Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Разработка приемов повышения урожайности семян кормовой свеклы в Лесостепи Украины
ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Разработка приемов повышения урожайности семян кормовой свеклы в Лесостепи Украины"

1НСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАГНСЬКА АКАДЕМШ АГРАРНЫХ НАУК

Ярош Юрш Миколайович

^оизрои,-

РГ6 ОД

удк 631.531.1:633.4

г L СЕН 1SS3

РОЗРОБКА ПРИЙОМ1В П1ДВШЦЕННЯ УРОЖАЙНОСТ1 НАС1ННЯ КОРМОВИХ БУРЯКЮ У JIICO СТЕПУ УКРАШИ

Спещальтсть: 06.01.05 - селеетпя i насшннцтво

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата сшьськогосподарських наук

кшв -1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в лаборатори ¡нтенсивних технолопй вирощування кормових бурягав Тнституту землеробства УААН в 1993-1997 рр.

Науковий кер1вник: доктор сшьськогосподарських наук, професор, завщувач лаборатори 1 нтенсивних технолопй вирощування кормових бурягав 1нституту землеробства УААН Фом1чов Анатолш Михайлович

Офщшш опоненти: доктор сшьськогосподарських наук, професор, завщувач лаборатори насшництва та насишезнавства 1нституту цукрових бурягав УААН Балан Василь Миколайович

кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий ствробгшик, начальник вщдшу планування 1 координащйно-методичш1 робота Украшсъко! академн аграрних наук, заступник начальника науково-оргаш'зацшного управления УААН Сидоренко Олександр Степанович.

Провщна установа: 1нстшуг землеробства) бюлогл тварин УААН

Захист вщбудеться ........ 1998 року- о 10 годиш на

засшашп Спещал^зованоТ вчено! ради Д 27.361.01 при 1нституп земелробства УААН, 255205, смт. Чабани Киево-Святошинського район)', Кшвсько! обласп.

3 дисертащею можна ознайомитись у бiблioтeцi 1нституту землеробства

УААН.

Вцггуки на автореферат у двох прихпрниках, зав1рених печаткою просимо надсилати за адресою: Украша, 255205, смт. Чабани, К-Свято-шинського району Кишсько! обласп, 1нститут землеробства УААН, вченому секретарев1 Спещал1зованоТ вчено! ради.

Автореферат роз1сланий ....... 1998 року

Вчений секретар Спещал1зовано1 вчено! « ради, кандидат сшьськогосподарських наук0|ЖДО^ Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЪНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми: Насшнищво кормових бурлив, пор1вняно з щитами сшьськогосподарсысих культурами, вщзначаеться складшстю та трудом1стк1стю, осгальки воно охоплюе двopiчний цикл розвитку рослин, при якому поряд 3 необхщгастю забезпечення високих урожайних 1 поавних якостей насшня вимагасгься 1 збереження потенщалу товарное продуктивносп сорту.

При вирощуванш маточниюв важливою умовою е забезпечення такого коефиценту виходу посадкових корегав, при якому можна було б отримати найбшыпий р1вень урожаю високояюсного насшня, що можна досягти шляхом огптйзаци строгав пос1ву 1 густота насадження маточнигав.

Генеративний розвиток, урожайш та посгвнх якостг насшня кормових бурягав у значнш м1р1 залежать вщ ягасних показниюв маточних корешв 1 строгав '¿X садання, системи удобрения та строгав збирання насшнигав.

Залежно вщ особливостей специфцси внесених до Державного реестру сорпв для конкретних еколопчних умов досить актуальним залишаеться питания розробки системи агротехшчних 1 насшницьких прийом!в хпдвищення урожайних i пос1вних якостей насшня з найменшими енергетичними затратами.

На вивченю цих питань 1 були зосереджеш дослщження по тем1 дисертацн.

Зв'язок робота з науковимн програмами.

Дослщження проводились у вщповщносп до завдань НТП УААН (кормовиробнхщгво) та тематичного плану 1н<литуту землеробства УААН, №0196ш18400.

Мета 1 завдання дослщжень. Основна мета дослщжень полягала в розробщ агротехшчних 1 наанницышх прийом!В тдвищення урожайних 1 поавних якостей насшня р1зних сортотишв кормових бурягав у зош Лкостепу Украши.

Для досягнення ще! мети були поставлеш завдання дослщити i встановити:

- строки поаву та густоту насадження маточних кормових бурягав сорту Центаур у правобережному Лкостепу та сорту Екендорфський жовтий у л1вобережному Шсостепу Украши;

-оптимальш дози мшеральних добрив, внесених шд передпосадкову культиващю для однонасшного сорту Tiмipязeвкa 87 у л1вобережному Лкостепу Украши;

- строки садання насшншав;

-насшневу продуктившсть насшншав залежно вщ маси посадкових коренеплодав;

- строки збирання насшниюв багатонасшних кормових бурякш;

- економ1чну ефекгившсть пропонованих елеменга технологи.

