Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Селекционно-генетическая характеристика источников ценных признаков и свойств озимой пшеницы в условиях орошения

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Селекционно-генетическая характеристика источников ценных признаков и свойств озимой пшеницы в условиях орошения"

СЕЖКЦ-1ЙН0-ГЕНЕГИЧЮЙ 1НСТИТУТ УААН

о. Л

на правах рукопису

«V

ПАЛАМАРЧУК Лариса Григорхвна

СЕЛЕКЦ1ЙН0-ГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ ЦГННИХ ОЗНАК ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ 03ИМ01 ПШЕНИЦ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ

Об. 01. 05. - селекщя та нас1нництвэ

Автореферат дисертацП на здобутгя наукового ступеня кандидата"с1льскогосподарських наук

Одеса - 1597.

ДисертацЮо е рукопис

Лисертащйна робота виконана в 1нститут1 зрошуваного зеыдеробства (м. Херсон) в 1991-1993 рр.

Науковий кергвник - доктор 61олог1чних наук, професор, академик УАННП Орлюк Анатгий Павлович

0фщ1йн1 опоненти: - доктор с.-г. наук, професор. академ!к УААН • Лифенко Савел1й Шшшович

- кандидат с.-г. наук, доцент Зорунько В1ктор 1ванович

Пров1два орган1зац1я - Кримська обласна державна

с!льскогосподарська досл1дна станц!я

Захист в!дбудеться Г Ш'ГПЧЛ? 1997 р.

о/У . годин! на вас1данн! спец1ая1зовано! вчено! ради Д.05.15.01 в Селекц1йно-тенетичному 1нститут1 УААН, 270036, одеса-36, ОвШовольська дорога,3

3 дисертац1ею можна ознайомитись у С1бл1отец1 Селекц1йно-генетичного 1нституту УААН. 270036, Одеса-36, 0в1д1опольська дорога,3

Автореферат роз!сланий " $¿сРУ-Г^ 19£7' р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! вчено! ради О, ^

Станкевич А.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЙ Акгуальгпсть рзботи. У даний час у селекцП рослин широко використовуються досягнення генетики, ф1з1ологИ та 1нших дисцип-л1н. Проте дсбгр пар для г1бридизацП, щнних в плат створення вчххдного матер1алу, проводиться без достатнЬого наукового обг-рунтувачня. Часто компонентя гЮридизацЛ до початку !х викорис-тання вивчен! ще недостатньо. Тому прогнозувати щшйсть створю-ваних гхбрщЦв у бхльшосП випадк!в немохяиво. 3 метою наукового прогнозування прояви можливих к1льк1снкх означ у пбрщцв щрлй -донорк та дяерела р1зних властивостей повинн1 проходите по-передню селекшйно-генетичну ощнку. В умовах грошуваного земле-робства найб1лыпу щшпсть являють донори короткостебловостг, ст1йкост1 до хвороб, продуктивность якост1 зерна та 1ншЬ Вони повинШ бути всеб1чно вивчен! в аспект! подалыпого IX використач-ня, як донор1в та джерел ц!льових ознак та властивостей. Вивчення Ц1нних геноноспв та г1брщцв, створених з 1х участи, дозволяють виробити конкретну селекщйно-генетичну характеристику, що е нау-ковою основою для прогноза ц1нност1 одержаних ПбрщЦв.

{.{эта дкапджень. Основною метою дослдаень б вивчення особ-ливостей успадкування 1 мшливост! к!льк1сних ознак озимо! пшени-ц1, як! визначають продуктивн!сть, як1сть зерна, 1 адаптивн1 влас-тивост!: ст!йк1сть до хвороб 1 вилягання.

Ззздзния досл1Дхень: - вивчнти генетичну природу морфоанатом!чних 1 шр$оф1з1олог1чних .о.знак У нових .джерел .продуктовноет! 1 якост1 зерна - ссрт!в Спартанка, Херсонська 86, Альбатрос одеський та 1н. -• вивчити особлквостх успадкування 1 м!нливост! ст!йкост1 до бо-рошнисто! роси, буро! 1р«1' та корене^их п/илей, продуктивност1 1 якост1 зерна ьг1брид1в озимо! ппениц!, створених за участи ковкх джерел господарсько-ц!кних означ.

- вивчити парачетри трансгрес1й кЛлыисних ознак у Пбридних по-пулящ.й озимо! пшениш..

- вивчити особливост1 росту та розвитйу рослин, продуктивном! 1 якост1 зерна, адаптивн1 властивост1 в позитивних 1 'вегативних трансгремй озимо! пшенши.

- створити вюадний селегацйний матер1ал, жо характеризуешься комплексом господарсько- шнних ознак та властивостей.

• Наукова новизна роботи. В результат! виконання досл1джень

вперше в умовах зроаення П1вдня Укра!ни визначена селекщйна

в"

Щнность рхзних дхерел калькаских ознак х властивостей, котр! складакггь основу адаптивного та урожайного потенщалхв нових сор-т1в. Бизначен1 нов1 генетичнл джерела щнних кллькхсних ознак 1 показана ефективтсть щлеспрямованих добор!в по довжшп стебла, ст1йкост1 до хвороб, ознакам продуктивном! 1 якост! зерна у Г1б-риднкх. комбз.нац1й.

Практична цнкисть робота. На основ1 одержаних даних пропо-нуютъся для селекцП нов1 генетичн! джерела та донори цгнних К1льюсних ознак та властивостей, що дозволяють пхдвищити стхй-к1сть до борошнисто! роси 1 буро! 1рж!, продуктивн!сть 1 якЮть зерна озимо! пшеница., створити ц!нкий вих!дний материал 1 константа висопродуктивн1 лпа!, як! мокна вккористовувати в подаль-епй ц1леспрямован1й селекцП.

