Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Роль фитонематод в этиологии фузариозной корневойгнили гороха и биологическое обоснование мероприятий по ограничению их численности и развития болезни в Правобережной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Роль фитонематод в этиологии фузариозной корневойгнили гороха и биологическое обоснование мероприятий по ограничению их численности и развития болезни в Правобережной Лесостепи Украины"

НАЦЮНАЛЬНИЙ ЛГРАРНИЙ УНЮЕРСИТЕТ

УДК 632.4.651: 633.358 [477.924.85]

РОЛЬ ФГТОНЕМАТОД В ЕТЮЛОГП ФУЗАРЮЗН01 К0РЕНЕВ01 ГНИЛ1 ГОРОХУ ТА БЮЛОГ1ЧНЕ ОБГРУН-ТУВАННЯ ЗАХОД1В ПО ОБМЕЖЕНШО IX ЧИСЕЛЬНО-СТ1 I РОЗВИТКУ ХВОРОБИ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ

Л1СОСТЕПУ УКРАШИ

06.01.11 - фшшатолопя

Автореферат

дисертацй на здобуття наукового стуггеня кандидата б1олопчних наук

ГОНЧАРЕНКО НАТАЛШ АНЛТОЛ11ВНА

Ки1В - 1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр! фшшатолопТ Нацюнального аграрного ушверситету

та в лабораторп нематологп 1нституту захисту рослин УААН

Науков1 кер1вники - доктор бюлопчних наук, професор, академк

ОфщШш опоненти - доктор бюлопчних наук Покозш Йосип Трохимо-

Провщна оргашзащя - Уманська сшьськогосподарська акадслия, кафедра

захисту рослин, Мшютерство АПК Захист дисертацп вщбудеться "23 " >/<_р 1998 р. о 10 годиш на

засщанш спец1ал1зовано1 вчено'1 ради Д26.004.02 в Нацюнальному аграрному ушверситет1 за адресою: 252041, м. Кшв, вул. ГероУв Оборони, 15. навчальний корпус № 3, аудитория 65.

3 дисертащею можна ознайомитись у бШлютеф Нацюнального аграрногс ушверситету: 252041, м. Кшв, вул. ГероТв Оборони, 11, навчальний корпус № 10.

Автореферат розюланий "22." &&ре,снЯ 1998 р.

Вчений секретар спещал1зованоУ вченоТ ради Иенджул В.1.

УААН Кирик Микола Миколайович, Нацюналышй аграрний ушверситет, завщувач кафедри фггопатологп;

доктор бюлопчних наук, професор, член-кореспондент УААН Слгарьова Дша Дмитр5вна. 1нститут захисту рослин УААН, завщувач лабораторп нематологй"

вич, Нацюнальний аграрний ушверситет, професор кафедри фгеофармакологи \ зоологи ; кандидат бюлопчних наук Бардин Ярослав Богданович, доч1рне шдприемство "Рейлш", науковий консультант

Загальна характеристика роботн

Актуальтсть теми. Горох вщноситься до найдавшших на земл1 культурних рослин, яю вирощувалися ще за 7 тис. роюв до н.е. Його зерно використовуеться в продовольчих шлях, забезпечуючи бшьшу настану потреби людей у бшкових та снергетичних продуктах, а також у падвл! сшьськогосподарських тварин, збагачуючи i'x рацюни рослин-иим бшком.

У зв'язку з наростагочою проблемою бокового дефщиту в харчу-ван1Й населения, пщвищення продуктивное^ тваринництва та змен-шення соб1вартост1 його продукцп вивчення джерел збшыиення пад-ходження цшного рослинного бшка с актуальним як в УкраТш, так i в шших крш'нах св!ту.

Враховуючи шдвищення цш на eneproiioci'i виаслщок енергетично1 кризи, здатшсть гороху до бюлопчноТ фжсацп азоту з пов1тря та шших поживних речовин, особливо фосфору з недостатньо доступних груи-тових сполук, зумовлюе його прюритетшсть для широкого використан-ня. Значш втрати enepri'i в традищшшх технолопях зернового вироб-ництва, транспортувапня та внесения мшеральних добрив вимагае об-грунтованого вибору niHinix культур для вирощування з найменншми сукупними затратами. В дьому аспект! горох мае своТ переваги.

Все бшьшу роль горох B^irpac в ciB03Minax з високим насиченням зернових культур. Bin е добрим попередником для багатьох сшьськогосподарських рослин.

Однак урожайшсть гороху майже скр!зь залишаеться низькою ¡з-за недостатньоУ продуктивное^ наявних районованих copTiB, недоско-нало'11х агротехшки, велико! кшькоеп патогешв та шкщниюв у грунт!.

Основш причини недобору врожаю щеТ цпшо1 високобшковоТ культури нов'язаш з високою уражешстю рослин збудниками кореневих гнилей. Розвиток хвороби обумовлюють пссприятлив! умови середови-ща, порушення агротехшки вирощування гороху, негативна шсляд1я пестицщцв та добрив, використаних у npoueci виробництва. Шкодо-чиннш рол1 ф1тонематод до цього часу придшяли недостаток) увагу.

MiKpocKoni4ni розм)ри ф1Тогельмптв затруднюють Ух виявлення в польових умовах. Втрати зумовлеш нематодами важко оцШити ще й тому, що в наукових працях р^зних автор1в спостеркаються розб1жност! в припущеннях про те, яким чином вони наносять пошкод-ження: безпосередньо чи в комлека з ¡ншими мн<рооргашзмами. Природа захворювання гороху кореневою гниллю мае складний комплекс-ний характер. Тому важливий як фггопатолопчний, так i фЬогельмштолопчний анал1з рослин i грунту.

Вщомо, що для польових агроценсшв характерний стабшьний комплекс гриб1в та нематод. Одшею з основних властивостей цього комплексу е чуйне реагування його компонента на агротехшчш прийоми та використання пестицид!в. Знания ефективност! кожного з цих npniiOMiB дае можливють використовувати Тх для регулювання чи-сельност! пшдливо! мжрофлори та фауни в rpyHTi.

