Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Селекционная ценность линий озимой мягкой пшеницы, созданных путём отдалённой гибридизации

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Селекционная ценность линий озимой мягкой пшеницы, созданных путём отдалённой гибридизации"

УКРАШСЬКА АКЛДЕМ1Я АГРАРННХ НАУК

Сслекцшпо-генетичиин шститут

и с. -

Коваль Тетина МиколаТвна '

УДК 633.11 -324-: 631.517! 575.222.73

Селекщнна цшшсть лшш озим01 м'яко! пшениц!, створених шляхом вщдалеио! пбридшаци

Спещальшсть: 06.01.05 - селекцш 1 насшництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття вченого ступеня кандидата сшьськогосподарськнх наук

Науковий кер1вник доктор с.-г. наук, академж УААН, професор

Лнфснко Савелш Пнлнпович

Одеса -1999 р.

Дисертащао с рукопис

Робота виконана в Селекщйно-генетичному шституп УЛАН,

Наукоанй кертиик: доктор сшьськогоснодарських наук акадсмж УААН, професор, заслуженийдшч науки ! техшки

Лнфенко Савелш Пилипович.

Сслекщйно-генетичинй жстнтутУААН,

зашдувач лабораторп селскии штсмснвннх сортов пшсшт!

ОфшШш опоненти: доктор бюлопчннх наук, професор Орлюк Анатолий Павлович, 1нститут зрошувалыюго землеробства УААН, завщурач вщдшу селекци пшеииш

кандидат сшьськогосподарськнх наук Зорунько Виктор 1ваиович,

Одеський державшШ альськогосподарський шетнтут мш. АПК УкраТнн, доцент кафедри селекци та захнету рослин

Провщна установа: 1нститут рослшшнцтва ¡м. Юр'сва УААН, м.Хармв

Захист в'щбудеться «¿й? » С/ 2. 00 0 р. о годим на засшанш

спещал130ван01 еченоТ ради Д 41.363.01 при Селекщйно-генетичному шституп УААН (65036 м. Одсса, Овшоиольська дорога,3)

3 дисертащао можна ознайомитися в бюлютеш Селекщйно-генетичного шетитуту (65036 м.Одеса, Овциопольська дорога, 3)

Автореферат роз!елшщй « @ » ^ (В93 р.

Вчснни сскрстар

саецЬл|зоп.шоУ вченоУ ради _ . ^ ^ ..

кандидат бтлопчних наук ' Станкевич А О.

Актуялымсть теми. Виробництйо зерна, що.базуеться на сортах з вузькою генетичного основою, досить ризйковане через велику ймов1ршсть виникнення епфтотШ рпних вшив захво-рювань, збудники яких спешал1зуютъся на окремих генотипах пшениш. Розширеш[яд!апазону генетичноТ мшлнвасп с основним напрямком селекци при створеши биьш гомеостатнчних

С0рТ1В.

Одним ¡3 шлях1в розширення генетичного р!знома1пття сорт!в може бути залучення до пбриднзаци культурних I дикоростучих сшвродич!В м'яко! пшенищ. Впутр1шиьовидова пбридизацм дала змогу створити дуже велику млыасть сорт1в. Деяк! серед них вШграли настшьки важливу роль, шо 1х використання у виробиицтв! Ыд розглядати як нов1 етапи у свковому землеробств1. Але резерен внутр1шиьовидово1 рекомбшантно! мшливосп поступово вичерпуються. Прииципово нйв\ генотшш пшениш можна отримати лише при в1ддалетй пбридизацп. Дослщжеиня в цьому напрямку проводилися рашше й були досягнул певш результата. Складшсть використання м1жвндовоТ пбридизацп в селекци полягас в недостатшй вивчениосп сптродич1в гексашквдноТ пшениш - донор1в господарсько циших ознак, а також у вщсутност1 ефективних метод1в оцшкн и добору цшннх генотишв з константними господарсь-ко-цшними озиаками. Рииення щй задач! також ускладнюеться й тим, що в пиридних поиу-ляшяхвщ вщдалених схрещуваиь, утворюсться надто широкий спектр мшливост), який супро-воджусться поряд з Появою позитивних ознак вшшкненням дуже велико! китькосп негативних властивостей. Кр1м того, у таких пбрндт розщеплення тривае дуже довго в 1х поколениях. Ви-никае потреба ретелыюго вивчення колекцн диких та культурних сшвродшпв пшениш, роз-робки ефективних I надШних методт добору констаитних генотип ¡в у пбридних популяшях та селекшйно! оцшкн видшених лппй. Теорстичш дослщжеиня й розробка практичних метод1в селекци при використанш в!ддалсно1 пбридизацп обумовлгое актуалыйсть даноТ науковоК праш.

Зв'язок поботч з ипуковнмч прпграмамч. плачами, темами. Робота проводилася в!дпов|'дно до теми наукових дослщжснь лабораторп селекци ¡нтенсивних сорт1в пшениш Се-лскцШио-генетичного ¡мституту. Реестрашйний номер 03.04 - МВ/37-96 "Зернов11 олШш куль-тури" 01.01 "Створити I передати на державне сортовипробування сорти озимо! м'яко'Г ПШС-

НИШ".

Мета та запданпя лосл!лжень ■ У дажй роботе ставилася мета вивчити селекшйну цшшсть отриманого рашше материалу на основ! в^ддалених схрещувань гсксаллоУдноУ пшениш та и сгппродтпп, створити новий пихщилй ма1ер!ал,! передати Пого для подальшо'1 селекшйноГ проробки. Для внрщення цкУ метя ставыдося Гаке завданя:

• серед л'шШ типу озимо! м'якоТ пшешщ1, створених на ochobi вщдаленоУ пбридизаци, вндишти Kpami генетичш джсрела та допори стШкосп до несприятливого впливу фгггор:с: хвории л добре розвиненимн елементами структури врожаю та високими показника-митехнолопчних якостей зерна; .

• встановитн внесок р!зних елементо продуктивносп на врожайшсть селекщйних лшй;

• визначити корелящйш зв'язки спйкосп до грибйих та вфусних хвороб з ¡ншими господарсь-ко-цшними ознаками лннй;

• встановити зв'язок зимо- та морозостШкосп з елементами продуктивное^ та урожайшетю лннй; • *

• знайти серед дикоростучнх та культурних ствродичш пшениц! донорн reiiie шдвшцення тех-нолопчннх якостей зерна;

• вивчити характер успадкування господарсько-цшних ознак лшШ при схрешувашн Тх з куль-турними сортами пшениш;

• видшити практично' цшш лшн для селекци озимо? пшениш та передати ix для подалыно! проробки в селекшйш п1дрозд)ли.

Наукопа •повита олепжаних резульптв. Вперше на пшдш Укражи проведено комплексне вивчення колекшТ лшШ i пбрщув вщ схрещування пшениш з Ti дикоростучимн й культурннми ствродичами з метою використання створених генотишв озимо!' м'яко'1 пшениш в селекшТ. На баз1 схрещування спорщнених вид|в з сортами м'якоТ пшенищ отрнмано р1зномаштний цшний селекцШний материал. Показана можливЦть прямого використання кра-щих лшШ у селекци. Але бшышеть о них може бути цшними донорами для подальших схре-щувань.

