Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Сетчатокрылые (Insecta, Neuroptera) Украины и некоторые вопросы охраны редких и исчезающих насекомых
ВАК РФ 03.00.09, Энтомология
Автореферат диссертации по теме "Сетчатокрылые (Insecta, Neuroptera) Украины и некоторые вопросы охраны редких и исчезающих насекомых"
НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН:8ЕРСИТЕТ
С1ТЧАСТ0КРИЛ1 (МБЕСТА.МЕиРЮРТЕРА) У КРАН (И I ДЕЯК1 ПИТАНИЯ ОХОРОНИ Р1ДК1СНИХ I ЗНИКАЮЧИХ КОМАХ
• Спец1альнгсть - 03.00.09 - ентомолопя
АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора бюлолчних наук
РГС Ой
2 О МАЙ 1997
На правах рукопмсу
ЗАХАРЕНКО Олександр Всеволод*
Кжв-1997
Дисертацт виконана в Харк1вському державному аграрному уыверситет!
Науковий консультант - доктор бюлопчних наук, професор' Борис Митрофанович ЛИТВИНОВ
Офщжт опоненти: Доктор бюлопчних наук, професор Микола Платонович ДЯДЕЧКО Доктор бюлопчних наук, професор Олександр Зиновмович ЗЛОТ1Н Доктор бюлопчних наук, ст.науковий с-к Валерм Михайлович СРМОЛЕНКО
Провщна установа - Донецький державный ун1верситвт
Захист дисертацй в!дбудеться" .1997 року о ГОДИН1
на эасщанн) спец'|ал13овано| вчено) ради Д-0105.13 у Национальному аграрному ум1еерситет1 за адресою: 252041, КиТв-41, вул.ГероТв оборони, 15, учбовий корпус 3, аудитория 65.
Просимо прийняти участь в обговоренн'1 дисертацг при, и эахисп або висла™ Ваш Ыдгук на автореферат у двох прим^рниках, завфений печаткою за адресою: 252041, Киш-41, -Герош оборони, 15, Сектор захисту дисертац)й.
3 дисертац!ею можна оэнайомитись в б!блютец| ун'шерситету.
Автореферат роз1сланий' 1997р.
/
Вчений секретер спец!алЬовано1 Ради,
кандидат сшьськогослодарських «■-—Г? А. Г. БАБИЧ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальн1сть проблем«. Все61чиий науксчо-техжчний прогрес лривв до корЫного перетворення природного ландшафту I до широко'!' Х1м!эац'Г! стьського господарства. Ц! зм1ни эробили вельми ак-уальними природоохоронн! заходи, одним з олемен-пв котрих е зам'ма х!ммних засобт боротьби ¡з шкщник'ами сшьськогосподарських культур бгалопчними методами захисту юслин.
Основными методами бюлопчно! боротьби ¡з плодниками стьсцкогосподарських рослин е: збереження фауни ентомофапв у агроценозах, створення умов для Тх нормально!' життедЫльностт, в необх1дних випадках, шгучне розведення I • колонЬац!я ентомофапв у агроценози. Ц| заходи потребують знания фауни ! екологй ентомофапв як агробюценоэщ, так I природних екосистем. Однак, наин знания у вщношенн1 до цтого ряду ентомофапв щв недостатж. Сджею з таких маловивчених грул е ряд с'ггчастокрил!. 1 - ,
С(тчастокрил1 - вщносно невелика фупа комах. На цей час в<домо бтя 4000 представниюв цього ряду. Незважаючи на незначнв видове ршноманггтя, с!тчастокрил1 е звичайними мэшканцями бтьшост! бютотв на територК У кра!ни.
Як правило, представники ряду - хиж! комахи. Ця особлив1сть атчастокрилих робить ■ !'х важливим компонентом екосистем. Роль атчастокрилих не вичерлуеться регуляцию чисельност! членистоногих. Вони входять до рацюну птах!а та ¡нших тварин, опилюють рослини.
В1дм1чен1 особливосп атчастокрилих ¡, перш за рее, ¡'х споаб живлення, давно приваблюють дослщниюв. Зроблен! перш! кроки на шляху використання представниюв ряду в боротьб! з1 шкщниками альСькогосподарських культур. Для деяких езид1В розроблен! способи лабораторного розведення. У багатьох кражах зд|йснюеться вилуск штучно розведених атчастокрилих на т! чи ¡нш'| культури для стримування чисельност! попелиць та ¡нших шкщнимв. У цей же час, розробка метод'щ використання атчастокрилих у боротьб! з шкшниками. утруднена э причини недостатньо! вивченосп Ц1е'| групи комах. Недостатньо вивчена фауна I екололя атчастокрилих, практично вщеутн! сучасж таблиц'! для Тх визначення.
Велика праетичне значения I недостатня вивчен1сть атчастокрилих спонукали нас до того, що було прийнято ршення зайнятися цгею групою комах.
•У процес! роботи по вивченню атчастокрилих УкраТни ми неминуче заткнулись ¡з проблемами охорони рщмених та зникаючих комах, проблемами заповщноТ справи. Анал1'з цих проблем також став одним ¡з эаьдань наших дослйжень.
Мета г завдання дослщжень. Метою дослщжень було вивчення фауни атчастокрилих Укра'жи I розробка заходов охорони рдасних 1 зникаючих видщ комах.
Для досягнення поставлено!' мети вир|'шувались' так! завдання:
-виявити видовий склад атчастокрилих УкраУни;
-розглянути географ1чне розповсюдження атчастокрилих свновоТ фауни;.
-з'ясувати причини змми географ|чного розповсюдження атчастокрилих; .
-скласти таблиц! для визначення атчастокрилих Укра!ни; .
-визначити осиовн! напрямки 1 мет од и охорони р'щюсних вид!а комах \ вдоскоиалення эзповщно'( справи;
-досл'щити господарче значения атчастокрилих.
Наукова новизна доспщжень. У результат! проведених дослщжень для територи Укра'жи встановлено 93 види атчастокрилих. 3 них 26 видщ е новими для фауни Украши. Вперше проведено анап'а географ1чного розповсюдження атчастокрилих свггово! фауни. Складен! орилнальн1 таблиц для визначення атчастокрилих УкраТни. Встановлен1 причини змж географ^чного розповсюдження I чисельносгп атчастокрилих. Рекомендовав до включения у "Червону книгу УкраТни" 11 видщ р'щюсних I зникаючих атчастокрилих. Визначен1 основн! напрямки 1 методи охорони комах I вдоскоиалення загов^ноТ справи Вияолеж найбшьш перспектйвн! види атчастокрилих щодо використання у бюлоп'чжй бсротьб1 з1 шыдниками стьського I люового господарств.
Практичне значения роботи. Пропонуеться ряд заходш по практичному застосуваннга атчастокрилих у боротьб) 3| цшдниками культурных рослин. Рекомендован! конкретн1 види для штучного розведення I використання у бюлопчнш бороть®. Одержан! даж по фаун'1, з ехолош та географнного розповсюдження атчастокрилих можуть знадобитися при розробц1 метод1в Тх практичного використання. Складен для визначення атчастокрилих таблиц роблять можливим точну ¡дентиф1кац1ю вид!в цю важливоТ групп комах. ~ Накреслен1 основш напрямки збереження видового рЬномангггя комах 1 вдоскоиалення заповщноТ справи.
Декларацш особистого внеску. Особистий внесок автора ,,исертаци полягае у самостийному обгрунтуванн! теми 1 методик дослщжень та збору, у визначеннГ материалу, у виконанн! експериментальних роб'1т 1 теоретичних розробок.
Лпробацш результатт роботи. Основн! положения та результата дослщжень були обговорен!: на 7-ому М^жнародному симпоз'|ум1 по ентомофауш СередньоТ европи (Ленжград, 1977), на конференци з охорони природи пвденних областей УкраТни (Симферополь, 1977), на 2-ому з'Тзд! УкраЫського ентомолопчного товаридтва (Ужгород, 1980), на Всесоюзнш нарад1 "Проблеми охорони генофонду I управления екосистемами в заповщниках степовоТ' та-пустельноТ' зон" (Аскант-Нова, 1984), на 9-ому з"|'зд1 'Всесоюзного ентомолопчного товариства (КиТв, 1984), на 3-|'й республ!канськж нарад| "Бюценолопчн'| дослщження на УкраТнГ (ЛьЫв, 1984), на 8-1й Всесоюзна зоогеографией конференцн (Лежнград, 1985), на обласжй науковм конфрренцм, присвячзн1й 80-р1ччю д1яльносгп Центрально-Чорноземного заповедника (Курськ, 1985), на Всесоюзной нарад> "Теоретичн'| основи заповщноё справи" (Льв1в, 1985), на 1-1Й Закавказьш конференцн по фаун1 комах та ¡'х охорсни (Ереван, 1,986), на 3-ому 3'1зд1 УкраТнського ентомолопчного товариства (Кан|'в, 1987), на 9чй Всесоюзной нарад! г проблем грунтовоТ зоолог!! (Тбт1с1, 1987), на 12-ому М|жнародному симпоз!ум1 по ентомофаун'1 СередньоТ бвропи (КиТв, 1988), на Всесоюзна нарад| з проблем кадастру \ облжу тваринного св'ггу (Уфа, 1989), на Всесоюзной нарад! Пдроб'юлопчнн
дост'дження у заповедниках СРСР" (Борок, 1989), на Всесоюзной конференцн "Заповщники СРСР - Гх сучасне I майбутнс" (Новгород, 1990), на 4-ому зЧзд! УкраУнського ентомолопчного товариства (Хэрюв, 1992), на Микнародному симпоз1ум! "Ентомолопчн! досл'дження у заповедниках степово'( эони" (Розовка, 1993), на обласн1'й науково-пракгичжй конференц!( "Еколопчш проблеми Харювсько! обпасп" (Харк'ю, 1995), на М'мнародному сем!нар'| "Розвиток . системи М1ждержавних природнмх територм, яю охороня, эться особливо" (Мартова, 1996).
' Пубп1кац!я результата доспщжень. За результатами досп;джень ■ опубликовано 65 наукових роб'п.
Питания, що виносяться на захист:
-анал!3 географ|чного розповсюдження атчэстокрилих та його зм1н п1д впливом господарськоТ дшльносп;
-огляд фауни сггчастокрилих УкраТни:
-таблиц) для еизначення с1тчастокрипихУкра'1ни;
-анализ стану заповщно)' справи та шлях1в збереження рщюсних та зникаючих комах УкраТни.
Структура I обсяг роботи. Дисертац|йна робота викладена на 253 стор|'нках машинописного тексту, включае вступ, иксть розд'т'ю, аисновки 1 рекомендаци.
Експериментальж дослщження зведет у 9 таблиць та тюстрован1 137 малгонками. Список цитовано! Л1тератури включае 635 назэ, у тому чиот 380 ¡ноземнК
ЗМ1СТ РОБОТИ
1. 1сторт виочення (¡¡тчастокрилих
1.1.1стор1я вивчення Ытчастокрилих св1товоТ фауни •Ряд №игор1ега був встановлений Карлом ЛЫнеем, який зробив I перни описи ктькох европейських видю. До середини 20-го стор1ччя багато досягните вивчали слчастокрнлих Саропи, Америки, Азм та Австралм. Вщсутжсть у той же час достатн1х критерй'в щодо встановлення нових таксона призвала до появи велик«! юлькост1 синон!м1в i плутанини в систематиц атчастокрилих. Перший значний крох у переведенж неуроптерологп на солщну сучасну основу зробив швед Бо Т'едер (Во Т)'ес)ег), який надрукуваэ в 1954 роц| працю, у яюй детально описав гежтальн! структури атчэстокрилих I запропонував вщповадну терминологию.
Для друго'г пловини нашого сторнчя характерн! ¡нтенсиеж сИунтаичш досл'щження, ям проводились у бтьшосп краТн Свропи. Ц1 дослщжвння п|дсумувэяа двотомна монограф!я австр'|йських неуролтеролопа Г.Ашпох; У.Ашпок, Г.Гельцель (Н.Аьроск, Ш.Авроск, Н.Но1ге1), видана у 1980 роц|. У Ц| ж
роки непогано вивчана фауна атчастокрилих ЯпонИ', n¡B,HÍ4H0í Америки, Африки, Австралм та деяких частин ПтденноУ Америки.
Вивченням атчастокрилих колишнього СРСР займалось díahocho небагато дослщнимв. У 60-их роках • фауну атчастокрилих Середньо!' Азп вивчала Е.П. Луппова. Г. I.Дорохова эадовтьно вивчила у 70-их роках фауну ЛенЫградськоУ облает!, а А.М.Коврипна - Середнього Поволжя. Починаючи з 1975 року вивченням атчастокрилих бтьшост! територм СРСР займався aDTop дисертац'л. В ociaHHi роки суттевий внесок у вивчення атчастокрилих Далекого Сходу Pocii зробив В.М.Макзркш, а у вивчення мурашиних леош Середньо) Ази - В.А. Кривохатський.
У результат! згаданих досл1джень у неурогттеролог'н' встановилось таке становище: гарно вивчена фауна, атчастокрилих Захщно)', Центрально! i ПщденноТ бвропи, Австралп, cnaöitue - Америки i Африки, незадовтьно -Пюденно-Сх|дн01 AaiV. Потребують pee¡3ií бшьшють родин cbítoboí фауни. Слабо вивчеш пре^мапнальж стадн, бюлоля та екололя атчастокрилих.
1.2.1стор|'я виочення атчастокрилих УкраТни.
