Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Проблемы социально-экономической географии северо-восточного региона Румынии (уезды Сучава и Ботошани)

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Проблемы социально-экономической географии северо-восточного региона Румынии (уезды Сучава и Ботошани)"

Рїб. од

Львівський нашанальний університет імені Івана Франка

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО РЕГІОНУ РУМУНІЇ (ПОВІТИ СУЧАВАІБОТОШАНЬ)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

ДУБОВІЧ ІОН

УДК 308:338:91 (498.31)

Львів - 2000

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Шаблій Олег Іванович,

Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної та соціальної географії.

Офіційні опоненти: доктор геоірафічних наук, професор Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, професор кафедри географії України;

Захист відбудеться ЗО червня 2000 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.05 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41, ауд. 26.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 29 травня 2000 р.

Вченніі секретар

кандидат географічних наук, професор Трохимчук Степан Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри міжнародних відноскн і країнознавства.

Провідна установа: Чернівецький державний університет

імені Юрія Федьковича,

кафедра географії та картографії України,

Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці.

спеціалізованої вченої ради, кандидат географічні« наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОКОТИ

Актуальність геми. Дослідження зарубіжних країн та їх регіонів завжди було і залишається однією із центральних проблем економічної та соціальної географії. Для України, яка стада незалежною державою (1991 р.), вивчення західних країн, особливо сусідніх, та окремих їх районів набирає дедалі більшого значення ще й тому, що вона поступово інтегрується у європейський простір. Важливою передусім є проблема вибору оптимальних шляхів і напрямків політичної та економічної інтеграції в Європу. Згідно з демократичними принципами функціонування регіонів пов’язане із впровадженням місцевого самоврядування та зростанням • їх ролі у вирішенні питань свого подальшого соціального та економічного розвитку. ,

На сучасному етапі державні кордони поступово втрачають свою бар’єрну функцію, особливо внаслідок створення єврорегіонів та вільних економічних зон (ВЕЗ). Це сприяє процесам реструктуризації і дерегулюваня господарства, посилює зовнішній обмін товарів і капіталів, стимулює зростання чисельності зайнятих, що зумовлює підвищенні рівня життя населення тощо. Тому надзвичайно важливим і актуальним є комплексне вивчення суспільно-географічних, історико-географічних, геополітичних та інших особливостей прикордонних регіонів.

Нині знання про зарубіжні регіони, в тому числі сусідніх країн, дуже неповні. Незначна зовнішня міжрегіональна співпраця серйозно перешкоджає в розширенні й зміцненні міжнародних зв’язків України. Тому дедалі більшого значення і актуальності набуває виявлення об’єктивної інформації про процеси, що відбуваються у зарубіжних регіонах, зокрема сусідніх країн.

Виходячи з таких суспільних передумов, об’єктом нашого дослідження був обраний північно-східний регіон Румунії (ПСРР), до складу якого входять повіти Сучава і Богошань, що межують з Чернівецькою областю України. Цей румунський регіон відзначається, насамперед, історико-географічними та гео-політичними особливостями, що важливе для вивчення українсько-румунських відносин, зокрема регіонально-прикордонних.

Названі обставини визначають актуальність дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках наукової теми кафедри економічної та соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка “Економіко-, соціально- та екологогеографічні проблеми західно-українського прикордоння”.

Мста і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному суспільно-географічному вивченні ПСРР для виявлення перспективних проблем його розвитку і накреслення шляхів їх розв’язання.

З огляду на цю мету у роботі розв’язуються такі основні завдання:

- аналіз теоретичних і методичних основ дослідження суспільно-географічних проблем прикордонного регіону;

- дослідження передумов формування соціально-екоцомгеографічної специфіки І1СРР;

- вивчення історико-географічних особливостей регіону;

- з’ясування проблем територіальної організації господарства ПСРР;

- здійснення інтегральної суспільно-географічної регіоналізації;

- дослідження зовнішніх зв’язків регіону і прикордонного співробітництва.

Об’єктом дослідмсашя дисертаційної роботи є зарубіжний прикордонний регіон (повіти Сучава і Ь'отошань у Румунії), який стає важливим регіоном українсько-румунського співробітництва і регіональної міждержавної інтеграції.

Предметом дослідження є географічні фактори, компонентно-функціональна структура та особливості територіальної організації названого прикордонного району.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертації є концептуальні положення провідних українських, румунських та інших вчених, що вивчали територіальну організацію зарубіжних прикордонних регіонів.

При дослідженні використовувались такі методи: польовий, літературний, системного аналізу і синтезу, статистичний, порівняльно-географічний, математичного моделювання, картографічний, а також соціологічне опитування. Джерельною базою дослідження слугували статистичні, картографічні і літературні матеріали, зібрані автором в установах (статистичних, економічних, екологічних, туристичних, архітектурних тощо) Сучавського та Ботошаиьського повітів.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в:

- обгрунтуванні “транскордонної географії” як нового науково-дослідницького напрямку в соціально-економічній географії;

- розширенні і поглибленні підходів до делімітації геопросторових рівнів прикордонних територій, зокрема у визначенні ролі орографічних меж;

- з’ясуванні різних видів прикордонних українсько-румунських стосунків;

- виявленні територіально-господарських проблем румунських прикордонних повітів Сучави і Ботошань;

- рекомендаціях щодо розвитку активних економічних, соціальних і культурних відносин не тільки на міждержавному, але й на рег іональному транскордонному рівнях.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дослідження прикордонних регіонів на різних рівнях (мікро-, мезо-, макро-)

з

голягас у систематизації інформації для зовнішньо-міжрегіонального співробіт-шцтва, що може бути основою для подальшого соціально-економічного, юлітичного та культурного гармонійного розвитку як Румунії, так і України. Матеріали комплексної науково-інформаційної системи, у тому числі гартографічні, можуть служити для обгрунтування розпитку повітів іосліджуваної території, транскордонної території, єврорегіонів. Рекомендації .южуть бути використані для ефективного соціально-економічного розвитку, іідвищення рівня життя населення як досліджуваного регіону, так і його сусідів, (рім того, матеріали і висновки стануть важливою основою для організації краєзнавчої роботи у школах прикордонної зони Румунії, України, Молдови та п.

