Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Рост и семенная продуктивность клонов сосны обыкновенной на лесосеменных плантациях в Левобережной степи

ВАК РФ 06.03.01, Лесные культуры, селекция, семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Рост и семенная продуктивность клонов сосны обыкновенной на лесосеменных плантациях в Левобережной степи"

- '} 0!;Т

УкраТнське науково-виробниче об'вднання "Л1с" Укра1нсьхий ордена "Знак Пошали" науково-досл!дниП 1нститут л1сового господарства 1 агрол!сокел!орац!I !ы. Г.М.Висоцького

11а правах рукопису

Мгжула Ольга Степан!вна

Р1ст ! нас!ннева продуктивн!сть клон!в сосни эвичаПноГ на л1сонас!нневих плантац!ях в Л1вобережному л!состепу

06.03.01 - л1сов! культури, селекц!я, нас1нництво та озеленения м!ст

Автореферат дисертсц1С на адобуття наукового ступени кандидата с|льськогосподарських наук

Харк!в - 1993

ДисертацШна робота виконана б лаборатор1Г селещ!Г, нас!н-ництва та !)ггроцукц1Г деревних пор1д УкраГнського ордена "Знак Пошани" науково-досл1дного 1нституту л1сового господпрства I аг-рол!сомелЮрац1 ? Iм. Г.М.Висоцького

Науковий кер!вник - доктор с!льськогосподпрських наук,

професор Молотков ПЛ. 0ф!ц1йн! опоненти - доктор б1олог!чних наук Логг1нов В.В.

кандидат с1льськогосподарських наук, доцент Грицайчук В.В.

-Лров!дне п!дпривмство - Виробниче об'вднання "Харк1вл1с"

Захист дисертвцИ в!дбудеться "4Р" ОкоЬгг^я- 1993р. в 4Л годин на зас1данн{ спец1ал1зованоГ ради К 028. 03. 01 по присвоению наукового ступеня кандидата с!льськогосподарських наук в УкраГнському ордена "Знак Пошани" н«уково-досл!дному 1нститугг л!сового господарства 1 агрол!сомел!орец1Г 1м. Г.М.Висоцького за адресок) : 310024, м. Харк1в, пул. Пушк1нська, 8С.

3 дисертац1ео мсшна оэнайомитися в Й1бл1отец1 }нституту

Автореферат роз1слаииГС"«^" 1993р.

Вчений секретар спец!ал!зованоГ ради, кандидат с1льськогосподарських наук

Гсприленко Лнптол!й Петрович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть 1 мета досл!джень. На Ук{а1н1 деф!одт л1сових ресурс! в особливо гостро в!дчувазться в останн!й час. Площа земель, за рахунок яких ыохна було б розширити покрит! л! сом територ!Г, ду-жз обмежена. Тому, единим засобом зб1льшення виробництва л!сових продукт{в е створення швидкоростучих насаджень, п!двищення ефектив-ност! I якост! !снуючих. Один з найб!льи перспективннх шлях {в вир!-шення цих зав.дань е розвиток л!<-эвоГ селекц1Г. Так як в даний час ще не створен! умови для широкого роз витку клонового л!с!вництва головних л!соутвор»ючих пор!д, вир!иальну роль в забезпеченн! виробництва селекц!йним матер!алом в!д!грають клонов! нас1ннев1 план-тац!!. Закладка плантацШ вищих порядк!в неможлива без всеб!чноГ оц{нки вегетативного потомства в!ц!браних по фенотипу плюсоаих дерев. Мьтоп наших досл!джень Аула оц!нка плюсових дерев Л!вобережно-го л{состепу по комплексу господарсько ц!нних ! другорядних показ-ник1в Тх клон!в для визначення перспективное*! 1х подальшого викори-стання. Для п!двичення нас!нневоГ продуктивност! плантац!й та гена-тично! якост! нас!ння плануванось детальне вивчення репродуктивннх гтро'дес{в на плантац!ях та метод! в 1х регулыаання.

Наукова новизна. Визначено особливост! розльсту пилку на план-тац!Г в!д дерев р!зноГ висоти ; розрахован! коеф!ц1внти спадковост! головних репродуктивннх 1 ростбвих покаэник!в в штучних популяц!ях клон!в ; вперше на УкраТн! проведена комплексна оц!нка плюсових дерев по господарсько ц!нним характеристикам вегетативного потомства, визначена евкл!дова в1дстань м!я фенолог1чно близышми клонами ; проведена оц!нка д!Г комплексних та одиничних заход1в по стимули-ванио нас!нневоГ продуктавност1 !. в!дм!чена р!зниця в реакц!Г кло-н!в на проведен! заходи в залежност! в!д 1х в!ку.

Практична значим}сть роботи. Рекомендован! клони, перспектив-н! для fx першочерговоГ перев!рки на загальну 1 спецк$1чну комб!на-ц1йн! здатност!, I клош, як! необх!дно шключити э плантац!й. Роз-роблен! пропооиц!f по рац1онал{зац1Г закладки плантац!й вищих поредев та проведению заход!в по п!двищенно нас!ннввоГ продуктивно-ст! та генетично? якост! нас!ння.

. Публ|кац!Г. Основн! положения дисертац1йноГ роботи викладен! в 7 друкованих працях, I робота приПнята до друку.

Апробаа!я роботи. Основн! полотке пня дисертац!Г допов!дались на координац!йнону сем!нар! наукових сп!вроб!тник!в з питань л!со-воГ селекц!Г та нас!нництва в 1991 роц!.

Структура та об'ем дисертацИ". Дисертац!я викладена на едо стор|нк&х машинописного тексту, включав 52 таблиц!, 30 малюн-к!в. Робота складавться з вступу. сею» розд!л!в, висновк!в ! реяо-неодвц!й виробництву. Список використадо? л!тератури складаеться э 426 найменувань, в тому числ! 65 праць заруб!жних автор!в. Додаток на И5 стор!нках.

3MICT РОБОТИ I. СТАН ПИТАНИЯ

До дев'яностих рок!в Hainaro стол|ття завершився б!льш н!ж 30-л!тн!й пер!од розвитку плантвц!йного нас!нництва в колишньому СРСР 1 , зокрема, на Укра1н1, На основ! багаточислешх л1тературних дже-рел описано шляхи вир!шення головних питань, як! стояли перед л!со-вою селекц1еп на початку розвитку цього напрямку( Пятницкий, 1962, 1964, 1967, 1971; Проказин, 1961, 1964; Гиргидов, Долголиков, 1962; Молотков, Па'глай, Давыдова и др. ,1902 та !н.).

