Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность, качество яиц и обмен веществ у кур-несушек при различных уровнях витамина Е и селена в рационе.

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность, качество яиц и обмен веществ у кур-несушек при различных уровнях витамина Е и селена в рационе."

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РТ'о

Чигрин Анатолій Іванович

УДК 636.584:636.085.16:577.12

Продуктивність, якість ясць та обмін речовин у курок-несучок за різних рівнів вітаміну Е і селену в раціоні

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор,

член-кореспондент УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович -Національний аграрний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів

Офіційні опоненти — доктор сільськогосподарських наук, професор

Цвігун Анатолій Тимофійович - .

Подільська державна агротехнічна академія, завідувач кафедри годівлі тварин і технології кормів

кандидат сільськогосподарських наук, доцент _ Ліхтер Микола Іванович -

Національний аграрний університет, доцент кафедри технології виробництва продукції свинарства і вівчарства

Провідна установа - Інститут кормів УААН, м. Вінниця

Захист відбудеться «^С» РіСоботМД 2000 р. о год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.120.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03 041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий «ЗЬ_»____і Д___2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради , ;ґРґг-<-,

кандидат с.-г. наук, доцент С'1 -'^--ртолюк В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах посилення впливу на організм людини ¡егативних техногенних факторів роль повноцінного харчування значно ростає. В зв’язку з цим питання розробки способів підвищення біологічної інності харчових продуктів тваринного походження набуває особливого начення.

З продуктів птахівництва у біологічному відношенні найбільш цінними є йця курей. Чисельними дослідженнями встановлено можливість збільшувати ількісний вміст в яйцях окремих вітамінів та антиоксидантів за рахунок ищого рівня надходження цих речовин до організму птиці (Ионов И.А., 1997; аравашенко В.Ф. та ін., 1998; Кучмістова О.Ф., 1998). Перевага в цьому разі адається вітаміну Е, який належить до природних біологічно активних змпонентів яйця, а по відношенню до організму людини не є ксенобіотиком. їстосування селену дозволяє зменшувати рівень добавок вітаміну Е в кормах ія птиці і сприяє підвищеному його переходу в яйце. Однак питання про глив високих доз вітаміну Е на організм птиці та його взаємодія з селеном івчені ще недостатньо.

Сучасна література містить аргументовані дані про фізіологічне значення льнорадикального типу окислення в організмі (Владимиров Ю.А., рчаков А.И., 1972; Храпова Н.Г., 1982). Однак тривале надходження до іганізму курей підвищених доз антиоксидантів може призвести як до иження рівня вільних радикалів і тим самим послаблення їх фізіологічної дії, к і до активації неферментативних процесів. У зв’язку з цим актуальним є ітання щодо норм застосування у складі комбікормів вітаміну Е і селену, які рияють підвищенню біологічної цінності харчових яєць і не впливають гативно на фізіологічний стан і продуктивність курей.

Зв’язок роботи з науковими програмами (планами, темами), ісертація є частиною комплексних досліджень по темі «Розробка способів ірограмованого вмісту каротиноїдів, вітамінів А, Е, С, антиоксидантів та ієну в яйцях курей, м’ясі бройлерів для використання цих продуктів у ціонах радіозахисного харчування» (номер державної реєстрації 961)013530).

Мета і задачі досліджень - встановити оптимальні рівні та ввідношення добавок вітаміну Е і селену в складі комбікормів курей для шмання харчових яєць підвищеної біологічної цінності.

У роботі ставилось завдання вивчити:

— вплив високих доз вітаміну Е за різної кількості селену в комбікормах яєчну продуктивність курей;

- морфологічний і хімічний склад яєць;

- вплив різних доз вітаміну Е і селену в раціоні курей на рівень накопичення вітамінів Е, А і каротиноїдів в яйцях та процеси перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) в них;

- перетравність поживних речовин та баланс азоту в організмі несучок;

- вплив введених добавок на антиоксидантну систему та функціональний стан тканин організму курей.

Поставлені задачі вирішувались експериментальним шляхом з використанням зоотехнічних, біохімічних та біофізичних методів досліджень. Обробка експериментальних даних здійснювалась біометричним методом.

Об’єкт досліджень - курки-несучки яєчного напрямку продуктивності у віці від 31 до 54 тижнів.

Предмет досліджень - теоретичні та практичні аспекти застосування вітаміну Е і селену у годівлі сільськогосподарської птиці.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльну оцінку ефективності накопичення вітаміну Е в яйцях залежно від його концентрації та співвідношення з селеном у раціонах курок-несучок. Встановлено, що накопичення а-токоферолу в жовтку яєць при різних рівнях його у комбікормі відбувається з неоднаковою ефективністю. Показано стимулюючу дію селеніту при високих дозах вітаміну Е на величину переходу а-токоферолу в яєчний жовток.

Розширено дані про вплив вітаміну Е і селену на стан антиоксидантної системи і процеси перекисного окислення ліпідів в організмі птахів. Встановлено, що дія ендогенних антиоксидантів на процеси ПОЛ є взаємокомпенсованою. В результаті набуло розвитку положення про існування в організмі курей механізму регуляції антиоксидантного гомеостазу за умов надлишкового надходження природних антиоксидантів з кормом.

В дослідженнях отримано нові дані про особливості впливу різного рівня та співвідношення добавок вітаміну Е і селену на дихальну функцію крові та функціональний стан компонентів дихальних ланцюгів у печінці. Виявлено характер змін концентрації метгемоглобіну в крові та питомого вмісту окисленого цитохрому Р-450, відновлених залізосірчаних, Мо5+- і Мп2+-вмісни* білків у печінці курей. В результаті набуло розвитку положення про потенційну токсичність високих доз вітаміну Е для організму курок-несучок за умої неоптимального співвідношення з добавкою селену.

Практичне значення результатів досліджень полягає у визначенн оптимального рівня та співвідношення добавок вітаміну Е і селену в раціонам курей. Встановлено, що збагачення комбікорму вказаними добавками в доза? відповідно 200 і 0,1 мг/кг забезпечує підвищення концентрації а-токоферолу і яєчному жовтку до 421-439 мкг/г без погіршення при цьому якості яєць фізіологічного стану і продуктивності курок-несучок. На основі одержанні

результатів розроблено рекомендації стосовно використання комбінованих добавок вітаміну Е і селену в годівлі курей з метою підвищення біологічної цінності харчових яєць. Впровадження результатів досліджень здійснено на птахофабриці «У країна» Київської області.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні експериментальних досліджень, виконанні аналітичної роботи та підготовці матеріалів для публікацій.