Особист їїіі внесок дисертанта. Поглиблені теоретичні та методичні існови дослідження прикордонних територій, аналіз їх геопросторових рівнів та ірганізації. Автором вперше здійснено комплексний соціально-■кономгеографічиий аналіз північно-східного регіону Румунії (повіти Сучава і іотошаиь), розроблено нову категорію СЕГ - “транскордонна географія”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення виконаного .осліджсння доповідались на наукових конференціях викладацького складу афедри економічної та соціальної географії Лвівського національного півсрситету імені Івана Франка (1997 p., 1998 p., 1999 p., 2000 р.); на ііжнародній науковій конференції “Історія релігій в Україні” (Львів, 1998 p.); на [іжнародній науковій конференції “Національні меншини Правобережної 'країни: історія і сучасність” (Новоград-Волинський, 1998 р,).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праць ез співавторства, загальним обсягом 3,2 д. а., в тому числі три у виданнях, іізначених ВАК України.

Обсиг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, шести ззділш і висновків загальним обсягом 149 сторінок комп’ютерного тексту, зиску використаної літератури (128 позицій) та 46 додатків. Робота включає 32 іблиці та ілюстрована 34 рисунками, вт. ч. 26 картосхемами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми, об’єкт і предмет дослідження, пначено мету й завдання, обгрунтовано наукову новизну, виділено особистий іесок у розробці наукових результатів, їх теоретичне і практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні і методичні основи дослідження .’спільно-географічних проблем прикордонного регіону” зазначено, що в ювах акгивного входження України в європейську систему одним із основних вдппь соціально-економічної географії є теоретичне вивчення і практичне їгрунтування прикордонних територій України із країнами-сусідами.

Оскільки наприкінці XX ст. у світовому господарстві та п йоі гсопросторовій організації відбулися суттєві зміни, які дають підсіли говорити про становлення нових типів соціально-економічних зв’язків, новог міжнародно-економічного порядку, перед географами (особливо соціальне економічної галузі) стоїть важливе завдання - дослідити гсополітичні т господарські проблеми, що виникли у різних галузях людської діяльності і і різних територіальних рівнях.

Розбудова незалежної України спричинила ряд дискусій в середовиг політичних сил деяких сусідніх країн щодо етнічних земель. Цс пояснюєш тим, що державні кордони не завжди збігаються з межами етнічних земел Тобто частина українських етнічних земель знаходиться у сусідніх країнах, частина етнічних земель країн-суеідів - в Україні. Ці землі мають свою історії особливості розвитку матеріальної і духовної культури, національні традиі тощо. *

Треба зазначити, що історико-географічні процеси людського розвитку і прикордонних територіях дуже складні. З найдавніших часів до сьогодення землі заселяли різні народи, відбувалося постійне^ переміщення перемішування населення (особливо між сусідніми країнами).

Ці та інші міжнаціональні проблеми, а також потреби співробітшіцгі між сусідніми державами (у різних сферах людської діяльності і на різні рівнях - районних, обласних чи загальнодержавних) свідчать про те, що суттєі увагу слід звертати на вивчення саме прикордонних територій. Щоб досліди ці території, які мають багато спільних рис не лише у природно-географічній, й у історико-географічній, культурно-етнічній, геополітичній та інших сфера пропонується ввести у суспільно-географічний цикл наук такий наукові напрямок досліджень як "транскордонна географія" або “географ транскордонних територій". На її теоретичній і методичній бг досліджувались би прилеглі до кордону території (транскордонні території зв'язки між тьми.

У транскордонній географії можна виділити такі поняття і відповід підгалузі: “прикордонну географію”, або “географію прикордонних території (вивчала би прикордонні території держави, з якої здійснюється дослідження) “зарубіжну прикордонну географію”, або “географію зарубіжних прикордонні територій” (яка б випчала зарубіжні прикордонні території).

У дисертації визначено предмет пропонованого нового напрямку такі чином: транскордонна географія - це суспільно-географічний иауков, напрямок, який комплексно досліджує соціально-економгеографічні, історик географічні та геополіітічпі особливості контактних між сусідні: державами регіонів з науковою, практичною, дидактичною і виховною мсто Цей науковий напрямок повинен вивчати соціально-економгеографічні та гес

олітичні особливості прикордонних регіонів з позицій взаємних інтересів раїи-сусідіп.

Оскільки адміністративний поділ України (області) відрізняється від еікого поділу більшості сусідніх країн (воєводства, повіти тощо), то у гопросторовому відношенні виникає питання “зовнішньої” межі ранскордонної території. Для вирішення цієї проблеми бажано, щоб осліджувані прикордонні території були однозначними (геопросторово півмірними). Наприклад, нелогічно досліджувати транскордонний регіон між країною та Молдовою, беручи за об’єкт дослідження прикордонні області країни (Одеська, Вінницька), а зі сторони Молдови прикордонні райони Сорока, Китушань, Рибниця та ін.). Тому слід розглядати районні прикордонні :риторії як зі сторони України, так і зі сторони Молдови,

Треба зазначити, що проф. О. І. Шаблій (1997) запропонував делімітацію закордонних регіонів за геопросторовими рівнями: перший рівень - обласний, >упш рівень - районний, третій рівень - сільрад або міськрад. Цей підхід дає ожливість докладніше розглядати соціально-економгеографічні та їополітнчііі особливості прикордонних регіонів України на будь-яких рівнях.

