Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Семенная продуктивность люцерны в зависимости от агротехнических приемов и абиотичных условий выращивания в Западной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Семенная продуктивность люцерны в зависимости от агротехнических приемов и абиотичных условий выращивания в Западной Лесостепи Украины"

РГ8 ОД

2 1 ¡ООН 1393

КАИ'ЯНЕЦЬ-ПОДХЛЬСЬКИИ СГЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКШ ХНСТИТУТ

На правах рукопису Цимбалюк Володимир Аматол X. <ег

НАС1ННЕВА ПРОДУКТИВНЮТЬ ЛЮЦЕРНИ В ЗАЛЕЖН0СТ1 ВГД АГРОТЕХНIЧНИХ ПРИИ0М1В I АБIОТИЧНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ В ЗАХ1ДН0МУ Л1С0СТЕПУ УКРА1НИ

Спец1альн1сть 06.01.09 - рослиняицтво

Автореферат ЕисертацИ на здобуття вчвкого ступени кандидата с1льськогосподарсыеих наук

Каи'янець-Под1льський - 1993

Робота виконана в лаборатори польового кормовиробництва 1нституту землеробства Укра1нсько1 академп аграрних наук у 1989 - 1992 рр.

Науковий кор1вник: кандидат сыьскогосподарських наук, заслуженна прац1вник с1льского господарства Украини, доцент Сарнацький Петро Леонт1евич

Оф1ц1йн1 опоненти: ь

Доктор с1льскогосподарських наук, професор 31нченко Олександр 1ванович

Кандидат сишскогосподарських наук 116ш> Дмитро 1ванович

Пров1дна орган1зац1я: 1нститут КОРМ1В УМН

Захист В1дбудеться '1"?. " . 1993 року о^Тгодин

на зас1данн1 спец1ал1зовано! Ради К120.29. 01 при Кам'янець Под1льскому с1льскогосподарському 1нститут1 за адресок*

ъ

281900 м. Кам'янець-Под1льский Хмельницько! облает!, вул Шевченко, 13, СГ1, ауд. 20. 3 дисертащею модна ознайомитис в б1блютещ Кам'янець-Под1льського с1льскогосподарськог 1нституту.

Автореферат роэюлано "19. ".Т^'.Ч^?.. 1993 року

Вчений секрэтар спещал!8овано! ради, кандидат с1льськогосподарських наук, . ~

доцент Печенюк В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актульнють досл!джень. Серед багатор1чних трав одн!ею з про -дуктивних бобових трав е люцерна, проте зб1льшення площ шд шею культурою стримуеться через в1дсутшсть нас!ння, а практика за -куп 1 вл i (loro и швденних ре гюнах не вир Шуе проблеми.

За останш роки створеш сорти люцерни, як1 мають эначну по -тенц!йну можливють еффективно використовувати еколопчн! умови для отримання насшнево$ продуктивное i не т!льки у степов i й, але й л!состепов1й i нав(ть у псшсьюй зонах Украгни.Зокрема, це так1 сорти як Ярославна 1нституту землеробства, Надеэда i С1нська 1нституту зрошуваного землеробства, В1нничанка шституту корм1в, Жидруне Литовського тституту землеробства , Бега 87 1нституту кормi в Рос i i, Полтавчанка НВО "Ел1та", Верко cyMicHoi селекцп Шмеччини i Угорщини та 1НШ1. Проте агротехниил прийо-ми вирошування нас1ння цих сорив у зон! зах1дного Люостепу недостатньо вивчен!, тому потенции i моясливост1 нас1нневот про -дуктивностi ix повнютю не використовуються.

Необх1днють вивчення i розробки агротехшчних прийом1в виро-щування нас1ння люцерни стосовно до абютичних умов зах1дного Люостепу Укра!ни мае теоретичне i практичне значения.

Мета досл!джень. Науковий i практичний пошук шлях1в шдвшцення нас!ннево1 продуктивностi люцерни сорту Ярославна на шдстав! вивчення та розробки агрогйШ'чнйх" прийом i в вирощування з ураху-ванням абютичних умов захшого Люостепу.