Апробація роботи. Основні результати досліджень доповідались на двох наукових конференціях викладачів і аспірантів Національного аграрного університету у 1999 - 2000 рр.

Публікації по темі. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 3 статтях.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 144 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, основної частини (п’ять розділів), узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій, бібліографічного списку та додатків. Робота містить 36 таблиць, 1 рисунок та 5 додатків. Бібліографічний список включає 276 джерел, у тому числі 139 на іноземній мові.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились на базі дослідного господарства «Борки» Інституту птахівництва УААН на курхах-несучках 38-ї лінії породи род-айланд. Відповідно до завдань досліджень було проведено два науково-господарських досліди: перший - з червня по грудень 1997 р., другий (повторний) - з червня по грудень 1998 р.

Матеріалом для першого досліду були 210 несучок у віці 27 тижнів, для другого - 60 несучок у віці 29 тижнів, розділених за принципом аналогів відповідно дослідам на сім (одна контрольна і шість дослідних) і на дві (одна контрольна і одна дослідна) групи, по 30 голів у кожній. При підборі аналогів враховувались: порода, лінія, вік, жива маса.

Піддослідне поголів’я утримували в кліткових батареях. У першому досліді утримання було індивідуальне, у другому - групове, по 3 голови у клітці. Параметри мікроклімату у пташнику відповідали встановленим нормативам. Тривалість світлового дня змінювали залежно від віку курей в інтервалі 11,5 - 16 год. Кури всіх груп отримували повнораціонний комбікорм. Введення в комбікорм вітаміну Е і селену здійснювалось для кожної групи окремо, згідно з схемою досліду (табл. 1).

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослідів

Дослід Група Кількість птиці, голів Добавка на 1 кг комбікорму, мг

вітамін Е селен

І 1-контрольна ЗО 10 -

2-дослідна 30 100 0,1

3-дослідна 30 100 0,2

4-дослідна 30 200 0,1

5-дослідна 30 200 0,2

6-дослідна 30 300 0,1

7-дослідна 30 400 0,1

11 1-контрольна 30 10 —

2-дослідна 30 200 . _ 0,1 _

Птиця контрольної групи отримувала комбікорм, збагачений вітаміном Е в дозі, яка відповідає існуючій нормі (10 г/т), без добавки селену. В комбікорми курей дослідних груп вводили добавки вітаміну Е і селену в кількості, наведеній у таблиці 1. Дослідні партії комбікормів застосовували за два тижні до початку облікового періоду, який тривав з 31 до 54-тижневого віку птиці.

Вітамін Е вводили в комбікорми у вигляді 96 % олійного розчину <і1-а-токоферилацетату, селен - у вигляді селеніту натрію в перерахунку солі на елемент. При підготовці комбікормів застосовували метод вагового дозування і ступеневе введення мікродобавок.

Протягом науково-господарських дослідів проводилось вивчення продуктивних якостей піддослідної птиці та дослідження морфологічного, хімічного і вітамінного складу яєць.

Несучість, збереженість птиці і споживання комбікорму визначали шляхом щоденного обліку по кожній групі. Обліковий період, тривалість якого становила 168 днів, був розділений на шість підперіодів по 28 днів кожний. Масу яєць визначали протягом п’яти днів кожного періоду. Визначення живої маси курей проводилось на початку та в кінці науково-господарських дослідів.

Для вивчення перетравності поживних речовин і балансу азоту на фоні першого науково-господарського досліду були проведені два фізіологічні досліди - на початку і в кінці періоду найвищої несучості (вік птиці відповідно 34 та 50 тижнів), протягом другого - у кінці періоду найвищої несучості (вік птиці 43 тижні). Балансові досліди та розрахунки по ним проводились за методикою О.И. Маслиевой (1967). Дня досліджень відбирали по 3 голови з кожної групи. Одержані протягом облікового періоду яйця, середні проби комбікорму та виділень підлягали хімічному аналізу.

В ході хімічного аналізу визначались початкова і гігроскопічна волога, загальний азот, «сирі» жир, клітковина і зола, кальцій та фосфор. Визначення проводилось згідно із загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу.

Для вивчення морфологічного складу відбирали яйця, за масою максимально наближені до середнього значення по групі. Визначення троводилось за загальноприйнятою методикою (Байковская И.П. и др., 1982).

Вміст в яйцях а-токоферолу, каротиноїдів, суми спиртової та гтерифікованої форм вітаміну А визначали за методикою П.Ф Сурая, Л.А Ионова (1990). Виділення а-токоферолу проводилось за допомогою тонкошарової хроматографії на пластинках «Сілуфол». Вміст а-токоферолу в іечінці курей визначався за аналогічною методикою. Усі дослідження доводились у трьох паралельних визначеннях.

Для характеристики процесів перекисного окислення ліпідів у яєчних ковтках проводилось визначення фонового вмісту та інтенсивності этонтанногфтворення малонового диальдегіду (МДА). Визначення МДА іроводилось за реакцією з 2-тіобарбітуровою кислотою (Кузьминская У. А. и Ф-, 1989).

Для порівняльної оцінки ефективності накопичення а-токоферолу в йцях курей дослідних груп проводились розрахунки по визначенню питомого іівня накопичення - величини, на яку збільшується концентрація

і-токоферолу в жовтку яєць птиці дослідної групи відносно рівня контрольної розрахунку на кожну одиницю маси добавки вітаміну Е, введену в комбікорм верх встановленої норми.

У кінці першого науково-господарського досліду та в середині періоду родуктивності несучок - у другому, проводився забій птиці та відбір зразків рові й печінки для біохімічних і біофізичних досліджень. Для досліджень ідбирали по 3 голови з кожної групи. Зразки крові й печінки підлягали вморожуванню у рідкому азоті при —196 С.

Для характеристики стану антиоксидантної системи організму курей і роцесів перекисного окислення ліпідів у зразках тканин визначали: онцентрацію небілкових сульфгідрильних груп у крові, активність тутатіонпероксидази (ГП) в еритроцитах, фоновий вміст та інтенсивність топтанного утворення МДА в печінці. Біохімічні дослідження проводились за етодиками, рекомендованими У. А. Кузьминской и др. (1989).