Оскільки природно-географічні особливості прикордонних територій, ісамперед розташування форм рельєфу (гірських хребтів, височин, низовин >що) є їх суттєвою рисою, то їх можна окреслити не тільки з допомогою юсобу державно-політичної делімітації, а й орографічної та інших прпродно-ографічних визначень. Особливості такого відмежування викликані рисами :льсфу, і пов’язаним з цим заселенням територій на різних гіпсометричних внях, а також відмінностями соціально-економічного розвитку.

У дослідженні геопросторової організації транскордонної території іують ще такі підходи: іспюрако-географічиий, етнічний, адміпістративно-чіітичтін, соціально-економічний та формально-просторовий.

ІЦоб зміцнити міжнародні зв’язки України та розв’язати ряд ждержавних проблем сучасності, слід активніше співпрацювати, насамперед, науково-дослідницькій сфері. У вищих навчальлих закладах України та її сідів, де готують майбутніх дипломатів, політологів, економ-географів, обхідно вивчаги спеціальні предмети, такі як українознавство, росієзнавство, мупознавство, полоністику, угрознавство та інші не тільки у загальному, але й рахуванням регіональних рівнів, зокрема прикордонного.

В другому розділі “Соїдіальїю-екоііомгеографічіїа специфіка піпііІчпп-ідного регіону Румунії” висвітлюється геополітичне положення, природно-графічні особливості і ресурси, демографічна та соціальна структура ПСРР.

Акцентовано увагу па те, що політико-географічне положення ПСРР жна вважати вигідним. Це пов'язане з межуванням регіону з дружніми іїнамн - Україною і Молдовою, що дає можливість активно використовувати

їх соціально-економічний потенціал на міждержавній та міжрегіональнії транскордонній основі в інтересах повітів і самих цих країн.

ПСРР знаходиться удвох природно-географічних зонах: лісостеповій, якг займас його східну частиііу, і лісовій, розміщеній на заході. Західна частин; району зайнята Карпатською гірською системою (Східні Карпати Румунії) Регіон, порівняно, багатий на природні ресурси - сільськогосподарськ (чорноземні, сірі опідзолені та інші грунти у низовинній частині); викопні (торф марганцеві і мідні руди, сірчані поклади, калійні і кухонні солі, будівельн мінеральні матеріали та ін ); лісові та рекреаційні тощо. В цілому у ПСРГ сформувався аграрно-лісово-рєкреаційний тип ПРП. ГІриродно-гсографічн особливості і ресурси регіону сприятливі для розвитку економічно ефективні» відповідним чином спеціалізованих галузей, особливо сільськогосподарської лісової, будівельно-промислової та рекреації.

До природно-географічних проблем регіону можна віднести: нсдостатшс кількість опадів для сільського господарства у південно-східній частині, де необхідне зрошування; зсуви земель, особливо у гірських і передпрських районах. Намагання подолати економічну відсталість регіону за рахунок посиленої, інколи хижацької експлуатації природних ресурсів призвело де погіршення стану довкілля, його збіднення. В основному це пов’язане з неощадливим використанням мінеральнних, лісових, грунтових та інших ресурсів. ,

У другому розділі також наголошується на тому, що демографічна ситуація . регіону характеризується дещо гіршими показниками, ніж загальнорумунська як з погляду відтворення населення, так і в контексті соціально-економічного рівня розвитку. Про це свідчить недостатнє зростання кількості населення даного регіону: за період 1912-1997 рр. - на 37,0%, що значно нижче від загального росту в країні (47,4%). Коефіцієнт смертності дітей до одного року у регіоні вищий від пересічного у державі (у повіті Сучава 23,0%о, у повіті Ботошань 31,9%о, а у Румунії 21,2%о, у 1997 р.). Це пояснюється насамперед обмеженою кількістю лікарів (у повіті Сучава один лікар па 919 осіб, у повіті Ботошань один лікар на 860 осіб, а у Румунії один лікар па 565 осіб).

Рівень освіченості у ПСРР гірший від загальнорумунського, особливо мала частка людей з вищою освітою (Сучава 3,3%, Ботошань 2,5%, Румунія 5,1%). Порівнюючи заробітну плату досліджуваних повітів із середньою у Румунії, зауважуємо значні контрасти (у повіті Сучава 192 тис. леїв, що дорівнює 91 $ СІЛА, у повіті Ботошаць 166 тис. - 79 $ CUJA, у Румунії 211 тис. -100 $ США, дані за 1995 р.). Тобто за багатьма основними демографічними та соціально-економічними показниками регіон відстає від загальнодержавного рівня.

У національному складі повітів ПСРР цілком переважають румуни [97,8%, 1992 р.). На другому місці за чисельністю населення є українці, частка яких становить 0,9% (Сучава - 1,4%, Ботошань - 0,1%). Найбільше українців ПСРР проживає у сільських населених пунктах (68%) (рис. 1). Компактніше попи мешкають у трьох сільських поселеннях прикордоння з Україною (Улма

- 1130 осіб, Ізвореле-Сучевей - 987, Килифіндсшті - 917).

Щодо кількості українського населення, яке проживає на території повітів Сучава і Ботошань, то точних відомостей немає. Різні джерела наводять показник 30, 50 чи навіть 100 тис. осіб. За останнім переписом 1992 р. у районі налічується 10193 українці (Сучава - 9549, Ботошань - 644). За кількістю українців повіт Сучава посідає друге місце в країні після повіту Марамуреш, де проживає 36685 осіб, або 55,8% цієї національної меншини Румунії.

