Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Рост, развитие и продуктивность гибридов кукурузы разного морфотипа в зависимости от густоты посева в северной части Степи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Рост, развитие и продуктивность гибридов кукурузы разного морфотипа в зависимости от густоты посева в северной части Степи Украины"

ШСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАШСЬКО! АКАДЕМН АГРАРИЯХ НАУК

PICT, РОЗВИТОК ТА ПРОДУКТИВШСТЬ Г1БРИД1В КУКУРУДЗИ Р13НОГО МОРФОТИПУ ЗАЛЕЖНО В1Д ГУСТОТИ СТОЯНИЯ РОСЛИН В П1ВН1ЧШЙ ЧАСТИН1 СТЕПУ УКРА'ШИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат дисертаци па здобуття паукового стуиеня кандидата альськогосподарськлх наук

Дншропетровськ - 2000

УДК 633.15.631.05

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп зернового господарства Украшсысо! академг

аграрних наук в 1997-1999 рр.

Науковий кертник: доктор сшьськогосподарських наук Якунш ОлексШ Па-насович, головний науковий cпiвpoбiтник ш'ддыу технологи вирощування кукурудзи 1нституту зернового господарства УААН.

Офвдшн опоненти: академж УААН доктор сшьськогосподарських наук професор Циков Валентин Серпйович, завщувач вщ-дшом ¡нституту зернового господарства УААН;

кандидат сшьськогосподарських наук Сахаров Василь Данилович, доцент кафедри фшологи, боташки 1 кормо виробницгва Дншропетровського державного аграрного унтерситету.

Провщна установа: 1нститут рослинництва ¡м. В.Я. Юр'ева УААН, м. Харив.

Захист дисертацп вщбудеться "X Ц '\Ш(1сЧ{и[<1с{ 2000 р. о/З годиш назасщанш спещал13овано'1 вченоТ ради Д 08.353.0ч при 1нституп зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Дшпропетровськ, 27, вул. Дзер-жинського, 14; тел. 45-02-36.

3 дисертацдею можна ознайомитись в б1блютеш 1нституту зернового господарства УААН.

Вщгуки на автореферат просимо надсилати в двох прилпрниках, засвадчент печаткою.

Автореферат розкланий "20 " 2000 р.

Вчений секретар спещашовано! вчено!

ради доктор сшьськогосподарських наук —(^и-уй^гл. Мусатов А.Г.

1ЛГЛЛМТЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Лктуальшсть теми. Доашдженями 1.1. Сшягша (1970), Б.П. Соколова, H.H. Дзюбецького (1974), B.C. Цикова (1989). Б.П. Гурьева (1991), A.C. Мусшко, П.Ф. Ключко (1996), I.A. Гурьсвси, JI.B. Козубенко та in.(1999) доведено, то pi3ni пбриди i сорта кукурудзи по рвному реагують на умови зовжншього середовита i для проявления максимально"! врожайносп потребуюсь певних умов удобрения, вологозабезпеченосп, освпдення. Особливо сутгсво кукурудза реагуг на густоту стояния рослин, яка е головним елеменгом сортовот агротехжки и вирощуванпя. Тому нрожайш мождивосп кукурудзи можна правильно встановити тшьки при диференцшовашй шл-повщно до певного гибриду густоти стеблестою стосовно конкретно! зони.

3 появою у виробнкцпи нов их пбрид1'в встановлення оптимально? густоти ix nociey набувае виияткового значения як для науки, так i виробиицтва.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисерташйна робота е складовою частиною тематичного плану вщщлу технологи вирощування кукурудзи 1нституту зернового господарства УААН (№ д.р. 0197U 000097) теми ,. Рофобити для степово! зони УкраТни агротехшчш елементи енерго-jGepirato'ioi технологи виробиицтва кукурудзи на зерно, насшня та нро-доволь'ц ui.ii, що дозволить зекоиомити 15-1 7% eiiepropecypciß" (№ д.р. 0304 - МВ/37-96).

Мета i задач! дослижень. Головною мегого роботи було встановити закснкпирносп росту i розвитку, продуктивш'сть, якють зерна пбридш кукурудзи рпного морфотииу залежно В1Д густоти стояния рослин i встановити опгималыи параметри ш.ого показника.

Для виконання мети треба було виршшти так-i завдання:

-вивчити вплив густоти стояния пбрид1в napicr, розвиток надземноТ частит! i кореиено! систем» рослин кукурудзи;

- шпначш и особливосп водоспоживання, поглшшнмя фотосинтетично-акгивно1 рад!аци (ФАР), поживних речшшп залежно »¡д пбриду i густоти поо'ву;

- встановити продуктившсть, урожайшсть i яю'сть зерна;

- ро?рачувати економ1'чну сфектившсть вирощування пбрид1в при ргз-

них густотах.

Наукова новизна доапдисеиь. Вперше в умовах швшчно'1 частини Стену Украиги встановлеш оптимальш густоти стояштя пбрид!в Днтро-вський (87 MB, Славугич 214 СВ, Днтровський 358 МБ, Днтровський 476 MB. Дослщжет законом1рносп формування ix надземное частшш i коре-нево'1' системи, водоспоживання, продуктившсть, урожайшсть i яисть зерна при phnifi густот!.

Практичне значения одержаних результатов. Прийоми, що рекомен-дуються виробництву, пройшли перев1рку на полях радгоспу - комбшату

„Голуб1Вський" Новомосковського району Дшпропстровськ01 обласп i впро ваджет у виробництво. В 1998 р. на делянках площею 3 га урожашисть ri6 рида Дшпровський 358 MB при густо?! 35,4 тис./га склала 49,1 ц/га, 45,' тис./га - 44,3, 59,0 тис./га - 37,6 ц/ra. У пбрнда Дшпровський 187 MB npi 35,4 тис./га bîh доршшовав 38,7, а 46,4 тис./га - 41,1 ц/га. На площ! 78 г; пбрид Дншровський 358 MB забезпечив урожайшсть 44,6, а Дшпровськш 187 MB на 56 га-37,9 ц га.