Перш! св!дотцтва щодо фауни атчастокрилих У кражи м1стить стаття Х.Хаген (H.Hagen, 1858), у яш для ХарктськоУ облает! наведено Myrmecaelurus trigrammus, для Крима - Myrmeleon formicarius, для Харювсько? облает! i Криму -Deutoleon lineatus.
На г.очатку нашого стор)ччя В.Г.Пл1Пнський збирав атчастокрилих на територ'и Кримського П1вострова. Цей матер1ал обробив ¡сланськйй ентомолог -Л. Навас (L.Navas). У результат! надруковано дв! прац| (Navas, 1912 ¡ ГШпнський, 1923), де для Криму наведено там види атчастокрилих: Dilar turcicus, Osmylus fulvieephalus, Maniispa styriaca, • Wesmaeiius navasi, Hemerobius humulinus, H.nitidulus, H.margiriatus, H.micans, Micromus variegatus, M. angulatus, Sympherobius pygmaeus, S.elegans, Italochrysa italica, Chrysotropia eiliata, Chrysopa perla, Ch. dorsalis, Ch. formosa, Ch. viridana, Ch. phyllochroma, Ch. septempunetata, Mallada flavifrons, M. prasinus, M. inornata, Chrysoperla carnea, Acanttiaclisis qccitanica, Myrmecaelurus trigrammus, Myrmeleon inconspicuus, Euroleon nostras, Macronemurus bilineatus, Distoleon tetragrammicus, Creoleon plumbeus, Gymnocnemia variegata, Neuroleon microstenus, Libelloides macaronius.
Значним внеском у знания про фауну атчастокрилих Украши е стаття М. Драгомирова (1927), де для КйТвсько! обласгп наведено: Coniopteryx tineiformis, С. pygmaea, Semidalis aleyrodiformis, Cohwentzia psoeiformis, C. pineticola, Sisyra fuscata, S. terminalis, Wesmaeiius coccinus, W. subnebulosus, Hemerobius humulinus, H. simulans, H. stigma, H. nitidulus, H. micans, H. marginatus, Micromus angulatus, M. paganus, Sympherobius elegaris, S. fuscescens, Niñeta vittata, Chrysotropia eiliata, Chrysopa perla, Ch. dorsalis, Ch. abbreviata, Ch, formosa, Ch. phyllochroma, Ch. nigricostata, .Ch. septempunetata, Mallada prasinus, M. ventraiis, Chrysoperla carnea,- Myrmeleon formicarius, Distoleon tetragrammicus.
Таким чином, цими та деякими ¡ншими працями до середини нашого стор|ччя для УкраТни було встановлено 53 види атчастокрилих з 9 родин.
У середиж амдёсятих poKio вивчення атчастокрилих УкраТни почав автор дисертацм. Завдяки проведена po5oTi до списку атчастокрилих Укради нами додано 26 вид|в i задов^льно вивчена фауна багатьох-областей.
Дещо розширипи за останн! роки список Ытчастокрилих УкраУни I деяю ¡Нш! дослщники.
У результат! вказаних доспщжень для фауни УкраУни зяраз встановлено 93 види, що мабудь складгг- приблизно 90% !х ¡сгинко! юлькосп.
2.Матяр(ал та методи досл!джень.
, Оснонними матер1алами для Ц(е'У роботи послужили збори азтора, що проводились з 1975 по 1995 роки на УкраЫ, у Росы, Втору а, Грузи, В/рменИ, Азербайджан!', Казахстану Таджикистан!, Угорщин!. Матерол збирався переважно окспёдицшним способом. Стац!онарн! доовдженкя проводились у Сумськм облает! (заловщник "Михайлгаська ц!лина"), Харювсьмй облает! (м.Хпркщ, учлюгосп "Скрипа'!"), Донецьюй (запов1дники "Стршьц1вський степ" I "Провальський степ"), ■ Херсонськ!й (Чорноморський згпов|'дкик, запоащник "Аскан!я-Нова"), у Криму (Карадагський заповедник), Курськ!й облает! (Центрально-Чорноземний заповщник), Бслгородсьюй обласп (запов!дник "Лю на ВорсклГ). Використовувався також матер1ал кафедри зоолог!'! Харювського державного ун^верситату, музею природи Харювського держунщерситету, зоолопчного музею Московського державного ун!верситету, Зоолог!чного ¡нституту Роайсько'У АкадемГУ наук, эоолопчних Ыститулв УкраТни, В1рмен1{, Грузи, ряду приватних колекц(й.
Зб!р атчастскрилих проводився коанням рослинносг) ентомолопчнИ|И ' сачком, струшуванням на запону, ловом на св1тло.
При досл1дженн1 гежталй та Ух консервацГУ сикористована методика запропонована Х.Ашпок (Аэроск. 1971);
Всього пизначено ¿¡ля 25 ООО екземпляр|'в атчастокрилих
З.Систематична частина
3.1.Таблнц1 для визначошл с!тчастокрилц'х УфаТни.
У цьому роздм наведен! таблиц! для визначення 9 родин та 93 вид!й Ыгчагтокрипих УкраУни. Таблиц! про'тюстроваш 124 малюнками.
• 3.2.М|нлив1сть таксоногЛчних ознак.
3.2.1.М1нл!1В1Сть у жилкуванн! крип.
Розглянуп аномалп у жилкуванн! крил, що утруднюють визначення атчастогрилих. Найчаспше ц1 аномалп поз'язаж ¡3 розташувзнням поперечник жилок у представниюэ родин Соп1ор(егуд1с)ао та С1")гу£ор!с!ае.
3.2.2.Мшлив!сть забарелоинл та розм1р1в тша.
М|нлйв!сть забарвлення в!ДМ1чена у прэдетавниюв бтьшосп родии У роздт! розглядаються найчастш випадки м!нливост! забарвлрння, що прнэеодять до помилок пр;-! позначен.1-« атчастокрилих. Мшливють розм!р!и т!лз найбтьш характерна для представни!Ш родини МапИгр^ае.
3.2.3.MinnnaicTb гештапьних структур.
MiHnnQicTb гештальних структур розглянута для деяких оид1а Coniopterygidae, Hemerobiidafe, Chrysopidae.
Для уникнення помилок при визначенж атчастокри^ ihx бажано використовувати не окрем1 екземпляри, a cepii екземплярш ¡э кожно! конкретно'! територн.
З.З.Анотований список видю.
У роздЫ наведем вщомостч про Л1тературн1 еказщки та розповсгадження 93 BHflie атчастокрилих УкраТни, а сама для:
Coniopterygidae: Aleuropteryx' ioew'ii Klapalek, A. umbrata Zeleny, Helicoconis lutea Wallengren, Coniopteryx tineiformis Curtis, C. borealis Tjeder, C. parthenia Navas et Marcet, C. pygmaea Enderlein, С. esbenpeterseni Tjeder, C. tjederi Kimmins, Semidalis aleyroditormis Stephens, Conwentzia psociformis Curtis, C. pineticola Enderlein;
' pilandae: Dilar turcicus Hägen;
Osmylidae: Osmylus fulvicephalus Scopoli;
S'isyridae: Sisyra fuscata Fabricius, S. terminalis Curtis;
Mantispidae: Mantispa styriaca Poda, M. perla Pallas, M. lobata Navas;
Hemerobiidae: Drepanepteryx phalaenoides Linnaeus, Megalcnufs tortricoides Rambur, M. hirtus Linnaeus, Wesmaelius concinnus Stephens, W quaaiifascidlus Reuter, W. nervosus Fabricius, W. malladai Navas, W. subnebulosus Stephens, W. navasi Andreu, W. mongolians Steinmann, Hsmerobius humulinus Linnaeus, H. perelegans Stephens, H. simulans Walker, stigma Stephens, H. pini Stephens, H. contumax Tjeder, H. fonestratus Tjeder, H nitiduius Fabricius, H. handshini Tjeder, И. micans Olivier, H. lutescens Fabricius, H gilvus Stein, H. marginatus Stephens, Micromus variegatus Fabricius, M. angulatus Stephens, M. paganus Linnaeus, M. lanosus Zeleny, Psectra diptera Burmeister, Sympherobius pygmaeus Rambur, S. elegans Stephens, S. fuscescens Wallengren, S. pellucidus Walker;
Chrysopidae: Italochrysa italics Rossi, Nineta flava Scopoli, N. vittata Wesmael, N. pallida Schneider, Chrysoiropia ciliata Wesmael, Chrysopa perla Linnaeus, Ch. walkeri McLachlan, Ch. dorsalis Burmeister, Ch. hungarica Klapalek, Ch. abbreviate Curtis, Ch. formosa Brpuer, Ch. phyllochroma Wesmael, Ch. commata Kis et Ujhelyi, Ch. hummeli Tjeder, Ch. viridana Schneider, Ch. nigricostata Brauer, Ch. septcrnpunctata Wesmael, Mallada flavifrons Brauer, M. prasinus Burmeister, M. ventralis Curtis, Chrysoperla. carnea Stephens, Cunctochrysa albolineata Killington;
Myrmeieontidae: Dsndroleon pantherinus Fabricius, Acanthaclisis occitanica Viilers. A. baetica Rambur, Myrmocaelurus trigrammus Pallas, Nohoveus zigan Aspock, Aspock, Holzel, Lopezus fedtschenkoi McLachlan, Myrmeleon formicarius Linnaeus, M. inconspicuus Rambur, M. immanis Walker, M. bore Tjeder, Euroleon nostras Fourcroy, Macronemurus bilinaatus" Brauer, Distoleon tetragrammicus Fabricius, Deutoleon lineatus Fabricius, Creoleon plumbcus Olivier, Megistopus flavicornis Rossi, Gymnocnemia variegata Schneids^ Nauroleon nemausiensis Borkhausen, N. microstenus McLachlan;
Ascalaphidae: Libelloides macaronius Scopoli.
<$.Гоограф1чке розпоасюдження с(тчастокрмлих та його змши п1д опшшом господарськоУ дтльност! гподини.
4.1.0CHOBHÍ типи ареалш.
Арезпи бтьшосл родич та тдрод tu cítmg "токрилих дуже пегий та охоплюють yd зоогеографии регюни. На р ix комитентах, 'pi.M Антаоктиди, энайдеж Conjopterygidae, Sisyridae, Seiothidno, Mantispidad, Hemerobiidae, Chrysopidne, Myrmeleontidae, Ascalaphidae. Дуже широко розповсюджен! ¡ деяга види атчастокрилих. Космополит Ch. carnea знзйденмй на ycix континентах OKpiM Австралп та Антарктиди. Деям види е спты мми для Сх1дноаэ1атсько1 та 1ндо-Мпл;зйсько'| областей, ЕфюпськоУ та 1ндо-МалайськоТ, 1ндо-МалайськоТ та Австрал1йсько'1, Сонорсько! та HeoTponisHO'i областей.
Розпоасюдження спгчастокрилих у öinbüjocTi вилздюв обумоалено ¡сторичними та шматичними факторами, а текож ix спроиожнютю до розселення. Остання добре виражена не ттьки у великих, гарна лггаючих, але, nepiflKO, i у маленьких, погано лггаючих вид1в. Так, крих'ти пилекрили (Conioptsrygidae) часто мають велик! пол1зональн1 та зэнальж ареали.
Вплив харчових факторю на розповсюдження слчзстокрилих в/дм/чаеться у ларазитичних видш, як'г мають лоеднан! арозли. Прикладом такого ареалу може служити розловсюджоння I. italica. Личинка ц1еТ золотоочки паразитуе у мурашниках Crematcgaster scutellaris Oliv, та ycniq за хазшном осооюе зручн! м1сця у област1 Дрезнього Середньозем'я, Паразитичн! видч часто мають широкий пол1зональний (деям Sisyridae) або зональний (Maníispidae) ареал.
Ттьки ¡сторичними та шматичними факторами можна пояснити i багато лриклад!з вузькоТ локалЬаци сггчастйкрилих. Вузьй ареапи хэрактерж для багатьох тэксонт найр1зноман'|тн'1Ших ранпа. Так, ареал Nymphidae практично обмзжений Азстралмською областю, ттьки два продставники qieí родини заход'ять у 1ндо-Малайську область. Ильки у Члл) та Аргентинi виявлэж Brucheiserinae. Нэ сиходять за mo»¡ Австрзлй' Porisminae, Eidoporisminsé" Stilbopteryginae. Середземномор'ям абмежений 'ареал Hypochrysa ¡ Rexa (Chrysopidae). "Ильки в IcnaHÍÍ зустр^чаються три'види роду Dilar, a Chrysopa fusco- jigma Esb -Pet. ииивлена ттьки у ззюднШ частим головного Кавказького* хребта. У розповсюджекн! останнього виду очевидно owrpaв эажлиау роль орогряфЫний фактор. Орографнний фактор визначае розпоасюдження из ттьки ряду pofliB i аидш, але ¡нод> ¡ бтыи значних TaKCOHiB, наприклад, родини Rapismatidaa, ареал якоТ обмежений прськими районами ГНвденно-СхщноТ Аз». KniMani4H¡, орографмж та ¡ctopumhí фаетори визначають i винихнення багатьох дт'юнкттних ареатв. 1нод| оиникнэння диз'юкктивних ареатв важно пояснити. Так, наприклад, Itonidae знайдеж в Австралп та n¡BHÍ4HÍft Амерпц!. Hapeurri, причиною диз'юнкц^й часто буэао господарськз дЫльнють людини.
