Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность бобово-злаковых травосмесей в зависимости от режимов их использования на низинных лугах Полесья Украины

ВАК РФ 06.01.12, Кормопроизводство и луговодство

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность бобово-злаковых травосмесей в зависимости от режимов их использования на низинных лугах Полесья Украины"

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

СОЛЯНИК ОЛЕНА ПЕТРІВНА

УДК 633.2:635.651:631.84

ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЖИМІВ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ НА НИЗИННИХ ЛУКАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ — 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії луківництва Інституту землеробства Української академії аграрних наук протягом 1990-1999 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ЯРМОЛЮК Михайло Тимофійович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії луківництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент КОЗЯР Олександр Михайлович, Національний аграрний університет, доцент кафедри кормовиробництва і сільськогосподарської меліорації

Провідна установа: Вінницький державний аграрний університет, кафедра кормовиробництва і сільськогосподарської меліорації, м. Вінниця

Спеціалізованої вчеі »ілеробства УААН за

адресою: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

КУРГАН Володимир Григорович, Інститут землеробства УААН, головний науковий співробітник лабораторії луківництва

Захист відбудеться

годині на засіданні

Автореферат розісланий листопада 2000 р.

Вчений секретар Ц П

Спеціалізованої вченої ради, /л/ІУШ(]\

кандидат сільськогосподарських наук ( ¿/-Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У створенні надійної кормової бази тваринництва велика роль належить риродним кормовим угіддям, які в зоні Полісся України займають 1,4 млн. га зо 20 % від площі сільгоспугідь. При виконанні Державної програми яведення земель, розміщених, переважно, в ерозійно небезпечній зоні -роландшафтів із ріллі, площа лучних угідь буде збільшена. Вони здатні ібезпечувати вихід з 1 га 50-70 ц кормових одиниць і більше. Проте, родуктивність лучних угідь у даному регіоні ще надто низька, не перевищує 3-15 ц/га кормових одиниць, що потребує розробки ефективних заходів їх зліпшення.

Актуальність теми. У комплексі ефективних заходів збільшення іробництва і поліпшення якості кормів на лучних угіддях в умовах ¡достатнього забезпечення луківництва азотом добрив, особливої актуальності ібуває раціональне використання біологічних факторів інтенсифікації даної шузі і в першу чергу багаторічних бобових трав як важливого дешевого керела симбіотичного азоту.

Проте, до останнього часу, не визначено роль у підвищенні продуктивності яних лук та поліпшенні якості кормів окремих видів і особливо сортів ігаторічних бобових трав у складі бобово-злакових травосумішок при різних ¡жимах і способах їх використання. Зокрема, у системі конвеєрного іробництва різних видів високопоживних дешевих трав’яних кормів. Все це, :обливо в сучасних умовах дефіциту азотних добрив утруднює розробку ротехнічних прийомів і комплексних технологій створення та раціонального ікористання високопродуктивних сіяних травостоїв різного цільового зизначення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

зслідження, результати яких використано в дисертаційній роботі, були ладовою частиною тематичних планів Інституту землеробства УААН і іконувались за проектом 5 “Корми і кормовий білок” Державної науково-хнічної програми “Продовольство 95”.

Мета і задачі досліджень. Мета - підібрати найкращі бобові компоненти ія створення високопродуктивних різностиглих бобово-злакових травосумі-ок і оптимізувати режими їх використання на низинних луках у зоні Полісся ія виробництва на них високопоживних дешевих трав’яних кормів.

Задачі досліджень. Визначити продуктивність сіяних бобово-злакових авостоїв за різного видового і сортового складу бобових компонентів та їх авність залежно від режимів використання.

Установити вплив режимів використання бобово-злакових травостоїв на ізвиток бульбочок на коренях бобових та рівень компенсації азоту

мінеральних добрив симбіотичним.

Виявити вплив видів і сортів бобових трав у складі бобово-злаковю сумішок при різних режимах їх використання на ботанічний склад, густоту т; висоту травостою.

Установити вплив режимів використання бобово-злакових травостоїв : різним видовим і сортовим складом бобових трав на біохімічний склад поживність та енергонасиченість корму.

Визначити оптимальні строки і частоту відчуження різностиглих бобово злакових травосумішок та дати пропозиції щодо організації на їх основ пасовищних та укісних конвеєрів.

Провести економічну й енергетичну оцінку бобово-злакових сумішок ; зв’язку з різним видовим і сортовим складОхМ бобових компонентів при різню режимах їх використання.

Об’єкт дослідження - формування високопродуктивних сіяних бобово злакових травостоїв та показників якості корму.

Предмет дослідження - бобово-злакові травосумішки з різним видовим сортовим складом бобових компонентів та режими їх використання.

Методи дослідження - польовий (для визначення урожайності, висоти т; густоти травостоїв), лабораторний (визначення ботанічного та хімічного склад; корму), економічний (проведення економічної та енергетичної ефективності] математико-статистичний (проведення дисперсійного аналізу та статистично обробки даних).

Наукова новизна одержаних результатів. Оптимізовано режимі використання бобово-злакових травосумішок із різним видовим і сортовш складом бобових компонентів та виявлено вплив цих факторів н продуктивність, особливості трансформації травостоїв, біохімічний склад т енергонасиченість корму з рослинної маси.

Уперше на сортовому рівні для зони Полісся визначено кількіст бульбочок на коренях різних видів бобових трав та розміри нагромадженн останніми в надземній масі симбіотичного азоту при різних строках і частої відчуження бобово-злакових травостоїв.

На підставі результатів проведених досліджень дано пропозиції щод організації пасовищних і укісних конвеєрів рівномірного надходженн рослинної маси протягом періоду використання трав на основі різностигли; бобово-злакових травосумішок.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано режим: використання бобово-злакових травосумішок різного видового і сортовог складу бобових компонентів, які дають можливість протягом 3-4 років післ залуження одержувати з 1 га по 55-75 ц кормових одиниць, 11-14 ц сирог протеїну і порівняно з злаковим травостоєм — зекономити 150-200 кг азот

з

гінеральних добрив та розробити укісні чи пасовищні конвеєри рівномірного вдходження зеленої маси протягом 135-144 і більше днів.

