Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Реконструкция ландшафтных условий южной части Восточно-Европейской равнины в голоцене

ВАК РФ 11.00.04, Геоморфология и эволюционная география

Автореферат диссертации по теме "Реконструкция ландшафтных условий южной части Восточно-Европейской равнины в голоцене"



®>

О

са

>л |

О О

—

см

НАД ЮНАЛЬНА АКАДЕМ IЯ НАУК УКРА1НИ ШСТИТУТ ГЕОГРАФП

На правах рукопису

колошець ВАЛЕР 1Й В1КТОРОВИЧ

РЕКОНСТРУКШЯ ЛАЮТАФТНИХ УМОВ П1ВДЕНН01 ЧАСТИНИ СХ1ЛН0-еВР0ПЕЙСЬК01 Р1ВНИНИ В ГОЛОПЕНI

11.00.04 - Геоморфолог1я 1 палеогеограф1я

• АВТОРЕФЕРАТ

дисертац1я на здоб/гтя наукового ступени кандидата географ1чних наук

КиТв-199?

Дисертац1ею е рукопис

Роботу виконано у в1дд!л1 палеогеограф!! 1нституту ге-ограф11 НаЩонально! Академ!'! наук УкраЧни.

Науковий кер1внж - доктор геолого-м1нералог1чних наук, гтрофесор ВЕКЛКЧ М.Ф.

ОфШйн! опонекти: доктор геолого-м 1 кералог!чких наук, професор АДАМЕНКО О.М. кандидат географ1чних наук, доцент ЛАЛ16НК0 Б.Т.

Пров1дна орган1зац1я - Чершзецький ун1в&рситет

1ы. Ю. ФедькоЕича. гео-граЛчний факультет

Захист дисертаШ в1дбудеться ^ ^¡¿ЬbJEL- W9ä>. о 8-, у

у_ годин 1 на зас!данн1 спец1ал1зовано'! вченоК ради Д 01.69.02 по захисту дисертац1й у 1нститут1 географП HAH Укра'!ки. Адреса: 252034, Ки1в-34, вул. Володимирська,44.

3 дисертац1е» можна ознайомитися у б1бл1отец! 1нституту географП HAH Укра1нк.

Автореферат розюланий 1992p-

Вчений секретар спец1ап1зовано1 ради к.т.н., ст.н.с. В. I.Передер1й

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТК

Актуальн1сть теми. Вивчення голоцену - теплого ¿-талу розвитку природи. Земл1, який почався близько 10 або 13,5 тис. рок1в тому, - е необидною умовсю для в1значения эако-ном1рностей зм!н, що в1дбувались у геогра51чн1й оболонШ, а метою рац!онал!зацП лриродокористування та обгрунтування прогнозу на найблют! десятил!ття та стол!ття. У голоцен1 повною м1рою проявились загальн1 законом!рности розвитку природной оболонки: спрямован!сть. незворотнЮть, ритм1ч-н!сть, тощо. У той же час, пом!тний вплив лвдини на природу, що почався в неол!т1 та особливо актив1зувався протягом ос-таннього тися'ол1гтя, порушив природн1й х!д оагагьох процесс, що в1дбуваються у в географ1чн1й оболони!. Таким чином,' у сучасних природних процесах можна ввд!лити дг>! складов!: природню та антропогенну. В1докремлення природньо! складово! дозволить реально оШнити ступ1нь епливу людини на той чи 1некй компонент природного середовища, на природн1 процеси у ц1лому, дата оц1нку ступеня природньо! ст!йкост! ландшафПв т1е! чк !ншо! природноЧ зони, спрогнозувати подальший х!д природних пропес!в.

Кета досл!дження: реконструкЩя голоценово! природи п1вденно! частини Сх1дно-6вропейськоТ р1внини, в!дтЕорення . поетапного розЕитку ландшафт!в.

Основ«1 положения, винесен! на захнет:

- на п!вдн1-Сх1дно-европейсько* р1внини в голоцен! мала м1сце неодноразова зм1на ландшафт1в, гмШення природних зон; головною причиною цих зм1н е р!зномасштабн1 колигання кл!ма-ту;

- др!бномасшабн! зм1ни (др!бна етапн!сть). ландшафтних умов (тривалЮтю 0.3-0.7 тис. рок!в) обумовлен! досить дифе-ренЩйованим (як у простсроБОму, так 1 у часовому в1дношен-н!) сп1вв1дношенням теплозайезпеченост1 (яка пов'язача з се-редньор!чними, середньолнпневими та середньос!чневими температурами) ! зволоженост! (яка пов'язана з середньолипневими, середньор1чними температурами та р1чною к1льк!стю опад!в);

- зм!ни ландшафтних умов б!льиого (тривал!стю 2-3 тис.