Результата дослщжень можна впроваджувати в господарствах р1зниз форм власностг

Особистий внесок здобувача. Приймав особисту участь у розробщ шдготовщ програми експсрименту, проведенш дослав, спостережень анал1з1в, узагальненш одержаних даних, с к ладан ni звтв, наукових статей дисертацшно! робота.

Апробащя результапв днсертацц. OcuoBHi положения i результат! дослщжень допои ¡дались на Всеукрашськш конференцп молодих вченш (1нститут зернового господарства, Дшпропетровськ, 2000 р.), науково методичних нарадах 1нститугу зернового господарства (1998 - 2000 pp.), ш парад! спешалкгпв та кер1вниюв радгоспу-комбшату „Голуб^вський' Новомосковського району Дшпролетровсько! облает! (перед провсдсннял виробничо! переварки, 1998 р.).

Публшащь Результата дослщжень опублковаш в трьох науковго статтях в зб1рниках наукових праць i в одних тезах конференцп.

Структура та обсяг дисертацШно1 роботи. Дисертацш викладена н; 185 cTopinKax машинописного тексту, включае 39 таблиць, 8 рисунюв, 8 до датюв. Складаеться 13 загально1 характеристики роботи, п'яти роздшв висновив та практичннх рекомсндашй. Список використаних джере.) включае 323 найменування, в тому числ! 11 ¡ноземних.

3MICT РОБОТИ

Стан внвчення питания. В роздип наведен! результата дослщжсн! вачизняних та закордонних вчених з питань, що розглядаються в дисертаци зроблений ïx анал13, узагальнення i обгрушування вибраного напрямку на уково1 роботи.

Умови i методика дослщжень. Експериментальну роботу проводили i 1997-1999 pp. в Дослщному господapcTai 1нституту зернового господарств; УААН, яке розташоване в твшчнш частиш Степу Укра'ши (Днтропетро вський район Дшпропетровсько"1 обл.).

Грунта дослщного поля - чорнозем звичайний малогумусний важко суглинковий з валовим bmîctom в орному luapi гумусу - 3,5-4,0%, азоту • 0,18-0,20 i фосфору -0,12%. Забезпечешсть рухомим фосфором шдвищенг (Р205 по 4ipiKOBy - 100-150 мг/кг). Обмшного кално (К20) - 250-300 мг/кг Грунтов! води залягають глибше 12 м.

Юнмат perioHy характеризуешься недостатшм i нестойким зволоженням, модною малосшжною зимою з частями видигами, посухами весною i [¡тку.

Б ¡997 р. за вегетацнший перюд випало 353 мм опад(в, в 1998 р. - 142, 1999 р. - 187 мм при норм! 240 мм.

При проведенш дослщжень використовували загалыюприйняту мето-гку Б.А. Досисхова (1979) i методнчш рекомендаци ВНД1 кукурудзи (1983). б'скто.м дослЦжень були ранньостиглий пбрид Дшпровський 187 MB, редньораншй Славутич 214 СВ, середньостиглий Дшпровський 358 MB, редньотзнш Дшпровський 476 MB. Ix виавали в от нм алый строки теля lLvioi" nmcrmui при густст стояния В1Д 30 до 65 тис. рослин на 1 га з imrep-лом 5 тис./га. Агротехшка в дослщах була загальнонрийнятою в 30iti. ол1кова площа делянки 41 м2, повторшеть - 4-разова.

В дослщах проводили фенолопчш спостережения, бюметричш водпри основних фазах росту кукурудзи. Визначали масу рослин, площу листя, гсту продуктившеть фотосинтезу, поглинання ФАР, ocoбливocтi росту ipeneBoi система пбрид^в, водоспоживаиня, споживання елеменпв ивлення. Визнач&ти також уражешеть рослин хворобами, продукт ившеть 'курудзи, яюсть зерна.

Оо.пк «рожаю проводили вручну, одержан/ данi оброблялн методом icnepciiinoro аналгзу на ПЕОМ.

1:коном1чну ефектимнеть розраховували зпдно з ¡снуючими рекомен-Щ1ями за ninaMii 2000 р.

ОСОБЛИВОСП ФОРМУВАШШ I10CIBIB КУКУРУДЗИ,

1ШКОРИС.ТЛННЯ ФАР, ВОДОСПОЖИВАИНЯ В ЗВ'ЯЗКУ 3 ПЫЧГДПИМ СКЛАДОМ ТА ГУСТОТОЮ ПОС1ВУ

Pier i розпиток рослин

При jarymenni riociey кукурудзи з 30 до 65 тис./га »осиливалась не-BHOMipHicTb розмицення рослин, зменшувалась площа живлетгя i збыь-увались KoracypeHTui стреси, що взбивалось на особливостях ix росту i роз-1тку формувашп нродуктивносп i врожайноетт. Неодиаково реагували на актори зовншшього середовтппа i пбриди разного морфотипу.

Найкоротший вегегацшний перюд (110-111 дшв), був у пбрида Дш-гопський 187 MB. найдовший (122-125 дшв) - у Днтровського 476 MB. У брила Славутич 214 СВ Bin дор/внював 115-117, а Дшпровський 358 MB — 18-121 день, шдвшцуючись в сторону зрьчжепих nocißiB.

Bei пбриди припиняли picr в фаз1 цвтння волотей. Найбшьший се-;дньодобовий прирост (4,9-5,6 см) спостериався в перюд гпеля утворення 13 14-го листка. Пбрид Дшпровський 476 MB в середньому за роки дос-¡джень мав висоту 242-246 см, Дшпровський 358 MB - 239-244, Славутич 14 СВ - 203 - 209, Дшпровський 187 MB - 204-210 см. Висота рослин Bcix

п'брнщв зростала у вологий р!к ш'д рщкшшх до загущених поашв, а в по сушлгаи роки в цьому напрямку зменшувалась, що поясшоеться змшон освпленосл в nociBi i посиленням конкуренцн мгж рослинами.