Наукова новизна доелдокень полягае в поглибленш знань про

законолнрносп росту 1 розвигпсу маточншав р1зних сортотигав буряюв залежно вщ строив посшу та густота 1х насадження, встановленш зв'язку урожайносп та якосп насашя з масою посадкових корешв, визначешп найбшьш ефективних строюв садання маточншав i строюв збирання насшншав, яи дозволяють опттаизувати систему еконолично вигщних агротехшчних прийом1в по забезпеченню високих урожайних 1 поавних якостей насшня сорта Екендорфський жовтий 1 Центаур у зога Лкостепу Украши.

Практична цшшеть роботи. Виконана робота дозволила дата практичш рекомендацп про доцшьюсть застосування травневих строюв поаву вказаних сорпв кормових буряюв з оптимальною густотою насадження 140-150 тис. шт./га, при яких забезпечуеться вшод посадкових корешв 1:3,0-3,2 { ршень урожайносп насшня 2,1-2,6 т/га, садання маточншав у 2-3-ш декада квггая сумшпшо коренеплодав масою 201-800 г, а збирання насшншав проводит в перюд побуршня 20-40% клубочюв. Встановлено доцшьшеть внесения передпосадкового удобрения шд насшники сорту Тш1рязевка 87 у доз! ЫдоРпоКэд, що сприяе шдвшценню урожайносп наепшя на 0,3 т/га.

Науксш розробки широко впроваджуютъея в насшницьких господарствах системи "Укрсортнасшнеовоч".

Апробацт роботи та публжацш результатов дослщжень. Основш положения виконано! роботи повщомлено та схвалено на м1жнароднш науково-практичнш конференцц "Наслщки наукових пошуив молодих вчених аграршшв в умовах реформування АПК" (Чабани, 1996), науково-пракгачному

семшар1 "Еколопчш та економ1чш проблеми застосування засоб{в х1м1защГ в АПК" (Чабани, 1998), а також на заседаниях лабораторп ¡нтенсивних технологщ кормовых буряюв (1995-1998 рр.) та Методично! комкш Гнституту землеробства УААН (1998 р.).

Основга результата дocлíджeнь по тело дисертацшно! робота опубликовано в 6 наукових працях.

Особистпй внесок здобувача полягае в розробщ программ, методики та практичному виконанш експериментальних дослщжень, узагальненш отриманих результата 1 впроваджеши Гх у виробництво.

Обсяг I структура дисертацп. ДисертацШна робота викладена на 148 сторшках машинописного тексту, включае; всгуп, 5 роздшв, висновки, рекомендацц виробництву, список використаних джерел I додатки. Експериментальний матер1ал юсшгь 27 таблиць, 23 рисунки, 21 додаток. Список використаних джерел включае 207 найменувань, з яких 20 шоземною мовою.

ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП РОЗДШ 1. ОГЛЯД ЛГГЕРАТУРИ ТА ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКУ ДОСЛВДЖЕНЬ

В роздш наведено короткий анализ результатов дослцркень з питань вивчення строгав поаву та густота насадження маточних коренеплодш на вихвд посадкових корешв 1 впливу цих фaктopiв на показники врожайносп та якосп насшня.

Зроблений аналЬ прийом1в шдвищення урожайност насшня залежно вщ застосування передпосадкового удобрения, строгав садшня, величини посадкових корешв 1 строгав збирання насшниюв та 1х впливу на шхявт якосп наання.

РОЗДШ 2. ГРУНТОВО-КШМАТИЧШ УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛВДЖЕНЬ

Дослщження на сорта Екендорфський жовтий у 1995-1997 рр. та на сор-п Тимирязевка 87 у 1993-1995 рр. проводились в КСП "Новобиивське" Бобровицького району Чернтвсько! обласп на чорноземах глибоких малогумусних легкосуглинкового мехашчного складу. Вмют гумусу в орному шар1 грушу - 3,1-4,0%, рН - 6,0-6,8.

На сорту Центаур досгадження виконувались у рр на

Агрононичнш дослщшй станцн НАУ, розташованШ у Васильювському райош Кшвсько! область Грунта - чорноземи малогумусш грубо-пилувато легкосуглинкового мехашчного складу. Вмст гумусу 4,5%, рН - 6,8.

Погодш умови в роки проведения дослщжень були задовшьними. Зпдно програми були виконаш тага досл1ди:

1. Вплив строгав посшу та густота насадження маточних кopeнeплoдiв на вих1Д посадкових кореыт, врожайшсть та яюсть насшня:

- поив у 3 декад1 травня з формуванням густот насадження 80-100, 101-120,121-140,141-160,161-180,181-200 тис. пгг./га;

- посш у 3 декад! червня з формуванням густота насадження 80-100, 101-120,121-140,141-160,161-180,181-200 тас. шт./га;

2. Вплив передпосадкового мшерального удобрения на врожайшсть та ягасть насшня однонасшних кормових буряюв:

- без добрив (контроль); -адюКбо;

- ИсюР^Кэд.

3. Вплив строгав садшня маточниюв на врожайшсть та яюсть насшня:

- садшня у 2-ш декада квпня;

- садшня у З-ш декада квггня;

- садання у 1-ш декада травня.