Осиовн! положения дксертацП. що виносяться иа загаст: -прояв М0рф0ф1а10л0г1чних ознак у Г1брид1в, створених за участю джерел щнних к1льк1сних ознак: форыування зачаткового колосу, шющ! .листя,, особливостей пагонотворенняг-накопичення-еухо! речовини.

- особливост! успадкування ! м!нливост1 ст1й".ост! до буро! 1рж1,' борошнисто! роси, кореневих гнилей.

- прояв ознак продуктивном! 1 якост! зерна, !х успадкуваякя

'a MiaiuffiicTb у г1брщцв, створених за участга дкерел вднних гос-юдарських ознак та власгивостей.

■ пор!вняльна.характеристика нових л!н!й озимо! пиенгад, створе-1их в npoueci селекц!йно-генетичниг дослдаень.

Регшзагця результатов доал1джен&. Результата досл!джень згашву р!зних джерел цшних ознак та властивостей на б!олог1чн! i ^осподарськ! осо^ливост! д^брвдцв озимо! пт?ниц1 ¿икористовуються J пр&кткчюй селекщйшй po6ori лаборатор!! селекцН та генетики эзимо! пшениц! 1нституту зрошуваного землеробства УААН, в!дд!л! :елекцП Донецького 1нституту агропромислового виробництва та лримськ1й держав;;!й досл!дн!й станцП.

Апробзц!я робота. OcsoBHi положения та результати дисартацП цопов!дались на науков!й конференцП молодих вчених (м. Дн1про-петровськ, 1993 р.), ка науково-практичних конференц!ях (м. Херсон, 1993р.,' 1996р.), на розширених зас!дакнях селекщйного центру 1нституту зрошуваного землеробства УААН (1991-1993 p.p.)

Об'ем та структура дисертацП. Дисертад1я викладена на 241 cropiHUi машинописного тексту ! складаеться з вступу, б розд!л!в, BHCHOBKiB, практичних рекомендад!й селегаЦйнШ практиц!, списку використано! л!тератури та додатк!в, костить 64 таблиц!, 21 дода-ток. Список використано! л^эратури вм!щуе 257 джерел, в тому числ! 30 !нозэмних.

Розробка наукових досл!джень, що виносяться на вахист, тгов-н1стю належить дисертзнту.

Уыовк, нзтер1ал та методика досл!д«ень. Досл1дкення проводились в 1991-1993"рТр~ наТ5олях~ сеГекцТино1 ~сШзм1ЮГ~1стигуту зрозтуваного землеробства УААН. Агротехн1ка загагъноприйнята для зони проведения дослШв в. умовах зрошення. Попередник - люцерна. Для проведения досл1джень було пШбрано ряд внутр1шньовкдових г1бридних популяц!й. створених схрещенням р!зних сорт!вг- джерел

продуктивности якосп зерна, стз.йкост1 до хвороб. Найбмьш до-кладно вивчались Пбркдн1 популяци, одержан! за участю сортх* Лютесценс 7885, Кошаза',' Хартвська 92, Донецька 46, Златоклас, Лонська безоста, Альбатрос одеський, Спартанка, Херсонська 86 тг

2кшх.

Батькхвсъкх форми та г1брщш популяци вкс1ваяись за схемою: мзтерикська форма - Пбрид - батьк1вська форма. Плеща д1-лянки -6м. Норма висхеу - 500 схожих насiнин на_1 м . Потомки хндквхдуальких доборхв вирсщувались за схемою селекш'.йного роз-саднику. Для подальшого вивчення вхдбирались за комплексом ознак константю лхнп, як1 анал1зувались за продуктивною i якхстю зерна.

Фенолог1чн1 та польов1 спостереження, ' структурний анапз здхйснювались гг1дно з загальноприйнятими в селегацйнш практиц! методами. 1нтенсизк1сть та тип ураження. грибними хворобами визна-чались на природньому фон! заражения за комбхкованими шкалами Т.Д.Срахова та Е.Е.Гешеле (1971). Анатомгчнх особливостх.будови рослин вивчались за методом 3.А.Морозовой (1986). Перерахування одиниць окулярного м!крометра в м1крони здшснювалось за методикою Н.А.Наумова та В.Е.Козлова(1954).Яклсть зерна визначалась за-гальноприйнятими методами у вШШ анал1тичних дослдаень' 133 (ГОСТ, 1990). Генетико-статистична обробка даних проводилась зПдно з методичними вказ1вками П.Ф.Рокицького(1974),дисперсхйний анал!з - Б.А.Доспехова (1979),використанням комп'ютера IBM PC/AT. Ступ1нь фенотипового домхнування визначалась за методом Гр1фф1н-га (1950), Успадкувакня в широкому poayMiHHi - за методом А.А.Жу-ченка (1973). Параметри трансгресивно"! мхнливост1 розраховували за формулами Г.С.Воскресенсько! й В.ЬШпота (1967).

РЕЗУЛЬТАТ!! ДОСЛГДШЬ Прояв морфалоНчпиг сзлак у сорт!в та Нбрвдцв озимо! пиенмц

Формування зачаткового колосу головного паросску. Закладення та формування колоскових пагорбк!в е важливим етачом морфогенеза, який визначаз потенц1ал продуктивностг колосу в р1зних —генотшпз пшенкщ.

У г1брид1з в!д схрещувань р1эних генотжпв з сортом Херсонська 86 к1льк1сть колос.-ових пагорбклв значно бхльша, ¡пк в:д схрещувзнь з участю. Спартанки. Найкращими в цьому в1Дношенн1 буди комбшацп Тавричанка х Херсонська 86, Лютесценс 7685 х Херсонсъ-ка 86, Лютесценс 1437/84 х Херсонсыса 86 та 1н. Бони вндхлялись не т1льки висскими абсолютними значениями кхлькост! колоскозих гсагорбк1в у зачатковому колоса., аде й в1дносно:-о стаб1дьн1сткз в Р13НИХ поьхшннях.

