Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Рост, формирование продуктивности культур и качества продукции зерно-свекловичных севооборотов при внесении расчетных норм удобрений в юго-западной части Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Рост, формирование продуктивности культур и качества продукции зерно-свекловичных севооборотов при внесении расчетных норм удобрений в юго-западной части Лесостепи Украины"

Б ОД

УКРАШСЬКЛ АКАДЕМШ АГРАРИЯХ НАУК 1нститут цукрових бурЯК1В

На правах рукопису

СЛОБОДЯН Степан Миколановнч

d

PicT i формування продуктивности культур та

ЯКОСП продукц'и ЗерНО-бурЯКООИХ CÍB03MÍH при застосувант розрахунковкх норм добрив у пшдешш-захщшн частшп JlicocTeny Укранш

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени доктора сшьськогосподарських наук

Спешальшсть 06.00.09 - рослшшицтво та 06.00.04 - arpoxiwbi

Khïb - 1995

Дисертац1ею в рукопис

Робота виконана в Кам'янець-Под1льському державному с!льськогосподарському 1нститут1 на против! 1969-1994 рок!в

Науковий консультант - доктор 01олог1чних наук

Шиян Петро Мигаэлайович 0ф1ц1йн1 опоненти: доктор с1льськогосподарських наук

Секулер 1лля Лейзерович, доктор с1яьськогосподарських наук, професор

Власснко Микола Юхимович, доктор с1льськогосподарських наук, професор

Устименко 0лекс1й Степанович.

Пров1дна орган1вац1я - Льв1вський деркавний

с1льськогосподарський Институт

Захист дисертац11 в1дбудеться жовтня 1995 р. об 11 годин1 на еас1данн1 спец!ап1зовано1 вчено! ради Д Б0.05.01 при 1нститут1 цукрових буряк1в УААН

Адреса 1нституту: 252110, Ки1в, ГСП 650, вул Кл1н1чна, 25. Институт цукрових буряк1в.

3 дисертац!ею можна ознайомитися у б1бл1отец1 1нституту цукрових буряк1в УААН: 252110, КиТв, вул Кл1н1чна, 25 (другий корпус)

Автореферат роэ1сланий "201 вересня 1995 р.

Вчений секретар спец1ал!вовано1 вчено! ради доктор

с1льськогосподарських наук О.П.Колом1ець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть роботи. На р!ст с!льськогосподарськнх культур та формування врожайност! впливають фактори життя: тепло, св!тло, волога, елементи Шнерального живлення та 1н. Р1вень врожайност! в першу чергу валежить в1д фактору, який знаходиться в м1и!мум1.

В умовах п!вденно-аах1дно! частини Л1состепу УкраКни при використанн1 фотоактивно! рад!ац11 в межах 2,5% можуть створюватись умови для формування врожайност! аернових культур понад 10 т/га, картопл! - 45, кукурудви на силос та бу-ряк1в - 100 т/га.

Водогою с1льськогосподарськ1 культури вабезпечен1 в аиачно менш1й м1р1, н!ж сонячноо енерг1ею. При випадан»1 га р!к 550-600 мм опад1в 1 продуктивному II використанн1 на р!вн1 70% мокна одержувати 5-7 т/га зернових та зернобобових культур, 25-30 т картопл1, 50-70 т буряк1в та до 80 т/га си-лосно! маси кукурудви.

Врожайн1сть культур валежить гакож в1д наявност1 рухо-мих форм елемент1в м1нерального живлення у поживноиу середо-вищ1. Эа вм1сгом фосфору ыайже 80Х р1лл1, а за вм1стом кал!ю 97Х в1дноситься до 3-6 агрох!м1чних груп, Проте 8а вм1стом азоту грунти регЮну б!дн1, першо! та друго! агрох1м1чних груп. Така забезпечен1сть дае мождив1сть одержувати без зас-тосування добрив урожайнЮть зернових культур на р1вн! лише 2-3 т/га, буряк1в - 15-25 т, зелено! маси кукурудви - 20-30 т/га.

Отже, одним 1а визначальних фактор!в, який обмежуе вро-жайн1сть в рег!он1, в фактор м!нерального живлення, а серед

- s -

основних елемент!в в м!н!мум! перебувае азот. Тому т1льки ва рахунок оптим!зацП живлення культур молша вначно 8б!льшити 1х продукгивнЮть.

Анал!з smIhk агрох1м!чних показник!в грунт1в ва турами обстеження показуб, що до економ!чно! кризи в краШ вм1ст в них елемент!в м1нерального живлення, особливо фосфору та ка-л1ю вростав. При цьому в1дм1чалися випадки нады!рного нако-пичення н!трат1в у продукц!! рослинництва та вод!. Це дав л!дставу стверджувати, що в практиЩ. застосування добрив не все эроблено для ïx ефективного використання, особливо з э погляду економ1ки та екологП.

Досл!дження проводили в план! вивчення впливу норм добрив, роэрахованих р!зними методами, на ааплановану врожай-н1сть, на р1ст, роввиток i продуктивн1сть культур в вер-но-бурякових с1возм!нах, а також на агрох1м1чн! показники грунту та в!дтворення його родючост1. На ц1й основ! вивчали, як 8м1юоеться вих!д цукрових Суряк!в, верна, кормопроте!но-вих одиниць та окупн1сть добрив.

Робота виконана у в!дпов!дност! в "Комплексною програ-мою п!дввдення родючост! грунт!в Укра1нсько1 PCP на 1988-1990 pp. 1 на пер!од до 2005 р.", НТП "Продовольство 95" та програмою "Роэробити еколоПчно безпечн! та енергова-ощаджуюш технологи в!дтворення родючост! грунту, п!двищен-ня врожайност! с1льськогосподарських культур i якост1 про-' дукц!1 для п!вденно-аах1дного Л!состепу та впровадити ïx у виробництво", державна реестрац!я N 0193 021745.

Мета роботи - в р!вних системах удобрения вивчити особ-ливост1 впливу розрахункових норм добрив на р!ст, продуктивнее с!льськогосподарсъких культур, як!сть продукцП ! ро-

- з -

дюч!сть грунту. На ц!й п1дстав! розробити методику розрахун-ку 1 застосування еколог1чно бевпечних норм, як! забезпечу-ють одержання високо! заплановано! врожайност! при п!двгацен-Н1 окупност! добрив без зниження родючост! грунту.

Завдання досл!джень;

- знайти кралй методи розрахунку норм добрив при виро-щуванн! 50 т/га еколог!чно чисто! зелено! маси;

- вивчити вплив систем довготривалого застосування добрив на продуктивн!сть культур та с!возм1ни в ц!лому;

- вивчити реакц!ю с!льськогосподарських культур на основ« 1 елементи морального живлення при в ироду ванн! 1х на р1зноудобрюваних грунтах;

- вивчити продуктивн!сть с!возм!н при застосуванн1 добрив, розрахованих р!зними методами, !х вплив на р!векь вро-жайност1 культур;

-розробити методику розрахунку еколог1чно беэпечних норм добрив у с1во8м1н!, яка 8абезпечуе одержання заплановано! врожайност! та якост! продукц!! при економному застосу-ванн1 добрив без зниження родючост! грунту в уиовах запро-вадження 1нтенсивних технолог1й вирощування с1льськогоспо-дарських культур.

Наукова новизна. В умовах п1вденно-8ах!дно! частини Л1-состепу Укра!ни:

- розроблен1 теоретичн! основи п!двищення врожайност! с!льськогосподарських культур та покращення якост! продукц!! шляхом застосування нових розрахункових норм добрив;

- у тривалих досл1дах вивчена залежнЮть м!ж насиченням с!возм1ни добривами, врожайн!стю с!льськогосподарських культур та зм!ною агрох!м!чних показник!в грунту;

- вивчена роль агротехн!чних та агрох1м!чних прийом1в у формуванн! високо! якост! коренеплод!в цукрових буряк1в при 1нтенсивному 1х рост!;

- вивчена реакц!я польових культур на основн! елементи Шнерального живлення при зм1н1 агрох!м1чних показник1в грунту;

- розроблена методика розрахунку еколоПчно безпечних норм добрив п1д с1льськогосподарськ1 культури в с1возм!нах вони при застосуванн! 1нтенсивних технолоПй;

- розроблена математична модель та програма для персо-вальних комл*ютер!в типу 1ВМ РС АТ для визначення еколоПчно безпечних норм добрив у с1вовм1н1 а метою прискорення засто-сування розрахункових норм добрив у виробництв!.

Практична ц!нн1сть роботи полягае в тому, цо одержан1 результати та виявлен! залежност! використовуються при вир1-шенн1 практичних завдань:

- при визначенн1 потреби культур в добривах у процес! впровадження 1нтенсивних технологий вирощування еколог!чно чисто! с!льськогосподарсько! продукцП;

- при програмуванн! високо1[ врозкайност! цукрових буря-к!в з п1двиценою цукрист!стю коренешвдцв;

- при.розробц! системи застосування добрив у с1возм!нах та у господарств! в ц!лоыу.

Реал1зац1я насл!дк1в впровадження. Результати досл!д-жень впроваджен1 у господарствах Хмельницько!, Терноп1льсь-ко!, 1вано-Фракк1всько! та Черн1вецько1 областей: 1нтенсивна технолог1я вирощування цукрових буряк1в 1з високого цук-рист1стю на плоаЦ понад 20 тис га, технолог1я вирощування 50 т/га еколог1чно чисто! зелено! маси озимого та ярого р1-

- Б -

паку 1 редьки ол!йно1 на плод! понад 600 га, вастосування еколог1чно безпечних норм м!неральних добрив у о!возм1нах на плоЩ понад 100 тис га.

Результата досл!джень використан! для розробки реслуб-л1канських норматив!в затрат елемент!в живлення при застосу-ванн! добрив л1д цукров! буряки та 1нш1 с1льськогосподарськ1 культури, а також при проведешЦ обласних, районних сем!на-р1в з питань вирощування с1льськогосподарських культур, на факультет! п!двищення квал1ф1кацП Кам*якець-Под!льського с1льгосп1нституту та в обласн1й школ! п1двюцевня квап!ф1ка-цИ спец!ал1с.т1в с!льського государства.

На захист виносяться так! положения;

1.Параметр« нових розрахункових норм добрив при програ-муванн! 50 т/Га еколоПчно чисто! 'зелено! маси калустяних культур в умовах п!вденно-зах!дно'1 частини Л!состепу Укра!-ни.

2. Залежн1сть,м!ж' р!внем насиченост1 с1возм1ни добрива-'ми при тривалому !х застосуванн1, врожайн!стю с!льськогоспо-дарських культур та родюч1стю грунту.

3. Можлив!сть одержання стаб!льно! цукрисгост! коренеп-лод!в при п!двищенн! врожайност! цукрових буряк1в.

4. Зм1на чутливост! рослин до окремих елемент!в м!не-рального живлення при вирощуванн! польових культур на р!зно-удобрюваних грунтах.

5. Новий п!дх!д до виэначення норм добрив у с!возм1нах, можлив1сть його комп'ютеризацН та ефективн!сть.

Апробац1я роботи. По результатах досл!джень зроблен! доповХд! на:

- Друг1й науков!й конференцП по вивченню та викорис-

- б -

танню продуктивних сил Под1лля (Ки'1в, 1971 р.):

- Друг1й всесоюзн!й нарад! в ф1а1одог11, б!ох1м11 та культур! тканин цукрових буряк1в (Ки1в, 1983 р.);

- Науков!й конференц!! "Проблеми екологП Под1лля" (Кам'янець-Под1льський, 1989);

- Другому та Четвертому в'1здах грунтознавц!в та агро-xImíkíb Укра!ни (Харк1в, 1986, 1994 pp.);

- YIII Всесоюзному з'1зд1 грунтоэнавц1в (Новосиб1рськ, 1989).