Одним !з питань, яке потребувало обгрунтування, було - к!ль-к!сть клон!в на плантац!ях ! розм!щення щеп одного клону. В зв'яз-ку з цим вивчався розльот пилку в насадженнях та на плантац!ях

{ Санников, Гришина, 1979; Ефимов, Косиченко, Беспаленко, 1980; Да-нусявичюс, 1983; Фабричный, 1985). Особливост! ж!ночого ! чолов1чо-го цв!т!ннл на плантац!ях сосни в р!зних географ1чних районах в!д-м!чен{ в статтях Х1рова (1962, 1974), Долгол1кова (1970), КолеговоГ (1973), 6/1 цт. ЬЬлтап (1978), 6ф!мова (1982,1983) та 1ших. Еагато-' числен! досл|дники звертають увагу на пол1морф!зм сосни по сп!вв!д-ношенню ж!ночих ! чолов!чих строб1л!в (Гальперн, 1949; Кондратюк, 1951; Мамаев, 1972; Ким на ,1971, 1985; Горошкевич, Воробьев, 1989). М!нлцв!сть клон!в сосш по типу сексуал!зац!Г потр!бно враховувати при заклада! л!сонас!нневих об'ект!в (Е$1мов, 1982).

Сарвас (Зтьз ,1962), Шхельгас (1973), Г!рг!дов (1976), Краснобае в.а, Т1мербазва (1984) пов1домляать про значний в!дпад ж!ночих шишок в процес! Гх доэр!вання. Причини в!дпаду - недос-атнз загш-лення, зовн!шн! умови, енто«олог!чн! пошкодження (Некрасова, 1974, 1985); Коц, 1977).

Досл!дження Дрейман1са (1974), СНипд (1981), Фабричного (1984), Сф1мова, Беспаленко (1985) св!дчать про суттзву р!эницю клон!в сосни по фенологН цв!т!ння. Максимально цв!т!ння ранн!х { середн!х клон!в, по данним Лаури, Верз!н1 (1978), проходить майже одночасно, а п!зн!х - настуйаз на 2-9 дн!в п1зн!ле, тому ц1 клони вони не рекомендують включати в скЛад плантац!й.

ВрожаМсть плантац!й сосш р!зного в!ку 1 в р!зних раПонах була р!зно» ( Данусявичюс, 1978; Попов, 1980; Шлончак, 1987). Схожим е лише те, що в первому десятил!тт! п!сля щеплення вродаГ шищок ! нас!ння залишались досить низькими (Дрейманис, 1972; Хиров, 1974; Бреусова, Юульга, 1987). Загальноприйнятии в факт, що клони эн&чно и!др!зняються по нас1ннев!П продуктивност1, тому оц1нка цього показ-(мка - необх!дна умова !х дальн!шого використання (Андерсон, 1970; \>гозйн, 1978; Ефимов, Мамонов, Шутяев, 1981; Иозус, Крючков, 1987 га !н.). Доел(дники однодушн1 I в тому, що нас!ннева-продуктивн!сть . •

насаджень та I плантщМ1 залетать в!д 1х густота, л!сорослинщх умов, географ!чного розм!щення { Соболев, 1900; Лзщев, IS54; Ронис, 1978; Пирате, Калниетис, 1985; Халупка, 1989 та in.)

Характеристику росту клоШв сосни на плантац1ях дають в cboíx прац:тх XipoB (1975), Мордась, Богомаз (1983), Шлонпак (1986), Сф1-мов (1987) та !н. Краснобаева, Т!мербаева (1991) вид!ляють по росту 3 групи клон!в : швидкого, нормального i ynosiльненого росту. По даним Роне (1908) м!жклонова р!зниця по висот! на гоюнтац!ях в Лат-sí f вираяена слабо, б!льша р!зниця спостер!галася м!ж потомствами р!зних плантац!й.

0!дб!р клон!в для плантац!й II порядку досл!дНики пропонують зд!йснювати на основ! ц!лого комплексу показник!в, в тому числ1 вра-ховувати синхронн1сть ! !нтенсивн!сть цв!т!ння, величину 1 як!сть врожаю нас!ння (Роне, Бауманис, Бамбе.и др., 1980; Ефимов, 1980; 1983; Попов, Тучин, 1980; Пирагс, 1985). Раманаускас, Андрюшкяв!че-не (Т985) вважагать недоц!льним включати в звгальну оц!нку клон!б нас!нневу продуктивн!сть, щоб не пог!ршити генотип!чну структуру пл8Нтоц!й II покол!ння.

Шзьк! врожаГ нас!ння на плантац!ях потребували поиуку стиму-лгачих заход!в. Механ!чн! способи стимуливанкя випробовували в сво-1х досл!дах la.rne//e (1970), Г!рг!дов 1976), Белобородов, Беспален-ко (1976), Рон!с, Кодопа (1977), Х!ров (1980). Позитивний результат в б!льшост! експеримент1в дало внесения мшеральшх добрив (Бреусо-ва, 1969, 1977, 1984; thí\u.pkx, Fober , 1977; Дануслвичюс, 1978, 1983; Савчук, 1980; Белобородов, Стебакова, 1983; Шумаков, Попова, Сергеев, 1983 та !н.). Од не з наГ;б!льш перспектившх напрямк!г в ви-вченн! способ!в п!двищення врожайност!, на нашу думку, оц!нки ц1f комплексних м!ропривмств.

2. ПР0ГРАМЛ, МЕТ0ДШСА ТЛ ОБ'бМ ВШНЛНИХ Р0Б1Т

2.1. Програма досл1джень

Програыою досл!цжень передбачалось :

- вивчення умов м!сцезростання на цосл!дних плантац!ях та характеристика клон! в шгосових дерев ;

- вивчешш особливостей цв!т!ння та нас!нневоГ продуктивност! кло-н!в;

- швчення особливостей росту t розвитку клон1в на тга!ггиц!ях ;

- оц!нка клон}в по комплексу господарсько ц!нних показшк!в ;

- визначення способ1в регулювання генеративних процес!в на планта-• ц!ях;

- розробка пропозиц!й по рац|онал!зац!f створення клонових нас!нне-вих плантац!й i п!двищенню ефекгивност! 1снуючих.

2.2. Методика досл!джень та об'ем виконаних роб!т

Вивчення грунт!в на 5 досл!дних плантац!ях, тип!в л!сорослин-них умов, тип!в л!су та рослинност! проводилось по загальноприйня-тим методикам ( Полупан, Носко, 1981; Воробйов, 1953; Висоцький, 1962). 1дентиф!кац!я клон!в виконувалась по методиц! литовських вчених ( Авдрюшкявичене, 1983).

5енолог!чн! спостереження проводились 4 роки на 3 плантац!-ях. В основу вид!лення фенолог!чних фаз розвитку ж1ночих 1 чолов!-чих строб!л!в покладен! класиф!кац!Г КотвловоГ (1956) ! Некрасове! (1983).

Для вивчення режиму розльоту пилку використовувались 4 perl- • струюч! пилкоуловлювач! конструкц!Г Сарваса ( £а,г ► a-S , 1962). Пилкоуловлювач! встановлювали на висот! 2,5 м в!.д земл!, на так!й же висот! були встановлен! м!н!мальниП ! максимальний термометр, тижнев! термограф 1 г!грограф. Для вивчешш розльоту пилку в1д се-реднього дерева на плаптац!Г проводилось ГГ ыарк!рування флуорохро-мом - корифосф!ном по методиц! ,еф!мова, ¡Сосиченко (1979). Дальн1сть

розльоту пилку в!д дерев р!зноГ висоти вивчали э допомогою мзрн!-рування родам!ном 61 ! брильянтовим зеленим. Уловлюваяня пилку зд!йснювади на стр}чки чл предметне скло, на як! було нанесено тонкий шар вазел!ну. Оброб!ток одержаних даних проводили эг!дно з методикою НекрасовоГ С1983).