Формування плодц листя. За площею лкстово! позерхнг вид1-лялись сорти АльОатрсс одеський, Тавричанка, Лютесценс 1437/84, Лютесценс 7335. Проте не вех г1бриди. створен1 з IX участю, були крадшми. В перход трубкування найб1льшу плоту листя мали г1бриди, як! створена з участю сорт1в Лютесценс 7885 (пл-8,7-22,4 смл) та Лютесценс 1437/84 (пл-10,5-30,8 см5).В перЮд колос1ння за площею листя вщцлялись ггбриди, ствсрен1 в1д схрещувакь сорта Тавричанка. ЛистоЕа поверхня успадковувалась за р1зннми типами, проте пе-реважало наддомшування.

Донорсышми властивостями за площею листовоТ поверхн1 вид1-лялнсь сорти Спартанка, Херсонська 86, • Тавричанка, Лютесценс 1437/84 1 Лютесценс 7885.

Формування довжини стебла. Найб1льш поширеним типом успадку-вання довжини стебла було дом1нування та наддсм1нування еисско--рослост1. Показники фенотипово! м1нливост1 висоти стебла знахо-

лились на середкьому piBHi (V-7,3-20,01), проте основна вар!а-бйтьтсть добжини стебла в популящй обумовлена генетичними факторами (Нг-0,5-0,9).

Динам1ка пагонотворення. Кращими- джерелачи загального та продуктивного стеблетворення е ^Спартанка (Си), Альбатрос одесь-к1й (А од) та Донська безоста (Д б/о). За своши донорсъкими властивостями по вЛдношенню до названо! ознаки вони icT0TH0 розр1зняються (табл.1). Сорт Спартанка в р1зних схрешуваннях за-безпечуе найвищу частоту доманування 1нгенслвного пагонотворення (35,2% та 26,17.). Йому поступаються сорти Альбатрос одеський, Донська безоста.

Як загальне так i продуктивне стеблетворення в абсолютна 6iJibinocTi вивчених гЮридних комбшацш характеризуються нал1вдом1нактною та рецесивною природою.

.Таблица 1 - Частота зустр1чавмост1 (в %) ргзних тигпв успадку-вання загального та продуктивного пагонотворення Г1бридами, створеними за участи р!зних генетичних джерел (1991 - 1993 p.p.)

Тип успадкування Генетичнз джерело

Сп (п-46) А од [п-44) Д б/о (п-42)

загал. продукт. загад продукт. загал продукт.

Дом1нування б1льш

Штенсивного

пагонотворення 35,2 26,1 15,6 9,1 9,5 7,1

Промгжне успадку-

вання 35,2 39,1 50,4 47,7 52,3 40,5

Домхнування менш

1нтенсивного

пагонотворення ' 29,6" 34',В 34,0 43,2 38,2 52,4 "

-- Дкнэ.м1ка какопкчення сухих речовин рослинами. Сорти.як! BiB-чзл1сЫ створен1 за 'ix участю пбриди по-р1зному забезпечен1 ко-рекевсзсистемою та листостебельною масою.Найб1лъша дольова частка кэрзнево! маси в загальн1й 6ioMaci рослин мали сорти Спартанка

(27,3%) та Лгатесценс 7885 (26,1%) ,але жоден 1з створених за !х участю гхбрщЦв не маз такого ступени коренезайезпеченост!. Деяк1 з них (Лютесценс 7885 х Спартанка, Лотесценс 7885 х Хер-сонська 86, Докецька 46 х Спартанка, Докецька 46 х Херсонська 86, Бригантина х Спартанка) мали 1стотн1 переваги над !ншими комб1нац1ями, проте вони не досягали тих показншйз, Я1й мали IX краиц батьки.

За дольовою час ""кою стебел у загальн1й б1омас1 рсслин вид1лялись Тавричанка х Спартанка, Копава х Херсонська 85, Харьк1вська 92 х Спартанка, Лютесценс 1437/84 х Херсонська 86, Харыивська 32 х Спартанка, Лютесценс 1437/84 х Херсонська 36. Назван! пбриди створен! в1д схрещень сорт1в, що не вид!лялись високою дольовою часткою стеблево! маси.

НайбШша дольова частка маси листя в загадьн1й б!омас1 була у сортов - Херсонська 86 - 27,8%, Альбатрос одеський - 23,6%. Серед г1брид!в пор!вняно високою забезпечен!стю характеризувались Лютесценс 7885 х Херсонська 86 - 24,%, Альбатрос одеський х Спартанка - 24,6%, Харьк1вська 92 х Херсонська 86 - 21,3%, Златоклас х Спартанка - 21,4%.

За дольовою часткою колосся у фазу колос!ння в загальн!й б1омас1 рослин серед сорт1в перт касця займазш Спартанка -20,4%, Златоклас - 20,0%, Херсонська 86 - 19,7%. Низыи показники в сорту Харьк1вська 92 - 8,8%. V краиих г1брщЦв (Донецька 46 х Херсонська 86, Бригантина х Спартанка, Кошава х Спартанка) дольова частка кслссся наблкиалась до показник!в крагскх сортгв.