Виходячи з цього, для бюлопчного обгрунтування заход1в щодо обмеження розвитку коренево! гшш гороху необхщно досладити за-хворювання з точки зору грибно! шфекци та нематодно!" швазп, оскшьки у комплекс! щ патогени можуть бути oje б!лын небсзпсчними, посилюючи дно хвороби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в!дгшв!дно з тематичним планом державних програм. Номери державно'! реестращ! 0193U025331 та UA 01004194. .

Метою роботи було вивчешш етюлогп фузарюзно"! коренево!' гнил! гороху, вияснення рол! фпонематод у патолог!чному процес! та дослщження фактор1в, що обмежують !'х чиселыпсть i розвиток за-хворювання. Виконання поставлено'! мети зд!йсшовалось виршенням таких завдань:

- уточнити поширетсть фузар!озно"! коренево'! гнил1 гороху та визначити щшыпсть популяц!й ф!тонематод у його ризосфер!;

- досл1дити видовий та юлыасний склад фпонематод;

- проанал!зувати динамку розвитку коренево! гнил! та чисель-hocti паразитичних нематод у перюд вегетацп' рослин;

- визначити шкодочиншсть коренево'! пшл1 та комплексу фпхшематод у пер!од вегетацп гороху за бюметричними показниками;

- вивчити стшк!сть сорт!в гороху до ураження збудниками коренево!" гшш та паразитичними нематодами;

- дослщити вплив антропогенних фактор!в (оброб!ток грунту, шшодця герб!цид!в, внесения добрив, иередпоЫвна обробка нас!ння) на чиселыпсть фггонематод у ризосфер! гороху та розвиток захворювання.

Наукова новизна одержаних результат1в. Досл!джено видовий склад нематодофауни ризосфери гороху в умовах Правобережного Лсостепу УкраТни. Виявлено 34 види нематод, як! В1дносяться до 23 род!в, 15 родин i 3 ряд1в. Вивчена динамжа популяцш нематод та розвитку фузарюзно"! коренево!" гнил1 в р!зних агроценозах. Встановлепо, що розвиток захворювання залежить вщ ступеню заселеноси ризосфери гороху фпонематодами (213-1044 особин в 100 см3 грунту). Визначеш кореляцшно-регресшш показники взаемозв'язку М1Ж чиселыйстю паразитичних нематод р1зних еколопчних уфуповань i окремими видами ф1тогельмптв та розвитком захворювання.

Практичне значения робота. Одержат результата вивчення ст'юлогп фузарюзно'1 корсневоТ гнил1 гороху та фактор1в, що знижують р1вень грибноУ щфекщУ 1 нематодноУ ¡ивазп, дагать можливють бюлопчно обгрунтувати заходи щодо обмеження чисельносп ф]1тонематод та розвитку хвороби в р!зних агроценозах.

Особистий виесок здобувача пол я гас в узагальненш ведомостей псршоджерел лггератури, оргашзацй' 1 проведенш досладв, анал1з1 от-риманих експсрименталышх даних та '¿х матсматичшй обробдК форму-лювашп висновгав, шдготовц1 до друку наукових праць.

Апробашя результат!в дисертаци. Основш положения дисертацшноУ робота повщомлеш1 отримали нозитивну оцшку на науково-практичшй конференщУ "Науков! розробки агропромисловому комплексу" (Нижш Ворота, Закарпатський ¡нститут агропромислового виробництва, 1993), на м1жнароднш науково-практичшй конференци "Наслщки наукових пошугав молодих вчених-аграрниюв в умовах реформування ЛПК" (Кшв, 1нститут землеробства УААН, 1996), на наукових конференциях ирофесорсько-викладацького складу та асшраштв НАУ (1992, 1998 рр.).

ПублнсащУ. За результатами дослщжень опублшовано ипсть друко-ваних праць.

Структура та обсяг робота. Дисертащя складаеться ¡з вступу, огля-ду л1тератури, матер1ал1в I метод1в дослщжень, результапв власних доошджснь, IX анал1зу 1 узагальнення, висновюв та списку цитованих л1тературних джерел. Загальний обсяг - 131 сторшка, включае 25 таб-лиць, 10 рисунюв. Список л1тературн мктитъ 190 джерел, в тому числ1 91 заруб^жиих автор1в.

МУсце, матер1али та методика д0сл1джень

Дослщження за темою диссртацшно!' робота проводились в 19901992 рр. на Агроном1чнш дослщнш станц'п Национального аграрного ушверситету (НАУ), дослщних полях Мирошвського шституту пшениц! ¡м. В.М. Ремесла УкраУнськоУ академп аграрних наук (УААН), Стави-щенськш державшй сортовипробувалыпй дшьнищ (ДСВД) КиУвськоУ област1 та Калишвськш ДСВД ВшницькоТ область Всього обстсжепо 108 дшянок гороху, розмщених у стацюнарних 1 тимчасових дослщах Швшчного .Шсостепу УкраУни.

Поширсшсть 1 ступшь розвитку кореневоУ гнил'1 визначали за фазами розвитку рослин зпдно з методикою, розробленою М.М.Кириком (1990).

Обл^к чисельносп червопод1бних нематод у ризосфер! гороху проводили в перюди проростання насшия, сходи та цвтння. М1груючих

фггонематод видшяли модифкованим методом Бермана (Метлицкий 0.3., 1978; Сигарева Д.Д., 1986) i фжсували ТАФом (Кирьянова Е.С., Краль Э. Л., 1969).

Видовий склад вивчали на тимчасових водно-глщеринових препаратах з використанням мшроскошв МБ1-15, МБ1-3. Кшьюсть нематод у пробах перераховували на 100 см3 грунту i 1 г корешв. Шд час проведения доыпджень було вхдхбрано та проапалхзовано 264 грунтових i рос-лишшх зразюв та виготовлено 1044 мжропрепарати.

Коефхцхент виявлення виду визпачали за формулою P. Cassagnau (1961), коефщ1ент спшьност1 видового складу - Jaccard (1902).

