Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Распределение (I-14С) гамма-аминомасляной кислоты и ее конъюгатов с некоторыми витаминами группы В в нейроструктурах головного мозга при действии факторов замкнутого пространства
ВАК РФ 03.00.04, Биохимия
Автореферат диссертации по теме "Распределение (I-14С) гамма-аминомасляной кислоты и ее конъюгатов с некоторыми витаминами группы В в нейроструктурах головного мозга при действии факторов замкнутого пространства"
ШШЯ НШ УКРАЇНИ
• ІНСТИТУТ БІОХІМІЇ ІІІ.О.В.ШЛШНА
« Ч* \е/
На правах вузолвсу
ШЕНКО ДІЗЯРО всесширош
РОЯІСШЯ ІІ-І4С ] ГАШ-АИІНСММШШОІ кислоти ТА П КОЗ’ЮГАТІВ З ДЕЯКИМИ ВІШІНШ ГРУПИ В У НЕЙРОСТРУНТУШ ГОЛОШОГО МС8І7 . ПШ ДІЇ ШТОРІ В ЗАИКНШОГО ПРОСТОРУ
03.С0.04 - БіохіеііТ
Ааторафзса? . ■
даоаргаяіі на здобуття ааувоаого ступаші навдадата біологів в аг вауз
Каїв - 1993
Робота виконана на кафедрі біохімії Одеського деряавяого університету ііі-.І'. Мечникова , ' ■ , ■ .
Еауковва керівник - доктор «едичнях наук, професор
* РОЗАНОВ АіКТ -
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, процесор
ХИЕЛЕВСЫШЙ К В. ■
доктор біологічних наук ПАР Х01! ЕННО І’Ж
Провідна установа - Зйрківський дерзавшій університет ін.ОіМ*Горького.
. Вахвст відбудемся і9.^року
о Н гсдгві на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 016^:07.01 в Інституті біохімії 1ы.0'.:£Шялад!на АН Україна /252 ©І іиКиїв-ЗО, зуіі Леонтовича, $А
З дисертацією иогаа ознажнигяоя в бібліотеці Інсгитуїу" біохімії іиіо-.й'палладіна АН України ;
Автореферат розісланий ІССДІ|сД-_________і9-^_року
Ечєїпій секретар спеціалізованої дали
кандидат біологічних наук /Р'гАг?- <• КЙРСЕНКО 0!.3?
Авт2апьність_тацз. Гашга-аиівоаасвяпа вас лота /ГАМК/, головний гааьмівввй цадіатов у онвапоах пантоальної ваовової оастацв, пвовввав у нозон ніш пававтаїїаяьаоиу ввадвнаі в дужа незначних, вівьвостях. Паваі спроби збігьшита пвоаивність гаиатоанцафаяіч-ного бав’еоа /ГЕБ/ дня ГАМК ізляхоа її хімічного зв’язуваная з вітамінова була звобгаві з Одасьвому аадвчвоау іаотатуті їм. М.І.Ппвогова псоф. Я.Б.Улвойиовачаи, явна залвоаовуваз псзвават "півогааа", по яввяз собов ГАМК, воваваатво пов'язану чевзз амів-ау гиупу з аівотваатсм /Маасваовач Я.Б., 1883/. У гюдаяьпоцу о папіЗ вабоваговії була СЕзтозовапі садіоавтнвві двзпаватя цієї оачовзня, цічаві яв у аівотвеозіГЗ, тав і з аціповасвотвій часгз-аі. Бузо вотановпзно, по ця опозува пвовпвае чаваз ГЕБ па еося-дов іптепопааіЕз, піп вільна ГАМК'/Бозапов А.Я. та ів., 1989/. .
7 за'яззу з цза вввлпвае вавввий івтавас иоевввість повішзавзя вадходгоння ГАМК у взЗссодм пшяхоа П вов’югадії з інааав віта-аіваио група В /півадовоапь-б'-фосфагоц, біогваоа та ів./, а та- ' поз бізья гавбовв вивченая лвоваввосгі вівотввоїв-ГАЖ у оввзаі ааЗсостпувтуоз гоговаого цозну.
?ї25§-ї_§§55§9Н.39£2ї5529ь. Головсоо метоп напої воботя було завчання фасаавоаіпатЕпа, явоааввості чоозз ГЕБ, иогвиваввя взЗ-воствувгувагів, а тавоа ватабодізїіу віаьвої ГАМК та II воа*вгагіа з ПАЛО, аівотаватоз і біотпвоц у нотпьввх умовах і два дії фав-ровіа заапаавого пвосгооу. • •
Дая досягаавпя цієї кота ваобхідво було вавіввтв таві зав-[авоя: •
І/ повіавягв Еаадвісгь псовзвваазя зазвачовах споаув /ТАЖ, ШІФ-ГАМК, яіеог0ВОїв-ГА!Д і біогваіа-ГАЖ/ чвсаз ГЕБ і, гозовва, швдвість їх вадходкзпЕя до овваиал ааЯвосгвувтуо говозного мозву 'воса возвавх діввуяь, пшгозі лувоакці, гіповаип, гіпоталаиуо, ‘апаауо, етвіояалідуи, пісна иоззу, аозочов, Вавовіїа иіо?, дов-аствй позов/, вввчвтв апвап фавтовіз заивнапого пвостозу иа цаЗ воцао; '
2/ еовівнлтп іатанашзвіоть погввваввя впвчавах опопув поз-оствузтуїшя /звізааа вовв гогоааого возву, свЕалгосоиаин/ігї-Іій, ввзчвта ппвзв вмісту васап з іазубаціЗаоиу сасадоапші за а поглваааая;
З/ дослідите накопиченая а різних органах і тваниаах прв паравтегшійоїу аішданні, а тавог гтатаболічну деградація а них ГАМК та її воа’югатів з вітамінаав.