Визначення рівня вільних радикалів, Ре3'" трансферину (Тф) та етгемоглобіну (МйНЬ) в крові, Мп2+-вмісних білків, окисленого птохрому Р-450, відновлених залізосірчаних і Мо5+-вмісних білків, флаво- і 5ісеміхінонних радикалів дихальних ланцюгів у печінці проводилось методом іектрометрії електронного парамагнітного резонансу (ЕПР). Оцінку проводили

на радіоспектрометрі «Varían Е-109», вимірюючи амплітуду ЕПР-сигналу з відповідним g-фактором.

Біометрична обробка отриманих даних здійснювалася на ПЕОМ з використанням програми «Statistica» для Windows.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший науково-господарський дослід

Годівля піддослідної птиці. Протягом досліду несучки отримували повнораціонний комбікорм, збалансований відповідно до сучасних норм. Набір і кількість основних інгредієнтів, вміст поживних речовин та енергії у комбікормах курей контрольної та дослідних груп були однаковими (табл.2).

Таблиця 2

Склад і поживність комбікорму, % за масою

Компонент Кількість

Кукурудза жовта 30,0

Пшениця 27,6

Горох 5,0

Шрот соняшниковий 15,0

Трав’яне борошно (люцернове) 8,0

М’ясо-кісткове борошно 5,0

Кормовий жир (рослинний) 0,1

Патока 1,0

Т рикальційфосфат 1,0

Крейда кормова 7,0

Сіль кухонна 0,3

В 100 г комбікорму міститься:

обмінної енергії, МДж 1,115

сирого протеїну, г 16,71

сирої клітковини, г 4,11

кальцію, г 3,25

фосфору, г 0,76

Енергопротеїнове відношення 0,667

Для забезпечення біологічної цінності комбікорми збагачувались вітамінами та антиоксидантами. Дози введених у розрахунку на 1 т комбікорму добавок становили: вітаміну А - 7,0 млн. 10, вітаміну - 1,5 млн. Ю, вітаміну С - 100 г, сантохіну - 165 г. Добавки вітаміну Е і селену вводились згідно з схемою досліду, різний рівень яких у комбікормі і обумовив відмінність у годівлі піддослідних курей.

Збереженість і зміни живої маси курей. Одержані результати свідчать, що збереженість курей дослідних груп, за винятком птиці 4-ї групи, на 3,3-10 % перевищувала показник у несучок контрольної групи. Проте певної залежності цього показнику від рівня вітаміну Е і селену не виявлено ( табл.З).

Таблиця З

Збереженість і зміна живої маси курок-несучок за дослід

Група Збереженість поголів’я, % Жива маса, кг

на початку досліду в кінці досліду

1 90,0 1,49±0,02 1,92±0,04

2 96,7 1,50±0,02 1,82±0,05

3 93,3 1,49±0,02 1,87±0,04

4 90,0 1,49±0,02 1,79±0,04*

5 96,7 1,49і0,02 1,79±0,06

6 100,0 1,48±0,02 1,75±0,04*

7 96,7 1,48±0,02 1,79±0,05*

*Р<0,01-0,05 відносно контролю.

Згодовування комбікормів, збагачених вітаміном Е і селеном, вплинуло на живу масу несучок. Збільшення дози селену від 0,1 до 0,2 мг/кг на фоні однакового рівня вітаміну Е в комбікормах не призводить до суттєвих змін живої маси, тоді як у разі підвищення рівня вітаміну Е вона знижується. При цьому вірогідні або наближені до них зміни відмічаються при введенні його в дозах 200 мг/кг і вище. Порівняно з аналогами контрольної групи жива маса курей 4, 6 і 7-ї дослідних груп виявляє вірогідну різницю, тоді як цей показник у птиці 5-ї дослідної групи - наближену до неї (Р>0,05).

Продуктивність і витрати корму. Підвищені дози вітаміну Е за різної кількості селену в комбікормах суттєво не впливали на несучість курей. Інтенсивність несучості в середньому за обліковий період в контрольній групі становила 65,9 %, в дослідних - 63,9-66,7 % (табл. 4). Вірогідних відмінностей за цим показником між птицею дослідних груп, а також з аналогами контрольної групи не виявлено. В розрахунку на початкову несучку кури 2-ї та 6-ї дослідних груп мали вищу несучість, ніж аналоги 4-ї групи, що обумовлено вищим рівнем збереженості поголів’я птиці.

Маса яєць при різних рівнях вітаміну Е і селену в комбікормах змінювалася неоднаково. У несучок 3 та 7-ї дослідних груп маса яєць вірогідної різниці з контролем не видаляла. Однак середня маса яєць у птиці 3-ї групи була на 0,8 г вище, ніж у курей 7-ї групи (Р<0,01). Незначне, але вірогідне зниження маси яєць (на 1,9-2,7 %) відносно контролю відмічалось у курей 2, 4, 5 і 6-ї дослідних груп.

Встановлено, що зниження маси яєць у курей 4, 5, 6 і 7-ї дослідних груп пов’язане із зниженням живої маси. У птиці 7-ї дослідної групи маса яєць

Таблиця 4

Продуктивні якості курок-несучок

Показник Групи

1 2 3 4 5 6 7

Несучість, шт.: на початкову несучку на середню несучку 104,4 106,7 105,6 103,9 106,0 106,8 106,4

111,0 107,5 110,2 112,0 108,2 107,5 109,5

Інтенсивність несучості, % 65,9±2,і 63,9±1,9 65,6±2,1 66,7±2,2 64,3+2,5 63,9±2,5 65,2±1,8

Середня маса яєць, г 51,9+0,2 50,5+0,2* 52,3±0,2 50,7±0,2* 50,9±0,2* 50,5+0,2* 51,5+0,2

Кількість яєчної маси на середню несучку, г: всього за 6 періодів 5694 5376 5710 5648 5460 5386 5595

в середньому за 28-денний період 949±29 896±30 952±40 941±40 910+33 898+42 933+31

Середньодобове споживання комбікорму, г/гол 107,8 108,1 108,0 108,0 108,0 108,1 108,1

Витрати комбікорму на 100 г яєчної маси, г 320+10 340+12 321+11 324±13 335112 341±17 326+11

*Р<0,001-0,01 відносно контролю (п=462-518).