Шкодочинтсть кореневоУ гнил! та ф1тонематод на ropoci (втрати бюмаси i врожаю) встановлювали методом кореляцшно-регреайного анашзу (Плохинский H.A., 1961, Доспехов В.А., 1995).

Дослщи з протруювачами наспшя проводили за методикою, викла-деною в "Методических указаниях по госиспытаниям фунгицидов, антибиотиков и протравителей семян сельскохозяйственных культур" (Новожилов К.В, 1985).

Результата визначення чисельносп нематод, розвитку кореневох гшт, урожайносп обробляли методом одно- i багатофакторного дис-перешного анашзу на ПЕОМ IT 486-DX з використанням программ ARMSTAT.

Результата дослщжень

Коренева гниль та фтгонематоди гороху вумовах Швшчного Шсостепу У край ш

На обстежених пошвах гороху виявлено значке поширення корене-воТ гнил!, а також повсюдне заселешш ризосфери рослин комплексом ф1тонематод. Залежно вщ умов вирощування гороху поширешеть хво-роби становила 26,9-61,4%, а стушнь и розвитку - 11,0-33,3%. 1нвазовашсть прикореневого грунту паразитичними видами при цьому була в межах 213-1044 особини в 100 см3 грунту. Р1вень чисельност1 ф1тогельм1нт1в обумовлюеться грунтово-кшматичними факторами 1 шдвищуеться у зохп малогумусних вилужених (рН=6,8-7,1) чорнозем!в з вмхетом гумусу 3,3-4,5% (табл. 1).

У ризосфер! гороху виявлено 34 види ф1тонематод, що належать до 23 род1в, 15 родин \ 3 рядхв. Видшеш види нематод вщносяться до трьох еколопчних угруповань: ф!тогельмпгпв специф1чнох патогеннох д!Т (6 видхв, або 17,6%), мжогельмхнтхв (11 видхв, або 32,4%) та сапробюнтхв (17 вид1в, або 50%). У загалыюму комплекс! нематод гороху

Таблиця 1 - Поширетсть кореневоУ гшш гороху та щшынсть популяшй фггонематод у його ризосфер! в господарствах

Коренева Кшью'сть особин у

Найменування PÍK спо гниль 100 см3 грунту

господарства стере- Сорт ураже- розви- фгго- MÍKO- сапро-

ження но рос- ток хво- гель- гель- 6ÍOI1-

лин, % роби, % míhth МШТИ ти

Arp0H0MÍ4iia до- Улад1в-

слщна стаищя 1990 ський 26,9 11,0 287 330 487

НАУ( Васильюв- 1991 юпшей- 35,5 25,5 688 813 J 222

ський район Ки- 1992 НИН 33,1 23,3 553 625 П36

"ÍBCbKo'i облает»)

Мирошвський Улаш'в-

шетитут пшенищ 1991 съкий 61,4 33,3 1044 428 512

ím. В.М.Ремесла 1992 ювшей- 56,0 31,3 637 353 442

(Кшвська обл.) ний

Ставищенська

ДСВД (КиУвська 1990 Ра- 30,0 21,0 221 428 904

область) 1991 порт 40,2 30,0 388 237 422

Калишвська

ДСВД (Вшниць- 1990 Ра- 28,5 21,0 213 346 320

ка область) 1991 порт 30.6 24,8 319 331 414

ф1тогелшшти, лпкогельмшти та canpo6ioirra сшввщносяться як 1:2:3.

За статусом домшування визначеш на ropoci види нематод роз-нодьляютъся на домшуюч! (коеф)щент виявлення > 50%), до яких вщносяться майже Bei (5 вид1в) ф1тогельмшти - Tylenchorhynchus dubius, Pratylenchus pratensis, Helicotylenchus dihystera, Paratylenchus nanus, Ditylenchus dipsaci; мшогельмшти (4 види) - Aphelenchoides asterocaudatus, Aphelenchoides limberi, Aphelenchus avenae, Agienchus agrícola та 8 вщнв canpo6ioHTÍB. Вид1в, яш зустр!чаються часто (5-50%), нал!чуеться 13, а вщносно рщко (< 5%) - 6 (табл. 2).

Виявлений високий CTyninb criüibiiocTi видового складу нематод ри-зосфери гороху в pÍ3HHX районах проведения дослщжень (коефщенг Жаккара 0,78-0,9) свщчить про стабшыпсть комплексу фггопематод ха-рактерних для hocíbíb гороху.

Протягом вегетацн гороху спостер1гаготься значн'1 коливання чи-селыюст! ф1тонематод, пов'язаш з агрокшма^чними умовами. Зокрема, волога та тепла погода сприяе 'ix штенсивному розмноженню на по-чаткових етапах розвитку рослин. Максимальне шдвшцення чисельносп вщбуваеться в псрюд проростання насшня - сход1в. Щшьшсть попу-

Таблиця 2 - Частота виявлення вщцв ф1тонематод у ризосфер! гороху

(1990-1992 рр.)