рок1в) масштабу обумовлен! частковою рег1ональною перебудо-вою дом!нуючого переносу пов1тряних мае I, . як насл!док, зм1нами загапькорег1онально5 теплозабезпеченост1 та зеоло-женост1;

- 1нтерференц1я р1зномасштабних коливань кл!мату обумовлюе складну 1 деферекц1йовану 1стор1ю розвитку ландшафт1в поденно! частини Сх1дно-европейсько! р1внини, р!зномаТття природних умов, як1 мали м!сце протягом голоцену на ц1й терито-рИ.

Основ»1 завдання:

- визначення рег1ональних етап1в розвитку природи, поетапна реконструкц!я деяких компоненг!в ландшафт1в та природних умов у Шламу;

- встановлення локальких та рег!снальних законом1рностеи розвитку природи;

- створення палеодачдшафтних схем 1 карт.

Предмет доелда.ення: природа п!вденно1 часткни Сх1д-но-вврогсексько! р!вники та окрем1 П компонента у голоцен1: закойом1рност1 розвитку, взаемозз'язки та взаемообуыовле-шеть, природн! процеси.

Об'ект доел* даенкя: палеогеогра$1чн1 документ;!: пам'ят-ки (голоценов! в1дклади, фосил1зован1 спорово-пилков1 спект-ри тощо) та 1ндикатори голоценов:« розр!з1в, розташованих на п1вдн! Сх1дно-6вропейсько1 р!внини.

Методика досл1дкень: методолог1чною п1дставою доемпд-кень е загапьн1 законом1рносг1 розвитку природи: палеогеог-раф1чна етапн1сть та географ1чна диференц!ац1я, а також принцип актуал1гму. В основ! методики досл1джень лежать ана-л1з 1 синтез, просторово-часова диферекц1ац1я Фактичного матерку, його 1нтерпрегац1я та узагальнення.

Фактичнлй матер¡ал: 27 розр1з!в голоценоЕих в!дклад1в, то описан1 в л!тератур1 та ыають характеристику грунт!в та грунтових в1дглад1в I спорово-пклкових спектр!в (СПС), 3 розр1зи, як! описан! автором 1 мають лише характеристику грунт1в та грунтових в!дклад1в. Палеокл1матич1 розрахунки проводилися за данимя спорово-пилкових спектр!в 50 голоце-нових розрез1в (мал.1).

Науиова новизна роботи: вперше на приклад1 конкретного реПону, що включае к!лька сучасних природних зон, Шдтверд-

Мал.1. Карта-схема розташування вивчених розр1з!в голоценових в!дклад1й.

. ф - археолог!чн1 дати

Умовн! знаки

дан! про СПС поверкнево! <3 " абсолюта! дати

- б -

жено лр!бну етапнЮть розвитку природи в голоцен1; застосо-вано статистико-математичн 1 методи реконструкцП елемент!в палеокл1мату; складено математичн! р1вняння для такоК реконструкцП та в1дтворено головн! палеокл!матичн1 елементи; з'ясовано та описано м1кроетали розвитку природи досл1дкува-hoï територП, поетапно реконструйовано розвиток ландшафт!в; встановлено окрем! локальн1 та рег!онадьн! закономiрност!; розроблено реПональн! (на píbhí окремих частин природних зон) схеми'розвитку ландшафг!в, карти-схеми окремих м!крое-тап1в (хронозр!э1в).

Практачне значения роботи i реал!зац!я результатов дос-л1дження: комплексний п1дх!д до реконструкцП природних умов, що застосовано в робот!, дозволяе достатньо достов!рно в1дтЕорювати к1льк1сн! та як!сн! характеристики деяких компоненте давньо! природи, вигляд ландшафт!в у ц!лому, прог-нозувата подальш! вм!ни в природи1й оболонц1, як! обумовлен! природн!ии факторами. Результата досл1джень - палеоландша&т-н1 схеми ! карти - можуть використовуватися палеогеографами, археологами, геологами, пал1нологами, при складанн! учбових програм для виаю! школи.

Апробац!я результатíe: результати досл!джень допов!да-лись на. VII з'"1эд1 Укра!нського географ!чного товариства (Ки1в,1995), VII ! Всерос!йск!й . пал!нолог!чн1й конференцП (Москва, 1995), IV э'1зд! грунтознавц1в та агрох1м!к1в Укра-1ни (Харк1в,1994), конференцП "Сучасний стан та перспективи розвитку геоморфологи, неотектон!ки, геологи та пелеогеог-рафП алтропогену Укра1ни" (Ки1в,1995), зас1данн1 АсоШацП геоморфолог1в Укра'!ни (Ки)'в. 1996), а також знайшли воображения у трьох публ!кац!ях.

Структура робота: дисертац!я складаеться 1з вступу, чотирьох глав, заключения, списку литератури (83 найменуван-ня). Робота м1стить 19 малюнк!в, загаяьний обсяг - 152 стор.