Пбрид Днтровський 358 MB практично не формував г(асиик1В. Най больше кущплися (2,2-16,2 та 6,9-48,2% рослин) пбриди Днтровський 18' MB та Славутич 214 СВ вщшшдно.

Загущения nocißiß приводило також до збшьшення на 5,9-13,6% висоп прикртлення качашв на рослинах. Пщвищувався цей показник i у вологш piK. Причому силышие це спостериатося у ранньостиглого пбрида.

3 тдвшценням густоти nociBV стеблини у кукурудзи тоншали, змен шувалась також площа листя. Найбшьша листова поверхня формувалась ; рослин середньотзнього пбрида Днтровський 476 MB (5086-6078 см2), ; менша (2748-3037 см2) - у ранньостиглого Днiпpoвcькoгo 187 MB. У Славу тича 214 СВ вона перевищувала ранньостиглий гибрид на 957-1643 см2, а ; Дшпровського 358 MB - на 1285-2147 см2. В межах наведених значен] площа листя 1 рослини пщвищувалась вщ густоти 65 до 30 тис./га.

В nocyiunmi роки у рослин формувалась менших po3MipiB асимимцш на поверхня i шсля цвтння волотей вона сильтше втрачалася шд впливоа дефщиту вологи, шж у вологий pix. В ршких nocieax листки також всихал! повшьниие, шж при rycroTi 65 тис./га, що збшьшувало можливост! пиши щення накопичення cyxoi речовини i продуктивное^ рослин.

Фотосннтстичш показники кукурудзи

Найвищий фотосинтегичний потенщал nociey (ФП) формувався ; пбрида Днтровський 476 MB (1,76-3,01 млн.м2 дшв). У пбрида Дшпро вський 358 MB вш був на 0,36-0,58, у Славугича 214 СВ - на 0,85-0,93 i ; Дшпровського 187 MB - на 0,96-1,42 млн.м* дшв меншим, шдвищуючись i межах наведених значень вщ густоти 30 до 65 тис./га, це створювало бшьш можливост) формування uociniu високо! продуктивное!!. Але у вщповщност до змши висоти рослин, асимшяцшного апарату змшювались оевткгшеть i noeißax, поглинання сонячно! рад1ацп (ФАР), продуктившеть роботи листя накопичення cyxoi речовини i рспродумшшоУ частини рослин, якт виз начають po3Mip врожаю (Шчторович I.I., 1974;Тоомшг Х.Г., 1977; Ламш H.A., 1985; Степанов К.И., 1987).

В дослщах при rycroTi 30 тис./га та шдекЫ листово! поверхн! 0,9 н; димнках пбрида Днтровський 187 MB ппенсившсть оевгглення в riociß склала 59,1% вщ освткносп на В1дкрит1й площиш, по пбриду Славутич 214 СВ при ¡ндека 1,4 - 28,9%; Дшпровському 358 MB при iimeKci 1,6, - 26,1 Дшпровському 476 MB при шдека 1,82 - 25,4%. 3 шдвнщення.м густоти д 65 тис./га i листових йщексах 1,79; 2,11; 2,62; 3,31 освплсшсть знизилас ввдювщно до 37,2; 22,1; 17,0 та 13,2%, зменшилась i чиста продуктившет: фотосинтезу. Але це супроводжувалось збшыыенням поглинут поЫво? ФАР i виконанню бшыши суми фотосинтетично! роботи; завдяки зростан-

то рстпрт асимшящйно1 поверхш, накопичення сухо'] маси на одинищ площ! шдвищувалось (табл. 1).

Таблиця 1

Фотосилтетичш показчики пбрид)'в кукурудзи

___ залежно в!д густоти (середне за 1997-1999 рр.)__

| Гус- ' 1ндекс ! Освк- ГПогли- ! Фчпр.. ! Маса IВ их ¡л I

листо- ле- нута сухо1 ре кача-

Пбрнд тота, во1 по- теть, ФАР, г/м .до- човини, Н1В,

тис./га верхш ___%_ % _____бу г.м: ___%__

Дншро- 30 0,91 59,1 37,7 14.2 1260 40,5

вський 40 1,18 49,4 45,3 11,9 1290 40,8

187 МВ 50 1,43 42,5 54,5 11,6 1629 39,5

65 1,79 37,2 58,8 10,7 1710 37,0

Славутич 30 1,40 28,9 62,4 15,8 1548 41,1

214 СВ 40 1,65 26,9 64,4 12,3 1668 43,6

50 1,98 25,1 68,3 11,3 2172 37,3

65 2,11 22,1 71,0 10,2 2236 35,2

Дширо- 30 1,55 26,1 71,6 12.9 1645 40,1

ВС1.КИИ 40 1,97 24,0 71.5 П,4 1795 36,5

358 МВ 50 2,42 21,3 74,2 11.2 2140 35.2

65 2,62 17,0 84,1 10,6 2320 31,5

Дшпро- 30 1,82 25,4 70,2 11,7 1836 36,8

всышй 40 2,38 19,4 74,2 9.3 1956 34,1

476 МВ 50 2,67 18,3 76,7 9,2 2411 34,0

65 3,31 13,2 81,9 8,6 2594 31,8

Найбйшп штенсивний прирют сухо! речовини спостернався на ;илянках, де виавали п'брид Дншровський 476 МБ, тому до кшця вегетацн тут суха маса середньо'1 рослини була найбшьшою по вах густотах пос1ву (399-570 г). Перевищення над пбридом Дшпровський 358 МВ склало 27-28 г, а по май сухо'! речовини на I м* - на 4,9-7,5%. У пбрида Дшпровський 187 МВ суха маса 1 рослини 1 на 1 м2 найменша (288-420 г та 1260-1872 г/м2). Пбрид Спав)тич 214 СВ перевищував л шдповщно на 2,4-4,5 та 2,3-4,4% 1 був мешиий Дншровського 358 МВ ни 23,2-26,2 та 26.2-23,4%. Збшлнення густоти стояння рослин по вах пбрвдах з 30 до 65 тис./га супроводжувалось змеишенням маси 1 рослини, але в зв'язку з неоднаковою оптичною щшь-шстю посту накопичення сухо! речовини на одинищ площ! пщвщцувалось в 1,5 раза.