Вагомий внесок у дослідження українців ІІСРР зробили українські вчені С. Рудннцький, В. Кубійовнч, А. Жуковський, Д. Квітовський, Т. Бриндзан, Ф.Д. Заставний та ін. Колишня політика рижиму диктатора Н. Чаушеску негативно вплинула на багатьох українців не тільки ПСРР, а й всієї Румунії. В умовах примусу вони часто не визнавали себе українцями, боялись розмовляти рідною мовою. 1 (є стимулювало денаціоналізацію українців.

Останнім часом (зокрема після 1995 р.) вагомий внесок у рєукраїнізацію території зробило посольство України в Румунії. Важливу роль у національно-духовній стійкості української етнічної меншини відіграє інтелігенція. Однак, у Румунії відсоток української інтелігенції дуже низький і велика її частина денаціоналізована. Без відповідної підтримки, національно-духовного виховання наступне друге-третє покоління українців може повністю зрумунізуватись.

Досліджуваний регіон недостатньо урбанізований: лише 37,6% населення проживає у містах і містечках (повіт Ботошань - 40,3%, Сучава - 35,9%), в той час як у Румунії в цілому 54,4%. Розвиток економічного співробітництва сприятиме подальшій урбанізації і субурбанізації повітів і їх окремих частин.

У третьому розділі “Історіїко-геогряфічні особливості розвитку регіону” аналізується часова поетапність заселення, розселення і господарства регіону з найдавніших часів до сьогодення. Розкрито особливості початкового заселення цієї території з урахуванням думок румунських та українських вчених.

Більшість румунських істориків (І. Ністор, Т. Билан, Н. Йорга, Евдоксій і Константи» Гурмузакі та ін.) заперечують українське заселення території між Карпатами і Дністром, починаючи від антів, далі - тиверців і у Княжу добу. [Зони твердять, ідо українці прийшли на цю територію щойно після зайняття регіону Австрією - в 1774 р. '

Густота населення, осіб/км2

ЕЗЗм-зо 1^201.600 ЕЗзі-бо ІТТЗюоо-шо

ЕЕЛбМОО Е32000-2500

!..........

іВорона».ЧЧ*

лгеЧ-и

Цзі Ше

і.*.*:

•' 0,05/ Людність поселення, .‘.'[Броиїтеїіьф' ......

• 7

Ч.І.СГІ о

Частка українського населеіиш від усього у регіоні, %, 1992 р. ©0,01-0,1 <Х>0,2-1,0 01Д-6Д ®8-12

Людність поселення у 1970-1999 рр. (^збільшилась О зменшилась Тіш поселень Межі і кордони

тис. осіб, 1999 р. О сільські Омські ...............мвккомунні

,П7Г130 СУЧАВА повітові центри------------мвміомтояі.

V.

г . ^ ^

20-36 ” -------—г" ->-і,>-<мвк]іержавш

>10-19,9 12 частка українського пасе- --------міжетнічні (укралнсько-ру-

о леняя у поселенні, %, 1992 р, мунські),іаВ.Кубійовичем

■1,7*4

Рис. 1. Людність оєґіоііу ("повіту Сучйпй і ЕптпшяшЛ

З українського боку над проблемами молдовського періоду о історії цих іайонів докладніше працювали Л. Жуковський, В. Залозенький, Є. Козак, М. Сордуба, І. Мартинович, І. Негостинський, О. ІІавликта інші. Вони доказують, по перші румуни прийшли па територію Буковини, Молдови після 1352 р., де іони застали місцеве українське населення.

Аналізуючи ГІСРР та сусідні регіони, зауважуємо, то з найдавніших часів Ю сьогодення цю територію заселяли різні племена і народи, п тому числі країнці і румуни. Вона перебувала під окупацією різних держав. Зрозуміло, цо історико-гсографічні процеси у цьому регіоні надзвичайно складні і ісоднозначні.

Український географ Володимир Кубійовнч провів румунсько-українську іежу, беручи до уваги етнічний склад населення України та Румунії цього іаііону у передвоєнний період. Згідно з В. Кубійовичем, приблизно однакова їлоіца румунських етнічних земель знаходиться на території держави Україна, к і українських - у Румунії.

У третьому розділі визначені типи суспільних систем (античний, ісодальний, капіталістичний, комуністичний і сучасний перехідний) на ериторії ГІСРР. Ці типи відрізняються як структурою, так і територіальними юрмами організації людської діяльності. Особлива увага акцентована на учаснлй перехідний етап, який для прикордонних повітів Сучава і Ботошань иявився дуже складним.

У четвертому розділі “Проблеми територіальної організації осиодарства” проаналізовано компонентно-територіальну структуру і еопросторову організацію виробничої і соціальної сфери повітів Сучава і отошань, їх місце у національному комплексі Румунії.

В результаті особливостей історичного розвитку у регіоні сформувався грарно-індустріаньний тип господарства. Основна частина працездатного аселення зайнята у матеріальному виробництві. У 1996 р. тут було зсереджено 78,9% усіх зайнятих (гюв. Сучава - 79,0%, пов. Ботошань - 78,7%). ,і показники свідчать про те, що відповідна частка зайнятого населення у сфері ослуг невелика, а отже і недостатня. Мала частка населення, зайнятого у сфері зслуг, свідчить про деяку соціально-економічну відсталість регіону.

ПСРР - давня землеробська територія. її можна вважати однією з ¡»¡сприятливіших для розвитку АПІС Румунії, особливо для виробництва ;ріювих і технічних культур, картоплі та м’ясо- і молокопереробки. На східній і центральній частинах ПСРР (з високим природним потенціалом і великою шраністю) диференціація виробничих тинів сільськогосподарських дприемств більша, ніж у гірських районах. Тут склався високоінтенсивнин тип дприсмств - скотарсько-рослинницький, де молочно-м’ясне і м’ясо-молочне іарнпництво с основою формування відповідних АПК. У передгірських

районах формується інтенсивний тип підприємств м’ясо-молочного і м’ясногс скотарства. Гірські райони характеризуються екстенсивним виробничім* молочно-м'ясо-шерстним типом, який спирається переважно на використати природних кормових угідь.

