»ть плоде і насікш по-ліхорно. 15 з них ввійшли до урбаноЧлорп на протязі останнього століття. . • ■' ■ .

11. При вивченні засміченості діаспорами бур’.тнів ітортіпк насипних продовольчих в акт асі в у 190&-1532 р.;>. у 4621 ігообї було знайдено насіння 29 видав карантинних бур'лніз з ііі кроїш світу. Нсіізасміченіїшім вант'ахом е -соя, а країно», з якої ^егулглпо подходить найбільша кількість забруднених продуктів - США. Івіяглеши 15 видів карантинних бур'янів у різних міських екотопах показів ймовірні шляхи їх появи та подальшої натуралізації. Збагачення флори може проходити і з о рахунок натуралізації докоракізюо: рсс-дшн, у то^у числі термофільних, та супроводжуючих їх бур’янів.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, СПУБЛІКСйШШ ПО ГЕНІ ДЦІСЕі ТЛЦІЇ

1. НемерЦалова Т.В., Коваленко С.Г. Особенности сннантропноЯ флоры Одессы начала века //$эзисы 1У Молод, конф, ботан. С-Иетербур-га.-С-Петербург, 1952.- С. 36

2. Васильева-Немерцалова Т.В. Динамика оргазио!итоп и е>;х:ио-ро{итов в синантропной флоре Одессы //Актуальні пителліп ботаніки та екології: Тези допсв.коні’. молодих учених і спец. України*-Полтава, 1692.- С. 10

3. Васильева-Негорцалова Т.В», Коваленко С.Г. Особенности си-нантрогшой сТлоры Одессы начала века //Труды 1У Молод.конф.ботал. С-Пзтербурга.-С~Петеро'ург, 1993,- Ч.І.- С. 25-28 /доп. в'КШИ .

10.06.93 5П 1621-В 93/, •

4. Васильева-Иеморцшюза Т.В, Дденаника синаитропной'флоры Одессы иа примере грех зедуидах сэиеЯств //Гози допов.конф.мояод. . учених і спец. "Актуальні питання ботаніки і екології”.- Київ, 1993.

- С. 23 . .

5. Васильева-Нешрцалоза Т.В., Петрик С.П., Коваленко С,Г. ,Ру-кицкая И,П. Унификация синантропної! флори городов как результат антропогенного воздействия //Иромьашг.ботан.: состояние и перспективы разв.: Тбз.докл.мездунар.науч.конф.~ Донецк, 1593,- С. 20

6. Ласильова-Некерцалова Т.В», Коваленко С.Г., Рушшкая И.П. .

Рокреьциошая нагрузка я ее влияние на состав флоры //Сосновые леса России в системе многоцелевого лосопользов. :Тез.Всеросс.':сн£).-Воро-нвж, 1993.- С. 34-35 ■ ,

7. Коваленко С.Г., Петрик С.Г!., Рукицыса І.П., Васильева-Ненар цалола Т.В. Нові вида синантропної флори м. Одеси та причоршжороь-;. них портів /Акр.ботан.чурн,- 1993.- 50, Р1.- С, 114-116

8. Васильова-Иемерцалова Т.В., Коваленко С.Г., Рукицкая 1І.П. Травянистые шгародаенты в озеленения Оде зсы //Неждунар.науч.еоы£. "Ьколог.проблемы инродукщш раст. на соврем, втапе: вопросы теории и практики'.’- Краснодар, 1993.- С. 130-133

9. Василъсва-Иешрцалова Т.В., Дятлов С.Е., Коваленко С.Г., Ружицноя И.П. Редкие и исчсваящие виды урбанордоры и ■ проблемы их о\-руш //Охорона генофонду рослин в Україні: Тези допов.науі:.кону.

- Донецьк, 1994.- С. 79-60 ' . ■

10. Носякін С.Л., Петрик С.П., Васильева-Неьвзрцалопа Т.В. Но-

ві внзхідки в адвентивній флорі м. Од .'си //Укр.ботан.*урн.-1994.« 51,- £ 4.- С. 141-143 . •

11. Баеклюва-Намарцалова Т.В., Коваленко С.Г,, Рукицкая И.П.

Нсшггоршг гсиоЕиса ур-бано^л ори Одессы в течение стала тая //Эколог, пр.облош Одесского региона: Труда междунар.научно-гграет. конф.-Ог;оеса, 1995,- С. Зоі-^оГ) , . ' • . . •

12. Вг.сильенс1~11зшрца!юег> Х.В., Коваленко С.Г., Руяажая Й.Ц, .

і ізмошмио состава ъгзьююл флоры Причерноморских лиманов под антро-погемым прессом //Актуальные вопроса экологии и охрены природных го;.?нас акоаистеи к ситгод. территорий: Иатср.мо7.;расп.изучно-практ. зон,). Ч.2.- Краснодар, 1995*- С» 50-61

13. Засилье і' £.-Не ко рцал ов а Т.В., Ширяева В. Г., Ко--.. ы;:со С. Г., Рудаиька І.П. Вплив торговельних зв'язків на иадаодасізіч нас:ти-бур»яиів //Укр. ботан. курн.-1995,- 52, Р 5.- С. 664-671

Ключові слова» синантропна флора, припортові міста, Пі! тчно-Злхі д-ие Причорномор’я, структура флоризміни за сторіччя, уні-гікатори, занос, розвиток

Васильева-Немерцалова Т.В,

Синантропная флора припортових городов Соворо-Занадпого Причерноморья и пути ее развития. Диссертация на соискание> ученой степени кандидата биологических наук по специальнос'ти C3.C0.Cd - ботшика. Институт ботаники им, Н.Г.Холодниго І1ЛН Украины, Кие», 1996.

Всесторонне проанализировано созремешісо состояние синантроп-ной урОаноідори Одессы, Белгорода-Днестровского, Иліичевска, Показаны иэмзнения во /ілоре Одессы за сто лот. Веделеїш фракции .^лорн, гаї-да-уюфінатори. Растения, которое залесены в послед.-шо 10 лот, пред доаено называть кхейш-кено^ит&ми:. На основании анализа 4621 пробы насыпных продовольственных грузов из 21 страны мирд и обнаружении

15 видов карантинных со;.н/ков в различных екотопах Одессы прогнозируется дальнейшее возрастание количества и распространения этих растений. •

Уаяііівтв-Йепагійаіота ї . V.

Sjnaniroplc flora of liorth-V.eatem Blnck.Sati coaat aea-porta •isd %\i& waya of it'o derelopnant. Ph.E.theala. Speciality 03.00.Cl - Botany. M.G.r:h,olodny Inatitute of BotRnjr of the i>atlonal Acederor of iScianco of Ukraine, Kiev, 19^6.

Thoro иао comprohennlyely analysed the Biodem state of eynan-tropic urbanoflora of Cdeuua, Belgorod-Dne8tru/nk,y, Illicliovsk. It woo thown the сіїапцов In Odense's flora durinf; 100 yeure, The t bo-г. а*и fractions and apecieo-unificatoro «ere chosen. It wati offers ihe plants t; be droned in the laot 10 years to пока the crccho-tieaofita. Ottlr.u to ьг-*1увів of 4621 samples of filled food lading frca 21 country of *>orld und dlr^over 15 ap(:ciee of quarantine weeds in different Cr:euja‘s ecolopf. w* yrcjgnosla the further increase of quantity and dicoen.i^.-.tion of thoue plants. .