4.2.Характеристика основних зоогеограф^чнйх períoHiB.
Усл1'д за О.Л.Крижамвсьшм (1976), до царства Нотогея ми вщносимо Австрал'йську, Ново-Зеландську та Чилмсько-Патагонську обласп
Фауна атчастокрилих Австралшськсй област1 характеризуемся высоким ступенем ендем^му. Тут представлен! 14 родин атчастокрилих, причому ареали двох ¡э них майже повнютю обмежеж Австралию. Tax, ¡3 15 вид® Itonidae, за межами АвстралмськоУ облает! виявлений ттьки один, а ¡3 21 виду Nymphidae - т1льки два заходять у 1ндо-Малайську область. Ендеммж для Австралп п1дродини Stilbopteryginae (Myrmeleontidae), Porisminae та Eidoporisminae (Osmylidae). Ттьки в Австрали зоросстрован! представники Neosemidalis (Coniopterygidae), Austroneurorthus (Neurcrthidae), багато род1в Chrysopidas, Myrmeleontidae, Nemopteridae, Ascalaphidae, чотири роди Psychopsidae. Найбтьш значний ендем|'зм эвстралйськсн фауни на видовому piBHi - щонаймению 80% атчастокрилих не виявлен! за межами розглядувано! обласп. У той же час, багато таксон1в надвидового рангу в|дом|, KpiM Австрал1йсько1 облает), i ¡3 ¡нших "perioHiB, часпше всього ij 1ндо-МалайськоТ областг Ряд таксонш, добре представлених у Палеоге'(, в!дсутн1 в Австралмсьмй области Такою, наприклад, е родина Dilaridae. Сьогодн! важко говорити про CTyniHb cnopiflneHOcri Австраяйсько! обласп з ¡ншими областями HoTorei. Однак, така спорщнен'ють безсумншна i одним ¡з факторю, Що ■ ¡¡дтверджус це, е розповсюдження Kempyninae. Ця пщродина Osmylidae не ттьки ''обмежена Нотогесю, але i мае загальний для трьох областей розглядуваного царства р(д Kempynus.
Знания про фауну Ново-ЗеландськоТ област1 фрагментарна Ряд австрал'|йських таксонов В'.дсутжй у Новш-Зеланди (Ithonidae, Nyrephidae, Dendroleonini), ¡ним, е загальними для обох областей, але часлше ттьки на недзидовому piBHi. Близьюсть аастралмсько! та ново-зеландськоУ фаун бёзумовна, однгк, нааряд чи можна говорити про фауну атчастокрилих HcBO'i-Зеландп як про збщнений варюнт австралмськог Пщтвг^.дженням орипнальносп фауни Ново! Зеланди е, зокрема, наявн^сть таких еидемнних таксон!в, як: Allocomodes (Ascalaphidae), Weeleus (Myrmeleontidae).
Дуже своерщна фауна атчастокрилих Чилмсько-ПатагонськоУ o6nacri. Тшьки на niBflHi ГИвденноУ Америки знайдеш: Brucheiserinae, Nemopteridae, Cyrenoberothinae, Pampoconis i багато ¡нших TaxcoHis. На вщмЫу в!д НеотрогччноУ c6nacri, у Чилшсько-Патагонсьюй BiflCyTHi представники родш Nodita, Neoconis, Plega, Balaga. Навпаки, багато яю таксони е слшьними для Чил1йсько-Патагонсько1 i Неотрош'чно! областей: Ameropterus, Leucochrysa, Nallachius, Ameromicromus, Megalomus, Climaciella, Dimares. Спшьними для Чип!йсько-Патагонсько>, Ново-ЗеландськоТ та Австралшсько! областей, KpiM роду Kempynus, е широкорозповсюджеж роди Coniopteryx i Sympherobius.
Царство Неогея, 'зпдно з О.Л.Крижан^вським (1S83), гредставлене оджею - Неотротчною областю, що охоплюе Tponi4Hi райони Мексики, Центральну Америку, острови Карибського моря, бтьшу частину ГКвденноУ Америки i Галапагосський архшелаг.
За ктьюспо огшсаних таксона Неогея дещо поступаеться царству Палеогея. Тут в!домо близько 1000 видга С1Гчастокрилих ¡3 12 родин. Найб;лышю кшыастю вид!з представлзж Chrysopidae, Myrmeleontidae, Ascalaphidae, Hemerobiidae, Mantispidae. TiCHe суадство НеотрогмчноУ облает! з Чил1Йсько-Патагонською i Сонорською областями обуславлюе значну ктыасть загальних таксонов. О KpiM широко розповсюджених, вщзначених у бтьшоепч perioHia родин атчастокрилих, у вказаних областях '1устр1чаються предстаБники невалико'1, невщомоУ за'межами американського - .убконтиненту,-
родини Polystoechotidae. Перееажно або ттьки Неогеею обмежене роэповсюдження багатьох таксом'|в родового рангу. 1нторес становить роэповсюдження Nallachiinae (Dilaridae). Оснозна маса представниш цюТ Ыдродини в!дома ттьки is НеотрогпчноТ oCnacri, деюлька вид!в - ¡з Сонорсько!' та Чил1Йсько-ПатагонськоТ, один вид виявл но в Афротротчнм облает! ! один описаний автором дано!' роботи ¡з 1ндо-Мзгай-ъко| облает) (Зауэренко, 19916)
Царство Палеогея об'еднуе три облает!, як! вдозняютися надзвичайно високим видовим багатством (ЛопатЫ, 1980). Афротротчна (Эфюпська) область охоплюе Африку (на твдень вщ Сахари), п1вдень Аравтського п!вострова, острови Сан-Томе, Фернандо-По, Св.влени, Сокотра, ариднг облает! швденного 1рану i крайнього заходу 1ндостану (Крижан1вський, 1983). Тут зареестрован1 представнйки одинадцяти родин с!тчастокрилих. Найб!льш pi3HOM3HiTHi Chrysopidae та Myrmeleontidao. Остання родина характерна для аридних мюць проживания i мае багато таксонш, сгильних ¡з обпастю Древнього Середзем'я (Palparini, Myrmecaelurini, Nesoleonini та ¡нш|). Ендем1чн'| для АфротрогачноТ облает! эолотоочки pofliB Pamochrysa, Kimochrysa, Cviedus, Dysochrysa, Turnerochrysa, Ceratochrysa. Золотоочки, представлен! в Афротроп|чн!Й облает! приблизно 200 видами, б1льш Сагаточисленн! у вологих троп1чних nicax i OKpiM ендем!чних, мають ряд таксонш, отльних з Аркгогеею ¡, pifluie, ептьних з Неогеею та Нотогеега. йльшеть таксоню надвидового рангу, вщомих ¡3 АфротротчноТ область виявлено також у ¡нших областях ПалеогеТ, у o6nacri Древнього Середзем'я i в Австрал1йськ1й обласп. Ттьки в ПалеогеТ i в Австрал1йськ'|й област'1 живуть Psychopsidae.
Мадагаскарська область ПалеогеТ вивчена недостатньо. Б1пыи1сть виявлених на Мадагаскар! таксон!э е епшьною з Афротроп!чною областю. Ттьки на Мадагаскару в 1ндо-Малайсьгай облает! i в ■ Австралм знайден!' представники роду Spiloconis (Coniopterygidae).
Найб!льшим видовим р!эноман|ттям в1др!зняеться 1ндо-Малайська область, до знайдено близько 2000 вид1о. Багаточисленн1 в 1ндо-Малайсьюй област'1 Chrysopidae, Coniopterygidae, Mantispidae, Osmyiidae, Myrmeleontidaa, Ascalaphidae. Т!льки в П|вдонно-Сх!дн1й АзГ! живуть Rapismatidae. Невеликою юльюстю вид!в представлен! Dilaridae, Beroihidae, Sisyridae, Hemercbiidae, Psychopsitlas, Nemopteridae, Nymphidae. Якщо, бтьаисть таксон1в надвидового рангу ciflOMi ! за межами !ндо-Малайсько'! o6nacri, то на видовому piBHi ендем!зм, мабуть, складас, меншою м1'рою, 80%. BiflOMi ¡3 1ндо-Малайсько'1 облася ! види широко розповсюджен1 в Палеоге'Т, а ¡иод! i за Ti межами (Spilosmylus tuberculatus Walk., Semidalis aleyrodiformis Steph., Mallada basalis Walk., Hemerobius tumidus Hag.).
Царство Арктогея (Голарктичний домМон) охоплюе Свропу, niBHis Африки, бтьшу частину АзИ i позатроп'|ЧН1 райони РлвнмнбТ Америки. В межах АрктогоУ IК Лог,ат1н (1980) вид!ляе ввропейсько-Сиб1рську, Канадську, Сонорську, Сх^но-Азштську облает! та область Древнього Середзем'я. О.П.Крижанвський (1933) об'еднуе европейсько-Сиб!рську i Канадську облает! в одну - ЦиркумСореальну область. Близька сгюрщн6н!сть фаун Свропейсько-Cn6ipcbKOi' та КангдськоТ областей безумовна, однак, невеликг к!льк!сть ззгальних видщ спонукае нас в!дмовитись В1Д Ух об'еднання.
Канадська область розташована на niaH04i ГШшчноТ Америки, il пщденний кордон проходить через США приблизно по п'ятдесятм паралэл!, Оснсвними природними зонами е тундра i ' тайга. Видове р|'зномзнгггя
i.. 12
с1тчастокрипих неэначне, переважають Coniopterygidae, Hemerobiidae, Chrysopidae. Найб^льшою юльмстю вид¡8 представлен! роди Coniopteryx, Semidalis, Hemerobius, Wesmaelius, Chrysopa, Mallada. Сптьними з Свропейсько-Сиб|'рською областю е менше жж 10% спчастокрилих. BiflcyrHi сшльн! для Циркумбореального репону Myimeleontidae. Сптьними для КанадськоУ i Сонорсько'1 областей е приблиэно 15% сачастокрилих.
У Сонорсьюй o6nacTi, в пор1внянн1 з Канадською, краще представлен! Chrysopidae, Myrmeleontidae, Sisyridae. З'являються Mantispidae, Dilaridae, Polystoechotidae i Ascalaphidae. Тут не ттьки багато вид1в, спшьник з Канадською областю, але i немало вид|'в, сптьних з Неотролмною областю. 14 видт сгтчастокрилих, яю живуть у Сонорсьюй обласл,. BiflOMi також ¡¡з Палеарктики. Ряд таксона надвидового рангу, представлених у Сонорсьюй обласл, b¡aom¡ ¡3 Африки i нав1ть Австралй' (Itonidae). ■
Свропейсько-Сибфська область включае всю niBH¡4 Сврази. Для обласл характерний арктнчний чи помфно-холодний климат, у П межах розташован) npocTopi природн! зони - тундра, тайга, 3M¡ujaHÍ i листян1 nicn, люосТеп. Як i в Канадсьюй облаг/п, тут переважають Coniopterygidae, Hemerobiidae, Chrysopidae Перша родина представлена в обласл переважно видами пщроду Coniofíferyx роду Coniopteryx. Бшьилсть ¡з них пов'язана ¡з хвойними або листяними лесами, багато проникли в область Древнього Середзем'я, а деяю зустр1чак>ться також у Канадсьюй та Сонорсьюй областях. Широко розповсюджений як у розглядуваному perioni, так i поза його межами ряд видщ Sisyridae. Свропейсько-сиб^рськими е багато лалеарктичних Hemerobiidae ¡з родв Hemerobius, Drepanepteryx ¡ золотоочки poflia Chrysopa i Niñeta. В европейсько-Сибфсьюй обласл знаходиться бтьша частина ареалш двох видщ мурашиних лев!в, Багато европейсько-сиб1рських сачастокрилих вияэлено в обласл Древнього Середзем'я, а деяю i у Схщно-Азштсьюй областг
Область Древнього Середзем'я вщр1зняеться ломаною своерщжстю. Для не! xapaiaepHi перш за все атчастокрил!, пов'язан1 з аридними мюцепроживаннями. Тут досить багаточисленж Myrmeleontidae, звичж Mantispidae i Ascalaphidae. Ттьки в обласл' Древнього Середзем'я вщзначеж пилокрили пщроду Metaconiopteryx (рщ Coniopteryx) ¡ роду Thecosemidalis, мантиспи роду Nampista, золотоочки родш Hypochrysa, Rexa, роди Nemoptera (Nemopteridae), Solter, Deutoleon, Nicarinus, Nedroleon, Megistopus, Gymnocnemia (Myrmeleontidae), Deleproctophylla, Puer (Ascalaphidae). Область Древнього Середзем'я виявляе tíchí зв'язки з евролейсько-Сибфською областю, в основному за рахунок сп'льних Hemerobiidae i Chrysopidae, а меншою MipoKS i з Сх1дно-Аз|'атською, Канадською, Сонорською, Афротрошчною i 1ндо-Малайською областями. Для Канадсько!, Сонорсько! областей i облает! Древнього Середзам'я епшьними е ряд род1в ¡з родин Coniopterygidae (Coniopteryx, Semidalis), Hemerobiidae (Hemerobius, Wesmaelius), Chrysopidae (Chrysopa, Nothocb-ysa, Nine'i, W="-"Ja). Сп;льними з Афротрогачною i 1ндо-Малайськок> областями е багато таксоне Myrmeleontidae, Mantispidae, Dilaridae, Hemerobiidae, Chrysopidae, а з Сх1'дно-Аз1атською -Neurorthidae, Dilaridae, Coniopterygidae, Hemerobiidae та Ascalaphidae. Один ¡3 вид1в останньо! родини (Lsibiricus), за нашими даними, зустр!чаеться у Свропейсько-Сиб1рсьюй, Схщно-Аз1атсьюй областях i у оаднм <<астиш облает! Древнього Середзем'я. • • -
Фауна Древнього Середзем'я дужв неоднорщна. Стушнь неоднорщ.'осл ц1еТ обласл добре вщображае подт Ti на три п'щобласл - Середземноморську, евраз|йську степову ¡ Сахаро-Гобмську пустельну (Лавренко, 1962, Крижан1вський, 1983).