4. Вплив маси маточних коренешкдав на врожайшсть та ягасть насшня:

- сумпп коренешвдцв (контроль);

- коренеплоди масою 50-200 г;

- коренеплоди масою 201-400 г;

- коренеплоди масою 401-600 г;

- коренеплоди масою 601-800 г.

5. Вплив строгав збирання насшнигав на врожайшсть та ягасть насшня:

- зелений стан клубочюв;

- побуршня 20-40% клубочюв;

- побуршня 40-60% клубочюв;

- побуршня 80-100% клубочгав.

Попередником nia маточники та насшники була озима пшениця. Щд маточники вносили 25 т/га гною i N40P50K50, nia наа'нники - 30 т/га гною N40P50K50.

Посшна площа маточниюв 250-300 м2, облшова 76-126 м2. Посадкова нлоща насшшшв - 100 м2, облшова - 50 м2 при плоиц живлення 70x35 см. Повторшсть дослвдв чотириразова.

Обл1ки i спостереження проводились за методиками iHcnnyiy цукрових буряюв УААН. Агротехника вирощування маточниюв i насшншав кормових буряюв загальноприйнята для зони зпдно "Рекомендацш по вирощуванню насшня кормових буряюв в колгоспах i радгоспах Украши" (К. -1983).

Поовш якосп насшня визначались зпдно ДСТУ 2240-93.

Матемагична обробка результата доошджень проводилась за спещальною програмою на ЕОМ з використанням дисперийного анал1зу i метод1в BapiaiôftHoï статистики по Доспехову Б.А. (1979).

РОЗДШ 3. ВПЛИВ СТРОИВ ПОСШУ ТА ГУСТОТИ НАСАДЖЕННЯ МАТОЧНИХ КОРЕНЕПЛОДГВ НА ВИХ1Д ПОСАДКОВИХ КОРЕНЮ, УРОЖАЙШСТЬ ТАЯКГСТЬ НАСШНЯ КОРМОВИХ БУРЖШ

Вихщ посадкових коренеплоддв залежно ввд строкт nocioy та густота насаджешш маточшиав

Строки nociBy та густота насадження ïctotho впливають на вихад високоягасного садивного матер1алу. Збшылення густота насадження при раншх i шзшх строках пошву сприяло шдвшценню коефвденту виходу маточних коренеплоддв (табл. 1).

При травневому посш маточниюв максимальне значения коефвденту виходу 1:3,5 було досягнуто при густотах 180-190 тис. шт./га. При цьому середня маса коренеплоду була законсшрно меншою, шж при бшьш низьких густотах насадження, i становила у сорту Екендорфський жовтий 235 г i в сорту Центаур - 384 г.

Така ж тенденция спостерй-аеться i на червневому nociBi. Коефадент виходу маточних коренеплодгв незалежно вщ густота насадження завжди був нижчим пор1вняно з травневим строкой nociBy i досягав максимального значения 1:2,7-2,8, що зумовлено наявшстю бшьшо! юлькосп др1бних коренеплодо. При цьому значно меншою була i середня маса коренеплоду.

Таблиця 1

Вплив строив поыву та густот насадження на вгоад посадкового матер1алу, урожай та ягасть насшня кормових _бурягав, 1995-199?рр._

Строки поЫву Густота насадження, тис. шт./га Середня маса кореня, г Урожайшсть коренеплодав, т/га Коефодент виходу Урожайшсть насшня, т/га Маса 1000 клубочюв, г Схожюгь, %

Екендорфсысий жовтий, ксп "Новобиювське"

100 483 46,8 2,3 2,4 23,1 89

травневий 138 457 60,2 3,2 2Д 22,6 87

179 235 33,8 3,5 1,8 21,5 86

93 387 30,3 1,9 2,2 22,9 84

червневий 130 342 35,6 2,6 1,9 21,9 83

159 262 28,8 2,7 1,6 21,1 82

Н1Ро5 строгав посеву 7 0,7 од 0,3 0,9

густот насадження 9 0,9 ОД 0,3 1Д

Центаур, Агростанщя НАУ

111 608 61,9 2,5 2,9 26,5 84

травневий 146 548 67,8 3,0 2,6 26,2 83

190 384 55,1 3,5 2,0 24,3 78

95 499 40,4 2,0 2,8 25,9 82

червневий 132 421 43,1 2,5 2,4 25,3 78

168 371 41,8 2,8 2Д 24,6 75

ШР05 строгав поЫву 7 1,8 ОД 0,4 1,0

густот насадження 8 1,3 0,1 0,6 1,1

Виявлена специфка в реакцн сорта на збшьшення густота насадження. Сорт Центаур, пор1вняно ¡з сортом Екендорфсышй жовтий, здатний в загущених nocisax формуватн коренеплоди бшьшо! маси, що мае важливе значения при тзшх строках посеву.

Урожай та иметь насшня в залежносп вщ строшв поаву та густоти насадження маточншав

При вивченш бюлопчних особливостей росту i розвитку насшниив ¿з маточниив, вирощених при р1зних строках nociBy i р^зних густотах, встановлеш там особливосп.

