Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивные качества свиней зарубежной селекции в условиях Украины

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Продуктивные качества свиней зарубежной селекции в условиях Украины"

г г;. Oil

укра!нська академ1я аграрии наук

1нсжгут cbihapctbä. УААН

На правах рутопису

БАЖВСШЯК Олександра Мжайлтвна

ПРОДУКГИВН1 ЯКОСТ1 СШНЕЙ ЗАРУБЕШО! СЕВШИ Б УМОМХ УКРА1Ш

Dê, Ci,СУ

"00.00.17'- технология. виробнгатва продуктгв тваркнництва

А В Т О Р Е Ф ЕРА Г

дисертацИ на здобуття наукового ступени кандидата схльськогосподарських. наук

• Робота виконана у ввддШ розведення 1 генетики 1нституту свинарства УкраТнсысо! академ!! аграриях наук.

Науковий кергвник - доктор схльськогосподарських наук, ярофесор, Заслугений дхяч наукя х технгки УкраТни ОСТАПЧУК Петро Петрович

Офицйн! олонентя- доктор е ¿льсьгсогосподарськкт наук, лрофесор, Н03ДР1Н Микола Терентхйович

кандидат с1дьсьиогосподарсьхих наук АКШОВ Сергхй Володииярович

Пров1дна установа - Херсонський сгдьськогосподарсьгай хнсТитут

м Й

. Закист вздбудеться "У// » 1 ('('¿Х'1995 року

/л, >

о-'[ - годин!, на зас1даннх спецхалхзованоХ Ради /шифр К.020.70.01/ при хнститут! свинарства УААН за адресов: 314006, и. Полтаза, Шведська Могила

3 дисертащею моана ознайоыитися у бхблхотегц 1нституту свинарства УААН.

Автореферат роз!сланий н9" 1995 р.

Вченяй сехретар спец1ал1зоаано1 Ради, кандидат

Йтологхчних наук «А^о-О ОЛ.Пхдтереба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБСПИ

Робота прясветгена вивчегего продуктившк каостей свякеЗ зару-бхкно! сеяездИ в уиовах селекц1йно-г1бр!щяого цзнтру.

Автуадьн1еть теки. У вирпзетп проблекв забезпэчвння населения вксокояйсниия ы"ясниии продуктами, в току пися{ i свининой, поряд 1з створенням оптяиальних уаоп год!вл{ та утротгачкя ч!яъке итсц® зейка® ефектнвне вккорнстання хснуэтизс в1тчяонйиюс та зару-бЬюях пор!д свиней в ргзниг системах розведеняя.

В зв"язку э цям веялке значения мае поргЕИяльне вявчэння особ-ливостей продуктивное?1 та едаптацййто! здатност! свкнэЯ ргзних ге-нотяпгв заруб ЬсноЗ селекцх! з кетой строгого вакорястаняя для гснуэтого генофонду, так 1 етвордккя новгос бЬткз гасокопрсдуетив-шп: порхд * тяп!в свшэй.

Особливо! актуальное?! це пвтанш? набуваз в зв"пзеу з переведениям галуз! свдаарств'а на г1брядну основу.

Мета досяхлдень. Провести порхнкялька Ейетення ггсрхд ззрубЗз:-но1 селекцИ як при чистопородному розв-гденяг, так 1 двояорсдшзду схрещуванн1 в умовах УкраХна.

Завдання досдцщекь. Еяетгата особгявост! росту х розвптгу, гематолог1чн1 показняки, рэзггстентнхсть 1 с?ресост{й1ггеть, в!дго-дiвeльнí 1 м"ясн1 якост! володняка,. репродуктявн! { вЗдтворн* в ластив ост! свиноматок 1 кяурхв ежжтко! порода, ландрас,

дврок та подсей велика б1ха х ландрао в процес! Ьс адаптацН, а такса дата етонон^чну гад иду.

Наукова новизна ! практична п1ин!сть робота. Вперяе в уиовазг Зояотон1ського селеш^Яно-г^бридного центру ЧЧретсько! облает! проведена оц!нка пиеи1нних, продуктивнее 1 адаат- 18янх як остай свиней р!зних геноппйв ангхтЯсько! евлвщИ, цо исауть бута вш-

ркстакх при розробцх систем гхбридизаах! та породно! технолог!I, яка забезпечкть найбхльп повну реалхзацго гекетичнкх задатков.

Ащюбацтя робота. Основнх положения дясертащ! доповхдалиея на Вчекгй радг Институту свинарства УААН, сильному зесгдяин1 нау-ксейг вхдахдгв 1нституту та технхчнхй радг Золотоигського селек-п1йяо-ггбрадного центру г одержали позитивну оцшку.

Дисертацхйна робота розглянута г схвалена на розшренону зас1-даш-х вхддхяу розведення та генетики 1«статуту свинарства УААН, 1995 р.

Практична часгина роботи виконана автором, а розробка теоретично! частини складае близько 90%. Уточнения теоретичних положень проведено науковии керхвником професором, доктором сгльсысогоепо-дарсымх наук Остапчуком П.П.

Робота по вивченнв плеихнких, продукгивних та адаптацхйких якостей свиней рхзнкх генотипхв англхйсько! селекцН в умовах Зо-лотонгського СГЦ проводиться вне риге,

Пубд1кацгя результатов дослгджень. Основнх катерхали, що роз-кривають змхст дисертац1Т опублхкованх в трьах наукових статтлх.

Структура х обсяг роботи. Дисертацгя складавться 1з встуду, огяяду л1тератури, материалу г методики дослзджень, результатгв досл!дкеиь, економшно! ефективностх досладкень, яисновкхв х про-позицхй виробництву, списка викориетано! лхгерагури. Робота викла-дена на сторхкках машинописного тексту х включав 23 таблиц!, 15 калпнЕхв. Бхбл10граф1чний список виксристано1 лхтератури включав 277 найменувакь, в тоцу числ{ 58 хноземнкх дкерел.

На захиет виносяться експериментадьн1 данх порхвняльного вив-чекня росту 1 розвитку молодняка свиней, продуктивномI свиноматок 1 в4дтворювальних якостей кнурхв, вгдгод^вельних х м"ясних якостей

в проце.сг эдагггацгI свиней велико! бхлоТ породи, ландрас, дюрок англхйсько! селеиц!, що завезекх згхдно договору э англхйською ф1рмою "1Нк 1штрузент Кошанх" г гхсмхсей велика бхла х ландрас.

уатерш I тодт досл1деекь

Дослхджекня проводили в 1991-1993 роках в умовах Золотснхеь-кого селентдгЯно-гхбридного центр;? Черкасьяо! облает г, з лаберато-р!ях 1нгтигуту свинарстэа УААН та 1нституту зетерянарно! медипики УААН на свинях ргзних генотипхв згхдно схеми дослхду /табл. I/.