CxBopcni принципово Hoei генотнпи, яет вщрпняються за морфолопчними та бюлопчннми ознаками в1д ¡снуючих сортт та колскщйних зразмв м'яко'1 пшениш. Окрем! лшп мають добре внражеш генетичш маркер!» ознаки, за якнми можна здШснювати ефектнвннй доб1р у се-лекшПиому npoueci та генетичних дослщах. У видшених форм чггко виражена снйюсть до не-спрнятлнвого впливу абютичних факторов та хвороб i шдвшлена яюсть зерна. Найбшьш цпшимн донорами них якостей с днкоростучий вид Ae.cylindrica, T.boeoticum та штучно ство-реш амфшлощи Авролата, T.palmovae.

У лшШ, створених шляхом вщдаленоТ пбридизаци, вивчеш кореляшйш зв'язки щж про-дукгнвшетю й спГшстю до хвороб. Визначеш основш елементи структури врожаю, за якими найбкЛш ефектишшй ;w6ip 11а продуктивность. . Вперщс лля и ¡идия Украши показана можливиггь i перспективность створення сорпв озимо? mucMiiui 1 типом зерна soft, видшеш генетичш донори uiel властивосв-п.

• 5

Обгрунтована система добор1в та селекцШно! ошики лш!й, створених на основГ видалено! пбридизацп, з урахуванням складного характеру успадкування господарсько-щнних озиак та дуже мало? частоты не появи на загальному фош негатнвних властивостей лбрида.

Практично значения робота полягас в тому, що в мй вккладеш перспектив» розцгиреи-11 я генетичного фонду озимо! м'яко'Г пшениц! та видшеш наПбшьш ефектнвш допори корисних ознак. Визначеш основ!» кореляшйт залежност! мЬк окремнми властивостями й ознаками в лннй, створених шляхом вщдалено! пбридизаца,1 на Ух основ! запропомоваш сфсктивт при-йоми добору шнних генотнпт у Нбридних популящях э викорисганням мзркерннх ознак.

Цшт в селекшйному вишошеш лшп з комплексом корисних ознак та край» генетичн! до-норн передан! для подальшого Тх практичного використання в наукот шдрозд1ли Селекшйно-генетнчного ¡нституту та шших'селекшйно-дослщних установ УкраГни.

Особпстнй пиесок здобувачп. Участь при розробщ програми дослщжень. Польов], лабора-торш та лабораторно-польов1 досд'щження проводшшея самостийно або при безпосередтй .участь Осковй) положения та висиовки по дисертацн викоиаш автором самост!йно. У пронес! роботи використовувалися консультацн науковщв: Рибалки О.1., Моцного П., Поперел) Ф.О., Бабаянца Л.Т., Хохлова О.М.

Анппбашя псзультат!в лнссптанГТ. Результат!! доелдаень по дисертацн доповиалися й обговорювались на коиференшТ молодих вчених «Актуальш проолеми ефгктчвного використання зрошувальних земель» (30-31 березня 1999 року Гнститут зрошувалыюго землеробства УААН, м. Херсон); на КИжнародшй науково-виробшгай конферешш «Наукове забезпечення а!рОпромислового виробництва» (14-18 червня 1999 р., УААН Репоналышй центр паукового забезпечення агропромислового виробництва ОдеськоГ области, Одеська державна сшьськогосподарська станщ'я); на М1Жнарод1пй конференци, присвячеш'й 90-р1Ччю 1нституту рослинництва ¡м. В .Я. Юр'сва «Науков1 основн стабитаца виробництва продукци рослшшицтва» (м. Хармв, 6-8 липня 1999 р.),

Публ1к-ацГ|. За результатами дисертацШноТ роботи надруковано 6 публжацШ з них 3 статп й 3 тези.

Структура та обсяг поботн. Дисептащйна робота у вигляд1 рукопису викладена на 130 сторжках машинописного тексту. Бона вклгочае огляд л^ерагур", умови,' матср!ал I методику дослшжень та 4 експерименталышх роздшн, кр1м того, до складу днсерТаци входять: вступ, виеновкн, рекомендацм внробництву, додатки та список внкористаноГ л1тератури з 325 джерел. ДисертацЫ м!стить 39 таблиць; 32 ¡люстрацн, 21 додаток. Додатки мктятъ Marcpia.ui, що тдтверджують практичне використання результатов дослижень.

ОСНОШШЙ ЗМ1СТ РОБОТИ.

У пстут обгрунтовапо актуалынсть теми дослщжень, визиачено наукову новизну та прак-тичну цшшсть, сформульоваио загальну мету 1 задач1 роботи.

У периюму почлКч! на гпдстав] анал1зу л!тературних джерел показано роль вщдхчеиоТ пбр1Санзац!|, як важливого фактора формотворення та значения використання п в сслскцшшй робоп. Проана.'нзовано проблеми пов'язаш з внкористанням вщдалено! пбридизацн в селекци пшеннщ та шляхи 1х виршеиня. Здшснено огляд нзуково» лператури в як1й виевплено досягнення як вггчизняних так I закордошшх пауковцт у селекци пшениш на стнЧюсть рослин до хвороб I шкщшшв, тдвищення морозостшкост! та покращення технолопчннх якостей зерна.

Базуючнсь на даних огляду лггературних джерел, зроблено вненовок про необмежст можлнвост! в'1ддален01 пбриднзацп та дошльшеть К внкориетання.

У другому рщ.чЫ наведет умови та методика проведения польових 1 лабораторннх дослШв, а також характеристика матер1алу, що вивчався. Робота виконувалася в 1995-1998 роках у Селекцшно-гснетичному шетитуп на полях селекцентру «Дачна» та на дослишому пол: ¡нституту в м. Одеса, як! розмвдент в типових грунтово-клшатичних умовах Степово! зони ГПвдия-Укрзши. ••■

Метеоролопчш умовй в перюд дослщження склалися так, що залежно в1д опад1в 1 температурного фактору мали мюце етф1тотп таких хвороб як борошниста роса, бура ¡ржа, »¡рус жов-то! карликовоеп ячменю, а також теля перезимтл! спостер!галася чпкл диференшашя кпж линями в залежносгп в1д '¿х зимостШкость

Проведения в таких умовах експериментальних дослщжень, на результата яких хш метсо-ролопчпих фактор1в 1 фпопатогенна нагрузка здайсшовали ршаючий вплив, дозволило отри-мати доепть об'ектнвт й типов! даш для зони твдня Украши.

У польових, лабораторннх 1 лабораторио-польових дослщах вивчався набф лшш типу озимо? м'якоУ пшениш. етворених шляхом водалено! пбридизацн у вищш генетичних основ ■■ селекци та у вщдЫ генетики та бютехнологн СГ1.

Матерад шдлягав повнШ селекшйнш оцшщ. Морозоспйисть лшШ вивчалася за методом В_Я. Юр'сва з прямим проморожуваиням рослин у поЫвних ящиках у камерах штучного шнмату при мшшальшй 1=-] 7-20 °С та рулошшм методом.