" Наувова.уовизна. Влерша вивчена проникність біботвноїл-ШШ у окремі наЗроструатури головного иозну, а тавоз у гіпофіз. Вдар-Ев досзідсааі фасаавокінатава і «атабопізу до ЇЇАЙФ-[І4С]ГАЖ і «Зіотізніл-[^^СЗГАІЛК- Впєршз вивчений вллвв факторів заавнового простору аа розподіл у сізиах відділах центральної • варвової саотамп, а таног у деяких іваах органах і тванинах ' [^С}ГА1>Й та її ков’югатів з вітаиінамв. Вдариз дослідезнє поглинання ПАЛФ-{*^С]ГАМК, иікотвноїл-[^%]ГАМК і біотині а-ГАМК зрізаив корв головного иозку та онааптосомаив, а таво£ вплав в«істу йионю в іавубадійноау сарздовиаі аа цей процес.
Т235§ї23й2_ї-05§!!їїї2@2.22§2§5й3» ^апі дослідезння підтвард-Еувть ларопавтивність використання нінотиноїв-ГАМК яв наЗсотроп-ного препарату, бо пя речовина інтенсивніше у порівнянні з ГАМУ лроаизае чзраз ГЕБ і до того £ у дуга незначній віпькоаті трансформується до вихідних сполук. ПАЛФ-ГАЖ і біотааія-ГАМК б у ' цьому відношенні аанш ефаатаааша, дроте ПАЛФ-ГАШ характеризується більш виразною воіщансаторяою діє© лга гіловсії, інтенсивніше зв’язується біиваии крові, автіїввівш надходять до взійроцв-тів з позаклітинного середовища та пввдва залучається до реакцій ГАМК-шунта у порівнянні з ГАМК. . . .' '
Теоретична значення робота полягає у вивчанні розподілу ГАМК та її воа’югатів з вітаиінамЕ в різних віддівах головного козву ара парентеральному введенні, а тавок поглинання досвідкуваавх рачовин кайрострувтувамв на різних рівнях організації /зрізи во-ри головного цозку, синаптосоив/, вдмшу забезпеченості виоваа та віву тварин на зазначені продаси. Результати роботи свідчать про специфічну фараавологічну дію нівотаноїв-ГАМК, в той чао яв ПАлФ-ГАЖ таку дів не справляв,' -
Апробація_добота. Результати робота була вавладааі ва ХШ /1989 р./ і ХШ /1993 р./ звітних ааувових воафарааціях профа-сорсько-виввадацьвого евладу та ваувоввх співробітнивів ОДУ імЛЛ.Мачнвкова, на науковій «онфаравції молодих вчених біологічного факультету ОДУ /1988 р./, ва 7 Всесоюзному з’їзді гаров-тологів і гаоіатрів /«.Тбілісі, 1988 в./, ва вовфаравції "Лівані лон - вовзЗ цараброваовудярапВ та ноотропввй препарат* /ги.Уфа, 1989 р./. За результатами робота опублівоваві 2 отатгі в наукових Еу овалах.
з
Обсяг_5дйотя. Дисертація аавладааа ва 207 сторіввах, містить 55 иаїшввів і ІЗ таблиць. Робота онладасться зі вступу, ог-аяду літазатува, аатаріалів і методів, 4 глав власних дослід-пизаь, обговосааая отоиаавах результатів, висвоввів і спасву ва-воовставнх дбзвзл /224 пваді, з ввх 67 - західноевропайсьваиа ио-ваыв/. •
МАТЕРІАЛИ ТА ЖГЩИ
У воботі бузи ваворастааі псапават иічавої за варбоваадь-иоа гоупоз [І4С ) ГА1.Ж фіриа "Amefsham " /Еалавобратааія/ та вантазовааі доцсятоа вафздзп біохіиії ОЇУ А.В.Зашпоетзаеоц за аатацпвою псоф. В.М.Копвлсапча /«.Мосвза/ пвзпаиата ПАЛФ-[І-*4с] ГАКК» аіЕОтаноїл [І-І4С]ГАМК і біотпаіл - [ І-І4С ] ГАМК.
У дослідах з біясцв ишзамп /зайва віво» 2-4 місяці/ ПАЛФ-[^С]ГАЫК і біотаніл ~ [^С] ГАМК вводила відповідно піяшвірно га авутрішаьси'язово пасавзаьно з 1 ГАМК у дозі 15 ниозь/г. Іісся ін*сгції тзасии вміщувала до ttauapa, з'еднааої з озчолрий-іальвнвоа. Погзаваам видихуваного І4С02 звійонввала, ппопуска-зча повітря з ваьяра за допоиогоо всішоасора часзз дві поалідов-іо созташоваві свяяава з йШ ізкаОН. Раціоавтнааай вуглзиь вар-іоватіа сечі парзвоДали у *^С02 додаваншш вадлвшну Ю^-ної КСІ : фіксувала, асопуозазза поаітпя з оачопрайгальавва чзрзз таві а івляава з дугоц ва протязі 10 хв. Миоай дакалітувалн через 7,5 , !5, 33, 60, 120 і 240 хв піоая початву авопеішиавту. ІЬрсьниц заапаи /сайді аівоц 2 місяці/ за 40 хв до давалітації вводвлз [ідшвіоао (і-^С ] ГАІЖ або її воа‘югата з ПАЛФ, вівотапаточ ча ііотЕПои у дозі 50 п«овь/г, після чого дослідавх твавпа, ва від-іау від аоатсольавх, вмішували до гасчэтачао заувнзаог посудаяи іствісто І л. Гіпофіз і дрібні структура иозву розмінували баз окюгзаізздії ua‘завчасно звагапах ціешяя пазса з 0,5 мл 0,01 д опчипу на®, у іееззх впшдаах готувала гоцогапата тааапи на цьо-у з возчааі a ofl'eaaosiy одіааідаошаваі 1:10 за вавоовм по 0,5 а па аісзві поруч із созведааоо з 10 разів вгюа'о, суснаязіез уісту оізвпх відділів швуввово-ввЕзчаого тоайту у відвопзані • :Е0 та оідсзама, по цістять иічеввй зугязць аздахувааого повіг-пг або оачі. Зразка висушувала до постійної каса. Радіоазгпзахсй*і означала па газопроточасау лічпзьааву 2І54-І-Ш /"Протока”/, азсаховувала дптоааЗ аиіот оадіоактаааого пуггецвэ /у аиовь/г yzot тсаваая/, дога ваволичавші мітап у зпачзаах органах, а ївоз у сочі та звдпхуваасау повітрі /у % аід уаісї ввадзаої
дозе/ та відвоону радіоантиввість, тобто відаовзвая радіоавтаз-вості І г дослідкуваної тваавва до відповідної ваявчвна “
_ на І г маси тварини. ' •
Дія вввчеаая поглинання згадавше рзчоввв кайроствувтурамв is vitro вввовветовувадв саиов бідах шурів. Твхніва приготування зрізів тім’яної вори товшввоо 300 цвы /по 60-80 цг на пробу/, а тавог склад інвубаційвого сарвдоавша на відрізвялбся від опваанвх В.А.Розановвы та ів. /1991/. Піопя праіавубації ва протязі 1,5 год пив тацаератуві 37°С і безпававвній аашції до сарадоввзіа додавала мічені субствата у остаточній вонцантрадії 2-25S ивМ 2а іввубувазв 10 хв з аерацією або баз вві. Потім scisa проиввава у вільній від ізотона іввубаційвіі) рідвні та гомогенізували у 4 ил 0,01 в розчину ііаСН, по 0,5 ил гоиогааатів навоовяв на півдні для ввзвачаа-вя вадхоавтааеосгі. Результати поглапаная иічанвх ополуз аввааадп у ваоль за І хв інкубації на І г зрізів або ва I us таававної водв, пвайналчи ввіот останньої за 80^ від загальної «аов звізу.
Фвавців "грубих" оивапгосоы, по иістать домішву гагках ціто-хоадріЗ, добувала, вввоввоговузчи загальноприйняті матсда Д'атоды бвохамвчасввх еаедздованвй..., 1932/. До 0,2 мл суспензії "грубах" саваптосоа у с а радов ші Габяава додавала 0,1 ил возчвву дослід-гуванвх ііічаввх hdq парат ів у відповідній вовцаатваді:. Після пав-вого часу інвубадії прн 37°С до суміві швидво /за 1-2 с/ вливали
4,7 ил охолодеєного оарадовиша Габвава та цвнтрафугувалв при 0 -мінус 4°С надвотязі 10 хв при І50СЮ g, по?ім промивали за твх Еа умов. Осад розчввявв у 2 ил 0,01 н.Ла® і по 0,5 и в ваноовлв на -ці сапі. Білок ввзначавв біуратоввииетодоа. Результате ввсакадЕ -у цвиоль иічаних препаратів та І г білка фвавдії "грубах" овнап-
ТОСОЫ. . ’ •
Прв ввзначевві процента зв'язування ] ГАЫК і ШШФ-1І4С ] ГАЫК білваий ввові франції слазив та влітванвх елементів доводила до західного об’єму кровіГфЙрозчшом'". До восаоі • проба вносила з 0,1 ил цього в возчаву 15 аиоль одного з досліджуваних ііічаних пшпавагів. Через 15, ЗО, .45 або 60 хв інвубадії прв 37°с у нокаій з ссоб осадкала білив додаванням 4-вватвого об'бау абсолвтвого слврту, осад відділяло центрифугував аям на пзотязі 5 хв пвв 9000 .є, розчиняла у 5 ал 0,01 к на® і по 0,5 цл наносила ва мішані. ’
Прз дослідженні ватаболізму 1І4С] ГАЖ і ПШ-[І4С]ГАШ ^ ■■fro застосовувала фіксаціо ео утвориться пва інву-
S’ .
баціг 300 аыодь иіченвх позпасатів па протязі І год прв 37°С з
І яв гомогенатів ігозву, пачіави або слизової вишачнива у відно-изані 1:4, на фільтрі, змоченій 0,05 an І в ЯаСЙ /Розанов В.А. а др.; 1990/. •
У результати всіх апспарнаентів вносила попвавву на поглинання ji-вапроцІЕЕіаання густий завпинои досаідвуванпх звазвів. Результати обробляла статиотггчпо /РоввцьввЗ П.Ф., 1973/.
РЕЗУЛЬТАТІ! ТА ЇХ СЕГОВСШЕННЯ
І. Даааиіка созподіну [і-І4с]ГДіаГ та II ноп'агатіа з ІШЙ і біотазоч у різних оргапах і твапЕЗйх цпвзЗ поз павептзвальноцу зведенні ■ ’
Яз свідчать папі дЬззідезяея, всі зпзчзпі спозувз надходять до псові у пасті хзалзпа після дараатасааьного введеная. Мавсн-сгазьнз вавоппчапкя иітвп у арові доаягалося пря підшвівноиу авз-дзві [^ІГАМК і ШФ-[і4С]ГАМК /иал. І.і/ черзз 15 хв, у дослідах з ввутрівяьоц'язовпа ввадевняц |І4С]ГДЩ і біотаніл - [І4СІГАМК /каа. 1.2/ - чарзз 7,5 хз пісая із’епції препаратів. Дані, првб-ЯЕзво до вінця парвої гедсаа споатзвагзвия, иав иіоца паріод віз-вого зиенпзння вмісту цітвп а арові, яввА заотупавоя періодом бізкз повільного звивання відносної падіоавтввпості врові. Шзвд-зість воааданая мітзз з проаі буза і«авсЕ«альною для біотааіз -(І^С]ГМ5 /паріод папіввпззданая падіоавтвзного вуглецо сввадав для пісі спозува 40 хз, у тоЗ чао яв для ПАДФ-[І4СІГАМК і [І4С]ГДНН -55 хвЛ На протязі дарзої годявв досяідпзнпя спостерігався під- • аппанва а дісоау аиіої ізотона у прозі прз зведенні ПАЛ5 поріднязо з [-^cjrAIffl, по узгсдвузться з результатами доазідів іп vitro, а явах зз'язувапая бівваїш псоаі ПДЛФ-І^ІГАЖ відбувалося бівьп іатзЕрпвео у пооіпаяааі з [*4С]ГА!£?. Дня біотаніл-[■^С]ШЖ споотзрігалаоя ззосотна тоездіщія.
У більаості оргааів і тваавз stsiaa відпоспої раціоавтвайоот'і зідбувалйся оавхропво з__вров’ш. До особливе чітво ваяздяагься для гзчізва, сагззіввн, серця . У вирвах, ввнза звзедзвяя нітва кагй. 5ілїл впвазааЗ евопозанціЗвиЗ хаваптзр порівняно з нкп'пг по їзідчоть про свабву іатсосавпість іхзтабозізиу дослідауааапх спо-зув у піЯ тваявні. Пра ввадеаві біотияія-[І4СІГА},й иакспсіуа яаво-шеаая иітвв у пзчізці та нарвах спостарігапся пізаіЕа у повіз-іяваі о 1^С]ГАЩ-/чаоаз ЗО хз, а вз чарзз 7,5 хз/, і вуісї'ізо-'ощ заззпався до самого вівця ааопарскзнту па біяга апсовогіу ріп-
е
60
40
20
20
10
60 120
240
200
100
60
40
20
60
40
20
ЗО
20
10
60 120
60 120
240
е
60 120
240Г
60Г 120
240
20
10
2ЗД
60 120
~г5о
• 60 120
ШипІгрідносва радіоакивнісгь прозі /а.вгорі/.мозху /а,вявзу/«печінки /бДнироЕ /в/.плунха /г/\ 12-талої кпихї /д/.їонкого /є/ та товсгого /є/ юшечмга,серцевої /з/ і скелетної Лі/ мускулатурі та селезінки А/ лвшегі через різні сгрокв після підшкірного введення
ПДЛ15-[г~і4СЗ ГАИК / -----/ і [г-Т^С]ГАНЕ / - “ - / У ДОЗІ І5£Ш0ЯЬ/Г;
По вісі ординаз -.відпоєна радіоактаваість, по вісі абсцис - час . ПІСЛЯ ІЕ'ЄКЦІЇ’"/у ІВЙЛЕНа'ї/
д
60 120
240'
20
10
300
200
100
60
40
20
60 120
240
60 120
240
20
10
Л,
60 120
240
іПадгійЕІднсопа радіозгтавзість грозі /а/, иозду /б/,печіяяа /V, пзров /г/,іг-падої зппта /д/,тонкого /з/ га гогсгого /е/ кяясч-шзка,селззІЕЗВ /Е/#сорлаЕЗЇ /з/ та скз«тпої /я/ мускулаїутп ігкіая чзрзз різні с2роет після внутріпзьои'язозого введення 61 отав?л-(і-Г4С]ГАШ£ / —— / X [Г-і4С}ГАІІК / ^ - - / 7 ДОЗІ 12 яиоль/Г.
Пз вісі ораппаг - підносна радіоактивність, по вісі абсцис - час після іпчзції /у хввдшаг/
ві, вік пра владавві [*^С]ГАМК. 7 стійці різзвх відділів влувво-во-вквачного твакту /шлуное, І2-пава кишка, тонаий вшачнав, товстий кишачнив/ динаміка вЕвадааня івдіоавгвваого вуглецю була в цілому однотвпзов з кров'о, прога відповідна врзва була білнз похилою за рахунок пачіаково-квпачного рацввлінгу. 7 свалатній /азе на серцевій/ мускулатурі та товстоуу визачвику спостерігалася слабво вигакана двофазна динаміка накопичення иітвв /підйоме чараз 7,5 і ЗО хв після ів’звції/, ио, иогливо, відбиває цатаболіза зваданих позпасатів.
В цілоиу за вазвчшоа відносної радіоактивності чараз різах строви після парентерального ввадзаня оргавв і тванини розташовуються у завій послідовності: спочатву нарви та пачінва, оргавп з високим накопиченням мітки /ва порядок більша, віз у ярові/, далі - стінка влунково-авшачяого тракту /приблизно у два разе більша поріваяво з кров'ю/, салазінка /на рівні всові або трохв Еяша/, далі - а'язова тканина /дашо нвечз, вік у врові/, і ва останньому місці - головний мозов. Відзначимо ппа цьому, шо в головному мозку пін накопвченкя ізотона звичайно спостарігавйя піз-ніеє порівняно з ішака органаиа /ян правило, чараз ЗО хв після ін'єкції/. Тавии чввоц, ■проввкаість Г2Б для ГАМН, ПАЛФ-ГАШ і біотавіл-ГАМК виявилася наетоа у порівнянні з ішпваи гістогама-тачниуи бар'єрами. Загальна кількість раціоактвваої мітвв, по потрапляє у головний позов, становить на більш яв 0,1 - 0,15$ від усієї введеної дози. ' ■ .
На протязі перших двох годин окспарішаату спостерігалася тенденція до заиаеаого вакоиичааня ціткв у головному цозву прв . введенні біотааів- І^^ГАЩ порівняно з р^С]ГАШ. 7 досвідах з ПАЯФ- ] ГАМК ця к та йде нці я виявлялася, починаючи з ЗО хв після ін'єкції, і з часом посилювалася, досягаючи рівня достовірних відиіішостай після 4 годен аксшрицанту, -
- 2. Вплвв фавторів заивнавого простору на розподіл ■
(Х-і4С]ГАМК та її еон»югатів з ШІФ, вікотвнатоа і біотваои у • різних відділах гоаоваого цозву та у деяквх інших органах і тна-ввнах иорсьвих сванов
Чараз 40 хв після підшкірного введення (І-І4С]ГАЖ у дозі . 50 егіоль/г самцяа морських свинов найбільш високо навопичанвя аітвв спостерігалося у печінці, пса ін'єкції аввівюдярнах віль-востай ІЩф-|І-І4С]ГАЖ, нівотавоїл-(І-І4С]ГАМК і біотвніл-[і-і4С]ГАМК - у гіпофізі /мав, 2.1/. Пптоад навопичанвя цітни у
а
Ез£72?І43мав перзбтзання в гвраоззаквепоих оа>ші па еіісг радіозп-гзвезго аугаепо в крові /а/,печійці /о/ та гіпофізі /в/ морськаї свапаз через 40 хв після підпзірзбго вводспня [і-^фГАШС /7/, ПЛМТ>-ІІ^ІЇГАЩ /2/, півоїиноїл-[і-^С)ГАІЕ /У І <Зїогвніл-[Г-І\,ІГАІ,І-' А/ 7 Дозі 50 шголь/г7 Нрашсанп позначгяі дсстовіраї відіпппфгЛ аіж досліди /ліві сїовпчпюз/ та яеа*родеа /праві сїввпчздп/ (ия-іС)
гіпофізі /в розрахунку на суху тнанвну/ шза ваадавні {^С]ГАМК у 3,1 рази паравишувадо аналогічну васачвву для брові, шзв ваадоа-ні ПАЛФ-[і4С]ГАМК і вівотавоїа-[І4Є]ГАЩ - відповідно у 3,6 і
2,7 вази.
- Наші дослідейння підтвердили більа високу /у 5-6 разів/ проникність ГЕБ дгя ніаотиноїл-^^сЗГАМК порівняно з [І4С]ГАШГ /таблиця/. ПАЛ$-[^С|ГАМК не мав ніяввх парзват ііасзд [*%І]ГАМК у зазначеному аспекті, а пра введенні біотиціл-[І^С]ГА!Ш у візнвг відділах головного ьгозву накопичувалося, навпаки, у 2-3 рази ааа-ша радіоактивного вуглецю в еоріввяезі з вільною ааіноваоготоз,
З відділів головного цозву найбільша кількість ізотопа накопичувалася прв ввадавні [^СІГДЩ, ІШФ~[*^С]ГАМК і біотинів-[і4С]ГАШ у піскових структурах параднього мозку /нош великих півкуль, нюхові луковиці, гіловаая/, а при введенні нівотвноїв-(І4С]ГАІЖ - у відділах проиігного иоззу /гіпоталамус, таламус/. Зазначимо, шо у тих структурах, яві характеризуються найбільшим вмістом андоганної ГАМК /бліда куля, чорна субстанція, мозочок/, вміст мітки у наших дослідах був невисоким. Досшовірнпх відмінностей у розподілі мічевого вугваци аік різними ділянками вора вавивих півкуль /лобна, скронева, тіц’яна та поталачна/ знайдено на було.
Яв свідчать ваші доолідкевня, в умовах замкненого простору накопичення радіоактивного зуглацо пси екзогевноиу введенні міченої ГАМК та II кон'вгатів з ПАЕФ і біотином, але не нівотвнатом яв правило, підвищувалося. Достовірна збільшеная мало місце прз . введенні р4С]ЩК у в рові та гіпофізі, цри ін’єкції ПАЛФ- '
( і4С]ГАМК - крій цього, такоЕ у печінці, довгастому позву і потиличній восі, для біотваіл- [і4С]ГАЖ - тільки у крові. Пра ІН’ЄКЦІЇ аІ80ТИН0ЇВ-[^4С]ГАМК відмінності «ік дослідом і вонт-солам була в усіх випадках недостовірніша, хоча в цілому і для цієї сполука шраваЕада теадевція до підвившого вавопвчевня . мітка в умовах дії факторів замкненого простору.
■ 3. Поглвнанвя [і-*4С]ГАМК' та II вон'югатів з ДШ, аівотвва-.
том і біотином, авізами носа головного иозку та свнадтосомацв.
Досвідазвня зрізів/иал* 3.1/ свідчать про активний /проти градієнта концентрації/ хасавтер поглинання [І-^]ГАЩ, ПАЛФ-[і-і4С]ГАМК і'нівотиноїл-[І-^С]ГАЖ при їх вііісті в інйубацій-аому сарадовиші 2 - 256 мвМ. Відношення ковцаатрації мітви тканинна вода /інкубаційне сесадовища складало при цьоау від 2,5 до
Зілав перебування в герчозаїшіеішу сЗ'єиі на биісі’ радіоактивного вуглецв /з ішоль/г сухої вага тканяші/ у різних відділах головного иозку самців морських світок черзз 40 ха дісля підпкіриого 5ззсдеипя [І-^СІГАЇІВ: та її кон'сгагів з вісаиіцаии в дозі 50 ішоль/г /л=іс/.'
І. і ■ ' Сполуки _
Відділи-------------------------------------------------------------------------------------------------
- ,(йС]їД!11. .. ; ПШярСІГАШС :П1КОГі5НОЇл^[І4С]ГАиК:5І02ааіля[І4С]ГА1ЛС. ,
иозку —-----------—-------------------------------------------------------------------------------------
игс .і • .Дрсяід :Контроль іДосдід :Конгроль гдсслід -:Контроль гдсслід :Ноаігроль .
Нзоііортекс 2&ІІ±5,3 26. 2£\\І 2І,2£2,3 ҐІ',9£І,8 177*7^36.0 127,1+23,8 8,9±І,2 10,2*1,4
Нвхові ... ‘ :
луковаці . 27£7£5;-2 ЗО, 1^,4 23,7^3,3 Іб,<*2,0 161,3^35,3 І2б,5±І?.8 II,0*Г.5 15.2+4,5
Гіпокаш 26';?£б*,8 28^4,8 І6,0?Г,4 І7,4£3,6 160,^2^3 119,6^28,9 11,5+5.5 14,5^,3 1
Стрі опалі дуй І8,5рі8 І6,9£2,0 І4.8±2,І ІЗ?, ф:,8 108,4*48,7 145,С£67,1 5,3*0,9 5,І±0,8
Гіпоїйаааус 24,4£3,3 25!,С£5,3 І8,г£2,4 І7,б£2,8 І27,9£46,6 І92.9±50,6 5,9±І,0 7,5*1,2
‘іалаиуо ' 26,8^4,6 19,3*4,8 17,7*1,9 15,6^2,3 13>,9±3г,3 170,4*76,2 7,3±І„І 7,3*1,9
Ні киї! иозку 22,4*5,7 22,5*5,3 І9,4р,5 12,3*1", 9 І36,6£20,І 112,5*17,3 13,5*6,6 6,3*0,6
Уозочок 27,3*4,2 23,9£4,4 20,1^2,8 15,4^1,6 145,5*26,1 123,1*23,5 13,0^3,5 7,1*0,7
Шролїїв иіої І4*,5*Гі2 12,321,4 19,1^4,9 16,8*3,8 78,1*19,7 60,9*22,4 9.8*2,7 6,0*1,3
докгастай •
иоаоя 25,2^3,9 20,5*3',З 18,5*1,7“ 13,6*1,0 146,4*24,1 101,6*14,2 9,1*2.0 3,6*1,0
йдиініїоогі иів доолідоа га конгролеи досїовірпі /Р < 0,05/
Ыал;й;£1йгдьнаная sptsauu Еорз вїлйних півкуль головного мозку ' 8^І2-*Лсяігннх /sr;V га 2=иісячЕЗі /С/ cauos цур!в [І-КС]ГАЩІ /З/, палф-гІї=І4с]ГАИК /2/, ЕІЕіогнпеїд- [і-^.С]ГАШС /З/ І біоганіл-ІІ-і4С]ГАИ /V у нориальйзх / .Т.'■'■■- / та гіпоесечеех /-«-./ умова а інкубації
. ІЗ
17. Формальна відповідність початковій нівотяці Міхааліса -Маатаа спостерігалася, прота, лсиа пса низьких /2 - 16 цвМ/ зон-цаатоадіях [^СІГАМК і ПАЛФ» [^С] ГАМК. Нашвао, в вьоау діапазоні вовцавггиаді'2 діо тіяьїін одаа еястава активного транспорту зазаа-чааах сполук. Спорідвавість пізг оастааа, опіанзвааа за валячв-аоя уявної ионстаата Міхааліса» була ааЗвпшои для ГАМК/ Кп біля 20 анМ/. При бізнзіЗ .вовцентрадії досяідаувааих сзчоввв з ізаутЗа-ційаому сарадовнші^«озппзо, почаааз заявлятися дія састааа погзг-ааавя а більш низьвоа спорідвевістго. Коіі.' того, поз збізкзапаі зонцаптвації згаданих сподуа иоаа «ага «ісцз псоззаавя їх цзтабо-лізму в яайропатах, по полагзуа псоапапонад цих взяозяч у азззо-зі азітааа шаяхоц иаапвної дв§таПа .
Поглявааая зрізаип ПАЛ©--[±^0]ГА?Ж у більшості вппадаів паиа-зшзузазо відповідані] повазава для []ГА?Я /достовірні відаіп-вості спостарігавися пва ноацантрації спозуц 2 і 8 цпМ/, а для аівотиаоїл -І^С]ГАЖ таядевція <3уза ототаланноа, їїодо біогяаіг-[^С]ГШ{, поглваааня зрізами зоря головного иозву цієї сподуаа було паЗвиотаа /на псрядоз ианпа поріввяао з візьаоз амінокислотою/ і відбувалося иаяхоа пасаваої дсфузії, про по свідчать-зв-личвза аідаопснвя твааапва вода/іаиубадіЗво сасадоввла, иаеша заоданщи. *
Нязьва порівняно з [І4С]ГЖ{ зв’язуваная біотоаіз-[І4С]ГА1ЙГ спостерігалося тавоа ва свнадтосоцаїй мода лі поз вовцавтрадії дослідвуваввх препаратів у іанубаційноау сарздовииі 12,5 - ЮО ииМ /пав. 3.2/. Поглинання ПАПФ-1^тЗ]ГАІЖ у діапазоні концентрацій 25-ІСО цеИ практично на відрізнялося від аналогічного поназвипа для (^ІГАІЯ, а пвз- ковцаатрадії І.ивМ було достовірно нзЕчаи /иаа. ■
ЗавЕааяН виіст ввсню /за відсутності азрадії зрізів/ през-водпз.до зцавшанвя поглваанвя досліджуваних рачован зрізала вови головного иозву, мабуть, за рахунов знагвсая ухаоравня АТФ і, яз аголідоз, шзагнічавоя процаоів азтазного ?рапспосту, Іарав-тарно, ио в гілоксзчапх умовах зіаатава процесу поглааааая значвс відхиляється від ріввявня Шхаздіса, по аідбпваа збізьаааая в цах уиоаах ролі процесів паспваої дифузії.
Пра порівнянні І-2-чісячввх і 8~І2-ціоячв2х сааов вуріз лз-явалося, по з зівом тварин здатність авізів пора головного мсззу до погганапня ГАМК та її аон*ога2із з візотаааточ і бістпаои збігьзуєтаоя. Оасбзаво івтвасазао зазвачааі зідиіпаості вшівля-
и
* 25 . 50 100* KQ3HCEgpagla,i!gjl____
2аетЗт2г Залегаісгь зв'язувашш >огєїнеі'л^-^с]ГМШ /1/ і[і-^С]ГАПК /2/ "неечпцениия" СЕиаотссєаамв головного ыозку щурів за 2 хв іе-* кубації від Еонцокхрації препapsis з інб^Оецігнсиу соредоваці(а=10)
СасгЭз'Эз Saaesstcsb зв'яауагшия ШФ=Гі«ї4с]ГАИЕ /І/ t [і~кСІШЖ
'2/ "вєочезєпшлз* сшеїззсеагша головного иозцу цурів за 2 хв іа-ауслції бід йанцеиїраіпї препаратів в івгугіаційнєау сзрздохаці (а=10) .
лвся для вівотбвоїл-і*4С]Г.АЩ /у даятгах пападпазс сізнаця була 5- і вавіть ІО-всатвою/, а/гакоа поз іввубадії звізів у гіповсвч-пазс угговах порівняно з ноііаовоач!дцв. Отгз, у уогодоиу зіпі сачва пупів заявилася більш чутляввив до гілоесії, аіг у саозда-аі рапіюдувтаавого шсіоду.
4. Катаболізм до ~%02 та двнааіЕа впзадаввя з овгааізау цаизЗ [І-^]ГАЖ та її зса’вгатів з вітаціваип.
Яв вяявзхося, [^СІГАМК аасова&ав ІШКМ*4С]ГАУЯ і біотпаіз-{І4С]ГАІЖ за івтввсвааістзз катаболізму до І4С02 в уисзаг піліс-ного осгазізиу /цал. 4.1-4.2/. У ?оЗ гз час прз інвубааії досаід-вувааах пвапасатів з гоуогаватана козау ПАЯФ-С^СІГАМН патабозі-зувалася до ^02 у.бізьпііЗ аіві поиізаяао з [Ї4СІІ/ШК. 7 гоно-гаватах пзчіпвв суттєвої аізввці аіз обона вз-чозаванн ва своста-вігаяося, а у валадву оавзозої обоговкв авшачвава, яв і а цілому огігайізіїі, івгзаовваіпо аатабовізуваяаоя вільна ааіаовпслота. 7 гоиогопатах иоззу інтавонввість катаболізму вявчавих ппапасатіз до ^^2 буза ваЗашзою, внаслідок більшої автпввооті фзваентів ГАЖ-шувта у цій ткаанві.
Пвога головний шляхом аліиівапії дослідгувавпх оподув є їх завадовая із сечею, набуть у наваіваіа вигадці. Із сачою вважаться до 40% иітки, з вцдаїувааого новітня - ва більш
як 10-20$, з карбоаатайа сечі - 3-5$. На щютязі всього пешіоду дослідггаввя ДШ-ГАМК у «апшііі иіиі ввводвиася із сєчаю порівня-во з ГАМК, для біотапіп-ГАШ а цілому споставіталася псотвдаа-ва.товданція, особливо па пізвіх етапах акспаса«авту. В той ва •чао ПАЛФ-ГАНК у більших кількостях повіввяао з вільвоо аиіао-н золотої),ааїопачуоіьоя у ішосаіті товстого ввшачнява. ЗввБтае аа саба увагу двофазна двнааіва пазопвчапия иітвн у вюосвіті вааач-аава, шо, мабуть, овід відвасти за вахунов пачівково-квшачвого гсцпвліагу.
' ШСНОВКН ■ '
1. І.5авоамаль00Й ваіст аітва у ввоаі досягається в пасші явавввя після пававтзвааьаого завдання [І-Г4С]ГДМК ча II вов»ю-гатів з- ПАЛФ і біотваоа. Павіод аадіввавадааая аітва становить для [І4С]ГЖГ і ПШ-(і4С]ГАЕЖ 55 хв, для біотзнід-{І4СІГШ -
ХВ. ■ . ■
2. Нівотвиоїз-[^С]ГАМК чараз 40 хв після підщірвого вва-
•а'
-І
о;5 г і
О ', 4 '
о;3 ■
■
о ІЇ
«22
Іі0
0,5
0,2
0,1
7,5 15 ЗО
т
Тії
7,5 15 ЕО
1
60
.60
±_
м
“І
І
7,5 15 ЗО
60
120
хь
120 їв
120
2В
2аг;і??К СзсдЕІсгь виведеная ні тез з зішзхукзпого повікря /а/, сїчзе /б/ то, варбоеагаий сечі /з/.після підикірного введення, шизі! Ш««ІІ-И0ІГІІ1Е / / і ЇІ-ї4С] ГА1ПГ / - - - / 7 Дозі
15 енсль/ї1 Ча=10)
І?
0,5
0,4
0,3
0,2
ОД
ГП>
І
М
1|
. !
.30 60
120
24СГ 23
X)
Езлг*ге2г Іввдзість гзведйння иіїкв з ^03^ задахуіаяего позітря /а/, сзчеіз /б/ та гарбосатани сечі /в/ після пяутріаньаіі'язозого
їзєдєнея шшан біоївнід- (І-^СІГА’ІІ /--------------ґ і (і-^СІГАШГ /=»•*/
у дозі 15 гнодь/г (п=ю)
давня сашш перських свввов аавопичуеїьая у иозвовій тваввні у 5-6 газів іагзвоЕвніше порігвяво з [ ^С]ГАї.ІК. Найбілква відьвість ізотона иісгиться в цих умовах при введанаі [І4С]ГАМК та II кон'в-гатів з ПАЇ® і біотввоа у віввоввх.струвтурах паредвього иозву /вора валввиг піввувь, авхові вувовшхі, гіповамц/, а прв іа’ещії ні«отавоІ2- [Г4С]ГАМК - у проаішзоцу иозву /гішгалшуо, талаиус/.
3. "Чосзз 7,5-240 хг після пасаагаральаого ваелеаая цшач .
[і4С]ГаШС іа II аоа'йгатів з ПАІФ і біотсаои у аарсах і печінці еавопичузтіся ваййівьва пвтоуа кількість иічевого вугвзцю поріс-няао в івавиа досвідезеешв органайв га тсаавпаии, далі ідуть стінна ссуаЕово-ЕЕшчаого їоавгу, сагазіака, кров, и'язоаа гваавса, головвіШ козое. Поз введаааї еюрзьвиіі овваааи иоа'вгагів [І4С]ГДЖ з півоганатои, ПАШ& і біогвнои ааіввлии було ваиоЕичааня цісве у гіпофізі. ,
4. Поггішавоя зоізаув кора ведпаах піавуаь головного иозву 1*^]ГАМК їа її Еоо'ягатів з ІШК і вікотанатои відбувається проти градієнта воацааїсадії. За рівиаи початкової шведвості по-гмнаншї зсізаиг ПАЛФ-ІАМК порзввшуе ГАМК, вівотивоїл-ГАМН - поступається парад, ваз. Біотиніл-ГАМК і ІШЕ-ГАМК в цілому гірза, аік ГЖі, дроавваоть через оввадгичиї некбразв іюзеу.
5. ПАЛФ-І^ІГіШК і біотвиів«[І4С]ГАЩ упавшій ціпі повів-
няао з вівшою ааіноввслогаз вагабогізуються до І4С02* ПАЛФ-[І4С]ІМЗ у маоїзме Еіаьвоотях япводетьоя із сачаа та в більших -з вагоа. Івтааошзвіогь еатабогізцу до У гомогенатах мозку
є вайбівшов у поріваязві з ішзиив доавідсаааци ткавппааг.
Є. Паїибуаанвя иорсьввх свиаов у заиввоаоау об'сиі спрнчавюз підвииааа ваЕоапчавая иізнп у біакгоохі оргааів і гаааса пре пареагеравьвоау ввадаааі [*чІ]ГАЬК та її воа'югатів з вітаїїїваив, за вивакгаавням вівотвкату. ЗввЕааий вміст весна в іввубацііШоиу сарадовЕаі презводать до зианпааая швидкості.поглиааавя зрізаив головного иозву ГАМК та її Еоа’югатів 8 ПАЛ©; вінотвнатои і Оіо-тввок, в освоваоиу за рахувов послаблзаая проиосів актезвоге твааслорху.
7. Погявваавя зріааав ворв вадвввх піввувь 8-»І2-гііоячнаг
саиож шуців ГАМК та її воз'сгагіа з вітакіааав відбуваегься іа-таневвніш, ніг у 2-иісячвйх санок, і а азвпііз мірі галакать від вмісту ввавз з інвубааійвому сврадовсві. -
8. Найбільш парспзвтиаваци для пвактвчвого ввворЕСїаапя з вавчаввх пвасасатів з віїотсвоіл-ГАНК, ява іатввовваіпа порів-
аяно з ГАМК проаиаае чараз ГНБ і липа у аазначаіЗ чірі розпадаються па в вхідні сполучи, а тапоа ИАЛФ-ГАІШ, по гаодпа у порівнянні з вільною ачіаоанолотов оепсявиться йэрцзвтаиа ГАМК-шуата, у більшій місі зз'язувтьоя білваиа асові, аатяззіса надходить до вайроцптів з позавлітавного сарадозЕша та хараат9разуеться бігья ззсазвоз воипансаторяоо діея пса гіяопоії.
СПИСОК ПРАЦЬ, СШБЙКОВШП ЗА ТЗШО ДИСЕРТАЦІЇ
^1. Тилавяо Д.В. Фаоыазонанзтава ПАЯФ-[І-І4С]ГА?.Ж а (І-^СІШК в оцганйзиа шааЗ/Діат.вауч.яовф. ггоз.учваж бгол. фаз. Одас.' уа-та. Одасса, 22-23 саатябоя 1988 г, - Одесса, 1938.
- С. 63-67. - Дап. з УарНКЖГЙ 27.10.89, Й 2308-Ун-69. ' '
2. Твшонко Д«В. Фаруакошззипа з псогзацаймость ч«зрзз гз-цатознцафалачасвиЗ барьер ^^С-гацгіа-аааис«асляізоЗ ввсвогн а геронтогааазз// 7 Езас. сьазд гаоовтологов з гэраатроэ. 22-25 ноября 1288 г., г.Тбаапса. Тэз з рай. дона. - Нзаз, 1938. -3. 642.
3. Розааоз А.Я., Гузап В.И., Копагээа’Т В.М., Ташавзо Д.В., їзсдолоз И.Г., Запорогчоз^о А.В., Станавоза Л.Н. ФармавоааЕэ-гива, баоїсаасфораадия з твааях: а затабозиза цачавьоЗ ио утпа-ооду иавотиаоил-ГАМК// Паваыааоа - аоянй царабровасзуляранЗ а їоотсопнна псапара? /рэзультатм заспарвцантального а клаввчас-зого взучанвя/: Газ. Есасоюзн, вон®. 19-21 апреля 1989 г., гДфа, - М.: ШШСЭНТИ, 1989. г С.*126-135.
4. Розанов А.Я., Таиавко Д.В., Заповоапенпо А»В. Обман з
гатабблаза до ^(>2 вопьагагоэ ]гаина-ачааоцаояяаой ввапоты : парадоксавьфосфатом, наЕотанатои з баотанон// Унр. биохса. гура. - 1993. - Т. 65, й 4. - С. 87-94. .
5. Тшанко Д.В., Розанова З.А. Розподіл [І-^СІГАМК та її юн’югатіа з яікотваатоа, піоздозаазьфосфаяоа і біогиаом у тяа-шнах цороьвах еввпов пра дії фазгорів заывнааого простору// 5изаол. аура. - 1993. - Т. 39, Л 4, - С. 33-38.
- Тищенко, Дмитрий Владимирович
- кандидата биологических наук
- Киев, 1993
- ВАК 03.00.04
- Система гамма-аминомаслянной кислоты (ГАМК) в структурах головного мозга при изменении функции щитовидной железы и воздействии паров бензола
- Биохимическое обоснование применения L-аспарагиновой кислоты и функционально связанных витаминов для коррекции биоэнергетики в ткани головного мозга в условиях гипоксии замкнутого пространства
- Система гамма-аминомасляной кислоты при использовании адаптогенов для профилактики каннибализма кур
- Синтез смешаннолигандных комплексов металлов с витаминами и аминокислотами и изучение их биологических свойств на животных
- Роль ГАМК-шунта в метаболической компенсации в головном мозге при некоторых экстремальных состояниях и экспериментальной терапии