Завдання досл!джень:

- вивчити особливост! насшнево} продуктивное i люцерни при весняному i линьому строках cíb6h;

- удосконалити пристр!й до с i валки ССТ-12А для вис!ву

- г -

регульовано! норми нас1ння люцерни при широкорядному способ1 С1вби;

- вивчити вплив абютичних фактор1в на формування нас1ннево! продуктивное^ , визначити строки шдкошування при одержали! травостою урожаю нас 1 пня люцерни э першого, прошжного та дру -гого укос1в;

- вивчити ефективнють десикаци травостою та способ!в эбиран-ня насмння;

- визначити економ1Чну ефективн1сть р!зних способ1 в збирання нас1ння люцерни.

Наукова новизна досл1джень полягае в тому , що в захиному Люостепу Укра$ни вперше обгрунтоваш агрптехн!чн1 прийоми вирощування люцерни районованого сорту Ярославна. Зокрема встановлена залежнють пер!оду цв!тшня ! формування нас1нневог продуктивное^ В1Д температури 1 В1дносно! вологосп пов1тря ! атмосферних опад1в при р!зних строках збирання. Визначеци! параметри цих показник!в для прогнозування врожайност1 насшня залежно в1д агротехн!чних прийом1в та умов вирощування. Вперше в практищ вирощування люцерни на нас1ння в умовах Люостепу застосовано удосконалений автором пристр1й для регульованого вис!ву нас1ння люцерни.

Практичне значения досл!джень визначаеться розробкою агротех-н! чних прийом1в для отримання 2-3 ц, а в деяк! роки 1 биьше нас1ння люцерни з гектара, застосуванням удосконаленого пристрою до с1валки ССТ-12А для вис!ву нас1ння регульованою нормою В1д О. 5 кг/га до 3 кг/га на глибину 1-2 см з шириною м!жрядь 45, 60, 70 або 90 см; визначення способу збирання нас!ння люцерни, який

ictotho знижуе втрати нас1ння.

На захист виносяться сл1дугоч! положения :

люцерна сорту Ярославна при застосуванн1 елеменпв технологи вирощування на нас1ння з урахуванням абютичних фактор1в забезпечуе 2-3 1 б1льше центнер1в нас1ння з гектара;

при трьохр1чному використанн1 травостою на нас1ння продуктивнють весняних та Л1тн1х nociBiB майже однакова;

- при визначенн1 укосу, з якого треба Орати нас1ння, врахову -ють суму onafliB весняного перюду та стан розвитку травостою: при невисокому травосто} i оптимальному зволоженн1 нас1ння одержують з першого укосу; при надм1рному зволоженн1 та переростанн1 травостою - шдкошування його роблять в фаз1 стеб -лування , а насшня отримують з промишого укосу ( останн1й по роках досл!джень мав б1льш стаб1льну насшневу продуктивнють );

- передзбиральна десикац!я травостою реглоном у дозах 3, 5 i 7 л/га забезпечуе практично однакову врожайнють нас1ння i його якють;

- економ1чно виправданою технолог 1 ею збирання нас!ння е десикатя травостою реглоном у доз1 3 л/га, косовиця боб!в у ворохи i обмолочування ix на стацюнар!.

Апробащя роботи. Матер!али досл!джень допов1далися на науково - виробнич1й конференцп "Шляхи 1нтенсиф1кац11 кормовиробництва в господарствах Хмельницького району " (1991 р.), на обласному та районому сешнарах ( 1992-1993 pp.).

Удосконалене пристосування для регулювання норми вис1ву нас!ння люцерни для буряково! С1валки OCT- 12А випробовувалось в колгосп! "Маяк" , радгосп! "Лен1нець" Хмельницького району

Хмельницько! облает 1.

Публ1кащя роботи. Основн1 насл1дки досл1джень опубл1ковано в чотирьох наукових роботах.

Обояг роботи. Дисертац1йна робота викладена на 108 стор!нках машинописного тексту, мютить 16 таблиць, 4 малшки. Вона складаеться в вступу, 6 роэдшв, висновк!в 1 пропозиц1й виробництву, списка використано! л1тератури, який мютить 213 длюрел , 3 в них на 1ноэемн1й мов1.

ЗМ1СТ РОБОТИ.

1. Умови та методика досл!джень.

Польов1 досл1ди проводились на протяз! 1989-1992 рок1в у колгосш "Маяк" Хмельницького району Хмельницько! облает! на схил1 п1вденно-зах1днок експозици.