Успзднувзнкл та мйштсть и1льк1сгоя озчак у г1йр?ппоЕ ПОПУЛЯ-Ц1Й озимох пшешпц

Вегетацхйний пер!од. У бЛлъвюст1 випадк1в найб1льш коротким пер!одом "сходи-колосгння" видхлялись ггбриди, як1' створен! з участю сорта Херсонська 86. На характер успадкування ознаки

1СТОТНИЙ впдив ыав другий компонент гЮридизацП. Знатно яодовку-вався вегетащйний пер1од у г1брвдцв з участи сорт1в Кошава, Альбатрос одеський,' Харькхвська 92, Донська безоста.

Ст1йк1сть до хвороб. Встановлено, що за стпиастю до корене-вих гнилей вид1ляються сорти Херсонська 86, Харьк1вська 92, Зла-токлас, Альбатрос одеський.Г1бриди,,створен1 за !х участю, проявляли каддом1нувачня сприйнятливостг' до гнилей та успадкування на р1вн1 б!льш ст1йкого батька, тобто Херсонсько! 86. 1нш1 г!бри-ди харзктеризувалксь промхжким успадкуванням ще! ознаки.

Анал1з структур» г1бридних популящй за сийкЮТю до буроТ ■ 1р:и показав, що найперспективнлЕою для подальше» селекцП б комбшащя Альбатрос одеський х Спартанка (х-16,8%), у яко'1 сп1вз1дн0ш5ння стойких росолин до сприйнятлиЕих дорАвнювало 9:7 (табл. 2) У Г1брид1в Тавричанка х Херсонська 86, Харьк1вська 92 х Спартанка, Донецькая 46 х Спартанка алел! ст1йкост1 знаходились у г1постатичному стан1 (Р:5 -3:13). У комбгнацП Лютесценс 7885 х Херсонська 86 розщеплення в1дпов1дало комплементарн1й взаемодП з рецесивним контролем (Р:5 -7:9).

Таблиця 2 - Структура г1бридних популяций ГЗ за ст1йк!стю-

сприйнятлив1стю до буро! гр«1

Комб1нац1я К,7. уражен-ня И: Б факти-чне И: Б теоретич-не 0. факти-чне с!2

2_ Я

Т х Сп 54,4 7:90 1:15 6:94 0,16

Т х X 86 57,4 12:88 3:13 19:81 3,18

Лют 7885 х Сп 49,6 8:92 1:15 6:94 0,71

Лют 7885 х X 86 * 32,5 39:61 7:9 44:56 1,02

Лют 1437/84 X X 86 29,3 26:74 1:3 25:75 0,14

К Х-К-вб--------- •22,4 — -24:76- --1:3.....- - 25 :-75 - 0,04

X 92 X X 86 20,5 32:68 7:9 44:56 1 5,84

Д 46 х Сп 35,4 15:85 3:13 19:81 1,04

Д б/о X Сп 42,5 12:88 3:13 19:81 3,18

А од х Сп 16,8 57:43 9:7 56:44 0,04

У б 1ЛЫЕ0СТ1 Пбрщцв ст1йк1сть до борошнисто! роси успадко-вувалась як рецесизна ознака, за виключенням комСлнацп Альбатрос

одеський х Спартанка: у не!, завдяки комплементарна взаемоди генхв з домгнантним контролем, вгдбулось змщеняя ст!йкост1 в позитивному напрямку. У цього гхбрида бШша частина б1отшпз мала п!двшцену ст1йк1сть до хвороб" (х-12,8£). Розщеплення у комб1нацП Кошава х Херсонська 86 (Р:Б-7:9)св1дчить про компле-ментарну взаемод1ю ген1в з рецесивним контролем. Опввгдношення Р:3 -3:13, яке в1дпов1даб еп1статичн!й взавмодИ двух рецесивних генгв ст1йкост1, В1дм1чаюсь у-г1бркд*в Тавричанка х Спартанка^ Тавричанка х Херсонська 86 та 1н. (табл.3).

Таблиця 3 - Структура Мбридних популяц!й Г2 за ст1йк1стю-сприйнягливЮТ) до борошнисто! роси

Коыб1нащ.я хд уражен-ка факта-, чне 1?:5 теоретична факти-чне йг <г

а

Т X СП 29,2 13:87 3:13 19:81 2,33

Т X X 86 25,9 16:81 3:13 19:81 4,38 |

Шт 1437/84 X СП 36,6 8:92 1:15 6:94 1Д0 ]

Лет 1437/84 х X 80 35,1 32:68 1:3 25:75 2,61

К X X 86 19,2 40:60 7:9 44:56 0,63

® 46 X СИ 39-, 4 2:73 1:15 6:94 - 1,60 I

Я 46 X X 86 39,8 3:97 1:15 6:94 4,44- 1

Ж б/о х Сп 21,3 22:68 1:3 • 25:75 2,61

А ОД X Си 12,8 55:45 9:7 55:44 0,04

Ознагот продуктивности Д.палхз г1бсттднж ташуяящй в!д дхагегышх схрещувань показав.що-в бЬлывзст! вжадк1в довяина кадят? успадковувалась щхмшю аба за типом, позитивного дсмхнуван-Щр-В&ЕБП КруПНОТОГООСП були г1брздя в!д- сзрезузань сортхв Аль-бщзхг одеськк!! (8,5-9,9 СУ), Херсонська,85 (9,0-10,2 см), Тавричанка (9.9-11,0 см), Донецька 46 (8,5^10.0 см).

Воганозлеко, ер в бХльаост! випадюз юлью."тъ колоскТьР в" екыгос! уссадшзувалась промгжна або за типом кращого батька, хоч-зусгр1чадась 1 депрес!я в проявлен^ означи - Бригантина х Спартанка. Як у прямих так 1 зворотн1х схрещуваннях за участю оортхв Лонецько! 46 та Херсонсько! 86 у г1брид!в водзначаеться

п!двищена к!льк!сть колоскхв в колос!: Херсонська 86 х Альбатрос одеський, Херсонська 86 х Бригантина, Бригантина х Херсонська 86, Бригантина х Донецька 46.