3MICT Р0Б0Т11

Структура роботи обумовлена метою i гавданнями досл1д-жеиня. У вступкому розд!л! даеться визначешш об'екта та предмета досл1дження, поставлено його мету та завдання, обг-рунтовано актуальн!сть та наукову новизну роботи, вказано

приниипи, на яких грунтуеться дослШення та використаний у досл1дженн1 фактичний матер1ал, (в т.ч. - у -вигляд1 кар-ти-схеми розтааування розр1з1в).

У аерш1й частин! першого розд!лу подано ф1зико-геог-раф!чну характеристику району, що досл1джувтьсл.

У друг!й його частин! наведена розгорнута характеристика метод1в, як1 найчаст1ше застосозуються при вивченн1 голо-ценово! природи, проведено досить детзльний анал!з результата використання цих галузевих та комшгексних метод!в: опк-сових та граф!чних схем розЕигку окремих компонент!в природи, ландшафт1в досл!дхувачо1 територП у ц!лому.

У трет1й частая! першого розд1лу викладено методику, Еизначено та обгрунтовано стадП досл!дження: 1) в1дтворення рослинного га грунтового покрив1в на л1дстав! анал1зу палео-' географичн1х пам'яток; 2) реконструкц!я кл1матичнкх парамет-р1в на п1дстав1 ачал!зу палеогеограф!чких 1ндикатор1в та 3) синтез отриманих даних - створення поэтапно! реконструкцП ландшафт1в досл1джувано1 територП.

Перша стад1я досл1джень була резл!зована шляхом анал1зу д!аграм фосил1зованих СПС 1 в!дклад1в, оаШьки сане рослин-н1сть та грунти виступають в голоцен! найб!льш дкнам!чними компонентами ландшафта як! чуттево реагуюгь на г1 чи 1нш1 зм1ни природних умов. За м1н1иальний хронолог!чний таксон досл!дження прийнято ы1кроегал схеш М.О.Веклича, оск!льки цей таксон проявляешься у планетарному масатаб! 1 виступае, таким чином, як ун1версальна одиниця. МШмальнсю територ!-альною одиницео досл1дкення е одиничний розр!з. Було дослужено 27 голоценових розр1з1в р1гного ступени повноти, як1 мають абсолютна аОо в1дносне датування та характеристики спорово-пилкових д!аграм; проведено розчленування розр1з!в за единою схемою з урахуванням даних про датування. Наступ-ною, (Ялыпою територ!алькою единицею досл1дг.ення е гведекий ареальний розр!з. В введений ареальний рогр!з об'еднано су-с1дн1 одиничн! розр1зи в межах одн1е! природной зсни, подЮ-н1 за своТми морфологичними характеристиками. ШдстаЕОЮ для Еид!лення зведеного ареального розр!зу як одкниШ досл1д>:ен-ня е сутттев! внутрШн! (пров1нц1альн1. п!лзональн1) в1дм1н-ност1 (щонайменыве - в рослинному та груновому покрив!) и1ж зах!дною, центральною та сх!дкою частиками сучаских природ-

них зон. Вважаеться, да ц1 в!дм1нос?1 Юнували протягом голоцену, з моменту виникнення природких зон в близькому до сучасного вигляд1. Таким чином було вид1леко 9 зведених аре-ачьних розр!з1в. колен з як::х включав 2-3 одиничних розр1зи. Введен! ареакьн! розр!за розтакован1 у зах1дн!й, центральна 1 сх1дн1й частиках кожно'£ гони. В результат! синтезу даних по окремкм м!кроетапам з одиккчянх розр!з!в було отримано зведен1 ареальн! розр!зи, як1 м1стять поетапний опис характеру рослинного покриеу в мехах зах1дно1, центрально! та сх! дно! частак кожко! природшЯ зони.

Завдакня друго'1 стадП були вир!пен! шляхом статисти-ко-математично! обробки киькЮних характеристик СПС, ос-кШки саме вони виступають найб1лъш покйзоеимк 1ндикаторамн голоценового климату для територП, що досл!джу-;ться. Проведено корелдцШ компонентами СПС (дан! по сучасних спектрах д!аграмах б!льщ як 50 розр!з!в, як! досить р1вноы!рно разталсвач! по досл!джуван1й територП) та елементами сучасного кд!мату. На Шдстаз! ц!е! кореляцП ЕСтаноЕлено опти-мальиий наб!р найб1лыя показових компонент!в СПС для того чи 1нпого елемента кл!мату, складено регресивн! р!вняння для двох пар природних зон: л!сово! 1 л!состепово'1 та л1состегга-во'1 ! степово'1. Такий територ1адьно диференц1йований п!дх!д у скдаданн! р!внянь обумлвлено там, ар деяк! компонента СПС у р!зних природних зонах демонструють р!зну, 1нод! - аж до зворотньо!, залежност! з елемента\п кл!мату. В результат1 проведено! роботи було реконструйовако середяьор!чн1, се-редньолипнев! температурк та середньор!чну к!льк!сть опад!в для бгльп н!х 20 мЮцезнаходжень розр1з1в.