Грунтовий покрив - чорнозем ошдзолений, середньозмитий, серед-ньосуглинковий на лес!. Вмют гумусу ( за Тюриним ) - 2.27., рухомого фосфору ( за Чириковим ) 52 мг, обм1нного калш ( за Чи-риковим ) - 60 мг на 1 кг грунту, щр в1дпов1дае низьк1й вабезпеченост! гумусом, середн!й фосфором 1 нивьк1й кал!ем.

Сума вбирних основ 22.25 мг-екв на 100 г грунту, Стушнь насичення основами 887.. Г!дрол1тична кислотнють (за Каленом) 3.28 мг/екв на 100 г грунту.

Питома маса грунту 2.62 г/см. куб, пцльнють будови 1.19 г/см. куб, загальна пористють - 54.6%.

Найменша вологоемнють-31.5Х, при максимально пгроскоп!чност! - 8.5% в1д маси грунту.

Кл1мат вони пом!рно континентальний. Середньор1чна норма атмо-сферних опад!в складае 605 мм. Погодн! умови у роки проведения

польових досл1д1в були в межах середн1х багатор1чних показник1в. Проте в окрем1 перюди вегетацп люцерни спостер!галися В1дхилення, про що буде викладено у в1дпов1дних розд1лах. Методика польових досл!джень. Досл1дження проводились шляхом закладання одно та двохфакторних

ПОЛЬОВИХ Д0СЛ1Д1В.

1. Схема двохфакторного польового досл1ду по вивченню впливу строк1в с1вби та збирання люцерни на нас1нневу продуктивнють:

А. Строки С1ВбИ 1. Весняний

г. jiíthíh

Б. Укю, з якого збирали насшня

1. Перший ( контроль)

2. Прошжний (шдкошування травостою проводили у фаз! стеблування, але не шзнше 20-25 травня).

3. Другий (перше скошування травостою проводили у фаз i бутон1зацп рослин) .

Площа noclBHoí Д1лянки 200 кв. м , обл!ково! - 100 кв. м. Повториiсть - чотирьохразова.

2. Схема однофакторного польового досл!ду по вивченню норм передзбирального внесения десиканта та способ iв збирання нас1ння люцерни:

1. Розд1льне збирання без застосування десикаци (контроль). 2-4. Пряме комбайнування з передзбиральною десикащею реглоном в доз! 3, 5 та 7 кг/га.

5. Перед збиранням пос1ви оброблялись реглоном в доз i 3 кг/га, боби збирали комбайном у ворох, з посл1дуючим обмолотом вороху на отацюнар!.

Площа обл1ково1 Д1лянки 100 кв. м, повториють-чотирьохразова.

В досл1дах велись сл1дуюч1 обл!ки та спостереження.

1. На протна! ноготпцп люцорни подекадно пелись спостереження 8а погодпими умовами з визначенням К1лькост1 опад1в, сум температур, в!дносно! вологосп пов1тря 1 спостер1гався вплив цих фактор!в на рют i розвиток рослин, утворення нас1ння.

2. Визначення фенолог!чних фаз, спостереження за густотою стояния рослин, динам!кою нагромадження маси, обл1ки урожаю i його структури проводились за методикою Державного сортовипробування (М.,1985).

3. Запилення kbitok визначали через кош! 5 дн1в на протяз! всього часу цвтння люцерни. Для цього в веч!рн1й час (18-19 годин) на 100 суцв1ттях (по 10 у 10 мюцях по д!агонал1 обл!ково! делянки ) шдраховували bci kbitkh на день обл!ку, з них запилених (у процентах) . Запиленими вважали кв!тки , в яких човник кв!тки розкритий 1 сювпчик пряймочки прижатий до паруса.

4. Забур'янешОсть nociBiB визначалась п!д час сход!в, стеблування та бутон1зацп тлькюно-ваговим методом.

5. Ямсн! ноказники нас!ння люцерни визначали пюля 20 дн!в ix збер!гання за методикою JLC. Колокольцево!, 1980.

6. Урожайн! дан! та 1нш1 обл!ки 1 спостереження, оброблен! математично методами дисперс!йного анал1зу на персональному комп'ютер! IBM PC XT/AT.

7. Розрахунки економ!чно! ошнки вивчаемих прийом1в проведен! зпдно прийнятих в господарств! норм вироб!тку та розщнок шляхом складання технолог 1чних карт.