Коефвдснт виявлення, %

Види Агростан- Мирошв- Ставищен- Калишв-

фпхшематод щя НАУ ський ГП ська ДСВД ськаДСВД

Ф i т о г е л ь м i н т и

Pratylenchus pratensis 98,1 83,3 86,7 80,0

Helicotylenchus dihystera 88,9 90,0 73,3 93,3

Tylenchorhynchus dubius 90,7 40,0 100,0 86,7

Ditylenchus dipsaci 88,9 50,0 50,0 80,0

Paratylcnchus nanus 74,1 86,7 50,0 53,3

Hetcrodera schachlii 0 6,6 0 0

M i к о г e л ь м i и т и

Aphelenchoides asterocaudalus 92,6 96,7 93,3 83,3

Aglenchus agricola 92,6 76,7 86,7 96,7

Aphelenchus avenae 85,2 83,3 86,7 66,7

Aphelenchoides limberi 83,3 90,0 66,7 60,0

Aglenchus costatus 16,7 10,0 26,7 96,7

Lilenchus cynodontus 31,5 18,5 23,3 40,0

Boleodorus thyiactus 0 0 3,3 26,7

Tylenchus davainei 13,0 0 13,3 3,3

Seinura tenicaudata 1,9 0 0 6,7

Aphelenchoides minimus 3,7 1,9 0 0

Filenchus filiformis 1,9 0 0 0

CanpoßioHTH

Pelodera teres 100,0 93,3 85,7 96,0

Eudorylaimus monochistera 91,7 70,0 82,1 96,0

Acrobeloides butschlii 88,9 83,3 85,7 68,0

Eucephalobus oxiuroides 94,4 63,3 85,7 68,0

Chiloplacus symmetricus 66,7 66,7 71,4 96,0

Eudorylaimus mucronatus 91,7 50,0 60,7 68,0

Mesorhabditis monochistera 83,3 80,0 60,7 44,0

Rhabditis brevispina 77,8 53,3 82,1 40,0

Eudorylaimus obtusicaudatus 41,7 40,0 32,1 72,0

Panagrolaimidae gen. sp. 55,6 30,0 64,3 32,0

Panagrolaimus rigidus 52,8 33,3 67,8 16,0

Chiloplacus lenius 44,4 40,0 10,7 20,0

Eudorylaimus carteri 33,3 10,0 14,3 32,0

Eudorylaimus minimus 13,9 3,3 0 4,0

Prothorhabditis sp. 8,3 0 0 0

Eudorylaimus projectus 0 0 0 4,0

Rhabditidae gen. sp. 0 0 3,6 0

ляца ф1тогельмптв при цьому становить 944 особини в 100 см3 грунту, мжогельмнтв - 1711, canpo6ioimn - 1989 (рис. 1). Зростае також кшьисть характерних для гороху паразитичних вид!в, яка становить: P.pratensis - 130 особин в 100 см3 грунту, Т. dubius - 397, Н. dihystera -561. ГПд час цвтння piBeirb чисельносп нематод ycix еколопчних угру-повань знижуеться до 489, 331, 754 особини в 100 см3 грунту вщновщно для фггогельмптв, мкогельмптв i сапробюнпв. Однак популяцп !'х залишаються багаточиселыпши, а отже попршуеться стан рослин i стшкють до несприятливих погодних умов та ураження патоге1Шими грибами.

Взаемов^дносини М1Ж фшшематодами та грибними патогенами роду Fusarium проявляются в захворювашп гороху кореневою гниллю. ¡нтенсившсть ураження збудниками хвороби зростае в npoueci онтогенезу рослин, починаючи з фази сходи! (23,5-27,1%) до завершения веге-тацй' (32,8-38,0%). Змши в piBHi розвитку захворювання певним чином залежать вщ температурних умов i вологозабезпеченосп, а також зумовлет пошкодженням корешв рослин гороху фггонематодами.

Оцшка pisra грибно"! шфекци та нематодно!" швазп ризосфери гороху проводилась у зв'язку з сортовими особливостями uici" культури. Bei дослщжуватп сорта певною Mipora уражувалися кореневою гниллю та ф!тонематодами. Менш уражуваними збудником хвороби були Бога-тир чеський та Орловчанин. Кшькють хворих рослин у фазу сход!в ста-новила 27,5-31,1%, розвиток кореневоТ гшш - 20,8-23,8% пор!вняно з сортами Труженик та Усач неосипаючий, показники ураженосп яких знаходились в межах 36,8-49,1% та 28,0-37,4%. Сорта Богатир чеський та Орловчанин менше пошкоджувались також паразитичними нематодами. ГЩльшсть популяцш фиогельмшйв у 'ix ризосфер! не перевищу-вала 240-270 особин у 100 см3 грунту. Спостеркаеться також тенденщя до зменшення чисельност! окремих паразитичних BJmiB, таких як тилен-хоринхи, пратиленхи та гел!котиленхи. Натом!сть у ризосфер! сортов Труженик i Усач неосипаючий популяцп фггогельмптв були особливо багаточисельт i складали 324-708 особин в 100 см3 грушу. В свою чергу сорта Богатир чеський i Орловчанин найбшып заселялися м1когельм!нтами: 414-426 особин у 100 см3 грунту nopißiumo з 176309 особинами !нших дослцркуваних сорив. Сапробюнти багаточи-селып (367-695 особин у 100 см3 грунту) в ризосфер! рослин гороху eeix обстежених сорив.

Фггогельмшти негативно влливають на показники продуктивное^ гороху. Залежн!сть маси рослин та врожаю вщ р1вня нематодно'1 швазп проявилася на початкових етапах розвитку. Одержан! в результат! ма-тематично"! обробки даних коефвденти кореляцИ (г = -0,38... -0,58 i

Аеростаыиш НАУ

МиротЬеький iHcmumym пшениид В)

и ' ы ы

Рис. 1. Динамжа чйсельност! фконематод у ризосфер1 гороху (А,Б) та розвитку коренево!' гнил! (В,Г): 1,2 — перюд проростання насшня; 3,4 - фаза сход ¡в; 5,6 - фаза цвтння; I - фггогельмшти; П - мшогельмшти; III - сап-робюнти; IV - Т. dubius; V - Р. pratensis; VI - D. dipsaci; VII - Н. dihystera

г = -О, 50... -0,63) свщчать, що при наявносп в ризосфер! гороху попу-ля1пй паразитичних нематод, щшьшсть яких становить 797-893 осо-бии у 100 см3 грунту, спостер!гаеться негативний кореляцшний зв'язок м1ж доашджуваними показниками.

Дана залежшсть виражаеться в р1вняннях perpecii типу у = а -I Ьх, де у, х - числов! значення пор1вшовалышх озпак (рис. 2), якi св!дчать, що втрати зерна гороху спостер1гаються при чисельност1 фггогельмптв понад 272 особини в 100 см3 грунту (nopir шкодочинност!). При шдвищенш р!вня швазн до 893 особин зелена маса знижусться па 28%, втрати врожаю становлять 10,3% (2,5 ц/га).

