Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Природопользование в сельском хозяйстве региона и его усовершенствование (на примере Черниговской области)

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Природопользование в сельском хозяйстве региона и его усовершенствование (на примере Черниговской области)"

АКАДШІЯ ІІШ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

На правах рукопису

(

МОРДВІНОВ Олександр Григоровзч «

ПНЇРОДОКОРИСТШІШ У СІЛЬСЬКОМУ господарстві РЕГІОНУ І ЙОГО УДОСШШЮВАШЩ .

/НА ПШКЛАДІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ/

11,00.02 - економічна і соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ .

дисертації на здобуття вченого отуденя кандидата географічних наук

Київ - 1992

Робота викопана в Інститут! географі І МІ України

Науковий керівник - доктор географічних, наук Р.О.Язиніна

Офіційні опоненти: доктор географічних наук

Р.Л.Іванух

кандидат географічних наук, доцент Я.Б.Олійник “

Провідна організація - Чернівецький державний університет

..Захист дисертації оідбудзться "^~"^СУ^>ґЬОі9г30} Р*

о іЦ ____год. на засіданні спеціалізованої ради Д 016.02.03

Інституту географії АН Україні! за адресою: 252003, м.КиІв-3, пул. Володимироька, 44.

З дисертацією могла ознайомитись у бібліотеці Іготитуту юографії ЛН України.

* зторйфорат розісланий "'¡5'" Г "~)2 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат географічних наук

В.П.Нагі]._л

РОС

у:. Г •

ЗАГАЛЬНА. ХАРАКТЕРИСТИКА I СТРУКТУРА РОЕОТИ

Актуальність теми. Існувчо тривалий час в Україні утилі-тарно-спояивацысе відношення до природи, зворзяїість економічних інтересів над екологічними, відсутність елективних засобів регулювання природокористування, прапюння добитися виробничих результатів будь-якою ціною призвели до порушення симбіотичного принципу у розвитку природної та економічної підсистем. Це негативно позначилось на природному середовищі в цілому і в тому числі на аграрних екологічних системах.

Теперішні труднощі із забезпеченням населення продукта-харчування, а переробної промисловості сировиною, практично повне вичерпання екстенсивних можливостей розвитку сільського господарства змушують йти шляхом інтенсифікації аграрного природокористування. Останнє веде до збільшення техногенного навантаження на агроландиафти і моко викликати їх деградацію. Небезпека у цьому відношенні посилюється тим, цо компоненти агроекосистем вже пєеішм чином порупені та забпудие-ні попереднім нераціональним їх нікористанням і маять знижений запас стійкості. Ось чому особливо актуальне сьогодні науково обгрунтоване тріпання багатоасіїектнох проблеми раціоналізації аграрного природокористування', яка розроблена недостатньо як на державному, так і на регіональному рівнях.

Це і визначило вибір напрямку дисертаційної роботи, її тему та мету.

Об'єктом дослідження с природні сільськогосподарські ресурси Чернігівської області, предметом дослідження - еколого-окономіко-географічігай аспект їх використання, охорона та відтворення. ;

Обрашя даного рогіону полігоном дослідконня зумовлено достатньо високим рівнем його аграрного розвитку і положенням у двох ландшафтних зонах /Змітаних лісів та Лісостепу/. Остання умова визначає значно різноманіття природних ресурсів та характеру іх експлуатації.

Головна мета роботи - розробка єкономіко-географічішх основ раціоналізації природокористування у сільському госпо-

з

дарстві Чернігівської області.

Виходяча з кати, завданнями роботи ставились:

- виявлення природних факторів, що відносяться до умов та ресурсів сільського господарства;

- з’ясування сутності, особливостей та структури аграрного природокористування;

- розробка науко по-цзтодочшцс основ е конай і ко-географіч-

но г*о дослідааїшя природокористувашія у сільському господзрст-зі регіону; •

- здійснення еколого-акономіко-гвографічпої оціїшд використання, • охорони та відтворення природних сільськогосподарських росуроів Чернігівської області;

- оцінка територіальної диференціації інтенсивності сільськогосподарського навантааешш на агроокоспсте:.а, нору-поння та забруднення природного сарадоЕиад аграрним виробплц-тг,оц у Чернігівській області;

- визначання основних напрямків удосконалювання природокористування у сільському господарстві області.