Технолог!я вирошування люцерни на нас 1ння була загальноприйня-

тою для зах1дного ЛЮостепу Украти. Попередник - озима пшениця.

Перед оранкою, за пдрол!тичною киолотнютю грунту внесли вап-но i м1неральн1 добрива з розрахунку N20P60K60. Оранку провели на глибину 23-26 см. П1Д весняний i л!тшй передпос1вний оброб1ток грунту внесли грунтовi герб1циди (сумш ептаму 5л/га та ленацилу 1 кг/га за препаратом).

Веснину с1вбу проводили 21 kbíthh, а линю - 29 липня широкорядним способом 3 М1ЯфЯДДЯМ«90 см i нормою вис!ву нас!ння 1.2 кг/га с1валкою ССТ-12А, переобладнаною за нашим удосконаленням.

Догляд за noel вами люцерни полягав у оброб1тку м!жрядь, проведенн! боротьби з бур'янами та шк1дниками. Для знищення бур'ян1в у фаз! двох-трьох листк!в проводили обприскування nociBiB базаграном з розрахунку 2 кг/га (за препаратом).

На пос!вах першого, другого i третього рок!в користування люцерну п1дживлювали фосфорно-кал1йними добривами ( Р40К60 ) та виконували !нш! технолопчн! операцн , пов'язан! з доглядом ва нас!нниками.

2. Удосконалення нами пристрою до с!валки ССТ-12А , який розроблено в 1нститут! мехашзацп та електриф1кац!! с1льського господарства (В. Зирянов, В. Василенков, 1985) та !нститут! землеробства (А. Ф. Бобер 1 П. JL Сарнацький, 1985) , полягае у створенн! пол1хлорв!Н1лово! пiдпружинно! втулки, яка подае в нас1ннев! лунки по 2-3 нас1нини люцерни (малюнок 1).

Для швидко! зам!ни нас!ння запропонована нова технолопя виготовлення диска та воронки для нас!ння з кришкою.

Мал. 1. Схема удосконаленого пристрою до с 1валки ССТ-12А для регулювання норми вис1ву нас1ння люцерни. 1 - воронка для нас1ння; 2 - пружина; 3 - тшхловшлова втулка; 4 - вис1вний диск; 5 - лунки вис1вного диску (5а - заповнен! 2-3 нас!ннинами люцерни, 50 - пусти.

3. Вплив CTpoKlB С1вби на нас!нневу продуктивнють люцерни.

В. I. Жаринов 1 В. С. Клюй, 1980; М. I. Тарковський, 1974; I. I. Кулик, 1973; I. Ф. Малець, 1980; А.О.Бабич, 1982 та 1НШ1 В1дм1чають високу ефективнють як весняних, так i лтнх строк1в о1вби , пов'язуючи IX 3i способами с1вби , вирощуванням люцерни в чистих та шдпокривних nociBax.

В наших досл!дах як при весняному, так i линьому безпокривно-му широкорядному nociBi урожайность нас!ння люцерни по роках була майже однакова i в середньму за три роки не перевищувала. HI Р^ Таблица 1).

Таблиця 1

Пор1вняльна врожайнють нас1ння люцерни залежно В1д строку с!вби, ц/га

Piк користування Строки С1ВбИ Р1зниця на користь Л1ТНЬ01 С1ВбИ

весняний Л1ТН1Й

Перший ( 1990 ) 1. 41 1.59 0.18

Другий ( 1991 ) 1. 38 1.44 0. 06

Трети! ( 1992 ) 2. 98 3.19 0. 21

Середне(1990-1992) 1. 92 2. 07 0.15

HIP05 0. 17 0.15

Це пояснюеться тим , що на Д1лянках обох строк1в С1вби, не-эважаючи на р1зницю в загальн1й к!лькост1 стебел, к1лькють з них продуктивних , суцв1ть на продуктивних стеблах, боб1в i нас!нин у бобах майже не мали В1дм1н, хоча деяка тенденц1я в сторону зб1льшення врожайноси настня на диянках Л1тн1х noclBiB спостер1гаеться на протяз1 bcix трьох pokib досл1джень завдяки зростанню маси 1000 нас!нин.