Наукові розробки автора протягом 1997-1999 рр. пройшли виробничу :еревірку і впроваджені у сільськогосподарському виробничому кооперативі Вороньків” Бориспільського району Київської області щорічно на площі 26520 га.

Особистий внесок здобувача. Розробка програми та проведення абораторних і польових досліджень, статистична обробка, узагальнення і наліз одержаної наукової інформації виконано автором самостійно при приянні лабораторії луківництва Інституту землеробства УААІІ.

Апробація результатів дисертації. Основі« матеріали дисертації овідомлено: на 14-х Генеральних зборах Європейської федерації луківників Фінляндія, Лахті, 1992), республіканській координаційній нараді по кормо-иробництву (Львів, 1993), конференціях молодих вчених та спеціалістів Сільське господарство України - проблеми, сучасність, майбутнє” (Чабани, 993,) і “Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних мовах” (Чабани, 1994), міжнародній конференції “Корми і кормовий білок” Зінниця, 1994), та на засіданнях лабораторії луківництва і методичної комісії з итань землеробства та рослинництва Інституту землеробства УААІІ (Чабани, 993,1994,1995,2000).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, в зму числі 4 у фахових наукових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, тести озділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та

2 додатків. Вона викладена на 194 сторінках, включає 19 таблиць і 13 исунків. Список використаної літератури містить 272 джерела, з них 39 -■ атинським шрифтом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ СТВОРЕННЯ ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ СІЯНИХ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Показано стан вивчення проблеми раціонального використання п уківництві потенціалу багаторічних бобових трав як джерела симбіотичного юту. Зокрема, розглядаються питання добору цих трав до сіяних бобово-іакових травостоїв, режими використання, їх вплив на нагромадження шбіотичного азоту, ботанічний і біохімічний склад урожаю та продуктивність яних луків, загальні принципи їх формування. Обгрунтовано необхідність ївчєння в зоні Полісся України режимів використання бобово-злакових завосумішок з різним видовим і сортовим складом бобових компонентів.

УМОВИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по виявленню кращих режимів використання бобово злакових травосумішок з різним видовим і сортовим складом бобови: компонентів нами проведено протягом 1990-1999 pp. у двох польових досліда: на низинних луках нормального зволоження у колишньому дослідном; господарстві Інституту землеробства “Копилово” Макарівського район; Київської області та у виробничому експерименті. У схеми польових досліді (табл. 1 і 2) до травосумішок в якості одного бобового компонента бул; включені два сорти конюшини лучної, три - люцерни, три - конюшин: повзучої і по одному сорту конюшини гібридної та лядвенцю рогатого. 1 кожному досліді травосумішки вивчали на трьох режимах використання. 1 досліді 1 перше відчуження травостою проводили у фазах: 1) галуження, 2 цвітіння і 3) плодоношення (рис. 3), у досліді 2-у фазах: 1) галуження, 1 початок і 3) кінець цвітіння бобових компонентів (рис. 1 і 2). В отава; відповідно наведених режимів використання, відчуження травостою проводил через 25-35, 35-45 і 45-55 днів.

Всі досліди проводили на фоні РбоКіго- В злакову частину травосуміше були включені тимофіївка лучна, костриця лучна та стоколос безости Козаровицькі. У такому ж складі програмою досліджень була передбачена злакова травосумішка, варіанти 10 досліду 1 і 7 досліду 2 при внесенні РбоКі та, відповідно, варіанти 11 і 8 при внесенні NuoPeoKno-

Погодні умови в роки проведення досліджень були досить сприятливим для формування врожаю та доброго відростання трав в отавах. Чотири роки, тому числі і роки закладки дослідів були вологими і один рік посушливим.

Грунт дослідних ділянок дерново-підзолистий пилувато-супіщаний, в 0-21 см шарі містив гумусу 1,6-2,0 %, рухомих Р205 - 9,0-9,4 мг і К20 - 10-11 " мінерального азоту 14-16 мг/100 г грунту, pH сол. - 5,2-5,5. Дещо більши вмістом гумусу та меншою кислотністю характеризувався грунт під дослідом І

Облік урожаю в дослідах проводили за методикою ВІК, а математичі обробку результатів досліджень - за методами дисперсійного аналізу : варіаційних рядів на персональному комп’ютері IBM PC. .

Ботанічний склад урожаю визначали в кожному укосі методом вагової аналізу з розбиранням пробних снопів, які взяті з прокосів в чотириразов повторності, густоту травостою та участь у ньому компонентів - шляхс підрахунку пагонів на фіксованих площадках розміром 50x50 см2 чотириразовій повторності. Рівень компенсації бобовими травами мінеральної азоту симбіотичним визначали за методикою ВІК, а коефіцієнт зволоження -відношенням суми опадів до сумарного водоспоживання за відповідний періо;

Вміст у трав’яній масі загального і білкового азоту, сирого жиру, сир клітковини, сирої золи, перетравність сухої маси корму in vitro, вміст фосфор

алію і кальцію визначали методом інфрачервоної спектрофотометрії з икористанням комп’ютерного забезпечення; вміст сирого протеїну і білку - за обутком кількості загального і білкового азоту та перевідного коефіцієнта ,25. Кількість безазотистих екстрактивних речовин визначали відніманням від 00% вмісту сирих протеїну, золи, жиру, клітковини.

У грунті визначали: pH - електрометрично, вміст гумусу - за Тюріним і Іононовою, вміст азоту, що легко гідролізується лугом - за Корнфілдом, ухомого фосфору - за Кірсановим і обмінного калію - за Масловою, масу і ількість бульбочок на коренях однієї особини бобових трав у 0-20-см шарі рунту - за Дубовенко.

Вміст кормових одиниць і обмінної енергії розраховували з урахуванням тактичних показників хімічного складу та перетравності сухої маси корму in itro. Енергетичну оцінку корму та економічну і енергетичну оцінки технологій роводили за методиками ВІК і ВІМ.

ЇРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК РІЗНОГО ВИДОВОГО ТА СОРТОВОГО СКЛАДУ БОБОВИХ КОМПОНЕНТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЖИМІВ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Проведеними нами дослідженнями встановлено, що при внесенні лише юсфорних і калійних добрив (рис. 1) за оптимальних режимів використання на изинних луках нормального зволоження бобові трави у складі бобово-пакових травосумішок порівняно із злаковими в середньому за перші чотири оки користування підвищують урожайність лучних угідь у 1,5-1,8 рази і абезпечують вихід з 1га 70-90 ц сухої маси, 55-65 ц кормових одиниць, 11-14 ц ирого протеїну, 60-70 ГДж обмінної енергії з рівнем компенсації мінерального зоту симбіотичним 100-150 кг/га з розрахунку на суху речовину і 150-200 кг/га на сирий протеїн.

Бобово-злакові ценози за участю в них конюшини лучної сорту Кумач, онюшини гібридної Рожева 27, конюшини повзучої Ювілейна чи Гігінт білий бо лядвенцю рогатого Монастирецький високу продуктивність забезпечували к за укісного з проведенням першого укосу на початку цвітіння бобових, так і а багатоукісного (імітація пасовищного) використання. Сумішка з включенням онюшини повзучої сорту Спринт продуктивнішою була за багатоукісного, а з онюшиною лучною сорту Тетра ВІК чи люцерною різних сортів - за укісного ежиму використання. На режимі з доведенням першого укосу до фази лодоношення трав продуктивність всіх бобово-злакових травосумішок за иходом з 1 га поживних речовин корму знижувалась у 1,5-3,0 рази, а при оведенні цього укосу до кінця цвітіння по більшості травосумішок - в 1,1-1,7 ази порівняно з кращими варіантами використання.

Найбільш рівномірний розподіл урожаю за укосами (табл. 1) всі травосу-

1. Багатоукісне (імітація пасовищного) використання

2. Укісне використання з проведенням 1-го укосу на початку цвітіння

Варіацій

3. Укісне використання з проведенням 1-го укосу в кінці цвітіння

Рис. 1. Продуктивність бобово-злакових травосумішок із різним складом бобового компонента залежно від режимів їх використання, 1992-1995рр., (дослід 2) НІР05, ц/га сухої маси за фактором травосумішки дорівнює 6,9, за фактором використання - 4,7.

Примітка. Обмінна енергія, ГДж/га

Таблиця 1

Розподіл урожаю сухої маси бобово-злакових травосумішок різного видового та сортового складу бобових компонентів за укосами залежно від режиму використання, середнє за 1992-1995 рр. (дослід 2)

42 т/п Компоненти травосумішок та норми висіву насіння, кг/га Ре- жим вико- рис- тан- ня ц/га % V, %

Укіс

1-й 2-й 3-й 4-й 1-й 2-й 3-й 4-й

1. Тимофіївка лучна - 8, кос- 1 22,1 20,8 15,9 5,6 34 32 25 9 47

триця лучна - 10, стоколос 2 38,3 25,4 8,9 - 53 35 12 - 61

безостий - 12 + конюшина 3 58,7 17,9 1,4 - 75 23 2 - 84

лучна Кумач - 10

) Ті ж злаки + конюшина 1 26,2 25,4 9,0 2,6 42 40 14 4 64

лучна Тетра ВІК -10 2 45,6 23,9 7,4 - 59 31 10 - 75

3 66,7 16,6 1,3 - 79 20 1 - 91

>. -“- + люцерна Північна 1 25,5 24,3 9,4 1,9 42 40 15 3 64

гібридна - 10 2 52,0 21,2 7,6 - 64 26 9 - 71

3 58,8 24,9 1,8 - 69 29 2 - 85

к + конюшина гібридна 1 23,2 24,7 9,7 3,7 38 40 16 6 56

Рожева 27-8 2 38,6 24,1 8,1 - 55 34 11 - 65

3 55,8 19,3 1.7 - 73 25 2 - 71

і. + лядвенець рогатий 1 26,2 19,4 10,7 2,5 43 34 19 4 68

Монастирецький - 6 2 37,0 21,8 4,6 - 58 34 7 - 77

3 52,5 13,1 1,3 - 78 20 2 - 90

). + конюшина повзуча 1 22,6 22,6 9,1 6,6 37 37 15 11 38

Гігант білий - 6 2 34,1 24,4 5,5 - 53 38 9 - 68

3 45,3 10,5 2,0 - 78 18 3 - 90

+ N0 1 19,2 11,1 5,4 0,9 52 30 15 2 64

2 28,6 14,7 4,2 - 60 31 9 - 77

3 40,2 7,2 2,0 - 81 15 4 - 96

-“- + N,80 1 33,4 25,6 15,2 3,6 43 33 19 5 52

2 48,3 30,7 9,3 - 55 35 11 - 66

3 71,2 25,0 1,7 - 73 26 2 - 79

- нерівномірність розподілу урожаю за укосами, виражена коефіцієнтом варіації

іішки забезпечували за багатоукісного (пасовищного) використання (4 цикли з [ерівномірністю 38-68 %) і найменш - за укісного режиму з проведенням іершого укосу в кінці цвітіння та у фазі плодоношення (2-3 укоси з [ерівномірністю 96-109 %). За багатоукісного режиму найбільш рівномірний ошоділ урожаю за циклами використання забезпечувала травосумішка з часта конюшини повзучої.

У першому циклі використання наростання сухої маси урожаю бобово-злакових травосумішок продовжувалось до кінця цвітіння бобових компонента і досягало рівня, залежно від видового і сортового складу бобових компоненти 45,3-66,7 ц/га. У фазі плодоношення урожайність сухої маси знижувалась на 930 %.

Незалежно від режиму використання найвищу продуктивність (до 100-14С ц/га сухої маси) більшість бобово-злакових сумішок забезпечували у перші двг роки, тобто тоді коли в травостоях найбільшу питому вагу займали бобов: трави. ІІа четвертому році, у зв’язку з майже повним випаданням бобовш компонентів, і перш за все різних видів і сортів конюшини, продуктивністі травосумішок знижувалась до рівня злакового травостою на тому ж фоні РбоКіа (35-50 ц/га сухої маси).