Щдвищеною к!льк1стю квхток в колос1 ещцлялись сорти Херсонська 86, Донецька 46, Альбатрос одеський, Харькхвська 86 та Тавричанка. Пбрвди, створен! з участю названних сорт1в, також характеризувались високими показниками вде! ознаки.У схрещуваннях з участю сорйв Бригантина та Златоклас в1ды!чена пор1вняно невелика к1льк!сть кв1т0к.

Анал1з д1алельних схрещень показав, що серед вивчених г!брид1в максимальну кШкгсть зерен в колос 1 мали комб1нацП, котр1 одержан! з участю сорта Тавричанка - в середньому 37,3 шт. та 32,2'шт.На другому м!сц1 знаходились комб1нацП з участю Хер-сонсько! 86: в ?2 - 34,9 шт. в РЗ - 31,7 шт. Трете м1сце в ранз1 розпод!лу Г1брид1в займам комб1нацП за участю соруа Данецька 46. Пбридц, створен! за участю сорта Альбатрос одеський, незнач-но поступались вищеназваним, проте вони вид1лялись пхдвищенош стаб!льн1стю в прояв1 ознаки, яка анагизувалась. Кхлькгсть зерен у колос! в коыб1нац1й, де сорт виступав за материнську форму в дорхвнювала 32,6, в РЗ - 31,2 шт. В циклах схрещень з участю сорт!в Бригантина, Златоклас, Спартанка Пбриди мали найменЕй се-редн! показники означи. Серед них вхдносно кращими були Златоклас х Альбатрос одеський, Спартанка х Херсонська 86, Спартанка х Херсонська 66. .

. Акал!з прояву ознаки "маса зерна одного колосу" у г1брид!в . Мд д!алельних схрещень показав, щокращими джерелами ще! ознаки е Херсонська 86, Донецька 46, Альбатрос одеський. Пбриди, створен! з участю цих сорт1в, мали найвищ1 значения ознаки.Особ-^либо вид1лялись■ г1бриди Херсонська 86 х Донецька 46, Альбатрос одеський х Спартанка, Альбатрос одеський х Херсонська 86

(табл. 4).

Пор1вняно невисоке значения продуктивное^ колосу в г1брид1в,- одержаних за участю сорта Бригантина. У кращих з них Таблиця 4 - Успадкування маси зерна одного.колосу (г) гхбридами F2-F3 в д1алельних схрещуваннях (1991-1992 p.p.)

Материн-ська форма Б ать к i вс ь ка форма

X 85 Сп Л 46 А од Бр

Х8б 1,5±0,08 1,1+0,08 1,5+0,08 1,5±0,06 1,4±0,08

1,1±0,09 1,1±0,03 1,2+0,09 1,2±.0,05 1,1±0,04

Сп 1,1±0,08 0,9±0,07 1,0±0,06 1,1±0,01 l,0i0,06

1,0+0,05 0,8+0,07 1,1+0,05 1,0+0,08 1,0±0,06

Д46 1,5+0,06 1,1+0,03 1,2+0,09 1,4+0,03 1,1+0,04

1,1+0,05 1,2+0.07 1,3+0,10 1,2+0,09 1,2+0,09

А од 1,4+0,08 1,4+0,07 1,3±0,06 1,3±0,08 1,1±0,08

1,2+0,04 1,2+0,03 1,2±0,06 1,2+0,06 1,0±0,08

Бр 1,1+0,05 1,1±0,08 1,1±0,09 ' 1,2±0,04 1,0±0,06

0-,9±0,03 0,9±0,06 1,1+0,03 1,1±0,08 0,8±0,05

Прим1тка: у чисельнику - F2, у знамэннику -F3.

комб1нащй Бригантина х Альбатрос одеський ознака успадковувалась за типом позитивного дом1нування, проте за абсолютном! вираження-ми ознаки вона поступалась 1ншим 01льш продуктизним комб1нац1ям.

Кранами джёрелами маси 1000 зерен серед сорт1в е Тавричанка, -Донецька 46. У г!брид1в, створених за участю цих сорт1в, • в се-редньому найкрупнше нас1ння. Кращими серед них були Донецька 46 х Херсонська -86 ■ (38,5-39,7 г), та Тавричанка х Донецька 46_ (34,6-41,3 г).

Як1сть зерна.За скловиднхстю зерна вид!лялась комб!нащя Донська безоста х Спартанка, яка збер1гала л1дерство в ус1х по-гаШннях. Пбриди, створенГ за участю сорта Спартанка, вид1лялись б!льшою скловидн1стю, Н1Ж 1нш1 комб1нацП.

. За bmictom б!лку в зерн! вид1лявся сорт Златоклас (14,4-15,4%). Зерно ПбрщЦв,' стварених за його участю, в ycix поколениях мало п!двищену б1лков1сть (13,6-14,1%). Бона успадко-вувалась пром!жно або за типом позитивного дом1нування.Кошава ха-рактеризувалась в!дносно високим bmíctom б1лку, але 'г!брвди, .створен! за I! участю не вщЦлялись i мали pi3Hi типи успадкуван-ня. . ^

Найвищ! показники вмхсту клейковши мали сорта Златоклас (37,5-45,2%) та Кошгва (32,1-39,6%). Серед г1брид!в вщцлялись комб!наци,' створен! за участю сорта Кошава. Вони в ycix по-кол1ннях проявляли зверхдом!нування та позитивне дом1нування з високши абсолютними показниками (33,3-43,2%). За донорськиш якостймй у bíshoeshhí якост! таейкозини серед вивченкх каык copTis на nepEQwy uictü зкакодияась Донська безоста - £5,0% рос-лин мази як1сть кгейковщи щш© ids у сорту-тестеру. Дрстахньа виссашй рхвень дскорськк. ьгастизостей у coprie Cnaprassa (22,8Х), OSpiñ та ¿дьЗатрос одеськки (8,62). Абссшгтеа.