У Бологому 1997 р. накопичення сухо! речовини 1 рослини I на одинищ

плоти були вшцими, шх у П0СуШЛИВ1.

Вихад маси качашв вщ загально! маси рослин був найвшцим при густот! 30-40 тис./га. Загущения до 65 тис./га приводило до його зниження з 41,1-43,6 до 31,5-37,0%. Причому мали перевагу пбрвди Славутич 214 СВ та Дшпровський 187 МВ, а Дшпровський 476 МВ мав низьку питому вагу качашв, що негативно вщбилося на врожайносп.

Розвнток кореневоТ снстеми, водоспоживання кукурудзи, погли-нання поживних речовнн. Спостереження показали, що по юлькосп основ-них вузлових корешв серед пбрщцв кращим був Дшпровський 358 МВ (16,632,3 на 1 рослину). У Дншровського 476 МВ 1х було 18,6-30,7, Славутича 214 СВ - 15,6-25,3, Дншровського 187 МВ - 13,0-22,7. В зазначених межах корешв було бшьше при густота 30 тис./га 1 менше при 65 тис./га. Д1 даш свщчать про крали можливост! в забезиеченш факторами жигтацяльносп тзньостиглипих пбрцщв 1 рослин в рщгаших поавах, тж ранньоститших та загущених. У ранньостиглого гибрида Дшпровський 187 МВ корен} заглиб-лювались до 175 см при висотч рослин 180 см, у середньораннього Славутич 214 СВ - до 190 см при виссш 198 см, у середньостиглого Дшпровський 358 МВ - до 220 см при висот1 стебла 212 см, у середньошзнього Дшпровський 476 МВ - до 230 см при висст рослин 241 см. В горизонтальному напрямку у останшх двох пбрщпв окрем! кореш розповсюджувались до 110-120 см, у Славутича 214 СВ - до 80-87, Дншровського 187 МВ - до 70-76 см (рис.).

Загущення поаву, внаслшок конкуренци м!ж кореневими системами 1 рослинами, негативно впливало не тшьки на ргст надземно'1 маси, а 1 коре-нево'1 системи кукурудзи. Так, в 1997 р. маса корешв 1 рослини у пбрида Дшпровський 476 МВ при густот! 30 тис./га дор1вню»ала 51,61 г, а при 50 тис./га - 33,54 г, у пбрида Дшпровський 187 МВ вщповщно 24,73 та 17,96 г, тобто на 53,8 та 37,7% менше. В 1998 р. серед пбрщцв найбшьша маса коренево! системи була у Дншровського 476 МВ (43,88 г). На другому мкщ був Дшпровський 358 МВ (31,96 г), третьему - Славутич 214 СВ (28,32 г), останньому - Дшпровський 187 МВ (13,11 г). Найвища продуктившсть роботи кореневих систем спостериалася у пбридш Дшпровський 187 МВ та Дшпровський 358 МВ. На 1 г корешв тут сформувалося 14,7 та 13,2 г сухо1 речовини надземжи маси рослин.

В шар1 грунту 0-50 см зосереджувалося 71,5-76,5% кореиево! маси кукурудзи. В шар1 50-100 см й 18,2-21,3 1 глибше 100 см - 2,7-7,8%. Вщповщно до розподшу маси корешв вщбувалося 1 водоспоживання кукурудзи. Так, з шару 0-50 см сумарне водоспоживання дор^внювало 47,1-63,3%, 50-100 см -27,6-36,3, 100-150 см - 9,1-16,5%. Причому в посушливий рк глибше 100 см вологи витрачалось бшьше, тж у вологий, що покращувало вологозабезпече-шсть кукурудзи, однак сумарне водоспоживання з шару 0-150 см було бшьшим у вологий рк. Наприклад, в 1997 р. воно дор1внювало 3847-4196, а в посушлшп 1998 та 1999 рр. -2912-3065 12605-3187 м3/га. Найменшим сумарне водоспоживання було у пбрида Дшпровський 187 МВ.

у м^г т

« 1 Рис. Кореневш системи гхбрид1в Дншровський 187 МВ? /з6ш!а/ I Дкхпровський 358 /справа/ у фаз! воскового стану зерна, 1998 р.

90?,у

/80м

¿Шч

Законо\прно1 р1зниш по витратам вологи з 1 га мш густотами стоянн рослин встановити не вдалося, але коефщснти водоспошшання виявилис р1зними. В середнъому за роки дослщжень найефективнше волога викорис товувалась пбридом Дшпровський 358 МВ. При густот! 50 тис./га н створення 1 т зерна витрачалось 437 м" води. При таий же густоп це] показник був меншим у пбрида Дшпровський 187 МВ (520 м3/т) та Славути 214 СВ (465 м3/т). У пбрида Дшпровський 476 МВ кoeфiцieнт водоспожи вання був задовшьним при густоп 40 тис./га (479м3/т). Збшьшення густот] стояния до 65 тис./га, як 1 зменшення до 30 тис./га, приводило до непродук тивно! витрати вологи, в першому випадку через и витрачання на формуван ня велико! надземно! маси, в другому - через посилене ф^зичне випаровуван ня з грунту в зв'язку з меншим його затшенням.