Незначне шдвищення нас1ннево! продуктивном 1 люцерни л1тнього пос1ву обумовлюеться тим, що формування травостою у р1к С1вби (1989) проходило за несприятливих умов у б!лып1й м1р1 при весняшй СЮ01. Эокрема, у р1к С1вби за червень випало 167.9 мм опад1в при середньо багатор1чному показников1 76 мм, що привело до переростання травостою та 1нтенсивному витрачанню поживних речовин саме при веснянШ с1вб1. 3 !ншого боку, шдкошування молодого за вжом травостою обумовило ще б1льшу витрату поживних речовин, щэ негативно вплинуло на рют та формування нас!ннево! продуктивност1 люцерни у перший 1 наступн1 роки користування нас1нниками.

4. Вплив строк!в укосу на нас!нневу продуктивн!сть люцерни.

Основним агротехн1чним прийомом вирощування нас!ння люцерни, яке^сприяе найб1льш ефективному використанню еколопчних умов для формування нас1ннево! продуктивност1, е визначення укосу для отримання нас1ння. ( А. О. Бабич, 1976; КХД. Зиков, 1963).

Час проведения укосу на нас!ння визначаеться сумою опад!в у кв1тн! - травн!, сумою активних температур, станом розвитку травостою люцерни.

Виходячи з цих позишй, при нормальному розвитку травостою, коли у кв!тн! - травн! випадае середня багаторгчна сума опад!в або менша, нас1ння эбирагаь з першого укосу, а при п!двищенй1й сум1 опад!в ! переростанн! травостою - з пром1жного або з другого (Таблиця 2).

Дан1, наведен! в таблищ 2 показують, що в перший, другий ! трет!й роки користування при шдкошуванн! травостою люцерни у Р13Н1 фази з метою отримання нас!ння з першого, пром!жного ! другого укос!в тривалють кв!ткування рослин була р!зною з

тенденцию скорочення цього перюду при збиранн1 насшня з першого укосу без шдкошування (36 , 34 1 33 дн1) до шдкошування у фаз1 стеблування (22, 24 1 25 дн1в). При цьому, в1дносна волопсть пов1тря суттево не впливала на тривалють квикування люцерни, чого не можна сказати про атмосферн! опади та температуру пов1тря.

Таблиця 2

Вплив погодних умов на тривал1сть кв1ткування люцерни залежно в!д укосу збирання нас!ння

Показники погодних умов i тривал!сть кв!ткування Роки користування

перший (1990) друтий (1991) трет!й (1992)

ук!с на насшня

пер- пром1ж дру-ший ний гий пер- пром1ж дру-шии ний гий пер- пром1ж дру ший ний гий

Сума опад1в,

мм 118.8 40.4 35.0 71.4 106.5 136.2 124.0 117.5 29.9

Середньодо-бова температура,0 С 17.1 20.0 18.4 17.1 18.4 17.8 17.0 17.4 20.4

В1дносна волопсть

пов1тря, £ 75 77 76 76 75 77 78 77 71

Тривалють кв!ткування,

ДН1В 36 27 22 34 26 24 33 28 25

Спостереження та обл!ки показали, що погодн! умови у р1зн1 роки при збиранн1 насшня з першого, пром1жного 1 другого укос1в впливали на ефективнють кв1ткування, утворення боб1в, налив насшня та 1нш1 показники. В1дм1чен1 деяк1 переваги у формуванн1 насшнево! продуктивное^ люцерни у 1990 рощ на вар!ант1, де

травости! не шдкошували 1 нас1ння збирали з першого укосу, на В1дм1ну в!д 1991 року, де травоспй шдкошували у фаз1 стеблупанни, а пистня уоирали ;> нромшюго укосу (. Тябдицм 3).

Таблицл 3

Вплив строк1в збирання на уротайнють насишя люцерни весняно! та л!тньо! с!вби

Зм1ст вар1анту Рш користування Середне за 1990 -1992 рр.