Для вивчення 1нтенсивност{ чолов!чого 1 ж!ночого цв!'пння про-водився повний п!драхунок строб!л!в не менш н!я на 2-6 щеплених дерева клон!в (.в залежност! в!д 1х наявност!) на 3-4 плантоц!ях на протяз1 2-3 рок!в. Врожайн!сть шишок внзначалась тмс як !нтенсив-н!сть цв!т!ння, але на протяз! 3-5 рок!в.

Зб!р шишок I в!дб!р досл!дних зразк!в проводився по методиц! Пугача (1984). Всього було проанал!оовано 2040 зразк!в шишок. При опис! морфолог!чних о'обливостей пи.шок ! нас!ння за основу були прийнят! розробки Правд!на (1964) з врахуванням рекомендация Пугача (1982, 1983, 1984).

Для вивчення ростових показник!в у вс!х щеплених дерев клон!в на двох плантец!ях, дене була проведена сбр!зка крон, вим!рян! висоти, д!аметри стовбуру 1 крони, остшш! 4 прироста, доатони 3 самих великих г!лок, тояцит 1 кути в!дходження 5-6 скелетгох г!лок.

В!дносна спадкова стаб!льн!сть показник!в визначалась по методу Соболева (1973), коеф!ц!снт спадковост! - еталонкик методом 1 методом дисперс!йного анал!зу (Петров, 1973), а також по методу Рона (1978).

. 0ц!нку плгосових дерев по комплексу ознак проводили методом !н-декс!в (Роне, Кавац, Бауманис, 1976) ! методом пор!внялышх коеф!-ц!знт!в (Багаав, 1980, 1983). Була ви кори стана одна з модиф!кгц!й методу !ндекс!в, запропонована Лвдршкяв!чене, Раманаускасом (1990), просте ранжуваши.оц!нок загального !ндексу було зам!нено розд!лен-ням иа рангов! класи. Ця модиф!квц!я прим!нялася 1 при використанн! .другого методу.

Досл!д по стану люванно репродуктивнях процес!в на плантац!ях

включай сл!дуюч! вар!еити : ^100Р200К100; /!/б0Р2401{160 ^ ^200Р200 ^200; обприскування 0,065? розчином борно! кислота; сбр!зка 2-3 оста-нн!х прирост 1 п вериини; ^00^200^100 + обприскування 0,06% розчином борноГ кислоти; обр!зка 2-3 прирост}в ■»■ ^ЮО^ЙОО^ЮО" °бр!зка 2-3 прирост!б + обприскування 0,06^5 розчином борноГ кислоти. Шне-ральн! дсбрива вносились врозсип, в розрлхлен! пристовбурн! круги. При обприскуванн! бором для поселения його д!Г в розчин добавлявся препарат БЮ в 1% кощентрац! Г, для крацого змочування крон прим!-нявся 0П-Ю в 0,1% кощентрац!?.

з. природи люви та 0б>екти дослдапь

Об'вкти наших досл!джень- клонов! плантац!Г сосни звичайно1' розм!щсн! в Зм!звсы:ому район! Харк!всько? облает! на правому I л!-вому берегах С!верського Д!нця, тобто на територ!Г Харк1вськоГ л!со-степовоГ облает! Середньо-^ськоГ л!состеповоГ пров1мд!Г. По л!со-господарському районуиатпо ця територ!я налепить до Полтавсько-Хар-к!вського л!согосподарського району, а в в!дпоп!дност! з л!сорос-линшм районуваннлм - наш! об'зкти знаходлться на границ1 п!вденноро го л!вобережного л!состепу 1 л1состепу Донецкого кряжу.

Швденний л!вобереасний л! со степ займав п1вденно-зах!дн! в!дро-ги СередньоруськоГ височини. Л!состеп Донецького кряжу розм!щений на територ!Г Донецького басейну. Переважаючим типом грунт!в п!щаних терас середньоГ течН р!ки С!верськи:( Д!нець в дерново слабооп!дзо-лен! п!щан!, глинисто-п!щан! 1 легкоеуп1щан!. На правих кор!нних берегах р!ки розм!щен1 оп!дзолен! с!р! грунти ! оп!дзолен! чорноземи.

1Сл!матичн! умови пров!нц!й л!вобережного л!состепу характеризуются б!льшою континентальн!сто в пор!внянн! э !ншими пров!нц!ями л!состеповоГ эони. Середньом!сячн1 температуря самого холодного м!-сяця с!чня—7,3,-7,9°. АбсолвтниИ м!н!мум —34°. Самий тешшй и!-

сяць - липень, його середньодобов! температури - +20,8°, максимальна температура - +38°.

Л}си в п!вденному л!вобережному л!состепу розм!щен! по Harfp'-ях правих берег!в р!к, в поймах 1 на других п!щаних терасах» В склад дубово широнолистяних л!с{в входять : дуб черешчатий, липа др!бнолиста, ясень звичайний, клени гостролистий I польовий. Друг! тераси зайнят1 сосною. В л!состеп,у Донецького кряжу, починаячи з ш-соти 275-300м, розм!щен! типов! водорозд!льн! дубравн! масиви э остр! вним характером розм!щення. Л!вобережн! п!щан! тераси р!к зай-пят I сосновими ! со с но в о -ду бо в 11 M¡i л!сами.

Об'екташ наших досл!джень бу'ли 3 арх1вно-маточн! плантац1Г (АМП) сосни звичайноГ 1966-1968 (Ю, 1968-1969 (№2) i 1974-1976 (М) рок!в закладки та дв! клонов! нас!ннев! (ГОШ) 1972 (№3) та 1976-1980 (fí5) рок!в закладки. Площа АШ в!дпов!дно : 1,0; 3,0; та 4,2 га, КНП - 3,0; та 6,0га. К!льк!сть клон!в , представлених на АМП - 31, 26 1 52; на КСП - 32 1 69. На р!зних плант8ц!ях представлен!, як одинаков! так i р{эн! клони. Плантац!Г №1-4 створен! щеп-ленням на виробнич! культури, Ш - щеппенням на п!дщепн1 культури.

Грунти плантац!й утворилися на древньоалюв!альних в!дкладах. Але в эв'язку з р!зними умоваш грунтоутвореши, типи грунт1в ! 1х л!сорослинн! властивост! р!зн1. На плантяц 1 f ;?3 грунти - дерново чорноземовидн! середньопотужн!, К» - дерново сильноп1дзолист! глею-ват! п!щан!, И 1 №2 - дерновослабоп!дзолист1 зв'язноп!щан! 1 И -дерново слаборозвинут! слабоп!дзолист1 зв'язнэп!щая!. 1нтенсивн!сть догляд!в на плантац!ях була неодинакового; тому 1х густота зараз р!з-на. Плантац!я 91 перетворилась на з!мкнуте насадження з повнотоя 0,7-0,8, розм!щення дерев на плантац!ях JP2 - 5^м, ¡КЗ - 6x10м, М-5x6м, 1*6 - гектари 1-2 - 5х4м,-4 - 5x2м, 5 - 5x5м.

