Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Разработка мероприятий по снижению отрицательного действия травмирования люпина желтого на урожайность

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Разработка мероприятий по снижению отрицательного действия травмирования люпина желтого на урожайность"

IНСТИТУТЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАШСЬКО! АКАДЕМ11 АГРАРИЯХ НАУК

ГОЛОДНА Антонша Васшнвна

РГ6 ОД

УДК 633.367:631.531.1

РОЗРОБКА ЗАХОД1В ПО ЗНИЖЕННЮ НЕГАТИВНО! Д11ТРАВМУВАННЯ НАС1ННЯ ЛЮПИНУ ЖОВТОГО НА УРОЖАЙШСТЬ

Спешальшсть: 06.01.09 - рослишшцтво

Автореферат диссртацп на здобуття наукового ступени кандидата сшьськогосподарських наук

Кшв -1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в лабораторц штенсивних технологш зернобобових 1 круп'яних культур 1нституту землеробства Украшсько! академн аграрних наук в 1988,1991-1993рр.

Науковий кер1вник:

Офщшш опоненти:

доктор альсысогосподарських наук КУЗЮРА Михайло Миколайович, ф1рма "Монсанто", менеджер по вирощуванню насшня

доктор сшьськогосподарських наук, професор СОЛОДЮК Наталм Володимщмвна, 1нституг землеробства УААН, провщний науковий сшвробггник

кандидат бюлопчних наук, Пида Свплана Васшнвна,

Тернопшьський державний педагопчний ушверситет, доцент кафедри боташки

Провщна установа: 1нститут сшьського господарства Полкся УААН,

п/в Грозшо Коростенського р-ну ЖитомирськоГ обл. Захисг дисертаци вщбудеться 23 вересня 1998 р. о 10 годиш на засщанм Спещашзовано! вчено! ради Д 27.361.01 при 1нсгитуп землеробства УААН. Вщгуки на автореферат у двох пршупрниках, зав1рею печаткою, просимо надсилати за адресою: 255205, смт.Чабани Киево-Святошинського району КшвськоТ обласп, вченому секретарев! CпeцiaлiзoвaнoГ вченоТ ради.

3 дисертащею можна ознайомитись у бiблioтeцi 1нституту землеробства УААН.

Автореферат розкланий ^^ 1998 року

Вчегаш секретар СпещашзованоТ вчено! ради, кандидат сшьськогосподарських наук Л.О.Кравченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальшсть теми. ГНдвшцення продуктивное^ тваринництва нерозривно пов'язане з нарощуванням виробнидтва рослинного бшка та доведения його вм1сту в кормових рацюнах тварин до науково обгрунтованоТ норми, яка складае 100-105 г на 1 кормову одиницю. Дефщит бшка в кормах для тваринництва в УкраТш становить бшыпе 30% (1.5-1.8 млн.т щор1чно), що веде до перевитрати близько 5 млн.т зерна та значного недобору тваринницько1 продукцп (Бабич А.О., Петриченко В.Ф., 1992; Бабич А.О., 1993; Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Побережна А.О., 1994).

Одним з найголовшших шляхт збшьшення виробнидтва рослинного бшка е тдвищення бшковоТ продуктивное^ гектара р1лл1 за рахунок використання бобових та зернобобових культур (Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Побережна А.О., 1994; Кузюра М.М., 1995). В умовах малородючих, легких за гранулометричним складом грунтов Полкся Украши важливе значения для зменшення бшкового дефщиту мае люпин жовтий, насшнева продуктившсть якого, особливо теля створення та впровадження у виробництво скоростиглих, фузарюзостшких сорив, може досягати 20 и/га 1 бшьше , а зелено! маси - 400500 ц/га. Поряд 31 значним накопиченням бшка (зерно люпину мютить 40-45%, а зелена маса (на суху речовину) - 20-22% бшка), люпин е добрим полшшувачем грунтов о! родючоси, оскшьки, будучи активним азотфжеатором, здатний накопичувати у продовж вегетацшного перюду до 150-200 кг/га азоту в грунп з кореневими та пожнивними рештками (Бабич Н.Н., 1996).

Останшм часом спостерггаеться стшка тенденция до зменшення поавних площ люпину, що не вщповвдае важливосп та господарськщ цшносп культури. Причини такоГ ситуаци досить р1зномаштш, починаючи з недооцшки потенцшних можливостей люпину господарниками, проблем селекц!\' та насшництва 1 закшчуючи екожлшчними негараздами в сшьськогосподарському виробництвь Однак вихщ 1з непростоТ ситуаци, яка склалась в люпиносшнш, ¡снуе, I вш полягае, перш за все, в необх1дност1 нарощування виробництва

високояккного насшня, дефщит якого головним чином i стримуе розпшрення поавних ллощ ц!е1 щннох високобшковоТ культури (Лихачев Б.С., 1996).

Питания шдвищення урожайное™ насшня люпину за рахунок бшьш широкого впровадження високопродукгавних, скоростиглих, стшких до хвороб сорив та застосування найбшып ефективних технолопчних заход1в грунтовно дослщжено 1нститутом землеробства УААН (Корнейчук Н.С., 1995; Солодюк Н.В., 1996; Кузюра М.М., 1998). Разом з тим, у виробництв1 часто спосгер1гаеться використання низысоятсного nociBHoro матерхалу, що веде до перевитрати насшня при ciBÖi, зменшення густота поаву та зниження урожайноста (Анискин В.И., Матвеев A.C., 1986; Курочкин А.Н. и др., 1988; Назаренко В.В., 1987; Чалый И.И., Тихонов О.И., 1978).

Одшею з причин зниження якоеп насшня сшьськогосподарських культур, в тому числ1 й люпину, е його травмування, тенденцм до збшынення якого спостер1гаеться у зв'язку з насиченням технолопчних процес1В вирощування, збирання та шслязбирально! доробки техшчними засобами.