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ СІЯНИХ ТРАВОСТОЇВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ ВИХІДНОГО СКЛАДУ ТА РЕЖИМІВ

ВИКОРИСТАННЯ

За нашими даними на частоту скошування в умовах низинних лук Полісе: найбільш негативно реагувала люцерна, а найменш - конюшина повзуча. 3; даними досліду 2 в середньому за чотири роки користування вміст у травосто люцерни за багатоукісного використання становив 19 %, за сінокісного -проведенням першого укосу на початку цвітіння - 26 і в кінці цвітіння - 31 %, вміст конюшини повзучої відповідно - 30, 24 і 19 %. Поміж сортів конюшині лучної сорт Кумач менше реагував на режими скошування, тим часом я одноукіспа конюшина лучна Тетра ВІК була стійкішою і краще утримувалась травос тої за сінокісного використання з проведенням першого укосу на почата чи в кінці цвітіння (рис. 2). Подібні дані одержані й по досліду 1 (табл. 2).

Гїо мірі старіння рослин в процесі онтогенезу кількість бобових травостоях зменшувалась від 30-66 % у першому році користування до 6-24% у третьому-четвертому роках. Конюшина повзуча і особливо лядвенець рогати при скошуванні їх у фазі плодоношення (за даними досліду І) самопошн лювались у травостоях із насіння, осипаного у попередні роки, збільшуюч свою участь від 6-12 % до 27-43 %.

З роками, одночасно із зменшенням кількості бобових, у бобово-злакови травостоях збільшувалась кількість злаків, і в першу чергу стоколосу безостоп несіяних - тонконогу лучного та пирію повзучого і різнотрав’я - кульбаб лікарської та любочок осінніх.

Одержані закономірності за ботанічним складом різних травостоїв та : роками й режимами використання співпадали з даними підрахунків їх густоті Загальна густота бобово-злакових травостоїв, залежно від варіантів дослідів і років користування, була в межах від 2007 до 4856 пагонів на 1 м2, у тому чис.

1. Багатоукісне 2. Укісне використання 3. Укісне використання

(імітація пасовищного) з проведенням 1-го укосу з проведенням 1-го укосу використання на початку цвітіння в кінці цвітіння

Тимофіївка лучна-8х, кострищ: лучна- 10,сюколос безостий- 12+конклшщ лучна Кумач-10

№■

'8л .

2. Ті ж злаки + конюшина лучна Тетра ВІК - 10

|90

%

60

40

20

—~Г~^~ - * ^Ьч., / . .. е

- ' 'Ч__,

¡Г

%

60

40

20

0

3. Ті ж злаки + люцерна Північна гібридна - 10

. '^¡їїівг* іг^^рк,>аегг,таігж

;■ .:•■■ ’(»• . • ■—

- — £

' І -1

Ь

60

40

20

0

4. Ті ж злаки + конюшина гібридна Рожева 27-8

5. Ті ж злаки + лядвенець рогатий Монастирецький - б

Г •• —''"|'» • Г'.-'і ■- 'І ‘і^'|Г ЦІ ті ц-|| -| ,1'

*. " ,ч-

С .'-і-“'"''

- ■ і І

- і ( и і ^

^ е.т..аза1.цД,,.,а. и

б. Ті ж злаки + конюшина повзуча Гігант білий - б

8о

60

^ ґ

. 'у^ч в **>>■'’ •

і 7 ■>|в^ -*—■

' ^ --Ч“-**'-

Рис. 2. Динаміка ботанічного складу бобово-злакових травосумішок з різними ібовими компонентами залежно від режимів використання, 1992-1995рр. (дослід 2) - тимофіївка лучна, Ь - костриця лучна, с - стоколос безостий, її—несіяні злаки, е - - бобові сіяні, ї- різнотрав’я. 0 - співвідношення насіння компонентів у травосумішках, 1,2, 3,4 • роки користування травостоями. /— норма висіву насіння колтоиеппіів травосумішок, кг/га

Таблиця 2.

Ботанічний склад урожаю бобово-злакових травосумішок із різними бобовими компонентами залежно від режимів їх використання, середнє за 1990-1993 рр., %, (дослід 1)

№ п/п Компоненти травосумішок та норми висіву насіння, ■ кг/га Ре- жим вико- рис- тан- ня Злаки Сіяні бобо- ві Різно трав’.

усьо- го у тому числі

тимо- фіївка лучна кост- риця лучна сто- колос без- остий не- сі- яні

1 Тимофіївка лучна - 8, кос- 1 60 15 14 17 14 34 6

триця лучна - 10, стоколос 2 63 20 20 10 13 32 5

безостий - 12 + конюшина 3 61 11 18 11 21 35 4

лучна Кумач - 10

2 Ті ж злаки + конюшина 1 61 17 14 14 16 33 6

лучна Тетра ВІК - 10 2 54 17 12 13 12 38 8

3 56 12 17 10 17 38 6

3 - “ - + люцерна 1 79 24 27 16 12 15 6

Ярославна - 10 2 64 19 22 11 12 29 7

3 75 27 25 13 10 17 18

4 - “ - + люцерна Київська 1 79 18 33 21 7 15 6

строкатогібридна - 10 2 66 26 18 12 10 26 8

3 78 24 24 17 13 17 5

5 - “ - + конюшина гібридна 1 66 17 22 17 10 28 6

Рожева 27-8 2 59 14 20 16 9 33 8

3 66 16 25 15 10 29 5

6 - “ - + лядвенець рогатий 1 65 13 31 12 9 25 6

Монастирецький - 6 2 69 16 25 17 11 23 8

3 67 15 23 14 15 28 5

7 - “ - + конюшина повзуча 1 65 12 28 11 14 29 6

Гігант білий - 6 2 62 18 24 11 9 31 7

3 73 16 36 12 9 23 5

8 + конюшина повзуча 1 63 17 23 14 9 32 5

Ювілейна - 6 2 65 20 26 11 8 28 7

3 67 25 22 9 11 27 6

9 + конюшина повзуча 1 50 14 20 17 9 35 5

Спринт 2 64 24 20 11 9 28 8

3 68 20 24 11 13 26 6

10 + N0 1 89 22 30 21 16 11

2 90 26 ЗО 18 16 - 10

3 96 37 32 15 12 - 4

11 + N180 1 95 23 38 24 10 . 5

2 92 33 22 23 14 - 8

3 95 28 32 21 14 - 5

кількість пагонів бобових - від 103 до 1320.