к1дьк1сть когйХнааШ а учзета вдк генотщ!ь форму® зарно, якз за "силой боршна" не. поступаетьса зерну вгдсовШвдх соргхв- тес-TepiB. Керсоаська 86 ааЗеапечуе шрсжщ спектр ф&рштворення прн схрещена! а itera®, pismaia за Sitiera íx кшпшвишг сортами. У значно! KiSKQCTi оачешк ксйй!наа!й (31,21) кхемкоаиза. са. як1сто крата. His у сорту-тестеру, а агзыш'^сшж Пбрагйв - лкг ше 6.32. ...

■ .За вод!»здесь _ сорта Бригантгша та __

Доксьш беасста. Цроте г1брй5И. створеш за íx участю, не* мази 1ртотшд Repesar над íehkkk. Краззша Суда ксьШнацП Донеуька 46 х-Херссшъка 85 (59-61 кг).Лйтессенс 7885 х Спартанка (55-62 на).

- 4»

НайеЯлыи знгкення "сиди борошна" .»ели сорта ¿йогесц?вс

1457/S4 (204-336 од.а)та Донська безоста(285-368 од.а). ГТроте !х

г1бриди не вид1лялись та мали рхзн! типи успадкувчвання.

Об.'емний вюид хл1ба був найб1льш високим у сорт1в Донська безоста та Донецька 46. Крацими буди комбинат 1 Донська безоста х Спартанка (685-805 см3), Донецька 46 х Херсонська 86 (665675 см3).

Трансгресивна м11ша!сть голый сппх озная у популящЯ озимо! пшениц

Установлено, що за висотою рослин б1лып широкий формотворчий процес в1дбуваеться в г1брвд1в вхд схрешуЕань за участю сортгв Альбатрос одеський, Спартанка 1 Херсонська 86. У них з р1зно» частотою проявлялись як тазитивн1 так 1 негативн1 трансгресп. Кращими за довжиною колоса були комб1нацп Херсонська 86 х Донецька 46 (Тч-5,3%), Спартанка х Донецька 46 (6,3%), Спартанка х Альбатрос одеський (9,4%). Позитивна трансгресивна м1нлив1сть за к1льк!стю колоск1в у колос1 виявлена у комбгнащй Альбатрос одеський х Херсонська 86 (Гч-5,4%), Херсонська 86 х Дон^к? 16 (5,4%), Херсонська 86 х Спартанка (5,2%), Спартанка х Херсонська 86 (5,0%); а за к1льга.стю зерен у колос1 - у комбз.нащй Тавричан-ка х Херсонська 86 (20,4%), Спартанках Херсонська 86 (6,9%), Бригантинва х Херсонська 86 (5,6%).

Максимальна частота трансгресивних за продуктивн1стю колосу форм проявилась у груп1 д1алельних ггбршпв в1д схрещувань з участю Херсонсько! 86 як материнсько! форми (7,6%) (табл. 5). На другому м!сЩ знаходились комШнацП, в яких материнськгао формою служила Бригантина (6,7%). Их два сорти мають найб1льш висску загальну рекомбшацшну здат^йсть в план1 трансгресив-ного формотворення. Альбатрос одеський забезпечуе трансгресивне розщеплення лице у специфично створених. комб1нащях ( Альбатрос одеський х Херсонська 86 та деяк1 1нш1).

Сорт Спартанка мае п1двищенну комб!нац;йну здатнгсть

... 16' та забезпечуе позитивне трангсресизне розщеплення за ознакою "ма-

са зерна з рослини": частота трансгресП 33,8£. 1з шиих сорт1в

треба ввдхлити Херсонську 86 (Тч-7,0Х), Донецьку 46 (6,ОХ).

Таблиця 5 - Частота трансгресп за масою зерна з одного колосу в

д1алельних Пбрщцв РЗ (1992 р.)

Материнська форма Батьк!всъка форма

X 86 Сп Д 46 А од Бр

18,2 10,8 12,4 25,8

X 86 -

6,2 7,2 3,5 13,1

10,4 7,3 5,4 0

Сп — -

6,7 0,5 0,5 0

11,5 0 0 7,5

Д 46 — -

5,7 0 0 1,2

10,3 0 10,3 7,5

А од — - - -

2,1 0 0,7 0,4

26,5 26,2 10,2 14,2

Бр — -

11,6 12,2 1,3 2,4

Пр1!,итка: в чксельнику - стуашь; в знаменнику - частота траксгресп, е процентах. .

Б1одог1чиа та господареька оцй:ка ствсрзкого селекц1йного иатер!алу Константн1 за ыорфоф!з!олог1чнимк властивостями лшП одержано в результат! ц!леспрямованих добор1в високопродуктивнпх рос-лин !з г!бридних попул=щ!й Р2-РЗ.