Досить обмежена i в бшыносгп випадив вже несучасна шформацк з приводу вивчення травмування насшня люпину при обмолот! i тслязбиральнш доробщ визначае актуальность дослцркень з цього питания.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослдасення з питань вивчення травмування насшня кормового люпину було складовою частиною тематичного плану лабораторп штенсивних технологш зернобобових i круп'яних культур 1нституту землеробства УААН по виконанню державного проекту «Корми i кормовий бшок» НТП «Продовольство-95» в 1991-1993 роках (номер державно! реестраци UA01002374P).

Мета i завдання дослщжень. Основна мета дослщжень полягала у визначешц головних причин травмування насшня, шкодочинноси цього явища та розробщ заходов по зменшенню його негативноТ дп на урожайгасть насшня люпину жовтого.

Завданнями проведених доошджень були:

- визначення залежностей травмування насшня вщ режтаив робота молотильного апарата комбайна;

- визначення впливу тишв травм на ягасть насшня люпину жовтого та процес онтогенезу рослин;

- вивчення можливостей зниження негативно! ди травмування насшня за допомогою певних агротехшчних заход1в.

Наукова новизна одержаних результатов:

- виявлено ткну залежшсть якостс насшня люпину вщ наявнога травм на йога поверхш;

- встановлено визначальну роль режтив обмолоту пор^вняио з шшими технолопчними процесами як основно! причини мехашчного травмування насшня люпину жовтого;

- визначено найбшып шкодочинш тили травм насшня, !х вплив на поавш якосп та продуктившсть;

- встановлена роль патогенно! м1крофлори в зниженш гтоавних якостей травмованого насшня люпину;

- доведена необхщшсть I можливкть значного зниження травмування насшня та його негативного впливу на урожайшсть люпину за допомогою певних агротехшчних заход1в.

Практичне значения результатов дослцжень полягае в обгрунтувант та розробщ заход1в по зменшенню травмування та його негативного впливу на урожайшсть, комплексне застосування яких в технологичному процес1 вирошування дало змогу у виробничих умовах пщвшцити пос1вш якосп насшня та продуктившсть культури.

Особистий виесок здобувача в результата доапджень, що викладеш в дисертаци та публткащях (самостото або в сшвавторств1), полягае в особистому анатз1 спещально! ллератури з1 стану вивчення проблеми, учасп в розробщ програм 1 методик дослцркень, оргашзаци 1 лроведенш експериментальних

дослщжень з питань травмування насшня люпину жовтого, а також у самостшному узагальненш результапв дослщжень, шдготовщ IX до друку.

Реал1защя результатов дослщжень. Основш положения робота пройшли виробничу перев1рку та впроваджувались у агроф1рм1 «Правда» Старовиж1вського району Волинсько! облает! та ПСП «Колкниювське» Прилуцького району Чершпвсько! область

Апробащя результатов дисертаци. Результата дослщжень доповщались на науково-практичних конференциях в 1нститут1 землеробства УААН: «Вклад молодих вчених в штенсифкащю альсысого господарства Украши» (1990), «Сшьське господарство Украши - проблеми, сучасне, майбутне» (1993), «Науков1 основи ведения сшьського господарства Украши - проблеми, сучасне, майбутне» (1994), «Наслщки наукових пошуив молодих вчених-аграршшв в умовах реформування АПК» (1996) та конференци молодих вчених 1 спещал1ст1В «Науков1 розробки агропромислового комплексу» (Закарпатський шститут агропромислового виробництва, 1993).

Публисаци. За результатами дослщжень опублжовано 9 наукових праць у фахових виданнях, з них - 2 самостшно, 7 - у сшвавторствь

Структура та обсяг роботи. Дисертац1я складаеться 1з вступу, б роздшв, висновюв та пропозицш виробництву. Робота викладена на 152 сторшках машинописного тексту, вюпочае 37 таблиць, 23 рисунки, 12 додатюв. Список використаних джерел науково!' лиератури мштить 276 найменувань, в тому числ! 12 заруб1жних автор1в.

ЗМ1СТ РОБОТИ

РОЗДШ1. ЗНАЧЕНИЯ ЯКОСТ1НАСШНЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТ1 ТА ПРИЧИНИ И ЗНИЖЕННЯ

Зроблено огляд л ¡тер ату р и з питань значения якостс насшневого матер!алу у формуванш продуктивное^ шльськогосподарських культур та анаш причин и зниження.

РОЗД1Л 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДООЦДЖЕНЬ

Експериментальна частина робота виконувалась шляхом проведения польових та лабораторяо-польових дослав протягом 1988, 1991-1993 роюв у вщдшку «Северишвка» дослушого господарства «Копшнв» 1нституту землеробства УААН Макар1вського району Кшвсько1 облает, розташованого в швденнш частит Центрального (Житомирсько-Коростенського) агрогрунтового району.

Грунт досл1дно1 дшянки - дерново-середньошдзолистий супщаний, типовий для грунтового покриву в зон! Полкся УкраГни, з такою характеристикою орного шару: рНсол. - 4.5-5.1, вмшт гумусу - 0.7-0.8%, рухомого фосфору -19.0-19.5 1 обмшного кал но - 8.5-9.5 мг/100 г грунту.

Географ1чне положения та агроюпматичш умови мкця проведения дослщ!в в цшому сприяли росту I розвитку рослин люпину жовтого, але В1др1знялися як за роками, так I в пор!внянш з середшми багатор1чними Тх значениями. За кшьюстю опад1в протягом перюду вегетацИ люпину 1988 та 1993 можна вщнести до вологих, 1991 - нормальних, 1992 - посушливих роюв.

Об'ектом дослщжень було насшня та рослини люпину жовтого сорту Мотив 369, районованого в Кшвськш облает. Розм1р облжових д!яянок-20 м2 при чотириразовШ повторное™ та 1-3 м2 - при п'ятиразовш.