Лісовиробничий комплекс регіону спеціалізується на виготовленні меблів меблевих заготовок, деревостружкових плит, пиломатеріалів, а також продукці лісохімії. За обсягом продукції деревини (11,4% всерумуиської продукції) новії Сучава займає перше місце серед румунських повітів. Лісопромислов центри регіону - м. Сучава (виробництво меблів, целюлози і паперу), Ватра Дорней, Гура-Гуморулуй, Кимпулунг-Молдовенеск, Ридипці, Сірет (лісопнльнг промисловість), Филтічень (лісопильна, меблева), Ботошань (меблева виробництво паперу і картону).

ГІСРР відіграє надзвичайно важливу роль у рекреаційному комплекс Румунії. Тут знаходяться пам’ятки культури та мистецтва (наприклад, монастир Воронець, відомий як “восьме диво світу”), а також інші атрактивні об’єкт ■ пам’ятки дерев’яної культової (в тому числі української) архітектури, історичн пам’ятки та музеї. Пізнавальним туризмом відзначається передусім повії Ботошань. У перспективі розвиватимуться санаторно-курортне лікувати (кліматичне і бальнеологічне), зимові види рекреації у румунських Карпатах.

Будівельно-індустріальний комплекс прогресивно розвивався до 90-> років, що призвело до зміни обличчя багатьох міських, частково сільський поселень. Після грудневої революції (1989 р.) цей процес зупинився Спостерігається глибока стагнація виробництва будівельних матеріалів Кількість зайнятих у комплексі зменшилась приблизно в три рази. ■

Підприємства інших сфер господарства (машинобудівного комплексу тг ін.) відіграють у регіоні другорядне значення (м. Ботошань із сільськогосподарським машинобудуванням та електротехнічною індустрією; м. Сучава з машинобудуванням для легкої й харчової промисловості, верстатобудуванням тощо). Серед інших центрів виділяється м. Дорогой (енергетичне машинобудування). Проте тепер вони працюють не на повну потужність, деякі закриваються.

Спад виробництва регіону пов’язаний з багатьма факторами, які мають переважно інерційний характер (раніше порушувався принцип комплексного розвитку господарства, що призвело до диспропорції між соціальною і виробничою сферами, між потребами господарства і населення та ємкістю інфраструктри, між видобувною і обробною промисловістю, між аграрним сектором і галузями, які переробляють сільськогосподарську сировину тощо). Причина спаду виробництва також пов’язана із складними соціальпо-економічними та політичними процесами, що відбуваються у Румунії у теперішній час.

п

Територіально-виробничий комплекс ПСРР має різні форми гео-іросторової організації господарства: пункти, центри, райони, повіти.

Іеодиакові їх виробничий профіль та рівень розвитку. Первинними формами є унктн, центри, вузли. За маштабами, галузевою структурою, виконуваними іункціями, рівнем геопросторової концентрації можна виділити види центрів і унктів: зокрема за величиною - великі (повітові центри), середні (районні ентри) та дрібні (комуни). За господарським профілем виділяються комплексні спеціалізовані форми. Серед перших найчастіше зустрічаються промислові ентри (Сучава, Ботошань, Дорогой, Ватра-Дорней, та ін.), серед - других неціалізопані центри і пункти: лісопромислові (Гура-Гуморулуй, Ридивці та і), санаторно-курортні (Ватра-Дорней, Сопка, Филтічень), рекреаційно-ічнавальні (Воронець, Путна, Сучевіца, Молдовіцп, Гумор, Драгомірна та агато ін.) тощо. Господарськими ядрами територіально-виробничого омплексу ПСРР є повітові центри - Сучава і Ботошань. Але зв’язки між ними іе незначні.

Спостерігаються суттєві відміни у компонентній структурі господарства овітів. Так, повіт Сучава займає провідне місце у деревопереробній сфері, у фобництві картоплі та молока. Повіт Ботошань визначається виробництвом юдукції молока - третє місце у Румунії. Особливе місце він займає у введенні каракулевих порід овець. Ці відміни між повітами збережуться і у айбутні роки.

У п'ятому розділі “Проблеми інтегральної суспільно-географічної тіонялп.іції” з’ясовано, що адміністративно-територіальний устрій, який був [тормований у комуністичний період і мав насамперед політичний характер, тотньо впливає на сучасну територіальну організацію суспільства, ормування повітів визначалося, по-перше, географічним положенням, для :ого характерні соціально-економічні, демографічні та культурні особливості, >-друге, партійно-політичними чинниками.

Соціально-економгеографічне положення будь-якої частини території гмунії у п загальнодержавному масштабі пов’язане передусім з її близькістю ■ певного визначного міста. Таких міських поселень у Румунії нараховується і окремо столиця держави (Бухарест). Кожен із повітів Румунії у середньому Гімає 5914 квадратних кілометрів. На території повіту пересічно проживає 500 с. жителів (крім міста Бухарест, де мешкає більше 2 мли. осіб на 1821 км 2 ). іміністративно-територіальний устрій такого типу (невеликі за площею та ¡ькістю жителів одиниці) мав насамперед політичну спрямованість -мандно-адміністративний контроль за населенням і розвитком соціальної та гномічної сфер.