Негативний кореляцшний зв'язок ¡снуе м1ж р!внем розвитку коре-нево!' гнил! та масою рослин ( г = - 0,51... - 0,80 ) i врожайшстго ( г = - 0,54... - 0,64). На ociiobi р1вняння perpeci'i (у = а + Ьх) встановлено (рис. 3), що при розвитку хвороби в фазу схо;цв 25,3% спостер!гаеться 53,8% зниження бюмаси, втрати врожаю становлять 36% (12,5 ц/га), а при 15,8% - вщповщно 46,4% i 15,2 (4,5 ц/га).

Заходи щодо обмеження чисгльност1 фтонематод та розвитку Kopeneeoi zmmi гороху Змши в чисельносп популяцш фпонематод та штенсивносл розвитку кореневоТ гнил! визначаються елементами технолопУ вирощуван-ня гороху. Так, способи основного обробкку грунту певним чином впливають на заселешсть ризосферн гороху комплесом нематод ! ура-жешсть рослин кореневою гниллю. Максимальна чиселыпсть нематод ycix еколопчних угруповань в!дм!чена на дшянках, де проводився плоскор!зний обробпчж: фгтогельм'щти - 545 особин у 100 см3 ¡рунту, м!когельм!нти - 822, сапробюнти - 1284, що в 1,7-2,0 рази перевищуеТх юльюсть при звичайн!й opanqi. Стосовпо домшуючих паразитичних вид1в (Т. dubius i D. dipsaci) вщзначена аналопчна законом!рн!сть. Без-посереднього впливу поверхневого оброб!тку на чиселыпсть фтонематод не виявлено. Однак при вирощуванш гороху з мппмальним обробпгком фунту спостер1гаеться тенденция до п збшьшення. Наймен-ше ураження рослин кореневою гниллю вдапчене на д!лянках, де проводили звичайну оранку (44,5% i 19,9%). 1з зменшенням глибини об-робггку до 8-10 см юльюсть хворих рослин зб!льшуеться на 7%, ступшь розвитку хвороби - на 3,8%.

В щлому як захщ щодо обмеження розвитку кореневоУ гншп та комплексу паразитичних нематод може бути використаний лише найбшьш розповсюджений та традицшний cnociö оброб!тку грунту -звичайна оранка.

со

i 11 П 111 I i I III 111 Ж И 111 [

о о о

43

о о ó

о о о

о t° fco

о .о о ю

ро ю

я

'о :о

о

to

о № о

о ó

г

à? IS S 18 S

Ê8

/ттттшрттгптщтттттрттттп §

« та revi я

feSi

cu

о :о

8

о о

й

ó

о

<N

»

Г-* А.

» о

|IIHIinijlUIIIIII)tll"4ll|lllllim

О -О ó

\П %

л

:0

О N

О -О

:0

:0 гО Г)

:0 О

о о о о

о о о о

о о* о о

«0 о СЧ

О

D

J 'Hmrood сони

N

О

Fq

:о ю

.

о í? к

N I

-о га

-.О I &

N S о s to g íf>

fnui i i ii| tu m ищи m ni |ii ni 11 и 8 8 8 8

:o -.О

;Ö

:0 rO

:0 О

ID О Ю f)

EJ/ÏI 'чхогщшжойл

« N

о N

о о

Iii

о В

о.

»

80 ^

и Е

я 60 -Ё

д -

ч I

о

о О. 40 -г

Я5 Е

О -

¡0 20\

У = 44,6173 - 0,00509547*Х Г = -0,38

*

-г-1—|—г-

500

~1—Г~1—I—1—1—I—I—I—>—г~ 1000

I ' I

1 500

25

20-3

1 5 10-§ б! о

о

* *

• ■ I ■ ■ ■

500

У = 15,8212-0,00367036*Х г = -0,58

Г1 I 1 1 1 1 < 1 I 1 I < | 1 1 1 I 1 1 } ) ) )

1000 1500 2000-

<а с-.

ь о

.35

30 -Е

И 25-Е

>ЕЗ =

<0 ;

* 2

Э

У = 26,5306 - 0,00186782*Х г = -0,50

15

Д 1 ' ' ' ' ' ' ' 1 I ' I ' ' I I I I I I I ' ' » ' I I I VI

О 500 Ю00 1500

К|тты<1сть особин с 1ЛП

в 100 см грунту

30 -25 20 15 10

* *

У = 25,3911 - 0,00383838*Х г = -0,63

I I »ч I > »'I I г' ! т т I п-гг 1'1Т1-| -I1 I I » I \ г I I п г~» I » т

0 500 1000 1500 2000

К1льк1сть особин в 100 см5 грунту

Рис. 3. Залежшсть продуктивности рослин вщ сумарно! чисельносп ф1тогельм1нт1н у ризосфер! гороху (першд проростання насшня - сходи) в умовах: 1,2 - Агростанца НАУ (1990-1992 рр.)," 3,4 - Мирошвського шституту пшенищ (1991-1992 рр.)

Умови живлення рослин значною лирою регулюготь популяцншу чисельтсть ф1тонематод та штенсившсть захворювання. На контрол1 без добрив) р'1вень нематодно"! швази становив 305-735 особин у 100 см3 грунту. На удобрених дшянках ццльшсть популяцш зменшилась у 1,42,8 раза. Пор1вняно висока протинематодна ефектившсть добрив выявлена у вар1ант1 з внесениям ЫбоРэдКдо + 15 т/га гною та МпоР^оК^о, при цьому р1вень чисельност! ф^тогельмнт'в зменпгився у 2,4-2,8 раза, кшьшсть геликотиленх1В 1 паратиле1шв - у 3,6-7 раз1в. Протигрибна д!я добрив проявилась на дшянках удобрених гноем (15т/га) + ИбоРэдКэо та К60РддКд0> Що сприяло зменшеншо кллькост! рослин уражених корене-вою пшллго на 17,9-25,7%, розвитку хвороби - на 10,1-12,4%, тдвищенню врожайност! - на 3,1-3,5 ц/га пор^вняно з контролем.