Попередником люпину було озиме жито. Агротехшчш умови проведения дослдав вщповщали прийштй в Ктвськш обласн науково обгрунтованш систем! землеробства.

В дослщах проводились:

- фенолопчш спостереження, облк густота рослин (за методикою Держсортмереж1 (1985);

- визначення плоиц листково! поверхш (за методикою А.О.Ничипоровича (1961);

- облж маси бульбочок - в фазу повного цвшння шляхом зважування;

- визначення кшькост! насшня з макротравмами (зпдно ГОСТу 12036-66 ¡з наважки 200 г);

- визначення кшькост! насшня з мшротравмами (за методикою В.В.Гриценко, 3 .М.Калошин о! (1972), П.Чалого (1975; 1976), Л.В.Матющенко (1992); -розподш насшня на фракцп (за методикою Л.К.Малиш, С.П.Присяжно1, В.В.Полякова (1983);

- аншпз структури врожаю - на рослинах, з1браних з несум1жних повторень. Обл1к врожаю - методом суцшьного обмолоту дшянки;

- математично-статистичний анатз експериментальних даних - за методикою Б.А.Доспехова (1985) на ПК по програмних пакетах групи математичного забезпечення; розрахунки економ1чно'1 та енергетично! ефективноси - за алгоритмами, розробленими в1ддшом економгки 1нституту землеробства УААН.

роздал 3. основш джерела механиного травмування насшня люпину жовтого

Важливим показником, який визначае яюсть насшня, е його схожють. Показники якоеп насшня, визначеш державними стандартами, встановлюються виходячи з лабораторно! схожосп.

Анатз якостх nociBHoro матер1алу люпину жовтого врожаю 1989 року господарств Макар1вського району Ктвсько? обласп та врожаю 1992 року господарств Козелецького району ЧершпвськоТ обласп, взятих у вщповщних державних насшневих ¡нспекцшх, показав, що залежшсть лабораторноТ схожост1 вщ кшькоеп травмованого насгння в зразку була досить високою, носила зворотний характер i описувалось коефвдентами кореляцп -0.883 та 0.808.

При високому piBHi лабораторноТ схожост1 у взятих для анамзу зразках польова схожють характеризувалась значною вар1абельшстю i становила в першому випадку 80.6-42.2% та 81.4-46.4% в другому.

Як показали mini спостереження, зниження лабораторноТ, а також польовоТ схожоеп насшня люпину жовтого вщбувалося за рахунок збшьшення у взятих для анал!зу зразках кшькоеп травмованого наыння з 7.7 до 27.7% в господарствах Макар1вського району та з 11.3 до 28.0% в господарствах Козелецького району.

Тому для ощнки об'ективноТ якосп nociBHoro матер!алу доцшьно, KpiM показнигав, передбачених державними стандартами, додатково визначати i ступ1нь травмування насшня.

3.1 Травмування насшня при збнраннь Основним фактором мехашчного травмування насшня е режими обмолоту комбайном шд час збирання врожаю, оскшьки при цьому воно в найбшынш Mipi шдцаеться мехашчному впливу.

Збирання в дослщах проводилось комбайном «Sampo-250» при чотирьох режимах обмолоту: 600, 800,1000 i 1200 оберпв барабана молотильного апарата комбайна за хвилину з зазорами м!ж планками шдбарабання i бичами барабана на вход1 24 мм, на виход1 - 12 мм. Волопсть насшня при збиранш становила: в 1988 р.- 17.3, 1989 р.-16.1, 1991 р. - 16.6,1992 р. -15.2%.

Результата дослщжень показали, що режими обмолоту мали значний вплив на урожайшсть насшня люпину жовтого (табл. 1).

Таблиця 1

Урожайшсть та втрати при збиранш насшня люпину жовтого залежно вщ режим1в обмолоту комбайна

Режими обмолоту, обертш/хвилину Урожайнкть, ц/га Втрати при збиранш, ц/га (середне за 1988-1989рр„ 1991-1992 рр.)

1988 р. 1989 р. 1991 р. 1992 р. середня

600 6.1 14.3 13.1 15.9 12.6 1.26

800 6.0 15.0 13.0 16.8 12.7 1.04

1000 6.4 15.7 13.4 17.0 13.1 0.68

1200 6.5 16.1 13.5 17.5 13.4 0.54

ШРоз 0.19 1.08 0.52 0.81

Щцвищення р!вня врожайносп при збшыпенш кшькосп оберпв барабана молотильного апарата комбайна вщбувалось за рахунок бшыд повного вимолоту насшня з 6061В I зменшення втрат при збиранш з 1.26 ц/га при 600 об/хв. до 0,54 ц/га при 1200 об/хв. Якщо при збиранш на фураж ставиться вимога повного вимолоту насшня з боб1в, то при збиранш на насшнев! цш головне - зберегги якють насшня. Як показали спостереження, шдвищення р1вня врожайностг таким шляхом не може служити надайним критер1ем оцшки режим!в обмолоту, оскшьки бшьш детальний анагга одержаного насшневого матер1алу показуе, що при збшьшенш ылькост! оберпв барабана зростала юльюсть дробленого нас1ння з 0.8 до 7,3%, насшня з макротравмами - з 1.0 до 3.3% та з мжротравмами - з 8.5 до 24.0%.

При диналйчному навангаженш в бшышй М1р1 травмувалось найповнощннше насшня крупно!' фракцн - 57.0%, в меншш \iipi середне -33.2% та др!бне - 24.4%. При розподш1 насшня на фракци в зразку знаходилось 24.2% крупного нас1ння, 53.9% - середнього та 22.0% др1бного. 3.2. Трасмування насшня при шслязбиральнш доробц1 та пос1В1. АналЬ насшня люпину жовтого на травмування при шслязбиральнш доробщ,

проведетй нами на ОВС-25 та «Петкус-Гигант» показав, що на цьому еташ пошкоджувалось його в середньому за роки дослвджень 3.9%.