У Середземноморсьюй гвдобласл, на вщм'и-у в'щ ¡нших perioniB Древнього Середзем'я, добре представлен! пилокриг, t pofliB Aleuropteryx i Helicoconis, породу Holoconiopteryx (Coniopteryx), слчастокриш i3 родин Neurorthidae i Berothidae, роди Megalomus (Hemerobiidae), Nothochrys«, Hypochrysa, Italochrysa, Rexa, Brinckochrysa (Chrysopidae), Nemoptera (Nemopteridae), Deleproctophylla, Libelloides (Ascalaphidae), Palpares, Neiiroleon, Nemoleon, Nicarinus, Nedrqleon (Mynneleontidae). Сш'льними ¡з ¡ншими шдобластями Древнього Середзем'я е проживаюч! у Середземноморсьюй тдобласгп Coniopte'ygidae, Hemerobiidae, Chrysopidae i, особливо, Myrmeleontidae.
6враз1атська степова тдобласть дуже постулаеться чисельжстю видт- як Середземноморсьюй, так i Сахаро-Гобмсьш. Бшышсть шдзначених тут атчастокрилих вдом! i ¡з ¡нших perioHia Древнього Середзем'я або Свропейсько-Сиб|рсько( обласп. Найбтьш характера для нгших стешв види яю лроживають серед трав'янисгоТ рослинносп. Це, перш за ece¡ ряд вид1в Chrysopidae, Mantispidae i Myrmeleootidae, Ареали багатьох ¡з> них майже поен1стю обмежем стеловою зоною вврази.
Сахаро-Гобмська лустельна ладобласть, об'еднуе' 61льшу частину натвлустель, лустель, олустелених эисохопрь- Палеарктики. Складний, р|'зноманлний рельеф цього релону визначае багатоман)тн1Сть фауни сгтчастокрилих. За юльюстю видт пза.щтьнкто у пщобласл явно переважають представники Myrmeleontidae: Особливо види род)в Myrmecaelurus, Mesonemurus, - Cueta, Gapus¡ Neuroleon, Creoleon. У п'рських районах звичж золотоочки i3 pofliB Mairada i Suarius. Характерш для Сахаро-Гобмсько! п!Добласт| пилокрили породу Xeroconiopteryx (pifl Coniopteryx). В обласп 1ранського напр'я розташований центр видового рйзноманптя Crocinas (Nemopteridae). Цкавим е розповсюдження у межах Древнього Середзем^я Dilaridae. Ця родина утворюе тут два центри видоутворення. Один у Захщному СередземноморЧ, де живуть bícím видш роду Oilar, ¡нший - у горах СередньоТ Аз», де виявлено п'ять вид!в того ж роду. 1з прських райожв Сахаро-Гоб1Йсько!. пустельно/ падобласт! вщомий також центр видоутворення Osmylidae. 1нший такий центр, з б'шыиою ктьк!сгк> вид1в, розташований у Схщноазютсьюй o6nacrri.
Сх1дноаз1атська область охоплюе п!адень роайського Далекого Сходу, Корейський nisocrpis, Япон(ю i бтьшу частину Китаю. Тут'звичайн! як таксони, характерн!' для 6вропейсько-Сиб(рськоТ облаете, так i ряд 1ндо-Малайських таксона, flepuii представлен! переважно родами Hemerobius, Wesmaelius (Hemerobiidae), Chrysopa (Chrysopidae), друп - Apochrysinae (Chrysopidae), Dendroleonini (Myrmeleontidae), Berothidae i Dilaridae. Проникають y CxiflHoasiaTCbKy область i деяк! середземноморсью види Chrysopidae, Mantispidae i Myrmeleontidae. Надэвичайно Ц1ка6е перебування в flnoHil чотирьох вид1в Neurorthidae. Представники niel родини bwomí також Í3 Зах!дного Середземномор'я i Австралн. Ендем1чж для С»дноаз1атсько1 облает! деяю иадвидов! таксони Hemerobiidae, Osmylidas, Mantispidae, Berothidae, Ascplaphidae i Myrmeleontidae. Ктьюсть еццем'1чних вид'ш складае не менше 70%.
4.3.Географине розповсюдження (¡¡тчастокрнлих УкраУни Фауна атчастокрилих УкраТни за походженням е конгломератом бореальних палеарктичних 1 древньосередэемноморських вид^в (табп.4.3.1.).
Таблиця 4.3.1. Розподт атчастокрилих по зоогеографмнш комплексам I типам ареагав
Зоогеограф^™ комплекса ' I тили ареалт В ид и Всього ВИД ¡в
1 2 3
1.Т1, що виходять за меж! Палеарктики
1 Космопол1тичн1 : - (ЖСагпеа
2.1ндо-Малайсько-палеарктичнг. З.Панголарктичн!:
4.Американо-зах1днопалеарктичн1:
5.Американо-европейськ1':
П.Бороальн! палеарктичн!:
6.Транспалеарктичнг.
7.европейсько-сиб1рсыа:
3.а1еугосМоптм5
С.р1пеКсо1а
8.К]зса1а
Н.ЬитиНпиэ
Н.51ти1ап8
Н.Бйдта
М.апдиИиэ
Р.с^ега
С.рвОСЙОГтЮ
С.Ипе^оггп^
С.раг№еп1а
Н.тафпаи»
М^апедаШэ
СЬ.с'|Иа1а
СЬ.рег1а
СМогтоза
СИ.рЬуПоеИгота
СЬ.соттэ(а
СИ.5ер1етрипс1а1а
М.рга51пиэ
С.аШоПпеай
Шогггисапиз
М.Ього
Н.Меа
С.рудтаеа
8Лептнг.а1|3
О.р1га1аепо'|йе5
УУ.сопстпиз
W.quaclr¡fasciatus
11 1
1
7
1 1
44 13
14
Продовження таблиц 4 3 1
W.nervosus H fenestratus H.nitidulus M.paganus S.fuscescens N.vittata Ch.abbraviata M.ventralis
8. Зах|'днопалеарктичн|':
A.loewii
A.umbrata
C.borealis
C.tjederi
S.pygmaeus
S.elegans
9.€вропейсько-кавкаэьм:
C.esbenpöterseni
M.hirtus
W.malladai
H.micans
H.lutescens
N.flava
Ch.dorsalis
Ю.европейсью:
O.fulvicephalus.
H.perelegans
H.pini
H.contumax
|||Дровньосередземн|': 11 бвропейсько-середземноморсьм:
H.handschini M.lanosus . S.pellucidus N.pallida
37 4
12. Середземноморсько-кавказь k¡ :
D.turcicus M.tortricoidös Hhilvus Ch.hungarica A.baetica
E.nostras
. M.bilineatus N.nemausiensis
13 Широкосередземноморсью:
W.subnebulosus
19
Продовження таблиц! 4.3.1
1 I 2 | 3 |
W.navasi
l.italica
Ch.warkeri
Ch viridana
Ch.nigricostata
M.flavifrons
D.pantherinus
A.occítanica
M.trigrammus
L.fedtspenkoi •
M inconspicuus
D.tetragrammicus
C.plumbeus M.flavicornis G.variegata N.microstenus
, L.macaronius
14.Степовк M.sfyriaca 8
M.petla M.lobata W.mongolicus Ch.hummeli N.zigan M.immanis
D.lineatus
Близько 12% фауни припадэе на широкорозповсюджен! види, види, hkí виходять за меж1 Лалэарктики. 1з них найбтыиий ареал займае космополит Ch.camea. Найцжавший ареал S.aleyrodiformis. Не дивлячись на те, що цей пилокрил мае Maní розмфи ¡ погано niTae, йому вдалося заселити не ттьки ©льшу часгину Палеарктики, але й 1нд0гМалайський репон.
Панголарктичн) спчастокрил1 представлен! в Укра'М амома видами. Одж з них (C.pineticola, H.simulans, H.stigma) характерна для хвойних лгав, ¡hluí '(H.humulinus, M.angulatus, P.diptera) звичайн'юл у зм'шаних та широколистяних nicax. ,
Пошональний слолучений ареал мае панголарктична сизира S.fuscaía. Два чиди наших пилокрил1в мають диз'юнктивн'1 ареали: C.psociformis -американо-захедно-палеарктичний, a C.tineiformis - америконо-европейський.
Комплекс бореальних палеарктичних вид!в, ям складають основу фауни nicooot та nicocrenoeqí зон Укра!ни, е великим. Бтьиисть ¡з цих видш широко розповсюджен! в межах Палеарггихи, а ареапи прйблизно 38% бореально-палеарктичних спчастокрилих обмежен! переважно заходом Палеарктики
У фауж crenoaoí зони УкраТни помине м'юце займають представники , комплексу древньосередземнИх 'видш. Тут переважак гь види з
шнрокосередземноморськими i степовими ареалами, звичж для степово'!, нагавлустельно! та пустельно! зон Палеарктики. Це, переважно, мурашиж леви, мантиспи i аскалафи.
Особпивостлми нашо'( фауни, у порюняннв з бтьш'ютю !нших свролейських держав, е добре виражена зс нальнють у розподщ! атчастокрилих i наяон!сть серодньоаз1атських за походженням видт, «kí мають на УкраМ захщний кордон ареалу (L. fedlschenkoi, Ch.hummeli, W.mongc ¡cus).
# 4.4.3м(на гвограф!чного розповсюджснмя с1тчасто!филих п!д влливом гослодарськоУ Д|ЯЛЬН0СТ1 людини.
Ochobhí тенденцн' у зм!н! фауни комах на УкраМ у 20-ому cToni-rri розглянут! в лубл'1каци С.¡.Медведева (1968) i зводяться на думку автора до вимирання BHflÍB поденного походження на швжчному кордон) ареалу, вимирання BHfliB Ывнмного походження на поденному кордон) ареалу, розбивання ареал1в на окрем1 др!бн1, далеко розташовзм одна вщ одно) дшянки.
Як показали проведен! достижения, скорочення apeaniB у результат! господарсько!' д1яльносп людини характерна перш за все для вид!в дрееньосередземного комплексу ареал!в. Бшышсть представнию'в цього комплексу поэ'язаж ¡з цшинними степями. Майже повне розорювання останн!х давно призвало до багаточислэнних розрив!в ран'иие суц'тьних ареал!в. У останн! десятил1ття спостер!гаеться подальше скорочення дез'юнктивних apeaniB степових с!тчастокрилих. Прсилюструемо вищэ сказана на приклад! ареалу аскалафа Libelloides macaronius. За _ припущенням ареал розглядуваного виду до розорювання стел ¡в бвразп охоплював шадень Свропи, П1вдень Казахстану та Середню Азю, а в межах Украши - б!льшу частину степово! зони. У п'ятидесятих роках нашого столггтя в Укра'М аскалаф жиз у Криму i на сход! Лугансько! o6nacr¡. За останн'| сорок, pokíb спостер|галось Подальше скорочення ареалу, i зараз в'ш практично обмежений в Укра'!н! Крим'ським niBocTpoBOM. Майже виключно ¡з заповщними територЫми пов'язане зараз i ¡снування багатьох наших мурашиних лев!в ¡ мантисп.
Забруднення водоймищ призвело до скорочення ареалу осмила. Ще недавно (Медведев, 19506) O.fulvicephatus ' був звичним мешканцем Провальського степу (Луганська область), однак, нав:ть заповдн! територ!! в1дчувають сильний антропогенний пресинг, що лризвш до зникнення цього виду,-
Ряд вид|в ¡3 комплексу бореальних палеарктичних apeante, дякуючи господарськм д!яльност| людини, одержав можлив!сть розширити свое розповсюдження. Пов'язано це ¡з створенням системи лгсових полезахисних смуг та ¡нших штучних насаджень у степов!й sohí Укра!ни. По цих "зелених мостах" на п!вдень Укра!ни потрапили так! бореальн! види як Hemerobius stigma, Н. пitidulus, Sympherobius pygmaeus, Cániopteryx esbenpeierseni, С borealis Своер!дним рефупумом бореальноТ неуроптерофауни на п!вдн| степово! зони став рщетсний парк залоещника "АсхгМя Нова", де закртились багато вид[в, основний ареал яких пов'язаний ¡з л!совою зоною (H.stigma, Н humulmus, M.variegatus, C.borealis, S.aleyrodiformis, Ch.perla).
5.0сноон1 проблемы охорони зникаючих комах.
5.1. Причини зникнення комах. .
Пост!йний вплио людини на природу призвав до руйнування багатьох екосистем, вимирання рослин I тварин.
У роздш! обговорюються питания класифжаци причин зникнення комах. Докладно роэглядаеться краща, на думку автора, класифжац^я Г.М. Горностаева (1986). Пропонуеться власна класифжацт причин зникнення комах, яка може бути виражена у такому виглядг
1.Природ^ причини.
2. Причини, пов'язаш ¡з Д1яльшстю людини.
2.1 Антропогенна трансформация екосистем.