Отже, одержан; дан! дають змогу вважати, що внесения шд попе-редник гороху (цукров1 буряки) комбшованих добрив створюе сприят-лив1 умови для розвитку рослин за рахунок зниження шкодочинност! ф1тонематод та грибних збудникш коренево! гниль

Обробка насшня гороху х^мнчними препаратами значно пригшчуе розвиток шюдливоТ мшрофлори 1 фауни. Зокрема, ефективш нрепарати, ям поеднуготь у соб1 фунгщидш та нематицидш якост). Оскшьки в "Списку дозволених для застосування протруговач1в" мало комбшованих препарата, то поряд з окремими х!м1чними сполуками необхвдго нроводити випробування 1'х сумплей.

Установлено, що протруювання насшня знижуе швазоватсть ризо-сфери гороху фконематодами у 1,2-1,9 раза. Найбшын високий проти-нематодний ефект проявила сум1ш: фурадан (30 л/т) + в1тавакс 200 ФФ (3 л/т). При р1вш чисельност! ф'ггонематод 492-562 особини в 100 см3 фунту загибель Тх становила 37,9-48,4%. В1тавакс 200 ФФ (3 л/т) вия-вився найменш ефективним у регулюванш чисельностл фгеонематод, хо-ча кшьысть фтзгельмшив у вар1атт з даним фунпцидом нижча, шж у контроль Пос1в гороху протруеним насшням дозволив зменшити кшьисть уражених кореневою гниллю рослин пор1вняно з контролем на 3,5-21,3%, розвиток хвороби - на 0,6-10,9%о ! одержати статистично в1ропдне збшынення врожаю - 1,4-8,5 ц/га. Найбшьшу протигрибну дно проявила сумш: фурадан (30 л/т) + вггавакс 200 ФФ (3 л/т), атакож ок-ремо взятий в!тавакс 200 ФФ (3 л/т). Зниження юлькосл хворих рослин та ступеня розвитку кореневоТ гнил! становило 17,8-21,3% 1 10,2-10,9%. Чистий фурадан (30 л/т) виявився менш активним в обмежешп розвитку кореневоТ гнлш, але все ж спостер1гався його позитивний вплив на кшыасш показники штенсивност! захворювання.

Анал1з i узагальнення результатов дослщжень

У перюд, коли рослини гороху знаходились у фаз1 сход1в, виявена позитивна корелящя м!ж кшьюстю фггогсльмптв та розвитком коренево! гшип (г = 0,30... 0,89). Розглянувши одержан! коефщ!енти кореляцп, можна вщзначити, що з! збшьшснням щ1пьност1 популяцш паразитич-них нематод з 483 до 797 особин у 100 см3 фунту зростае i позитивний характер взаемозв'язку даного показника з розвитком кореневоТ гнил! за умови проведения певних заход!в щодо обмеження чисельност! шкщливих opraiii3MiB. 3 розвитком хвороби позитивно корелювали ок-peMi паразитичн! види: тиленхор!нхи (г = 0,62), гелкотиленхи (г = 0,61), пратиленхи (г = 0,32). Суттевий взаемозв'язок хвороби з Т. dubius та Н. dihystera в бшыиост! проведених дослвджень засвцщуе, що саме qi види визначають стушнь взаемозв'язку паразитичних нематод з фибними патогенами роду Fusarium у ргзних еколопчних репонах.

Як правило, KpiM ф1тогельмшт!в у ризосфер! гороху юнують бага-точиселыи популяци" мшогельмнтв та сапробюнйв. М1ж розвитком хвороби та чисельшстю нематод цих еколопчних угруповань спо-CTepiranacb тепденщя непостшносп взаемозв'язкш. Що стосуеться зв'язку коренево! гнил! з мкогельмштами, то BiH 3i слабопозитивного (г = 0,20... 0,26) змшювався на негативнин середнього р!вня (г = - 0,42...- 0,68). У öinbuiocri випадыв м!ж розвитком коренево"! rarnii та чисельшстю популяцп canpoöioHTiB були одержан! середш за величиною негативш коеф!ц!енти кореляцп (г = -0,36... -0,45).

Позитивний взаемозв'язок розвитку коренево! гнил! з р!внем чисельност! фггогельмшнв у фаз! цвтння практично був в!дсутн!й, тобто розвигок хвороби в цей перюд, вже не залежав в!д наявност! паразитичних вцщв у ризосфер! гороху. Кореляцшга зв'язки р!вня розвитку захво-рювання з ыльюстго мжогельмшив i canpoöioHTiB св!дчать про !'х нега-тивний характер.

На ochobi отриманих корелящйних взаемозв'язюв були вирахуван! коефщкнти регресп, ЯК1 в свою чергу були використаш для побудови ршнянь типу у = ах + b (рис. 4). Щ р!вняння дають можлив1сть прогнозувати pineHb розвитку коренево! гнил! гороху (у), маючи дан! про чиселыпсть фпонематод у його ризосфер! (х).

У цшому результата кореляд!йно-рефес!йного анал!зу свщчать про загальну законом1ршсть, вплив яко! повторюеться протягом ряду роив i в р1зних еколог!чних репонах. А саме, розвиток коренево! шил! зале-жить В1Д заселеносн ризосфери гороху фггонематодами р!зних еколопчних уфуповань на початку вегетацп.

о4-

и 2 о. о

г> X о

m 8 Рч

О

О—

О;

о: CJr о: Ю: о:

си о= сч: о:

ос <3:

81

1.

Y=ie.ST79+0.0071S33*X т=С.В5

tf.00

I ii| I I £00.00

I I I I'I I i I i I 1000.00

II I I I

1500.00

о

d:

o: Ол Q: Kl;

a:

CLz O: ет:

О:

Si

2.

Y=22,66aa-D,oo56ooa»z r-0,30

<S.oo

iiiiiiiiii 400.00

ч г I | I I I "Г I II II | 800-00 1200.00

о o_

CJ;

CS

a S o< о

r> «

о

Ё 3

m о Рч

о; ^

о:

CJU:

si

о: о.: О;

з.