в середньому за дослід вірогідної різниці з показником у аналогів контрольної групи не виявляла, але в 54-тижневому віці несучок також була нижчою. Вказана залежність проявляється і по відношенню до цих показників у иесучок

2-ї групи, хоча їх жива маса, будучи нижчою порівняно з контролем, вірогідної різниці з ним не виявляла.

Зниження маси яєць суттєво не позначилось на кількості отриманої в розрахунку' на середню несучку ясчної маси. Вірогідної різниці за цим показником між птицею дослідних груп, а також у порівнянні їх з аналогами контрольної групи не виявлено.

Середньодобове споживання комбікорму несучками контрольної та дослідних груп майже не відрізнялось і становило 108 г на 1 голову.

Витрати корму в розрахунку на 100 г яєчної маси в контрольній групі становили в середньому 320 г, в дослідних - від 321 до 341 г. Статистично вірогідних відмінностей між групами за цим показником не виявлено.

Морфологічний склад яєць. Різні рівні вітаміну Е і селену в комбікормах не викликали вірогідних змін абсолютної маси складових частин яйця. Встановлено, що у птиці 3 і 5-ї дослідних груп, яка отримувала з кормом добавку селену, введену в кількості 0,2 мг/кг на фоні різних доз вітаміну Е, маса жовтка порівняно з цим же показником у курей 6-ї групи в середньому за дослід була вищою (Р<0,01-0,05). Вірогідних відмінностей за товщиною і міцністю шкаралупи між яйцями піддослідних курей не виявлено. Маса шкаралупи яєць, одержаних від птиці дослідних груп, за абсолютним показником виявляла тенденцію до збільшення, але вірогідні відмінності встановлені лише за відносною масою. Відносна маса шкаралупи яєць курей 4, 6 і 7-ї дослідних груп порівняно з показником у птиці контрольної була вищою (Р<0,05). Цей показник у курей 2 і 5-ї дослідних груп порівняно з контролем також був вищим, але вірогідної різниці не виявляв ( Р>0,05).

Виявлено обернений зв’язок між живою масою курей 4, 6 і 7-ї дослідних груп та відносною масою шкаралупи отриманих від них яєць. Очевидно, підвищення відносної маси шкаралупи відбувається за рахунок більшого переходу мінеральних речовин з кістяка, внаслідок чого жива маса курей дослідних груп знижується.

Хімічний склад яєць. Встановлено, що вплив вітаміну Е і селену на кількісний вміст в яйцях основних поживних речовин специфічно обумовлюється рівнем і співвідношенням цих добавок у раціоні і проявляється лише у період інтенсивної несучості. У курей дослідних груп у 34-тижневому віці відмічається тенденція до підвищеного накопичення в яйцях золи, жиру та БЕР. Вміст БЕР в яйцях курей 3, 4 і 6-ї дослідних груп становив відповідно 2,58; 2,91 та 2,88 %, що перевищувало показник у птиці контрольної групи відповідно на 0,31; 0,64 і 0,61 % (Р<0,05). При цьому в яйцях несучок 4-ї групи

вміст золи був найвищим і становив 0,90 %, що порівняно з контролем було на 0,1 % вище (Р<0,05). У несучок 2-ї групи протягом досліду відмічалась тенденція до підвищеного накопичення в яйцях протеїну. З віком птиці в яйцях курей контрольної та дослідних груп збільшувався вміст золи і органічної речовини, у складі якої питома частка БЕР знижувалась. Після періоду інтенсивної несучості у хімічному складі яєць курей дослідних груп вірогідних відмінностей з контролем не виявлено. У 50-тижневому віці курей вміст в яйцях сухої речовини коливався по групам в межах 23,58-23,98 %, протеїну -11,09-11,76 %, жиру - 9,71-10,07 %, БЕР-1,56-2,31 %■

Вміст в яйцях вітамінів Е, А і каротиноїдів. Використання комбікормів, збагачених вітаміном Е і селеном, забезпечило підвищений рівень накопичення а-токоферолу в яйцях курей протягом облікового періоду (табл. 5).

Таблиця 5

Динаміка накопичення а-токоферолу в жовтку яєць, мкг/г

Група Вік, тижнів У середньому

33 38 43 48

1 110 143 138 136 132+7

2 217 282 171 232 226±23*

3 230 295 188 241 239±22*

4 473 429 350 430 421+26*

5 483 440 369 437 432±24*

6 540 531 448 521 510±21*

7 660 637 575 643 629±19*

*Р<0,001-0,01 відносно контролю.

В середньому за обліковий період у курей, які отримували комбікорм з добавкою вітаміну Е 100, 200, 300 і 400 мг/кг на фоні дози селену 0,1 мг/кг, концентрація а-токоферолу в жовтку яєць була відповідно у 1,7; 3,2; 3,9 і 4,8 раза вищою порівняно з цим показником у птиці контрольної групи. Така ж закономірність зберігається і при введенні в комбікорм добавок вітаміну Е в кількості 100 і 200 мг/кг на фоні дози селену' 0,2 мг/кг. Концентрація а-токоферолу в жовтку яєць у цьому разі підвищувалась відповідно у 1,8 і 3,3 раза. Кожне наступне збільшення дози вітаміну Е в комбікормі вірогідно підвищувало його питомий вміст в жовтку порівняно з тим показником, який був при нижчому рівні добавки незалежно від кількості введеного селену (Р<0,001-0,05). При збільшенні дози селену від 0,1 до 0,2 мг/кг комбікорму спостерігається тенденція до підвищення рівня накопичення а-токоферолу в жовтку яєць. Встановлені відмінності статистично невірогідні, але зберігались протягом всього періоду досліду.

Питомий рівень накопичення а-токоферолу в яйцях курей дослідних груп був неоднаковим. Розрахунок показав, що концентрація а-токоферолу в жовтку яєць курей дослідних груп в розрахунку на 1 одиницю маси добавки вітаміну Е (1 мг/кг), введену поверх встановленої норми, підвищувалась в середньому на 1,042-1,582 мкг/г. Найвищим показник був при застосуванні добавок вітаміну Е в дозі 200 мг/кг, а найнижчим - в дозі 100 мг/кг. Підвищення рівня добавки селену від 0,1 до 0,2 мг/кг сприяло підвищенню питомого рівня накопичення а-токоферолу: на фоні добавки вітаміну Е в дозі 100 мг/кг - з 1,042 до 1,186 мкг/г, а при введенні в кількості 200 мг/кг - з 1,520 до 1,580 мкг/г. Відмінності за цим показником між птицею дослідних груп є статистично невірогідними, але тенденції, які відмічались протягом досліду, дають підстави вважати, що накопичення а-токоферолу в яйцях при різних рівнях вітаміну Е в комбікормі відбувається з неоднаковою ефективністю.