2.2.Прямий вплив на популяци,
5.2.Категорн статусу вид1в комах.
У роздт! докладно розглядаються категори статусу рщмсних I зникаючих таарин I рослин, прийняп у Червонм книЗ| УкраУни I Червон!й книз! МСОП. Для умфмацп категорий Червоного списку рекомендуеться у наступних виданнях ЧервоноУ книги УкраУни перейти на використання системи, запропоновано'У МСОП..
При складанн) спискш комах ЧервоноУ книги УкраУни сл!д використоаувати в основному кате гори "у критичному стан'Г, "год загрозою . зникнення" (СИ I ЕЫ за вераею МСОП), "зникаючГ, "уразпив!" (I (II за Червоною книгою УкраУни). 1нш! катсгор» ("фупи меншого ризику", "рщюснГ, "даних на в'истачае", "оц!нка не проводилася", "невизначеж", "недостатньо вщомГ) навряд чи можна рекомендувати для включения у них комах. М'ж цими ка; агор1ями важко встановити ч!тк! меж! ¡, як показуе ¡снуюча практика, бшьшють рщмсних комах з недостатньо визначеним статусом потрапляс у категорю "уразлив!" ("П1д загрозою зникнення"). ,1з комах, яю потрапили до ЧервоноУ книги УкраУни, 44% припадае на цк> категорию ! багатьом, хто одержав ¡нший статус, б!льше вщповщае категор1я "уразлив|".
Тепер спробусмо визначити, якими принципами варто керуватися у практиц! складання списка р!дк!сних та зникаючих комах. Враховуючи велику шьюсть рщк!сних вид!в I скпадмсть Ух визначення, у першу чергу сл!д обмежити списки претендент!в можлив!стю Ух в!зуального визначення без сп!ймання. У цьому випадку претендентами на включения у Червону книгу стають, в основному, велик) та яскравозабарвлен'| комахи. Резонно виникае питания: чи /ютр|бно взагал! включали в Червону книгу комах, якщо св'щомо туди -не потраплять багато р!дюсних ! зникаючих вид!в, що важко вйзначаються? Очевидно, що потр!бно. Багато включених у Червону книгу УкраУни вид ¡в е над|йними ¡ндикаторами стану екосистем, а стан останн!х визначае I наявн:сть або Е>!дсутн!сть р1дк!сних комах, ЯК1 не потрапили в Червону книгу. Досить складним залишаеться питания про визначення статусу рдасного таксону. МСОП- рекомендуе використовувати цший ряд критерпв для визначення категирм. Ц! критерГУ" розроблен! для категор!й "у критичному стан!", "п!д загрозою зникнення", "уразлиеГ. ■ КритерГУ вщбирались з урахуванням можливосп використання Ух для найршномажтжших таксоном!чних труп, ! за задумом авторш в'щпов'щжсть таксону будь-якому ¡з наведгних критер'мв .дозволяе вщиести його до вщповщноУ категори. У Червожй книз! УкраУнй
практично вщсутн! критери для виршення питания про в!днесення виду до т!е! чи !ншо! категор!У. Тому спробуемо застосувати для ц!е! мети критерп, рекомендован) МСОП. Зупинимося на трьох перших категориях, яю, як сказано оище, найбшьшо пщкодять для класиф|'нгацн "червонокнижних" комах. У рекомендациях МСОП вдаутня система критермв для вгднесення, вид!в до категори "вимерл!" ("зниклГ'). Характеристика ц!е! категори' не можэ поеною м1рою задовольнити ентомолопв, оскшьх'и у б'яьшостИвютадюв с сумжв у тому, що розглядуваний вид зник пови'ютю. Тому для р'ниення питания про в'щнесення комахи до категори "зниклГ можна запропонувати такий критерей: вид у природ! не знайдений, вщсутжй у зборах за останн! 50 роюв. Для встановлення категорий "зникакмГ та "уразливГ можна спробувати використати критери наведен! МСОП для близьких категорм "у критичному стаж" та "т'д загрозога зникнення". Однак, використання цих критерт мае на уеаз! цтеспрямоеан! ретельн! дослщження, а значить) спе^альне фжансування, яке в найближчому-майбутньому навряд чи можпиве. Сьогодн! у практик подготовки, списюв для Червсно'1 книги УкраТни ентомологи змушеж обгрунтовувати сво! висновки не на спец1альних дослщженнях, а на основ! колекцшних матер!ал1в та уривчастих знань. Кр1м того, розроблен! МСОП категори та критери призначеж для використання на глобальному ртн, а не в масштабах областей, обмежених географ|чними чи нацюнальними рамками.
Тому, у випздках визначення категорий загрози на р'нзш репону чи крайни, рекомендуеться вихористовувати ¡нформэфо двох видш: категорию глобального статусу таксону \ то, яка частина глобально! популяци чи ареалу подана на територн даного репсиу чи крати.
Вказан! вище особливост! комах роблять досить утрудненим виршеиня питания про вщнесення р!дюсного виду до Т1£Т чи ¡ншо'1 категори', I навггь критери, розроблэн! комеаею МСОП, на нашу думку, не дозволяють у бтьшост! випадкГз однозначно визначити статус того чи ¡ншого виду, що поз'язано у першу чергу з браком наших энань про стэн популяфй комах. У дамй ситуаци доводиться шукати комлромес у питаниях сибору категор!й I критерН'з. Вважага, що у нижшжй ситуаци' для оцЫки категср!й статусу .комах прослше використовувати метод формально! сцшки (у балах). Оценку рщюсност! комахи у балах можна запропонувати за такою схемою:
О - вид у природ! не знайдено, вщсутшй у зборах за останн! 50 рок'гв;
.1 - сид у природ! на знайдено, шдсутжй у гбсрах за останн! 20 рокш;
2 - у зборах за останн! 20 рсш одиничж екземпляри, лоспйн! мюця проживания нев")Дом>;
3 - за останж 20 рок!в неодноразово шдзкачппся у невелиюй к!лькост! у одному послйному м1сце проживания;
4 - за останш 20 рогав неодноразоао вщзначазея у кевелиюй юпькосгп у деяких поспйних мюцях проживания;
5 - за останж 20 роюв неодноразово в'едзначзася'у дешьких пост'1Йних мюцях проживания у помггшй шькост! (б|'льш ж'ж 10 скземпляр1в).
При цьому сиди, що одержали на основ! опитуааннл спеце'алств бал О, можуть бути веднесен! до категорй "зниклГ, т», що одержали бали 1 - 2 -"зникаюч'Г, бёльше 2 бал!в - "уразливГ.
Важливим моментом при визначенн! рщюсност! комахи е оц!нка стану П популяфй на простор! всього ареалу. Вид, р'едюсний на розглядуаан!й територи, може бути звичайним за 'и межайи ¡, отже, мае больше шанйв, жж види рщюсж
у межах всього ареалу. -В лракгицу скпадання списюа рщюсних комах ЧервоноУ книги УкраУни можна додавати або вщн!мати 1 бал до визначених рзнше е залежное^ В1Д стану популяц!Й виду на прилеглих до УкраУни територ1ях. Тод1, наприклад, вид при оцмф чисельносп, який одержав 2 бали, але нередко зустр!чаеться на ш'вдн! Poci'í, переходить ¡з категорп "зникаючГ у категорию "уразливГ
Одним ¡з завдань ЧервоноУ книги повинно стати поповнення списку комах за рахунок рщкюних видш, характерних для певних природних екосистем. Анализ даних ЧервоноУ' книги УкраУни дозволяв залропонувати такий список "червонокнижних" комах - ¡ндикатор[в репрезентативносл стелових екосистем: Empusa pennicornia. Iris polystictica, Bolivaria brachyptera, Saga pedo, Bradyporus multitaberculatus, Carabus hungaricus, On'ophyus .polyceros, Dorcadion equestre, Lixus canescens, Leucomigus candidatus, Libelloidss macaronius, Zegris eupheme, Neolycaena rhymnub, Cucullia magnifica, C. splendida, C. argentina, Zygaena laeta, Cerceris tuberculata, Bombus fragrans, B. argitlaceus, 6. armeniacus, Satanas gigas. BararopÍMHÍ достижения, проведенí нами у степових запозщниках Укражи, дозволяють зробити висновок про необх!дн:сть /суттевого поповнення цього списку, як btím i списюв "червонокнижних" комах - ¡ндикаторщ ¡нших экосистем.
5.3. Píakíchí та зникаюч! и иди слчастокрилих УкраУни.
Червона книга УкраУни включае всього один вид слчастокрилих -libelloides macaronius (Scopoli, 1763), приведений nifl родовою назвою Ascalaphus. Mi,« i им, список píakíchhx i тих атчастокрилих, що знаходяться пуд загрозсю знтнвння, вимагае поштного поповнення. На думку автора, 11 прадставникш шести родин слчастокрилих (Osmylus fulvicophalus, Dilar turcicus, Mantispa styriaca, M. perla, M. lobata, Drepaneptsryx phalaenoides, Italochrysa italica, Dendroloon panlherinus, Acantbaclisis baetica, Lope2us fedtschenkoi, Libslloidas macaronius) заслуговують включения у списки ЧервоноУ' книги. У дисертацц наведений список цих видуб з прийнятими у Червошй книз! УкраУни характерис+иками.
6.4.Наги'вприродн1 екосистеми, антропогенн! еколопчш комплекси i охорона комах.
РозглянутУ особливосту фауни атчастокрилих нага'вприродних екосистем (сосновий nic штучного походження i полезахисж aícobí смуги) i антропогенних еколопчних комплексов (парк i поля сшообугу). Багатормн! стацюнарш дсслудження в умовах учбово-досл'удного nicrocny "Скрипа!" (Харшська область, ЧугуУ'вський район) дозволили прошдкувати динамку чисельносл атчастокрилих (табя.5.4.1.).
Як видно ¡3 навадених даних. видовий склад i чисельжсть атчастокрилих за роки слостережзнь змунились незначно, що гоиоригь про стабульнюп. (здатшсть до саморегуляцн) дано'У напаприродноУ екосистеми
1ншу картину ми можемо спостер1гати на ochobí анал'узу багаторучноУ динамики чисальност! слчастокрилих парку (табл.5.4.2.).
Таблиця 5.4.1. Багаторгада динамжа чисельносл атчастокрилих в умовах учбово-дослщного л'югоспу "СкрипаГ (за результатами лову на _свптю, у середньому за 10 годин)._
Вид КЬьюсть екземпляр|в
червень червень червень
, 1975р. 1982р. 1992р.
Н ИитиПпиБ 11 ' 7 8
Н.П111с1и1из 3 6 4
М.апди1а1из ■ 2 1 1
М.уапедаШэ 1 - 1
СЬ.сагпеа 123 90 77
СЬрег1а 47 34 52
СЬ^огтоБа 16 8 11
СИ.5ер(етрипс(а1а 1 9 13
СИ аЬЬгеу1а(а 4 5 .2
СЬ.п1дпсо51ага 1 3 -
СЬ.йогзаПэ 12 10 17
СЬ.рЬуПосЬгота 10 7 11 "
М.ргаБюиз 22 14 9
С.а1ЬоПпеа1а - 2 -
СИ С1||ага 1 - -
N Аауа - 1 -
Всього (вид1в/екз.) 14/260 14/197 12/206
Таблиця 5.4.2. Багатор'мна динамюа чисельносп атчастокрилих в умовах пзрку м'юта Харкова (за результатами лову на свало, у ■_середньому за 10 годин)._
ВИД Ктьюсть екземпляр|'в.
липень липень липень липень липень
1975р. 1976р. 1980р. 1990р. 1994р
Н ИитиНпиБ 2 5 1. - 1
М апди!а(из - 1 - -
УМ зиЬпеЬЫоэиз 7 18 3 1 - .
СЬ.сагпеа 108 80 97 42 57
Св рег1а 1 4 2 - -
СИ formosa 15 32 11 7 9
С1г5ер1етрипс1а(а 27 20 8 3 ' 12
СИаЬЬгоу|а!а 1 2 - - -
С1ггндпсо51а1а 3 9 - 1 -
СИбогБаНз - ■ 1 - - -
СЬ рЬуНосИгота 1 - - - -
СИ.У1пс1апа 1 2 - " - -
М-Ргаэтиэ 10 'О7 3 7 5
М.ПауНгопэ . 1 - -
Ы.Аауа - 1 - - -
Всього (вид|'в/екз.) 11/176 14/193 7/125 6/61 5/84
Неважко помпгити, що за роки спостережень I видова р13номан1тн!Сть, I чисельжсть атчастокрилих знизйлась в умовах розглядуваного антропогенного
комплексу практично у два рази. Пов'язано ца ¡з значно могутшшим антропогенним навантаженням, яке випало на долю штучних насаджень в умовах великого мюта у пор1внянн! з таким же за йога межами, а також ¡з споконв1чно високою здатн!стю напшприродних екосистем до саморегулювання, забезпеченого у розглядуваному випадку значно бшьшою площею л1сових насаджень I бшьш природним для дано] зони '¡х породним складом.
Вщзначимо також, що атчастокрил), дякуючи висок!й еколопчжй пластичное™, бшьш слйк! до антропогенного навантаження 1, отже, менше показов! у цьому вщношенн!, «ж багато ¡нших груп комах. Так, за останж 20 ( рок!в у паркових насадженнях мюта Хар^ова практично эникли багато груп лускокрилих, жуюв, двокрилих.