Ьггснсипшсть 1 тип ураження ф1топатогенами визначали за шкалою, розробленою на оенов1 шкали Е.Е. Баал 1 1М.М. Ргс5со1а. Оцшку технолопчннх якостей зерна лшШ проводили в лабораторИ технологи винилу генетичних основ селекци СП за такими показниками: вмгст

бшку, bmict cupo'i клейковини, сила боронцш, пружшсть т(ста, водорозчннна здатшсть борошна, об.'ем хлШа.

Електрофорез пнадишв проводнвся за методикою Ф.О. Поперел! (1988 р.), глютеннш'в - O.I. Рибалка (1997 р.). •

Аналп елемснтш структура врожаю внконувався за методикою Дсржкомкн УкраУми по випробуванню та oxoponi сортов росли».

Bei необхшш статистичш характеристики кМльюсннх ознак визначалися з використанням методик Доспсхова (1985 р.), Зайцева (1973 р.), Ракаського (1973 р.), Барашконо! (1974 р.), Брюбейкера (1966 р.).

Математичш розрахунки виконувалися na ЕОМ.СМ-4 в обчнелювальиому neiiTpi СП.

У тпетьому nm.ii.ii «Характеристика продуктивное!! лнпй, створених шляхов вилзлено? пбрнднзанш» показано, як вплнвае кожннй з елеммтв структур» врожаю на врожаПшсть. Серед .'liiiin, створених шляхом вщдаленоУ Нбрндизацн, були пндшенш з комплексом господарсь-Ko-ninmix ознак цс так! як ернтроспермум 2010/94 (Одеська напшкарликова х T.durum) х Альбатрос одеський, ернтроспермум 942/96 Спарганка х (Одеська ма1мвкар:Шкова х T.palmovae), ернтроспермум 2982/95 OGpifi х (Одеська нашвкарликова х T.palmovae). Розрахунки шляхового аналпу коефщютв Райта дозволили передбачитн бсзноссрслнм! вплнв показннкш структур» врожаю на продуктившеть рослини та взаемодш Vx в умовах Степу УкраТни (табл. 1).

Таблнця I.

Коефииснти шляхового анал!зу врожайносп лМй, створених шляхом шддзленсм пбридизацн

(1996- 1998рр.)

Мркашики структу- PÍK Внсота Прод) к- KÚlbKÍCTb Maca KLlbKÍCTb Озср- Maca Урожай-

ри врожаю рослинн тнвнз КОЛОСК1В зерен з зерен з нешеть 1000 ■петь

кущи- колосу рослини колоска зерен

CTICTb

Висота 1996 -1,20 0,01 0,04 0,96 0,42 -0,07 0,14. 0,29

рослинн 1998 -в, 10 1,5-1 -0.53 0,99 -0,69 -0,23 -0,12. 0,87*»

Продуктивна 1996 0,46 -0,03 0.04 -1,37 0,76 -0,22 -0,14 -0,49*

KvinncricTb 1998 0.06 -2,61 0.35 -0,62 1,86 0,60 -0,02 -0,39

KlribkicTb 1996 0,27 0,01 -0,19 М2 -1,31 -0,04 0,12 -0,01

К0Л0СКШ В КОЛОС1 1998 -0,07 1,23 -0,74 0,75 -0,25 -0.28 ■ 0,05 0,69

Maca зерен 1996 -0,48 0,02 -0,09 2,41 -1,95 0,76 0,17 0,80"

з колосу 1998 -0.08 1,32 -0,45 1,23 -0.58 -0,55 . -0,21 0,68"

К/лмасть зерен 1996 0.1S 0,01 -0,09 1,69 -2,79 1,52 0,04 0,57«

з рослинн 1998 0,03 -2,25 0,08 -0,33 2,17 0,10 0,04 -0,15

Озсрнешсть 1996 0,05 0,00 0,00 0,95 -2,30 1,85 -0,07 . 0,48*

колоска 1998 -0,02 1,09 -0,14 0,47 -0,15 -1,45 0,09 -0,10

Maca 1000 1996 -0.57 0,01 -0,08 1,44 -0,36 -0,46 0,29 0.27

зерен ■ 1998 -0,03 . -0,15 0,10 0,70 -0,26 0,34 -0,36 0,33

Слш зазначити, що иав'иь прямин внесок ознак у врожайшсть по роках суттсво рпниться. як ■ за величиною так I за направлетстю (+; - ). Мшливють в значнШ мф! залежить вщ погодиих умов - чим сприятливш! умовн вирощування для фенотипово! реалваца певио! ознаки або компонента врожшо, тпм менший його генетичний внесок у вар1ансу врожаю.

За 'законом Ю.ЛШна при стльшй ди декмькох фактор) в наиб;лыл сильно ;нс той. який зна-ходнтъея в м'инмум!. Так, у менш спрнятливий 1996 р1К генетнчна рпшшя по озерненост1 колосу в набор! гснотитв тдвшцуеться й це вщображаетъея в гёнетнчному скорелюванш Л пщвищеши прямого внеску ознаки в урожай зерна. При бшьш сприятлнвих умовах вирошування варшнЫ озерненос-п колоска швелюеться, генетичний внреок.ше! ознаки зменшуеться, нашть мае негативний характер, але зростас внесок кшькосп зерен з рослинн. Отже, генетичний внесок визначасться вар^ансою, а не величиною його прояву.

, Взаемозв'язок м!ж компонентами врожаю не успадковуеться, а визначасться взасмодкю системи ознак 1 умов середовища.

Шдяховий анал1з коеф!ц!снт!в Райта показав, що р1зниця шж генотипами за комплексом озпакш у межах одше! комбшацп ¡нколи перевнщуе. рЬницю мгж р1зннми комбшашямн схрещува1шя. Диференшашя геиотишв у межах одше! комбшацп явилась насл!дком жорсткою добору вряд! пбридних поколшь. ^

У четвертому ппзлк'п «Спйкють до хвороб л!тй, створених шляхом видалено! пбридизаци», наведен! дат по стШкосп лшШ до буро! ¡рж|, борошнисто! рост: та вирусу жовто!' карликовоей ячменю (ВЖКЯ).

Висока та шдвищенна сттйгасть до хвороб визначилася в першу чергу в тих лшш. як1 за морфолопчними ознаками та специф!чшстю електрофореограм запасних бьтювмають наявщ штрогреси генетичного материалу чужого виду. Ц* властивють б!льш ч1тко виражена в пбридю, батьмвською формою яких буди дикоростучий, вид ТФсоероМе* 1 Т. йиппП, При цьому фактори спадковосп, що забезпечують таку епйюсть, В1ропдио рскомбшувалися в межах гено\ив А та В. Серед лшШ, створених шляхом схрещування з штучннм амфтлощо.ч Т.ра1то\'ае, вндшилися як дуже спйю до буро! ¡рж! лиш, так 1 сильно сприйнятлнв! (табл.2).

Донором стшкост! до буро! ¡рж1 та борошнисто! роси також може служити Ае.суНп(5пса (табл. 2, 3). Схрещування озимо! м'хко! пшениш з Т.Ьосопсит приз водить до зниасення стойкости рослин до буро! ¡рж1 та борошнисто! роси. Також знижуеться стшюсть до хвороб > при схрещуванш з штучним амф'шлоТдом Аврозис (див.табл. 2,3).