Анал1з потимств ' добор!в показав, " що "'"г1бридШ ' крмб1иаЩг р1зкяться за ьиходом селекцшю-щкних форм. Найб!льиа к1льк1сть комплексно-цйших л1ний з ознакамк скоростиглост!, якост1 зерна, пголуктавност!. ст1йкост1 до хвороб таЛн. вщцлено \з г!бридних ::.->-01кац1й: 36/207 х Спартанка, Тавричанка х Херсонська 86, Лю-??ец?кс 1437/84 х Спартанка, Лютесценс 7885 х Спартанка, Остистаб

х Спартанка, • Альбатрос одеський х Спартанка.-

Крали констанпи лШ! за врожайнгстга перевкцували стандарт - Херсонську 86 - на 20% та вще. Особливо високою врожайн1с?а в!дм!чались лгнИ 385, 386 (86/207 х Спартанка),407 (Тавричанка х Херсонська 86), 438 (Лютесценс 7885 х Спартанка), 489 (Альбатрос • одеський"х Спартанка) (табл.6). ВидШшп лШ1 характеризувалзсь зимост1йк1стю на р1вн1 стандарту, польовою ст1йк1стю до борошн:-то! роси та буро! 1ряс1. Вони взносились до нап1вкарликового типу. Високоврожайн1 лШ1 -йормують зерно з ргзним вм1стом б1лку та клейковини. Висок1 показники цих ознак забезпечують номери- 369, 391, 393, 396 (86/207 х Спартанка), 407 (Тавричанка х Спартанка), 422 (Тавричанка), 438 (Лютесценс 7885 х Спартанка), 439 (Альбатрос одеський х Спартанка).

Таблица 6 - Характеристика деяких перспективна: лШй озимо!

гспенищ,вщцлених у контрольному розс.тднику 1993р.

N л1- Hil Похождения Вм1ст Ураження Урожайн1еть

быку, % клейко-ви-ни,% борош-нистою РОСОЮ, % бурою ipjfteiOj % Г/Д1Л. % до стандарту

X 86,стандарт 11,8 32,9 13,3 6,5 735,1

369 MX х Сп 12,1 38,0 9,0 1,0 922,0 124,3

385 86/207 х Сп 11,2 29,6 14,7 3,0 944,0 128,9

386 " 11,9 29,2 10,8 1.8 1033,0 140,5

391 11,7 37,8 7,3 1,0 883,0 120,2

393 " 12,4 35,8 9,7 5,1 937,0 127,5

422 Т X Сп 12,8 34,4 8,0 5,2 887,0 120,7

438 Лют 7885 х Сп 12,4 38,8 7,6 5,0 963,0 131,0

489 А од х Сп 11,6 33,3 1.8 1.0 977,0 132,0

Ряд номер!з ргзко вид1лялися високими значениями _ ознак якост1: 375 , 448 , 468,499 (вм!ст б1лку в!д 12,4% до 13,2% та клейковини 30,0-40,0%). ЛШ! 375, 402, 436, 468, 499 за в рожай-, н1стю р1внялись стандарту або мали незначне перевищення, але характеризувались високою як1стю зерна.

Висновки

1. Сорти озимо! пшенищ 1стотно р1зняться за мор-фофхзхолоПчним озкаками, якл визначгють адаптивкий та продуктивна потенщзли рослин. Геногип-средовищн! взаемодП гмхнюють по роках ранги сорпв за проявом к!льк1сних ознак ! часто визка-чають неоднозначн! в р1знкх поюшннях г1брид!в типи та 1х успад-кування.

2.. Площа листово! поверхн! рослин успадковувалась г1бридами по-р!зкому. Перевалим типом успадкувакня розмхргв листа являеть-ся наддомш/вання. Крашими генетичними джерелами велико! плоай листово! поверхнл с сорти Спартанка, Херсонська 86, Тавричанка, Лютесценс 1437/84, Лютесценс 7885.

3. Найб1льш розпсЕспдженим типом успадкування довжики колосу е домшувачня та наддом1нування високорослост1. В умовах зрошекня цхнними джерелами короткостебловост1 е сорти Спартанка 1 Херсонська 86.

4. ПагонотБорення та ' накопичення сухо! речовини пбридами сильно зм!нюеться п1д вплиеом умов вирощуванкя, проте вплиз гено-тшпв батьк1вських форм на прояв цих властивостей у гЮрщив очеввдний. УСпаякування названих властизостей здиюнюеться пере-вакно за типом наддомхнувакня.

5. Щнними джерелами загального та продуктивного пагонотвс-рення е сорти Альбатрос одеський, Спартанка та Донська безоста.

6. За донорськими влестиеостями у в1дношенн! приросту сухо! речовини в рослинах кращими' е сорти Харькхвська 92, Спартанка, Альбатрос одеський та Херсонська 86.

7. Тривал!сть вегетащйного пергоду та ст!йк!сть до хвороб в

л»

розр!з1 пбридних комб!нац!й, як! вивчались, успадковувались, в основное, за проулкним типом. Б!льш коротким пер1одом "сходи-ко-лосхння"

. . . 19

В1ДМ1чались пбриди. за участю сорта Херсонська 86. Сорт Альбатрос

одеський е щнним джерелом ст1йкост! до буро! хрж1 та борошнисто!

роси.

8. Р1зн1 типи успадкувачня довжини колосу та ознак його продуктивное^ (наддом1нування, позитивне дом1нування, промажне ус-падкування, депрес1я) визначались специфичною взавмодхею генотип в вихадних форм для пбридизацп.

9. Кращими джерелами у в1дношекн1 довжини колосу е сорти Тавричанка, Альбатрос одеський. Сорти Херсонська 86, Тазричанка, Альбатрос одеський, Донська безоста мають механ1зми дом!нантного генетичного контролю к1лькост1 колоск1в у колос1 таможуть' явля-тись цшними донорами ц!еТ ознаки. Максимальну к1льк1сть зерен у колос1 формували гхбриди, одержан! за участю сорт1в Тавричанка 1 Херсонська 86. Кращими джерелами ознаки "маса 1000 зерен" е Тавричанка та Донецъка 46.

10. Сорти Херсонська 86, Донецъка 46, Альбатрос одеський та ТаЕричанка е кращими джерелами маси зерна одного колоса. За до-норськт властивостям у в!дношенн1 маси зерна -з рослини вщцля-лись Альбатрос одеський та Херсонська 86.