Y=11.4274+0,110в34*Х . r=0.8fl

n it»111и111ni>иlrnn nii|iin i hi 11inчmil <5.00 30.00 IOO.OO 1S0.00 200.00 250-00 RbibKicTb особин в 100 см3 грунту

■о о:

8= о:

Ю-

я-3

4.

Г-16 Л79&-+0.03

1 I I I I I I I I Г I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I | I I I I I I

!00 200.00 400-00 бОО.ОО 800.00

KuibKlCTb особин в 100 см* грунту

Рис. 4. Залсжшоть розвитку фузарюзно"! корснево! гнила вад наявноет1 фп'огельмшпв в ризосфер! гороху (фаза сходав) в умовах: 1 - Агросташщ НАУ; 2 - Мирошвського шституту голенищ; 3 - Ставшценсько! ДСВД; 4 -Калишвсысог ДСВД

I * •

висновки

1. Знание поширення кореневоУ гнил] гороху в лкостеповш зош УкраУни (кшыйсть уражених рослин - 26,9-61,4%, розвиток хвороби -11,0-33,3%) супроводжусться повсюдним заселениям його ризосфери комплексом фпчэнематод з високою щшьшстю Тх популяцш (213-1044 особини в 100 см3 грунту).

2. На поавах гороху виявлеио 34 види ф1тонематод, що вщносяться до трьох еколопчннх угруповань. 3 них до групп фЬогел^штв вщносяться 6 вид1в (17,6%), мжогельмптв - 11 (32,4%), сапробютУв -17 (50,0%). Видовий склад нематод гороху характеризуемся И0СТ1ЙН1СТШ своеУ структури. Домшуючими видами фггогельмн'тв е Pratylenchus pratensis, Tylenchorhynchus dubius, Helicotylenchus dihystera; мшогельмшив - Aphelenchoides asterocaudatus, Aglenchus agricola, Aphelenchus avenae; сапробюнтш - Pelodera teres, Eudorylaimus monohystera, Acrobeloides buetschlii.

3. Протягом вегетацшного перюду гороху вщбуваеться змша büihochoi чисельностч нематод yeix еколопчннх угруповань. Максимальна швазовашеть ризосфери щел культури фп:огельм1нтами (649-944 особин у 100 см3 грунту) спостер1гаеться в перюд проростання насшня та фазу сход1в. До кпщя вегетацй' Ух чиселыпсть знижусться при одно-часному зростанш чисельност1 м1когельмшт!в та сапробюнпв. Коренева гниль проявляеться в фазу сход1в (при розвитку хвороби 23,5-27,1%) i збшьшусться до кшця вегетацй' (32,8-38,0%). Нематодна шваз1Я передус грибнШ шфекц'й i значно тдеилюе штенсившсть захворювання.

4. Серед дослдасуваних районованих та персиективних сорт1в гороху ¡мунних i стшких до кореневоУ гни:и не виявлено. Чим бшыие сорт сприйнятливий до хвороби, тим вш бшьше заселений паразитичними нематодами. Мешн уражуються сорти Богатир чеський та Орловчанин. Розвиток захворювання в фазу сход1в та чисельтсть фггогельмшпв вщповщно становили: 20,8% i 240 особин у 100 см3 грунту; 23,8% i 270 особин у 100 см3 грунту.

5. Маса вегетуючих рослин та врожайшеть гороху знаходяться в негатившй кореляцшшй залежност1 вщ розвитку кореневоУ гниЛ1 протягом ycie'i вегетацй' (г = -0,51... -0,80; г = -0,57... -0,65). Наявшсть негативного взаемозв'язку даних показниюв з ицльшетю популя^У фпогельмншв залежить вщ перюду обстеження i виявлена в основному на початку вегетацй' (г = -0,38... -0,58; г = -0,50... -0,63). На характер взасмозалежносл продуктивное^ рослин гороху з чисельшстю мжогельмнгпв i canpoöioHTin впливае загальний стан nociBy, з полтшенням якого спостер'1гаеться тенденщя до позитивного зв'язку.

6. Звичайна оранка знижус пцлыисть популяцш ф1тогельмнгпв у 1,7 раза 1 розвиток хвороби на 3,8% пор1вняно з плосы^зним об-

poöiTKOM. Ця тенденщя збер!гаеться на фош з гербщидами та без них. ММмашзащя в систем! оброб!теу грунту снрияе шдвищенню чисель-hoctí грунтових ишдливих opranÍ3MÍB.

7. Внесения шд попередник гороху - цукров1 буряки - 15 т/га гною + N6oP9oK.9o сприяе тдвшценню стшкосп рослин до ураження парази-тичними нематодами в 2,4 раза та обмсженню розвитку кореневоТ гнил1 на 10%.

8.Передпос1вна обробка насшня гороху вггаваксом 200 ФФ, 34% в.с.к. (3 л/т) в посднанш з фураданом, 35% т.п. (30 л/т) забезпечуе зни-ження заселеност! його ризосфер« фпогельмштами в 1,9 раза, зменшен-ня розвитку кореневоТ гншн в 1,8 раза та шдвищення врожайноси на 8,5 ц/га.

9. Встановлено нозитивний кореляцшний взаемозв'язок м1ж роз-витком захворювання i сумарною чисельшстю ф!тогельмшт!в (г = 0,30... 0,89) та чисельшстю иопуляцш окремих паразитичних вщцв, зокрема Т. dubius (г = 0,31... 0,62). Дана залежшсть виражаеться в р!вняннях рег-peci'T типу у - а + Ьх, яю дають можливють прогнозувати р1вень розвитку кореневоТ гнил! гороху (у), маючи дан! про кшьюсть ф!тонематод у його ризосфер! (х) на початку вегетацн.

Список опублжованих праць за темою дисертаци

Гончаренко H.A., Павл^ченко Л.П. Заселешсть р!зних сорпв гороху флчшематодами //HayKOßi розробки агропромисловому комплексу: Ма-Tepiami М1жн. науково-практ. конф. - Нижн! Ворота, 1993. - С. 77. (Особистий внссок 75%. Отримано експериментальш дан! та проведено Тх узагальнення).