Методологія, катоди дослідження тп рикогиотані матеріали. Методологічною базою дослідження с основні полоаошш діалектичного матеріалізму, дерзанні документи з питань розвитку народного господарства і територіальної організації суспільства, теоретичні уявлення, наукові концепції та принципи, розвинуті спеціалістами в галузі географії, екології, економіки природокористування та суміжних наук. 4

. В процесі роботи над дисертацією для автора особливе значення мали праці географів В. 0. Анучина, І. 0. Горленко,

Ф. Д. Заставного, Р. А. Івануха, М. Г. Ігнатенка, А. Г. Ісаче-нка, 0. М. Маринича, 0. 0. Ніцца, М. Ы. Паламарчука,

0. М. Паламарчука, Ы. Д. Пістуна, В. А. Поповкіна, Г. 0. При-валовської, Л. Г. Руденка, В. П. Руденка, Т. Г. Рунової,

0. Г. Топчієва, 0. 1. Шаблія, П. Г. Шищеіша, Р. 0. Язиніної, окономіотів И. П. Борщевського, П. Ф. Веденічава, К. Г. Гоф-иана, В. К. Слюсаренка, В. М. Трегобчука, М. П. фвдорекка.

• Дослідження проводилось із застосуванням иетодів: абстрактно-логічного, порівняльно-географічного, статистично-

го, картографічного, ресурсооціякового, районування та і.ч.

При написанні роботи автором використані статистичні матеріали Міністерства статистики України та Чернігівського обласного управління статистики, первинні матеріали Чернігівських обласних організацій та установ /управління сільського господарства та продовольства, філіалу інституту "Укр-земпроект", управління земельних ресурсів, санепідемстанції, управління водних ресурсів, проектно-вишукувальної станції хімізації сільського господарства, управління охорони навколишнього природного середовища, ін./ з питань сільського господарства, використання, відтворення природних ресурсів та охорони природи.

Наукова новизна дослідження. Поглиблені теоретичні , уявлення про природні умови та ресурси сільськогосподарського виробництва, сутність, особливості та структуру аграрного природокористування. Розроблені науково-методичні основи еко-номіко-географічного дослідження природокористування у сільському господарстві області; удосконалена методика економічної оцінки аграрного природно-ресурсного потенціалу; обгрунтовані та введені показники повноти, інтенсивності та ефективності р використання природні.-; ресурсів у сільськогосподарській галузі; запропонована.методика проведення еколого-сільськогоспо-дарського районування.

Дослідаені основні проблеми та спец 'ііка природокористу-ваїшя у сільському господарстві Чернігівської області; оцінений у вартісній /грошовій/ формі її аграрний•природно-ре-оурсний потенціал; здійснено аналіз використання, охорони та відтворення природних ресурсів в аграрному виробництві. області та проведоно еколого-сільськогосгіодарське району- ~ ваїшя; розроблені економіко-географічні основи раціоналізації сільськогосподарського природокористування в ній.

, Практичне значення та реалізація результатів роботи. Розроблені у дисертації на прикладі Чернігівської області теоретичні положення і методичні основа економіко-географі*,--ного дослідження сільськогосподарського природокористування можуть бути використані при вивченні вказаного процесу в

інших регіонах.

Матеріали дисертаційної роботи використані Радою по вивчанню продуктивних шцг України АН України при підготовці наукової доповіді Уряду країни "Розселення населення, забезпечення раціональної зайнятості трудових ресурсів і ефективне використання виробничого потенціалу зони радіоактивного зара-кення Чорнобильської АЕО" /рішення Ш УРСР й 12255/87 від

13.09.1990 р. та розпорядаеїшя Президії ЛН УРСР Л 892 від

30.08.1990 р./. ' .

Розроблені в дисертації картосхеми та рекомендації по

удосконаленню аграрного природокористування застосовуються Чернігівським обласнім управлінням сільського господарства і продовольства як наукова основа здійснення заходів по раціоналізації територіальної організації сільського господарства з метою підвищення його околого-економічної ефективності. Результати економічної оцінка земельних ресурсів, пропозиції щодо покращання їх охорона та відтворення використовуються Управлінням земельних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації. Матеріали еколого-сільськогосподарського районування області надані Доркавнону управлінню охорони навколишнього природного середовища по Чернігівській області для практичного використання. Окремі результати роботи упроваджені в навчальний процес на географічному відділенні Нікинсько-го дернавного педагогічного інституту. • •.

Публікації і апгюбапія роботи. По темі дисертації «публіковано 9 робіт загальним обсягом 1,6'д.а. Результати дисертаційно^ дослідження подавались, доповідались та обговорювались на всесоюзній конференції молодих вчених та спеціалістів "Ноосферогенез: постановка і шляхи вирішення проблеми" /Кишинів, 1990/, республіканській науково-практичній конференції "Шляхи корінного покращання забезпечення населення продовольством в нових умовах господарювання" /Суш, 1990/, регіональній науково-практичній конференції "Проблеми охорони природа і відтворення рриродао-реоурсного потенціалу Західного Поділля" /Тернопіль, 1990/, науково-практичній конференції "Проблеми дослідаення раціонального використання природних

ресурсів Сумщина та їх швчешія у школі" /Суми, 1990/, на І республіканській науковій конференції "Проблеми раціонального гдкордстагаїя, охорони та відтворення прпродгго-росурсного потенціалу Української PCP" /Чернівці, 1991/, мінрегіональній науковій конференції "Проблеми екологічної оптимізації земле-ісорисгувашія і водогосподарського будівництва з басейні р. Дніпро" /Київ, 1992/.