Наявність бобових трав у складі бобово-злакових травосумішок, я свідчать наші дослідження, позитивно впливала й на ріст злакових траї Порівняно із злаковим травостоєм на тому ж фоні РК висота злаків за рахуно

дії симбіотичного азоту збільшувалась в 1,1-2,2 рази. Зокрема, у перші роки користування за багатоукісного режиму висота злаків першого укосу збільшувалась від 20-27 до 27-53 см, а за укісного з першим укосом на початку цвітіння бобових - від 45-53 до 53-91 см.

Дослідження показали, що стійкість бобових та рівень продуктивності бобово-злакових травосумішок залежала від життєдіяльності бульбочкових бактерій. Так, застосування багатоукісного в порівнянні з сінокісними режимами використання призводила до зменшення у люцерни від 6-60 до 2-41 або на 36-55 % і збільшення у конюшини повзучої від 123-332 до 141-422 або на 932 % на коренях кількості бульбочок. На третьому році користування порівняно з попередніми роками за багатоукісного використання на коренях люцерни бульбочок утворювалося найменше (до 10) або й зовсім не утворювалось.

БІОХІМІЧНИЙ СКЛАД НАДЗЕМНОЇ МАСИ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ

ТРАВОСУМІШОК ЗА РІЗНИХ РЕЖИМІВ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Застосування бобово-злакових травосумішок з середнім вмістом у них різних видів і сортів бобових на рівні 25-35 % порівняно із злаковим травостоєм на тому ж фоні РК, залежно від режиму використання (рис. 3), збільшувало вміст у сухій масі корму сирого протеїну (від 9,5-14,5 до 11,7-20,7 %), а також білка (від 6,5-10,4 до 7,0-17,2 %), сирого жиру (від 2,4-3,6 до 2,5-3,8 %), сирої золи (від 5,3-11,6 до 7,5-12,0 %), кальцію (від 0,67-0,88 до 0,94-1,10 %), забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном (від 74-104 до 92-139 г), вміст обмінної енергії (від 6,2-8,3 до 6,9-8,7 МДж/кг сухої маси) та кормових одиниць (від 60-79 до 66-83 %), перетравність сухої маси корму (від 42-55 до 46-58 %) і зменшувало вміст безазотистих екстрактивних речовин (від 47,6-52,2 до 40,5-51,1 %), сирої клітковини (від 25,4-36,1 до 22,8-31,6 %) та калію (від

1,23-2,16 до 1,15-2,10 %). Підрахунки показали, що для того щоб одержати таку ж якість корму, зокрема за вмістом сирого протеїну, на злаковий травостій необхідно щорічно ВНОСИТИ азот у ДОЗІ близько N180.

Найкращу якість корму за цими показниками забезпечувало багатоукісне (пасовищне) використання. За цього режиму порівняно з варіантами укісного використання, наприклад, сирого протеїну в сухій масі корму бобово-злакових травосумішок накопичувалось 15-20 % або більше на 3,1-4,3 %, ніж при проведенні першого укосу на початку цвітіння, на 5,0-8,0 % - ніж в кінці і на

7,4-11,2 % більше - ніж у фазі плодоношення, а сирої клітковини (22-27 %) -відповідно менше на 2,2-3,9, 3,6-6,9 і 4,7-7,8 %. З роками, по мірі випадання з травостоїв бобових, кількість сполук азоту у траві помітно зменшувалась. Зокрема, за багатоукісного використання вміст сирого протеїну в сухій масі корму в середньому по всіх травосумішках за період від 1-го до 4-го року користування зменшився від 19,6 до 15,0, укісного - з 1-м укосом у фазі

.3 К

Ю »Я

1. Багатоукісне (імітація пасовищного) використання

Варіанти

2. Укісне використання з проведенням 1-го укосу у фазі цвітіння

ё £ .3 а? 40 ‘2

N к »я

55

&

о

Варіанти

0-

(12

Ю

3. Укісне використання з проведенням І-ш укосу у фазі повного дозрівання насіння

Варіанти

І— '-.ІСирий жир ПИШБілок

Сира клітковина

- БЕР - Ж-- Сирий протеїн

Рис. 3. Хімічний склад корму сіяних бобово-злакових травостоїв залежне від режимів їх використання, 1990-1993рр., у % на суху речовину (дослід 1).

лвітіння від 16,6 до 9,7 і у фазі дозрівання насіння-від 10,4 до 9,8 %.

При порівнянні біохімічного складу трав’яної маси із стандартами на шготовлення різних видів кормів виявилося, що сіяні бобово-злакові травостої іа багатоукісного (імітація пасовищного) режиму використання із проведенням іершого укосу у фазі галуження бобових в усіх циклах найбільше були іридатні для виготовлення трав’яного борошна і на зелений корм як для ігодовування у годівницях, так і для випасу. За режимів використання з пдчуженням трави у першому циклі на початку цвітіння трава першого укосу нльшс була придатна для виготовлення високопоживних сіна чи сінажу, а отав - для трав’яного борошна, зеленого корму, в тому числі й для випасу худобою. Іри проведенні першого укосу в кінці цвітіння трава була придатною для шготовлення сіна і сінажу низької якості, а у фазі дозрівання за якістю, зокрема іа вмістом сирої клітковини, не відповідала вимогам стандартів на шготовлення ніяких трав’яних кормів.

ОРГАНІЗАЦІЯ УКІСНИХ І ПАСОВИЩНИХ КОНВЕЄРІВ ТА ЕКОНОМІЧНА Й ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА СТВОРЕННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ

Нашими дослідженнями по виявленню швидкості проходження фаз зегетації різними видами і сортами багаторічних бобових трав встановлено, що занньостиглою є конюшина повзуча Спринт; середньоранньостиглими -сошошина повзуча Гігант білий і Ювілейна, лядвенець рогатий Монастирецький; середньостиглими - конюшина лучна Кумач, конюшина гібридна Рожева 27, люцерна Ярославна; пізньостиглими - конюшина лучна Гетра ВІК, люцерна Київська строкатогібридна та Північна гібридна.