Г^риди вщ схрещування сортт пшеиищ з штрогресивними л!н!ями шд В!ддалсн0! гюрндазаци в Рг вели себе по-р!зному - 50% з них розщеплювались по стшкост! до буро! ¡ржи а

50% -були константно стШкими. Це св5дчнть про те, що лши були ршшми за генотнпом -гомозиготш та гетерозиготш. • .

' По борошнистШ роа спостертеться 1нша законокпршсть. Як правило, пбриди Рг були иестШкими до захворювания (40% лшШ), або розщешповалися на спйю й нестшм. Опд вцдапгити, що пезважаючи на оригшалып допори стШкост! - дикоростуч! види та Ух штучш амф!пло!ди, все ж доцшьно доя подбору пар при схрещуванш з другого боку брати сорти ншениш з генами стШкосп й накопичуватп Ух у нових генотипах.

Серед пбрид1В пшениц! з тпецичио-ел1мусними та пшенично-житшм амфшлоУдами, найбшьш перспективяим для використания в селекш! иа ¡муштет можуть бути пбриди комбшашУ АД825 х Чорномор.

• ' Таблиця 2.

Ступшь ураження бурою ¡ржею лшШ озимо!' м'якоУ пшениц!, створених шляхом в'щдалено? '

пбридизашТ.

Походження 1996 рис 1997 р!к 1998 рж •

Л1ШЙ Юль- Коливакня Кшь- Колнваиня Юль- Коливання

К1СТЪ ураження К!СТЬ ураження К1СГЬ ураження лис-

л'ипй лнстоеоТ по-верхн1,% л!и1Й ЛИСТОВО! по-верхш,% лшШ товоТ по-йерхн1,%

Т.иевПч'иш х

Т.ра1тоУае 20 0-25 20 15-100 14 0-40

Т.ае5Т!ушп х

Ае. суНпйпса 15 0-25 30 15-100 16 5-40

Т.аезиуит х

Т. Ьоео^сит 4 5-10 4 ' 40-65 2 10- 15

Т.асз1!уиш х

Аврозис 4 0-10 4 25-90 2 15-40

Т.аезЦуиш х

Т.с1!соссо'и1ез 4 0-25 4 10-90 2 0-5

Т.аезПуит х

Т.сЗигит 2 0-5 2 40 2 5-15

Г.аеэ'пуит х

Авролата 2 ■ 0-5 2 25-40 2 5-15

Альбатрос од.

стандарт - 0-15 45 - 65. - 5-15

ОбрШ

стандарт ' 0- 15 - 25-40 10-25

коефщент кореля

ци стШкост! до бу - 51 -.0,47** 66 0,47** 40 0.11

роТ ¡рж1 з врожайшстю

В щй 1 наступнШ таблицях * - в!ропдно при 0,05

** - в!ропдно при 0,01

10

Таблиця 3

Ступшь уражешш борошнистокэ росою лшШ озимо! м'яко! пшениш, створених . ' шляхом вщдапено! пбридизацй. ,

Походження лнпй 1996 piK 1997 piK

KÜlbKiCTb Коливання К1ЛЬК1СТЬ Коливання .

лшШ ураження ЛШЙ уражеши лис-

листово! по- товоГ noDcpxHi,

BepXHi, % •/.

T.aestivum х T.palmovae 20 0-10 20 0-15

T.aestivum х Ae.cylindrica 15 0-5 30 0-25

T.aestivum x T.boeoticum 4. 0-5' 4 10-25

T.aestivum x Аврозис '4 5-15 4 . 10-75

T.aestivum x T.dicoccoides 4 0-5 . 4 15-25

T.aestivum x T. durum 2 0-5 2 . 5-10

T.aestivum x Авролата 2 5-10 2 . 2-25

Альбатрос одеський

(стандарт) 0-10 5-10

06pift (стандарт) 0-10 5-10

коефшкнт кореляцн -

cTiftKOcri до борошнисто!

роси з врожайшетю . 51 -0,06 66 0,02 •

о

Вивчення стШкосп озимо! м'яко! пшениш до ВЖКЯ показало, що з усього материалу сл|д видишти комбшацй' за участю Ае.суШкИса, 72% лш!й яких майже не уражувалися в1русом (табл. 4). Виходячи з характеру розподшу лшШ по фенотиповим класам (сущльний та безперервний розподш), можна припустите, що в щй' комбшацй' стМюсть до ВЖКЯ коитролюсться пол!генно.

Незалежно вщ того, з яким сортом схрешували цпучний амф1пло1д Т.ра1тоуае, були як високостШм, так ¡.дуже сприйшгтш форми (див.табл. 4). Чггко виражений дивергентний характер розподшу дае можлнв1Сть припустите, що в даному випадку сприйвятлишсть до ВЖКЯ контролюеться ол1гогенами, тому вщбуваеться розшеплення на дв! фупи, ям ' розмщеиш в крайних кластерах 1 зовмм не спортер1гаеться пром1Жних форм. '., ' ^

Схрещування м'яко! пшениц! з Т.сКсоссоЫез.не дало жодпо спйко! лшн (див.табл. 4).-Також неспйм до ВЖКЯ лшй, створеш шляхом схрещуваиня з Аврозис $ Авролата.

У л|'.нй, створених шляхом вщдалено! пбридизацй, позитивний кореляцШний зв'язок спостсри асгься м!ж урожайшстю та стШыстю до ВЖКЯ, а в окрем! ешфпопйш роки також М1Ж урожаПшстю та стШкютю до буро'( ¡рж1.

11

Таблиц* 4

Розподш л!шй озимо!' м'якоТ пшениц!, за ступеней уражения ВЖКЯ (1998 р.).

Походження л!н!й Кшь- klctb лш!й Розподш л!шй уражених на (%) •

10 I 10-20 | 20-40 | 40-60 160-80 | 80-100

T.aeslivum х

Ае. cylindrica 25 72,0 8.0 20,0 , -

T.aestivum х

T.palmovae " . .22 36,4 18,2 . - ■ - ; 18,2 27,3

Т. aestivumx •

' T.dicoccoides 20 - - 10,0 25,0 65,5

Стандарта: Альбатрос одеськнй -14%

Обр!й - 79%

У п'ятому позлЫ «М'орозо- та знмоспйюсть лш!й, створених шляхом вщдалепоУ пбридизацп» приведен! дан! по вивченню мороЗо- зимостШкосп Л1нгй створених шляхом в!ддаленоУ пбридизац'п та дикоростучих сшвроднчш. Одшсю з найбшьш важливих проблем при виведенш зимоспйких сортов е подолання ¡снуючоТ в природ! оберн.еноТ залежносто м1ж знмоспйюспо та посухостШюстю, з одшм сторони, продуктивною - з шшо!.

Серёд вньченого матер!алу, найбшьш цшним джерелом морозостойкосто для ознмоУ пшенищ було видшено Ae.cylindrica. Схрещування з T.palmovae дало велике р!зноманптя по морозостШкоеп, серед якого можна ендшнти форми з пдаищеною морозост!йк!стго, так само як ! серед л!шй з T.boeoticum, T.durum, як! не магатъ геному D. ГКдвищена морозостШюсть, очевидно в даному випадку пов'язана з комплементарннм чи комулятивним ефектом гешв, як! контролюють у пбрид! кращ! генн з геномов А чи В.