Таким чином, у внутрішньо-регіональній адміністративно-функціональній, ітже, і суспільно-територіальній ієрархії виділяються наступні рівні: 1) пові-

товий, 2) районний, 3) кущовий і 4) "точковий". На чолі першого стояг повітові центри, другого - міські районні поселення (до яких тяжіють частин повітів), третього - комуіші (які виконують адміиістративно-гериторіальї функції), а четвертого - села (хутори). Адмістративпо-територіальний контрол за розвитком і функціонуванням кожного рівня проводиться Прімиріями (16 комушіих та міських рад) та Префектурами (дві повітові ради). Сформована пр комуністичному режимі структура адміністративно-територіального устрої залишилася без змін по сьогоднішній день. Утримання адміністративног апарату потребує великих коштів, які могли б бути використані на соціальне економічний розвиток регіону.

Оскільки соціально-економічні ядра румунського суспільств сформувалися у псредгірській і рівнинній зонах, то сучасні повітові структур можна було б укрупнити навколо найбільших з них і створити так звані облпсі або макрорегіони. Суть такого поділу полягає у створенні відносно потужнії,' комплексних соціально-економічних адміністративно-територіальних одиниць потенціалом для зовнішньо-міжрегіонального співробітництва та йог включення у єврорегіони, а також дня скорочення повітового чиновництві Досліджуваний регіон увійшов би у Яську область Румунії.

У шостому розділі “Зовнішні зв’язки регіону і ііріікордоіін співробітництво” висвітлюються його участі, у зовнішніх відносинах зокрема Україною та Молдовою. Особлива увага звернена на українсько-румуііськ співробітництво.

Інтенсифікація українсько-румунських контактів як пріоритетнії почалася недавно - з 2 червня 1997 р., коли новий румунський уряд підписа Договір з Урядом України про подальший розвиток міждержавних відносні Було підписано також ряд документів не тільки на загальнодержавному, а й н регіональних рівнях щодо співробітництва в усіх галузях людської діяльност Хоч між Чернівецькою Облдержадміністрацією та Префектурами Сучавськог та Ботошаньського повітів підписано Протоколи про співробітництво ще в 199 р., але активна співпраця між регіонами почалася лише з 1997 р. (післ підписання Додатку до протоколу на 1995-1998 рр.).

Однак, можливості співпраці між румунськими повітами (Сучава Ботошань) та Чернівецькою областю використовуються неповно з обох сторії Однією з причин є недостатня вивченість та обізнаність з транскордонної територією. Тому, міжнаціональне українсько-румунське співробітництп потребує грунтовного пауково-географічпого дослідження, оціненії ретроспективних і перспективних процесів розвитку прикордонних територі тощо. Наше дисертаційне дослідження є певним внеском у цю справу.

Оскільки ИСРР має дуже вигідне геоекономічне положення, достатні кількість і густоту населення та значний природно-ресурсний потенціал, то ц<

кладае оптимальну основу функціонування господарського комплексу, озвитку сфери послуг - освіти, науки, культури та охорони здоров’я. А еополітичне станопище, культурні традиції повітів Сучава і Ботошань іворюють можливості стати їм впливовим європейським регіоном, виконувати уттсву роль у міждержавній співпраці. Шляхи цієї співпраці на початковому такі це: визначення стратегій розвитку та способів співробітництва між егіонами в усіх галузях людської діяльності; залучення іноземного капіталу, творення євроретіонів та ВЕЗ тощо.

Великі перспективи відкриваються від включення повітів Сучава та отошаиь у єврорегіони. Повіт Ботошань разом з Чернівецькою областю ходять до “Карпатського Єврорегіону” та єврорегіону “Верхній Прут”. Па аний момент повіт Сучава не входить до жодного єврорегіону. Це стримує як роцеси його соціально-економічного розвитку, так розвиток регіону в цілому.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

На базі комплексного соціально-економгеографчного аналізу ПСРР ожна зробити такі висновки:

1. Запропонований новий науковий напрямок досліджень у суспільно-:ографічному циклі Наук - “транскордонна географія” яка дас науково-гтодичний апарат для грунтовного аналізу соціально-економгеографічних та аполітичних особливостей прилеглих до кордону територій (транскордонні риторії) на будь-яких рівнях (обласних, регіональних, сільрад або міськрад) і в зних природно-географічних умовах (гірських, височинних, низовинних ідо).

2. Історнко-географічні процеси людського розвитку на досліджуваній іикордонній території луже складці. З найдавніших часів до сьогодення ці млі заселяли різні народи (зокрема українці і румуни). Оскільки межі етнічних «ель тут не збігаються з державним кордоном (частина українських етнічних «ель знаходиться у Румунії, а частина румунських етнічних земель - в :раїні), то часто в середовищі політичних сил та науковців виникають дискусії що державної належності етнічних земель. Державні кордони Румунії і раїпи мають бути непорушними.

3. Політичні процеси в комуністичній Румунії негативно вплинули на )л її їство ПСРР. Це призвело до румунізації частини українців, зокрема елігенції. Згідно з переписом населення 1992 р. у ПСРР частка українського ;елеіпія становить 0,9% (Ботошань - 0,1%, Сучава - 1,4%), хоч це не повідає дійсному стану речей.

4. Сучасний етап переходу до ринкової економіки виявився для повітів чава і Ботошань дуже складним. У зв’язку з розпуском колгоспів, закриттям атьох підприємств прогресує безробіття. Порівняно до середньорумунської

частки безробітних (8,2% працездатного населення) цей показник у регіоі набагато вищий - 12,8% (Сучава - 10,6%, Ботошань - 16,1%, дані за 1996 р Спад виробництва регіону пов’язаний як з соціально-економічними і екологічними процесами післявоєнного періоду (диктатура Чаушсску командно-адміністративне управління), так із складною соціально-економічно та політичною ситуацією, що створилася у Румунії в 90-х роках.