Сттулстурп і обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і лодатку. В порпгому розділі викладові тооротичні та иауково--ьгодячні основа екоіюміко-геогрйфічного дослідпзшш природокористування у сільському господарстві регіону; у другої,їу -пконана економічна оцінка потенціалу природних сільськогосподарських ресурсів Чернігівської області, проаналізовано їх вгкористашія. В третьому розділі розглянуто відтворення природних ресурсів, охорону природі: у сільської,їу господарстві області, територіальну диференціацію інтенсивності аграрного природокористування, порушення та забрудпеїшя природної) со-редовища сільськогосподарським виробництвом. В коротких висновках узагальнюються отримані результати, у додатку наводиться табличний матеріал.

Загальшііі обсяг дисертації - 166 сторінок машинопису,

G картосхем, 40 таблиць.

ОСНОВНІ ПОЛОШШ 1 ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ

І. Сільськогосподарсько природокористування - склпшшй. тнтпмічшт протієс взаємодії аграрного глробіоіігглз 1 природного сора довшая. Здійснюється цей процес у формі освоєння, використання, охороїш, відтворошія природних расурсів та умов у сільському господарстві.

Природні ресурси приймають бозпосорвтт участь у виробництві сільськогосподарської продукції. До них відносяться фактично використані земельні, водні, агрокліматпчиі ресурси, рослинність природшіх кормових угідь. Усі воші j предметами, засобами праці, природною продуктивною сплоа сільського господарства. Природні умови сільського господарства

/рельєф, гірські породи, лісові насадаоння, інші компоненти природного серздовища/ впливають на водешія виробництва, ало на служать джерелами одерглішя продукції. На виробничий про-цзо вони діють напряло - чарез природні ресурси - і для аграрної галузі па є предметами, засобами праці, елементами продуктивних сил.

"Аграрне природокористування" відноситься до мівдиспдн-лінарнпх наукових категорій. Економіко-географічнпй аспект ііого дослідження пери за все полягає у вивченні проблем, що виникають у ході даного процесу на конкретних територіальних рівнях; в оцінці природних ресурсів галузі; аналізі прооторо-вої диференціації їх використання, охорони та відтворення; визначенні відмінностей сільськогосподарського навантаження на агроекосистеш, порушення та.забруднення природного середовища аграрним виробництвом.

2. Стптктуш природокористування ? сільському господарстві регіону здебільшого представлена 5 напрямками і 6 видами.

До напрямків аграрного природокористування відносятг оя: ро-сурсокорисгуЕання, ресурсоспогшвання, відтворення природних ресурсів, освоєння та охорона природа. Ресурс^хористування -основна форма використання природних ресурсів у сільському господарстві, за якої воші поровашо не відчужуються від природи, а деякі зміни їх властивостей не приводять до руйнування сутностей і шляхом проведення відповідних заходів можуть відновлюватись знову /використання земельних, агрокліматич-них ресурсів, розведення рл>3ц і водоплаваючих птахів, і ../•

При ресурсоспокиванні природні ресурси вилучаються з природи, змінюють у процесі виробництва свої попередні властивості, в природу повертаються у вигляді різноманітних відходів /випасання худоби, сінокосіння на природних кормових угіддях, подача води для зрошення, водозабозпечення. ін./. Білгворен.л полягає у відновленні поновлюваних -природних ресурсів з метою відвернення їх вичерпаності. Освоєння - включення у сільськогосподарський обіг нових об"ємів і площ природних ресурсів. Охсрона природи - це сукупність техніко-економічних,. організаційно-господароьких та правових заходів, направлених

ка попередження, зниження або повну ліквідацій негативного шливу на довкілля.