У бшьшосто вйпадк!в схрещування озимо! м'якоТ пшенищ з T.dicoccoides, амфтлоУдами Аврозис та АврОлата.призводить до зннженйя морозостойкости

Вивчення пбридш пшенищ з пшенично-житшми та пшенично-ел!мусними амфшлоТдами показало, то 5б-хромосомн! амф!пло'Сди-АД825 та Elytricum fertile можуть бути джерелом п!двищенно? морозостойкосто для озимо'! пшениц!.

Для детального вивчення зимостойкост! рослин у залежност! вщ строку посту, лшп вис!валися 5, 20 вересяя та 21 жовтня. Було встановлено, що лшп з коротким яров!зацШним процесом менш зимостойга Hi* лшн з тривадим перюдом яровизацц. Тому при наявносто в них цшних ознак Ух. дощлыю повторно схрещувати з озимими формами з тривалим перюдом яровизаци або з формами високочутливими до тривалостт дня.

На основ! кореляцШного анащзу було встановлено, що достов!рна позитивна кореляш'я ¡снус мЫ урожаем зерна Д зимостШюспо (табл.5).

Кореляшя уиж урожайшспо, морозо- та зимостШкштю.

Таблиц* 5.

Пари озпак Зимоспйкчсть Урожайшсть

1997 р. | 1998 р. 1996 р. { 1997 р. | 1998 р.

Морозостниасть ЗимостШккть

0,37* ♦

0,33*

0,23

-0,08 0,36»

0,07 0,56**

У шостому роздЫ «Технолопчш якосп зерна лшй озимо! м'яко! пшениц!, створених шляхом вцщалено! пбридизацп» наведена характеристика лнпй за такими показниками: седименташя, вмют бЬчка, консистенция ендосперму та показаний зв'язокознак якосп' зерна з спсцифЫшстю електрофореограм запаеннх бишв.

Серед форм пбридного походження за показником седиментацН видшшшея л'шн з Т^игиш, Ае.су1Ыпса, T.dicocco¡des (табЛ.6). У бшьшосп. внпадюв схрещування з Т.ЬоеоПсит призводмло до попршення показникш якоеп в поршиянш з рекурентними батьшвськими формами.' ■ , ■ ■ ■•'..'-

' Таблиця 6.

Показннкн седнментаци (мл) лшй озимо! м'яко! пшениц!, створено! шляхом вищалено!

гзбриднзацн.

Походження Юль- 1995рж 1996 р!к 1997 рж

лшШ К1СТЬ лшш Коливання показника седимсн-таш!, мл Середнс Коливання показника седнмен-тацп, мл. Середнс Коливання показника седиментацп, мл. Середне

Т-асз^уцт х

Т.ра1шоуае . 21 50-91 72,5+5,07 39-80 56,5+4,7 25-85 ■ 4,3+6,1

Т.аезиуит х

Ае.суПпйпса 17 57-92 74,5+4,5 46-71 61,1+3,9 ; ; 60-86 68,4+3,0

Т-аез^ушп х

T.d¡coccoides . 5 65-88 76,6+13,5 54-60 57,4+3,4 .. 2-77 69,0+6,7

ТаеБ^уит х

Т.Ьоео»сит , : 4 . 52-80 68,8+18,9 46-67 : 54,8+14,5: ' 55-68. 62,0+9,1

Т.аез^уит х

Аврозис - ' 4 ■ 59-81. 73,0+15,3 47-69 59,0+15,8 . 56-71 5,0+10,6

Т.акпуит х •

Т.ёигшп 2 80-87 83,5+44,5 60-71 65,5+63,5 73-82 77,5+51,2

Т.ае$Пуит х Авролата 2 68-86 77,0+14,4 40-59 49,5+12,7 52-69 60,5+10,0

Альбатрос одесь-кий (стандарт) ОбрШ (стандарт) • 86,0 82,0 68,0 62,0 68,0 : 64,0

Косфщ1снт кореляци седи.ментаци та енли борошна Коефннент кореляци седиментацп по роках

1995-1996 0,27*

0,65" 1995-1997 0,53**

0,68** 1996-1997 0,45

При схрещуванш гексаллощно! пшенищ з дикоростучнми сгивродичами не спостер1гаеться значного зннження бшка в лшШ пбридного походження. У деяких випадках, а саме у лшШ,

створенкх шляхом схрещуваиня з Ae.cylindrica, T.palmovae, T.dicoccoides, вм!ст бшка незначио, а^е пшвгацустьея (табл. 7).

Таблиця 7

Показники вм!сту б!лка та твердозерносп л11пй озимо! м'якоТ пшениц!, створенпх шляхом

__вщдаленоТ пбрнднзаци._* _

Походження л!шй Р!к шшст* Л1ЖЙ. BMicT бшка, % ПоказниК твердозерносп

Мми'мум | Максиму^ Середнс Мшшум [ Максимум| Середие

T.aestivum х 1996 15 12,5 17,2. 13,9+0,76 5 18 14,0+1,60

T.palmovae 1997 17 12,4 14,6 13,5+0,77 3 14 10,0+1,60

T.aestivum х 1996 5 13,0 16,5 И.9+1,71 12 17 15,0+3,60

Ae.cylindrica 1997 15 11,7 13,6 12,6+0,75 7 ¡2 9,0+1,51

T.aestivum x 1996 5 13,0 14,1 13,6+3,43 14 16 15,0+7,1

T.dicoccoides 1997 5 13,4 15,6 14,8+3,40 10 13 12,0+7,12

T.aestivum x 1996 4 12,4 15,3 13,6+2,19 15. 18 17,0+4,61

T.boeoticum 1997 '4 12,8 15,6 14,1+2,19 11 13 12,0+4,53

T.aestivum x : " 1996 4 12,6 16,0 14,0+2,19 15 17 16,0+4,59

Аврозис : 1997 2 ' 12,9 13,3 13,1+12,4. И 12 11,5+7,22

T.aestivum x 1996 2 14,0 16,8 15,4+12,3 11 .12 12,0+5,61

T.durum 1997 2 11,9 14,8 ' 13,4+12,5 1 11 11,0+0,00

T.aestivum x 1996 2 ." 13,6 16,0 14,8+12,4 9 16 13,0+7,51

Авролата 1997 2 12,0 16,0 14,0+12,4 4 . • 13 7,0+7,32

Альбатро одеськнй 1996 - 14,4 13,0

(стандарт) 1997 12,0 8,0

ОбрШ (стандарт) 1996 1997 • - " 14.3 13.4 - - - 15,0 10,0

Одеська 1996 14,2 14,0

нашвкарликова 1997 12,9 10,0

Кореляшя вм)сту 1996 - 0,56*

oi-чка з ерожайжстю 0,44*

У лш!й пбридного походження ОбрШ х Elytricum значна частина генотипов мае дуже високий bmict бЫка, який пов'язаний 3i зморшкуват^стю зершвки, у той час як у окремих лийй комбшаци АД825 х Чоряомор, висока бшков!сть не була обумовлена цим явнщем (табл.8)

. .V ■ ' - ' Таблиця 8

Показники седимептац!Г, BMicry бшку та твердозерносп пбрщцв озимо! м'якоТ пшениш з пше-