При nociBi авалкою СН-16П з котушковими виавними апаратами травмувалося 1.4% насшня.

Пщрахунки показали, що сумарно в процесг збирання комбайном (травмувалося 16.9%), при тслязбиральнш доробщ та «валкою в середньому за роки дослвджень травмувалося 22.2% насшня люпину жовтого. При цьому i3 загально!' кшькост! травмованого насшня за перюд збирання-nociB 76.1% приходиться на травмування при збиранш, 17.6% - на тслязбиральну доробку та 6.6% - при ciB6i.

РОЗД1Л 4. ВПЛИВ ТРАВМУВАННЯ НА ЯКГСТЬ НАС1ННЯ ЛЮПИНУ ЖОВТОГО, РОЗВИТОК РОСЛИН ТА ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТ1 4.1. Тнпи трави. Для боротьби з травмуванням насшня важливо знати не ильки загальний в!дсоток пошкоджень, але i характер травм та вплив р'вних raniB пошкоджень на pieeHb втрати якосп насшня, picT i розвиток рослин, а в кшцевому результат - на урожайшсть.

Пошкодження були роздшеш на мшро- та макропошкодження залежно В1Д розм1ру травми (за методикою 1.Г.Строни, 1974; Г.А.Чернецько'1, 1980). Яюцо пошкодження пов'язано з вщдшенням якоТсь частини насшини, то воно взносилось до дробленого. В свою чергу MiKpo- та макропошкодження роздшялись залежно вщ Mi едя Тх утворення.

Для люпину жовтого найчаепше зустр1чались таи типи травм насшня:

- мкротрщшш насшнево!" оболонки;

- зриви HaciHHeBoi" оболонки в зош коршця зародка;

- зриви насшнево! оболонки в 30Hi ам'ядолей;

- глибои трщини ам'ядолей.

Перил три типи травм вщносяться до м1кротравм, четвертий - до макротравм.

Для ангшзу насшня люпину жовтого сорту Мотив 369, яке вщноситься до йронасшних сорт, вщб1р насшня з мжропошкодженнями проводили за допомогою 10-крэтного збшьшення та короткочасного замочування (1.1.Чалий, 1975, 1976; А.В.Матющенко, 1992),так як при допомоз) барвншав його в1зуально вущшити неможливо.

4.2 Схозисть насшня. Насшня люпину жовтого з такими типами травмування, як м!кротршцши насшнево'1 оболонки, зриви насшнево!' оболонки в зош коршця зародка та шм'ядолей, гдибою тр!щини йм'ядолей значно знижувало енерпю проростання, лабораторну та польову схояасть. Лабораторна схожють була нижчою вщ контролю (непошкодженого насшня) на 39, 63, 59 та 61%, а польова - на 15.8, 75.0, 74.5, 63.7% вщповщно. Чим нижчою була лабораторна схожкть, там бшыпою кшыасть виявлених ненормальних проростюв - вщповщно, на 37, 53,42 та 44%.

4.3 Ркт та розвнток рослин. При р1зних типах травмування насшня люпину жовтого формувалась не однакова густота пойву, листкова поверхня та маса сирих бульбочок, р1зна кшыасть рослин виживала до збирання (табл.2).

Таблиця 2

Показники розвитку та збереження рослин люпину жовтого до збирання _ залежно В1д тмив травм, 1992-1993 рр.__

Тили травм насшня Густота (сходи), тис.шт/га Висота рослин, см Листкова поверхня Маса сирих бульбочок Збереження рослин ДО збиран -ня,%

см /росл. тис.м^/га г/росл. кг/га

Непошкоджене (контроль) 726.7 70 634 46.1 1.48 1076 89.1

Мкротрпцини насшневоУ оболонки 411.1 66 686 28.2 1.71 701 80.4

Зриви наиннево? оболонки в зош коршця зародка 30.0 45 827 2.6 2.06 63 47.9

Зриви насшнево! оболонки в зон! ам'ядолей 55.6 45 836 4.6 2.17 122 55.1

Глибою трнцини С1м'ядолей 163.4 49 742 12.1 1.96 319 77.0

Як показали спостереження, найбшып шкодочинними для жовтого люпину виявились тай типи травм, ям пов'язаш ¡з зривами насшнево'1 оболонки в зош коршця зародка та ам'ядолей, глибога трщини ам'ядолей.

4.4 Урожайшсть наспшя. Вщмшносп формування ценозу сшьськогосподарських культур в кшцевому результаи позначалися на продуктивности рослин } пос1ву. Коефщкнти кореляцп урожайноси залежно в!д тишв травм з польовою схожютю, збереженням рослин до збирання, асимшяцшною листковою поверхнею (см2/росл.) та масою сирих бульбочок (г/росл.) були досить високими I становили 0.988, 0.805, -0.932 та -0.975 вщповщно. Травмування насшня привело до суттевого зниження - на 38.2, 95.2, 93.0, 85.5% урожайности люпину жовтого пор1вняно з контролем (при р1вш врожайноси на ньому 18.6 ц/га).

РОЗД1Л 5. РОЗРОБКА АГРОТЕХН1ЧНИХ ЗАХОД1В ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ТРАВМУВАННЯ НАСШНЯ ЛЮПИНУ ЖОВТОГО

Зважаючи на неможливкть повного в1ддшення травмоваиого насшня при шслязбиральнш доробщ, виникла необхудпсть в розробщ заход1в, ям не тшьки б запоб1гали цьому небажаному явищу, але й зменшували шкоду, яку воно наносить.