Парки як антропогенж екологмж комплвкси значно ближч! до натвприродних екосистем, н!ж поля овооб1гу. Поспйно з,„пнж монокультури ЛОЛ1В с!вооб!гу роблять Ух набагато менше придатниМй для ¡снування б!лышсп комах, у тому чист' I' йтчастокрилих. Проте атчастокрип! е досить звичними мешканцями багатьох польових культур. Пояснюеться це бшьш високою сгабтьжстю прилеглих до пол!а полезахисних люових смуг I неупдь, П'|дтвердження/л вище сказаного можа служити таблиця 5.4.З., де приведен! дан! про видовий склад! розлодт атчастокрилих дубових полезахисних л^сових смуг I ррилеглих до них П0Л1В сшооб!гу. " • -
Таблиця 5.4.3. Видовий склад ! розташування сгтчастокрилих полезахисних
люових смуг I пол|в с!вооб!гу в умовах учбово-досл!дного гослодарства Хармвського державного афарного университету (сел. Рогань, Харыпвського р-ну, травень-липень 1995 року).
Вид Юлыисть экземпляра (¡мага I личинок на 1м-)
Л!со-смуга Озима • лшениця Куку-РУДаа
Вщстань вщ л1сосмуги у метрах
* 0-20 20-50 >50 0-20 20-50 >50
СИ. сатэа 6 4 3 1 3 1 0,4
СИ. Готпова 2 1 1 • 0,1 1 0,2 -
СИ. рег1а 3 . 1 - - 1,2 0,1 -
СЬ.8ер1ет-
рилс1а(а 1 0,05 - - 0,06 - -
М. ргаБтиз 3 0,2 - , - 0,08 0,02 -
Н. ЬигшКпиз 0,4 - . - _ « -
М. апди1а!из 0,1 0,025 ; 0,1 - -
Всьогс 15,5 6,275 4 1,1 5,44 1,32 0,4
Таким чином' у останж два десятилггтя спостер!гаеться зниження видового рюномангггя I чисельност! комах в умовах антропогенних екологмних комплексе при |'х вщносшй стабтьност! у напшприродних екосистемах Очевидно, що для збереЖення ! збщьшення. чисельност! комах необх!Дне проведения заход!в по максимальному наближенню структури антропогенних еколопчних комплексщ до такс! ж нап!вприродних екосистем. В умовах ¡ндустршльного ландшафту для цього необх!дне- зб!льшення площ! золених насаджень переважно аборигенних рослин, а для агроландшафту - зб!льшення плои^ полезахисних л!Соеих смуг за рахуиок площ! потв С!вооб|гу.
5.5. Природн! екосистеми I ochobhI пробпеми запопщноТ' справи.
Одн1ею i3 основних форм охорони природи е створення ааповщних територ!й, тобто повне або часткове вилучення бшьш - менш збережонних екосистем !з господарського використання. Статтею 3 Закону Укра(ни "Про природно-заповщний фонд.УкраТни" до того внесен! природн! територй ! об'екги (природн! запов1Дники, б!осферн! запов!дники, нацганальн! природ*™ парки, perioHanbHi ландшафт»! парки, заказники, пам'ятники природи, заповщн) урочища) i штучно створен! об'екти (боташ'чт сади, дендролопчн! парки, зоолопчн! парки, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва). 1з природних територш ! об'еклв найбтьше значения як резервати тварин i рослин мають запов1дники i нацюнальж парки, рщшэ - perioHanbHi ландшафта! парки Ui територи природно-запов!дного фонду магать в!дповщний штат ! тому б'тьш-менш захищен! вщ господарськоТ д!яльност! пюдини. Б|'льш1сть заказйик!в, пам'ятник!в природи, заповщних урочищ, а iHOfli i деяю perioHanbHi пандшафтн! парки i нав!ть запов!дники, через в'дсутжсть належноТ охорони ¡снують чисто формально i не виконують ceoi'x функций. ■
В|Дповщно до статл 15 розглядувапого Закону, "природн! заповщники -природоохоронн), науково-досл!дн! заклади эагальнодержавного значения, як! створюються з метою збереження у природному стан! типових чи ун'жальних для дано! ландшафтноТ зони природних комплекав з уаею сукупн!стю ix компонента, вивчення природних процеав i явищ, яю вщбуваються у них, розробки наукових основ охорони навколишнього природного середовища, ефектисного використання природних pecypcie i еколопчноГ бэзпейй'. Спробуемо проанал!зувати дане еизначення з точки зору ¡снуючо)' реальност!. Перш за все вщзначимо, що, ях видно !з навэденого визначення, природн! запоэщники повинн! виконувати дв! ochobh'i функцн - науков'| досл!дження i охорона природних комплекав. Чим же вщрЬняються природн! заповщники в!д ¡нших 'природно-зопов'|дних територ':й? Спробуемо в!добраэити викладен! у 3aKOHi завдання найголовжших природно-заповщних територ1й у вигляд! таблиц! 5.5.1.
Таблиця 5.5.1. Основн! заздання природно-запозданих територШ.
Природн 0- заповщна територ!я Завдання
Зберэження природних комплексна Проведения наукових дослщжень Екололчна ocsiTa Рекреац!я
Природний запсвщник + +
Б'юсферний запов!дник + + + _
Нацюнальний парк + + + +
Реп'ональний ландшафтний парк + +
Як бачимо, в!дгюв!дно да Закону природн! запов:дники за сво'1'ми функц1ями аналопчн! заповщникам бюсферним. В!дм!ннють полягае тшьки у тому, що бюсферн! повинж збер1гати "найбшьш типов! природж комплекс бюсфери", а природн! - "типов! або ун!кальн! для дано? зони природн! | комллокси". Оскшьки розмежування цих понять - слраэа досить суб'ективна, навряд чи с смисл у збереженн! ¡снуючого подшу заловщниюв. Схожа картина слостергаеться при пор!внянн! завдань нацюнальних парюв I регюнальних ландшафтних парк«. У завдання регюнальних ландшафтних парш, на в!дм1ну вщ нацюнальних, не входить орган!зац!я наукових дослщжень, однак у статт! 42 обговорюваного Закону знаходимо: "у випадку необхщносп науков! п!дрозд!ли можуть створюваться також у склад! адм!н!страц!| регюнальних ландшафтних парш.. .*. 1ншою в!дм!нн(стю цих територ!йе порядок Ы оргажзацй'. Нацюнапьн! парки створюються указом Президента, з . вилученням д!лянок у землекористувачш. а репональж ландшафтж - р|щеньь.и м'юцевих оргажв впади ¡, як правило, без вилучення у землекористувачш. 1з наведено! таблиц! видно також, що заповедники за своТми функфями досить близью нацюнальним паркам I репональним ландшафтхим паркам. Парки, на В1дм!ну вщ залов!дник!а, мають на ува'з! орган!зац!ю на )х територП рекреаци, залишаючись одночасно, як I заповщники, закладами, що в!дпое1дають за збереження природних комплекс'« ! об'ект!в. При цьому, як уже вдоначалось, нацюнальж парки, на вадмЫу в)д регюнальних ландшафтних, як I заповедники, е науково-досмднит закладами. Звернемося до анал!зу науково! д!яльност! природ но-залов!дних територт. Добре вщомо, що бтышсть наших запов!дниюэ не виконуе покладен! на них функц!( науково-досл!дних закладйв. Так, наприкпад, знайомство з наукогими публ1кац)ями, як! с результатом наукових досл!джень, проведених за останн! 30 ром'в в Укра!нському стеновому заповщнику, показало, що 70% публжацм належать сторонам спец!ал!стам, в основному сп!вроб!тникам академ!чних НД1 та еузш, 20% - виконаж у сп!вавторств! з! сторонжми спец!ал1стами !, нарешт!, 10%, як! належать перу сп!вроб!тник!е заповщника, у бшьшост! е тезами доповйей, а не серйозними науковими працями.' Дан! обставини* примушують засумжватися у доц1льност1 збереження за розглядуваними територ(ями природно-запов!дного фонду статусу науково-досл!дних заклад!в. Чи значить це, що у заловщниках не потр|бно займатися наукою? Безумовно н!. Однак, СЛ1Д переглянути практику орган!зацн наукових досл!джень на баз! заповщних територ!й. Видаеться рацюнальним дати у р!шенн1 питань, пов'язаних ¡э оргажзацюю наукових дослщжень, бшьше свободи адмМстрац!! заповщник'ш ! парш. Кошти, як! вид!ляк>ться на науку, повинн! витрачатися за власним розсудом дирекци або на створення поспйного штату, або на оплату роботи сторонжх спец!ал(ст!в по в!дпов!дним договорам. При цьому перевала повинна е!ддаватися систем) наукових гранив, яка добре себе зарекомендувала. Не можна не помггити ! абсурдн!сть науково!' тематики заповгдниюа, яка вводиться, як правило, до так званого "л/топису прйроди". Ця програма комплексного' вивчення запов!дних. екосистем на практиц! перетворюсться у сумн!вн! за ям'стю ! н!ким неэатребуван! фенолопчн! опуси, написания яких частпше всього зводиться до переписування !з року в р!к одного I того, ж; "эталонного" зв!ту. Комплекса дослщження на баз! заповщних теритоЦ1& окр'ил усього затруднен) ! через вщсутжсть дуже важливих для стацюнарних еколопчмихдосл1джень даних ¡нвентар!заци мвшканц!в заповщних екосистем. Звичайно найменше вивченою групою.у наших заповщниках с
комахи. I це при тому, що само вони е основними консументами у наземних екосистемах. ( У ¡снуючих зараз умовах ¡нвентаризацёю комах ззповёдних екосистем рацёональнёше всього проводити зусиллями ентомолопчних товариств. Цё Hayxoei суспёльнё органёзаци вдатш залучати квалёфёкованих спецёалёстёв, якё працюють у. найрёзноманётнёших закладах. Великий досада такоТ роботи мае Харкёвське ентомолопчна товариство, зусиллями якого задовёлько ёнвентаризованё багато груп комах, паауйв i дощови* черв'якёв УкраТнського степового заповедника, Луганського заповедника, Чорноморського эаповёдника, Центрально-Чорноземного заповедника i заповёдника Асканёя Нова.
Тепер повернемося до Закону "Про природно-заповёдний фонд УкраТни". Резюмуючи ранёше викладенё мёркування, можна рекомендуватё таю змёни Закону:
1.Враховуюч) вёдсутнёсть ¡стотних вёдмённостей, установити замёсть понять "бёосферний заповедник" i "природний заповедник" одна поняття -заповедник, а заметь "нацёональний парк" i "регюнальний ландшафтний парк" -нацёональний парк.
2. Вважати вказанё природн'| територй не науково-дослёдними, а природоохоронними закладами.
3.Розглядувати заповедники як абсолюта резервати, а нацёональнё парки як частковё резервати. Виходячи ¡3 чого, основним завданням заповёдникёв повинна бути охорона заповёдноТ територп вёд господарськоУ дёяльносгл, а основним завданням нацёональних парюв - поеднання охорони з рекреацию.
4.Дозволити мёсцевим адмёнёстрацёям вилучення у землекористувачёа~{ёз ве'дповёдною компенсацёею) територп, яю видёляються до складу природно-эапсвёдного фонду.
б.Дати можливеть адмЫёстрацёям територп, що знаходяться пёд схороною, самос. ¡йно визначати доцёльнёсть витрачання коштёв, що видтяються на науково-дослёдну роботу.
Немае сумнёву, що одним ¡3 иэйбёльш радикапьних метод ¡в охорони комах е заповёдання екосистем. /Запозёдники е сьогоднё одними ¡з останнёх притулкёв для багатьох рёдкёсних вид'в. Однак, пристрасть да "перетворення природи", характерна для багатьох наших сучасник'ев, не дае спокою i мешканцям запов'|дних територёй. Так, у наших степових ааповёдниках на протязё десяткёв рскёв практикуються так званё pisHi "р ежи ми заповёдностё". У роздёлё^ детально розглядуеться ёсторёя питания i вплив рёзних заповёдних режима на фауну комах. В результат) зраЭлено висновок, що основним принципом не тёльки в абсолютних резерватах, якими повиннё бути нэшё заповедники, але i п резерватах часткових, повинен ста™ принцип, запрпонований Ю.Д.Нухёмовською (1995): "Не шкодь! Невёглаське управления охороною ресурсёв може нанести Тм бёльшо! шкоди, нёж повна зневага До них. До тих nip, доки ми не будемо мати достатньо знань для того, щоб управляти всеТ 1 ресурсами з повною упевненёстга, необхщне поеднання трьох факторёв: здорового глузду, 1нтуТцёУ i науково обгрунтованих дёй. У випадку, коли < е серйознё сумнёви, кращим способом дёй буде повне невтручання".
6. Господарське значения с1тчастокригшх.
У роздёлё наведено короткий огляд 'лётератури, присвяченёй рёзним аспектам практичного викорйстання сггчастокрйлих у 6opoTb6i is шкёдниками сёльськогосподарських культур, ^йалёз niteparypu доЗволяе зробити висновок
про те, що у Ц1Й обла'сл наколичен! немал! знания. У той же час, о умовах Укра'(ни атчастокрил1 агроценоз1в майже не вивчалися. У зв'яэку з цим одним ¡э наших завдань було з'ясування видового складу I чисельносл Ытчаспокрилих агроценоз1в Укра'Уни. Для решения цього завдання у 1975-1990 роках був проведений обл!К атчастокрилих на полях сшьськогосподарських культур 1 в садах СумськоТ, Харшсько!', Донецько! \ Херсонсько! областей. Список зареестрованих у агроценозах Укрш'ни сгтчастокрилих наведений у таблиц! 6.1.