I. Схема доелтду

Порода т : Молодняк у 2- чхсяч- : Доросл1 тварикк породнхегь кому ЗГХП_

: стать :кхяыпеть голхб : стать : яглькхсть голхв

Волпка бхла свинки ГО 20 януоя свиноматки 5 ь

Ландрас янутт сиянии мм оо януря свиноматки' 15

дазрок ЯНУРЦ1 евкняя оо кнури свйнонауяя 5 15

Велика бхла х зандрас еэинй! то ■ ¿и 0

Для дослхду В1д1браяя магодняк озяней у 2- нхсячнс :уу зтзг :

з гак ейормували четаря гтгддсслхд;« гругга, оря ль с«у врахуааяп В1н, стать та сераднь живу маеу. Весь молодняк бут» тяясше для по-ргд х за отцнко» вхдповхдаз вямогам першего класу ?а езхта.

Рхст та розвиток доезхднях уварян вивчали ялязеом гндиэхдуаль-ного зважувакня та взяття пссмхрхв: дозгшна ту лубу, обхвату грудей, згарини грудей, зисотя а хозцх, ширин» зацу, глкбння грудей, обхвату п"ястя в 2,4,6 та 8 тсяцхэ.

Для вязчення в!хотх знхн в яропорцхлх будспл Т1ла у доелгд-

игх гваряя вззначаая гвдеяся: роагагнухост!, ц&оагнос?:, збэтсстг аисожогртдност!, шрокогрулност!, костистсст!.

Сгрессчугзив1ст11 тварин рхзних порхд вйэнапаяя гадатаноиви а®?одой, роэробзгнии амврикансьгаши зчвнима /1974/.

Дм вязченкя б1олог!чних ссобливостей свиней рхзних генотяш: 2е прагродаоГ реззстентносм, вхд 5 голгв зсаио! груш брала гроз у 2,4,&,8- к1сгчаоцу вид. В хцльн1й кроах I в сизоротцх визнаяал ввхст гезгатзоб1ну та я1льк1стъ ернтрсщят1з, лайноцитхв, емхст за-гельного б1жжу, а таксе бахгериЕЗДну, яхзоцнмну I фагоцитарцу аавгвюйстъ оирозагви кроах.

В к!кцх внрощузання ремонтняй молодняк оцхшзвали методой ксктрадьного вярацування. •

Продуктивность маток оцхнявали за тахюмн показшшаш: кхяь-ъАсть яизвсг поросят при народзеня!, Баяякопязднхеть; кхлъкхсть та ззла веса порося? а 21 1 в 32 дн{, збережзнхсть поросят при вхдяучзннх.

хйзьэтсн! та ях!сн1 показники сперта кнурха визначали за за-гальаопряЗиятида методам. Бхояогхчну повнопхннхсть сперыхТв кну-р!в р1зних пар!д шзначали за такими показниками: кхжькхсть спарс .ваних свиноматок х заяяхднвванхстъ, з них опоросялося та багаго-Пл1ДН1СТЬ. .

Дкя вивчзння В1ДГод1Еегьких ! м'ясних якостей з одзрнсаяого приплоду в£& свиноматок п!ддосл1дних груп вхд1браля в 3,5-4-м1ся* кому вfцf середяЬс за масоя поросят. Втдгодхзхя пхдсвянкхв групо] затрата корму визначали для ксяно! тварини в грухгё згiдня англхй-ськоХ система.

Б1дгодхвельн1 якос?! пхддосл£дних тварин всхх груц оц!нювал] за такими показниками: вхк досягнення живо! маси 100 кг, середнъ' добовий приртст за об*!ховий перход та витратя корму на I кг пр»

роггу skbdI каси.

3 we?OD вкгяення к"ясо-салкшж якостей, при досягненнх теарк-н&аа жвво$ меси 100 irr було забито кь бойь-j еелекцйно-гхбрхднзго пектру по 5 гояхб з eoehoI rriftsccsipHoi групк. Забхйн! i к'ггснх якост i впзнечшп» зггдко вкмог держстаядарту та технолог галс: проект хв, saTBrSRsscmn: Держагроиромом УРСР /1933/. Морфологхчяяй склад туш г ф1з;тко-х1мгчн1 ягостг к"яса i село вквчехв зг!дпс загалькоприйняткх методкк BtT /1578/.

Для тварин пхдцослхднис груп букв стзорек: аналогitmi оатв-кальнх умови годгел! та утрдагкня у sei егковг перходк. Утрикаяня всix етатево-вгковЕх П1дд0сд1дних груп йгзвигузсьне ка ч&отково пцльовгй бгтокнхй пхдлозх. Переи1щекня свиней is сектора в сектор здгйенпвглоск згхдно пряйнятого на комплекс! рктцу виробкицтБа. Год1влк тварин бута нормсвана.

Оснсвний ыгатерхал,- одеркаинй в досяздах, обробленнй методов sapiaarftHo" статистики для малих величин за М.А.Плозсхксьт: /1970/ з вкг.орйстакняы ежектронао-обчЕслсБально! маакнкк МК—52.

Оптику вхрогхдно! ртзииц1 uns тваранаш nificcczipmcx груп за окремими ознакамя рстаногиззаяк по табжиш стандартного, значения Стыэдента.

РЕЗУЛЬТАТЕ ДОСТХЩНЬ.

0собливост1 розвитку молодняка рхзнкх гелсгиптв свиней_

Рхст г розвкток тварин вгдбуваегься нлягом складно! взаагодх! спадково! основи органгзму з хонхретюгми умовами зовнхшього с©-редоветца i в важливим фоном для реалхзац11 генетичного потенцхалу продуктивности тварин /Е.А.Богдаясв, 1914; М.£.1лйяов, 1957/.Ьгва мае а кнурцхв i свинок у вхховоцу аспект! в перход адаятевх! наведена в твблихц 2.

2. Жива маса иолодняка рхзнгос генотип!в, кг

Порода I : Стать _ В!к. мхеясх_'.

породнгсть. : 2 4 : 6 : 8

133,4+3,17" 134,1+2,27

151,1+4,10 . 140,6^2,00

129,3+6,30, 127,2^2,55

152,6^4,69 152,9^2,49

Молодняк порхвкювадьних генотипгв вадзначався хорошо» енер-гхею росту. Це свхдчить про висок: пяемхннх задатки завезеного молодняка, на якт не позкачияась вад"емно змхна кл:гиатичнгос та кормовчх умов.