фаза Шдкошування укю перший (1990) другий (1991) третей (1992)

Весняна С1вба

1 Без шдкошування перший 1.63 1. 05 3. 01 1.90

2 Стеблування промиший 1.41 1. 38 2.98 1.92

3 БутоН1зашя другий 0. 53 0. 59 0. 49 0.54

Л1тня с!вба

1 Без шдкошування перший 1.72 1. 22 3. 06 2. 00

<0 Стеблування ПРОМ1жний 1.59 1. 44 3.19 2. 07

о о Бутотзащя другий 0. 59 0. 62 0. 43 0. 55

ШР05 ц/га 0.14 0. 07 0. 15

В середньому за три роки (1990-1992) на вар¡антах без шдкошування травостою 1 збиранш нашння з першого укосу та при п1дкошуванн1 травостою в Фаз1 стеблування 1 отриманш нас1ння з промшюго укосу вролсайшсть була практично однаковою ( 1.9О, 1.92 ц/га при веснян1й та 2.00 1 2.0? ц/га при л!тшй С1вб1). Проте в р1зн1 роки при шдкошуванн1 у фаз1 стеблування та збиранн1 нас!ння з пром!жного укосу врожайн!сть була б1льш

стаб1льною.

Нас1ннева продуктивнють люцерни залежала В1д абютичних умов, як1 складалися в окрем1 роки. Так, самий високий врожай насшня отримано на трет1й р1к користування у 1992 рощ, який характеризувався биьш сприятливими погодними умовами. Про це св1дчить урожайнють нас1ння люцерни з першого укосу третього року використання при веснян1й та Л1тн1й С1вб1 - в1дпов1дно 3.01 та 3.06 ц/га.

При збиранн! насшня а другого укосу врожайнють энижуеться майже в чотири рази.

У досл1дженнях не встановлено 1стотного впливу строку закладання нас1нник1в на пос!вн1 якосП нас!ння при збиранн1 врожаю з одного й того ж укосу. Це обумовлюеться тим, що формування нас1ннево1 продуктивное^ проходило в однакових метереолопчних умовах, оск1льки фази росту 1 розвитку люцерни наступали 1 проходили в один 1 той же час. Проте В1дм1чалася р!зниця пос1вно! якост1 нас1ння при одержанн1 його з р1зних укос1 в (Таблица 4).

Найвищ1 пос1вн1 якост1 нас1ння люцерни спостер1галися при збиранн1 його з пром!жного укосу. 1нш1 строки ведуть до зниження енергп проростання та схожост! нас1ння.

5. Способи збирання нас!ння люцерни.

Р1вень врожайност1 насшня люцерни визначаеться вибором технологи передзбирально! шдготовки травостою насшник!в та оптимального способу збирання.

Вивчення ефективност1 десикацп травостою та способ1в збирання нас1ння проводився на л1тньому пос!В1 люцерни сорту Ярославна (спос1б пос!ву широкорядний, м!жряддя; 90 см , норма вис!ву

1.2 кг/га).

Таблиця 4

IIociBHa якють насшня люцерни эалежно В1д строк1в вбирания насмнника весняного строку эакладання (середне за 1990-1992 рр.)

N вар Змют вар!анту Uaca 1000 нас1нин, г Енерпя пророс- тання, % Схожють, %

фаза шдкошування травостою ук!с на нас!ння

1. Без шдкошування першй 1.73 57 77

2. Стеблування пром!жний 1.75 59 80

3. Бутон!8ац!я ДРУГИЙ 1.71 49 65

Десикацш травостою проводили при побур1нн! 65-70% боб!в, використовуючи препарат контактно! д1i реглон, в 1 л якого мютиться 200 г д!ючо1 речовини диквату.

Ефективнють десикацп залежить В1д погодних умов , як1 складаигься пюля внесения реглону. Так, у 1990 рощ коли на протяз 1 10 дн!в шсля десикацп випало 7.1 мм опад1в, на вар1антах доз реглону 3, 5 та 7 л/га збирання насшня прямим комбайнуванням проводили в!дпов1дно через 5, 4 та 3 дн1, у 1991 рощ при cyMi опад!в 32.9 мм - в1дпов!дно через 7, 5 та 4; у 1992 рощ - при 13. 5 мм - в! дпов!дно через 4, 3 та 2 дн1.Д1я реглону також залежить в1д середньодобово! теййератури пов1тря Та BiflHOCHO! його вологост!.

Середньодобова температура пов1тря у щ роки була в!дпов1дно 15.9°С, 14.4 i 16. 9°С, а в!дносна волопсть його складала 72%, 80 i 63%. Р!вень врожайност! нас1ння люцерни ютотньо залежав В1д технологи 8бирання (Таблиця 5).

Так, найнижчий врожай насшня зЮрано при традиц1йному епоеоб1 - розд!льному збираяш без десикаци 1 шдсушуванн1 травостою у природних умовах (в середньому за три роки 1.60 ц/га).