5. У компонентно-функціональній структурі регіону сформувати декілька міжгалузевих комплексів. Головні з них агропромисловий, лісі виробничий, будівельно-індустріальний та рекреаційний. Незначне місі мають комплекси виробничої і соціальної інфраструктури. У перепекти важливого значення набере комплекс ринкової і прикордонної, в тому чис. транспортно-торговельної інфраструктури.

6. Система територіально-адміністративного устрою Румунії (дрібніє-адміністративних одиниць, величезна кількість чиновництва) створилася її] диктаторській системі управління і є тепер анахронізмом (2 Префектури, К Прімирій - міських і сільських рад). Цю систему слід спростити, об’єднави повіти ПСРР з деякими іншими повітами у Яську область.

7. Міждержавні та регіональні українсько-румунські угоди створюю правову базу розбудови дружніх і взаємовигідних партнерських відносин у вс ділянках людської діяльності. Несприятливого умовою для розвитку зовнішн зв’язків ПСРР є глибока системна соціально-економічна криза. Головин засобом виходу із цього стану повинно бути взаємовигідне транскордош співробітництво. Проте транскордонні зв’язки досліджуваної території вираже лише на повітових рівнях. В той же час районні та комунні прикордонні рів ще слабо залучені до такого співробітництва.

Згідно з комплексним соціапьно-економгеографічпим дослідження ПСРР розроблено наступні рекомендації:

1. Стратегічна мета подальшого розвитку повітів Сучава та Ботошань м; бути спрямована на транскордонне співробітництво, створення єврорегіонів ■ ВЕЗ, що найближчим часом може покращати економічну та соціальну ситуаці повітів.

2. Пріоритетними у транскордонній українсько-румунській співпра мають бути насамперед такі перспективні форми співробітництва: розвиті транскордонної торгівлі, створення спільних підприємств, спільної ринков інфраструктури, обмін виробничим досвідом та ін. Важливим при цьої' залишається захист прав етноменшин.

3. Особливого значення у міжнаціональних відносинах треба надава-культурному, науковому та гуманітарному співробітництву. Всебічі заохочення українсько-румунських зв’язків з огляду на усвідомлення культури

орідненості двох народів і збереження кращих традицій у їх багатовікових псмииах допоможе зменшити міжнародні “розриви” та ще існуюче цчужсішя у регіоні.

4. Нині статгш питання “територіальних претензій” нереально, оскільки : суперечить загальновизнаним принципам і нормам- міжнародного права, а кож призводять до міжнаціональних конфліктів. Необхідно створювати ітимальні міжнародні умови у межах прикордонних територій і у всіх сферах здської діяльності, слід культивувати атмосферу довіри на мікро-, мезо- і ікро- рівнях, формувати єврорегіони та ВЕЗ.

5. Для оптимального і водночас об’єктивного історико-, політико- та щіально-економгеографічного дослідження транскордонних територій, ¡обхідно залучати одночасно спеціалістів двох суміжних країн.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННІ! ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Історнко-географічні особливості північно-східного регіону Румунії ювіти Сучава і Ботошань) //Вісник Львів, ун-ту. Серія географічна. Внп. 22, >98.-С. 146-150.

2. Наукові основи соціально-економічної географії прикордонного регіону /мунії (повіти Сучава і Ботошань) //Вісник Львів, ун-ту. Серія географічна, ип. 24, 1999. -С. 23-28.

3. Суспільно-географічні особливості північно-східного регіону Румунії ювіти Сучава і Ботошань) //Збірник наукових праць Національного дагогічного університету ім. М.ІІ Драгомапова. Вин. 2. Київ, 1999. - С. 191-)6.

4. Міжрегіональне співробітництво між Чернівецькою областю і повітами учава і Ботошань (Румунія) //Регіональна економіка, № 4. Інститут ;гіоііальиих досліджень НАН України, 1997. - С. 130-134.

5. Географічні особливості населення і розселення північно-східного їгіону Румунії (повіти Сучава і Ботошань) //Економіко-, соціально- і еколого-юграфічні проблеми західноукраїнського прикордоння /За ред. О. І. Шаблія. -ьвів: Ред. вид. відділ Львів, ун-ту, 1997. -С. 94-100.

6. Релігійна ситуація українського населення Румунії //Матеріали УПІ-ого іжнародного круглого столу “Історія релігій в Україні”. - Львів, 1998. - С. 90-I.

7. Ситуація українського етнічного населення на території Південної /кошти (повіт Сучава - Румунія) //Матер. міжнар. наук. конф. Національні еншини Правобережної України: історія і сучасність. - Житомир, 1998. - С. $1-183.

8. Суспільно-географічне дослідження транскордонних гериторі //Матеріали першого міжнародного семінару з теорії і практики регіопальног географічного краєзнавства. - Тернопіль, 1999 p. - С. 163-165.

9. Транскордонна географія - наука соціально-економічної та політичік географії //Краєзнавство. Географія. Туризм, № 19. - Київ, 1999. - С. 2.

10. Україна і Румунія: сучасні проблеми геополітичного та соціальне економічного співробітництва //Краєзнавство. Географія. Туризм, № 32. - Кпи 1999. -С..5.

Дубовіч І. Проблеми соціально-економічної географії шинічио східного регіону Румунії (новіш Сучава і Ботошань). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук з спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Львівськиі національний університет імені Івана Франка, Львів, 2000.