. На основі різних критеріїв сільськогосподарсько природокористування розділене на два галузеві і чотпр;і компонентні види. Галузеві види /природокористування у рослштлцтві, тгг-ршшицтві/ виділені за характером природокористувашія. У кожній галузі сільського господарства процес природокористування: має свої особливості. Рослинництво більшою мірою залежить під природних умов та ресурсів і одночасно більше впллвас іга пгіл. Для нього усі природні ресурси сільського господарства /ПРСГГ/ є природною продуктивною сплою. У тваринництві вони, за глк-люченням водних і рослинних ресурсів, наступають перевагго ях природна•база розміщення галузі. Дія факторів природного середовища на тваринництво багато в чому опосередковується кормовиробництвом, послабляється виробничою інфраструктурою Компонентні види аграрного природокористування /земле-, водо-, агрокліматокористувашя, використання рослинності природних сінонатей та пасовищ/ виділені в залежності від ресурсів, що використовуються. '

3. Вкономіко-геограйічна дослідження пшролокорчстування у сільоша,п_доспод.,рстві рєгіону-Дтовс-Пугьоя , поетапно і передбачає економічну оцінку потенціалу ПРСГ, аналіз їх використання, охорони та відтворення, районувати території за інтенсивністю еколого-сільськогосподарських процесів і явищ.

Зкономічна_оаіш<а ¡¡отенціалу_П£СГ спрямована на визначення у грошовій формі продуктивної сили різноякісних ресурсів. Для її проведення використовується виражена в єдшшх для регіону цінах і розрахована за рі вновеликими витратами на виробництво вартість валової продукції рослинництва. Виконується така оцінка окремо по кліматичних, водних, земельних ресурсах галузі.

Економічна оцінка агрокліматичного потенціалу /АКП/ регіону зводиться до вирішення слідуючих завдань: І/ виконується якісна оцінка /у балах/ агрокліматичних есурсів /АКР/; 2/ вибираються дві території богарного землеробства з одна-кобил бонітетом грунтів і різною якістю АКР; 3/ визначається

з

перевищення вартості валової продукції рослинництва на одній з вибраних територій і присвоюється якісному надлишку її АКР; 4/ оцінюється у грошовій формі один бал бонітету АКР і розраховується повний АКП на всій території регіону.

Економічна оцінка.потенціалу агроводшх ресурсів /ЛВР/ визначається за загальним ефектом використання у галузі кок- . ного кубометру вода. Економічна продуктивність одиниці об'єму водних ресурсів обчислюється віднесенням одержаної в результаті поливу сільськогосподарських угідь додаткової вартості валової продукції рослинництва до об 'ему водозабору для зрошувальних потреб. ■ •

Після визначенім економічної продуктивності АКР і АБР проводиться оцінка агроземельного потенціалу /АЗП/. Земельні ресурси продукують хоча й основну, але все таки частішу валової продукції рослинництва, яка і характеризує їх потенціал. Інша частина рослинницької продукції виробляється використаними АКР і АБР, а її об'сіл зумовлюється потенціалом конного виду ресурсів. Тому економічна оцінка АЗП розраховується як різниця вартості валової продукції рослинництва і сумарного потенціалу АКР та АВР рослинництва. /АЗП = Шр - /АКП + АБПр//. Економічна оцінка аграрного прпродно-ресурсного потенціалу /АПШ/ визначається як оума компонентно-ресурсних потенціалів галузі /АПРП = АКП + АШ + АЗП/. На її результатах базується подальша вивчення сільськогосподарського природокористування.

&сон£міко-£еогЕа(ї)і лі а £ЛК02астаіЩЯ_гщіподііи_ра-

£УЕСів_дз_а£рарііій сФе.Рі. еколш£кц - наступний еїап дослідження сільськогосподарського природокористування регіону. В послідовному проведенні його необхідно розрізняти три напрямки: повноту, інтенсивність і ефективність використання природних ресурсів. -

Повноту використання природних ресурсів в аїрарному ги— робницгві характеризує отупінь залучення іх до сільськогосподарського обігу, рівень сільськогосподарського освоєння агрокліматичнпх, водних ресурсів, земельного фонду.

Категггію інтенсивності викопцстаїшя ПРСГ слід розуміти у вузькому і широкому смислі слова. В першому випадку вона

10 ■ характеризуй ступінь зосередження основних,оборотних фондів і затрат еііеої праці на одиницю природних ресурсів, наражену з натуральнії! та грошовій формі. Категорія інтенсивності' в ппроісому смислі слова - концентрація цих ко (факторів інтенсифікації сумісно з кількісно вираженими характеристиками напруженості їх використання. ІЗ окономічшіх розрахунках рівонь інтенсивності прародоокспяуатації заведено Еизначати на одиницо природних ресурсів, виражену в натуральній: формі /га, м3/. Обчислений у такий спосіб показник інтенсивності використання ПРСГ характеризує міру експлуатації природних ресурсів баз урахування яко’сгі і но е достатньо об 'ектшшою основою для прийняття господарських рішень по раціоналізації природокористування. Якість природшіх ресурсів знаходить своє повне ет-г/і::оіпія в економічній оцінці їх потенціалу. Тому показник ріки інтенсивності,розрахований на основі економічної оцінки, відобраваз інтенсивність використання ІГРСГ з урахуванням якості.