Вміст вітаміну А і каротиноїдів у жовтку яєць у середньому за обліковий період становив: у контрольній групі - відповідно 9,1 та 29,9 мкг/г, у дослідних групах - 7,3-9,3 та 30,0-32,6 мкг/г. Одержані дані свідчать, що різні рівні та співвідношення вітаміну Е і селену в раціоні не впливають суттєво на вміст вітаміну А і каротиноїдів в яйцях. Вірогідної різниці за їх концентрацією в жовтку яєць між птицею дослідних груп, а також у порівнянні з цими показниками у аналогів контрольної групи не виявлено.

Процеси ПОЛ в яйцях. Встановлено, що введення до складу комбікормів високих доз вітаміну Е за різних рівнів селену не викликає активації перекислих процесів в яйцях. Концентрація МДА, утворена спонтанним шляхом, в жовтку яєць курей контрольної групи становила 17,9 нмоль/мл, а показник у птиці контрольної групи коливалась в межах 10,8-17,9 нмоль/мл.

Перетравність поживних речовин. Результати фізіологічних дослідів свідчать, що збагачення комбікормів вітаміном Е в дозах 100 і 200 мг/кг на фоні добавок селену в кількості ОД і 0,2 мг/кг незалежно від віку курей забезпечує високий рівень перетравності всіх поживних речовин раціону. При цьому відмічено, що перетравність поживних речовин при застосуванні добавки селену в дозі 0,2 мг/кг була найвищою. Коефіцієнти перетравності протеїну у птиці 3 і 5-ї дослідних груп в процентах від коефіцієнту у аналогів контрольної групи, прийнятого за 100 %, у 34-тижневому віці були вищими відповідно на 6,7-7,6 %, жиру - на 1,6-2,0 %, клітковини - на 7,4-31,6 %, БЕР - на 2,4-3,2 %. В цьому разі спостерігається також тенденція до підвищення перетравності вказаних речовин і порівняно з цими показниками у птиці, яка одержувала з кормом аналогічну кількість вітаміну Е, але меншу дозу селену (0,1 мг/кг).

Встановлена закономірність зберігається і в 50-тижневому віці курей за рівнем перетравності протеїну, клітковини та БЕР. При застосуванні вітаміну Е

в дозах 300 і 400 мг/кг на фоні добавки селену в кількості 0,1 мг/кг у різному віці курей 6 і 7-ї груп відмічаються тенденції до зниження перетравності клітковини та жиру відносно показників контрольної групи, що однак не впливало суттєво на перетравність загальної органічної речовини.

Баланс азоту в організмі курей. Аналіз експериментальних даних показав, що баланс азоту був позитивний у всіх групах і у всі вікові періоди, причому в тілі птиці дослідних груп утримувалась більша його кількість. У цьому відношенні між птицею дослідних груп існували відмінності, обумовлені неоднаковим використанням азоту в організмі та його участю в утворенні яйця. Встановлено, що існує загальна тенденція до підвищення кількості азоту, який утримувався в тілі тварин, при надходженні з кормом підвищеної кількості селену (0,2 мг/кг). У 34-тижневому віці у курей 3 і 5-ї дослідних груп утримання азоту в тілі становило відповідно 40,7 та 35,0 % від прийнятого, що порівняно з аналогічним показником контрольної групи було відповідно на 7,2 і 12,9 % вище. При цьому використання азоту на утворення яєць становило відповідно 15,7 та 21,9 % від прийнятого, що порівняно з контролем було на 7,3 і 1,1 % менше.

Антиоксидантний статус організму курей. Дослідження, проведені в кінці досліду, свідчать, що ступінь і направленість впливу вітаміну Е та селену на активність еритроцитарної ГП, концентрацію небілкових сульфгідрильних сполук у крові виявляють специфічну залежність від рівня та співвідношення цих добавок у раціоні (табл.6).

Таблиця 6

Перекисне окислення ліпідів і стан компонентів антиоксидантної системи організму курок-несучок у віці 54 тижні

Група Стан компонентів АО-системи Продукти та інтенсивність ПОЛ

гп, мкмоль ОБН/хв на 1 г НЬ небілкові SH-групи, ммоль/л а-токо- ферол, мкг/кг вільні радикали, sp/мл МДА, нмоль/г

фоновий рівень спонтанне утворення

1 27,4±2,7 1,41 ±0,05 23,3 7,5±1,4 20,1 ±0,4 29,0±4,5

2 19,4±1,4 2,41±0,20* 29,6 5,5±0,3 15,8±3,0 18,4 ±4,9

3 20,6±0,8 1,93±0,24 30,7 4,5±1,3 16,2±0,9* 19,6±0,4

4 37,7±0,4** 2,01±0,17** 31,3 4,1±0,5 10,7±2,1* 12,4±1,1**

5 17,1±2,2» 2,96±0,50** 31,3 5,8±1,9 19,2±2,0 26,9±4,1

6 17,1±2,2** 1,85±0,54 37,9 4,7±0,4 9,8±1,9* 12,8±0,1 '*

7 28,6±3,0 1,40±0,03 42,7 5,4±0,6 14,9±1,5** 17,9±2,0

*Р<0,01—0,02; **Р<0,03-0,05 відносно контролю.

В результаті аналізу експериментального матеріалу було встановлено, що дія ендогенних антиоксидантів на процеси ПОЛ в організмі є взаємокомпенсованою і в разі пригнічення активності ГП, яке виявлено у несучок 5 і 6-ї дослідних груп, активації перекисних процесів не відбувається. У цьому разі антиоксидантний захист здійснюється внаслідок підвищення рівнів небілкових БН-груп у крові та а-токоферолу в печінці. Виявлена закономірність розглядається як адаптаційна реакція організму курей на надлишкове надходження з кормом природних антиоксидантів.