- Республ!канськ!й науково- т ехн 1 чн 1 й конференцП "Агро-г еколоПчний стан на с!льськогосподарських уПддях Укра^нсь-ко! PCP та шляхи зниження 1х 8абруднення токсичними речови-нами.- Черкаси, 1989;

- Всесоюзному сем1иар1 вав1дувач1в кафедр arpoxlMlï та грунтознавства (Алма-Ата, 1990 р.);

- Республ!канськ!й конференцП "Еколог1чн1 проблеми вемлеробства" (Кам'янець-Под1льський, 1991 р.);

- М!жрег!ональн!й науково-практичн1й конференцП "Еко-логоландшафтне районування, розвиток адаптивного рослинницт-ва та виробництво еколоПчно чисто1 продукт!" (Дн1пропет-ровськ,1992р.);

- М!жнародн1й науков!й конференцП "Навколипше середо-вище 1 здоров'я" (Черн1вц1, 1993 р.);

- М1ждержавн!й науково-практичн!й конференцП "Проблеми вешекористування в умовах реформування економ1ки" (Кац1ве-Л1, 1993р.);

- М1*державному науковому сем!нар! "Сучасн! проблеми охорони та в!дтворенвя родючост! грунту: еколог!я, економ!-ка, право" (Одеса, 1994);

- Ш«народному симпоз1ум1 по б!оконверс1! орган!чних в!дход1в, гум1нових речовинах 1 охорон! навколишнього сере-довица (Ки!в, 1994).

- вв1тних наукових конференц1ях викладацького складу Кам'янець-Под1льського с1дьгосп1нституту 1975-1995 рр.

- оОдасних та районних конференц1ях а питань рослии-ництва протягом 1975-1995 рр.

Публ1кац11. По тем1 дисертацП опубл1ковано 53 науков1 прац1, аагальний об'ем яких складае понад 20 друкованих ар-куш! в.

Обсяг та структура роботи. Дисертац1йна робота б уза-гальненням ревультат1в 25-р!чно! науково-досл1дно! роботи, виконано! автором особисто, а також з 1ншими сп!вроб!тниками Кам'янець-Под1льського с1льськогосподарського 1нституту п1д його кер1вництвом та 0е8посередн1й учасг1. Робота у вигляд1 рукопису викладена на 399 стор!нках машинописного тексту, мае 12 роэд1л1в, 173 таблиц1, 16 малюнк1в, висновк1в та про-позиц1й виробництву. В списку використано! л1тератури е 504 дхерела, а в додатках - 18 таблиць, 8 акт1в та дов1док.

Автор висловлюе щиру вдячн1сть за корисн1 поради та до-помогу при виконанн1 роботи науковому консультанту доктору б1олог!чних наук П.М.Шияну, а також академ!кам О.В.Гончару-ку, О.С.Алексебв1й, А.С.Як1менку, докторам наук Е.Р.Ермант-рауту, Ф.П.Топольному, М. ЬБахмату, вс!м сп1вроб1тникам аг-роном1чного факультету, як1 сприяли науковим досл!дженням та п!дготовц1 дано! роботи.

- 8 -

УМОВИ, ОБ'бКТИ ТА МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНБ

Шмат п!вденно-зах1дно1 частини Л1состепу У крайни по-м1рно континентальний. Л1то тепле, пом!рно вологе, а зима а нест1йкими морозами. Безморозний пер!од складае в середцьому 165 дн1в.

За данями УкрНД1 Держкомг1дромету (ЩерОань М.И.1984) вона характеризуешься як така, що мае достатне вволоження (ГТК коливаеться в межах 2,0-1,3 з сумою ефективних температур 2400-2900 °С).

Р1чна сума опад1в становить в середньому 590 мм,1з яких 68% випадае в теплу пору року. Середньом1сячна температура пов!тря за р1к складае 7,б°С, ' сумарна фотоактивна рад1ац1я 51,8 ккал/см2 i за пер1од кв1тень-жовтень 42,2 ккал/см2. Це дозволяе вирошувати в зон1 високопродуктивн! сорти та г!бри-ди с1льськогосподарсышх культур з тривалим пер1одом вегета-

цп.

За пер!од проведения стац!онарних дослШв сума опад1в ва р1к бм1нювалася в1д 449 мм (1982 р.) до 839 мм (1980 р.) при цьому в 1977, 1978, 1984, 1985, 1988, 1989,' 1993 вона була в межах 90-110% до середньо! багатор1чно! величини, а в 1979, 1982, 1983, 1986, 1987, 1990, 1994 роках складала 76-89% до норми. Водночас в 1980, 1981, 1991 роках опад!в випало б1лыве норми на 15-42X.

Зг1дно 1в багатор!чними даними за 6 м1сяц1в вегетахЦй-ного пер1оду в травн1-жовтн1 випадае 66,6% р1чних опад!в, 1в них в червн1-липн1 28,5%. Але в червн1 1988 року випало 38,8% р!чно! норми, 1989 року - 36,2%, а 1984 року - лише 5%.

Отже, в середньому в зон1 випадае доотатньо опад1в для вирощування високих врожа!в с1льськогосподарських культур,

проте в1дм1чаються велик! коливання в б1к надм1рного, айо недостатнього зволоження, особливо, ягацо брати для анад!зу окрем! м!сяц! року.

Температура пов!тря коливаеться в!д 6,3°С (1980 р.) до 10,5°С (1990 р!к). До рок1в в п!двищеною температурою пов!т-ря молша в1днести 1983, 1989, 1990, 1994, а до рок!в з пони-женою - 1980, 1987.

В п1вденно-8ах1дн1й частин! Л1состепу УкраКни переважа-ютъ чорноземи глибок1 та неглибок!, а також оШдволен! пере-важно на лесових породах 1 глинах, як! займають в Хмельниць-к1й област1 92,9% орних земель, в Терноп!льськ!й - 39,7, в ¡вано-Франк1вськ1й - 52,8 1 в Черн1вецьк!й - 79,3 (е.П.Лати-шев, 1994).

Грунт досл!дного поля 1нституту, де проведен1 стац1о-

HapHi та тимчасов! польов1 досд!ди,- чорнозем типовий мало-

гумусний важкосуглинковий на лес!. В шар1 0-30 см м!ститься

гумусу (за Тюр!ним) 4,4Х, лужног1дрол!зованого азоту (за

Корнф1льдом) 112 ! рухомих форм фосфору та кал1ю (за Чирико-вим)'в1дпов1дно 80 та 180 мг/кг. Реакц1я грунтового розчину

нейтральна (рН сольово? витяжки 6,8-7,0, г!дрол1тична кис-

лотн1сть 0,4 мг-екв. на 100 г грунту).

Ф1зичн! властивост1 грунту характеризуются такими по-казниками:

- в шар! 0-30 см: об'емка маса склад as 1,34 г/см3, щ1ль-н1сть твердо! фази - 2,69 г/см3, загальна порист!сть - 48,1%, частинок менших 0,01мм - 682, волог1сть в'янення - 30 мм, найменша полъова продуктивна вологом1стк!сть - 40 1 повна -78 мм;

- в шар! 0-100 см: об'емна маса - 1,36 г/см3, щ1льн!сть

твердо! фаэи - 2,60 г/смэ, еагальна порист!сть - 47,6Х, во-лоПсть в'янення - 104 мм, найменша польова продуктивна во-логом1стк1сть - 175 мм 1 повна - 342 мм.

Експериментальн! досл!дження проводили протягом 1969 -1994 рр. шляхом постановки польових (стац1онарних та корот-котерм1нових), вегетац1йно-польових, лабораторних i виробни-чих досл1д!в.

Стац1онарн1 польов1 досл1ди проведено в польов!й семи-п1льн!й зерно-буряков!й с1воэм1н1 (конюшина - озима пшениця - цукров1 буряки - вико-в1всяна сум!шка - озима пшениця -цукров1 буряки - ярий ячм!нь+конюшина). Протягом двох рота-ц1й вивчали вплив розрахункових норм, а таксе* насиченост! с1возм!ни добривами на показники родючост! грунту, продук-thbhictb с1льськогосподарських культур та cíbosmíh в ц1лому.

За 1нтенсивн!стю застосування добрив включено вар!анти з середн1м (на р1вн1 використання добрив у господарствах зо-ни) при середньор1чному внесенн1 N5oP43Ksof10 т гною, п!дви-щеним (подв1йна норма м!неральних на фон! 10 т гною) та ви-соким (потр!йна норма м!неральних на фон! 10 т гною) наси-ченням с!возм!ни (в!дпов!дно вар1анти 2, 3, 4).Використано рекомендован! (вар.2) та розрахунков! балансовим методом (вар.5-6) норми добрив у органо-м!неральн!й та м!неральн!й (вар. Б-8) системах.

Схема роэроблена так, щр вона дае мозшю!сть оц!нити висок! норми добрив в точки вору екологП, низьк! - 3 точки вору економ!чно! ефективност!, а поеднання р!зних норм даб можлив!сть оц!нити потенц!йн1 мсчиливрст! с!льськогосподарсь-ких культур.

Площа nociBHO'i д!лянки 202 иг, обл!ково] - 100 м2, пов-

торн!сть триразова. Використовували ам1ачну сел!тру, гра-нульований суперфосфат, хлористий кал!й та кал1йну с!ль.

Нал!вперепр!лий п!дстшисовий гн1й вносили т1льки п1д цукров1 буряки, м!неральн! добрива - п1д цукров1 буряки та озиму пшеницю як основне добриво. Решта культур використову-вала п1сляд!ю добрив,

В перш!й ротацП с!возм!на роавернута в семи полях, в друг1й - добрива вносили т1льки в першому, другому та сьоыо-му полях, а на решт! пол!в вивчали п1сляд!ю добрив.

Вегетац1йно-польов1 досл1ди проводили в посудинах без дна за вище згаданою схемою чергування культур. Вивчали ам1-ну родючост! р!зноудобреного грунту п!д впливом додаткового внесения добрив та реакШю культур на основн1 елементи жив-лення при одноразовому (один раз в с1м рок!в) 1 щор!чному 1х внесенн1.

Продуктивн1сть культур при застосувани! добрив, розра-хованнх р1аними методами на визначен! р1вн! врожайност! вивчали в чотириШльних с1возм1нах, а пор!вняльну ефективн1сть розрахункових норм добрив для одержання високо1 ваплаиовано! врожайност! - на капустяних культурах при вироцуванн! на зе-лений корм.

В досл!дах враховували дати насталня фаз розвитку рос-лин, наростання плоиЦ листов, чисту продуктивн!сть фотосинтезу. Загалышй азот, фосфор та кал1й в рослинах вианачали з одн1е! наважкн, н1тратний авот - за методикою Ц1НА0, вмхст цукр1в у листках рослии - за Бертраном, !нтенсивн!сть фотосинтезу та дихання - за Вабушк!ним, вм1ст п!гмент!в - у ацетонов 1й витяжц1 на спектрофотометр!.

Вм1ст гумусу в грунт! вивначади за Тюр!ним в ыодиф!ка-

ц11 Ц1НА0, накопичення кореневих валишк1в - эа формулами, що запропонував Е.Р.Ермантраут (1994), азоту - ва методом К'ельдаля, лужногiдролiзованого азоту - за Корнф1льдом, н!т-ратного азоту - за Гряндваль-Ляжу, амон1йного та н!тратного - за допомогою 1онселективних електрод1в. Доступний фосфор та кал1й в грунт1 визначали з одн1е! наважки за Чириковим в модиф1кац1! Ц1НА0, фракц!йний склад м1неральних фосфат!в -эа методом Инзбург-Лебедево!.