Систему показшшів ефективності використання ПРСГ на основі їх потенціалу доцільно будувати двояко: з однієї сторона, як віднозеїшя валової продукції рослинництва до сума по-*> тсиціаліз усіх видів ресурсів /З = ВПр : ЛПРП/, з другої, -як відношення тієї частина її, яка одержана від використання повного ваду, ресурсів до їх потенціалу /Зі = ВПі : ЛПРПі/. Огшз, в системі показників економічної ос.,активності використання потенціалу ПРСГ слід виділяти узагальнюючий показник, а такої часткові показники. Оскільки АПРП регіону /господарства/ складається із сума потенціалів окремих видів ресурсів /ЛИНІ = 2 ЛПРПі/, то узагальнюючий показник включає в собе ґ часткові показники ефективності використання ресурсів, мас чітко варакону економічну інтерпретацію /виробництво кінцевої продукції на одиницю інтегрального потенціалу ПРСГ/, зіставляються у просторі і в часі. Його мошіа прийняти для вимірювання і аналізу ефективності аграрного природокористування, об 'сктг.віюї оцінки діяльності окремих господарств та їх регіональних сукупностей.

¿Ш ПРОЕЗДЦЩІЧ-ОКОЦОЦІ ¡іо=гао£Рйфі'чвоЕО_ацад і 2У_РХ0£0Ші„

та_відтворвщя_ПРСЕ і вироблення на його основі заходів подальшого удосконалювання сільськогосподарського природокористування рекомендується використати наступну логічну схему: оцінити обсяг та зміст природоохоронної і відтворювальної діяльності; визначати шкоду, яку завдає природніш ресурсам дія на них негативних факторів; розрахувати фактичну екологічну ефективність природоохоронної і природовідновлювальної роботи; обгрунтувати доцільний обсяг оптпмізаційних заходів та витрат на їх здійснення. . •

§колого-сільськогоспо,іщрське_районїващія_ спрямоване на означення в інтегральному вигляді просторової диференціації інтенсивності сільськогосподарського природокористування і отологічної ситуації в природному середовищі, що шникла в результаті цього процесу. Для установлення інтенсивності аграрного природокористувашія використовувалось 7 показників, які характеризують різні види сільськогосподарського наванта-28ння на агроокосистеш /внесення мінеральних добрив на гектар сільськогосподарських угідь, доля зрошувальних земель у площі сільськогосподарських угідь, навантанення ядохімікатів на гектар ріллі, ін./. Екологічний стан природного середовища визначався із застосуванням 6 показників порушення та забруднення його аграрним виробництвом /питома вага еродованих земель сільськогосподарських угідь у загальній площі угідь, доля проб грунтових вод з перевищенням ГДК нітратів у загальній кількості аналізів, питома^вага проб забрудненої ядаш вище ГДК рослинницької продукції в загальній кількості проаналізованих проб/. У відповідності до існуючих статистичних матеріалів, виконане в роботі екологоюільськогосподарсь-ке районування основане на сітці адміністративно-територіального поділу.

4. Сільськогосподарську цінність природних ресурсів Регіону Відобраная абсолютна і відносна онінка АПНІ. Кокний вид оцінки виражає певний аспект цінності. Абсолютна економічна оцінка характеризує АЇЇРП регіону в цілому, тоді як відносна - одиниці його сільськогосподарської площі.

Потенціал ПРСГ Чернігівської області, оцінений в 1,4

млрд.крб.-Е. Значним ШЕЛ володіють Чернігівський /6,9 % за-гальнообласного/, Ічнянський /6,4 %/, Бахм.ацький /6,2 %/ ,

райони. Низький природно-ресурсний потенціал галузі відмічений у Срібиянському - 2,5 %, Щорському - 2,8 %, Талалаївсько-му - 2,9 % районах. Екстремальними значеннями абсолютного АПРП відзіичаються Прилуцький -7,7 % і Сосницькші - 2,4 % райони. Понад 53,0 % АПРП зосереджено в Лісостепу.

Відносна оцінка /густота/ АПРП точніше відображає якісні відмінності сукупності природних ресурсів галузі. Підвищеною густотою потенціалу ПРСГ характеризується ряд лісостепових районів: Варвпноький, Срібнянський, Талалаївський і деякі інші. її значення тут перевищує 800 крб/га. В поліських районах економічна продуктивність ПРСГ на гектарі площі менше 700 крб/ га. .