Таблиця 6.1. Спчастокрил! агроцаноз1в УкраТни.
Вид А г Р Ъ Ч е н о 3
С О Я Ж О Я Р Л Э Ч к К В М
а 3. Р- и в ч и ю- с У а а Y и
д п п т 0 м с И п м Р п Р б
ш ш О с 1 о а и т У я У
е е н Р Р 3 о с к л
н н ь н Ц а л т а
и и а е л а
Ч Ч т я
я , я
Coniopterygidae
S.aleyrodiformis +
C.tineiformis +
C.esbenpeterseni +
Hemerobiidas
M.angulatus + + - + - - - - - - + - - -
H.humulinus +
H.lutescsns +
Chrysopidae
N.flava +
Ch.perla + - - - + - - + - + - - -
Ch.formosa + + + + - - - + + - + + + -
Ch.septempunctata +
Ch.phyllochroma + + + - + + + + - + - + + +
Ch.commata - -t- + - - - + + - - - + - -
Ch.hungarica - +
Ch.hummeli - + -
Ch.nigricostata + -
Mfiavifrons +
M priisinus + - - - + + - - - + - -
M ventralis +
C.albolineata +
Ch.carnea + + + + + + + + + - + + V +
В с ьо г О 17 '7 4 3 4 3 з 5 •5 1 4 5 3 2
Як видно Í3 даних таблиц^ в агроценозах знайдено 20 видю ¡з трьох родин атчастскрилих. Бтьш ззичн! золотоочш, ¡э яких у л1сов!й та шсостопоЫй зонах'домшуе Ch. carnea, а в степоо1й 3ohí - Ch phyllochroma. Най&льш богата фауна дослуркених сад!е,- де знайдено 17 еид:и, що можна пови1стю пояснити, осхшьки бтышсть зероестрованих атчастокрилих • пов'язано з деревною i
кущовот рослиннютю. Dcmítho б!дн1шз фауна атчастокрилих польових культур. Тут домЫують золоточкм Ch. carnea, Ch.formosa, Ch. phyllochroma, Ch.commata, причсму, два перших пиди бшьш характерж для nicocreny, а два останшх - дпя crenoso'i зони. Ттьки у степов1й зош' на полях вщзначен! Ch.hummeli, Ch.hungarica i, навпаки, .т!льки у ги'состепу зустр!чапись C.aleyspdiformis, M.angulafus, Ch.perla. Найыльш висока чиселы-и'сть золотоочок характерна для озимо! пшениц!, люцерни i еспарцета.
Одержан!. дан! дозволили зробити висновок про то, що найбтьше господарсько значения у агрсценозах УкраТни мають золотоочки Ch. carnea i Ch phyllochroma. При цьому, Ch. phyllochroma мае перед звичайною золоточкою певну перевагу - хижацький образ житгя веде не лльхи личинка, але й iMaro. Однак, Ch. carnea вивчена набагато краще i давно використовуеться у бюлолчнм боротьб!. Тему у даний час у лрограмах, пов'язаних ¡з штучним разведенням i колонизацию золотоочок, перевага поэинна вщдааатися останньому виду.
Ochoohí висновки i рекомендащТ.
1. Для УкраТни остановлено 93 види с!тчастокрилих, ¡3 них 26- вид'т вчазаж автором вперше. Достатньою повнотою вщзначаються списки атчасго'крипих КиТвськоК, ХерсонськоТ, Донецько'!, ХаривськоТ, ПуганськоТ областей, Республжи Крим. Менше вщомостей про слчастокрилих захщних i пшйчно-зггадних областей УкраТни,
2.Епэршэ складен! таблиц! для визначення родин i вид!в с'ггчастокрилих УкраТни. Розглпнуто ochobhí вар1ацн таксоном!чних ознак, яга утруднюють . визначення. Щоб уникнути помипок при визначенж представнигав ряду, бажано сикористсвувати не окрвм! екземпляри, а сери екземпляр1в Í3 кожноТ конкретно'! територи.
З'.Розповсюд. -ення с'ггчастокрилих у бтьшосп випадк!в визначаеться ¡еторичними, шматичними i орогрзф!чними факторами. Анат'з розповсюдження с'ггчастокрилих cbítoboí фауни доззоляе в основному погодитися ¡з зосгесграфмним районуванням cyaii, эапропонованим О.Л.Крижантським (1976, 1933), вважаючи, у той жо ч.->,с, у в1дношенн1 об'ема царств Палеогея i Арктсгея б!льш обфунтозаною думку 1.К.Лопат!на (1980).
4.С|тчастскрил! УкраТни можуть бути розподтен! по 3 зоогеограф1чних комплексах ¡ 14 типах apeania. фауна спчасго>;>/.лих УкраТни становить собою конгломерат бореальких палезрктичних ! дреэньо-середземкоморських вид1в i в|'др|'зняеться в!д фаун бтьшссл ¡нших езропейських держав, вираженою зональн1'стю i наявното середньоаз1атських, за походженням, вид!в, що мають на Укра'Тж зах!дний кордон ареалу. В результат! господарсько'! дельное™ людини вщбуваеться скорочення apeanie древньосередземнсморських видт. V той же час, ряд вид|в ¡з комплексу бореальних палеарктичних ареал/в, дякуючн людськ!й д1яльност!, одержав можлио1сть розширити свсе розповсюдження.
5. Причини зникнення комах можуть. бути роздлеы на природы ¡ поз'язан! з Д!яльн1стю людини. 1з oeTaHHix можна видшити антропогенну трансформацио екосистем i прямий вплиа на. полуляцй. Найбшьше значения у зниженж чисельност! i видового р!зноман!ття комах мае антропогенна трансформац!я екосистем.
6.При гидготовц! нового видання. ЧервоноТ книги УкраТни необхщно використати терм!н таксон, ockí/ьки прийняття спец1альних заход!в охорони
можуть вимагати не ттьки види, ало i таксономёчнё p¡bhí нижчз виду. Для ун!ф|кацй' категорШ бажано та кож лерейти на використакня системи, запропанованоУ МЬкнароднога сЫлкою охорони природи. При складзи; спискш комах ЧервоноТ книги УкраУни слд використати в основному катсгор.: "у критичному станГ i "гид загрозою зникнення". Оц['нку категорн статусу рщкюноУ комахи рацюнально лроводити з використанням методу формально! оцЫки (у балах), з урахуванням стану полуляцш на всьому ареал). Слисок рщюсних i зникаючих комах ЧервоноУ книги УкраУни повинен забазпечити можлив1сть експресанал1зу стану природних екосистем. Одинадцять видёв ¡з шести родин атчастокрилих вимагають включения у списки ЧервоноУ книги УкраУни.
7.У останн'| два десятилшя спостер|гаеться р!зке скорочення видовое p¡3H0MaHÍTH0CT¡ ¡ чисельност) комах в умовах eHTf. тогенних екололчних комплекса при íx в'щносн'ей стаб'1льност'| в нап!вПриро..'екосистёмах. Для збэреження i збтьшення чисельност'| комах необхедне прийняття заход'ю по максимальному наблнженню структури антропогенних екололчних комплзкс'ю до таковое' напшприродних екосистем.
В.Врзхоауючи в>дсутн!сть супевих вщмЫностей, необхщно встаковити замкгть понять "бюсферний заповщник" ¡ "природний заповедник" одне поняття -запоещник, а заметь "нацеональний парк" ¡ "репональний ландшафтний парк" -нацеональний парк. Вважати вказан'| природа тсриторе! не науково-доследними, а природоохоронними закладами. Розглядувати заповедники як абсолюта разераати, а нацюнальне парки - як часткоЫ резервати. Воажати нэобгрунтоааними i недопустимими регулятора заходи на територи запоЫдних екосистем.
9.В агроценозах УкраУни в^мнено 20 видео слчастокрилих ¡з трьох родин. У л1соз1й I люостепое1й зонах дом!нуе Chrysoperla carnea, у степов1й - Chrysopa phyUochroma. У програмах, пов'я занях ¡з шгучнш роз ведениям i колон|'ззц|'ею личинок золотоочок на стьськогослодарсью кул^гури, перевагу сгпд в!ддати Ch. carnea.
Списяк основних праць, опублжованих за темою дисеруацн
1.3ахаренко A.B. Златоглазки (Neuroptera, Chrysopidae) свежей дубово-соснооой субори//Тр.Харьк.с.-х.ин-та. -1976. -Т.225. -С.64-67.
2.3ахаренко A.B. Сетчатокрылые сосновых насаждений Харьковской области//Тр.Харьк.с.-х.ин-та. -1977. -Т.240 -С.62-65.
З.Захаренко A.B. Златоглазки дубовых насаждений южной левобережной лесостепи УССР//Тр.Харьк.с.-х.ин~та. -197.7. -Т.240. -С.67-69.
4.3ахаренко A.B. К фауне сетчатокрылых (Negroptera) лесостепной и степной зон Украинр|/ЛЛ1 Международный симпозиум по энтомофауне Средней Европы. Тез. докл. -Ленинград, 1977. -С. 109.
5.3дхаренко A.B. Фауна, экология и практическое .значение сетчатокрылых (Insecta, Neuroptera) Левобережной.Украины. Автореф ... канд. дисс. биол. наук. -Харьков,'1978. -С. 1-19.
б.Захаренко A.B. Определительные таблицы хозяйственно важных видов сетчатокрылых Украины//Сб.научн.тр.Харыг.с.-хин-та, -1979. -Т259 -С.17-24.
7 3ахареико A.B. К фауне сетчатокрылых (Neuroptera) лесостепной и степной зон Украимы/А/И Международный симпозиум по энтомофауно Средней Европы. Материалы. -Ленинград. 1979. -С.368-367.
8.3ахаренко A.B. Сэтчатскрылые (Neuroptera) Харьковской облэсти//Энтомол. обозр. -1980. -Т. 59, вып.1. -С.92-97.
Э.Захаренко A.B. Фауна сетчатокрылых (Neuroptera) Крыма//Исслед. по энтомол. и акарологии на Украине. Тез. докл. II съезда УЭО. 1-3 октября 1980г., г.Ужгород. -Ки?в, 1980. -С.25-27.
Ю.Захаренко A.B., Седых К.Ф. Сетчатокрылые Коми АССР// Энтомол.обозр. -1981. -Т.60, вып.З. -С.598-600.
11.3ахаречко A.B. О фауне и практическом значении сетчатокрылых Украины//Сб. науч.тр.Харьк.с.-х.ин-та. -1982. -Т.282. -С.20-24. „
12.3ахаренко A.B. Новый вид златоглазки (Neuroptera, Chrysopidoe) из Таджикистана//Вестн. зоол. -1S83, №1. -С.71-72.
13. Захаренко A.B. Муравьиные львы рода Aspoeckiana Holzel (Neuroptera, Myrmeleonid3e) фауны СССР//Энтомол.обозр. -1983, -Т.62, вып.З. -С.586-589.
14.Захаренко A.B., Грамма В.Н, Гаражин' В.Г. Влияние режима ззповедности на фауну насекомых степных запоседников//Проблемы охраны генофонда и управления экосистемами а заповедниках степной и пустынной зон. Тез.докп.всес.совещ. (21-25 мая 1984г., Асканип-Ноза). -М., 1984. -С 116117.
15.3ахаронко A.B. Особенности зонального распределения сетчатокрылых (Insecta, Neuroptera) европейской части CCCP//IX съезд Всес. энтомол об-ва. Тез докл. -Киев, 1984. -4.1. -С.177-178.
16.Ковчлщ А.И., Захаренко AB. и др. Структурные особенности знтомскомплексоп агро-бкогеоцемозов и биогеоценоза луговой степи северовосточной Украины //Биогеоценологичзскиэ исследования на Украине. Тез. докл 3-го респ. совещ. (10-19 дек. 1984г., г.Львоо). -Льзез, 1984. -С.130.
17.Якушет:г- БМ., Грамма В.Н., Захаренко A.B. и др. К фауне и экологии насекомых и i ауков Ямского участка Центральночерноземного государственного зало2едника//Сб науч.тр. ЦНИЛ Глппохоты РСФСР. -М., 1984. -С.54-61.
1 В.Захаренко A.B. Особзнности и причины изменения географического распространения сетчатокрылых (Insecta, Neuropter.-.«) европейской части CCCP//VIII Всес. зоогеограф.конф. Тез. дскл. Ленинград, 6-8 февр.1985г. -М., 1984. -С.58.
19.3гхаренко А В. Златоглазки рода Chrysopa Leach, группы perla (Neuroptera, Chrysopidse) фауны CCCP//C6. научтр. Х~оьк. с.-х. ин-та. -1984. -Т.304. -С.84-87.
20.3ахаренко A.B., Грамма В.Н. К вопросу об управлении экосистемами степи//Ссврем. состояние и перспективы раззития запов. дела. Тез, докл. обл.науч.конф.(июнь, 1985г., пос. Заповедный). -Курск, 1905. -С.33-35.
21.Литвинов Б.М., Ковалик А.И., Захаренко A.B. и др. Экологизация защиты растений// Философские и социальные вопросы экологии. Тез.докл.обл.науч.конф. -Харьков, 1985. -С.139-140.
22.Грамма В.Н., Захаренко A.B., Якушенко Б.М. Некоторые теоретические аспекты охраны насекомых степных заповедников/Леоретические основы заповедного дела. Тез.докл. Всес.совещ. (Львов, 18-19 дек. 1985г.): -М., 1985. -С.59-60.