' Походження Кшьюсть Показники седиментаци, мл Г м1ж седи-

.. лЫй ,- ЛШЫ мнймум максимум середнс менташоо i

баком

АД825 х Чорномор 51 20,0 60,0 ' 40,5+2,69 -0,08

Salmon х Н79/9-9 44 ■ ' ■ 29,0 60,0 40,0+2,60 -0,001

Oopiii х Elytricum 8 40,0 70,0 ' 55,0+8,49 0,75*

Salmon x Elytricum 25 29,0 64,0 46,1+3,54 -0,14

Альбатрос од. (ст.) • 70,0

ОбрШ (ст.) 70,0 _

Продолжения таблиц! 8

Походження Л1Н1Й KLlbliiCTb Вмкт бшка, % Показник твердозерносп

Л1Н1Й МЫмум Максиму* Середнс гМТЗз MiHiMyM. Максимум Середнс

бшком

АД825 х Чорномор 51 12,5 21,8 17,7+0,6 0,15 5,6 26,0 3,7+1,0

Salmon х Н79/9-9 44 12,0 19,1 16,1+0,4 -0,33** 0,2 13,6 3,9+0,8

Обрш х Elytricum . 8 14,6 21,4 19,3+1,9 -0,59* 0,1 24,6 10,8+6,8

Salmon х Elytricum 25 13,9 20,2 17,0+0,7 0,59* • 2,3 18,0 9,1+1,6

ЛД825 16,9 6,1

Чорномор 14,7 ,23,0

Salmon 16,7 .. -1,0

Elytricum 19,9 -0,9

H79/9-9 22,6 - 10,9

Альбатрос одеський

(стандарт) 14,2 16,0

06pifi (стандарт) ■ _ _■ 15,0 • _ ' 15,0

У селекцн пшенищ на шдвищеиня якосп зерна головна проблема полягас в тому, що збшьшення вм1сту бшка призводить до зниження врожайносп. Hauii дослщження. також показали зв'язок мЬк цими показниками. У лпнй вщ комбшашй схрещування косфщкнт кореляди м1ж врожайшстю та bmictom бшка достовфний. Також, вшст бшка впливас в значшй Mipi на силу борошна, яка с основним показником хлШопекарних властивостей. При б'шьш детальному . внвчснш технолопчних якостей зерна необхщно враховувати цю залежшсть i для бшьш правильного добору робнти перерахунок пока?ника сили борошна на сталий.вм1ст бшка.

Гсксаплощш пшениш мають широкий диапазон мшливост1 не лнше за вмктом бшка, а також за такою ознакою як твсрдозершсть. Твердозершсть (hardness) з rejirrnMHoi точки зору мало внвчена. € свщчення, що контроль м'якозерноеп здШснюеться домшанатним геном, який знаходиться в 5D хромосом!. ' .

Бшьипсть.лнпй за консистеншею ендосперму вщносилися до твердозерних форм. Лише в лшш, створених шляхом схрещування з T.palmovae, за шао ознакою був найбшьший йапазон ршюмашття (див.табл.7). Це пояснюсться тим, що даний матер1ал тривалнй час вщбирався за показником седиментацн. > .

Серед лбридав озимо! м'яко!-пшенищ з пшенично-житшм та. пшеннчно-ел«мусними амфтлощами добф за показником седиментацн не проводився, тому тут ми cnocTepiraeMO 3osciM шшу картину. Найбшын твердозерш лшн видшилися в комбшаци АД825 х Чорномор. Серед пбршив 06pift х Elytricum консистенщя ендосперму коливалася в1д сильно м'якозерних до сильно твердозерних (див.табл.8). У комбшаш Salmon х Elytricum бшышсть лний належить до твердозерних пшениць, лище 8% вщ загально! юлькост! були м'якозерними: Найбшъший процент м'якозерних форм був у комбшаци Salmon x Н79/9-9.

Огже, при вщдаленШ пбрйдизацн можна видшнти дуже uiiiiri м'якозерш форми для подальшоТ IX селекцШноУ доробки в напрямку створения сорив пшешпн для кондитерськоГ промисловосп. •

За попередшми покачннками седнментацн були »¡Д)'браш xpauii ;шш !i проведении i'x повний анашз на технолопчш якосп зерна. У результат! виявлено, що наяпш'сть генетичного MaTepiaay шд дихороетучих вядт у склалд геному м'якоТ пшенищ може викликатн велику М1нлив1сть бшъшосп показникт технолопчних якоетей зерна. Ц'| змши можугь ноенти як позитивний, так i негатнвний характер.

Найкрапи показникя технолопчыих якоетей зерна мали jitfiiT еритроспермум 2972/95 Альбатрос одеський. х (Одеська натвкарликова х T.palmovae), еритроспермум 1940/94 'Альбатрос одеський х (Одеська нап'шкарликова х Ae.cylmdrica), еритроспермум 1939/94 Альбатрос одеський х (Одеська напшкарликова х Ae.cylmdrica) та деям inuii.

Зв'язок ознак якост! зерна з специф!чшстю електрофореограм запаеннх бьпкт. Ф.О. Поперелею (1996 р.) було запропоновано генетичну класифжацпо сорпв очимоТ muciinui за генотипом, яка враховус алелышй стан одинадияти (у переважшй бкчыпост! кластерних) локус!в об'еднаних у три генетичт снстеми.

За допомогою електрофорезу пнадинш та глготенишв у значно'Г юлькоетт лппй були виявлеш 3Miim в окремих локусах. Тобто, з'явилися включения, яких немае в озимоУ пшениш. Для того щоб визначити, наскшыси генетична система класифжаци Л1и!П ri6pn;uioio поход ження в'1дповшас IX якосп, ми пщрахували середш показники якоетей видшеиих за е.чектрофор^зом по групах.

Статистична обробка даних по середшм показнйкам м1ж групами показала, то доскшрнкть pisHKui спостерпасться незавжди, але загальна тенденщя все ж мае Micne (табл.9).

Таблица 9

Достовфшсть р131гаць середшх показниюв якосп мгж класами за електрофорезом бшюв.

Походження лшШ Сила борошна BMicT б1лка Об'см хллба Загальна оцжха Седименташя

1996 | 1997 1996 | 1997 1996 | 1997 1996 | 1997 1995 | 1996 |1997

А: В 2,51* 1,66 0,66 -0,72 2,2* 0,5 2,5* 0,55 0,01 3,1** 1,5

В: С 1,84 1,88 0,71 1,40 1,9 2,3* 2.0. 1,80 2,6* -0,4 2.0

С: Е ■ -1,74 _ 0,00 0,0 -0,76 0,6 -1,6 -1,9

А : С 2,21» 4,10" 1,22 0,26 22* 2,8** 279** 2.5* 1,9 3,1** 3,1

А : Е 1,70 0,21 2,6* 2,4* 1,8 1,4 1,7

В : Е ■ Г -0,04 1.14 z • 2,3* _ 1,4 _ 1,6 0,1

У ecix випадках рияиця М1Ж сусшмми класами за показниками BMicry б!лка в зерш недостоверна. Найвища достсодрна р1зкиця була М1Ж класами А та С.