5. Повнота використання АКР в аграрному виробництві Чернігівської області визначена відношенням нормального періоду вегетації культур і фізичного /існуючого на її території/. . ЗалеЕИть вона від складу видів, сортів культур і структури посівних площ. Більш повно АКР експлуатуються в Лісостепу, перш за все, у господарствах Бобровицького, Бахмацького, Бортнянського районів. Низьку освоєність мають в Козелецькому, Новгород-Сівероькому, Щорському районах. -

Підвищити рівень використання АКР і поглибити спеціалізацію сільського господарства області та ".ї регіонів можливо шляхом введення у сівозміну раніше не використовуваних і розширенням посівних площ оброблюваних в даний час більш пізніх сортів сільськогосподарських культур. Пізньостиглі сорти ячменю, кита, гороху, льону, картоплі та інших низько- і середньо-теплолюбних культур середніх широт можуть успішно куяьтивува-' тися на всій території області. В Лісостепу достатньо тепла для дозрівання невирощуваних в регіоні ранніх і середніх сортів соняшнику і квасолі.

Сільське господарство - один з найбільших споживачів вода в області. В структурі сільськогосподарського водоспоживання на його долю припадав 23 %, або 2 % місцевого річного стоку. На 89 І потребі; у волі задовольняються за рахунок підземку роботі вартісні показника приведені в цінах І98І-І990 рр.

цих К-арзл* Останнім часом об'єм аграрного водоспоживання знизився. Відбулося де завдяки скороченню подання водії па зрощг-і-альні потребі: : пов'язано з двома обставинами: зменшенням поливної площі і підашцешіял економі'! води. Протято;,! останнього дзслтпріччя площа ірлгаціі поменшала у 2,5 рази, водооабезпе--чення гектару поллвнлх угідь знизилось иа 44 %, а в декотрії:; районах - у декілька десятків разів. їа всо ;.і таки у багатьох господарствах області подача воді на одиниця пло'ді значке переввдус науково обгрунтовані зрощувальні- норми.

Більаз ніг чотири п'ятих території досліджуваного регіо-цу знаходиться у користуванні сільськогосподарських підприємств. У цієї категорії землекористувачів зосереджено 99 % с ільськогосподарськпх угідь і шііііе уся орла земля; вонл розпоряджаються 97 % площі багаторічних плодово-ягідосс насаджань і природних кормових угідь. Сільськогосподарська освоєні оть території зростає с північного заходу на південшііі схід. В Поліссі сільськогосподдрськяіі підприємства:.!

70 і> земельного фонду. У Ріпкінському і Козелецькоцу района:: цей показник шШшнчіііі в області і відповідно складає 63 і '

65 %. Па 91 % освоєний аграрними природокористувачами Лісостеп, а у Бахмацькому, Срібнянському і Талалаївоькому районах сільськогосподарські землі займають понад 95 % їх територій.

6. УцтєнсгЕікртіія ресурооексплуатапі! - головинії гэзпт ?бігтткиен?ш сЛльськогоспотчпськоІ іпюпугні! в області .8 матою зростання її виробництва з урахуванням' вимог раціонального природокористування у перспективі більш високими темпами процес Інтенсифікації повинен розвиватись у лісостеповій зоні. Цо можливо як за рахунок підвищення напруженості використання eso розміщених тут засобів інтенсифікації, так і шляхом зосередження і використання.нових. В періду чергу це стосується господарств Варвшіського, Талалаївського, Срібнянського районів, до інтенсивність експлуатації АПРП найнижча в області.

Taita тендонцЦ терпторіального розвитку процесу інтенсифікації дасть два позитивних моменти. По-перше, більш рівномірно розподілиться техногенно навантаження на природні ресур-

сп. Аеяє зараз ситуація така, що менш язе і сні ресурси рогіону оксплуатупться інтенсивніше, НІЯ бІЛЬИ ПРОЛТЗСТПЕНІ. ІІО-ДРКГО, зосередження зуспль на залучення до інтенсивного сільськогосподарського обігу більш якісних ресурсіз заключае в собі і ■ одержання економічного виграшу. У зв'язку з тил, що продуктивніші ресурси Лісостепу забезпечують підвищену окупність витрат, то ножна їх одиниця, вкладена тут, принесе більший економічпгл ефект, пік у Поліссі. Такий поворот у використанні природних ресурсів особливо важливій сьогодні, в умовах дефіциту продовольства для населення та сировшш для переробної промисловості, оскільки дозволяє скоротити строки його подолання.

симально» ефективністю використовуються природні ресурси у господарствах Менського району - 1,3 крб/крб., з мінімальноя

- Корзківського - 0,7 крб/крб. У господарствах центральних районів ефективність експлуатації АПИІ перевищує середньооб-ласне значення. На північ і південь від цієї смуги вона ішаче середаьооЬласної. В регіоні но існує закономірного ов'язку міа якістю ресурсів і рівнем ефективності їх використання. ' Найбільш продуктивні ресурси південші: районів експлуатуються майте з тією я низькою ефективністю, як і сам і низькоякісні ресурси північної окраїни.