Основна увага звернена на теоретичні і методичні основи дослідженії соціально-економгеографічних проблем прикордонного регіону. Розглядаєтьс: важливість і актуальність вивчення соціально-економгеографічних, істерико географічних, геополітичних та інших особливостей прикордонних регіонів Пропонується ввести нову наукову категорію і відповідний науковий напрямої дослідженнь у соціально-економічну географію - “транскордонна географія” Досліджено прикордонні та транскордонні рівні міждержавного репопальногс співробітництва. Аналізуються соціально-екошмгеографічні проблеми зарубіж ного прикордонного регіону повітів Сучави і Ботошань у Румунії (проблемі етнічних меншин, територіальної організації господарства, транскордонною співробітництва тощо).

Ключові слова: транскордонна географія, транскордонна територія зарубіжна прикордонна територія, зовнішнє міжрегіональне співробітництво міжнаціональне співробітництво, єврорегіон, вільна економічна зона.

Dubovicli I. Problems of social-economic geography in Romania northeastern region (Povits - Regions Suchava and Bofoshani). - Manuscript.

Dissertation for acquisition of the academic degree of Candidate oi Geographical Sciences in speciality 11.00.02 - Economic and Social Geography. • Lviv Ivan Tranko National University, Lviv, 2000.

The main attention is concentrated on the theoretical and methodological basis of the research in socio-economic geographical problems of a border region. The importance and actuality of studies in socio-economic and geographical, historical-geographical, geopolitical and other issues in border regions are considered. It is proposed to introduce a new scientific category and a proper field of research in social-economic and political geography - “trans-border geography”. The border and

ans-border levels of international and regional cooperation are studied. Socio-conomic and geographical problems in foreign bordering areas of Snchava and lotoshan Povits in Romania are analysed (problems of ethnic minorities, territorial rganization of economy, trans-border cooperation etc.).

Key words: trans-border geography, trans-border area, foreign border area, lorder area, external inter-regional cooperation, international coopération, emoregion, i cc economic zone.

Дубовпч И. Проблемы социально-экономической географии cciiepo-юсгочного региона Румынии (уезды Сучава и Богота ни). - Рукопись.

Диссертация па соискание ученой степени кандидата географических тук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. -[ьповський национальный университет имени Ивана Фраико, Львов, 2000.

Особое внимание уделено теоретическим и методическим основам ^следования социалыю-экономикогеографических проблем приграничных jenioiiOB. Рассматривается важность и актуальность изучения социалыю-н<оиомикогсографических, историко-географических, геополитических и ¡ругих особенностей приграничных регионов. Рекомендуется ввести новую сатегорию и новое науч!юе направление иследований социально-жономической географии - “трансграничная география”. Исследовано фиграничиые и трансграничные уровни. Проанализированы социально-жономикогеографические проблемы зарубежного приграничного региона уезды Сучава и Ботошани в Румынии), который расположен южнее Черновицкой области Украины. Акцентируется внимание на основных и :пецифических чертах региона, его политико-географическом положении, фиродно-географических особенностях и ресурсах. Внимание уделено демографической ситуации, особенно социальной структуре населения, его тшческому и религиозному составу населения в этих уездах. Анализируется юложение украинского населения в регионе: численность, природный рост, мсселение, плотность и яр. аспекты этнических украинцев. Раскрыты /краинско-румынские отношения, а также актуальные проблемы образования ia родном украинском языке в этом регионе та Румынии в целом.

Рассматриваются основные историко-географические особенности фиграничного румынского региона: поэтапное розвитие расселения и

созяйства с древних времен по настоящее время. Анализируются историко-еографические аспекты начального и последующего заселения этой -еритории. Дана характеристика “территориальных претензий” в регионе. Зеобое внимание акцентировано на современный переходной этап, который для Зольшинства населения уездов Сучава и Ботошани является очень сложным.

Обосновываются проблемы территориальной организации хозяйси место региона в националыюхозяйственном комплексе Румынии; урове развития и функции; роль региона во внешнеэкономических спя:« особенности формирования структуры регионального хозяйственого комплекс природно-географические и социально-экономические предпосыл; территориальной дифференциации деятельности и расселения, влияющие ' междуотраслевые территориальные комплексы; экологические проблемы и I решение. Выявлены наиболее актуальные проблемы социапыю-экономичсско розвития в уездах Сучава и Ботошани.

Рассматриваются проблемы интегральной обществспно-географическс регионализации: процессы формирования функционально-территориалык

структуры общегосударственного и регионального характера, природные общественно-географические особенности регионализации, природ» географические предпосылки древнего заселения и хозяйственного освоеш региона, проблемы развития уездных регионов в современных условиях.

Отмечено, что основы современного административно-териториально! деления были сформированы во время коммунистического режима. Они имех в основном политический характер. Структура административн! территориального деления, сформированная в прошлом, не претерпед изменений до сегодняшнего дня. Предлагается укрупнить современные уезднь структуры Румынии в области или регионы.

Необходимость таких административно-территориальных преобразована отвечает социально-экономическим и политическим принципам рыночне экономики. Они заключаются в создании относительно мощных, комплексна социально-экономических территориальных единиц, которые способны междурегиональному сотрудничеству и вхождению в систему еврорегионов, также для умешиения уездного управленческого аппарата - чиновничества.

Важное значение придается внешним связям региона к трансграничном сотрудничеству; необходимости внешнего междурегионалыюг сотрудничества, различным формам и структурам внешнеэкономически связей региона; экономическому, научно-техническому, культурному и други видам сотрудничества между соседними регионами (Украины и Молдовы).

Для эффективного социально-экономического развития приграпичиог румынского региона рекомендуется решить ряд проблем, главной сред которых является создание условий для быстрого перехода всего комплекс социально-экономических отношений к системе координат рыночно экономики.

Ключевые слова: трансграничная география, трансграничная территорш заграничная приграничная территория, приграничная территория, внешне междурегиональнос сотрудничество, междунационалыгое сотрудничесшс еврорегион, свободная экономическая зона. .