Відмінність у строках настання збиральної стиглості травосумішок у їільшій мірі залежали від біологічних особливостей видів і сортів бобових трав, ііж від режимів використання. Встановлено, що різниця в настанні збиральної стиглості бобово-злаковими сумішками, яку визначали за бобовими сомпонентами, у першому циклі використання між ранньостиглими і іізньостиглими ценозами в середньому становить 19-21 день, а в отавах 23-30 Ніів.

Виявлена нами значна різниця в настанні збиральної стиглості між окремими видами і сортами бобових трав, продуктивність травосумішок та їх зтавність дала можливість у господарствах різної форми власності на землю створювати сіяні різностиглі бобово-злакові травостої й організовувати на їх зснові на луках надійні системи пасовищних і укісних (зелених чи сировинних) шнвеєрів протягом 135-144, а при необхідності і більше днів. Для обох типів шнвеєрів частка ранньо-, середньоранньо-, середньо- і пізньостиглих траво-:тоїв може бути однаковою по кожному типу травостою за швидкостиглістю.

Укісні конвеєри, в однаковій мірі, можуть забезпечувати рівномірне надходження зеленої маси як при згодовуванні її худобі в стійлі, так і при заготівлі сінажу і навіть сіна.

Проведеними нами дослідженнями встановлено, що використання бобових трав у складі бобово-злакових травосумішок підвищує економічну та енергетичну ефективність їх вирощування. За кращих режимів використання зростала окупність сукупних затрат енергії виходом з 1 га обмінної енергії від

1,4-1,8 до 1,7-2,8 разів, валової - від 3,0-5,2 до 4,8-7,7 разів, збільшувався умовно чистий прибуток - від 167-295 до 469-632 грн./га та рентабельність від 49-88 до 110-155 % при зниженні собівартості 1 ц кормових одиниць від 9,06-

11,41 до 6,73-7,76 грн. та 1 ц сирого протеїну від 34,72-66,05 до 29,53-46,43 грн.. Закономірності, одержані нами за даними економічної та енергетичної ефективності, тісно корелювали з урожайністю. За цими даними травосумішка з участю конюшини повзучої Спринт кращі результати забезпечувала за багатоукісного (пасовищного) режиму використання, а з конюшиною лучною Тетра ВІК чи люцерною - за укісного з 1-м укосом у фазі цвітіння. За обома цими режимами ефективнішим було використання бобово-злакових травосумішок з участю конюшини лучної Кумач, конюшини гібридної Рожева 27 та конюшини повзучої Ювілейна чи Гігант білий та лядвенцю рогатого Монастирецький.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведені нові дані для вирішення наукової проблеми підвищення ефективності використання у луківництві зони Полісся потенціалу багаторічних бобових трав шляхом добору кращих їх видів і сортів до бобово-злакових травосумішок при різних укісно-пасовищних режимах використання з метою збільшення виробництва дешевих високопоживних трав’яних кормів. За оптимальних режимів використання включення бобових трав до бобово-злакових травосумішок у середньому за перші чотири роки користування порівняно зі злаковим травостоєм на тому ж фоні внесення РбоК^о підвищує продуктивність низинних лук нормального зволоження в 1,5-1,8 рази і забезпечує вихід з 1 га 70-90 ц сухої маси, 55-75 ц кормових одиниць, 11-14 и сирого протеїну, 60-80 ГДж обмінної енергії.

2. За двома режимами, укісного з проведенням першого укосу на початк> цвітіння та багатоукісного (пасовищного) використання з першим укосом у фазі галуження бобових, однаково високо продуктивними є травосумішки : включенням у них одного з бобових компонентів: конюшини лучної сорту Кумач, конюшини гібридної Рожева 27, конюшини повзучої сортів Ювілейне чи Гігант білий або лядвенцю рогатого Монастирецький. Сумішка : КОНЮШИНОЮ ПОВЗУЧОЮ СпрИНТ ВИЩу ПРОДУКТИВНІСТЬ забезпечує 32

іагатоукісного, а з конюшиною лучною сорту Тетра ВІК чи люцерною Ірославна, Київська строкатогібридна або Північна гібридна - за укісного іежиму використання з першим укосом в період цвітіння бобових.

Проведення першого укосу в кінці цвітіння бобових знижує [родуктивність всіх бобово-злакових сумішок (за винятком травостоїв з участю ідноукісної конюшини лучної Тетра ВІК або люцерни посівної) в сумі за всі коси в 1,1-1,7 рази, а у фазі плодоношення - в 1,5-3,0 рази.

3. Всі бобово-злакові травосумішки найбільш рівномірний розподіл рожаю за циклами забезпечують за багатоукісного (пасовищного) «користання (4 цикли з нерівномірністю 32-69%) і найменш - за укісного іежиму з проведенням першого укосу у фазі плодоношення (2 цикли). За багатоукісного режиму використання найкращу отавність забезпечують равосумішки з участю конюшини повзучої.

При формуванні урожаю першого укосу зростання урожаю сухої маси обово-злакових травосумішок відбувається до кінця цвітіння бобових омпонентів.

4. На високу частоту скошування у складі бобово-злакових травостоїв айбільш негативно реагує люцерна, а найкраще - конюшина повзуча. Середньорічний вміст люцерни у сумішці з її участю за багатоукісного икористання становить 19 %, за укісного режиму з проведенням першого косу на початку цвітіння - 26 і в кінці - 31 %, а конюшини повзучої -ідповідно ЗО, 24, і 19 %. Конюшина лучна Тетра ВІК краще зберігається в равостої за укісного використання з проведенням першого укосу на початку чи

кінці цвітіння. Конюшина повзуча і особливо лядвенець рогатий при кошуванні їх у фазі плодоношення здатні само поновлюватись у травостоях із асіння, осипаного у попередні роки, збільшуючи свою участь від 6-12 % до 27-

3 %. З роками кількість бобових у травостоях зменшується від 30-66 % у ершому році користування до 6-24 % - у третьому-четвертому роках. Така ж ікономірність зберігається й за кількістю пагонів бобових трав.