Як1сн1 показники врожаю визначали за такими методами: сирий протеин - роэрахунковим методом, сиру клейковину -в1дмиванням водою т1ста п!сля набухання, цукор в коренепло-дах цукрових буряк1в - шляхом водно! дигестП на сахаримет-pl, сиру золу п1сля сухого оволення - грав1метричним методом, сирий жир - методом знежиреного залшку на аларат! Сокслета, сиру кл1тковину - за методикою Ганнеберга i Штома-на.

Математична обробка одержаних результата проведена методами дисперс!иного, кореляц1йного та регрес!йного анал!з1в на PC IBM AT.

Економ1чну та б1оенергетичну оц!нку кращим вар!антам давали зг!дно "1нструкц!Т та нормативи по визначенню еконо-м1чно! та . енергетично! ефективност1 застосування добрив" (Москва, 1987).

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕНБ

1. ВПЛИВ Р03РАХУНК0ВИХ НОРМ ДОВРИВ НА PICT, ПРОДУКТИВШСТЬ ТА ЯКЮТЬ ВРОЖАЮ ОКРЕМИХ КУЛЬТУР

Метою досл!джень було визначити 1э найО!льш розповсюд-жених метод!в розрахунку норм добрив такий, який забезпечу-вав би економне використання тук!в при вирощуванн! 50 т/га

- 13 -

як1сно! велено! маек капустяних культур.

Р1вень ваплановано! врожайност! досягнуто у вар1антах а розрахунком норы добрив балансовим методом (табл.1, вар.4 та 6). У цих вар!антах на пер!од масового цв!т!ння плода листк!в ярого р1паку складала в!дпов!дно 62 та 65 тис.м2, а

Таблиця 1

Продуктивн!сть капустяних культур залехно в!д норм добрив, роэрахованих р!зними методами, т/га*

Методи роврахунку норм добрив Оаимий р!пак Ярий р!пак Редька ол!йна Сур1пка озима

1.Беэ добрив (контроль) 16,4 37Ш 29,7 37¿3 26,9 277? 17,2 2766

2.Рекомендован! норми ("102Р01К115) 32,6 7730 35,0 гМ 36,9 Т7Ш 25,0 3792

З.На прибавку врожаю fHl45PesHi82) Ü.7 B7Í3 38,3 5779 45,8 Í7& 31,7 57Ш

4.3а балансом NPK, фон (Н159Р121К2ОЭ) 47.5 7768 ■«и -о 51.7 тМ 34,0 Б7^Г

5.Комплексно-нормативний (N185P155K119) 42.2 777Т . 42,3 5705 irto 31,8

6. Фон + S74Me23Ca205Mo0.5В0. íZno.2 50,2 B7&Í 63,7 8775 55,7 574а 38,7 7759

HIP05 по врожайност! ТочнГсть досл!ду 3,37 2,91 6,80 5,2?. 5,80 4,20 3,40 3,89

* В чисельнику врожайн!сть зелено! маси, в анаменнику - вб!р кормопроте! новик одиниць (середне по озимому рШаку за 19861989 рр., по ярому рШаку та редыц ол1йн!й за 1984-1986, по сур!пц! озим!й - за 1985-1989 рр.).

в рослин решти вар1ант1в 39-59. При цьому чиста продуктив-н!сть фотосинтезу не зменшувалася 1 в середньому по вс!х культурах в листках рослин вказаних вар1ант¡в б!льше, н1ж в ¡нших, накопичувалося хлороф1лу "А" (38,7 та 42,0 мгХ проти 25-36 мг%), 'хлороф!лу "В" (в1дпов1дно 24,7 та 23,9 проти

15,4-80,9) та каротино1д!в (65,8 та 72.0 проти 46,0 - 62,6 мгХ). Це сприяе !нтенсивному наростанню маси рослин i пок-раденню П якост1. В передвбирадьнлй пер1од середньодобовий прир1ст рослин в контрольному BapiaHTí скл£ае 51 г/м2, у ва-píантах 2, 3, 5 - в середньому 86,5 г, а у вар!антах 4 та б

> о

в1дпов!дно 109,0 та 118,8 г/м .

Вм1ст сирого протеину в велен1й мае! вар!ант1в без добрив на 0,16-0,412 менший, н!ж у вар!антах 8 добривами. В середньому по культурах на кормову одиницю вар1анту без добрив

припадав 120 г перетравного протеину, а а добривами -

■

135-152 Г.

0купн1сть добрив 1в зб!льшенням ix норми у вар!антах 3-6 не зменшуеться, пор!вняно а вар!антом 2, де'використано рекомендован! норми, а зб1льшуеться (мал.1), Вм!ст н!трат!в у зелен!й мае! енаходиться в межах ГДК, а у вар!ант! а! аба-

Мал. 1. Внесено добрив, ¡х окуптсть та bmíct штратт у зеленШ мае! капустяннх культур

3 4 5 6

Номер вар1анта розрахупку норм добрив

г

- 15 -

лансовим живленням (вар.6) нав1ть зменшуеться. Це дав можлив!сть стверджувати, що сп1вв1дкощення м!ж еле-ментами живлення в даних вар!алтах краше, н!ж у вар!ант1 2 э рекомендованный нормами. Для одержання високо! врожайност! зелено! маси б1льш збалансованим за азотом, фосфором та ка-л1ем , еколоПчно- та економ!чно придатним е добриво, розра-ховане балансовим методом. Включения до основних елемент1в живлення (ЫРК) 1нших макро- та м1кроелемент!в п1двгауе ефек-тивн1сть внесених добрив.

2. УРОЖАЙНЮТЬ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР С1В03М1НИ . ПРИ ТРИВАЛОМУ ЗАСТ0СУВАНН1 Р03РАХУНК0ВИХ НОРМ ДОБРИВ

Тривале 1нтенсивне застосування добрив не завжди сприяе одержанню високо! заплановано! врожайност1 с1льськогоспо-дарських культур.

М1неральн1 добрива, внесен! п!д озиму пшениц», п!двищу-вть I! врожайн!сть. Тривале застосування високих норм не мае переваги перед середн1ми нормами (табл.2).

У ланц1 з коншшюю органо-м!неральна система удобрения дано! куль тури (вар.З) мае незначну перевагу перед моральною (вар.7).

Стац!онарн! досл!ди показують, шр п!д озиму пшеницю, яка вирощуеться п!сля коншини, доц!льно вносите як в м!не-ральн!й, так ! в органо-м!неральн!й системах не б!льие як 1'юоРюоКюо- -

М!неральн! добрива б!льш ' ефективно використовуються озюлою пшеницею при вирощуванн1 !! п!сля однор!чних трав, н!ж п!сля багатор1чних

Головними причинами, як! стримують р1ст врожайност!

озимо! птениц1 при внесенн! високих норм добрив, е П п1дви-щена чутливЮть до ураження хворобами, а твкож до полягання.

Таблица 2

УрожайнЮть зерна озимо! пшениц! та окупн!сть добрив (середне за 2 ротац!!)

Норми добрив

Урожай-н!сть,т/га

Прибавка врожайност!

т/га

Окупн!сть 1 кг NPK, кг

Попередник конюшина

1.Без добрив 3,94 - . - -

2.N50P50K50 4,64 0,70 17,8 4,67

3.N100P100K100 5,15 1,21 30,7 4,03

4.N200P200K200 5,10 1,16 29,4 1,93

5.NgooPieoKgo 4,88 0,94 23,8 2,00

б.NaooPseoKieo 4,90 0,96. 24,4 1,14

7.N100P100K100 4,85 0,91 23,1 3,03

8.NI5OPI50¡<150 4,94 1,00 25,4 2,22

HIP05 0,45

Попередник вико-в1всяна сум!шка

1.Без добрив 3,10 - - -

2.N50P50K50 4,00 0,90 29,0 6,00

3.N100P100K100 4,55 1,45 46,8 4,83

4.N200P200K200 4,81 1,71 55,2 2,85

5. fÍ200Pl60Kg0 4,38 1,28 41,3 2,72

6.N300P360Kl80 4,67 1,57 50,6 1,67

7.N100P100K100 4,52 1,42 45,8 4,73

8.Ni5oPl50Kl50 4. J54 1,44 46,4 2,74

HIP05 0,33

Дукров! бураки за рахунок внесения добрив зб!льшують врожайн!сть коренепдод!в, пор!вняно до контролю, на 47-66%, а врожайн!сть гички - в 3-4 рази (табл. 3).

Анал!з щодобового приросту коренеплод!в та гички лротя-гом вегетац!! культури показав, що при вирощуванн! рослин у вар!ант! без добрив вони не здатн! сформувати достатню лист-

кову поверхгао. Вже в червн1 щодобовий прир1ст коренеллоду у вар1ант1 з добривами складае 3,1-3,8 г проти 1,6 г у вар1ан-т1 без добрив. Водночас чиста продуктивней» фотосинтезу у вар!антах в високими нормами добрив менша, н1ж у вар1антах з рекомендованими нормами.

Застосування п1д куьтуру б!льше МюоРэоКюо . на фон1 гною, або б1льше ИгооРюоКгоо без такого фону- практично не п1двищуе врожайост! коренеплод1в, але вмениуе окупн1сть м1-неральних добрив з 37,0-33,8 до 10,7-12,9 кг/кг.

Таблиця 3

Уроясайн1сть цукрових буряк1в та окупн1сть добрив (середне за 2 ротац11 с1возм!ни)

Норми добрив _ Коренеплоди Гичка, т/га 0купн1сть м1неральних добрив, кг/кг

т/га %

Ланка: конюшина-озима пшениця

1.Еез добрив 31,4 100 12,6

2.30 т гною + N150P150K150 46,6 148 38,2 23,4

3.30 т гною + N300P300K300 49,7 158 43,1 15,1

4.30 т гною + N450P450K450 50,5 161 45,4 10,7

б.Н400Р100^340 48,3 154 44,2 18,8

6.N550P150K460 48,8 . 155 50,1 15,0

7.МэооРэооКзоо 46,7 149 40,4 17,0

8.N400P350K400 46,2 147 40,8 12,9

HIP05 4,46

Ланка 1.Без добрив 2.40 Т гною + N100P50K100 44,7 3.40 т ГНОЮ + N200P100K200 47,1 4.40 т гною + N300P150K300 48,1

5. f<4ooPl 60^340 46,0

6.H550P150K460 48,5

7.N200P100K200 46,1

8.N300P150K340 47,4 HIP05 3,84

вико-в1всяна сум!ш - озима пшениця 29,2

100 12,1 -

153 34,2 37.0

161 40,4 23,3

165 42,0 ■ 16,9

158 42,6 18,7

166 45,3 16,6

158 37,9 33,8

162 41,9 23,0

- 18 -

Отже, показник окупност! е добрим 1ндикатором для виз-начення оптимальних норм добрив п1д цукров! буряки 1 в умо-вах п1вденно-зах!дно! частики Л1состепу Украйни вона не повинна бути меншою 25-30 кг/кг.

Ярий ячм!нь, однор1чн! та багатор!чн1 трави в с1возм1н1 використовували п!сляд1ю добрив, внесених п!д озиму"пшеницю та цукров1 буряки.