• Подібна особливість відповідності характерна для продуктивності ресурсів та рівня інтенсивності їх використання, по дозволяє зробити висновок про існування тісного зв'язку ефективності природних ресурсів з інтенсивністю їх експлуатації.

А той факт, що процес інтенсифікації в області йшов без достатнього врахування якості ПРСГ в основному і створив Існуючу ситуацію в ефективності їх використання.

грунтів, вилученням земель із сільськогосподарського обігу, вивозом грунту з урожіск коренеплодів, водно:-- і вітровою ерозією, мінералізацією гумусу, радіаційним забрудненням сільськогосподарських угідь. Негативна дія на природні ресур-

си названих вище факторів характерна для усієї території регіону. Але гостріша проблема охорони ПРСГ стоїть в його поліській частині. Природні ресурси цієї території в умовах більш високої інтенсивності використання гірше захищені від впливу несприятливих факторів. Ситуацію, що склалася поступово потрібно виправляти, удосконалюючи перш за все територіальні про-, порції між напрямками сільськогосподарського природокористування і всередині них.

Для повної ліквідаціі шкоди від закислення грунтів середньорічний об'єм внесення вапнякових матеріалів необхідно збільшити удвічі, порівняно з існуючозз практикою, і дві третіх його використати у Поліссі. Розширення робіт по вапнуванню кислих грунтів - один із аспектів оптимізаціі охорони і відтворення ПРСГ в усіх адміністративних районах. Для цього слід ширше застосовувати місцеві вапнякові матеріали - вапняк та крейду, основні родовища яких зосереджені у Новгород-Сівєр-ському і Сєменівському районах, а також дефекат цукрових заводів, на яких скопичилось його понад 300 тис. т.

Відвернення шкоди від ерозії грунтів вимагає збільшення затрат на протиерозійні заходи порівняно з існуючим рівнем на 20 %. Підвищувати їх у перспективі слід на всій території області крім Носівського району, де нинішній обсяг витрат достатній для повного припинення ерозійних процесів. Суттєвого розширення протиерозійних робіт необхідно домагатися у їїри-.луцькому, Срібшошїому, Талалаївському, Новгород-Сіверському районах, котрі мають найбільл низькі рівні протиерозійної охорони.

*

Діючим засобом захисту грунтів від ерозії, а водних об'єктів від замулення і забруднення біогенною речовиною повинно стати зниження інтенсивності природокористування у водоохоронних зонах і прибережних гітугах річок І водойм. Осн. з-ні заходи по удосконалюванню сільськогосподарського природокористування на цих територіях полягають у скороченні їх ро-зораності, особливо у регіонах з більшою долею ріллі (ІІосів-ський, Бобродецький, Козелецький райони), віддаленні від природних водних даерел літніх таборів худоби.

Баланс гумусу орних земель в цілому по області від'ємний. Середні втрати гумусу в результаті незбалансовалого внесення і виносу органічної речовини складають 6,6 тпс. т на рік. В Лісостепу процеси мінералізації домінують над процесами гуміфікації, формуючи дефіцитний баланс гуі.г/су. Найбільший він у Прилуцькому, Носівському, Ічнянському районах. З гектару ріллі тут щорічно втрачається від 0,1 до 0,06 т органічної речовини. У Поліссі баланс гумусу позитивний. Відносно високий рівеш екологічної ефективності застосування органічних добрив у Чернігівському, Ріпкінському, Корюківському районах. Щорічне накопичення гумусу в їх орних верствах відповідно складає ОД; 0,09; 0,07 т/га. Мінімальні норми внесення гною, які б забезпечили бездефіцитний баланс гумусу орних земель, у Лісостепу - 10-13 т/га, в Поліссі - 13-16 т/га. Для внесеп-ня гною у таких нормах загальній об'єм його використання слід зоїльшити па 570 Фис.т.

Основні заходи по зниженню негативної дії радіаційного забруднення на рослинні та тваринні організми, здоров'с людини слід пов'язувати з розширенням культуртехнічних роб.т на . природних кормових угіддях, скороченням у посівній площі долі просапних культур, збільшенням вапнуваї я, гіпсування, внесення сорбентів: цеолітів, глауконітів, монтморілоніта, верміку-літа, флогопіта та Інших нетрадиційних аґроруд.