В наших дослщженнях ставилась мета зменшити юлыасть травмоваиого насшня люпину жовтого шляхом вибору оптимального режиму обмолоту, а також негативну дно травмування шляхом встановлення оптимально!' глибшш його заробки та застосування шкрустацп насшня, визначивши кращий час ТТ проведения.

5.1 Режими обмолоту. Травмування - одна з найбшып суттевих причин зниження якост! насшня як безпосередньо в р1к збирання, так 1 зниження продуктивное^ рослинами наступних поколшь. Режими обмолоту мали значний

вплив при nocÍBÍ люпину жовтого в наступному теля збирання poqi на формування показшшв росту, розвитку та продуктившсть рослин. За контроль бралось насшня, 3Í6pane вручну, тобто абсолютно непошкоджене при збиранш. Польова схожкть Í3 щдвшценням швидкосп обертання барабана молотильного апарата комбайна зменшувалась: на 12.8% при 600 об/хв, 24.6% - при 800 об/хв, 27.6% та 33.5% - при 1000 i 1200 об/хв. Maca сирих бульбочок при цьому зыижувалась на 205, 352, 390 та 499 кг/га, а листкова поверхня - на 11.8, 26.5, ЗОЛ та 34.6 тис.м2/га вщповщно. Збереження рослин до збирання знижувалось на 5.5, 21.1,26.6 та 29.8%.

При збшыпенш швидкосй обертання барабана молотильного апарата комбайна урожайшсть жовтого люпину в наступний piK знижувалась вщповщно на 6.7, 26.9, 40.4 та 49.7% при piBiii врожайносп на контрол! в середньому за роки дослдакень 19.3 ц/га.

На ochobí таких дослщжуваних показниив, як кшьшсть насшня з мшро-та макропошкодженнями при рЬних режимах обмолоту, польова схожшть насшня, збереження рослин до збирання та i'x шдивщуальна продуктившсть, шдраховано, що наявнють в постному MaTépiani люпину жовтого 1% травмованого найння веде до зниження урожайносп на 9.2 кг/га.

5.2 Глибина заробки насшня. Розподш насдння за глибиною заробки -один Í3 основних фактор1в, який впливае на яысть nociBy та урожайшсть сшьськогосподарсысих культур. Оптимальною глибиною заробки для непошкодженого насшня люпину жовтого на легких за гранулометричним складом дерново-пдаолистих грунтах е глибина в межах 3-6 см.

Haiui спостереження, проведеш на виробничому nocÍBÍ люпину жовтого показали, що на щй глибиш знаходилось лише 59% вийяного нас1ння. Мшкнпе 3 см його знаходилось 28%, глибше 6 см - 13%. За посушливих умов проростання мшко зароблене насшня не давало сход1в. Збшьшення глибини nociBy приводило до заробки насшня в холодшди шари грунту, яш довше прогр1ваються i е менш аерованими. При цьому проростки довший час

використовують поживш речовини насшини, ослаблюються 1 становляться легкою «здобиччю» для дпкрооргашзипв.

Польова схожкть насшня, вис1яного на глибину 3 см, за роки дослщжень була вищою, шж на глибину 6 см. Нав1ть непошкодене насшня при збшыпенш глибини заробки з 3 до 6 см знижувало польову схожкть на 15.6%.

Польова схож1сть травмованого насшня при поав! на глибину 3 см становила 39.8%, що на 48.1% менше пор1вняно з контролем. При збшыненш глибини заробки травмованого насшня до 6 см його польова схожкть складала лише 23.2%.

1з збшыпенням глибини заробки, особливо травмованого насшня, на 2-3 цш подовжувався перюд появи сход1в.

Протягом перюду вегетацц показники росту та розвитку рослин крахцими эули на вар1антах, поаяних на глибину 3 см (табл.3).

Таблиця 3

Корелящйна залежшсть урожайносп насшня люпину жовтого вщ

бюметричних показшшв при р1зних глибинах заробки, 1992-1993 рр.

Глибина заробки, см Густота рослин (сходи), гис.шт./га Листкова поверхня Маса сирих бульбочок Висота рослин, см Збережен-нядо збирання, %

см^/росл. тис.м2/га г/росл. кг/га .

3 0.995 -0.945 0.893 -0.991 0.995 0.976 0.904

6 1.000 -0.972 1.000 0.386 0.999 0.978 0.998

Якщо урожайшсть насшня при пос!в1 непошкодженим насшням на тгабину 3 см прийняти за 100%, то збшыпення глибини його заробки до 6 см приводило до зниження врожайносп на 12.0%. Пос1в травмованим насшням на шибину 3 см В1В до зниження урожайносп на 38.9%, а на глибину 6 см - на 54.5% пор!вняно з контролем (при р1вш урожайносп 16.7 ц/га).

Таблиця 4

Урожайность люпину жовтого залежно вщ глибини заробки _непошкодженого та травмованого насшня_

Насшня Глибина заробки, см Урожайшсть, ц/га

1988р. 1991р. 1992р. 1993р. сере ц/га дне %

Непошкоджене 3 6.4 24.1 18.4 17.9 16.7 100

Травмоване 3.9 13.2 10.8 12.7 10.2 -38.9

Загальний зразок 6.0 20.5 17.7 16.6 15.2 -9.0

Непошкоджене 6 4.0 21.2 19.3 14.1 14.7 -12.0

Травмоване 2.3 7.5 12.2 8.3 7.6 -54.5

Загальний зразок _1!_ 3.1 19.6 16.1 13.8 12.4 -25.7

ШР05 для насшня 0.23 2.15 2.84 0.47

для глибини заробки 0.28 2.63 3.48 0.38

5.3 1нкрустащя насшня. Мпсолопчний анал1з наиння люпину жовтого, проведений спшьно з веддшом захисту рослин Гнституту землеробства УААН, показав, що шсля збирання заселения насшня мкрооргашзмами в великш м1р1 залежало в1д ступеня його травмування. Заселения непошкодженого насшня складало 2.2%, загального зразка - вже 4.0%, а насшня з мкро- та макропошкодженнями - 13.2 та 17.3%. В першому випадку факту заселения бактер1ями не виявлено взагаш, в другому - складало 10.6%, в третьому - 44.0%, в четвертому - 50.6% насшня.

Анатз, проведений перед поавом, показав, що в зразках, де шкрустащя осшшо не проводилась, в деякш М1р1 знизилась лабораторна схожесть, зросла кшыасть насшня, заселеного грибами до 4.5, 8.7, 20.0 та 28.7% вщповщно. Заселения бактер1ями дещо зменшилось.

В зразках насшня, 1нкрустованого зразу теля збирання, лабораторна схожють майже не знизилась, а кшыасть насшня, заселеного грибами та бактершми р!зко зменшилась.

1нкрустацк нас!ння проведена сум1шшю: 10 л води, 0.2 кг шшмеру пол1В1Н1лацетату, 2 кг протруювача фундазолу, з розрахунку на 1 т насшня,

давала р1вну шйвку покриття препарату, який не осипався 1 не розпщповався при авбь

Польова схожють шкрустованого насшня пор1вняно з нешкрустованим зростала. 1нкрустащя, проведена навесш перед поавом, шдвшцувала польову схожють насшня: непошкодженого - на 6.3%, з м1кротравмами - на 8.9%, з макротравмами - на 6.7%. Завдяки шкрустаци, проведений восени, шсля збирання, це шдвшцення становило 9.5,10.9 та 8.7% вщповщно.

Проведена шсля збирання ¡нкрустац1я забезпечувала формування найвищн в дослщах листковоТ поверхш та маси сирих бульбочок рослин, найбшыне рослин при цьому збершалось до збирання, а як результат - найвища урожайшсть (табл.5).

Таблиця 5

Урожайшсть непошкодженого та травмованого насшня люпину жовтого

залежно вщ строку проведения шкрустаци.

Насшня Строк проведения шкрустаци Урожайшсть, ц/га

1988 1991 1992 1993 середне

Непошкоджене без шкрустащ! 6.1 22.3 14.8 18.9 15.5

3 шкротравмами (С _ 3.7 12.9 9.2 13.7 9.9

3 макротравмами 4.2 3.1 5.7 8.0 5.2

Загальний зразок - " - 5.2 16.1 13.1 18.3 13.2

Непошкоджене теля збирання 6.8 24.8 17.6 19.8 17.2

3 мжротравмами ч 4.9 14.1 14.6 18.1 12.9

3 макротравмами _ « _ 5.1 9.7 7.7 9.9 8.1

Загальний зразок сс 6.6 20.3 16.3 18.7 15.5

Непошкоджене перед поавом 6.6 23.3 16.8 19.2 16.5

3 мцсротравмами - " - 4.2 13.3 13.3 17.5 12.1

3 макротравмами - " - 4.7 8.1 6.1 9.3 7.1

Загальний зразок (С 6.5 18.1 16.4 18.9 14.7

Н1Р05 для насшня 0.29 1.72 2.80 0.86

для глибини заробки 0.25 1.99 3.44 1.08

РОЗдаЛ 6. ЕКОНОМ1ЧНО-ЕНЕРГЕТИЧНА ОЩНКА ЗАХОДШ ОБМЕЖЕННЯ ТРАВМУВАННЯ ТА ЙОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА УРОЖАШПСТЬ НАСШНЯ ЛЮПИНУ ЖОВТОГО

Режими обмолоту. Встановлено, що оптимальний режим роботи молотильного апарата комбайна при збиранш люпину жовтого на насшнев1 цщ] - 600 об./хв. При цьому досягаеться найвища прибутковють - 590 грн./га при найнижчш соб1вартосп 1 ц насшня - 5.30 грн. (з 6.33, 7.67 та 8.97 грн. при шших режимах). Коефщент енергетичноУ ефективносп при цьому становив 3.62 (при шших режимах - 3.39, 3.13 та 2.92 вщповщно).

Глибина заробки. При глибиш заробки 3 см нижчою була соб1вартють 1 ц насшня в пор1внянш з вщповщними вар1антами, де поав проводився на глибину 6 см - на 0.63, 2.57 та 1.14 грн. Прибуток тут був вищим на 78, 101 та 109 грн./га, а енергозатрати - нижними на 22, 90 та 40 МДж/га вщповщно. Коефпценти енергетично! ефективносп становили 3.60, 2.97 та 3.48 при глибиш заробки 3 см та 3.44,2.58 та 3.23 при 6 см вщповщно.

Строки шкрустаци. Витрати на ¡нкрустацпо гектарно! норми вийву насшня люпину жовтого (100 кг/га) складали лише 6 грн., що становило вщ 5.5 до 6.6% загальноГ суми витраг коптв на 1 га.

Соб1вартють 1 ц насшня люпину жовтого завдяки осшнш ¡нкрустацй" е нетравмованого найння знизилось лише на 0.07 грн., а в насшня з мшротравмами - на 1.13 грн., з макротравмами - на 4.17 грн., вщ весняно] ¿нкрустацй - на 0.13, 0.80 та 2.71 грн. вщповццго.

1нкрустац1я забезпечувала зниження енергетичних витрат. Коеф^щентк енергетично\' ефективноста на вар!антах з нетравмованим нас1нням були не одному р1вш: 3.51 - без шкрустаци та при веснянш ¡нкрустацй', 3.46 при осшшй шкрустацц.На вар1антах з м1кротравмами в!н становив: 2.93 - без ¡нкрустацй. 3.15 - при осшнш ¡нкрустацй, 3.07 - при веснянш. На вар1антах з макротравмами вш був 2.08,2.53 та 2.36 вщповщно.

висновки

[. Одшею з найголовншшх причин зниження поавних якостей насшня люпину жовтого е його травмування рабочими органами сшьськогосподарсыеих машин та мехашзь-пв. Так, у господарствах Макар1вського району КшвськоГ та Козелецького району Чершпвсько! областей коефщкнт кореляцп залежносп лабораторноТ схожосп люпину жовтого вщ кшькоста травмованого насшня в загальнш насшневш мае! був високий i становив в1дпов1дно -0.883 та -0.808.

I. 1з загально!" юлькосп иошкодженого насшня при збиранш комбайном його травмуетъея 76.1, при шелязбиральнш доробщ - 17.6 та при ciB6i - 6.3%. В технологичному процес1 вирощування насшня люпину жовтого найбшьше травмуеться молотильним апаратом комбайна при збиранш.

3.Як правило, травмуеться найбшып повнощнна, крупна та середня фракц1я насшня люпину. Так, в середньому за роки доопджень ильисть крупного насшня (маса 1000-159 г) з мехашчними пошкодженнями шеля збирання становила 57.0%, середнього (маса 1000-117 г) - 33.2%, а .щлбного (маса 100082 г) - 24.4%.

4. Оптимальним режимом обмолоту люпину жовтого на насшнев1 цш е обмолот при понижених обертах барабана молотильного апарата комбайна - 600 об./хв. 3 пщвищенням галькост1 o6epTiB барабана з 600 до 1200 за хвилину в насшневш Maci збшынуеться кшыасть насшня з м1кротравмами - з 7.7 до 21.8%, з макротравмами - з 0.9 до 3.0% та дробленого - з 0.8 до 6.0%.

5. Найбшьш шкодочинними типами травм насшня люпину жовтого е зриви насшневоТ оболонки в зош коршця зародка та ам'ядолей, глибок! тр1щини с1м'ядолей. При цих пошкодженнях польова cxonicTb знижувалась на 75.0, 74.5 та 63.7% пор1вняно з контролем; утворювалась меншою листкова поверхня на 43.5, 41.5 та 34.0 тис.м2 /га та маса сирих бульбочок на 1013.1. 953.4 та 756.6 кг/га в!дповщно. Таким чином при оцшщ якост1 nociBHoro матер1алу, KpiM загального в'щеотку травмування, доцшьно враховувати кшьисть найння 3i шюдливими типами травм.

6. При травмуванш нас1ння на 10% урожайщеть його зменшувалась в

наступному поколшш на 92 кг/га, тобто ¡з-за 1% травмування в поивному матер1ал1 люпину жовтого не добираеться 9.2 кг/га насшня.

7. При пос1В1 люпину жовтого марками с1валок СН-16П, СЗ-З.6 спостер1гаеться нер1Вном1рн1Сть заробки насшня за глибиною: до 3 см його знаходилось 28%, вщ 3 до 6 см-59%, глибше 6 см - 13%. Це становить проростаюче насшня в р1зш умови, розтягусться перюд появи сходив, знижуеться !х повнота ! р1вномфшсть, а як результат - зниження врожайносто на 2.0-9.1 ц/га.

8. Оптимальна глибина заробки травмованого насшня - 3-4 см. Збшыпення глибини заробки з 3 до 6 см знижуе польову схож1сть у непошкодженого насшня на 15.6%, а у травмованого - на 64.7%.

9. Чим в бшышй м1р1 травмуеться насшня в процесс збирання та тслязбирально! доробки, тим бЬчына його кшьгасть заселяеться грибами 1 б актер ¡ям и. На непошкодженому насшш грибами було заселено 2.2% насшня, з мпсротравмами - 13.2 %, з макротравмами -17.3%. БактерЬши непошкоджене насшня не заселяеться, з мисро- та макротравмами - уражуеться на 44.0 та 50.6% вщповщно. Розвиток мпсрооргашзм1в на насшш значно знижуе життездатшсть його в перюд збершання.

10. Встановлено, що польова схожють шкрустованого теля збирання насшня (осшня шкрустац!я) зростала у непошкодженого насшня на 9.5, в пор^внянщ з вар!антом без шкрусгаци, у насшня з М1кро- та макропошкодженнями - це шдвищення ставило 10.9 та 8.7%. При веснянш шкрустацп польова схожкть зростала на 6.3, 8.9 та 6.7% вщповщно.

Урожайность насшня вщ осшньоТ шкрустацп зросла вщповщно на 1.7, 3.0 та 2.9, а вщ весняно\" - на 1.0,2.2 та 1.9 ц/га.

11. Економ1чна та енергетична ощнка захода обмеження травмування та його негативного впливу на урожайшсть подтвердила правильшсть висновйв. зроблених нами, що:

- найкращим режимом обмолоту насшншав жовтого люхшну е ощадливий режим - 600 обертав барабана молотильного апарата комбайна за хвилину, при якому соб1вартасть одного центнера насшня люпину становить 5.30 грн..

що нижче на 1.03-3.64 грн. пор1вняно з ¡ншими режимами обмолоту;

• травмоване нас1ння люпину жовтого потребуе глибини заробки 3-4 см де ;об1варт1сть 1 ц насшня становить 8.41 грн., це на 2.57 грн. менше, шж при ¡аробщ його на глибину 6 см;

• шкрустащя насшня проведена восени, перед закладенням партп насшня на ¡бершання, мае переваги перед весняною шкрустащею, особливо пошкодженого гасшня, де зменшуеться соб1варт!сть на 0.43-1.46 грн./ц 1 шдвшцуеться трибуток на 32-39 грн./га.

ПРОПОЗИЦП ВИРОБНИЦТВУ

На основ1 проведених дослщжень 1 узагальненш даних науково'1 лш;ратури

1ля шдвищення урожайноеп люпину жовтого при вирощуванш на насшнев! цш. $ господарствах зони Полюся Украши можна рекомендувати там заходи:

1. для зменшення юлькосп травмування насшня його збирання необхщно проводит при ощадливих режимах обмолоту - 600 оберпв барабана молотильного апарата комбайна за хвилину;

2. на насшнев! цш доцшьно виавати на глибину 3-4 см, що також шдвищуе польову схожють;

3. для кращого збер1гання насшня в перюд збирання-авба, шдвшцення його польовоГ схожосп 1 урожайност1 шкрустацно потр1бно проводити восени розчином фундазолу (2 кг) з додаванням полхмеру щшвшшацетату (0.2 кг) 110 л води на 1 т насшня.

ПУБЛПСАЦП ПО ТЕШ ДИСЕРТАЦП

. Кузюра М.М., Голодна А.В., Висоцький Д.Ф. Технолопя вирощування

кормового люпину при «бюлопзацп» землеробства //

М1жвщ.темат.наук.зб!рник «Землеробство». - К.:Урожай.-1994.-Вип.69,-

С.49-53.

2. Кузюра М.М., Голодна A.B. Особливосп технологи вирощування насшня жовтого кормового люпину // М1жвщ. темат. науков. зб. «Корми i кормовиробництво». - К.:Урожай.-1995.- Вип.39.- С.49-53.

3. Кузюра М.М., Голодна A.B. Травмування насшня люпину та заходи щодо зменшення його негативно!' дп на врожайшсть // BicHHK аграрно'1 науки.-К.: 1995.-N12.-C. 12-16.

4. Голодна A.B. Шляхи зниження негатиноТ дп травмування люпину // 36. наук, праць 1нституту землеробства УААН.-К.-1997.-Вип.1.-С.107-108.

5. Голодная A.B. Инкрустация травмированных семян люпина // Тез. док. научно-практ. конф. молодых ученых «Вклад молодых ученых в интенсификацию сельского хозяйства».-Чабаны.-1990.-С.74.

6. Кузюра М.М., Голодна A.B. Вплив глибини заробки на польову схожкть i продуктившсть непошкодженого та травмованого насшня жовтого люпину // Тези доп. конф. молодих вчених та спещашспв «Сшьське господарствс УкраТни - проблеми, сучасне, майбутне».-Чабани.-1993.-С.13.

7. Кузюра М.М., Голодна A.B. Вплив режтив обмолоту на травмування насшня жовтого люпину // Тези доп. науково-практ. конф. молодих вчених тг спещатстш Закарпат. iH-ту агропромислового комплексу УААН «Науков! розробки агропромислового комплексу».-Н.Ворота.-1993.-С.162.

8. Кузюра М.М., Голодна A.B. Урожайшсть та стушнь травмування р1зного зг розм1рами насшня жовтого люпину // Тези доп. конф. молодих вчених тг cnenianicTiB «HayKOBi основи ведения сшьського господарства Укра'ши i сучасних умовах.»-Чабани.-1994.-Ч.1.-С.91.

9. Кузюра М.М., Голодна A.B. Причини зниження якост1 травмованого нас1нш люпину И МЪкн. наук.-практ. конф. молодих вчених та спец1ал1ст1В «Насл1ди наукових пошушв молодих вчених-аграр. в умовах реформування АПК»,-Чабани.-1996.-Ч. 1 .-С. 143.

АНОТАЦШ

Голодна A.B. Розробка заход1в по зниженню негативно! дй' травмування насшня люпину жовтого на урожайшсть. - Рукопис.

ДисертаЦ1я на здобуття наукового ступеня кандидата гшьськогосподарсысих наук за спещалыистго 06.01.09 - рослинництво.

1нститут землеробства УААН. - Кшв. - 1998.

В дослщах, проведених в 1988, 1991-1993 роках, виявилась залежшсть якоста насшня люпину жовтого вщ наявносл травм на його поверхш, эстановлена провщна роль режимов обмолоту пор1вняно з шшими гехнолопчними процесами як ochobhoi причини мехашчного травмування засшня, визначено найбшып шкодочинш типи травм та роль патогенно!' шкрофлори в зниженш якосп травмованого насшня. Доведена можливють ¡начного зменшення травмування найння та його негативного впливу на /рожайшсть люпину за допомогою певних агротехтчних заход1в.

Ключов1 слова: люпин жовтий, насшня, режими обмолоту, травмування, -либина заробки, шкрустацш.

АННОТАЦИЯ

Голодная A.B. Разработка мероприятий по снижению отрицательного действия травмирования люпина желтого на урожайность. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ¡ельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство.

Институт земледелия УААН. - Киев. - 1998 р.

В опытах, проведенных в 1988, 1991-1993 годах, изучалась зависимость :ачества семян люпина желтого от наличия травм на его поверхности; шределена главная роль режимов обмолота по сравнению с другими ехнологическими процессами как основной причины механического равмирования семян, определены наиболее вредоносные типы травм, а также

роль патогенной микрофлоры в снижении качества травмированных семян Доказана возможность значительного снижения количества травмировании семян, а также его отрицательного влияния на урожайность люпина пр] помощи определенных агротехнических мероприятий.

Ключевые слова: люпин желтый, семена, режимы обмолота травмирование, глубина заделки, инкрустация.

ABSTRACT

Golodna A.V. Development of measures for the reduction of negativ effect of yellow lupin injuring on crop capacity. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agriculture in the speciality 06.01.09 crop science.

Institute of Agriculture of the UAAS. - Kyiv. - 1998.

In the experiments run in 1988,1991-1993 the dependence of yellow lupin see' quality on injury availability on its surface. It was established decisive role o threshing regimes compared with other technological processes as a principal cause o mechanical seed injuring, the most harmful types of injuries and the role c pathogenic microflora in lowering of injured seed are determined. The possibility c considerable reduction of seed injuring and its negative effect on lupin yield by mean of certain cultural practices is proved.

Key words: yellow lupin, seed, threshing regimes, injuring, depth of seeding incrustation.