Насншики 13 маточниив линього строку nociBy починають стршкувати на 4-5 дн!в ранние, пор1вняно з травневим строкой nociey, i заюнчують проходження uiei фази на 6-7 дшв рашше.

1з збшьшенням густоти насадження маточншав зростае частка середньо-та одностебельних насшниив, особливо при червневому строщ nociBy. Так, у сорту Екендорфсышй жовтий при травневому nociei збшьшення густоти насадження i3 100 до 179 тис. шт./га призвело до зменшення галькосп багатостебельних насшниив ¿з 61 до 23%, а при червневому nociBi збшьшення густоти насадження ¿з 93 до 159 тис. urr./ra супроводжувалось зменшенням частой таких наанншав i3 46 до 21%. Така ж тенденщя вщм1чена i у сорту Центаур.

Незалежно вщ строив nociBy, збшьшення густоти насадження маточншав призвело до зниження урожайносп насшня у сорту Екендорфський жовтий на 0,6 т/га i в сорту Центаур на 0,7-0,9 т/га при cxeMi садшня 70x35 см.

Строки посхву i густота насадження ¡стотно не вплинули на масу 1000 клубочюв. Що ж стосуеться ix фракщйного складу, то вихщ крупних фракщй насшня у сорту Центаур був на 6-10% втцим, шж у сорту Екендорфський жовтий.

Насшники 13 маточниив травневого строку nociBy в сорту Екендорфський жовтий сформували насшня ¡з кращою на 4-5% схожспо. Збшьшення густоти насадження при раннк i тзшх строках nociBy призводило до зниження схожостт насшня.

Отже, результата дослщжень показали, що в обох сорта травнев! поави маточниюв мають переваги над червневими, оскшьки забезпечують вищий урожай насшня з хорошими пошвними якостями. Для сорту Екендорфсысий жовтий оптимальною слщ вважати густоту 140 тис. пгг./га, а для сорту Центаур 150 тис. шт./га, при яких забезпечуетъся коефвдент виходу посадкових кopeнiв> в1дпов1дно 1:3,2 та 1:3,0, а врожай насшня 2,112,6 т/га.

Практично такий же р!вень урожайности високояисного насшня у цих сорта можна отримати I при червневому строщ шхяву ¡з густотою насадження 100 тис. шт./га.

роздш 4. прийоми шдвищення вюжайност1 насшня

кормових бурякш

Вплив мшеральних добрив, внесет» п1д передпосадкову культиващю на врожашнсть та яюсть наання однонаспших кормових буряюв сорту Т^дмрязевка 87

Для одержання високояисного урожаю наиння однонасшних кормових буряюв важливу роль ввдграе забезпечешсть ¡х елементами живлення в перюд стеблування 1 цштшня. В умовах недостатньоТ забезпеченосп господарств мшеральними добривами не завжди е можлив1сть вносити 1х восени. У зв'язку з цим нами вивчений вар1ант часткового Тх внесения тд передпосадкову культаващю (табл. 2).

Таблица 2.

Вплив мшеральних добрив, внесених тд передпосадкову культаваццо на врожайш'сть та якзсть нашння однонасшних кормових буряюв, 1993-1995 рр.

Bapiaнти ДОСЛ1ДУ Урожайшсть насигая, т/га Схожють, % Маса 1000 плода, г

1993 1994 1995 середне

Контроль (без добрив) 0,82 0,90 1,24 0,99 79 13,5

ИбоРздКбо 0,87 1,10 1,45 1,16 82 13,9

НщРпоКэа 0,93 1,30 3,56 1,26 87 14,6

ШР05 0,08 0,09 0,01

Даш досгаджень показали, що внесения мшеральних добрив перед сада'нпям коренеплодов сорту Т^н'рязсвка 87 в доз! N6(jPi>uK(ro сприяло шдвтценню урожайносп насшня на 0,17 т/га nopiBiMiio з контрольним BapiamoM (без внесения добрив). Збшьшення дози добрив до N90P120K90 пщвищило урожайшсть насшня на 0,3 т/га, при цьому схож1сть насшня покращилась на 8%, а збшьшення доз добрив до N120P150K120 у виробничих умовах не дало еконоьпчного ефекту.

Вплив строки* садшня маточншав на врожайтсть та шдсть насшня

Встановлено, що строки садшня маточншав ¡стотно впливають на Тх pier i розвиток.

Ранне садшня маточних коренеплод{в (2-3-тя декада квпня) сприяе кращому вкоршенню коренеплодш завдяки достаггшм запасам весняно! вологи, що мае особливе значения для сорту Екендорфський жовтий, який формуе слаборозвинену кореневу систему. При раншй посадщ маточншав стршкування проходить у травш мкявд при бшьш низьких позитив них температурах, що сприяе формуванню багатостебельних купив, збшыпенню гх висоти та утворенню бокових гтлок. Так, у сорту Екендорфський жовтий р1зниця по вшхт рослин крайшх строгав садшня маточншав складала 43 см, а в сорту Центаур -34 см.