Винос поживних речовин збшьшувався при загущенш. Найбш.ш ефек тивно для формування 1 ц сухо! маси кукурудзи елементи живлення витрача лись у Дшпровського 187 МВ при густот 30 тис./га, Славутича 214 СВ — пр; 30 та 65 тис./га, Дшпровського 358 МВ - при 65, Дшпровського 476 МВ при 30 тис./га. Важливо встановити витрати поживних речовин на створенн врожаю зерна. Розрахунки показали, що наймегаш вони у вс1х пбрщив пр: густот 30 тис./га, а серед пбрвдв перевагу мав Дшпровський 187 МВ. Так на створення 1 ц зерна тут використовувалось азоту 2,4, фосфору - 1,1, кали - 2,6 кг. Пивищення витрат азоту на створення одиниш врожаю зерна пбрщив Дшпровський 358 МВ та Дшпровський 476 МВ вказуе н необхщшсть розробки для них системи добрив з тдвшценими нормам внесения цього елементу (табл. 2).

Продуктившсть рослин, урожайшсть, яккть зерна кукурудзи за лежио ви густоти

По вах пбридах при загущен!н пос1в1в спостер1галось зниженн показниюв маси зерна з 1 качана та маси 1000 зерен. Найбшьше зменшува лась маса зерна з 1 качана, ш'ж його крупность у бшьш шзньостиглих хчб рид(в. Так, в середньому за 1997-1999 рр. при збшьшенш густота з 30 до 6 тис./га у пбрида Дшпровський 187 МВ маса зерна з 1 качана знизилась н 16,7%, а маса 1000 зерен — на 7,9%, у Славутича 214 СВ - вщповщно на 25, та 5,4, Дшпровського 358 МВ - на 26,4 та 10,1, Дшпровського 476 МВ - н 31,3 та 8,2%. У названих пбрид1в при посушливих умовах або при посилен! конкуренцн М1ж рослинами урожайшсть знижувалась не тшьки за рахуно змевшення маси 1000 зерен, а \ внаслщок нопршення озерненосп качана т його розм1р1в. Так, в середньому за 1998-1999 рр. довжина 1 /иаметр качан дор1внювали у пбрида Дшпровський 187 МВ 13,8-15,5 та 3,8-4,0 с\ Славутича 214 СВ - 14,5-16,6 та 4,3-4,8 см. Дшпровського 358 МВ - 16,3-18, та 4,5-4,8, Дшпровського 476 МВ - 15,5-18,2 та 4,5-5,0 см. В межах ци ¡нтервал!в довжина ! Д1аметр качашв шдвищувались В1Д густоти 65 до 3 тис./га.

Урожайшсть кукурудзи значно вартовала шд впливом погодних умо! типу пбрида та густоти стояния рослин (табл.3). Середш даш показують, щ(

Таблиця 2

Винос 1 витрати азоту, фосфору 1 кал но на формування врожшо кукурудзи (середнс за 1998-1999 рр.)