Сигарева Д.Д., Гончаренко H.A., Павличенко Л.П. Нематодофауна гороха и влияние на нее отдельных приемов агротехники //Направления и методы совершенствования селекции зерновых и зернобобовых культур: Сб. научн. тр. Ин-т сахарной свеклы УААН,- К., 1994. - С. 119-129. . (Особистий внесок 50%. Проведено частину експериментальноТ' роботи та узагальнення даних).

CirapsoBa Д.Д., Гончаренко H.A. Протинематодна д1я оргашчних та мшеральних добрив //Наслщки наукових notuyKiß молодих вчених-аграрник1в в умовах реформування АПК: Матер1али м1жи. науково-практ. конф. - Чабани, 1996. - Ч. 1. - С. 68. . (Особистий внссок 75%. Проведения експерименту, формулювання buchobkíb).

Снарьова Д.Д., Кирик М.М., Гончаренко 1I.A. Еколопчно безпечш заходи щодо захисту врожаю гороху в!д ф!тонематод //Агроеколопя i бютехнолопя: 36. наук. пр. - К.: Аграрна наука, 1996. - С. 264-268. . (Особистий внесок 60%. Проведено обл1КИ, визначення иид'т, сфор-мульовано висновки).

Гончаренко H.A. Патогепш гриби та паразитичш нематоди. Взасмовщносини при ураженш рослин кореневими гнилями //Захист рослин. - 1998. -№ 5. - С. 14.

Гончаренко H.A. Горох. Сташсть до кореневоТ гнил1 та фггонематод //Захист рослин. - 1998. - № 7. - С. 12.

Гончаренко H.A. Роль ф1тонематод в етюлогп фузарюзноУ кореневоТ гниш гороху та бюлопчне обгрунтування заход)в по обмеженню ix чисельносп i розвитку хвороби в Правобережному JlicocTeny УкраУни. -Рукопис.

Дисертащя на здобуття паукового ступеня кандидата бюлоНчних наук за спещалыпстю 06.01.11 - ф1топатолопя. - Нащоналышй аграрпий ушверситет, Кшв, 1998.

Дисертащю прнсвячено вивченню нематодофауни ризосфери гороху, встановленню и рол1 у виникпешп фузарюзноУ кореневоУ гншн. Уточнена похпирешстъ хвороби в умовах Правобережного JlicocTeny УкраУни i визначений стушиь заселеност1 прикореневого грунту гороху нематодами р1зних еколопчних угруповань. Проан&гнзована дмнамша популяцш нематод та розвитку кореневоУ гншп пщ впливом абштичних факторш. Проведена оцшка р1вня грибноУ шфекщУ та нематодноУ швазхУ ризосфери гороху в зв'язку з сортовими особливостями культури. Визначений взаемозв'язок м1ж гюказниками продуктивное^ i сумарною чисельшстю ф1тогельмшт1в та розвитком кореневоУ гншп. Дослщжеш основн1 елементи технолопУ вирощування гороху, як\ обмежують розви-ток хвороби та щшьшсть популяцш нематод. Виявлений негативний ко-реляцшний зв'язок м1ж чисельшстю фггогельмптв та розвитком фузарюзноУ кореневоУ гншп.

Ключов1 слова: горох, ризосфера, коренева гниль, паразитичш нематоди, патогенш гриби, взаемов1дносини, щшыисть популяцш, ура-ження, розвиток хвороби, заходи щодо обмеження.

Гончаренко H.A. Роль фитонематод в этиологии фузариозной корневой гнили гороха и биологическое обоснование мероприятий по ограничению их численности и развития болезни в Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Дисертация посвящена изучению нематодофауны ризосферы гороха, установлению ее роли в возникновении фузариозной корневой гнили. Уточнена распространенность болезни в условиях Правобережной Лесостепи Украины и определена степень заселенности прикорневой

почвы гороха нематодами различных экологических группирований. Проанализирована динамика популяций нематод и развития корневой гнили под влиянием абиотических факторов. Проведена оценка уровня грибной инфекции и нематодной инвазии ризосферы гороха в связи с сортовыми особенностями культуры. Определена взаимосвязь между показателями продуктивности и сумарной численностью фитогельмин-тов и развитием корневой гнили. Исследованы основные элементы технологии выращивания гороха, которые ограничивают развитие болезни и плотность популяций нематод. Обнаружена отрицательная корреляционная связь между численностью фитогельминтов и развитием фуза-риозной корневой гнили.

Ключевые слова: горох, ризосфера, корневая гниль, паразитические нематоды, патогенные грибы, взаимоотношения, плотность популяций, поражение, развитие болезни, мероприятия по ограничению.

Goncharenko N.A. Phynematode role in etiology of pea root rot, caused by Fusarium fungis and biological substantiation of steps for decrease in its number and restriction of the disease progress in Right Bank Forest- Steppe zone of the Ukraine. - Manuscript.

The dissertation for a candidates degree of biology sciences on speciality 06.01.11 - phytopathology. - National agrarian university. Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to study nematode fauna of pea rizosphere, establishment of its role in the fusariose root rot appearance. The extent to which the diseaase has spread under the condition of Right Bank Forest Steppe Ukraine has been specified and the extent of different ecological classification nematode populating in pea root soil has been determined. Dynamics of nematode population and dynamics of root rot development have been analised as well. The level of fungus contagion and the level of nematode invasion of pea rizosphere in connection with variety peculiarities of the crop have been ekalnated. Interdependence between productivity and total number of phytogelmints on the one hand and root rot development on the other hand has been defined. The fundumantal elements of pea growth technology restricting the development of the disease and nematode population density have been studied. The negative corelative connection between the number of phytogelmints and the development of fusariose root rot has been discovered.

Key words: pea, rizosphere, root rot, parasitic nematodes, pathogenous fungi, interdependence, population density, disease, development of the disease, steps on restriction.