Кнурщ х свинки в 2- мхсячному вхцх мало' вхдрхзняглися за айвою иасов 18,6-20,5 кг, або на 0,5-10,2%, а в продесг впрощуэшня рхзниця зб1дьщувалася I становила 1,2-24,0%. Серед чистопородногс молодняка найвищу енергхв росту пали кнурц! х .свинки породи ландрас, якх в 4- ихсячному вхцх за живою ыасою переважали ровесников велико! б1лоТ породи на 16,2-22,4$, в 6 - на 4,8-18,0% г в 8 -на 4,8-13,2%, а породу дорок, ввдповвдно, на 18,9-20,9%, 11,4-22,4% I у 6- мхсячному вхц! на 10,5-16,9%. Поступався за живою масои молодняк породи дврок також х ровесникам велико! бгло! породи. Що стосуеться змхн живо! иаси поясного молодняка, то протягоы всьо-го перходу вирсщування вхн ыав крапц показнини, нхж велика бхла порода та дорок, а в 6- мхсячноиу вгцх помхснх свинки перевакалн внххдну породу ландрас; у 8- мхсячному В1цх перевага за живою масо! була у тваркн обох статей на 1,0-14,3%.

Велика бхла

Ландрас

дорок

Велика бхла х ландрас

кнурщ свинки

кнурщ свинки

кнурцх свинки

кнурцх свинки

18,7+0,68 19,1^0,41

20,5+0,30 20,1^3,49

19,2+0,68

18,М),4&

19,7+0,76

19,¿¡0,36

47,6±1,56 48,1^0,93

58,3+2,1 55,9+2,02

«,2+2,17 47, (¿1,50

55,5^1,49 54,%1,1

92,5+5,15 93,7+1,5

109,2+4,10 98,3+2,29

89,2+3,93 88,1+1,60

107,9+3,67 104,4^2,10

Отже, в умоэах селекцхЯно-гхбридного центру кнурцх 'i сзинта- ■

породи ландрас англхйсько! селекцг! яиявилися няйбхлъа схорЪегтхлп-

ми, а дврок - пхзньоспхлими.

3. Середньодобовх прироста гяво! маси молодняка свиней ргзгатх генотппгв, г /щя/

Повода i ■: Стать ПЗпХСД C0CTV. чтеяпх-

породяхеть : : 2-4 : ' 4-6 : 6-8 : 2-S

■Беляка янурпх' 482+34,3 76I¿62,ó 734+63,8 648+25,6

бхлз свинки 490+17,5 776+29,5 712+18,6 65^12,7

Ландрас KHypni 633+46,1 848+53,8 748+61,8 742+20,0

свитая 597+26,2 705+22,8 '¡746+39,9 685+il,8

Дюрок хнурцх 486+32,1 686+47,3 716+53,9 629+34,4

раинхи 473+22,6 685+22,2 686+56,4 618+14,1

Велика бъла генурцх 597+25,4 873+65,9 798+36,1

х ландрас свинки 584¡I5,6 819+25,7 . 861+26,4 758+14,6

Протягом всього перхсду гирсщування чистопородная нолодкяя породи ландрас виг г дно зхдрхзнязся втд csobc рогеснинхв за дошет-нои ттла, дещо короттлоп вона була у янурцхв i свинок велико! бхло;: породи, у дюрххз зона була найыеншоп. Що ж до ясмгсей, то за там показ никем бонй займали прояхлену позяцхя ми вихздшпаи породами.

Продуктивность молодняка свиней рхзних генотип i в при контрольному виролг/занн!___

Контрольне вирацування кнурцхв велико! бгло! породи, ландрас, дюроя i пом1сних велика бгла х ландрас, проведена нами, евгдчить про досить високу 1х продуктивнхеть /табл. 4/.

Рхзниця в хнтенсивностх росту кнурцхв рхзних генотипхв позна-чилася i на sin i досягнення ними втдповхдно! контрольно! живо! маси. Так, кнурдi породи ландрас skboí мася 100 кг досягли у bixjí 165,5 ahí, або на 2,8-34 день ранхше, нЬс Тх ровесники хнпмг по-

4» Результата контрольного вярощування KKypqis, М

Подаэннки -Порода i породнхсть i '-_

: велика : мн^р^л : дюрок : велика бхла __________:6iaa___:_____ ______:х яандЕас__

При постановах на

вирощування: _ _ ____ „ _ _ .

жива маса, кг 32,4+1,3 40,2+1,3 35,5+1,3 37,2+1,5

вхк, днхв 92,(¿1,0 93,0+0,7 93,0±0,0 93,0+0,34

Пш 3h*ttí з зиро-щугання:

жива мае а, кг 92,5+3,1 109,2+4,1 69,2+Э|,9 107,1+3,40

вхк, дн1з 176,0+1,0 177,1+0,7 177,0±0 I77,2¿0,34 Тривалхсть вииощу-

зання, днхв * 84 84 84 84

Прирхст за nepiofl вирадув&ння:

загальний, кг 60,1+3,40 69,0+3,30 53,6+2,90 69,9+2,24

саредньодобовий,г 715,0^40,5 321,0+39,7 638,0^34,0 835,7^25,3 Вхк досягнения -asol

мася 100 кг, £HÍ3 169,5+6,7 158,4+4,4 199,3+8,15 100,5+3,13

Сумнрний показник тошини шпику при зивхй naci IDO кг,

мм . 40,6+1,6 35,3+1,1 40,3¿0T5 . 34,5^1,18

Затсачено корму на

I кг приросту, кг 3,36 3,17 3,61 2,37

рад. НаЯменш хнтенсивним росточ характеризувалися кнурцх порода дюрок, якх за результатами контрольного зирощування поступалися вехм 1ншим пгддоелгдним трупам /Р?0,99/. Одним з важдивнх показнл-кхв при оцхнцх молодняка за зласнсв продухтивнхетв в витрата кор-MÍ3 на одинигда приросту иизс! маек, з якими тхено поз'язана еконо-М1чна ефективнхеть галузх, оскхяьки в эагалънй! собхвартостх ези-нини на корм при ¿зада-в бхльае пол о виня затрат. Особливо високос оп-■ латов корму вхдзначалися поихсяг. sHyptji. На I кг приросту вони витрачали в свредньсыу 2,87 кг корму, що на 0,49; 0,3; 0,74 кг, або на 14,6; 9,5; 20,5 вадсотиэ ивкше, нхх у чистопородяих ровесников велико! б!ло! породи, ланд рас i дюрок.

- хо -

Що стосуеться формування м"ясо-салъних якостей кнурцгв порхв-га»вальких генотипхв, виразником яких «гоже служкти с унарна г о кет не тпкпу, то данх свхдтегь про те, що при жявхй «aci 100 кг найтонг-шй bíh був у помхсних кнурдхв та породи ландрас - 34,5; 35,3 ш. Ровесниго велико! бхло! породи i дпрок достовхрнс поступаяиск за цик показгапкаг/Р?0,99; Р?0,95/.