«.ХАРАКТЕРИСТИКА JCIOIUB I ÍX ?МТЕРИНСЫОТХ ДЕРЕВ

На плантац!ях сосни звичайноГ в Харк!вськ!й облает! в основ-нопу представлен! клони плюсовнх дерев II категор!Г, в!д!бран! в р!зних л!сгоспах облает!. В результат! зниження якост! насадаень в п!вденноку л{побережному л!состепу виявилось майке неможливим в!д!-брати плюсов! дерева I категор!Г. Кр!м клон!в Харк!вськоГ облает! представлено також вегетативне потомство плюсових дереь з СумськоГ облает! 1 з географ!чно в!ддалених район!в СНГ.

Вивчення будови крони у кл~н!в I 1х материнських дерев показало, що в основному плюсов! I кращ! дерева Харк!всько? облает! мають рядову форму крони, хоча деяк! зних схильн! до утворення б!льш ши-рокоГ чц вузькоГ крони. Визначено головний критер!й, який впливаз на д1а»етр проекц!Г к£юни дерев - це середня довжина трьох самих довших г!лок ("2 = 0,702). М!ж д!аметром проекц!Г крони ! кутом вщ-ходженпя бокових г!лок л!н!йна корреляц1я в!дсутня (2« 0,272, £ф= 1,79, ¿Тд дд * 2,02). Коеф!ц!енти спадковост! д!аметра проекц!Г крони I довжини г!лок в р!зних штучних популяц!ях мають значения 0,2570,604.

Характерными ознаками клон1в, як! збер!гачться з року в р!к ! на р!зних плантац!ях в кол!р 1 розм!ри ж!нсчих 1 чолов!чих строб!л!в, шишок ! нас!ння, форма апоф!зу шишок, вих1д повного нас!ння. Серед вивчених клон!в переважають потомства з червоним ! червонувато-зе-лещм кольором ж!ночих строб!л!в (95,8/0 ! жовтим кольором пильни-к!в (93,3$), Найб1льший процент зр!лих шишок - коричневого кольору (48,6^), по форм! апоф!зу - належать до групи в^ (4050. Б!льш!сть клон1в (72,9/?) мають нас!ння чорного кольору з темно-коричневимн (45,5/0 1 коричневими (31,85?) крилатками, рлабо вираженими «и неви-раженнмн повздовжн!ми смугами крилаток (755?).

М!ж б!ометричними показннками ищшок 1 нас!ння встановлена на-лвн!сть кореляц!»них зв'язк!в, що св!дчить про пов'пзане успядкуван-ня цих ознак. Зв'язнними б!ометричннми оэнг.кащ з розм!ри оаглок ! на-

( нас!ння I 1х вага, довжина I дIаметр шшпок, довжина ! д!аыетр на-с!ння, роэм!ри нас!ння } розм!ри шишок, вага кас!ння I вага шишок роэм!ри носгиня ! крилаток, довжина ! ширина крилаток, розм!;и крилаток ! розм{ри 1 вага шишок, коеф1ц{знти форм шишок ! доачиша пи-шок I крилаток , коеф!ц!ентк форми шишок 1 вага 1000шт. нас!ння, Биххд побного нас!ння з шишки суттвво залёжить в!д розы!р!в шишок ( особливо ГГ д!аметра), 11 вэги.

5. ХАРЛЯТЕРИС7ГИКЛ ЦВ1ТП1НЯ I ПЛСИПЕВО! ПР0ДУ1ГШВГОСГ1 НЛ ГО1АИТЛЦ1ЯХ

5.1. Динам!ка чолов!чого I жпючого цв1т!ння

(1а клонових плантац!ях сосни в Харк!вськ!й област1, як 1 в 1н-ших районах С1ЭД,"в!дм!чений рпнн!Я початок к!ночого цв!т!ння. В 4-ЕЗ-р!чиому в!ц! наявн!сть ж!ночих строб!л!в в!дм!чена в середньому у 60-70^ клон!в, в б-7-л!тньому - в 80-100^ !, починаичи з 8-9-л!т-нього в!ку, цв!туть вс! клони на плантац!ях, хоч к!льк!сть рямет э1 строб1лами у клон!в р!зна. Чолов!че цв!т!ння на чотирьох доел!]?-« них клонових плактац!ях (Т2-5) почалосьь п!зн!ше ж!кочого 1 до 10-12-л!ткього в!ку к!льк1с.ть чолов!чих строб!л! в була меняою в1д к!лькост! к!кочих. Ц!каво, що на плантац!Г в цьому ж в!ц! чоло-в!че цв!т!ння було значно !нюнеивн!шим, н!ж ж!ноче. Причина ц!еГ особливост! - сильна загущен!сть плантац!Г !з-за в!дсуткост1 ссоз-часного догляду.

3 в!кок у привитих дерев на роэр!джених плантац1ях зб!льшува-лася к!льк!сть ! ж!ночих ! чолов!чих строб!л!в. Причому к!льк!сть чолов!чих строб!л!в зростала ивидше 1 в Ю-12-л!тньому в!ц! диспро-порц!я м!ж !нтенсивн!стю ж!ночого 1 чолов!чого цв!т1ння згладчувть-ся. В 13-15-л!тньому в!ц1 к!льк!с?ь чолоя!чих строб!л!в починала перевищувати к1льк!сть ж!ночих 1 в 20-22-л!тньому в!ц! це переви-цення досягло 9-19 раз.

5.2» Статева сексуал!эац!я клон!в

Спостереяення за цв!т!нням на плантад!ях сосни р!зного в!ку показали, що серед наших клон!в немав таких, у яких було б поен!-стю в!дпутна жЫоче чи чолоь.че цв!т!ннч (у в!ц! б!льшз 10 рок!в). Таке ЯВШЦ8 було в!дм!чено лише в молодому в!ц! щеплених дерев 1 у оди1!ичних рамст деяких клон!в в окрем! роки. Таким чином, серед наших вегетативиих потомств нема клон!в чисто чолов1чоГ чи ж!ночоГ сексуал!зац! Г, частика з них характеризуемся лише значшм перевя-щенням пагон!в оцн!с? етат1 над 1ншо;а.