Винос з врожасм, Витрати на 1 ц Витрати на 1 ц зерна

Ггориди Г\стота. кг,та сухо!" зечовини, кг при 14% вологостг, кг

тис./га N Р20> к.о N Р:05 к,о N Р;05 К,0

Дшпро- 30 106.4 47,3 115,9 1,09 0,49 1,19 2,41 1,07 2,62

вський 40 140,3 64,0 146,5 1,23 0,56 1,29 2,77 1,26 2,90

187 МВ 50 145,1 65,5 142,5 1,20 0.54 1,18 2,70 1,22 2,65

65 142,7 64,4 139,2 1,17 0,53 1,14 2,68 1,21 2,62

Середне 133,6 60,3 136,0 1,17 0,53 1,20 2,64 1,19 2,70

Славу- 30 151,2 64,9 121,6 1,05 0,52 0,97 2,65 1,14 2,13

тич 40 1X6,8 78.0 167,2 1,34 0.57 1,20 2,76 1,28 2,71

214 ГВ 50 175,0 77.6 160.6 1,21 0 54 1.11 2,7) 1,20 2.49

65 ! 62,8 73,9 137.7 ¡,17 0.53 0,99 2,70 1,23 2 29

Середне 168.9 73.8 1-16,8 1,19 0.54 1,07 2,70 1,21 2.41

Дшнро- 787,1 ~бб/Г 159,3 1,27 1,11 2,86 1,04 2.49

вський 40 206,5 76,8 177,0 1,33 0.49 1,17 3,05 1,14 2.62

358 МВ 50 187,8 70,4 149.5 1,27 0.48 1,06 2,93 1,10 2,33

! 65 162,8 62,7 136.9 1,14 0.44 0,96 2,68 1,03 2.25

Середнс < 185,0 69,1 155,7 1,25 0,47 1,07 2,88 1,08 2,42

г | Дшпро- 30 182,5 61.6 150,7 1,31 0.44 1,09 2,96 1,00 2,44

вськич 40 193,1 63,6 158.6 1,39 0.46 1,17 3,21 1,06 2.63

476 МВ 50 164,4 59,6 142,4 1,30 0.47 1,12 2,99 1,08 2.59

65 154,0 54,2 120,2 1,22 0,43 0,95 2,98 1,05 2.32

Середне 173,5 59,6 143,0 1,31 0,45 ■ 1,07 3,04 1,05 2,50

Таблиця 3

Урожайшсть зерна кукурудзи при 14% вологосп, ц/га

Пбриди Густота,

тис./га 1997 р. 1998 р. 1999 р. Середне

30 65,8 48,5 40,0 51,4

35 69,1 51,7 46,6 55,8

40 67,3 54,1 47,2 56,2

Дншровський 45 70,6 57,6 47,1 58,4

187 MB 50 77,1 56,9 50,8 61,6

55 84,8 57,5 52,1 64,8

60 82,6 56,3 52,1 63,7

65 78,4 55,8 50,4 61,5

30 74,5 52,5 61,8 62,9

35 78,6 56,7 62,0 65,8

40 80,9 57,9 65,5 68,1

Славутич 45 80,4 57,1 70,4 69,3

214 СВ 50 86,1 57,3 71,8 71,7

55 83,9 55,2 71,7 70,3

60 85,4 54,6 69,7 69,9

65 78,4 53,6 66,8 66,3

30 90,1 68,0 60,0 72,7

35 96,8 69,4 64,9 77,0

40 94,4 67,0 68,2 76,5

Дшпровський 45 95,9 65,2 67,7 76,3

358 MB 50 104,2 64,9 63,0 77,4

55 102,0 62,3 62,9 75,7

60 102,2 61,4 63,1 75,6

65 96,4 60,9 60,5 72,6

30 89,6 69,0 54,4 71,0

35 94,0 64,1 55,4 71,2

40 92,4 65,3 55,2 71,0

Дшпровський 45 98,8 65,3 48,4 у 70,8

476 MB 50 97,0 62,6 Al,А 69,0

55 102,8 60,8 45,4 69,7

60 100,6 60,5 45,7 68,9

65 92,6 59,5 44,0 65,4

НСРоз для пбрщнв 2,2 2,8 1,2

густоти 3,1 3,2 1,8

взаемоди 6,3 6,5 3,6

taííoubiiimí врожай в умовах проведения дослццв забезпечив пбрнд Днтро-гськии 358 mb (72,6-77,4 ц/га), на другому mícuí виявились пбриди Славутич ?.! 4 СВ (62,9-71,7 ц/га) та Дшпровський 476 MB (65,4-71,2 u/ra), на останньо-иу - Дшпровський 187 MB (51,4-64,8 н/га). Оптимальними густотами тнявились нишошдно 35, 50, 30 та 55 тис./га, як) можна рекомендувати чиробннцтву. По кожному пбриду можна шдмпити штервали густот, при тких ртгиця у врожайносп не перевищувала межу достовтрпосп дослщу, гобто нона математично не доказана. Так, по пбриду Дшпровський 187 mb практично однакову урожайшсть отримали при густотах 55-60 тис./га, Славутичу 214 СВ - 45-60, Дшпровському 358 MB - 35-50, Дшпровському 476 MB - 30-45 тис./га. ПЬньосттшнин пбриди зштжували врожаишсть при загущенш бшьше, шж раиньоетиг.п i у осташпх при збтльшенш ü з 30 до 65 гис./га урожайшсть пщвшцувалась, а у перших - знижувалась.

Яккть зерна, економ1Чна он in к* а

Серед пбрид1в по битковосп зерна на першому mícuí був Дшпровський 476 MB (10,9%), другому - Дшпровський 358 MB (10,3%), останньому -Дшпровський 187 MB (9,4%). При загущенш у шзньостиглшшх пбрщцв bmíct битка збшьшувався. На ¡нших показниках якостт зерна густота i пбриди практично не позначнлися.

Розрахунки показали, шо rponuiBi затрата на 1 га зростади при загущенш hocibíb i в бис шзньостиглшшх riopiuiß, що пов'язано з неоднаковими нитратами ia варпстю насшня. Однак, cooiBapTicTb зерна кукурудзи визнача-лась головним чином врожайшспо, що формувалась у р1зних riöpjwiß шд впливом г\стоти, тому найменше (ll.i-12.2 грн.) коштував один центнер зерна у п'брида Дшпровський 358 MB, а нанбыьше (13,2-16,1 грн.) - у Дшпровського 187 MB. Пбрнд Славутич 214 СВ по иьому показштку був по бмьшоса густот трохи крашим за Дшпровський 476 MB, coñiBapricTb зерна тут дортнювала 11,9-13,2 грн., а у останттього - 11,8-13,5 грн. за 1 ц. Найменше коштувало зерно у пбрида Дшпровський 187 MB при густот! 55 тис п а, Славутича 214 СВ - при 50. Дшпровського 358 MB - при 35, Дншровського 476 MB - при 30-35 тис./га.

По bucotí чистого прибутку bcíx перевищував пбрнд Дшпровський 358 MB при густой 35-50 тис./га (1445-1467 грн./га). За ним слтдували Славутич 214 СВ при 50 тис./га та середньошзшй Дшпровський 476 MB при 30-35 тис./га (1294 та 1296 грн.) i осташпм був Дшпровський 187 MB при 55 тис./га (1087 грн./га). В названих Bapianrax спостериався також i нанвищий вихтд зерна тта 100 грн. Виграг та на 100 кг палива. Так, у пбрида Дшпровський 187 MB вказаш показники дортвшовали 75,4 та 54,0 кг, Славутича 214 СВ - 83,6 та 59,7, Дшпровського 358 MB - 91,3 та 64,5, Дшпровського 476 MB - 84,6 та 59,3 кг. Збшьшення i зменшення густота в поршнянш з оптимальною приводило до значного зниження врожаю зерна i падшня чистого прибутку.

ОСНОВН1висновки

1. В умовах проведения дослйпв оптимальною площею живлення для пбрида Дншровський 187 МВ була 1820 см2 (55 тис./га), Славутича 214 СВ -1995 см2 (50 тис./га), Дншровського 358 МВ - 2856 см2 (35 тис./га), Дшпро-вського 476 МВ - 3332 см (30 тис./га); тут одержали найбшьшу врожайшсть зерна - 64,8; 71,7; 77,4 та 71,0 ц/га вщповщно. При шдвшцешп 1 зменшенш гусготи проти оптимально!' урожайшсть кукурудзи знижувалась за рахунок крупнот та маси насшня з 1 качана в першому випадку 1' кшькосп рослин на плоил - в другому.

2. 3 пщвшценням густоти поаву в и 30 до 65 тис./га зм1нювалася площа 1 форма жнвлення рослин \ збшьшувалася нер1вном1ршсть 1'х розмодення за рахунок юлькосп рослин в рядку, що посилювало конкуренцно мгж росли-нами I впливало на формування надземно! маси, коренево! системи 1 продук-тившсть кукурудзи.

3. В середньому за роки доешджень довжина вегетащйного перюду у пбрида Дншровський 187 МВ склала 108, Славутича - ИЗ, Дншровського 358 МВ - 117, Дншровського 476 МВ - 121 день.

4. Найвищими були рослини у гибрида Дншровський 476 МВ (242-251 см), у них формувалася 1 бшьша листова поверхня на рослину I на одинишо шкпш посеву вщповщно (5346 см2 та 21,4 тис.м2/га). Найменшими ш показ-ники були у ранньостиглого пбрида Дншровський 187 МВ (204-210 см, 3037 см2 та 11,5 тис.м2/га) вщповщно. 3 пщвищенням густоти площа листя одше'1 рослини зменшувалась, але площа листя на 1 га збпьшувалась.

5. Збшьшення листово!' поверхш та фотосинтетичного потенщалу спри-яло пщвщценню поглинання сонячно! рад^аци, але зменшенню освпленосл листя, що обумовлювало зниження показниюв чисто! продуктивное™ фотосинтезу. В середньому за роки дослщжекь Фч пр дор^внювала: по пбриду Дш-провський 187 МВ - 11,7-14,2 г/м2, Славутичу 214 СВ - 9,3-11,9, Днитро-вському 358 МВ - 9,2-11,6, Дшпровському 476 МВ - 8,6-10,7 г/м2 на добу. В межах наведених цифр Фчпр. зростала вщ густих до piдкiшиx поавт.

6. Найбш.ш ппенсивний прирют сухо! речовини спостер1гався на поа-вах з меншою густотою 1 у шзньостипшших пбрид!в. Тому тут маса 1 рослини бшьша, шж раиньостиглих пбрид1в 1 в загущеиих поавах на 35-56%, але маса сухо!" речовини на одиниш плопи менша на 35.7-52%.

7. Сприятлившгс сшввщношення мик масою рослин 1 качашв форму-валося у ранньостиглого пбрида Дншровський 187 МВ (37,0-41,2%), а най-прше - у середньошзнього Дншровського 476 МВ (31,8-37,0%). Загущения поаву приводило до зменшування виходу качашв.

8. Окрем1 корен: у пбрщцв Дшпровський 358 МВ та Дшпровський 476 МВ доходили до глибини 220-230 см 1 поширювались в сторони до 105 см. У пбрида Славутич 214 СВ кореш сягали глибши 185-190 см, а у Дншровського 187МВ-до 170-175 см. Найбшьша маса корешв 1 рослини була у

пбрида Дшпровський 476 MB, за ним йшли Дпшровський 358 MB, Славутич > 14 СВ та Дшпровський 187 MB.

9. Густота стояния рослин мало впливала на водоспоживання з шару рушу 0-150 см. Меншим ней показник був у пбрида Дшпровський 187 MB 3448-3549 м'/га). Ефектившшс використовувалась волога рослинами пб-эида Дшпровський 358 MB при густот! 50 тис./га (484 м3/т). Вдаилення вщ оптимально! густота приводило до збшынення косфщатв водоспоживання.

10. Загущения nociBirs приводило до посилення споживаштя елеметгпв «ивлення кукурудзи. Найбиьше азоту, фосфор) i Kajiiio використовували нзньостиглшп пбриди при ryeroi 65 тис./га. На формування 1 ц зерна ложивш рсчотшпи ефективш'ше викорисговувались гибридами Дшпровський 187 MB та Славутич 214 СВ.

11. Вищий економ!чшш ефект забезпечувався при nocini пбрида Дш-лровський 358 MB з передзбиралыюю густотою 35 тис./га, а найменший - у пбрида Дшпровський 187 MB. Зр1дження i загущения rroctBÎB приводило до шачного зш1ження чистого прибутку.

РЕКОМЕНДАЦП ВИРОБНИЦТВУ

1. В умовах швшчноУ частили Степу Украши при cîbGî з М1жряддячи 70 см оптимальна передзбиральна rycioia стояния повинна дор1вшовати для панпьостпглого пбриду Дшпровський 187 MB -- 55, середньораннього Славутич 214 СВ - 50, середньостиглого Дшпровський 358 MB - 35. середиъо-шшього Дшпровський 476 MB - 30 тис. Рослин на 1 га. 1нтервал оптималъ-них густот (при яких пбриди даюгь практично однакову врожайшеть, азе тмшюються витрати на пасшня) складам - 55-60, 45-60, 35-50 та 30-45 тис. га

В1ДПОВ1ДНО.

2 Серед зразив, що вивчали, в биьшоетт роюв найвищу вpoжaйнicть

табечнечував пбрид середньостш jioï групп Дш'ировський 358 MB.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ РОБ1Т ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦИ

1. Якушн O.II, Ткалтч ЮЛ. Коренева система та продуктившеть гтбри-

д1в кукурудзи рпних груп стиглосп // Бюл 13Г УЛАН- Дтппропетровськ, 1999. - .N"2 9. - С. 11-14. (Проводив дослиженпя, опрацьовував даш, приймав участь у написаши статп).

2. Tk;uî4 10.1. Вплив вологозабезпеченосп та густоти поЫву на продук-тивнють пбрид1в кукурудзи // Бюл. 131" УЛАН. - Дшпропетровськ, 1999. - X« 10.-С. 73-75.

3. Тк&нч IO.I. PicT, розвиток та урожайность кукурудзи залежно вщ густоти nociey // Бюл. 13Г УААН. - Дшпропетровськ, 2000. - № 12-13. - С. 92-94.

4. Ткал¡ч ЮЛ. Змша урожайносп пбрид1в кукурудзи тд вшивом густота // Тези Всеукр. Наук.-практ. Конференци молодих вчених i снещагйспв, 10-11 лютого 2000 р. - Дшпропетровськ, 2000. - С. 77.

АНОТАЦШ

Ткал1ч ЮЛ. Pîct, розвиток та продуктившсть пбрид1в кукурудзи pi3Horo морфотипу залежно В1Д густоти nociny в mBiiinniii частиш Степу Украши. - Рукопис.

Дисертацш на здобуття наукового ступеня кандидата Ыльськогосио-дарських наук за сиешальшспо 06.01.09 - рослинництво. - 1нститут зернового господарства УААН, Дшпропетровськ, 2000.

Вивчеш ocoбливocтi росту, розвитку надземшм маси i коренево'1 сис-теми пбрдщв кукурудзи р1зних груп стиглосп, споживання поживних речо-вин, вологи, продуктившсть, урожашисть i яккть зерна залежно вщ густоти стояния рослин.

Встановлеш оптималып плопп живлення riöpnaiß в умовах зони — Дш-провського 187 MB - 1818 си2 (55 тис./га), Славугича 214 СВ - 2000 (50 тис. /га), Дшпровського 358 MB -2857 (35 тис./га), Дншровського 476 MB - 3333 см2 (30тис./га>.

KniOHOBi слова: кукурудза, пбриди, густота, продуктившсть.

АННОТАЦИЯ

Ткалич Ю.И. Рост, развитие и продуктивность гибридов кукурузы разного морфотипа в зависимости от густоты посева в северной части Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 — растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2000.

Диссертация посвящена изучению особенностей роста и развитш кукурузы разных сроков созревания в зависимости от густоты стояния растений.

Установлено, что при загущении посева изменялась форма и площадь питания кукурузы, повышались конкурентные стрессы, что сказывалось на особенностях роста и развития растений, формировании урожайности.

Высота растений всех гибридов от редких к загущенным посевам, во влажный год увеличивалась, а в засушливый - уменьшалась. Наиболее высокими были растения среднепозднего гибрида Днепровский 476 MB, а меньшими - раннеспелого Днепровский 187 MB. С повышением густоты от 30 до 65 тыс./га у растений снижалась площадь листьев, масса, продуктивность. Слабее развивалась и корневая система кукурузы.

Прирост сухого вещества интенсивнее был у гибрида Днепровский 476 MB. у ггсго формировались и более крупные растения (399-570 г). Превышение над гибридами Днепровский 358 MB, Славутич 214 СВ составило 4,97,0% и 23-26%, а по накоплению массы сухого вещества на 1 м~ - на 4,9-7,5% и 23,4-26,2%. Повышение густоты посева сопровождалось увеличением площади листьев на 1 га, поглощения ФАР, накопления сухого вещества, но выход репродуктивных органов при этом снижался с 41,1-43,6 до 31,5-37,0%.

Наиболее мощная корневая система формировалась у гибридов Дненровский 358 MB и Днепровский 476 MB, В глубину корни доходили до 230-241 см, а у раннеспелого Днепровского 187 MB - до 175 см и в стороны распространялись соотвественно на 110-120 и 70-76 см, меньшей была и масса корней. В загущенных посевах также формировалась меньших размеров корневая система.

В соотвествии с размещением и размерами корневой системы проходило и водопотребление. Оно возрастало от раннеспелого к средне-позднему гибриду. Наиболее еффективно влага потреблялась гибридом Днепровский 358 MB при густоте 50 тыс./га, питательные вещества — гибридом Славутич 214 СВ.

Наиболее высокий средний урожай обеспечил гибрид Днепровский 358 MB (72,6-77.4 ц/га) на втором месте были Славутич 214 СВ (62,9-71,7 ц/га) и Дненровский 476 MB (65,4-71,2 н/га) и последнем Днепровский 187 MB (51.4-64.8 н/га) Оптимальной густотой оказалась соответственно гибридам 35. 50. 30 и 55 тыс. га При >тнх густотах получен и самый высокий чистый доход.

Качество зерна маю зависило ог гибридов и густоты стояния растений. Однако, прослеживалась тенденция к увеличению белковости зерна у более позднеспелых образцов при загущении. По этому показателю лучшим был Днепровский 476 МБ (10,9%). а худшим (9,4%) Днепровский 187 MB.

Существенно изменялись экономические показатели производства ку-куруш. Наименьшая себестоимость зерна 10.9 грн./ц при самом высоком чистом доходе с 1 га посева (1476 грн.) и производстве зерна на 100 грн. затрат (91,3 кг) и 100 кг топлива (64,1 кг) были при использовании гибрида Днепровский 358 MB с предуборочной густотой 35 тыс./га. По другим гибридам экономические показатели хуже, но по гибриду Славутич 214 СВ лучшими они оказались при густоте 50 тыс./га. Днепровскому 187 MB - 55, Днепровскому 476 MB - 30-35 тыс./га.

Ключевые слова: кукуруза, гибриды, густота, продуктивность.

Summary

Tkalich Yu. I. Growth, development and productivity of hybrid com of different morphological types depending on plant density in northern part of Ukrainian Steppe. - Manuscript.

The thesis submitted for the award of the scientific degree of the Candidat of agricultural sciences in speciality 06.01.09 - Plant Industry. - UAAS Institute o Grain Fanning, Dnepropetrovsk, 2000.

The features of growth, development of above- ground mass and root syster of hybrid corn of different group of maturity, consumption of nutrients, moisture productivity, yielding capacity and quality of grain depending on plant density ar studied. The optimal feeding area of hybrids in conditions of zone: Dneproysk 187 SRF - 1818 cm2 (plant density 55 thousand / ha), Slavutich 214 CRF - 200' (50 thousand / ha), Dneprovsky 358 SRF - 2857 (35 thousand / ha), Dneprovsk 476 SRF - 3333 cm2 (plant density 30 thousand / ha) are established.

Key words: corn, hybrids, plant density, productivity.