Функціональний стан крові та дихальних ланцюгів у печінці. Аналіз результатів ЕПР-спектрометрії тканин свідчить, що добавки вітаміну Е та селену, введені в дозах відповідно 100 і 0,1 та 200 і 0,2 мг/кг викликають вірогідне (Р<0,001-0,05) або наближене до нього підвищення питомого вмісту відновлених залізосірчаних, Мо5+-, Мп2+-вмісних білків та окисленого цитохрому Р-450 у печінці курей у віці 54 тижнів. Встановлено зв’язок між підвищенням рівня цих білків у печінці та вірогідним зниженням відношення Тф/Меї у крові, яке свідчить про погіршення дихальної функції крові та кровотворення. Крім цього, наближене до вірогідного зниження відношення Тф/Мй виявлено при застосуванні добавок вітаміну Е і селену в дозах відповідно 400 і 0,1 мг/кг (Р>0,05).

Із урахуванням комплексу показників, що характеризують продуктивні якості курей, якість яєць за морфологічним, хімічним та вітамінним складом, а також дії вітаміну Е та селену на антиоксидантну систему і функціональний стан тканин як оптимальний варіант було визнано застосування добавок вітаміну Е та селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг комбікорму.

Другий науково-господарський дослід

Годівля піддослідної птиці. Як основний раціон для птиці контрольної та дослідної груп застосовувався повнораціонний комбікорм, в якому містилось: обмінної енергії - 1,152 МДж/100 г, сирого протеїну - 17,15 %, сирої клітковини - 4,25 %, кальцію - 3,32 %, фосфору - 0,69 %. Набір і кількість основних інгредієнтів у складі комбікормів були однаковими. Дози введених добавок у розрахунку на 1 т комбікорму становили: вітаміну А -10,0 млн. ІО, вітаміну - 1,5 млн. ІО, вітаміну С - 100 г, сантохіну - 165 г. Добавки вітаміну Е і селену вводились згідно із схемою досліду, різний рівень яких і обумовив відмінність у годівлі піддослідних курей.

Збереженість і зміни живої маси курей. За період другого науково-господарського досліду збереженість курей контрольної та дослідної груп становила 100 %. Співставлення результатів науково-господарських дослідів дає можливість дійти висновку, що певної закономірності впливу високих доз

вітаміну Е за різного рівня селену в комбікормах на збереженість курей не відмічається.

У віці 54 тижнів жива маса несучок дослідної групи становила 1,52 кг, що порівняно з показником у птиці контрольної була нижчою на 0,12 кг або на 7,31 % (Р<0,05).

Отже, клінічним проявом впливу високих доз вітаміну Е на обмін речовин в організмі курок-несучок є зниження маси їх тіла.

Продуктивність і витрати корму. Введення до складу комбікорму добавок вітаміну Е та селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг позитивно вплинуло на яєчну продуктивність курей (табл. 7).

Таблиця 7

Продуктивні якості курок-несучок

Показник Групи

1 2

Несучість на середню несучку, шт. 91,0 100,8

Інтенсивність несучості, % 53,9±2,3 59,7±3,5

Середня маса яєць, г 54,4+0,2 54,1±0,2

Кількість яєчної маси від середньої

несучки за 28-денний період, г: 823+27 903±54

Середньодобове споживання

комбікорму, г/гол 98,8 98,8

Витрати комбікорму на 100 г

яєчної маси, г 338±13 313±23

Аналіз свідчить, що інтенсивність несучості та кількість одержаної яєчної маси у курей дослідної групи порівняно з показниками у аналогів контрольної групи були дещо вищими, але вірогідної різниці не виявляли. Середньодобове споживання комбікорму несучками контрольної та дослідної груп не відрізнялось. Вірогідних відмінностей за масою яєць та витратами комбікорму на 100 г яєчної маси не виявлено.

Вміст в яйцях вітаміну Е. Аналіз вітамінного складу яєць, одержаних у 45 і 54-тижневому віці курей, свідчить, що збагачення комбікормів добавкою вітаміну Е та селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг, забезпечувало стабільну концентрацію а-токоферолу в жовтку яєць на рівні 439 мкг/г, що порівняно з показником у аналогів контрольної групи було в 4,75 раза більше. Накопичення вітаміну Е в яйцях курей контрольної групи порівняно з середнім показником у першому науково-господарському досліді було нижчим.

Перетравність поживних речовин. Введення до складу раціону добавок вітаміну Е і селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг забезпечувало високу перетравність поживних речовин (табл. 8).

Таблиця 8

Перетравність поживних речовин раціону у курей у віці 43 тижні, %

Група Органічна речовина Протеїн Жир Клітковина БЕР

1 75,6 89,4 49,3 16,0 84,8

2 77,4 90,4 51,6 ' 15,9 86,2

З наведених даних видно, що перетравність протеїну, жиру, БЕР та загальної органічної речовини у птиці дослідної групи порівняно з контролем виявляла тенденцію до підвищення. Але відмінності, встановлені за коефіцієнтами перетравності цих речовин, є незначні, а за рівнем перетравності клітковини - відсутні.

Баланс азоту в організмі. Встановлено, що баланс азоту в організмі курей контрольної та дослідної груп у віці 43 тижні був позитивним, але в тілі курей, які отримували добавки вітаміну Е і селену в дозах відповідно 200 і

0,1 мг/кг корму, відкладалась більша його кількість. Утримання азоту в тілі курей дослідної групи становило 35,7 % від прийнятого, що перевищувало показник у аналогів контрольної групи на 8,6 %. В цьому разі спостерігається тенденція до зниження ендогенних втрат азоту та зменшення його використання на утворення яєць

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЯЄЦЬ

Визначення економічної ефективності виробництва яєць при застосуванні у складі комбікормів для курей добавок вітаміну Е і селену проводилось за матеріалами впровадження.

Річне виробництво яєць по групі курей, комбікорм яких був збагачений добавками вітаміну Е і селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг, становило 2593416 шт., що перевищувало показник базового варіанту на 1,39 %. Витрати комбікорму в розрахунку на 10 яєць у новому варіанті становили 1,85 кг і порівняно з базовим були на 2 кг або на 1,07 % меншими. Додаткове введення препаратів вітаміну Е і селену підвищило собівартість 1 т комбікорму на 4,14 %. В результаті собівартість 1 тис. шт. яєць у новому варіанті становила 114,92 грн., що порівняно з показником базового варіанту було на 1,97 грн. або 1,74 % вище.

За рахунок більшого виходу дієтичних яєць І і II категорій та з урахуванням кон’юнктури ринку середня ціна реалізації 1 тис. шт. яєць у новому варіанті перевищувала показник базового на 6,02 грн. або на 3,48 %. Це забезпечило підвищення прибутку на 12619,56 грн. або на 8,24 %. Розрахунок економічної ефективності показав, що більший прибуток забезпечує підвищення рентабельності виробництва яєць з 53,0 % до 55,7 %.