Збирання насшня прямим комбайнуванням з попередньою десикащею р1зними дозами реглону ( 3, 5 1 7 л/га ) практично забезпечило однаковий врожай насшня ( 2.04, 2.16 1 2.14. ц/га).

Таблиця 5

Урожайнють нас1ння люцерни залежно в1д десикацп травостою та способу збирання, ц/га

N ва-pia нту Зм1ст вар!анту Роки користування

доза реглону, л/га спос16 збирання перший 1990 другий 1991 третiй 1992 середне 1990-1992

1 Без десикаци р03д1льний 1.16 1.08 2. 56 1.60

2 3 пряме ком-байнування 1. 61 1.53 2. 99 2. 04

3 5 те ж 1. 80 1.66 3.02 2.16

4 7 те ж 1.81 1.61 3. 00 2.14

5 3 скошування боб1в у ворох i обмолот на стацюнар1 2.11 1.98 3. 82 2.64

HIP05 0.18 0. И 0.14

В пор1вня{Ж( з розд1льним збиранням, прийнятим за контроль, надбавки врожаю стагистично доказан1. Самий високий врожай насшня отримано при технологи збирання, де десикащя проводилася при мШ1мальн!й доз! реглону 3 л/га, а збирання боб1в проводили у ворохи та обмолочуванш ¡х на стад1 опар 1 (2.64 ц/га), що на 1.04 ц/га перевищувало контроль. При улосконалених

Таблиця 6

Пос1вна якють насшня люцерни эалежно В1Д десикацп травостою та способу його збирання (серодпе па 1990 - 1092 рр.)

N вар. Вар1анти Мае а 1000 нас 1нин, г Енерпя пророс- тання, % Схожють, %

Доза, рег-лону, л/га Спос1б збирання насшня

1 Без десикацп розд!льний 1. 75 53 75

2 3 пряме комбайну-вання 1. 76 57 78

3 5 те ж 1.76 56 78

4 7 те ж 1. 74 58 77

5 3 скошування боб1в у ворох 1 обмолот на стацюнар1 1.77 58 78

Таблиця 7

Економ1чна ефективнють десикацп травостою та способ1в збирання нас 1ккя люцерни, 1990-1992 рр.

N вар. Змют вар1анту Врожай-нють, ц/га Витрати на десикащю 1 збирання 1 га нас1н-НИК1В, крб Витрати на 1 кг насшня, крб

доза рег-лону, л/га спос1б збирання насшня

1 Без десика-ЦН розд1льний 1.60 985. 60 6.16

2 3 пряме комбай-нування 2.04 2307. 20 11.80

3 5 те ж 2.16 2829.60 13.10

4 7 те ж 2.14 3274. 20 15. 30

5 3 скошування боб1в у ворох 1 обмолот на стацюнар! 2. 64 3437. 60 13. 40

технолог1ях пос1вна як1сть нас1ння люцерни залитаеться ви-сокою (Таблиця 6).

По вар1антах досинду маса 1000 нас!ннин була в межах в!д 1. 4 дог 1.77 г. енерпя проростання - в1д 63 до 58Х 1 схожють - в1д 75 до 78Х. Дещр нижчими вони були у вар!ант1 1з розд1льним способом збирання без десикацп травостою. !

Економ1чна ефективнють удосконалено! технологи збирання нас1нник1в люцерни досить висока (Таблиця 7).

Найб1льш ефективним е збирання нас1ння шляхом скошувавння боб!в у ворох з посл1дуючим обмолочуванням його на стацюнар1 з попередньою десикащею травостою мшмального дозою реглону ( 3 1 л/га). Хоча виграти у цьоиу вар!ант1 були найвищ (3437.60 крб.), за рахунок зб1лыпення, врожайносп з 1.60 2.64 ц/га прибуток з одиниц! площ1 ютотно зростае.

Висновки

1. Люцерна районованого сорту Ярославна при розм1щенн1 насшнево! Д1лянки на схил! п1вденно-зах1дно! експозици при безпокривних весняних та лин1х пшрокорядних пос1вах з малими нормами вис1ву з коректуванням технологи вирощування в1дпов1дно до певних еколопчних умов забезпечуе урожайнють 2-31 вище ц/га кондиц1йного нас1ння.