При садшт маточншав у першш декада травня частка багатостебельних рослин в обох сорта зменшилась в 2,4 рази, а гальгастъ "упрямцш" зросла до 89%. У насшнигав травневого строку садшня фази стршкування i цвтння проходять при бшын високих середньодобових температурах у червш та липш мгсящ, дозр1вання припадае на юнець серпня, а в окрем1 роки на початок вересня.

Вдопчеш особливостт росту й розвитку насшнигав залежно в!д строгав 1х садашя зумовлюють у них р1зний р!вень урожайносп та схожосп наання (табл. 3).

Р1зниця в урожа!' насшня м1ж раншми та шзтм строками посадки маточншав у сорту Екендорфський жовтий складала 0,8 т/га i в сорту Центаур 0,4 т/га, а cxoжicть його знизилась, вщповщно, на 9 i 6%.

Таблица 3

Урожайшсть та ягастъ насшня кормових буряюв залежно вщ строгав садання маточниив, 1995-1997 рр.

Строки садшня Урожайшсть, т/га Схожкпъ, % Маса 1000 клубочюв, г

Екендорфський жовтий, КСП "Новобикшське"

2-га декада квггня 2,8 90 25,9

3-тя декада квггня 2,6 87 25,1

1-ша декада травня 2,0 81 20,3

ШРоз 0,1 1 0,5

Центаур, Агростанщя НАУ

3-тя декада квггня 2,8 78 28,0

1-ша декада травня 2,4 72 23,3

ШРоз ОД 1 0,5

Отже, для зони Лео степу Украши оптималышми строками садшня насшниив вказаних сорта е 2-3 декади квхтня, при яких забезпечуеться максимальиий р1вень урожайносп насшня з високими поавними якостями.

Вплив маси маточних коренеплодав на врожайшеть та нкктъ наепшя Вивчення бюлопчних особливостей насшниив, вирощених ¡з маточних коренеплодав р!зно1 маси, показало, що насшники вщ крупних коренеплодав (200-800 г) рашше 1 дружшше вступають у фазу стршкування, шж наеншики В1д др1бних (50-200 г) коренешкуив, що зумовлюс бшып раннш (на 2-4 дай) початок цвгання. Висота рослин 31 збшыпенням маси посадкових коренеплодав закономерно збшыпувалась. Нзниця по висоп м1ж крайшми вар1антами у сорту Екендорфський жовтий складала 35 см I в сорту Центаур - 42 см.

Частка багатостебельних насшниив також зростала з) збшыненням маси коренеплодав, досягаючи 50% у насшншав, вирощених ¡з маточниив масою 601-800 г, що в 7,1 рази перевищуе цей показник у коренеплодав масою до 201 г. У сорту Центаур кшьистъ багатостебельних насшниив збЬшилась у 9,2 рази. 31 зменшенням маси посадкових корешв збшьшилась до 6-8% кшыасть рослин, що не дали квггконосних пагошв.

Урожай наепшя та його поа'вш якосп знаходились у прямш залежносп вщ маси маточних коренеплодав (табл. 4). Нзниця в урожа! насшня мЬк др1бною 1 крупною фракщями маточниив у сорту Екендорфський жовтий складала 0,8 т/га 1 в сорту Центаур - 0,9 т/га, тода як на контроле де

проводилась посадка .суш'шшю коренешкадв, ця р!зниця с клад ал а всього 0,3 т/га.

31 збшыпенням маси посадкових корешв схояасть нaciння зросла на 1114%, а перевищення над контролем складало 6-8%. Пос1вш якосп насшня по век вар1антах у сорту Центаур були дещо нижними, пор1вняно ¡з сортом Екендорфський жовтий, що зумовлено тетраплощною природою цього сорту.

Таблиця 4

Урожайшстъ та яисть насшня кормових буряюв залежно вщ маси посадкових коренеплодав, 1995-1997 рр.

Маса маточних Урожайшстъ, т/га Cxoжicть, % Маса 1000

коренеплодиз, г клубочив, г

Екендорфський жовтий, КСП "Новобипвське"

Сумин коренеплодав /контроль/ 2,0 85 21,8

50-200 1,5 80 20,6

201-400 1,9 83 21,5

401-600 2,2 88 22,1

601-800 2,3 91 22,8

НП>05 ОД 1,0 1,0

Центаур, Агростанцк НАУ

Сум™ коренеплодав /контроль/ 2,6 77 24,7

50-200 2,0 71 23,3

201-400 2,5 81 24,5

401-600 2,6 83 25,2

601-800 2,9 85 26,9

НП>05 0,1 1,0 1,0

Виюпочення фракца дайбних коренеплодав (до 201 г) дозволяе у виробничих умовах проводити закладання нашнниив сум1шшю коренеплодав масою вщ 201 до 800 г 1 отримати, пор1вняно з контролем, на 0,3-0,4 т/га вищий урожай насшня з хорошими поавними якостями.