висновки

1.Застосування в складі комбікормів високих доз вітаміну Е в комплексі з добавками селену забезпечує підвищення вмісту а-токоферолу в харчових яйцях і не впливає негативно на несучість курей, споживання комбікорму та збереженість поголів’я.

2. Тривале згодовування комбікормів, збагачених добавками вітаміну Е та селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг, 300 і 0,1 та 400 і 0,1 мг/кг призводить до зниження живої маси курок-несучок і підвищення відносної маси шкаралупи отриманих від них яєць.

3. Введення в комбікорми добавок вітаміну Е і селену в дозах відповідно 100 і 0,1 мг/кг, 200 і ОД; 200 і 0,2 та 300 і 0,1 мг/кг призводить до деякого зниження маси яєць, яке суттєво не впливає на кількість отриманої від середньої несучки яєчної маси.

4. В період інтенсивної несучості курей добавки вітаміну Е та селену в дозах відповідно 100 і 0,2 мг/кг, 200 і ОД та 300 і ОД мг/кг обумовлюють підвищення вмісту безазотистих екстрактивних речовин у складі яєць.

5. Підвищення рівня добавки вітаміну Е в комбікормі від 10 до 100, 200, 300, 400 мг/кг на фоні дози селену ОД мг/кг збільшує вміст а-токоферолу в жовтку яєць відповідно у 1,7; 3,2; 3,9 і 4,8 раза, а від 10 до 100 і 200 мг/кг на фоні селену 0,2 мг/кг-у 1,8 і 3,3 раза.

6. Різні рівйі вітаміну Е і селену в комбікормах не впливають суттєво на концентрацію вітаміну А та каротиноїдів у жовтку яєць.

7. Збагачення харчових яєць а-токоферолом не викликає активації перекисного окислення ліпідів за інтенсивністю спонтанного утворення малонового диальдегіду в жовтку.

8. Введення до складу раціонів курок-несучок високих доз вітаміну Е за різної кількості селену не впливає негативно на перетравність поживних речовин раціонів та баланс азоту в організмі курей.

9. Вплив вітаміну Е і селену на активність еритроцитарної глутатіонпероксидази (ГП) та концентрацію небілкових сульфгідрильних груп в крові специфічно обумовлений рівнем та співвідношенням цих добавок у раціоні: активність ГП при дозах вітаміну Е та селену відповідно 200 і ОД мг/кг вірогідно підвищується, а при дозах 200 і 0,2 мг/кг - знижується, тоді як концентрація небілкових сульфгідрильних груп в крові вірогідно збільшується при застосуванні цих рівнів добавок.

10. Збагачення комбікормів високими дозами вітаміну Е при рекомендованих рівнях введення селену не змінює інтенсивність перекисного окислення ліпідів за концентрацією вільних радикалів у крові та знижує його за

п

інтенсивністю спонтанного утворення МДА в печінці при дозах 200 і 0,1 та 300 і 0,1 мг/кг.

11. Застосування добавок вітаміну Е і селену в дозах відповідно 100 і 0,1 мг/кг та 200 і 0,2 мг/кг підвищує вміст відновлених залізосірчаних, Mo5+-, Мп2+-вмісних білків і окисленого цитохрому Р-450 у печінці та знижує відношення трансферин/метгемоглобін у крові курей у кінці періоду їх використання.

12. Оптимальними рівнями добавок вітаміну Е та селену у складі комбікормів курок-несучок є дози 200 і 0,1 мг/кг. При застосуванні їх у промислових умовах обсяг валового виробництва яєць збільшується на 1,39 %, середня ціна реалізації - на 3,48 %, а рентабельність виробництва - на 5,1 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою виробництва харчових яєць, збагачених вітаміном Е, без погіршення при цьому фізіологічного стану і продуктивності курок-несучок рекомендується застосовувати у складі комбікормів добавки а-токоферилацетату і селену (у вигляді селеніту) в дозах відповідно 200 і 0,1 г/т.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Чигрин А.І., Ібатуллін 1.1. Перекисне окислення ліпідів і стан компонентів антиоксидантної системи організму курок-несучок при різному рівні вітаміну Е і селену в комбікормах // Науковий вісник Національного аграрного університету: 36. наук, пр.- 1999.- Вип.13 - С.164-170 (біометрична обробка експериментальних даних, аналіз літературних джерел та узагальнення результатів досліджень).

2. Ібатуллін 1.1., Чигрин А.І. Продуктивність курей-несучок при різному рівні вітаміну Е і селену в комбікормах // Вісник Білоцерковського державного аграрного університету: 36. наук. пр. — 1999. - Вип.8,— 4.2. - С.92-97 (біометрична обробка, аналіз літературних джерел, викладення матеріалу).

3. Ібатуллін І.І., Чигрин А.І. Нагромадження ос-токоферолу в харчових яйцях залежно від вмісту вітаміну Е і селену в раціоні курей // Вісник аграрної науки - 1999- №12.- С.39^42 (біометрична обробка даних, аналіз літературних джерел, викладення результатів досліджень).

Чигрин А.І. Продуктивність, якість яєць та обмін речовин у курок-несучок за різних рівнів вітаміну Е і селену в раціоні. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний аграрний університет, Київ, 2000.

У дисертації викладено теоретичний і експериментальний матеріал з використання в раціонах курок-несучок високих доз вітаміну Е в поєднанні з різними рівнями добавок селену. Вивчено продуктивні якості птиці, морфологічний і хімічний склад яєць, накопичення в них вітамінів Е, А і каротиноїдів. Встановлено особливості впливу різних рівнів та співвідношень добавок вітаміну Е і селену на перетравність поживних речовин раціонів та баланс азоту в організмі, стан фізіологічної антиоксидантної системи та дихальної функції крові. Дослідженнями встановлено взаємозв’язок між змінами у функціональному стані окремих компонентів ланцюгів транспорту електронів в печінці та стані дихальної функції крові. Визначено оптимальні рівні і співвідношення добавок вітаміну Е та селену, які сприяють підвищенню вмісту в яйцях а-токоферолу і не впливають при цьому негативно на фізіологічний стан та продуктивність несучок.