Врожайн1сть зерна ярого ячменю у вар!ант1 бее добрив 8 роками мае тенденц1ю до вменшення, а у вар!антах в орга-но-м1неральною системою застосування добрив у с1воэмШ - до

■ * г

збШкення. За рахунок п!сляд11 добрив врожайн!сть зерна аб1лынуеться на 0,70-1,53 т/га, або на 27,4-60,ОХ. Вищою вона в!дм1чена у вар!ант1 3, де середньор!чна норма добрив у с1возм1н1 складае ИюоРебКюа + 10 т гною. Шдвшцення про- . дуктивност1 культури проходить шляхом вб!льшення числа рос-лин э 256 до 348 шт./м2, коеф1ц1енту кущення 8 1,55 до 2,47 та числа верен в одному колос! в 15,5 в контрол! до 18,5-21,5 шт. у вар1антах з добривами.

Врожайн1сть багатор14них та однор!чних трав за рахунок п!сляд!1 добрив п1двищуеться в1дпов1дно на 11,1-20,9 та 24,2-56,6%.

3. ЯК1СТЬ УРОЖАЮ ПРИ ВИР0ЩУВАНН1 КУЛЬТУР В С1В0ЭМ1Н1 НА 40Н1 РЮШ НОРМ ДОБРИВ

На як!сн1 показники зерна озимо! пшениц! залежно в!д умов 11 вирощуваиня звертали увагу давно. Проте глибок! дос-л1дження цього питания проведен! в осташп 50 рок1в(М.И.Кня-гиничев, 1951; А.Б.Вакар, 1951; А.Я.Пумпянский, 1971; В.Г.Конарев, 1980; К.Л.Загорча, 1990 та 1н.). В1дзначено, що високу як1сть зерна можна одержати в умовах сухо! жарко! по-

годи та достатнього авотного живлення рослин.

В наших досл!дах мал! доэи добрив эб1льшували масу 1000 верен на 0,2-0,6 г, добрива сприяли п1двищенню в эерн1 вм1с-ту сирого проте!ну на 0,1-2,IX та сиро! клейковини на 0;з-5,1%. У вар!антах з органо-м!неральною системою застосу-вання добрив вм!ст сиро! клейковини вищий, н!ж у вар!аитах з м1неральною системою.

Для цукрових буряк!в.в п!двищенням !нтенсивност! росту часто в!дм!чаеться зниження цукристост!. Тому стоКть завдан-ня одержувати не т!льки високу врожайн!сть, але при цьому п!дтримувати ! високу цукрист!сть.

Тут мае значения п!дб!р кращих попередник!в. У вар!ан-тах без добрив на 0,44% б!льше накопичуеться цукру в коре-неплодах при вирощуванн! рослин у ланц! з багатор1чними травами, а при внесенн! високих норм добрив, навпаки, на 0,63% б!льше у ланц! 8 однор!чними травами (мал. 2). Це показуе, що на цукрист1сть кррейеплод!в позитивно впливае азот грунту, залишений конюшиною та негативно - його надлишок, внесений з добривами.

0дн!ею 1з причин низького вмЮТу цукру в коренеплодах, як! вирощуються на високих фонах м1неральних добрив б зап!з-нення з накопиченням цукру в ранн1й пер!од формування коре-неплод!в. Так, якщо на 10 дипня у коренеплодах вар!анту без добрив вм1сг цукру знаходився на р!вн! 13,1-13,3%, то вар!-ант1в з добривами - на р!вн! 10,1-11,7%.

3 метою п!двищення вм!сту цукру в коренеплодах при висок!й !нтенсивност! Тх росту, вивчалн ефективн!сть р!зних агротехн!чних та агрох1м!чних заход1в при вирощуванн! цукро-вих буряк1в.

Мал. 2. Продуктивного цукрових буряшв золежна в!д норм добрив (ланки: А - з конюшиною.б - з вико-а¡веяною сумшкою)

Номер вар!анта

Культуру вирощували на р1аних фонах м!нерального жив-леиня. а саме: на фонах ЫюоРюоКюо та МЮ0Р150К200 вис!ва-ли оброблене м1кроелементами насШш, а на фонах' НюоРюоКюо та без добрив - без обробки, але рос лини оО-лрискуваяи розчинами м1кроедемент!в.

Встановлено, що при обробц! вас1иия, або обприскуванн! рослин цукрових буряк1в розчинами солей марганцю, кобальту, бору , м!д! вм!ст моноцукр1в та сахарози в листкових пластинках вб1лыиуеться на 1,0 - 2,5% ( на суху масу), посилю-еться фотосинтетичиа активн!сть листк1в та 1нтенсивн1сть Чх дихання. Як насл1док цих процес1в, аб1льшуеться цукрист1сть коренеплод1в та вб!р цукру в гектара (мал.З).

Посилеиий фотосинтез 1 дихання викликають позакоренев1 Шдживлення рослин розчинами суперфосфату 1 каШйних добрив. Ч1тко проявляеться ця д!я на рослинах при вирощуван-

20 19.5 ' 19

£

Й 18.5

Мал. 3. Ефект!тн1сть М1кродобрив при инрощуванн! цукропнх буряк]п на рЬиих фонах (обробка: А-настня, В-рослин)

18 17.5

17 -Ь 16.5

«Й

■ьО,

ядая

1Цу«рПГТ1ГТ1. А

• о---дб!р цукру Л

II

Ш

тог

МЖР

ЕЕЕЗиукрпспсть В -п—збф цукру 13

10.5 10 9.5 9

8.5

I

о,

■ 8 - 7.5 7

Нг0

Нп

Со

Варишти

Си

н1 на п1двищеному азотно-кал1иному фон1 основного добрива.

Ефективн1сть фосфорно-кал!йних позакореневих п!дживлень цукрових буряк1в зб1лыпуеться при вйстосуванн1 1х разом а ГМК . Так, в середнъому за 4 роки польових досл1д1в фосфор-но-кал!йне позакореневе п!дживлення цукрових буряк!в п!дви-щило цукрист!сгь на 0,42, обприскування рослин ГМК - на 0,7%, а застосування ГМК разом з фосфорно-)сал 1 йними добривами - на 0,6%. Зб1р цукру в!дпов1дно зб1лывився на 0,84, 0,50 та на 1,03 т/га.

1стотний вплив на продуктивн1сть цукрових буряк1в мае р1вном!рн1сть розм1щення рослин на площ! та '1х густота. Так, у вегетацшних досл1дах в посудинах на 28 кг сухого грунту вирощували одну, дв1, три та чотири рослини 1 одержали масу коренеплод1в в!дпов1дно 2,23, 2,35, 2,36 та 2,21 кг/посудину з вм!стом цукру 16,5, 18,1, 20,0 та 20,6%.

- 22 -

Якщо пор!вняти ui показлики а величиною фотосинтетичного потенц!алу, який в!дпов!дно склав 112, 150, 182 та 179 ' м2-д1б на посудину, то створюеться враження 1х прямо! залеж-nocTl. Згрупування рослин sa !х величиною з повторностей показало (табл.4), що 1з зб1льшенням площ! листк1в cnocTepira-еться зб!льшення маси коренеплоду (г - 0,86). Цукрист!сть, навпаки, 18 8б!лывенням площ! листк!в стае меноою (г --0,76), але эб1р цукру при цьому вб1льшуеться эа рахунок зб1льшення маси коренеплоду (г - 0,91).

Таблиця 4

Площа листково! поверхн! рослин та !х продуктивн!сть

Групи Середня площа листк!в, дат Маса ко- Цукрис- 36!р цукру

рос- ренеплоду т!сть, г/рос- X

лин на 1 рослину Г | 7- X лину

По три рослини у посудин!

Мал! 42,6 492 100 21,0 104 100

Середн! 59,2 906 , 184. 20,0 182 175

Велик! 60,6 965 ' 196 19,2 185 178

По чотири рослини в посудин!

Дуже мал! 34,6 303 100 21,4 65 100

Мал! . 37,9 411 136 20,9 87 134

Серёдн! 44,8 612 202 20,1 122 .188

Велик! 45,2 886 292 19,6 157 242

Для п1вденно-8ах1дно! частини Л!состепу в польових умовах кращою густотою е 5-6 р1вном!рно розм!щених рослин на погонному метр! рядка. В середньому !з 5 р!зних дослШв цукрис-т1сть коренеплод!в у вар!антах а роэмщенням 3, 4, 5, 6 та 7 рослин на погонному метр! рядка в^повадно складала 18,0, 18,7, 19,0, 19,1 та 18,8%.

Для формування високо! врожайност1 цукрових буряк^в

а високою цукрист1стю важливе значения мають строки с!вСн. В умовах зони кращим строкой е ранн1й. Проведен1 наш! досл1д-ження (1973-1976 рр.) показали, що так! строки забезпечують

одержання в середньому 8 т/га цукру. Зап!знення з с!вбою

»

т!льки на одну добу зменшуе зб!р цукру на 112 кг/га.

4. ЗМ1НА П0КАЗНИК1В Р0ДЮЧ0СТ1 ГРУНТУ П1Д ВШИВОМ ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ НОРМ ДОБРИВ

Роль м!неральних добрив в створенн! грунтово! родючост! обговорюЕТься неоднозначно. Б.С,Носко (1987) на 40-р!чн!й залеж! спостер!гав зменшення гумусу при внесенн! високих доз добрив. 1нш! досл!дники стверджують, що застосування м!не-ральних добрив на чорноземах п1двищуе вм!ст гумусу в них (Л.К.Шевцова, Д.М.Сизова, 1974; Н.Л.Вайнберг, 1983).При цьо-му важливе значения мають грунтово-кл!матичн! умови зони, склад с!возм1ни, 1нтенсивн1сть оброб1тку грунту тощо.'

Дане питания ми вивчали в семия1дьи1й с!возм!н!, яка насичена на 28,6% травами, в так1й же к1лькост1 цукровими буряками та на 42,8% зерновими культурами. За даними л!тера-тури та нашими розрахунками такий склад культур повинен за-безпечувати в!дтворення гумусу на типовому чорнозем! за ра-хунок кореневих та п1сляжнивних залишк!в.

Анал!з нагромадження кореневих залишк!в за ротац!ю ci-возм!ни показав, що в контрольному BapiaHTi щороку в грунт поступав понад 2 т/га сухо! маси, а у вар1антах з добривами - 2,56-2,93 т/га.

За 2 ротац!! с!возм1ни в!дхилення вм!сту гумусу в орно-му та гПдорному шарах грунту вар1анту без добрив внаходилися в межах помилки доела ду. У вар1антах з добривами BMiCT гуму-

су не вменшувався, спостер1галася тенденц!я до деякого зб!лывення вм!сту гумусу в орноыу.в п!дорному 1 в б!льш гли-боких шарах грунту, особливо вар1анту 4.

1е пХдвищенням вм!сту гумусу вб1льшуеться вм1ст батального азоту. Проте вабезпечен!сть рослин азотом залежить в1д наявност! в грунт! доступних його форы п1д час вегетацП культури. 0дн1ею 18 доступних форм аеоту, яка корелюе 8 вм!стом в грунт! гумусу та р!внем врожайност! с!льськогоспо-дарських культур е лужног1дрол1воваиий азот за Корнф1льдоы (ел.шконде.19715 Ю.П.Юрко, 1972). В наших досл!дах ц!е! фор-ми ааоту у вар!ангах э добривами б!лыие, у вар1ант! без добрив (мал. 4).