по рерзвимге лo.тDaбgJLJIЬQfffiJlUьQ¿KQз:oJЖ^^ШIQЖ^Jgдma (для більшої частини території області зоно складає Э-П кг/га) і не є основним чинником нітратного забруднення природного середоЕііца. Останній полягає в іншому - у порушенні науково обгрунтованого співвідаошеннявнесення основних елементів живлення. Недостатнє внесення у грунт фосфорних добрив, по відношенню до азотнпх та калійних, сприяє збільшенню мігр-ції азоту і калію, а такоя накопиченню їх у .рослинах замість недостатнього фосфору. Додатковим даерелш нітратного забруднення води і сільськогосподарської прог кції о недотримання технології зберігання і внесення азотних і органічних добрив.. ■

5 нотой підведення еколого-єкономічної ефективності застосування мінеральних добріш, зниження нітратного забруднення довкілля та продуктів харчування головними оптпмізаці&шми заходам у сільському господарстві області повинні бути: скорочення на 15 % використання азотних добрив, покращання пропорції-внссання мінеральних добріш пляхом дворазового збільшення норми фосфорних добріш. . '

^ ^ ю. Лд^8П(жцІацЦ -ік.тенстяоо.т1. .д^л/згеогоопотароького

рчолого-с ільськогосподарсыитх район ів: Р іпк і нсько-Городнянсь-кого, Поліського, Придасшшсьхого, Козолецысо-Бахмацького, Лісостепового (мал. І), які відзначаються природними умовам, ааробничоа спеціалізацією сільського господарства, рівнем використання, охорони та відтворення АПНІ, навантаженням на природно соредовщз, норупснням і забрудпзшшл Ііого аграрній виробництвом. Найвища інтенсивність природокористування у Придесяянському еколого-сільськогосиодарському районі, а по-рушність та забрудненість пряродаого серодовища - в Поліському.

ііаіішетий агрозиробшічпіі вплив на агрозкосистеьш і найбільш благополучній екологічний стан їх у Коззлецько-Бах-шцькому районі. Відносно високий рівень природоохорошю-відтворювали«) І роб ти, шігька інтенсітність використання . ІШСІ дозволяють запропонувати цоіі район обласним органа;.! управління як найбільш доціл: іу територію для інтенскфікг 'іІ аграрного виробництва у наііблигчій перспектив і. Компоненти природного середовища Поліського, та Лісостепового районів найбільш 'чутливі до аграрного навантакошія. Ведення екологічно безпечного сільського господарства в них поєднано з під-ВИЦ9ШШП витратами на природоохгіонну роботу. Ць особливість такоя слід враховувати нрл розвине/ аграрного виробництва.

По темі дисертації опубліковані робота: ■

І. Питання агрокліматичних ресурсів при вивченні проблем сільськогосподарського природокористування •// Ппоблєми дослідження раціонального використання природних ресурсів Суццшш та їх вивчення у школі: Матеріали конф.- Сі’ли, 1930.

- С. ІЛб-ІЗі. •

Мал. і

2. Экономико-географические аспекты сельскохозяйственного зегллепользовашш // Ноосферогенез: постановка и путн решения проблемы: Тез. докл. всесоюзной конф. молодих ученых.-Кившнвв, 1990.- С. 84.

3. Экономическая оценка агроклиматического потенциала территории // Экологические проблемы Украины и пути их решения: Сб. науч. трудов,- Киев: СОПС Украины АН Украины, 1991.

- С. 126-135 (в співавторстві).

4. Економіко-географічний аналіз ефективності використання природних сільськогосподарських ресурсів на основі іх потенціалу // Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу Української PCP: Тез. доп . І респ. наук, конф.- Чернівці: ЧДУ, 1991.- С. 109.

5. Экологические проблемы интенсификации сельскохозяйст-

венного производства в Черниговской области // Пути коренного улучшения продовольственного обеспечения в новых условиях хозяйствования: Тез. докл. респ. науч. конф.- Киев, 1990.- .

С. 123-125.

6. Деякі методичні питання економічної оцінки агрокліма-тичного потенціалу території // Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу Української PCP: Тез. доп.

І респ. наук, конф.- Чернівці: ЧДУ» 1991,- С. 28-29.

7. Экологическая эффективность противоорозионных мероприятий в Черниговской области // Проблемы экологической оптимизации землепользования и водохозяйственного строительства в бассейне р. Днепр: Мат. науч. конф.- КиевГ'соПС Украины АН Украины, 1992.- С. 94-97 (в співавторстві)

В. Земельно-ресурсний потенціал і проблеми сільськогосподарського природокористування // Проблем охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля: Тез. доп. регіональної наук.-практ. конф.- Тернопіль, 1990.-С. 70-72.

9. Радиационное загрязнение сельскохозяйственных угодий Черниговской области и основные мероприятия по их реабилитации Ц Проблеми экологической оптимизации землепользования и водохозяйственного строительства в бассейне р. Днепр: Мат. науч.конф.- Киев: СОДС Украины АЛ Украины, 1992.- С. 126-130.