Вплив строгав збирання насшниюв на врожайшеть та яюсть наеншя Одним ¿з показниюв стиглосп наентя е його волопсть. У М1ру дозр1вання зменшуеться волопсть клубочив i посилюегься !х побур1ння.

Дослщження показали, що у вивчених нами сорив волопсть зелених клубочив складае близько 60%, а при побур{нш 80-100% клубочив вона

зменшуеться до 23-24%. 3 посиленням процесу побуршня втрачаеться мщшсть зв'язку клубочюв з пагонами, що зумовлюе часткове 1х обсипання. Встаыовлено, що найвищу силу зв'язку з рослиною мають клубочки в стади" 2040% "¿х побуришя. В цей перюд зусилля на вщрив клубочюв у сорту Екендорфський жовтий становило 187 г 1 в сорту Центаур - 204 г.

31 зииженням вологосп клубочюв 1 посиленням Ьс побур{ння зусилля на вщрив р1зко зменшуеться, досягаючи 119 г в перюд повного дозр1вашш насшня. Сорт Центаур, пор1вняно ¡з сортом Екендорфський жовтий, характеризуеться меншою здатшспо до обсипання протягом усього перюду дозршашя.

Залежно вщ строю в збирання наанниюв змшюютъся показ ни ки врожайносп насшня (табл. 5).

Таблиця 5

Урожайшсть та яюсть насшня кормових буряюв залежно вщ строюв збирання насшниюв, 1995-1997 рр.

Строки збирання насшниюв, % побуршня клубочюв Урожай-ш'сть, т/га Фракцшний склад, % Схожють, % Маса 1000 клубочюв, г

2,5x20 3,0x20 4,0x20

Екендорфський жовтий, КСП "Новобиювське"

зелеш 1,4 22 55 23 45 20,3

20-40 2,1 23 49 28 90 21,8

40-60 1,8 26 51 23 89 21,6

80-100 1,3 30 53 17 84 18,6

ШРо5 0,1 2 1,0

Центаур, Аг| эостанщя НАУ

зелеш 1,8 25 47 28 28 22,2

20-40 2,7 5 27 68 81 26,6

40-60 2,4 И 46 43 77 24,0

80-100 1,7 29 54 17 62 20,8

Н1Ро5 0,1 2 1,0

Найвищий урожай нас1ння в обох сорта був отриманий в перюд побуршня 20-40% клубочюв. Втрати урожаю при практично повному побуртп клубочюв складали в сорту Екендорфський жовтий 0,8 т/га { в сорту Центаур -1,0 т/га, при збиранш в зеленому сташ, вщповщно, 0,7 та 0,9 т/га.

Така ж залеж!нсть встановлена 1 по схожосп нас1ння. У М1ру збшьшення частки побурших клубочюв схожесть насшня в сорту Екендорфський жовтий знизилась з 90 до 84%, а в сорту Центаур - з 81 до 62%.

У вивчених нами багатонаанних сорта, на вщмшу вщ однонасшних, оптимальним строкой збирання насшниюв е перюд побуршня не 40-60%, a 2040% клубочюв, при жому втрати насптя зменшуються на 0,3-0,7 т/га i забезпечуеться найвищий р1вень ix господарсько! схожосп.

РОЗДШ 5. ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ РОЗРОБЛЕНИХ ПРИЙОМЮ НАСШНИЦТВ А КОРМОВИХ БУРЛИВ

На основ! отриманих експериментальних даних, а також виробничо! перев1рки в господарствах проведена оцгака економ1чно! ефективносп вирощування маточншав та насшниюв кормових буряюв сорта Екендорфсысий жовтий i Центаур. Для розрахушав взя-ri затрата зпдно технолопчних карт та ¡снугоч1 розцшки на продукцпо в систем! "Укрсортнасшнеовоч".

Дослщженнями встановлено, що найбшьший умовно чистий прибуток забезпечуеться вщ насшниюв h маточниюв травневого строку nociBy у сорту Екендорфсысий жовтий, вирощених при rycrori насадження 140 тис. шт./га -17,0 тис. грн./га i в сорту Центаур при густот! насадження 150 тис. пгг./га -20,7 тис. грн./га. Червневий строк nociey цих сорта з густотою 100 тис. шт./га забезпечив умовно чистий прибуток, вццювщно 15,6 тис. грн./га i 20,0 тис. грн./га.

Садання насшниюв у 2-3-ш декада квггая дозволяе отримати у сорту Екендорфсысий жовтий на 4,5-5,9 тис. грн./га i в сорту Центаур на 2,9 тис. грн./га вищий умовно чистий прибуток пор1вняно з травневим строком садання.

При використанш для посадки маточншав масою 201-800 г, портвняно з контрольним вариантом, отриманий вищий прибуток у сорту Центаур на 0,4 тис. грн./га i в сорту Екендорфсысий жовтий на 0,8 тис. грн./га.

Збирання насшниюв у перюд побуршня 20-40% клубочюв, пор1Вшшо з тзшшими строками збирання, забезпечуе отримання бшьшого економ1чного ефекту на copri Екендорфсысий жовтий на 2,2-5,8 тис. грн./га i в сорту Центаур на 2,2-7,3 тис. грн./га.