Третя стзд!я досл!ду.ень полагала у зведенн! дачих по окремих компонентах пркроди в комплексний поетапний опис ландиа4)т1в. Для класкф!кацП рекснструйованих ландшафт 1в застосовано поедкачня зонального (субарктичний, Сореальний, суббореальдий пояси) 1 тктлог^чного (л!совий, л!состеповий, степовий, напхвпустельний типи) п!дход1в. Характер рослин-ност1 Суло визначено за методикою, запропонованою В.ГТ.Гричу-ком та 6. Д. Зачл!нскою С19433. Таким чином, для досл!джува-но! територП Суло вжПлено: а) суСбореальн! л!сов1, л!сос-тепов!, п1вн!чно-степов! та п!вденно-степов!, нап!впустель-н!, б) Оореальк! л!сов1, л!состепов!, п!вн!чко-степов! та

п1вденно-степов1 1 с) субарктичн1 л1сов! та л1состепов1 ландшафта. >

У другому' роздШ робота наведено розгорнуту характеристику етап1в розвитку рослинност! по 9 зведених ареальних розр!зах, тобто отримано поеталну характеристику зм1н рос-линного покриЕу у зах!дн1й, центральна та сх!дн!й частинах кожно'1 природно! зони.

У третьому розд1л! дисертацН проанал1зовано просторо-во-часов! тенденцП динам1ки реконструйованих кл!матичних параметра, прояв цих тенденц1й у розвитку 1нших компонент^ природи - рослинност1, грунт!в, режиму р!вн!в Чорного та Касп1йського мор1в. Так, виявлено, ¡то в степов!й зон! та центральна 1 сх1дн!й частинах л1сосгепово'[ зони з початку наноетапу Маг. а в л1сов1й та зах1дн1й частин1 л!состепово! зон - з початку наноетапу МЬ1 !, ыабуть, до початку (моми--во - к!нця) наноетапу Мсь пряме сп1вв1дношення м!х тепло-забезпечен!стю та зволожен!стю зм!ннлася на зворотне. Така досить складна динач!ка ходу кл1матичних параметра обумови-ла суттвв!, !нод! - досить контраста 1 в!дм1нност! у розвитку компонент!в природи р1зних природних зон та !х частин. Налриклад, з'ясовано. що найС!льш сприятлив! для поширення у склад! л1с!в волого- та теплолюбних пор!д умоеи 1снували в зах!дн1й частин1 територП досл!дасувано! територП протягом теплих м!кроетап1в наноетапу Ь1Ь,, в сх!дн!й частин1 - протягом прохолодних м!кроетап1в наноеталу Ь1Ь2. Виявлено рег!-ональн1 перерЕи у в1дкладоутворенн1. Так! перерви мали м!сце п1д час м1кроетап!в (яскрав!ше його прояв був у п1в-

н1чн1й та п1вн!чно-сх1дн1й частинах досл1джувано1-територП) та Ь1Ь | (яскрав!ше його прояв був у п1вденн!й та п!вден-но-сх1дн!й частинах). Встановлен! в1дм!нност1 в кл1ыат!чн!х умовах п!д час цих етап!в, тобто т1 чинники, що призвели до виникнення стратигра£»!чних перерв: в МЬ| це Оули суттеве зниження середньор1чних температур та середньорШо* к1ль-кост! опад!в; в ЫЬ | - значке п1дЕищення середньор!чних 1. особливо, середньолипневих температур га знидаэння середнь-ор1чно! к1лькост! опад!в. Ще одна з гиявлених законом!рнос-тей: контрасн!сть кл1матичних пара.1етр!в 1, як насл!док, ди-ференц!ац1я природних умов м!;к егапами зволоження та посу-шення посилюеться у напрямку з п!вн1чного заходу на п!вден-

ний сх!д. Також встановлено, що коливання р!вня Чорного моря вказують на ч1тку прям/ кореляц1ю з ходом рег!онально'1 (отже - 1 глобально!) теплозабезпеченост1, тод! як коливання р!вня Касп1ю знаходяться у прямому зв'язку з ходом регЮналько! зволоженост1. Отож, з початку наноетапу МЬ 1 коливання р'в-н1в цих водойм знаходяться у протифаз!.