Подгбна закономхрнхсть збереглася i прк контрольному вир аду-bshhí свинок. НаЙВКЩКЙ серздкьодобовий прирхст XJíPOl iíSCH eí,1líÍtT6-но у покгсей - 796 г, вони на 6,3-21,2 днх ранхвэ досяглк жшзо! васп 90 кг, порхвняко з «гистопородкими тварккает.

Опее, на nigcTBsf одержаних результатов шжна ztVirx висновку, що опдккв когодняха за зласнов продуктквнхств вляхоа контрольного виркцування дозволяв прискоркти його добхр для подагьшого тетиного використаяйя при дотрикакнх зшог, передбаченкх акгятйсъкоэ технолог i ей, щодо створекня вготкиаяько-опткмаяьнж: jtíob /тнтен-сивно! збалансовйяо* годгелх, когорту утримаяня i догляду для якнайповнгиого розкриття генеткчтге- зацагггв/. Теки? пхдзггд заслу-говуе на у вагу i на ипроке зегтосування у всЬ: шеьггдпривмствЕХ, що зайкаяться виропзгваяням ремонтного i плвихнногс колодняка.

Гематологхчн! показники у молодняка свиней рхзнгос гевоггптХв__

Морфологхтрий í 6ioriiir4mtíi склад кровх зал ехали вхд породи, породност1, вхку та статг тварин. Так, поигений молодняк дещо пе-ревищував чястопородних за bmíctok загахьного бхлка в сироватп! кровх, еритропктхв та гемоггобхну, що свшшть про пхдвящену окислсвально-обюнну здатнхеть кровх, отже, тваринк масть бхжьву схильн1сть до пхдвищено! продуктивное?i. Серед чиетог/ороднкх пад-свинкхв вяЕзтаи поьазкиками гемоглоб!щу в б1льшост{ вхкотех nepio-дтв харагтеризувалися тваринн породи дврок. . .

Аналхз деяких гуморальнкх та клхтинних факгсрхв захисту показав, що в молодняка до 8- М1сячкого в тку вхдбувалися эмхки за-хисних функцхй оргактзьгу. Порхвнюючк данх таблиц! 5 иохна ехдм1-титк, що бактерицидна акткзчтсть сиворотки кров! нез&лежно вхд порода I породност1 тваркн з вхкоы збхльшуеться не з однаковою хктенсивнхств. Так, якщо з 2 до б- кхеячного вхку у кров! молодняка рорхд дврок I велика бхла П активнхсть зросла в 2,12-2,15 рази, то в пород! лавдрае в 1,38 рази, а у помхсей велика бгла х ландрас в 1,5 рази, то з 6 до 6 ьпсятцЕ навпакк рхзко эбхльстуваласъ у по1псних пхдсвинкхв г породи ландрас. Що стосуетьск мхгпородно! рхзницт, то у б Ы1сяцхв за ши показникоы молодняк породи ландрас х помхсх поступалися вхдпоехдно велик1й бхлй* пород! на 35,532,5«, а пород! дюрок - на 33,9-30,/Р?0,95/.

Закливе значения в резистентности оргакхзму мае лхзошмна активкхсть сиворотки кровх. Одержан: дшп свхдчать про те, що вона у тддослхдних тварин за перход вирощувакня з 2 до 6- мхсячного вх-ку характеризуешься незначними холиваннями х мае тенденхдю до невеликого эбхльшення. Виняток становлять показники'лхзоцимно! ак-тивяостх сиворотки кровх молодняка породи дврок I покхсей, в яккх вона зростае до 4 мхсяцхв з незкачким зиетентт до кхння дослхду.

Фагоцитарна активнхсть нейраЬхлхв у пхддосл1дного молодняка у 2 М1сяц1 була найвищою у велико! 61Л01 породи - 67,7%, а най-нихча у лаэдрасхв - 44,7% /Р^0,95/. В 4 мхсяцх фаг опятарна активнхсть у ветх порхвнювальних трупах значно збхлыпувалася: велика бхла на 9,5%, ландрас - 49&, дврок - 355, пом1С1 - 22,5£. 3 4 до 8- мхсячного в1ку вона поступово зкижувалась. Це характерно для вс1х П1дд0слхдних груп.

о. показникя кров1 свиней рхзних

генотипхэ, % /Ы+ т /

Порода х :Еактерипидна : • Лхзошмна : Фагсххитарна __ пооодн^сть^ __ ¿активн1сть ___: _актизнхсть__^ _азсгизн1сть

Зелика бхла

Ландрас

Дорок

Велика б!ла х ландарс

Велика б1ла Ландрас• Дярон

Зелика б{ла х ландрас

Зелика бтла

Ландрас

Дсрок

Зелика бхла х ландрас

Зелика бхла

Ландрас

Дпрок

Велика бгла х ландрас

2 мхсяцх

.14,42+3,70 42,17+4,99

14,40+2,00 38,4С+8,60

14,25+1,30 . 30,90^2,40

.13,75+1,44 ' 37,99+3,70

4 мхсяхп

14,18+3,32 13,60+1,13 14,70+1,34 13,98+1,57

37,30+3,00 38,70+3,10 42,80+3,23 41,72+4,66

б ц1сядхв

31,10+2,90 41,00+4,50

20,0^2,30 39,38+5,40

30,35+3,80 37,40+2,50

21,10+1,90 38,76^2,60

8 мхслххгз

30,30+2,93 29,25+3,15 30,40+2,90 31,70+3,30

43,00+3,10 40,85+1,42 33,20+2,30 36,60+2,99

67,70+6,20 44,20+5,70 60,50+10,60 55,10+5,05

74,14+4,54 66,00+4,50 62,32+6,50 67,50+6,08

54,45+6,40 45,32+4,57 60,58+3,50 49,20+4,00

42,90+3,10 37,00+1,60 48,30+4,21 36,50+3,17

Зхдгвотжзальна здатнхсть кнурхв

Дослхдаяння сперкопродукш!, одержано! ахд ккурхз рхзних по-рхд аиглхЗс^о! сэлекцхТ а 10-11- месячному вхдх свхдчять про те, "0 за якхсними та ях.лькхсни1*и отказниками хснуч певяа рхзгащя /табл. 6/.

Сбпаг еякуляту серед зоргзнювальних труп був "найбхлышм у журхз лсродя лацдрзс /141 мл/ I. за ним показ никои зони перевили-

б. Як!сть сперми кнургэ рхзниг генотипхв

ттпт>ппя :0б"ам ея-'АктивнтггьгКонхзен-оа- :йхлъктсть сттер-иорида куляту, спермхХз, цхя, «год их!а з еякулятт, ____,______бал _ х _ V____'•___ -Ч5ВВ ____

Велика бхла 132+7,5 84,2+2,6 0,19+0,013 24,7±1,6 Ландрас 141+7.4 79,9+2,9 0,18+0,01 24,8+0,97

Ворон 86±4,3 81,4+2,6 0,28+0,01 24,1+1,57

ли ровесникхв велико! б4ло! породи на 9 ил, або на 6,8$. Щодо породи дарок, то об"ем вякулята меипий, нхх у ровесникхв велико! бхло! породи в 1,54 разя I ландрас - 1,64 рази при високтй ахро-гтдн1й рхзюпй /Р?0,959/. Серед устх бхояогхчязсс показяиятв сперми об"«« еякуляту буэ найб1ль® варгабеяьним / 75-115 мл/. У кнур!в велико! 61 до! породи лгихт об"«му эякуляту стеновив зтд 112 до 152 мл, ландрас 115-155 мл 1 порода дюрок - 75-100 мя. За показ ником кшцентрацх! сперма кнур1в породи .шорох була найбхлыа концвтрованоп, цо в перерахунху на загахьну кхлькхсть сперкЛв а еякуяхт! змениу« таку велнку рхзниц! мхж породами I дозволяв осх-менята приблизно однакову к1лькхсть свиноматок. За актизнхстп спермхХв значних в!дмхнностей мхх породами не встановлено. Проведена нами бхолог1чна оцхнка повнсщхнностх сперм!!в показала зсорс-иу Ьсзапладносчу здатах сть. Отяя, па пазники кхяькост1 х якостх спермопродукцхХ, XI запдадниоча здагнгсть зяадно кодиваютася I залегать вхд породи кнурхв, а пе слхд враховузатн в селекцхйно-шгемхннхй р?бот1 з порода« в напрямку покрацення Э1дтзоровально! здаагност!.

Репродуктивнх яяоетх магок рхзнях генотяпхз саяуа-з _ г

Мали рхзгасс геастипхз, зирещанх з однзаозих умезве догляду 1 утримаяня яри хнтвнсивнгЯ годхзл:, хар&ггэризузадись яееднакааи-

ми репродутстязними яхостяаи. Акалтз даних таблиц! 7 свхдчлть, що за багатоплтлктстэ з периому, другому та й з середньому за дза опорос« значяо* птзкта! не остановлено мтх чистспороднями матхами велико! 5гло! ггородя i ландрас, а таксж пом:гсними катками велика бгла х ландрас. Що до багэтогглтдностх сзинсматок породи дюрск, то в тертому опоре.? i вони -пступалисгт найаплш показнияам nopis-нювальних генотапхз на 1,6-1,о лрроеяти /Р>0,95/, а з другому на 1,2-1,9 поросят /Р>0,Э9/. 3 середньому за два опсрося найэища багатоплхднхстъ булз у свиноматок велико? бхдо! породи, дедо меняет - у породи ландрас i пемгених, а найнижчо«) - у породи дярок.

7. Рзпродухтивнг яхестг свиноматок рхзних генотипхз, т

Ипя-я-игата Зелиха. Ландрас : Дюрск :Велика бгла

показники : б!ла . ' . .х лаэдрас

Продуктивнхсть маток за пеший опооос

Багатоплхднхсть,

голтв 10,1+0,50 10,0+0,62 8,3+0,26 9,9+0,58

Зелихопладнгсть,кг 1,20+0,04 1,23+0,04 1,29+0,05 I,2sZo,58

Яодочнхстъ, кг 39,8+1,73 40,9+1,74 33,1^2,08 40,0^2,1 Ктлыггсть пооосят

при эхдлученн1,гоя. 8,4+0,43 8,4+0,49 7,0+0,34 8,7+0,41 Жива маеа гн!зда,

кг 59,4+2,80 65,0+3,33 46,9+3,50 66,3+3,60

Середня эш&а «аса поросят при вхдлу-

lermi, кг 7,2+0,24 7,7+0,58 6,8+0,31 7,62+0,20

Збережен!сть поросят, % 86,5 88,0 36,0 88,5

Продуктивнхсть маток за другий опорос

Багатспжгднгсть,

голхз 10,5+0,38 9,9+0,84 8,6+0,61 9,8+0,72

Великоплхднтсть,кг I,24j0,03 1,32^0,12 1,26+0,04 1,33^0,69

Молочнхсть, яг 41,{¿1,45 41,3^2,35 35,<¿2,01 40,4^1,50 йхяъххсть тгопосят

при В4длучвннх,га4. 9,4+0,48 8,4+0,29 7,8+0,55 8,8+0,55

Продонжекня табяипх 7

;_______¿-.А. Л. __ ^ _ ¿ _ _ - З _

Хява ласа гнезда, ' „ „

кг ■. 65,9j2,46 67,5+2,78 54,4^,98 68,7+3,40

Середня хява vi аса поросят при ахдлу-

адннх, кг 7,2^0,31 8,0+0,16 7,3^,30 7,9+0,22

Збереженгсть поросят/? . . 87,0 89,0 36,с

91,0

Середня прсдуктивнтсть маток за петаяий г другой опорос

Багатоплхдяхсть, „

голхв I0,;^p,35 9,9+0,49 8,4+0,32 9,9+0,40

Великоплхднхсть,кг 1,22^0,03 Г,2бХс,06 1,374;,03 I,3cZo,C4

Молочнтстъ, кг 40,4+1,09 41 ,<¿1,6 34,3^1,46 40,2+1,3

KiabKÍCTb поносят • при вхдаученнх,

гол. 8,9+0,33 8,5+0,32 7,3+0,30 8,7+0,32

Жива маса гнхзда, ■

кг 62,2+2,01 66,0^2,29 49,7+2,50 67,3+2,50

Сзредн* зива маса поросят пот вхдду-

ченнх, кг" 7,2¿0,I8 7,9+0,17 7,0+0,28 7,8^,15

Збереженхстъ поросят, Í 86,7 88,5 86,0 89,5

Розглядаочи дан! великоплхдностх, зарто зазяачити, що лава маса поросят у маток з другим опоросом зспс Г!ср1внсвальниХ геноти-хгхв буха бхаьшоо, нхх у цешоопоросок. Серед окремих порхд з най-. вяцою мае ос /1,29-1,36 кг/ народкувад? поросята як у серному, тая i другому опоросах у маток породи дюрск, як! перезадали при-п*1д своЬс ровеснипь велико! 6i;:oi породи на 90-120 г, ландрас на 40-60 г i помхснюс велика бтла * ланцрас - 10-30 г. Аналгоггчна . поеххдовнхеть збереглася i в евредяьему за два опороси.

Аналтз данях мслочностх маток /табл. 7/ евхдчить, що IÍ величина кояявавться в межах помиякя як у первому х другом:/ опорос i, так i míx породами - великою бглее, ландрас i пом1Сними- велика бi-

ла х ландрас. Проте зберггаегься гтевнв теквегепя до випго! молочности у маток породи ландрас. Шо * до пього показчика у меток породи дсрок, тс егк ававдо поступазея маткам пог.-гэнвваяьЕиг гекота-пгв. Таг, в сереаньому за две. опороси Ьс молочкь прддуетивнгс?:-бужг меншо» не 5,0-7,1 кг, або на 17,0? /Р>0,99/, кпг у ровеегагаь..

Одержан: вен! свхдчать, во в уловах ее*енэтйно-г1бридного сестру к1льг1сть поросят прв' вхггученнх 5 32-'денному вхцх, в по. ргвнянкт э багатоплтдкхстй, змегатяаея. на 1.2-2,1 поросята, або на 10,7-14,0£ т кслквеегься е сеоедньоиу за два спороск вгд 7,3 до 8,9 'поросята в гйг'здх. що ж до зберасаяосгх поросят, го кислородна ргзнкця буле незнатною г зе двома опоросами виявилась кращов у по-кгснкх свиноматок - 89,8%.I ландрас - 88,5%, а найгащов - у порода дорок - 85?.

Анал1зугчи данх середньо! маси гнхзда при вхдлученнх видно, що в'покхсшос свинок э перлии опоросом вага Його стансвяла 65,3 кг х ка 1,28 кг /Р-^0,95/ була вищов, нгж у яакдрасхв на 6,55 яг /Р^ 0,95/ велико! бхло! породи х на 19,35 кг /РХ),999/, нхж у дврок. За другим опоросом «аса гнхзда буза тагеж вздов у помхекиг маток i становила 68,7 кг. За тм показ никой вони переважаяк тварин ве-ливоТ CiжaZ породи на 4% /£¿0,95/, ландрас- на 1,7? /£¿0.95/, дорок - 26% /?>0,99/.

Що стосуетъся живо! маси поросят при zijuryvt-.Hr,:. тс вони вхдповздалк вимогам, передбачегао: тггнояогхвз селешгйно-гхбркд-ного пентру. В розрхзх порхЕ&ваяьних гекоиш1в виявклись кралимк чистопорвдп лавдраси х ПШ1С1, якх перелагали ровесниЕ1в велико! бхло! породи I дврок на 0,6-0,9 кг, або на 8,3-12,8%.

Вхдгсдхвельнх та м"яскх hkoctí свиней ргэних генотипхв_

Як показали наш! дослхдження /табл. 8/, найбгльш скороспгли-

ми виявились помтсн} пхдсвинки, якт досягли живо! маси 100 кг у

sini 175 дн1в при середньодобових приростах 780 г, що на 15 днхв

ранхше ровесникхв породи ландрас /РЮ,95/, 24,6 днхв велико! бхло!

породи /Р^0,95/ га на 32,9 дкт ракше породи дюрок /В-0,99/. За

локазником середньодобових приростов кга молодняком велико! бхло!

породи, ландрас г ломтями рхзнипя була незначяос, поступалися !к

лише на 13-25 г ровесники породи дазрок, але вона також виквилася

не достов1рнос.

8. В1дгод1вельн1 якостх пхддослтднзк свиней при досягненнх живо! маек 100 кг, M+ííj

: _Показники '_' ■ |.

:вхк досягнен-:середньодо-:витрати корня жкво' каей бовх при- му на I кг :100 кгл £Н1В_ _: приросту ¿яг

299,6±9,2 788+40,3 3,29+0,14

190,0+5,0 776^56,7 3,3310,Х6

207,^10,3 763+59,6 3,3^0,11 ;

175,0±3,5' 78СС21,4 3,00^0,07

За в1дг0дхвельними якостями, завезен! генотипи свиней, ви-г1дно ввдрхзняються вхд пор ад свиней, що розводяться в Укра!кх.

На особливу увагу заслуговуе добра вадселекцхонованхсть по-р1внювальних генотипхв на високу м"яскхсть /табл. 9/. Наведем в таблиц1 данх показують, що вех групи тварин мали високий забхйний виг1Д. Найвищим пей показник був у груш падсвинкхв породи дюрок /76,8л/ - у решти вхн коливався в межах 75,6-75,8'?.

Найбхгьиа маса окосту буле у свиней породи дврок, за яков вони перевакали ровесникхв велико! бхло! породи, лавдрас та по*пс-

Порода i порсэдн1сть

Велика б1ла

Ландрас

Дврок

Велика бхла г ландрас

9. ЗабгйН1 яяост1 рхзних генотип1В при жизхй маеi 100 кг, 11+ т

Показ ни хя J Велика Ландрас : Дзрок ^ Великана

Забхйний вихдд, % 75,8+0,75 75,6+0,68 75,8+0,97 75,6+0,58

Тощина шпину на Píbhí 6-7 ребиа,

мм 24,04+1,90 23,80+2,10 26,40+2,10 20,74+0,70

Довжина' nÍBryaii,

см 93,5+0,49 95,2+1,85 91,8*0,20 ■ 94,4+0,68

Площа "м"язавого

вгтка", сч" 32,80+1,78 32,95+1,96 35,30+2,09 37,36+0,86 Maca задньо! тре-

тини stBTymi, яг 10,2+0,41 9,8+0,42 10,5+0,36 9,7+0,18

них згдпозхдно на 2,9Й, 7,1 та 8,2Й.

Tymi пом гсного! молодняка характеризувапися добре розвинутим "н"язевим заткем", середня плаца його становила 37,36 см^. 3 чис-топородних свиней велико! йхлоГ породи зона була на 13,8? нкхтоп, ландрас - 13,4 та дюрок на 5,855, але рхзнпш статистично кэ з!ро-гхдна. .

ÍÍ3MK0-XÍMÍ4HÍ властявостх м"яса i сала пхддослхдних свиней_

При ешкщ м*ясо-саяьких яяоетей поряд з кт.чькхенини показни-ками, що характеризуются сяisaхднешенням м"язевоТ, яирово! i kíct-коэо! тканини важгиэе значения мазть якхенх показ .тики - bmíct э них поживних речозин: бхлкхв, яярхв, зуглезодхз, мгнеральних еле-мент1в, вхтамхн1в, Особливе значения для технологгчно! переробки туш маять ф1зипо-ххмхчн1 показники: кислотнхсть, 1нтенсивнхсть за-барвлення, вологоаойсть, соеозитхсть, нЪшхсть, мармуров1сть х XHOÍ. За ххмхчним складом м"яса породн1 в1ДМ1нностх проявились а незначн!й MÍpi.

7 м'язовхй тканинх свиней породи дпрок, лор!вняно з ровесни-

кааи гнаях груп, сухо! речовини мхстялося в середньому на 5,25,8% б1лыпе. Коефгщзкт вариабельное?! за щи покаэником був не-зисоотй /Су ■ 1,9-5,15/. Що стосувгься м"яса молодняка породи лан-драс, то воно мало достоверно менший показник, нхж з хнтах трупах /Р>0,999/. Яяхсть а"яса бхльга повно можна характеризувати за К1ль-кхсти бхлжа. У молодняка велико! б!ло! породи вмхет бхлка в и"я- . лсахй тканинх був дел?о б1лывим /21,96%/, порхвняно з породами леддрас /20,5%/, дорок '/20,3%/ г помхеей /19,89%/, /£¿0,95/. ■

У мл'ясх п'1ДДОсл1ДНих груп ВМ1СТ внутргм"язеаого жиру . коли-зався в мэжах 2,0-2,6%. Найбглыпий вмхет жиру був у м"яс! породи дврок- 2.7%, а найменший - у велико! бхло! - 2,0%. Важливе значения мае вхдясшення и"язево! тканивд до ляровоХ. У вегх зартактах нашого дослхду авдносення: проте!н-жир був в кежах оптимальних величин.

5яоном!чна вс&ективн!сть дослхджень

Пор1ВНпх)ЧИ данх, гоепсдарсько-кориснх ознаки свиней ргзннх генотипхз англхйсьно! седекпх! з вимогами бонхтувального стандарту межна ахдзначити, що за бгльшхетв основних показникхв воед ви-гхдяо вхдрхзнявться зад порад першо! х друго! групи, якх розво-дяться в Укра!нх.

Так, при контрольному вирощуваннх кнурцх велико! бхло! породи за вхком досягнення живо! маси 100 кг перевалами показники стандарту кяасу елхта на 20,5 днх , або на 10,8%, дандрас х дарок -на 36,7 I 5,7 дня, або на 21,8 I 2,9%, а свинки в1дпов!дно на 27,8 ДН1, або на 14% та 33,3 I 17,0 дн1в, або на 18,3 х 8,6%. За м"яс-ними якостями свинх ангяхйсько! селегац! також пзреважали вимоги бонхтувального стандарту. Так, товщина шпику над 6-7 грудним хреб-пем у велико! бгло! породи була вщою вимог класу елхта на 6,96 мм

або на 28,9%, а у лацдрас i дврок - на 4,2 i 1,6 км, або на 17.6 i 6,1%.

Розрахунки економхчно! ефективностх вирощування свиней рхз.гс: порхд англ1йсько! селекш! показаяи, шо собхвартхсть I ц приросту /ц!ни 1992 року/ у велико! 6inoï породи склад ала 3755 крб., ландрас - 3751 крб., дврок - 392В крб., а рентабельнхсть вхдповмно 33л, 33 i 2В%. 7 дослхдах, поряд з чистопородними тварннаыи, еть-чали також продуктивна kkoctî помхсей велика бхла х ландрас, г ■ яхих собхвартхсть I ц приросту була на 202-379 крб. нижчою, а рентабельнхсть виробтщтва с вишни на 3-7% вицою, нпе у ровесниив.

Отже, шроке використання свиней, завезених Ï3 ВелнкобрнтанИ на селекщйно-гхбрздний центр "Золотонтський" як в чистопородному розведеннх, так i при гхбридизацх! е економхчно ефеггнвним i ноже позитивно позначатися на ведеhhî галуэ1 в щлому.

ВИСНОВКИ

1. Свинх рхзних генотипхв характеризувалися каодинаковими по-казниками розвитку, стресчутливост1, ф1з1ологхчного та бхоххмхчно-го складу кров!, вхдтворввальних, репродухстивних» вхдгодхвехьних та м"ясних якостей, xiui4Horo, фхзико-хшхчного складу и"яса i ветку.

2. При одинакових умовах годхвлх, догляду 1 утримання молодняк рхзнкх порвд i noMicefl pic неоднаково. IIoiticHi i чистопородкх cbhhî, породи ландрас перевакали ровеснимв велико! бхло! породк

i дврок за довжиног) тулуба i хндексом розтягнутостх. Пхдсштш породи дюрок вхдрхзнязгася за величине® iKfleECÎB збитостi i вярокоза-достх. Молодняк породи дврок у bcî bîkobî пер10ди характерязувався нижчими показникаю^ росту порхвняно з ровесвнЕШа« fiasx генотетпь.

2. Ыолодкях рхзккх геноткпхв за перход контрольного вкрощу-б£»кне кав H9."'HKü!:0Ei покаЕикки сксроспхлостг та вхдгодхвеяьних яеостей. Так, середньодобовий пркрхст живо! маси у яьухшв станс-еяб: порода дюрог. - 5SS г, велико* б1ло! - 715, ландрао - 821, по-«йсей - 335 г ярЕ затратах корму ка I кг приросту вхдповхдно 3,61, 3,36, 3,17 i 2,87 кг. Für-p^i пород:-: ландрас ливоГмаеи 100 кг досягая? на 5,2-31 день ранхше, hie хкг! гекстипи. Станки за пей пе-р!од харахггеризувалисй такими показннкаки: середньодобовх приросте у дврок становили 62S г, ландрас - 686 г, велико! бхло! - 723, по-Mieefe - 736 г, затрате пориу на I кг приросту вхдпсехдно 3,67, 3,7с>, 3,32', 3,02 кхгограхи. йивоХ маек 90 кг воки досягли ракппе евоЬг ровесникхв на 6,3-21,2 дн1, в ТОО кг - за 173,8-196 дяхв i вхдповхдаяи вимогам бонгтуваяьаого стандарту класу елхта.

4. Тварини рхэнкх генотипхв-при тестуваннх на схильнхсть до

■ стрес-синдроиу галотановиа иетодок показали високу'стресстгйкхсть. Найменш стресчутливики вкявйвек молодняк породи дюрок та велико! б!ло1, а серед щддослхдних тварин породи ландрас та вою сей велика 6ina х ландрас стресчутливики i суадпвно чутливими вия.вилося вхдпов1Дно 3 х 10/£ вхд тестоваких тварин,

5. Морфологхчний i б!оххм1чний склад .'кровт залежали вхд породи, породност1 та вхку тварик. Так, попенкй молодняк дето переви-щував чистопорхдних за swicroM эаг&льного бхлка в сироватцх кровх, ерктроцит*в га гемоглобхну, що вказуе на бхлыз високий рхвень окислювально-в1дновних npoqeciB, якх прстхкають в Ьс органхзкх. Серед чистопородних пхдевинкхв вищими показниками гемоглобгну в бхлыност! вхкових перходгв характеризузалися гварини породи дврок.

За показниюаии фагоцитарно5, лхзоцимно! та бактерицидно! активности кровх мхх чистопородними i помхеними тваринами суттево! рхэнинх не встановлено. Вроте, в окремг bikobi пергоди молодняк

породи ландрас та позпсей поступався за сями показнязами ровесня-.нам породи дврок та велико! бхло!.

6. Ропродуктавн! якостх свянсматох боЬг п!ддослхднлх груп, у серэднъому. за два опорося, були вхдносно невясохями i а порхвнякнх з знмогами бон1тувальнсго стандарту яодлваляся вхд пестого до другого тзасу. Найвяца бага?опя1дн1сть була у мат ort ззляхо! б!ло! породи - 10,3 поросята, вэлиноплхднхстъ - у маток породи дврон -1,37 кг i молочнхсть у маток породи ландрас, маса гнхзда при зад-лучаня! у noMicHHX маток 67,3 кг. На хнпх показники репродунтлв-них якоствй пом1сних свиноматок схрещузання значного впливу не мало.

7. Вхдтзорввзльна здатнхсть кнурцхв тхсно пов"язана з Ix породней nanesHicra. Найб1зьвпй'o6"ssi' еякуляту - 141 мл був у кнур-ц!з породи ландрас, а наймекзяй - 86 ал у породи дорок при вясоко-му ступенх зхрогхдност! /?>0,999/. Концентрацхя спармх'в 0,28 млрд/' мл буяа найвящоп у кнур!в порода дарок i за цим показником вони перзвадалп на 0,9 i 0,1 алрд/ыл розесникхв велико! б1Ло! породи i ландрас. Найяргщсэ запахднввальнсв здатнхетя в!дэначалася сперма ккурхв велико! бхло! породи - 85,66%, на 3,6? поступалнея !м кну-ря порода ландрас i на 5,4л - дарок.

8. М"ясн1 якост1 'свиней рхзнях генотипхв були неоднаковими i колявалися в задеяност! вхд породно! налезшостх. Найввдий виххд и"яса був у тушах свиней породи дгрок - 62,63!, дещо поступаяися

!а на 0,6-1,6^ nymt помхснис свиней г ландрас та найменшим bih вн~ явився у свиней велико! бхло! порода - 60,35?. Cbhhi породи дюрок зхдрхзнялися бхльшоп масоп oKocriB та площею "млязевого вгчка", а за сэредньою товщиною arm ну IX Tyai перевахали ровеснияхв хнших генотипхв на 0,84-1,8 мм, або на 4;0-8,8£. Bei тушх пхддоелвднзх груп свиней за тоещиное шпику над 6-7 грудким хребцем не яяив зхд-

по задали вимогам гсласу елгта бонхтувального стандарту, але й пере-важали його на 6,96-7,26 мм.

9. УРясо I шпик свиней рхзгаге генотипов за ф1зико-х1м1чними показникаии в1дпов1дали технолог*чним эимогам. За вмятом сухо! речозяни, проте!ну, жиру, кальцгс х фосфору, хнтенсивнхств забарв-лення, вологрутримуючои здатнгств, нтнтств, активное кислотн1ств /рН/, за температуров топлення, йодннм числом, вологхств х числом рефракцх! вхрогхдно! р!знтн м!ж ^ддосл1дними группам^ не станов-лено. .

10. За б1льахств показникхв розвитку вхдгодхвельних та м"ясо-сальних якостей свин1 пор1внюваних генотипхв переваяали вимоги бо-нхтувального стандарту до класу елхта на 2,8-28,9%, що свхдчить про мсжливхсть скорочення витрат кормхв, матергальнях зассбхв, працт i на ссновх п1дврщэнкя економхчно! ефективностх вироб-ниптэа свянини.

ПРШ03Щ11 ШРШНИЩВУ

1. 3 метов полхпзення якостх ремонтного молодняка та бхльи повно! рэалхзац:! його генетичного потеьпдаяу довольно вироаувак-ня кнурцхв 1 свинок проводит» за прийсмами передбаченями англхйсъ-кои технолог:«®, ка седекШно-гхбридному центрх "Золотонхсыяй".

2. Для покращення вхдгодхгельних х ы"ясних ккостей свиней доптльно аироко впкористовузати в охрецузанит з вичизняними породами свиней англ1йсько! селекхц! як для сдержанна Еисокопродуктав-ного гхбридного молодняка як для вiдгaдtвлi, так х для етворення нових бхлъл продуктивних генотишв.

Осковн! положения дисертацП викладенх в сл^дусчкх робота":

1. Базиволяк О.М. В1ДГ0Д1вельн1 та заб1йн1 яност! свиней ачглхйсько? селекцИ //Гваринництво УкраТни. - 1994- - £ 3. -С. 17.

2. Базиволяк О.М. Молодняк свиней ангЛ1Йсько! сеяекгцТ // Тваринництво УкраТни. - 1995. - № 2. - С. 6-7.

3. Остштоук П.П., Базиволяк О.М. Свинг зарубпкно! селекцг" // Твариншотгво УкраТни. - 1995. - к 4-5. г С. 17.

Bazivoiyak Й.М. Productive dualities of Pigs of Foreign Breedings under the Conditions of Ukraine

Thesis for receiving the candidate degree of agricultural sciences. Speciality 06.00.17 - technology of animal products'

production-.

Pig-Breeding Institute of the Ukrainian'Academy of Agrarian Sciences (IMS), Poltava. - 1.995.

Theoretical and practical material is presented concerning working out, trie est i bat ion of pedigree, productive and adaptation qualities of pigs belonging to different genotypes of English selection under the conditions of Zolotonosha breeding and hybridization centre.

it. was determined Ihet for the eost complete realization of the replacement growing pigs' genetic potential it. is expedient to breed their, using methods provided by the English technology.

Keywords: breeds, Dure-breeding, cross-breeding, adaptation qualities, growth, developnent,. weight .gain, body weight, meat and fat qualities.

Базиволяк Й.К. Продуктивна качества свиней зарубевной селекции в условиях Окраины

Диссертация-рукопись, на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности Об.ВО.17 - технология производства продуктов животноводства. Институт свиноводства 9ААН. 1995. Полтава.

Изложен теоретический и практический материал по проведению оценки племенных, продуктивных и 'адаптационных качеств свиней разных геиитипов английской селекции в условиях Золотоношского селекционно-гибридного центра. ■ .

Установлено, что для наиболее полной реализации генетического потенциала ремонтного молодняка целесообразно выращивать его методами, 'предусмотренными английской'технологией.

Кличевые слова: породы, чистопородное разведение, скрещивание, адаптационные качества, рост, развитие, прирост, масса, мя-со-сальнмв качества.