Внесения передпосадкового удобрения В ДОЗ! NgoP 120К90 сприяс пщвшценню урожайносп насшня у однонастного сорту Ти.«рязевка 87 на 0,3 т/га, забезпечуючи на 1,8 тис. грн./га вищий прибуток пор1вняно з контролем (без внесения добрив).

висновки

1.В умовах Шсостепу Укранш вирощування маточних коренеплоде можна проводите при застосуванн) травневих i червневих строюв nociBy.

Максимальний коефпцент виходу 1:3,5 посадкового Marepiajiy травневого строку поаву у сорта Екендорфсышй жовтий i Центаур забезпечуються при густел насадження 180-190 тис. шт./га.

При червневому строщ nociBy оптимальною для цих сорта е густота насадження 100 тис. шт./га, при якш коефнцент виходу посадкових корешв становитъ 1:2,0.

2. Строки поаву i густота насадження маточниюв впливають на бюлопчш особливосп росту i розвитку насшниюв. Збшьшення густота насадження маточниюв при р1зних строках поаву призводить до зменшення кшькосп багатостебельних насшниюв, особливо при червневому строщ nociBy.

Незалежно вщ строюв nociBy збшьшення густота насадження маточниюв веде до зниження ршня урожайносп насшня у сорту Екендорфсышй жовтий на 0,6 т/га i в сорту Центаур на 0,7-0,9 т/га.

3. Травнев1 поави маютъ перевагу над червневими, осюльки забезпечуютъ вшций урожай насшня з хорошими поЫвними якостями. 3 урахуванням цих особливостей для сорту Екендорфсышй жовтий оптимальною сл1д вважата густоту насадження 140 тис. шт./га, а для сорту Центаур - 150 тис. шт./га, при яких забезпечуеться визод високояюсних посадкових KopeHiB, вщповщно, 1:3,2 i 1:3,0, а врожай нашння досягае р1вня 2,1 i 2,6 т/га.

Такого ж р!вня врожайносп насшня можна досягти при червневому строщ поству з густотою насадження 100 тис. пгг./га.

4. М1ж масою маточних коренеплод1в i р1внем урожайносп насшня ¡снуе пряма залежн1стъ, яка забезпечуеться посиленою здатшетю крупних коренеплодав до формування багатостебельних насшниюв, що виражаетъея в збшыненш частей таких рослин в 7,1-9,2 рази i змешпенн1 юлькосп "упрямц5в".

Вилучення фракщ! коренеплод1в масою до 200 г дозволяе проводит мехашзоване закладання насшншав сумшшпо коренеплодав масою в1д 200 г до 800 г i отримати урожай настння сорту Екендорфсышй жовтий 2,1 т/га i сорту Центаур 2,6 т/га з хорошими посшними якостями.

5. Ранне садшня коренеплодш (2-3-тя декада квгшя) сприяе кращому вкоршенню i стеблуванню наЫннигав, збшьшенню висоти рослин, чим зумовлгоеться вищий piisem урожайносп насшня з високими поавними якостями.

Р1зниця в урожа! насшня лож раншми i шзш'ми строками садтння маточнигав сорту Екендорфський жовтий складала 0,8 т/га, а в сорту Центаур 0,4 т/га.

6. Процес дозр1вання насшня супроводжуеться зменшенням вологосп клубочюв та i'x побуршням. У вивчених сорпв сила зв'язку клубочгав 13 пагоном найвгацою е в перюд noöypimw 20-40% клубочюв. Збирання нааннигав у цей строк забезпечуе найвшций урожай насшня: у сорту Екендорфський жовтий 2,1 т/га i в сорту Центаур - 2,7 т/га 3i схожзстю, вщповщно 90 i 81%.

7. При нестач1 мшеральних добрив часткове ix внесения перед садшням маточнигав сорту Тишрязевсвка 87 в доз1 N9i)Pj2o^9n сприяе шдвищенню врожайносп яюсного насшня на 0,3 т/га.

РЕКОМЕНДАЦП ВИРОБНИЦТВУ

В Лсостеповш зош УкраГни для сорпв Екендорфський жовтий i Центаур рекомендуется eKOHOMi4HO випдна система агротехшчних i насшницышх прийом1в, яка вклгочае проведения поаву маточнигав у 3 декад1 травня з густотою насадження 140-150 тис. шт./га, а при червневому посш -100 тис. шт./га забезпечуючи, вцщоввдно, коефйиент виходу садивного Marepiaiy 1:3,0-3,2 i 1:2,0 садшня маточнигав у 2-3 декад! квпня cyMinnino корснеплоддв масою вщ 201 до 800 г i проведения збирання нааннигав у перюд побуршня 20-40% клубочгав, що забезпечуе урожайшсть насшня bw 2,0 до 2,9 т/га з високими п ос iß ними якостями.