У четвертому розд1л! синтезован! дан1, отриман1 на по-передн!х етапах цього доопдження. 3 урахувачням л1тератур-них даних, проанал!зованих у першому розд1л1, складено пое-тапну характеристику розвитку ландшафт1в досл!д;<уьано! територП', побудовано рег!ональн! (для сх!дних ! зах1дних частин кожно'1 природной зони) схеми, палеоландшафтн! «-арти-^еми для двох пар (теплий - холодний) м!кроетап!в ?11Ь | , МЬ», та ЫЬ| , (мал. 2-5). Б!льш!сть зад!йснених у досл1дженн1

розр1з!в розташовано у понижения елементах рельефу - болотах, озерах, заплавах р1чок, тобто - у г1дроморфних умовах. Це обумовило те, що реконструйован1 характеристики в1дтворю-ють частково 1нтразональн1, частково - зональн! риси ландшафт! в; у б1лъш1й м!р1 це стосуеться реконструкц!й грунтового покриву, у меньш!й - рослинного покриву, ,оск!льки ареал вбору пилку за ллощею значно 01льше ровм!р!в тих форм рельефу, в яких розташован! розр!зи 1, таким чином характеризу-ють реконсгруйований рослинний покрив й за межами цих форм. Тому при реконструкцП грунтового покриву плакор!в застосо-вувалися головним чином л1тературн! дан! .1, ото», реконструкцП грунтового покриву БодороздШв (отже - 1 ландшаф-т!в) досить умовн! (особливо х це стосуеться ще мало вивче-них грунг!в раннього голоцену). Дал! наводиться матерШи проведених в четрертому розд1л1 палеоландшафтних реконструкцП по деяких найб1льш вивчен!х та показових м!кроетапах, в тому числ1 - карти-схеми реконструйованих ландшафт!в цих етап!в.

П1д час м1кроетапу (мал.2) л!сов! суббореальн1 ландшафта займали зах!дн! та центральн1 частини сучасних л1-сово! та л!состепово! зон та, мабуть, крайн!й зах!д степов о? зони. В л1сов!й та зах1дн!й частин! л!состепово'1 зон у скла-д1 л!с!в велику роль в!д!гравали вологолюбн! (в тому числ! -бореальн!) елементи. Сх1дн! частини сучасних л1сово!, л!сос-тепово! зон, цетральну 1 сх!дну частини степово! зони займа-

■ Мал.2. Карта схема реконструйоЕаних ландшафт!в

и1кроетаг1у Сприблизно 6500 рок!в'тсму).

(умовн! знаки див. стор.15)

Мал.З. Карта схема реконструйоваакх ланди;а5т1Е

м!кроетапу Ь1Ь * (приблизно 6000. рок!в тому), (умовн! знаки див. стор.1б)

ли л1состепов1 суббореальн! ландшафт',! (за бийнятксм сх1дно! частини л!сово! зони, де розпозсюджувалися бореальн! лаяд-шафти). Крайн!й с.ч!д сучасно'1 степово! зони займами суббореальн! п!вн1чно- та п1вдеино-степов! ландаа$т Температурн року були близьк! до сучасних або вице за них (в зах1дн!й частин! сучасно! л!сово'! зони - на 1.0-2.0 градуса). Се-редньолжнев! температур« мзйже на вс1й тернрор'Л (за еикят-ком зах1дних частик л!соео! та л1состепово! зон) були значно

- на 1.5-2.5 градуси - вте! за сучасн1. К1льк!сть опад1в у сучасШй л1сов!й зон! була леао меньшою, з л1состепов!и зон!

- близь кою, в отепов!й - дето б!льасю - на С5-100мм - за су-часну. Шд л!ссьою рослинн!сгю ^ормувались грунти, близьк! до с1р::х, можлкпо - бур:« л1соепх, дерноЕО-Шлгслпстнх, п!д-золистих, стеновою рослинн:стю - чорноземо- та каштанопод1б-н! грунти.

П!д час м!кроетапу г.Гэ* (мач.З) суббореальн! л!сов! ландшафт»; зберегаллся л!:с<3 на -аход1 тернторП. ¡до досл!дду-еться, на решт1 територп розловсюднлися бореачьн1 ландааф-ти. . Л1сов! ландшафта у зах!дн1й частин! сучасно! степово! зони були остаточнэ вит!скен! л1состеповг.ми. У склад! лЮ1в велику роль вШграваги ьологолюбн! бореачьн! елемекти. У сх!дн!й частин! сучасно! степово! зони суббореальн! Швден-но-степов1 ландшафта змШшюя на бореальн1 П1Ен!чно-степо-в!. Середньор1чн! температур« були близькпми до сучасних або трохи нижч1; середньолипнев1 температурн заливались досить високими 1 дор1БНЮвали сучасним або нав!ть були внще за них. К!льк!сть опад!в у зах!дн!й чаотин! досл!джувано1 територП була близькою до сучасно! або трохи меньшою, у сх1дн1й -значно б1льшою - на 50-10Смм - за с/часну. Шд л1совою рос-линн!стю мало м!сце утворення грунт!е, близыадх до с!ркх л1-сових, дерново-пШолистих, п!дзолистих. ГИд стеновою рос-линнЮтю формувались чорноземи та каштанов! грунти б1льш хо-лодних та вологих, н1ж на попередньому етап!, формац1й.

Шд час и1кроетапу Ь1Ь3г (мал. 4) на вс1й досл1джуван!й терр!торП розпоЕсюджувались суббореальн! ландшафти. Майже всю сучасну л!сову гону, за вийнятком !! крайньо! сх!дно! частики, запмали л!си. Суттеву роль в1д1гравачи вологолюбн1 елементи (головним чином - бореаяьн1, ¡но залипшися у склад 1 л!с!в п!сля значного похолодания у Ь1Ь| ). П!вденна межа л!-

Мая. 4. Карта схема реконструйоЕаних ландшафт!в

м1кроета!у МЬ | (прнблигно 4000 рок1в тому), (уыовн! знаки див. сторлб)

Мал.5. Карта схема реконструйоЕаних ландшафт1в

м1кроетапу МЬ» (лриблизно 3500 рок!в тому), (умовн! знаки див. стор.1б)

Умобн1 знаки до мал. 2-5.

Типи зональних ландшафт1в: Бореальн!

иТГ] л »в» I |

» г * I

СубСореаяьн1 <Г

а

бШ}-

а I

бореальн1 л!оов1: а) сосноб1; б) широко-листяно-сосоноб1, сосново-шроколистян! л1си на с1рих инод1 - оп!дзолених) та дерново-п1дзолнсгих грунтах;

Оореальн1 л1состепов1: а) сполучёння сосновик л1с!в на с1рих грунтах та сухого степу; 0) сполучёння широколистяно-сосно-еих, сосново-широколистяних л1с1в на с1рих сг^лгсл^н!;:-: гргнта/. га м?гс-Ильного степу,

бореальн1 степоь1: а) сухий степ- - злако-Бо-полинова, р1знотравно-злаково-полинова степова рослинн1сть на чорноземах та каштанових грунтах (1нод1 - засоления, заг1п-сованих); б) вологий степ - полиново-зла-

ПОЛ£1гйОЕ^О-р! ЗТраЬНа СТ^ЛОЕа, Л'/г'С-

во-степова рослянн1сть на черноземах, лу-ково-черноземних, каштанових (1нод1 - ог-леених) грунтач.

суббореальн! л!соб1: а) сосново-широколис-тян!; О) широколистян! л1си на с1рих (мож-ливо, також, бурах) оп!дзолених грунтах;

суббореальн1 л!состепов1: а) сполучёння сосново-широколистяних л!с1в на с!рих оп1-дзолених грунтах та мезоф!льно'1 степово!, лукоБЭ-степово'1 рослинност1; б) сполучёння широколистяких л1с1в на с1рих Гможливо, також, бур их) опШолених грунтах та луково-степоБо'!, луково1 рослинност1;

суббореальн! степоЫ: а) сухий степ - зла-ково-лободова, р!знотравно-лободоБа степоБа рослинн1сть на каштанових, бурих пустельних грунтах; б) вологий степ - лободово-р1знот-раЕна, лобеДоЕО-злакова степоЕа, луково-степова рослинн1сть на чорноземах, луково-черноземних, каштанових грунтах.

дом1шок а) Оореальних, б) суббореальних во-логолюбних елемент1в у склад1 л!с1в.

фази розвитку морських басейн!в: а) транс-гресиЕна, б) регресивна.

состеповоТ зони простереться депо п1вдени1ае за сучасну. Вологолюбн1 елементи в склад 1 л Ici в тут замИдено телло-любними та соснсю. СтепсЕу зону, за еийнятком крайньоН сх1д-но] П частинл, займали л!ен1чно- та л!вденно-стелов1 суб-бореальн! ландшафт-.!; на крайнюю/ сход! поширювалися нап1в-лустельн1 ландиафги. Середньср1чн! температуря Сули майхе на вс!й територП значно - на 0.5-2,5, середньолппнев1 - на 0.5-1.5 градуса - еии! га сучлсн1. К!льк1сть огтлд1в майхе на ес!й територП була деио иижча за сучасну. П1д л!соеою рос-лшш!ств фориувалися с1рокольорн1 (моаянбо - б/рокольорн1) .TlcoBi, дерново-г,1дзол;ст1 грунти, але п!дзолпет! процеси йвлн не так активно як л!л час наноетапу iilb(. П1д сгеповою рослиннЮтю Формувались чериоземи, каштано?» грунтн. на крайньому сход! - бурозем;; кал1Бпусгель. Активно йило угво-рення карбонат!в, процеси засоления та г1псуг.а-;ня грунт!в.

Шд час м!кроетслу Mb) (мал.5) л!сов! суОбореальн! ландшафти займаяи майже всю тернтор1ю сучаских Mcotol та л!состепоБо! зон. 11состекщ1 ландшпФти розпоЕСюдяузалися майхе на всю сучасну стег.ову зону, за вийнятксм крапньо! сх!д!ю! И частини. В склад! л!с!в велику роль вШгравали Еологолмбн! елементи (за вийнятком зач!дно! частини л!сово! зони, де тепло- та вологолюбн! елементи були вит!снен! соснсю). Крайкю сх1дну частику сучаснох crenoBoï зони займаз мезоф!льний степ. Середньор1чнХ температур»! в ыайхе на зс1й територП Сули знатно - на 0.5-1.0 градус» - шкчпми за су-часн!. за вийнятком крайньо! И гЛвдекно! частини, де веки Сули Слизькимп до сучаских. Так* суттеве знпхекня середкь-ор!чних температур обумовлено голоекпм чином кизькими се-редньолипневими температура1.«!. К1льк1сть опал 15 у п1вн1чн1й частин1 Сула Слнзьком до сучасно!, з п1вденн!й частин! - на 25-ЮСмм б1дыхв. Шд л!соеою рослнкнЮтм формувались грунта, близьк1 до дерноЕо-п1дгслчст;'..ч, дернсьих, с1рокол1рннх грукт!в. П1д степоЕою рослпнн1сто Формувались черноземи, лучн!, каштанов! грунти, активно вЦСувались процеси оглеен-ня.

Матер!али, що наведен1 Еище та результат;; досл!дження у ц!лому демонструють досить складну 1стор1ю розвитку голоцено-вих ландшафт1в п1вдня Сх1дно-еЕропейсько'1 р1еники; дсводять, цо компонент» ландшафПв та ландшафта у ц1лому реагували на

зм1ни кл1ма?ичних умов диференц!йовано як у просторовому.-на р1вн1 р1зних природних зон та 1х окремих частин, -так 1 у часовому - на р1вн1 наю- та м1кроетап1в - в1дношенн1.

ГОЛОВН1 висновки

В результат! засгосування комплексно! методики в!дтво-рення палеоландшафтних умов, використання статистико-матема-тичного анал!зу для реконструкцП елемент!в папеокл1мату бул:, одержан1 як.1сн! та к!льк1сн1 характеристики по деякнх компонентах голоценових ландшафт 1в, реконструноЕан1 лачд-иафтн! умоеи для 18-21 м!кроетап1в голоцену по 9 регЮнах Швденно! чэлтики Сх1дко-£;Ероаейсько'1 р1внини; доведено, ио вид1лен1 рег!они малп суттев! в1дм!нност! у 1;торП свого розвитку протягом голоцену. Анал!з отриманих результата дозьоляе зробиги так! висновки:

1. Протягом голоцену в мехах п!вденно! частини Сх!д-но-европейсько! р1енини встановлена етапн1сть розвитку ланд-ша*т!в (зм!ще.чня природних зон); головна причина ц!е! етап-ност! - кл!матичн1 коливання р!гно! триЕалост!, головним чином - 2700-3000 та 500-600 р1чн1. Коливання Шмату Еплива-вть на ландшафтн1 уюви через зм1ни у теплозабегпеченост! та зволохеност!.

2. 500-600 р1чк1 цикли обумовили др1бну етапн!сть розвитку природи рангом м!кроетапу схеми М.Ф.Веклича; починая з середини Ь1а2 до сучасност! таких етап!в на досл!дяу-ван!й територП встановлено в!д 18 до 21 (за винятком сучае-ного): 2 - у друг!й половин! Маг. 6 - у МЬ!, 6 {або 9) - у Ь1Ь2 та 4 - у В межах п!вн!чно-зах1дно"! половши п!вд-ня Сх1дно-европейсько! р!внини протягом друго! полоеини Маг та бсього Ь1с1 мало м1сце чергування в!дносно теплих 1 еоло-гих (бореальн!, суббореальн! ландшафти) та прохолодних 1 в1дносно сухих (бореальн!, в 1п1а2 - також, субарктичн1 ланд-шатфи) м!кроетап1в; протягом Ь1Ь1 та ЫЬг - чергування теплих 1 вЦносно сухих (суббореальн!, 1нколи - бореальн! ландшафта)-та прохолодних 1 вологих (бореальн!, !нколи - суббореальн! ландшафти) ы1кроетап1в; в межах п!вденно-сх1дно! по-ловини протягом майде всього часу (тобто, починаючи з друго! половини Маг) мгле м1сце чергування головним чином теплих ! сухих (суббореальн!, бореальн! ландшафти) та прохолодних 1

в1дносно бологнх (бореальн1, 1нколи - суббореальн 1 ландшафти) м!кроетап1в.