Вм!ст у грунт! м!нерального азоту бШш об'ективно ха-рактеризуе ва5езпечен!сть рослин даним елементом, але 8а 5 д!б п!сля внесения м!нералыюго азоту в групп энаходять йо-

Мал. 4. Вм1ст лужног1лрол1зйвацого азоту в грунт! теля завершения двох ротацШ авозмшн

Номер варианта систем удобрения

ГО т!льки 602, а за 20-30 д!б - 20-107. (Г.П.Гаызиков, 1988). Проте в грунт1 наших вар1ант!в а висскою насичен1стю с1во-зм1ни азотннми добривами, що використовуються в органо-м!не-ральн!й систем!, вм!ст амон1йного азоту був б1льиим на 15-312 при вм!ст! в грунт! контрольного вар!анту 65 ыг/кг.

Виявлена ч!тка залеяшЮть насиченост! с1возы!ни добривами та выЮту н!тратного азоту (табл.5). Чим б1льш! норми азотних добрив застосовуються п1д культури, тим б1льше н!т-ратного азоту накопичуеться в орному, п!дорному та б!льш глибоких карах грунту. Значив зб1льшення вм1сту н!тратного азоту по проф!лю у вар1антах 4 та 6 створюе ймов!рну загрозу забруднення п!дгрунтових вод н!тратами.

Таблица 5

Вм!ст н!тратного азоту в чорнозем! типовому, аалежно в1д р!вня васгосування добрив у с!возм!н1, мг/кг

Середньор1чн! иорми добрив у с1возм!н! Шари грунту по проф!лю, см

0-30 60-90 120-150 150-180 180-210 0-210

1.Беа добрив 9,0 • 8,2 6,4 5,1 4.7 7,5

2.Ы5ОР43К50 +

10 Т ГНОЮ 24,5 15,6 5,0 4,0 4,8 11,7

З.МюоРббКюо +

10 Т ГНОЮ 36,8 25,7 5,7 5,0 4,9 16,6

4.N164^142^164 +

Ют гною 60,7 48,7 24,5 23,5 20,5 37,8

5.М1?1Р74К123 61,9 30,1 10,7 9,6 6,6 22,7

6.Н257Р14бКгвЗ 78,2 52,9 25,6 22,0 19,8 41,4

^•НюоР8бКюо 35,3 21,8 6,0 4,9 4,7 15,3

8.М15оРтН15б 49,1 38,4 11,5 9,9 9.1 26,0

Достушшй для рослин фосфор в грунт1 при застосуванн1 р1зних норм добрив швидко накопичуеться ! грунт переходить з нижчо! агрох1м!чно5 групи до вищо! за короткий пром!жок ча-

су. Так, у вар1антах з середш>ор!чним внесениям б!льше 100 кг фосфору в суперфосфат!, за ротац!ю с!воэм!ни грунт перейшов з arpoxiMl4HoI группа середн1м забезпеченням до групи з дуже високим вм!стом доступного фосфору. При цьому в данях вар!антах в1дм1чено зб1льшення вм1сту фосфат!в у п^-орному mapi на 21-34 мг/кг.

В друг1й ротацП с!возм!ни накопичення доступних фосфа-т!в у орному шар! грунту продовжувалося, але з меншою 1нтен-сивн1стю. Проте м!грац!я фосфат!в посилювалася ! накопичення в1дм!чено в шар! 0-120 см (мал.5).

В живленн! приймають участь як водорозчинн! форми м!не-ральних фосфат!в грунту, так ! фосфати з важкорозчинних спо-лук. А основну групу м!неральних фосфат!в складають фосфати вал1за та високоосновн! фосфати (в середньому по вар!антах досл!ду 69%). П!д впливом добрив за ротац!ю с!возм!ни фосфа-

Мал. 5. Bmict доступного фосфору в грунт) теля двох ротацШ

с1возмшп

т1в зал18а збЛльшилвся на 2,4-12,2, а високоосновних фосфа-т1в на 3,4-18,4%. Протягом вегетацН культури i п1сля припи-нення внесения добрив у с1возм1н! вм1сг р1зних форм фосфат1в зменшуеться. За ротац!ю с1возм1ни, при внесенн! в" р!зноу-добрюван! грунти вегетац!йно-польового досл1ду т1льки азоту, вм1ст фосфору зменшився на 66-220 мг/кг. Водночас внесения NPK збШшило цей показник на 16-229 мг/кг.

Застосування в с1возм1н1 р1зиих норм добрив сприяе на-копиченню в грунт! рухомих форм кал1ю. За ротац1ю с!возм1ни у вар1антах 8 добривами вм1ст рухомого кал1ю 8б1лыпився на 30-88 мг/кг, що складае 16-47% в!д вм1сту в контрольному ва-р1ант1. За другу ротад1ю с1возм1ни в середньоыу по досл!ду вм1ст рухомого кал1ю зб1льшився на 48 мг/кг, або на 20%. В п1дорному шар! грунту запаси рухомого кал!ю складають 61% до вм!сту його в орному шар!. За рахунок внесения добрив проходить м!граЩя кал!ю по проф1лю i в1н накопичуеться в шар! грунту до 120 см.

У зв'язку з тим, що в грунт! 1снуе динам!чна р1вновага м1ж формами грунтового кал1ю та !нтенсивною участю необм!н-них форм його в живленн! рослин при вирощуванн! с!льськогос-подарських культур без застосування добрив, часто вм!ст рухомого кал!ю не вменшуеться. Проте припинення внесения в с!-возм1н! добрив, а також вирощування культур без кал1йних добрив веде до зменшення вм!сту рухомого кал!ю в грунт!.

5. ЧУТЛИЕИСТЬ ПОЛЮВИХ КУЛЬТУР ДО Р03РАХУНК0ВИХ

НОРМ ДОБРИВ ЭАЛЕЖНО В1Д Р1ВНЯ УД0БРЕН0СТ1 ГРУНТУ

1нтенсивне застосування добрив 8м1нюе агрох1м!чиу характеристику грунту в зв'язку 8 чим зм!нюеться реакц!я

с!льськогосподарських культур на окрем! елементи живлення. В наших вегетац!йних та вегетац!йно-польових досл1дах культурн вирощували на грунт1, в!д!браному э шести вар!ант!в польово! с!возм!ни л1сля завершения першо! ротацП. М1неральн1 добри-ва роараховували балансовим методом на еаплановану прибавку врожаиност1. Вирощували огиму пшеницю, цукров! буряки, ярий ячм!нь, конюшину, овес на зелену масу, редьку ол!йну на ае-лену масу. Добрива вносили га схемою: 1- без добрив (контроль), 2- азот, 3- фосфор, 4- кал!й, 5- NPK.

Овес добре реатуе на азот, фосфор та повне добриво на не-удобрюваиому грунт!. Так, у вар1антах без добрив вегетац!й-но-польового досл!ду врожайн!сть эелено! маси знаходиться в межах 3,57-5,57 кг/м2. При внесенн! на ран!ше неудобрюваний грунт азоту вона зб!льшуеться до 7,44, фосфору - до 5,52, кал1ю - до 3,73 ! повного добрива - до 9,15 кг/м2. На ран!ше удобрюваному грунт! вар!анти з азотом не поступаються вар!-антам а повним добривом.

Редька ол!йна на неудобрюваних грунтах менш чутлива до азоту, н!ж до повного добрива, а на удобрюваних - однаково.

Ярий ячм!нь на неудобрюваних грунтах позитивно реатуе на окремо внесен! основн! елементи живлення та 1х взаемод!ю, на малоудобрюваних не реатуе на кал!й, а на !нтенсивно удобрюваних - не реатуе на фосфор та кал!й. Так, на иеудобрюва-ному грунт! азот сприяв п!двищенню врожайност! на 35%, фосфор - на 16, кал!й - на 7 ! HPK - на 83%. На грунт1 з се-редньор!чною нормою добрив N50P43K50 + Ю т гною, як! вносили протягом ротацН с1возм!ни, врожайн1сть ячменю у вар!ант! а азотом зб!льшилася на 54%, 8 фосфором - на 14, з кал!ем валишилася на р!вн! контролю, а з повним добривом зб!льшила-

ся на 702.

Конюшина практично п!двищуе врожайн!сть на вс1х грунтах i при аастосуванн! добрив як окреыо по видах, так 1 при вие-сенн! NPK, але Ix ефективн!сть на !нтенсивно удобрюваиих грунтах вменшуеться.

Озима пшениця добре реагуе на агот.В середньому по двох попередниках 1 по вс1х грунтах, щр вивчалися в досл1д1, при внесены! азоту прибавка с клала 872, фосфору - 32, кал!ю - 23 1 повного добрива - 1062. Кращим фоном удобрюваност! грунту, у вар1ант1 з HPK е НюоРебКюо+Ю т гною.

Цукров! буряки на внесения добрив при вирощуванн1 на р1зноудобрюваних грунтах реагують по-р1эному (табл.6).

Таблиця 6

Maca коренеплоду цукрсвих буряк1в аалежно в1д умов вирощування, г/рослину (середне за 1989, 1992 рр.)

Шд буряки внесено

Вар1анти удобреност! грунту*

1 2 3 4 6 7 Середне

275 375 440 485 425 375 396

480 580 610 685 615 575 590

370 450 520 585 505 475 429

285 410 480 555 460 430 437

695 750 785 870 840 785 788

421 513 567 636 569 528 528

Азот Фосфор Кали"! NPK

HIP05 А - 23, В - 22, АВ - 53 *3м!ст вар1ант1в наведено в таблиц! 5.

Систематичне застосування добрив у cíbosmíh! створюе умови для покращення родючост! грунту. На тагах грунтах !з основних елемент1в живлення азот займае дом!нуючу роль у формуваннi врожайност! вс!х с!льськогосподарських культур. Фосфор та кал!й створюють фон, на якому момна вирощувати врожайн!сть в!дпов!дного р!вня.

- 30 -

6. УРОЖАЙНЮТЬ КУЛЬТУР ПРИ ОДНОРАЗОВОМУ ТА ВАГАТОРАЭОВОМУ ЗАСТ0СУВАНН1 РОЗРАХУНКОВИХ НОРМ ДОБРИВ

Проведен! досл1дження дозволяють вробити висновки про те, що внесения в запас на 7 рок1в розрахованих балансовим методом фосфорних, кал!йних, або фосфорно-кал1йних добрив, при вирощуванн! польових культур зерно-буряково! с!вовм!ни, практично вабезпечуе однакову врожайн1сть, пор!вняно 1а щр-р!чним !х внесениям. Так, продуктивн!сть с!возм!ни у вар!ант! а щор!чним внесениям добрив складае 170% до вар1анту без добрив, при внесенн! фосфору в запас - 166, кал!ю в запас -164%, фосфорно-кал1йних добрив - 173%.

При систематичному внесенн1 розрахункових норм добрив у с1возм!н! створюеться ефект аналог!чний разовому запасному 1х внесенн!. Так, п1сля завершения ротац11 с!возм!ни у полях 3-6 добрив не вносили. На трег!й р1к п1сля лрипинення внесения добрив урожайн!сть озимо! пшениц! в ланц1 э конюшиною складав в середнъому за 3 роки в контрольному вар1ант1 3,4 т/га, а у вар!антах 8 добривами - 4,07-4,52 т/га, на шостий р1к у ланц1 з однор!чними травами в1дпов!дно 3,16 та 3,39-4,03 т/га. На п'ятий р1к п1сляд1Т врожайн!сть ярого ячменю в досл!дних вар1антах вища на 0,56-1,08 т/га, а на восьмий р1к - на 0,30-1,03 т/га.

Урожайн1сть цукрових буряк1в за рахунок п!сляд!1 добрив, внесених у перш!й ротац!! с!возм1ни,на четвертий-сьомий р!к сягае 41,4-35,0 т/га. На сьомий р!к п!сляд!1 прибавка врожайност! складае 6,7-17,8 т/га, пор!вняно з контролем.