2. В умовах зах!дного Люостепу урожайнють нас1ння люцерни з д1лянок весняних та Л1тн1х П0С1В1В майже однакова ( в межах 1.92 та 2.07 ц/га).

3. Час проведения укосу на нас1ння визначаеться погодними умовами за кв1тень-травень 1 станом розвитку травостою: при оптимальних умовах б1льш продуктивним е перший укю, у волоп роки-пром!жний.

4. Удосконалення пристрою до с!валки ССТ-12А дае змогу вастосовувати регульовану норму висту в межах в1д 0.5 кг/га до 3 1СГ/П.1 и шириною М1ЖРЯД!' 4ГЯ, ПО, 70 пбо 90 ом 1 глибиною эаробки настня 1- 2 см. Принцнпова В1дм1на в конструкт» нашого пристрою в1д юнуючих полягае в тому, що в ньому використана шшхлорвшольна шдпружинна втулка для швидко! замши настня 1 вастосована нова технолог 1я виготовлення вшмваючого диску 1 конструкцш воронки для настня з закриваючою кришкою.

5. Люцерна сорту Ярославна можэ формувати насшневу продуктивнють на р1вн1 2-3 ц/га при в1дносн!й вологост1 пов1тря 75-80%, середньодобов1й температур1 17-20°С та сум! атмосферних опад1в за перюд цв1ттня 1 утворення боб1в б1льш 120 мм, що дае шдставу зважати за можливе вирощувати настня у зах1дному Люостепу Украти для потреб свозх господарств.

6. Найб1льш ефектиЕним способом збирання настня е десикацш траЕостою реглоном Зл/га , скошування боб!в у ворохи 1 обмолот гх на стацюнар1 . Врожайнють нас!ння в цьому вар!ант1 склала 2.64 ц/га, що на 0.60 ц/га, 0.48 а 0.50 ц/га вища, шж при збиранш прямим комбайнуванням з десикащею травостою 3, 5 1 7 л/га реглону.

7. Збирання настня люцерни з застосуванням десикацп травостою реглоном 3 л/га та скошуванням боб1в у ворохи 1 обмолотом IX на стащонаро забезпечуе ютотне скорочення втрат настня в середньому на 1.04 ц/га, що забезпечуе найвищий

ПРИ6УТ0К 3 0ДИНИЦ1 шгощь

Пропозиц!I виробництву.

Для кращого використання еколопчних умов у зах!дному

Люоетепу Украши насшнев1 д!лянки люцерни сорту Ярославна сл1д закладати на схилах пшденно,*'-зах1дно1 експозицп, застосовуючи безпокривний , широкорядний весняний чи Л1тни1й пос1в з малою нормаю вис1ву (1,2 кг/га).

Насишя дощльно отримувати з першого або з промютого укосу, 1*

В1ддаючи перевагу остан^ому , оск1льки В1н забезпечуе б1льш стаб1льну урожайнють в р!зн! за погодними умовами роки.

Для гарантованого одержання нас1ння 1 ефективного використання наявно! збирально! техн1ки необхшно одну частину нас1нник!в збирати з першого, а другу - з пром1жного укосу.

Збирання насшня люцерни проводити за такою технолог 1 ею : десикащя травостою реглоном у доз1 3 л/га, скошування боб1в у ворохи 1 обмолот !х на стацюнар1.

Для широкорядно I с1вби застосувати удосконалений пристр1й до С1валки ССТ-12А, який регулюе норму вис1ву насшня в межах 0.5 -3 кг/га, забезпечуе с1вбу з м!жряддями 45, 60, 70 та 90 см 1 заробку насшня на оптимальну глибину.

1. Технолог1чн1 системи вирощування кормових культур на корм 1 насшня. - м. Хмельницький, 1989 . *

2. Модерн1зац1я с1валки ССТ-12А. -м. Хмельницький, ЦНТ1, 1992. -Зс. а

3. Агротехн1чн1 прийоми вирощування люцерни на насшня-м. Хмельницький, ЦНТ1, 1992.-Зс. *

4. НасШнева продуктивнЮть люцерни залежно В1д агроеколопч-них умов вирощування в зах1дному Люоетепу Украши. Укр. 1нформ. Корпорацш УкрНТГ', Хмельницький, 1993.-Зс.

За матер1алами диеертацп опублшован! роботи: