Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Растительность Украинского Полесья (территориальное разделение, динамика, охрана)

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Растительность Украинского Полесья (территориальное разделение, динамика, охрана)"

АКАДИЯ Я НАУК УКРА1НИ шстатуг БОТАШКИ 1м. и.Г. ХШОДЕЮГО

На правах рукопису

Ж/«1

Андиенко ТБТЯНА ЛЕОНШВНА

РООШШСГЬ УКРА1НСЖОГО П0Л1ССЯ

-— ______________ ' '

/ Аипа^цг.а( илироаи/

03.00.05 - Ботан1ка

Диоергац1я

на здобуття вченого ступеня доктора 61олог1чних наук .у форм1 науково! доповШ

Шв - 1992

Робота виконана у в1дц1лах геоботан!ки та екологН' ф|госиотем 1нсгитугу ботан!ки 1м. М.Г.Холодного All Украiни

0ф1цШн1 опоненти: доктор б1олог!чних наук, професор А.ПЛРАВЛЗБВ

доктор б!олог1чних наук, професор В.1.ЮШЩАР

доктор <Иолог1чних наук, професор Ю.А.ЗЛ0Б1Н

Пров 1 дна установа - Укра шоьмй державний аграрний ун!верситет

Захиот в1д0удегься "¿М ".ЩС/ЖОПОС« 1992 р. о " год. на зас1данн1 спец!ал1зовано1 ВченоУ ради Д 016.52.01 по захисту дисертацДО на здобуття вченого ступенл доктора <31олог{чних наук в 1нститут1 0отан1ки 1м. М.Г. Холодного ЛИ УкраСни за адресов: 252601 IIIIв - ЫСП-1, вул. Реп}на, 2

1з дисертац!ею юиха ознайомитись у б{бл1отец1 Лнотитуту ботан1ки 1м. М.Г.Холодного АН Украпш / м.КиУв, вул. Велика Житомиреька, 28 /

Диоертац1я у форм! доповШ роз{слана

Вченяй секрнгар спец1ап!зо кандидат

ЗАГАИШ ХАРАКТЕРÍICTi ÍKA РОЕОТИ

Актуальшсть пройлош. Пройлеш ni знания законом!рностей формуванпя та якнашки прирощшх рослининх коьшексхв о ода i сю з основних в cyqacüiii COTa¡ti4Hií¿ jiayui i створюе передумови для виршення актуальных питань paut опального викоркстання'та охоро-ни природшсс комплексов. Для охорони генофонду та ценофонпу рос-линного св}ту, шаш е прсшдншл кошонеитом бхосфери, цайбхльш е^ективнш шляхом е §орц/вания науково обгрунтованох мерен! при-родно-запоаШта теркторхй.

Украпюьке Полхсся налепить до тих рагшпв Укрзши, де росдшюш покрик з^рхгся в значнШ Mtpi /bíh запето 45-50 % те-ритор!!'/. Це - cnemt$i4iniii па cboím рослинним покривом perioH, шей вхдзначавться кошшекешш характере:« роелинноот!, пов'яза-ним Í3 значком строкатчстю груитово-гхдрологхчних Нин i за-галып динамгчш прэпеси роелинноотi, обумовланх розташуванняг« perioay на хпвденно-заххдному краю зони мхшаних лхсхв, в знач-н i it Mipi порушен! антропогеншм впливоп, який визяачае еучасний х1д дпнашчних пропесхв. Дослхднення процеохв динамйш в дьоку perioHt е особлзшо актуалшш в зв'язку 1з розвитком демутацхй-нпх процесхв в зонх вхдчуження Чорнобильоькох АЕО. Мережа природы о-заловхдних терюор!й на Украхяському Пол!сс! сфорэдувалась за остаян! 20 pokíb. До проведения наших досл!дкевъ ix рослин-ixfcTb та ríuiopa булл винчен! недостатньо, що не давало змоти ви-р!шити актуально питания оптим!зацИ дано! иережх.

Itera та завдання доелхдкань. Автор поставив за мету вивчи-ти законоиНрност! форкування тернтор!ально1 структура рослиннос-?i Украшського 11ол!соя, направления динам!чних npoueoiB у дано-му perioüi та на oghobí отриманнх результат!в вирШити завдання охорояя рослияного свiту даяого pertoHy. Це вимагало вир!тения таких питань: . '

- вйзначити положения рег!ону в мереж* геоботан!чного районувап-ня;

- з'ясувати законом!рноот! розихщення роолиннос?! в залежпост! в!д основних еколог!чних фактор!в;

- розробнти класиМкац!ю зм!я роолинноот! та охарактерязувати динам! ял i пронеси;

- ввдхлити та охарактеризуватя р1дк!ся! видя фяори та р!дх!сн1

угр7псваш!я Украшсысого Псшсся;

- розробити iipiopnTerai критери ботанхчно!' шнност! пряродно-запсшдних територп! та провести згхдно них ошкку прпродло-заповгдно! мереях УкраЗшського Полхсся;

- визначкти напряыки далыяого ^орцування природно-заповШин мереж! в peri онi.

Положения, як! вгогосяться на захист:

2. До складу Псшсьхо! irijsnpoBiHiui входять 5 геоботан1ч-■ них округов та 29 геоботашчних районов. Лудько-Рхвненський та Малопол! сысий округи дисертантоы до uiei npoBiHDi'i не включа-ються.

2. У эв'язку з тш, що в умовах Укрэпюысого Полхсся основным фактором розпод^лу рослинност! е зм!на piBRi грунтових вод, основною тенденщев зшн рослшиого покрашу е яэг{дроф!зац1я, вккликана сум!спою д1еи природних та актропогешгах tfaKTopiB. Спешф1чнкш для Украхяського Пол1сся е ендоекогенетичн; змшн рослшшост! бсшт, як а досягае тут („агеллан! кум-стад ii i лишэ подекудк - фускум-стадП", а такок заростання п!ск!в, в якому ос-новну роль в Ш грае центральноевропейсымй вид - Corynephorus cpriescens /1./ Beauv.

3. 1з застосувапкям розробленюс дисертантон прхорптетних критерНв ботан!чно5 шнноот! природно-заповшгах територгй вотановденян р!вень репрезентативност! Hepeai них тернтор!й на Украхясысоьу Ilcuiicci та визначен! завдашя по Гх оптишзави.

Наукова новизна робота. Б робот! вперяе поставлена i Bnpi-шена проблема, що гае ваяливе сог1альне та екоиолгёчне значения -розкриття формуваняя та розвитку значного за площею природного periony Укра1'нй, яким с Украхнськ» Полхсся. Були розкрит1 зако-HOMipHocTi- TepiTopiaabHoro розподхлу рослянност! на Украхнсько-ЧГ Полfeet, виявлен! пров1дн! фактора цього розпэдхлу, встаков-леиий xis динам1чних процес!в у perl он!. Еа постав: розройяе-нях автором п!дход!в вперше проведений анал!з природно-запов!д-нох мереж! Украпюького Пол!сся, що дало зшгу з'ясуватк завдан-ня далывого Формування njic'i мерёж! з кетою i"i ошгикйзацН.

Практична значтц1оть та ,реал!зац!я рез^льтат!в. г.1атер!алп, отришн! при пШотовц! дисергацШо!' роботи, винористан! при $ормуванн! природно-зэпгшдно! ыереж! Украхнського Пол!сся та

Укра'пш в «¡ло^. МШстерству охорони навколишнього природного серед овща /рай!те - Дерхосошрироди Укра1ни/ передай пропози-цП по форцуванню репрезентативно! пряродоохоронно'! мерек! Ук-рагнського Пол1сся, характеристики рослюшого об!ту ряду при-родно-заповШих територхй. В'оии внкорксган! Ш«природа Украши при складанн! перспективно! ь®рея! запов1дник територШ УкраТни до 2000 року. За пропозшпяш та науковими обгрунтувашшш автора у 1980-1992 рр. на Украхнськоку Пол1сс1 було створено 12 заказников загальнодеркавного значения. У 1991 р. Шнприродш Укра'ши передан! катер!али по визначеншэ пр1оритет!в стратег!! оптшмзацИ та розвитку прлродно-заповвдш! мерек! УкраКни, по охорон1шх зон запов!диих!в, наукоаих основах режпу при-родао-запов^д;::^ територ^й в залеетост! в!д антропогенного впли-ву. Вони використовуютьса ГЛнприроди при робот: по оптщЛзан!!' пряродно-зашшдно! мзреш Укравши

ПропоззщП автора по проведению природоохороннигс торядку-вадня Лол1ського запов!дшша реалгзован! у л!совнорядкуваши за-повхдника 1988-1989 рр. Матер!али досл!джень передан! також Р!в-ненськону краезнавчоьу музею для Зорвдиання ексиоэвд1й по Укра-Кнськоцу Полысею та поповненяя гербарного фонду пуз ев.

Основ!!! положения ! роздхли робота допов^дались на всесоюзных нарадах: по типологп та класиф1кац!¥ бол!т /Кшв, 1972/, структур! та дикам!ш рослинного покряву /Москва, 1974/, по кла-сиф!кац1! рослинноот! /Льв1в, 1974/, по г1дролог!чн1й ро/п бо-л1г /Пущино-на-Ош , 1978/, антропогенним зм!нам болхт /Шнськ, 1979/, охорон! р!дк!сних рослинних угруповань Дйсква, 1981/, класиркацН торф!в та торфових покладав /Кал!н1н, 1982/, теоретичных основах залов!дно!' справк /Льв1в, 1985/, по оптимхзащ!, прогнозуваяню та охороях природного середовяща /Москва, 1986/, школ!-сем!нар! по ведению "Л1гопио!в прйроди" /"Галичья гора", 1988/, на всесоюзной коя'1еренц!I по запов!дниках /Новгород.^ 2990/, а такоя на наухово-практичному сем!нар!,по соц!алгпо-еколоНчикх аспектах ааяов!дю! справа на УйраШ /Рах!в, 1932/ та деяких !нзпос наукових форумах.

По тем! дисертацН' опублИ;свано 55 роб!т, в тощ/ чпсл! 10 монограф!!! у оп!вавторств1.

ГШАВА. I. ПРИРОДШ УМСШ УКРАШОЖОГО ПОТНССЯ

Украшське Псшсся квляе собою П1вденно-зах1.тдакй край зони шианих л!с1в. Воно зайкае гйвденну частицу великого зкикенш Рос1йоько'1 р!внини, яка мае назву Пол!с.ько1 низовики. Исшсся розташоване в основное в територ1альних межах Бглорус! 1 Укради, лише невелика частина його заходить на сход1 в Брянську область РосП, а на пгвденному заход! - на територ!ю Пальни.

Пол!сся е прсв1ншею зони гЛшаних Л1спв. В и склад! вид1-ляеться три п{цпров!нц11 - П1вн1чна, сх!дна 1 п!вденна. До п!в-н{чно1 входить Б1лоруське Под!сся, розташоване на л!вобережш Прип'ят1, до сх!дно* -'терцтор!я на л!воберекн! Дн1пра в межах Бьюрус!, Укради 1 Рос И. Швденне Полтсся розташоване на гпв~ день в!д р. Прип'ять 1 на захщ в!д р. ДШпро.

Таким чином, до Украхнського Пол1сся налезшть б!льша частина п!вденного Пол1сся /крхм так званого Ыознрського Псшсся, як% входить до територП Б1лорус1/ ! гЦвденна частика Сх1дного Полнея. На терптори Украпга Украшське Пол1сся являе собою знач--ийй за площега природнлй реНон /19 % територП Укра'1ни, площа 113,5 тис. кн^У, яки'г е частиною зони шшаних Л101в в ыеках Ук-ра^ни.

При характеристик гшфоднгас умов Украхнського Псш1сся на-аи вжористан! 'исленн! робота, як! висв1тлюгать фхзико-геогра-ф!чи! умовн цього рег1ону, серед яккх провьдну роль в1л!гра;оть роботи 0.1.1, Ыариничэ.

Формация Дол!сько1 низозиш пов'язане з тектон!чниш ру-хаш 1 палеогеох'ра'рчниш обставинаш антроаогену. Д1яльн!сть льодовика та його вод, неодноразов! зм1ни клнлатичних укав, значна обводнен!стъ спрняли фор^анню вирхвняного забалоченого ландшафту з ыея!р1ччяш, покритгш водно-льодовиковиш та водни-ш пщанимн товаами, як! лшие зр!дка перериваються невеликиш остр!впя«ш лесових в1дклад!в,

Повпрхня Укра'/нського Пол^сся мае загалышй нахал на п!в-н1ч 1 п1вн1чкий сх!д. Перев&кна -эстина його теркторП характеризуемся абсолютниш позначкаш никче 200 м н.р.м. Найб1льш низьк! з них /100-130 ы/ знаходяться в заплавах ДШпра та Пря-й'яп. Кахссикальн! абсолюта! бисотп приурочен 1 до Словечансько-А«р,у1гко1 вясотгав, вони лосягаыть 320 к н.р.ы. 3 сучасноцу ре-н-зЯсллыл хпрзктерн! занпровт, гдареино-заядров! та иоренп!

р1вшши, а також р1чков1 долнни.-В гпвдеший та п!вденно-сххд-н!й чаотин! е ряд лесових остров!в.

За густотою р!чковох кере.х! /0,29 км/иг?/ Украхнське Псшс-ся поступаеться лише Карпатам I деяким районам Волино-Под1льсь-ко! височини. Основн1 водн! артерхх региону - р!ки Прип'ягь, Дн!про I Десна. Озера на Украшсько^ Псшсс! не мають великого поширення, найбиьиа хх трупа /Шацьк1 озера/ знаходкться в долин! верхньо!' Пркп'ятк

Юпшт Украхнського Пол!сся пошрно-контнненталытА з теплим I вологим лIтом, м'якою зимою. Середньор!чна температура зкенщуеться !з заходу на сх!д в!д 7° до 5°. За к!льк!стю опад1в /550-653 им да р!к/ Пол1сся займае перие м!сце серед територ!й 7крг'!"и. Коеф1ц1ент зволожиння за В.П. Поповим коливаеться в!д 2,6 на заход! до 1,0 яя сход!.

В умовах поыхрно-теплого 1 вологог1^ клхмату на п!щаних 1 суШщаних вхдкладах п1д пануючшли на Пол1ос1 л1саыи $ср?<уються дерново-п4дзолвсг1, дерново-гидзолиото-глейов!, дерково-глейов! грунти. На лесових островах вони зм!нюються свхтлос!риш 0П1Д-золениш, а на виходах карбонатних лор!д - дерново-карбонатними. П!д болотного роолишпстю сфорглувались торфа й торф'янист! грун-ти. Головну роль в грунтовому покрив! Украхнського Псшсся в1-д!грають дерново-п1дзолиот1 грунта, як! займають 70 % Його пло-щ!.

В щ лому Украхнське Гкшсся характеризуеться низинним рельефом, наявн!сти широких заболочених рхчкових долин, позитивним балансом вологи, переважанням дернова-шдзолистих х болотних грунт!в, високим р!впем грунтових вод. Природа! умови Украхнського Пол!сся роблять мооивим форг^уваикя тут багатого ! р!зно- ' макетного рослннного покриву. Кл!гатичн! параметра тепла 1 вологи дозводяоть зростання тут мхшаних ! листяних л!с!в, як1 тут е зоналышми угрупованнями. Перевакання соснових ! дубово-сосно-вих л!с1в обушвлене едафхчниш факторами.

Рослянний покрив рег!ону в!др!зняеться значною отрокат1стю - та р!зномаШтн!стю, в!дсутн!отю эначлих гслощ, зайнятих однор!д-ною рослянн!стю. Прироцна рослинн!сть займае 45-50 % територ!!. Розоран1оть в рег!он( складае в середньому 3540 %, вона эб!ль-шуеться ло 60-70 % й п1вде1ш!й ! иентральн!й чаотинах. Середа 'л!снст10ть - 30 вона яшнпг/етгдя в нэпрямку з в1виоч{ на п!в-

день i з заходу на сх!д.

За зайнягою площе» перезажають coctiOBi /25 % вкрито'1 л1сом площ!/ та дубоЕо-cocHOBi /45 % вкрито* л1сом площ!/ л!си. 1Исля рубок, як правило, створшться монокультура СОСНИ, ЩО 3MtHK>S сп1вв1дношення на користь ооснових л!<пв, яш повсюди переважа-ють серед молодихл середньов1ковнх насадаень. Участь дубових лШв знвдуеться з заходу на сх!д в:д II до 7 % вкрпто! л1Сом площ!, йлизько 13 % становлять березов! л!си /Генсек, 1980/. BiwiocHo невелик! плоиЦ займають в^льхов!, дубово-грабов!, сос-НОВО-ДубОВО-ГрабОВ1 л1си. В ЩЛ01.г/, основною осойлив1стю л1с!в Укра'Унського ПсоЦсся е 'fx едафгтаа обумовлен!сть. Иироколистян! л!си в своецу noaupeHHi приурочен! до лесових остров!в п1вден-ho'i' частинк твриторi i та до безторешо? частюш Украшського кристал!чяого дата. На решт! територП Украшського Пол1сся вони зустр1чаиться невеликиш дхлянкаки.

Заболочен! сть Украпюького Под1сся до проведения ооушуъадь-Hoi кел1орад!У становила 6,3 %\ нкш депо б ¡льда половили бол 1т осушено. 11айб1льш заболочена /II %/ гпвденно-зах^дна частина Укра'1'ксы«ого Пол1сся, до Пвдня i сходу заболочен!сть зюпуеть-ся, зыенщуеться такох участь сфагновпх бол!т. НаПб!льш пошире-Ht евтрофн! болота, на доли якях припадав 61 льне 80 % Bciei пло-щ! бол¡т. Вони представлен! трьома основниет групаш формацШ -трав'яяими, трав'янонмоховиш та л!совики, останн! эустр:чають-оя р!дав, Ыезотрофя! болота зустр^чаються в улоговннах меянр1ч i ¡а терасах р!чок, а ол1Готрэфн{ - на плескатих вододглах в умовах б!дного генерального клвлення. В шлоку сфагнов! мезо-трофн! i ол{готра!н1 болота Украшського Пол1сся знаходяться на ц!й теркторп на п!вденн!й меж! поширення i с и1вданнжш форпостами бореальних вид!в. •

шва ii. 1ст0р1я еивчен1я рослинного поквву украинского попсся

Ботан!чн! досл!дження на Укра'!ноькочу ITanicci проводнлися , протягом тривалого часу, в основному на видововд та тип1зац!йно-р!внях. Основна к!льк1сть po6iT була присвягчена характерней!-ц! окродах сштаксон1в р!зних тип! в рослинност!. В иезначнхй м1-р! -були висв!тлеи! питания дшшмтки рослшшоет!, в основное, i зкпш п!д антропогешшм впливом, а також питания охзрони рослин-

ного свгту реНону.

1стор!я ботанхчнкх досл!джзнь на Укра'/ноькоьу Пол1СС1 до 1960 р. була висв1тлена АЛ. Барбаричем /1Э51, 1968/.

В !стор!1 вивчення рослинного покриву Украпюького Полхсся ввд!ляемо п'ять перходгв: I - 189Э-1Э17 рр.; II - 1918-1941 рр.; Ш - 1946-1959 рр.; ГУ - 1960-1977 рр.; У - 3978 р. - до цього часу. Перш! три пер1оди характеризуются нами в основному за да-ниш АЛ. Еарбарича /1951/, два оотанн! - за нашими даними. Гео-ботан!чним доол!дкеннам передували в кшш ХУШ I в XIX отолит! флористичн! досл!дхення, пов'язан! з {менами В.Г. Бессера, П.С. Роговича, В.1. Липського, РЛ. Собкевича, В. Монтрезора, 1.Ф. Шмальгаузена, И.К. Пачооьиого та деяких !ншях.

I пер!од /1899-1917 рр./ характеризуется тим, що в ц! роки геоботан!чн1 досл1дтшя тгльки почали розвиватися, шли еп!зо-дичаий характер. Игр™™ геоботан!чною працею, вшсонаяою в рег1-оя!, була робота ГЛ. Ганф1льева "Хеиис-гсци^окое описание Полесья" /Х89Э/, де подано опис природи Полнея, основна увага прицепа болотам та £х горфовим в1дкладам. Ряд роб!т цього часу в вноситься до так званого "земського пер!оду" за Д.К. Зеро-вим /1338/, коли в земствах вквчали болота з кетою IX осуиення 1 викориотання. Б цей пер!од, коли геоботан!чн! доелгдження т!льки зароджувались, ма&?.е повн:отв були в!дсутн! геоботан1чн! досл!дкення основного типу рослшшоот! - лгеово? роелинност!.

П пер!од /1917-1941 рр./ в!дображае постувий розвиток гэо-ботая!чних досл!даень в зв'язку з все б!льи !нтенсивюш розвит-ком государства. В иен пер!од було виершэ здШнено вивчення осиовних шга!в рослшшоот! Украгнського Пол1сся - л!сового та лучного.

Дослхдження Л1с1в УкраЧни, в тому числ! Пол1сся, почалося в 1926-28 рр. силам сп!вроб1гиик!в Всеукра?ноького управл!няя л!сами. В ц!Й робот! прийняли участь П.С. Погрзбняк, Д.В. Воробьев, II.П. Кожевников, В.Е. Шм!дт, основна увага прядглялась розробц! питань типологН л!с!в. Досл1дкення лук проводилось Р.О. та В.б.еленевськиш, Д.Я. Афанасьев™, бол!т - Д.К.Зеровим. В сво1й мояографН "Болота УРСР. Рослинн!сть 1 стратаграф!я" /1938/ Д.К. Зеров дав детальну ! глибоку характеристику бол!т Укра!'ни, в тогщг числ! Украгнського Пол!сся, в меках того часу. Особливо с.п!д в!дм!тпти, що в ией пер!од проводилося еквччиня

двох тод( наявних на Полхсс! заповшппив - "Конча-Засш" /Со-коловсьтай, 1928/ 5 "Гористе" /"Природа заповедника Гористе", 1941/.

В зах!дн1й частил Украпюького Пол^сся, яка тодх знаходи-лася б склад! Польщ!, наШлыл глибок1 геоботан1чн! досл!дяення проводшшся на болотах групоп болотознавщв п1д керхвництвом С. Кульчкнського, воин узагальнеш в монографП' "ТогГо«1зка Ро-1еэ1а" /1939, 1940/. 3 шагах праць сл1Д В1Дзначити статт! I. 11а-нека, С. Машо, С. Вердака, як1 ьтали в основное ботан1ко-гео-граф1чш1й характер, а також роботу 1!. Пачоського /.т. Расгойку, 1925/, яка характеризус основн! риск рослкнного покриву Полхсся на зах!д вхд р. Горинь.

В ц!лоцу, роботи того периоду значною м!ро:о заклали основу подальшпх геоботашчних доыйдкень в рег!он1.

Ш пер10Д /1946-1959 рр/ характеризуемся розэлреняям геоботашчних доыпдншь в меявх Укра1'нського Цсдасся в його сучас-них кожах. Для иього пер!оду характерце вивчеиня окреких тил!В рослышоот! Украшського Полхсся, яке проводилося сшвроб!тни-ками Знституту <5отан!ки АН Укра'хни. До иього пер1оду в!днооить-ся вих!д в св1Т першого зведеиого видання з рослгошостх та фло-рк Украхнського Полхося - нарису АЛ. Барбарича /1955/, до основна увага була придхлена $иор1 реггону I видовому складу уг-руповапь.

В дай пергод проводилося глибоке вгачепня лгсхв Упрашсько-го Пол!сся В.О. Цоварнщпшм. В його монограф!I про л!си Украшського Полнея /Иоварнхшн, 195Э/ вперта дасться геоботапхчне районування пього регхону. Автором втиплено 3 округа { 14 районов. Проводилося також вивчення лук ¿.Я. Арзнасьевим, в менш!й к!р1 С.О. Мулярчуком, 0.1. Шитов»1, ¿олхт - б.ы. Брад1с та Г.Ф. Бачуриною.'флор! рег!ону в ней пергод дрид!лялося кенше увагв, тут сл!д в!Дзначити рад робхт АЛ. Барбарпча про поиярення на Украхнськоку Полхсс! деяких р1дк!сшх видхв £яори та хх угрупо-ваяь. Пер! од завертеться появои гданографхй з соновнпх тип!в роелкпноетх Украшського Пол!соя /Поварнзшн, 1959; Афанасьев, 1959/.

ЗУ период /3961-1977 рр./. В цъоцу перход! проводилася п!д~ готовка загально"! схема геоботашчного районування Укра!ни /Б!~ лпк, Брад!с, 1962/ ! зб!р штер!алхв у вехх регхонах, в тому

- э -

числ! й на Hcwicci,, для розробки детального геоботан!чного районування. Воно було Шдготовлене до кПшя даного пар!оду. Були опубл!кован{ oGtiOBHi зведенля за типами рослинност1 та рос-лш-шнш формац1ями Украхни, в тону числ1 й для Украшського Полнея. В перзу чергу до них сл!д ахднеети чотиритомне видапня "Рослинн!сть УРСР". Б перших П трьох тогах /'Афанасьев, I9S8; Брад!с, Бачурзша, 1939; колективна моногра&гя "Пси" /1973// е багато В1домоотей про рослинн! угруповання лук, болхт, л!с1в Украхнського Полхооя. Бийшли в cbit i шаг узагалышотг робота /Бачурина, 1954; Шеляг-Сооонко, ГЭ74/. Було розроблено торфово-болотне районування Украши, в яког.^у велику увагу було прщцле-но Псшссю /Брадiс та in., 1973/. В 1970-1975 pp. почалося доо~ лхдкення рослинност! Дсипського задов ¡дата, буш опубл1кован1 nepuii фрагыентарнг робота. Був олублшозаний ряд статей - по uuc;;ct:ix ."fnax - В.К. М'якужом /i/arepiain були узагальнен1 в монографп 2Э78 р./, лхсових оолота*. - I.I.!. Григорсю, лукам -С.О. 1/.улярчуком i i.C, Балашовнм, рослинност! Словечансько-Ов-руцькох вис очини - Г.К. Сшко)д. В KtHui пер!оду з'являеться ряд po6iT по oxopoHi болотнох рослинност! та флори.

Завер'луе даний пер!сд розробка детального геоботан!чного районування територН Украхнського Пол1сся /Брад!с, Андр!енко, 1975/, як!й передувало вир1иеняя питань районування окрешх "вузлових" тэритор!й цього perioHy. Ця розробка увхйшла в моно-rpa$in "Геоботаштае районування Украшоькох POP" /1977/.

У пер!од / з 1978 p. i понин!/. Робота над проведениям гео-6oTaHiqnoro районування внявши недостатн!сть в!домостей про те-ритор!алхне розм!щення рослинност!, прогресуючу трансформацхю рослинного покриву, недостатке розробку мереж! природно-запов!д-нкх територ1й Украпш в ц1лому та Укра'х'нського Пол!сся в тому чйсль В напряшах i проводюгася робота в сучасноцу перход!. Почалося яоглиблене вивчення i картування !онуючих 1 перспектив-пвх природно-эаповхдши територ!й, вивчались р!дк!сн! угруповання Украшя. матер!али узагальнен! в монограф!i Т.Л. Андр!енко та Ю.Р. Шеляга-Сосонка "Растительный етр Украинского Полесья в аспекта его охраны" /1983/, де подана характеристика рослиннос-Ti та флора periony, охарактеризован*® його запов!дний фонд, розглянута репреэентативнхеть мереж! об'ект!в, що охороняються. Дан! про яерзпекгхгоч! природно-запов4да1 терпторИ Пол!сся нйер-

-ХО-

ден! в монограф!I "Перспективная сеть ..." /1937/, а про р!д-к!сн1 рослинн! угруповання - "Зеленой книге Украинской СОР" /1987/, де вопя охарактеризован! автором.

ГЛАВА Ш. ТЕРИТОРШЫШЙ РОЗПОД1Л Р0СЛИНН0СТ1

Територ! альний розпод!л рослшшосг1 розглянуто наш в двох вэаемопов'язаних аспектах - шдквхдуальне розчленування /геобо-ташчпе районування/ ! розташування- роолинного покриву в залея-ност! в1д провшик еколог1Чнпх (|актор1в.

3.1. Ьщивхдуальне розчленування /геоботанхчне ра:'онування,

Автор дотриг.г/еться пштыуального /'рег! опального/ напрям.-ку в геобота.пчиоыу районуванн!, при якому одинищ Естановлюэть-ся за ознакамн, ягл не повторяться в просторх. Бваяаемо, що в усякому раз1, на вижх р1внях раГюнухзашш !снуе певна в!япоб!д-и!сть шх рангом рег!ональ;пгх видь-Лв ралокування 1 таксоно;л!ч-ниш одшшняхя клэскмкацП рослшност!. Для облает! /зони/ не -тип рослмиосг!, для пров!!щП - склад оснсзних фор:.ац!й чи груд форкацШ, гшпроэ!нщ I - суб^оргахий: або ¿ор;,'лцпи Розчле-аувашш територ!! на округл ! рагони базуеться на пришил! спо~ лучения.

Еаш розглянуто пололешш Иол!сько1 п!дпров!нгГх е систем! гесбс?аи>чного районувалня Украпш та ярллеглцх територл! ! здгйснено /разок з К. 1,1. Ерзд!с/ дотальне х^еоботашчне раЯону-вання Пол!съко! п!ддров!нцП /Брад!с, Андр!енко, 1975; 1977/.

При розгляд! положения Пол!ськох л1хщов1нцП в системх ра-йонувалня наш внесений ряд зшн в 1оиупчу схе:.у геоботан!чного рэнонування /1377/. Ми не вклпча<ч..о ю складу Псл!ськох пхдпро-В1НцП вшгесен! до не! ранхте Малополхоькпй ! Луцько-Р!вненсь-клй округи /ряс. I/.

Луш>ко-Р!вненський округ, розтаповангй на територ!"! Водяя-ського лесового плато, к: вЬтдосхн.о до иуплено! нага Золзшсь-ко! п!дпров!нц! I. До не'! як окру х- ш прледнуеш так звану За-ххдну Волинь - часотну Бошшського юсового плато, яка знахо-дпться в Иольнц, блдзьку за характером до Луцько-Р1впенського округу. Волинська п!дпров!нц!я характеризуется перезаг.шшям лу'юво-грабових, грабовнх та лубовкх л!с!в.

Рис. I Картосхема геойотан!чного районуваная Украшського Пол1сся /Брад:с, Дшгр1енко, 1975 хв ауйтш автора/

У моекt позначення до рис. I

Мея1: А - OKpyria; Б - районib, В - гидрайошв. I - Ковельсько-Сарненський /Зах1днопол1ський/ округ: I - Рат-н1всько-Любеипвський /Верхиьопркп'птсышй/ район; 2 - Заршгян-сько-Висоцько-Сараенськкй район, 2а - Зар1чнянськпй подрайон; 26 - Висоцько-СарненськиЯ П1ярзйон; 3 - Ховельсько-Ианевигшкпй район, За - Ковельсысш; Шдрайон, 36 - Ианевипышй п!драйон; 4 - Радал1всько-Дубров)ишшй район; 5 - ТурШькнй район; 6 -Цумансько-Костодольсъкий район; 7 - Степансько-Березн1вський район. II - Пол1сьхо-Придн1провськйЙ /в основное в менах Б1ло-pyci/ округ: 8 - Пергансько-Впступовшъкий район; 9 - Зишвиден-ський район. III - Коростенсько-£ито1.ярський /Центральяопол!сь-кий/ округ: 10 - Овруцько-Словечанський район; II - Повчансько-Народицький район; 32 - Городнивько-Олевсько-€м!льчднський район; 13 - Коростелсько-Шлинськнй район; 14 - Новоград-Волиноь-кей район; 15 - йе пе т i в с ы: о-Баран i в ський район; 16 - Житониреь-кий район. ЗУ - KH'iBcbKonojiiський округ: 17 - В1льчансько-Чорнобильськкй район, 17а - 3!льчанський п!драйон, 176 - Чорно-бильоький п!драйон; 18 - Народатько-1ванк1вськпй район; 19 -Горностайп1льсько-Димерси«£ район; 20 - Еородялськпй район; 21 - Ки1вськ0~',1акар1вський район. У - Чернiгiхлько-Нозограл=Сf -верський /Сх!днопол1сышй/ округ: 22 - РМткнлсько-ДобртаськпЯ район; 23 - Городнянськнй район; 24 - Щзрсько-Семе:11вськпй район; 25 - Новгород=с1версько41онорн5шьккй район; 25 - ISocTKiH-ський район; 27 - Черн1г1всько-Сосницькяй район; 2Е - Остерсь-кий район; 2Э - Олшгёвоько-Коропський район.

Наш таксж уточнена i зсунута на п1В1йчний сх1д межа Ио-лхсъкох i Середньорусько! л1;',лров!ни!й.

В склад! Пол!ськог ШдпроъШцН з урахувахшям вшцевказаних 3WXH ш вид!ляеко /Андриенко, Шеляг-Сосокко, 1983/ 5 геоботанхч-них округхв /один переважно на територП Б1лорус1/ i 29 геобота-uiтих районïb /рис. I /.

I/ Ковельсько-Сарненсышй /Зах1даопол!ський/ округ займае п1Ен1чно-зах1Дяу частицу Украх'нського Исшсся. BiH характеризу-вться високою Л1сист1сгю /35-40 %/, заболоченхстю /II %/, а та-кож велпш длощаш лук. нереваяаычоэ псовой цгармащею ö сои-HOBi лicii, pt®ne, в основное в п1вденн!и частин!, зустрхчають-ся дубово-cocHOBÎ, невелик! iuomi заднят! ценозами хНашх л!со-вих формаций. Спорадично зустр1чаються ocTpiBui ялинових Л1с1в. Серед лук переважають болотист! та торфянист!. Характерною 0С00лив1Стю бол!т е велика участь cJjaraoBiix, hkî займають близь-ко 4BepTt Bcix площ цього типу рослюшостх. Перевалають евтроф-Ht осоков! й ocoKOBO-rinHOBi болота. У склад! округу видхляеть-ся 7 гепботан!чних районов.

2/ Пол1оько-Придн1провсыи!й округ энаходаться в основному на територ! ï Б!лорус!. На територН Укра'хни до нього налешть лише швн!чна чаогина Хитошрськох /Аддр!енко, Балашов, 1975/ i KHÏBCbKoï областей. BiH характеризуеться високою зал!онен!стга /40-45 /1/, значними Д1ляикаш бол!т /12 %! i заболочених Л1с!в, а такш; зягыавних лук. Переважаюча л!еова формац!я - с основ! л!-ои. Сосново-дубових л!о!в майже некае, Белику роль вшграють вхлышяки, пухнастоберезов! л!си, заплавн! д!брови, Сфагнов! болота складають близьхо 15 % вс!х бол!т, переважають евтрофн! болота - л!сов! i трав 'nui. На тернтор}'1 УкраЧни вид!ляеться 2 геоботан!чних района, в Б!лорус! - 4 района.

3/ Коростеньсько-Жятошрський /Центральнопол!ський/ округ розгашоваяий в мехах Украх'нського кристал1чяого щита. В1н характеризуеться мзннюи зал!снея!отв /середня 25-30 %!, нер!вно-м!рним розм!щенням л!с!в, значков участо листяних i м!шаних лх-о1в, низького /менше 2 %f заболочен!стю'. Переважають дубово-сос-нов! та дубоз! л!си, багато дубово-грабовях 1 ооонових. Зустрх-чаються грабово-дубоао-г.осиов1 л!си та дубово-соснов! з п!дл!с-нои 1з Rhododendron luteum Sweet. Серед бол!т переваггають ев-

гроЗ«! - л1сов! 1 трав'ян!. В склад: округу 7 геоботаШчних районов.

4/ Ки'¿воькодолг ський округ, обкежений 31 сходу долиною Днепра, характеризуемся значноо 1 неъгвноьйрноп зал!сненхстго /в!д 20 до 40-45 %/. Переваглить дубово-соснов! лхси, в п!вн1Ч-н1й частик! багато соснових л!с!в. Заболочен1сть - 4 %, перева-кають трав'яно-г1пнов! I трав'ш! евтрофнх болота. В склад! округу 5 гаоботан^них район !в.

5/ !ерн!г!всько-Новгород-С!верський /Сх!днопол!ський/ округ, розташований на сх!д ехд Дн!пра, характеризуется високою зал!снен!стю /35-40 />/. Переважазоть дубово-соснов! ! соснов! л!-си. Заболочен!сть - 4 найб1льш! площ! зайгають ев троен! осо-ков! болота. Б окруз! е значих площ! заплавних лук - справ-тл^х, торф'янистих 1 болотистнх. В склад! округу - 8 геоботан1чпюс ряйон!в. В Шдому, рослинн!сть округу мае перехШшй характер до л!состеповох зони, тут яскраво виявлен! риси Г! вшишу. ¡.!ека м!и л1совою та лгсостеповою зонаш на Д!вобереи! неч!тка.

3.2. РозгЛтення рослинного локриву в залежност! в!д пров1дних екологхчккс фактор!в

Вивчення розмхиення роолшого покрову в залежное^ в!д екологхчяих сзкгор!в проводилось наст сгллыю з спгвро^тяикада лабораторП екологН росдиннкх утруповань Гнституту ботан!ки !м. Н.Г, Холодного АН Украхни. Бкологхчпш; напрямок цхв'х роботи очолавав Л.В. Перехуда, результати досл!дкень узагальнен! в сп!лышх роботах /Перегуда, АндрЮюсо, Прядко, 1981; Попович, Перегуда, Андрхснко, 1985; Перегула, Андр!енко, 1985/. В р1зних геоботан!чних округах Украхнського Пол!сся були закладен1 еко-лого-кенотичн! прсф!л! з застосувэ^няы н1вел!рн01 з!'01дси рельефу, досл!джекням г!дролог1чних уков ! детальним ош'сои рослин-них угруповань.

Результати доол!джень яоказують, ¡цо в ушзах Украшського Пол!ося, так, як 1 на Б!лоруськог>у аш;!ос! /Смоляк, 1969/, ви-р1шэлынш фактором розпод!лу рослинност! с р!в.ень грунтових вод, який обтмовлюе рхзний г!дролог!чнкй релзш кореневм!сних шар1в грунту. Д1я рельефу як фактора територ!ального роздод!лу проявляемся не самост!Шю, а через г!дролог!чн1 релжш грун^в. Це :буювлюе гериторхальну строкагхсть грунтово-ггдрологхчного ре-

¡Дезотр<фшл озерам Полгося /Злэв!ог\яяшальшш i карстовиг// властив! два оляхя зарастания - утвореиня сьуг во.цаог та npnde-ре;:шо-во.дно1 рослшшост1 i <}ор;.уваш1я на води!и поверни cjar-нозшс luaBiB. 3 периоду вшшдку He:¡n:poi:i сг.угп утвор:э:ль Scir-pus laouscris L., Phragmites australia /Cav./ Irin, ex Steud., !?ypha angustifolia L., Gl.yceria naxi.na /0. Haítm./ Holtnb. Ta деяк1 iiui. Дей шлях заростання характеризуеться невеликой участи занурених росллн i значною трпвалхсгю протыкания в зв'язку з там, цо б1ДН1сть донних вШсладхв i вхдсутшсть великих площ мглководь об.«ежують розроотання вод лох га пряберешо-водно'!- рос-

линност!.

В тих вияадках, коли озера повшстю або частковд оточен! болотииг.и ¡.йсшзага, част!ше иезотроЗдиш, a ЩОПДХ íx контакту на всдоЯьах ^оръпоться сфагнов! плави. Цен шлях эароотання pi,n -Kieiittü для Украйни i властный б!дьш niBiiiwuM рег1онам, Плави

утноршгь бодотн! вида, яи тать довг! й Mtinit иореневтаа, ffiíi о.лл1 таиться в с! тку б1яз. поверхн! води, на {-ормуеться о$агаовий ашм, Впдамь пдав^оутворювачаш чаот|ше в сагех raatrata 3takea, 0, Птоза I,, Rhynotioapara alba /Ь,/ У ahí. Calla oaluatria X.., Tlislynteria palustris SohottÍ3 офагнових moxíb плави наичаат!та утвори« SohaGniw guapilatum Ehrh. ex Hoffm., 1нод1 ~ S. tarea /ЗоМпр,/ Долбз^т, Зуотр1нутий дул® pijuticiimi на УкрМн! йореаяшШ вид - Sphagnwn riparium Aangstr,, який эр!дка форму® ядавн на озерах УкраЗтоыдах Карпат, Плави озер -piflKicuJ природа! 5гтворвк«я Укра'^ноького Цод{ооя, На няк зрозтае

РЯД piflKiCTOEC-t МаЛОПОШрвНЛХ бореаЛЬНГОС ВДД|В - Саге* limosa, 0. ohordoxrhiaa Ehoh,, Scheuchaaria palustris Ь,, Drosera angli-ca Huds.

Евтрофй эашгавн! водоЗми найбглыа лоширен! на Пол!сс!. Вони 1нгенс1шно зароотають водниш шкро$!тащ, як! часто утворю-ють пояси роолинност!. Ооновнид! компонентами зароотання е

osria naxima, Soirpua laouatria, Oarex aouta L», Scarganium er-eatwn L,, Ruphar lutea /Г,./ Smith, Г',7*>Рhoea alba L,, N. candida J. et C.Presl, Ceratophyllu'n demersum L. та Двяк! ÍHUli. НевеД!-к! i неглибок! заплавн! водсиш. в н(вдейн!Й i ох!дя!й частик! Па-» л1со.я часто суц!льно заростають stratiotes aioides i.. Надал! зароет! '[рибере.гдо-водно}' рослинноот! амНтптызя болэтшад та лучио-бо.тотнтш пенозаш.

Невелик i шгучш водойд! /ставки, кар'сри/ nopiEHíiiio з при-родипш заплавними водэишш заростають 61 яка pi3Ho.vaHixno. 1ко-Л1 заростання ставков проходить за типом, близьким до поперед-Hbo'i групп, 1нод1 - за змшашта. В заросташй евтрохованих став-KÍB ЗШЧНу РОЛЬ вШграюТЬ Acorus calamus L., Typh& latifolia ь., т. sncustifoiia, види рясковнх. Ставки заростають авидае, His прирошп водойя!, внаслхдок ix новеллке!" глибшш, В1Дсуткос-Ti течП. Заростацня тойовкх кар'ерхв залепить вщ Ix зв'язку з природнол водо1и.-,о:а, проточност!, потукноелч впробленого пару торфу, властивостей торфу, глибини бодсйни.

Анал1зуяга заростання водой:,; Украхнського Псшсся в шлому, необххдно в1дзначити його спезхиТлч^сть порхвняно з проходаен-ням цього прогесу в iiitiax зонах. Тут зпачно бхльау роль порхвня-ко з JlicocTenoM вШгралть в заростанж дог.пнанти болотних угру-ПОВЭНЬ nÍBHt4HOl часТИНИ Укра'х'НИ /Саге* ouskiana iioinsh., с. rostrata, С. acuta, Glyceria naxima та ДвЯК! íHUl/. Ареал ПИХ вшив /голаргличиий або евраз1атсыжГ;/ тялие до niBiioíi. У ряду виц i в, як i беруть актпвпу участь у ззросташй, пхвденна кела ареалу проходить по Украшському Пол1ссп або niBHi4nift частшп JliCOCTeny /Kynphaea enndida, Eryophöru-i vaßinatira L., Soarganiun minimun Wallr., Rhynchospora alba та in./. 0neir.'JÍ4:r>.i" утвора-ш e eJamoBi плави на озерах - ы!сшзростг:шя борепльнях i арк-тоборсалыш вдя1в. '¡.lens?/ участь, шл: у бгльл швденних регионах, В sapocTaHHi npjiíil.iae Pliracmites <".ustralia, nrja; роду T.yoha L. Заростання водоГлПолгсся веде до утвореиня дуже позпреиях тут Tunis рослинностх - болотного Í ЛуЧНОГО.

Заростання ntcKiB - одтг з кайб1.ши характернях для Украп!-сысого Иол1сся д;шаи1чнюс процес!в, хоча Bin не охоплзс значшк плоц. Ран1ие iiesaicpiruetii rticicn зэй:.:аля значн! плод! на Укра'ш-ському Пол1сс-1, осо&пгво Правсбегеклог.у. В hobocrhí роки за optентозапиш Щдрахункага ir. нал!чувалося бхля 40 тис. га. Зараз nicKH в pi3Kiii Kipf закр!плсн1 рослпшНстю, найчаст1пе культурами сосни. BiíKpiiTi niCKi: - перевагдз вторпнн!, воли утвори-лкся ;шасл1док мрубувакня Jiícy "do sí i впласу, Kpin сухих nic-kíb терас i t¿e:,a;pi4'/бэровкх nicKiB/, в прлруслових частпнах заплав Псшсся зустрхчаються в слог i аяав1алып híckf.. На них в1дбуваятьск просе си заростання, pisai за свош характером. 3 заряотанн! сухих борових híckíb та алэвх&тьних nickib пркрусло-

в их части заплав в суттев! bíjuiíhhoctí .

Пропес заростання борових iiíqkíb на Укратськотду Псин coi В1др1зняеться в!д подюного в пших рвпонах Укра!ни, оскхльки в ньому основну роль грае СогуперЬогиз canescena - централыюев-ропейськнй вид, поширений на СХ1Д до р. Дширо. Дал! на сх:д с його окреui локалтти. Це - шояеряий знак конткнентальних nic-kíb, якии утворюе угрупованяя в taponi в!д ФрандП та ГсишандЛ до Польщ! /J. Когпоб, 1977/. Bin ше-типову ксероморфну будову надземних пагонгв, розривао цотузщу кореневу систему, рясне на-огнневе в1Дновлення, добре переносить заоипання iiíckom. Просу-вання виду на cxix ббшкуютьюикагачш фактори, перш за все, континенталыйоть кл!кагу. В угрупованнях Corynephorus oanescens на Украшському Пол!сс1 в!дсутн!й ряд центральноевропейоышх ви-д!в, характерна для них, наприклая, на територН Польу! / J. KornoS, 1977/, або вони зустр!чаються духе р1дко.

В заростанн! niCKiB Oorynephorus can9scen3 проолгдкуеться дек1лька стад!й, при яких вхдбуваеться поступовий наступ сосни. 3 настаиням зшкання крон, що Б1Дбувагться на 12-15 роц! i"i жит-тя, св1тлолгабний Cor.ynephorus oanescens - ТНПОВО üiOHepHIIH вид, який не переносить зволоження, грунту - починав випадати, а пок-рив з лишайник!в, який почннае формуватися - эшкаеться. Якраз на стадП поступового форэдування соснових л1с1в фпссуються зга-дуван! в Л1тератур! cochobí Л1си булавоносцев1. Вони являють собою тимчасову стад!з молодо насаджень i ai змиканням крон сосни трансформуються в 1нш1 угруповаяня соснових л!с!в, найчаст!ше -лишайников!.

Охарактеризований виде ишях заростання п!ск!в Украшоького Еолхсся найбгльш звичайний, проте не единий. Ihoíí гсш! л!ски захогшое Polytrichie piliierum Hedw., створюйчи на них умови для зростання таких псама|1тнмс вии!в як Festuca ovina ь., F. poleaica-Zace.?., Koeleria glauca /Spreng./, DO., а ТЭКОЖ ВИДДВ лишайнш!в, в основному з роду Oladonia. Завершальною стад! ею о форнування соснового л!су лишайникового. 1нод! основну роль в заростанн! сухих iííckíb в!д!гряпть oarex oolohioa j.Gay и оя-leuaaerostls epigsios Д./ üoth /останн!й вид особливо характерней .для п!ск!в з розр!дженою сосною/. Роль вс!х пдх вмддв эроо-тае при просуванн! на сх!д, вони перевакаять в зароогапн! п!от:'В тта Л!войегетночу Ttwiicci, алев шлому для Украшського Пол i сел

в заростанн! nicKis основну роль грае corynephorus canescens.

Заростання алювхальнпх п1сглв значно менше спешкМчне, His борових. Воно звичашю дочинаеться з появою несформо-

ваних зароотей рослин - nioHepiB i norir.î молодих екземпляр1В Salix acutifolia Willd. Бона ПОСТУПОВО у.ТВОрЮС 3apOCTÎ 3Î змгного дом!нанг1в грав'яного покриву. На пер-оих стадиях ni угру-повання г.ають характер зароотей. Поступово в травосто! починавть Д0М1нувати КОреневИЧШ ВИДИ ЗЛЭК1В i ОООК - Calamacrostis epige-ios, blytrigia repens /Ъ./ Kevslti, Carex colchica, зростае участь в травосто! шших ввдхв сухих лук. При подальлому задер-hîhhï грунту в травосто'1 домшуюча роль переходить до роа angus-tifolia L., Kyiili Salix aoutifolia розр1ЛГРуються, зустр1Чавться куртинами. Форыуиться остепнен1 луки прируслоёпх валгв.

Таким чином, реггональн1 особливоси якнайкраае простекуить-ся при заростаннх сухих ntcKiB терас i Meaipi4 Украх'нського Полнея. В заплавах заростання nicKÎB i.-лло в!др1зняеться в:д су-i.iirjurx perioHÏB. Цз ще раз п1дтвердлуе тезу про тс, по рослин--н1сть ме:шр1ч в бхлыШй f/.ipi, Hir. заллавна, виобраг.ае зоналыИ особливост! територП.

Ендоекогенетлчнх saîîhii

Ця трупа зглн /в:цчдиканих тии, цо гчтопеноз у взаемодП i3 середовкдем зьшюе останне наст1лькн, цо hobî укови еке стають для нього неспрплтлнвигш/ мае значке поктрешш на Украхнському П0Л1СС11 Ендоекогенетичн! зы1ни разом i3 скнгенеттнш.я вШгра-югь значну роль у провесах заростання, особливо на üoro завер-шуачкх стад1ях. Яскраво проявляються вони при SMiiii nopir, в л!~

сах Псипсся та зм1нах рослданост1 бол1т при наростанш шару торфу.

У зм1Нах.л!сових порхд п1сля вирубки в дано;.у péri oui не простежуоться будь-яких суттсвпх спештрчних особлпвостей. Ста-д!я панування берези niera вирубки сэсновкх та дубово-соснових л!С1В бувае корогкотривалою, береза поступово зшаэеться сосною. Usiï процес значно прпскорззеться дри створеюй культур сосни, як1 переважають у pertoHt.

У 3MiHi рослпыост! бол!т, BffiuiiiKaHifl доступовим наростан-ням шару торфу, вязначаючкм фактором е положения Украхнського Понеся у крайн1й П1вденчо-захШ1й частта1 зони м.канкх л1с!в

01льш1й Mipi в1дбктися безлосередн!й впллв радиоактивного заб-руднення.

4.4. АнтропотенШ зишп

Дя трупа 3kîh перевагае hraf як в niJioMy на територГх Укра-1ни, так i на Укра'хнськоиу Ho-iioof. Серел антропогеяних змIn розр!зняемо формуюч! та дегратогенн!, друга трупа тс знатно б!лыпе полирення.

Форцуточ! 3v.îhh, зокреыа спостер1газться при гТ-оркуванн! ль ois i3 культур у невластнвих ïm умовах - звичайно, культур сосни на багатих р1зноввдах дерново-пхдзолистих грунт!в, а Со на с!-рих л i сов их грунтах. При пгдроотанн! культур сосни в1д<5увасться • самов1Дновлешш лястяних nopifl у wraiix ярусах, внасл!док чего формутоться noxijmi угруповання i3 верхи!:;, ярусом i3 сосни та Н1шпм - 1з ллстяних пор1д, звичайхо, дуба та граба. Вонп :.;о-луть i снуватд дооить тривалиЯ час /яки;! визначаеться в ¡кои сосни, яка не вшговлюсться/, а дал! трансформуяться в дубоэз-гра-öoBi л!ои.

Серед антропогэнних дегратогениих зшн вид!ляатвся змпга, внасл!док осушення, шдтоплепня, рубок, вкласаняя, впливу рекре-aniï. Основном алтропогеншм ^актором, д!я якого впливае на рос-линний.покрив, с осушувалька мел^рацхя. Д1я ïï в!дбшаеться у найб!лЕп!й Mipi на ценозах дьох найб!льш зволоженпх "рослшпгкх ступен1в" - болотного та заболочених лШв. Наш <?улп веганоз-лен! стад!!' траясформац!ï пол!ських бол!т для основнкх вих!дних угруповань. ЕвтроЖн! болота при осуленн! в основному трансфорцу-ються в торф'янист! лука. В иоцу пропес! видгллемо дек!лька стадий. Нин! на таких болотах Украхнського Пол!ссд лереважэмть пенози II та III стад!!! при далшгл поступов!й ксероф!тизацН рослинного покриву. Ыезотрофн! болота п!сля осушення посгупово грансфор.'.отаться в зароет! чагаряшЯв. При осупепн! бол!т сяосте-р!гаеться р!зиа трансфоркац!я зкх1даого рослинного покриву, зии-ження участ! та к!лькост! г1дро^йльних вяд!в, зростання рол! лучно-болотних та д1 со-болотклх бед!в, усихання мохового покриву, зкензення запас!в роелкшкн сировини.

В у;,:овах Укра'шського Язл!сся, да спостер!гаеться зелика строкат!сть прлродши уксв та рослиннох'о гмкргзу, мгл!орац!я по-р!з:1оту впливае на утруповання, жа зчахо.хкться на р1знл):, еле-

r,;e.iT«c рельефу. Бона в^клшсае певне тдвкцення про:(уктквноот1 дереЕостану на пш'-тених елети-ах рельефу та одночасно викликае це кечостатаю :-.;зчкш:й егшш на л ¡си середнхх елегентхв рельс -*;у, як! лг;роьа:/л:оть за за&'лтоэ плотей. Загалом лхсоосужщщ в умоьах 1.:оэа5чного рельефу УкраТиського Полхсся викликае чш.адо üsraiKEHiix it&CÄiro-tiE - б неба-аний 6iK згллюеться загалытй вод-ний баланс гермторП, зшжуеться продухтганхсть яг^нжпв тоща. To.vy проведения лчсоосудашя в ш'ра-шх тс л та бах на Украпюько-Hwiicci не«с>1!1льне, а пр'л лэ:;а;-:ыюг.у проьедешп л1соосуаения лео5х1дне зд}!!.слення окиог1чно1 ехсл&ртаэи.

Знаний вгшш на росякдн!сть УкраПюького Лслхсся каить та-кол; Еиляеигия га pexpeaulibuii: вллив, Hi г?ктори г.аить no;jiöny ii.o, але проявляются в оановиолу па pi злю: тяпа;: рослишост1 -z-лтстт ~ гереваяно на лучноду та болотному, рскреашя - на лхсово.'.у. На осушендх балетах iiawi вид^лено три стали иаскваль-Ho'i дигреоН, на луках - чотирк. Осташй стадп сукцесИ:нюс ря-д1в квляють собою по cyri 3<5iii та дотребуогь коргнного полшиея-кя.

Випасання та рекреаш йшГг вплив призводягь до спроцення структур« угруковань майке повноi зяглни ix гТлористкчното складу, прк як1* нров!дна роль у травостог калеккть бур'яновии, на-П1Вбур'яноЕ,:н та стШкям до вктоптування видам широкоi екояогп. Вгглив Бияасашя в указах Гхрапхського Полгсся нинг с бглыя силе-нодхючил (Тахтором, Hi?.; рекреаШя, яка гас локальний, хоча i все бхльч широкий вглкв.

Вплив рубок /'осв1тлення, caiiiTapira та висИркових/ дуке по-значапться ка. aicoBiii poommocTi УкраГноького Пол ¡соя, серед л!соеих плод якого близько 80 % культур, перевашо сосни. Вплив рубок головного корлстування мае в сьо.му peri он! cBoi особдивос-

Сосна - слабкий едиф1катор, тому п!сля x'i вируДущад в! види травостою зникаить в основному не внасл!кок зб!льшещ£, осв1тленпя, а здеб!ль:иого внасл!док вит!скення Ix св1тлож>бни!ув псамосятага, цо пристооован! до твидкого розширення cboix попу-лягпё. Це насамперед Calanegrostis epipeiosha д!лянках 1з середам зволозмнням та Corynephoms cauescens - на сухих. На знижених еяементах рельсу у трав'яномупокрив! сукне с litem ста-

фор1фвашм л!сових утруповэнь переваяавть minis caerulea та juncua effusue I,., Чащ сарме п1лвичрння piBiw грунтових

вод п1сля вирубки деревостану.

Соснов! лIс 1!, прост! за будовою та складом, лег.;ю, тг П1-в{;шовляпть в у [дозах Украпгського Полгсся йлизькиЗ до вих[д-ного еид при внсадп! культур на тих ~е екотопах. Основа! Л1сов1 плот! рег!ону зайнят! такими ценоз а га в р!зних стад!ях !'х фор:ду-вання. Значно ва~;че вЬтновлвзть будову та склад дубово-сосноэ1 л!сп, площ! яких п!сля вирубки засат-увтьсл або культурами сосни, або сосни та дуба, висадгг.оних рлдага. 3 обох в'лпадках угру-позання, до в!яяовлшться, не мають йяизькгас до праротних струк-тури та складу.

Нр!м впцеохарактеризованих, е й ¡нпп фактори, що впливаять на рослиян!сть 7кра:нського Пол!сся. Але основнигя в даяоцу ре-г!оя1 с д!я осулувально! мелюрац!'!, рубок та впиасания.

4.5. Загальн! тенденп!I дкнс;»ики рослинност! УкрэТнського пол1сся

Наведений в шй глав! :латер1ал дав ыоглкв^сть встановитп основа! тенденш! зшн рослинност! Уг.рапюького Пол!сся. Делк! з них в гилоыу характера! для територ!I Укра'!нн, !нш! с специ-ф!чними для даного рег!ону. До перших налегэгть змексенкя площ пркродно! рослинност! та зростання в П склад! к!лькостт пох!д-них угруповань, цо являють собой сукнесмйн! стад!!.

Заболочешсгь Украп:ськэго Исл!сся за дер!од проведения !н-тенсквно! осулувально! мгл!орац!1 /останн1 25-30 рок!в/ зиенши-лась вдв1ч!. Значно скоротнлась к!льк!сть заплавних лук та зап-лавыих л!с!в. Плода л!охв в ц!лоьу за ос танк! десятирхччя на По-л!сс1 доступов о зростае, як ! в дмогу по 7краШ, де за пхсля-военний пер!од вола зросла б!льае н!л на 3 %. Одкдк, зростання л!сових площ !де за рахунок збиьшення площ л!оових культур, то щ в небазааий б!к зм1нпеться структура Л1сових площ. Бона кае виявлену тенденц!ю до зростання плод ;лолодняк!в, що складаоть близько 52 % вс1б! площ! л!с!в /Гене!рук та !н., 1983/.

У вс!х типах рослинност! переваяають антропогенно зм!нен! угруповання. Серед рослинност! УкраГнського Лояхсся да л!сов! культури, як! форцувться у в!дносно близка до вих!дних л!оова; пенозхв угруповання, л1сов! д!лянки, що зазнали вготву випасан-ня або витоптуваяня, осугапI Мои у р1зни* отад!ях трансформа-ц! 1. Серед лучно! рослинност! зиачну площу заКмопть паокзалЬн!

/гчуповання. Значяо збхльшишсь площх с1яннх лук, hki язляють собою кеогаб1лый угруповання, як: ивулко знияують свою продук-TKEHicT^, ¡з 3öi;yieiuiM злористлчшш складом. Ocymeni болота гранейор).у;зться в торфянист! луки, до супроводкуеться зникен-шш хх продуктишосп, нерхдко вони такок розорюзться, П1сля чо-го використовуються неращопально.

Зростання шлькоот! вторинних угрупоЕань, переважання серед них пенотячно неяовНоцдннкх та йлоригтнчно бшглх ценоз1в викли-кас швндае скорочення (Тлористнчного складу, зшшаення кллы:ост1 р1дкгсш!х ввд!В та угруповань. Bei ui яви^ в pi3Hiii uipi харак-терн! в цхлому для теригорП Украхш, no-pi3!ior.y в^бяьаючись у pi3Hiix типа^ рослпнност1.

До опеш"-<1 хчних для Украннського Пол1сся дина1.ичних явищ налегать загадьне знигвиня обводиеносН periotxy /дегхдрорзаидя/, яка викликае поступову трансфоркицхи рослинност1. Цел с!сладний прсцес являе собою накладання на природнпк процес Епливу мел10-ративних poöiT. Загалыхе зшкення обводнения, в перцу чергу, бо-л1т Пол1ссл, з початку XX сторхччя вшлчалось Bis давно. Вже в серединх цъого сторхччя, до проведения широко* осушувально! ме-_ .liopartii, вШлчалооь скорочення плогц драговш, ранше харак-тернпх для бол1Т Пол1сся, зб1лылення прох1дяост! болхт, ix зал1-ciinm, зннг.рпкя забодочення л i с ос ¿к /БраД1С, ГЭ6Э; Смоляк, 1Э6Э/ Иирокх касагаби осушувально!' 1.:ел1оравп у 30-70-х рр. Ёикликали знилсання рхвяя грунтовых вод, яке "наклалось" на його лриродне

ЗНШХ'НИЯ.

Як вказуватось, б розмщеннх рослшших угруповань Укра'1нсь-кого Па'Лсоя на пхданнх та торровнх грунтах, якх тут переважа-ать, южна в ид i л яти isicTb отупей iE. Иря энкшна1 рхвня грунто-вих вод /основного фактсру дшереншац! i угруповань ßr цих умо-вах/ В1Д0уваеться змхщання угруповань в цьоьу ряду. Угруповання постуЕово трансфориулться в ценози, для яких р1вень грунтових ьод, мо ес танов гася, був вих1дним. Б i дарит i або piÄKcuiicHi болота picrnix TiiniB /У1 CTyniHb/ постулово 'трансформуються у л!сов! болота 1з Млатам деревостаном та покровом is л1со~болотнюс та лучно-балотних вид iE /У cryniitb/. Ui угруповання в свою чергу транс£ор1<увться при ocymenai у березово-соснов! Л1ск лохиново-40p;'.:msBi та чорпщево-иолНйев! /17 ступхнь/. Под!бно до пього BintpiiTi трав'янистi болота транаТюриуоться у заболочен! луки,

а дал! - у горф'янисп луки. Цей пронес е постуновкм. Що стосу-еться fliciB, як! розьчдуаться на середа ix яле;.:ентах рельефу, то, як вхазувалось, розглуення угруповань тут :.;енл ч!тко t в ;.,енаП'[ Mipt зале:глть в!д колизань pisiin грунтових вод. Па угруповзння I та П ступен!в, як! розталозан! на п1лв;иен!х елег.ннтах рельефу, осушення практично не вллнвае.

Таким чином, дег!дроЛ!заи!я usaimo на 7;сра!нсько1.;у Пол1с-ci зменшення плод бол!т, лук та забздеченкх л!с!в, транС'Торг/а-шв рослшпого полрязу та угрудозаль, екзрэченкя запасов рос-линно! сировшш, ыо продукуяться вологолюбншя! видами, паса:,перед, яг1д та jTiKapcbKüx рослин.

В перспектив! Вггасл!док вп^енаведених тенде;щ!й лигам!ки рослинного покркау УкраХкське Пол!сся буде являти собою ко:,я-лекс соснових л!с1в, цо сйор;.1уватпсь !з культур, окрешх касп-BiB лпетяних ! гЛыанях л1с:в/ !з ¡'х лерезаланяям у п1в."енн!й частин! periony/, лук, перевагзю торф'янкстих та справгд!х /зде-бШшого с!дннх/, а такок рослпнюст! водойд. Зелик! болотн! та л!со-болотн! масти будуть збер!гатлсь у запов'дни об'ектах та бутл базоэ для екалог1чного ucHiToprary. 3 зон! в1дчуз:еьня та выселения ЧАЕС в!дбуваеться постудове природне залхенення як плец кагешИх агроцекоз1В, так ! лучнпх д!лянок. Знзчн! Teixn траясфор?.:ад! I рослтшгос угруповань, наявн!сть зо1Ш в!дчукенпя ЧАЕС викликазть необх!дн!сть у найблккчий час завершкти cjopi.y-ванкя природао-запов!дко1 :,:epert! рег!ояу.

I

ГЛАВА 7. OXOPOIIA РОСЛИНЫОГО СВ1ТУ УКРАШОЫЮГО П0Я1ССЯ

5.1. Спецнфшпсть охорони рослзнного сз!ту в дано:$г pericut

Сдеш1ф1чн!сть Украпюького Пол!сся у природоохоронноьу в!д-ношенн! полягае насамперед в тощ, то у зв:язку i3 розталуван-нян periony у глвденно-зах1Лд1й частил! зони мЬашк .Ticia у ньо:,у с значна к!льк!сть вил! в та угруповань, KKi знахопяться на пек! ареалу. Зде<51лыого це бореатьн! та арктобореольп! видя та угруповання на п!вденн!й меж! ареалу та г.ептрзльноезропеЗсь-Ki - на cxi.nHl:i. .

Тсторпчна молод!сть nertosy обухов®? дгае неве.тиху к!ль-Kiorb ендомШв у Лого фтор!. 7 зэ'язку i9 тлтюц протл~ш!ста

з заходу на сххд i зростадчою континентальной) клЬдату в цьоцу напрягу при cJopi.tyaaiiHi лр1:роднэ-запов1дно1 repesi periony вак-лкъо охоипти все р1зно1Ш1ття рослинност!, яка поступово З1.иню-сться в дьому ж шшряшу. В г.енлШ uipi не виявляеться з niBHo-4i на ni вдень, одна к i тут спостер^гаеться посгупова 3i.iina рослинност! , особливо ¿¡ля П1вдекно'1 границ Полхсся. При йорцуван-Hi природно-запов1дно1 кгреж! необхшш враховувати ыозагчшсть рослинного покриву та залемпстъ його розпсшлу bíд р!вня грун-тових вод. У зв'язку з наявн1сгю зон в!дчукення та в1доелекня Чорнобильськох' АЕС, нео0Х1ДШ1Ш с зшнк у наявкй! лркродно-запо-bikhtä Mepesi »Chiholkoi, 1итомкрсько* та ЧершНвсько! областей.

Автором протягом 1972-1992 pp. проводилось вшзчення р1д-KÍCIj'HX ВИД!В ¿{лори Украшського ПолÍСОЯ, р1ДШСНИХ рослинних уг-руцовань, зд!йскен1 наукове обгрунтування та анализ природно-за-п ов i дно!' керек1 региону.

5.2. PiflKicHi види $лори Укра1нського Шшсся

При ввд1ленн1 pijikichhx bjwíb срюри досл!джуваного регхону, hkí п!длягають oxopoHi, ш насаыперед брали до уваги ступ!нь р1д-kíchoct! виду в даноьу perioHi. Особлива увага була придиена задам на меж! ареалу, рел!ктовиы видам, видам !з особливостями dtолог! 1 /к"ммоКдним, орх!деям та íh./. Наш були дослхдаен! поширення, б!олог!я та еколог!я низки piÄKicHEx вшив флори peri ону, ТаКИХ ЯК Drosera intermedia Hayne, Juncus bulbosus L., Salix myrtilloides L., 3. lapponun L., Carex dioica L., 0. chor-dorrhiza, Oheuaaedaphne calyculata /L./ Hoettch Та ДеЯКИХ iHüffiX.

Ha OOHOBÍ даних багаюр1чних досл1джень поширення, екологП та ценолог!'! вид!в фяори Украшського Пол!соя нами в:щ!лено 116 piдк1 сних для perioHjr bwíb /46 - дуже piwicHHX, 39 - р1дк!сних, 31 - bííbiocho р!дк!сних/. Серед них переваяають бореальн!, арк-тобореальн! та арктоальп!йськ! на п!вденн!й меж! ареалу та цент-ральноевропейськ!' - на ох!дн!й його меж!. 3 9 вад!в !з цього , списку були занесен! до I видання Червoho'í книги Украхни.

При п!дготовц! П видання "Червоно!' книги Украши" нами су-míciio з Б.В. Заверухою розройлен) пауковi принципа його створен-ня. Осиовниш критер!яш в!дбору вид!в для цього видання були хоролог!чний та фяорогенеткчний, застооовувались також еколого-пеногичний та прагмагичниЯ критер! х. Оеновниий трупами вид!в,

як! гають ysiitth у П видаяня "Червоно! книги Украши" с епдем!ч~ ni, рел1ктов!, диз 'юнктавно-ареадьп!, гранично-ареалья!, а та-коя вили, n¡o ¡нтенсивно скорочують свое поипрення.

Керуэтись тки принципа;«», тли запрэпонувэлп внести до П ви-дання "Червоно! книга УкраКни" л;е 15 вид! в !з виде зга дан ого списку р!дк!сних в;щ!в Укра!нського ПагЛсся - релхктових /Scheuoh-zeria palustris, Salix myrtilloñdes, ?etula hurilis Schronl:, Pedicularia sceptruü carolimrn/, граНИЧНОареальштХ /Сагех piuci— flora Zightf., Juncus bulbosus, Hyp'ericira hunifusum Т., 3alix stankeana víiild./, тих, цо iHTeHCEBHO сяорочують свое поширення /видп роду Diphasi*3trura Holub, Lycopodiella inundaba /I,./ 1o-lub/. Нага складен! ix характеристики для П виданнй "Червоно! книги Украши". ,

5.3. Р!дк1сн! угруповання Украхнського Полнея

Зг1дно пршют!в, пряйнятпх в Зелен!й книзг Украпга /1987/, охорон! шдлягають угруповання з доглнуванням ario сгивдэ;лнуван-ням рьа'лених, рел!ктових, ендемгчнпх видхв, угруповання, доьн-нанти або сшвдогл наити яких знаходлться на кеж! ареалу, зональ-hí угруповання, найб!лыл типов i для 7кра'1'ни, угруповання, ягЛ кають народногосподарське значения. Згтдно шх приншш!в нагл ввд!лен1 для охорокп ! охарактеризован! в Зе.тен1й кнлз! pi.TOicni угруповання основних ciinTaiccoHiB природко! рослинност1 Укрэхнсь-кого Пол1сея - соснових та дубово-соснових л!с!в i бол!т.

Особливу увагу ж звернули на вкд!лення piExicirax болотнпх угруповань - як для Украшського !1ол!сся /да вони найкраце представлен:/, так i для Украпга в хцлоку. Укра'хна с цалоэаболоченгал perioiioK /середня заболоченхеть - 2 %, для Украхнського Полнея - 6,3 ,1/. Але географ!тне палояення УкраГни обуковияо наявн1сть серед рослилност! бол!т бэгатьох р1дк!сних угруповань. Вваяаемо, цо охорон! шдлягаоть так! групп болотних угруповань:

I/ угруповання niBiii4Hnx бешт, властивих в основной тай-гов!й з dhí , як i знаходлться в 7кра1н! "на п!вденн!й t.:e:?.f свого полирення /<1оркашя гдгскумсФагнова припйченососнова, угруповання кошлексних горбасго-мочажинних бол!т, сосново-хатледатново-сфагасва та aeibriiepicBO-cíarriosa úop&zvt 'i/ ;

2/ угруповання централнюезропейсьмп: бол 1т на cxirriiíi ме-гл свсгэ поширенпя /йоркацН охенуезво-Ппнова, девеяозоосокова,

волотистсосокэво-гШнова;

3/ угруповання г!роышх бол!т Ухра1нських Карпат. Вони трапляються в хЛааьоьт/ та субальяшськоцг поясах I е ушкалы:и-'ыи для територи Укракш ЛуорглцН прськоосоково-сфагнова, при. гн1чепоялшово-сслгнова/;

4/ угруповання сфагнових батгт II с ос тепу та Степу, якг в ^орпостагл бореальнлх вшив у инх зонах. Б основному, не мезо-тро^Н! осоксво-сфашов! ненози.

До Зелено! книга Украиш увПЬло 10 бслотнж угруповань, як1 нажнать до перллх трьох труп. Ка Укра'птько!.^ Пол1сс1 представлен! иенозЕ перло! гругга. Наш проведене влвчешш IX поии-решщ, слориотЕчного складу. На ряд! ¡х (.-.¡спезнаходкень за калш-и: пропозтпям: був встановлениН рении охорони /заказники XI-нодькнй, Вутаицьким, Золотннський, Поча'!вськ:п: та деяк! 1 и;л!/.

5.4. Ана;йз природно-загюв!дао'1 1,:ерек1 Украшського .

ПОЛ1ССЯ

'„',ере.та природ;:о-запов1дикх те^иторШ Украхнського Пм!сся сфорлувалась в основное у 1958-1988 роках. На 1.1.1992 р. в цьог.у рег!он! иараховуеться I деркавний запов!дник /Псшсышй/, I нашональний парк /Шапькип/, -24 деркавних заказники та 12 па-м'яток приноси загальнодерхазного значения, в яких охороняеться пркродний рослш!нд1; св!т. 12 заказников загальнодеркавного значения вид!лено за прэпозшияии автора.

Каш проведене вивчения та картування природно-заповШих терито>>!й Украшоького Полнея загальнодергавного значения, охарактеризован! IX рослшшкй покрив та йлорястичя! осойливостг. Для зд!йснешя анал!зу шиноот: природяо-запов!дша теригор!й реПояу наш-буж розробпен! лр!оритегн! кригерП ботал!чно1 гйнлзсг] природао-эапов!дних територ!й.При ньо^ т В1Д!,".1 чаемо, що в перспектив! необидно розеобити комплекон! хритерП еколо-г!чно! цшност! природно-заиовШшх територ!Й. Вони включатимуть параыетри, цо оп!шоють значу^сть основних кошонент!в запов1д-них екосистем - рослшного, тваргашого св!^, грунтового покря-ву, г{дролог1чнлх умов тгацо. Нин! втечен1сть б!льиоот! ик компонент не досягла це р!вня, незбУЛтчшго для такого акач1зу. ОскглькЕ росликний св!т - кро^дниР ког.шоиент екосистем, перио-черговим завдяняям е вотаясталетш кри*ер!Хв ботан(чно1 п!няосг(

природно-запов1дних те риторIй.

Пр1 оритетнпд! К11;;тор1Яги ботан1чно! гНшюст1 природно-зопо-в!дних теригорИ'! с т;;пов1сть /репрезептатпви!сть/ рослгашого пок-риву 1 ^шори, р1дгасп1сть /ун!кальн!сть/ рослгашого покриву та флори, народногосподарська зяатуи^от! '¿х рослннпсго св1ту.

Тшов1вть /релрезептатгаи!сть/ природно-запов1дних територ!й мояе бути оценена за таккг.л параметра;.:;::

I/ ланшла'тно-гонотична репрозептаттИсть; 2/ кенотична ре-презентапгв'Исть; 3/ ?лориот:гиа р5ярезентз?нзп1сть.

Р1дк1с:псть /у1йкальн1сть/ роолдпного св!ту природно-запо-в1днгас терпгор!й г.о.г.й бути ои^нена за таки;гн параметрами:

I/ лаптаабтна ун!кальн1сть - для рег!ону або УКраГнв в потоку; 2/ нелогична р!дк!сн1сть та ушк.альн 1сть; 3/ ({лористична р!д-к!сн!сть та ун!кальн1сть.

Народ1югоопо.::ароька значу.1лсть схопдюе ц1лу низку параиетр!в, значну кикисть ¡з яклх могла об'еднати понлттяп ' еколог!чяа ц1нн1оть" - г1дролог1чна цпписгь, .¡исэзнавча ц!нн!сть тодэ.

На основ) виценазваних полог.ень гл зробкли спробу оп!нити ботан!чну значупцсть природно-заиов1дних терктор1й Укра!нського Полнея. У ландшафтно-1:енотп'шо\у аспект! найбглш ц!ннов е терк-тор1я Шацького ¡штопального парку. Тернторгя Пол^ського запов!д-ника с не дуге типовою у ботан1ко-гсограс[ичног.у в1дношенн1 для Украшського Пал1сся. В ценотачног.у в1Дношенн! основниш зональ-ники типами рослинност! реггону с совий та болотгогй. Основна л!сова форгад1я - соспов! л):сп - представлена на природно-запо-в!дних територ1ях не вс!св своео екалог1таок> гамоэ. Майхе зовсгм в1дсутн! на нгос дубово-соснов! л!си, а такоз базишльн! дубов1 л!си. Кайже вс! типов! угруповэдня бол!т наявн! на природпо-запо-вiдняx територ!ях, проте деяк1 прелатавлен! яедостатяьо. Флорио-тична репрезентативЩсть природно-запов!дних терптор12 доспть вп-сока - за нашими иопередк!ш п^драхунк-зш, не менае 80 % флори УкраКнгького Еол!сся /яка нараховуе близько 2 тио. вид1в/ представлено в пряродяо-запоз!дн1й [.ирегк!. Детальний япад1з, проводе-пий В.Л. Шевчиком /1Э30/ для и1е! шреа1 Болгиського Пол1сся, до-в1в, що п них представлено 75 % (|шоря рег1ону.

Ад ал!з р1дас1сност! /ун1дальноот1/ проведений тапож в ландшафтному, ценотичному та флорзстичиоцг аспектах. Б. лалдлайтяоыу аспект! .тш УкраУяоысого Лол1сся <•■ ун!калАнига роолпнп! ксятавяоп ■ пиоочин, горбасто-ночал-шаних болотнгсс К01,ше1сс!й 1а 1в.

Сшориотична р!дк1сн1сть huhí а поаи!й wipi не шке бути ошнена, сск1ль;а; флористичний склад виьчзний не для bcíx об'ек-Tib. Ei .тьма частила Í3 IIS pijucicaia для Укра!нсы;ого Полнея вщЦв зростае на запов1дних територ1ях. Але викликае тривогу те, що для них не вказуеться ряд eiuúb í3 груди дуге piflicicHHX - Saxífraga hirculus L., Arnica montana L., Carex buxbaunii Wah-lenb.

Проведений анализ вказус, цо природю-заповхдна ыере;:;а Ук-рапюъкогэ Полхсся е не в ncaniií Mipi репрезентативном ¡подо йо-го pocjiiíHiiocTi та 5лори, хоча, бвзперечно, репрезептатиыйсть дано! i.spèsi тут вхща, ais в tíwbiaocri péri он ir, Украйни. Оснсв-ию.'Л завдашяул дальдэго г^ориувакпя прирэдно-заповхдно!" i..epej;i perioiry е розвиток труп oó'cktíb bkcokoï Eareropiï 3anoBi,HHocTi, н^оакперед, полНушшональнЕх /6ioci[ep;iEX запов!дник1в, nanio-нальних пркродних iiapKiB, регчональних ландаачтких парк1в/, по-глибяення соьчально!" та рекреапШю-господарсько! ХункнН при-радно-эапоз1д-чо1 wepeiti, зб^ылвння ïï luo^i i3 врахувэнням стану зберег.еидя природких KOMUieiíciB.

Для Укра'хнського Пэл^ся, де kijbkictb oö'gktib bhcokoï ка-Teropi'í залозхдност! невелика, актуальна,с створення б!ос|ерно-го заповедника, якяй би охоплюзав ряд дшчнок Í3 заходу на сх!д, та регхоналглкх ландшаСтних napKiB у ргзних частинах Украхнсь-кого Полхсся.

5.5. Botqhí4hí аснекти заповшю! спраьи на сучасног»у етап!

Наш викорнстаний дозвхд ]!ор1.цванкя ириродно-запов1дно! ке-pezi Украпгського ДолЮся при досл4дташ1ях i шлих périонхв Укрш-ни з uiero из тою, ЯК1 № aí;:hí проводимо. Ца ochobí отрюашпс ма-TspiaxiB ш зробили спробу с^ормулювати 0этан1чн1 проблеш заповедно!' справи /яка е комплексною за cboïi.; характерог/ на су-часному eTani. Основпики проблемами запов!дно'1 справи в ботан!ч-ноьу аспект! на сучасноку етап1 с розробка стратег}! рехтЛв охорони ртосистеь:, наукозих основ ^орцування i оц1чки природно-заповхднкх територ!й, науково-кетодичн} проблеш проведения нау-кових, в тог,у чксл! ботаШчних доол!дконь в зэповшшках.

Питания щодо Стратег! ï реядайв охорони í-ítoobctsm необх!д-но розглянутя в зв'язку з питаниям про те, яку oci-ioBiiy ve ту m ставимо перед собою отворипчн залог! чпта:^ як) ния! « основною

ланкою природно-запов!;uro'í ¡-ере;-.!. При 1!орцуваш11 i становд-зши загмвхпдо'х справи в í!0-x ронах токо-: г.етоэ було и i знания ззко-híb еволюип органичного свхту /Ко^еэнлкоз, 1925, 1Э28/. -Ча г;ать, дальл1 деони;р1ччя характерд-зувзлись перетворчит/л тенден-шлш, BEdipKOBüt.i пьчходом до охоронп pi3ina Ko;,r.3HQHTÍB opra-HÍ4Horo cBÍTy. В 7Kpai'Hi зиачнлй роз^пток отрлг.яли тенденцй' охорошх окреьях ко!яюнент1В /яз-ü назывались тииознга, зональли-ш, рхдххснлг.и голо/, стзореннл у;.:оз ия ix ояти:.-л.:ьного розвит-ку, nepi.nno на :иоду пшш ко:лояентол екоспотем загювшшав. Це стосуетьзя проведения cíiiokocíhiíh в стелових заповьтниках з кетоп зберег.еняя персзахашш Д1льдолер:-тннлх злак!в, а та коя лучике i болотних дхллнок в :псозшс заповедниках /в-то;гу чпед! Под1сысо1.у/, проведения рубок в л^сови ценозах з г.втою "пИ-тршдш" ток званпх шялхсс пор^д тэ:ю.

3oi ui проблеет ннн! В51р1зу.аться спонтанно, ~агальна стратегия охорокк угруповань при pÍ3noi.;y природоохоронноку perjbvi не розроблена. пропонуеко такх пхдходл до виртення т. пп-тань:

I/ г.акси.ально гло.глпве перенесения регуляторнлх заходов ¡з sanoBíreinxiB на об'екти íhjhx категоргй, для чого яеобХ1Дна íh- ' вентаризашя тидових га piitKicHiix угруповань в запсв!дниках та на объектах iiunx категор!и, виявлення угруповань, як i наявнх лиле в заповшнках, вийлення серед них'угруповань, якх пЗддя-гаюгь регуляп!!;

2/ вгоплення на територхягс заловьчнгсив Д1гя;юк }з влзозга-даниш утруповалнями, насакперед, р1лд1снжл1 .для perioHy;

3/ переведения частица йШзл!в заловíumciB 1з переванан-ням трав'янисто! рослшгаоот1 до ново? категорП ia правом земле-користування, режим якох дозволяв спрямовакий вллив для збере-яення цено- та генофонду /молмгаво, до натегорН "регульозаного запов1Дника"/;

4/ вид1леш1я на територН заповедника д!лянок, на яких рос-лшний покршз або íihií хомюиептп екосистеш потребуять пезнях рехуляторних заход!в, як! кають бути науково обгруятован! та проводЕтись п!д суворик наукоЕПч наглядом.

3!д зонування, нелрпйнятного для заноз íjjhhkíb, природоохо-ронче впорядкування в^рхзняеться obosio ызто-о /лаукоао обгрунто-ват'с зберегезня еиостазтег.1/, Ei.TcyrHicra 'букь'-якпх гоюЬдарськгос

Рис. 4. Схема природоохоронного виорядкуввния територ iï Пол!сь-кого державного аапов1дника: Ï - д!лянки, як1 входили до аойи абсолютноî запов1дноот! при попередньо)^ л1со-внорядкувшш!; 2 - д!лянки, на яких iiobhíctio виключено втручання людиш; 3 - д!лянки, на яких hhhí необх!дне проведения певних регулюпчих йаход!в

- зэ -

шлей, поступовим зменпенням плои, як{ будуть потребуйати регу-ляторного вил иву.

Нами розроблене 1 введена в л1совпорядкувакня 1938 р. пря-родоохоронне впорядкуваняя Иолгоъкого державного заповедника /рис. 4/. При иь ому ми вважаемо плн1 за ком иве не проводити ре-гулюячих заход!з на трав 'янюс /перевалио болотнкх/ угрупованнях в межах д1лянок, де виклдчеяе втручання ллдкни.-Анал1з стану охорони болотно! powmimocTi перекопав нас в тому, що охорона таких панозгв в Укра'ш! забезпечена в заказниках. Бфективн1оть охорони природних комплекс1в 3anoEi.raiiKiB, як! зазнали в минуло-му антропогенного впливу, мае оц1шоватксь тин, як зростае части-на ix плоаЦ, де не б уде noTptöne втручаная людшш t тТ-ор^тзати-мутьоя cTiÜKt природн! комплекса.

БИСНШКИ

1. До складу Пол1ськоУ пхдпровгндЛ, рослизниЯ покрив якo'i характеризуемся знатаога р1эяог.'Л1пт!псто, переваяаняям елаф1чпо обумозленюс соснових та дубово-сосновлх Л1с1в, входять 5 геобо-тан!чних округ!в /Зах1днопол1ськиЗ, Полtсько-Пр;шНпрозгьки;!, Центральнопол1сыспа, Ки1вськопол!ськгс5, Сх{днопол1оький/ та 29 reo6oraHt4HKX район1в. На BtaiHy в1д icHyiHol схемк геоботан1ч-ного районування /Геоботан1чае райояування 1977/ ют нз взносимо до Пол1сько1 ni^npoDlituil Луцько-Р1вяенськрго та Малопо-л!ського округ!в.

2. Встановлена закояоы!рн1сть у розподШ ценоз!в на nicra-них зандрових, аллв!ально-зандрозих та терасових р!внинах УкраТиського Пол1сся в залежяост! в!д р!вня грунтових вод. Вони ут-ворэвть 6 еколог!чвих "crynents" 1з екотонвт ними. Най<Яяыи ч!тко виявляеться роздод!л угруповань на к!ндях град!енту. Встановлена закоаом1ря1сгь е основой еколог1чного режщг, вода виз-яачае епецю$1чн1огь зм!н рослляного покриву п!д вшшэом антропо-генних фактор1в, в першу чергу осушувалвно! мал1орац11.

3. Основною тенденцию з«)н, зяклтавих сум!сноп д!ею природних та антропогенних фактора, е дег!дроф1зац1я. Бона вшзвля-втьоя у скороченн! площ г1дрэф1льно! рослянновт!, а такоа у трансфоряипП отруктури цзаоз!в и й!к ко.п. тi. змтЦI. Дё поеилю-рться д1вп рубок, випаовнля худ&Зн pekflsattilteor® мтоптувак-'

ия. Специ:[1ч!шии для Укра!нського Пал ¡соя, е ендоекогенетичн! зи!ни рослшиюст1 бол!т, а твко.~ сш!генетичн1 зкани при зарос-iaHHi nicKiB.

4. J'eiryTaui&U зкпш, як! проходять в зонд в1дчунеш1я Чор-нобильсько'! АЕС, вккликан! на г а (¿перед зняттям антропогенного нресу, який в 3iiauiiii nipt ыплачав стан рослшшога покриву peri ону. Прооеси демутац! j почиламться 1з стад!й бур'яново! та на-п1в5ур'яноБо¥ рослшност! та йдуть в напрякг.у поступового форцу-вашш л!сопого типу рослшмост!. Ншп на перелогах виявлена ста-д1я кореневицяих sjiasis, на луках - початок вкорпюшш чагарни-к!в та дерев.

5. Бивчання дшшляи росдинност! Укра!нсько?о Иол1сся до-' вело, цо глпсл1дзк перевааанкя антроаогенних зм!н ь перспектив! це2 perioH буде являтм собою комплекс соснових л1с1в, як1 сформовались 1з культур,' окргких масивхв м!шаних та лястяцих лШв, и основному в п!вдена1й часткн! periону, торф'янистих та справж-nix /здеб1льазго с i ян их/ лук та рослинност! водойм. Це обумов-люе пеобхх.щИеть завершения у найблилч! роки 'Тормувшыя природ-но-заповшю! ыереяи Укра1нського Пол!сся.

6. На octiobi результат досл1Д>:ень полирення, екологН та цеыологП авд!в фи оря Укра'1'нського Дол^сся наш Еюплено 116 р|дк1саих для periony ви.ц!в /46 - дуае piflKic'inx, 39 - р!дк!с-них, 31 - в!дносио р!дк!сннх/. 1з них 39 yBifimo до I видаяня Черв он о i книги Украши, 15 запропоновано наш до внесения у П задания Череоно! книги.

7. Дот Зелено! книги Украпш наш вцд1лен1 ! охарактеризовав 15 р1дк!снях угруповань основних "синтаксоя!в рослинност! УкраУнськогэ Пол!сся - сосновпх, дубово-соснових л!с1в та бол!т. Вид1лен1 ochobhI групи болотник угрупоаань УкраЧни, як! Шдля-гають oxoponl, проведено вивченкя ix попирания та флористичного складу.

3. Розроблен! пр!оритетн! критерП ботан1чно! nimiocTi природа о-запов!дних repnroptft, artдно яках проведена оц1нка прирол-но-запов!дних територ!й УкраХнаького Пол!сея. Основними завдак-няш далыпого формуваяня прирэдио~залоа1дяо! иерег.1 региону е розваток груп o6»cKiiB виоог.о! категорН запов!дноот!, наоампе-ред, полгйгнкг^оаальнях, цоглнблення соп!альяо! та рекреацШяо-гопподар'зько! функпГ! гриродно-запов!дних територ!й.

данов ah i роботи по те;л длскртащ i

1. Брал!с Ь'.!.!., Андр1енко Т.Л. Pijcticui та зникаюч! види бояотннх рослин э УРОР та необх!дн1сть i'x охорэпи // Ois. геогр. та гео1.:орт'ОЛОг!я. ;Лгз!до1£Ч. наук. зб. - 1973. -Вил. 10. -

С. I07-II4.

2. Андр!енко Т.Д., Прядко 0.1. Рослиншсть та геоботан!ч-не районування псшсько'! частпнн 1'сглр!ччя Горгаь-Случ // Укр. ботан. лурн. - 1Э74. - Т. 31, Jf 5. - С. 600-604.

3. Брадис Е.М., Андриенко Т.Л. ЕвтраТнне и кезотро^ные сфагновые болота УСОР // Типы болот СССР и принципы их классификации. -Л.: Наука, 1974. - С. II5-II9.

4. AiupiciiKo Т.Д., Балаяов Л.С. Росл1ШН1сть niBiii4H0i час-тшш SiTOKipcbKo'f облает! // Укр. ботан. .турн. - 1Э75. - Т. 32, Я 2. - С. 153-15Э.

5. Андр!енко Т.Д. Scheuchzeria palustris Ь. на УкраУн! // Укр. ботан. журн. - 1975. - Г. 32, № 5. - С. 617-623.

3. Брадtс 6.М., Андр!енко Т.Л. Детальне геоботан!чне pai'.o-нування Полнея УРСР // Укр. ботан. жури. - 1975. - Т. 32, № 4. - С. 471-475.

7. AimptCHKO Т.Д., Балашов Л.С., Прядко 0.1. Ун!калышй болотний г/лсиз Переброди на Ровештен! // Укр. ботан. яурн. -

1976. - Т. 33, «5. - С. 532-53S.

8. Ерад1с 6.1,1., Андр1енко Т.Л. Пол1ська п1дпров1кшя // Геоботан!чке районуваняя Укра1нсы:о1 РСР. - X.: Наук, думка,

1977. - С. 73-135.

9. Андриенко Т.Л. Распространение, экология и пенология Югозеги intermedia Hayns на Украине // Ботан. курн. - 1977. -Т. 62, л 8. - С. 1207-1209.

10. Андр!енко Т.Л., Зинаев Г.В. Поширення ! еколого-f!то-neHOTÜ4Hi ОСОблИВОСТ! ChanaedaDhne calyculata /Ъ./ Moensh На Пртгятськоцу Пол!сс! // Укр. ботан. журн. - 1978. - Т. 35,

Л 4. - С. 367-370.

11. Андриенко Т.Л., Прядко Е.И. Распространение и эколого-кенотические особенности толокнянки обыкновенной на Украинском Полесье // Растительные pecjpev. - 1979. - Т. 15. - Вши 2. -С. 213-216.

12. Ладр1«пко Т.Л., Прядко 0.1. йешртвм i екологогнено-

TÍ14HÍ OGOÚJIKBOCri tíarex dioica L. t C. chordorrhisa Eirh. Ha УкраШ // Укр. ботан. хурн. - 1980. - Т. 37, № 3. - С. 7-10.

13- ÁHupiciHco Т.Л., Прлдко 0.1. Болотний касив Сошшо на ■ PoBenäiait, iioro наукова i госиэдарська цшйсть // Укр. ботан. кури. - I3SO. - Т. 37, it 4. - С. 65-69.

14, Андриенко Т.Л. Мелкие болотные ивы /Salix lanponum, s. myrtiiioides, s.rosmarinifolia на Украине // Ботан. Еурн., 1930. - Т. 65, № 6. - С. 843-848.

15. Аидрненко Т.Л. История охрани растительного покрова УСЗР; Болотине заказники и пажитники природа // Охрана важнейших ботанических объектов Украины, Белоруссии, Молдавии. -Киев: Наук, дужа, IS8Q. - С. 61-64; - С. 235-244.

13. Андриекко ТЛ., Еалашев Л.С. Влияние Ирпенской осушительной системы на растительность а гидрологический режим болота Рокановское // Значение болот в биосфере. - 1.1.: Наука, I93Q.

- С. 152-159. .

17. Перегуда I.B., АндрЮако ГЛ., Прядко 0.1. Розпод1л рослшшост! полхсько! частшш долинл р. Днепра в залегаост! в!д грунтоао-г!дролог1чних умов // Укр. ботан. хурн. - 1981. - Т. 38, П 6. - С. 60-6^.

18. Андриенко Т.Л. История изучения болот УСЗР с целью их освоения и охраш; Природная popa и растительность болот УССР; Изменение даноры болот УСОР под влиянием мелиорации. Редкие виды флоры болот УССР; Изменение растительного покрова болот Западного Полесья; Изменение растительного покрова болот Малого Полесья; Изменение растительного покрова "Солот Предкарлатья; Охрана болот в.СССР и за Рубеком // Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации / Л.С.Балашев, Т.Л. Ан-дриенко, А,И. Кузьмичеь, U.U. Григора. - Киев:.Наук, душа, 1982.

- С. 19-29; - С. 42-43; - С. 49-97; - С. 125-135; - С. 144-147;

- С. 198-207; - С. 238-246.

19. Акдриенко Т.Л. Сословие и широколиственно-сосновые леса и производные сообщества на их месте; Болота; Растительность пойм // География растительного покрова Украины / Ю.Р. Шеляг-Сосснко, Ь.Ъ. Осычнзок, Т.Х. Андриенко. - Киев: Наук, душа, 1982. - С. 43-79; - Ö. 221-243; - С. 244-269.

ЙО. Андриенко Т.Л. Редкие болотине оообщества Украины и юс охрана //,Охрана растительных сообществ редких и находящихся

под угрозой исчезновения экосистем /Маг. I Бсесогаэ. нонф. но охране редких растит, сообществ, Москва, 23 октября - 2 ноября 1931 г./ - М., 1382. - С■ 82-84.

21. Бачурила АЛ., Андриенко Т.Л. Spharnun riDariur' «onpstr. на Украине // Ботэн. цурн. - П'82. - Г. 67, II. - С,

1506-1508.

22. Awtpiemco Т.Л. Рослшшгсть заказника "Гороц.чииъкип" /Еитокирське Пол1ССя/ // Укр. ботан. -тури. - 1383. - Т. 40, Ус 2.

- С. I07-III.

23. Анлриеико Т.Л., Ёэляг-Сосонко ¡O.P. Флористическая и доминантная класс;фкашк болота?" растительности Украинского Полесья // Ботан. гурн. - 1983. - T. G8, .'5 3. - G. 361-339.

24. Андриенко Т.Л. Централыо-езропенекие виды рода Jimcus Ъ. - J. squarrosus Я J. bulbosu.3 /Juncnceae/ lia Украине // Ботан. гурн. - 1283. - Т. 68, ^ 5. - 0. 644-343.

25. Aïi,npieiiKO Т.Л., Прлдко 0.1. Рослшш!сть i будова т->р-сяних поклад1в заказника "Поча'1всък,ш" /Захглне Псшсся/ // Укр. ботан. вурн. - 1383. - Т. 40, S. - С. 90-91.

25. Анлриенко Т.Л., Ззляг-Соссшсо Ю.Р. Растителыш;г j.aip Укра;тскогэ Полесья в аспекте его охраны. - Клев: Наук, думка, I3S3. - 216 с.

27. Андр1енко Т.Л., Парижа Л.Я. Р0слинн1сть та йлористич-Hi особливост! заказника "Нечише" /Золинська область/ // Укр. ботан. дуря. - 1984. - Т. 41, Я I. - С. 90-94.

28. !Леляг-Сооонко Ю.Р., AircpisiiKo Т.Л., Попович С.Ю., Ус-тимзнко П.М. Ыосферкгй заповшиж на Украшськот.у Полнее! // Bien. АН УРСР. - 1984, Я' 8. - С. 82-88.

29. Анлриенко Т.Л. Болота // Карта растительности Украинской ССР / Г.И. Бнлик, Й.Р. Шеляг-Сосонко, Т.Л. Андриенко и др.

- К., 1984.

33. Андриенко Т.Д. Антропогенные изменения растительности Украинского Полесья // Фитоценология антропогенной растительности. Мегвуэ. науч. сб. - У£а: 11зд-во Башкир, ун-та, 1985. - С. 15-23.

31. Попович С.Ю., Перегуда Л.В., Андр1енко Т.Л. Розпод1л роелтаност! Полгського державного затв1днкка залегло :siq грун-тово-ri дралог 1чиях умов // Укр., ботан. журя. - 1935. ,- Т. 42, & I. -С. 25-30.

32. Перегуда Л .В., Алдр1енко Т.Л. Розподпл рослинних угруповань на планах х тор;оихх грунтах Захшшго Полхсся УРСР // Укр. ботап. кур:,. - 1385. - Т. 42, -V 5. - С. 7-10.

35. Апркенко Т Л. Полесски;' заповедник // Природа. - 1986, ,.'¿6.-0. 32-40.

34. Андриенко Т.Д., Попоаич С.Ю., иеляг-Оосонко Ю.Р. Полесски;; государственна згшоведнж. Растительны!! мир. - Киев: Наук. ду:.ка, 1ЭЬ6. - 203 с.

35. Анпрнекко Т.Д., Попович С.Ц. Современное состояние и охрана редг.ЕХ сообдеста С1пг1:тп паг1йсиз и ЗсЪоепиа Геггиехпе-иа на'укра-лне // Ботан. - 1986. - Т. 71, ;; 4. - С. 557-561.

33. Акя|Дгико Т.Н., Антонова Г Ли. илористичш знах1дки на Ровен.дан1 // Укр. ботан. зурн. - 1366. - Т. 43, .'<" 4. - С. 97101.

37. Андриенко Т.Д., Попович С.Ю. Редкие болотные сообщества Украинского Полесья и их охрана в Полесском заповеднике 3ГССР // Метода изученш болот и их охрана /Матер, кон];./. -Вильнюс: Ыокслао, 1386. - С. 76-79.

33. Андриенко Т.Д. Класс Vaccinio-Piceetea. Сосновые леса Украинского Полесья // Юшссгфдация растительности СССР /с использованием Флористических критериев/ /Под ред. Б.1.1. ¡.¡иркина. - М.: Изд-во :.:оск. ун-та, 1985. - С. 112-120.

'39. Андриенко Т.Л. История Еоркирования природной заповедной сети УССР; Биоо£ернке заповедники. Полесский; Государствен-ние природные национальные парки. Деснянский, Ичнянский, Гоыоль-шансх-лй; Государственные заповедникиЮкнополесский, Среднесеймо-ккй; Государственные заказники республиканского значения. Ре-шуцкий. Медовой бор; Государственные памятники природа республиканского значения. Устенский // Перспективная сеть заповедных объектов Украины / Под общ. ред. Ю.Р. Пеляга-Сосонко. - Киев: Наук, думка, 1937. - С. 6-Э; - С. 42-51; - С. Р7-Э5, - С. 103107, - С. 126-132; - С. 17Г-18Г; - С. 233-235; - 0. 265-266.

40. Андриенко Т.Л. Лесные сообщества. Синтаксоны 6, 7, 9-II; Болотные сообщества. Сиятаксонм 100-109 // Зеленая книга Украинской ССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / Под общ. ред. Пеляга-Сосонка Ю.Р. - Киев: Наук, думка, ГЭ87. - С. 42-50; - С. 151-173.

41. Андриенко Т.Л. Болота // Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды. - Киев: !!аук. дукка, 1987. - С. 171-178.

42. AiuipiOHKO Т.Д., Прядко 0.1., Попович C.D. Р!дк1сн1 уг-руповання MiroTpofuroc бол1т УкраТнп // Укр. ботаи. яурп. -1937. - Т. 44, № 2. - С. 60-64.

43. Андриенко Т.Д. Интеграция наук в болотоведении // Методологические проблемы интеграции ботанических наук. - Киев: Наук, думка, 1987. - С. 127-133.

44. Андриенко Т.Д. Динаиика заростания водоемов Украинского Полесья // Гидробиод. яурн. - 1388. - Т. 24, Я 2. - С. 7-13.

45. Андриенко Т.Д., Перегуда Л.Б. Экологический ряд растительных сообществ песчаных /зачдровах, алювиачьио-зЁнцровых и террасовше/ равнин Украинского Полесья // Экологические аспекты осушительных: шляорацпЗ Украинского Долесья. - Клев: Наук, душа, 1983. - С. 118—130.

46. Андр1ешсо Т.д., Прядко 0.1. Ф1 тоцеяотячиа репрезентатнЕ-п!сть болотних природно-запов5дних oô'cktïb Украпщ // Укр. бо-тан. яурн. - 1989. - Т. 46, il. - С. 77-80.

47. Лндр1снко Т.Д., Якушина Л.А. Ввди, занесен! до "Черво-hoï книга УкраТнсько! PCP", у (|лор! запов!дняк1в республики // Укр. ботац. курн. - 1989. - Т. 45, й 2. - С. 77-S0.

48. Заверуха Б.В., Лияр1«нко Т.Д. Пауков! принципи створен-пя другого видання "Червоно! книги УкраГнсысо! PCP" // Укр. бо-тан. яуря. - 1989. - Т. 46, Л S. - С. 77-81.

49. Андриенко Т.Д., Козьяков А.С., Прядко Е.И. Перспективы и задачи создания сета ресурсовздческих заказников в УССР // Растит, ресурсн. - 1990. - T. 26. - Знл. 4. - С. 310-514.

50. Андриенко Т.Л. Ботанические аспекты заповедного дела на современной этапе // Ботан. гурн. - 1990. - Т. 75, $ 9. -

.С. I3I2-I3I8.

51. Лнпр!енко Т.Д. Природоохоронне впорядкувапяя зяпов!цни-г'Лв // Укр. ботан. яурн. - 1991. - Т. 48, К 2. - С. 89-92.

52. Андриенко Т.Л. Роль природно-заяоведных территорий в природнюс регионах; Приоритетные критерии ботанической ценности природно-зпповедних территорий; Флористическая значимость при-

радио-заповедных территории // Социально-экологическая значимость природно-запсведи:« территории Украины. - Киев: Наук, дуька, 1931. - С. 5-П; - С. 12-18; - С. 26-35.

63. Андрмеако Т.Л., Плота П.Г. Притюние приоритетных критериев определения ботанической генлости для прнродно-заповед-них территорий отдельных регионов; Опит оценки эколого-ценоти-ческой и флористической значимости природно-заповедных территории // Сэдиально-экзлогическая значимость природно-заповедных г-зррлториЛ Украины. - Киев: Наук, дукка, 1ЭЭ1. - С. 18-26; -С. 98-III.

54." Лндршисо Т.Л. Проблем! ведения Лгтопису природа запо-вшипйв на сучасному егап1 // Укр. ботан. журн. - 1991. - Т. 45, Я 5. - С. 101-104.

55. Аядрнзнко Т.Л., Пдюта П.Г. Проблемы сохранения уникальных леоных насаждений // Лесоведение. - 1Э92, $ 2. - С. 62-66.

Подл.к леч. 8.10.92.Формат 60x84/16.Ъумага типографская. С$с.поч£1ь.Уся.иеч.л.2,79.Уч.-изд.л.2,З.Тираж 150 экз. Ьаказ ЭТО.Бесплатно.

Отпечатано в Институте математики АН Украины 252601 Киеи-4,Ш1,ул. Репина, 3.