5. У середньому за перші чотири роки користування бобово-злаковими равостоями рівень компенсації мінерального азоту симбіотичним бобових трав а кращих режимах використання становить 100-150 кг/га з розрахунку на суху ечовину і 150-200 кг/га - на сирий протеїн. Застосування багатоукісного в орівнянні з укісним режимом використання при проведенні першого укосу в інці цвітіння бобових призводить у люцерни до зменшення на 36-55 %, а у онюшини повзучої до збільшення на 9-32 % на коренях кількості бульбочок.

Під впливом бобових, залежно від їх вмісту, у травосумішках порівняно із іаковим травостоєм на тому ж фоні РК збільшується висота злакових трав у ,2-2,2 рази.

6. Застосування бобово-злакових травосумішок з середнім вмістом у них

різних видів і сортів бобових на рівні 25-35 % порівняно із злаковим травостоє.\ на тому ж фоні РК поліпшує якість корму, збільшуючи вміст у сухій масі, і першу чергу, сирого протеїну, залежно від режимів використання, від 9,5-14,; до 11,7-20,7 %, а також перетравність сухої маси корму, вміст білка, сироп жиру, сирої золи, кальцію, обмінної енергії, кормових одиниць Ті забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном, і зменшуючи ВМІС' безазотистих екстрактивних речовин, сирої клітковини та калію.

7. Найкращу якість корму за хімічним складом та поживністю забезпечу багатоукісне (пасовищне) використання. За цього режиму порівняно і варіантом укісного використання сирого протеїну накопичується більше на 3,1 4,3 % при проведенні першого укосу на початку цвітіння, на 5,0-8,0 % - в кінці на 7,4-11,2 % - у фазу плодоношення, а сирої клітковини менше - відповідно н 2,2-3,9, 3,6-6,9 і 4,7-7,8 %.

8. За ритмікою відростання досліджувані види і сорти бобових тра поділяються на ранньостиглі (конюшина повзуча Спринт), середньо ранньостиглі (конюшина повзуча Гігант білий і Ювілейна, лядвенець рогатиі Монастирецький), середньостиглі (конюшина лучна Кумач, конюшин гібридна Рожева 27, люцерна Ярославна) і пізньостиглі (конюшина лучна Тетр ВІК, люцерна Київська строкатогібридна та Північна гібридна). Незалежно ві, режимів використання різниця у настанні збиральної стиглості міз ранньостиглими і пізньостиглими бобово-злаковими сумішками у першом циклі становить 19-21, а в отавах - 23-30 днів. Наявність у систе.ч кормовиробництва на лучних угіддях різностиглих бобово-злакових травс сумішок дає можливість на їх основі організувати укісний чи пасовищни конвеєри рівномірного безперервного надходження зеленої маси протягом 135 144 днів, а при необхідності і більше.

9. При включенні бобових компонентів до злаків за кращих режимі використання окупність сукупних затрат енергії виходом з 1 га обмінне енергії зростає від 1,4-1,8 до 1,7-2,8, валової - від 3,0-5,2 до 4,8-7,7 разі] умовно чистий прибуток - від 167-295 до 469-632 грн./га, рентабельність - ві 49-88 до 110-155 % при зниженні собівартості 1ц кормових одиниць від 9,0(

11,41 до 6,73-7,76 грн. і 1 ц сирого протеїну - від 34,72-66,05 до 29,53-46,43 грі Травосуміш із участю конюшини повзучої Спринт за цими показниками крав результати забезпечує за багатоукісного (пасовищного) використання, одноукісною конюшиною лучною Тетра ВІК чи люцерною посівною різни сортів - за укісного з проведенням першого укосу у фазі цвітіння, а з участі конюшини лучної Кумач, або конюшини гібридної Рожева 27, або лядвенц: рогатого Монастирецький або конюшини повзучої Ювілейна чи Гігант білий за обома режимами.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При недостатньому забезпеченні господарств азотними добривами, на изинних луках нормального зволоження Полісся України необхідно гворювати сіяні різностиглі бобово-злакові травостої, краще у системі асовищних чи укісних конвеєрів, для раннього використання з участю онюшини повзучої Спринт; середньораннього - конюшини повзучої Гігант ілий чи Ювілейна або лядвенцю рогатого Монастирецький; середнього -онюшини лучної Кумач або конюшини гібридної Рожева 27, люцерни посівної рославна; пізнього - конюшини лучної Тетра ВІК або люцерни Київська грокатогібридна чи Північна гібридна.

Травостої з участю одноукісної конюшини лучної Тетра ВІК або люцерни осібної різних сортів доцільно використовувати за укісним режимом з роведенням першого укосу у фазі цвітіння, переважно на сіно чи сінаж, а отав на випас, конюшини повзучої Спринт - за багатоукісним (пасовищним), а воукісної конюшини лучної Кумач, або конюшини гібридної Рожева 27, або онюшини повзучої сортів Ювілейна чи Гігант білий, або лядвенцю рогатого Іонастирецький - за обома режимами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кургак В.Г., Соляник О.П. Вплив режимів використання сіяних бобово-іакових травостоїв на їх продуктивність та якість корму // 36. Землеробство. -

Урожай, 1995. Випуск 70. -с. 63-71.

2. Кургак В.Г., Корчемний В.П., Соляник О.П., Горкуша С.П. Значення обових трав у підвищенні продуктивності сіяних лук // 36. Наукових праць іституту землеробства УААН. - Київ, 1996. - Випуск 2.-е. 94-100.

3. Соляник О.П., Кургак В.Г., Корчемний В.П. Якість корму бобово-пакових ценозів залежно від режимів їх використання // 36. наукових праць і статуту землеробства УААН. - Київ, 2000. - Випуск 1.-е. 118-121.

4. Кургак В.Г., Соляник О.П., Тітова В.М. Вплив багаторічних бобових рав на якість корму сіяних лук та родючість грунту // Вісник аграрної науки. Іпецвипуск, травень. - 2000. - с. 54-55.

5. Боговін А.В., Кургак В.Г., Дзвоник О.М., Соляник О.П. Заплавні луки 'країни і їх поліпшення (англ) // Матеріали 14 Генеральних зборів 'вропейської федерації луківників. - Фінляндія. - Лахті, 1992. - с. 315-318.