Внесения мшеральних добрив пщ передпосадкову культивашю шд насшники однонаинного сорту Т1м1рязевка 87 у доз1 N90P120K90 дозволяе шдвшцити р1вень урожайносп насшня на 0,3 т/га.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛЖОВАНИХ ПО ТЕШ ДИСЕРТАЦП

1. Муляр Е.А., Пальчик М.С., Сременок В.В., Ярош Ю.М. Передпосадкове удобрения однонасшних кормових буряюв. //Основш висновки науково-дослшшх робк за 1994 рш (зб1рник наукових праць) II випуск. 1нститут цукрових буряюв. -К.: МДТ "Дума", 1996. -С.91-94.

2. Фошчов А.М., Атаманюк О.М., Ярош Ю.М. Тсхнологш вирощування кормових бурягав на насшня в Jlicocreny Украши. //36ipHHK наукових праць 1нститугу землеробства УААН. -К.: Нора пршт, 1996. -С.23-30.

3. Фомичев А.М., Муляр Э.А., Ярош Ю.Н., Павлюк О.В. Предпосадочное удобрение семенников односеменной кормовой свеклы. //Агрохимия, №12,1997. -С.32-34.

4. Ярош Ю.М. Вплив мшеральних добрив, внесених пщ передпосадкову культивацш на врожай та ягасть насншя однонасшних кормових бурягав. Тези конференцц молодих вчених 1нституту землеробства УААН. -К, 1996. -С.41.

5. Ярош Ю.М. Прийоми шдвшцення урожайносп насшня кормових бурягав у Jlicocreny Украши. //36ipmnc наукових праць Гнстшуту землеробства УААН. -К.: Нора npiirr, 1997. -С.125-126.

6. Ярош Ю.Н Предпосадочное удобрение семенников кормовой свеклы. //Сахарная свекла. №3,1998. -С.18-19.

АНОТАЩЯ

Ярош Ю.М. Розробка прийомш пщвищення урожайносп насгння кормових бурягав у Jlicocreny Украши. - Рукопис.

Дисертащя на здобутгя науковош ступеня кандидата сшьськогосподарських наук по спещальносп 06.01.05 - селекщя та насшництво. - ¡нститут землеробства УААН, Чабани, 1998.

В дисертацштй роботг вивчеш строки поаву та густота насадження маточнигав кормових бурягав сорта Екендорфський жовтий та Центаур, строки садання та фракцшний склад маточних коренеплод^в, строки збирання насгннигав i ix вплив на врожашп та nociBHi якосп наання, що дало змогу оптшгЛзувати систему агротехшчних i нас1тшицьких прийо\пв для зони Jlicocreny Украши, при яий забезпечуеться р1вень урожайносп насшня 2,02,9 т/га з високими пос1в!шми якосгями.

Обгрунтована можлив1сть внесения мшеральних добрив п!д передпосадкову культивацно гад насшники однонасшного сорту Тлкпрязевка 87.

Результата досл1джень знайшли застосування в нас1ннидьких господарствах JlicocTenoBol зони Украши.

Ключов1 слова: маточники, строки nociBy, густота насадасення, фракци, строки садшня i збирання, насшники.

АННОТАЦИЯ

Ярош Ю.Н. Разработка прийомов повышения урожайности семян кормовой свеклы в Лесостепи Украины. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и семеноводство. - Институт земледелия УААН, Чабаны, 1998.

В диссертационной работе изучены строки посева и густоты насаждения маточников кормовой свеклы сортов Экендорфский желтый и Центаур, строки посадки и фракционный состав маточных корнеплодов, строки уборки семенников и их влияние на урожайные и посевные качества семян, что дало возможность оптимизировать систему агротехнических и семеноводческих приемов для Лесостепной зоны Украины, при которой обеспечивается уровень урожайности семян 2,0-2,9 т/га с высокими посевными качествами.

Обоснована возможность внесения минеральных удобрений под предпосадочную культивацию под семенники односемянного сорта Тимирязевка 87.

Результаты исследований нашли применение в семеноводческих хозяйствах Лесостепной зоны Украины.

Ключевые слова: маточники, сроки посева, густоты насаждения, фракции, сроки посадки и уборки, семенники.

ANNOTATION

Jarosh Y.N. Development прийомов of increase of productivity seeds of fodder beet in Forest-Steppe Belt of Ukraine. - A manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.01.05 - selection and seeding. - Institute of agriculture UAAS, Chabany, 1998.

In dissertation work the lines of crop and density of planting pericarp of fodder beet of grades Ekendorfskij zheltyj and Tsentaur, line of planting and fraction structure pericarp beet, line of harvest pericarp and their influence on fruitful and sowing qualities seeds are investigated, that has enabled to optimize system agrotechnical and seed-growing of receptions for in Forest-Steppe Belt of Ukraine, at which the level of productivity seeds 2,0-2,9 t/h with high sowing qualities is provided.

The opportunity of entering of mineral fertilizers under prelanding cultivation under seeding oneseed of a grade Timirjazevka 87 is reasonable.

The results of researches have found a use in seed-growing facilities in Forest-Steppe Belt of Ukraine.

Key words: matrix, terms of crop, density of planting, fraction, terms of planting and harvest, pericarps.