0ц!нка статевого типу вегетативних потомств по шкал! 6ф!мова (19®) показала, що зберегли свои сексуал!зац!ю на протяз! трьох рок!в - 57,7;% клон!в на плантец!Г !?2 в 17-22-л!тньому в!ц!, 36,4^ - на плантац!Г .','3 в 14-18-л!тньому в!ц! ! 26,7$ - на плантац!Г ,'М в 10-16-л!тньому в1ц!. Нами в!дм!чен1 такоя загальн! тенденц!Г зм!-ни сексуал!зац!Г клон!в. Бош пов'язан! з в!ком щеп 1 "погодними умовами в роки закладки ! розвитку строб!л!в. Так, як чолов!че цв!-т!ння з'являеться п!зн!ше, н!ж ж!ноче, а пот!м зростаз швидше ос-таннього, тендещ!я зм!ни сексуал!зац1Г сл!дуюча : клош ж!ночо! сексуал!зац!Г стаять зм!шано1 стат!, а зм!шаностатев! - чолов!чи-т. Максимальне ж!ноче цв!т!ння в середньому по вс!м клонгш спосте-р!галось в 1986 роц!, 1989 1 1990 - це роки п!днищеноГ {нтенсивно-ст! чолов!чого цв!т!ння.

Неэважаючи на м!нлив!сть сП!вв!дношення м!ж к!льк!стю чолов!-чих 1 ж!ночих строб!л!в, що веде до зм!ни сексуал!зац!Г клон!в, Гх рангове положения по 1нтенсивност! ж!ночора ! чолов!чого цв!т!ння е- в!дносно стШким (?,; = 0,40-0,86; 2,» 0,72-0,91). Це св!дчить про залежн!сть цих показник!в в!д генетичних особливостей клон!в. Не-зважаючи на эначну вар!ац!ю розм!р!в пильник!в, як.на одному дерев!, так ! и!к ними, сервдн! !х розм!ри у клон!в т. .<ож в в!дносно

ст!йкими. На досл1дних плантац!ях б!лыиа частина клон!в чолов!чо!' сексуал!зац!Г 1 зм1шаностатевих малк нэ т!льки значно б!льшу к}ль-к!сть пильник1е, але I пересажали клони ж!ночого статевого типу по Гх розм!рам. Таким чином, сильно 1 середньокв!туч! клони чолов!чоГ ст~т! I зм!шаностатев! виробляли основну к!льк!сть пилку на план-тац!ях. В середньому за 3 рога в 14-18-л!тньому в!ц! продуктив-н{сть пилку у таких дерев чолов!чо!- стат! - 73-424г, зм!ыаноГ - 28197г, ж!ночоГ -0,7-16,Зг з I дерева.

5.3. Фенолог!я цв!т!ння

Використовуючи кл!матичн! дан! найближчоГ мётеостанц!Г, ми визначили, що в середньому за 4 роки сума ефективних температур 61льше +5°, необх!дна для початку фази "бутон" у наПб!льш ранн!х -клон!в - 270°, у наКп!зн!ших - 350°; сума температур до початку пи-л!ння в!дпов!дно: 29СГ I 340°.

3 року в р1к клони збер!гають в!дносну особлив!сть фенолог!! цв1т!ння. Клоки, як! зацв!тають Першими в один р!к, такими же! В другий, чи з-за розтягнутост! цв!т!ння можуть в!дставати в!д самих перших (крайн!х по фенолог!!' клон!в), але не б!льше н!ж на I-

2 дн!, тобто сл!дують за крайн!ми 1 е одними з перших. Це ж в!.дно-

>

ситься ! до останн!х по фенояог!Г клон!в." Але не можна провести ч!-

%

ткоГ границ! м!я рани!ми, середнПм !■ п!зн!ми клонами, дхлення на ц{ групи в умовним. Е роки з б!льш розтягнутим цв!т!нням к!льк!сть клон!в, кк! эоцв!тають в перший 1 останн!й день част!ше всього м!-н!мальна (1-3). В рокй з швидким цв!т!нням в ц! дн! цв!т!ння моче ' початися зразу у велико? к!лькост! клон!в (4-15). Хоча деяк! край-н! по фенолог!Г клони збер!га»ть св!Г, розрив нав!ть в роки з "дружны" цв1т!нням. Т!льки ц! клони ми можемо в!днести до ранн!х ! п1зн!х. Вс! !нш! б в1.дносно ранньо-, середньо- ! п!зньокв!тучими.

Но'ли встановлювалась можлие1сть перехресного запилення мЬ:

крайн!ми по фенолог!Г клонами ! визначалась 1х участь в Легальному процес! перехресного запилення на плантац!яХо Ранн! I п!зн! клони рхдко переопиляються м1я собою. Лише клони, як! пилять най-ран!иа, э-за розтлгнутост! пил1ния на дзох плантац!ях мали моили-з!сть запиллти п!зн! клони. В сере.дньому в р!эн! роки, ц! клони запиливали 84,8^ потомств, представлених на плантац!ях. В!дпов!д-но клони, як! вступали в рецептивну фазу остакн!ми могли бути запилен! в сзредньому - 74,2/? потомств. Значно менше вггетативних потомств мояуть запилити клони, як! пилять канп!зк!шэ - 435?, 5 менша к5льк?сть клон!в запиляв потомства, в яких рецептивна фаза наступав наЯран!ше - 49/?.

Час цв!т!шт клон!в р!зного географ!чного походження в!дм!-' чено нами в строки блиэьк! до часу цв!т!ння м!сцевих клон!Вс Лише одшшчн! рамети клон!в з Латв!Г 1 Лен!нградськоГ облает! цв!ли на дёк!лька дн!в ран!ше, а рамети клона з Бузулука - п{зн!ше. Хил! рамети цих клон!в ! !ня! !пораГюнн! клони цв!ли в строки, акало-г!чн! строкам цв1т!ннл п!зн!х ! ранн!х клон!в Хирк!вськоГ облает!.

5.4. Днсперс!я пилку на плантпц!ях

Режим'пил!ння на плантац! Т вивчався в 1986 роц!, коли скла-лиоя сприятлив! кл!?латичн! умови для цв!т!ння. йаксимальну к!ль-к!сть пилку було уловлено на другий, трет:й ! четвертой день в!д початку пилшня. В дм! масового пил!ння ч!тко проявлялась добова динвм!ка розльоту пилку. К!льк!сть пил'геу значно зростала уже до 6 годин ранку. 3 10 годин.рэнку !-до середини дня, по м!р! зб!ль-гаення температури 1 зменшеюш вологост! поп!тря спостер1галось стр!мке зб!льшеннл к!лькост! уло.вленого пилку. Близько 18 години в!дм!ченэ наявн^сть максимально!" к!лысостх пилку в поп!тр!. Л!зн!.-се спостер^галось зниження температури' ! р1зке зб^льшеккя волого-с.т1 повхтря, тому до 22 годин значно змсн^увалась к!льк!сть пилку

\

i вноч! досягала ы!н!мума. В перший ! останиi дн! льоту пилку до-бовий график Ытенсивност! пил!ння трошки згладжений, хоч зберег-лися эагальн} особливост! динам!ки льоту пилку.

0бл1к к!лькост! маркованого пилку на р!зн!й в!дстан! в!д се-реднього дерева h¿ плантацН п!дтвердив результата, одержан! !н-шиыи досл!дниками - осиовна к!льк!сть пилку ос!ла б!ля дерева -s pafllyci 10-15м. В наш!м досл!д!, при майже безв!трян!й погод!, на ц!й в1дстан! уловлено майже ьесь пилок, що розповсо.дився в!д дерева (в!дпов!дно 77,4$ 1 93,1$).