■ ■■■■-, .16

Генетична класиф!кацш, розроблена на звнчайних генотипах, може викорнстовуватися i для л!нш, створених шляхом вщдалено! пбридизацн.

ЗАГАЛМН BUCIIOBKH

1.Для стпорення прнншшово нових генотипов по найбшьш важливим господарсько-цшним озпакам, таким як стшюсть до абютнчних фактор!в, грибних та Bipyciwx хвороб, шдвигцеш технолопчш якосп зерна з добре вираженим культурним типом рослин, доцшьно використо-вуватн лнш в!д схрещування м'яко! (гексаплощно!) пшениц! з Ae.cylindrica, T.palmovae, T.boeoticum, Авролата. ■'.'"'.•.'

2.Пайкращим донором господарсько-цшних ознак, таких як морозостпшсть, «гпйшсть до буро! ip»i, борошнисто! роен, ВЖКЯе Ae.cylindrica. •

3.Для лшш, створених на ochobi схрещування з штучним амфщлоТдом T.palmovae, ^арак-терне поеднання в одному генотип! комплексу шшшх для сслскци ознак.

4.Схрещування озимо! м'яко! пшениц'1 з дикоростучими й культурными сшвродичами, у яких В!дсу1 uii"i геном D, може призводити до шдвкщещгя зимостШкосп,

5.У JÜiiifl, створених шляхом в1ддалено! пбридизацп, знайдеш позитивн! корелящйш зв'язки

М1Ж урожаем зерна та зимостишстю, урожам зерна та ст^йюспо до ВЖКЯ. а в роки етфшгой

^ 1 '

м!Ж урожайшетю та стШмстю до буро! ¡рж1.

6.Серсд показникт структури врожаю в найбшышй Mipi впливають на врожаПшсть так! оз-наки як, кшьюеть зерен э рослини та подуктивца кущист!сть. Найбшьш корелюе з продуктивною юй елемент врожаю, який найбиьш Bapiaöi.ibhufi i знаходиться в м1н1мум1.

7 .Для створення сорт1в з добре вираженим груповим типом стШкоеп до хвороб (бура ¡ржа, борошниета роса, ВЖКЯ) одночасно з використанням доноров гешв стШкост! дикоростучих внд1в у схрещування доцшьно браги за рекурентну батьювську форму культурш сорти, як! теж маю!ь cito! i сни ст!йкост! до цих хвороб.

8.НаяшГ1с1ь чужорщного генетичнего материалу в склад! геному м'яко! пшениц!, який вира-жасться у ыдпошдннх змшах електрофореограм ппадшпв та глютенин!в або морфолопчних ознак, никлнкас велику мшливкть господарсько-щшшх ознак. Проте, успадкування окремих ознак в!д цих донор!в може не супроводжуватися наявн!стю 1'х специфичных фракщй у елек-трофореограмах лнпй, створених шляхом ваддалено! пбридизацн.

9.При створеши niininx м'якозерних сортш м'яко! пшениц! для кондитерсько! промисловост! як донори sofi-i енш доц!льно викорнстовувати амф!пло!ди T.palmovae, Elylricum, Авролата.

Ю.Вцаслшок ввалено! пбрндизаш! пшенищ з пшенично-житшми й пшенично-ел!мусними амфшлоУдамн можна отримати новий вих!дний MaTcpian, який в!др!зняегься высокими моро-

зостойюстю, стойюстю до хвороб i врожайшстю. Окрем! лши можуть у комплекс; поедиувати в co6i ai ознаки. ,

. И.Наявшсть чужорщного генетнчного матср1алу в reiioMi озимо!" м'якоТ пшениш поряд з цшними ознаками, часто обумовлюс розвиток иегативиих властивостей, яю пов'язаш з шзньостипнстго, щуплктоо зерна, частковою стерильтстга колосу, знижснням технолопчних якостей зерна. У цнх випадках необх!дна суттева селекшйна доробка матер1алу, щоб позбугися них небажаних ознак.

12.АмфшлоТд Аврозис у бшьшосто вчпадив при вщдалешй пбридизацн прнзводить до зни-ження морозостойкосто, стШкосп до хвороб, а також технолопчних показннмв якосто зерна.

13.Видшення донор1в цшних ознак доцшьно проводити у вигляд! ciMcfi у Gi.rbiu nnnix пбрмдннх поколшнях (F4-F7), де вони вже стабшзувалнся й бшьш наближаються за ознаками до м'якоТ шеннци Попередшй добф генотишв з цшними ознаками й Тх вдалими погднаннями необх1Дно починати в б!льш рантх поколшня, у яких з'являсться розщеплення.

РЕКОМЕНДАЦ11 ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАН11Я 1.Лшп еритроспермум 2010/94 Альбатрос одеський х (Одеська нашвкарликова х T.durum), еритроспермум 942/96 Спартанка х (Одеська нашвкаликова х T.palmovae), еритроспермум 2982/95 Oopirt х (Одеська нагавкаликова х T.palmovae) за морфолопчними ознаками, результатами електрофорезу запасних бшт та за комплексом господарсько-шшшк ознак видшилися як найбшьш перспектнвш й i'x можна запропонувати для роботи як в подальшш селекцн, так i в сортовипробувашп.

2.JIiHiT лютесценс 3022/95 Одеська нашвкарликова х T.boeoticum, еритроспермум 1939/94 Альбатрос одеськнй х (Одеська нашвкарликова х Ae.cylindrica), еритроспермум 1940/90 Альбатрос одеський х Одеська нашвкарликова х Ae.cylindrica), еритроспермум 1383/95 Одеська нашвкарликова х .Ae.cylindrica, еритроспермум 1852/94 Обрш х (Одеська нашвкаликова х T.palmovae), еритроспермум 2319/95 Спартанка х (Одеська нашвкаликова х T.palmovae) доцшьно використовувати як донори зимостойкость Також донорами uic'i ознаки можуть слу-жити дсяк! лшп з комбшацн АД825 х Чорномор,

3.У селекцп на ¡муштет найбшьш доцшьно використовувати як донор дикоростучий вид Ae.cylindrica та штучний амфтлоТд T.palmovae.

4.При селекцн ознмоТ м'якоТ пшениш на покращення технолопчних якостей зерна рекомен-дуеться використовувати лшп, створеш за допомоюю схрещування озимоТ пшениш з Ae.cylindrica: еритроспермум 1940/94 Альбатрос одеський х (Одеськл нашвкарнжова * Ae.cylindrica), еритроспермум 1339/94 Альбатрос одеський (Одеська наншкарликова х

Ae.cylindrica), та з T.palmovae: еритрослермум 2972/95 Альбатрос одеський х (Одеська налшкарликова х T.palmovae).

5.АмфшлоТди T.palmovae, Elytricum, Авролата сл1а використовувати як донори гсшв soft, при створсшй copria, урожай яких € uiimoio сировииою для кондитерськоТ промисловосп.

Ociiouiniii зм1ст робота викладеио в пастушит публжацшх:

1.Аксельруд Д.В., Рыбалка А.И., Коваль Т.Н. Новые источники генов для мягкой пшеницы, их контроль и использование // 'Гез.докл. Междунар. коиф.: «Агротехнология растений и животных». - Киев, 29-30 мая, 1997 .-К. - 1997 - с.44.