Отже, внесен! в с1возм1н! добрива у рекомендованих, а також розрахованих на ваплановану прибавку врожайност1 нормах, частково використовуються культурами с!возм!ни, а част-

ково накопичуються в грунт! 1 рослини эдатн! використовувати 1х протягом тривалого часу в п1сляд11. Тому п!сля досягнення грунтом 3-4 агрох!м1чно! групп по ваОеапеченню рухомими формами фосфору та кал!ю доц1льно гм!нити п1дх1д до рограхунку норм добрив.. В такому випадку потр!бно враховувати економ!ч-ну та еколог!чну доц!льн1сть внесения добрив. Економ1чна до-ц!льн!сть базуеться на окупност! добрив, яка ие моле бути мешюю нормативно! для дано! гони, а еколоПчна - на !нтен-сивност! використаняя внесен их елеменПв живлення,

7. ПРОДУКТИВНГСТЬ КУЛЬТУР В С1В03М1НАХ ТА ОКРЕМИХ С1В03М1Н ЗАЛЕЖНО В1Д НОРМ ДОБРИВ, РС0РАХОВАНИХ НА Р13Н1 Р1ВН1 ВРСИАЙНОСП

Досл1дження проводили в чотириЩльних плодогм1нн1й,вер-но-буряков1й та верно-просапн!й с1воам1нах. Нории добрив розраховували на екв!валентну врожайн!сть по виносу фосфору. Нижчий р!вень в!дпов!дае врозкайност1 з виносом 46 кг/га фосфору, вищий - на 60 кг, або на 33% б1льший. На перший р!вень врожайност! розраховували норми добрив комплексно-норматив-ним методом та з використанням балансових коеф!ц1ент1в (в1д-пов1дно вар.2 та 3). На другий р!вень норми добрив розраховували за допомогою балансових коеф!ц!ент!в (вар.4),та 8 використанням балансових коеф!ц!ент!в ! додатковим внесенням м!кродобрив та вапна для нейтрав1зац!1 ф1а1олог!чно кислих добрив (вар.5). Контролем був вар!ант без добрив (вар.1).,

В шюдо8м1нн1й та верно-буряков!й с1возм1нах використа-но органо-м!неральну систему, а в зерно-просапн!й - м1не-ральну. Результати проведених досл!д1в наведен! в табл.7.

31 зб1льшенням рекомендованих норм добрив продуктив-

н1сть семип1льно1 верно-Суряково! с!возм1ни зростае, аае ви-робництво додатково! продукцП на одиницо внесених добрив зменшуеться. Внесения норм добрив, роэрахованих ва допомогою

Таблица 7

Запланована 1 фактична врожайн!сть культур залежно в!д розрахуштових норм добрив, т/га (середн! за 1989-1991 рр.)*

Чергування культур у с1возм1нах Ном е р в а р 1 а н т а

1 2 3 ■ 4 5

Плодозм1нна с1вогм1на

Редька ол!йна (зелена маса) 31,6 45,0 45,0 60,0 60,0

Н1Ро5 - 1,87-3,81 ЗГ70 ЩГ ÍTÍT 5273 5Б7Б

Люцерна (зелена маса) 30,0 36,0 36,0 48,0 48,0

HIP05 - 2,77-3,53 2В7Э 3570 ЗБ7Б 3Í72 Шл

Озима пшениця (зерно) 4,10 4,10 4,10 5,50 5,50

HIPos - 0,22-0,40 ЗТШ Í722 5ДЗВ 571Т 5772

Цукров! бураки (коренеплоди) 32,6 34,6 34,6 46,2 46,2

HIPos - 2,37-3,58 2Б72 3675 2В7В 5576

Зерно-бурякова с!возм1на

Горох (зерно) 2,50 3,00 3,00 4,00 4,00

HIPos - 0,19-0,28 2757 27ГО 3732 5780 5713

Озима пшениця (зерно) 3,50 4,10 4Д0 5.50 5,50

HIPos - 0,24-0,40 379? tjí 6Í35

Цукров1 буряки (коренеплоди) 31,3 34,6 34,5 46,1 46,1

Н1Р05 - 2,51-4,11 2577 тъ 55t5 5lt3 Ш^и

Гречка (зерно) 1,50 2,20 2,20 3,00 3,00

HIP05 - 0,19-0,27 1775 2702 ГИЗЗ 2735 27Ш

Зерно-просапна с!возм1на

Кукурудза (зелена маса) 34,0 45,0 45,0 60.0 60,0

HIPos - 2,99-4,45 57^3 37fs 53Í5

Кукурудза (зерно) 3,40 4,50 4,50 6,00 6,00

HIPos - 0,39-0,53 3715 57IB 57^2 57В5 Б732

Ярий ячм1нь (зерно) 2,80 4,10 4,10 5,50 5,50

HIPos - 0,38-0,61 2Í77 ЗЛЖ 3ÍS3 íl75 5Ж

Соя (зерно) . 2Д0 2ДЮ 2^80 3,70 3*70

Н1Р05 - 0,27-0,35 Т7Ш 2Л5 ^Ы 2771

* В чисельнюсу запланована, в знаменнику - фактична

балансовых коеф1ц!ент1в, для одержання врожайност! на вищому р!вн1, эабезпечувало эб!льшення виходу кормопроте!нових оди-ниць майже лропорц!йно зб!лыиенню норм добрив. Так, у пло-довм1нн1й с1во8мШ в третьому вар!ант1 1 кг ИРК в орган!ч~ них та м!неральних добривах эабезпечуе.одержання 8,65 кг кормопроте!!нових одиниць, а в четвертому - 9,94 кг.. У зер-но-буряков!й с!возмШ прибавка склала в!дпов!дно 6,90 та 7,97, а у зерно-просапн!й - 6,49 та 7,59 кг/кг.

8. ЕФЕКТИВШСТЬ ЗАСТ0С!УВАННЯ ЕК0Л0Г1ЧН0 БЕЗПЕЧНИХ НОРМ ДОБРИВ У С1В03М1Н1 Розроблека та випробувана на р!вн1 польових досл!д!в та

виробництва методика визначення норм добрив за балансовими коеф!ц!ентами» Суть методики полягае в тому, що норму азоту для культур с!возм1ни визначають на прибавку врожайност!, або по р1зниц1 м1ж наявним м!неральним азотом у кореневм!с-ному шар! грунту та потребою для одержання заплановано! врожайност!. Норму фосфору та кал!ю визначають на заплановану врожайн!сть.

Польов! досл!ди проводили, на грунтах з р1зним забезпе-

ченням елементами м!нерального живлення. Планували одержати

Формула розрахунку:

П ' В - Но • Км У • Вг - Ро • Кр

N - - (1); Р205 --(2);

0,002х + 0,3 0,004X1 + 0,5

У • В2 - Ко • Кк

К20--(3), де

0,0039X2 + 0,46

N. Р2О5, КгО - норма в1дпое!дно азоту, фосфору, кал1ю,кг/га; В. Вь Вг - винос в!дпов1дно азоту, фосфору чи кал!ю, кг/т; N0, Ро, Ко - внесено з орган!чними добривали поживних речо-вин, кг/га; Км, Кр, Кк - коеф1ц!енти використання азоту, фосфору, кал!» з орган!чних добрив; х, хь хг - вм1ст лужно-г!дрол!зованого азоту, доступного фосфору, кал!ю, мг/кг.

у вс1х вар1антах однакову врожайн1сть культури. Для 11 до-сягнення вносили р!зн1 дози добрив. Реэультати досл!д1в по-казують (табл.8), що внесен1 розрахован1 за даною методикою норми добрив п1д культури с1возм1ни забезпечують високу прибавку врожайност1 та вищу аа нормативну 1х окупн1сть.

Таблиця 8

Ефективн1сть добрив, розрахованих за допомогою розроблено! методики 1 внесених Шд культури с!возм1ни

N ва-р1ан-та Система удо брення* Внесено добрив, кг/га НРК Прибавка врожайност1, т/га 0купн1сть добрив, кг/кг

фактична нормативна

Ярий ячм1нь, 1992-1994 рр.

Ом 105 1,59 15,2 4,91

Ом 107 1,24 11,6 4,91

М 183 1,42 7,7 4,12

М 219 1,32 6,0 4,12

Цукров1 буряки, 1992-1994 рр.

Ом 156+40Т гною 9,2 59,0 31,5

Ом 153+40Т гною 8,2 53,6 31,5

М 326 12,9 39,6 23,0

М 405 10,4 25,6 23,0

Вико-в1всяна сум1ш, 1992, 1994 рр.

Ом 234 17,0 72,6 56,5

Ом 284 12,8 45,1 51,2

М 339 12,9 38,0 46,0

М 364 17,4 47,8 46,0

.-«Озима пшеница, 1993 р.

Ом 150 1,26 8,4 4,50

Ом 142 1,43 10,1 4,50

М 225 1,27 5,6 3,76

М 218 1,45 6.6 3,76 * Ом - органо-м!неральна, М - м1неральна

9.ЕК0Н0М1ЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА 0Ц1НКА Р03РАХУНК0ВИХ НОРМ ДОБРИВ С1льське господарство в!дноситься до таких галузей народного господарства, як1 працюють з позитивним балансом енерг11. Вирощена продукц!я м1стить б1льше енергП, н1ж тратиться на 1I виробництво. Проте з впровадженням 1нтенсивних

1 2

3

4

1 2

3

4

1 2

3

4

1 2

3

4

технологий вирощування с 1 дьськогосподарських культур эатратн зростають. За 50 рок!в (а 1928 по 1980) на виробництво 100 калор1й продукц11 затрат» вросли з 48 калорШ до 86, тобто у 2 рази (А.А.Никонов, 1984). При абереженн! тако! тенденцП с1льське господарство може стати галуззю, яка працюе за ра-хунок джерел енергП, запаси яких не вростаить. Тому голов-ним вавданням с1льського господарства е економ1я та контроль за використанням вс1х вид1в енергП з метою виробництва дешево! с!дьськогосподарсько! продукц!1.

Серед основних статей затрат енергП при вирощуванн! с!льськогосподарських культур велику питому вагу вайыають добрива. Висок1 морми добрив, п!двищуючи врожайн!сть, зуыов-люють зб!льшення ватрат енергП при вирощуванн! додатково! продукц!! (табл.9). Водночас застосування в органо-м!нераль-н1й систем! норм добрив, розраховаяих на основ! бадан-сових коеф!ц1еит!в еабезпечув одержання високих показник!в економ1чио! та енергетично! ефективност!.

Таблиця 9

Економ1чна та енергетична ефективнЮть розрахункових корм у р!зних системах застосування добрив(середне за 1992-1994рр.)

Показники Органо-ы!-неральна 1 Органо-м!-неральна 2 Моральна 1 МШерааь-на г

Внесено МРК в орга-н!чн1й та м!нераль-н1й формах, кг/га 296 307 268 302

0купн!сть добрив, кг/кг зернових одиниць 5,44 4,62 ^ 6,45 5,56

Вих1д загально! енергП в прибавц! основно! продукц11, МДж/га 25030 22453 27909 26135

Енергозатрати, МДж/га 8169 МДж/т 5074 8186 6765 11787 6813 15080 8976

Енергетичний ККД 3,07 2,74 2,37 1,73

- 36 -Висновки

1. Для умов п1вденно-аах1дно! частини Л!состепу Укра!нк розроблен! теоретичн! та агроб1олог1чн1 основи виробництва продукц!! рослияництва шляхом эастосування розрахункових еколог!чно безпечних норм добрив у польових с!возм!нах.