Встановлена р!эниця в розльот! пилку дерев р!эноГ висоти. Так, >ia в!дстан! 5м в!д дерев на висот! Зм уловлено в 2,5 рази б!льше пилку високого дерева пор!вняно з низьким. Па в!дстан! Юм - р!з1мця по к!лькост! пилку на висот! Зм згладжуеться, а на висот! 2м - пилку в!д низького дерева уловлено нав!ть трошки б!льше, очевидно внасл!док .loro б!льшо! пилково! продуктивност! .

5.5. В!дпад ж1ночих шишок в процес! 1х розвитку

На величину врожав шишок ! нас!ння сосни в!дчутно вгмивае в!дмирання ж1ночих строб!л!в I 1-2-р!чних шишок I пошкодаення fx ентомолог!чними шк!дниками. Найб!льший в!дпад в!дм!чено наш на Плантац!Г !М - 51,6$, найменший - на плантац!? ),'3 ч:9,6$, на !н-ших плантац!ях - .'?2 1 Ж в!дпов!дно 25,6 1 33,9$. На величину в!дпаду шишок , на нашу думку, вплинув ц!лий комплекс фактор!в : фенолог1чна р!зниця м!ж фазами цв!т!ння, санозапилення на арх!в-них плантац!ях, недостатки к!льк!сть пилку. В той же час значка к!льк1сть шлшок, особливо на плантац!Г ,'М (у деяких клон!в до 4060$, уже в 1-р!чному в1ц! припинила св!й р!ст з-за сильного пош-коц^ення ентомошк!дникаш, зокрема, шишкопиш огн!вками { Pioric-

Г7

врдпаду на ц!й плантац!Г, розм!1цен!й серед p.03pfдиенпх соснорих насадлень на невеликих горбах, тобто s оптимальних для :ях1дник!в шишок умовах.

5.6. Прожай шишок i нас!ння на плантсц!ях

При висок!!! збережекост! шишок з процес! Гх розвитку на плантациях, де знаходяться, з основному бгльш врожайн! клониs врсягаП нас!нкл з 9-П-л!тньому в{ц! досягав 3-5 кг з Ira I нвбуваз виро-бничого значения. На плантоц!*-з. {ншим небором клон!в ! гисоким ■ опадом урожаЯ нас!нил в цьому к в"ц! становив з середньому 1,5кг„ 3 в!ком плантец1Г поступово зб!льшували свою врожайн!сть, але ця тещенц!я в зна"н!П м!р! залеяала в!д кл!матпчних умов окремах • рок!з, пер!одичност! зисоких врожаГэ у р1эних клен!э, е:тлог!ч-ннх умов плантЕЦ}й, а.також Ьггенсивкост! проведения м!роприекст:з по догляду за пла:гтац!я1"и.

Один з головннх фактор!в врожайност! плантац!П - реггродукти-вн! характеристики клон1п, як! входять в fx склад. Двсхфаиторний г,и споре! "кий анал!з к!лькост! тапок по одноН'енним клонам, mi ростуть на р!зних плантгц1ях тюясзаэ, що максимально впливопть Hâ врояайн{сть клоков! особливост! - 6I,9jS, ииив 6колог1чних ужза плантсцГй - 12,1% ! G,0% - це пплив взсякэд!Г клон зс плантвц!я.

HaclHitesa продуктивн!сть клон!в т!сно зв'язана з к!льк!стю шишок (2= 0,862), хсмсуттево звлежитй ! в!д пи ходу нас1юш з шишок (К» 0,354). Тому оц!нку врожайност!,. клон! в кеобх!дно викЬкува-ти по величин! врожао нас!ння, а не к!лькост! шишок. На основ! се-редн!х багятор!чних даних На зс!х плантацiлх були вид!лен! Рисоко-, гередньо- ! низьковрожайн! клони;

1{лони з геогррф!чно в!ддалених район1в на сво!й батьк1вщин! були в!д!бран!, як високоврожайн!. На. наших плентсц!ях вони також мали врояайн!сть вищу* н!к у звичайних середньоврожайних м!сцевих

клон!в, хоч i серед цих високоврожайних клон!в в!дмгчена деяка !н-див1.дуальна ы!нлив!сть репродуктивноГ здатносп.

5.7. Стаб1льн!сть t спадкова обумовлен!сть репродуктившх характеристик клон!в

При в!дбор! кршцих клон!в для дальшого fx розмноження важли-ве значения мае стаб!льн!сть репродуктивних ознак. Огаб!льн!сть ознак в р!зному в!ц! характерно коеф!ц!внт кореляц!!!. Його значения по врожаю нас!ння на плантац!! змШоються в!дZ = 0,023 до g « 0,848; M - в!д t » 0,295 до t = 0,819. Р!зн! значения ко-еф!ц1ент!в кореляц!! обумовлен! р!зною в!ковок> стаб!льн!стю к!ль-к!сних репродуктивних ознак окремих клон!в. Граф!ки зм!ш ранг!в клон!в, як! в середньому за б рок!в виявились високо-, середньо-! низьковрожайними, св!дчать, що найб!льш стаб!льними с низько-врожайн! клони. Риги високо-i середньоврожайних клон!в значно зы1ню<оться в р!зн! роки, але в основному в межах, в!дпов!дно, перших чи середн!х ранг!в.

• В!дносна япадкова стаб!льн!сть к!лькост! ж!ночих ! чолов!чих строб!л!в, врожаю шишок ! нас!ння у клон!в р!зного походження мае значения в!д 0,461 до 0,797. Особливо високою етаб!льн!стю характеризуемся чолов!че цв!т!ння ( 0,627-0,797). Коеф!ц!ент спа-дковост! врожаю насшня в одн!й з.штучних популяц!й, де wiowi значно в!др!зняються ! по к!лькост! шишок I по виходу насинил з шиьок, досягев 0,729-0,800, в двох !ншх популяц!ях Н^ мае значения в!д 0,430 до 0,700.

6. ОЦПКЛ ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ ПО РОСТУ 1 HACIHHEBIfl ПР0ДУ1ГШШ0СТ1 ВЕГЕТАТИВНОГО ПОТОМСТВА

СЛ. Характеристика генотип!чноГ р!зноман!тност! клон!в по ' fx росту 1 розвитку

lia дос;Ндних плшшщ1ях були Ш!д!лен1 клони, як*1 по висот!,

середньому приросту i д1аметру стовбура суттево перевищують сере-днз значения на плантац!Г чи нижч! в!д цього значения. В роки наших досл!джень спостер!галась тёнденц1я зменшегшя р'эниц! по величин! приросту м!ж клонами з в!ком цеп. Так, м!жклонова вар!ац1я приросту по еисот! в 1936 роц! становила 23,6^, в 1987 - 22,1^, в 1988 - 17,i в 1989 - 11,5'/?.

Кореллц!йним анал!зом встановлена наявн!сть т1сного зв'язку mSik висотого клон1в ! 'ix д!аметром крони (0,507-0,789), а та- . кож м!ж д!аузтром стовбура i д!аметром крони (3 = .0^51- 0,824). Це св!дчить, що кращими по росту серед вегетативного потомства Хар-к}вськоГ облает! s клони, схильн! до утворення б!льш широкоГ кропи.

Вивчен! клони характеризуются незначною м!нлив!стю ростових характеристик, тому I ко©рц1енти спадковост!, як! показупть гено-тип!чну р!зноман!тшсть-анал!зованих ознак, мають пор!вняно шзьк!' значения ( Н2 висоти 0,114-0,652; Н^ д!еметру стовбура 0,340-0,592).

6.2. Взазмозв'язок ! сп!вв!дношення м!ж репродуктивной i ростовою д!кльн!стю клон!в

Важлипв пначет« для розмноження ел!тних дерев мае 1х висока 'нас!ннева продуктивн!сть, в -ЗЕ'наку з чим виник&з.питания про сп!в-в1дноиення м!ж ростовою 1 репродуктивное д!яльн!-стп дерев. На наших плантац!ях не встановлено суттзвих кореляц!йних зв'язя!в м!ж висоточ, д!аметром стовбуру ! репродуктивними показникаки, а та-кож приростом по висот! I к!льк!стю чолов!чих строб!л!в, д!аметром крони I к!льк!стю ж!ночих строб!л!в ! двохр!чних шииох. В!рог!дний в!д'змшй кореляц!йний зв'.т^ок встановлено лише м!ж приростом по висот! ! к!льк!сто ж!ночих строб!л!в (5 =-0,354), ! двохр!чних шишок =-0,33-1), а також додатн!й - м!ж д!аметром крони 1 к!льк1-стю чолов!чих строб!л!в (г =0,370). Таким чином, дерева, як! мали б!льа !нтенсивне ж!ноче цв!т!ння, в остаян! 4 роки пов!льн!ше росли в висоту, пороняно з слабокв!тучивд. Ятцо така тенленц!я збе-

режеться I в майбутньому, то ц! клони будуть нижч! 1 по смсотI. 6.3. 0ц!нка плэсових дерев по комплексу ознак 0ц1нка багатор!чшх даних по ростовиы 1 репродуктивниы характеристикам клон{в дала ыожлив!сть в1дбрадувати найб!льш небажан! клони 1 рекомендувати кращ! для першочергово! оц1нки на 0!СС 1 С {С. При комплексуй оц!нц! к лот в методом !ндекс!в ! пор! вняльних" кое-ф!ц!ент!в одержан! показники по нас!ннев!й продуктивност!, а також по д!шетру проекцП крони ! товцин! сучк!в ми зменшували вдвое, так як ц! характер! стики в наших умовах не е голов1шми при в!дбор! клон!в. По репродуктивним оэнакаы нами оц!нено 80 клон!в. 1з них вс! кр'1м одного дшоть меншу чи б1льшу к1льк!сть жмттезцатного наел ння. Лише I клон при эначн!й к!лькост! нормальних шишок практично повн!стю не дае повнозернистого нас1ння.

По ростовим характеристикам оц!нено 63 клони. Головна увага при цьому прид!лялась висот!, середньому приросту ! д!аметру сто- • вбура. По загальному !ндексу ! сум! коеф!ц!снт!в встановлювався ранговий клас клона. Значна р!зниця м!ж ранговими класами, як! за-ймають клони (1-10, 1-41) св1дчить про 1х суттвв! в!дм!нност! по комплексу господарсько ц!нних ознак.

Для виэначення генетичноГ р!зниц! м!ж клонш.м бищих рангових клас!в встановлювалась евкл!дова в!дстань по двох фенолог!чних трупах. Одержан! значения евкл!дово1 в!дстан! значно в!др!зняють-ся м!ж собою ( в!д 1,15 до 73,00). Найб!льш сильна р!зниця в 9 вип&дк!в з 10 проявилась м!ж клонаш пласових дерев з р!зиих штучних популяц!й.

7. СТИМШВАШСТ ПЛСШЕВ01 ПРОДИГГИВПОСТ! 1'ЛОШВ С0С1И В ношому досл!д! по стимулюванко репро.дуктивних процес!в на др)тий р!к п!слл проведения заход!в в!рог!дно1 1х дК не виявлено. НамЛлыц перснективн! метода л!двицення врожайност! проявились на. трет!» р!к. Особливо результптквним було внесения добрив /Ущ)

^200^100 Раз0Н 3 обприскуванням 0,06^ розчином борноГ кислоти. Вро-жай нас1ння в цьому вар1ант! эр! с на 112/5« Суттезо зб!льшилзсь вро-яайн!сть тэкок п!сля обр1эки вершин в комплекс! з внесениям добрив ^ЮО^ОО'^СО } п вар!знтах, де лише вносились висок! до- "

зи м!неральних добр!в - ^юо^йОО^ЮО ' ^200^200^200 '' В5ДПС,П1ДН0 на 60 ! 70%). В !нших вар!антах суттевого зб!лыпення зрожайност! не в!дм!чено. В тр!ентах, як! включали энесення м!неральгах доб-р|в в1ДМ1«ено також зб!лыпення розм!р!в шииок на 3-4,45?, середньо! ваги кишок на 10,Ъ% ! виходу повного насгннл - на 19,15?.

Лнал!з нас!ннево! продуктивное!{ окреотх клон!з св!дчить про !х !ндив!дуальну реакц!ю на стимулпвання. Зочрема, з какому досл!-д! в 13-15-л!тньому в!ц! слабо в!дгукнулись на заходи високоврока-Пн! клога. Клони з' низьксю продуктивн!сго шишок - навпаяи значнэ п!дви!цили врожайн!сть. Це дозволило 1м в деяких випадках досягти -р!вня. середньо- I високоврожайних клон!в.

Б11СН0ВКН ТА ПР0П03ЩН

Проведен! досл!д-:;ення на клонових л!сонас1нневих плвнтац!ях сосни зеичайноТ в Харк!вськ!й облает! дозволили оробити сл!дуюч! висновки :

1. Характерниш, спацково обуковлешмн оэнзнами плюсових дерев, як! в!дносно стаб!льно збер!г8ються в вегетативному потомст-е!, з будова кропи, морфолог!чн! I б(ометричн! характеристик» стро-б!л!в, шишок I нас!ння, вих!д повного н,ас!ння з шишок. Сп1вэ?дно-шення к!лысост! клон!в плюсових дерев з репродуктивними о$т£н?мц окремого кольору в наиГЛ штучн!й популяцН таке к, як в природних поп,уляц!ях п!вдня йвропейсько? частини колишнього СРСР, що не дав п!дстпв для перевитого в!дбору дерев з якимись морфолсНчшми осо-бливостями генеративноГ сфери. .-.

2. Клони суттево в!цр(зня,оться по !нтенсивност! ж!ночого I чо-лов!чого цв!т!н1ш,-Р!энп !нтеисивн!сть цп!т!ния у одно!меншх уло-

н!в на плантац!ях з р!зними еколог!чними умовами. Для зб}льшеняя к!лькост! чолов!чих 1 ж!ночих стробШв доц!льно розм!щувати план-тацП в б!льш багатих л1сорослинних уыовах ((^ сугрудковому п!д-тип! В2) ! недопускати.черезм!рноГ загущеност! плантац!й.

3. Для досяг'нення м!н1мально можливо! для нормального запиле-ння концентрац!'! пилку на I га плантацП в 14-18-л!тньому в!ц! к!льк!сть сильно- ! середнъокв!тучих дерев чолов!чо! сексуал!зацП повинно бути не менше - 22{чи сильно- ! середньокв1тучих зм!шано- • статевих - не ыенше' 98, так як ц! дерева виробляють основну масу пилку.

4'. Т!льки крайн! клони, як1 збер1гаютьрозрив по строкам цв!-т!нкя ! в роки з "дружим" цв!т!нням иожна в!днести в!дпов!дно до ранньо-1 п!зньокв1тучих. 1нш! клони - в!дносно ранньо-, середньо-. 1 п!зньокв1туч!. Крайн! по фенолог!! клони потр!бно виключати з плантац!й, де з1бран! клони, як! р!дко п'ереэапилюються з ними. В1д-носно ранньо- 1 п!зньокв!туч1 клони мояна включати в склад планта-ц!й, але не розм1|дувати один б!ля одного.

5,Цв!.т!ння б!льшост! географ!чно в!ддалених клон!в, прищепле-них на м!сцев! п1дщеш, сп!впадало з| строками цв1т!ння м!сцевих клон!в. Р1зниця строк!в цв!т!ння деяких з них не перевищувала 1-4 дн!. Це св!дчитьпро можпив!сть створення плантац!й для природньо! в!ддалено1 внутр!шньовидово1 г!бридизац!1. При необх!дност! !золя-цП плантац!й !норайонних клон!в- 1х необх!дно розм!щувати на знач-н!й в!дстан! в!д соснових насаджеиь, фенолог!чно! !золяц!'! у них з ы!сцевими соснами немаз.

6. Основна к!льк!сть пилку, яка розповсюдилася в!д дерев на ллантац!! ос!ла в рад!ус! 5-15м, тобто кожне дерево запилюз, в основному , сус!дн! дерева. Зменшення ьисоти дерев приводить до зни-кемш ефективних для запилення кощентрац!!! пилку в певному род!у-с!, и;о мо*е »шликати недозипилення сус!дн!х дерев. Тому для ство-

рення сприятливого пилкового режиму доц!льно дерева, як! е хоро-шш запилчвачами, залишати необр!заними. В той же час знияення висоти дерев не сприяет зменшеннч максимально! дальност! роэльоту деяко! частини пилку, тому щеплен! дерева одного клону потр!бко розм!щувати на максимально? в!дстан! один в!д одного.

7. Клони эбер1гаю7ь свою втдносну нас!нневу врожайн!сть в р!зн! роки ! в р13Ш1х еколог!чних умовах, найб!лып стаб!льн! -шзьковрожайн! клони, високо- ! середньоврожайн! клоки мекш ста--б!льн! в пор!внянн! з ниш. Значения в!дносноГ спадково? стаб!ль-ност! репр6.дуктив1тх орган!в (0,461-0,797), а також коеф!ц!ент!в спадковост! врочею шишок (0,311-0,656) ! наслннево! продуктивност! (0,430-0,800) св!дчать про перспективн!сть в!дбору клон!з по да-ним фенотипИним ознакам,

8. Б!льш!сть високоврожайних клон!в з географ!чно в!ддалених ранон!в зберегли сбоя врожайн!сть ! на наших плантсц!ях, тобто в район!, розм!ценому на п!вдень ! на зах!д в!д району 1х природньо-го зростання, хоч ! серед них в!дм!чена деяка !идив!дуальна м!н-лив!сть репродуктивних зд!бностей.

9. Клони шгосових дерев Харк!всько!" облает'! в!рог!дно в!др!-зняються по висот!, середньому приросту 1 д!аметру стовбура. Сут-тзв! значения коеф1ц!зцт!в спадковост! в широкому значенн! по ви-сот! (0,114-0,652) ! по д'пметру (0,343-0,592) св!дчать про доц!ль-н!сть' п!дбору швидкоростуиих клон!в. ; .

10. По комплексу господарсько ц!нних показник!в кращими е 19 клонгв - 30,25?. Кращ 1 клони потр!бно.в першу чергу випробовувати в нас!нневому потомств! ! використовуввти в комб1нац!йних схрещу-паннях. На>Чб!льг? слабкий р!ст ! низьку врожа?!н!сть Мали 6 оон!в-

П!сля додоткових досл!дкень 1х пропонузться виключити з . плантан!й.

11. Комплексы! заходи по стинулявангго врожайност! були ефек-

тивн!ш!, н!ж окрен! метода. Найб!льш результатавшы було внесения повних добрив ^100Р200К100 * обприскування 0,06$ розчином борноГ . кислотй.На проведен! захода найсильн!шв в!дгукнулись шзькоиро-жайн! клони, що дало можлив!сть п!двищитн 1х участь в формуванн! частот генотип!в потомства плантац!Г.'

По тем! дисертац1Г опубл!кован! сл!дуюч! роботи :

I. Воробей О.С. Особенности цветения и семеношения на архивно-маточной плантации"сосны обыкновенной //'Лесоводство и агролесомелиорация.- 1987,- Вып. 74.- С. 49-52.

.2, Мажула О.С. Режим разлета пыльцы сосны обыкновенной на архивно-маточной плантации // Лесоводство и агролесомелиорация.-1988.- Вып. П.- С. 53-57.

3. Мажула О.С. О методах повышения урожайности семенных плантаций сосны обыкновенной // Совершенствование лесного семеноводства : Тез. докл. респ. сем. 8-10 сентября 1989 года, Винница.- '. Харьков.- 1989.- С. 32-33. •

4. Мажула О.С. Влияние комплексных мероприятий на семенную продуктивность'сосны обыкновенной // Лесное хозяйство,- 1990.-№4.- С. 43-45.

5. Мажула О.С. Сохранение формы кроны деревьев сосны обыкновенной npi вегетативном размножении // Тезисы докладов У1 съезда УОГиС им, Н.И.Вавилова, г, Полтава,- Кйев.- 1992.- Т.З.- С. 90.

6. Мажула О.С., Свердлова 0.1. Нас1нна продуктивн!сть клон!в сосни 1 дуба на плантац!ях у Харк1вськ!й облает! // Л!с1вництво 1 агрол!сомел!орац!я.- 1992,- Вип. 85,- С. 14-19.

7. Мажула О.С. Розл!т пилку дерев р!зноГ висоти на плантаЩГ сосни звичайноГ // Л!с!вництво I агрол!сомел!ораЦ!я.- 1992.- Вип. 85.- С, 23-27. '