6. Боговін А.В., Кургак В.Г., Тітова В.М., Соляник О.П., Горкуша С.П. фективне використання біологічного азоту бобових трав у луківництві // Тези оп. республіканської координаційної наради по кормовиробництву Зброшино, червень, 1993). - Львів, 1993. - с. 76-77.

7. Кургак В.Г., Соляник О.П. Продуктивність та якість сіяних бобово-іакових травостоїв залежно від режимів їх використання // Тези доп. конф.

молодих вчених та спеціалістів: Сільське господарство України — проблеми сучасність, майбутнє. - Чабани, 1993. - с. 41.

8. Кургак В.Г., Соляник О.П. Продуктивність сіяних бобово-злакови: травостоїв залежно від укісних режимів їх використання // Матеріали першо всеукраїнської (міжнародної) конференції по проблемі “Корми і кормовиі білок”. - Вінниця, 1994. - с. 270-271.

9. Соляник О.П. Добір бобово-злакових травосумішок для різних режимі: їх використання // Тези доп. конференції молодих вчених та спеціалістів Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах Частина І. - Чабани, 1994. - с. 71.

АНОТАЦІЯ

Соляник О.П. Продуктивність бобово-злакових травосумішок залежно ві, режимів їх використання на низинних луках Полісся України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільське господарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво луківництво. Інститут землеробства УААН, Чабани, 2000.

Містить результати дев’ятирічних досліджень автора з оптимізації режимі використання бобово-злакових травосумішок з різним видовим і сортовиі складом бобових компонентів.

Виявлено, що травосумішки з участю конюшини повзучої Спринт кран результати забезпечують за багатоукісного (пасовищного) режим використання, з конюшиною лучною Тетра ВІК чи люцерною різних сортів - з укісного при проведенні першого укосу у фазі цвітіння з використанням на сін чи сінаж, а з участю двоукісної конюшини лучної Кумач, або конюшин гібридної Рожева 27, або конюшини повзучої укісних сортів Ювілейна ч Гігант білий, або лядвеншо рогатого Монастирецький за обома режимами.

ІІа базі чотирьох різностиглих бобово-злакових травосумішок розроблен зразкові пасовищні та укісні конвеєри рівномірного надходження зеленої мас протягом 135-144 днів.

Ключові слова: бобові і злакові трави, ботанічний і хімічний склад корм; економічна ефективність, режими використання, симбіотичний азот.

АННОТАЦИЯ

Соляник Е.П. Продуктивность бобово-злаковых травосмесей зависимости от режимов их использования на низинных лугах Полєсе Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскс хозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство луговодство. Институт земледелия УААН, Чабаны, 2000.

Содержит результаты девятилетних исследований автора по оптимизации 5жимов использования бобово-злаковых травосмесей с разным видовым и >ртовым составом бобовых компонентов.

Изучено влияние исследуемых приемов на продуктивность, уровень змпенсации минерального азота симбиотическим, распределение урожая по ислам использования, ботанический состав травостоев, питательность корма, ютность и высоту травостоев, накопление клубеньков бобовыми травами.

Показано, что включение бобовых в бобово-злаковые травосмеси при пгырехлетнем использовании на лучших режимах обеспечивает урожайность товых угодий на уровне 55-65 ц/га кормовых единиц, что в 1,5-1,8 раза >льше чем на злаковом травостое на том же фоне РбоКпо-

Установлено, что по продуктивности, экономической и энергетической эфективности травосмеси с участием клевера ползучего Спринт лучшие ¡зультаты обеспечивают при многоукосном (пастбищном) режиме ¡пользования, с клевером луговым одноукосным Тетра ВИК или люцерной >севной Ярославна, Киевская пестрогибридная или Северная гибридная - при ;осном с проведением первого отчуждения травостоя в фазе цветения с ¡пользованием травы преимущественно на сено или сенаж, а с участием юукосного клевера лугового Кумач, или клевера гибридного Розовый 27, или [евера ползучего Юбилейный или Гигант белый, или лядвенца рогатого онастырецкий — при обоих режимах.

Отмечено, что клевер ползучий разных сортов лучше удерживается в йвостоях при многоукосном, а клевер одноукосный Тетра ВИК и люцерна зных сортов - при укосном с проведением первого укоса в фазе цветения >бовых.

Показана возможность увеличения в исходном бобово-злаковом травостое |бовых трав, в частности клевера ползучего и лядвенца рогатого, из ыпанных семян при доведении первого укоса до фазы плодоношения, гмечено положительное влияние многоукосного использование травостоев на звитие клубеньков на корнях клевера ползучего и отрицательное - люцерны 1СевНОЙ.

На основе разноспелых бобово-злаковых травосмесей разработано имерные пастбищные и укосные конвейеры равномерного поступления пеной массы на протяжении 135-144 дней.

Ключевые слова: бобовые и злаковые травы, ботанический и химический став корма, экономическая эффективность, режимы использования, мбиотический азот.

ANNOTATION

SOLYANIK O.P. Productivity of legume-grass swards depending on regimes of their utilization on lowland meadows of the Ukrainian Polissya.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the specialit;

06.01.12 - forage production and meadow cultivation. Institute of Agriculture of tb UAAS, Kyiv, 2000.

It contains the results of author’s nine-years researches on optimization o regimes of legume-grass swards utilization with various species and variet; composition of legume components.

It was revealed, that swards including white clover Sprint provide the bes results for pasture regime of usage, swards with meadow clover Tetra VIK or alfalf of different varieties - for haymaking with the first cut during a phase of blooming fo hay or haylage, and swards including double crop meadow clover Kumach or hybrii clover Rozheva 27 or bird’s-foot trefoil Monastyretsky - with both regimes.

Model pasture and haymaking conveyors for even receiving of green forage during 135-144 days were designed on the basis of four legume-grass swards of differen maturity.

Keywords: legumes and grasses, botanic and chemical composition of forage economical efficiency, regimes of utilization, symbiotic nitrogen.

Підписано до друку 14 11 • 2000 р. Формат 60x90 1/16. Папір офсетний.

Друк офсетиий. Умови, друк. арк. 0,8. Тираж /00 екз. Замовлення № ЧИ-

Видавництво та друк - Інформаційно-видавничий центр Товариства "Знання" Україні 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 57/3, к.214. .

Тел.227-41-45, 227-30-97