3. 2700-3000 р1чн1 цикли обумовили еталн1сть розвитку природи рангом наноетапу 11 схеми М.Ф.Веклича або neplouy схеми М.О.Хотинського; починаючи э середин» Ь1аг (або ВО-1, приблизно 9500 рок1в тому) до сучасност1 таких етал1в на досл1дхувая!й територП встановлено чотири: друга половина hla2 (приблизно в1дпов1дае бореальному пер1оду) - Шгервал Батального пЦвищення теплозабезпеченосП та зволохеност1, hlb) (- атлантичний пер1од) - 1нтервал високо! теплозабезпе-чекосvi та зволожекост!, hlb2 (- суббореальнпй л?р1од) - 1н-тервал збереженкя еисокоХ теплозабезпечеиост1 при деякгму зниженн! зволоженост! та hlct (- субатлш.гичш-.й пер!од) -1нтервал деякого знихення теплозабезпеченост! при зберехенШ попереднього р1вня зволохеност1.

4. Амплитуда зм1ни ландшафтних умов м1ж сус1дн1ми м1к-роетапами досягала у деяких випадках рангу природно! зони, а м!ж сус1дн1ми каноетепами - двох природних зон. Найб1лып контрастними зм1ни були протягом hlbt та, особливо. ЬШг; у територ1альному в1дношенн1 б1льш контрастн1 зм1ни вШували-ся в межах п1вденно-сх!дно"1 половини досл1джувано1 територП.

Публ1кац1Т по тем! дисертацП:

1. Реконструкция природных условий степного Приднепровья в неолите (по данным изучения археологических памятников)/ Киев. Ия-т географии.- Киел, 1994.- 5с.:ил.- Библиогр. в конце ст.- Укр.- Деп. в ГНТБ Украины.- С. 49-53.

2. О причинах изменения климата в голоцене/ Киев, Ин-т географии.- Киев, 1994.- 4с.- Библиогр. в конце ст.- Укр.-Деп. в ГНТБ Украины.- С.53-56.

3. Реконструкция ландшафтно-клШатичних умов степово! та' л1состепово! зон Сх1дно-бвропейсько1 р1внини в голоцен1 на п1дстав1 кореляШ! регЮнальних та глобальних схем/ Укра-Тнський географ!чний журнал. 1995, N3,- С.35-40.

4. До питання про кореляц1ю рег1ональних i глобальних схем зм1н компонента природи у голоцен1/ Тези допов!дей VII з'Чзду УГТ, Ки1в, 1995.-С. 110-111.

- 20 -

5. Досв1д застосувания статистико-математичних метод!.в при визначенн1 к1льк1сних характеристик кл1мату голоцену/ Мат. конф. Сучасний стан та лерспективи розвитку геоморфологи, неотектон1ки, геолог!! та палеогеографП. Ки1в, 1996,-С. 56-57.

6. Опыт реконструкции климатических параметров голоцена на основе статистико-магемагической обработки палинологических данных/ Мат. конф. "Палинология в биостратиграфии, палеоэкологии и палеогеографии". Москва, 1996.- С.63-69.

Коломмец В.В. Реконструкция ландшафтных условий южной части Восточно-Европейской равнины.в голоцене.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.04 - геоморфология и патеогеография. Институт географии НАН Украины, Киев, 1997.

Поэтапно реконструированы голоценоЕые ландшафты южной части Восточно-Европейской равнины: выделены и охарактеризованы мжроэтапы развития природы, построены схемы динамики ландшафтов для западной и восточной частей современных лесной, лесостепной и степной зон; по наиболее изученным и показательным микроэтапам (хроносрезам) построены карты-схемы реконструированных ландшафтов.

Kolomlyets V.

Reconstruction of the landscape conditions of the southern part of the Eastern-European plain In the Holocene.

A thesis submitted for the candidate of geography degree with the specialization 11.00.04 - geomorphology and paleogeoraphy. Institute of Geography of the HAS of Ukraine, Kylv, 1997.

The stages of the Holocene landscapes development of the Eastern-European plain (southern part) have been reconstructed. Mlcrostages of the nature evolution have been determined and characterised; the schemes of dynamics for landscapes of the western and eastern part of modern forest, forest-steppe and steppe zones have been revealed, the maps-schemes of the reconstructed landscapes have been elaborated for the well studied and most expressive microsta?es (chrons).

Ключов! слова: голоцен, палеоландшафт, етапн1сть, м1к-роетап, наноетап, одиничний роэр1з, введений ареальний роз-р1з, палеогеограф1чн1 паы'ятки та 1ндикатори, теплозабезпе-ченЮть, зволожен1сть.

Шдаисано ДО Друку 21.01.1997р.Об.1,1.формат 60x84 1/16. Дру х офсетний.Тир.1С0.3ан.8.Безкогатовно. ДОД УДПУ 1 м.Драгоманом, '£шв,Пирогоха,9.