2. Внесения норм добрив у с1возм!н! в насиченням N5oP43K50+iO т гною та NiooPe6Kioo+iO т гною, 8б1льшуе вро-жайн1сть озимо! пшениц1 на 20-552, цукрових буряк!в - на 46-662, зерна ярого ячменю - на 20-502 при врожайност! бев добрив в1дпов!дно 3,1-3,9, 29-31, 2,7 т/га. Подальше п!дви-щення норм добрив у с1вовы1н! вменшуе !х окутИсть в 2-2,6 раза.

3. Норми добрив, розрахован! балансовими та комплекс-но-нормативними методами, внесен! п!д кормов! капустян1 культури мають перевагу перед рекомендованими, так як вони аабезпечують одержання врожайност! на р!вн! 50 т/га велено! маси високо! якост1, б1льший вих!д кормопроте!нових одиниць на 1,0-2,8 т/га 1 вшцу окупн!сть елемент1в живлення.

4. Тривале застосування розрахункових норм добрив у ci-возм!нах не зменшуе вм!сту гумусу в чорновем! типовому, але sMimoe його родючЮть черев накопичення рухомих форм елеыен-т!в м!нерального живлення !, як насл1док, приводить до зб1льшення площ! грунт!в п'ято! та шосто! агрох1м!чних груп за bmIctom фосфору та кал!ю.

5. Внесения в середньому за р!к б!льше 150 кг/га морального азоту в с!возм1н! як в органо-м1нерадьн1й, так ! в м!неральн!й системах сприяе Mirpauii н!трат!в за кореневм!с-ний шар грунту, зб!льшуючи в 2-4 рази ix концентрац!ю у шар! 180-210 см, що приводить до непродуктивних втрат добрив та забруднення п1дгрунтових вод.

- 37 -

6. 1нтенсивне застосування добрив у с1воэм1н! спряяе п!двищенню якост1 зерна озимо'! пшениц1 шляхом зб1лъшення в ньому вм!сту сирого проте!ну на 0,1-2,4% та клейковини на 0,3-5,1%. В цукрових буряках при цьому вм!ст цукру зменку-еться на 0,7-2,1%, але додатковими агротехн!чними та arpoxi-м1чними заходами вдаеться П Шдтримувати на р!вн1 контроля.

7. Накопичення в грунИ рухомих форм фосфору та кал1ю в npoueci 1нтенсивного застосування добрив зм1нюе реакц1ю с!льськогосподарських культур на окре»й елементи минерального живлення. Bei культури стають б!лыа чутливими до 'азоту, послаблюеться !х реакцХя на фосфор 1, особливо, на кап!й.

8. Внесен! розрахунков1 норми добрив повн1стю не вико-ристовуються первою культурою, а систематичяе застосування 1х у с!возм1н! мае тривалу п!сляд!ю. Ящо в перш!й ротацП семмйльно! с1возм1ни при внесен»! добрив продуктивн1сть культур зростае на 30-50%, то в друг!й без внесения -добрив вона залишаеться вищою, в nopi bhhhhi з контролем на 20-30%.

9. Продуктивн1сть с1возм!н зм1нюеться залежко Ыд корм внесених добрив та сп1вв!дноиення в них елемен!в живлення, а також б!олог!чних особливостей культур с1возм!ни. Серед польових культур б1льша прибавка одержуеться при внесена! добрив п!д цукров! буряки (до 118%) та кукурудэу (до 100%), менша - п!д озиму пшеницю, горох, ячм1нь, гречку, сою (44-81%).

10. Для умов п1вденно-зах1дно! частини Л!состепу Укра!-ни розроблена методика розрахунку еколог1чно безпечних норм добрив при вирощуванн! культур у с!возм!нах за !нтексивними технолог!ями. Застосування дако! методики економить 20-30% добрив, п!двищуе "ix окупн!сть ! забезпечуе одержання запла-

новано! прибавки врожайност1 озимо! пшеииц1 на р1вн! 1,3 -1,5, ярого ячменю 1,2-1,6, цукровях буряк1в 8,6-14,5 т/га.

11. Застосування в плодозм1нн1й, зернобуряков!й та зер-нопросапн1й с1возм1нах норм добрив, розрахованих на р1зн1 р1вн! врожайност! комплексно-нормативним методом та методом балансових коеф!ц!ент1в забввпечуе одержання однаково! врожайност! культур; але окупн!сть добрив у другому випадку вита на 20-30%.

12. Серед систем удобрения перевагу мае органо-м!не-ральна, де аа рахунок вастосування орган!чних добрив на фон1 МюоРюоКюо 8б1льшуеться вих!д верна на 0,06 т/га в перш!й ротац1! с1воэм1ни та 0,3 - в друг1й, коренеплод!в цукрових буряк1в в1дпов1дно на 0,56 та 0,3, кормових одиниць - на 0,25 та 0,3, перетравного проте!ну - на 0,02 та 0,3 т/га.

13. Вирощування с!льськогосподарських культур без вастосування добрив веде до зменшення продуктивное!1 с1возм1ни 1з 5,4 в перш!й ротац!! до 4,8 т/га кормопроте!кових одиниць - в друг1й, або на 11%. Застосування оргако-м1неральних систем 8 р1зною насичен!стю м!неральними добривами не вменшуе продуктивност! с1возм!ни з часом,, а додаткове внесения в ор-гано-м1неральн1й систем! вапняних та м!кродобрив Шдвищуе !! продуктивн!сть на 0,60-0,67 т/га кормопроте!нових одиниць.

14. Застосування розрахункових норм, пор!вняно а реко-мендованими, при насиченост! с!возм!ни ИюоРвбКюо эмешдуе енергозатрати 8 10650-15713 до 6591-12518 Щж/га 1 зб!льшуе енергетичний коеф!ц!ент корисно! дП добрив в органо-м1не-ральн!й систем1 з 2,72 до 4,88- 5,96 1 в м!нерадыий з 2,21 до 3,38-3,50.

- 39 -

РекомендацИ виробництву

1. В умовах п1вденно-зах1дно'1 частини Л1состепу Укра!ни при вирощуванШ с!льськогосподарських культур на грунтах, ¡до досягли середнього, або вище середнього вм!сту рухомих спо-яук фосфору ! !сал1ю необх1дно переходити на б!лын еколог!чно безпечний та економ1чно виг1дний метод розрахушг/ норм добрив - метод, де використовуються балансов1 коефИценти 8ас-воення елемент!в генерального живлення у с!возм!н1.

2. Для вирощування з допустим™ вмхстом н!трат!в 50 т/га зелено'! маси р!лаку ярого, р!паку озимого, редьки ол!й-но! на чорноземах доц!льно при визначенн! норм добрив вико-ристовувати балансов!, або комплексно-нормативн! методи роз-рахунку.

3. Розрахулков! норми м!неральних добрив необх!дно ви-користовувати в органо-м!неральн!й систем! 8 внесенням вап-няних та м!кродобрив.

4. Використовуючи прикладну програму, яку розробив автор на п!дстав! власних досл!джень для персонального комп'ютера 1ВМ РС ХТ/АТ, складати в господарств! багатовар!антн! системи зас-тосування добрив у с!возм!нах.

- 40 -

Список опубл!кованих наукових пращ», що в!дображають основа! положения дисертацП

1. Розрахунков! дози добрив п!д с!льськогосподарськ!

культури в умовах П1вдешга-Зах1дного л!состепу УкраЧни: Нав-

)

чальний пос!бник для вищих навчальних ваклад1в.-Черн!вц1: Прут.-1894.-240 с.-Сп1вавт. О.В.Гончарук, з них автора 216 с.

2. Шдвищення продуктивност! цукрових буряк1в в умовах, Под1лля// Проблема розвитку та територ!ально! орган1зац11 с1льського та л1сового господарства.-Матер!али Друго! науко-во! конференц!! по вивченню та використанню виробничих сил Под1лля.-Ки!в.-1971.-С.24-26 (рос. мова).

3. Вплив п!двищених доз м!неральних добрив та 1х сп1в-в!дношення на продуктивн1сть цукрових буряк1в//Питання зшв-лення та аастосування добрив: Прац! Кишин!вського с1льгос-п!яституту.-Кишин!в, 1972.-Т.97.-С.86-89 (рос. мова).

4. Вплив густота насадження на продуктивн!сть цук-роьии бурлк1в//Еисшт с 1 ль сь ко господарсько! науки. -1973,-N2.-0.53-66.

5. Шляхи п!двищення цукристост! при висок!й !нтенсив-ност! росту цукрових буряк!в//Резерви вбШшення виробництва та Шдвищення якост1 продукц!! рослинництва в умовах Под!л-ля: Прац1 Кишшивського с!льськогосподарського !нституту.-Кишин!в.-1973.- Т.104.- С. 17-21 (рос. мова).

6. Вплив лозакореневого п1дживлення на врожайнЮть та цукрист!сть цукрових буряк!в в умовах Под!лля//Польов! культури: Прац! Кишшпвського с!льгосп1нституту.- Кишин!в.-1975.- С.69-73 (рос.мова).

7. Ефективн1сть м1кроелемент!в при р!зн!й 1нтенсивност1

росту цукрових буряк!в//Кивлення рослин та аастосування добрив: Прац1 Кишин!вського с!льгосп1нституту. -Кишин1в. -1976. -Т. 164.-С. 63-66 (рос.мова).

8. До питания про гастосуваиня г1драгиду мало!ново! кислоти в буряк!вництв!// йивлення рослин та аастосування добрив: М!жвуа!вський 8б1рник.-Кишин1в.-1977.-С.33-35 (рос. мова).

9. Продуктивн!сть цукрових буряк1в раннього та п!знього строк!в с!вби//Технолог1я одержання високих врожаКв польових культур в умовах спец1ал1вац11 та концентрацП: М1жвуз1всь-кий аб1рник.-Кишин1в.-1978.-С.53-56 (рос.мова).

10.Реакц1я цукрових буряк!в на висок1 норми добрив в умовах Под1лля Укра1ни//Ефективн1сть удобрения польових 1сультур в Л!состепу та Пол1сс1 УРСР: Науков1 прац! УСГА,-Ки!в.-1982,-С.7-10 (рос.мова).

Н.Вшшв п!сляд!! добрив на вролайн!сгь ярого ячменю в умовах Лод1лля Укра!ни//Агротехн1 чн! основи вироцування високих врожа1в зернових культур, картопл1 та цукрових буряк1в у п1вденно-зах1дному Л1состепу Укра!ни: М1жвуз1вський зб1р-ник.-Кишин1в.-1982.-О.28-30 (рос.мова).

12,Врожайн1сть бобових трав та наступно'1 озимо! пшениц! в аалежност1 в1д норм добрив у о!возм!н!// Землероб-ство.-1984.-Вип.59.-0.39-41 (рос.мова).

13.Вплив високих норм добрив на продуктивн1сть цукрових буряк1в в умовах вах!дного Л!состепу Укра!ни//Удобреиня культур, виноо 1 баяаио речовин в с1во8м1н!.-Книин!в.-1985.-С.32-35 (рос.мова).

14.3астосування добрив та !х вплив на еколог1ю//Пробде-ми еколог!! Под1лля.-Кам'янець-Под1льськйй.-1989. -0.41-43.

- 42 -

Чб.Збалансоване живлення в систем! 1нтенсивного земле-робства та еколог!я. -Черкаси. -1989. -С. 79-80. -Сп1вавт. Т.О.Слободян (рос.мова).