23.Ковалик А.И., Захаренко A.B. и_др. Некоторые итоги и перспективы изучения насекомых Украинского/£гепного заповедника/Леоретичаские основы
заповедного дела. Тез.докл. Bcec.qooein (Львов, 18-19 дек. 1985г.). -М., 1985. -С 114-115.
24.Захаренко A.B., Грамма В.Н. Генезис знтомофауны лесных зкосистем//Пробл. охраны генофонда и управл. экосистемами в запов. лесной зоны. 4.2. Тез.докл. Всес. совещ. 23-25 сент.1986г., Березинский запов. -Москва,
1986. -С.87.
25.3ахаренко A.B. К фауне сетчатокрылых (Neuroptera) Кавказа// I Закавказская конф. по фауне насек, и их охране. Тез.докл. -Ереван, 1986. -С.85-86.
26.3ахаренко A.B., Ковалик А.И.( Грамма В.Н. Некоторые аспекты инвентаризации насекомых//Всес. совещ, по пробл кадастра и учета живот.мира. Тез.докл. 4.2. -Москва, 1986. -С.469. ,
27. Захаренко A.B. К фауне муравьиных львов (Neuroptera, Myrmeleonidae) Украины/ЛИ съезд УЭО. Тез. докл'. Канев, сент.1987. -Киев,
1987. -С.68.
28.3ахаренко A.B. Сетчатокрылые фауны СССРЛ.Семойства Mantispidäe (Neuroptera)//3htomofl.o6o3p. -1987. -Т.66, вып.З. -С.621-626.
29. Захаренко A.B. Новый вид рода Coniopteryx (Neuroptera, Coniopterygidae) с Дальнего Востока//Весгник зоол. -1987, Ns5. -С.76.
ЗО.Захаренко A.B. Отношение муравьиный львов к эдафическим факторам//Пробл.почв.зоол Матер, докл. IX Всес. совещ. -Тбилиси, 1987. -С. 108-109.
31.3ахаренко A.B. Новые синонимы в отряде Neuropil а//Вестник зоол. -1987, №6. -С.58.
32.Литвинов Б.М., Ковалик А.И., Генов А.П., Захаренко A.B. и др. Методические рекомендации по созданию энтомологических заказников и обогащению лесополос полезной энтомофауной. -Изд.ХСХИ. -Харьков, 1987. -С. 1-7.
ЗЗ.Захаренко А.В Сетчатокрылые (Neuroptera) фауны СССР. II Семейства Dilaridao, Berothidae и Sisyridae//3HTOMOn.o6o3p. -1988. -Т.67, еып 4 -С.763-768."
34.Zakharenko A.V. The Neuroptera of the European part of USSR//XII Int. Symp. über eniomofaun. Mitteleuropa. Kiew, 25-30 Sept. 1388. -Kiew, 1988. -P. 181.
35.Захаренко A.B. Нозые и малоизвестные виды пыльнокрылоо (Neuroptera, Coniopterygidae) из Казахстана и Средней Азии//Зоолж. -1988. -Т.67, выл.8. -С. 1248-1250.
30.Грамма В.Н, Захаренко A.B. Опыт кадастровой 'характеристики насекомых степных заповедников европейской части СССР//Всес.совещ. по пробг кадастра и учета животн мира. Тез.докл. 4.4. -Уфа, 1989. -С. 124-125.
37.3ахаренко-А.В. Сетчатокрылые рода Corwsntzia Enderlein (Neuroptera, Coniopterygidae) фауны СССР//Перспектив. приемы защиты с.-х. культур от вредит иболезн. Тематич.сб.научн.тр. -Харьков, 1988. -С. 113-118.
38 Захаренко AB. -Новые для фауны СССР виды сетчатокрылых (Neuroptera) семейств Coniopterygidae и НетегоЬийае//Вестн;те.зоол. -1989, №2. -С.87,
39 Захаренко A.B. Амфибиотичэские сетчатокрылые (Insecta, Neuroptera) европейской части СССР//Гидробиол.исслед. в запов. СССР. Тез.докл. всес. совещ, 17-21 апреля 1989г., г.Борок. -М., 1989 -С.82
<10 Захаренко A.B. Новый для фауны СССР род сетчатокрылых семейства Chrysopidae (№игор!ега)//Вестник зоол. -19Э0, №3. -С.78-79.
41.Захаренко A.B. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды сетчатокрылых (Insecta, Neuroptera) фауны СССР//Вестник эооп. -1990, №4. -С. 70-72. , *
42.Грамма В Н., Захаренко A.B. Некоторые проблемы охраны Насекомых в степных заповедниках европейской части СССР/Заповедники СССР - их настоящее и будущее. Тез. докл.всес.конф -Новгород, 1990.-С.45-46.
43.Захаренко A.B. К вопросу об организации в заповедниках научных исследований по энтомопогии//Запов. СССР - их настоящее и будущее. Тез.докл. всес. конф. -Новгород, 1990. -С.57-58.
44.Захаренко A.B. Новый вид , рода Nedroledon (Neuroptera, Myrmeleonidae) из Узбэкистгна//Новости фаунистики и систематики. -Киев: Наукова Думка, 1990.-С.60-61.
45.Захаренко A.B. Micromus lanosus Zeleny (Neuroptera, Hemerobiidae) -новый вид для фауны СССР//Вестник зоол. -1991, N¿2. -С.86.
46.Захаренко A.B. Два новых вида семейства Dilaridae (Neuroptera) из Вьетнама//Зоол.ж. -1991, №2. -С. 142-144.
47.Захаренко A.B. Сетчатокрылые (Neuroptera) европейской части CCCP//XII Международный симпозиум по энтомоф. Ср. Европы. Материалы. Киев, 25-30 сент.'1988г. -К.:Н.Думка, 1991. -С.236-238.
48.3ахаренко О.В. До роэповсюдження на УкраТн! представниюв родини Hemerobiidae (Neuroptera)//IV з'1'зд Укр. екгомол. тсв. Тези долов. -Харкш, 1992. -С.62-63.
49,Грамма В.Н., Захаренко A.B. Проблемы охраны насекомых степных' заповедников Украины//Энтомол.исслед. в запсо.степной зоны. Тез. докл. межд. Симпозиума. 25-28 мая 1993г., пос.Розовка, -Харьков, 1993. -С.11-12.
50.Захаренко A.B. Златоглазки (Neuroptera, Chrysopidae) Украины// Изв.Харьк.энтомол.об-ва. -1993. -Т.1, вып.1. -С.44-58.
51.Захаренко A.B. Отряд Сетчатокрылые - №игор1ега//Насвкомыэ Узбекистана. -Ташкент: Фан, 1993. -С.123-125.
52. Захэренко A.B., Кривохатский В.А. К по,знанию' сетчатокрылых (Insecta, Neuroptera) Центрально-Чернозёмного заповедник?, и заповедника "Лес на ВорсклеЧ/Вестник Санкт-Петербургского ун-та. -1993. -Серия 3, вып.4. -С.26-31. " '
53.3ахаренко A.B., Кривохатский В.А. Сетчатокрылые (Neuroptera) европейской части бывшего СССР//Ига.Херьк.знтомол.о5-ва. -1993. -Т.1, вып.2. -С.34-83. ч.
54.Кривохатский В.А., Захаренко A.B. Муравьиные львы родов Euroleon - Esben-Petersen, 1918 и Kirghizoleon gen.no/. (Neuroptera, Myrmeleontidae)
Палеаретики//Энтомол.обозр. -1994. -T.73, оып.З. -С.690-699.
55.Кривохатский В.А., Захаренко AB. Список сетчатокрылых (Neuroptera), .собранных в Крыму экспедицией Харькоеского энтомологического общества а 1994 году// Изв.Харьк. энтомол.об-ва. -1994. -Т.2, вып. 1. -С. 168-169.
56.3ахаренко A.B. Новый ■ для фауны Украины муравьиный лев (Neuroptera, Myrmeleontidao)//H3B.XapbK,энтомол.об-ва. -1994. -Т.2, вып.1. -С,-169, ■ -
57.3ахаренко A.Br Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения оиды сетчатокрылых (Insecta, Neuroptera) фауны Украины//Изв.Харьк.энтомол.об-ва.
1994. -Т.2, вып.2. -С.101-104.
58.Солодвникова B.C., Бартенев А.Ф., Захаренко A.B. Влияние химического загрязнения среды на энтомофауну при авиахимопыленИи лесов в лесостепи Харьковской области//Зоол. наука и совр.пробл.зоотехнии и ветерин. медицины. -Харьков, 1994. -С.21.
59.Zakharenko A.V. The Neuroptera of the Ukraine//Fifth Intern.symp. of Neuropterology. Arstr. 2-7 may, 1994, Cairo-Egypt. -1994. -P. 13.
бО.Захаренко A.B., Грамма B.H. Особенности энтомофауны участков "Баркаловка" и "Букреевы Бармы" Центрально-черноземного заповедника//Проблемы сохранения разнообразия i р 'роды степных и лесостепных регионов. -Москва, 1995. -С. 183.
61.Захаренко A.B. К фауне сетчатокрылых '(Neuroptera) Памира/У Сб. научн.тр.Харьк.гос.агр.у-та. -Харьков, 1995. -С.24-29.
62.3ахаренко A.B. Изменение фауны насекомых в условиях антропогенных экологических комплексов//Экологические проблемы Харьковской обл. Тез.докл. обл.научно-практ.конф. 25-27 дек. 1995г., Харьков. -Харьков, 1995. -С.32-34.
бЗ.Захаренко A.B. Насекомые в Красной книга Украины: принципы отбора и статус//3кологичаские проблемы Харьковской обл. Тез.докл. обл.научно-практ.конф. 25-27 дек, 1995г., Харьков. -Харьков, 1995. -С.34.
64.Krivokhatsky V.A., Zakharenko A.V. Notes on the antlions (Neuroptera, Myrmeleontidae) of the Ryn-Dasert, Western Kazakhstan//H3B. Харьк.энтомол.об-ва. -1995. -Т.З, вып. 1-2. -С.62.
65,Захаренко A.B., Грамма В.Н. и др. Зколого-фаунистический обзор насекомых проектируемого регионального ландшафтного парка "Печенежское поле'Шатериалы межд. семинара "развитие системы межгосударственных особо охраняемых природных территорий". -Киев, 1996. -С.45-51.
АННОТАЦИЯ
ЗАХАРЕНКО A.B. Сетчатокрылые (Insecta, Neuroptera) Украины и некоторые вопросы охраны редких и исчезающих насекомых.
Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора биологических наук. Специальность 03.00.09 - энтомология., Национальный аграрный университет. -Киев, 1997.
Выявлен видовой состав сетчатокрь лых Украины. Впервые для территории Украины указано 26 видов сетчатокрылых. Составлены таблицы для определения сетчатокрылых Украины. Проведен анализ изменчивости таксономических признаков, затрудняющей определение сетчатокрылых.
Рассмотрено распространение еэтчатокрылцх мировой фауны и фауны Украины, его изменение под влиянием хозяйственной деятельности человека.
Даны рекомендации по унификации и методике определении категорий статуса насекомых для Красной книги Украины. Рекомендованы для включения в списки Красной книги Украины 11 видов сетчатокрылых
Намечены пути совершенствования заповедного дела. Рассмотрено хозяйственное значение сотчатокрылых.
KnraMoai слова: атчастокрилк зоогеограф1я, антропогенна д'1яльн1сть, Червона книга, заповщна справа, агроценоз, ентомофаги.
SUMMARY
Zakhnrenko A.V. Lacewings (Insecta, Neuroptera) of Ukraino pnd some considerations about protection of rare and nearly extinct insects.
Thesis manuscript seeking a scientific degree 'of Doctor of Biological Sciences. Specialization 03.00.09 - entomology. National Agrarian University. -Kiev, 1997.
Species composition of lacewings of Ukraine was determined. For the first time in the territory of Ukraine, 26 species of lacewings were registered. Tables for defining lacewings of Ukraine were drawn. Analysis of taxonomic signs variability waking it difficult to determine the lacewings was carried out.
The data on distribution of lacewings in the world fauna and that of Ukraine, as well as the way it changes untie/ the. influence of the man's production activity were presented.
Recommendations as to unification and methods of determining the insects status category for the Red Book of Ukraine were given. 11 species of laGewings were recommended for inclusion onto the lists of Red Bock of Ukraine.
The directions of improving organisation of reserves were suggested. The production value of lacewings was considered.
Key words: lacewings, zoogeography, anthropogenic activity, Red Book, organisation of reserves, agrocenosis, entomophages.
П'щписано до друг.у 28.04.97. Формат 60x84/16 Ум друк. арк. 2,0. Обл.-вид. арк. с?, О.Тираж МО. Замовлення ПО'.
Дтьниця оперативного друку ХДАУ, 312131, м.Харюв, п/в "1Сомушст-1"
-
Захаренко, Александр Всеволодович
-
доктора биологических наук
-
Киев, 1997
-
ВАК 03.00.09
- Сетчатокрылые (Insecta, Neuroptera) Приангарья
- Юрские сетчатокрылые (Insecta: Neuroptera) Центральной Азии
- Муравьиные львы (Neuroptera, Myrmeleontidae) Палеарктики
- Эколого-географические принципы становления биоразнообразия юга Среднерусской возвышенности на примере реликтовых членистоногих
- Экология пшеничных трипсов и устойчивость к ним яровой пшеницы в Поволжье