11. За донорськими властивостями у в1дношетп скловидност! зерна вщцлялись сорти Донська безоста та Спартанка; за натуральною масою зерна - Кошава та Херсонська 86; за вм!стом б1лка -Златоклас; за вм1стом.клейковини - Кошава, Златоклас, Херсонська 86; за якастю клейковини - Донська безоста. Сорти Донецъка 46 та Донська безоста забезпечують найб1льш високий об' емний вих1д хл!ба.

12. Сорти Альбатрос одеський, Херсонська 86, Спартанка, Харьк1вська 92, Тавричанка, Бригантина забезпечують широкий спектр трансгресивно! м1нливост1 за к1.чы<1сними ознаками з вкщеп-ленням щкних у селекШйному в!дношрнн1 короткостеблових високо-ПрОДуКТИВНИУл форм. ■

РекоыендацП для практично! селекцП

1. При створетй сорт1в озимо! пшениц! 1нтенсивного типу рекомендуемся використовувати як джерела збхльшено! пловц листово! ловерхн1 сорти та форми Спартанка, Херсонська 86, Тавричанка, Лютесценс 1437/84, Лютесценс 7885; короткостебловост1: Спартанка, Херсонська 86; 1нтенсивност1 погонотворення, в тому числ1 1 продуктивного: Спартанка, Альбатрос одесъкий, Дояська безоста; нзкопиченню сухо! речовини - Спартанка, Херсонська 86, Харьк1всь-ка 92, Альбатрос одеський.

2. Як джерела спйксст1 до буро! 1ржх рекомендуеться використовувати сорти Альбатрос одеський, Кошава, Лютесценс 7885; джерела ст1йкост1 до борошнисто! роси - Альбатрос одеський.

3. Джерелами високо! продуктивнсотх е сорти Тавричанка, Альбатрос одеський, Херсонська 86, Донецька 46, як1 слхд використовувати в селекцП озимо! пшениц! для умов зрошення.

4. У селекцП озимо! пшениц! на як1сть рекомендуеться використовувати як генетичя! джерела висоного вм!сту б1лку: Зла-токлас; клейковини: Кошава, Златоклас, Херсонська 86; якост! клейковини:- Донська безоста, Спартанка, Альбатрос одеський, Херсонська 86.

5. У подальв1й селекц!йн!й робот! рекоме.чдуеться використовувати створен! константн! л!н!!, що вадЦлклись високою уро-жайнЮтю (369,. 385, 386 , 438, 489); як1ста зерна (369) 375 , 448, 468, 489Т-

Рр5отл пкх опублшозаи! за результатами дссл1д??.снь

1. Паламарчук Л.Г., Писаренко З.В. Селекйионно-генетическая ценность озимой пшеницы различних зкотипов // Бюллетень Института кукурузы.-1993.-N77.-С.23, '

2. Орлюк А.П., Гончарова К.В., Паламарчук Л.Г. Сопряженная

г

изменчивость признаков продуктивности и качества зерна у гибридов озимой пшеницы // Эффективность научных исследований з пропиленном и сельскохозяйственном производстве.-Херсон.- 1993.- С.39-40.

3. Писаренко З.В., Паламарчук Л.Г. Генетичн1 джерела uimmx властиврстей озимо! пшениц1 в умовах зрошення п!вдня Укра!-ни //Шляхи ращонального використання земельних pecypciB Укра!-ни.- Чабани.-1995.-С.183.

4. Орлюк А.П., Паламарчук Л.Г. Использование различних источников ценных признаков в селекции озимой пшеницы на устойчивость к бурой ржавчине // Эащта овоще-бахчевых культур и ¡w-tp-тофеля от вредителей и болезней.-Тирасполь.- 1996.-С.78-80.

5. Орлок А.П., Паламарчук Л.Г. Наследование качества клейковины гибридами озимой пшеницы, созданными с участием сортов-источников ценных количественных свойств // Тавр1йський науковий в1СНИК.-199б.-Т.4.

6. Орлюк А.П., Паламарчук Л.Г. Б1олог1чна i господарська характеристика селекц1йного матер1алу, створеного за участю сортов джерел ц!нних к!льк1сних ознак // Зрошуване землеробство.- 1996. - Н 42.'

, Аннотация

Л.Г.Паламарчук. Селекционно-генетическая характеристика источников ценных признаков и свойств озимой пшеницы в условиях орошения.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и семеноводство.

Селекционно-генетический институт УААН, Одесса, 1997 г.

Приводится характеристика наиболее перспективных доноров и источников ценных свойств и признаков озимой паеницы. Представлены данные об изменчивости и наследуемости адаптивных свойств, признаков продуктивности и качества зерна у гибридов, созданных с участием различных генетических источников. В результате целенап-равленых отборов на повышение адаптивного и продуктивного потенциалов растений созданы константные линии, характеризущиеся комплексом ценных хозяйственных признаков.

Summary

l.G.Palamarchuk. Selection and genetic characteristics of sources of winter wheat valuable characters and properties under irrigation.

Dissertation competing for a candidate's degree in agriculture, speciality 06.01.05 - selection and seed growing.

Selection and genetics institute, UAAS, Odessa, 1997.

The characteristics of most promising sources of winter soft wheat valuable characters and properties nave been listed. The data on the variability and heritability of the grain adaptive properties, its production and qualitative characters with the hybrids obtained from various genetic sources have been presented. As a result of purposeful selection for the plant adaptive and productive potential- increase, constant lines characterized by a set of valuable economic properties have been created.

KEC4QBi слова: пшениця, г!бриди, докори, д*ерела, успадку-