16.Бплив насиченост! с1вогм1ви добривами на врожайн!сть с!льськогоспоадарських культур та деяк! показнйки родючост! типового чорнозему в умовах п!вденно-8ах1дного Л1состепу Ук-. ра!ни//Розробка систем 1 технологи застосування добрив, що забезпечують розширене в1дтворення родючост! грунту та одер-жання заплановано! врожайност! високо! якост!.-Алма-Ата.-1990.-С.203-208 (рос.мова).

17.Добрива та як1сть кормових капустяних культур//Х!м!-зад1я с1льського господарства.-1992.-Ы2.-С.95-99.-Сп!вавтор Т.О.Слободян (рос.мова).

18.3балансоване м!неральне живлення рослин як фактор одержання еколог!чно чисто! продукцП //Матер!али м!жрег!о-нально! науково-практично! конференц!!.- Дн!пропетровськ. -1992,-С.127.-Сп!вавтор Т.О.Слободян (рос.мова).

19.Застосування добрив п!д культури с!возм1ни на еколо-го-екоиом!чн!й основ!// Вчек1-аграрники - с!льськогосподар-ському виробництву: М!жв1домчий аб!рник роб1т. - Черн!вц1.-1993. - С.57-59.-Сп1вавт.В.1-Овчарук.

20.0купн!сть як покзник оптим1аац!! доз добрив при ви-рощуванн! високих врожа!в цукрових буряк!в на чорнозе-мах//Вчен1-аграрники - с1льськогосподарському виробництву: М!жв!домчий зб1рник роб!т.-Черн!ц1.-1993. -С. 154-155.

21.Про еколог!чно безпечн! норми добрив в с!возм1нах зах!дного Л!состепу//Проблеми вемлекористування в умовах ре-формування економ!ки: Вип.3.-Ки!в.-1993.-С.96-99.-Сп!вавтор Т.О.Слободян (рос.мова).

- 43 -

22.Насичен1сть с!возм1ни добривами//Науково-техн!чний бюлетень Хмельницько! державно! с1льськогосподарсько! дослано! станц1!.-Ки!в.-1993.-С.5-7.

23.0птим1зувати дозу добрив//Цукров! буряки.-1993.-И4.-С: 21-22 (рос.мова).

24.Тривале використання добрив у с!возм1нах// Землероб-ство.-1995.-N1.-С. 26-27 (рос.мова)'.

25.3алежн1стъ урожайност! озимо! пшеииц1в1д доз 1 систем удобрения та попередник1в в умовах чорнозем1в п1вден-но-зах!дного Л1состепу Укра!ни//Науково-техн1чний бшетень Хмельницького НВО "Ел1та".-Ки!в.-1994.^2.-С.7-9.-Сп1вавтор Т.О.Слободян.

26.Вплив високих доз м!неральних добрив на вм!ст гумусу в чорнозем1 1 урожайн1сть культур польово! с1возм!ни//Науко-во-техн1чний бюлетень Хмельницького НВО "Ел1та".-Ки-!в.-1994.-N2.-0.53-56.

27.Вплив умов кореневого живлення на ефективн!сть поза-кореневого Шдживлення цукрових буряк1в//Деп.ВНД1ТЕ1СГ.-РЖ Тёхн1чн1 культури.-М.,1983.- N7-10 с.(рос.мова).

28.Продуктивн1сть польових культур при одноразовому застосуванн1 добрив//Деп.ВНД1ТЕ1СГ.-РЖ Агрох1м1я.-М.-1983.-N105.-7 с.(рос.мова).

29.Ефективн1сть м1неральних добрив на р1эноудобреному типовому чорнозем! тривалого досл1ду в умовах п1вденно-за-х1дного Л1состепу Укра!ни// Деп. ВНД1ТЕ1-агропром.-РЖ Агро-грунтознавство.-М.-1987.-N3.-12 с.-Сп1вавтор Т.О.Слободян (рос.мова).

30.Вплив насиченост! с1воэм1ни добривами на азотний режим чорнозему та продуктивн1сть цукрових буряк1в в умовах

п1вденно-зах!дного Л1состепу Укра1ни//Деп. ВНД1ТЕ1- агро-пром.- РЖ Землеробство.-М.-1987.-N3.-10 с.(рос.мова).

31.Продуктивн1сть ланки в валежност! в1д насиченост1 польово! с!возм1ни добривами в умовах типового чорновему п1вде нно-вах1дного Л1состепу Укра!ни//Деп. ВНД1ТЕ1-агроп-ром.- РЖ Землеробство.-М.-1987.- N3.-8 с.(рос.мова).

32.Вплив насиченост1 с1возм1ни добривами на вм1ст ос-новних елемент1в живлення в чорнозем! та врожайн1сть с!ль-ськогосподарських культур в умовах п1вденно-зах1дного Л1сос-тепу Укра!ни//Тези допов1дей 11 э'1эду грунтознавц1в та аг-рох1м!к1в Укра!нсько1 РСР 21-24 жовтня 1986 р. -Хар-к1в.-1986.- С.102 (рос.мова).

33.НасиченЮть с1вовм!ни добривами 1 чутлив!сть польо-вих культур до окремих елемент1в живлення//Те8и допов1дей науково-теоретично'1 конференцП: Частина 1.-Кам'янець-По-д1льський.-1988.-С.56-57 (рос.мова).

34. Вплив добрив на врожайн1сть с1льськогосподарських культур 1 родюч1сть типового чорнозему//Тези допов!дей з'1з-ду грунтовнавц1в 1 агрох1м1к1в.-Новосиб1рськ.-1989.-С.57.-Сп1вавтори М.Д.Гладишко, Г.Г.Яковчук (рос.мова).

35.Вплив насиченост! с1возм!ни добривами на родюч!сть чориоэему 1 продуктивн1сть с1дьськогосподарських куль-тур//Тези допов!дей Республ1кансько1 конференцП:Еколог1чн1 проблеми землеробства.-Кам'янець-Под1льський.-1990.-С. 14-16. -Сп1вавтори Т.О.Слободян, Г.Г.Яковчук.

36.До методики визначення ефективност! вастосування добрив у с1врвм1н1//Те8И допов!дей науково-теоретично! конференцП . -Нам* янець-Под1льський. -1990. -С. 71-72.

37.Фосфатний режим удобреного та неудобреного чорноэему

в стац1онарних досл1дах//Тези доповгдей науково-практично! конференцП. -Кам' янець-Под1льський. -1991. -С .14.

38.Продуктивн1сть кукурудзи залежно в!д норм добрив, розрахованих р1зними методами на заплановану врожайн1сть// Тёзи допов1дей на науково-практичн1й конференцП.-Кам'янець-Под1льський.-1991.-С.15.-Сп1вавтор М.Д.Гладишко.

39.3м1на поживного режиму чорнозему п1д впливом довгот-ривалого застосування добрив//Тези допов1дей науково! конференцП . -Кам' янець-Под1льський.-1993. -С. 40-41.

40.Ефективн1сть еколоПчно безпечних доз добрив у с1-возм1н1//Навколишне середовище 1 здоров'я: Тези допов1дей м1жнародно! науково! конференцП ,-Черн1вц1.-1993.-С.240.

41.П1сляд1я добрив у с1возм!н1//Тези допов!дей науко-во-методично1' конференцП.-Кам'янець-Под1льський.-1994.-Т. 1. -С.97-98.

42.3алежн1сть ефективност1 добрив в1д опад1в//Тези до-пов1дей науково-методично! конференцП. -Кам'янець-Под1ль-ський. -1994. -С. 99-100.

43.До питания застосування еколог1чно безпечних доз добрив у с1возм1нах при впровадженн! контурно-мел1оративно1 системи землеробства//Тези допов!дей П з'5зду грунтознавц1в та агрох1мШв Укра1ни.-Харк1в.-1994.-С.28-30.

44.Еколог1чно безпечн1 норми добрив у с!возм1нах Зах1д-ного л!состепу при вирощуванн1 культур за 1нтенсивними технолог 1ями//Тези допов1дей на юв!лейн1й науково-техн!чн1й конференцП УкраЗнського 1нституту 1нженер1в водного госпо-дарства. -Частина 1. -Р1вне. -1995. -С. 6-7.

45.Чутлив1сть редьки ол1йно'1 до добрив, що застосову-ються за методами оптим!зацП м1нералыюго живлення рос-

ЛИН//1нформ.листок ЦНТЕ1.-Хмельницький.-1987.-N87-23.-4о.-Сп1вавтор Т.О.Слободян (рос.мова).

46.Ефективн1сть програмування врожаю велено! маси ярого та озимого р!пак1в//1нф.листок ЦНТЕ1.-Хмельницький.-1991.-N29-91.-4 с.-Сп!вавтор Т.О.Слободян (рос.мова).

47.Ефективн1сть добрив при р1зних методах розрахунку п!д цукров1 буряки//1нф.листок ЦНТЕ1.-Хмельницький.-1991.-N34-91.-5 с.-Сп1вавтор Т.О.Слободян (рос.мова).

48. Економ1чна ефективн1сть метод1в оптш1вац11 м!не-рального живлення кормових капустяних культур//1вф.листок ЦНТЕ1.-Хмелышцький.-1991.-N48-91.-б с.-Сп!вавтор Т.О.Слободян (рос.мова).

49.Позакореневе п1дживлення цукрових буряк1в//1иф.листок ЦНТЕ1.- Хмельницький.- 1992.- N23-92.- 4с.- Сп1вавтор А.Н.Омельчук (рос.мова).

бО.Новий п1дх1д до розрахунку системи застосування добрив на чорноземах в умовах Эах1дного л1состепу//1нф. листок ЦНТЕ1.-Хмельницький.-1992.-N50-92. -бо. (Рос.мова).

- 47 -АННОТАЦИЯ

СлоОодян С.Н. Рост, формирование продуктивности культур и качества продукции зерно-свекловичных севооборотов при внесении расчетных норм удобрений в юго-западной части Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности на стыке 06.01.09 -растениеводство и 06.01.04 - агрохимия, Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 1995.

Защищается рукопись диссертации, в которой содержатся теоретические исследования по изучению эффективности расчетных норм удобрений в севооборотах. На основании 25-летних исследований 'ъ стационарных и временных опытах установлено, что существующие методы расчета норм удобрений обеспечивают культуры элементами питания и увеличивают плодородие - почвы. Эти методы целесообразно применять на почвах 1-2 классов. Для почв. 3-6 классов разработана и испытана методика расчета экологически более безопасных и экономически выгодных норм удобрений. Предложена программа для расчета на персональном копьютере типа IBM PC XT/AT.

ABSTRACT

Slobodjan S.N. Growth, forming of productivity of growing and quality of the production of grain and sugar-beet crop rotation when brining in the culculated rate of fertilization in the South-West part of the Forest-Steppe Ukraine,

Doctoral dissertation (agriculture) on speciality at the turn of 06.01.09 - plant-growing and 06.01.04 - agricultural chemistry, Institute of Sugar-Beets UAAS, Kiev, 1995.

- 48 -

The manuscript of the thesis is being defended. It contains theoretical research on the study of efficiency of the culculated rate of fertilization in crop rotation. On the grounds of 25-year research in stationary and temporary experiments, it was established that existing methods, of the culculated rate of. fertilization provide the crops with nourishment elements and augment soil fertility. It is advisable to apply these methods on the 1-2 class soils. But for the 3-6 class soils the method of culculation of oecolo-gically safe and economicaly advantageous fertilization rate was worked out and tested. The programme for culculation on the IBM PC XT/AT personal computer is proposed.

Кдючов1 слова: програмування врожаю, розрахунков! норми добрив, методи роарахунку норм добрив, продуктивШсть с!воз-м1н, урожайн1сть, родюч!схь грунту.