Запропоновано з метою одержання яєць, збагачених а-токоферолом, використовувати добавки вітаміну Е та селену в дозах відповідно 200 і 0,1 мг/кг комбікорму.

Ключові слова: курки-несучки, раціон, віта .іін Е, селен, продуктивність, якість яєць, поживні речовини, перетравність, баланс азоту, кров, печінка, перекисне окислення ліпідів, метгемоглобін, ланцюг транспорту електронів.

Чигрин А.И. Продуктивность, качество яиц и обмен веществ у кур-несушек при различных уровнях витамина Е и селена в рационе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал по использованию в рационах кур-несушек высоких доз витамина Е в сочетании с различными уровнями добавок селена.

В исследованиях установлено, что введение в состав комбикормов высоких доз витамина Е (100, 200, 300 и 400 мг/кг) в комплексе с различными уровнями добавок селена (0,1 и 0,2 мг/кг) не влияет существенно на яйценоскость кур, потребление комбикорма и сохранность поголовья. Применение добавок витамина Е в дозах 200 мг/кг и выше снижает живую массу кур-несушек, тогда как различные уровни селена не влияли существенно на этот показатель. Отмечается, что снижение живой массы несушек вызывает некоторое снижение массы яиц.

Анализ морфологического состава яиц свидетельствует, что достоверных изменений в абсолютной массе составных частей яйца и показателях качества скорлупы различные уровни и соотношения'добавок витамина Е и селена не вызывают. Выявлена обратная связь между живой массой несушек, рацион

которых был обогащен витамином Е в дозах 200, 300 и 400 мг/кг на фоне добавки селена в количестве 0,1 мг/кг, и относительной массой скорлупы полученных от них яиц.

Установлено, что влияние витамина Е и селена на химический состав яиц проявляется в период интенсивной яйценоскости: при использовании

указанных добавок в дозах соответственно 100 и 0,2 мг/кг, 200 и 0,1; 300 и 0,1 мг/кг содержание безазотистых экстрактивных веществ в составе яйца достоверно увеличивается.

Анализ витаминного состава яиц свидетельствует, что концентрация а-токоферола в яичном желтке находится в прямой зависимости от уровня введенных добавок. Увеличение дозы селена от 0,1 до 0,2 мг/кг на фоне одинакового количества витамина Е в комбикорме способствует незначительному повышения уровня накопления а-токоферола в яйцах. Установлено, что высокие дозы витамина Е в сочетании с различными уровнями селена в комбикорме не вызывают активации перекисного окисления липидов (ПОЛ) в яичном желтке и не влияют существенно на накопление в нем витамина А и каротиноидов.

Результаты физиологических опытов, проведенных в различном возрасте птицы, свидетельствуют об отсутствии негативного влияния различных уровней витамина Е и селена на переваримость питательных веществ рационов и баланс азота в организме несушек.

В исследованиях состояния антиоксидантной системы и процессов ПОЛ в организме кур в конце периода их хозяйственного использования установлено, что влияние витамина Е и селена на активность эритроцитарной глутатионпероксидазы (ГП) и концентрацию небелковых сульфгидрильных групп в крови обусловлено уровнем и соотношением этих добавок в рационе. В 54-недельном возрасте активность ГП при применении витамина Е и селена в дозах соответственно 200 и 0,2 мг/кг, 300 и 0,1 мг/кг снижалась, тогда как при дозах 200 и 0,1 мг/кг - повышалась. Уровень небелковых сульфгидрильных групп в крови увеличивался при добавках витамина Е в количестве 100 и 200 мг/кг на фоне различых доз селена (0,1 и 0,2 мг/кг). В результате анализа экспериментального материала установлено, что действие эндогенных антиоксидантов на процессы ПОЛ в тканях является взаимокомпенсированным, и при снижении активности ГП антиоксидантная защита осуществляется за счет повышенных уровней небелковых SH-групп и а-токоферола.

При использование рационов, обогащенных добавками витамина Е и селена в дозах 100 и 0,1 мг/кг и 200 и 0,2 мг/кг выявлено снижение отношения трансферрин/метгемоглобин в крови. Установлена связь между ухудшением дыхательной функции крови и увеличением в печени удельного содержания окисленного цитохрома Р-450, восстановленных железосерных, К1о~'- и

Мп2+-содержащих белков.

С учетом комплекса показателей определены оптимальные уровни и соотношения используемых добавок. Установлено, что добавки витамина Е и селена в дозах соответственно 200 и 0,1 мг/кг комбикорма обеспечивают концентрацию а-токоферола в желтке на уровне 421-439 мкг/г, не влияют негативно на качество яиц, продуктивность и физиологическое состояние кур-несушек.

Предложено с целью получения пищевых яиц, обогащенных а-токоферолом, использовать добавки витамина Е и селена (в виде селенита) в дозах соответственно 200 и 0,1 мг/кг комбикорма.

Ключевые слова: куры-несушки, рацион, витамин Е, селен,

продуктивность, качество яиц, питательные вещества, переваримость, баланс азота, кровь, печень, перекисное окисление липидов, метгемоглобин, цепь транспорта электронов.

Tchigrin A.I. Productivity, egg quality and layer metabolism at different levels of vitamin E and selenium in a ration. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a specialty 06.02.02 - feeding of animals and technology of fodder. -National agrarian university, Kiev, 2000.

The theoretical and experimental materials concerning usage of high doses of vitamin E in combination to different levels of selenium additives in layer rations are shown in the thesis. The productive egg qualities, morphological and elemental egg composition, accumulation in them of vitamin E, vitamin A and carotenoids are studied. The features of influencing of different level both additives ratio of the vitamin E and selenium on digestibility of nutrient materials and nitrogen balance in an organism, condition of physiological antioxidant system and respiratory function of blood are established. Interconnection between changes in functional condition of separate components of electron transport circuits in liver and condition of respiratory function of blood are established by researches. The optimum levels both components ratio of vitamin E and selenium, which promote egg a-tocopherol increasing and do not influence thus negatively on physiological condition and layer productivity are determined.

With the purpose of egg obtaining enriched by an a-tocopherol it has been offered to use the additives of vitamin E and selenium in doses respectively 200 and 0,1 ig/kg in compound feed.

Key words: layers, ration, vitamin E, selenium, productivity, egg quality, nutrients, digestibility, nitrogen balance, blood, liver, peroxide oxidation of lipids, methhemoglobin, circuit of electron transport.