2Лифенко С.П., Рибалка O.I., Коваль Т.М., Акссльруд Д.В. 1нтрогрссивн! лнш пшениц! з pi3iioio генотиповою спсцифгпп'стю еясктрофореограм б'шку, cTBopcui шляхомв!ддалено'|' пбрпдизацп, та можливютю Vx використаиня в селекци// Цитология и генетика.- 1998. - 32, №6. - С.48-53.

3. Моцный И.И., Коваль Т.Н., Бабаяиц Л.Т., Нагуляк О.И., Симонеико В.К. Перспективы использования в селекции озимой мягкой псшнншл отдаленных гибридов пшеницы с амфишюидами // Тез.докл. Междунар.конф.: «Проблемы интродукции растений и отдалённой гибридизации».-Москва, 15-17 декабря, 1998г.-М.-1998.-с.387-388. ..

4.Коваль Т.М., Лифеико С.П. InTporpccbi стшкосгп до oipycy жовто! карлнковост! ячменю (ВЖКЯ) в пшеиищо // 3GipmiK наук, праць 133 УААН: «Актуальш проблеми ефективного використаиня зрошувалышх земель». - Херсон. -1999, №2.- С. 147-151.

5. Лифеико С.П., Сриняк M.I., Коваль 1 .М. Адаптившсть copria озимо! пшениц та ix значения в забезпеченш стабшьних урожаУв // 3uipnux наук, праць «Аграрний шеник причориомор'я». -Одеса. -1999,- Вип.№3(6). - 4.IL - С.21Х-223.

6.Копаль Т.М., Лифеико С.П. Сслекшмна цшшеть лшШ м'яко! пшениш, створсних шляхом в1тдадено1 пбриднзаци // Тези допои. »йжнародн. Конференцй' «Hayxoei основи стабЫзаци виробництва продукцй рослшшицтва» IP УААН 6-9 липня, 1999р. - Харк1в. - 1999. -С.47-48.

АНОТАЦШ

Коваль Т.М. Сслекшйна щшисть jiiiiiii озимо! м'яко! пшениш, створених шляхом в!ддалено! пбридизацп. - Рукопис.

. Дисертац!я на здобуття паукового ступеия кандидата с1льськогосподарських наук за спещальнктю 06.01.05. Селекшя i нас1нництьо.

, Селскщйно-генетичний шетитут УААН, м. Одеса,1999.

Дисертащя прнсвячена дослщженням обгрунтування селекцШпоТ ц'шност! липГг, створених шляхом схрещування озимо! м'яко! пшенищ з дакоростучими видами Ае. суПпсМса, Т.сИсоссо1с)е5, Т.ЬоеоПсит, культурним видом Т.скгит, амфшлоУдамв "Г.ра!тоуае, Аврозис, Авролата, а також з пшснично-ел!мусними та пшенично-житшм амфшлошами. Дана характеристика краших генетичних донорш морозостШкосп, стШкосп до хвороб та якосп зерна. Науково обгрунтоват рекомендаци по практичному використаншо видЬсннх Л!ипЧ в селекци озимо! пшениц! на комплекс господарсько-шнних ознак.

АННОТАЦИИ

Коваль Т.Н. Селекционная ценность линий озимой мягкой пшеницы, созданных путем отдаленной гибридизации. - Рукопись. .

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук :а специальностью 06.01.05. Селекция и семеноводство.

Селекционно - генетический институт УААН, Одесса, 1999.

Диссертация посвящена иследованиям обоснования селекционной ценности линий, созданных путём скрещивания озимой мягкой пшеницы с дикоростущими видами Ае.суМЫпса, Т. с1косссяс!ез, Т.ЬоеоПсит, культурным видом Т^игит, исскуственными амфнплоидами Т. ра1-тоуае, Аврознс, Авролата, а также с пшеиично-элимусными и пшегшчно-ржаным амфнплоидами.

Основными задачами работы было изучение селекционной ценности полученого раиыне материала на основе отдалённых скрещиваний гексаплоидной пшеницы и сё сородичей, создав ние нового исходного материала и передача его для дальнейшей селекционной доработки.

На базе скрещиваний родственных видов с сортами мягкой пшеницы, был получен разнообразный ценный селекционный материал. Показана возможность непосредственного использования лучших линий в селекции. Но большинство из них могут быть ценными донорами для дальнейших скрещиваний.

Так, источниками утойчивости к бурой ржавчине, мучнистой росе, вирусу жёлтой карликовости ячменя могут быть такие виды, как Ае. суНшЫса, Т. ра1то\-;:е, Т.Цигит, а также линии

комбинации АД 825 х Черномор. Ac.cylindrica, T.durum, T.boeoticum, исскуственные амфип-лоиды T.palmovae, Elytricum fertile, АД 825 могут быть источником повышенной морозостойкости для озимой пшеницы.

По предварительным показателям седиментации были отобраны линии и проведён их полный анализ на технологические качества зерна. Как результат выявлено, что наличие генетического материала от диких видов в составе генома мягкой пшеницы может вызывать большую изменчивость большинства показателей технологических качеств зерна. Эти изменения могут носить как положительный, так и отрицательный характер. ■

Наилучшие показатели хлебопекарных качеств зерна имели линии, созданные путём скрещивания с Ac.cylindrica, T.palmovae. •

Показана возможность и перспективность создания сортов озимой пшеницы с типом зерна soft, а также выделены генетические доноры этогосвойства (T-palmovae, Авролата), . .

Изучение материала показало, что отдельные линии имеют четко выраженные генетические маркерные признаки, по которым можла производить эффективный отбор в селекционном', процессе и генетических «следованиях. ■

Среди линий изучены корреляционные связи между продуктивностью и устойчивостью к. болезням. Показано, что наиболее сильно коррелирует продуктивность с устойчивостью к вирусу жйлтой карликовости. Изучение основных элементов структуры урожая показал, что в условиях юга Украины наиболее эффективно проводить отборы на продуктивность по таким показателям как: продуктивная кустистость и масса зерен с растения.

В работе предложена система отборов и селекционной оценки линий, созданных путем отдалённой гибридизации, с учётом сложного характера наследования хозяйственно - ценных

признаков и очень незначительного колличества их появления на общем фоне отрицательных »

свойств гибридов.

Научно обоснованы рекомендации по практическому использованию выделенных линий в селекции озимой пшеницы на комплекс хозяйственно - ценных признаков.

• SUMMARY

Koval T.N. Breeding value of vvinter common wheat lines, developed from wide crosses. - Manuscript.

Thesis for the Degree of candidate of agricultural Scienses, speciality 06.01.05. - Breeding and seed production.

Plant Breeding and Genetics Institute UAAS, Odessa, J 999.

Study and substatiation of a breeding value of the lines developed from the crosses between winter bread wheat and wild species: Ae.cylindrica, T.dicoccoides, T.boeoticum, T.dUrum, artificial am-phiploids: T.palmovae, Avrozis, Avrolata, as well as wheat-elymus and wheat-rye synthetic amphip-loids are the matter of thesis. The best donors of frost resistance, resistance to diseases and seed quality are distinguished. The reccomendations for the practical «se of the segregated lines in the winter wheat breeding programme for a complex of farm valuable traits are scientifically motivated.